У порядку виконання контрольних функцій за дотриманням і реалізацією положень Конституції  та законів України Комітет  співпрацював з центральними органами виконавчої влади, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Рахунковою палатою, використовуючи надані ними матеріали, висновки та інформацію з метою вдосконалення законодавчого забезпечення зовнішньополітичної діяльності України.

На засіданнях Комітету неодноразово заслуховувалася інформація керівництва Міністерства закордонних справ України про хід виконання положень оновленого Закону України «Про дипломатичну службу». Також Комітет приділяв увагу питанню спрощення візового режиму з іноземними країнами  (Австралія та Нова Зеландія), що сприяло б подальшому розвитку міждержавних відносин та інтенсифікації контактів в  соціально-економічній, культурно-гуманітарній та інших сферах.

З метою обговорення питань щодо актуальності приєднання України до Міжнародного кримінального суду, співпраці з МКС, у тому числі, у зв‘язку з визнанням Україною юрисдикції МКС щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року, а також можливі шляхи імплементації Римського статуту МКС у законодавство України, Комітет спільно з Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітетом з питань правової політики та правосуддя, Комітетом з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин у січні, червні та грудні 2015 року було проведено круглі столи на тему ратифікація Римського статуту та приєднання України до Міжнародного кримінального суду (МКС).

Зокрема, під час проведених заходів було звернуто увагу на те, що ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань, яке взяла на себе Україна у рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У цьому зв’язку представники українського законодавчого органу підкреслювали, що Верховна Рада України вже ухвалила два рішення, які свідчать про перспективи визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Мова, зокрема, йде про рішення від лютого 2014 року, яке стосується дій колишньої влади під час Євромайдану, та від лютого 2015 року щодо злочинів проти людяності, та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та терористичними організаціями «ДНР» та «ЛНР». Було також особливо підкреслено роль Міжнародного кримінального суду, який є глобальним субсидіарним судовим інститутом, створеним міжнародним співтовариством як механізм здійснення правосуддя у випадку серйозних порушень норм міжнародного права, для подолання практики безкарності у випадках, коли держави не в змозі або не належним чином здійснюють правосуддя щодо осіб, які скоїли міжнародні злочини.

Зверталася увага на те, що у проекті змін до Конституції України, внесених Президентом України до парламенту, передбачене положення, яке усуває правові перепони на шляху до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Однак згідно вказаного проекту, ця норма набирає чинності лише через три роки після ухвалення відповідних конституційних змін. Такими діями, на думку окремих учасників засідань, Україна відтерміновує застосування міжнародного правосуддя, що може неоднозначно сприйматися її міжнародними партнерами.

Протягом дискусій українські правозахисники нагадали, що ратифікація Римського статуту є не просто виконанням вимоги Угоди про асоціацію з Євросоюзом, але й реальним інструментом для проведення розслідувань на тимчасово окупованих територіях та притягнення воєнних злочинців до відповідальності перед міжнародним правосуддям за скоєні злочини.  У цьому зв’язку учасники заходу, які представляли громадянських сектор та експертне середовище, звернулися до народних депутатів із закликом зробити усе необхідне для того, щоб у найближчому майбутньому Україна стала повноправним членом Міжнародного кримінального суду. Це набуває наріжного значення для України у контексті вірогідного включення агресії щодо держави до переліку злочинів, які розслідуються Міжнародним кримінальним судом, починаючи з 1 січня 2017 року.

Комітет підтримав законодавчу ініціативу народних депутатів щодо своєчасності та актуальності прийняття Верховною Радою  Постанови "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо ситуації, яка склалась внаслідок триваючої з 27 лютого 2014 р. збройної агресії Російської Федерації проти України та вчинення на території України міжнародних злочинів" №145-VIII, та постійно тримає на контролі стан її реалізації органами державної влади.

15 квітня 2015 року Комітет у закордонних справах провів комітетські слухання на тему: "Формування стратегії захисту національних інтересів України в частині протидії актам агресії, анексії Автономної Республіки Крим, іншим злочинам Російської Федерації, спрямованим проти України".

Учасники слухань відзначили, що основним завданням України сьогодні є формування стратегії з метою вжиття заходів на національному та міжнародному рівнях для юридичного визнання вчинених Росією агресії та інших злочинів спрямованих проти України. Під час комітетських слухань учасники всебічно обговорили питання  подальших кроків України задля покарання агресора та відшкодування збитків на користь нашої держави. Адже російська агресія і окупація засуджена не лише Україною, а й світовим співтовариством. Зокрема, Організація Об’єднаних Націй, Рада Європи, ОБСЄ, Європейський Союз теж висловили негативне ставлення до агресії збоку Російської Федерації і підтримали територіальну цілісність України.

Також учасники комітетських слухань наголосили на необхідності активних дій з боку України для забезпечення її інтересів. Визначне місце в цьому процесі посідає юридична складова, яка має здійснюватися узгоджено з іншими заходами військового, політичного, дипломатичного, економічного характеру  як на національному, так і на міжнародному рівнях. Припинення агресії, забезпечення гарантій її непоновлення, матеріальне відшкодування заподіяної в результаті її скоєння шкоди і є основною метою заходів, які мають застосовуватися Україною та іншими державами світу.

13 травня 2015 року Комітетом разом з Комітетом з питань промислової політики та підприємництва проведено «круглий стіл» на тему: «Стан та перспективи торгівельно-економічного співробітництва: міжнародний вимір».

