Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 58 (ранкове)

Опубліковано 29. 06. 2010

ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

29 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:22

Зареєструвалися в сесійній залі картками 421 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги! Сьогодні день народження наших колег народних депутатів України Абдулліна Олександра Рафкатовича і Сулковського Павла Гнатовича. Прошу привітати наших колег, побажати їм успіхів при міцному здоров’ї. (Оплески)

Шановні колеги, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 15 по 18 червня 2010 року. Відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 73 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято: шість законів та 14 постанов, 16 законопроектів прийнято за основу, три законопроекти направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання, 16 законопроектів та 5 проектів постанов відхилено, проголошено 96 депутатських запитів.

При цьому наголошую, шановні колеги, що на цей пленарний тиждень у нас передбачено до розгляду більше ніж 120 питань. І ми домовилися, що з приводу тих законопроектів, щодо яких можна застосувати розгляд за скороченою процедурою, ми будемо це робити і будемо працювати до завершення розгляду питань визначених розкладом на кожен пленарний день.

А тепер, шановні колеги, вашій увазі оголошення.

Відповідно до статті 61 Регламенту Верховної Ради України згідно з особисто поданою заявою повідомляю про входження народного депутата України до складу коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді України шостого скликання Радовця Арнольда Анатолійовича. Шановні колеги, не треба свистіти, грошей не буде.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій і оголошення заяв і повідомлень. Прошу, шановні колеги, і представників фракцій здійснити запис на виступи. Прізвища народних депутатів прошу вивести.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів, будь ласка. Наступним буде виступати Андрій Павловський.

10:03:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, еще совсем недавно мы отметили первые сто дней работы Президента Украины Виктора Януковича, а сегодня уже подводим итоги ста дней работы Кабинета Министров. Время движется настолько стремительно, что нам пришлось буквально на ходу исправлять ошибки помаранчевых вождей, одновременно готовясь к масштабным и системным реформам в экономике и социальной сфере, направленным на выполнение предвыборной программы главы государства «Украина для людей».

Одним из главных результатов этих ста дней стало построение четкой исполнительной вертикали, разрушенной за последнее пятилетие. В сжатые строки было создана коалиция «Стабильной и Реформы» в Верховной Раде. Это позволило быстро на принципах профессионализма и ответственности сформировать правительство, которое безотлагательно приступило к работе. Были разработаны и приняты бюджет страны на 2010 год, программа социально-экономического развития государства на этот год. Восстановлены добрососедские взаимовыгодные отношения с Российской Федерацией. Возрождено доверие к Украине со стороны таких стратегических партнеров как Евросоюз и Соединенные Штаты Америки. Эти решительные шаги спасли страну от падения в пропасть и вернули ее к экономическому возрождению.

Президент Украины Виктор Янукович в ежегодном обращении к народу представил стратегию реформ до 2014 года. Впервые за многие годы власть предложила обществу не декларацию о намерениях, а четкий план системных изменений во всех сферах жизни государства. 100 дней работы правительства показали, что мы находимся на правильном пути. Но достигнутое – еще не повод почивать на лаврах! Как правильно подчеркнул Президент, главная задача правительства – создавать максимально благоприятные условия для развития реального сектора экономики, особо обратив внимание на развитие малого бизнеса и предпринимательства, лежащего в основе формирования среднего класса как гарантии стабильности государства.

Под пристальным взглядом правительства должен также находится и вопрос реализации инвестиционных проектов региона. Более детально необходимо остановиться на вопросе поддержки усилий исполнительной власти со стороны парламентского большинства. Наша главная задача как парламентариев, создать качественную законодательную базу для системных реформ. За время, оставшееся до завершения текущей сессии, нам предстоит рассмотреть ряд важнейших документов. В первую очередь принять в окончательной редакции Налоговый и Бюджетный кодексы. Эти документы должны кардинально изменить отношение власти и бизнеса, человека и государства, регионов и центра. Мы должны заложить основы, которые приведут к повышению уровня жизни людей. Принятие Налогового кодекса страна ждала фактически все годы независимости. Он должен установить прозрачные механизмы взаимодействия фискальных органов налогоплательщиков упростить административные процедуры, сделать налоговое законодательство более понимаемым и открывающим перспективы для экономического роста.

В свою очередь новая редакция Бюджетного кодекса должна принципиально расширить возможности местных бюджетов, позволить планировать их на среднесрочную перспективу по программно-целевому методу. Впервые города и села Украины должны получить дополнительный финансовый ресурс. На местный уровень передаются 8 общегосударственных налоговых сборов. Территориальные общины по своему усмотрению смогут получить 5 часть поступлений по налогу на прибыль предприятий. В процессе подготовки Налогового и Бюджетного кодексов ко второму чтению будут учтены требования Президента, предложения, исходящие от реального сектора экономики, малого бизнеса и предпринимательства, предложения народных депутатов.

Следует отметить, что наши коллеги очень активно работают над доработкой кодексов. Их окончательное принятие в доработанном варианте до середины июля позволит правительству разработать проект Бюджета Украины на 2011 год на новой законодательной базе и внести его в Верховную Раду в соответствии с требованием Конституции, до 15 сентября.

Кроме кодексов парламент рассмотрит и ряд законов, которые облегчат ведение бизнеса, будут доработаны и приняты другие важные законопроекты, в частности, одобренные в первом чтении Основы внутренней и внешней политики Украины, завершенный вид получит реформа судебной системы, в окончательном варианте будет принят Закон о референдуме.

Решительным шагом к административно-территориальной реформе станет проведение местных выборов в октябре 2010 года. Откликаясь на многочисленные пожелания наших избирателей, мы изменим законодательство, чтобы провести выборы на смешанной мажоритарно-пропорциональной основе. Партия регионов, как никто другой, заинтересована в легитимности проведения местных выборов и приложит все усилия для того, чтобы они прошли максимально-прозрачно, демократично и в рамках Конституции. Наша принципиальная позиция состоит в том, что местные выборы должны быть назначены именно на октябрь 2010 года, другая дата их проведения противоречит Конституции, что четко подтвердил Конституционный Суд. Партия регионов предлагает депутатам действовать строго в пределах правового поля.

Уважаемые коллеги, к власти в стране пришла и пришла надолго команда не политиков, а государственников, каждый наш шаг мы делаем с прицелом не на ближайшие выборы, а на перспективу страны. Жизнь показала, что только такой подход единственно верен и позволяет достигать намеченных целей.

Одним из доказательств эффективности нашей работы является постоянное расширение состава коалиции и конструктивная работа Верховной рады Украины на благо государства и народа. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко від фракції „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступний буде виступати Сінченко.

10:08:40

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, шановні виборці! Добігає кінця чергова сесія, ще два-три пленарних тижні, два-три сотні законопроектів, все звично, усталено, традиційно. Але, копнувши трохи глибше, переконуємось, все далеко не так просто. І події минулого тижня навколо 11 мільярдів кубічних метрів газу тому яскраве свідчення. Зрозуміло і очевидно, ситуація буде загострюватись, бо провладною більшістю будуть розглянуті і прийняті деякі закони, про які класик би вигукнув: „Они потрясут мир”. За весь мір не будемо ручатися, але за Україну скажемо, це наш обов’язок і застерегти, і упередити.

Про ваш Податковий кодекс зазначимо відразу. Нарешті, і ви його прочитали і жахнулись. Прогресивними реформами тут і не пахне, а очікувалось, що ви прислухаєтесь до наших пропозицій та щось-таки зробите з давно прогнившим криміналізованим і корумпованим податком на додану вартість обкладете реальними податками супер-багатих громадян, яких трохи менше, як 3 відсотки від загальної кількості населення, а володіють майже половиною національного багатства і, по суті, нічого не платять в казну особисто. Запровадити дійсні податкові канікули, а не дірку від бублику для малого бізнесу і тих, хто тільки-но збирається розпочати свою справу. На жаль, немає у вас цього. Але це ще не головне.

Шквал обурення у всіх людей викликала ваша новація запровадити податок на депозити. Тобто стягнути ще із того, що вже заплачено. Та й це ще півбіди, саме страшне – інформацію про обсяги депозитів, їх вкладників, адреси, знатимуть усі, як кажуть, кому не лінь. Це ж Україна, панове, а не Люксембург. Тому люди схвильовані і збираються забирати свої вклади з банків. Ті, хто бездумно тиснуть кнопки за такі рішення невже не здогадуються, чим це може завершитися?

Кажуть, це європейський досвід. Та в Європі вже півстоліття немає інфляції і права людини на першому місці, а у нас уже 20 років інфляція більша, ніж процентна ставка по вкладах. Про які прибутки тут мова? А за права людини годі й говорити. У цьому сумнозвісному кодексі є й інші перли, що у випадку їх прийняття уже швидко перетворять Україну в поліцейську державу, а економіку ще глибше заведуть у тінь.

