СТЕНОГРАМА
засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій
(депутатських груп) у Верховній Раді України
14 червня 2021 року, 11 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
РАЗУМКОВ Д.О. Добрий день, шановні колеги. Я радий вас усіх вітати на Погоджувальній раді Верховної Ради дев'ятого скликання.
Це черговий пленарний тиждень, у нас до кінця сесії залишилось небагато. Тому звертаюся і до керівників фракцій, і до голів комітетів: максимально ефективно використовувати той час, який у нас є, для розгляду дійсно важливих питань, які сьогодні турбують і суспільство, і наших з вами громадян.
Перш за все, я хотів би зазначити, що на минулому тижні у мене була можливість бути у відрядженні у Львівській області. Було багато точок, багато локацій, багато об'єктів, на яких мені пощастило поспілкуватися з львів'янами, з мешканцями області.
Одним з них був концерн "Електрон". Ви всі добре його пам'ятаєте, знаєте, багато в дитинстві ми дивилися саме цей телевізор, тоді інших у нас не було. Сьогодні сконцентровано велику кількість потужних організацій в цьому концерні. І нам важливо сьогодні як українській владі докласти максимум зусиль для того, щоб максимально ефективно і якісно використовувати ті механізми, які є сьогодні.
Ми з вами багато говоримо про медицину, про вакцини. І сьогодні дійсно це є одним із ключових питань, яке стоїть перед українською державою. Але я хотів би всім нагадати, що COVID б'є не лише по здоров'ю людей, він достатньо серйозно вдарив по економіці як України, так і всіх держав світу. Тому, думаю, що було б варто нам на законодавчому рівні виробити вакцину для економіки, яка б допомогла українській економіці вийти з тієї кризи, в якій сьогодні знаходяться економіки багатьох країн, і набрати ті темпи, які ми всі з вами хотіли би бачити. Завжди криза – це можливість, і мені би дуже хотілося, щоб ми цю можливість максимально використали.
Також на "Електроні" звернулися до мене представники бізнесу, близько 150 підписів вони зібрали в підтримку законопроекту, так званого законопроекту про локалізацію, і 4 тисячі підприємств. Це дасть змогу рухатися вперед, повертати ту промислову потужність, яка була в українському суспільстві.
Паралельно з цим попросили звернутися і до Президента держави, і до Прем’єр-міністра України, особливо з урахуванням того, що він земляк, зі Львова, допомогти українській промисловості. І мова йде не лише про цей закон, він важливий дійсно, але і про низку інших законів, які сьогодні знаходяться на розгляді в парламенті, для того, щоб ми максимально якісно змогли швидко допомогти українській промисловості та українському бізнесу. Тому, звичайно, я виконаю прохання колег і направлю, і до Президента буду звертатися, і до Прем’єр-міністра з такою пропозицією українського бізнесу.
Ми з вами бачимо як відбувається, розгортаються події після COVID. Сьогодні в багатьох країнах ми можемо спостерігати концентрацію зусиль на внутрішньому виробництві, на внутрішній промисловості, на внутрішній економіці. Україна в цьому плані також повинна орієнтуватися на найбільш серйозних гравців світу: і на Сполучені Штати Америки, і на країни Європейського Союзу.
Сьогодні є такий гарний термін як "економічний націоналізм", і в цьому плані Україна точно є, була і буде залишатися націоналістом, і український бізнес завжди є і буде принциповим для української автентичності.
Я бачу, що погоджуються колеги. Так що дякую.
Зверталися представники бізнесу під час "круглого столу", пане міністре, щодо законопроекту про державну промислову політику. І вже багато місяців було заявлено про те, що цей законопроект буде внесений Кабінетом Міністрів України. Станом на сьогодні його поки що немає в стінах Верховної Ради. Давайте докладемо зусиль для того, щоб він з'явився. Або, якщо є проблеми в Кабінеті Міністрів, можемо це зробити через депутатський корпус. Або, якщо необхідна допомога депутатського корпусу Кабінету Міністрів, я впевнений, також колеги будуть готові долучитись. І профільний комітет, і керівництво парламенту також.
Була можливість в мене відвідати Львівський бронетанковий завод. І сьогодні, на щастя, він на 100 відсотків завантажений. Він виконує оборонне замовлення. Забезпечує українську армію тією необхідною надійною технікою, яка боронить кордони нашої держави. Фактично в той день, коли ми там були, готувалися до відправлення 12 відреконструйованих, відновлених українських танків, які будуть нести бойове чергування і на сході нашої держави в тому числі.
Але я хотів би звернутись, в першу чергу, до профільного комітету для того, щоб максимально сконцентрувати увагу на тому, що під час формування оборонного замовлення ми звертали увагу на українських виробників, на наш "Укроборонпром". Це серйозний інструмент і для забезпечення внутрішньої безпеки, обороноздатності України. І потужний елемент, який ми використовували і, я впевнений, в подальшому повинні використовувати для розповсюдження і позитивної інформації про Україну. І це експортний потенціал, який, як мені сьогодні здається, ми не в повному обсязі поки що використовуємо.
Важливим питанням було і питання проведення форуму місцевого самоврядування. Ми багато говорили і в цій залі. Я впевнений колеги це підтвердять. Ми займали і будемо займати позицію вибудовування нормальних конструктивних ефективних зносин з місцевою владою.
Я багато разів також про це говорив, що ми будуємо не вертикаль, а ми будуємо вертикаль не у форматі "підлеглий і керівник", а у форматі партнерів на рівні місцевої влади. Особливо сьогодні з урахуванням децентралізації. Ви знаєте, що це була одна з ключових реформ, про яку ми говорили ще під час виборчої кампанії. І я думаю, що всі колеги, які сьогодні сидять за цим столом, також її позитивної оцінюють. Але давайте робити не лише це на словах, а й справжніми кроками. Тому лише сконцентрувавши зусилля, спільні наші зусилля, ми зможемо досягнути успіху.
Нещодавно відбувалась в цьому залі Консультативна рада Верховної Ради України з місцевими органами влади. І одним з ключових питань було питання законопроекту 3508-д. На цьому тижні він з'явиться в першому читанні в порядку денному Верховної Ради. І це дійсно потребує і місцеве самоврядування. І в першу чергу, це необхідно для того, щоб забезпечити в подальшому нормальне функціонування ринку природного газу. Оскільки сьогодні є проблеми із заборгованостями.
Мені дійсно було приємно бачити, що під час цієї робочої поїздки на Львівщину були представники і депутати всіх депутатських фракцій та груп без виключення. І я думаю, що це якраз той гарний приклад не на словах, а на справі, як парламент вміє об'єднуватись для того, щоб досягнути результату в своїй діяльності.
Також хотів звернути вашу увагу, що на минулому тижні в Києві був Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо. Мав можливість з ним поспілкуватися. Передав вдячність нашим колегам і від себе, і від народних депутатів України за ту співпрацю, яка сьогодні вибудовується між Верховною Радою України та Венеційською комісією. Ми достатньо часто до них зверталися. Ми вже побили рекорди фактично за цей рік. Вони з розумінням ставляться. Але все ж таки ми повинні визначати пріоритети. Сподіваюся, що і в подальшому робота українського парламенту з міжнародними інституціями буде такою ж, про яку ми говорили з паном Букіккіо.
