До складу МФО «Київщина» входить 18 народних депутатів з різних фракцій та груп. На думку учасників об’єднання, сьогодні на часі прийняття законопроекту про взаємовідносини столиці і столичної області. Адже більшість проблем, з якими зіштовхуються жителі Київщини, потребують комплексного вирішення. Як відзначалось під час засідання, сьогодні Київська область потерпає від колосального перенаселення приміських територій і тотальної депопуляції віддалених районів. Ця диспропорція створює з одного боку серйозне навантаження на соціальну інфраструктуру навколо столиці, а з другого – змушує закривати школи, дитячі садочки і лікарні на віддалених територіях.
За словами голови міжфракційного об’єднання «Київщина» Ярослава Москаленка, питання законодавчого врегулювання відносин між Києвом та Київською областю є надзвичайно актуальним. «Питань багато. Це і проблема твердих побутових відходів, які завозяться в область, транзитний транспорт та будівництво автошляхів, функціонування медичної галузі тощо. Сьогодні ми повинні дати старт роботі в частині підготовки законопроекту, який стане локомотивом для вирішення проблем співіснування територіальних громад», – зазначив він.
На переконання учасників міжфракційного об’єднання, окрім вирішення нагальних проблем, завдання влади – і місцевої, і центральної, - є створення нових робочих місць у регіоні. «Щоб ми не робили у віддалених районах у Київській області, все одно люди не будуть там залишатися, якщо не буде робочих місць», – зазначив народний депутат Віталій Гудзенко і додав: «Думаю, що в першу чергу потрібні інвестиції в робочі місця із заробітною платою не гіршою, ніж в столиці».
Народний депутат Сергій Мельничук звернув увагу на проблему так званих депресивних районів - Іванківського та Поліського. «Є райони, які ми не можемо розвивати, створювати нові робочі місця, бо це наразі заборонено законодавством, – зауважив він. – Треба піднімати питання на рівні держави, «розконсервувати» ці райони і починати створювати там робочі місця та наповнювати бюджети».
Ярослав Москаленко, який є головою підкомітету Верховної Ради у справах чорнобильців, запропонував включити дане питання у майбутній законопроект щодо співпраці Києва і столичного регіону. «Діючий закон про правовий режим територій забороняє дуже багато видів діяльності і створення робочих місць на території Іванківського і Поліського районів, – пояснив він. – Про яку перспективу ми можемо говорити, якщо крім сфери послуг, де тільки перукар, вчитель і лікар, більш нічого в цьому районі немає? Це важлива проблема, яка нехарактерна для жодної області України. В цих районах сьогодні найбільша захворюваність серед дітей – понад 90%, найвища смертність, в наймолодшому віці помирають чоловіки. Причому в останньому факті винна не стільки аварія на ЧАЕС, скільки відсутність роботи та, як наслідок, поширення алкоголізму».
Говорячи про місто Чорнобиль, народний депутат Хвича Мепарішвілі зауважив, що згодом, рано чи пізно воно нічим не відрізнятиметься від інших міст України. «Сьогодні в японських містах Хіросімі та Нагасакі мало що нагадує про ядерні вибухи. Люди там живуть, як у звичайних містах, – зауважив він. – Зараз вже в самому Чорнобилі рівень радіації практично такий самий, як в Києві. Єдине, про що ми повинні подбати зараз – це про те, щоб не перетворити цей район у центрі Європи в звалище сміття». Учасники міжфракційного об’єднання «Київщина» різко засудили нещодавні заяви мера Львова Андрія Садового та заступника мера Києва Петра Пантелеєва про можливість створення на території Чорнобильської зони сміттєзвалища.
Одним з питань засідання був хід медичної реформи на Київщині. Область уже отримала затверджені межі госпітальних округів, всього їх 4. Тож сьогодні на часі лікарні інтенсивного лікування, створення диспетчерської системи єдиного номера 103 та нових пунктів базування екіпажів швидкої допомоги.
Говорили й про недопущення закриття окремих медичних стаціонарів. Зокрема, народний депутат Ольга Червакова наголосила на неприпустимості закриття стаціонару у селищі Коцюбинське. «На 20-тисячне селище це єдиний стаціонар. В лютому Ірпінь повідомив селищного голову про те, що стаціонар буде закритий, тому що дорого його утримувати і опалювати. Ірпінською владою не було вжито жодних заходів, таких як, наприклад, встановлення лічильників, – констатувала вона. – Водночас в цьому році Ірпінь закупив найдорожчу ялинку в Україні – за 200 тисяч гривень, це офіційні дані з сайту Прозоро. Саме така сума потрібна для утримання стаціонару. Думаю, місцеві бюджети повинні використовуватися більш раціонально».
Свою думку з приводу медичної реформи висловив і народний депутат Євген Рибчинський: «Закордоном чим менше місто, тим більше воно утримується громадою. У нас же настільки бідне населення, що воно саме себе не може утримувати. Тому все йде з центрального бюджету, – зазначив він. – Ми приймаємо децентралізацію, а натомість держава дає далі гроші. Ми робимо речі, які протирічать одне одному. Якби в кожному селі жив принаймні фельдшер, це б суттєво покращило ситуацію. Тому що помирають люди не від того, що хворі чи старі, а від того, що не мають як добратися до лікарні. Якась локальна допомога має бути. Принаймні, одна кімнатка в сільській раді, де є мінімум ліків».
Учасники засідання вирішили створити спільну робочу групу у складі народних депутатів, керівництва Київської обласної державної адміністрації та експертів з розробки законопроекту про взаємовідносини Києва та області. «Хотілося б отримати в союзники ще й Київську обласну раду, голова якої проігнорувала сьогоднішнє засідання, – зауважив народний депутат Олег Велікін. – Адже номінально обласна рада є представником громади, а по факту розпоряджається коштами громади за невідомим принципом. З обласного бюджету розвитку теж могли б бути виділені кошти на ті ж фельдшерські пункти».
Після завершення засідання члени міжфракційного об’єднання ознайомилися із роботою ТОВ «Перший столичний хлібзавод», що розташований у Вишгородському районі.