«Круглий стіл» на тему: «Бізнес-кластери:
прискорювачі для розвитку українських регіонів" було проведено Києво-Могилянською бізнес-школою. У його роботі взяв участь один з авторів
методології з розвитку бізнес-кластерів - Іфор Ффоукс-Вільямс (Нова Зеландія) -
міжнародний експерт, який має досвід вивчення та розбудови кластерів у більш ніж 50 країнах
та є засновником The Competitiveness Institute (TCI) - найбільшої у світі
мережі професіоналів, які займаються конкурентоздатністю.
У ході своєї презентації експерт зазначив: «На глобальних ринках фірми, засновані в кластерах, є більш конкурентоспроможними, ніж аналогічні фірми, розташовані за межами кластера і розкидані по всій країні. Разом з тим, з точки зору економічного розвитку з сильними кластерами приходить зростання зайнятості, і особливо – робочих місць високої вартості».
Під час дискусії щодо можливостей розвитку бізнес-кластерів в нашій країні, голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк запевнив, що у контексті нашої держави кластери – це єдина можливість вирватись із бідності та успішно провести децентралізацію. «Якщо ми кажемо, що передаємо більше повноважень на місця – маємо, передусім, подбати про те, щоб також забезпечити інструменти для залучення інвестицій, створення робочих місць та побудови добробуту громади. Тільки у цьому разі децентралізація має сенс. Адже, яка різниця - "зверху" збирається податок чи "знизу", якщо його нема з чого платити?", - зазначив парламентарій.
В. Галасюк заявив, що Україна має уважно і дуже швидко навчатися у країн, які продемонстрували реальні результати успішного використання такого інструменту, як бізнес-кластери, для свого економічного становлення. «Туреччина, Польща та Словаччина дуже швидко вийшли з бідності і суттєво підвищили рівень добробуту громадян, використовуючи кластери для створення нових робочих місць, залучення інвестицій – не спекулятивних – не просто фінансових, а у реальний сектор економіки та високі технології. Вони застосовували цей механізм, щоб підвищити технологічний експорт, рухатися догори у ланцюгу створення додаткової вартості", - поінформував голова Комітету. Аналізуючи досвід вищезгаданих країн, народний депутат зазначив, що Стамбул сьогодні - це «живе, потужне, заможне економічно та інтелектуально місто» і завдячує цим тому факту, що у ньому концентрується 40 % промисловості Туреччини.
Підсумовуючи, Віктор Галасюк поінформував - розроблена та затверджена Комітетом з питань промислової політики та підприємництва Модель промислової політики багато в чому базується на досвіді, презентованому засновником The Competitiveness Institute (TC), та додав, що наразі, завдяки прийнятому Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді) (325-VIII від 09.04.2015) ми маємо усі можливості для створення, наприклад, кластеру деревообробної та меблевої промисловості.