Він думав про те, як захистити не лише свою позицію, а й весь батальйон. Головний сержант, стрілець, помічник гранатометника у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Марченко (позивний «Каменяр») загинув 6 березня 2022 року у селищі Мощун, відбиваючи атаку російських загарбників на Київ.
«Загинув один із найкращих синів України — Олександр Олександрович Марченко, позивний «Каменяр». Рятуючи своїх підлеглих, Каменяр наказав їм відступати, а сам з трьома бійцями прийняв бій. Свій останній бій. Герої не вмирають», — повідомили тоді у Генеральному штабі ЗСУ.
Народився Олександр Марченко 14 січня 1965 року на Вінниччині. Закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «менеджмент організацій» та Київський будівельний технікум за фахом «інженер-будівельник». З 2006 року – голова правління ТДВ «Білоцерківський кар’єр» (був його власником з 1990-х років), із 1994 року — власник і керівник ПП «Каменяр». До того працював головним інженером, інженером-диспетчером, виконробом, старшим виконробом, майстром та каменярем на приватних та державних будівельних підприємствах.
У 2008 році став членом ВО «Свобода». У різний час очолював Білоцерківський міський осередок партії та Київську обласну організацію.
Олександр Марченко, народний депутат України восьмого скликання від ВО «Свобода» в окрузі № 90 (Біла Церква). У парламенті опікувався питаннями збереження фахової передвищої освіти.
У 2014 році був бійцем 72-ї бригади. 10 серпня 2014 року внаслідок обстрілу українських позицій ворожим «Смерчем» був поранений під Красним Лучем. Після лікування знову відновив регулярні поїздки на фронт як волонтер.
24 лютого 2022 року Олександр Марченко почав збирати своїх знайомих, аби долучитися до 72-ї ОМБр. 25 лютого добровольці вступили у бої у Мощуні на Київщині.
«На нас ішли 22 км кацапської техніки. Проти нас виступав найелітніший кацапський 331-й костромський парашутно-десантний полк. Кожного дня були дуже сильні артилерійські обстріли. Загинуло дуже багато місцевих людей. Вороги крили все підряд, стерли з лиця землі Мощун. Кожного дня гинули наші хлопці. А з вечора 5 березня ми вже вступили у ближні бої з ворожою піхотою. Позиція була тяжка. Піщаники, морози -10 -15 вночі. В окопах завжди стояла вода по 10 сантиметрів. Ніхто не відступав. Утримували. Олександр Марченко як командир позиції «Граніт» проявив себе справжнім героєм та безстрашним вояком. Допомагав хлопцям, організував допомогу, збирав волонтерів, щоб допомагали бригаді. Всі складні, важкі рішення брав на себе. Так само — виконання задач. Якщо під обстрілом потрібно піти на тилову сторону за боєприпасами — він ухвалював рішення йти сам, щоб не підставляти хлопців. Так само брав участь у підриві мосту. Знайшов людину, яка дала нам екскаватор, і особисто під щільним обстрілом копав капоніри та окопи, підставляючи себе, наче відкрита мішень. Але він думав про те, як захистити не лише свою позицію, а й весь батальйон», — розповів Андрій Марченко, який пліч-о-пліч стояв із дядьком на обороні Києва.
Поховали загиблого воїна 3 квітня 2022 року у Білій Церкві.
28 липня 2022 року місцеву вулицю Чайковського перейменували на вулицю Олександра Марченка.
ПУБЛІКАЦІЇ :
Революція гідності, АТО, Верховна Рада та велика війна. Згадаймо депутата Олександра Марченка
У бою за Пущу-Водицю героїчно загинув екснардеп Олександр Марченко
У бою з окупантами на Київщині загинув екснардеп Олександр Марченко
Прощавай, Герою: у Білій Церкві поховали екснардепа Олександра Марченка (ВІДЕО)
Пам’яті народного депутата VIII скликання, офіцера Олександра Марченка (позивний «Каменяр»)
Рік із дня загибелі Олександра Марченка…
Під час чорнобильського лиха він і уявити не міг, що покладе голову на російсько-українській війні