Не найкращих епітетів заслуговує і новий Бюджетний кодекс. Ми свого часу чітко пропонували: левову частку заробленого залишати на місцях. Саме в цьому ми бачили стратегію реформування влади в Україні – у піднятті ролі місцевої влади, передавши їй повноваження, відповідальність, права і ресурси, знявши таким чином напругу боротьби за владу і величезні гроші у центрі. Ви все це, вибачте, послали, і пропонуєте ще більшу централізацію, ділити все в Києві. І мало того, всі пільгові видатки, які завжди були функцією центру, перекладаєте на місцеві ради. Як кажуть, „все вместе, но на месте”. До речі, роль Верховної Ради у бюджетному процесі, а це завжди було головною прерогативою парламенту, зводиться майже до нуля.

Та остаточний удар, який, по суті, може знищити парламент як незалежну гілку влади буде нанесено голосуванням за Закон про всеукраїнський референдум. Для тих, хто його не читав, а завзято голосував, нагадаю, що ключові закони після його схвалення будуть остаточно приймати через механізм референдуму.

Чому цей документ, який припадав пилюкою стільки часу, раптом знадобився як невідкладний. Якщо маємо справу не з аматорами від політики, то відповідь проста. 31 жовтня не просто день виборів, адже вони абсолютно нічого не вирішують, бо місцева влада як була безправною, так і залишиться пасинком центру. 31 жовтня цілком можливий день всеукраїнського референдуму. Щонайменше три його питання очевидні: скасування конституційної реформи – раз; суттєве скорочення депутатів Верховної Ради, два; і третє, скасування депутатської недоторканності. Через кілька місяців, можливо, після 27 березня наступного року тут буде малочисельний дискусійний клуб. Відчуваю, що нам будуть заперечувати. На жаль, колеги, мавр своє діло сделав, і від вас уже майже нічого не залежить.

І ще документ, який, безумовно, на автоматі прийме більшість, це Закон про судоустрій і статус суддів. Ним ви остаточно підминаєте під себе всю судову систему і суддів. До побачення праву і демократії, і доля Макаренка тому яскраве свідчення. Прийняттям цих чотирьох ключових і визначальних для долі країни, економіки, людей законів, можливо, і завершиться „історична” (в лапках) функція парламенту цього скликання. Чи сприйме народ і суспільство ці ваші новації, поживемо – побачимо, але то буде вже зовсім інша історія. Дякую.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сінченко, фракція „Блоку Литвина”. Підготуватись Дем’янчук.

10:13:34

СІНЧЕНКО В.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, присутні! Особливо вашу увагу хочу звернути на відсутність базового закону у сфері адміністративно-територіального устрою, існування якого прямо передбачено Конституцією України, але прийняття з різних причин так і не відбулося впродовж останніх 20 років. Проведені вивчення і аналіз ситуації, встановлення меж Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за участі управління по зв’язкам з місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування Апарату Верховної Ради України виявили далеко не втішні показники. Зокрема, станом на 1 вересня 2009 року з 29 тисяч 818 населених пунктів, які налічуються в Україні, межі встановлені тільки в 3 тисячах 981 населеному пункті, що складає понад 13 відсотків до загальної їх кількості. При цьому із 170 міст обласного значення межі встановлено у 57, з 280 міст районного значення – у 48, із 886 селищ міського типу – у 233, із 28475 сільських населених пунктів – у 3643, що складає близько 13 відсотків. Не встановлені межі міст Києва та Севастополя. Не краще становище складається з встановленням меж районів. На даний час із 490 районів межі встановлені лише в 22 районів, що становить близько 4,5 відсотків від загальної кількості.

Встановлення меж областей та Автономної Республіки Крим взагалі залишились поза межами компетенції будь-якого органу влади і на рівні Конституції України не врегульовано.

Відповідно до частини 2 статті 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району в місті встановлюється і змінюється за проектами землеустрою, який розробляється відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Генеральні плани мають 11695 населених пунктів, з них 151 – міст обласного значення, 194 – районного значення, 536 – селищ міського типу, 10814 – сільських населених пунктів, близько 38 відсотків.

На сьогодні облік даних про кількість і склад територіальних громад та органів місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства здійснює Верховна Рада України. облік населених пунктів адміністративно-територіальних одиниць в областях ведеться обласними радами. При цьому рішення уповноважених органів державної влади і місцевого самоврядування набувають чинності після опублікування повідомлень у „Відомостях Верховної Ради України”. за даними проведеної перевірки 12 110 офіційних бланків місцевих рад встановлено: 324 факти помилкових назв в сільських радах, 902 випадки помилок в назвах населених пунктів, 566 населених пунктів не мають вірну категорію, 42 населених пунктів взагалі відсутні в офіційному обліку, 54 населених пункти, які офіційно не обліковуються, а на місцевому рівні не значаться. 81 місцева рада перенесла свій адміністративний центр, 3 населених пункти включено до інших сільських рад.

Місцеві ради, у назвах яких допущені помилки, мають свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з назвою, яка офіційно не опубліковується. Отримали дозвіл від дозвільної системи МВС на виготовлення печаток і в результаті мають і використовують офіційні бланки та печатки з помилками у назвах. А звідси і помилки присутні у документах громадян: паспортах, свідоцтвах про народження, документах про право власності на землю, нерухомість, спадщину, купівлю-продаж, дарування та інше. Аналогічне стосується ведення державного реєстру виборців.

Переконаний, що вказані проблеми не носять політичного характеру. Вони стосуються конкретних життєвих проблем мільйонів людей і тисяч громад, адже можуть поставити питання про законність рішень органів місцевого самоврядування. Як бачимо, дана сфера суспільних відносин потребує наведення порядку. При цьому таку роботу слід виконати на державні кошти у стислі строки, щоб не порушити прав кожного громадянина, не допустити додаткових незручностей для людей, добре продуманих і послідовних цілеспрямованих кроків з боку народних депутатів України не залежно від їх політичної належності, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Прошу цей виступ вважати депутатським запитом до Кабінету Міністрів України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вікторія Дем’янчук, фракція комуністів. За нею – Микола Мартиненко.

10:18:45

ДЕМ’ЯНЧУК В.О.

Вікторія Дем’янчук, фракція Компартії України, Кіровоградщина.

Зустрічаючись з виборцями на Кіровоградщині на цьому тижні, з болем у серці вбачаєш, у що перетворилися наші села, квітучі села України. Як результат – вимирання сіл, безробіття, покинуті домівки, злидні, бездоріжжя, родючі чорноземи, зарослі бур’яном, у багатьох закриті поштові відділення, дитячі садочки, ФАПи, на черзі – школи.

Ні в кого немає заперечень, що село стало предметом безжалісної експлуатації, сировинною колонією. Грабують село безбожно, а потім роблять круглі очі і запитують: чому постійно дорожчають продукти харчування. А це тому, що із 30 мільйонів гектарів ріллі 11 мільйонів знаходяться у розпорядженні 3 тисяч іноземних фірм, от і виходить, що від землі, яка належить народу України, прибутки мають тільки ті, які розпоряджаються нею залежно від своїх інтересів. І коли буде відмінено земельний мораторій, то почнеться безконтрольний продаж землі, а злидні будуть все більшими.

Враховуючи те, що влада набрала велику кількість боргів і явно, що не зможе Україна їх повернути вчасно, то країну без продовження мораторію на продаж землі чекає доля Аргентини. Де, як відомо, повинні селяни платити іноземним компаніям навіть за прохід по своїй власній землі до свого ж будинку.

Хотілось би привести приклад в селі Петрокорбовки Новогородківського району, що на Кіровоградщині, три роки тому новий господар, як стало відомо Українські аграрній інвестиції, взяв земельні паї жителів в оренду. Спочатку, поки йшлося про підписання договорів оренди на 20 років людям дали роботу і зарплатню, але тих, хто працював, згодом поставили перед фактом, не підпишете договори, залишитеся без роботи. Із 167 чоловік, які на той час працювали роботу не втратили тільки 30. І правди не знайдеш. Нинішні господарі довели до того, що змусили їздити на базар людей і купувати зерно, щоб курку якусь прогодувати, а за іншу живність і мови немає, як вигодовувати.

Використали людей, обдурили і принизили, перетворили в безправних рабів. А за радянських часів колгосп цей був кращим в районі, господарство славилось виробництвом сільгосппродукції, щороку в селі силами колгоспу будувалося 20 житлових будинків для молодих сімей, в селі проживало більше 400 чоловіків працездатного віку, більша половина з них молодь.

