Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 49

Опубліковано 17. 01. 2017

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 січня 2017 року, 16 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

16:02:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу повертатися до зали для продовження нашої роботи.

Шановні народні депутати, ми будемо розпочинати нашу роботу. Прошу провести реєстрацію народних депутатів.

16:06:16

У залі зареєстровано 346 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Ми переходимо до розгляду законопроектів. Зараз ми розглядаємо законопроекти у першому читанні. І на ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (реєстраційний номер 2302а-д). Доповідачем є народний депутат України Пташник Вікторія. Прошу, пане Вікторія.

Пане Вікторія, ви пропонуєте розгляд за скороченою? За пропозицією народного депутата, прошу підтвердити розгляд законопроекту за скороченою процедурою, прошу підтримати.

16:07:29

За-74

На жаль, немає підтримки в залі для розгляду за скороченою процедурою. Прошу, пані Вікторія, розглядаємо законопроект за повною процедурою.

16:07:44

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую. Добрий день, шановні колеги! Спершу я хочу розпочати з того, що мені надзвичайно жаль, що коли ми переходимо до питань корпоративного управління і коли ми переходимо до питань створення сприятливих умов для ведення бізнесу, в залі у нас, на превеликий жаль, я не впевнена, що є навіть 226 народних депутатів, що депутати не повернулися з перерви чи то вони ще десь в дорозі, але факт лишається фактом.

Починаючи щодо законопроекту 2302а-д, по-перше, я хочу сказати, що цей законопроект є складовою реформи корпоративного права. Він надає можливість цивілізовано управляти компанією, використовуючи ті механізми, які вже дивним-давно використовуються в Європі. Ви знаєте, що в процесі приватизації після розпаду Радянського союзу, коли нашим громадянам видавалося безліч приватизаційних сертифікатів, вони хаосно обмінювалися на певні акції. У нас сталася така ситуація, що в багатьох підприємствах наразі є багато міноритарних акціонерів. Але їхня частка є настільки низькою і настільки незначною, що вони не можуть належним чином скористатися своїми корпоративними правами. Вони не здійснюють ніякого управління, вони навіть не отримують дивіденди. І, власне, та ситуація, яка сталася, очевидно, вона не сприяє розвитку таких акціонерних товариств.

Важливість цього законопроекту, який ми пропонуємо, полягає і в надзвичайному значенні для фондового ринку. Тому що переважна більшість українських публічних акціонерних товариств насправді за своєю природою не є публічними компаніями. Такі українські публічні акціонерні товариства, вони не виконують всіх тих вимог, які застосовуються до таких товариств в нормальних розвинених країнах.

В першу чергу вони порушують, дійсно, права міноритаріїв, не виплачуючи їм дивіденди та не залучаючи їх до управління. Після низки законодавчих змін почався процес врегулювання їхньої діяльності, однак повноцінно підпорядкувати свої справи, власне, публічні товариства не можуть через надмірну кількість дрібних акціонерів і відсутність чітких процедур викупу їх часток. А в свою чергу міноритарні акціонери не можуть скористатися належним своїм правом продажу цих акцій для того, щоб якраз вимагати їхнього обов'язкового викупу за ринковою, за реальною ціною. Тому цей законопроект вирішує якраз ці питання.

Крім того, проект позитивно вплине на діяльність самих товариств, адже дозволить зменшити об'єм звітності, яка надається регулятору, послабити регуляцію, а також ефективно захистить від рейдерства та корпоративного шантажу.

Я хочу зауважити, що Україна свого часу, ви знаєте, підписала Угоду про асоціацію і взяла на себе зобов'язання привести своє законодавство у відповідність до вимог Європейського Союзу, зокрема і в частині корпоративного законодавства. Зокрема, ми говоримо про відповідність нашого корпоративного законодавства Директиві Європейського Союзу та Ради Європи про пропозиції щодо поглинання. Даний законопроект спрямований якраз на виконання цих завдань та наближення українського корпоративного законодавства до міжнародних стандартів.

Я хочу сказати, що цей законопроект було доопрацьовано, його першочергова версія, Комітетом з економічної політики. Пропозиції доопрацювання були розроблені робочою групою, що складалася з народних депутатів, представників органів виконавчої влади, зокрема Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, куди входили професійні експерти та визнані корпоративні юристи. Але, на жаль, у процесі доопрацювання робоча група пропустила окреме положення, яке ми будемо пропонувати змінити, готуючи законопроект до другого читання.

Зокрема, законопроектом передбачається, що вимога про обов'язковість викупу та обов'язковий продаж акцій не буде застосовуватися до приватних акціонерних товариств, якщо інше не встановлено його статутом. Я впевнена в тому, що дана норма має читатися навпаки, і ця норма має бути обов'язковою якраз для всіх акціонерних товариств, якщо ж інше не буде передбачатися статутом. Тому ми будемо пропонувати це поправити до другого читання, як і ті незначні недоліки, які може вмістити цей законопроект, та інші технічні неточності.

Але важливо розуміти, що даний законопроект є вкрай важливим, його потрібно зараз приймати у першому читанні, доопрацьовувати до другого читання і, нарешті, врегулювати наше корпоративне законодавство таким чином, як це діє у Європейському Союзі.

І, очевидно, що ми не маємо допускати наші… невиконання нами зобов'язань, взятих на себе Угодою про асоціацію. Ми не маємо ігнорувати з вами вимоги наших компаній, які працюють на українському ринку. І, зокрема, ми маємо дослухатися в тому числі до бізнес-спільноти, яка об'єдналася, і у вигляді бізнес-асоціацій надає нам підтримку цього законопроекту і неодноразово закликала і Голову Верховної Ради, і членів нашого профільного комітету з економічної політики щодо того, щоб його приймати.

Зокрема, свою підтримку в даному законопроекті висловлювали і Американська торгівельна палата, і, власне, яка налічує більше тисячі компаній, які працюють на українському ринку і сплачують саме податки до українського бюджету. Крім того, свою позицію висловлював корпоративний комітет Асоціації правників України і вся юридична спільнота.

Тому я дуже сподіваюсь, що не зважаючи на те, що, на превеликий жаль, небагато сьогодні народних депутатів зібралося на вечірнє засідання Верховної Ради чомусь, все-таки цей зал буде спроможний розпочати таку важливу, таку необхідну реформу корпоративного законодавства, підтримає наші українські підприємства, підтримає акціонерні товариства і дозволить ввести європейські механізми, які діють вже майже в усьому світі і в Україні. І саме належний механізм, який ми пропонуємо… запровадити якраз директиви ЄС, дозволить нам захистити як права міноритарних акціонерів і вимагати з їхнього боку обов'язкового викупу їхніх акцій, якщо вони будуть хотіти цього, так і права мажоритарних акціонерів від спроб певного корпоративного шантажу, який, на превеликий жаль, на сьогоднішній день дуже відомий нашому українському ринку.