Учасники заходу обговорили широке коло питань з тематики порядку денного, зокрема, проблеми та перспективи торговельно-економічного співробітництва України на міжнародній арені в умовах втрати російського ринку та введення в дію зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, потенційні можливості збільшення обсягів українського експорту, роль держави в просуванні національного бізнесу на зовнішні ринки тощо. Під час дебатів було відзначено, що збройна агресія Російської Федерації проти України, окупація частини українських територій, загарбання й руйнування економічного потенціалу призвели до загального спаду експортних торговельних операцій України, передусім  з РФ. Промовці відзначили, що наразі нагальною потребою є відновлення економічного потенціалу України та пошуки нових ринків і шляхів для збільшення експорту. У цьому контексті переважна більшість учасників наголосили на якомога повнішому використанні можливостей, які надає Угода про асоціацію з Європейським Союзом, невід’ємною частиною якої є угода про вільну торгівлю, що має створити сприятливі умови для збільшення товарообігу між Україною і Європою.

20 травня 2015 року Комітет провів комітетські слухання на тему: «Механізми контролю для забезпечення прозорості та ефективності використання міжнародної допомоги».

Учасники слухань відзначили надзвичайну актуальність тематики цих слухань, зважаючи на внутрішнє становище та зовнішні обставини, у яких опинилася наша держава, адже 1992 року країнами-донорами та міжнародними організаціями було виділено Україні технічної допомоги більше ніж на 9 мільярдів доларів США, станом на 1 травня поточного року впроваджується 358 проектів загальною контрактною вартістю понад 3,3 мільярдів доларів США; за січень-березень цього року обсяг гуманітарної допомоги, яка надійшла в Україну, склав 7,8 тис. тонн. Учасники слухань обговорили питання щодо процесу формування та здійснення державної політики України у сфері залучення та використання міжнародної технічної та гуманітарної допомоги; проблемні питання правового і фінансового регулювання залучення, оформлення та використання міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, питання розбудови співпраці між органами виконавчої влади України і донорськими організаціями тощо.

За результатами слухань Комітетом були затверджені рекомендації, які надіслані до органів державної влади.

2 липня 2015 року Комітетом за підтримки Проекту Ради Європи «Запобігання та боротьба з насильством щодо жінок та домашнім насильством в Україні» було проведено «круглий стіл» на тему: «Запобігання та протидія насильству щодо жінок та домашньому насильству: на шляху до ратифікації Стамбульської конвенції Україною» за участі  іноземних експертів Проекту Ради Європи.

Головною темою «круглого столу» було питання ратифікації та подальшої імплементації Україною Конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, також відомої як Стамбульська конвенція.

Конвенція була прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 7 квітня 2011 р. та набула чинності  1 серпня 2014 року. Україна підписала цей важливий міжнародний правовий документ ще 7 листопада 2011 року, ставши однією з 20 держав-членів. Проте, станом на 2015 рік підготовка до ратифікації Конвенції досі триває.

Ратифікацію Україною Стамбульської конвенції було включено до Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, прийнятого Постановою №2986, і заплановано на II квартал 2016 року задля забезпечення належної імплементації положень Конвенції Україна має гармонізувати своє законодавство з її нормами не тільки внісши значну кількість змін до чинних  законів та кодексів, але й прийнявши ряд нових законодавчих актів.  Це є необхідною умовою не тільки для ратифікації, а і для подальшої успішної імплементації Стамбульської Конвенції.

З огляду на те, що в Україні, як правовій та соціальній державі, права людини є найвищою цінністю, а їх дотримання є запорукою її європейської інтеграції, учасники круглого столу підкреслили важливість ратифікації та подальшої імплементації Україною Конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Комітет постійно тримав на контролі та заслуховував інформацію Міністерства закордонних справ України, інших центральних  органів  виконавчої влади щодо проблемних питань зовнішніх зносин, які виникали протягом звітного періоду. Так, Комітетом проводилися розширені тематичні засідання щодо проблемних питань українсько-російських відносин на сучасному етапі (про можливі негативні наслідки денонсації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ; про можливість введення дзеркальних майнових санкцій щодо РФ; про визнання РФ країною-агресором); щодо питань денонсацій угод між Україною та РФ, пов’язаних з  перебуванням Чорноморського Флоту на території України; щодо припинення участі України в ЄЕП та внесення змін до деяких законів України з питань міжнародних договорів.

7 жовтня 2015 року було проведено спільну нараду комітетів у закордонних справах та з питань європейської інтеграції за участю голів постійних делегацій України в парламентських асамблеях РЄ, НАТО, ОБСЄ, ПАЧЕС, ПА Євронест, Парламентський комітет асоціації Україна - ЄС та керівників депутатських груп ВРУ із міжпарламентських зв’язків із зарубіжними країнами за участі Голови ВРУ В.Гройсмана та Міністра закордонних справ України П.Клімкіна. Мета наради - вироблення стратегії взаємодії із представниками парламентів іноземних держав у рамках участі народних депутатів України у міжнародних заходах.

9 грудня 2015 року, за ініціативою Комітету, відбувся круглий стіл на тему: «Культурна дипломатія: взаємодія державних і недержавних інституцій». Під час проведення заходу основна увага приділялася практичним аспектам втілення ідеї щодо відкриття за кордоном українських культурних центрів, фінансових аспектах реалізації таких ініціатив, а також питаннях забезпечення належної координації діяльності органів влади у сфері культурної дипломатії.

Протягом року на засіданнях Комітету неодноразово заслуховувалася інформація органів виконавчої влади щодо міжнародно-правової ситуації у зв’язку з анексією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та ескалацією військового конфлікту на сході нашої країни.