Минулого літа із трьох тисяч гектарів орендованої землі майже дві тисячі були не оброблені, бур’яни стояли півтора метрової висоти, вся робота нового господаря розпочалася з того, що людей лишили робочих місць, про соціальну сферу взагалі не йде мова. Коли зайшла мова знов про переукладання договорів з новим хазяїном на оренду землі на 20 років, не всім селянам це сподобалося, проте нові хазяї попередили працюючих, якщо вони та їх родичі не укладуть договори, то позбавляться роботи, як сказали так і зробили.

Та виявляється, що Українські аграрні інвестиції таким чином ощасливили не тільки петрокорбовських селян, на Кіровоградщині ця структура орендує понад 16 тисяч гектарів земель Державного резервного фонду та земельних паїв селян у Новоархангельському, Світловодському та Новогородківському районах. І в кожному із названих районів виявлені такі ж проблеми, страждають люди, а земля не обробляється.

Потрібна державна служба, не тільки консультативна, а й спроможна захистити селян від свавілля таких хазяїв, які не рахуються з людьми. Ось так поводяться хазяїни землі і така ж доля спіткала тисяча сіл в Кіровоградщині, як і всієї України.

В Україні йдуть жнива, сільгоспвиробник, не дочекавшись підтримки з боку держави, знову на одинці зі своїми проблемами. Низькі ціни на закупку зернових за одну тисячу ячменю, за одну тонну ячменю від 650 до 700 гривень дають. Знову ставлять селянина на коліна. Як розвиватися господарству, якщо за одну тону солярки потрібно віддати 10 тон ячменю, а ще потрібно платити налоги, заробітну платню, ремонтувати техніку, не говорячи про те, що потрібні мінеральні добрива і ядохімікати.

Враховуючи те, що коштів на розвиток господарства майже не залишається, то стає неможливим впровадження новітніх сучасних технологій для покращення врожайності. Останнім часом ми спостерігаємо за вмілим, у кавичках, господарюванням на землі, коли на протязі двох-трьох років на одному ж місці вирощується соняшник і рапс. Це впливає на втрату родючості землі. Виборці на зустрічах жаліються зниженням ціни на закупку живої ваги свинини та рогатої худобини. В цьому році з 18 гривень за один кілограм до 9 гривень. Це вже призводить до масового зменшення поголів’я скота, існує загроза зникнення натурального молока та натуральних продуктів магазинів. До чого ми йдемо?

Державна підтримка, вклад коштів сільського господарства це не тільки додаткові робочі місця, а й вклад коштів в здоров’я нації. Один працюючий в сільському господарстві створює 7-8 робочих місць у місті. Потрібно змінювати законодавство, посилювати дисциплінарну відповідальність. Фракція комуністів закликає всіх тих, кому не байдужа доля свого народу і країни, проголосувати про продовження мораторію на землю. Якщо зміни відбудуться, то…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ДЕМ’ЯНЧУК В.О. ... то ми стоїмо на порозі екологічної катастрофи, це призведе до знищення нації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

10:24:12

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги, головним результатом 100 днів діяльності нової влади стало послаблення демократичних свобод в Україні. Це відзначили не лише громадяни нашої держави, це прозвучало на сесії такої поважної інституції як Парламентська асамблея Ради Європи.

Хочу наголосити, йдеться не лише про політичні свободи слова чи мирних зібрань, адже, як справедливо зазначив творець польського економічного дива Лешик Бальцерович, „економічна свобода служить виникненню та зміцненню політичної”. Проте, якщо сили закону набере урядовий варіант Податкового та Бюджетного кодексів, свободу в Україні матиме лише одна категорія людей: урядовці, а особливо – податківці. Ці документи стали маніфестом торжества бюрократії, а у підприємців від таких „новацій” (в лапках) волосся стало дибки. Кодекси концентрують всю економічну владу в Кабміні. Місцеві громади, Верховна та місцеві ради усувають від процесу обговорення та прийняття рішень. Кабмін збиратиме податки і розподілятиме їх через бюджет на власний розсуд.

До речі, коаліція провалила фаховий проект Податкового кодексу, підготовлений представниками нашої фракції. Тепер влада збирається героїчно долати труднощі, які ж сама створила і змушена була б дати задній хід щодо найбільш одіозних положень того ж Податкового кодексу.

Я не буду зараз зупинятися на конкретних ставках тих чи інших податків, тим більше немає сенсу порівнювати запропоноване різке підвищення фіскального навантаження на підприємців з передвиборчими обіцянками податкових канікул для дрібних бізнесменів. Прописані в кодексі спроби нововведень не просто не відпрацьовані, вони дискредитують саму ідею формування зрозумілої та сприятливої податкової системи.

Прийняття кодексу в його нинішньому варіанті загрожує стабільності державних фінансів. Головна проблема урядового проекту Податкового кодексу – це перетворення податкової служби на орган з фактично необмеженими повноваженнями. Податкова знову хоче отримати право без рішення суду вилучати кошти з рахунків юридичних та фізичних осіб. Маємо антиконституційну дискримінацію: якщо суд прийме рішення в інтересах платника податків – воно може бути оскаржене. Але якщо рішення в інтересах податкової – воно є остаточним і не підлягає оскарженню. Або коли податкова вимагає собі право проведення обшуків у будь-якому приміщенні, включно з особистим житлом платника податку.

Податковий кодекс цілком можна назвати декларацією прав податкової служби. 22 його статті встановлюють відповідальність платників податків і лише одна – податкової.

От Бюджетний кодекс взагалі є набором норм, які слабко пов’язані між собою та з бюджетною системою загалом. Він не узгоджується з Податковим кодексом, а, найголовніше, фактично виключає Верховну Раду з бюджетного процесу. Міністр фінансів набуде право одноосібно змінювати бюджетний розпис: переводь кошти куди хочеш і позичай скільки хочеш і де хочеш, обмежень на збільшення Кабміном державного боргу немає. Тому неприпустимо йти на поводу у тих, хто закликає спочатку прийняти кодекси, а вже потім їх удосконалювати. Як відомо, немає нічого постійнішого, ніж тимчасове.

Закликаю коаліцію не повторювати помилок, допущених при ухваленні Держбюджету 2010, яке відбулось за 15 хвилин. Проекти кодексів потребують тривалого і докорінного доопрацювання. Наша фракція готова взяти в цьому участь, пропозицій багато.

Відзначу зокрема, що в документі важливо забезпечити системну взаємопов’язаність напрямів політики, зниження ставок оподаткування та скорочення чи навіть ліквідацію винятків і звільнень, кількість яких в проекті Податкового кодексу тільки зросла. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи від фракцій завершено, дві фракції, фракція „Блоку Тимошенко” і „ "Наша Україна - Народна самооборона" просять оголосити перерву на 30 хвилин. Тому, будь ласка, у зв’язку з тим, що ми домовлялися зараз на Погоджувальній раді, що ми під час перерви проведемо засідання Погоджувальної Ради, то я просив би зараз керівників фракцій і першого заступника голови Комітету з питань засобів масової інформації підійти до кабінету Голови Верховної Ради, поки буде йти ця 30-хвилинна перерва, ми проведемо засідання Погоджувальної ради, яка мала відбутися о 12 годині.

Оголошується перерва до 11 години.

Після перерви

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відбулося засідання Погоджувальної ради давайте поступимо в такий спосіб: перше, ініціатори перерви зроблять повідомлення з приводу чого пропонувалась перерва, після того я поінформую про рішення фактично Погоджувальної ради, і я думаю, що у нас будуть далі підстави плідно працювати надолуживши згаяний час.

Андрій Анатолійович Кожем’якін, будь ласка.

11:25:02

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги! Шановні виборці! Заява фракції „Блоку Юлії Тимошенко” у Верховній Раді. На минулому тижні 23 червня Службою безпеки України було здійснено незаконне затримання екс-голови Державної митої служби України – Анатолія Вікторовича Макаренка.

Голова Служби безпеки України, пан Хорошковський, мотивуючи затримання Анатолія Макаренка називає його підозрюваним в процесі розслідування кримінальної справи про завдання збитків державі Україна за результатами розгляду позову „РосУкрЕнерго” у Стокгольмському арбітражі. Особливий цинізм заяв голови Служби безпеки України полягає в тому, що власник „РосУкрЕнерго”, пан Фірташ, який позивався до України є бізнес-партнером пана Хорошковського.

Більше того, ні для кого не є секретом, що з самого початку заснування „РосУкрЕнерго” стояли дві людини – це пан Фірташ, який є найбільш тіньовим політичним спонсором пана Януковича, а також сьогоднішній діючий міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Таким чином першим підозрюваним у цій справі, виходячи з цієї інформації, яка є, яку оприлюднює пан Хорошковський, повинен бути Президент України – пан Янукович, який фактично руками свого найближчого оточення подав позов до суду на Україну, внаслідок чого наша держава зобов’язана виплатити найближчим соратникам діючого Президента 5 мільярдів доларів Сполучаних Штатів Америки або віддати 12 мільярдів кубів газу. Сьогодні у нас в ПХГ є тільки 16.