Тому, колеги, я закликаю вас підтримати даний законопроект в першому читанні, а всі інші технічні недоліки, я сподіваюсь, ми з вами разом доопрацюємо до другого. Дякую.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

16:15:19

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Вікторія.

І, колеги, хочу до всіх вас звернутися. Давайте працювати більш інтенсивно, в нас є законопроекти, які фактично підтримуються усіма фракціями. Просто важливо, щоб ви працювали більш інтенсивно. Я можу відразу у співдоповідача? Аж потім буде купа часу виступати: від фракцій, від іншого.

Добре, 3 хвилини на запитання до доповідача. Прошу включити запис.

Різаненко, будь ласка.

16:16:02

РІЗАНЕНКО П.О.

Доброго дня, колеги! Народний депутат Різаненко, фракція "Блок Петра Порошенка", 97 виборчий округ, Київська область.

Звертаю вашу увагу, що цей законопроект дуже важливий з точки зору утворення умов при переході компаній з приватних до публічних.

Взагалі, в бізнесі є дві концепції щодо акціонерних товариств – це публічні компанії і приватні. Приватні, де зазвичай є один власник або дуже маленька група власників, які одноосібно приймають рішення.

І є інша форма, я кажу зараз не про юридичну форму, а про суть, – публічна, де ці компанії залучають акціонерний капітал через розміщення на фондових ринках. У нас таких розміщень майже не було, але більшість таких компаній утворилась через приватизацію. В багатьох з них тепер є одноосібні власники, які мають, володіють 90, 80 відсотків і так далі. І у нас законодавством не врегульоване питання щодо переходу компаній з публічної до приватної. У всіх розвинутих країнах ринках така можливість передбачена. Цей законопроект дає таку можливість.

Пропозиція: підтримати даний законопроект, унормувати життя акціонерних товариств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу тільки зазначити, це запитання, в нас потім буде величезна кількість часу на виступи і від фракцій, і від депутатів, ці три хвилини даються лише для запитання.

І я надаю слово для запитання... Будете відповідати, пані Вікторія? Ну, будь ласка, тоді відреагуйте.

16:17:29

ПТАШНИК В.Ю.

Коротко, колеги, я не можу не підтримати, звісно, мого колегу Павла Різаненка. Крім того, я у своєму виступі не зазначила, але хочу зауважити, що ідея і концепція цього законопроекту в парламенті вже обговорюється більше року. Крім того, цей законопроект вже 6 разів потрапляв в порядок денний нашого з вами пленарного засідання і сьогодні це всьоме, коли ми дійшли нарешті до його розгляду. А тим часом акціонерні товариства дійсно роблять запити і дійсно запитують: а чому цей законопроект стільки часу знаходиться у вас на розгляді і парламент ніяким чином на нього не реагує?

Тому я можу тільки закликати вас підтримувати його сьогодні і голосувати в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Семенуха Роман Сергійович.

16:18:16

СЕМЕНУХА Р.С.

Хочу подякувати колективу співавторів за дану ініціативу, оскільки вона, справді, потрібна і треба розв'язувати ці питання у корпоративному праві. Але в мене таке запитання. Чому сьогодні ви справедливо посилаєтесь у виступі дуже часто на директиву ЄС, але директива ЄС саме говорить про поріг в 90 відсотків, проте в тілі законопроекту, запропонованому вами, пропонується поріг в 95 відсотків, коли застосовується право на вимогу продажу чи купівлі акцій. Чому саме обраний 95 відсотків, а не 90? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, пані Вікторія.

16:18:52

ПТАШНИК В.Ю. Дякую за запитання.

Насправді, наскільки мені відомо, директива якраз носить рекомендаційний характер, і щодо, власне, кількості відсотків вона встановлює там, з одного боку, що це може бути 90, а, з іншого боку, може бути навіть там інше число. Але дана пропозиція надходила від, власне, колег і членів Комітету з економічної політики, і вона була врахована при, власне, доопрацюванні даного законопроекту на робочій групі разом з експертами.

Я думаю, що якщо ви вважаєте, що даний поріг має бути зменшеним, то подавайте, будь ласка, свою позицію. Ми її обговоримо, я думаю, що вона доцільно буде звучати до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, час для запитань завершений. І я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань економічної політики Солов'я Юрія Ігоровича. Пане Вікторія, дякую. Пане Юрій, будь ласка.

16:20:01

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Шановні колеги, даний законопроект, як і наступний законопроект, 4470, є важливими економічними законопроектами, які врегульовують ряд питань, пов'язаних з фондовим ринком та галуззю корпоративного права. Ми сьогодні часто шукаємо зовнішні інвестиції, часто звертаємося до міжнародних інституцій, але при цьому ми абсолютно не розраховуємо на колосальний власний ресурс, який є накопичений в українських громадян і який, на жаль, у зв'язку з тією ситуацією, яка склалася в банківській сфері, сьогодні не працює в українській економіці. Якщо ми подивимося на розвинуті країни, то сьогодні рівень капіталу в фондовому ринку є нічим не менший, ніж рівень капіталу, який обертається в банківській сфері. І, звичайно, це той сегмент, який сьогодні потрібно вдосконалювати в нашій державі, і це той сегмент, який може дати можливість залучити в першу чергу серйозний вітчизняний капітал в українську економіку.

Цей законопроект якраз і направлений на те, щоб вирішити ряд неузгоджених питань, зокрема у сфері корпоративного управління, зважаючи на ті передумови, в тому числі і приватизаційні, які склались в нас, в нашій державі і, зокрема, в частині фондового ринку.

Зокрема, даним законопроектом удосконалюється механізм придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакету акцій. Запроваджується механізм придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками контрольного та значного контрольного пакету акцій. Запроваджується механізм обов'язкового продажу акцій акціонерами на вимогу акціонера власника 95 відсотків акцій товариства. Запроваджується механізм обов'язкового придбання власником, який володіє пакетом у розмірі більш ніж 95 відсотків простих акцій товариства на вимогу акціонерів товариства належних їм акцій.

