Голова Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка, відкриваючи засідання, зазначив, що керівники підприємств, які втрачають свої гроші у банках, звертаються до Комітету із запитанням: чому одні банки відправили помирати дуже швидко, а інші банки тягнули до останнього?
"Банкіри також нам багато скаржилися на вибірковий доступ до рефінансування або до валютних аукціонів у найбільш драматичний період валютної кризи. Неофіційно вони натякали на вимагання хабарів. Але жоден з них не захотів зробити публічну заяву і не звернувся до правоохоронних органів. Бо зрозуміло, що завтра їх можуть знищити", - зазначив він.
За словами С.Рибалки, незалежні експерти дійшли висновку, що стрімкі стрибки курсу гривні у грудні 2014- лютому 2015 роках могли статися через шалені обсяги рефінансування овернайт. І ці кошти отримали від НБУ не більше десяти банків. За даними, деякі з них з російським капіталом. "Причиною є інформація, що гроші надавали банкам, показники ліквідності яких значно перевищували нормативні", - пояснив голова Комітету.
Сергій Рибалка нагадав, що ще до Майдану та подій на Донбасі у вересні 2013 року серед експертів тривала дискусія: чи може Росія створити в Україні кризу через філії власних банків?
"Тоді фахівці дійшли висновку, що за умови правильних дій НБУ це не можливо.
Найгірші результати під час цієї кризи показали саме банки з російським капіталом. Але Нацбанк не відмовив їм у підтримці. У цьому контексті по-іншому виглядають запити фінансових асоціацій розглянути курс НБУ на зменшення кількості українських банків та зростання частки банків з російським капіталом як загрозу для національної безпеки України.
У будь-якому випадку ця тема повинна розглядатися на рівні Ради з національної безпеки і оборони", - наголосив він.
С.Рибалка торкнувся ще однієї теми, яка має бути розглянута на засіданні. "Також не випадково журналісти ставлять питання про інформацію, оприлюднену в рамках так званого "панамського офшорного скандалу" щодо наявності зв'язків Голови Національного банку України як бізнесових, так і корпоративних, з керівництвом ВТБ-банку, який належить уряду Російської Федерації", - зазначив народний депутат.
Голова Комітету повідомив, що станом на січень цього року за інформацією Фонду гарантування до правоохоронних органів та прокуратури надійшло майже дві з половиною тисячі заяв про розгляд кримінальних правопорушень на загальну суму майже 250 млрд. гривень. Для контролю над розслідуванням у січні минулого року уряд та силові структури створили спеціальну міжвідомчу комісію, але вона так не почала працювати.
"Наш Комітет направив до Генеральної прокуратури запити щодо цих питань, але результативних відповідей ми так і не маємо", - додав він.
С.Рибалка зазначив, що завданням спільного засідання є не лише поставити запитання, а й обговорити які наступні кроки може зробити Парламент для виконання своєї контрольної функції.