Міжнародна мережа парламентарів «Об’єднані для України» (U4U) підтвердила: підтримка України триватиме до повного відновлення її суверенітету і територіальної цілісності та відбудови. росія має бути притягнута до відповідальності за злочини агресії.

Про це йдеться у спільній заяві, ухваленій за підсумками зустрічі у Верховній Раді з делегацією парламентарів держав ЄС і НАТО, Європейського парламенту та Ради Європи.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував колегам за чітку позицію солідарності з Україною та незмінну підтримку нашої боротьби.
Під час зустрічі обговорили подальші кроки для досягнення справедливого і тривалого миру, посилення санкційного тиску на росію, зміцнення оборонних спроможностей України та просування на шляху до членства в ЄС.

«Єдність парламентів демократичного світу — це важлива складова нашої спільної безпеки. Працюємо разом, щоб мир був справедливим і тривалим», — підкреслив Руслан Стефанчук.

Об’єднані для України

Заява

24 лютого 2026 року

Ми, представники Глобальної мережі парламентаріїв «Об’єднані для України», що об’єднує представників комітетів у закордонних справах, європейських справах та оборони парламентів держав – членів ЄС і НАТО, а також Європейського парламенту та Ради Європи, здійснивши візит солідарності до України 24 лютого 2026 року як свідчення нашої непохитної відданості підтримці України та її народу, ухвалили таку заяву:

●       Сьогодні, коли повномасштабна війна агресії Росії проти України вступає у свій п’ятий рік, ми висловлюємо нашу найрішучішу солідарність з Україною та її народом, а також підтверджуємо нашу непохитну відданість стояти пліч-о-пліч із ними доти, доки Україна не відновить повністю свій суверенітет і територіальну цілісність, а Росія – держава-агресор – не буде притягнута до відповідальності. Ми віддаємо шану всім захисникам України за їхню мужність і самопожертву у захисті не лише власної Батьківщини, а й архітектури безпеки Європи та довіри до міжнародного порядку, заснованого на правилах і закріпленого Статутом ООН. Ми вшановуємо пам’ять усіх полеглих і визнаємо, що їхня жертва потребує не співчуття, а дій – конкретних, послідовних і рішучих.

●       Наші держави, парламенти та громадяни стоять разом з Україною та її народом від самого початку російської агресії проти України у 2014 році, а особливо – з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Ми були серед найрішучіших прихильників України у політичній, військовій, дипломатичній та гуманітарній сферах. Ця підтримка має залишатися передбачуваною, довгостроковою та стратегічно узгодженою з цілями перемоги України. Ми зберігаємо відданість подальшому нарощуванню підтримки України, щоб вона мала все необхідне для захисту власного та нашого спільного майбутнього.

●       Вітаючи домовленість Європейського Союзу щодо надання підтримки обсягом 90 мільярдів євро, яка забезпечує короткострокове полегшення у фінансуванні потреб України, ми також закликаємо наші парламенти та уряди знайти механізми використання заморожених російських активів, щоб Україна мала достатні ресурси для своєї оборони та відновлення у середньо- та довгостроковій перспективі, а держава-агресор Росія усвідомлювала це, розуміючи, що її спроби виснажити нас є марними.

●       Ми підтримуємо зусилля Сполучених Штатів Америки, України та європейських держав, спрямовані на припинення війни агресії Росії проти України та досягнення справедливого і тривалого миру. Мирні переговори мають ґрунтуватися на базовому принципі, що Росія є агресором, а Україна – жертвою неспровокованого вторгнення. Будь-яке врегулювання, яке легітимізує територіальні загарбання або винагороджує військову агресію, створить прецедент, за якого кордони жодної держави не є захищеними, що гарантуватиме нові конфлікти в Європі та за її межами. Водночас ми рішуче засуджуємо триваючі спроби Росії зірвати мирний процес шляхом посилення масованих атак проти України та її критичної енергетичної інфраструктури, а також повторення ультимативних вимог, що суперечать міжнародному праву та його принципам. Вимоги Росії щодо роззброєння України, територіальних поступок і нейтралітету є несумісними із суверенітетом і означають капітуляцію, а не переговори.