Є ще важливий аспект – це питання судової реформи, вони також підіймаються фактично на кожній міжнародній зустрічі. Але, в першу чергу, реформа судів потрібна нам як державі, як українському суспільству, тому що ми також можемо багато говорити і про промисловість, і про розвиток економіки, але це важко все зробити, якщо ми не зможемо залучити сюди достатню кількість інвестицій.
А інвестори в Україну не приходять сьогодні, в першу чергу, тому, що вони не завжди впевнені в тому, що їх інтереси будуть захищатися на тому ж рівні, на якому вони звикли в країнах Європейського Союзу, в Сполучених Штатах Америки, Канаді і багато-багато інших країн. Тому я думаю, що і профільний комітет, і наші колеги сьогодні концентрують увагу саме на цій реформі. Сподіваюся, що незабаром ми зможемо вже її розглядати в стінах Верховної Ради.
І наостанок звертаюся до колег: під час виступів зазначати свої пропозиції до "години запитань до Уряду". Але нагадаю, що минулого разу ми домовлялися, що в цю п'ятницю заслухаємо пана Германа Галущенка, міністра енергетики України, щодо того, як пройшов минулий цикл, що нам і що людям очікувати в минулому циклі. І він вже ввійшов, я розумію, що одразу це неможливо було робити, людині треба було дати час підготуватися, зануритися і в проблематику, і в шляхи вирішення. Але я думаю, що якраз на цьому тижні було б варто його заслухати і почути його бачення, як далі повинна розвиватися ця одна з найбільш стратегічних галузей української економіки.
Тому дякую, шановні колеги.
Руслан Олексійович Стефанчук, перший заступник Голови Верховної Ради України.
СТЕФАНЧУК Р.О. Щиро вдячний, Дмитре Олександровичу.
Шановний Дмитре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Справді, формуючи порядок денний цього тижня, ми повинні виходити з однієї важливої речі: ми повинні розуміти, що до кінця, до завершення цієї сесії у нас залишилися три пленарних тижні. І тому дуже важливо пріоритезувати всі питання, які ми повинні розглядати, тому що деякі з них повинні пройти в тому числі і два читання у Верховній Раді. Тому у мене пропозиція, в першу чергу, до голів комітетів, до народних депутатів, до інших суб'єктів законодавчої ініціативи визначитися по пріоритетах, які ви будете пропонувати до включення в порядок денний.
Друге. Мені видається, що при формуванні порядку денного нам, в першу чергу, треба виходити серед інших пріоритетів щодо наших пріоритетів щодо міжнародних зобов'язань України перед нашими зарубіжними партнерами.
І тому я просив би, щоб детальне місце в порядку денному віднайшли законопроекти 4578-1, 4532, 4367, 4546, 5068, 4330, 3711-д, 4547, 5069, 4331, 5593 та 5459-1. Це всі законопроекти, які в тому числі пов'язані з питаннями щодо верховенства права, щодо розвитку економіки, щодо протидії COVID. Тому попросив би, щоб вони віднайшли належне місце в порядку денному.
Крім цього, я розумію, що, враховуючи велику кількість питань, які будуть розглядатися в цей період, можливо, будуть і деякі позачергові засідання. Тому я теж попросив би комітети підготуватися до них, особливо, що стосується питання національної безпеки, це по законопроектах 5557, 5558. Це так званий законопроект щодо деолігархізації, це 5599. А також по екологічних питаннях, які також визначаються Президентом України як надзвичайно важливими, це 4167, 3091, 2201-д, 4461.
Крім цього, я попросив би …(не чути) тому що, проаналізувавши проект порядку денного, звернути увагу на те, що деякі законопроекти, мені видається, що передчасно обіймають місце в порядку денному, оскільки не завершилась ще дискусія щодо доцільності запровадження взагалі інших інститутів уповноважених крім єдиного, який визначений Конституцією, уповноваженого прав людини для того, щоб не було надання безпідставних якихось повноважень фактично "енжеошкам" і узаконення їх в законодавстві України. Тому у мене прохання, я говорив з головою медичного комітету, все-таки визначитись щодо місця законопроекту 5475 з можливістю запровадження уповноваженого з медичних питань, наскільки я розумію, немає змоги консолідації на комітеті.
Тому, вельмишановні колеги, нас очікує такий напружений період. Я бажаю всім нам наснаги.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу.
Олена Костянтинівна Кондратюк.
КОНДРАТЮК О.К. Доброго дня, шановні колеги!
Я би хотіла в своєму виступі привернути увагу до повноважень парламенту у формуванні зовнішньої політики з стратегічного курсу нашої держави. Наша Погоджувальна рада відбувається якраз в день проведення саміту НАТО в Брюсселі. Напередодні ми разом з колегами народними депутатами брали участь у Міжнародному Молодіжному Київському Безпековому Форумі. Цей захід об'єднав політиків, дипломатів, українську молодь у спільному баченні майбутнього України як країни-члена НАТО. Ми також говорили про необхідність надання вже найближчим часом ПДЧ для України. І це не лише питання готовності України до плану дій надання членства, це ще питання відновлення історичної справедливості.
Користуючись нагодою, я би хотіла від імені парламенту України подякувати керівництву Литви, Естонії та Латвії, які домовилися про єдину позицію щодо підтримки партнерів-аспірантів України та Грузії на шляху до НАТО. Ця заява слушно пролунала напередодні якраз сьогоднішнього саміту. Верховна Рада також очікує від саміту НАТО в Брюсселі чіткої позиції та заяви Альянсу щодо підтримки євроатлантичних прагнень України та посилення політики відкритих дверей. Але ми всі з вами розуміємо, що таких заяв уже замало і потрібні для України рішучі та реальні кроки, які б продемонстрували відданість НАТО тим принципам і обіцянкам, які були 13 років дані тому на Бухарестському саміті. Тому що минуло вже багато і достатньо років, це 13 років, щоб двері Альянсу для нас були не просто відкритими на словах, але в них можна вже було нарешті увійти. Членство в НАТО має визначатися виключно відповідністю стандартам і рівнем готовності, а не міжнародною кон'юнктурою чи не бажанням менше роздратувати країну-агресора.
Я переконана, що Україна відповідає критеріям щодо надання ПДЧ і ми готові приступити до реалізації Плану дій в разі ухвалення такого рішення. Зараз існує лише одне питання: коли ми будемо в НАТО, і що ще мають зробити ключові провідні державні інституції в Україні Верховна Рада парламент, Президент, уряд для прискорення євроатлантичної інтеграції України.
Як на мою думку, то наш парламент має достатньо експертних знань, щоб законодавчо підтримати усі необхідні для євроатлантичної інтеграції України зміни. Сподіваюся, що ми спільними зусиллями, завдяки і за допомогою опозиції, за участі всіх профільних комітетів Верховної Ради України до кінця 2021 року зможемо повністю ухвалити п'ять базових законів євроатлантичного пакету. І поруч уже з прийнятими актами про розвідку і про оборонні закупівлі, нарешті має бути ухвалений довгоочікуваний, вже чотирьохрічної епопеї, Закон про СБУ, а також закони про державну таємницю та про цивільний демократичний контроль.
Ми також добре повинні попрацювати, щоб в травні 2022 року на найвищому організаційному рівні прийняти в Києві весняну сесію Парламентської Асамблеї НАТО. На жаль, її проведенню завадила коронакриза, коронавірус, і вона не була проведена.
І я ще би хотіла привернути увагу до того, що ми би хотіли в парламенті чути більш чітку позицію профільного Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, голову комітету частіше навіть і на Погоджувальних радах, щоб виступав він тут і говорив про зовнішній курс, яким теж опікується парламент України.
