Комітет розглянув “Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду” (№3348).
Співавтор законопроекту голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна повідомила, що пропонує виключити із проекту пункт, який стосується кваліфікаційних вимог до суддів Вищого антикорупційного суду, оскільки до нього є питання, і залишити два інших. Перший, за її словами, визначає, що Вищий антикорупційний суд здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління, а другий — продовжує строк повноважень слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до трьох років, у той час як зараз він становить один рік без можливості переобрання.
В обговоренні у режимі відеоконференції взяв участь керівник апарату Вищого антикорупційного суду Богдан Крикливенко, який зазначив, що суд підтримує пропоновані зміни.
“Вищий антикорупційний суд — новий суд і нічого не отримав у спадок від інших судів. Для нас дуже важливо мати власні приміщення. На сьогодні орендуємо три приміщення, договори оренди яких продовжується лише на кілька місяців. Окрім того, вони перебувають у незадовільному стані, але ми не можемо їх відремонтувати”, - сказав посадовець.
Богдан Крикливенко зазначив, що сьогодні Комітетом розглядається законопроект №3348 і на вирішення цих системних проблем також направлені законопроекти №3349, 3350, головними щодо яких є інші комітети. Він попросив їх підтримати.
Щодо другого питання, то керівник апарату суду попросив підтримати пропозицію “встановити не жорсткий імператив — один рік, а мати можливість слідчим суддям працювати до трьох років, якщо вони будуть мати таке бажання і таке рішення затвердять збори суддів”. Він також поінформував про велике навантаження на суддів: “За вісім місяців роботи суду надійшло понад сім тисяч клопотань, які розглядали вісім слідчих суддів”.
Підсумовуючи, представник суду сказав: “Даний законопроект дозволить забезпечити суд постійним приміщенням, а також проводити повільну ротацію, шляхом прийняття рішення самими суддями, що підвищить ефективність роботи Вищого антикорупційного суду”.
Комітет прийняв рішення виключити із законопроекту пункт третій розділу другого, а перших два пункти залишити і рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу і в цілому.
Члени Комітету розглянули проект Закону “Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо уточнення переліку суб’єктів декларування” (№3355) та альтернативний “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства” (№3355-1).
Народний депутат Сергій Іонушас, який є одним зі співавторів альтернативного законопроекту, повідомив, що проект №3355-1 підтримали автори основного законопроекту, а також представники більшості політичних сил та голови семи інших комітетів.
Він також виклав суть законопроекту, зазначивши, що він має три частини.
Так, пропонується поширити дію антикорупційного законодавства на осіб, які входять до складу наглядових рад державного банку, підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого більше 50% належать державі, посадових осіб органів акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій прямо чи опосередковано належить державі. Також проектом Закону виключаються із дій антикорупційного законодавства радники, помічники, уповноважені, прес-секретар Президента України, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Пропонуються зміни щодо визначення характеристик членів сім’ї суб’єкта декларування.
Окрім того, змінами до Закону України «Про доступ до публічної інформації» пропонується відкрити доступ до інформації про структуру, принципи формування, розмір винагороди керівника, членів наглядової ради юридичної особи публічного права, державних підприємств, державних господарських товариств тощо.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону №3355-1 за основу і в цілому. Відповідно, законопроект №3355 пропонується відхилити.
Члени Комітету розглянули питання про додержання Міністерством охорони здоров’я законодавства при закупівлі захисних костюмів для лікарів, зокрема щодо можливого завищення ціни.
Інформацію у режимі відеоконференції надала заступник Міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова. Вона поінформувала, що в МОЗ закупівлі здійснює підпорядковане йому державне підприємство “Медичні закупівлі України”.
За інформацією Світлани Шаталової, 20 березня Кабінетом Міністрів України було виділено 35 мільйонів гривень для Міністерства на закупівлю засобів захисту в умовах пандемії коронавірусу. МОЗ визначилось із потребою закупівлі комбінезонів із біологічним захистом. ДП “Медичні закупівлі України” був оголошений і проведений тендер без погодження технічних умов закупівлі.
У результаті, за словами Світлани Шаталової, МОЗ самостійно закупило захисні костюми із залученням фахівців для узгодження технічних умов за стандартом 1426.
Заступник Міністра також поінформувала, що направила відповідні заяви до правоохоронних органів стосовно закупки, проведеної ДП “Медичні закупівлі України”.
“Забезпечення засобами захисту - це функція місцевої влади, а Міністерство лише допомагає, якщо є проблеми”, - наголосила вона.
