Відповідно до предметів відання та за дорученням керівництва Верховної Ради Комітет разом з парламентськими фракціями сформував склади постійних делегацій Верховної Ради у парламентських асамблеях Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Організації Чорноморського економічного співробітництва, ГУАМ, НАТО та інших.
Члени Комітету активно працюють практично в усіх постійних делегаціях Верховної Ради України у цих організаціях: ПА РЄ (Ар’єв І.В.- голова Постійної делегації, Вовк В.І., Льовочкіна Ю.В., Гузь І.В., Заліщук С.П.), ПА ОБСЄ (Гопко Г.М. Присяжнюк О.А. – заступник Голови Постійної делегації), ПА НАТО (Климпуш-Цинцадзе І.О. – голова Постійної делегації, Тарасюк Б.І., Ларін С.М.), Виконавчий комітет Національної парламентської групи України у Міжпарламентському Союзі (Гопко Г.М. - заступник Голови Виконавчого комітету).
Завдяки активній роботі членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПА РЄ після початку агресивних дій Російської Федерації проти України вдалося домогтися жорсткої реакції ПАРЄ, що було відображено у декількох резолюціях Асамблеї (Резолюція 1974(2014)). Асамблея суворо засудила порушення українського суверенітету і територіальної цілісності Російською Федерацією і акцентувала увагу на неприпустимості таких дій з боку держави-учасниці Ради Європи (Резолюція 1988(2014)).
Українські народні депутати працювали на двосторонньому рівні з іноземними колегами – парламентаріями з країн-членів Ради Європи. З урахуванням тривлоої агресії Росії проти України, у рамках січневої сесії ПА РЄ було прийнято рішення продовжити до кінця 2015 року введені Асамблеєю у минулому році санкції щодо російської делегації - призупинення до кінця 2015 року прав делегації РФ на голосування, на представництво в Бюро Асамблеї, Президентському комітеті, Постійному комітеті, на участь у місіях із спостереження за виборами.
У рамках червневої сесії 2015 року Асамблея ухвалила
Резолюцію щодо осіб, зниклих під час конфлікту в Україні. Україну закликали
створити спеціалізований урядовий орган, доручивши йому координацію роботи всіх
державних і неурядових організацій, що працюють у проблематиці зниклих безвісти
осіб; розробити механізм державної компенсації і підтримки сім'ям зниклих
безвісти осіб і забезпечити, щоб ці сім'ї були поінформовані про існування
цього механізму. Важливо вказати на те, що в тексті Резолюції з'явилося
визнання того, що конфлікт в Україні насправді є російською агресією, а щодо
Криму впроваджено термін "окупований". Резолюцію підтримала переважна
більшість присутніх, проти проголосував лише німець-комуніст Андрій Гунько. За
було віддано 54 голоси. Поправка про те, що Росія є країною-агресором, отримала
48 голосів за і 7 – проти.
Постійна делегація Верховної Ради у ПА ОБСЄ,
сформована з народних депутатів восьмого скликання, проводить серйозну і
важливу роботу у рамках ОБСЄ, спрямовану на захист інтересів України. Так,
нашій делегації вдалося подолати проросійське лобі у цій впливовій міжнародній
інституції та домогтися під час щорічної сесії ПА ОБСЄ в Гельсінкі в липні 2015
року прийняття двох резолюцій: «Продовження очевидних грубих і невиправлених
порушень Російською Федерацією міжнародних норм і принципів ОБСЄ», у якій було
закріплено визнання факту, що дії Росії в Автономній Республіці Крим і
Севастополі, а також в окремих районах Донецької та Луганської областей України
є актами військової агресії проти України; «Викрадені і незаконно утримувані
громадяни України на території Російської Федерації", у якій міститься
заклик до Російської Федерації негайно звільнити народного депутата України
Надію Савченко та інших громадян України, які незаконно утримуються на
території Росії.
Комітет активно займався розбудовою організаційної структури двостороннього міжпарламентського співробітництва. Під егідою Комітету створено 69 депутатських груп з міжпарламентських зв‘язків з парламентами зарубіжних країн, одним з головних напрямів роботи яких є визначення та узгодження зі своїми іноземними колегами пріоритетів розвитку договірно-правових відносин України з відповідними країнами, а також залучення зарубіжного досвіду для розвитку вітчизняного законодавства.
В рамках міжпарламентського обміну керівництвом Комітету було проведено 6 прийомів делегацій комітетів іноземних парламентів, що опікуються питаннями зовнішніх відносин, зокрема, представників парламентів Грузії, Румунії, Угорщини, Литви, Франції, Великобританії тощо.
Також було проведено понад 350 протокольних зустрічей керівництва Комітету з іноземними парламентськими делегаціями, послами, представниками різних зарубіжних інституцій. Під час цих зустрічей обговорено перспективи співпраці, спрямованої на підтримку розвитку співробітництва на економічному, фінансовому та політичному рівнях, а також питання створення та діяльності депутатських груп Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з відповідними країнами.
Проведенню такої роботи сприяли налагоджені контакти Комітету та його секретаріату з підрозділами МЗС України з метою координації дій з питань забезпечення взаємодії Верховної Ради з парламентами зарубіжних країн та міжнародними організаціями, в яких функціонує парламентський вимір.