ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 червня 2013 року, 16 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Г.КАЛЄТНІК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:01:03

В залі зареєстровано  304 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати,  зараз у нас в залі присутній міністр фінансів Колобов Юрій Володимирович, який прибув для того, щоб представити звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (реєстраційний номер проекту 2688). Регламент проведення цього питання ми з вами затвердили.

Зараз на трибуну запрошується міністр фінансів України Колобов Юрій Володимирович. Будь ласка.

З тих питань, що ви говорите, міністр також зараз проінформує про стан здоров'я першого заступника міністра фінансів Мярковського.

КОЛОБОВ Ю.В. 

Доброго дня, шановні народні депутати! Урядом підготовлено відповідно до норм Бюджетного кодексу подано звіт про виконання бюджету на 2012 рік.

Макроекономічні показники. В 29012 році, рік був дуже складний через несприятливу зовнішньоекономічну кон'юнктуру, повільне зростання глобальної економіки фактично 3,2 відсотки проти прогнозу 4 відсотки. Рецесія країн Єврозони – мінус 0,6 відсотка. Зниження цін на чорні метали на світовому ринку на 11,4 відсотка. Україні вдалося втримати тенденцію до економічного зростання завдяки проведення урядом реформ, ініційованих Президентом України.

реальне зростання ВВП становило 0,2 відсотки, номінальний ВВП зріс на 8,2 відсотки до 1,4 трильйонів гривень. Незважаючи на низьку інфляцію, 0,2 відсотки, урядом було запроваджено політику підвищення соціальних стандартів та досягнуто реального зростання заробітної плати на 14,4 відсотки, що є найвищим показником за останні 6 років.

Продовження позитивної динаміку розвитку та зміцнення стійкості банківської системи сприяло подальшому відновленню довір населення до неї та розширенню ресурсної бази банків, що обумовило зростання загального обсягу депозитів на 80,6 мільярди гривень, або зріс на 16,4 відсотка.

Щодо доходу в бюджеті. Проведення ефективної податкової політики та поліпшення адміністрування податків забезпечили зростання дохідної частини бюджету у 2012 році: держбюджету – на 10 відсотків, до 346,1 мільярди гривень, загального фонду держбюджету – на 8,9 відсотки, до 289,6 мільярдів гривень. відшкодування податку на додану вартість збільшилось порівняно з 2011 роком на7,4 відсотки, або на 3,2 мільярди до 46 мільярдів гривень. В автоматичному режимі було відшкодовано 23,2 мільярди гривень або 50,5 відсотки загальної суми відшкодування. На кінець 2012 року відсутній залишок протермінованих сум ПДВ щодо відшкодування.

Слід відмітити, що за 2012 рік в щорічному рейтингу конкурентоспроможності економік світового економічного форуму Україна піднялось на 9 позицій. В рейтингу – легкість ведення бізнесу – на 15 позицій. В рейтингу податкових систем – на 16 позицій.

Видатки бюджету. На виконання Програми Президента України Віктора Януковича "Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна держава" та його соціальних ініціатив було забезпечено   фінансування підвищених соціальних показників  та видатків інвестиційного  характеру. У 2012 році видатки державного  бюджету збільшилися   на 18,7 відсотка, до  395,7 мільярда гривень; з загального фонду  держбюджету  -  на 19,6 відсотків,  до  343,6 мільярда гривень. Уряд забезпечив повне фінансування  на належному рівні підвищених протягом року соціальних видатків. Касові  видатки соціального  спрямування за загальним фондом держбюджету  зросли  проти 2011 року на  44,3 мільярда гривень, до 272,8 мільярди гривень.

В рамках  реалізації соціальних ініціатив Президента було відновлено поступову компенсацію  громадянам витрат від знецінених грошових   заощаджень та виплачено 4,6 мільярда гривень.  В умовах погіршення зовнішньої кон’юнктури,  бюджетна політика України  в 2012 році була також спрямована на підтримку і розвиток економіки. На капітальні  видатки державного бюджету спрямовано 29,5 мільярди гривень. Були   здійснені  видатки на підтримку і розвиток:  сільського господарства    в сумі 6,5 мільярдів гривень, вугільної галузі та інших галузей  з видобутку твердого палива у сумі 12,8  мільярди  гривень, дорожнього господарства у  сумі 12,6  мільярди гривень, на підтримку НАК "Нафтогаз України" у сумі  19,8 мільярдів гривень. Забезпечено підготовку  і успішне проведення  чемпіонату Європи  з футболу Євро-2012, на цю мету      спрямовано 6,4 мільярда гривень.  

Крім прямого фінансування уряд надає досить суттєву підтримку  суб'єктам господарювання шляхом надання  податкових пільг. За даними   Державної податкової служби України  за 2012 рік втрати бюджету внаслідок пільгового оподаткування дорівнювали 48,7 мільярдів гривень. За даними Державної митної служби за 2012 рік суб'єктами господарювання отримано пільг на суму  42,9 мільярдів гривень. Збільшення  обсягу коштів, спрямованих на  розвиток регіонів з держбюджету до місцевих бюджетів було перераховано  трансфертів на   загальну суму  125,8 мільярдів гривень, що на 32,1   відсотка більше, ніж  в 2011 році.

Субвенції на забезпечення соціального захисту перераховані в межах зареєстрованих зобов'язань в обсязі 43,1 мільярда гривень, що на 18,7 відсотка більше ніж в 2011 році. Субвенцію на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій профінансовано у сумі 2,6 мільярда гривень.

У 2012 році вперше було передбачено створення Державного фонду регіонального розвитку, кошти якого в обсязі 1 мільярд були спрямовані на реалізацію програми заходів соціально-економічного розвитку регіонів.

Щодо дефіциту Державного бюджету України. У 2012 році він у нас значно менший ніж у багатьох високо розвинених країнах світу. Необхідність вчасного проведення соціальних видатків та видатків розвитку в умовах уповільнення розвитку світової економіки призвела до формування дефіциту державного бюджету в обсязі 53,4 мільярда гривень або 3,8 відсотка ВВП. За оцінками ВВП очікуваний бюджетний дефіцит у 2012 році залишається на високому рівні у багатьох високо розвинутих країнах світу: в Японії 10 відсотків ВВП, в США 8,7 відсотків ВВП, в Іспанії 7 відсотків, у Франції 4,7.

Що стосується державного боргу. На кінець 2012 року державний та гарантований державою борг становив 515,5 мільярдів гривень або 36,6 ВВП і знаходяться на економічному безпечному рівні та відповідає критеріям визначеним Бюджетним кодексом України не вище 60 відсотків ВВП. При цьому завдяки підвищенню ефективності управління державними фінансами нам вдалося скоротити на 27,8 мільярда гривень рівень державного боргу України, який встановлений законом про держбюджет на 2012 рік та скорегований, відповідно статті 15 Бюджетного кодексу України. На кінець 2012 року державний борг України склав 399,2 мільярда гривень.

Також хотів би відмітити, що одним із основних завдань боргової політики держави було знищення боргового навантаження. На початок 2012 року середній строк до погашення боргу складав 4,1, року, а на кінець 2012 року вже 5,1. Це гарний показник і ми плануємо його  збільшувати. Таким чином, враховуючи вищевикладене, пропоную схвалити Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік". Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Юрій  Володимирович. Прошу народних депутатів України записатись на запитання до міністра фінансів.  Три хвилини.

Народний депутат Королюк, фракція "Батьківщина".

16:10:52

КОРОЛЮК В.А.

Народний депутат Королюк, фракція "Батьківщина".  Прошу передати слово депутату Чорноволенку.

16:11:04

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, "Батьківщина". Шановний пане міністр! Я вам дякую, що ви ще раз нам прочитали те, що нам ваш перший заступник прочитав. Як його самопочуття, будь ласка?

А головне питання до вас полягає в наступному. Таке враження, що минулого року фінансами України, бюджетом України ніхто не керував, ситуація була абсолютно не керованою. Скажіть, будь ласка, скільки змін до бюджету ви внесли в 2012 році і чи позитив це, що 40 мільярдів гривень недоплачується податками, а 50 мільярдів, з ваших же слів, йдуть на пільги, тобто ми втрачаємо 90 мільярдів. А яким чином ви змогли зробити 35 відсотків збільшити відшкодувати на місцеві бюджети дотації, як загальна питома вага залишилась та сама…

КОЛОБОВ Ю.В.  Дякую за запитання. Що касається самопочуття Анатолія Івановича Мярковського. Я думаю, що тут у фракціях є народні депутати, які працювали з Анатолієм Іванович і вони знають його як дуже порядочну і враховану людину. На даний момент його госпіталізовано та він проходить медичне обстеження, про свій стан зможе проінформувати особисто  найближчим часом.

Що стосується вашого останнього запитання, то мені також казали, що я в своєму виступі дуже ретельно і чітко відповів на всі питання, які вони задали. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мирний, фракція "Свобода".

16:12:52

МИРНИЙ О.Б.

Прошу передати слово Олексію Кайді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передати слово кому? Народний депутат Кайда.

16:12:57

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання  "Свобода". Шановний Юрію Володимировичу! Питання, напевно, яке турбує не тільки народних депутатів, а і турбує перш за все представників органів місцевого самоврядування. Ситуація, яка з року в рік перекладається, ще починаючи, напевно, з 2010 року, з роботою Державної казначейської служби. А саме, питання конкретне, прошу відповісти на це питання: чому при наявності фактичних надходжень до спеціального фонду місцевих бюджетів та зареєстрованих в органах державної казначейської служби фінансових зобов'язань, оплата видатків на ремонти та реконструкцію доріг комунальної власності, також видатки на здійснення природоохоронних заходів органами Держказначейства у 2012 році не здійснювалися у повному обсязі? Дякую.

КОЛОБОВ Ю.В. Дякую за запитання.

Ну, я в своєму виступі теж на це питання відповів. Що касається видатків на дороги, ми, було профінансовано на нужди дорожнього господарства у сумі 12,6 мільярдів гривень. Мабуть, було не профінансовано у повному обсязі, якщо там не хватало якихось документів і належним чином оформлено. Якщо воно буде оформлено – буде фінансуватися стовідсотково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Володимирович. Присаджуйтесь, будь ласка.

На трибуну для  співдоповіді запрошується голова Комітету з питань бюджету Євгеній Борисович Геллер. Будь ласка, Євгеній Борисович, п'ять хвилин.

16:15:04

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Шановний Ігор Григорович, шановні народні депутати та запрошені! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні  22 травня за участю представників Рахункової палати, Міністерства фінансів та казначейства розглянув звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону "Про Державний бюджет на 2012 рік" та відповідні висновки Рахункової палати.

