У Верховній Раді України 16 травня відбулися парламентські слухання з питань інтенсифікації співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспектив транскордонного співробітництва.
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники міністерств та відомств, обласних державних адміністрацій.
Метою проведення парламентських слухань стало обговорення проблем та перспектив транскордонного співробітництва, обмін існуючим досвідом та напрацювання рекомендацій щодо удосконалення законодавчої бази і конкретних пропозицій до виконавчої влади.
У вступному слові головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк нагадав присутнім, що ще у 2004 році Верховна Рада прийняла Закон "Про транскордонне співробітництво". Відповідні постанови і рішення прийняті і Кабінетом Міністрів. Зокрема, у грудні 2006 року прийнята Постанова, яка затверджує Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки. Прикордонні регіони мають уже і певний досвід такого співробітництва , але він, за словами А.Мартинюка, "ще досить далекий від того, яким повинен бути насправді".
"Транскордонне співробітництво це не тільки частка стратегії України, а й один з пріоритетів Європейського Союзу" - , наголосив у своїй доповіді міністр економіки Анатолій Кінах.
Доповідач зазначив також, що Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки визначає цілу низку заходів на цей період.
Заходи цієї Програми, серед іншого, передбачають формування нормативно-правової бази, створення відповідної інфраструктури, спільні з сусідніми країнами транскордонні проекти розвитку територій, створення інформаційної мережі тощо. На 2008 рік, зокрема, Програмою заплановано фінансування за участю Державного бюджету 16 проектів транскордонного співробітництва у Волинській, Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій, Чернігівській та Харківській областях.
За словами А.Кінаха, невід'ємною частиною поглиблення і створення інфраструктури транскордонного співробітництва є те, що Україна протягом останніх років суттєво активізує транскордонне співробітництво в форматі єврорегіонів, що пов'язано і з особливостями її географічного розташування. "По суті кожний третій українець проживає на території євро регіонів" наголосив він.
Міністр економіки поінформував, що зараз на кордонах України з новими країнами членами ЄС діють чотири єврорегіони: "Карпатський єврорегіон": Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Україна;
єврорегіон "Буг": Польща, Білорусь, Україна;
єврорегіон "Нижній Дунай": Молдова, Румунія, Україна;
єврорегіон "Верхній Прут": Молдова, Румунія, Україна.
На північно-східному кордоні діють ще два регіони: "Дніпро": Чернігівська область України, Брянська область Росії та Гомельська область Білорусії;
"Слобожанщина": Харківська область, Бєлгородська область Росії.
І нещодавно, 24 квітня 2007 року, між Сумською областю України та Курською областю Російської Федерації укладено угоду про створення сьомого єврорегіону "Ярославна".
Наголосивши у своїй доповіді на тому, що Україна транзитна держава, міністр транспорту та зв'язку Микола Рудьковський поінформував учасників слухань про те, що вже сьогодні залізничним транспортом щорічно перевозиться 60 мільйонів тонн вантажів в напрямку Україна-Європа, 40-45 мільйонів перевантажується в портах.
Саме тому одним з основних напрямків роботи з інтенсифікації співробітництва України і Європейського Союзу є розвиток прикордонної та транспортної інфраструктури, в першу чергу, міжнародних транспортних коридорів.
Особлива увага приділяється імплементації рішень групи високого рівня європейської комісії по транспорту, у роботі якої Україна брала активну участь.
Як зазначив доповідач, здійснюється реалізація пріоритетних проектів розвитку інфраструктури транспортних осей, що проходять територією України і включають маршрути міжнародних транспортних коридорів номер 3 та номер 5. Зокрема, здійснюється підготовка до реконструкції міжнародних пунктів пропуску на україно-польському кордоні Ягодин-Дрогуськ, Рава-Руська-Хребене, а також пункту пропуску Ужгород-Вишнєнімецьке на українсько-словацькому кордоні. Загалом на кордоні між Україною та Польщею протягом наступних двох років буде введено 8 нових переходів.
М.Рудьковський зазначив, що проводиться активна робота щодо розбудови української ділянки пан'європейського транспортного коридору номер 5, який проходить по території країн Середземномор'я та України.
За його словами, підвищується роль України на сьомому міжнародному транспортному коридорі, який проходить по Дунаю. У квітні цього року було відновлено судноплавство по каналу Дунай-Чорне море і це має стратегічне значення для України, оскільки є конкретним кроком по наближенню України до Європейського Союзу.
Важливу роль для розвитку транспортного співробітництва, наголосив міністр транспорту, відіграє розбудова автобанів. Найбільш важливими проектами є будівництво та експлуатація автомобільних доріг Броди-Рівне, Львів-Броди, Львів-Краковець-Південнотрансєвропейська автомагістраль, західний кордон Києва, а також Схід-Захід-Велике кільце навколо міста Києва.
М.Рудьковський зауважив, що будівництво автобану від Львову до Луганську має стратегічне значення для всієї економіки України, оскільки дасть вихід українським промисловим регіонам до Західної Європи.
