У заході взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, бізнес-асоціацій та суб'єктів господарювання, науковці та фахівці.
Голова Комітету Роман Насіров, відкриваючи засідання, зазначив: "більша частина 2014 року і початок 2015 року є дуже складними в усіх напрямках: економічному, соціальному, політичному. В цей непростий період першочерговими завданнями держави є і залишається підтримання соціальних стандартів за рахунок забезпечення повної та своєчасної сплати податків до бюджету.
Розуміючи всю складність ситуації, держава на даному етапі вимушена скорочувати деякі соціальні стандарти та приймати непопулярні рішення щодо наповнення бюджетів. В першу чергу, це стосується запровадження для бізнесу обтяжливих правил оподаткування. Крім цього, ми вимушені постійно змінювати правила оподаткування, пов'язані з проведенням антитерористичної операції і забезпеченням обороноздатності країни".
Р.Насіров звернув увагу на те, що для забезпечення виконання бюджетів 2014 року Верховна Рада прийняла низку "важких" законів. Цими законами було збільшено податкове навантаження та посилено контроль за адмініструванням податків. Він нагадав про запровадження військового збору, процентів на депозитні вклади, оподаткування ПДВ ліків та медичних виробів за зниженою ставкою, збільшення ставки плати на землю, електронного адміністрування податку на додану вартість.
За словами голови Комітету, для забезпечення бюджетів на 2015 рік продовжено реформування податкової системи, зміст якої передбачає згрупування та скорочення деяких податків, зменшення податкового навантаження на малий бізнес, нову концепцію оподаткування податком на прибуток підприємств. "За наполяганням коаліції вперше за багато років запровадили підвищення ренти на корисні копалини, на залізну руду та на природний газ. В цьому напрямі є і залишається великий супротив бізнесу. Є декілька питань, які потребують постійного обговорення з приводу балансу та фіскалізації", - зазначив Р.Насіров і повідомив про розпочату роботу по зменшенню податкового навантаження фонду оплати праці за рахунок зменшення ЄСВ.
Голова Комітету зазначив, що дорожньою картою для подальшої роботи мають стати: Угода про коаліцію, Стратегія сталого розвитку України 2020, Програма Кабінету Міністрів, Угода про асоціацію між Україною та ЄС і Меморандум Україна-МВФ щодо економічної та фінансової політики і технічний меморандум про порозуміння, а також інші напрацювання і документи.
"Наше завдання сконцентруватися на головних засадах податкової політики. Ця податкова система виконала свої функції, закладені у Податковому кодексі. Насамперед, це стимулююча функція, це справедливе оподаткування, це рівність усіх платників податків", - наголосив Р.Насіров і повідомив, що початком у Комітеті стало проведення кропіткої роботи щодо контролю за впровадженням прийнятих законодавчих актів з питань оподаткування.
За його словами, на особливому контролі у Комітеті хід запровадження електронного адміністрування ПДВ та законодавчі пропозиції уряду щодо нульового декларування доходів фізичних осіб. Не менш важливим питанням є зменшення податкового навантаження на пенсії та пошук компенсатора такого зменшення.
Р.Насіров також повідомив про те, що Комітет стосовно нульового декларування доручив уряду підготувати низку законопроектів з цього приводу.
"Ми дивилися на податки, як на фіскальну функцію. А нам треба знаходити дуже зважений баланс між суто фіскальною функцією і стимулюванням виробництва, його запуском, що нам треба робити стосовно зайнятості населення, бо це і є тією базою для оподаткування", - наголосив голова Комітету.
Учасники "круглого столу" у виступах звертали увагу на те, що податкова система в Україні і дії фіскальної служби виконують лише функцію наповнення бюджету. За їхніми словами, їх головною метою є - як побільше зібрати. Все решта знаходиться поза їхньою увагою, що призводить до дуже низької довіри до податкової системи, до перевіряючих органів, що, в свою чергу, призводить до пошуку різних шляхів оптимізації оподаткування, що, у свою чергу, веде до суттєвої тінізації економіки.