Також хотіла би закликати всіх наших колег до активної міжпарламентської взаємодії, особливо з тими країнами і парламентами країн, які є членами НАТО. Тому що, щоб в парламентах цих країн, країн НАТО, чітко усвідомили, що без підтримки України, як демократичної країни, яка на рівні Конституції обрала свій євроатлантичний курс, Європа ніколи не буде в такій безпеці.
Дякую за увагу.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Корнієнко Олександр Сергійович.
КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня всім, хто нас бачить. Дійсно, продовжуючи десь те, про що казав Руслан Олексійович, у нас лишилось не так багато часу роботи Верховної Ради в звичайному режимі, у пленарному, до початку, так би мовити, канікул, хоча я погоджуюся з думкою Дмитра Олександровича, яку він озвучував нещодавно, про те, що можливо Верховна Рада може збиратися і в міжсесійний період. І давайте не будемо говорити про те, що в такі непрості для країни часи Верховна Рада може десь там на два місяці роз'їхатися без жодних можливостей зібратися. Я думаю, що всі депутати будуть розуміти відповідальність, яка зараз перед нами стоїть, і, при необхідності, будуть швидко долучатися до позачергових сесій, якщо вони будуть скликатися відповідно до законодавства.
Щодо планів, які лишаються у нас на цей час, дійсно є пакет великий, пов'язаний із судовою реформою, і це реформа ВРП і Вищої кваліфікаційної комісії, а також зміни до Закону "Про Національне антикорупційне бюро". Це все ті законопроекти і крім них ще важливі ініціативи по зміцненню інституційної спроможності банківського сектору. Це все ті ініціативи, які допоможуть нам швидше дійти згоди з нашими міжнародними партнерами щодо отримання додаткової фінансової підтримки. Тому треба не забувати про ці закони, і вони мають бути пріоритетними в нашому порядку денному. На жаль, вони, більшість з них, ще не готові до другого читання, проходять комітет, але, сподіваємося, що на цьому тижні всі процеси в комітетах вже дійдуть до свого логічного завершення, і ми зможемо на наступному пленарному тижні їх розглядати.
На цьому тижні ми завершуємо свою обіцянку щодо податкової амністії. Фактично основна маса з тих трьох, чотирьох законопроектів, які є, буде проголосовано завтра, і ми сподіваємося, і далі ми зможемо переходити до імплементації цієї важливої реформи. Тому що з 1 вересня вона має запрацювати для людей, люди мають отримати можливість отримати ту саму амністію, натомість зі свого боку, додавши до економіки важливі внутрішні ресурси.
Ми підтримаємо голосування завтра законопроекту 3508-д, який буде впорядковувати питання заборгованості. Нагадаємо, що це ідея такого закону і взагалі врегулювання цього питання бере свій початок ще з березня, коли був підписаний меморандум між урядом та Асоціацією міст України щодо того, що це питання треба врегульовувати і це перший крок на шляху до його врегулювання. Сподіваємось, що до другого читання закон буде доопрацьовано відповідно і до побажань Асоціації міст зокрема. І ми вийдемо на ту редакцію, яка буде працювати для проукраїнського енергетичного ринку і для місцевого самоврядування.
Відразу, так, як говоримо про енергетику – це болюче питання завжди для України, ми підтримуємо запрошення Германа Галущенка, в п'ятницю із звітом щодо питань підготовки до опалювального сезону. А також тих поточних питань, які виникають до міністерства, зокрема, і ситуація з "Енергоатомом", і що відбувається у "Нафтогазі". Що там за обшуки, що там за справи піднімаються, і які взагалі є стратегічні плани нового міністра. Він вже місяць на посаді, вже може, так би мовити, поділитися своїм баченням і поточних питань, і стратегічних.
Також хотілось би зазначити про кілька важливих напрямків, на які ми хотіли би звернути увагу, наша фракція, до кінця цього пленарного тижня і цих останніх трьох тижнів. Звичайно, це пакет законів про деолігархізацію, зараз прямо стартує форум "Україна 30", який називається "Економіка – без олігархів". Тому ми пропонуємо Верховній Раді долучатися до того, щоб Юлія Володимирівна, так не було нам всім смішно, коли ми кажемо цю фразу.
Є пакет антиолігархічний, є законопроект 5600, який би ми теж бачили прийняти до кінця цієї сесії п'ятої.
І наостанок хотілось би зазначити, що ми чекаємо від ТСК з розслідування дій посадових осіб щодо суверенітету України, яку очолює пані Безугла. Вже почалась робота, вже всі фракції делегували туди своїх депутатів, і у нас немає підстав далі зволікати. Зокрема, щодо тих питань, які турбують суспільство і, які ми чуємо з плівок шановних журналістів розслідувачів по різним напрямкам. Тому очікуємо активної роботи.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу.
Бойко Юрій Анатолійович.
БОЙКО Ю.А. Дякую. Шановний пане спікер! Шановні присутні! Дивлячись на порядок денний цього тижня і ініціативи правлячої влади, які внесені в парламент, можна зробити висновки, що продовжується політика створення видовищ, замість вирішення конкретних питань, і хліба, яких вимагають люди в країні.
І те, що ми бачимо сьогодні, от тільки можна подивитися на декілька законопроектів, які сьогодні внесли.
Перший – це суто популістичний, так званий "закон об олигархах", який ніяким чином не вирішує питання відокремлення політики від грошей, що потрібно зробити вкрай в державі. І це бачать всі.
Далі йде так званий "закон про корінні народи", який, якщо, не дай Боже, буде прийнятий, він розподілить громадян України на громадян першого і другого сорту, і це теж бачать всі.
Я вже не кажу про незрозумілу ініціативу посадки мільярда дерев за три мільярди гривень, яка дуже нагадує нам корупційну оборудку з перерозподілом антиковідного фонду, яка була зроблена навесні минулого року, коли весь парламент проголосував виділити кошти на боротьбу з COVID, а вони зникли невідомо куди. Частково виникли на дорогах, а частково ще десь, але в усякому разі не були використані за призначенням.
Погано те, що "під дахом" цих "видовищ" проводяться закони, враховуючи позицію монобільшості в Раді, які, дійсно, вичавлюють останні гроші у наших громадян.
Тут наводили Закон 5600, який планується проголосувати. Так от, згідно цього закону, якщо він, не дай Боже, буде проголосований, у нас всі дачники, які мають ділянки більше півгектара, будуть обкладатися податками. Якщо сьогодні люди мають гектар, два гектари і не сплачують з продажу продукції, то завтра, якщо буде прийнятий цей закон, такого вже не буде, і ці люди отримають додатковий податок на себе за ту продукцію, яку вони виростили і яку намагаються продати, щоб прогодувати свої сім'ї.
Це ж торкається в цьому законі і введення ПДВ на продаж квартир. Зрозуміло, що всі забудовники перекладуть цю вартість ПДВ на людей, які хочуть купити ці квартири, а це додаткове навантаження.
Що у нас ще є в цьому? Так звана нульова декларація. І питання, яке виникає вперше, коли дивишся це законопроект: у нас декілька років тому всі чиновники, їх приблизно мільйон людей, заповнили електронні декларації, і при цьому вони не відшкодовували 5 відсотків свого майна або своїх статків.
