Голова Комітету ПАРЄ Володимир Ар’єв відкрив засідання Комітету.
Учасники засідання затвердили порядок денний засідання та ухвалили додатки до протоколів засідань, що відбулися 1 червня поточного року у Парижі та 21-23 червня 2016 року у Страсбурзі.
Голова Комітету В.Ар’єв зробив доповідь на тему: «Атака на журналістів та свободу висловлювання у ЗМІ в Європі». Порівнюючи ситуацію, яка склалася з моменту, коли була ухвалена остання доповідь у 2015 р., він відзначив, що загрози для медіасередовища, для роботи журналістів ростуть і видозмінюються, оскільки видозмінюється саме медіасередовище. «Ми бачимо зараз стрімкий ріст нових медіа. Більшість споживачів інформації отримують її з Інтернету, з соціальних мереж, від блогерів. Тому, зараз треба говорити про те, чи буде ця частина медіа, зокрема, незалежні блогери під нашою увагою», - сказав доповідач.
В.Ар’єв виділив головні проблеми: фізичне насильство і загроза життю, вбивства журналістів в країнах-членах Ради Європи, це також терористична загроза і загроза з боку радикалів для ЗМІ, це арешти і переслідування, це перешкоджання законній журналістській діяльності в різний спосіб.
За його словами, досі зберігаються проблеми, які сьогодні не є розв’язаними.
В.Ар’єв відзначив, що в Україні більшість проблем, які були висловлені у попередньому звіті, насправді згенеровані не Україною, а окупантами в східній частині України та в окупованому Криму, як переслідування телеканалів, зокрема, кримськотатарського.
Доповідач повідомив, що в Інформаційному меморандумі зафіксовано майже 200 фактів порушення прав і свобод журналістів в Європі. «Це не може не турбувати, оскільки у списку не тільки країни з молодою демократією, а й країни, в яких демократія є традицією доволі довгий період часу. Особливе занепокоєння викликає ситуація в Туреччині, оскільки кількість випадків складає понад третину з усього списку. Тому ми маємо зрозуміти певні проблеми і сфокусувати нашу діяльність і дискусію», - зазначив він.
В.Ар’єв також відзначив, що у меморандумі є претензії до більшості країн-членів Ради Європи. Тому сьогодні кожен випадок порушення прав журналістів повинен бути розглянутий дуже детально та уважно. «Ми не повинні робити висновки одразу ж з кількості, але повинні перш за все дивитися на всі випадки окремо і, головне, неупереджено», - сказав він.
Члени Комітету розглянули Iнформаційний меморандум. Відбулися слухання за участю Р.Гут’єреза, Генерального секретаря Європейської федерації журналістів, м. Брюсcель, О.Романюк, представника Інституту масової інформації, м. Київ, І.Розкладая, представника Реанімаційного пакету реформ, м. Київ.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Р.Гут’єреза, зокрема, подякував членам Комітету за їхній сталий інтерес до дотримання свободи слова. Він представив карту Європи, на якій зафіксовані факти підриву свободи слова в Європі, тиску на свободу слова. За його словами, у другому кварталі зафіксовано 341 випадок таких порушень в Туреччині, 38 - в РФ, 34 - у Франції. Загалом, протягом другого кварталу таких випадків зафіксовані на 50 відсотків більше ніж у першому кварталі.
Р.Гут’єреза зазначив, що жертвами таких випадків частіше ставали журналісти, які розслідували справи, пов’язані з корупцією, та ті журналісти, які висвітлювали демонстрації громадських рухів.
Представник Інституту масової інформації О.Романюк сфокусувала увагу учасників засідання на ситуації в Україні. Вона окреслила три головні тенденції, перша з яких стосується окупованих територій України, де зафіксовані випадки підвищеного тиску і насильства проти журналістів. Доповідачка відзначила, що відслідкувати ситуацію там часто не є можливим.
О.Романюк, говорячи про ще одну тенденцію, відзначила, що сімдесят відсотків атак на журналістів роблять звичайні люди, тоді як раніше це робили представники правоохоронних органів.
Окремої уваги, зазначила О.Романюк, потребує ситуація в Криму. Політика тиску на журналістів з боку місцевої проросійської влади у Криму відрізняється від тиску на журналістів в Росії.
Доповідачка також відзначила, що українські журналісти не мають доступу до окупованих територій, а місцеві ЗМІ там просто стерті.
За словами О.Романюк, головними викликами, які стоять перед суспільством в Україні, є відновлення довіри до журналістів, покращення рівня розслідування фізичних атак проти представників ЗМІ.
Члени Комітету ПАРЄ також заслухали доповідачів з питання «Використання ЗМІ з політичною метою та для пропаганди війни».
Під час засідання відбулися спільні слухання з питання «Молодь проти корупції». У слуханнях взяв участь Генеральний прокурор України Юрій Луценко. Він розповів про свою роботу на посаді та про завдання, які стоять перед ним, як Генеральним прокурором у цьому році. Першим завданням Ю.Луценко назвав повернення довіри до правоохоронних органів, другим - виявлення крупних корупціонерів.
Говорячи про роль молоді у боротьбі з корупцією, Генеральний прокурор висловив сподівання, що саме молодь прийде у прокуратуру, навіть не маючи досвіду.
Ю.Луценко відповів на запитання членів Комітету.
Парламентарії Комітету ПАРЄ також заслухали доповідача з питання «Нові методи політичного впливу на незалежну журналістику». Доповідь зробила член Сербського парламенту В.Марьянович.
У вівторок, 20 вересня, засідання Комітет ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ буде продовжено.
Члени Комітету заслухали доповідачів з питань «Технологічна конвергенція, штучний інтелект і права людини» і «ЗМІ та журналістика он-лайн: виклики та підзвітність».