Члени Комітету звернули увагу на те, що у пояснювальній записці до законопроекту (№3632) зазначено, що його прийняття «дозволить захистити права і свободи громадян, мінімізувати суспільну шкоду, пов’язану з організацією та проведенням нелегальних азартних ігор та пов’язаним з цим ухилянням від сплати податків, мінімізувати ризики для суспільства і вразливих груп населення від участі в азартних іграх, залучити інвестиції в економіку України, створити додаткові робочі місця та отримати суттєве джерело додаткових надходжень до Державного бюджету України».
Водночас, у Комітеті зазначають таке.
Стаття 1 проекту не містить чіткого формулювання понять „лотерея”, „участь в лотереї”. Відсутність вказаного чіткого визначення може призвести до неоднакового тлумачення усіх термінів Закону і подальшого вчинення корупційних правопорушень певними особами. Поняття „лотереї” може, також охоплювати онлайн-ігри.
Корупційні ризики містять:
норма пункту 15 частини 1 статті 7 „Повноваження Уповноваженого органу”, яким цей орган наділяється повноваженням: „може встановлювати вимоги до розміру відсотка виграшу…”;
норма частини 2 статті 14 містить повноваження Уповноваженого органу визначати оціночні критерії наявності у особи ігрової залежності. Ця адміністративна процедура корупціогенна, оскільки не властива повноваженням органів державної влади і призведе в подальшому до зловживань, виникненню конфлікту інтересів при виконанні організатором азартних ігор обов’язків, передбачених пунктом 7 частини 1 статтею 13 „вживати заходи для боротьби з ігровою залежністю”;
норма частини 5 статті 30, яка наділяє Уповноважений орган фактично необмеженими функціями втручання у діяльність суб’єктів при визначені переліку лотерей, їх розповсюджені – „Уповноважений орган на власний розсуд може відмовити у погоджені окремого виду лотереї…”;
Крім того, норми статі 42 „Спеціальні обмеження щодо участі в парі” суперечать нормам статі 16 „Вимоги до гравця” і містять корупційні ризики при здійсненні перевірок у сфері азартних ігор, оскільки статтею 16 забороняється бути гравцями – недієздатним та обмежено дієздатним особам та особам, які не досягли 18 років, а частиною 3 статті 42 це дозволяється;
У законопроекті не має чіткості здійснення адміністративної процедури щодо порядку проведення планових та позапланових перевірок у сфері державних лотерей.
Також, корупціогенні ризики містять норми частини 3 статті 24 „Оператор лотерей”, якими визначаються вимоги до юридичних осіб:
провадження протягом не менш як п’яти років до подання заяви діяльності з випуску та/або проведення лотерей;
наявність міжнародного досвіду з випуску та/або проведення лотерей не менше ніж в трьох іноземних державах;
загальний оборот за 5 (п’ять) фінансових років, що передують проведенню конкурсу, становить не менше 3 000 000 000 (трьох мільярдів) євро”.
Корупціогенні ризики містить норма частини 7 статті 24 „Оператор лотерей”, якою оператору надається право передавати іншій особі право користуватися його ліцензією. Це може бути одним із способів переходу в „тінь”. Крім того, ця норма суперечить нормам Розділу ІІІ законопроекту „Ліцензування у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор” оператор, порушуючи норми цього Розділу, з „дозволу” фіскальних і контролюючих органів, може уникнути анулювання ліцензії за вимогами норми, передбаченої пунктами 4, 5 статті 55 „Анулювання ліцензії”, згідно з якою підставою для анулювання ліцензії є: „факт передачі ліцензії або її копії іншій юридичній чи фізичній особі…”.
Законопроект не містить усього спектру детального державного контролю при регулюванні діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, що дає можливість в подальшому маніпулювати його нормами на користь посадових осіб їх особистих інтересів і суб’єктів грального бізнесу.
Враховуючи викладене та з метою усунення корупціогенного фактору Комітет пропонує зазначений законопроект відхилити.