А чому ж так сталося, що в цьому законі на середній клас – а ми всі розуміємо, що це законопроект для середнього класу, тому що пенсіонерам нічого декларувати, а багаті люди всі давно вивели своє майно в інші країни – так от цей середній клас отримає 5 відсотків відшкодування? При тому, що мільйон чиновників декілька років тому заповнили ці декларації без будь-яких додаткових навантажень.
Я вважаю, що це, я вже не кажу про тарифи, у нас на 35 відсотків тарифи зросли в цьому році. І зараз суспільство готують до підняття тарифів на газ, електричну енергію і воду на опалювальний сезон. Це додаткове навантаження і додаткова проблема для людей. При чому все це робиться в умовах економічної кризи в країні. І найбільш тривожним фактом, на мій погляд, є те, що останнім часом надзвичайно виріс державний борг. У нас при ВВП в країні 150 мільярдів доларів сьогодні державний борг сягнув більше 90 мільярдів. Це те, що потрібно буде віддавати наступним поколінням.
Тому у нас позиція, "Опозиційної платформи – За життя", дуже чітка і проста: якщо ми маємо популістичний парламент, який відокремив себе від народу, парламент повинен бути переобраний. І потім вже новий парламент повинен створити уряд, який буде справами відповідати на те, що вимагають люди, і те, що потрібно для держави, щоб вона могла розвиватись і існувати в рамках тої держави, яка вона є.
Дякую за увагу.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Порошенко Петро Олексійович.
ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, дорогі українці! 16 липня має набрати чинності Закон про мову, телебачення та радіомовлення, який є складовою частиною законодавства про мову, яка була вперше за 30 років запроваджена нашою командою, яким були запроваджені квоти на українську мову на українському телебаченні, радіо, книговидавництві, кіновиробництві і багатьох інших.
Особливо цинічним це виглядає, що це робиться атака на Закон про мову напередодні 30-ї річниці незалежності України. З початку цього року режисери "95 кварталу" спробували приміряти Зеленському маску державника замість звичної йому ідеології "какая разница". Але щойно високі державні інтереси вступили в конфлікт з шкурними комерційними розрахунками, маска Зеленського-державника одразу ж спала. Український патріотизм для нього кінчається там, де починаються російські гроші за показ "Папіка" "95 кварталу", який продається на російському ринку. Це на словах ви робите піар нібито на боротьбі з олігархами, а на практиці лобіюєте інтереси каналу олігархів, який планує і планував заробляти на цьому продукті Зеленського.
Скажіть, будь ласка, хіба зараз хтось відчуває дискримінацію російської мови в Україні? Хіба взагалі існує ця проблема деінде, крім "кисельових", "скабєєвих" і "соловйових"?
Отже, я маю приємну новину для українців – наші спільні представники об'єднаної опозиції сьогодні не дали проголосувати це на комітеті, і я закликаю, щоб ми зупинили це безглуздя зараз в Верховній Раді, якщо вони будуть планувати винесення його в зал.
Друга позиція, про яку сьогодні вже говорили, це Закон про так звану нульову декларацію. Це вітання "зеленої команди" середньому класу. Вони навіть не посоромилися забрати в Булгакова фразу: "Добровольно в порядке трудовой дисциплины предлагаем вам отказаться от смотровой". От вони добровільно намагаються забрати в середнього класу, на їх думку, найбільш заможного серед всіх країн світу, 5 відсотків. В кого? В тих, хто створює робочі місця. Це тоді, коли Зеленський пообіцяв створити мільйон робочих місць, забув про це виконання і сьогодні пропонує суспільству замість мільйона робочих місці мільярд дерев. Це з вас, представники середнього класу, вони збираються зняти 5 відсотків додаткового податку, бо їм потрібно мінімум 20 відсотків відкатів з їхнього "Великого "крадівництва". Я дуже сподіваюся, що і це нам вдасться зупинити.
Третя позиція. По закону ми маємо розглядати питання бюджетної резолюції. Я хочу наголосити, що замість ваших університетів президентських з зарплатами 4 тисячі, чи доларів, чи гривень, чи євро, бо ви ще не розібралися в цьому. Нам потрібно на сьогоднішній день дати адекватну бюджетну відповідь тим, хто в першу чергу постраждав від інфляції, від двократного зростання цін на продукти харчування, від вашого замість зниження підвищення цін на тарифи, на електроенергію, на газ. Бо закон передбачає індексацію заробітних плат, зарплат бюджетників, пенсій. І гроші для цього є, достатньо просто достати їх з ваших кишень "Великого "крадівництва". І врахувати це при розгляді Бюджетної резолюції.
Минулої п'ятниці, 11 червня, українці святкували четверту річницю безвізу, який ми, наша команда, підписали в 2017 році, запровадивши черговий крок входження України в Шенгенський простір. Замість того, щоб захистити і розвивати це, на сьогоднішній день не участь ваша, коли вас не запрошують ні на Саміт НАТО, ні для участі в якості запрошених, ні на Саміт Європейського Союзу, ні в порядку денному потужної позиції, як було при нас, "Великої сімки", ми точно вважаємо, що це неправда.
І я хочу подякувати "Голосу" і "Батьківщині" за спільну координацію дій по ТСК. Це "Вагнер" має бути в ТСК…
РАЗУМКОВ Д.О. Тимошенко Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, вітаю всіх на Погоджувальній раді, де нічого не погоджується на цій раді, ви знаєте, нічого не голосується, абсолютно ніяких рішень не приймається. І Верховна Рада по суті перетворилась в декорацію, знаєте, такі, до того що нав'язуються Адміністрацією Президента. Ну, треба чесно про це сказати, що це просто піар-площадка, на жаль.
Дорогі друзі, з 1 липня вступає в силу Закон про розпродаж сільськогосподарської землі. Причому зразу з 1 липня з правом володіння землею сільськогосподарською іноземними банками, зразу з правом зняття верхнього шару чорноземів, зразу з припиненням будь-якого державного контролю і з відбором у наших фермерів і селян землі, яка знаходиться у них в постійному користуванні. Тобто насправді економічний націоналізм, як щойно було сказано, в усій своїй красі. Зрозуміло, що люди вже обурені цими речами.
Я була на минулому тижні в Дніпропетровській області. У мене в руках зараз документ дуже важливий. Я зараз про нього розкажу. Справа в тому, що коли я заїхала в Дніпропетровську область, в село Жовте, там тисячі людей перекрили трасу і не давали можливості проїхати машині. Люди перекрили трасу тому, що ще до 1 липня їх сільськогосподарські землі, їх паї були віддані компанії з іноземними інвестиціями для видобутку золота і ніобію.
Я хочу сказати, що не просто зідрали верхній чорнозем, не просто у людей забрали землю, а ще і збираються видобувати золото і ніобій, які в принципі держава "така бідна і нещасна" мусила би видобувати, це знову до економічного націоналізму, просто віддали компанії з іноземними інвестиціями. І крім того, вони будуть видобувати це методом, який повністю руйнує підземні води і руйнує всі ґрунти. Люди перекрили дороги. Ось вам, що буде відбуватися з землею. І це тільки "перші ластівки".
Безумовно, ми підемо в суди. От у нас всі документи тут, що пороздано в Україні. І будемо боротися так, як це потрібно, і ставити на місце цих "зарвавшихся оленей".