За наслідками опрацювання відповідних матеріалів звернули увагу, зокрема, на таке. Виконання державного бюджету відбулося за несприятливої зовнішньоекономічної кон'юнктури. Хоча вдалося зберегти тенденцію зростання вітчизняної економіки. Але не було досягнуто враховані при затвердженні державного бюджету прогнозні макропоказники.

Протягом минулого року прийнято рекордну кількість – 38 законів про внесення змін до державного бюджету, якими значно збільшено план доходів і видатків державного бюджету. Такі зміни не в повній мірі враховували поточний стан розвитку економіки та виконання бюджету. Що свідчить про необхідність підвищення якості в реалістичності планування та затвердження бюджетних показників.

Виконання доходів загального фонду державного бюджету становило 89,9 відсотків. Недоотримано 32,6 мільярдів гривень. Що стало наслідками фактичного відхилення реального ВВП та інфляції порівняно з прогнозами. А також збільшення плану доходів. При цьому обсяг переплат податків і зборів до державного бюджету збільшились на 2,3 мільярди гривень і становив 21 мільярд гривень.

За підсумками виконання державного бюджету, дефіцит становив 3,8 відсотків ВВП та перевищив затверджений граничний обсяг на 14,6 мільярдів гривень. У зв'язку з невиконанням плану за доходами у більших обсягах, ніж за видатками.

Фінансування дефіциту загального фонду відбулось за рахунок здійснення державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна згідно з річним планом, а також шляхом використання залишків бюджетних коштів у сумі 17,3 мільярди гривень та залучення коштів єдиного казначейського рахунку у сумі 0,6 мільярдів гривень.

Зазначене потребує вжити заходів щодо збереження оборотного залишку бюджетних коштів на кінець року в обсязі, необхідному для покриття тимчасових касових розривів на початку нового року та відновлення відповідних коштів єдиного казначейського рахунку.

Видатки Державного бюджету за загальним фондом становили 95,3 відсотки бюджетних призначень або на 16,9 мільярда гривень менше плану. Разом з тим захищені видатки, серед яких переважно видатки соціального спрямування, проведені  майже в повному обсязі.

Протягом останніх років нарощується заборгованість Пенсійного фонду за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку. На кінець 2012 року така заборгованість становила 49 мільярдів гривень. Отже, належить вжити заходів щодо погашення такої заборгованості та недопущення її нарощування, забезпечити системність розв'язання питання збалансованість бюджету Пенсійного фонду.

За висновками Рахункової палати значне збільшення бюджетної заборгованості, насамперед. кредиторської, майже удвічі стало наслідком незалежного управління бюджетними коштами, включаючи встановлення бюджетних асигнувань, за капітальними видатками переважно на кінець року. Несвоєчасне виконання бюджетних програм та проведення платежів в неповному обсязі, та … врегулювання такого питання потрібно надати уряду ряд завдань.

По-перше, належить упорядкувати виконання платіжних доручень відповідно до взятих бюджетних зобов'язань, забезпечуючи своєчасне проведення платежів.

По-друге,  вжити заходів щодо погашення кредиторської, дебіторської бюджетної  заборгованості та посилити контроль за дотриманням фінансової дисципліни розпорядниками бюджетних коштів.

По-третє, протягом двох місяців вжити заходів щодо погашення кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, яка утворилася на початок року. Крім того, необхідно обмежити випадки попередньої оплати товарів, робіт і послуг.

Велика кількість здійснених у минулому році перерозподілів видатків Державного бюджету вимагає ґрунтовного вивчання наявності об'єктивних підстав і фінансово-економічної доцільності щодо їх проведення та посилення відповідальності головних розпорядників за якість планування бюджетних програм.

Зважаючи на виявлені Рахунковою палатою недоліки у використанні субвенцій на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та коштів Державного фонду регіонального розвитку. Необхідно забезпечити дієвий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Включіть мікрофон.

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую. Необхідно забезпечити дієвий контроль за дотриманням законодавства та раціональним ефективне використанням таких коштів в подальшому.

В процесі опрацювання зазначеного звіту з урахуванням висновків Рахункової палати, комітетом підготовлено проект постанов про звіт про виконання Закону "Про Державний бюджет на 2012 рік", який зареєстрований за номером 2688д і роздано народним депутатам.

Цим проектом постанови передбачено затвердити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, включіть мікрофон, будь ласка. До завершення.

ГЄЛЛЄР Є.Б. Цим проектом постанови передбачили затвердити Звіт Кабінетом Міністрів про виконання Закону "Про Державний бюджет на 2012 рік" та надати відповідні доручення уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами при виконанні бюджету у поточному році та формування проекту бюджету на наступний рік.

Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді прийняти проект Постанови Верховної Ради за номером 2688д за основу та в цілому. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на запитання. Фракція "Свобода", народний депутат Черняков.

16:21:49

ЧЕРНЯКОВ В.В.

Прошу передати слово Іллєнку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передається народному депутату Іллєнку.

16:21:55

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановний Євген Борисович, скажіть, будь ласка, чому, на вашу думку, в 2012 році була така негативна тенденція коли майже на 100 відсотків фінансувалися видатки на СБУ, прокуратуру, міліцію? Тобто, фактично будується поліцейська держава, а в той же час, наприклад, видатки на охорону навколишнього середовища лише на 51 відсоток, сільське господарство – 68, культура – 89, вища освіта – 93, соціальний захист окремих категорій громадян – 84. Власне, чи не вважаєте ви, що тут проглядаються ознаки створення держави поліцейського типу, коли всі ресурси наявні в країні йдуть перш за все на фінансування правоохоронних органів, а саме силових органів, які контролюють власних громадян, до речі, а не обороноздатність держави, а важливі соціальні напрямки хронічно недофінансовуються. Дякую.

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую за запитання, пане Андрій. Хочу вам наголосити, що Служба безпеки України якраз і захищає державу від зовнішніх ворогів. Це по-перше.

А по-друге, всі кошти, які були потрачені на ті служби, які ви сказали, всі були не в повному обсязі. Тому ви присутні в нашому комітеті і на цей рік були декілька перерозподілів, тому що грошей не хватає як на СБУ, МВД, так і на екологію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплін, фракція "УДАР Віталія Кличка".

16:23:31

КАПЛІН С.М.

Народний депутат Каплін, фракція "УДАР Віталія Кличка". Ну, по-перше, хотілось би подякувати міністру фінансів за те, що він особисто, особисто взяв участь в обговоренні цього питання. Хоча, звичайно, до цього спонукали нібито форс-мажорні обставини. І хотілося б задати вам так само питання.

Прокоментуйте, будь ласка, ви як голова комітету специфіку і особливості майбутнього обігу державних казначейських векселів, тому що експерти сходяться до думки, що це буде спроба, що це є спробою централізації і монополізації корупції передусім. І що ці векселі є фактично якісь нові квазігроші Партії регіонів і покликані вони передусім на те, щоб вимити кошти, які сьогодні є у підприємств великих і позбавити ці підприємства конкурентоспроможності, а також оббирати ці підприємства, формуючи нову систему корупційних поборів. Дякую.

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую за запитання. Я перейду на російську мову, щоб лучше вам рассказать об этом. Сейчас наши коллеги пока покричат - говорить украинской мовою. Я вам хочу сказать, что на самом деле в период, когда сложная ситуация в стране, векселя – это не квазігроші, как вы выразились. Векселя – это единственный путь, единственный путь развязать ту задолженность, которая есть сейчас перед предприятиями и никто не будет насильно предприятия заставлять брать эти векселя. Если предприятия чувствуют, что им не хватает оборотных средств, они обраться в налоговую за этими векселями. И я надеюсь, что в Законе про векселя будет четко выписано, как предприятия смогут использовать эти векселя в дальнейшем. Я закончил, спокойно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Присаджуйтесь, будь ласка. Присаджуйтесь, Євгеній Борисович.

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На трибуну для співдоповіді запрошується голова Рахункової палати Магута Роман Миколайович, 5 хвилин.

МАГУТА Р.М. Шановний Ігор Григорович, шановні народні депутати,  члени уряду, запрошені! Відповідно до чинного законодавства колегія Рахункової палати затвердила висновки щодо виконання Державного бюджету на 2012 рік, які надані Верховній Раді України, встановлені в термін і роздані  кожному з вас.

Тому виділю лише найсуттєвіші проблеми виконання державного бюджету в минулому році, який за оцінкою Рахункової палати створюють ризики виконання державного бюджету в поточному році.

Одним з головних чинників невиконання державного бюджету в 2012 році як за доходами, так за його видатками стало значно нижче від прогнозованого зростання економіки.

На жаль, в поточному році вже маємо спад обсягів виробництва товарів та послуг промисловості та в ряді інших ключових секторах реальної економіки.

Погіршилися прогнози МВФ, Світового банку щодо економічного зростання в поточному році як України, так і  основних торговельних партнерів. Тому зростання реального ВВП в поточному році на прогнозованому рівні 3,4 відсотки за оцінкою Рахункової палати вже не відповідає реаліям. Це потребує суттєвих коректив до прогнозних макроекономічних показників державного бюджету в поточному році. Однією з загальновизнаних внутрішніх проблем України є необхідність покращення її інвестиційної привабливості. Про нагальність цього завдання красномовно свідчить зменшення в 2012 році порівняно з попереднім роком  чистого притоку прямих іноземних інвестицій.

Іншою проблемою, що стримує розвиток економіки і вирішення якої не залежить від зовнішніх чинників, є обмежене кредитування. Водночас зазначу, частину кредитних ресурсів банки спрямовують на придбання облігацій внутрішньої державної позики, які випускаються для фінансування дефіциту державного бюджету. В 2012 році дефіцит державного бюджету більше як вдвічі перевищив дефіцит за 2011 рік і становив 3,8 відсотки ВВП. Оскільки фінансування дефіциту як в попередні роки, здійснювалось переважно за рахунок державних запозичень, то і державний борг в 2012 році зростав більшими темпами ніж в 2011 році. На погашення і обслуговування державного боргу витрачено 92 мільярди гривень або 6,5 відсотки ВВП і майже 27 відсотків видатків загального фонду державного бюджету.  Загалом державний і гарантований державою борг зріс на 9 відсотків до 515 мільярдів гривень

Негативні наслідки постійного нарощування як державного, так і гарантованого, боргу ми бачимо на прикладі окремих країн Євросоюзу. Збільшення боргу, обсягу державного боргу і боргового навантаження на державний бюджет закладає  ризики на наступні роки, оскільки необхідність сплачувати за борговими зобов'язаннями призводить до нових державних запозичень. Збільшують боргові ризики значна частина боргу номінованого в іноземній валюті, яка складає  64,3 відсотки, що спричинено???? розміщенням облігацій внутрішньої державної позики  номінованої в доларах та євро, а також зростання до 36,6 відсотків співвідношення державного і гарантованого державного боргу до ВВП.

