«Круглий стіл» за участю народних депутатів, представників Антимонопольного комітету, українських та закордонних експертів відбувся 9 листопада. Головною темою обговорення було приведення у відповідність до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС системи надання державної допомоги підприємствам. А саме – забезпечення прозорості витрачання державних коштів, створення переліку схем державної допомоги і його відкритості для громадськості, напрацювання нормативних актів, які встановлюють критерії визначення державної допомоги. Очікувані наслідки створення системи моніторингу та контролю за наданням державної допомоги - деолігархізація економіки та збільшення залучення малих і середніх підприємств до отримання державної допомоги і до отримання контрактів на державні замовлення.
«Завдання української влади - якнайшвидше розібратися із хаосом у системі надання підприємствам державної допомоги, коли вона надавалась непрозоро, незрозуміло за якими принципами. Внаслідок такого хаосу державна допомога не йшла на підтримку розвитку перспективних підприємств, старт-апів тощо, це була компенсаторна допомога, а нам треба перейти до європейської моделі розвитку», - наголосив Віктор Галасюк, головуючий на «круглому столі», голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, заступник голови Української частини Парламентського комітету асоціації.
В.Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада, у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, яке на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією.
Остап Семерак, голова Української частини Парламентського комітету Асоціації, зазначив: "Ми маємо закласти таку систему державної допомоги, яка є в ЄС - взяти за зразок цілісну модель і почати її застосовувати, а не вносити точкові зміни у законодавство. І цю модель прописано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС".
Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Анна Артеменко розповіла про завдання АМКУ у реформуванні системи державної допомоги: «Необхідно провести повну інвентаризацію усієї системи надання державної допомоги: хто і скільки отримував, створити Реєстр усіх структур, що надають державну допомогу, розробити і запровадити конкурсну процедуру надання державної допомоги, визначити форми і критерії державної допомоги і роз’яснити ці норми всім, кого це стосується у держслужбі і бізнесі».
Член Комітету з економічної політики Вікторія Пташник сказала, що успішна реформа системи надання державної допомоги призведе до деолігархізації української економіки: «Вплив олігархів на економіку України досі є величезним, але впровадження інституту державної допомоги за європейськими стандартами допоможе подолати руйнівний вплив олігархів – їхні підприємства не зможуть, як раніше, непрозоро отримувати мільярдні суми у якості державної допомоги, за які нема ніяких звітів і нема економічного ефекту. Провідна роль у цій реформі у Антимонопольного комітету. АМКУ має провести ґрунтовну реформу своїх підрозділів, залучити висококваліфікованих фахівців і забезпечити повну прозорість витрачання бюджетних коштів у формі державної допомоги».
Керівник Проекту ЄС «Гармонізація систем державних закупівель та державної допомоги України зі стандартами ЄС" Юджин Стюарт зазначив, що головною метою прийняття регуляторної системи ЄС у сфері державної допомоги в Україні є підтримка бізнес-сектору винятково державою, що не матиме надмірних негативних впливів на ринкову конкуренцію та торгівлю. "У той час як Закон про державну допомогу підприємствам набирає чинності в серпні 2017 року, всім міністерствам і громадським організаціям, які дають бізнесу підтримку будь-якого роду, необхідно підготуватися до нових правил. Україна продовжує пропонувати нові ініціативи, які можуть і не бути дозволені після вступу цього закону в силу, і слід враховувати це зараз, а не пізніше". Доктор Стюарт також згадав низку парламентських законодавчих ініціатив, запланованих на 2015-2016 рр. і наголосив, що, принаймні 20 з них можуть бути проблематичними в майбутньому і не відповідати стандартам ЄС з державної допомоги.
«Круглий стіл» організовано за підтримки Комітету з питань промислової політики і підприємництва та Української частини Парламентського комітету асоціації. Серія "круглих столів" в рамках проекту «РАДА за ЄВРОПУ» впроваджується Лабораторією законодавчих ініціатив та фінансується Європейським Союзом.
Довідково: Проект «РАДА за ЄВРОПУ» спрямований на підвищення рівня знань, пов'язаних з ЄС, особливо щодо реалізації Угоди про Асоціацію і співробітництва Україна-ЄС, членів парламенту України і місцевих політиків шляхом проведення шести тематичних круглих столів.