Тому які б заяви сьогодні не лунали з вуст хорошковських і йому подібних, збільшення в рази плати за комунальні тарифи, дефіцит державного бюджету, відсутність коштів у Пенсійному фонді – це кошти наших громадян, які підуть у кишені найближчого оточення пана Януковича.

Арешт і подальше утримання Макаренка під вартою не має жодного відношення до будь-якої кримінальної справи. Людину, яка обіймала посаду керівника вищого рангу, кинули за те, що він захищав державні інтереси, що він в надзвичайно важкі часи економічної та фінансової кризи сумлінно виконував свої обв’язки.

Щоб сьогодні не говорив пан Хорошковський в ефірі власного телеканалу „Інтер”, виглядаючи з посмішкою садиста, арешт Анатолія Макаренка – це акт особистої помсти і розправи над справжнім патріотом і офіцером, який свого часу не дав організованому злочинному угрупуванню нажити мільярдні статки за рахунок держави.

Сьогодні Віктор Янукович та його найближче оточення, використовуючи рішення Стокгольмського суду, намагається легалізувати кошти, вкрадені в України. А весь тягар від втрат нашої держави покласти на плечі українських платників податків.

Затримання Макаренка, відкриття кримінальних справ Генпрокуратурою і Службою безпеки проти екс-керівників НАК „Нафтогаз” – це спроба прибрати свідків масштабного злочину Януковича та його соратників...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. З огляду на це, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" у Верховній Раді України вимагають:

Перше. Викликати до Верховної Ради і дати інформацію Генерального прокурора чи людину, яка виконує його обов’язки, голову Служби безпеки України, створити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для одностороннього вивчення та розслідування ситуації довкола рішення Стокгольмського суду. А також вимагаємо від слідчого, старшого лейтенанта пана Дронова, змінити міру запобіжного заходу для пана Макаренка і випустити його з тюрми на поруки фракції «Блоку Юлії Тимошенко».

І ще, я хотів сказати, звернутись до матерів, дружин, сестер, тих людей, які сьогодні працюють в Службі безпеки України, в Генеральній прокуратурі, які... тих людей, які виносять незаконні рішення, які підписують незаконні постанови про порушення кримінальних справ. Влада в Україні дуже швидко змінюється. І може так наступити, що у 158 камері Лук’янівського СІЗО буде сидіти не пан Макаренко, а пан Хорошковський, керівник слідчого управління пан Дерев’янко, начальник Департаменту пан Кміта, начальник слідчої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний.

Шановні колеги… Дякую. Шановні колеги, ми прийняли рішення. (Шум у залі)

Час вичерпаний. Що? Не зрозумів. Ну закінчите 10 секунд. Ви ж перебрали вже 2 хвилини.

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. І останнє. Ви знаєте, офіцери в Україні ті, хто служив і під час існування Радянського Союзу і під час України, діючої української держави мені здається, ще не сказали свого останнього слова і втоптувати їх в багнюку, як сьогодні це робиться діючою владою, не треба. Тому що нам втрачати нема чого, крім своєї честі. І я хотів би, щоб ви про це пам’ятали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, на Погоджувальній раді звучала пропозиція про необхідність створення тимчасової слідчої комісії з цього приводу. Погоджувальна рада підтримала цю пропозицію. Запропонувала в середу розглянути це питання комітету, в четвер, щоб була можливість проголосувати за створення ТСК. Проблеми не було. Я не бачу підстав для блокування.

Щодо того, щоб запросити для надання інформації і Генеральну прокуратуру, і Службу безпеки України – також жодних проблем в цьому плані не було. Були розбіжності лише в тому, коли це зробити. Було запропоновано завтра о 10 годині. Не погодились. Сьогодні на 16 годину. Погодились. Тому о 16 годині ми послухаємо інформацію з цього приводу. Я не бачу тут жодних проблем для того, щоб ми зараз збурювали сесійну залу.

А щодо третього питання – вимоги до слідчого, я думаю, відповідно до закону, будь ласка, там вносьте свої пропозиції, звернення і відповідним чином хай на них реагують. Будемо вважати, що на даному етапі тут власне інцидент цей у Верховній Раді України вичерпаний. Тому я прошу Адама Івановича Мартинюка узгодити представництво на розгляді інформації з цієї проблеми о 16 годині. А зараз просив би, шановні колеги, згорнути рекламну продукцію, тим більше, що ми ж з вами діємо у межах закону. Я просив би зробити це зараз, щоб ми могли продовжити роботу. Шановні колеги, будь ласка. Ну, я просив би зніміть зараз, ну ми не можемо далі розглядати питання, які стосуються ТСК і таке інше. Я прошу вас. (Шум у залі)

Шановні колеги, якщо ми досягли компромісу, давайте, ми ж домовилися, що після того, коли відбудеться виступ, знімуть наглядну агітацію. Ми з вами домовилися, давайте виконувати ці домовленості. Нові вводні вони ж не проходять. Спокійно. (Шум у залі)

Шановні колеги, давайте виконаємо домовленість, яку ми з вами узгодили. Перерви о 12 годині, ми також домовлялися, не буде, оскільки ми і так втратили час. Ну якщо ви не хочете самі, давайте я запрошу представників секретаріату, хай вони знімуть цю вашу продукцію, якщо ви не хочете це робить. Будь ласка, зніміть і ми вам випишемо за це премію. Будь ласка, запросіть, хай знімуть цю продукцію всю.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 29 червня. Таким чином, шановні колеги, оголошується до розгляду питання про обрання членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Шановні колеги, ми узгодили процедуру розгляду цього питання.

Доповідь комітету – до 10 хвилин. Запитання до голови комітету – до 5 хвилин. Після того будуть бажання, виступи від фракцій – до 3 хвилин. Далі ми переходимо до голосування рейтингового. В залежності від кількості набраних голосів будемо голосувати щодо остаточного прийняття рішення. Немає заперечень? Тоді я прошу… Щоб у нас не було, шановні колеги, оскільки це питання надзвичайно чутливе, я поставлю на голосування пропозицію щодо процедури розгляду цього питання. Прошу уваги.

Перше. Процедура така. 10 хвилин – виступ першого заступника голови комітету Андрія Шевченка. 5 хвилин він буде відповідати на запитання, якщо є. Після того, шановні колеги, виступи від фракцій – до 3 хвилин. І потім переходимо до голосування. Рейтингове голосування. Кандидатури будуть голосуватись в алфавітному порядку. Після рейтингового голосування, в залежності від набраних голосів будемо голосувати спочатку ті, хто набрав найбільше голосів і так до найменшого, до кандидата, що набрав найменше голосів.

Якщо буде обрано перші 4 людини, далі голосування припиняється, бо у нас всього 4 вакансії. Я ставлю на голосування пропозицію щодо такої процедури розгляду питання. Прошу голосувати.

11:36:05

За-252

Рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 168, „Блок Тимошенко” – 24, „Наша Україна – Народна самооборона” – 10, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 4.

Запрошую до трибуни Андрія Віталійовича Шевченка. Будь ласка.

11:36:35

ШЕВЧЕНКО А.В.

Всім доброго здоров’я.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз прийдуть працівники, знімуть, бо ті, хто повісили, не хочуть знімати.

Шановні колеги, я ще раз, користуючись нагодою, нагадую, що я підписав листи головам фракцій за те неподобство, яке було у Верховній Раді України, щоб вони добровільно внесли кошти, в іншому випадку вони не будуть отримувати заробітної плати, поки не вирішать цю проблему. А у них буде можливість звернутись до суду, і суд винесе своє рішення. Тому я просив би зараз зняти відповідну наочну агітацію.

Шановні колеги, ми з вами домовились, що після виступу представника фракції, яка вимагала перерву і після оголошення рішення Погоджувальної ради наочна агітація буде знята. Будь ласка, виконайте своє зобов’язання, бо о 16 годині у вас буде знову можливість заблокувати трибуну. Якщо ви не виконуєте одне, значить не буде виконане інше.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та як можу змусити? От ви візьміть і заставте.

(Шум у залі)

Будь ласка, Андрій Віталійович. Говоріть, будь ласка.

11:38:10

ШЕВЧЕНКО А.В. Якщо дозволите, я почну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте.

ШЕВЧЕНКО А.В. Отже, ми розглядаємо питання, яке має надзвичайну важливість, як для медіа-індустрії, так і свободи слова, так і для всієї країни, яка неможлива, успіх якої неможливий без успішного медіа-ринку.

Я нагадаю, що у нас зараз склалася ситуація, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не може працювати, з восьми членів Національної ради зараз працює лише троє. Парламентська квота складає чотири члени Нацради. Зараз жодна людина не представляє Верховну Раду у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.

