Законопроектом №2779 пропонується дозволити суду за наявності для цього достатніх підстав залучати до участі у справі іншого відповідача.
Відповідні зміни передбачається внести до статті 33 Цивільного процесуального кодексу з метою уніфікації відповідного положення Цивільного процесуального кодексу з аналогічними положеннями Кодексу про адміністративне судочинство та Господарського процесуального кодексу, в яких, зокрема, передбачено залучення іншого відповідача за ініціативою суду.
Члени Комітету під час розгляду законопроекту зазначили, що відповідно до принципу диспозитивності суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 11 Цивільного процесуального кодексу України).
Таким чином, у рамках повноважень, передбачених чинним законодавством України, суд у цивільному процесі повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких зазначив позивач, якщо ж позивач помилився і подав позов до неналежного відповідача або не до всіх належних відповідачів, він може клопотати перед судом про притягнення належних чи додаткових відповідачів і суд задовольняє таке клопотання.
Правило про залучення належного відповідача цілком розраховане лише на ініціативу позивача, адже у випадку, коли у цивільній справі буде винесено судове рішення щодо неналежного відповідача, якщо допустити, що він в ході процесу не був виявлений, то позивач у такій справі не отримає очікуваного правового результату.
При цьому, навіть коли суд, під час розгляду справи, виявляє що зазначений позивачем відповідач не є правозобов'язаною особою та встановлює, що за змістом матеріально-правової вимоги, яка є предметом судового розгляду, повинна відповідати інша особа, суд позбавлений права залучати іншого відповідача ані замість неналежного відповідача, ані як співвідповідача без згоди позивача. В такому випадку, суд відмовляє у задоволенні позову, що, на думку народних депутатів, не сприяє виконанню завдань цивільного судочинства, зокрема захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як повідомили Інформаційному управлінню в секретаріаті Комітету, члени Комітету за результатами обговорення підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме забезпеченню всебічного розгляду справи.