Але, з іншого боку, у нас єдине, чим можна було зараз швидко зупинити розпродаж сільськогосподарської землі – це референдум. Ви всі пам'ятаєте передвиборчі обіцянки про народовладдя, про Закон про референдум, який буде внесений першим. Про те, що Закон про референдум буде вирішувати для людей всі питання, і люди зможуть безперешкодно провести будь-який референдум, як дихати. Все це обман. І те, що кожен українець – президент, – це обман. Тому що в п'ятницю заслухали звернення майже 12 тисяч людей, а по закону потрібно всього 300 людей, які вийшли з ініціативою провести референдум, і Центральна виборча комісія просто по-хамськи зарубила проведення референдуму голосами "Слуг народу".
Я хочу подякувати партіям "Європейська солідарність", "Голос", "Опозиційна платформа – За життя", "Батьківщина", які, незважаючи на те, підтримують вони продаж землі, не підтримують, вони проголосували за референдум у Центральній виборчій комісії. "Слуги народу", які декларували народовладдя, і декларували, що референдум – це святе і це головне, зарубили референдум. Але не думайте, що вам це зійде з рук. Просто люди мусять знати, що ваш "базар" про народовладдя – це обман. І про те, що люди будуть щось вирішувати, – це обман. Всі знають, що до 80 відсотків людей в країні проти продажу землі іноземцям, проти зняття верхнього шару землі, за – референдум. Чиниться все всупереч народові. Тому ми йдемо в суд проти рішення ЦВК, ми будемо боротися всіма методами, щоб не розпродати українську землю.
Але це не все. Вони тепер почали атомну електроенергію, яка коштує втричі дешевше, ніж сьогодні людям електроенергію віддають, роздавати направо і наліво: компанії іноземні Bitfury, H2, Hotmine. Дешеву атомну електроенергію замість того, щоб віддати народу втричі дешевше, ніж віддають сьогодні, будуть роздавати іноземним компаніям, щоб робити там просто майнінг кріптовалюти. Так скажіть, будь ласка, ви у народу запитали? Народ, який пережив Чорнобиль, народ, який пережив всі екологічні лиха, забираєте сьогодні дешеву атомну електроенергію у них, піднімаєте ціни на електроенергію. А дешеву електроенергію і гідроенергію віддаєте іноземним компаніям майнити кріптовалюти. Та яка ж ви народна влада! Зупиніться!
Я хочу сказати, що наша команда буде серйозною перешкодою у вас на шляху узурпації...
РАЗУМКОВ Д.О. Железняк Ярослав Іванович.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, доброго дня!
Ми вже другий тиждень обговорюємо відомий законопроект пана Зеленського про олігархію. Ці 13 сторінок ми тут шукаємо. Знаєте, маленьким шрифтом можливо є якась зноска як в рекламі, що ж там такого страшного проти олігархів? Ну, поки що не знайшли, тому що виглядає законопроект як реклама. Від того, що ми запишемо олігархів в реєстр, у нас чверть економіки не стане з монопольною конкурентною. Від того, що ми приймемо цей закон, у нас не буде далі держава нести збитки на держпідприємствах, 72 мільярда. І тим більше у нас від цього закону не буде покритих тих втрат в тому числі через податкові пільги, якими можна було би відмовитись, навіть напевно, і від траншу МВФ, якщо б у нас воно приходило в бюджет.
Саме тому, давайте скажемо відверто, цей законопроект від влади про олігархів – це чергова імітація. Замість реформ пропонується доволі непоганий піарний пшик. І саме тому сьогодні наші колеги Кіра Рудик і голова партії разом з іншими народними депутатами фракції "Голос" вносять і реєструють наш антиолігархічний пакет від "Голосу". Для розуміння, просто щоб порівняли розмір матеріалу, це наші зміни на 300 сторінок, і ці 13 піарних сторінок від пана Зеленського. Що там буде?
Перше. Зміни в Антимонопольний комітет. Врегульовуємо питання концентрації, в тому числі коли купується медіа олігархами. Врегульовуємо питання розділу. Хоча достатньо, мені здається, і зараз повноважень у Антимонопольного комітету, тим більше вони зараз собі їх хочуть розширити всім вже відомим негативним законопроектом 5431.
Друге. Це реформа корпоративного управління. Так, щоб олігархи не приходили і не "нарізали" собі державні підприємства, за які ми мільярди платимо з бюджету. Ці питання треба врегулювати так, щоб державні підприємства працювали на людей, а не на окремих олігархів.
Третє питання. Податкові пільги. Так, є слушні правильні ідеї, в тому числі щодо екологічного оподаткування. І саме такі зміни ми внесли. І саме на таких змінах ми будемо наполягати. І тим більше, вважаємо, що вони повинні працювати проти олігархів, а не як зараз в урядовому законопроекті, коли власника двох гектарів землі чомусь прирівняли до олігарха, і чомусь саме він повинен заплатити гроші в бюджет, а не декілька людей в цій країні.
І останнє. Це судова реформа. Шановні колеги, давайте скажемо відверто і чесно, найбільший юридичний відділ наших олігархів знаходиться в українських судах. Саме вони зробили і монополії і зловживання на ринку, і невиконання законів, які ми в тому числі приймаємо з вами.
Що стосується антиолігархічних змін. Дуже дякую, пане Голово, що в порядку денному є наша постанова, екологічна постанова від моєї колеги Лесі Василенко, 5159, яка робить додаткові зобов'язання для уряду, для того, щоб вони виконували екологічні плати і зменшували викиди, які є у нас в атмосфері. Ну, не хочеться, щоб наша країна через декілька олігархів стала найбруднішою країною всієї Європи, тому ще раз дякую, що ця постанова є в порядку денному. І прошу всіх колег підтримати, це конкретний план, як ми поступово з країни, яка забруднює всю Європу, перетворимося в "зелену" (в доброму сенсі цього слова, а не політичному) країну, де приємно дихати і де можуть жити наші діти.
І останнє. Шановні колеги, щодо питання законодавчої роботи, 23 серпня буде важлива подія – це "Кримська платформа". Для цього є ряд законопроектів, які внесені в тому числі від наших колег, від Рустема Умєрова, від колег з усіх фракцій та груп. Я дуже прошу, щоб ми підготувалися і зробили нашу "домашню роботу", щоб на міжнародному рівні були прийняті наші зобов'язання. Так, цей законопроект про корінні народи. Так, це закон, який нарешті робить рівний статус і відміняє так звану "вільну економічну зону Криму", яка вже де-факто не працює, а де-юре ще й є тягарем для наших перемовин з міжнародними партнерами.
І закінчуючи порядок денний. Мені здається, що і багато бізнесів звертаються, якраз ми говорили сьогодні про боротьбу з пандемією і допомогу бізнесу, по законопроекту 2289, якщо можна буде його, а це аграрний законопроект, підняти в порядку денному.
Колеги, завершуючи свій виступ, що стосується заслуховування уряду. А мені здається, раз ми так всі ратуємо за боротьбу з олігархами, а давайте запросимо нашу шановану голову Антимонопольного комітету і почуємо її звіт, що ж їм заважає, при всіх тих повноваженнях, ефективно боротися з монополіями і зловживаннями. Мені здається, це буде набагато корисніше, ніж чути чергові байки від уряду, чому ж у нас відбувається покращення, але так і не відбулося.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Батенко Тарас Іванович.
БАТЕНКО Т.І. Дякую.