Для запобігання ризиків Рахункова палата вважає доцільним рекомендувати уряду визначити граничні боргові параметри всіх можливих зобов'язань держави і критерії ефективності використання запозичених коштів,  дотримуватися намірів щодо зменшення дефіциту державного бюджету.

Серед причин недовиконання запланованих видатків на 31 мільярд гривень стало невчасне і не в повному обсязі здійснення органами  Державної казначейської служби платежів з погашення зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, тривале проведення тендерних процедур та розірвання договорів у зв’язку з невиконанням їх умов щодо вчасної оплати за    поставлені товари, виконані роботи та надані  послуги. До того ж  укорінилась практика   виділення бюджетних асигнувань  в значних обсягах, саме  в кінці року.  Зазначене призводило невикористання коштів  за окремими бюджетними програмами, що негативно вплинуло на соціальний та економічний розвиток  держави.

У 2012 році збереглася тенденція зростання  залежності виконання місцевих бюджетів і трансферів з державного бюджету. Частка трансфертів  з державного бюджету в доходах,  в місцевих бюджетах зросла   на 2,9 відсотків і становила 55,2   відсотка. При цьому з 3 до  6  зросла кількість областей,  в  яких частка   трансфертів, в доходах місцевих бюджетів   перевищила  70 відсотків.

Впродовж 2012 року Рахунковою палатою  здійснено  896 контрольно-аналітичних та  експертних заходів. В ході проведення аудиторами  Рахунковою палатою виявлено ряд бюджетних правопорушень, визначених в статті   116…

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть,  будь ласка, мікрофон, завершити дайте

МАГУТА Р.М. Загалом, за  охоплені контрольними заходами періоди виявлено     таких порушень на суму  4 мільярди 800 мільйонів гривень, а також  неефективного  використання коштів державного бюджету на 8 мільярдів 200 мільйонів гривень.  За результатами проведених  контрольно-аналітичних експертних  заходів підготовлено та надіслано до органів   виконавчої влади  різних рівнів установ,  організацій  висновки та інформаційні листи для  відповідного реагування, усунення виявлених  порушень та недоліків. Дякую за увагу.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, прошу  записатися на запитання до голови Рахункової палати.

Народний депутат Ар'єв, фракція "Батьківщина".

16:31:54

АР'ЄВ  В.І.

Шановний   пане голово, скажіть,  будь ласка, чи ви проводили дослідження  того, що відбувалося протягом передвиборчої кампанії у 2012 році. Я скажу, про що я говорю.

Зокрема – це про те як,  коли деякі кандидати в народні депутати України,  особливо від влади,    робили дуже яскраві подарунки ніби то за свій кошт, як благодійники.  А потім державі, зокрема місцевим бюджетам, виставляли  рахунки і після цього з місцевих бюджетів, з державного бюджету, оплачувалась та їхня благодійність і ще із заробітком. Скажіть, будь ласка, ви фіксували ці дані, які до речі направлялися, в тому числі, від багатьох вже діючих народних депутатів, які перемогли від опозиції у 2012 році? Дякую.

МАГУТА Р.М.  Дякую, пан Ар'єв.

Рахункова палата своєю діяльністю керується  законом Рахункової палати. Те, що ви задали питання, згідно із своєю діяльністю, на кінці року формується план проведення контрольно-аналітичних заходів. По заданому питанню такої аналітичної роботи не було проведено. Якщо б поступали такі запитання від народних депутатів, ми розглядаємо і включаємо це в план роботи. На жаль, такого аналітичного матеріалу в мене немає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат СтОян, фракція Партії регіонів.

16:33:31

СТОЯН О.М.

Моє прізвище СтоЯн на майбутнє. Я з великим задоволенням передаю слово моєму колезі Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, слово передається народному депутату Ярославу Сухому.

16:33:40

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Роман Миколайович, в мене таке питання. Як відомо, Державний бюджет України це не тільки видатки на соціальні послуги і таке інше, це ще й державні казенні інвестиції. Хочу вам і всім народним депутатам України нагадати, у 2004 році державні казенні інвестиції у 2,5 рази переважали соціальні видатки бюджету. Але вже за 2005 рік державні казенні інвестиції склали всього 40 процентів від соціальних видатків. Така господарка не має майбутнього, починається гарячкове латання дір, іде повне розбалансування державного бюджету.

Скажіть, будь ласка, чи Рахункова палата, хоча б загальні цифри, можете сказати, яке співвідношення сьогодні державних казенних інвестицій і соціальних видатків?

МАГУТА Р.М. Дякую за запитання. На жаль, це питання більше напевно стосується до Міністерства фінансів чим до Рахункової палати. Тому я вам не можу дати такої відповіді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Марцінків, фракція "Свобода".

16:35:02

МАРЦІНКІВ Р.Р.

Руслан Марцінків, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".  Скажіть, будь ласка, а хто відповість, що минулого року сім місяців блокувалися казначейські розрахунки і таким чином не були відкриті нові дитячі садочки, нові школи, не було профінансовано ремонт доріг? А цього року вже з січня місяця блокуються перерахунки всіх місцевих бюджетів. Адже сьогодні дійшло до того, що дитяче харчування не пропускається місцевим бюджетом, адже сьогодні йде, власне, оздоровча кампанія. Хто за це відповість і чому Рахункова палата не піднімає це питання?

Також сьогодні свідомо завищено Міністерством фінансів нібито доходи місцевих бюджетів і занижені видатки. І таким чином місцеві бюджети будуть мати заборгованість по заробітній платі вже станом на серпень-вересень місяць. Хто за це відповість і чому ви сьогодні не кажете лікарям, вчителям, хто винен в тому, що сьогодні велика заборгованість буде по заробітній платі? Дякую.

МАГУТА Р.М.  Дякую за запитання. В своїй доповіді я підкреслював щодо причин недовиконання запланованих видатків на суму 31 мільярд стало невчасно і не в повному обсязі здійснення державною казначейською службою платежів з погашення зобов’язань по розпорядникам. На жаль, це питання, дійсно, мало місце як в минулому році, і ми на цьому акцентуємо увагу. Як всі ви побачили, це питання було актуальне і до травневих свят.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. 

Переходимо до виступів депутатських фракцій та народних депутатів. Прошу депутатських фракцій записатися на виступ.

Фракція Партії регіонів, Герман Ганна Миколаївна. Включіть мікрофон Герман Ганні Миколаївні.

16:37:09

ГЕРМАН Г.М.

Будьте ласкаві, Лук'янову слово передати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово передається народному депутату Лук'янову, фракція Партії регіонів.

16:37:21

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Добрый день, уважаемые коллеги, добрый день граждане Украины!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Українська!

ЛУК’ЯНОВ В.В. Мне хотелось бы охарактеризовать 2012 бюджетный год. Я хочу сказать, что год был непростой, но в тоже самое время в 2012 году было и много хорошего. Самое главное – Украины сделала уверенный шаг в сторону Евросоюза и Евро-2012 – европейский Чемпионат по футболу прошел на высочайшем уровне. И самые яркие скептики признали, что Украины находиться на Европейском уровне  в развитии спорта. Хотелось бы, чтобы на таком же уровне у нас было развитие экономики, социальных отношений, развитие общества в целом.

Хочу вернуться к бюджету. Важнейшими направлениями бюджетной политики было социальное направление. И не случайно социальные инициативы Президента Украины Виктора Федоровича Януковича позитивно были восприняты украинским обществом. Более 32 миллиардов гривен было направлено на увеличение социальных выплат. Также важнейшим направлением было увеличение заработных плат, при плановых показателях роста заработных плат на уровне 4,4 процентов, фактически, рост заработных плат составил 14,4 процента. Это отобразилось увеличением вкладов  граждан Украины на депозитах. Более 80 миллиардов гривен был прирост депозитов в банках и в финансовой системе Украины. Это еще раз подтверждает социальную направленность работы правительства и Министерства финансов в 2012 году.

Также важно отметить, что этот прирост составил более 16 процентов. Это говорит о том, что темпы роста социальных показателей были выше, чем в предыдущие годы. И это говорит об ответственности и Премьер-министра Николая Яновича Азарова и всего состава Кабинета Министров перед украинским обществом.

В то же самое время нельзя сказать, что 2012 год был для нас простым. Мы видели резкое ухудшение конъюнктуры на основных экспортных рынках украинских производителей. Мы видели, как резко снизилась стоимость на рынках черных металлов, как снизился объем спроса.

И в это непростое время и Министерство финансов, и правительство смогли вовремя выплачивать и выполнять все свои социальные обязательства. Вовремя выплачивались пенсии, вовремя выплачивались заработные платы. И народ Украины оценил эту работу, проголосовав на выборах в 2012 году за Партию регионов и ее кандидатов. И сегодня мы имеем большинство в парламенте, мы имеем поддержку наших избирателей.

Но мы понимаем, что поддержка, это доверие и ответственность. И сегодня перед нами стоит сложная задача, непростая задача в ситуации стагнации европейских рынков, очень медленного роста мировой экономики сохранить взятые на себя обязательства и выполнить обязательства перед украинским народом.

Но я уверен, что эта задача по силам команде правительства и нашей команде в парламенте. Я уверен, вместе мы победим. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для виступу запрошується народний депутат Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка". Передає слово народному депутату Пинзенику.

16:41:53

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Бюджет можна оцінювати з точки зору цільового спрямування коштів та їх ефективності. Але є інший аспект бюджету, - його збалансованість. І саме на цій частині, на цьому аспекті бюджету я хотів би детальніше зупинитись.

Минулорічний бюджет вирізнявся унікальною нереальністю доходів. Фактичні доходи загального фонду Державного бюджету минулого року виявилися на 10 відсотків або на 33 мільярди гривень менше, ніж було затверджено Законом про бюджет. Нестачу коштів було покрито звичним, але не дуже небезпечним способом – нарощуванням боргів.

Минулого року борги переростили на 42,4 мільярда гривень. Бюджетна політика минулого року знову повернула в сторону нарощування дефіциту і боргів. Перша версія бюджету передбачала дефіцит – 25 мільярдів гривень. 38 так званих поліпшень бюджету збільшили нестачу коштів до 38,8 мільярда гривень.

У поданому нам звіті дефіцит бюджету надається вже в сумі 53,4 мільярда гривень або майже 4 відсотків ВВП. За моїми оцінками, реальна цифра дефіциту бюджету – 70 мільярдів гривень або 5 відсотків ВВП. Але і це ще не кінцева цифра.

В цьому залі звучала сьогодні інформація, яку я хочу підтвердити. З середини минулого року на рахунках уряду не було коштів. Днями на казначейському рахунку уряду було 8 мільйонів???? гривень. У зв'язку з цим з минулого року ми стали стикатися з явищем так званого непроплати бюджетних зобов'язань, невиконання бюджетом зобов'язань за виконані роботи. Це не що інше, як дефіцит бюджету.

