28-29 березня цього року група народних депутатів - членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ Н.Агафонова, О.Бєлькова, С.Висоцький взяла участь у семінарі на тему "Від конфлікту до компромісу - досвід франко-німецького прикордонного регіону" на запрошення керівництва цієї організації та за підтримки Бундестагу та Міністерства закордонних справ Німеччини.
Відповідно до програми заходу, семінар відбувся у контексті започаткованого у минулому році Віденського процесу з метою надання можливості для подальшого діалогу між парламентаріями - членами Парламентської асамблеї ОБСЄ Росії, України та інших зацікавлених країн. Під час заходу було розглянуто відповідний досвід країн-сусідів, зокрема, франко-німецький досвід, відбулося обговорення щодо можливих уроків, які можна засвоїти з історичного досвіду регіону Ельзас-Лотарингія-Рейнланд-Пфальц- Саарланд.
Порядок денний заходу включав розгляд таких питань, як: сучасний стан відносин: Німеччина-Франція, Німеччина-Росія, Німеччина-Україна, Росія- Україна, сфери практичного транскордонного співробітництва, тимчасовий перетин кордону громадянами однієї країни, які працюють в прикордонній ділянці сусідньої країни, транскордонні перерахування коштів, можливості для спрощення діалогу, спільна парламентська діяльність.
Семінар сприяв одній з небагатьох безпосередніх зустрічей між українськими і російськими парламентаріями з часу розгляду Парламентською Асамблеєю питання кризи в і навколо України.
"За кілька тижнів до 70-річчя закінчення Другої світової війни і в контексті 40-річного ювілею Гельсінського Заключного акту ми повинні винести уроки з прикладів примирення і постконфліктного відновлення між сусідами,"- зазначив Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва (Фінляндія). "Незважаючи на відмінності між конфліктами, німецько-французький приклад показує, що конфлікти можуть бути вирішені за наявності політичної волі, і закликав присутні сторони зробити це. Я сподіваюся, що мої російські та українські парламентські колеги можуть винести певні уроки з історії і з цього семінару,"- додав І.Канерва.
У семінарі також взяли участь: колишній Прем’єр - міністр регіону Рейнланд-Пфальц Курт Бек; керівник спеціальної групи ОБСЄ з питань головування Німеччини в ОБСЄ у 2016, Посол Антьє Леєндерст; окружний комісар Терезія Рейдмайер; директор Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), колишній Міністр закордонних справ Німеччини Майкл Георг Лінк.
Почесний Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ і Голова парламенту Чорногорії підкреслив, що "у будь-якому конфлікті обидві сторони будуть переможені"."У конфлікті в і навколо України це особлива трагедія, - на відміну від історичного німецько-французького конфлікту - народи України та Російської жили мирно пліч-о-пліч,"- додав він. Під час виступу парламентарій зазначив, що він не бачить іншої альтернативи, ніж проведення переговорів.
Експерти історії зазначили, що німецько-французький приклад демонструє сильне бажання громадян, які постраждали від конфліктів, зберегти свою культурну самобутність, свої економічні засоби до існування і їх особисті свободи, і що розгляд конфліктів, в першу чергу, за допомогою військової стратегії, завжди призводить до кризи і навіть катастрофи.
Віце-президенти ПА ОБСЄ Доріс Барнетт (Німеччина) і Ален Нері (Франція) зазначили: "Ми повинні зосередитися не тільки на історії конфлікту, а, швидше, на можливості примирення і співпраці в інтересах всіх постраждалих людей".
Учасники заходу, враховуючи представників української і російської делегацій у ПА ОБСЄ, схвалили можливість обміну думками з питань життєво важливих для людей, які постраждали від кризи на території України, і домовилися продовжувати переговори на підтримку повної відповідності Мінськими угодам та сприяти розв'язанню кризи в і навколо України.
Усі учасники семінару наполягали на тому, що місцеві вибори в східній частині України, як це передбачено в Мінських угодах, мають бути проведені відповідно до зобов'язань ОБСЄ та контролюватися спостерігачами за виборами від Парламентської Асамблеї, також обговорили необхідність продовження місії СММ уздовж російсько-українського кордону для того, щоб отримати якомога більше об'єктивної інформації з цього регіону.
Участь у семінарі відбувалася за рахунок приймаючої сторони.