За дорученням Верховної Ради комітет провів конкурс на заповнення цих вакантних посад і за результатами оголошення цього конкурсу, комітет ухвалив рішення, яке було прийнято 16 червня . Я уповноважений це рішення довести до Верховної Ради. Коли ми ухвалювали це рішення, комітет зійшовся на наступному, що, як того вимагає закон, ми повинні до сесійної зали вносити ті кандидатури, які, безумовно, відповідають вимогам закону.

Згідно з цими критеріями ми вилучили з числа тих претендентів, які вносилися для розгляду у сесійній залі, наступних кандидатів: по-перше, тих, кого внесли після завершення прийому кандидатур, тобто після 4 червня; по-друге, тих, хто були внесені невідповідними суб’єктами подання, а саме за законом це має бути або фракція, або Всеукраїнське об’єднання громадян, що працює в сфері телерадіомовлення; а, по-третє, якщо претенденти не відповідали чітким кваліфікаційним вимогам, описаним в законі, такі, наприклад, як наявність вищої освіти або 5 років стажу у телерадіопросторі. За результатами цього обговорення комітет ухвалив рішення: із 26 претендентів внести до сесійної зали 17 претендентів.

Разом з тим я інформую, що сама ця процедура викликала серйозне, бурхливе обговорення між представниками фракцій. В результаті сьогодні на засіданні Погоджувальної ради за наполяганням представників, я так розумію, 3 фракцій коаліції було ухвалене наступне рішення: в сесійній залі розглядати всі кандидатури, які були подані до комітету, за виключенням тих претендентів, які на цей момент уже взяли самовідвід. Отже, сьогодні ми будемо розглядати 23 претендента. Було внесено 26 чоловік, 3 взяло самовідвід. Мені за рішенням Погоджувальної ради доручено по ходу голосування представити позицію комітету по кожному з кандидатів. Я, щоб зберегти час, Володимире Михайловичу, на цьому, мабуть, свою доповідь зараз і закінчу, а пізніше по ходу рейтингового голосування зможу представити позицію комітету по кожному кандидату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо запитання є до Андрія Віталійовича, прошу записатися. 5 хвилин. Будь ласка, прізвища народних депутатів. Ярослав Джоджик, будь ласка.

11:40:58

ДЖОДЖИК Я.І.

Прошу передати слово Матвієнко Анатолію Сергійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

11:41:07

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок „Наша Україна – Народна самооборона”. Пане Андрію, зрозуміло, що, якщо коаліція сьогодні дала згоду голосувати за рейтинговим голосуванням, то ніякої пропозиції опозиційних фракцій ми в результаті цього голосування, присутності в Нацраді, не отримаємо. Чи можете ви дати відповідь на запитання, чи є це справедливим, і чи не варто було б все-таки домовляться про те, щоб представники опозиційних фракцій мали можливість все-таки мати якесь представництво в Нацраді, інакше демократичність її роботи, я думаю, неможлива, і в такий спосіб нічого з того, що ми сьогодні проголосуємо, результату не дасть. Дякую за увагу.

ШЕВЧЕНКО А.В. Ну як ви розумієте, комітет розглядав претендентів не з точки зору політичного представництва, а з точки зору їхніх професійних вимог, і ці результати я зможу доповісти по ходу представлення кандидатів. Можу лише сказати думку, яка дуже поширена і серед членів комітету, і взагалі в недійному середовищі, що дуже хотілось би, щоб у нас в Національній раді працювали не люди з партійними прапорцями, а ті люди, які будуть працювати в інтересах цього ринку, в інтересах цієї процесії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік, фракція Партії регіонів.

11:42:22

ЛАНДІК В.І.

Андрій Віталійович, я хотів би запитать у вас таке питання. А чому опозиція, якої більшість у комітеті, не захотіла прислухатися до законних вимог – підкреслюю, законних – які прописані і у Законі України „Про комітети Верховної Ради”, де чітко написано: „організаційна функція комітетів полягає в попередньому обговоренні кандидатур посадових осіб, підготовці до розгляду Верховної Ради на їхнє призначення”. Підготовці до розгляду… відповідних висновків щодо цих кандидатур. А у Законі про Нацраду також написано, що комітет Верховної Ради України, до компетенції якого відносяться питання телерадіомовлення, попередньо обговорює запропоновані кандидатури і вносить на розгляд Верховної Ради України відповідне подання по кожній кандидатурі з висновками і рекомендаціями. А на якому ж тоді законі ви хотіли обосновать…

ШЕВЧЕНКО А.В. Володимире Івановичу, ми добре знаємо один одного, я ціную ваше почуття гумору і політичну гнучкість. У мене в руках стенограма засідання нашого з вами комітету, де, нагадаю, ставилося питання про вилучення з числа учасників в конкурсі всіх претендентів, які подали документи пізніше. Рішення ухвалено одноголосно. Володимир Ландік голосував „за”, у тому числі за те, щоб вилучити з цього списку претендента на прізвище Панасюк, який внесений фракцією Партії регіонів. Наступне в стенограмі – голосуванні про те, щоб вилучити з числа претендентів тих, хто не відповідає кваліфікаційним вимогам. В тому числі претендент на ім’я Євген Баранов, який внесений Партією регіонів. Голосування одноголосне, в тому числі голос Володимира Ландіка.

Тому я думаю, що просто є сенс, мабуть, для себе раз і назавжди визначитися, чи ми діємо за законом, коли ми в зал запускаємо тих претендентів, які повністю відповідають кожній букві закону і ні в кого не виникне питання це оскаржувати в судах, і буде довіра на ринку. Чи ми спочатку на комітеті голосуємо одним чином, а потім ми в сесійній залі говоримо абсолютно іншим чином.

Позиція комітету, яка зафіксована в рішенні, наступна. Вона полягала в тому, що в залі на конкурсі мають розглядатися лише ті, хто відповідає кваліфікаційним вимогам. Зараз це обговорювати вже, мабуть, не має сенсу, бо є рішення Погоджувальної ради, за наполяганням представників трьох фракцій…

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кінці… Алла Александровська, фракція комуністів, будь ласка.

11:44:50

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Андрей Витальевич, хоть вы и пытаетесь нас тут убедить и всех, кто смотрит и слушает трансляцию зала Верховной Рады, о том, что вы стоите на страже законов. Но то, что сегодня в зале произошло только что, когда вы, представители фракции БЮТ в том числе, обещаете что-то сделать, потому что есть норма Регламента, и не выполняете свои обязательства перед Регламентом, перечеркивает ваше стремление показать, что вы выполняете закон.

Какое право ваш комитет мог отсеивать какие-то кандидатуры, потому что по закону, по нашему Регламенту вы должны были вынести на рассмотрение сессии все кандидатуры и доложить здесь в зале о том, что может быть нарушены какие-то процедуры, о том, что может быть какая-то кандидатура не удовлетворяет каким-то требованиям закона. Вы не имели права принимать то решение, которое вы приняли. Лишний раз это подтверждает, что фракция БЮТ никогда не выполняла закон и очень умеет врать.

ШЕВЧЕНКО А.В. Пані Алло, ви досвідчений депутат, я вам просто нагадаю, як голосували за членів Нацради у попередніх скликаннях. Тоді в зал вносили лише тих, кого рекомендував комітет. Навіть не тільки всіх тих, хто відповідав кваліфікаційним вимогам, а тих, по кому було позитивне рішення комітету. Ми з цього року пішли так, як пише закон: всіх, хто відповідає вимогам, вносили в зал.

І я просто, щоб ми не з’ясовували, яка фракція у нас чесніша, яка менш чесна, я скажу, що представник вашої фракції одноголосно разом з усіма голосував за те, щоб вилучити з цього конкурсу представників, в тому числі фракції Партії регіонів, в тому числі подання від „Блоку Литвина” на підставі невідповідності кваліфікаційним вимогам. У мене в руках стенограма, де одноголосне голосування за те, щоб вилучити з числа учасників конкурсу тих, хто поданий пізніше, або тих, хто не відповідає кваліфікаційним вимогам.

Зараз давайте не з’ясовувати хто чесніший, є політичне рішення, давайте рухатись цим політичним рішенням. Я тут представляю позицію комітету і мабуть, попрошу з повагою ставитися до роботи комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Репліка після завершення… після завершення розгляду питання, я ж сказав, Ландик і Голуб… Шановні колеги! Ландик і Голуб будуть мати право на розгляд після завершення розгляду питання, все, час вичерпаний.

Давайте по … Андрій Віталійович, тепер така пропозиція, по кожній кандидатурі рішення комітету і ті кандидатури, які взяли самовідвід, а потім перед голосуванням будуть виступи від фракцій.