Якщо ж говорити в цифрах, то крім економічних передумов і економічних наслідків, цей законопроект буде стосуватися багатьох десятків тисяч дрібних акціонерів, які роками не отримують жодних дивідендів за належні їм акції, не отримують жодної користі від цих акцій. Цей документ, цей законопроект, в разі прийняття, дозволяє вирішити це питання і дозволяє надати можливість як акціонеру, так і тому, хто володіє дрібним міноритарним пакетом, викупити або продати свій пакет акцій.

Комітет з питань економічної політики рекомендує українському парламенту прийняти даний законопроект за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, лишайтесь на трибуні. 3 хвилини запитання до співдоповідача, прошу записатись на запитання. Дякую вам.

І ми переходимо, колеги, зараз ми переходимо до двох розділів від фракцій і від депутатів. Колеги, ми не змогли увійти в скорочену процедуру, але в мене є просто прохання, щоб ми змогли розглянути більше законопроектів, максимально лаконічно пройти етап обговорення.

Отже, зараз я прошу провести записи від фракцій. В кого є важливе повідомлення для українського народу, прошу записатись, будь ласка.

Ляшко Олег Валерійович, будь ласка.

16:24:25

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні громадяни України, у мене є важливе повідомлення, про яке я хочу, щоб кожен з вас почув. Хто сидить, стоїть біля радіоприймачів, сядьте і візьміться, запасіться корвалолом, якщо є гроші, щоб купити ті дорогущі ліки. Як ви знаєте, нещодавно преса оприлюднила проект меморандуму нового між урядом і Міжнародним валютним фондом, де пропонується продавати землю, підвищувати пенсійний вік, обмежувати знову цілий ряд соціальних пільг. Зокрема, одна із умов меморандуму – це чергове підвищення тарифів під так званою лібералізацією, і цілий ряд інших "драконівських" засобів. Все це розказують нам, що це реформи.

Я питаю, що це за реформи, в результаті яких українці зубожіють, в результаті яких в українців хочуть забрати останнє? Єврокомісія вимагає необроблений ліс-кругляк вивозити, Міжнародний валютний фонд вимагає землю продавати, пенсійний вік піднімати. Із чим залишаться українці? Без лісу, без землі, без візу і без пенсій, тому що середня тривалість життя в Україні 63 роки, а нам хочуть до 70 років піднімати пенсійний вік.

Тому я хочу сказати, що політика, яку проводить нинішня влада укупі із компрадорською парламентською більшістю, яка освячується, і антиукраїнські закони, – це політика антиукраїнська, це політика, яка веде нашу країну до дефолту, а українців – до зубожіння!

І тому Радикальна партія пропонує альтернативу цій нелюдській політиці. Альтернатива одна – економічне зростання, створення робочих місць для українців, подолання бідності. Що для цього треба? У першу чергу радикальна зміна економічної політики уряду і радикальна зміна монетарної політики Національного банку. Замість того, щоб продавати землю і підвищувати пенсійний вік, українським виробничникам треба дати дешеві кредити, українським селянам дати державну підтримку і дотації замість продажу земель, соціальна сфера на селі, в місті, увага і повага до людей пенсійного віку, а головне – збільшення доходів українців.

Лише радикальне підвищення заробітних плат, пенсій, інших видів заробітку дасть можливість зробити могутньою нашу країну. Усі, хто мені розказує про те, що не треба піднімати зарплати українцям, я хочу вам сказати, що ви нічого не соображаєте. Тому що не можна зробити сильну, могутню, розвинуту країну, коли 90 процентів жителів – жебраки, які живуть на субсидії. Тому лише радикальна зміна нинішньої політики врятує нашу країну!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" Семенуха Роман Сергійович, будь ласка.

16:27:41

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".

Шановні колеги! Справді, важлива законодавча ініціатива, яка покликана врегулювати і гармонізувати сьогодні частину корпоративного управління. І я хочу зупинитися на важливому моменті, який пропонується розв'язувати законно. А саме баланс стосунків між великими акціонерами, які володіють часткою акцій у 95 відсотків і більше, і маленькими власниками акцій, які володіють менше 5 відсотками.

Бо сьогодні законодавство не врегульовує багато питань у взаємостосунках, які виникають між цими власниками. І законопроект пропонує дати право на вимогу, процедура називається "сквіз-аут", коли на вимогу великого власника такого мажоритарія міноритарій зобов'язаний продати свої акції.

І також симетрично. На вимогу міноритарія, який дуже часто утисканий в своїх правах, якому не виплачуються дивіденди, який фактично відлучений від впливу на прийняття управлінських рішень в такій компанії, дати можливість процедури "селл-аут", коли фактично така людина може продати свої акції. Причому, звертаю вашу увагу, що вартість акцій, за яку будуть продаватися такі акції, купляти мажоритарний акціонер, мають відбуватися за ціною не нижче ніж за ту, за яку придбав акції мажоритарний власник, добираючи до домінуючого пакету.

Також звертаю увагу, також я говорив це у своєму запитанні до співдоповідача про те, що варто напевно понизити поріг з 95 відсотків до 90 відсотків, що буде повністю відповідати відповідній директиві Європейського Союзу.

Дякую. Прошу підтримати.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

16:29:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего.

Будь ласка, від "Батьківщини" народний депутат Одарченко. До трибуни він підходить, увімкніть мікрофон на трибуні.

16:29:39

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, партія "Батьківщина" завжди виступала за те, щоб міноритарні акціонери були залучені до управління акціонерними товариствами, мали можливість впливати на їх роботу і отримувати свою частку. Даним законопроектом пропонується взагалі право міноритарних акціонерів помножити на нуль і взагалі їх виключити як клас з процесу управління акціонерним товариством. Є декілька позитивних моментів у цьому законі, я зупинюсь на них, але є негативні, які змушують відправляти цей закон на доопрацювання.

Перше за все, закон, який нам запропоновано, вносить зміни до великого масиву нормативних актів за кількома напрямами, не всі з яких пов'язані між собою. Так проектом передбачається більш детальне врегулювання порядку накладення арешту на банківські рахунки, у тому числі закривається дірка, яка дозволяла боржникам закривати арештований рахунок і знімати кошти, що в ньому залишилися. Разом з тим, забороняючи закриття рахунків без згоди кредитора, не враховано, що таке можливо у випадку проведення процедури ліквідації під час банкрутства. А незакритий рахунок буде перешкоджати завершенню процедури ліквідації. Також законопроект нібито передбачає вдосконалення регулювання перетворення акціонерних товариств між публічними і приватними. Законопроект зазначає, що така зміна організаційної форми взагалі не впливає на відносини з органами державної влади та місцевого самоврядування. Всі видані документи зберігають чинність без необхідності проводити перереєстрацію.