Шановні колеги, ми вже згадали про те, що в цю п'ятницю ми заслуховуємо звіт уряду про виконання Державного бюджету 2020 року, де ми хочемо почути відповіді щодо тарифної політики у державі, щодо тяжкого стану промисловості, щодо питання погашення заборгованості перед ЖКГ, допомога підприємництву, малозабезпеченим категоріям громадян і багато чого іншого. І на цьому фоні ми звертаємо увагу на те, що в Україні кардинальним чином розкручується маховик інфляції, ціни в Україні ростуть невмотивовано і непропорційно до підняття зарплат і прожиткового мінімуму. І що ми бачимо в цьому порядку денному, завтра нам пропонується до розгляду законопроект про реструктуризацію заборгованості за природний газ, очевидно потрібний законопроект. Але, які способи погашення заборгованості за газ нам пропонують?
Колеги, ми є усі заручниками минулих рішень державних органів влади, уряду, НКРЕКП, які призвели до економічно необґрунтованих цін на енергоносії та на житлово-комунальні послуги, які тягарем лягли на громадян України і підприємства, що надають такі послуги. І що нам пропонують? Знову перекласти частину цієї заборгованості через співфінансування на місцеві бюджети. В умовах COVID, відсутності підтримки місцевих бюджетів з боку центральної влади ми знову цю проблему не вирішуємо, а тільки усугубляємо. Основні витрати на боротьбу з коронавірусом і підтримкою малозабезпечених, як ви знаєте, лягли власне саме на місцеві громади. При тім заборгованість центральної влади перед місцевими громадами на сьогодні і так становить понад 4 мільярда гривень. Тому очевидно, що нам не треба цю річ, цей законопроект, приймати за основу і в цілому, тільки в першому читанні і забрати перекладання цього тягаря на місцеві органи влади.
Наша депутатська група "Партія "За майбутнє" наполягає на реальній компенсації місцевим громадам втрат через карантинні обмеження та дотації на наступний рік, місцевим бюджетам на утримання закладів освіти і охорони здоров'я. Ми також закликаємо надати місцевим громадам в Україні реальний фінансовий суверенітет, а для цього громади повинні отримати право самостійно встановлювати місцеві податки і визначати їхній стан. Необхідно перерозподілити загальнонаціональні податки на користь місцевих бюджетів і такий реальний фінансовий суверенітет дасть змогу громадам вижити, і працювати на розвиток в умовах децентралізації. Ми переконані, що це вже треба відобразити у проекті бюджету на 2022 рік.
Наша депутатська група, колеги, також, і тут я думаю, переконаний, з нами будуть солідарні інші фракції, групи, закликає не допустити збільшення пенсійного віку для громадян України до 61 року.
Зареєстрований у Верховній Раді відповідний законопроект необхідно відкликати та навіть не розглядати на рівні комітетів. Такі дії недопустимі, коли середня тривалість життя в Україні становить 66 років для чоловіків та 76 років для жінок. Не можна йти на підвищення пенсійного віку заради того, щоб закрити дірки у бюджеті та розрахуватися по кредитам.
По іншим питанням, які нас чекають в порядку денному. Колеги, завтра ми бачимо в порядку денному чергову спробу наступу на українську мову в законопроекті 4107, про який згадували вже сьогодні колеги, щодо забезпечення незалежності Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Йдеться спроба скасування 16 липня набуття чинності норм про обов'язковий дубляж українською мовою фільмів та серіалів на українському телебаченні, а також проведення державною мовою концертів і розважальних шоу, в тому числі, і на телебаченні.
Ми знаємо про те, що сьогодні відбувався профільний комітет, де хотіли фіналізувати поправку і завтра винести з поправкою розгляд цього законопроекту в другому читанні в сесійну залу, з порушенням Регламенту, оскільки, строки для подання поправок до законопроекту вже давно закінчились. Якщо це буде з такою поправкою винесене завтра в сесійний зал, ми розцінюємо це, як наступ на українську мову, а також на встановлення незалежного і самостійного українського інформаційного простору – це питання нашої національної безпеки. Видавлюйте з себе "совок", шановні колеги, і поняття "какая разница".
Друзі, коли ми кажемо, що підемо в суди – це в Україні вже нагадує притчу во языцех. Я хочу на завершення звернути увагу на порушення, в черговий раз, вкотре, виборчих прав українців, що відобразилося в рішенні ЦВК визнати переможцем провладного кандидата на 87-у виборчому окрузі на Прикарпатті.
Як ви знаєте, Велика Палата Верховного Суду тричі розглядала це питання. Якщо першого разу 14 проти 7 членів палати рішення було на користь Олександра Шевченка, то другого і третього разу, Велика Палата, 11 проти 10 членів, була на користь провладного кандидата. Але ж голосування у Великій Палаті – це не про футбол і не про баскетбол.
У нас є сумніви в тому, що Верховний Суд приймав це рішення без тиску і ми, на жаль, не можемо говорити про незалежність судової гілки влади в Україні і в цілому про судову реформу. Тому боротьба триває. Очевидно, буде звернення виборців в ЄСПЛ, щоб відстояти правду…
РАЗУМКОВ Д.О. Кулініч Олег Іванович.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Хотів би підняти сьогодні ті питання, які турбують людей найбільше.
Перше. Це питання тарифів на житлово-комунальні послуги. Маємо заяву Міністерства енергетики, що з 1 липня буде прийнята нова постанова уряду, яка значно збільшить існуючу ціну на електроенергію для населення. На сьогодні фіксована ціна – 1 гривня 68.
Минулого четверга Міненерго повідомило, що готує проект документу відносно тарифів на електроенергію для населення щодо захисту малозабезпечених громадян. Але чому так пізно? До 1 липня залишається всього-на-всього два тижні. Населення абсолютно не проінформоване.
Така ж ситуація і з тарифами на опалення і гаряче водопостачання, які за прогнозами різних експертів також будуть підвищуватися.
Тому ми підтримуємо пропозицію заслухати в п'ятницю на "годині запитань до Уряду" міністра енергетики щодо ситуації з тарифами на житлово-комунальні послуги. Це болюче питання для населення. Ми повинні людям дати чітку відповідь, що їм чекати взимку, як уряд буде захищати малозабезпечених.
Після піднятого депутатською групою "Довіра" питання доставки пенсій уряд все ж таким прийняв 546-у Постанову, якою призупинено обов'язкове переведення пенсійних виплат на банківські картки. Але так і залишається не врегульованим питання безкоштовної доставки пенсій. Безкоштовною вона буде лише для трьох категорій осіб згідно 277-ї Постанови.
Я задав це питання міністру соцполітики минулої п'ятниці на "годині запитань до Уряду". Але коли міністр говорить, що у постанові немає пункту про платну доставку пенсій, мене, чесно кажучи, це дивує, так як і людей це дивує, адже, крім визначених трьох категорій пенсіонерів, (цитую те, що написано в постанові) "для інших одержувачів оплата послуг з доставки пенсій та грошової допомоги проводиться самостійно". Я, як і всі пенсіонери, розумію, що це буде платно. Тому ще раз звертаюся до представника уряду на Погоджувальній раді.
Олеже Миколайовичу, до вас я звертаюся. Врегулюйте це питання, і давайте в ньому поставимо крапку. Це не такі великі кошти для бюджету, а для людей це суттєво.
Ще одне, що важливо. Відповідно до 546-ї Постанови щодо доставки пенсій до доставки пенсій планується залучати соціальних працівників.
Але як Мінсоцполітики планує це робити, коли йдуть масові скорочення цих же соціальних працівників? Я ще в січні озвучував цю проблему по всій країні, коли скорочуються соціальні працівники колишніх відділів соцзахисту при колишніх РДА. Згідно реформи вони переходять в об'єднані територіальні громади. На сьогодні вони не сформовані в ОТГ, і на це немає належного фінансування.