У парламенті зараз гуляє кілька законів щодо векселів, ми сьогодні слухали їх. Якими збираються оформити бюджетні зобов'язання попереднього року. У зв'язку з поданим звітом я хотів би задати вам, всім нам, кілька простих питань. Яку цифру видатків ми збираємося затвердити сьогодні постановою, якщо векселями збираються оформити заборгованість минулого року? На видатки якого року будуть віднесені ті видатки, які збираються оформити векселями? На дефіцит бюджету якого року збираються віднести видатки, які збираються оформити векселями?

Минулого року уряд відродив вкрай небезпечну дорогу нарощування боргів –  життя в дефіцит. Минулій рік вже в історії. Про цю історичну тенденцію можна було б вже не говорити, якби  не повторилась ситуація цього року.

Бюджет цього року затверджений із зростанням на 9,2 відсотка загальний фонд державного бюджету. Ми вже маємо п'ять місяців або майже половину року, ми маємо фактичне зростання на 2,4 відсотка або в 4 рази менше.

За моїми оцінками бюджет цього року не буде виконаний на 20-25 мільярдів гривень або дефіцит бюджету виявиться в півтора рази більше ніж затверджено законом. В таких умовах уряду слід припинити сіяти ілюзію в суспільстві про небачені ресурси, які збираються поділити під час чергового перегляду бюджету. Чесна, відповідальна перед країною, перед економікою, перед людьми політика вимагає зовсім іншого секвестру бюджету і закриття будь-яких лазівок уникнення оподаткування.

П'ятий рік підряд я закликаю уряду зійти з дороги нарощування боргів, припинити затягувати борговий зашморг на шию українських громадян та її економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пишний, фракція "Батьківщина".

16:46:08

ПИШНИЙ А.Г.

Прошу передати слово народному депутату Сергію Соболєву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передається народному депутату Соболєву.

16:46:21

СОБОЛЄВ С.В.

Я думаю, з трьох доповідей доповідь Рахункової палати дійсно заслуговує на увагу, бо це була доповідь фахівця, який реально розуміє куди йде країна. Лише декілька цифр і це цифр не опозиції, це цифри Рахункової палати.

На виконання доходної частини бюджету 90 відсотків лише виконано, 10 відсотків не виконано.

Виконання розхідної частини бюджету, лише 92 відсотки. ВВП, яке було заплановано фактично виконано в 20 разів менше, ви вдумайтесь, 3,9 заплановано, 0,2 виконано. Таким чином, майже 14 мільярдів гривень держава недоотримала тільки за рахунок невиконання показників по ВВП. Найстрашніша цифра, пригадайте 2008 рік, сільське господарство витягнуло тоді навіть в таких умовах країну, в умовах  2012 року падіння по сільському господарству – 4 з половиною відсотки. Такого країна вже не переживала останні 10 років. І це ще не все. Найстрашніші цифри, коли ми починаємо аналізувати кількість підприємств, які стали збитковими. Їх сьогодні вже, точніше, станом на 2012 рік тільки, кінець 2012 року, 40 відсотків. Тобто фактично 40 відсотків підприємств є такими, які визнані Міністерством фінансів, точніше, ні, Міністерство фінансів цього не визнає, а Рахунковою палатою як збиткові. І це ще не все.

Набагато страшніші цифри, коли ми розуміємо баланс зовнішньої торгівлі. Фактично він зріс в 1,7 рази в порівнянні з попереднім роком. І то це був не найкращий рік. ми розуміємо, які це показники і куди вони тягнуть країну. При цьому ще цілий ряд показників, які розкриті Рахунковою палатою, повернуто гарантованих державою боргів.

Ви вдумайтеся в це, 17 відсотків. Тобто кожен шостий кредит повернуто було в 2012 році. А ми після цього кажемо: "А де ж ці кошти?" І от тепер починаємо аналізувати наші успіхи. Кажуть, Євро 2012. Скажіть, будь ласка, чому та ж сама Рахункова палата виявила 3 з половиною мільярди гривень нецільового використання коштів тільки на будівництві аеропорту "Бориспіль"? Тільки будівництво одного аеропорту 3 з половиною мільярди гривень. І ви нам кажете і звітуєте про якісь успіхи?

На мій погляд, те, що сталося з державним бюджетом в 2012 році, уряду треба звітувати не про виконання бюджету, а саме треба прозвітувати про невиконання бюджету, бо всі закладені цифри привели до того, що по даних Рахункової палати кожна третя програма цільова навіть не розпочата була в 2012 році.

І знову-таки, я підкреслюю, це не найгірший рік, який тоді планувався. Ще гірша ситуація,  що всі ці тенденції фактично перекочуються в 2013 рік. Що ми бачимо? Останні звіти Мінстату – це фактично хроніка війни. 10 відсотків падіння промислового виробництва – це в умовах зростання і стабільності?

Що далі буде з країною? В цих умовах, на жаль, міністр фінансів не дає ніяких відповідей. Він констатує лише одну річ – це невдала кон'юнктура світових цін на метали і хімію. Та якщо тільки цим пояснювати ті нецільові десятки й десятки мільярдів гривень, які були використані в бюджеті, не цільове розкрадання пряме бюджету, ми фактично тоді тільки дамо відповіді на ці запитання. На жаль, Міністерство фінансів навіть не може оцінити реального стану речей.

Ось чому опозиція ставила питання за наслідками 2012 року про те, що уряд Януковича повинен піти у відставку. Не може далі країна скочуватися кожен місяць в прірву, коли не можуть навіть встановити діагноз того, що відбувається.

Саме тому фракція "Батьківщина" і наполягала на тому, щоб ми тут в цій сесійній залі провели відкриту чесну розмову,  що далі робити. Які  ж механізми пропонує уряд? Векселя, списання заборгованості енерго- і газовим холдингам. Це при тому, що наростання заборгованості населення вже досягло по комунальних платежах 14 мільярдів гривень. Фактично уряд і далі пробує ховатись за цифрами, не даючи відповіді на ключові запитання.

Тому, пане Колобов, не дивно, що ваші працівники Міністерства фінансів, щоб врятуватися від цих цифр, розуміючи правду, заливають зеленим змієм свою реальну ситуацію, в якій знаходиться країна. Тому такий уряд далі триматися не може. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для виступу запрошується  народний депутат Іллєнко, фракція "Свобода".

16:51:46

МИХАЛЬЧИШИН Ю.А.

Юрій Михальчишин, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Львів.

Шановний Ігор Григорович, шановні народні депутати! У цікавій та насиченій доповіді міністра фінансів, голови Комітету з питань бюджету, голови Рахункової палати України ми почули багато фактів, які втім не розкривають загальних невтішних тенденцій.

Не має сенсу зупинятися на фіктивних макроекономічних показниках, які лягали в основу планування державного кошторису на 2012 рік. Так само як і немає сенсу зупинятися на тій фікції, яку зараз готують  при складенні Постанови "Про основні напрямки державної бюджетної політики на наступний 2014 рік". Хотілося би відзначити кілька ключових фактів, які ми, на жаль, в сьогоднішніх доповідях не почули, і не почули причин цих явищ.

По-перше, чому державний бюджет України недоотримав 33,5 мільярди гривень за минулий рік? А тому що не було виконано базових показників джерел надходження державного бюджету. Так, податок на додану вартість виконаний всього-на-всього на 84 відсотки. податок на акциз підакцизних товарів, що виробляються в Україні – на 88 відсотків. Податок  на прибуток підприємств – на 95 відсотків. І, врешті-решт, рентна плата за нафту, що видобувається в Україні представниками олігархічних угрупувань, перш за все, – це жалюгідних 60 відсотків від запланованих показників.

 Що це означає? Це означає, що насправді видатково-дохідна частина державного бюджету, яка була створена фантазією  українських урядовців і проголосована у цій верховній залі у цій, так би мовити, ситуації світової економічної кризи, на яку прийнято списувати всі прорахунки і огріхи адміністративно-управлінських рішень українського уряду не має нічого спільного з дійсністю.

Також ми не почули ніяких пояснень з приводу фактичного краху системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Адже у минулому році, не лише в четвертому кварталі наприкінці року, а й у третьому кварталі було фактично заблоковано оплату видатків органів місцевого самоврядування, усіх, крім зарплати та соціально захищених видатків. Таким чином не фінансувалися заходи з ремонту доріг, не фінансувалися видатки розвитку. І це все, звичайно ж, відбувалося  в умовах блокування цілеспрямованого з боку Державної казначейської служби. Зрозуміло, коли кошти загального фонду місцевих бюджетів на оплату видатків блокувалися. Проте ніхто не пояснив, яким чином блокувалися спеціального фонду державного бюджету всупереч, перепрошую, місцевого бюджету всупереч 13 статті Бюджетного кодексу, яка передбачає конкретні джерела надходжень до цих видатків. Таким чином у минулому 2012 році було заблоковано і про саботовано не тільки ремонт та реконструкцію доріг комунального значення, наприклад, а і природоохоронні заходи, що надзвичайно болісно відбивається на територіальних  громадах. Окремо треба сказати про діяльність фонду регіонального розвитку, на який  у минулому році було виявлено аж 1 мільярд 600 мільйонів гривень. А в цьому році, поточному 2013 році і того менше, всього-на-всього  987 мільйонів, у пряме порушення вимог Бюджетного кодексу України, це є менше половини відсотка від видатків державного бюджету. Це означає, що в підсумку  потреби місцевого самоврядування і місцевих громад  в плані розвитку на інфраструктурного  якогось покращення абсолютно нікого не цікавлять ні в цій, як я бачу сесійній  залі, а ні в українському  Кабінеті міністрів.    

Можна зробити також висновок, що Державний бюджет України  на сьогоднішній день функціонує у наступному режимі. Коли бракує коштів для покриття видатків  державного бюджету, беруться кредити  на зовнішні запозичення. Коли бракує коштів  місцевим бюджетам, тоді беруться  казначейські позики. Що пропонує наше доблесне Міністерство фінансів натомість? А натомість воно пропонує такий механізм: казначейські векселі,  а також здійснення видатків  без запланованих бюджетних призначень, цьогоріч на суму  у 50 мільярдів гривень.

Окремим чином хочеться згадати і про податкові пільги  горезвісні. Так минулого року  Державний  бюджет України недоотримав 7 мільярдів гривень податку на додану вартість внаслідок того,  що  певні суб'єкти господарювання отримали  пільги на завезення  медичного обладнання. Скажіть,  будь ласка,  шановні колеги, а від цього покращилась українська система охорони здоров'я? Чи може дешевшими стали ліки імпортного виробництва, які завозились в Україну повністю безконтрольно?