Водночас, за словами представника МОЗ, Міністерство виявило, що в регіонах закуповувались абсолютно непридатні костюми з марлі і бязі, які не відповідають вимогам. “Наразі 2,5 тисячі лікарів захворіло і, в тому числі, через “ілюзію захисту”, - наголосила вона.
Міністерство направило запити в регіони щодо виділених сум на закупівлі засобів захисту та того, що саме було закуплено і зараз підбиває підсумки.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, Світлана Шаталова поінформувала, що МОЗ закупило понад 71 тисячу захисних костюмів, оснащених додатково бахілами, в українських виробників за ціною близько 500 гривень і вони мають надійти до кінця тижня.
Заступник Міністра наголосила, що продаються засоби захисту, які, можливо, дешевші, але не мають підтвердженої відповідності стандарту 1426.
За її словами, на сьогодні у країні діє “самодекларування” виробників щодо відповідності стандартам, оскільки немає можливості проводити сертифікацію засобів захисту. Зараз це питання вирішується.
Під час обговорення піднімалося питання необхідності забезпечення захисту не тільки інфекціоністів, а й працівників екстреної допомоги.
У свою чергу, генеральний директор ДП “Медичні закупівлі України” Арсен Жумаділов наголосив, що підприємство діє на підставі доручень МОЗ і керуючись законодавством України.
За його словами, підприємство повністю виконало всі вимоги, які містились у дорученні Міністерства, а застосування стандарту є добровільним. Окрім того, МОЗ не ставило додаткові вимоги щодо параметрів закупки.
Договір був укладений з умовою набуття ним чинності після погодження із МОЗ, однак відповідь від Міністерства надійшла лише після проведення закупівлі самим МОЗ, сказав Арсен Жумаділов.
В обговоренні взяли участь представники пацієнтських організацій.
Комітет прийняв рішення звернутися до Державної аудиторської служби та Рахункової палати щодо проведення позачергового аудиту операції із закупівлі за державні кошти засобів захисту у зв’язку із коронавірусною хворобою. А також просить дані органи і Державну митну службу надати інформацію, чи завозились такі засоби захисту як гуманітарна допомога або за якимись договорами.
Також Комітет розглянув питання щодо закупівель медичного обладнання за додаткові кошти із невиправданим залученням посередників.
Заступник Міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова повідомила, що МОЗ надало Міністерству розвитку громад та територій України дані про обладнання, якого потребують лікарні, визначені опорними у боротьбі з коронавірусною хворобою.
Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Василь Лозинський поінформував, що Міністерство шукало додаткові кошти для забезпечення потреб, пов’язаних із пандемією, зокрема, можливості залучення кредитних коштів. Європейський інвестиційний банк звернувся з пропозицією, що з 2015 року діє кредитна програма розпорядником якої є Мінрегіон “Програма розвитку муніципальної інфраструктури”, за якою була економія на 45 мільйонів гривень. Банк погодився надати ці кошти на інші цілі, однак висловив вимогу, щоб закупівлі здійснювали компанії, які є у них та інших міжнародних організацій на обслуговуванні. Водночас, ці компанії беруть певну комісію за здійснення міжнародних закупівель.
Василь Лозинський наголосив: “Наразі є перелік необхідного обладнання від МОЗ, однак закупівлі ще не проводились, ведуться переговори між Мінрегіоном та Мінфіном стосовно зміни програми”.
Керівник ДП “Медичні закупівлі України” зазначив, що через очолювану ним компанію можна зробити дані закупівлі значно дешевше.
За підсумками обговорення Комітет вирішив направити запит до Міністерства розвитку громад та територій України із проханням надати всю наявну документацію щодо даного питання.
Комітет також розглянув питання щодо діяльності керівництва Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (AРMA), висвітлені у ЗМІ і пов’язані з призначенням посадовців АРМА та громадської ради.
Народні депутати підтримали рішення направити звернення до АРМА з метою отримати достовірну інформацію щодо діяльності цієї організації, Прем’єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування стосовно АРМА, а також НАЗК та ДБР.
Також на засіданні були розглянуті проекти нормативно-правових актів на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства.
Комітет визнав такими, що відповідають вимогам антикорупційного законодавства проекти законів України №№ 3376, 3376-1, 3380, 3380-1, 3349, 3350.
Також був визнаний таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства проект Постанови “Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України”(№3330), однак, Комітет зверну увагу на необхідність розробки антикорупційної стратегії і підтримав пропозицію головного Комітету про направлення Програми на доопрацювання.