Тому така виникає дуже дивна ситуація. На початку року уряд скорочує соціальних працівників до 40 відсотків, а зараз планує залучати цих же соцпрацівників до доставки пенсій. Крім того, абсолютно не відпрацьований механізм такої доставки, адже мова йде про надання особистої інформації. Хто прораховував видатки, транспорт, охорону і взагалі навіщо так ускладнювати процес? Навіть самі пенсіонери цього не розуміють і задають це питання.
Є "Укрпошта", яка покриває всю територію України, з нормальним відпрацьованим механізмом, з можливостями. Потрібно просто переглянути тариф – і ми знімемо це питання.
Тому ще раз офіційно звертаюся до Кабміну. Необхідно остаточно врегулювати цю проблему і вийти до людей зі зрозумілим і логічним рішенням.
Щодо порядку денного. Прошу включити на цей пленарний тиждень законопроект 5289, який дуже важливий для об'єднаних територіальних громад. Він був минулого тижня пленарного. Мова йде про спрощення закупівель для об'єктів соціальної сфери. Це продукти харчування для дитячих садків, шкіл і лікарень. Хочу зазначити, що діюча система, вона значно ускладнює цей процес, і цей законопроект важливий для об'єднаних територіальних громад.
Також звертаюся до вас, пане Голово, з проханням включити до порядку денного цього пленарного тижня законопроекти 3476 і 3477, які дуже важливі для системи оподаткування автомобільної галузі держави для стимулювання розвитку електричного транспорту. Їх підтримав профільний податковий комітет. Вони готові до розгляду, і ми можемо спокійно їх розглядати в сесійній залі, вони дуже важливі.
Аналогічне прохання по законопроекту 3034 щодо обмеження заробітних плат посадовців. Він також був, але на цей тиждень його немає.
І 3475 – щодо адміністративних процедур, його підтримав профільний комітет до другого читання і рекомендував у сесійну залу для розгляду. Тому прохання на цей пленарний тиждень, тому що залишається потім 2 тижні нашої роботи, і ми можемо не встигнути його прийняти. А він абсолютно збалансований і дуже важливий.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Немчінов Олег Миколайович.
НЕМЧІНОВ О.М. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, дякую за те, що Верховна Рада відгукується на пропозиції уряду щодо пріоритетності законопроектів в порядку денному, які виносяться на розгляд сесії.
Хочу подякувати Руслану Олексійовичу за те, що він озвучив питання, які зараз важливі, які стосуються блоку законопроектів по співпраці з Міжнародним валютним фондом та надання макрофінансової допомоги.
Хочу наголосити на двох законопроектах, це законопроект 5600, а також законопроект 3475. Перший багато вже сьогодні згадували – це так званий деолігархічний закон, а другий – це законопроект про адміністративну процедуру, який був проголосований у вересні в першому читанні, пройшов складну процедуру погоджень. Я думаю, що дуже гарно відпрацював профільний комітет, і він потрібен зараз українській державі для того, щоб продовжити реформу державного управління.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, шановні колеги.
Я дивлюсь, не всі додивилися матч вчора, сьогодні повтор.
Шановні колеги, було зазначено дві пропозиції щодо "години запитань до Уряду" – це заслухати пана Германа Галущенка на цю п'ятницю і щодо пропозиції, пов'язаної з Антимонопольним комітетом. Це не "година запитань до Уряду", окрема процедура щодо звіту або інформації. Ми можемо запрошувати, але це не пов'язано з "годиною запитань до Уряду".
Хто хоче виступити з голів комітетів? Будь ласка.
Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Добрий день, шановний пане Голово, шановні колеги! Кілька питань. По-перше, хочу звернутися до уряду і прошу вирішити нарешті питання з абсолютно неприйнятною практикою вже системного подання на ратифікацію перекладів міжнародних договорів України з технічними помилками. Це перше.
Інше, що я хотіла би наголосити, що в зв'язку з ініціюванням оцих постійних позачергових сесій комітети, які зобов'язані розглянути до першого читання всі законопроекти, які подані до Верховної Ради України, не встигають використати час, відведений регламентом для цього. А відповідно ми не отримуємо євроінтеграційної експертизи і не можемо ухвалювати рішення, які, власне кажучи, в авральному порядку не є проаналізовані і не є чітко сформульовані.
Ну, і третє. Колеги, я хочу звернутися до вас як представників політичного органу. В п'ятницю, 11 червня, була передача на одному з телевізійних каналів, яка, як на мене, вдалася до практики інформаційного кілерства, до маніпулювання, до дискримінації, застосування і не призупення сексизму по відношенню до однієї з наших колег. Я прошу і звертаюся до кількох голів комітетів, насамперед до голови Комітету з питань прав людини, розглянути це питання і запросити представників "1+1" до вас на комітет і розглянути питання, як вони заохочують дискримінацію і сексизм в прямому ефірі. До голови Комітету з питань свободи слова, як кореспондується зі свободою слова практика, власне, інформаційного кілерства. І до голови Комітету з нацбезпеки і оборони, як співвідноситься з законом насправді пропагування…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Костін Андрій Євгенович.
КОСТІН А.Є. Дякую, шановний пане Голово.
Шановні колеги, хочу проінформувати, що саме зараз почалася реєстрація законопроекту про примусове виконання рішення, яке стосується саме виконання всіх вимог Угоди про макрофінансову допомогу щодо розширення повноважень приватних виконавців і поступового зрівняння їхніх повноважень з державними виконавцями. Цей законопроект був розроблений робочою групою комітету. І спільно з Міністерством юстиції. Спільно з приватними виконавцями. І нашими міжнародними партнерами. У зв'язку з цим прошу, шановний пане Голово, зняти з розгляду на цьому тижні законопроект номер 4330 і пов'язані з ним 4331 і 4532 оскільки і позиція комітету, і позиція наших міжнародних партнерів полягає в щонайшвидшому прийнятті законопроекту про примусове виконання рішень, який сьогодні буде зареєстровано.
Крім того, хотів би це звернення до Апарату, щоб включити до Постанови про включення до порядку денного сесії законопроекту номер 5107, який був попередньо розглянутий комітетом, це законопроект щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги, поданий Кабінетом Міністрів.
Хочу також зазначити, що підкомітет з питань правосуддя наразі активно опрацьовує законопроект, готує до другого читання і до засідання комітету законопроект 5068, який стосується реформи Вищої ради правосуддя. А щодо законопроекту 3711-д, він є готовий до другого читання і передбачає, на думку більшості комітету, саме справедливу формулу голосування конкурсної комісії, відповідно до якої жодне рішення і не може бути прийнято без двох із трьох представників міжнародних експертів і без двох із трьох представників…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Галина Миколаївна Третьякова.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, шановний пане Голово.
Шановні учасники Погоджувальної ради, у нас від Комітету соціальної політики прохання до Комітету з питань державної влади, до пана Клочка, включити також до порядку денного наступного чи через тиждень Постанову 5251, якою Верховна Рада намагається допомогти Кабінету Міністрів зібрати в одну чергу всіх, хто стоять на різних чергах щодо житла в Україні. Такої єдиної черги в Україні поки що не існує. І прошу пана Андрія Андрійовича прокоментувати це питання.