Також заслуговує  на увагу і те, яким чином у нас накопичувався, а потім погашався державний борг. За 2012 рік у нас 92 мільярди гривень було бездарно  витрачено на погашення та обслуговування державного  боргу. Уявімо собі, що цих видатків не треба було б здійснювати  і 92 мільярди гривень могли б піти на українське сільське господарство, житлово-комунальну сферу, освіту, науку та культуру.

Підсумовуючи, можу сказати, що  фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" категорично не сприймає бездарного управління  державними фінансами, а відтак,  не буде  голосувати за постанову про …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Завершили?

Для виступу запрошується народний  депутат Цибенко, фракція Компартії України. 

16:57:10

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Фракція Компартії України, голова Комітету соціальної політики і праці, голова ради ветеранів України.

Шановні колеги, не відкрию Америки, якщо я скажу, що бюджет, будь-який бюджет треба оцінювати найперше по тому, кому він слугує. 20 років пострадянського зубожіння України, навіть не виживання, а зубожіння України, твердо переконали фракцію Компартії України про те, що цей бюджет слугує ні людині праці, ні шахтарю, ні вчителю, ні лікарю, ні пенсіонеру, ні ветерану, ні інваліду, а він слугує виключно грошовому мішку, банкіру, підприємцю або вороватому чиновнику.

І звіт уряду, який ми сьогодні почули, чи то у викладенні першого заступника міністра фінансів, чи то у викладенні міністра фінансів, він лише підтвердив про те, що фракція Компартії України була абсолютно, як не голосувала за затвердження цього бюджету, права. Бо ми розуміли про те, що комусь в цьому бюджеті достанеться бублик, а абсолютно більшості населення України залишиться дірка від бублика. Як цей бюджет, як і будь-який інший, виконував таку надзвичайно важливу функцію як захист найбільш знедолених верств населення? Аж ніяк. Декілька прикладів з цього приводу, скажімо є такий закон, закон про статус ветеранів війни і гарантії соціального захисту. Він передбачає, що держава має максимально захищати найбільш поважну частину нашого населення, інвалідів Великої вітчизняної війни, ветеранів, фронтовиків і так далі. Але що ми бачимо насправді? Ще недавно ми оперували, коли говорили про безпосередніх творців великої перемоги ветеранів фронтовиків, оперували мільйонними цифрами. Сьогодні їх залишилося менше 100 тисяч чоловік. Здавалося б, є всі можливості для того, щоб максимально їх захистити. Але тим не менше із десяти мінімальних  пенсій, які мав би отримати у відповідності до цього закону інвалід війни 1 групи, із 10 мінімальних пенсій отримали в цьому році трошки більше 2 тисяч, тобто 20 відсотків від того, що мав би по закону отримати інвалід війни 1 групи. 

Або така категорія громадян України як діти війни. Знову ж таки законом передбачено, що вони мають отримувати в якості доплати до базової пенсії 30 відсотків мінімальної пенсії. В минулому році це було порядку 7 відсотків, тобто знову ж таки четверта частина від того, що передбачено законом. Підкреслюю, чинним законом, який ніхто не опротестував і ніхто не скасував.

Ще один показник. Чорнобильці –  громадяни, які зробили в мирний час те, що зробили свого часу ветерани Великої Вітчизняної війни, врятували країну від страшного лиха. І тим не менше вони сьогодні переживають таке ж зубожіння, як і абсолютно найбільш обездолених верств населення.

Ще одна категорія громадян, ще один показник, який має пряме відношення до державного бюджету України, точніше до його виконання, -  пенсійне забезпечення. Ми вже неодноразово в тому числі і на цій сесії обговорювали ситуацію з рівнем пенсійного забезпечення. Влада дуже часто пишається середніми показниками щодо пенсійного забезпечення, я про це говорив, але хочу ще раз нагадати. Знаєте, середня пенсія по Україні, яка становить трошки більше тисячу 400 гривень – це як середня температура по лікарні. Хтось у когось 42, хтось уже холодний, а в середньому 36,6. Ми що не знаємо звідки береться той середній показник?  9 бідолах отримують пенсію менше тисячі гривень, поряд з ним ставиться десятим один чиновник або депутат і в середньому виходить тисячу 400 гривень. Це не відповідає не трудовому вкладу, нічому іншому.

Отже, фракція Компартії України, будучи абсолютно послідовною політичною силою, яка не голосувала за затвердження цього документу, відповідним чином не буде голосувати  і затвердження тих пропозицій, які подає бюджетний комітет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присідайте, будь ласка, Петро Степанович. Прошу народних депутатів записатися на виступи.

Народний депутат Пишний, фракція "Батьківщина". Кому передати слово?

17:02:38

ПИШНИЙ А.Г.

Андрій Пишний, фракція "Батьківщина".  Ну, власне, ви знаєте, шановні колеги, про стан українських державних фінансів яскраво свідчать ті законопроекти, які останні пів року фракція Партії регіонів намагається протиснути через український парламент. Усі ці законопроекти свідчать про катастрофу: фінансові векселі, санаційний банк, заліки, квазі-гроші і тому подібне. Мова іде як раз саме про те, що фракція Партії регіонів і особисто, власне, Міністерство фінансів чітко усвідомлює катастрофічний стан  українських фінансів. Було дуже дивно сьогодні почути, власне, доповідь голови Рахункової палати, яка яскраво, в принципі, розкладає ту катастрофу, яка сьогодні має місце в українській фінансовій системі. Натомість жодної реакції з боку офіційної державної влади на цю подію і на цю ситуацію немає. Ми знову слухаємо чергові байки, які, власне, навіть на тверезу голову не можуть сприймати, ви знаєте, представники Кабінету Міністрів. Через що, власне, ми спостерігали ту ганебну річ, яка відбувалася під час ранкового засідання і доповіді першого заступника міністра фінансів. Власне, вся ця ситуація однозначно свідчить про те, що єдина об'єктивна оцінка звіту про стан виконання українського бюджету за 2012 рік – це відставка уряду. Відставка уряду, який нездатний ні спрогнозувати український бюджет, ні забезпечити його наповнення, ні проконтролювати його виконання, ні, власне, навіть якісно прозвітувати стан українських фінансів. Отже, відставка уряду – це єдиний і найбільш логічний наслідок діяльності цього уряду в сфері виконання українського бюджету. Дякую.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Канівець.

17:04:44

КАНІВЕЦЬ О.Л.

Шановний головуючий! Шановні колеги депутати! Олег Канівець, 126 виборчий округ, Стрийщина, Жидачівщина, партія "Громадянська позиція". Сьогодні багато виступаючих критикували уряд. І я на цьому теж хочу загострити увагу. Що уряд у своїй діяльності за минулий рік і вже практично за половину цього року демонструє зневажливе ставлення до бюджетів органів місцевого самоврядування.

Багато сказано критичних зауважень про те, як здійснюється казначейське обслуговування місцевих бюджетів. Ні слова не сказав ні перший заступник міністра фінансів, ні міністр фінансів а яка є кредиторська заборгованість перед бюджетами органів місцевого самоврядування станом на 1 січня 2013 року.

Ми на бюджетному комітеті намагалися цю цифру з'ясувати. На превеликий жаль, ми її так і не з'ясували. Тільки з уст заступника голови казначейства державного прозвучала цифра мільярд 100 мільйонів.

За наполяганням депутатів на бюджетному комітеті в проект Постанови про звіт за 2012 рік ми хотіли включити норму зобов'язати уряд станом на 1 липня погасити заборгованість перед бюджетами органів місцевого самоврядування, всю заборгованість кредиторську. На жаль, не вдалося цю норму в проект постанови включити. Натомість з'явилася норма вжити протягом двох місяців заходів для того, щоб цю заборгованість погасити.

Я хочу також підтримати Асоціацію міст України, яка дала свої зауваження до указаного проекту постанови. З кожним роком держава недофінансовує делеговані державою органам місцевого самоврядування повноваження. А саме: фінансування освіти, культури, медицини, державного управління. В минулому році недофінансовано близько 30 мільярдів.

Більше того, з кожним роком збільшується частка участі державних бюджетів місцевого самоврядування, так званого другого кошику.  Тобто доходи, які пізніше не враховуються при міжбюджетних трансфертах. І ця частка з кожним роком росте.

Якщо в 2007-2011 році ця частка вимірювалася десь близько 25-30 відсотками, то в минулому році більше 42 відсотків органи місцевого самоврядування власних коштів віддавали на обслуговування державних повноважень.

І останнє, що хочу сказати. З кожним роком зменшується так званий другий кошик, тобто власні надходження органів місцевого самоврядування. Сьогодні вони складають по результатах за минулий рік всього 8 відсотків, у той час, як в усіх країнах європейських він є не менше 35-40 відсотків. Ось, де політика для уряду, щоби підтримати органи місцевого самоврядування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів. Прошу.

17:08:14

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати! Ви знаєте, ситуація, яка є  на цю хвилину у Верховній Раді, на мій погляд, вона мене турбує тому, що ми обговорюємо дуже важливе питання країни, і майже ніхто на це питання не звертає уваги. Всі майже депутати зайняті своїми особистими питаннями, і ніхто не вникає, як країна прожила по основному закону, і які результати Україна  зробила, отримала, і по цим результатам як країна буде далі розвиватися.

Мене особисто як народного депутата турбує фінансовий стан країни. Тому що фінансовий стан країни, по моїй оцінці, є незадовільним. І він пов'язаний з внутрішніми і зовнішніми причинами. І, на жаль, на моє глибоке переконання, системного підходу по вирішенню цих питань в нашій країні не відбувається. І не відбувається сьогодні в залі не зі сторони опозиції, ні зі сторони нашої більшості. Тому що, на мій погляд, країна в сучасному світі не може дальше функціонувати, розвиватися по такій системі, як вона сьогодні фінансується.

Чому я маю декілька, буквально, таких застережень.

Перше. Україна підписала і ввійшла, приєдналася до сотовських законів. Відповідно вона діє або відбуваються всі процеси економічного характеру по міжнародним стандартам. Тому у мене по міжнародним стандартам завжди виникали питання як же ж так, що на українському ринку присутня банківська система з західним капіталом, з внутрішнім капіталом, чому наші банки збільшили за цей рік в 9,9 разів більше доходів, а виробництво промислового сектору впало до нуля.

Як так получається, що сьогодні наша банківська система фінансується під самі великі проценти реальний сектор економіки і неможливо фінансувати поточні витрати. А, разом з тим, отримує надприбутки.

Чому Міністерство фінансів, Національний банк не втручається в цю систему? Чому ми сподіваємося, що це само собою вирішиться це питання?