Але є досить спірні норми, про які я казав на початку виступу. Так пропонується, щоб особа, яка набула в будь-який момент часу більше 50 відсотків акцій, зобов'язана була викупити у будь-якого акціонера його акції, а акціонер, який купив 95 відсотків акцій, має право примусити тих акціонерів, що залишилися, продати свої акції. Якщо з першою нормою можна ще так, сяк якось погоджувати, хоча надавати право вимагати такого викупу протягом двох років є недоцільним, то остання норма порушує право власності особи. Людина має право володіти хоч мільйонною долею відсотка акцій, оскільки такі акції можуть приносити дивіденди, чи особа просто має право хотіти бути співвласником підприємства. В цьому сама суть акціонерного товариства, кожна акція є рівноцінною, а кожний акціонер має рівні права.

Партія "Батьківщина" не буде підтримувати цей законопроект, бо, ми вважаємо, що право міноритарного акціонера є непорушними. І замість того, щоб принижувати ці права, взагалі нівелювали їх, треба розширювати і надавати людям можливості бути реальним співвласником засобів виробництва, підприємств у формі різних акціонерних товариств. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги.

Зараз до слова запрошується народний депутат Долженков від "Опозиційного блоку".

16:32:58

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, зазначений законопроект, без перебільшення, можна назвати дійсно якісною ініціативою, яка виведе на якісно новий рівень корпоративне законодавство нашої країни. Дуже небезпечно розглядати і приймати рішення стосовно вказаних законопроектів в умовах популістських висловлювань деяких фракцій, зокрема, попереднього доповідача стосовно нібито порушення прав міноритарних акціонерів в структурі корпоративного управління господарськими товариствами.

Шановні колеги, наше законодавство, якщо ми є частиною міжнародної спільноти, необхідно доводити до рівня загально визнаних міжнародних норм, європейських норм розвинутих країн. В практиці корпоративного управління, в корпоративному законодавстві розвинутих країн, до яких нам потрібно наближатись, до яких нам потрібно для того, щоб наближати це законодавство, вдосконалювати своє законодавство, практика "сквіз-аут" і "селл-аут" передбачена. Більше того, в більшості країн "сквіз-аут" і "селл-аут", вони знаходяться на рівні 90 відсотків та 10 відсотків, тут пропонується 95 відсотків і 5 відсотків. Це лише перше читання, по-перше.

По-друге. Зміна типу акціонерного товариства і незобов'язання його готувати яку-небудь дозвільну документацію – це і полегшення життя господарському товариству, це і полегшення життя бізнесу. Ми зараз говоримо про те, що ми зараз попираємо права міноритарних акціонерів, а чому ж ми не говоримо про те, що основні рейдерські захоплення підприємств якраз відбувались через міноритарних акціонерів? Міноритарний акціонер не приймає участі в управлінні, але він має всі важелі впливу для того, щоб нашкодити мажоритарному акціонеру, для того, щоб паралізувати діяльність господарську, поточну діяльність товариств. Чому ми про це не говоримо? Ми говоримо лише про надводну частину айсбергу, а про саму суть цієї проблеми не говоримо.

Говорити про те, що зазначений законопроект направляти на доопрацювання неправильно. Тому що оскільки інституту сквіз-аут і селл-аут запроваджується інститут договору умовного зберігання, ескроу-агента з'являється інститут. Тобто це незалежна особа, яка виступає гарантом, в якості цієї установи виступає банківська установа, яка бере на себе зобов'язання щодо моніторингу, верифікації документації, яка є необхідною при виконанні умов правочину, фактично вона є гарантом виконання умов того чи іншого правочину. Чи він має товарний характер, чи предметом правочину є послуги, це також усталена загальнодержавна практика, загальносвітова практика, і нам конче необхідно її запроваджувати.

Більше того хочу сказати, що ці норми ми на пострадянському просторі запроваджуємо останніми. Це, дійсно, необхідний аргумент для того, щоб тут в залі підтримати зазначену законодавчу ініціативу за основу. А в кого є які не будь зауваження з приводу висловлюваних пропозицій попередніх доповідачів, можна внести пропозиції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи всі бажаючі від фракцій виступили в обговоренні законопроекту?

Немає більше бажаючих обговорити цей законопроект, вичерпаний час для обговорення.

Шановні колеги, дозвольте запросити до сесійної зали колег депутатів, будь ласка. Шановні колеги, у нас за хвилину відбудеться голосування з проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах.

У нас зараз, я перепрошую, це повне обговорення, і я прошу записатися на виступи від народних депутатів України. Я оголошую запис на виступи від народних депутатів на обговорення.

Будь ласка, народний депутат Шверк від "Блоку Петра Порошенка", надаємо вам слово.

Колеги, я прошу сходитися до сесійної зали, тому що за кілька хвилин голосування за важливий законопроект.

Прошу, пане Шверк.

16:37:18

ШВЕРК Г.А.

Шановні колеги, хочу подякувати авторам цього законопроекту, бо, з моєї точки зору , вони взялися за дуже важку і дуже важливу справу. Коли в цьому залі багато говорять про деофшоризацію, треба розуміти, що деофшоризація не може бути зроблена шляхом будь-яких заборон. Деофшоризація може буде зроблена шляхом того, що українське корпоративне законодавство стане на рівень того законодавства, яке є в цьому світі і, зокрема, в Європі.

Тому я підтримую цей законопроект і прошу всіх за нього проголосувати, бо цей законопроект вперше в українській історії вводить до українського законодавства, наприклад, поняття "ескроу-рахунку" та "ескроу-договору". Це те, що дуже часто використовується в тому рахунку й українськими підприємцями, коли вони структурують свій бізнес за кордонами України.

Дуже прошу всіх сконцентруватися і підтримати цей законопроект. Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний колего.

Будь ласка, Різаненко, народний депутат.

16:38:37

РІЗАНЕНКО П.О.

Хочу ще раз підкреслити важливість цього законопроекту, адже він впроваджує певні механізми, які за нашу історію незалежності і за історію нашого корпоративного законодавства не існували, але мають місце в цивілізованих країнах, де акціонерні товариства, їх історія нараховує сотні років.