А друге зауваження щодо висловів про законопроект щодо начебто збільшення пенсійного віку, про який зазвучало від голови однієї з груп у парламенті, він буде йти через Комітет соціальної політики, і відповідно комітет буде приймати рішення щодо рекомендацій. Водночас хочу наголосити, що це законопроект про зниження пенсійного віку для жінок, які народили та виховали дитину до 6 років на півроку за кожну дитину. А те, що збільшення пенсійного віку, то це компенсатор. На відміну від попередніх влад, ми намагаємося не тільки надати знижку, але і знайти компенсатор не для того, щоб закрити дірку в бюджеті, а для того, щоб зробити для таких жінок в демографічному сенсі стимул, який є в європейській спільноті.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Гетманцев Данило Олександрович.
ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую.
По-перше, хотів би відреагувати на коментарі деякі щодо податкової амністії від наших колег. І не хотів би збентежувати їх, але факт полягає в тому, що подання нами, як чиновниками, електронної декларації, жодним чином не амністує наші кошти в розумінні податкового законодавства, не під 5, не під 0, не під 10, не під який інший відсоток, це абсолютно інші відносини. Тому ми пропонуємо всім добровільно взяти участь в податковій амністії, під 5 відсотків, сплативши 5 відсотків. До речі, чиновникам ПЕПам, заборонена участь в податковій амністії.
З іншого боку, хотів би підкреслити, що амністія є добровільною, як би не хотілося б комусь фейки розповсюдити щодо обов'язкової участі в амністії. До речі, вона є добровільною на відміну від законопроекту 1232-1, поданого однією з опозиційних сил, де до людей, після застосування амністії, передбачалося застосування непрямих методів податкового контролю, а їх змушували легалізувати кошти під 5 і 9 відсотків. Тому давайте не розповсюджувати фейки, а приймемо амністію, і нехай люди легалізують свої кошти.
Також я просив би включити до порядку денного Верховної Ради на цей тиждень законопроект 5104 – це про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції, аграрії дуже чекають.
І також ми прийняли на комітеті законопроект 5425-д, який, хочу повідомити представникам молочної галузі і представникам м'ясної галузі, скасовує ставку ПДВ в 14 відсотків для цих галузей.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Шуфрич Нестор Іванович.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний пане Голово.
Шановні колеги, на жаль, змушений вас ще раз повідомити, що в Організації Об'єднаних Націй занепокоєні станом свободи слова в Україні. Моніторинг Офісу Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні з 1 лютого по 30 квітня визначив безпідставність і непропорційність дій української влади щодо закриття телеканалів "112", NewsOne та ZIK. Та окремо було відмічено, що рішення про закриття телеканалів було прийнято не незалежним від виконавчої влади органом.
І чого ж боїться влада? Влада боїться реальної інформації, це вже очевидно, боїться журналістів. А про що ж у нас говорити? Ми ж вже подолали всі наслідки COVID. У нас є такий собі Ляшко, якому позаздрить і Коперфілд і навіть Гаррі Поттер. Я взагалі вважаю, що його вже треба призначити головою Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Що відбулося. Ми все, ми за три тижні подолали COVID. Питання: а чому знімали тоді Степанова? Невже це все зробив один Ляшко? Або у нас сьогодні говорять неправду про реальний стан речей із COVID? Україна станом на вчора, на неділю, отримала друге місце за кількістю смертей за добу в Європі.
Кількість вакцинованих у нас 3,5 відсотка першою вакциною і 0,5 відсотка другою. В Росії: 12,65; 9,78. Угорщина: 55 відсотків і 42 відсотка – другою. Сербія: 30 відсотків – першою, 26 відсотків – другою. Навіть Молдова: 9,51 і 3,62. Про такі країни як Німеччина, Італія, Сполучені Штати, Велика Британія вже не говорю. А Україна: 3,5 і 0,5 – 1,7 мільйона вакцин. Це ганьба.
Дякую за увагу.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Монастирський Денис Анатолійович.
МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановний пане Голово, шановні учасники Погоджувальної ради! Хочу звернути увагу на два питання порядку денного. В першу чергу, Андрій Костін вже зазначив прохання зняти завтра три законопроекти, в тому числі законопроект нашого комітету 4331. У зв'язку з цим просив би з четверга підняти на вівторок два важливих для прокуратури законопроекти: 5157, там 22 правки, і 5158, це повторне перше читання, для того, щоб їх якнайскорше розглянути. Вони вкрай важливі. Щоб їх прийняти для функціонування органів прокуратури.
Крім цього, хочу нагадати всім колегам і представникам депутатських фракцій та груп, що до 25 червня триває подання документів у наш комітет для відібрання представника Верховної Ради до конкурсної комісії на обрання Директора Бюро економічної безпеки. Прошу, не прогайте цей час, зважте на це. Якщо є фахівці, спеціалісти, які можуть взяти участь в цій комісії, будь ласка, подавайте пропозиції до комітету.
Дякую вам.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Лубінець Дмитро Валерійович.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, громадяни України! Дмитре Олександровичу, на вівторок стоїть законопроект 5478, але ми не розглядали його ще на комітеті. Розгляд на комітеті буде у середу 16-го. Тому просимо 5478 переставити на розгляд у четвер. Він є дуже важливий. І ми підтримуємо, щоб він був розглянутий саме на цьому сесійному тижні.
Наступне. 4564. Він також стоїть на цьому тижні, але, Дмитре Олександровичу, ми його ще розглядали, бо ще не вийшло два тижні на подачу поправок до нього.
Наступне. Натомість ми пропонуємо включити на четвер законопроект, поданий Президентом, 5506. Він буде розглянутий на засіданні комітету в середу. Цей законопроект визначений як невідкладний, він стосується корінних народів. Тому ми підтримуємо, щоб ми його розглядали в четвер на цьому сесійному тижні.
І також ми вкотре просимо поставити на розгляд до порядку денного законопроект 2038 щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки. Я неодноразово звертався на Погоджувальній раді. Він є невеликим. Ми ще раз поверталися на засіданні комітету щодо нього, тому просимо поставити його на розгляд на цьому пленарному тижні.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Клочко Андрій Андрійович.
КЛОЧКО А.А. Шановний пане Голово, шановні колеги! Президентом України Володимиром Зеленським подано пропозиції до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост" (реєстраційний номер 4535).
Прийняття цього проекту є важливим кроком для продовження реформи децентралізації, над якою працює парламент. Він надає можливість мешканцям громади впливати на вибір кандидатур старост, які будуть представляти інтереси громади перед місцевою владою. Передбачає організацію громадських обговорень з мешканцями перед внесенням кандидатури старости на розгляд громади, яка його затверджує і звільнює. Комітет в цю середу 16 червня на своєму засіданні розгляне пропозицію Президента. З метою прискорення темпу реалізації реформи децентралізації прошу поставити його на розгляд парламенту в четвер 17 червня.
Наступне. До парламенту більше 140 підписами народних депутатів України подано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності (реєстраційний номер 5655) та проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державною реєстрацією у сфері містобудівної діяльності (номер 5656).
Колеги, система Державного архітектурного будівельного контролю, вкрай необхідно завершити цю реформу. Прошу поставити і прошу включити проекти (реєстраційні номери 5655 та 5656) до розкладу пленарних засідань парламенту на цей робочий тиждень і включити до порядку денного про скорочення термінів альтернативних законопроектів наполовину. Прошу підтримати.
Іще прошу продивитися Закон 3475 про адміністративну процедуру. Поставити його на розгляд 15 червня. Прошу теж підтримати.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Всі бажаючі виступили?
Шановні колеги, засідання Погоджувальної ради оголошую закритим.