Під час цьогорічного візиту до України голови парламентів країн Балтії (Естонія, Литва, Латвія) та Північної Європи (Швеція, Данія, Фінляндія, Норвегія, Ісландія) засвідчили свою підтримку Україні. Водночас на сьогодні досвід і зазначених країн потребує більшої уваги з боку української влади, експертного середовища та медіа. На думку учасників "круглого столу", ці країни є не лише економічно найбільш динамічні та технологічно розвинені в Європі. Як наголосив модератор заходу Максим Кияк, співзасновник Global Ukraine Foundation, в країнах Балтії та північної Європи, важлива роль належить громадянському суспільству, котре виступає не просто в якості опозиції до держави, але робить вагомий внесок у публічну політику. Громадянське суспільство цих  країн має багаті та давні традиції. Своєрідний ренесанс громадянське суспільство у країнах Балтії пережило наприкінці 1980-х років минулого сторіччя, коли ці  держави наново виборювали свою незалежність. Підготовка  до членства в ЄС слугувало ще одним фактором, завдяки якому громадянське суспільство у Литві, Латвії та Естонії зазнало трансформації. Багато у чому громадянське суспільство країн  Північної Європи має завдячувати релігії протестантизму і тому, що Макс Вебер називав «протестантською етикою».  У Норвегії навіть є термін «дугнад», який означає волонтерську діяльність заради спільного блага. На сьогодні у Норвегії рівень волонтерства є одним із найвищих у світі.

За словами  Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської республіки в Україні Маріуса Януконіса, в Україні сформовано активне й потужне громадянське суспільство. "Північноєвропейські країни мають великий досвід взаємодії суспільства з владою. Складно було б уявити, щоб депутати якоїсь країни Балтії, чи  країни Північної Європи поїхали до анексованого Криму. Так само як і складно уявити, щоб під час сесії ПАРЄ делегація однієї з цих країн не проголосувала б за проукраїнську резолюцію. Агресія проти України чітко показала хто є хто не в Україні, але і за її межами на міжнародній арені. Голос цих країн чути найбільше, коли йдеться про необхідність санкцій щодо дотримання Мінських угод з боку Росії. Довгий час ці країни були історично та культурно взаємозалежними. Свого часу країни Північної Європи були найбільшими адвокатами незалежності країн Балтії, а також тими, хто першими надав безвізовий режим цим країнам. Те ж саме можна сказати і щодо членство в НАТО та ЄС. Очевидно, історія є циклічною і події мають здатність повторюватися" зазначив він. Можливо, саме тому країни Балтії є зараз такими ж адвокатами щодо європейським і євроатлантичних перспектив країн Східного партнерства. Латвія, яка цього річ головує у NB8,  одним із пріоритетів окреслила саме Східне партнерство. Наступного року там, як відомо, головуватиме Норвегія.

На думку учасників заходу, останнім часом в Україні по-особливому активізувалася дискусія щодо пошуку альтернативних регіональних утворень. Таким регіоном може цілком стати так звана NB8, тобто Північноєвропейська та Балтійська вісімка. У пошуках найкращих практик і у вивченні досвіду реформ доцільно було б рівнятися більше на ці країни, а не на Західну Європу. "Під час згадування про Європу на думку переважно спадають Париж, Рим або Берлін, забуваючи, разом із тим, про те, що Таллінн чи Стокгольм є не менш європейськими столицями. Хоч з країнами Балтії нас і розділяє кордон ЄС, а з країнами Північної Європи – море. Проте нас об’єднують спільна історія, спільні цінності, спільні виклики, а також спільна готовність реагувати на ці виклики. "Натомість у намаганні втримати ситуативних союзників ми ризикуємо позбутися дійсно друзів на міжнародній арені. Ці країни є саме тими, в яких агресія Росії, анексія Крим проти України та інші пов'язані речі вже довгий час називалися та продовжують називатися своїми іменами" - наголосили представники Global Ukraine Foundation. На думку австрійського експерта Європейської Ради із закордонних справ Густава Гресселя, «Франція, Іспанія та Італія разом надають менше допомоги Україні, ніж  кожна окремо взята країна Балтії». Литовський міністр закордонних справ Лінас Лінкявічус є  одним з найактивніших дипломатів в Європейському Союзі у питаннях України. Подібне можна сказати і про президента Литви Далію Грібаускайте. Естонія надала неймовірну кількість гуманітарної допомоги пораненим солдатам ЗСУ та добровольчих батальйонів, у тому числі і через організацію «Vaba Ukraina». У Таллінні діє центр Східного партнерства, в якому діляться досвідом експерти з українськими високопосадовцями.  Латвія чимало допомогла у сфері оборони і продовжує це робити. Данія дала старт проекту  в Україні, пов’язаному з енергетичною безпекою, проекту з підтримки незалежних ЗМІ, боротьби з корупцією. Норвегія  запровадила проект, пов’язаний з агропромисловим комплексом. Швеція є не менш активною в Україні. Завдяки агентству SIDA Швеція опікується проектами, пов’язаними з журналістикою, верховенством права. Так само і Фінляндія після 2014 року суттєво збільшила допомогу Україні.

За словами заступника Голови дипломатичної місії Естонії в Україні Уйбо Улла, українське громадянське суспільство надзвичайно свідоме й динамічне. "Естонія й Україна співпрацюють довгий час. Минулого року Естонія надала фінансову допомогу  Україні в сумі два мільйони євро на потреби Міністерства Оборони України та Міністерства   економічного розвитку й торгівлі України". Як засвідчила промовець, Естонія й надалі допомагатиме нашій державі у всіх сферах.

Фредрік Артур, заступник Голови дипломатичної місії Норвегії в Україні, наголосив на тому, що в Україні громадянське суспільство безумовно впливає на розвиток  держави. "Норвегія готова збільшувати співпрацю з Україною. Наразі розпочався новий етап співпраці. Наразі Президент України перебуває з офіційним візитом в Норвегії, що також є свідченням сказаного", - сказав він.

Учасники "круглого столу" висловили думку, що заслуговують уваги питання досвіду країн Балтії та Північної Європи у сфері безпеки, європейської та євроатлантичної інтеграції, боротьби з корупцією, у взаємодії з діаспорою, у сфері освіти, а також щодо  внеску у програму «Східне партнерство». "Хоч усі проблеми охопити неможливо, проте  цей  захід  став першою протягом довгого часу ластівкою (чи краще сказати, чайкою), яка окреслить нові орієнтири у співпраці України  з країнами Балтії та Північної Європи. У перспективі цілком доречним було б проведення спочатку комітетських, а потім і парламентських слухань на тему співпраці України з країнами цього регіону."