Нагадаю, що більшість акціонерних товариств у нас, вони були створені не за рішенням приватних власників тих чи інших компаній, а вони утворилися в процесі приватизації. І, звичайно, всі хотіли тоді скористатися… звичайно, всі люди були… хто за бажанням, усвідомлено, не усвідомлено, стали акціонерами тих підприємств, в яких вони працювали. Є акціонерні товариства, де десятки тисяч акціонерів знаходиться. Але це, можливо, для когось не було їхнім рішенням.

З часом ці акції цих підприємств були скуплені або стратегічними інвесторами, або менеджментом, або ще деким: спочатку контрольні пакети, потім суперконтрольні пакети. І сьогодні в багатьох акціонерних товариствах ми бачимо ситуацію, коли є один акціонер, він володіє 90-95, а подекуди і 98-99 відсотків акціонерного товариства, але там той один відсоток, який залишається, це може бути і тисяча, і дві тисячі акціонерів.

В таких випадках в більшості, в дійсності, скажемо так, міноритарні акціонери, вони не мають можливості впливу на прийняття рішення. Та й сам мажоритарний акціонер, він хотів би і те, що називається, зробити компанію приватною, але законодавством саме не передбачено механізму.

Ще раз нагадаю, що колишні країні, колишні країни Радянського Союзу мали схожу історію з нашою, і майже всі вони прийняли таке законодавство, яке дозволяє публічну компанію, публічне акціонерне товариство перетворити на приватну компанію, тобто викупити інших акціонерів. Саме головне в цьому процесі, це, в дійсності, механізм, який би дозволив забезпечити права міноритаріїв, тобто забезпечити їм можливість продати свої акції за справедливою ціною або як мінімум не меншою ціною, за якою акумулював свій контрольний пакет або суперконтрольний пакет мажоритарний акціонер. Даним законопроектом такий механізм запроваджується і така можливість міноритарним акціонерам надається.

В цілому повністю підтримуючи даний законопроект, і фракція БПП буде підтримувати цей законопроект, закликаю депутатів і інших фракцій проголосувати за цей прогресивний законопроект, який впроваджує і практику, і теорію, скажімо так, цивілізованих ринків.

Хочу тільки зазначити, що є одне зауваження, яке потрібно врахувати до другого читання. Воно стосується саме не викупу акцій, а голосування щодо угод із зацікавленістю, там робляться виключення для приватних акціонерних товариств. Дане виключення варто усунути. В цілому підтримуємо законопроект.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

16:41:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, майже всі виступаючі підтримують законопроект. В нас ще два виступи, я дуже прошу максимально лаконічно. Ми вже можемо переходити до прийняття рішення.

Будь ласка, Лозовий Андрій, Радикальна партія. Будь ласка, пане Андрій.

16:41:59

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка.

Три трупа за два дні, 15 поранених щонайменше, декілька людей поранені важко за останні два дні на мирній Рівненщині і на мирній Житомирщині, не, прости Господи, ЛНР і не в ДНР, не в прифронтовій зоні навіть, а в мирних областях на кордоні з Європейським Союзом. За минулі дві доби було три перестрілки в селі Старе село Ракитницького району на Рівненщині, в Олевську – на Житомирщині і в Дубровицькому районі на Рівненщині.

Фактично повна бездіяльність місцевої поліції на місцях. Фактично повне ігнорування владою цієї катастрофічної проблеми, яка є в державі. Ви вдумайтесь, шановні колеги і шановні люди, які нас чують, що відбувається і на кому лежить відповідальність. В нас зараз ми маємо найбільший експортний оборот на рік з зерна, з кукурудзи, а по бурштину може бути ще більше, якщо нарешті це буде врегульовано законодавчим шляхом. Нам Бог дав таке багатство - сонячний камінь бурштин, найбільше в світі його на нашій українській землі, на Волині, на Житомирщині, на моїй Рівненщині. І що ми бачимо? Мільярди доларів щороку ідуть не в бюджет і відповідно не на пенсії, не на зарплати бюджетників, не на нові школи, не на нові лікарні не на нові дороги. Мільярди доларів осідають в кишенях бандитів і контрабандистів. Вирубуються безбожно український ліс, просто марсіанські пейзажі. Усі присутні тут - та послухайте! – ви всі ці пейзажі бачили марсіанські, коли тисячі гектарів лісу вирубається, і вам абсолютно усім байдуже, тому що ніяк не реагує парламент. Саме на нас, шановні колеги, лежить відповідальність. Якщо законодавчо врегулювати проблеми бурштину, то це мільярди доларів в бюджет, які мають застосовуватися і на рекультивацію лісів. Це припинення цих бандитських розборок, цих бурштинових воєн, як уже рівненські, волинські журналісти пишуть.

Але що відбувається? У квітні місяці буде два роки, відколи парламент проголосував у першому читанні закон, де я маю честь бути співавтором разом з колегою з фракції Радикальної партії Андрієм Артеменком: Закон про видобуток та реалізацію бурштину. Два роки скоро буде, відколи закон прийнятий в першому читанні. У другому читанні цей, надзвичайно важливий закон не прийнятий досі.

Я хотів би звернутися до керівника робочої групи цього закону – першого віце-спікера Ірини Геращенко. Ірина Володимирівна, скажіть, будь ласка, коли останній раз засідала робоча група по закону по бурштину? Якщо мені не зраджує пам'ять, в липні місяці, більше ніж півроку назад. А в цей час гинуть люди, в цей час держава втрачає мільярди і вирубується ліс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я тільки хочу повідомити, що керівник робочої групи дала всі результати робочої групи мені як керівнику, оскільки я хочу вам сказати, що цей законопроект на сьогодні не має в залі голосів. Але якщо є таке наполягання, ми наступний пленарний тиждень поставимо цілий блок тих законопроектів, які стосуються бурштину. Єдине, що більшість з них не має на сьогодні голосів. Але я в повній є готовності. Прошу нагадати на… Ні, репліки не буде, не буде репліки. Ми обговорюємо інший законопроект. Наступного пленарного тижня ми ці законопроекти поставимо в порядок денний сесії.

І зараз, колеги, хочу надати… (Шум у залі) Я хочу зробити зауваження, я хочу зробити зауваження: під час розгляду законопроекту я як головуючий в цілому маю зупиняти виступи, які йдуть не по темі. Тим не менше, я не зупиняв виступ, тим не менше, я його прокоментував і сказав, що наступний тиждень будуть ці закони поставлені пленарні, тому прошу зняти емоції і зайняти своє робоче місце.