●       Майбутнє мирне врегулювання має повністю відповідати міжнародному праву та його принципам, зокрема передбачати повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Це включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, незаконно анексовані у 2014 році, а також усі території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, окуповані з 24 лютого 2022 року. Не може бути жодного компромісу щодо територіальної цілісності України – заборона територіальних загарбань силою, закріплена у Статуті ООН, не підлягає переговорам.

●       Ми ніколи не визнаємо жодної окупації території України Росією — ані де-юре, ані де-факто. Ми прагнутимемо того, щоб наші держави, Європейський Союз і ширша міжнародна спільнота впровадили всеосяжну політику невизнання тимчасової окупації території України та щоб були вжиті активні дипломатичні заходи з метою сприяння відновленню Україною контролю над своєю територією.

●       Для припинення війни агресії Росії проти України та досягнення справедливого і тривалого миру Україна має перебувати у максимально сильній позиції як на полі бою, так і за столом переговорів. Наші парламенти та уряди зобов’язані забезпечити Україну військовими спроможностями, необхідними для покладення неприйнятних витрат на російську агресію та для демонстрації того, що територіальні загарбання не можуть бути успішними. Це є нашим стратегічним імперативом і моральним обов’язком — посилити підтримку з метою досягнення цього. Зволікання з наданням Україні належних військових засобів подовжує війну, збільшує кількість жертв і заохочує агресора у глобальному масштабі.

●       Ми закликаємо всіх наших союзників та інші демократичні держави світу посилити військову підтримку України, зокрема шляхом фінансових внесків для реалізації ініціативи PURL, а також шляхом термінової пріоритезації постачання систем протиповітряної оборони. Ми наполегливо закликаємо до зняття всіх обмежень на використання Україною наданих систем озброєння проти законних цілей на території Росії, оскільки Україна має невід’ємне право відповідно до міжнародного права захищати себе від атак, що здійснюються з території Росії.

●       Ми визнаємо надзвичайно важливу роботу Коаліції охочих, зокрема у частині надання Україні надійних гарантій безпеки, підкріплених підтримкою Сполучених Штатів, які мають стримувати будь-яку майбутню агресію з боку Росії. Гарантії безпеки повинні бути конкретними, такими, що підлягають виконанню, та підкріпленими переконливою військовою присутністю і механізмами швидкого реагування.

●       Ми визнаємо, що воєнна економіка Росії підтримується завдяки триваючому експорту енергоресурсів, військово-промисловій співпраці з автократичними режимами та доступу до західних технологій подвійного призначення через треті країни. Ми зобов’язуємося закрити ці лазівки шляхом скоординованих дій: запровадження повного ембарго на імпорт російських енергоресурсів, застосування всеосяжних вторинних санкцій проти суб’єктів, які сприяють військовому виробництву Росії в Китаї, Ірані та інших країнах, а також посилення експортного контролю для запобігання обходу обмежень на постачання технологій.

●       Ми розглядаємо членство України в НАТО та Європейському Союзі як одну з таких гарантій і не пошкодуємо жодних зусиль, щоб забезпечити вступ України до цих об’єднань у найкоротші строки. Членство України в НАТО та Європейському Союзі є також життєво важливим для європейської та трансатлантичної безпеки і становить стратегічну та довгострокову інвестицію в мир і безпеку на Європейському континенті та за його межами. Чіткий і незворотний шлях до членства в НАТО є необхідною умовою стійкого стримування.