Будь ласка, по кожній кандидатурі, а ви уважно слухайте, яке є рішення комітету, по всіх кандидатурах, за винятком тих, щодо яких є самовідвід, тобто люди написали заяви і зняли свої кандидатури. Після того будуть виступи від фракцій, а потім голосування. Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО А.В. Добро. Будемо рухатися в алфавітному порядку. Нам було внесено 26 претендентів, я зразу назву тих трьох, які взяли самовідвід, це Олександр Зорко, це Віктор Набрузко, і це Михайло Колініченко. Отже, на рейтингове голосування буде винесено 23 претенденти. Я їх представлю в алфавітному порядку.

Претендент номер один – це Іван Дмитрович Адамчук. Іван Адамчук керує телеканалом, керує 5 каналом і він висунутий депутатською фракцією "Наша Україна – Народна самооборона". По пану Адамчуку є рішення комітету рекомендувати його до затвердження членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Наступний, Василь Аніпченко, президент асоціації „Укртелемережа”, його висунула Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і Асоціація західноукраїнської гільдії операторів кабельного телебачення. Комітет також рекомендує затвердити Василя Аніпченко членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Далі. Євген Баранов, директор департаменту відкритого акціонерного товариства „Київспецтранс”. Пан Баранов був висунутий депутатською фракцією Партії регіонів. Рішення комітету по цій кандидатурі було наступне: вилучити його з числа учасників конкурсу на тій підставі, що він не відповідає кваліфікаційним вимогам. Під час розгляду на комітеті під стенограму, під відеозапис пан Баранов підтвердив, що він не має стажу, жодного стажу в телерадіопросторі. На цій підставі було одноголосне рішення комітету вилучити його з числа учасників конкурсу.

Наступне. Володимир Блінков, начальник відділу перспективних досліджень та контролю за якістю мовлення науково-технічного та частотного розвитку Національної ради. Він був висунутий незалежною асоціацією телемовників України. Комітет не рекомендував його затверджувати членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Наступний. Микола Гриценко, на даний момент безробітний, висунутий депутатською фракцією „Блоку Литвина”, Асоціацією працівників ЗМІ України та співдружністю працівників інформаційних видань. Він відповідає кваліфікаційним вимогам. Комітет ухвалив рішення не рекомендувати Верховній Раді затверджувати його членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

По процедурі комітет ухвалював два рішення: перше – він дивився на кваліфікаційні вимоги і відповідно визначався допускати до конкурсу чи не допускати; а, по-друге, по кожній кандидатурі комітет мав право рекомендувати, виходячи з того, що це буде достойний представник Верховної Ради. Я скажу, що по Миколі Гриценко, Микола Гриценко з 9 членів на комітеті набрав нуль голосів. Тобто не знайшлося жодного члену комітету, який би рекомендував його на затвердження Нацради. Нуль голосів.

Наступний претендент – Оксана Єлманова, генеральний директор групи компанії „ФІМ”, депутатська фракція Комуністичної партії України. Комітет провів бурхливе обговорення з цією кандидатури і прийшов до висновку, що Оксана Єлманова не відповідає кваліфікаційним вимогам висунутим законом до членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Станом на 16 червня не було документів, які б належним чином підтверджували п’ятирічний стаж Оксани Єлманової в телерадіопросторі. Також під стенограму та під відеозапис пані Єлманова повідомила про те, що вона не заповнювала особисто документи як претендент на держслужбовця першої категорії, а також що в її дані внесені неточні дані. На цій підставі комітет ухвалив рішення вилучити її з числа учасників конкурсу на посаду на заповнення вакантної посади в Нацраді.

Наступний претендент – Андрій Карпій, директор ТРК ”Клас”. Висунутий телерадіомовною асоціацією України. Комітет вважає, що він відповідає кваліфікаційним вимогам. Однак за рекомендацією про підтримку проголосувало лише двоє членів комітету. Тобто рішення комітету: допустити до конкурсу, не рекомендувати для затвердження.

Наступний – Квурт Костянтин Семенович. Костянтин Квурт висунутий громадською організацією „Центр суспільних медіа”, також Асоціацією регіональних видань. Він голова правління міжнародної громадської організації „Інтерньюз Україна”. На момент розгляду документів в комітеті не було документів, які б підтверджували своєчасність внесення цього подання. Тому комітет тоді проголосував за те, щоб вилучити його з числа учасників конкурсу. Станом на цей момент, він в нас проходить саме як такий претендент.

Далі. Котенко Катерина Сергіївна. Катерина є виконавчим директором асоціації „Індустріальний телевізійний комітет”, вона висунута Незалежною асоціацією телерадіомовників, а також депутатською фракцією "Блок Литвина". Комітет визнав її претендентом, який відповідає кваліфікаційним вимогам і одноголосно рекомендував затвердити членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тобто допустити до конкурсу і рекомендувати.

Далі. Котюжинська Тетяна Григорівна. Пані Котюжинська є секретарем Національної спілки журналістів України і Президентом Асоціації медіа-юристів. Вона висунута Національною спілкою журналістів України. Рішення комітету: до конкурсу допустити, на затвердження рекомендувати.

Крушановський Сергій Іванович, начальник Державної житлово-комунальної інспекції міста Києва. Висунутий Всеукраїнським автомобільним клубом журналістів. Начальник державної житлово-комунальної інспекції міста Києва, він свого часу очолював апарат Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, довідкова інформація. Рішення комітету: до конкурсу допустити, на затвердження в залі не рекомендувати, він набрав лише два голоси.

Далі. Герман Юрійович Кудінов, генеральний директор обласного об’єднання „Луганське кабельне телебачення”. Він висунутий двома організаціями: асоціація „Укртелемережа” і Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телевізійних мереж. Рішення комітету: до конкурсу допустити і рекомендувати Верховній Раді затвердити його членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. За сім голосів з дев’яти.

Далі. Наталя Лігачова-Чорнолуцька. Пані Лігачова є шеф-редактором журналу і Інтернет-видання „Телекритика”, вона висунута незалежною медіа-профспілкою України, а також громадською організацією „Фундація. Центр суспільних медіа”. Комітет одноголосно допустив її до конкурсу і одноголосно рекомендував для затвердження у сесійній залі на посаду члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Лабунський Юрій Олександрович, голова правління Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телевізійних мереж, висунутий, власне, цією організацією і висунутий. Рішення комітету: до конкурсу допустити, на затвердження не рекомендувати.

Мясникова Катерина Андріївна, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників. Внесена Незалежною асоціацією телерадіомовників. Рішення комітету: одноголосно до конкурсу допустити і одноголосно рекомендувати на затвердження.

Опілат Ірина Володимирівна. Пані Опілат викладає на кафедрі театрознавства і театральної критики у Київському державому університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. Вона висунута депутатською фракцією "Блоку Литвина". Під час розгляду на комітеті комітет прийняв рішення вилучити із числа претендентів на тій підставі, що документи були оформлені не належним чином.

Юрій Сторожук, тимчасово безробітний. Висунутий депутатською фракцією "Блоку Юлії Тимошенко”. Рішення комітету: до конкурсу допустити, для затвердження членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення рекомендувати.

Фортушний Микола Всеволодович, директор товариства з обмеженою відповідальністю „Нові грані”. Висунутий депутатською фракцією Партії регіонів і Незалежною асоціацією телерадіомовників. Рішення комітету: до конкурсу допустити і рекомендувати для затвердження в сесійній залі.

Юрченко Валерій Володимирович, голова правління телерадіомовної компанії „Скіф”. Висунутий на посаду члена Нацради Всеукраїнським товариством „Просвіта” імені Тараса Шевченка. Під час розгляду на комітеті комітет не знайшов підтвердження того, що „Просвіта” є належним суб’єктом висування. Закон зобов’язує, щоб це було Всеукраїнське об’єднання громадян, яке діє у сфері теле-радіомовлення. „Просвіта” згідно з даними Мін’юсту і згідно зі статутом такою організацією не є. Тому комітет прийняв рішення вилучити пана Юрченка з числа претендентів.

Швець Олександр Олександрович, генеральний директор Спілки кабельного телебачення України. Він внесений кандидатом від Спілки кабельного телебачення України. Спілка кабельного телебачення України не є всеукраїнським об’єднанням громадян. На цій підставі комітет одноголосно прийняв рішення вилучити його з числа претендентів.

Панасюк Костянтин Едуардович, начальник юридичного департаменту міжнародної комерційної телекомпанії ICTV. Висунутий на цю посаду депутатською фракцією Партії регіонів. Подання на пана Панасюка було внесено із тижневим запізненням і на цій підставі комітет одноголосно прийняв рішення вилучити його з числа претендентів.

Чекмишев Олександр Вікторович представляє комітет „Рівність можливостей”. Висунутий на посаду члена Нацради Асоціацією регіональних видань. На момент розгляду в комітеті не було даних про те, що подання внесене своєчасно, тому комітет проголосував за вилучення пана Чекмишева з числа претендентів.

І останній кандидат в нашому списку – Тарас Шевченко, директор інституту медіа-права. Він висунутий претендентом від Всеукраїнської професійної спілки „Незалежна медіа-профспілка”, також від Асоціації регіональних видань і також від громадської організації „Центр суспільних медіа”. По Тарасу Шевченку було рішення одноголосне допустити до конкурсу і одноголосне рішення рекомендувати Верховній Раді затвердити пана Шевченка членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Я спробую підсумувати математику, щоб ми зрозуміли як ми рухалися. 26 претендентів, 3 взяли самовідвід тобто ми їх в будь-якому разі сьогодні не розглядаємо, лишається 23. Я нагадаю, що комітет рекомендував до розгляду у Верховній Раді в сесійній залі 17 претендентів, це ті, хто безумовно відповідають кваліфікаційним вимогам і з цих 17 ми рекомендували для затвердження 11 чоловік, позиція по кожному з них озвучена. Отже зараз для рейтингового голосування за рішенням Погоджувальної ради буде винесено 23 кандидати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все? Дякую тоді, Андрій Віталійович, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, таким чином із 26 кандидатів 23 залишаються у списку для голосування, якщо є бажання виступів від фракцій, будь ласка, прошу записатися.

Що-що? Ну ми ж зараз в процесі розгляду питання: завершимо розгляд питання і я записав Голуб і…

Давайте таким чином, перед голосуванням буде можливість, ми ж в процесі розгляду питання. Прошу записатись, шановні колеги, на виступи від фракцій.

Уже... Так, прізвища виведіть на табло. Лілія Григорович, Андрій Шевченко, Алла Александровська. Хто?

Ірина Геращенко, фракція "Наша Україна - Народна самооборона", будь ласка. Наступним буде виступати Андрій Шевченко.

11:59:23

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, дійсно ми сьогодні розглядаємо в залі надзвичайно важливе питання. Тому що воно стосується не тільки формування певного регуляторного органу, а питання свободи слова, яке є дуже чутливим не тільки для українського суспільства, а й для світової спільноти. І ми знаємо, що ті критичні зауваження, які є сьогодні до нової влади, вони в першу чергу стосуються питань свободи слова.

Я хочу в першу чергу звернутися до колег з коаліції, тому що сьогодні саме від вашого рішення залежить насправді не тільки доля Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а й тих ваших колег, які сьогодні володіють телеканалами, є власниками певних медіа структур. Тому що є сьогодні надзвичайно велика небезпека, шановні колеги, що Нацрада, яка формується, може стати не просто регуляторним органом, а таким каральним апаратом, каральним репресивним апаратом, який буде нарізати частоти тільки для лояльних до влади каналів і навпаки заганяти в резервацію всіх неугодних. І з другого боку буде карати всіх тих, хто займає правильну позицію відносно свободи слова. І ви самі, шановні колеги, от зараз можете потрапити в цю пастку, коли Нацрада стане насправді заручником однієї особи, одного холдингу і однієї силової структури, а сьогодні до цього все йде.

Я хочу вам нагадати, шановні колеги, що навіть за часів Кучми в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення успішно працювали так само і висуванці від опозиційних фракцій, або висуванці від громадських організацій в сфері телерадіомовлення. Наша фракція, "Наша Україна - Народна самооборона" займає абсолютно тут зрозумілу і чітку позицію. По-перше, ми будемо підтримувати висуванців від нашої фракції. І я хочу наголосити, що фракція "Наша Україна" висунула кандидатуру людини, яка є знаною у телерадіосередовищі не тільки як професіонал, а як людина патріотична і та, яка буде завжди відстоювати свободу слова. І так само наша фракція буде голосувати в рейтинговому голосуванні за всіх кандидатів, яких висунули громадські організації, тому що ми вважаємо, що це є правильним європейським досвідом. Коли мій колега, Андрій Шевченко, правильно зауважив, що Нацрада має бути не представником, не тією організацією, де представлені різні прапорці політичні, а в першу чергу професійним органом, де працюють люди професійні патріотичні, які представляють не медіа-олігархів, а в першу чергу індустрію телевізійну і будуть захищати не своїх керівників, а інформаційне поле країни. А небезпек сьогодні, що стосується захисту інформаційного поля України, є дуже багато.

Тому хочу звернутися до колег з коаліції і закликати вас, в першу чергу захистити свободу слова в Україні, підтримати людей професійних і підтримати тих людей, яких висунули громадські організації. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко, мікрофон, будь ласка, увімкніть. З місця буде виступати. Наступний буде виступати Алла Александровська.

12:02:29

ШЕВЧЕНКО А.В.

Дякую. Я скористаюся цією можливістю, щоб сказати більше ніж тоді, коли я представляв позицію цього комітету.

Дивіться, ситуація дуже проста. Ви знаєте, в Першу світову війну солдати в окопи вони брали клітку з пташками, там з папугами або з канарками, і, коли насувалася газова атака пташки гинули першими, і солдати тримали цих пташок, щоб бачити, що якщо погано пташці, то наступним буде він. Все, що зараз відбувається зі свободою слова, з журналістами, з телерадіопростором ця ситуація з цими пташками і з цими канарками там все найчутливіше відчувається.

Давайте пригадаємо задля чого взагалі працює Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Це має бути регуляторний орган демонстративно підкреслено незалежний від усіх політичних і по мірі можливості від ринкових течій.

Я думаю, що рішення, яке ми сьогодні ухвалимо, коли ми укомплектуємо половину Нацради повинно бути саме таким, якнадалі від політики, якнадалі від конкретних лобістських інтересів. Я розумію, що є зараз два вибори, які стоять перед коаліцією. У мене немає ілюзії і ми розуміємо, що рішення сьогодні залежить від трьох фракцій: від фракції Партії регіонів, від фракції комуністів, від фракції „Блоку Литвина”. Або переламати через коліно Верховну Раду і заповнити всю четвірку представниками ваших трьох фракцій. Або послухати те, про що говорить вже довгий час багато тижнів і багато місяців, зробити нарешті все для того, щоб Національна рада стала незалежною, щоб там сиділи не люди з партійними прапорцями і не люди з конкретними бізнес-зобов’язаннями перед тою чи іншою великою чи малою бізнес-групою, а люди, які будуть працювати в цілому на ринок, в цілому на країну і на журналістську професію. Тому від імені „Блоку Юлії Тимошенко” я закликаю наших колег по залу саме цим керуватися, коли ми будемо ухвалювати рішення. За кого буде голосувати наша фракція?

По-перше, ми просимо звернути увагу на двох висуванців від двох опозиційних фракцій. Це Іван Адамчук від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона", керівник „5 каналу”, з яким я мав честь працювати. Це спеціаліст, який прекрасно знає, чим живе ринок. Це було б і жестом підтримки по відношенню до „5 каналу”, який зараз переживає дуже непрості часи.

Друге – це висуванець фракції "Блоку Юлії Тимошенко" Юрій Сторожук. Крім того, я абсолютно підтримую позицію Ірини Геращенко. Я закликаю всіх колег по сесійній залі прислухатися до тої позиції, яка нам озвучена журналістським рухом „Стоп цензурі!”, яка озвучена журналістськими громадськими організаціями, які вперше за дуже тривалий час зібралися разом і нам запропонували спільно своїх претендентів для роботи у цьому органі.

Я їх озвучу, я назву, хто ці представники, хто представляють рух „Стоп цензурі!” серед претендентів. Це, по-перше, Тарас Шевченко – це директор Інституту медіа права, блискучий медіа-юрист, можливо найкращий медіа-юрист Східної Європи. Це, по-друге, Наталія Лигачова, яка багаторічний керівник телекритики і багато в чому совість журналістської спільноти. По-третє, серед претендентів є Костянтин Крут, який керує організацією „Інтерньюз-Україна”, який також прекрасно досконало знає ринок і достойно би представляв.

Друзі, від нас залежить, в якій атмосфері буде працювати Національна рада, чи вона буде вся укомплектована однією силою або однією коаліцією, чи вона буде працювати на ринок, на журналістську професію те, чого, власне, чекає від Нацради і від нас вся країна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко, фракція комуністів. Будь ласка, визначитесь, хто буде виступати від Партії регіонів. Михайло Чечетов.

12:05:46

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, нам надо принять очень ответственное решение и по государственному отнестись к перспективе информационного пространства Украины.

Первый вывод. За последние 5 лет помаранчевая команда уничтожила информационное пространства и по сути дела его раздеребанила в своих интересах. Когда они говорят о свободе слова, я хотел бы, чтобы они вспомнили, как они убивали одесские телекомпании за то, что они выступали против Ющенка. Эта свобода слова «по-бендеровски» называется. Как они уничтожали днепропетровские каналы за то, что выступили против губернатора помаранчевого, который раздеребанивал землю. Это ваша демократия? Это ваша свобода слова? Господа, вы не путайте пожалуйста божий дар с другими вещами!

Второе, товарищи! Информационное пространство сегодня действительно под угрозой. Потому что подняли на щит сегодня проблему свободы слова, когда выдали массу лицензий, мощность по 25 ватт, это еще, так скажем, ну, на район даже не хватает. По 600 гривен заплатили, а сотни миллионов долларов хотели себе в карман положить. Вот это тоже называется государственный подход. И это знает прекрасно господин Шевченко, который здесь пытается иллюзии нам выстраивать, как он борец за свободу слова.

Далее. В отношении того, что идет речь о конкретных кандидатурах. Товарищи, ну, до, уже до абсурда доходит. Вы знаете, что в университете была вылучена, извлечены, так скажем, для проверки в связи с той известной историей по заместителю председателя Службы безопасности, извлечены были документы. У человека, которого фракция рекомендует, два образования! Два образования и два диплома! Один за другим.

Далее. Показывает диплом, показывает зачетную книжку, истрепанную, подписанную и, естественно, поставлены оценки, во время подает документы для того, чтобы на заседании комитета рассмотрели. Специально, надо еще, к стати рассмотреть и освободить от занимаемой должности секретаря комиссии. Специально запрятали эти документы, чтобы сфальсифицировать вот эту позицию.

Далее, товарищи. Трудовую книжку показывает, где записано, что 7 лет возглавляет конкретно компанию, которая имеет отношение как раз к этому вопросу, - все делают для того, чтобы не рассматривали эту проблему и специально дискредитируют. Почему. Потому что встал вопрос об уголовной ответственности той команды, которая работала в составе этого совета. И там надо разобраться и спецкомиссию, которую мы создали, надо довести до конца и, извините, посадить кое-кого за то, что продал и предал национальные интересы. Вот за это надо отвечать, господин Шевченко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

12:08:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги! Партия регионов никогда не ставила во главу угла при кадровых вопросах корпоративный, партийный интерес. Вот, вы смотрите сегодня, как слаженно работает Кабинет Министров, Президент, большинство парламента. Почему? Да потому что корпоративные интересы могут быть разные, партийные. А государственный интерес один. Мы всегда ставили во главу угла государственный интерес, Украина у нас одна, и государственный интерес всегда объединяет. То же самое и здесь. Мы не будем хвалить, что наши самые лучшие, как здесь выходили и говорили, с «Нашей Украины» самый лучший, от БЮТа самый лучший там, от кого-то самый худший. А мы не говорим, что наш самый лучший, и мы не призываем голосовать за наших, а мы призываем проголосовать за достойные кандидатуры, который придут на этот ответственный участок работы и действительно сделают средства массовой информации четвертой независимой ветвью власти. Мы, как никто, заинтересованы в том, чтобы это была четвертая независимая ветвь власти. Мы хотим, чтобы средства информации были широкой площадкой для дискуссий, для обмена мнений, поскольку нам придется принимать серьезные решения, часто непопулярные, и нам не хотелось, чтобы использовали силу власти или нашу политическую волю, а хотелось, чтобы в процессе объяснений, в процессе дискуссий на разных информационных лощадках люди осознано понимали необходимость вот таких решительных, не всегда популярных, а иногда болезненных, но крайне нужных для перспективы государства решений.

Поэтому я думаю, что абсолютно правильно сказал Владимир Михайлович, алгоритм решения есть. Мы уже и так сегодня два часа угрохали не понятно на что, если посчитать в деньгах, сколько обошлось вот эти плакаты, вешанья, снимание и так далее, за все это же деньги платят наши налогоплательщики вместо того, чтоб вы делом занимались. Поэтому алгоритм решения есть, есть фамилии, нужно ставить фамилии на голосование, на рейтинговое, то есть, по процедуре двигаться и принять решение. Я думаю, парламент у нас мудрый, он не будет голосовать за своих, он проголосует за тех, кто сегодня нужен на этих должностях и адекватен нашим политическим реалиям, и кто действительно способен сделать средства массовой информации четвертой независимой ветвью власти, которые не будут прислуживать, как раньше, отдельным политическим силам, отдельным политическим вождям. Нам такие средства массовой информации не нужны. И я думаю, среди этих кандидатур достойные люди есть, и результат голосования в зале на табло покажет наиболее достойных. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи завершено.

Репліки. І право на репліку мають Ландік, Голуб і Шевченко. Будь ласка, мікрофон Володимиру Ландіку.

12:11:32

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Я хочу поддержать выступающего ранее члена КПУ, которая сказала, что врут, врали и будут врать. Ведь после заседания нашего комитета по моей инициативе был собран другой комитет на следующий день, тот же комитет на следующий день в 12 часов, где мы хотели внести всех до единого. Именно тогда нынешняя оппозиция, которая в большинстве, отказалась их вносить, и мы покинули совещание. Об этом почему то Андрей Витальевич молчит и молчит, почему вся страна строит на ушах из-за тех трех каналов, которым неправильно... Был там хоть один представитель власти в оппозиции бывшей, нас, Партии регионов, в том Нацсовете? Не был. Не был, а вы, тогда будучи у власти, приняли то решение, и теперь все там судятся, все ругают, и нас зовете туда вас разводить. Это вы сделали, сами разводите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Голуб. Будь ласка, мікрофон. Фракція комуністів.

12:12:40

ГОЛУБ О.В.

Спасибо. Уважаемые коллеги, вопрос действительно важный и сложный, по этому не терпит каких-то перетягиваний и какой-то неправдивой информации. Ну, прежде всего мне хотелось сказать, что зампредседателя комитета выступая, высказывал мнение не всего комитета, как он сказал, а лишь части комитета. Я напомню, что оппозиция имеет на один голос больше. Второй момент. И я лично, и мои коллеги из Партии регионов не один раз ставили вопрос, что комитет нарушает закон, беря на себя полномочия Верховного Совета. К сожалению, те, кто представляет оппозицию, нашей точки зрения не услышали. Ну и в конце концов третий вопрос принципиальный по той кандидатуре, которую выдвинула фракция Компартии Украины. Я думаю, что и журналисты, да и члены комитета могут засвидетельствовать, на заседании были представлены все необходимые документы о высшем образовании, оригинал трудовой книжки, по этому никаких формальных оснований для отвода этой кандидатуры у комитета не было. К сожалению, оппозиция руководствовалась политическими ценностями. Я думаю, что мы пойдем правовым путем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко. Мікрофон, будь ласка.

12:13:48

ШЕВЧЕНКО А.В.

Володимир Михайлович, ну я просто думаю, що йдеться про насправді повагу до Верховної Ради і про те, як ми ставимося до роботи комітетів, і до роботи в залі.

Я хочу звернутися до представників Комуністичної партії. Якщо ви з десятків тисяч журналістів і медіа-спеціалістів знайшли людину, якій ви не можете допомогти нормально подати документи у Верховну Раду на міністерську посаду, яка це за рівнем, то може це не привід, щоб ставити… ну з ніг на голову всю Верховну Раду і всю країну? Якщо на комітеті під стенограму ця людина нам каже про те, що вона не сама заповнювала документи і в неї внесена неправдива інформація, якщо нам на комітет приносять „липовий” диплом 95-го року радянського зразка, якщо на комітеті показують трудову книжку без печатки, без підпису, то це нормальна повага до Верховної Ради і нормальна повага до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення? Це справді той підхід, який ваша фракція сповідує до всіх кадрових питань?

Я хочу сказати дуже просто. Давайте поважати процедури. Якщо вам дорога ця людина, в якої життя попереду, то робіть так, щоб в залі зараз не полоскали її дипломи, трудові книжки, а допоможемо їй належним чином подавать документи і працювати на благо України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено, і обговорення питання показало, що нам потрібно вирішити, окрім всього іншого, проблему, пов`язану з керівництвом комітету. і я просив і фракцію БЮТ, і фракцію Партії регіонів, домовтесь, будь ласка, щодо того як ви обміняєтесь комітетом, щоб можна було прийняти рішення, щоб комітет очолював Андрій Шевченко. На превеликий жаль, я розумію, що не хочуть цього робити для того, щоб були підстави для політичного процесу. Тому, я думаю, що у нас не було б взаємних звинувачень, що комітет в чомусь не доопрацьовує. А як може працювати комітет, коли немає голови комітету і перший заступник голови комітету повинен з усіма працювати так і умовляти, щоб прийшли на засідання комітету? Тому або давайте таким чином: на цьому тижні ця проблема була вирішена; або давайте тоді будем іти так, як того вимагає… регламентні позиції.

А тепер, шановні колеги, переходимо до голосування. Оголошую я зараз рейтингове голосування по кожній кандидатурі. Я буду називати прізвище, ім`я, по батькові, ви просто уважно слухайте і визначайтеся.

Адамчук Іван Дмитрович.