Я надаю заключне слово представнику "Самопомочі" Сидоровичу Руслану Михайловичу, після чого ми перейдемо до прийняття рішення. Тому я прошу секретаріат Верховної Ради запросити усіх депутатів в зал, голів фракцій прошу запросити депутатів в зал, після виступу Руслана Михайловича ми перейдемо до прийняття рішення.

Будь ласка, пане Руслан, включіть мікрофон Сидоровичу.

16:46:47

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу, що на сьогоднішній день в Україні по суті є два фронти. Один фронт є на сході, де ми боремося проти зовнішнього ворога, другий – а ні на йоту не менш важливий фронт, це є фронт підняття української економіки. Це є фронт забезпечення тих умов розвитку бізнесу, серед яких корпоративний сектор займає дуже важливе місце. І неприйняття відповідних законопроектів є гальмом в плані подальшого розвитку України і забезпечення тих умов, коли прийдуть реальні кошти в реальну економіку.

Я хочу лише зосередитися на трьох таких важливих нюансах, які дають серйозні плюси для в тому числі пересічних громадян. Коли ми говоримо про викуп акцій, я хочу звернути увагу на те, що, дійсно, є багато постприватизованих підприємств, де на сьогоднішній день акції належать фактично людям, які або померли, або виїхали з України, і акціонери, які володіють значним, 90 відсотків, обсягом статутного капіталу, позбавлені можливості подальшого розвитку цього підприємства.

Даний законопроект дає можливість викупити ці акції, внести кошти в депозит нотаріальні контори і в подальшому рухатися, розвивати ці підприємства. Зворотна ситуація, коли міноритарні акціонери, звичайні пересічні громадяни, які не займаються бізнесом, а внаслідок приватизаційної програми стали власниками певних акцій і не бажають далі брати участі у цій фікції під назвою "управління акціонерним товариством", де вони не мають по суті справжнього права голосу, повинні мати можливість отримати реальні кошти по справедливій ринковій вартості за ті акції, які їм належать.

Наступний момент, який є надзвичайно важливий так само для угод у сфері корпоративної власності, так званих угод злиття і поглинання, це так звані угоди escrow, які забезпечують гарантію для інвестора, який вкладатиме кошти по придбанню серйозних бізнес-активів. Що він не боятиметься, що виявиться якийсь прихований кіт у мішку і потім в черговий раз якийсь український актив стане чемоданом без ручки.

Тому в даному випадку цей законопроект, його необхідно приймати у першому читанні, доопрацьовувати ті деталі, про які говорилося вже в цій залі сьогодні, до другого читання подавати правки і давати нормальний інвестиційний клімат в Україні, що дасть можливість залучити кошти не тільки за рахунок Міжнародного валютного фонду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, прошу зайняти всіх робочі місця. Переходимо до прийняття рішення.

Ми провели обговорення по повній процедурі. Фактично майже усі виступаючі підтримували ідею прийняття в першому читанні, і хочу нагадати, пропозиція комітету лишень за основу. І тому ми можемо переходити до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Будь ласка, колеги, заходимо в зал, готуємося до прийняття рішення.

Отже, колеги, є прохання від автора спочатку поставити на рейтингове голосування. Я з повагою до автора, хоч це нічого не змінює. Ми потім все одно перейдемо до голосування. Але, якщо для автора дуже важливо, ми проведемо рейтингове. Я прошу приготуватись до голосування, прошу зайняти робочі місця.

Отже, колеги, я ставлю рейтингове голосування по проекту Закону 2302а, який мав узгоджену підтримку в залі. Я прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні і прошу підтримати. Отже, рейтингове голосування 2302а (депутатський). Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо.

16:52:06

За-256

Зробили ми ритуальну дію. Тепер приходимо до прийняття рішення.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах 2302а (депутатський) за основу за пропозицією комітету. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 2302а за основу. Будь ласка, колеги, голосуємо. Підтримуємо, колеги, будь ласка.

16:52:52

За-256

Рішення прийняте, колеги.

І переходимо до наступного законопроекту. І я ще раз звертаюсь до колег, щоб ми працювали більш інтенсивно. У нас потім йде блок питань по екології. І у нас ще є пропозиція сімох законопроектів включення в порядок денний сесії. Тому я прошу, наступний проект Закону 4470, підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги.

Прошу підтримати 4470 за скороченою процедурою, колеги. Голосуємо, будь ласка.

16:53:37

За-166

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Пташник Вікторію Юріївну. Будь ласка.

16:53:52

ПТАШНИК В.Ю.

Спершу я, колеги, хочу подякувати вам за підтримку законопроекту, який ми щойно проголосували, і переходимо до законопроекту 4470, це також законопроект, який стосується реформи сфери корпоративного управління і також є законопроектом, який чітко сприяє створенню важливих і кращих умов для ведення бізнесу в Україні, ніж є зараз.

Ви знаєте, що на сьогоднішній день наше корпоративне законодавство, яке залишилося нам ще з радянської спадщини, вони є достатньо імперативним. Воно зарегульоване, воно чітко встановлює, що потрібно діяти, яким чином потрібно діяти акціонерам і учасникам господарських товариств у своїх приватних компаніях. Воно встановлює імперативні відносини між ними, через що, на превеликий жаль, такі учасники і владельцы бізнесу змушені структурувати свої бізнеси десь за кордоном і застосовувати норми прогресивного англійського права, наприклад, які дозволяють диспозитивність, які дозволяють їм домовлятися між собою і дозволяють на майбутнє домовлятися, як вони будуть вирішувати так звані дедлокові ситуації, коли вони, не дай Бог, посваряться і не зможуть здійснювати разом господарську діяльність. Саме тому ми пропонуємо запровадити інститут корпоративних договорів, тобто договорів між учасниками, між акціонерами в господарських товариствах, і дозволити їм врегульовувати свої внутрішні власні відносини на рівні корпоративного договору. Ці договори не є обов'язковими, це суто виключна ініціатива і можливість, яку держава має надати учасникам приватного бізнесу.

Ви знаєте, що цей законопроект є надзвичайно важливим, у тому числі в контексті того проекту, який ми вже прийняли в першому читанні про товариства з обмеженою відповідальністю, адже він логічно доповнює той проект, який ми ще будемо доопрацьовувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

ПТАШНИК В.Ю. На підтримку цього законопроекту також висловилися профільні бізнес-асоціації, зокрема, і американська торгівельна палата, Асоціація правників України. Але, в той же час, я хочу зауважити, я знаю, що окремі депутати хвилюються щодо того рівня корпоративної культури в компаніях з державною часткою власності, що цей рівень корпоративної культури на сьогоднішній день є надзвичайно низьким і механізм корпоративного договору може бути в таких компаніях не ефективним. Тому я звертаюся до наших колег народних депутатів, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, депутати почули ваше звернення.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань економічної політики. Ви озвучите свою пропозицію в обговоренні. Погоджену позицію озвучить Сидорович під час обговорення.