Заступник Міністра економіки Максим Нефедов, зокрема, звернув увагу на існуюче замкнене коло, коли платники податків вважають податкову систему несправедливою, податкові органи є каральними органами, а не органами, з якими вони можуть співпрацювати. В свою чергу, це призводить до того, що податковий орган виходить з того, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, якого він перевіряє, є потенційним або реальним злодієм.
За словами урядовця, згідно з поширеними даними, у світі кількість таких порушників коливається на рівні 2-3%, в деяких країнах до 5%. В Україні, за опитуваннями, ця цифра сягає 70-75%. Тобто, будь-який податківець, який приходить на перевірку, він відразу приходить з розумінням, що там щось не так. Тому потрібно зафіксувати цей статус і думати, що з цим робити.
"Позиція Мінекономіки полягає у тому, що потрібно у першу чергу захищати інтереси бізнесу. І тому потрібно виходити з цього замкненого кола. Для цього, по-перше, необхідно розділити функції перевірки і адміністрування податків. Працівники Податкової служби повинні бути задіяні в тому, аби ці податки швидко і якісно адмініструвати, а не шукати дірки. Це мають бути консультаційні функції, а не функції фіскальні. Це одразу вивільнить велику кількість співробітників для іншої роботи, а, по-друге, це створить зовсім іншу атмосферу між бізнесом та Державною фіскальною службою", - зазначив урядовець і продовжив: "ті перевірки, які робляться, вони мають бути значно більше регламентовані. У нас більше 1300 компаній наповнюють бюджет, дають більше 90% податків. При цьому решта, понад 1 мільйона суб'єктів підприємницької діяльності, знаходяться у незрозумілій ситуації. В державних масштабах податків вони сплачують мало, при цьому несуть на собі основний тягар цих перевірок. Відповідно, цю систему треба якимось чином гармонізувати. Загальним принципом має бути збільшення бази оподаткування при зменшенні податкового тягаря на кожного з них", - зазначив М.Нефедов.
Заступник Міністра також зазначив: "Якщо ми зараз не можемо запропонувати бізнесу суттєве зменшення податкового тягаря, бо це просто призведе до краху фінансів, ми, принаймні, маємо зробити суттєво легшим адміністрування податків. Ми маємо вирішити питання з відшкодуванням ПДВ, з величезною кількістю паперової інформації, зі складностями з електронним документообігом. Ми маємо привести це до більш цивілізованого вигляду".
У виступах учасників також зверталася увага на те, що не потрібно забувати, що країна знаходиться у дуже глобальному конкурентному середовищі. "Ми оточені країнами, які мають суттєво кращі умови для бізнесу, ніж Україна. У них нижчий податковий тягар, менша кількість податків, є певні податкові пільги для підприємств, де, окрім цього, є більш зрозуміла працююча судова система в плані апеляцій до рішень податкових органів. Ми ніколи не зможемо вести мову про реальну детінізацію бізнесу, повернення його з Кіпру, якщо ми не вирішимо цю проблему. На Кіпрі вести бізнес дешевше. Якщо це буде постійно і буде разючим, в українського бізнесу буде мотивація переїжджати звідси - і це суперечить інтересам держави, і це має бути вирішено шляхом порівняння з податковими системами інших країн і знаходженням свого місця в цьому балансі", - наголошувалося у виступах.
Під час "круглого столу" також порушувалися питання необхідності визначитися з формулою податкової амністії. У виступах зверталася увага на те, що у багатьох підприємців є бажання очиститися і жити по-новому, адже "нікому не подобається існувати в напівпідвішеному стані".
Учасники засідання пропонували "один раз провести таку податкову амністію". За їхніми словами, у цьому напрямі вже зроблено перший суттєвий крок - запроваджено добровільне декларування. Багато компаній цим скористалися. Але необхідно розширити перелік, перегорнути сторінку, перестати вести мову про те, що будуть "підніматися якісь дані".
Під час "круглого столу" також обговорювалися питання реформування ЄСВ та ПДФО, нульового декларування для фізичних осіб, дисбалансів у рентних платежах, вдосконалення акцизів, дерегуляції, електронного адміністрування ПДВ, тощо.
Висловлені під час "круглого столу" пропозиції будуть використані Комітетом з питань податкової та митної політики у подальшій законотворчій роботі.