Відкриваючи слухання, голова Комітету Артур Палатний зокрема, зазначив: «Ми зібралися сьогодні, щоб обговорити надзвичайно важливу тему - формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах. Події, які зараз відбуваються на Сході нашої держави ще раз засвідчили, що наша незалежність потребує захисту, а це можливо тільки при умові, що кожен з нас усвідомить свою особисту відповідальність за долю України. На жаль, за трагічних і болісних обставин, в нашій державі знову відродився дух патріотизму, любов до Батьківщини, віра в її майбутнє. І прикладом патріотичного виховання дітей та молоді тепер є сучасні українці, хлопці та дівчата: герої Майдану, герої Небесної сотні, військовослужбовці, бійці добровольчих батальйонів, лікарі, волонтери - істинні патріоти, які зараз захищають честь, свободу і незалежність України від зовнішнього агресора».
Учасники слухань вшанували пам‘ять героїв, які віддали життя за волю та незалежність держави, хвилиною мовчання.
А Палатний також зосередив увагу присутніх на наступному: «Безумовно, метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління, починаючи з родинного кола, дитячого садочка, виховання в учнівської та студентської молоді високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Важливу роль в цьому відіграє система освіти, зокрема, особистість учителя, педагога, який здійснює ефективний процес у вихованні поваги до історії нашого народу, почуття патріотизму, гартування молоді як фізично так і морально».
За словами голови Комітету, основними факторами, які впливають на відчуття патріотизму, є не тільки мова, державні символи, культура та звичаї народу, а ще гарантування державою молодим громадянам-патріотам України шанобливого ставлення до себе, соціальної підтримки, належних житлових умов, працевлаштування, професійного зростання та гідної оплати праці.
«Вважаю, що одним з приорітетних завдань має стати формування державного замовлення на виробництво друкованих видань, кіно-, відео-, радіо-, телепродукції патріотичної спрямованості та її дієве висвітлення. На жаль, в засобах масової інформації досить мало матеріалів, які б висвітлювали героїчні сторінки справжньої української історії та сьогодення.Тому, одним з пунктів наших Рекомендацій має стати посилення патріотичної спрямованості програм радіомовлення та телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації»,- сказав голова Комітету.
Він також наголосив, що Верховна Рада України, завдання якої полягає у підготовці та прийнятті законів, що забезпечують потреби розвитку суспільства і держави в усіх сферах життєдіяльності, має спільно з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськістю напрацювати дієву нормативну базу у питаннях національно-патріотичного виховання дітей та молоді.
Як зазначалося під час обговорення, формування патріотизму та національної свідомості дітей та молоді є питанням національної безпеки, від ефективності втілення якого залежить успішність розвитку всіх інших сфер держави та українського суспільства.
Аналіз інформаційних матеріалів центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо національно-патріотичного виховання молоді у 2014-2015 роках свідчить про проведення великої кількості заходів національно-патріотичного спрямування. Поряд з тим, у сфері національно-патріотичного виховання молоді існує ряд суттєвих проблем:
відсутній єдиний стратегічний підхід, системна діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо патріотичного виховання дітей та молоді;
проведення заходів оцінюється виключно кількісними показниками, що призводить до складності оцінювання ефективності впровадження цих заходів;
не визначено центральний орган виконавчої влади, що координує діяльність усіх органів влади щодо забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;
не налагоджено ефективну міжвідомчу взаємодію органів та інституцій державної влади, співпрацю з громадськими організаціями;
у сфері національно-патріотичного виховання недостатньо уваги приділяється інформаційній політиці.
Учасники комітетських слухань вважають, що державна система національно-патріотичного виховання має бути:
загальнонаціональною: національно-патріотичне виховання має починатися з раннього віку дитини та не обмежуватися віковими межами, поширюватися на всі верстви населення;
системною: проводитися постійно на державному та регіональному рівнях, а не лише у формі реалізації окремих програм та заходів;
прогнозованою і спрямовуватися на досягнення прогнозованого конкретного результату, який можна виміряти і оцінити;
узгодженою: проведення національно-патріотичних заходів має бути узгодженим незалежно від того, проводяться вони державними органами, органами місцевого самоврядування чи громадськими об’єднаннями;
обґрунтованою: розробка програм і заходів має враховувати сучасні потреби та погляди молоді;
враховувати українську мову як дієвий інструмент формування національно-патріотичної свідомості;
інформаційне забезпечення у вигляді постійної, системної інформаційної кампанії національно-патріотичного спрямування.