Також, зазначив міністр транспорту і зв'язку, за підтримки держави під державну гарантію будуть реконструйовані злітні смуги та термінали по обслуговуванню пасажирів 7 стратегічних аеропортів: "Одеса", "Львів", "Харків", "Дніпропетровськ", "Донецьк", "Жуляни" та "Сімферополь".
Позицію Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України висловив у своїй доповіді секретар Комітету Сергій Ларін. Він, зокрема, наголосив, що, по-перше, пропозиції, пов'язані з необхідністю прийняття нових законодавчих актів або внесення змін до вже існуючих, будуть уважно розглянуті на засіданні Комітету і винесені на розгляд Верховної Ради.
По-друге, зі свого боку, парламентарії можуть застосовувати різноманітні механізми як співпраці з урядом, так і здійснення контролю за його діяльністю. По-третє, існують механізми міжпарламентського співробітництва та напрацьовані зв'язки на рівні виконавчих та парламентських структур Європейського Союзу та його держав-членів, які можна використати для просування проектів у рамках транскордонного співробітництва, до яких належить, зокрема, Комітет з питань парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом.
"І як перший крок для розв'язання нагальних проблем транскордонного співробітництва, зокрема у рамках єврорегіонів, ми можемо використати сьогоднішні парламентські слухання і сформулювати конкретні рекомендації органам державної влади, які будуть оформлені у вигляді постанов Верховної Ради України", - зазначив народний депутат.
Чотири напрямки співпраці з ЄС визначив у своєму виступі Голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Віталій Шибко. Перший напрямок це діяльність єврорегіонів, спільна співпраця з країнами, які сьогодні мають спільні кордони з Україною.
Втілюється також Програма сусідства з Європейським Союзом, яка здійснюється державами-членами, країнами-кандидатами та країнами-партнерами Євросоюзу і має назву "Підготовка шляхів до запровадження нового інструменту сусідства".
Крім цього, Україна бере активну участь у міжнародних організаціях та асоціаціях. Це, зокрема, Асамблея європейських регіонів, Конгрес регіональних та місцевих влад Європи, Асоціація європейських прикордонних регіонів, Конференція приморських регіонів Європи тощо.
Також йде дуже плідна міжрегіональна співпраця. Як зазначив В.Шибко, сьогодні фактично всі області уклали угоди з областями інших країн.
Наступний учасник слухань заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Олександр Плотніков висловився за створення певних практичних механізмів зони вільної торгівлі. Можливу апробація цих механізмів, за його словами, може розпочатися саме через єврорегіони.
Серед конкретних кроків щодо розвитку єврорегіонів народний депутат назвав також "прискорення розвитку прикордонних територій з використанням факторів міжнародного регіонального співробітництва і реалізацію потенціалу виробничої спеціалізації саме західних областей України, які ніколи не були експортноорієнтованими, які не є лідерами щодо експортної орієнтації, але, враховуючи їх територіальне розташування, мають вагомий потенціал для створення і участі у формуванні експортної бази зовнішньоторговельного балансу країни".
Серед таких кроків - створення умов для додаткового залучення іноземних інвестицій і перспективи співробітництва, які в прикордонних областях більш ніж позитивні, а також спільний розвиток транспортної, комунікаційної інфраструктури, туризму, охорони навколишнього середовища тощо.
У своїх доповідях представники різних регіонів України звернули увагу на особливості функціонування і розвитку того чи іншого єврорегіону, а також внесли пропозиції щодо подальшого вдосконалення та інтенсифікації транскордонного співробітництва.
Серед головних позицій доповідей вимоги щодо реального виконання положень Закону "Про транскордонне співробітництво", забезпечення конструктивного співробітництва центральних органів виконавчої влади, регіональної та місцевої влади.
Зокрема, запропоновано визначити єдиний центральний орган виконавчої влади, який на державному рівні здійснюватиме координацію транскордонного співробітництва регіонів України; провести інвентаризацію договірно-правової бази, яка укладена на міжрегіональному рівні для приведення її у відповідність із законодавством; здійснити аналіз зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.
Такі кроки, на думку учасників слухань, дозволять виробити необхідні стандарти транскордонного співробітництва регіонів України з метою забезпечення належної реалізації зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних пріоритетів нашої держави.
Підбиваючи підсумки парламентських слухань, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк відзначив зацікавленість і фаховість учасників обговорення.
Ті всі думки, наголосив А.Мартинюк, які були висловлені, будуть обов'язково враховані при прийнятті відповідної постанови, рекомендацій Верховної Ради. Головуючий закликав профільний комітет "підготувати такий проект постанови, який би дійсно стимулював розвиток транскордонного співробітництва і давав можливість більш ефективно розвиватися єврорегіонам".
На цьому парламентські слухання, присвячені питанням інтенсифікації співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспектив транскордонного співробітництва закінчилися.