●       Ми також вітаємо згадку у «плані з 20 пунктів» про вступ України до Європейського Союзу вже у 2027 році. Вступ України до ЄС у найкоротші строки відповідає життєво важливим інтересам як України, так і самого Європейського Союзу. Саме тому ми твердо переконані, що Україна має приєднатися до ЄС у межах наступної хвилі розширення Союзу. Ми закликаємо інституції ЄС та держави-члени встановити цільову дату такого вступу — не пізніше 2030 року. Ці домовленості повинні супроводжуватися чіткою дорожньою картою та належними ресурсами щодо того, як саме допомогти Україні здійснити необхідні для цього реформи. Спроби перешкоджати переговорам про вступ України до ЄС більше не можуть бути терпимими. Будь-яка держава-член, яка ставить під загрозу фундаментальні інтереси ЄС заради власних домовленостей із державою-агресором Росією, заслуговує на застосування статті 7(2) Договору про Європейський Союз. Україна повинна отримати можливість офіційно відкрити переговорні кластери без будь-яких подальших зволікань

●       Ми визнаємо та високо оцінюємо прогрес України у впровадженні реформ, зокрема у сферах верховенства права, державного управління, демократичних інституцій та захисту прав національних меншин, і закликаємо Україну продовжувати реалізацію цих реформ прискореними темпами з метою якнайшвидшого виконання всіх необхідних вимог.

●       Ми вітаємо спільні зусилля, спрямовані на підтримку підготовки України до членства в Європейському Союзі, зокрема шляхом скоординованої допомоги, розбудови спроможностей та практичної співпраці, що зміцнює інституції, прискорює реформи та сприяє інтеграції України до Європейського Союзу.

●       Ми рішуче засуджуємо в найсильніших можливих формулюваннях атаки Росії проти енергетичної та іншої критичної інфраструктури України, невибіркове ураження житлових районів, пошкодження та знищення цивільних підприємств з навмисною метою спричинення гуманітарної катастрофи та виснаження опору України. Такі дії є воєнними злочинами та становлять грубі порушення міжнародного гуманітарного права. Ми координуємо наші зусилля для забезпечення того, щоб Україна могла надійно закрити щонайменше західну частину свого повітряного простору, а також щоб вона терміново отримала матеріальну й гуманітарну допомогу для пом’якшення негативних наслідків.

●       Ми також засуджуємо подальшу співучасть Білорусі, Ірану, КНДР, Китаю, Куби та інших держав у війні агресії Росії проти України. Постачання озброєння, технологій подвійного призначення, боєприпасів, безпілотників або сприяння в обході санкцій безпосередньо подовжує війну. Ми вимагаємо від цих держав припинити такі дії та закликаємо наші парламенти і уряди посилити санкційний тиск, необхідний для досягнення цієї мети.

●       Ми закликаємо наших європейських і трансатлантичних партнерів покласти на Росію суворі економічні та політичні витрати, зокрема шляхом термінового ухвалення нових і всеосяжних санкцій проти банківського сектору, енергетики та секторів, пов’язаних із військово-промисловим комплексом. Росія має понести наслідки за свої дії. Санкції повинні бути спрямовані не лише на створення незручностей для Москви, а на підрив її спроможності вести війну та на запровадження стратегічних витрат, які зроблять подальшу агресію нежиттєздатною.  

●       Ми вимагаємо, щоб Росія негайно повернула до України всіх незаконно депортованих українських дітей. Примусове переміщення дітей є серйозним порушенням міжнародного права та тягне за собою індивідуальну кримінальну відповідальність. Ми відзначаємо зусилля кожного уряду та недержавного суб’єкта, які сприяють поверненню цих дітей, і закликаємо забезпечити належну та дієву міжнародну реакцію на ці незаконні дії Росії.

●       Ми єдині у наших зусиллях щодо забезпечення всеосяжної відповідальності Росії за агресію проти України та за всі порушення міжнародного права. Ми закликаємо до якнайшвидшого завершення процедур, які дозволять розпочати роботу Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Не може бути справедливого і тривалого миру в Україні без притягнення до відповідальності осіб, які вчинили найтяжчі міжнародні злочини, та без відновлення справедливості для їхніх жертв.

●       Ми вітаємо важливі результати, досягнуті у процесі відновлення та реконструкції України, і з нетерпінням очікуємо на майбутню Конференцію з відновлення України в Гданську як важливу можливість прискорити відбудову України та зміцнити регіональну стійкість. Ми прагнутимемо забезпечити активну участь наших урядів у цій конференції та в ширшому процесі відбудови України.