Шановні колеги, до співдоповіді запрошується Соловей Юрій Ігорович.

16:57:05

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Шановні колеги, дуже приємно, що сьогодні це вже другий законопроект, який стосується економіки, який стосується, власне, упорядкування корпоративних відносин. За оцінками Європейського банку реконструкцій і розвитку, і Світового банку сьогодні на руках у людей або, як кажуть у народі, під подушкою, знаходиться понад 200 мільярдів доларів. Це в той час, коли Україна з простягнутою рукою ходить по всіх державах світу і просить, позичте нам хоча б один чи п'ять мільярдів. Це говорить про те, що сьогодні кошти, які є в українських сім'ях, в українських громадян, на жаль, не працюють в українській економіці.

Сьогодні та ситуація, яка є в банківській сфері, практично не дозволяє рухатися капіталу, який є у громадян України. Єдиним джерелом інвестування, станом на цю хвилину, є нерухомість. В цивілізованих країнах світу іншими інструментами, набагато більшими ніж навіть банківська система, є галузь фондового ринку, є галузь інвестування в акціонерні товариства та господарські товариства. На жаль, скажемо відверто, що сьогодні рівень довіри між учасниками будь-яких товариств, починаючи від приватних, товариств з обмеженою відповідальністю і, закінчуючи акціонерними товариствами, є на низькому рівні. Саме впровадження інституту корпоративних договорів дає можливість впорядкувати відносини власності у підприємствах різної форми власності.

Цей законопроект дає можливість залучити в економіку України мільярди тих доларів, які сьогодні зберігають українські громадяни. Саме впровадження інституту корпоративних договорів дає можливість учасникам товариств погодити ті чи інші умови щодо голосування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Ті чи інші умови щодо голосування, навіть не зважаючи на те, що, можливо, у них особистісні речі в майбутньому будуть заходити в зону конфлікту.

Надзвичайно важливий, я б навіть сказав, історичний закон, який повністю дозволяє реформувати галузь корпоративного права та фондового ринку. І сьогодні є велика необхідність прийняття його в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка: два – "за", два – "проти", проведіть запис.

Голуб Владислав Володимирович, будь ласка.

17:00:05

ГОЛУБ В.В.

Дякую щиро, Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Шановні колеги, це, дійсно, надзвичайно прогресивний законопроект, який регулює корпоративне право України, який наближує його до європейських стандартів ведення бізнесу. Безумовно, що так звана культура shareholders agreement або корпоративних договорів, які регулюють правовідносини між акціонерами товариства, це дійсно важливий крок для наближення нас до європейських норм ведення бізнесу.

Але я хотів би, дійсно, зазначити на тій пересторозі, про яку шановна колега Пташник намагалася сказати. На жаль, в Україні буде виникати ситуація, коли держава прямо чи опосередковано буде володіти долями в різних підприємствах, з іншої сторони, мати приватного партнера. Саме для таких моментів ми маємо захистити, перепрошую, інтереси держави і передбачити, що, умовно кажучи, там, якщо у підприємстві 25 відсотків і більше належить державі прямо або через юридичних осіб публічного права, то для зазначених правовідносин між акціонерами такого товариства має бути прийнятий окремий закон або це може бути розділ цього законопроекту.

І, завершуючи, я хотів би попросити колег, дійсно, підтримати зазначений законопроект, бо це мегакрок для ведення українського бізнесу в Європі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Самопомочі" Подоляк Ірина, передає слово Олені Сотник. Будь ласка, пані Олено.

17:01:52

СОТНИК О.С.

Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч".

Колеги, так, дійсно, цей законопроект є з точки зору корпоративного управління кроком вперед. Неправда, що він вирішить всі корпоративні проблема, неправда, що він є панацеєю залучення сюди мільярдів доларів. Але це, дійсно, є крок і поступ для господарських товариств вирішення певних внутрішніх принаймні корпоративних відносин.

Проте, коли приймався, точніше, писався цей закон, він писався в першу чергу з точки зору більше комерційних підприємств, тобто підприємств приватного права. Натомість в даному законопроекті, на превеликий жаль, не враховано особливості, в тому числі правові особливості, які на сьогоднішній день є у нашій державі. Це особливості державних підприємств, підприємств, у яких є державна частка, або підприємств, у яких є державна частка і які заснували відповідні юридичні особи, а це означає, що опосередковано держава впливає або володіє цими юридичними особами.

Тому ми вважаємо, що ключовим ризиком даного законопроекту за цією редакцією, яку нам запропонували до першого читання, є те, що якщо ми приймаємо його в такому вигляді без жодної оговорки відносно державних підприємств або юридичних осіб, в яких є частка держави чи опосередковане володіння, в такому випадку ми отримуємо ризик фактично неефективного управління державною часткою або взагалі розкрадання державного майна, яке на сьогоднішній день і так не занадто ефективно або взагалі неефективно управляється державою.

Тому фракція "Самопоміч" пропонує у першому читанні до Постанови про прийняття у першому читанні внести відповідну правку в текст даного Закону, я її зачитаю: "У випадку, коли державі належить більше 25 відсотків статутного капіталу юридичної особи, а також коли таким юридичним особам прямо чи опосередковано належить не менше 25 відсотків статутного капіталу інших юридичних…"

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

СОТНИК О.С. "… інших юридичних осіб, порядок та умови укладання корпоративних договорів визначаються окремим Законом". Це означає, що буде відповідно розроблено окремий Закон, в якому буде визначено порядок, як укладаються корпоративні договори, і жодні олігархічні представники в таких компаніях не зможуть зловживати цим інструментом задля отримання контролю над державною власністю.

За інших обставин фракція не готова ризикувати державною власністю і голосувати в такій редакції цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, зараз заключний виступ від "Опозиційного блоку". Тому я прошу усіх народних депутатів зайти в зал, секретаріат Верховної Ради я прошу повідомити депутатів, що зараз відбудеться прийняття рішення.

І я надаю слово для виступу Долженкову Олександру Валерійовичу. Будь ласка.