На мій погляд, це руйнує нашу економіку. Якщо ми сьогодні не зробимо все, щоб наш ринок спожива… споживчий ринок внутрішній зростав, ми не зробимо нічого в економіці. А як ми можемо зробити коли наша сьогодні електроенергія на внутрішньому ринку для промисловців вдвічі дорожча чим ми експортуємо? Як ми можемо зробити, що у нас газ на внутрішньому ринку більше чим на зовнішньому? Як ми можемо зробити економічний рух і в будівництві якщо у нас метал в два з лишнім рази дорожче чим на зовнішньому ринку? Чому на це монопольний комітет мовчить? Чому Міністерство фінансів не пропонує дешевих кредитів для нашого реального сектору економіки? Чому ми фінансуємо банки, інвестиції даємо для банків, які дають надвеликі проценти для нашої економіки? Чому ми спостерігаємо за цим питанням і не втручаємося, боїмося цього питання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Останні виступаючий – об'єднання "Свобода", Марцінків.

17:11:34

МАРЦІНКІВ Р.Р.

Прошу передати слово Михайлу Головку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Михайло Головко. Прошу.

17:11:52

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановні депутати, та ситуація, яка сьогодні сталася в українській державі із фінансової сфери – це є просто катастрофічно.

Державний борг, ми бачимо, щороку все більше і більше зростає. На сьогоднішній день він складає 530 мільярдів гривень, це майже 69 мільярдів доларів - сукупний державний борг і гарантований державний борг в цілому.

Якщо розділити цю суму на кожного українця, це кожен українець винен практично 14 тисяч гривень: маленький, дорослий, старий, пенсіонер, новонароджений українець, а він вже має на сьогоднішній день борг, який потрібно буде сплатити. Якщо цю суму боргу поділити на кожного працюючого українця, це вона становитиме порядку 24 тисяч гривень на кожного працюючого українця. Якщо сюди ще додати 162 мільярди гривень оцих позик українців щодо банківської системи, це ще додатково сума. В сумі вона сягає 34 тисячі гривень на кожного працюючого українця.

Таким чином, якщо людина отримує мінімальну заробітну плату, йому потрібно буде працювати більше 3 років, щоб сплатити цей борг. А якщо людина отримує середню заробітну плату – це більше року. От до чого на сьогоднішній день під керівництвом Партії регіонів, уряду Азарова загнали економічну ситуацію в такий економічний борг, в оцю кабалу український народ.

Тому ми розуміємо всю цю небезпеку, відповідальність, що сьогодні відбувається. Сьогодні дефіцит бюджету 50 мільярдів. Ми бачимо як роздуваються і збільшуються статті фінансування силових структур, в першу чергу оцієї Служби безпеки, МВС, судів, правоохоронних органів. Ця сума сягає вже більше 30 мільярдів гривень. В той же час, коли фінансування, наприклад, Збройних сил України взагалі не відбувається і щороку зменшується на 1 мільярд в цілому, а щодо закупівлі зброї і військової техніки, то з 15 мільярдів до 1 практично, 900 мільйонів гривень. В мене виникає запитання тоді, шановні депутати, а від кого тоді ми захищаємося, від власного народу чи від зовнішньої загрози? Таке враження, що уряд і ця банда боїться в першу чергу українців, власного народу. Вона переслідує сьогодні опозиціонерів, переслідує сьогодні патріотів. Сьогодні тягають їх по тюрмах і так далі. Тому ми бачимо, куди виділяється фінансування. В той же час щодо соціального захисту кошти не йдуть.

Минулого року Україна витратила 92 мільярди на погашення державного боргу і на обслуговування державного боргу. 24 мільярди тільки щодо самого кредиту. Якби ці кошти дійсно були направлені на соціальні потреби, то були вдвічі профінансована медицина, освіта, навчальні заклади і так далі. Це би дало суттєвий розвиток і щодо інфраструктури на місцях. Адже на сьогоднішній день місцеве самоврядування найбільше страждає. І те, що казначейство сьогодні блокує проведення фінансування, 4 мільярди забравши коштів місцевого населення, і ними розпоряджається…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Виступи закінчено. Заключного слова у міністра немає. У голови комітету? Немає.

Шановні народні депутати,  прошу зайняти свої місця, будемо переходити до голосування. Прошу підготуватися до голосування. Я прошу підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради (реєстраційний номер 2688-д) про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" для прийняття за основу та в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

17:16:39

За-192

Шановні депутати, по фракціях.

Шановні депутати, Постанова  Верховної Ради України Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" взято до відома. (Шум у залі)

Переходимо до наступного питання – питання  ратифікації. Вноситься на розгляд  проект Закону (№0024) про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї. Як будемо розглядати. (Шум у залі)

Прошу проголосувати за скорочену процедуру. Прошу голосувати.

17:18:09

За-187

Проти-97, утримались-10, не голосували-99. Рішення прийнято.

Прошу міністра фінансів – Юрія Володимировича Колобова. Потім – голові комітету. Прошу. Юрій Володимирович, 2 хвилини у вас.

КОЛОБОВ Ю.В.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати та присутні!  Вашій увазі пропонується проект Закону України про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї, підписаний 8 листопада 212 року в місті Нікосія. З укладанням конвенції розширюється договірно-правова база України з питань оподаткування. Зазначена конвенція створює сприятливі умови для інвесторів України та Кіпру, стимулює ділову ініціативу підприємств, регулює питання міжнародного оподаткування доходів у двосторонніх стосунках між державами.

Метою укладання цієї угоди і конвенції є уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, які виникають на територіях  обох країн. Це досягатиметься як  шляхом розподілу  права оподаткування  окремих видів доходів між Україною і Кіпром, в  залежності від місця їх виникнення, так і шляхом  врахування податкових зобов'язань платника податку     однією з держав  сум податків  сплачених  на території іншої держави.

Крім того, конвенція також направлена на  запобігання ухилення від сплати податків, усунення  податкової дискримінації, створення механізмів щодо покращення  співробітництва між  податковими органами  України та Кіпру шляхом встановлення процедур взаємного узгодження  спірних питань, забезпечення   обміну  податкової інформації.

Конвенцією передбачено такі ставки оподаткування  дивідендів,  процентів та роялті.

Дивіденди. Загальна ставка  15 відсотків і  5 відсотків, якщо отримувач дивідендів володіє не менш ніж 20 відсотків  капіталу компанії або інвестував  не менше, ніж  100 тисяч євро в компанію, що  такі дивіденди сплачують.

Проценти. Загальна ставка 2 відсотки.

Роялті. Загальна ставка 10 відсотків,  5 відсотків для роялті відносно будь …

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

КОЛОБОВ Ю.В.   … авторських прав на наукові твори будь-якого патенту торгової марки, таємної формули, процесу  або  інформація щодо  промислово-комерційного наукового досвіду.

Поряд з цим звільняються  від оподаткування доходи відчуження майна  резидентів Кіпру, які розташовані на території України. Відповідно до  пунктів 3 та 2 стаття 9 Закону України   "Про міжнародні договори України"  ця  конвенція і протокол до  неї підлягають  ратифікації Верховною Радою. Прийняття   зазначеного Закону  України сприятиме прискоренню  набуття чинності конвенції і   протоколу до неї та    впорядкування стосунків між Україною та  Кіпром у податкові й сфері. Набуття чинної конвенцією  дозволить  збільшити надходження до Державного бюджету в розмірі близько 1 мільярда на рік.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, Юрій Володимирович.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Михайлович Немиря.  Дві хвилини, прошу вас.

17:21:53

НЕМИРЯ Г.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Республікою Кіпр. Під час обговорення ми заслухали представників Міністерства закордонних справ та Міністерства фінансів. Були висловлені дві протилежні точки зору.

Одна позитивна, яка пропонувала ратифікувати цей закон, схвалити його, аргументуючи це тим, що таким чином виникне нова договірна правова база і припинить існування договір від 1982 року.

Інша сторона була негативно налаштована до цього закону, аргументуючи це тим, що, по-перше, ця конвенція була підписана із представниками попереднього Уряду Кіпру і до початку дуже серйозної кризи, від якої потерпає зараз Кіпр.

По-друге, також зверталась увага на той факт, що за останній рік товарообіг між Україною та Кіпром склав 79 мільярдів доларів, з яких 62 мільярда доларів, пов'язаних з продажем або купівлею цінних паперів або майна, що може свідчити про те, що деякі українські компанії обмінюють свої акції та корпоративні права на акції, як правило, підставних компаній на Кіпрі, які потім можна використовувати як частину тіньових трансакцій.

Комітетом було рішення рекомендувати Верховній Раді ратифікувати зазначену угоду. Однак хотів би звернути увагу, що не всі члени комітету підтримати ратифікацію конвенції. З 12 присутніх на засіданні "за" проголосувало 8 членів комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записатися народних депутатів від фракції.

Прошу, фракція "УДАР Віталія Кличка" народний депутат Віктор Михайлович Пинзеник .

17:24:25

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! В моєму житті доводилось не один раз готувати і розглядати угоди про уникнення подвійного оподаткування. Кожного разу я підтримував тексти цих угод, бо це були нормальні, стандарті угоди. У нас виняток тільки складає угода з Кіпром. Чому?  Тому що там збереглась угода між колишнім Радянським Союзом і Україною про уникнення подвійного оподаткування. Запропонований  текст угоди спроба вирішити цю проблему, але, на жаль, він не вирішує. Я ще раз хочу наголосити, що я меншою мірою хочу звинуватити в цьому уряд, бо мені особисто теж доводилось займатись цією угодою. Ми потрапили в незручну ситуацію, бо партнеру не потрібна нова угода, угода по якій немає жодних податків. Тому жодному уряду неможливо досягнути хорошого результату. В 2007 році я застав проект угоди, який вже був хороший, його можна було підписувати, однак наші партнери відмовилися підписати.

У зв’язку з цим я пропоную повернутися до пропозицій, які я виношував в цьому залі кілька тижнів назад. Дану угоду не ратифіковувати, утриматись від її ратифікації, позбутись угоди, яка діє сьогодні між Україною і Кіпром в частині угоди між Радянським Союзом і Кіпром. Через кілька тижнів наша сторона, партнерська сторона сама буде зацікавлена в швидкому прийнятті і ратифікації угоди. Через тиждень, два ми будемо мати нормальний стандартний текст угоди, який відповідатиме інтересам нашої країни. Я пропоную шановні народні депутати визначитись і підтримати цю ініціативу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу об'єднання "Свобода" народний депутат Панькевич.

17:26:16

ПАНЬКЕВИЧ О.І.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" вважає, що пропонована угода попри гарну назву буде і надалі служити для вигоди тільки кількох сімей в Україні. Тобто олігархам, що здобули свої мільярди, як правило, злочинним шляхом за рахунок зубожіння мільйонів українців.

Проект  закону, що пропонується  урядом, по суті не відрізняється від попередньої угоди від 29 жовтня 1982 року, тобто ще радянського документу. Угода абсолютно не вирішує ні давню проблему виводу грошей олігархів за кордон, ні проблему юридичної залежності величезної кількості українських господарських товариств від кіпрських офшорів, які і є формальними власниками їх корпоративних прав, ні проблеми ухилення від сплати податків в Україні, отриманих цими офшорами на території нашої держави. Аналіз проекту угоди, зокрема, статей 7, 11, 13, 21 свідчить про те, що створені чи придбані українськими олігархами кіпрські підприємства і надалі залишаються номінальними власниками корпоративних прав більшості великих прибуткових підприємств України, що зміна власників українських підприємств і надалі відбуватиметься поза межами держави без сплати належної суми податків від відчуження корпоративних прав, прибутки українських підприємств і надалі можна буде ховати на Кіпрі, сплачуючи кіпріотам податки в рази менші, ніж це було в Україні.

І тому "Свобода" проти ухвалення законів, що потрібні олігархам і  руйнують економіку України, виступає за денонсацію старої угоди від 29 жовтня 1982 року і так само проти ратифікації проекту, що сьогодні розглядається. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Батьківщина", народний депутат Сергій Терьохін.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

17:28:27

ТЕРЬОХІН С.А.

Добрий вечір, шановні колеги! Декілька тез, по-перше, ця угода була парафована, підписана до кризи кіпріотської, тоді існували такі базові угоди з іншими країнами і Кіпром. Після того, Євросоюз перед тим, як надати два з половиною мільярди допомоги Кіпру, зажадав, щоб Кіпр ввів оподаткування на будь-які кіпріотські компанії, які торгують іноземними акціями, корпоративним капіталом. Так от виникає дуже цікава ситуація, коли Кіпр вже ввів таке оподаткування, а цією угодою тільки українські акції корпоративні права, "правекси", "таси" і так далі, і СД, які там мінялися  акціями, з якимись там офшорками, не будуть оподатковуватися.

Більш за те, сьогоднішня угода теж не є легітимною. Оскільки, якщо ви подивитеся на закон про правонаступництво України по міжнародних угодах з 1991 року, Віденську угоду про правонаступництво 1992 року, ми її тут ратифікували, Конституцію України, Закон про міжнародні договори, то виявляється, що всі ці гроші, які оці всі роки вивозили на Кіпр, є незаконними.

І для того, щоб, я просто раджу, для того, щоб не відкривати ящик пандори, ми маємо сьогодні не ратифікувати цю угоду, доручити уряду провести додаткові переговори з новим кіпріотським урядом. І нарешті, я хотів би сказати привіт комуністам. Двічі я стояв на цій трибуні, двічі комуністи не голосували за денонсацію угоди з Кіпром по одній причині. Бо там був комуніст Президент. Що зробив комуніст Президент з Кіпром, всі ми знаємо.

Тому ще раз. Фракція "Батьківщина" не буде підтримувати ратифікацію такої угоди…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Партія регіонів, народний депутат Журавський. З місця, я прошу.

17:30:51

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Конвенція гарантує, що підприємці однієї держави будуть оподатковуватися в іншій державі на тих самих умовах, що і підприємці цієї іншої держави. Ну, хто проти цього? Конвенція спрямована на попередження ухилень від сплати податків. Хто проти цього? Створюються додаткові умови для поглиблення українсько-кіпрських економічних стосунків. Хто проти цього?

Комітет з питань європейської інтеграції більшістю голосів "за". Фракція Партії регіонів – "за". Конвенцію слід ратифікувати, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, народний депутат Олег Ляшко. Хвилина вам.

17:31:52

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги народні депутати! От щойно Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів оприлюднило інформацію, що стосується України. Наша країна за даними ЦРУ Сполучених Штатів посідає друге місце в світі по рівню смертності. Разом з нами на першому місці ЮАР. За нами – Лесото, Чад і Гвінея-Бісау. Ми в п'ятірці, п'ятеро африканських… четверо африканських країн і наша п'ята.

За показниками зростання населення, чисельності населення в Україні  ми в кінці списку – 227 країна з 232. За прогнозами Організації Об'єднаних Націй до 2050 року населення України зменшиться на 15 відсотків. Про що ми з вами говоримо?

Одні виходять уряд хвалять, інші виходять ще що роблять. Населення, громадяни країни вимирають. І наше завдання – припинити цю ганебну політику, в тому числі через припинення виведення капіталів на Кіпр. Угода має бути скасована…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення закінчено. Прошу підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування проект Закону (0024) про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням  стосовно податків на доходи та Протоколу до неї для прийняття за основу і в цілому. Прошу голосувати.

17:34:00

За-215

Проти – 79, утримались – 36, не голосували – 59.

Рішення не прийнято.

По фракціях. (Шум у залі)

Що за, які мотиви? Мотиву вже немає. Петр Олексійович, по мотивам голосування немає при скороченні процедурі.

Розглядається проект закону... А? Народний депутат Яворівський, яке у вас питання було?

17:35:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Батьківщина", Троєщина, Київ.  Шановний Володимире Васильовичу, ну логіка, елементарна логіка, ну, по-перше, ж треба з самого початку зробити те, щоб поставити, денонсувати з першу ту вже стару напівмертву, але діючу в Україні, оцього монстра, який висмоктує із України усі сили, які є, це ту радянську угоду. Це не було зроблено. Пішли напролом. Конвенція не підтримана, відхилено законопроект. Поставте зараз на денонсацію мій законопроект, який був там, ми проголосуємо і розв'яжемо цю проблему. Це логічно, розумно і вчасно. Найголовніше. Будь ласка, поставте на денонсацію законопроект мій і, до речі, і Пинзеника. Вони майже, там, у нас тотожні, там, відрізняються, щоб денонсувати цю  угоду, яку, ще раз кажу, яка висмоктала з України її економічні сили, яка… цей Кіпр, який став чорною діркою проголосуємо і поставимо крапку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас немає такого закону сьогодні в порядку денному. Тому немає чого ставити на голосування. Може поставити на голосування повернути на перше повторне читання? (Шум у залі) Народний депутат Каплін. Потім я дам. Всі фракції виступлять.

17:36:42

КАПЛІН С.М.

Шановна українська громадо, шановні виборці у Полтаві, у Донецьку, в Криму, на Західній, Східній, Центральній Україні, нарешті ми сьогодні отримали відповіді на ці загадкові біл-борди партії, яку я називаю партією легкої поведінки, а зареєстрована вона як Комуністична партія України.

Подивіться, подивіться як вони проголосували за цю кіпрську угоду. Фактично вона дозволяла сьогодні продовжувати вивозити, витягувати, вивертати кишені з простих українських громадян і позбавляти останньої можливості врятувати ті школи, які закриваються, ті лікарні, які закриваються, дозволити далі плодити олігархів, далі дозволяти це грабіжництво країни.

Ви ж обіцяли мільйонам українців, яких надурили, що ви позбавите Україну олігархів і можливості вивозити за кордон те, що ці люди своїми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Порошенко, прошу включіть мікрофон.

17:37:55

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Володимире  Васильовичу,  я хотів би привернути вашу увагу, що після того, по-перше, немає у нас повторного першого читання при ратифікації міжнародних договорів. Сьогодні, якщо ця угода не набрала чинності, не була ратифікована, то це означає, що діє стара угода, за якою абсолютно без мита, з нульовим митом сьогодні виводяться прибутки, які мали бути зараховані до державного бюджету на Кіпр.

Тому я маю абсолютно тверде переконання, що ми маємо ініціювати лідерами п'яти фракцій Угоду про денонсацію і наступного дня міністр фінансів Кіпру буде в нас для того, щоб провести з урядом України переговори про новий зміст угоди, яким  буде захищено інтереси державного бюджету України, українців.

Прохання поставити, внести цю пропозицію в наступній Погоджувальній раді, вирішити це питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Комуністичної партії, Симоненко Петро Миколайович.

17:39:08

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів, шановні громадяни, я хочу нагадати, що саме за комуністів уряди радянські ніколи не призначали і затверджували офшорні зони. А саме за 20 років, яких Україну перетворили в зони, так і для себе оті, хто зараз соловейками виступають, призначили ті офшорні зони, куди вони і  викачували всі 20 років цей капітал українських громадян і те, що заробляли українські  громадяни.

А мова йде про те і ті сучасні питання, які виникають природно. 5 чи 7 мільйонів громадян України працюють за кордоном. І виникає природня ситуація, він там заробив гроші, там вони обкладаються податками, приїхав сюди – тут друге з його будуть шкуру драти.

Тому мова йде про те, що ви не ховайтесь за людські проблеми,  а свої  гроші поверніть всі з офшорних компаній, бо ви якраз туди їх і сплавляли всі ці роки. І я вам ще раз нагадую, ви вкрали ці гроші відправили туди в офшорні компанії. Поверніть їх, будь ласка, покажіть, що ви їх спрямували на розвиток реального сектора економіки і тоді буде…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, я надам слово об'єднанню "Свободи" і все. Всі від фракцій виступили, питання очевидне. Мірошниченко, прошу, об'єднання "Свобода".

17:40:33

МІРОШНИЧЕНКО І.М.

Ігор Мірошниченко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Дуже вдячні Петрові Миколайовичу "офшорному векселю", я перепрошую, за те, що він підняв важливу тему – тему переховування коштів, втому числі, мабуть, і золота комуністичної партії, на Кіпрі в офшорних зонах. Я вже ставив якось це запитання, а він ніяк не відреагував. Тому хочу звернутися до нього особисто і до українського народу, щоб всі знали – є така "Гамма" телекомпанія в ефірі українського телебачення, так от ця "Гамма" телекомпанія на 50 відсотків належить двом його синам, а на 50 відсотків зареєстрована Кіпрі в офшорній зоні, за яку зараз так ревно бореться Петро Симоненко. (Шум у залі)  

Так от, треба, напевно. Починати з себе, Петро Миколайович, вивести гроші з офшорних зон, повернути їх в Україну, не ховатися від українських трудівників, інтереси яких ви захищаєте. А тоді уже розповідати нам про те, як ви будете боротися за права трудящих. Отож поверніть свої кошти  і телекомпанію "Гамма" з офшорної зони з Кіпру в …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, питання розглянуто. (Шум у залі) Питання розглянуто, тому ми до нього не повертаємося. А для репліки я надаю слово Петру Миколайовичу. (Шум у залі)

17:41:58

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги,   ось ці "нахтігаліки" знову таки співають те, що завжди вони співали. Я "нахтігалікам" цим   нагадую і хотів би, щоб вони самі собі дали ради і відповідь: а де їхні рахунки  головного супутника Гутника,  де він тримає в Люксембурзі, чи в інших компаніях? Це якраз той, хто займається фінансуванням "Свободи". Тому ви тут полегше говоріть про це.

І коли, так скажемо, ви згадуєте сьогодні, що має  відношення до держави Україна,  я ще раз вам нагадую, що якраз, так скажемо, подивіться на власний список уважно і хто у вас під якими номерами і з якими кличками поприходили. То ми це добре знаємо!  І тоді я прошу ще  і ще раз   привернути увагу до проекту,  який приймається і розглядається, чиї він інтереси  захищає і як користується  ним держава для того, щоб захищати  інтереси народу. А все це іде від лукавого, бо користується не держава цими законами, а олігархи, ось у чому різниця, у підходах  з  боку комуністів і цих "нахтігаліків", які співають зараз.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні депутати, не кричіть! Не превращайте Верховну Раду  репліки! Він прізвища не називав!

Розглядається проект Закону (№2037)  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств.    

Як будемо розглядати? Оце один закон розглянемо і підете відпочивати.  За скороченою процедурою. Ставлю на голосування скорочену процедуру.

17:44:04

За-181

Проти – 84, утрималося – 9, не голосувало – 107.  Рішення прийнято.

Доповідає голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тевелєв Дмитро Михайлович. Прошу. У вас дві хвилини.

ТЕВЕЛЄВ Д.М.

Добре. Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств.

Зазначений законопроект було розроблено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на виконання пункту 18.1 національного плану дій на 2012 рік. З метою комплексного удосконалення законодавчих норм щодо діяльності акціонерних товариств, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України про акціонерні товариства в частині: удосконалення механізму визначення ринкової вартості цінних паперів, заборона акціонерним товариствам придбати  власні акції під час їх розміщення, зобов'язати акціонерне товариство, що пройшло процедуру включення до акції до біржового списку, залишатися у такому списку хоча б на одній фондовій біржі тощо.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, законів України про державне регулювання ринку цінних паперів, про цінні папери та фондовий ринок, про державну реєстрацію юридичних осіб підприємців та закон про аудиторську діяльність.

Прийняття закону є важливим, оскільки дозволить досягти таких результатів.

Підвищити показники України в рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації ведення бізнесу внаслідок законодавчого врегулювання питання забезпечення відповідальності посадових осіб акціонерного товариства. Запровадити обов’язковість розкриття акціонерними товариствами інформації про значні правочини. Запровадити обов’язковість посади корпоративного секретаря в акціонерних товариствах.

Необхідно зазначити, що  Головним науково-експертним управління  Верховної Ради надано висновок до зазначеного законопроекту…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

ТЕВЕЛЄВ Д.М.  … низку зауважень та пропозицій до законопроекту та  зазначається про можливість за результатами розгляду в першому читанні прийняття за основу зазначеного законопроекту. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую сідайте. Співдоповідь  голова Комітету з питань економічної політики Андрій Володимирович Іванчук.

17:47:04

ІВАНЧУК А.В.

Доброго дня шановний Голово,  шановні народні депутати!  17 квітня 2013 року Комітет з питань економічної політики розглянув даний  законопроект 2037 внесений Кабінетом Міністрів. В даному проекті пропонується внести зміни до Господарського, Цивільного кодексів, Законів України "Про акціонерні товариства" та "Цінні папери та фондовий ринок".

Головне науково-експертне управління в своєму висновку від 4 квітня зазначає, що законопроект може бути прийняти в першому читанні за основу. На комітеті ми прийняли позитивне рішення і вирішили рекомендувати Верховній Раді України  прийняти даний законопроект в першому читанні за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Є, прошу, прошу записатися від фракцій. Об'єднання "Свобода", народний депутат Черняков.

17:48:11

ЧЕРНЯКОВ В.В.

Прошу передати слово Головко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Головко народний депутат.

17:48:16

ГОЛОВКО М.Й.

Шановні депутати!  Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Ми розглядали це питання на... цей даний законопроект на комітеті, дійсно, він був підтриманий, адже він на сьогоднішній день є актуальним, тому що як раз щодо діяльності акціонерних товариств потрібно влагодити законодавство. Тому є ряд нових там норм, які потрібно підтримати, а саме, це введення посади секретаря, який дає можливість контролювати діяльність акціонерних товариств, надання інформації акціонерним товариствам про діяльність акціонерних товариств, надання оригіналу статуту та інші функції, які покладені на цю посаду.

Також це є ряд зауважень до цього законопроекту, але ми неодмінно їх надамо до другого читання і відповідно буде прохання, щоб вони будуть, якщо будуть враховані, звісно, наша фракція підтримає. Тому от цей законопроект в першому читанні ми підтримуємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу фракція "УДАР Віталія Кличка", Розенко.

17:49:25

РОЗЕНКО П.В.

Прошу передати слово Капліну Сергію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Капліну Сергію.

17:49:31

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, фракція "УДАР Віталія Кличка", Полтавська область, виборчий округ 144, місто Полтава.

Наша політична сила вважає, що Верховна Рада України, маючи такий професійний склад, який обирав весь народ України і  комітет, і уряд мали  б підготувати більш фаховий, глибокий та всеосяжно охоплюючий всю основну проблематику щодо діяльності акціонерних товариств.

Ми не маємо жодного права спостерігаючи за тими викликами, які є сьогодні в українській економіці, спостерігаючи за тими процесами, які потрібно нам впорядкувати, добитися максимально високого рівня прозорості діяльності в тому числі акціонерних товариств, систематизувати, структурувати роботу. І забезпечити принаймні формування фондового ринку в нашій країні, ігнорувати можливість мати дійсно документ, законопроект високого фахового рівня.

Тому ми передбачаємо, що власне усі опозиційні політичні партії та також більшість мають зосередити увагу на цій тематиці та створити той документ, який би дійсно зробив серйозний, системний прорив у вирішенні цих важливих питань для розвитку української економіки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Партія регіонів, народний депутат Журавський.

17:51:05

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Прошу передати слово фахівцю з цього питання Сергію Федоровичу Кальцеву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Сергій Федорович Кальцев.

17:51:16

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

У проекті пропонується внести зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, законів України про акціонерні товариства, про цінні папери та фондовий ринок, та деяких інших законів, які спрямовані на подальше вдосконалення корпоративного управління в акціонерних товариствах, підвищення захисту прав акціонерів, а також адаптації національного законодавства до директив Європейського Союзу.

Крім іншого, законопроектом встановлюється, що всі діючі в нашій країні публічні акціонерні товариства зобов'язані включити свої акції до біржового списку хоча б однієї біржової біржі. Після чого публічне акціонерне товариство не має права покинути ринок цінних паперів та зобов'язано щоквартально сповіщати акціонерам та регуляторам про ринкову вартість акцій. Слід виділити нововведення. Обов'язкове введення посади корпоративного секретаря в акціонерних товариствах із 100 і більше кількістю акціонерів.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку від четвертого 2013 року зазначає, що законопроект може бути прийнятий у першому читанні за основу з урахуванням висловлених управлінням зауважень і пропозицій. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств прийняти у першому читанні за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція ""Батьківщина", народний депутат Бондаренко.

17:52:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, об'єднана опозиція, "Батьківщина". В цьому варіанті, який нам запропонований, дійсно, робляться певні кроки на покращення функціонування акціонерних товариств. Мене, перш за все, і як моїх колег підкупає те, що акціонерні товариства починають зрівнювати права міноритарних і мажоритарних акціонерів, які раніше були абсолютно нерівними. Мажоритарні акціонери приймали будь-які рішення, не враховуючи думки міноритаріїв, а також могли встановлювати фактично самочинно ціну акцій, визначати їх вартість акцій, і таким чином зводили все до того, що частина акціонерів вимушені були позбуватися цих акцій.

Більше того, тут є хороша норма, яка говорить про те, що акціонер може особисто не брати участь у зборах, він може направити свого представника або висловити навіть думку письмово. Це підвищує можливості акціонерів впливати на загальні справи.

Також тут добре те, що якщо  правління акціонерного товариства допускає збитків або акціонерне товариство зазнає цих збитків, то вони можуть бути відшкодовані за рахунок правління в повному обсязі. Тобто, сьогодні поки що цей законопроект сприяє кращому функціонуванню акціонерних товариств в Україні. Але я боюся, що він буде мінятися в гірший бік, тому що вплив великих акціонерів на процеси законотворчості значно більший. Я просив би, щоб комітет відповідний, а також фракції Верховної Ради забезпечили рівність прав всіх акціонерів, також і при викупі акцій, а також при їх трансформації, щоб цей процес дійсно був прозорий.

Тому, я думаю, що ми будемо підтримувати в першому читанні цей законопроект, але не допускати до наступних читань у верховному залі його погіршення, що в нас часто досить буває. Тому я просив би підтримати цей варіант і доопрацювати, і прийняти нормальний закон для України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, виступи закінчено. Підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування проект закону (реєстраційний номер 2037) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності акціонерних товариств за прийняття за основу. Прошу голосувати.

17:55:32

За-300

Проти – 21, утрималось – 1 і голосували – 49. Рішення прийнято.

Шановні депутати, на 15 хвилин продовжуємо роботу.

У нас ще є один закон. (Шум у залі) ні, ні, а да! Давайте попрацюємо.

Вноситься на розгляд проект Закону (№2406) про внесення змін до статті 154 Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку виробництва продуктів дитячого харчування. Це важливе питання. Прошу, хто за скороченою процедурою розглянути? Прошу голосувати.

17:56:35

За-190

Сейчас доповідь буде і поставлю на голосування.

Рішення… За – 190, проти – 27, утрималося – 8, не голосувало – 145. Рішення прийнято.

Які пропозиції є в депутатів? (Шум у залі) Не в цілому, а за основу.

Я можу ставити цей закон за основу? А? прошу увагу, народні депутати, прошу увагу. Проект закону, ставлю на голосування проект Закону (№2406) про внесення змін до статті 154 Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку виробництва продуктів дитячого харчування для прийняття за основу. Прошу голосувати.

17:57:52

За-305

Проти – 0, утрималось – 26, не голосувало  - 39.

Рішення прийнято.

І останнє питання. Розглядається проект Закону, ви послухайте, у нас  он іще  17 хвилин. Ми розглянемо ще одне питання і все.  Проект Закону (2341) про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (щодо багатонаціональних навчань).

Як будемо розглядати? Прошу за скороченою процедурою проголосувати. Прошу голосувати.

17:58:56

За-196

Проти – 35, утрималось – 6, не голосувало – 130.

Рішення прийнято.

Саме гучніше кричав народний депутат Кайда. Включіть мікрофон, яка у вас пропозиція?

17:59:12

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Володимир Васильович, пропонуємо ставити і голосувати за основу без обговорень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на голосування. Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування проект, щоб комітет міг працювати. Проект закону (реєстраційний номер 2341) про внесення  зміни до статі 8 Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" (щодо багатонаціональних навчань) для прийняття за основу і в цілому. Прошу голосувати.

18:00:17

За-303

Проти-0, утримались-0, не голосували-66.

Рішення прийнято.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу. В 10 годин завтра запрошую до сесійної зали.