17:04:54

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, вказаний законопроект, безперечно, також, як і попередній законопроект, покликаний покращити рівень корпоративного управління в нашій країні та наблизити наше корпоративне законодавство до загальновизнаних міжнародних норм корпоративного правління.

Тезис про те, що підприємства державної форми власності неефективно управляються, відповідно … у випадку прийняття зазначеного Закону в тій редакції, а він приймається не в цілому, а лише в першому читанні, і відповідно вказаним зауваженням ми можемо подати до другого читання, ті тези відносно того, що існують дуже серйозні ризики щодо неефективного користування державним майном, так ми і зараз бачимо, як користується і управляється державне майно. Ми бачимо це і з вимог Міжнародного валютного фонду, ми бачимо це і з показників фінансової звітності, які періодично надаються національними акціонерними компаніями, природними монополістами. Тому теза про те, що зазначені корпоративні договори будуть ще більше ускладнювати і погіршувати ситуацію структури корпоративного управління державним сектором економіки, трохи є, м'яко кажучи, не дуже переконливими.

Що стосується інститутів акціонерних угод, угод щодо взаємо... регулювання взаємовідносин учасників товариств з обмеженою відповідальністю, то зазначені інститути необхідно інтегрувати в національне законодавство, оскільки тут в даному статусі ми маємо роль наздоганяючого. Тому що ще раз повторюю, це загально визнані норми, вони і снують на майже всіх країнах і СНД, і Європи, не кажучи вже про Європи і світу. І тому, звичайно, нам необхідно доводити рівень нашого корпоративного законодавства і передбачити саме корпоративне управління, адже ця сфера сприяє дерегуляції. І ця сфера сприяє зменшенню судових спорів та можливого рейдерства з боку бізнес-партнерів. Тому, безперечно, навіть в тій редакцій, в якій запропоновано, просимо підтримати зазначений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є ще... Так, є ще бажаючі виступити?

Я прошу заходити в зал. Я по хвилині надам слово. Розенко – хвилина. Сергій Мельничук – хвилина. (Шум в залі) Різаненко. Я перепрошую, Різаненко.

Різаненко – хвилина, Мельничук – хвилина і Стойко.

17:07:25

РІЗАНЕНКО П.О.

Народний депутата Різаненко, 97 округ, Київщина.

Хочу звернути увагу своїх колег на важливість цього законопроекту. Як ви знаєте, є декілька систем прав, є англосаксонське право або так зване прецедентне і континентальне право. Ми живемо в системі координат континентального права. В системі координат англосаксонського права все, що, про що ти домовився з кимось іншим, це і є правом. Ми в певній іншій системі координат знаходимось, де у нас чітко структуровано Конституцію із законодавством, що можна, що не можна. І в нашій системі координат, наприклад, не можна від мовитися від права, якщо таке передбачено Конституцією.

На Заході досить поширений інститут саме корпоративних договорів або так званих shareholders agreement, коли акціонери між собою в індивідуальному порядку можуть виробити специфічні правила або стосунки, взаємовідносин, які не прописані в законодавстві, що дає їм можливість дуже такої гнучкості і особливих умов, які можуть між собою прописувати. Тому цей інститут дуже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Колеги… Будь ласка, 10 секунд завершити.

17:08:42

РІЗАНЕНКО П.О.

Дуже важливо запровадити цей інститут. І ще звертаю увагу на те, що він є деофшоризуючим. Дуже часто виносять акціонери свої стосунки в офшори саме для того, щоб заключати договори. Запровадження інституту корпоративних договорів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Одна хвилина, Сергій Мельничук.

17:09:04

МЕЛЬНИЧУК С.П.

Шановні колеги, цей закон треба, як і попередній, обов'язково проголосувати. Він, дійсно, необхідний. Але прошу звернути увагу: ми зараз голосуємо і пропонуємо дуже дієві речі, але скільки б ми не приймали законопроектів і різних поправок, треба звертати увагу, як діє виконавча влада, як діють суди, як діють "чорні" нотаріуси, як діє поліція, як діє прокуратури. Все те, що ми робимо, всі ці напрацювання для українського народу, для українських підприємців, для іноземних інвесторів, все це буде спаплюжено тими органами, яких я назвав попередньо.

Тому прошу бути послідовними, і в усіх послідуючих рішеннях, які ми будемо надалі напрацьовувати, бути також послідовними і приймати правильні рішення, щоб, дійсно, кожен наш законопроект був на благо народу. А так, народ робить нас винуватими в цьому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, заключний виступ Івана Крулька. Прошу всіх зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, Іван Крулько, одна хвилина.

17:10:19

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Фракція "Батьківщина" готова в першому читанні підтримати цей законопроект за умови врахування принципових пропозицій нашої фракції до згаданого законопроекту. Зокрема, нелогічною є запропонована норма щодо включення до Цивільного кодексу нової статті 246 зі значком 1, оскільки положення Цивільного кодексу містять загальні положення щодо врегулювання питання представництва за довіреністю. Крім того, Цивільний кодекс надає право закону встановлювати право особи видавати безвідкличні довіреності, а положення зазначеної статті регулюють саме питання видачі особою безвідкличної довіреності з корпоративних прав. Тому доречно, щоб запропоновані в законопроекті норми були передбачені у спеціальних законодавчих актах про акціонерні та господарські товариства.

І друге зауваження стосується визначення опціонних договорів. Ми пропонуємо, щоб їх було врегульовано за змістом відповідних термінів у Податковому кодексі для того, щоб уникнути різного змісту відповідних положень у двох різних законодавчих актах. Ми проговорили це з авторами цього законопроекту і у випадку, якщо ці питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

КРУЛЬКО І.І. Автори підтверджують, що зазначені мною зауваження будуть врегульовані при підготовці до другого читання, за такої умови "Батьківщина" готова підтримати зазначений законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершене. Я хочу наголосити перш за все, що ми приймаємо лишень за основу. Але, тим не менше, на скільки мені відомо, є узгоджена позиція, щоб було включено під час голосування поправку, яку озвучила Олена Сотник від трибуни. І я хочу спитатись в автора, чи так само озвучувати Івана Крулька поправку? Ви ставите, так? Добре.

Тоді значить я ставлю на голосування з поправкою, яку озвучила до стенограми Олена Сотник, і, власне, в такій редакції я ставлю на голосування.

Колеги, прошу зайняти робочі місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, готові?

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів (номер 4470) за основу з поправкою, яку озвучила під стенограму, під час виступу, Олена Сотник.

Отже, 4470 за основу з поправкою Олени Сотник. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо.