ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 18 г р у д н я  1997  р о к у .

16 г о д и н а .

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися в   залі   330   депутатів.   Вечірнє   засідання оголошується відкритим.

 

     На трибуну  запрошується  міністр  фінансів  Ігор   Олександрович Мітюков.  Відводиться півгодини на запитання.  Перше запитання ставить Свято Василь Петрович.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую, Олександре Олександровичу. Перше запитання   -   до   Прем'єр-міністра  України  Пустовойтенка  Валерія Павловича.  Шановний  Валерію  Павловичу!  Як   суб'єкт   законодавчої ініціативи  я вніс до проекту бюджету на 1998 рік дві пропозиції,  які дають до дохідної частини бюджету додатково 130 мільярдів гривень, або ще  чотири  бюджети.  Це  реальні  цифри.  Перша зумовлена обкраденням народу за рахунок заощаджень.  Ідеться  про  індексацію  заощаджень  і повернення боргу.  А друга - пов'язана з дефіцитом обігових коштів. Чи поділяєте ви мою думку?

 

     І друге запитання - до міністра фінансів.  Ігоре  Олександровичу, ви  разом  зі  своїми колегами нагадуєте мені оптиміста,  який падає з хмарочоса.  Його запитують у якомусь  там  зв'язку:  "Ну  як?"  А  він відповідає:  "Нормально, летимо", - хоча фініш добре відомий. Вибачте, можливо, я вас ображаю. Чи поділяєте мою думку?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Василю Петровичу, нехай міністр не відповідає, зекономить час.  Бо на це можна відповісти по-різному, залежно від того, чому він падає. Ви знаєте, з цього приводу є багато анекдотів.

 

     Валерію Павловичу,   якщо   можна,   відповідайте.    Або    Ігор Олександрович відповість.

 

     МІТЮКОВ І.О., міністр фінансів України. Я відповім.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановний   Василю   Петровичу!   Я   поділяю  вашу стурбованість долею тих,  хто втратив свої  заощадження,  і  тих,  хто втратив  гроші  через інфляцію.  Та,  на жаль,  те,  що ви пропонуєте, нічого іншого,  крім домальовування нулів до наших банкнот,  не дасть, тому  що  й  індексація,  і компенсація обігових коштів можлива,  як я розумію  вашу  пропозицію,  лише  за  рахунок  емісії.  Якщо  є  інший механізм,  то  я буду дуже вдячний,  коли ви дасте мені більш детальні бухгалтерські проводки, яким чином це можна зробити. Я поки що не можу цього уявити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бобриньов. Будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський  виборчий   округ,   м. Севастополь).  Уважаемый  Игорь  Александрович!  У  меня  два вопроса. Первый.  Я посмотрел,  какие дотации выделяются Севастополю. Это такой мизер, что их вообще можно не давать.

 

     Севастополь - это город,  где нет горячей воды, где постоянно нет света,  нет тепла и так далее.  Скажите,  пожалуйста, участвовали ли в обсуждении  проекта  бюджета  представители администрации,  управления финансов Севастополя?  Настаивали  ли  они  на  том,  чтобы  увеличить субвенции для города?

 

     И второй  вопрос.  Я  считаю,  вы  неправильно  сделали,  сняв 30 процентов с налоговой администрации. Вы работали за границей и знаете, что  во  всех  странах  это самый мощный государственный аппарат.  Без оперативно-розыскной системы невозможно собирать налоги.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Щодо першого запитання.  Таке ж запитання надійшло від народного депутата Степанюка. Усі обласні делегації взяли участь в обговоренні проекту бюджету як у Міністерстві фінансів, так і в  Комітеті  з  питань  бюджету.  Деякі  делегації і досі опрацьовують пропозиції  і  працюють  разом  з  нами.  Звичайно,  мало  кого   може задовольнити нинішня ситуація з фінансуванням видаткової частини.

 

     Щодо Севастополя. Ми більше концентрували увагу на допомозі місту до кінця року,  щоб дофінансувати доходи,  які  випали,  і  насамперед забезпечити  місто  до кінця року паливно-енергетичними ресурсами.  Це питання ми вирішимо.

 

     Друге запитання.  Це  рішення  прийнято  на  засіданні   Кабінету Міністрів. Я хочу підкреслити, що не йдеться про повне дестимулювання, про те,  щоб,  як кажуть,  відібрати всі  нарахування.  За  податковою адміністрацією  пропонується  залишити  все  ж таки 15 відсотків,  які будуть стимулом до активнішої праці.

 

     Щодо контрольно-ревізійного управління Міністерства фінансів,  то їм пропонується скоротити втроє - з 15 до 5 відсотків. І щодо митниць. Пропонується практично  половину  нарахувань,  які  вони  мають  право залишати  собі  на розвиток,  сконцентрувати в державному бюджеті.  Це крайній захід, але дуже необхідний для вирішення соціальних питань. За нашими підрахунками, це додатково 200 мільйонів гривень. І ми не маємо права сьогодні відмовлятися від цього.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сургай.

 

     СУРГАЙ М.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку  (Торезький виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Игорь Александрович!  У меня  такой  вопрос.  Холода  и  трагедия в регионах показали,  во что обходится  недооценка  угля.  В  первом  чтении  был  принят   вариант бюджетного комитета, то есть на финансирование угольной промышленности предусматривалось 2,6 миллиарда гривень.  Сегодня вы представили на  1 миллиард меньше.  Энергетики - люди грамотные и уже подсчитали,  что в таком случае,  да еще без госзаказа на уголь,  они  не  выработают  20 миллиардов  киловаттчасов электроэнергии.  Как же мы будем увеличивать внутренний валовой продукт?

 

     Вопрос: если   будет   принято   предложение   правительства   об увеличении доходной части,  значит ли это, что угольная промышленность получит 2,6 миллиарда гривень, как было проголосовано в первом чтении? Да или нет? Ответьте пожалуйста.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я хочу підкреслити, що по тих напрямах фінансування, які  стосуються  безпосередньо  державної  підтримки,  спочатку   було виділено  1  мільярд  гривень.  300  мільйонів  -  на реструктуризацію вугільної промисловості (це  було  базово).  Ми  розуміємо,  що  цього недостатньо.  Ми  виділили  ще  100  мільйонів  гривень  на  регреси і додатково 100 мільйонів на  капітальні  вкладення.  За  розпорядженням Прем'єр-міністра  додатково  буде  виділено  з наявних ресурсів ще 100 мільйонів гривень на капітальні вкладення.

 

     Подальше збільшення, можливо, відбудеться вже за нашої співпраці. Це  залежатиме  від того,  як ми разом опрацюємо пропозиції.  Зокрема, якщо   приймемо   нашу   пропозицію   щодо    централізації    частини амортизаційних відрахувань,  - то це 1 мільярд гривень.  Ми записали в наших  пропозиціях,  погоджених  з  Комітетом  з  питань  бюджету,  що пріоритетами є АПК, вугільна промисловість, соціальна сфера.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Уманський виборчий округ, Черкаська область). Фракція "Комуністи України".  Всеукраїнський  союз  робітників,  селянська  група.  Ігоре Олександровичу, у мене два запитання.

 

     Перше. Незрозуміло,   чому   сьогодні  всі  взялися  за  сільське господарство,  коли воно вже лягло на лопатки.  Як ви дивитеся на  те, щоб  гарантією  підтримки  сільськогосподарського виробництва все-таки був  державний  контракт   на   основні   види   сільськогосподарської продукції?  Щоб  вона не йшла по бартеру,  який просто знищує сільське господарство й село в цілому. Яка ваша думка?

 

     І друге.  Дивною є  позиція  Кабінету  Міністрів  щодо  суцільної приватизації.  Ось  нам пропонується підтримати приватизацію державних підприємств  з  виробництва  горілки  та   лікерогорілчаних   виробів, відомчих готелів,  санаторіїв,  будинків відпочинку, пансіонатів і так далі.  І таким чином ми набираємо 1 мільярд гривень.  Але ж  ми  добре знаємо,   що,   продавши  об'єкти  державної  власності  вартістю  120 мільярдів гривень,  ми отримали в казну лише 1 мільярд. То давайте цих 119   мільярдів  заберемо,  і  нам  їх  вистачить.  А  ми  ж  сприяємо розбазарюванню народного добра і в той же час говоримо, що це ін'єкція в бюджет 1998 року. Це ж на один рік, а що далі?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Стосовно   сільськогосподарського   виробництва  й розвитку бартеру.  Бартер - це те,  що може  цілком  знищити  сільське господарство.   Державні  контракти  укладаються,  оскільки  є  армія, заклади освіти та інші  державні  структури,  які  повинні  отримувати продукти   харчування.   Вони   фінансуються   з   бюджету  і  повинні закуповувати  продукти  харчування  через  певну   систему   замовлень безпосередньо за гроші. Кабінет Міністрів опрацьовує проект постанови, яка  врегулює  це   питання.   Бюджетні   установи   лише   за   гроші закуповуватимуть продукти харчування. Це перше.

 

     Друге. Розвиток біржового ринку повинен, урешті-решт, привести до того,  що бартер стане невигідним і селянин  матиме  змогу  отримувати готівку.

 

     Щодо приватизації.  Так,  є проблеми. Але реальні надходження від приватизації за останніх два роки і реальна вартість проданого майна - не зовсім порівнянні цифри.  По-перше,  у нас на першому етапі була не грошова,  а, як ви знаєте, ваучерна приватизація, яка нічого не дала в державний  бюджет  і  дуже мало дала в місцеві бюджети.  По-друге,  ми порівнюємо з вартістю основних фондів за бухгалтерським  обліком,  що, як правило, мало відповідає реальній вартості приватизованих об'єктів.

 

     Те, що  ми пропонуємо,  стосується мінімально необхідної грошової приватизації,  яка  дасть  змогу  знизити  навантаження  на  видаткову частину  державного  бюджету  -  по двох головних напрямах:  соціальні виплати й обслуговування внутрішнього боргу.  Але це  приватизація  за гроші, за реальною ціною.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  контракт укладати треба.  Найкраща авіадесантна дивізія у Балті Одеської області - найкраща в  колишньому Союзі і тепер у наших військах - продукти харчування наполовину просто позичає в господарств,  тому що нічим прогодувати військовослужбовців. Якщо нічим прогодувати свою армію, то годують, як правило, чужу. Ви це знаєте. Це вже така риторична, по суті, сентенція.

 

     Але все-таки треба,  щоб у бюджеті були закладені кошти хоча б на продукти  для  тих  структур,  які  не  можуть  обійтися без державної допомоги. Ви ж це добре розумієте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  ми  виділимо  ці  кошти окремо  розрахунково із кошторисів відповідних міністерств і відомств. Таке ж саме доручення є щодо енергоресурсів для того,  щоб, зокрема, і вугільники,   і   енергетики  знали,  скільки  конкретно  грошей  вони отримають від бюджетних установ.  Ми цю цифру обрахуємо й  наведемо  в додатку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини,  національних меншин і міжнаціональних  відносин (Глибоцький    виборчий    округ,    Чернівецька    область).   Дякую. Міжрегіональна   депутатська   група.   За   дорученням   чернівецької депутації.   Шановний   Ігоре  Олександровичу!  У  своїй  доповіді  ви запевняли,  що  в  разі   прийняття   запропонованого   бюджету   уряд гарантуватиме його виконання. Між тим більшість чернівецьких депутатів налаштовані  не  підтримувати  цей  проект,  оскільки  жодна  з  наших пропозицій,  які двічі вносилися,  не була врахована:  ні стосовно цих дотацій (нам сьогодні пропонують на 10 мільйонів гривень менше,  ніж у минулому  році,  і  в  той  же  час  50  відсотків акцизів,  які торік залишалися,  забирають),  ні стосовно ПДВ,  ні  стосовно  8  мільйонів гривень на інфраструктуру новоствореного Герцаївського району.

 

     У той  же  час  Закон  про  Держбюджет  на  1997  рік повністю не виконується.  На  сьогодні  заборгованість  нам  становить  уже   71,6 мільйона гривень,  а в ті 79 мільйонів дотацій, що надійшли, помилково зараховано 3,7 мільйона гривень,  які повинні були піти на  ліквідацію наслідків зсуву.

 

     Це специфічне  ставлення  до  нашої  області?  Якщо ні,  то прошу поясніть цю ситуацію.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  По Чернівецькій  області  за  11  місяців  місцевих доходів одержано на 105 відсотків до запланованих.  Дотацій вам видано в  обсязі  87,5  відсотка  при  середньому  показнику  по  Україні  80 відсотків.  Так  буде  і в наступному році.  Ми врахували випереджаюче виконання вами дохідної частини,  а також те,  що за місцевим бюджетом закріплюється  збільшений  розмір  податку  на  прибуток  і  стабільно працюючий податок на доходи.

 

     Я готовий зустрітися з представниками вашої депутації  і  ще  раз переглянути  конкретні  цифри.  Є розрахунки по кожній області.  Важко знайти хоча б одну область,  яка була б задоволена  рівнем  фінансової підтримки.  Та  запевняю  вас,  що розрахунки зроблені разом із вашими представниками.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань боротьби  з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький виборчий округ,  Тернопільська  область).  Конгрес  українських  націоналістів. Ігоре Олександровичу, моє запитання в контексті з попереднім. Справді, з 1995 року ми розплодили дотаційні області.  За винятком  Києва,  усі області  дотаційні.  У  нашій  державі  невигідно  бути прибутковим ні регіону, ні окремому підприємству. Це є певна політика, яка, звичайно, веде тільки до кризи.

 

     У Тернопільській області така сама ситуація, що й у Чернівецькій. Минулого  року  надходження  від  акцизного  збору  зараховувалися  до місцевих бюджетів,  а тепер - повністю до державного бюджету. Фактично це спонукання до того, щоб люди їхали в Київ, вирішували питання тут і випрошували.  А як випрошувати,  ми знаємо,  я не раз ходив до вас,  - дуже важко. Чому не залишити все це в регіоні? Це перше запитання.

 

     Друге. Чому з 1995 року немає філософії бюджету,  концептуального підходу?  У  бюджеті  не  простежується  концепція  на створення нових робочих місць (ні  один  уряд  над  цим  не  працював),  на  посилення експортних   можливостей   держави.   Якщо  ми  не  почнемо  працювати концептуально,  то завжди  відчуватимемо  наслідки  тих  проблем,  які виникали рік, два роки тому. І всі будуть у нас у державі споживачами, і будуть дотаційними.  А держава сидітиме на дотаційній голці  якихось зовнішніх фінансових чинників, що вже відбувається, на жаль.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо  першого  запитання - про розподіл акцизу.  На жаль,  сьогодні ми не можемо розподіляти податки між бюджетами  різних рівнів,  це  не  відповідає  положенням  Конституції.  Та  хочу ще раз підкреслити,  що закріплення  двох  базових  податків  -  на  прибуток підприємств і на доходи громадян дає фактично збільшення надходжень до місцевих бюджетів.  Якщо в цьому році  ми  планували  на  одну  гривню доходів  до  місцевих  бюджетів  дві гривні до державного бюджету,  то реально вийшло 40 відсотків - до місцевих бюджетів і лише 60 відсотків

- до державного.  Ця тенденція зберігається,  я говорив про це у своїй доповіді.  Тому ми не бачимо можливості закріпити акциз  за  місцевими бюджетами, бо тоді треба забирати або податок на прибуток підприємств, або податок на доходи громадян.

 

     Я цілком згоден з вами  щодо  філософії  бюджету.  Але  ж  бюджет вирішує  тільки  частину  проблем загальної економіки.  Ми не можемо в цьому документі  виписати  необхідність  підтримки  експорту  та  інші важливі питання,  про які ви говорили. Та якщо ми приймемо рішення про централізацію  амортизаційних  відрахувань,  тоді   в   бюджеті   буде закладено відповідний фонд,  який дасть нам можливість для капітальних вкладень у ті галузі.  Є чотири шахти,  які треба  терміново  технічно переозброїти,   щоб  отримати  нормальний  економічний  результат.  Це стосується суднобудування й літакобудування. Ми можемо туди спрямувати капітальні вкладення. Якщо ми зможемо сформувати такий фонд, тоді буде можливість бюджетного впливу на все це.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський  виборчий  округ, Донецька  область).  Фракция  "Коммунисты  Украины".  Уважаемый  Игорь Александрович!  На  прошлой  неделе  я  встречался с коллективами шахт "Центральная" и  "Белицкая".  Шахтеры  очень  интересуются  прогнозами относительно "шахтерского" бюджета. Когда я назвал цифру 2,5 миллиарда гривень,  о  которой  говорил  Николай  Сафонович,   они   даже   этим возмущались.  Их  можно  понять.  В виде аванса шахтеры получают всего 15-20 гривень. Сейчас сильные морозы. В шахтерских поселках нет тепла, воды.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  вы назвали минимальную сумму,  которая может быть выделена на финансирование угольной  отрасли  в  1998  году.  Это первое.

 

     И второе.  Было  мое предложение по восстановлению финансирования строительства  канала  "ДнепрДонбасс",   в   частности   строительства Добропольской  фильтровальной  станции.  Как выполнено соответствующее поручение Комитета по вопросам бюджета?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо першого запитання.  Зараз мені  важко  назвати цифру.  Я вже казав, що ми маємо можливість виділити найближчими днями додатково   200   мільйонів   гривень,   щоб    підтримати    вугільну промисловість.   Та   я   глибоко   переконаний,   що  доля  вугільної промисловості залежить не тільки від  бюджетного  фінансування.  Треба налагодити  розрахунки за вугілля,  насамперед за енергетичне вугілля, яке практично безкоштовно віддається для виробництва електроенергії.

 

     Щодо фінансування будівництва каналу "Дніпро-Донбас".  Зауваження Комітету  з  питань  бюджету  враховані частково,  бо поки що в нас не вистачає  коштів.  Для  інформації  -  конкретні  суми   зазначені   в додатковій таблиці.

 

     ГОЛОВА. Депутат Швидкий.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань ядерної  політики  і  ядерної  безпеки  (Жовківський  виборчий  округ, Львівська область). Шановний Ігоре Олександровичу! Перше моє запитання

- філософське,  а друге - конкретне.  Чи не вважаєте  ви  за  доцільне розробити  єдиний  стандарт  оформлення бюджету з тим,  щоб можна було порівнювати його, скажімо, з бюджетом попередніх років і робити певний аналіз? Це перше.

 

     І друге  запитання  таке.  Скажіть,  будь  ласка,  як виконується стаття 18 Закону про бюджетну  систему  України,  якою  передбачається видаткову частину бюджету формувати з двох частин: бюджет споживання і бюджет розвитку. Як це відображено в цьому проекті бюджету?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Ці два запитання тісно пов'язані.  Єдиний стандарт  оформлення  бюджету.  Перший крок Верховна Рада вже зробила, затвердивши бюджетну класифікацію,  і цей проект бюджету - перший,  що складений  на  її  основі.  Зауваження,  які  надійшли  від юридичного управління Секретаріату Верховної Ради,  мають підставу,  але  напряму впровадити  в  бюджеті  всі  положення бюджетної класифікації сьогодні неможливо,  і не треба цього робити,  адже класифікація призначена  не стільки для планування, скільки для аналізу.

 

     Проте є проблеми,  які треба вирішувати, саме рухаючись у напрямі вдосконалення  застосування  бюджетної  класифікації   як   на   етапі складання бюджету,  так і на етапі його виконання й контролю. До речі, Рахункова палата після затвердження бюджету отримуватиме  щомісячні  і щоквартальні розписи вже за повною структурою бюджетної класифікації.

 

     І стосовно видатків бюджету.  Більше половини їх направляється на соціальні потреби.  Та,  на жаль, поки що ми остаточно не визначилися, що  розуміти  під  поняттям  "бюджет  розвитку".  Ми  повинні  над цим попрацювати.  Проте я можу чітко сказати,  що в разі  прийняття  наших пропозицій   вимога  бюджетної  резолюції  стосовно  того,  що  бюджет розвитку повинен бути більший за дефіцит бюджету, буде виконана.

 

     ГОЛОВА. Депутат Луньов.

 

     ЛУНЬОВ Г.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  ядерної  політики  та ядерної безпеки (Кам'янсько-Дніпровський виборчий  округ,  Запорізька  область).   Фракція   Соціалістичної   і Селянської  партій України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  У проекті бюджету  не  враховані  пропозиції  народних  депутатів  про   грошове авансування  сільськогосподарського  виробництва  на основі державного контракту на закупівлю сільгосппродукції, зокрема зерна.

 

     Проте в Концепції соціального розвитку села на 1995-2005  роки  є політична  установка  на  збереження  на  перехідний період державного контракту для закупівель  сільськогосподарської  продукції  як  заходу державного    регулювання   паритетності   цін   і   підтримки   ринку сільськогосподарської продукції.

 

     Чим можна пояснити порушення урядом принципів аграрної політики і подальше   невтручання   уряду   в   процеси   руйнування   сільського господарства?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Я вважаю,  що  відносини  держави  й  АПК повинні  бути  суттєво  поліпшені.  Механізми,  які  ми  застосовували протягом останніх двох-трьох років,  засвідчили свою недієвість.  Тому ми   пропонуємо  їх  змінити.  По-перше,  перейти  тільки  на  грошові розрахунки за  продукцію,  яка  закуповується  для  державних  потреб. По-друге,   створити   біржовий   ринок,  який  дасть  змогу  селянину отримувати  гроші,  а  не  користуватися  бартером  і   коефіцієнтами. По-третє,   накопичений   ресурсний   потенціал  позички  на  державне замовлення виписати конкретно,  щоб це відповідало вимогам Комітету  з питань бюджету: яка частина цих грошей іде на лізингову підтримку, яка

- на поставку мінеральних добрив,  а яка - на підтримку рівня  цін  на сільськогосподарську продукцію.

 

     Та головне,  я  хочу  привернути  вашу  увагу до ініціативи,  яка обговорювалася до початку розгляду бюджету:  застосування стимулюючого механізму  ПДВ  для  підтримки  тваринництва.  Я глибоко переконаний у тому,  що до вівторка ми це рішення повинні прийняти,  бо це  потужний механізм істотної фінансової підтримки аграрного сектора.

 

     ГОЛОВА. Депутат Іванов.

 

     ІВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань оборони і державної безпеки  (Волноваський  виборчий  округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов. У меня несколько вопросов к уважаемому министру.

 

     Первый. Какие   меры   предусматривает   Кабинет   Министров   по легализации  теневой  экономики в 1998 году и использованию ее средств для наполнения бюджета?

 

     Второй вопрос.   Многие   государства,   попавшие    в    тяжелые экономические  условия,  средством  для  наполнения  бюджета  избирали монополизацию  винно-водочного  производства  и  торговлю  им,  а   вы предлагаете приватизацию. Целесообразно ли это и кто считал?

 

     Третий вопрос - выплаты заработной платы. Из закрытой справки НБУ явствует,  что на 1 сентября задолженность была 4,7,  а на 21 ноября - 4,9. Так задолженность по заработной плате растет или уменьшается? Это очень интересный вопрос.

 

     И последний вопрос.  Возвращение сбережений граждан. Не пробовали ли  вы  посчитать  возможность  такой  меры в качестве государственной гарантии сохранности вкладов, как введение гарантированной ежемесячной компенсации  в  обмен  на  обязательство  выделять  ее  часть  в  виде сбережений?

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання.

 

     Перше. Щодо тіньової економіки.  Я вважаю, що прийняття Верховною Радою законів про податок на додану вартість,  податок на прибуток дає нам змогу почати справді серйозний  наступ  на  тіньову  економіку.  Я зараз   не  кажу  про  силові  заходи,  яких  повинні  вживати  силові структури. Сьогодні більшість тіньових операцій проводиться легальними підприємствами.  Користуючись  недосконалістю нашого законодавства,  у багатьох випадках за безпосередньої підтримки комерційних банків  вони таким   чином   проводять   операції  з  відвантаження  та  реалізації продукції,  що повністю ухиляються від оподаткування. І тут є відчутні результати. Ми дуже серйозно працюємо в цьому напрямі. Ми вважаємо, що цей ресурс вимірюється десятками, а то й сотнями мільйонів гривень.

 

     Друге. Монополізація лікерогорілчаного  виробництва.  Це  питання обговорювалося   на   засіданні   Комітету  Верховної  Ради  з  питань агропромислового  комплексу.  Є  пропозиції   залишити   за   державою монопольне  право на виробництво спирту й справляти акцизний збір саме на етапі його  реалізації.  Завдяки  цьому  можна  забезпечити  чіткий контроль  за  справлянням  цього  податку,  маючи  100 відсотків цього виробництва у державній власності. А щодо лікерогорілчаних заводів, то дати можливість приватизувати їх за гроші,  бо тут уже такого великого джерела прибутку державі,  як акцизний збір,  не буде. Ми вважаємо, що це дасть кращий результат.

 

     Стосовно заробітної   плати.   Істотне   погіршення   фінансового становища   на   зовнішніх   ринках   змусило   уряд,   починаючи    з жовтня-листопада,  практично  відмовитися  від  зовнішніх і внутрішніх запозичень.  Це було  зумовлено  тим,  що  ми  не  змогли  акумулювати достатню   кількість   грошей,   щоб  забезпечити  подальше  зменшення заборгованості із заробітної плати.  Але  в  грудні  ми  цю  тенденцію відновимо.

 

     Щодо вкладів населення, то, гадаю, це дуже серйозне питання, його треба окремо обговорювати.  Тут  є  великі  перспективи.  Якщо  ми  не зможемо  повністю забезпечити в бюджеті 1998 року необхідної кількості грошей для повернення боргу бюджетникам,  то, можливо, будемо виходити із пропозицій, про які ви говорили.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко.

 

     СІНЧЕНКО С.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (Брянківський виборчий  округ,  Луганська  область).  Прошу передать слово Мармазову Евгению Васильевичу.

 

     МАРМАЗОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах   і   зв'язках   з   СНД   (Олександрійський  виборчий  округ, Кіровоградська область).  У меня два вопроса.  Первый  вопрос  к  вам, Игорь  Александрович.  Какая  намечается  задолженность  по зарплате и пенсиям на конец года и какая сумма закладывается  в  проекте  бюджета для ликвидации этой задолженности?

 

     Второй вопрос - к Валерию Павловичу.  Пожалуйста, скажите, какова позиция Кабмина по  вопросу  продолжения  строительства  Криворожского горно-обогатительного комбината? По этому об екту освоено на сегодня 1 миллиард  800  миллионов  долларов.  Чтобы  пустить  первую   очередь, требуется освоить еще 300 миллионов гривень.  Все вспомогательные цеха построены,  возведен поселок на 12 тысяч жителей. Все ждут, чтобы этот комплекс заработал.  Тогда и в бюджет будут поступления.  Но вопрос не решается второй год.

 

     После того как вы вступили в должность Премьер-министра,  Кабинет Министров   трижды   рассматривал   этот  вопрос.  Совещания  проводил Голубченко.  Но решения этих специальных совещаний не выполнены. И вот теперь  в  проекте  бюджета снова ничего не предусматривается по этому об екту.  Пожалуйста, скажите, какая судьба ждет эту стройку: будем ее консервировать или будем продолжать строительство?

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   Прем'єрміністр   України.   Дякую   вам  за запитання.  Я вчора відповідав на нього Олександру Морозу,  він теж із цим звертався.  Позиція уряду така. Ми запропонували Румунії, Болгарії і Словакії створити  акціонерне  товариство  й  закінчити  будівництво цього заводу. Це основна позиція, ми її повинні дотримуватись.

 

     Відповідні документи    направлено   в   ці   країни,   проведено переговори,  і всі ці три країни дали згоду на закінчення  будівництва Криворізького  ГЗК.  А наша частка в тому - це те,  що на сьогодні вже побудовано. Це головна наша частка.

 

     Якщо це робити,  то за один рік.  А  якщо  розтягувати  на  п'ять років,  то я проти такого будівництва. Його можна закінчити за рік. Ми не виділяємо на фінансування цього будівництва кошти з бюджету окремим рядком.  Є рішення фінансувати це будівництво за рахунок інноваційного фонду. Але це тільки закривати дірки, не більше.

 

     Ми за те, щоб будувати.

 

     ГОЛОВА. Я розумію,  що тема  гаряча,  ми  її  минулого  року  при розгляді  проекту  бюджету  зачіпали  і після того спеціально прийняли закон  про   особливості   фінансування   цього   будівництва.   Треба розібратися  в  Кабінеті  Міністрів,  хто  підставив документ для вето Президента на цей закон (мені здається,  уже було б  багато  зроблено, можливо,  і все було б завершено, якби він діяв). А потім виявляється, що була зроблена помилка - і не Верховною Радою, а іншими.

 

     Тому, очевидно,  треба зараз шукати вихід,  бо, ви ж самі знаєте, страйки  розпочинаються.  Люди  без  роботи  по  багато  місяців,  без зарплати і так далі. Незавершене будівництво тримати не можна.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, дозвольте мені відповісти на те запитання, яке було поставлене.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  До речі,  ви теж це питання піднімали.  На сьогодні приблизно  півмільярда  гривень  записано  в  зведеному   бюджеті.   У державному бюджеті тільки 76 мільйонів,  ви праві абсолютно,  і більше 400 мільйонів в бюджетах місцевих рівнів.

 

     Нам треба ще додатково вишукати як мінімум 1 мільярд  гривень  на погашення заборгованості із заробітної плати в 1998 році.

 

     Тому я  вважаю,  що  ми повинні обов'язково,  як це ми погодили з Комітетом  з  питань  бюджету,   розглянути   питання   першочергового виділення коштів у разі прийняття тих заходів, які ми пропонуємо, саме на  соціальну  сферу  і  частково  на  ці  напрями,  і  треба   шукати нетрадиційні  механізми  погашення заборгованості із заробітної плати. Дуже важливо,  яка буде заборгованість у грудні.  Ми плануємо  суттєві обсяги коштів направити для того,  щоб виплатити,  як мінімум, місячну заробітну плату, пенсії, стипендії до кінця року.

 

     Стосовно гірничо-збагачувального комбінату.  Є пропозиції  уряду. Давайте  приймемо  знову  закон,  відновимо  цей  фонд,  і тоді будемо фінансувати. Ми готові це зробити.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Я поясню  процедуру  подальшого  розгляду  цього  документа.   За Регламентом друге читання починається з доповіді міністра фінансів або особи,  яка виконує його обов'язки.  У даному  випадку  з  інформацією виступив  Прем'єр-міністр,  міністр  зробив  доповідь  і  відповів  на запитання.

 

     Ми повинні  після  цього  затвердити  дефіцит  бюджету.  Але   за аналогією, оскільки минулого року ми розглядали документ трохи в іншій послідовності, я думаю, можна зараз надати слово голові комітету, який поінформує про повноту виконання доручення Верховної Ради,  записаного в постанові  про  прийняття  проекту  бюджету  в  першому  читанні  за пропозицією Комітету з питань бюджету.  А потім повернемося до проекту бюджету і його постатейного розгляду.

 

     Очевидно, після виступу Володимира Семеновича (перед  постатейним розглядом) треба буде визначитися щодо дефіциту бюджету. Це принципове питання. У вересні і в листопаді пропонувався більший дефіцит бюджету, що давало більше шансів для фінансування видатків на соціальні потреби й таке інше.  Оскільки зовнішнє запозичення,  що забезпечувало  і  той варіант,  і  нинішній,  фактично  залишилося  на  тому ж рівні,  треба визначатися принципово.  Бо складається враження,  що  ми  граємо,  по суті,  на  замовлення  не  так власних структур і уряду,  як тих,  хто диктує такі кроки.  А це обмежує можливості і уряду, і Верховної Ради. Тому  треба  принципово  визначатися,  наскільки  це  можна,  бо такий жорсткий  дефіцит  в  умовах  кризового  становища  практично  не  дає можливості   задовольнити  потреби  держави  у  видатках,  у  чому  ми переконалися, розглядаючи проект бюджету минулого разу.

 

     Тому я хотів  би,  щоб  ми  спочатку  дали  змогу  виступити  від комітету  Пустовойтовському,  а потім будемо визначатися за процедурою розгляду в другому читанні.

 

     Володимир Семенович Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки   голови   Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська  область).  Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые члены правительства,  коллеги, приглашенные! В соответствии со статьей 9.1.6  Регламента  Верховного  Совета  Кабинет  Министров  должен  был доработать  проект  Государственного  бюджета  на  1998  год  с учетом одобренных  Верховным  Советом  выводов  и  предложений  Комитета   по вопросам бюджета и представить его на второе чтение.

 

     Времени для  этой  работы  было  крайне  мало.  Уточненный проект бюджета был рассмотрен Кабинетом Министров 14 декабря,  а  15  декабря уже представлен Верховному Совету.  Проанализировав проект, Комитет по вопросам бюджета установил,  что из 25 пунктов выводов  и  предложений бюджетного комитета, одобренных Верховным Советом, Кабинет Министров в доработанном проекте учел полностью три пункта (пункты 15,  19 и 20) и частично - четыре пункта. Остальные предложения остались без внимания. При этом не были  учтены  даже  те  предложения,  которые  не  требуют выделения дополнительных средств из бюджета и, по нашему мнению, могли быть учтены.

 

     Представленный правительством  проект   закона   по-прежнему   не соответствует  требованиям  Бюджетной  резолюции  на 1998 год (сейчас, после доработки,  не соответствует в меньше мере) в части  обеспечения финансовыми  ресурсами  социальной защиты населения и функционирования социально-культурной сферы,  обеспечения гарантированного Конституцией Украины  уровня  социальных  услуг  и  адресных  социальных  программ, изыскания бюджетных средств в необходимых об емах  для  финансирования структурной перестройки приоритетных отраслей экономики.

 

     Не соблюдено   требование   Бюджетой   резолюции  о  соответствии предельного размера дефицита бюджета и размера расходов на развитие.

 

     Теперь позвольте  более  детально  охарактеризовать  соответствие представленного проекта,  который у вас на руках, выводам и поправкам, предложенным Комитетом по вопросам бюджета.

 

     По пункту 1.  Доходы сводного бюджета увеличены на 727,4 миллиона гривень вместо 4,6 миллиарда.

 

     Пункт 2  о  включении  в  доходы бюджета средств,  поступающих от возврата  бюджетных   ссуд,   выданных   бывшему   Минсельхозпроду   и Госпищепрому,  не  учтен,  и  теперь вносятся поправки к доработанному варианту.

 

     Что касается   пункта   3,   то   из   всего   перечня   расходов государственного  бюджета,  подлежащих  увеличению  на  общую  сумму 3 миллиарда  995  миллионов  гривень,  увеличены  расходы  по  следующим направлениям  (в пределах того,  что сегодня реально может поступать в бюджет): выплата задолженности по регрессным искам шахтеров - на сумму 100    миллионов    гривень;    предоставление   адресного   льготного долгосрочного кредита молодым семьям на строительство жилья  -  на  10 миллионов  гривень;  для местных органов прокуратуры - на 3,6 миллиона гривень (а было  записано  8,1  миллиона  гривень);  для  Национальной гвардии Украины - на 2,7 миллиона гривень вместо 6,2 миллиона гривень.

 

     В целом  же  расходы  государственного  бюджета  уменьшены на 277 миллионов гривень в  связи  с  требованиями  Международного  валютного фонда.  Это  условие  предоставления  иностранных  кредитов на сумму 1 миллиард гривень,  что дает возможность снизить дефицит бюджета с  4,3 до 3,3 процента.

 

     Наряду с  этим по отдельным расходным статьям,  которые подлежали увеличению  в  соответствии  с  выводами  комитета,  было  произведено сокращение.  Это понятно, поскольку сегодня нет наполнения бюджета, но в то же время по другим статьям об ем расходов увеличен.

 

     Предложения по  уменьшению  расходов  государственного   бюджета, изложенные в пункте 4,  были учтены частично. Расходы на паспортизацию населения уменьшены на 1,2 миллиона гривень  вместо  10  миллионов.  С этим надо согласиться,  потому что в процессе обсуждения этого вопроса выявлено,  что при большем сокращении расходов мы в  три  раза  меньше получим  в  доход  бюджета.  Резервный  фонд  Кабинета  Министров  был уменьшен  на  50  миллионов  гривень  вместо  150  миллионов,  как  мы утверждали. Сейчас это исправлено.

 

     Не учтены  совсем изложенные в пункте 6 предложения об увеличении расходов местных бюджетов на просвещение, здравоохранение и содержание органов  местного самоуправления на сумму 801 миллион гривень.  Вместо этого расходы местных бюджетов уменьшены на 55,8 миллиона гривень.

 

     Не учтен ряд предложений (пункты 8, 9,  11,  12  выводов)  о  выделении  в  бюджете  некоторых расходов отдельной строкой.  При более  детальном  рассмотрении  этого  вопроса выяснилось,  что  не  все  можно  было  сделать в соответствии с нашей бюджетной классификацией, но кое-что можно было сделать.

 

     Несмотря на наше решение,  не выполнены требования пункта  13  об определении  в  статье  1  проекта закона источников покрытия дефицита бюджета с выделением сумм внутреннего и внешнего финансирования.

 

     Не учтено  предложение  о  полном   зачислении   поступлений   от акцизного  сбора  с  отечественных  товаров в доходы местных бюджетов. Здесь есть другие варианты,  но надо, чтобы местные бюджеты были бы не столь зависимы от распределения сверху волевым решением.

 

     Комитет по вопросам бюджета,  рассмотрев уточненный проект Закона о Государственном бюджете на 1998 год,  пришел к выводу,  что в  таком виде  он  неприемлем  и  не может рассматриваться Верховным Советом во втором чтении.

 

     Учитывая дефицит  времени,  комитет  два   дня   рассматривал   с представителями  правительства этот проект с целью максимального учета выводов и предложений, одобренных Верховным Советом. В результате этой работы  достигнуто  согласие  с  правительством по многим предложениям Верховного Совета,  в частности,  полностью учтены 11 пунктов  выводов комитета и пять пунктов - частично.

 

     Достигнуто согласие о включении в государственный бюджет средств, которые  поступают  от  возврата  бюджетных  ссуд,   выданных   бывшим Минсельхозпроду  и  Госпищепрому  Украины.  Мы  определили  сумму  590 миллионов гривень,  но  она  требует  уточнения.  Эти  средства  будут направлены на погашение задолженности за сельхозпродукцию, закупленную по госзаказу,  и на создание лизингового фонда.  Все это  останется  в сельском хозяйстве, но будет под контролем Верховного Совета.

 

     Предусмотрено выделение  средств  на  финансирование  расходов по реструктуризации железорудных предприятий по подземной добыче  руды  в сумме 50 миллионов гривень.

 

     Из общей  суммы  капитальных  вложений  (247  миллионов  гривень) отдельной  строкой  выделено  100  миллионов  гривень   для   об ектов агропромышленного комплекса.

 

     Резервный фонд  Кабинета Министров,  как я уже говорил,  уменьшен еще на  100  миллионов  гривень,  и  эта  сумма  направляется  целевым назначением  на  пополнение  неснижаемого запаса угля и нефтепродуктов государственного материального резерва,  что пополнит запасы топлива в зимнее время и облегчит проведение весенне-полевых работ в 1998 году.

 

     Определены конкретные     источники    финансирования    дефицита государственного бюджета,  что еще должно найти отражение в  статье  1 проекта закона. Учтен также ряд замечаний, касающихся текстовых статей закона, и ряд других предложений бюджетного комитета.

 

     Нужно сказать,  что решение  Верховного  Совета  о  необходимости увеличения  доходной  части  бюджета  на  4,6  миллиарда  гривень дало импульс  правительству  для  более   энергичного   поиска   источников наполнения   бюджета.   На   мой   взгляд,   за  очень  короткий  срок правительством  проведена  большая  работа  в  этом  плане,  и  многое сделано.   Но   времени   было  слишком  мало,  и  это  отразилось  на результатах.

 

     По оценке  рабочей  группы  и   расчетам   правительства,   после соответствующих  мероприятий  можно будет увеличить доходную часть еще примерно на 2,5 миллиарда гривень и решить часть проблем,  по  которым мы приняли решение в первом чтении.  Но поиск должен быть продолжен, в частности,  требуется и принятие соответствующих законов,  ибо  только при этом и может быть найден выход из кризисного положения страны.

 

     По мере  реализации  этих законов могут вноситься соответствующие изменения в закон о бюджете,  и дополнительно полученные доходы  будут направляться    на   финансирование   социальной   защиты   населения, просвещения,        здравоохранения,        агропромышленного        и топливноэнергетического   комплексов,   на   капитальные   вложения  в соответствии с принятыми нами решениями.

 

     Все согласованные  с   правительством   предложения   сведены   в отдельную   таблицу,   которая   вам  роздана.  Но  в  соответствии  с Регламентом  во  время  второго  чтения  проект   бюджета   голосуется постатейно.

 

     К новому  варианту  проекта  закона  есть  замечания от некоторых областей: Днепропетровской, Кировоградской и других.

 

     Учитывая изложенное,  Комитет по вопросам бюджета предлагает, как и   планировалось,   провести  сегодня  обсуждение  проекта  Закона  о Государственном бюджете  Украины  на  1998  год  во  втором  чтении  с постатейным голосованием (но сначала определиться по дефициту бюджета, иначе дальнейшая работа над проектом  не  будет  конструктивной)  и  с учетом дополнений и изменений, внесенных 16-17 декабря сего года и при сегодняшнем обсуждении, отправить его правительству на доработку. А 25 декабря рассмотреть окончательный вариант.

 

     Правительство работает несколько месяцев,  и мы должны учитывать, что за этот период  трудно  найти  решение,  чтобы  поправить  дела  в стране.  Но надо соблюдать этику, уважать и правительство, и Верховный Совет.

 

     Для окончательного  принятия  бюджета  нужно  доработать   проект закона,  учесть все замечания к тексту закона и его приложению, потому что такой сырой документ принимать сразу  нельзя.  А  пока  предлагаем постатейно обсудить проект бюджета во втором чтении.

 

     Я думаю,  что за неделю проект можно будет доработать и до нового года принять качественный документ.  На мой взгляд,  в соответствии  с Регламентом  надо  также  принять  решение  о временном финансировании затрат до утверждения Закона о Государственном бюджете Президентом.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Ви почули думку комітету.  Відповідно до  Регламенту  під час  розгляду  проекту  бюджету  в  другому  читанні доповідає міністр фінансів.  Тому я просив би,  Валерію Павловичу,  щоб міністр фінансів сів  біля мікрофона там,  а Володимир Семенович все-таки залишиться на трибуні.  Щоб,  у разі виникнення дискусії з того чи  іншого  приводу, було  видно,  хто бере в ній участь.  А ні,  то нехай Пустовойтовський сідає на місце,  а міністр іде на трибуну,  щоб не було запитань.  Так передбачено Регламентом (Шум у залі).

 

     Хочете поставити   запитання?   Ну,   будь  ласка,  але  коротко. Запишіться.  Відведемо 10 хвилин.  Але ще  раз  повторюю,  він  тільки викладає позицію комітету, а суті не пояснює. Це друге читання.

 

     Поки депутати  записуються,  у  мене  таке запитання,  Володимире Семеновичу.  Чи є можливість збільшити дефіцит хоча б так, як було під час попереднього розгляду документа?

 

     Бо виходить,  що чим більше ми намагаємося зробити проект бюджету прийнятним для держави, тим гіршим він стає з кожним етапом.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Мне трудно ответить на этот вопрос. Потому что надо четче определиться с международными организациями.  Мы знаем, что произошло на международных валютных рынках.  И сегодня  увеличение об ема  выпуска  ценных бумаг и обеспечение погашения дефицита бюджета представляется сомнительным. Значит, погасить дефицит бюджета можно за счет   внешних   заимствований.   А  в  таком  случае  уже  нельзя  не прислушаться к мнению Международного валютного фонда.

 

     Может быть,  этот вопрос нужно рассмотреть еще раз и  учесть  все обстоятельства, потому что мы можем остаться без наполнения бюджета...

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (Центральний  виборчий  округ, Хмельницька  область).  Дякую.  Шановні колеги!  Я хотів би це питання стосовно дефіциту  трошки  загострити.  Річ  у  тому,  що  Міжнародний валютний  фонд  розраховує,  що  в  Україні ніхто навіть літературу не читає.

 

     Тож хочу сказати,  що дефіцит  бюджету  -  це  найпростіша  форма вирішення  проблем,  адже зовнішні запозичення - це значно гірше,  ніж емісія.  І ми повинні виходити з наших інтересів. Більше того, я ще не чув  такого,  щоб  в  Україні  була  четверта  влада,  вища  навіть за Президента,  і що ми повинні виконувати її умови, не розмірковуючи, чи є від того якась користь для нас. Це перше.

 

     Друге. Якщо   сьогодні  випускати  цінні  папери,  то  це  цілком суперечитиме заяві міністра фінансів про те, що ми хочемо економічного зростання.  Економічне  зростання  неможливе,  коли з допомогою цінних паперів вилучаються гроші.  Якщо ми хочемо економічного зростання,  то треба  діяти  за  класичними правилами.  Я можу навести вам приклади з американських літературних джерел.

 

     Я вважаю,  що нам треба відновити той рівень дефіциту,  який був. Це  наша  справа.  Ми  не  затверджували  тут  ніяких  умов  і  угод з Міжнародним валютним  фондом,  і  тому  Верховна  Рада  повинна  діяти незалежно.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Когда сюда выйдет Игорь Александрович,  то первая же позиция, которую мы будем голосовать, будет дефицит бюджета. И мы определимся.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні народні  депутати!  Передусім  я  хотів   би   подякувати   Володимиру Семеновичу  Пустовойтовському  за  те,  що  він  назвав  роботу  уряду плідною. Ми справді працювали цілодобово, та термін був обмежений.

 

     Хочу вам сказати,  що ніколи за час нашої роботи в  уряді  ми  не розглядали  і не розглядатимемо вимоги Міжнародного валютного фонду як основні умови. Ми не визнаємо ніякого тиску.

 

     А погашати дефіцит бюджету треба  саме  за  рахунок  економічного зростання,  тобто  підвищення  рівня  нашого  виробництва.  І на цьому грунтуються всі положення документів, які ми готували.

 

     Облігацій внутрішньої державної позики на  сьогодні  випущено  на суму  7  мільярдів 800 мільйонів гривень,  і з цього місяця ми повинні щомісячно робити виплати  по  них  або  знову  випустити  облігації  в розумних  межах.  У  цьому  році  ми  повинні  повернути  384 мільйони гривень,  у  наступному  -  700  мільйонів.  Ідеться   про   облігації внутрішньої державної позики.

 

     Тому сьогодні в нас немає іншого виходу.

 

     Дефіцит бюджету.  Він  якоюсь  мірою  не  задовольняє і уряд.  Ми хотіли,  щоб він  був  більшим.  За  нашими  підрахунками,  врахувавши пропозиції,  подані  урядом,  ми  можемо  досягнути виконання дохідної частини бюджету,  як запланували,  і потім,  якщо буде  хоча  б  якесь збільшення,  подолати  той  дефіцит  бюджету,  який  ми  сьогодні  вам запропонували. Це головне стратегічне завдання.

 

     А переглядаючи бюджет (я думаю,  що багато з присутніх  депутатів працюватимуть  у  майбутньому  парламенті)  через півроку,  ми зможемо внести  відповідні  зміни.  Але  для  того  щоб   ми   мали   зовнішні запозичення, потрібно сьогодні вирішити таке питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Беремо до уваги аргументацію Прем'єр-міністра.  Однак усе це повинно бути розписано в бюджеті,  зокрема,  яка  частина  дефіциту покривається  за  рахунок  зовнішніх  запозичень,  а  яка - за рахунок внутрішніх.  Бо поки що,  випускаючи облігацій на суму  11,5  мільярда гривень  при  дохідній  частині  близько 19 мільярдів,  ми прийдемо до того,  що виробництво нічого  не  одержить,  бо  всі  грошові  ресурси витрачатимуться на погашення цінних паперів.  Змички з виробництвом не буде ніякої,  не буде джерел зростання виробництва, а отже, і дохідної частини бюджету.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ми  порахували,  Ігор  Олександрович  з цього приводу висловиться.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вернигора. Будь ласка.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань соціальної  політики та праці (Хорольський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Із виступу  Володимира Семеновича  я  зрозумів,  що  нам його треба було заслухати до виступу Ігоря Олександровича Мітюкова. Тоді були б зовсім інші запитання.

 

     Проте в мене два таких принципових запитання з положень,  про які жоден  із  трьох  доповідачів не сказав і слова.  Ми вже двічі тут,  у Верховній  Раді,  вилучали  з   бюджету   фонд   загальнообов'язкового державного соціального страхування.  Знову в статті 6 один мільярд 300 мільйонів гривень іде як цільовий бюджетний фонд.  У нас уже  є  закон про те, що він вилучений із бюджету. Це перше.

 

     І друге.  Як же ми можемо починати новий фінансовий рік,  якщо не зазначаємо джерел покриття заборгованості з виплати пенсій, заробітної плати тощо?

 

     Я прошу, Володимире Семеновичу, відповісти.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Начну  со  второго  вопроса.  Надо  просто разграничить все выплаты: что положено выплачивать из бюджета, а что - из  пенсионного  фонда.  И  здесь  есть  два  момента.  Первый  -  это задолженность  бюджета  перед  пенсионным  фондом  в  связи   с   теми общегосударственными,  как говорится,  льготами, которые предусмотрены законами,  но не предусмотрены пенсионным фондом.  И  второй  -  очень большая задолженность многих предприятий перед пенсионным фондом.  Это решило бы многие вопросы.  Но в данном случае мы исходим из того,  чем располагаем   по   минимуму.   В   случае   изыскания   правительством дополнительных источников полученные средства должны  быть  направлены прежде  всего  именно  на эти цели,  скажем,  в размере 1 миллиарда 40 миллионов гривень.

 

     Что касается  фонда  социального  страхования,  то   мне   трудно ответить на этот вопрос. Я просил бы министра ответить на него.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Пустовойтенко Валерій Павлович.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Ми з вами були на з'їзді профспілок і  підтвердили, що всі кошти на соціальне страхування обов'язково повинні надходити до державного бюджету. Так ми тоді домовлялися?

 

     ГОЛОВА. Ні,  не так, Валерію Павловичу. Ми домовлялися про те, що вони повинні бути під контролем профспілок.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре  Олександровичу,  я  закінчу  свою думку.  Потім  згідно  з  законом  ми  утворюємо  наглядову   раду   з представників   уряду,   профспілок  і  Верховної  Ради.  І  ці  кошти розподіляють профспілки, як і раніше розподіляли. Так ми домовлялися?

 

     ГОЛОВА. Ні,  дещо не так було. Я відразу пояснюю, я пам'ятаю свій виступ.  Я  говорив  так:  якщо  ми хочемо втратити кошти на соціальне страхування,  то давайте введемо їх у державний бюджет.  У нас  уже  є такий досвід. Я розумію, що це все за рахунок податків і так далі, але ми тоді не будемо мати коштів, щоб оплачувати бюлетені, робити виплати на  новонароджених,  на  поховання тощо,  бо передбачено чотири статті видатків,  і це все буде похоронено. Цього не можна допускати. Повинні бути кошти,  збережені за фондом соціального страхування для того, щоб робити виплати під відповідним контролем. Це законом визначено.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Ні,  Олександре  Олександровичу.  Вони  через казначейство обов'язково надходять до бюджету, ми їх не чіпаємо і далі віддаємо профспілкам,  але наглядова рада стежить,  на які  цілі  вони використовуються профспілками.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипенко.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  Чорнобильської  катастрофи  (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна  Республіка  Крим).  Мой вопрос предназначен Валерию Павловичу.  В первой половине дня у нас был очень тяжелый  разговор  о том,  как  сложно  повысить пенсию нашим пенсионерам.  В то же время в проекте бюджета заложены цифры:  60 миллионов гривень - на комитет  по разведке   при   Президенте,  15  миллионов  -  на  Национальное  бюро расследований,  которое не предусмотрено нашей Конституцией.  В  общей сложности это пенсионный фонд - 150 тысяч наших пенсионеров.

 

     И ничего не делается,  чтобы выйти из этого положения. К примеру, производство самолетов на АНТК имени Антонова.  Через  шесть-семь  лет это потенциально 600-700 миллионов долларов от экспорта. Сегодня самый ответственный момент - нужно проводить сертификационные испытания двух самолетов - АН-70 и АН-140,  а у нас одни разговоры,  в бюджете на это ни одной гривни не заложено.  На всю украинскую авиацию - 6  миллионов гривень.   Не   стыдно   ли   нам?   Если   мы   не   финансируем  эти высокотехнологичные,   высокорентабельные   экспортные   производства, значит мы ничего для будущего Украины не делаем.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу, я так зрозумів, що будуть запитання міністру фінансів задавати, а задають мені.

 

     Ми запланували,  що  15  відсотків   амортизаційних   відрахувань спрямуємо на капітальні вкладення.  І у виступі я сказав,  куди будуть спрямовані ці кошти: на літакобудування, суднобудування.

 

     Я просив би цю  пропозицію  уряду  підтримати.  Ми  сконцентруємо увагу якраз на тих галузях, про які ви кажете.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Володимире Семеновичу.

 

     Ігоре Олександровичу, ідіть на трибуну, будь ласка (Шум у залі).

 

     Я ж часом не керую.  Будь ласка,  перейдіть в іншу фракцію.  Тоді вийде,  що  на  представнику  від  іншої  фракції  я   зупиняю...   Це випадковість,  що  ви  були у списку і не задали запитання.  Володимир Семенович  не  повинен  був  відповідати  на  запитання  взагалі,  але наполягали депутати, і він відповідав (Шум у залі).

 

     Та ні, не в тому річ. Я повторюю: розглядаємо питання за процедурою  другого  читання.  Стосовно  кожної статті ви можете висловлювати свої міркування. Але перше питання - про дефіцит бюджету. Будь ласка. Одна хвилина.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні депутати!  Я ще раз звертаю вашу  увагу  на проблему розміру дефіциту бюджету і хочу спростувати ті заяви, які тут пролунали,  що  ми  робимо  дефіцит  і  зменшуємо  його   під   тиском Міжнародного  валютного  фонду.  Ні,  ми змушені це робити,  керуючись здоровим глуздом.  Для того щоб відновити ринок  цінних  паперів,  нам треба  зменшити дефіцит бюджету,  тому що ніхто не буде позичати тому, хто живе в борг з великим дефіцитом.  Цей тимчасовий період, принаймні за   нашими   аналітичними   розрахунками,   буде   тривати  приблизно п'ять-шість місяців.  На цей період ми повинні  визначити  саме  такий дефіцит,  тоді  ми  можемо  очікувати,  що будемо отримувати додаткові кошти. Якщо ні, нам доведеться спрямовувати частину доходів бюджету на обслуговування боргових зобов'язань.

 

     Я дуже  прошу  прийняти таке рішення.  До речі,  як ви знаєте,  в Росії  таке  рішення  прийнято,  бюджет  затверджений   з   дефіцитом, визначеним на рівні 3 відсотків. І це правильний крок.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, вам не задають запитання, а з цього приводу обміняються думками  депутати  коротко:  два  -  "за",  два  - "проти".  Але  ви  зверніть увагу:  у вересні ви пропонували видатки в сумі 25,6 мільярда гривень,  5 листопада - 25 мільярдів, а 15 грудня - 24,3 мільярда,  тоді як під цифру 25 мільярдів були висновки комітету, що ці  видатки  не  забезпечують  інтересів  держави,  тобто  не  може існувати  держава  за таких видатків.  А ви їх ще зменшуєте за рахунок того,  що скорочуєте дефіцит бюджету, який був раніше 5,3 мільярда. На 2 мільярди гривень скоротили дефіцит бюджету. От і вся арифметика. Але за цієї арифметики не може існувати держава. І депутат Мухін правильно говорить,  що  навіть  чисельність Збройних Сил не визначено,  хоча це треба робити перед розглядом проекту бюджету. Як тут бути?

 

     Запишіться, хто хоче виступити. Два

- "за", два - "проти".

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу,  дозвольте сказати кілька слів.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановні народні депутати!  У проекті закону є таблиця  про  збільшення  дохідної  частини  бюджету  в разі прийняття законодавчих актів.  Їх можна прийняти завтра чи післязавтра.  І  тоді після  прийняття  бюджету  ми  зможемо  внести  відповідні  зміни щодо збільшення дохідної і видаткової частин бюджету.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу!  Ви розумієте,  що ви зараз ризикуєте, бо  підставляєте  себе  під схему,  яка була минулого року,  тобто під неіснуючу податкову систему,  відголоски якої ще й зараз відчуваються. І   передусім  ви  страждаєте  від  того.  Знову  хочуть  штовхнути  і парламент,  і уряд на нереальний шлях:  давайте,  мовляв,  напишемо, і будуть надходження.  Будуть - то будуть,  але колись, а сьогодні треба виходити з того,  що є.  Ігор Олександрович говорив:  "Реальний  треба приймати  бюджет".  Поки  що ми прийняли,  і ви з цим погодилися,  два основні податки,  які задовольняють  формування  бюджету:  податок  на прибуток і податок на додану вартість.  От із цього і будемо виходити. А якщо потім будуть  прийняті  інші  закони,  то  збільшиться  дохідна частина бюджету, а значить, буде менший дефіцит. Отже, все гаразд. Але сьогодні під неіснуюче  законодавство  не  можна  приймати  бюджет.  Я просив би, щоб ми разом з урядом не робили такої помилки.

 

     Будь ласка. Депутат Радько.

 

     РАДЬКО В.І.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування (Кролевецький виборчий округ, Сумська область). Прошу передати слово депутату Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Іване Сергійовичу.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Летичівський  виборчий  округ, Хмельницька область). Дякую, Василю Івановичу. Шановний пане міністре! Я категорично проти створення штучного дефіциту бюджету. Я розумію, що дефіцит бюджету - це об'єктивна, а не суб'єктивна величина. І якби вже все було обраховано,  що ми зробимо для збільшення дохідної частини і, відповідно,  видаткової, тоді так, це - об'єктивний фактор, зрозуміло. А якщо у вас тиждень тому було 5 відсотків, а зараз - 3 відсотки... Це можна  маніпулювати  і взагалі поставити нульовий дефіцит.  То дефіцит реально є чи немає?

 

     Подивіться на видаткову частину. Охорона здоров'я - конституційно визначена  пріоритетна  соціальна галузь нищиться!  Культура нищиться! Освіта нищиться!  Як можна задовольнити їх потреби за такого  дефіциту бюджету?

 

     До речі,  навіть  національні  програми,  що справляють порівняно незначне навантаження на бюджет,  не фінансуються.  Зокрема, Державний медичний  університет  не  фінансується в такому обсязі,  як потрібно. Скажімо,  наша фракція і  я  особисто  пропонували  передбачити  вступ України  до  Фонду  соціального  розвитку  Ради  Європи.  Заплативши 4 мільйони екю вступного внеску,  натомість ми б отримали 200  мільйонів доларів  для  забезпечення  проблем біженців,  емігрантів і таке інше. Однак у проекті бюджету цього не передбачено.  Тому  не  можна  робити штучний дефіцит.

 

     Ще раз  звертаю  вашу  увагу на скорочення управлінського апарату всіх  рівнів,  починаючи  з  міністерств  і  відомств,  у  тому  числі Міністерства фінансів.  Це вкрай необхідно.  От за рахунок цього можна покривати якісь видатки бюджету. Цей дефіцит узятий зі стелі.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я не можу з вами погодитися.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ви своє слово сказали - ви  робили доповідь 40 хвилин і ще, будь ласка, в кінці скажете.

 

     Депутате Звонарж, яка ваша думка?

 

     ЗВОНАРЖ А.Ю.,   народний   депутат  України  (Великомихайлівський виборчий  округ,  Одеська  область).  Передайте,  будь  ласка,   слово депутатові Цушку.

 

     ГОЛОВА. Цушко Василь Петрович.

 

     ЦУШКО В.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності  (Тарутинський  виборчий   округ, Одеська   область).   Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий. Уважаемый Игорь Александрович! Вот в таблице мероприятий, предложенных Кабинетом Министров,  предусмотрены продажа 22 энергокомпаний, которая принесет  360  миллионов,  приватизация  водочных  и   ликеро-водочных заводов  -  300  миллионов,  другие мероприятия.  Скажем,  22 миллиона предусмотрено  на  НБР,  которому  мы  в  прошлом  году   отказали   в финансировании,  потому  что  нет  закона.  На  сегодня это фактически незаконная организация. Хотя, может, она и нужна, когда будет закон.

 

     Значит, если приватизировать 22  энергокомпании,  ликеро-водочные заводы,  то суммы должны увеличиться на 10 порядков, потому что должен быть коэффициент увеличения.  Тогда дефицит  будет  намного  уменьшен. Поэтому  мы считаем,  и вчера это обсуждалось на заседании Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности,  что проект бюджета нужно отправить  на  повторное  второе  чтение,  чтобы  вы доработали и дали точные цифры по этим вопросам.  Тогда  можно  за  него  голосовать  во втором чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини,  національних меншин  і  міжнаціональних  відносин (Тисменицький  виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Українська республіканська партія, "Національний фронт", Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих.  Пане міністре, я розумію, що й вам важко працювати над цим проектом бюджету. В цілому, треба сказати, цей варіант кращий,  ніж попередні.  Однак усе-таки потрібно було б ще над ним попрацювати. Я за те, щоб прийняти в другому читанні, а в третьому проголосувати на наступному тижні.

 

     Хочу також  вашу  увагу  і  увагу  Прем'єр-міністра привернути до питання  реабілітованих.  У  бюджеті  не  передбачено  ні  копійки  на повернення  українців,  які були вислані комуністичним режимом за межі України.  Греків повертатиме  Греція,  поверненню  німців  уже  сприяє Німеччина,  а  хто,  врешті-решт,  поверне  тисячі  українців,  які на чужині,  але  рвуться  сюди?  Це  найкращі  люди  нації,  і  їх  треба повертати.

 

     Далі. Гадаю,   що   правильно   у   проекті  бюджету  передбачене фінансування громадських організацій,  які потребують допомоги.  І  це дуже  добре.  Але  скажіть,  будь  ласка,  хіба  можна  робити  це так соціально  несправедливо?  Піонерські  організації  є,   а   "Пласта", "Тризуба", "Сокола" немає.

 

     Також прошу  вас  записати  окремим рядком якусь мінімальну суму, щоб  могло  вижити  Всеукраїнське  товариство  політичних  в'язнів   і репресованих.  Це десь 30 тисяч гривень, більше не треба. Це необхідно вирішити.

 

     Далі. Уряд  скоротив  удвоє  видатки  з  бюджету  на  компенсації реабілітованим.  Із  цим  також  не можна погодитися.  Давайте зробимо якісь обрахунки,  щоб було точно.  Не можна скривдити тих людей,  яких кривдили десятиліттями.

 

     Дякую за увагу.

 

     Я за  те,  щоб  ми  ще  попрацювали і в третьому читанні прийняли проект бюджету, а зараз - у другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Ви згодні з дефіцитом, що пропонується, чи ні? Ви ж брали слово, щоб своє ставлення висловити до цього. Будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В.  Річ  у тому,  що в мене,  скажімо,  немає вимог того самого Міжнародного валютного  фонду.  Я  розумію,  що  тут  ми  маємо міжнародну  політику.  Давайте  ми  цю  статтю проголосуємо в третьому читанні.

 

     ГОЛОВА. Євгене Васильовичу,  вибачте.  За Регламентом ми не маємо права  розглядати проект бюджету до затвердження дефіциту бюджету.  Ми погоджуємося з такою цифрою,  а тоді розглядаємо далі постатейно. А ви говорите,   щоб   на  третьому  читанні  розглядати.  Не  можна  цього розглядати на третьому читанні.

 

     Депутат Пономаренко. Будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань базових    галузей    та   соціальноекономічного   розвитку   регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний доповідачу! Я  вважаю,  що  бюджет  прийняти  треба  обов'язково  до  Нового року, погоджуючи ті питання, які в нас виникають. Але запропонований дефіцит бюджету не відповідає потребам бюджетного фінансування.

 

     Нам, очевидно,  треба  переглянути  спочатку структуру дохідної і видаткової частин бюджету.  Мене, наприклад, не влаштовують витрати на освіту.  Тут багато проблем є. Пишуть до нас сотні, тисячі освітян про те, що запропонована сума зовсім не відповідає потребам освіти.

 

     З охороною  здоров'я  та  сама  ситуація.  Не  врахована   навіть поправка про забезпечення фінансуванням за рахунок держави пологових і дитячих відділень, яку ми пропонували.

 

     Витрати на розвиток промисловості.  Немає пріоритетних  напрямів, що  забезпечило  б нам упевненість у тому,  що почне щось з наступного року стабілізуватися.

 

     Я проти  збільшення  витрат  на  виборчу  кампанію,  яка  в   нас намічається.

 

     Це все  треба  узгодити.  Я сподіваюся,  що після узгодження усіх питань щодо  дефіциту  бюджету  з'явиться  можливість  вийти  з  даної ситуації найбільш оптимально.

 

     Тому хотів  би,  щоб  ми  все-таки  ще  раз  переглянули  дефіцит бюджету, не зволікаючи з прийняттям у цілому проекту бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Висловилися чотири депутати. Що скаже Національний банк з цього приводу? Володимир Семенович Стельмах. Будь ласка.

 

     Скористайтеся карткою   депутата  Павловського.  Увімкніть,  будь ласка, мікрофон депутата Павловського.

 

     Поставте картку правильно.  Будь ласка, ще раз. То спеціально для Шейка зроблено...

 

     А де,  до речі, Петро Володимирович? Де Шейко? Агітує за участь у засіданні, я так розумію.

 

     Будь ласка, говоріть.

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.,  заступник голови  правління  Національного  банку України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Шановні  Прем'єр-міністре,  члени  уряду,  учасники  цього  засідання, запрошені!  Національний банк розглядав питання,  пов'язані з проектом бюджету,  щільно працював із Міністерством фінансів і урядом  стосовно цих питань.

 

     Я прошу  вас  повернутися  трошки  назад  і  пригадати,  коли  ви розглядали  макропоказники  розвитку  економіки  на  1998   рік,   які доповідав  Віктор Іванович Суслов.  Там передбачалося,  як забезпечити виконання економічної програми.  Який головний фактор такого  дефіциту бюджету? Треба було зберегти рівень реальної заробітної плати, пенсій, стипендій і так далі - усіх тих  виплат,  які  отримує  населення,  на реальному рівні і не дати йому понизитися.

 

     Оцей розмір дефіциту державного бюджету дає змогу тримати грошову масу на такому рівні,  щоб інфляція в наступному році була ледь  вища, ніж  у  цьому  році,  і  не допустити через монетарну систему зниження реального життєвого рівня всього населення. Це - головне.

 

     А наступне вже  питання,  за  рахунок  яких  джерел  цей  дефіцит покрити. Міністр фінансів, доповідаючи вам, сказав, що наші стосунки з тими, хто дає нам запозичення для покриття дефіциту бюджету, будуються на  довірі.  У  нас  середній  термін випуску цінних паперів становить трохи більше року.  Ставиться завдання і далі збільшувати цей  термін. Збільшення  цього  терміну  від  двох  до трьох років дає нам відносні додаткові джерела поповнення нашої економіки коштами. На основі цього, на основі помірного рівня інфляції,  на основі стабільної національної валюти ми будемо захищати вітчизняного виробника, дамо йому можливість збільшувати  виробництво,  отримувати  повноцінні  гроші,  виплачувати реальну заробітну плату, поповнювати реальними доходами бюджет.

 

     Ми просимо вас розглянути цей розмір дефіциту бюджету, виходячи з того, що на даному етапі джерелами його покриття можуть бути переважно зовнішні запозичення.  Це величезна довіра зовнішніх кредиторів. Я вам хочу   сказати  таке:  Міжнародний  валютний  фонд  дає  найдешевші  і найдовгостроковіші кредити. Виходячи з цього ми повинні оцінювати дану ситуацію.  І ще одне.  Якщо дає запозичення Міжнародний валютний фонд, то це сигнал усім зовнішнім інвесторам,  що в цій країні  здійснюються ті починання, які утверджують стабільність національної економіки.

 

     ГОЛОВА. То яка ж ваша пропозиція?

 

     СТЕЛЬМАХ В.С.  Ми підтримуємо те,  що запропонував уряд за такого дефіциту.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Шановний Олександре Олександро-вичу!  Шановні народні  депутати!  Я  зроблю  коротке пояснення,  як ми працювали над проектом бюджету.  Хочу сказати,  що ми поставилися дуже відповідально до  доручення  Верховної Ради щодо збільшення дохідної частини бюджету на суму більше 4 мільярдів гривень.  Я хотів би, щоб ви звернули увагу на  таблицю  "Заходи  Кабінету Міністрів щодо збільшення надходжень до зведеного бюджету на 1998 рік". Тут передбачено, які заходи, яка сума, що потрібно зробити, прізвище відповідального і термін виконання.

 

     Ми визначили,  що  можна збільшити дохідну частину бюджету на 2,5 мільярда гривень,  якщо будемо  працювати  разом.  Уряд  сам  не  може зробити нічого,  тільки разом із Верховною Радою.  Це реальний аналіз, який ми зробили.  Зокрема,  передбачено  поліпшення  роботи  з  Росією стосовно цукру і ПДВ - те, про що я сказав у виступі.

 

     У нас  є  довідка,  де  передбачено  поповнення  дохідної частини шляхом  збільшення  виробництва,  підготовки  законодавчих   актів   і впровадження  цих  заходів.  Є  у  нас  два  протоколи  і  довідка про підготовку законодавчих актів і хто відповідальний за це.

 

     Проекти законодавчих актів під бюджет ми обов'язково  подамо,  їх треба   розглянути   на   засіданні   Верховної  Ради,  вони  реальні, підготовлені,  більшість з них погоджені. I тоді ми зможемо працювати. Я  лише прошу прийняти і дефіцит,  і показники бюджету в тому вигляді, як їх подано.  А потім ми доопрацюємо  проекти  законодавчих  актів  і внесемо  на  друге читання те,  що потрібно.  Якщо ми їх приймемо,  це забезпечить реальні надходження в 1998 році до бюджету, що дасть змогу збільшити видаткову частину бюджету.

 

     ГОЛОВА. Що скаже депутат Пустовойтовський від імені комітету?  Де Володимир Семенович? Немає.

 

     Отже, Кабінет Міністрів пропонує дефіцит бюджету  в  розмірі  3,4 мільярда гривень.

 

     МIТЮКОВ I.О. Так.

 

     ГОЛОВА. Врешті,  дефіцит  бюджету  - це своєрідна висота,  "точка опоры в рычаге второго рода",  як писали раніше в  підручнику  фізики. Він   показує   співвідношення  між  реальною  дохідною  і  видатковою частинами і проектується на вартість грошової одиниці,  пропорційно до закладеної тут, у процентному співвідношенні.

 

     Тобто найкраще,  якби був нульовий дефіцит бюджету.  Мало держав, які мають такий дефіцит,  але він безпосередньо пов'язаний з  обсягами дохідної і видаткової частин.

 

     Уряд намагається  передбачити  збільшення дохідної частини на 2,5 мільярда гривень.  Незалежно від дефіциту бюджету,  це відіб'ється  на видатковій частині.  Але пропозиції уряду - ще не гарантія того, що це буде реалізовано,  тому що там передбачено багато змін до законодавчої бази.  Наприклад,  приватизація  підприємств  з  виробництва  спиртних напоїв.  Гадаю,  що Верховна Рада ніколи не погодиться на це.  То  вже ясно,  що  300 мільйонів випадуть.  У вас є ці розрахунки на руках,  і комітет їх розглядав.  Давайте послухаємо,  що скаже  Віктор  Iванович Суслов із цього приводу.  А потім я поставлю на голосування пропозицію уряду.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу, я хочу сказати ось про  що.  Якби  у  нас  не  було таких запозичень у зв'язку з випуском облігацій внутрішньої державної позики,  ми могли б збільшити  дефіцит бюджету.

 

     ГОЛОВА. Оце ми дійшли до корінного питання.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  А  сьогодні  такий  стан  фінансів,  що ми не можемо цього зробити.  Ми це розуміємо.  Тому  якраз  і  вносимо  таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Павловичу,  з 1995 року уряд і Національний банк грають із цінними паперами.  Це факт.  I тому  уряд  уже  перебуває  в трубі.  Власне кажучи,  в трубі, яка веде до зростання цієї піраміди в цінних паперах,  зокрема облігаціях.  Треба думати,  як вийти  з  цієї ситуації.  Треба  було  б  відверто  записувати  у  видатковій частині проекту  бюджету  кошти  на  погашення   цього   внутрішнього   боргу, створеного поза бюджетом. Це корінне питання. Зрозуміло, що його треба якимось чином регулювати.  I тут дефіцит бюджету має значення,  бо чим більший буде дефіцит бюджету,  тим менше довіри до цінних паперів.  Ми два дні тому в законі уже прийняли норму про  недопущення  перетікання внутрішнього  боргу у зовнішній.  Але і для внутрішніх суб'єктів,  які хочуть придбати цінні папери,  я  маю  на  увазі  банки,  це  теж  має значення.

 

     Будь ласка, Вікторе Iвановичу, що ви скажете з цього приводу?

 

     СУСЛОВ В.І.,  міністр  економіки  України  (Люботинський виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  хочу обратить ваше внимание на то,  что в этом году, в отличие от прошлого, правительство  подало  проект  Закона  о  Государственном  бюджете  на действующей    налоговой    базе    и    полностью    на   действующем законодательстве. Предложения Кабинета Министров по увеличению доходов бюджета предполагают принятие ряда законодательных актов,  список этих законопроектов у вас есть.  В случае их принятия доходы бюджета  могут быть  увеличены,  при необходимости может быть сокращен дефицит.  Но я думаю,  что  в  этом  нет  необходимости,  лучше  увеличить  доходы  и одновременно  увеличить  расходы,  утвердив дефицит в тех пределах,  в каких сегодня он предлагается.

 

     Теперь коротко о том,  что мы  можем  принять  в  законодательном плане,  чтобы увеличить доходы бюджета.  Правительство считает, что мы должны сохранить государственную монополию на  производство  спирта  и соответственно   полную  государственную  собственность  на  спиртовые заводы.  В этом случае  возникает  возможность  денежной  приватизации предприятий  по  производству водки и ликеро-водочных изделий,  но для этого нужно принять  отдельный  Закон  "про  особливості  приватизації майна лікеро-горілчаних підприємств".

 

     Есть ряд   мероприятий  по  приватизации,  которые  правительство способно осуществить  самостоятельно,  выполняя  решения  и  программы приватизации, утвержденные Верховным Советом.

 

     Что касается  изменений  законодательства,  то  мы можем пойти на повышение акцизных сборов по некоторым позициям.  В частности, Комитет по  вопросам  финансов  завтра  вносит  на рассмотрение проект закона, предполагающий  небольшое  повышение   ставок   акцизного   сбора   на нефтепродукты.  Подготовлен  проект  закона о незначительном повышении ввозных пошлин на табачные изделия. Мы уже подготовили и будем вносить проект   Закона   "про   патентування   деяких  видів  підприємницької діяльності",  что может  дать  207  миллионов  гривень  дополнительно. Готовится  к  представлению  в Верховном Совете после доработки проект Закона "про місцеві податки і збори",  с введением которого  мы  можем получить  дополнительно  300  миллионов  гривень.  И  целый ряд других законодательных  актов.  Некоторые   из   них,   конечно,   достаточно дискуссионные.   Скажем,  предложения  о  централизации  15  процентов амортизационных   отчислений   предприятий    государственной    формы собственности.  Как  вы  понимаете,  это крайняя мера,  и здесь только Верховный Совет должен определяться,  насколько это допустимо или нет. Если это принимается,  то указанные деньги пойдут на увеличение статьи расходов по капитальным вложениям.  Мы хоть  какие-то  стройки  сможем завершить.

 

     Словом, я  хочу  сказать,  что  принятие решения по этим вопросам целиком в руках Верховного Совета.  Предложения,  которые звучали, что мы  должны  увеличить  доходы  за счет роста производства,  уже учтены фактически в проекте Закона о Государственном бюджете,  в соответствии с   которым   предполагается  рост  валового  внутреннего  продукта  в следующем году на полпроцента  и  соответствующее  увеличение  доходов бюджета.   Ни   Министерство  экономики,  ни  правительство  не  нашли оснований для  того,  чтобы  прогнозировать  в  следующем  году  более значительный  рост об емов производства и в целом валового внутреннего продукта, чем на полпроцента.

 

     Таким образом,  я предложил бы сейчас  утвердить  тот  предельный размер  дефицита  бюджета,  который предложен,  и рассмотреть детально предложения правительства по внесению изменений в  законодательство  с целью увеличения доходной части бюджета.  И мы могли бы соответственно увеличить и расходную часть бюджета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, зрозуміло.

 

     Була пропозиція Кабінету Міністрів підтримати цифру 3,4  мільярда як розмір дефіциту державного бюджету.  Я пропонував би,  оскільки всі депутати розуміють природу дефіциту,  підтримати цю  цифру,  а  потім, коли  розглянемо  постатейно  і  вийде,  що витрати збільшуватимуть на якусь невелику частину дефіцит,  ми повернемося до  цього  питання.  А зараз треба просто прийняти. Інакше втрачає сенс розгляд інших статей, бо незрозуміло, на що ми повинні виходити.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів про  розмір дефіциту бюджету 3,4 мільярда гривень.

 

     "За" - 194.

 

     Сумніваються депутати...  Ще  які  думки є?  Будь ласка,  Валерій Павлович говорить.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Я дякую.  Шановні народні депутати!  Шановний Олександре Олександровичу!  Я хочу сказати,  що ми цілком розуміємо ту відповідальність,  яка лягає на нас. І мене навіть не стільки лякає, я відверто вам скажу,  як прийняти бюджет,  скільки лякає, як і що потім робити з ним,  коли ми раптом за нього проголосуємо.  Далі ж іще гірше буде.

 

     Ми реально порахували ці 2,6 мільярда, які подали вам на розгляд. Ми  пішли  двома  шляхами:  шляхом  скорочення  витрат,  не  зачіпаючи соціальних питань, і шляхом збільшення дохідної частини бюджету.

 

     Щодо частини  тих  пропозицій,  про  які  сказав  Віктор Іванович Суслов,  уже прийнято постанови Кабінету  Міністрів  і  видано  накази Фонду  державного  майна.  Якщо  буде  підтвердження тих напрямів ще й Верховною Радою, то ми обов'язково все зробимо.

 

     Я вам покажу один документ,  який стосується розрахунків за газ і електроенергію.

 

     ГОЛОВА. Кажіть напам'ять, Валерію Павловичу.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.   Олександре  Олександровичу,  я  хочу  просто показати депутатам.  Я і напам'ять знаю,  не переживайте.  От у мене є така  таблиця  "Держгазпром України".  Ми порахували по кожній області баланси (бо,  як каже Олександр Миколайович Ткаченко, в усьому повинен бути   баланс)   газу,  електроенергії  і  зменшуємо  ліміти  на  газ, електроенергію  навіть  у  цьому  проекті  бюджету.  І  обов'язково  - стопроцентні   розрахунки  за  газ,  електроенергію.  Ось,  наприклад, Вінницька  область.  Тут  написано:  кількість  та  вартість  газу   в промисловості,   для   населення,   на   комунально-побутові  потреби, тепломережі тощо.

 

     Тому я  прошу,  Олександре   Олександровичу,   підтримайте   нашу пропозицію.  Ми ще до цього питання,  як ви сказали, повернемося, коли розглянемо постатейно.  Доопрацюємо і потім приймемо остаточно  проект бюджету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гетьман.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ, Черкаська область).  Шановні народні депутати!  Шановні колеги!  Це за чотири роки перший випадок,  коли уряд  намагається  нам  дати  дійсно реальний  проект  бюджету,  виходячи  з  реальної  податкової бази і з реальних джерел надходжень.

 

     Стосовно дефіциту бюджету.  Я не буду  агітувати,  але  хотів  би тільки  сказати,  що  є три джерела його покриття.  Перше - внутрішнє. Воно вичерпане:  8 мільярдів гривень  заборгованості  з  облігацій,  4 мільярди  ще  додадуться,  отже,  виплата  на  місяць становитиме один мільярд  гривень.  Ми  таких  сум  ніколи  із  внутрішнього  ринку  не отримаємо.  Тобто  потрібно  буде погашати облігації шляхом фіскальної політики.

 

     Друге - зовнішнє.  Якщо  тільки  ми  піднімемо  цю  планку  до  4 відсотків  дефіциту,  ніхто  з  нами  серйозно не захоче говорити і не дадуть нам довгострокових кредитів.  А вони,  до речі,  значно дешевші порівняно із внутрішніми.

 

     І третє - це емісія, це інфляція. Я думаю, що на це йти не можна.

 

     Зваживши на все це, я все-таки вважаю, що ми повинні прийняти цей дефіцит бюджету, який відповідає реальному стану речей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вадиме  Петровичу,  я  зараз  поставлю  на   голосування, зважаючи   на  вашу  пропозицію.  Але  вчора  міністр  фінансів,  коли виступав,  говорив про те,  що найдешевша і найвигідніша операція  для покриття  дефіциту  бюджету,  -  це  випуск  облігацій.  Учора  він це говорив.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  я це й підтверджую.  Ми вчора  обговорювали  питання  щодо  зовнішніх запозичень.  Саме випуск облігацій по зовнішніх запозиченнях справді є найдешевшим.

 

     ГОЛОВА. Петро Кузьмич Германчук. Будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.,  перший  заступник  міністра   фінансів   України (Старовижівський виборчий округ,  Волинська область).  Шановні народні депутати!  Ми вчора говорили на цю тему, і сьогодні Ігор Олександрович та  Прем'єр-міністр  чітко  визначили  позицію уряду стосовно дефіциту бюджету.  Якщо ми збільшуємо на цю суму дефіцит бюджету, ми даємо свою обіцянку як народні депутати виконати те, чого ми ніколи не виконаємо.

 

     Я вас дуже прошу підтримати.  Повірте мені, я не раз стояв на цій трибуні,  коли ми роздавали з вами векселі,  і на сьогодні  ми  знаємо стан  справ  із  виконанням бюджету 1997 року.  Один раз треба сказати один одному правду,  що в нас сьогодні реальна  об'єктивна  можливість дефіциту  бюджету  -  це  3,4  мільярда  гривень.  Пан  Ющенко може це підтвердити.  Якщо ми хочемо повернутися до 1993 року,  коли мали  3,5 тисячі відсотків інфляції,  то треба зовсім іншу політику вести. Я вас дуже прошу проголосувати "за".

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я тільки  хочу  нагадати  Петру  Кузьмичу  його доповідь тут,  коли розглядався проект бюджету 1996 року. У 1996 році, коли ми в квітні,  здається, приймали бюджет, була розповсюджена заява уряду про те, що ми вперше прийняли реальний бюджет (Шум у залі).

 

     Я хочу  сказати,  що  цей  бюджет,  проект  якого ми розглядаємо, нереальний,  раніше ми приймали теж нереальні бюджети,  і  треба  дуже багато  працювати,  поки ми почнемо приймати реальні бюджети,  тому що тут по суті маскуються всі фінансові операції.  Це так, але я не хотів би були голослівним.

 

     Я вважаю,  що нам треба підтримати дефіцит бюджету, який пропонує Кабінет Міністрів,  тоді  можна  буде  вести  розрахунки  по  статтях, працювати  над  дохідною  частиною тощо.  Ще раз ставлю на голосування пропозицію Кабінету Міністрів.

 

     "За" - 221.

 

     Депутат Пилипчук. Будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Центральний виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановні депутати!  Тільки що нам запропонували,  де взяти гроші. Податки деякі збільшити,  ставки акцизних зборів і  таке  інше.  Одразу  збільшиться собівартість  у всіх галузях народного господарства,  тому приймати не можна.

 

     Пропонують трохи більшу  емісію,  ніж  цього  року.  Якщо  емісія благо,  то давайте в шість разів зробимо більшу,  а якщо не благо, то, мабуть, треба побороти ту емісію.

 

     Ми вже йшли шляхом збільшення податків,  давайте  колись  почнемо зворотний процес. Приклад того - Японія. Подивіться, як тільки сталася криза у збуті продукції і спад виробництва,  уряд Японії автоматично і моментально відреагував - зразу зменшив податки.

 

     Іншого виходу  немає  -  треба  зменшувати  податки.  Збільшувати податки можуть лише ті,  які прийшли на  півроку,  щоб  накачати  свої компанії  фінансами,  і  більш  нічого.  І якщо це підтримають у цьому залі,  то це означає, що на словах говорять "благосостояние народа", а голосують за те,  щоб накачувати окремі компанії фінансами.  Наступний рік буде ще гіршим, якщо ми погодимося йти цим шляхом.

 

     ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу,  як бути з дефіцитом бюджету? Ми маємо зараз затвердити цифру - обсяг дефіциту.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Давайте затвердимо так,  як подав уряд,  а по тому будемо думати.  І давайте приймати рішення про  зменшення  податкового тиску і збільшення дефіциту бюджету за рахунок кредитів.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Віктор Ющенко - голова Національного банку. Одна хвилина часу у вас.

 

     ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного   банку   України.   Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Шановний Валерію Павловичу!  В цій моделі перше правило,  за яким ми повинні діяти - не зашкодити  нинішньому  рівню життя і стабільності.  І якщо це брати до уваги,  то проблема не в доходах і не у видатках,  а проблема в  рівні дефіциту бюджету.  І вона полягає в тому, який рівень дефіциту бюджету ми з вами здатні реально профінансувати.

 

     Дозвольте навести   статистику.   У   грудні   внутрішній   ринок профінансував  дефіцит  бюджету  на  35  мільйонів  гривень.  Ніхто  з кредиторів активності більше не виявляє.

 

     Якщо зробити кореляцію на річну програму,  то можна говорити,  що рівень  дефіциту  3,4 мільярда гривень при всьому його оптимізмі є для нас  ще  дуже  проблематичним.  Підкреслюю,  дуже  проблематичний!   А ведуться  розмови,  що  давайте  затвердимо  3,5  чи  3,7  мільярда... Вибачте,  мова йде про неплатоспроможність держави  як  по  внутрішній позиції бюджету, так і по зовнішнім зобов'язанням.

 

     Це те,  про що я хотів сказати, бо цифрових коментарів уже багато було. Прошу підтримати позицію уряду стосовно рівня дефіциту бюджету.

 

     ГОЛОВА. Я теж прошу підтримати цей показник дефіциту бюджету. Але Віктор   Андрійович,   мабуть,   мав  би  сказати,  яким  чином  стали навантаженням на бюджет виплати по боргах за випуск цінних паперів.  І за це доведеться ще комусь відповідати, очевидно.

 

     Проте ми  повинні  сьогодні  враховувати  реальний стан,  платити треба.  Цей  показник  дефіциту   бюджету   запропонований   Кабінетом Міністрів,   і   наш  комітет  погодився,  що  він  оптимальний.  Так, Володимире Семеновичу?  Депутат Пустовойтовський підтверджує.  Ще  раз наголошую,  це не доходи і не видатки,  це - різниця між ними.  Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. 3,4 мільярда гривень, 3,3 відсотка ВВП...

 

     "За" - 237.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чиж. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Я  перепрошую.  Шановні  колеги  і  шановний Олександре Олександровичу!  Шановні члени уряду і  Валерію  Павловичу!  Тільки-но відбулася, на мою думку, піррова перемога, тому що такими академічними категоріями,  як міряє пан  Ющенко,  можна  мислити  в  пустелі,  коли йдеться про саксаул,  про кактуси й пісок. У нашій державі є люди, які не  отримують   зарплати,   пенсій,   стипендій,   соціальні   виплати надзвичайно  низькі.  Звичайно,  найкраще  поставити  нульовий дефіцит бюджету - і не виплачуй далі зарплати, пенсії тощо.

 

     У цьому випадку я  репрезентую  думку  фракції  Соціалістичної  і Селянської партій і Комітету з питань соціальної політики та праці. Ми робимо штучне послаблення для уряду,  безперечно,  затверджуємо надалі політику   монетаризму,   яка  губить  передусім  економіку,  а  потім соціальну сферу.  І  те,  що  проголосовано  за  дефіцит  бюджету  237 голосами,  -  це  не  перемога,  це - поразка,  тому що цей бюджет є в тисячу разів нереальніший порівняно з тим,  що  був  у  1996  році.  Я просто застерігаю Верховну Раду.

 

     ГОЛОВА. Іван  Сергійович  висловився  з  мотивів  голосування.  Я думав, що він говоритиме з приводу дефіциту бюджету.

 

     Будь ласка, ми розглядаємо статтю 1 проекту  Закону  про  Державний  бюджет  на  1998  рік:  "Затвердити Державний бюджет України на 1998 рік по доходах у сумі  20,8  мільярда гривень,  по видатках у сумі 24 мільярди 253 мільйони гривень". Так ми мусимо розглядати,  оскільки розглядається проект бюджету постатейно в другому читанні.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.     Олександре    Олександровичу,    дозвольте підтримати вашу пропозицію перед тим, як будуть голосувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Найперше я хочу всім подякувати за  розуміння позиції   уряду.   І  хочу  підтримати  слова,  які  сказав  Олександр Олександрович:  який би бюджет ми не подали, він буде нереальним, поки ми не почнемо, в тому числі уряд і вся виконавча влада, виконувати те, що передбачено в дохідній  і  видатковій  частинах.  Треба  працювати, працювати  й  ще раз працювати!  Ми обов'язково це будемо робити.  І я просив би у вас з цього приводу допомоги.

 

     Я дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я мав на увазі загальну схему взагалі.  Я то розумію,  що Валерій Павлович мене підтримав,  спасибі. Але давайте не будемо зараз робити компліменти один одному.

 

     Справа ось у чому. Те, що я хочу в принципі запропонувати, вам не сподобається.  А я хочу запропонувати таке.  Статті 2,  3, і 4 проекту закону про бюджет збудовані,  вибачте мені,  на кофейній гущі,  бо там чітко не визначено:  які повинні бути обсяги зовнішніх запозичень, яку частину дефіциту бюджету  вони  покривають,  що  робиться  за  рахунок внутрішніх запозичень,  яка частина дефіциту бюджету ними покривається і які джерела цих запозичень?

 

     Ми тільки що почули цифру,  яка вже звучала,  що,  здається, на 8 мільярдів випущено цінних паперів, які треба погашати. А щоб погашати, потрібно випускати нові цінні папери.  І ми вибудовуємо  пірамідку,  в яку гралася в Росії МММ. Але МММ немає. А тут держава грає. І ці цифри з'являлися поза бюджетом раніше. Вадиме Петровичу, ці цифри з'являлися не  в  бюджеті минулих років,  а самостійно.  А тепер ми стоїмо просто перед фактом.  Тому я просив би,  щоб статті 2,  3 і 4 були розглянуті повторно  в  другому читанні.  Нехай уряд усе розпише по частинах,  як буде погашатися дефіцит бюджету за рахунок зовнішніх запозичень.  Якщо за  рахунок облігацій,  то на яких умовах вони випускатимуться.  І все інше.  Якщо потрібно окремий закон під цю потребу, ми приймемо окремий закон.  Але не можна зараз робити,  вибачте мені,  заложником Верховну Раду в ситуації з цінними паперами.  Бо вийде так,  що тоді ні з  кого буде спитати, якщо це буде освячено колективним органом - парламентом. А тут, очевидно, потрібно буде ставити крапки над "і".

 

     Я розумію,  те,  що я  пропоную,  не  сподобається  багатьом  тут присутнім,  у тому числі урядовцям.  Але для того щоб рухатися далі, я просив би проголосувати.  І тоді те,  що я пропоную, зводитиметься ось до  чого.  Ми  маємо дохідну частину бюджету,  маємо дефіцит бюджету і маємо видаткову частину.  Ми знаємо цей дефіцит і бачимо,  що зовнішні запозичення  майже  вдвічі  перекривають  дефіцит бюджету.  Ми могли б погодитися з усіма параметрами,  що там є. Зростатиме дохідна частина, будуть  видатки  зростати.  Але грати з цінними паперами незрозуміло в що, я вважаю, ризиковано сьогодні. От приблизно така моя пропозиція.

 

     Стаття 1. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Стаття 1 чи 2?

 

     ГОЛОВА. Стаття 1.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми її затвердили.

 

     ГОЛОВА. Ми тільки дефіцит затвердили,  а там ще записані  дохідна та видаткова частини.

 

     МІТЮКОВ І.О.  "Установити  граничний  розмір  дефіциту Державного бюджету України на 1998 рік у сумі 3 мільярди 380  мільйонів  гривень, що  розрахунково становить 3,3 відсотка валового внутрішнього продукту і 13,9 відсотка видатків Державного бюджету України на 1998  рік".  Ви це маєте на увазі? Ми це вже проголосували.

 

     ГОЛОВА. Ну, добре. Тоді статтю 1 я пропускаю, оскільки, очевидно, цифри ці можуть змінитися в ході розгляду інших статей.  Так?  Дефіцит ми  затвердили.  Тобто  є  параметр,  довкола  якого  ми  можемо вести дискусію, змінюючи той чи інший показник, але зберігаючи дефіцит.

 

     Далі розглядаємо статті. Стаття 2.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  я прошу вибачення.  Під час  обговорення  цього  документа  Комітет  з  питань  бюджету  знову висловив думку  про  необхідність  усетаки  виділення  зовнішнього  та внутрішнього фінансування.  І уряд підготував такі пропозиції. У нас є цифри,  які ми можемо додати до останнього речення статті 1. Володимир Семенович  може підтвердити це.  Чи ми робимо це зараз,  чи переносимо на...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу!  Ми статтю 1 у  повному  обсязі  не голосували.  Ми  проголосували  тільки  розмір дефіциту бюджету.  Інші показники,  що тут записані,  я вважаю, не будуть проголосовані, треба буде,  справді,  розписувати точно. Дивіться, написано: "Спрямувати на покриття дефіциту Державного бюджету України на 1998  рік  надходження із  джерел  внутрішнього і зовнішнього фінансування".  Тут треба точно розписати скільки.  Коли після розгляду інших  статей  повернутися  до цього, тоді буде зрозуміло.

 

     Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Спасибо,  Александр Александрович.  Я хочу обратить внимание,  что в последнем абзаце статьи  1  четко  записано: "Спрямувати  на  покриття  дефіциту Державного бюджету України на 1998 рік надходження із джерел внутрішнього і зовнішнього фінансування".

 

     В утвержденных выводах бюджетного комитета сказано о том,  о  чем вы говорили, Александр Александрович. По этой причине статью 1 целиком принимать нельзя,  приняли только дефицит.  А после  доработки  именно последний абзац статьи 1 примем через неделю.

 

     ГОЛОВА. Я про це й кажу.

 

     Стаття 2. Будь ласка, Ігоре Олександровичу, говоріть.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стаття  2:  "Установити граничний розмір державного внутрішнього боргу України на 1 січня 1999 року в  сумі  25  мільярдів 879 мільйонів 447 тисяч гривень.

 

     Установити на   1998   рік  обсяг  випуску  облігацій  внутрішніх державних позик за  номінальною  вартістю  у  сумі  11  мільярдів  471 мільйон  531  тисяча  гривень з отриманням від випуску 8 мільярдів 425 мільйонів 221 тисячі гривень.  Випуск облігацій  внутрішніх  державних позик може здійснюватися на безвідсотковій (дисконтній) основі".

 

     Про що йде мова в цій статті? Перше речення визначає максимальний рівень внутрішнього боргу, який може бути досягнуто, якщо ми додатково до  нинішнього  випуску  облігацій  випустимо  ще облігації на суму 11 мільярдів гривень.  8 мільярдів  уряд  очікує  фактично  отримати  від позичання,  тому  що наші облігації випускаються на дисконтній основі. Тобто через певний термін ми повертаємо  повну  вартість  і  отримуємо меншу за рахунок відповідних відсотків. Такий зміст цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Хто  хотів  би  висловитися з цього приводу,  запишіться, будь ласка.  Я прошу все-таки  надати  пріоритет  членам  комітетів  з питань  бюджету,  з  питань  фінансів і з питань економічної політики. Тобто один з одним міняйтеся, якщо є змога це робити.

 

     Депутат Гуров. Будь ласка.

 

     ГУРОВ В.М.,  виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної  Ради України  з  питань  базових  галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів (Кривбасівський виборчий  округ,  Дніпропетровська  область). Прошу передать слово Степанюку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони   і   державної   безпеки   (Дзержинський   виборчий    округ, Дніпропетровська   область).   Група  "Єдність".  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемый Валерий Павлович!  Я думаю,  что у нас очень сложно будет идти процедура утверждения статей. И вот почему. Когда мы в этом проекте бюджета посмотрели расходы на дотации местным бюджетам, то они на 20 процентов ниже,  чем в 1997 году.  По сути,  уничтожаются местные бюджеты, уничтожаются образование, здравоохранение, культура и так  далее.  И  то,  что проект бюджета не согласован с областями,  не отработан до конца, вызывает большое напряжение в зале.

 

     Поэтому я  предлагаю  отработать   этот   проект   с   областями, пересмотреть, чтобы местные бюджеты не уничтожались, и только потом мы можем идти дальше, рассматривать все статьи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (Кременчуцький-Автозаводський виборчий округ, Полтавська область). Олександре Олександровичу, передайте, будь ласка, слово Лавриновичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  і  судовоправової  реформи  (Дрогобицький виборчий  округ,  Львівська  область).  Народний рух України.  Шановні колеги.  У мене є кілька міркувань і кілька запитань  з  приводу  цієї статті.  Вона сформульована таким чином, що відразу виникає запитання: а яка структура внутрішнього боргу? Тут фіксується сума, а що це таке, звідки  воно взагалі взялося?  У мене також виникає запитання:  на яку суму в нас уже випущено облігацій,  за які потім треба буде платити  з державного бюджету всім платникам податків? Який є зв'язок між емісією цінних паперів,  таких,  як облігації, і ємісією гривні в Україні, яка реально буде обслуговувати державний бюджет?

 

     І в мене є таке міркування з цього приводу.  Те, що не стосується державного бюджету прямо,  тобто не дає прямих надходжень,  які  можна використовувати  на інші статті бюджету,  має працювати зовсім окремо, як довірче товариство,  не знаю,  правда,  як його назвати. Треба, щоб був  закон  України  стосовно  цього  довірчого  товариства,  який  би визначав його майбутнє.  І щоб майбутнє цього довірчого товариства  не було тотожним з майбутнім держави Україна.

 

     ГОЛОВА. Так, це не запитання.

 

     Будь ласка, депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Спасибо.    Я    предлагаю,    Александр Александрович, до полного утверждения статьи 1 не голосовать статьи 2, 3 и 4, а перейти к статье 5.

 

     ГОЛОВА. Перенести  статті  2,  3 і 4 на повторне друге читання на наступний тиждень,  розшифрувавши  всі  позиції,  які  є  в  них.  Так пропонує наш комітет.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Будь ласка,   депутате   Свято.   Та  він  записаний,  навіщо  ви піднімаєте руки?  Є порядок,  визначений Регламентом. Як я можу робити інакше?

 

     СВЯТО В.П.,  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький  виборчий округ, Хмельницька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні колеги депутати!  Я в списку був,  так що не  звинувачуйте  Олександра Олександровича...  А тепер щодо дефіциту обігових коштів.  У 1996 році ми втратили,  перекачали в тіньову економіку як мінімум 100  мільярдів гривень,  а  в  1997  році  -  135 мільярдів.  Треба збільшувати обсяг обігових коштів.  Зараз дефіцит обігових  коштів  становить  понад  27 мільярдів гривень.

 

     Друге, про  що  я  вже говорив.  Є фізичні і юридичні особи,  які позичали гроші в період з 1992 по  1994  роки,  є  відповідні  списки, проіндексуйте цей борг,  вони ж віддали символічні суми,  менше одного відсотка.  Хто буде повертати ще 99 відсотків?  А це ж від 130 до  200 мільярдів гривень! Це сім річних бюджетів, шановні! Що ж ми робимо?!

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Василю  Петровичу,  вибачте,  будь  ласка,  ми не дефіцит обговорюємо зараз. То була стаття 1. Ну, я зобов'язаний робити ці  зауваження.  Звертаюся  до  депутатів,  які піднімають руки:  я із задоволенням надав би вам слово,  бо певен,  що ви знаєте, що сказати, але  ж є Регламент!  Ви записані на запитання,  а не на виступи (Шум у залі). Депутате Єльяшкевич, будь ласка (Шум у залі).

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань фінансів   і  банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий  округ, Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы",  партия "Громада". Уважаемые коллеги!  Прошу вас очень внимательно подойти к рассмотрению статей 2, 3 и 4 законопроекта о бюджете. Теперь конкретно по тексту.

 

     Дело в    том,    что    предусматривать    предельный     размер государственного  внутреннего  долга  Украины  на 1 января 1999 года в законе о государственном бюджете я считаю вообще нецелесообразным.

 

     Хочу напомнить,  что когда-то мы уже отнесли  на  государственный внутренний   долг   сумму   задолженности  по  сбережениям  граждан  в Сбербанке, которую проиндексировали, и это была гораздо большая сумма, она  ни  в  какое  сравнение  с этой не идет.  Потом,  правда,  мы все поправили.  Но по сути это все-таки является внутренним долгом.  Мы же приняли  решение  о том,  что будем компенсировать сбережения граждан. Поэтому я думаю, что это вообще не предмет закона о бюджете.

 

     Что же касается выпуска  облигаций  внутреннего  государственного займа,  то в таком виде эту норму принимать категорически нельзя. Надо сначала дать  полную  расшифровку:  какие  облигации  выпускаются,  на сколько  месяцев,  каков  порядок  погашения этих облигаций,  чтобы мы видели реальную картину.

 

     В том что с рынком облигаций внутреннего государственного займа у нас будет своеобразное МММ,  думаю, убеждены все специалисты в области финансового рынка. Вопрос: когда это будет?

 

     Конечно же правительство,  которое сейчас возглавляется  Валерием Павловичем Пустовойтенко, меньше всего об этом заботится. Но мы должны думать  и  о  завтрашнем  дне.  И  поэтому   я   просил   бы   принять соответствующее решение сейчас.  Предлагаю вообще не предусматривать в законе о бюджете на  1998  год  предельного  размера  государственного внутреннего  долга  Украины  по состоянию на 1 января.  А что касается второй части статьи 2,  то  рассмотрение  ее  перенести  на  повторное второе  чтение  с  конкретной  расшифровкой показателей по планируемым выпускам облигаций внутреннего государственного займа.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз повторюю пропозицію,  яку вносив голова Комітету з  питань бюджету (Шум у залі).  Так от,  я ще раз пропоную підтримати пропозицію депутата Пустовойтовського:  статті  2,  3  і  4  зараз  не розглядати,  нехай  комітет  разом  з  урядом  зроблять уточнення всіх позицій,  щоб було зрозуміло,  за рахунок  чого  покривається  дефіцит бюджету,  в якій частині за рахунок внутрішніх і зовнішніх запозичень, як формуються джерела внутрішніх запозичень  (бо  щодо  зовнішніх  тут більш-менш зрозуміло). Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Тут  справді  все  написано,  але  ми  можемо  дати конкретніші розрахунки...

 

     "За" - 236.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     Стаття 5.  "Установити,  що доходи Державного бюджету України  на 1998 рік зараховуються в повному обсязі..." Це загальна норма...  Одну хвилинку!  Запитання потім.  Ще раз повторюю,  ми не те  що  до  кінця сесії,  ми  до  нових віників не приймемо бюджет,  якщо ми ставитимемо запитання щодо кожної статті.  Запитання ставилися доповідачу під  час доповіді. Зараз у нас постатейний розгляд. Ця стаття фактично повторює ту норму, яка була прийнята нами в першому читанні без зауважень.

 

     Володимире Семеновичу Пустовойтовський, статтю 5 можна приймати в такому вигляді?

 

     Будь ласка, поки говорить Мітюков, ви підготуйтеся.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  Перелік податків, які ми пропонуємо закріпити за доходами державного бюджету, обговорювався вже не один рік.  На сьогоднішній день сформульовані конкретні пропозиції. Я вважаю,  що їх треба підтримати,  тому що це  мінімально  необхідний перелік  податків,  який  дасть  змогу  збалансувати  державний бюджет відносно дефіциту,  який ви затвердили,  і виконати ті функції, які ми закріпили за державним бюджетом.  Крім того,  ми повністю відповідаємо за виконання положень Конституції,  і тому треба  закріпити  конкретні податки за конкретними рівнями бюджету.

 

     Ми не  маємо  права відповідно до Конституції розподіляти податок між бюджетами різних рівнів.  Вам пропонується оптимальний,  з  нашого погляду, і мінімально можливий набір податків, які треба концентрувати в державному бюджеті.

 

     ГОЛОВА. Ще раз звертаюся  до  Володимира  Семеновича.  Ви  сядьте спереду, бо там вам не дадуть змоги брати участь у засіданні.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Я  считаю,  что  статью 5 можно принимать, поскольку мы договорились с министром финансов  и  его  заместителями, что   будет   отработан   механизм   распределения   всех  налогов:  и общегосударственных,  и местных. Распределение бюджетных средств между регионами будет осуществлять казначейство, и это снимет ряд вопросов.

 

     ГОЛОВА. Які є думки з цього приводу? Запишіться, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Олександре Олександровичу, у мене прохання. Ми пропонуємо зробити перерву,  щоб  керівники  Міністерства  фінансів  і Комітету  з  питань  бюджету  домовилися  про  наступний  розгляд усіх статей.  Тому що ми зараз можемо прийняти рішення,  яке порушить увесь бюджет, і ми його потім просто не зведемо.

 

     А завтра  вранці  щоб зробили доповідь депутат Пустовойтовський і міністр Мітюков. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю  її  на  голосування,  але...  Одну  хвилинку! Заспокойтеся!  Ми  легко  вирішуємо  питання про перенесення розгляду, забуваючи, що бюджет треба ж таки розглядати. Ігоре Олександровичу, ви і  окремі  депутати  говорили  про  те,  що  статті 2,  3 і 4 виписані докладно.

 

     Погляньте. Стаття 5. "В доходи Державного бюджету зараховуються:" і далі перелічено, що зараховується. Так от, тут доходи від реалізації цінних паперів не передбачаються.  А це  одна  з  найбільших  дохідних статей. Так же фактично...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу!  Я  вже говорив у своїй доповіді,  що згідно з міжнародною і вітчизняною практикою запозичення не є доходами бюджету.

 

     Результат запозичень (плюс чи мінус) дійсно відноситься на доходи або видатки бюджету.  Це міжнародна практика. Але ми не маємо права не вказувати  обсяг  загальних  запозичень.  Саме для того,  щоб уряд мав планку,  яку він не може перевищити.  І,  до речі,  в 1997  році  така планка є як щодо зовнішніх,  так і щодо внутрішніх запозичень. І ми її дотримуємося.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ще раз почитайте Закон про бюджетну систему. Всі операції, що стосуються бюджету, повинні бути відображені в бюджеті.  Так вимагає закон. Тому, хоча міжнародний досвід для нас і дуже  важливий,  але  важливо  також,  щоб  дотримувався  і наш закон, прийнятий Україною.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Тому ми і пропонуємо  статті  2,  3,  4  розглянути пізніше, тоді там буде враховано саме те, про що ви кажете, Олександре Олександровичу.  А доходи бюджету  -  це  інше  питання.  Це  інше  за класифікацією питання. Ми не можемо...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  зараз ми закінчимо розгляд статті 5, і потім я поставлю на голосування цю пропозицію.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре Олександровичу,  ми не  збираємося зовсім  брати  зовнішні  запозичення.  Вони  нам не потрібні.  Якби ми нормально працювали,  відновили виробництво,  ми  погасили  б  дефіцит бюджету,  як це робилося у всі часи.  Ми можемо планувати кошти тільки на покриття дефіциту бюджету.  Позики -  це  не  прибутки!  Їх  хочуть дадуть,  хочуть - ні. Ми їх заплануємо, а нам їх спеціально не дадуть. Ми не хочемо їх узагалі брати,  ми самі повинні жити,  своя  економіка повинна працювати.

 

     Я все-таки  прошу  перенести розгляд цих статей.  Інакше ми зараз зруйнуємо те, що ви вже прийняли.

 

     ГОЛОВА. Це добре,  Валерію Павловичу,  що уряд має такий намір, і ми  підтримуємо  ці  пропозиції.  Ви  тільки докладно напишіть,  як це виглядатиме.

 

     Ми затверджуємо  документ,  за  виконання  якого   відповідає   і Верховна   Рада,  і  уряд,  тому  в  ньому  все  повинно  бути  цілком зрозумілим.

 

     Будь ласка, депутате Говорун.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.  Олександре   Олександровичу,   ми,   навпаки, визначаємо  граничну  суму  зовнішніх  запозичень  і не повинні ніколи перевищувати  цю  граничну  суму,  бо  це   призведе   до   руйнування фінансового ринку в нашій державі.

 

     ГОЛОВА. Валерію Павловичу, хвилинку... Слово має депутат Говорун.

 

     ГОВОРУН В.П.,  член  Комітету  Верховнї  Ради  України  з  питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Іванівський виборчий округ, Одеська область). Прошу передати слово депутату Донченку.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Старобільський виборчий округ, Луганська область).  Спасибо.  Уважаемые коллеги! Уважаемый Игорь Александрович! Статья 5 предусматривает,  что,  "в доходи Державного бюджету на  1998 рік зараховується збір на обов'язкове соціальне страхування".

 

     Мы с  вами  3  декабря  проголосовали "Закон про внесення змін до Закону про збір на обов'язкове соціальне страхування", которым выводим этот сбор из состава бюджета.

 

     Как это понять:  закон говорит одно,  а вы предлагаете совершенно другую, противоречащую ему норму? На каком основании?

 

     Поэтому я предлагаю сейчас, уважаемые коллеги, ни в коем случае с этой  нормой  не  голосовать статью 5 или исключить строку "социальное страхование" из этой статьи. Вы прекрасно понимаете, что такое сегодня соцстрах:  это больничные листы, это погребение и так далее. Это очень серьезно.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це передбачено в статті 5 на  підставі  Закону  про систему  оподаткування,  де  чітко визначено,  що цей збір є державним податком і складовою частиною державного бюджету.

 

     Я розумію,  що колізія між двома законами сьогодні  є.  По-перше, коли готувався цей законопроект,  закону,  про який ви сказали,  ще не було.

 

     По-друге, ми  пропонуємо  конкретну  процедуру  концентрації  цих коштів  на  окремому  позабюджетному рахунку в казначействі під повним контролем профспілок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довганчин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Контрольної  комісії  Верховної   Ради України   з   питань   приватизації   (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька  область).  Селянська  партія  України.   Шановний   Iгоре Олександровичу!  Хотів  би  торкнутися питання забезпечення регіонів у бюджетному процесі,  зокрема забезпечення Чернівецької  області.  Наша депутація   подала   свої   пропозиції  до  проекту  бюджету  стосовно відрахувань у централізований бюджет.  Жодне з цих зауважень не те  що не враховане, а навіть не внесене до порівняльної таблиці.

 

     Що я  хотів  би сказати?  В цьому бюджетному році на фінансування області виділялося 50 відсотків надходжень від акцизного збору, і була відповідна  сума  дотацій.  Зараз  суму дотацій пропонується зменшити, фактично надходження від акцизного  збору  зменшуються,  через  що  на сьогоднішній  день  медики  в області не отримують заробітної плати 11 місяців,  вчителі - 6 місяців.  Як же  ви  під  час  розробки  проекту бюджету враховували пропозиції регіонів?

 

     Дякую за відповідь, якщо вона буде.

 

     ГОЛОВА. Прошу  вас,  Григорію  Васильовичу,  її  не  буде,  бо ми розглядаємо зараз статтю 5.  Беручи участь в обговоренні,  ви  мали  б пропонувати:  підтримувати  її  або  не  підтримувати.  А  ви  ставите запитання,  що  не  відповідає  процедурі.  Зараз  відбувається  перше читання!..  Я вас прошу...  Цьому кінця не буде,  якщо ми таким шляхом будемо йти.  Або ви підтримуєте статтю,  або не підтримуєте.  Якщо  не підтримуєте,  то чому ми маємо враховувати вашу пропозицію?  Слово має Довганчин Григорій Васильович. Будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О. Я хочу нагадати...

 

     ГОЛОВА. Iгоре Олександровичу, зачекайте. Я ще раз прошу...

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Шановні   Олександре   Олександровичу   і   Iгоре Олександровичу!  Стаття  5  якраз  і  враховує  перелік податків,  які зараховуються до держбюджету.  А ми пропонували залишити в областях  і ПДВ,  і  певну  суму  акцизного  збору та митних зборів,  щоб зменшити дотаційну  частину  обласного  бюджету.  Це  не  враховано.   Навпаки, дотаційну суму зменшено. Якщо статтю 5 буде прийнято в такій редакції, наша депутація не голосуватиме за даний проект бюджету ні  в  другому, ні в третьому, ні в останньому читанні.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Депутат Глухівський говорить.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ,  Львівська область).  Фракція Народного руху.  Шановні колеги народні депутати! Я хочу підтримати народного депутата Довганчина щодо статті 5,  бо  таки справді за неї важко голосувати через те,  що у цій статті вказується, які надходження мають у повному обсязі  зараховуватися  до  державного бюджету.

 

     Ми приймали  Закон про бюджетну систему і там визначили,  що туди має зараховуватись,  але раз ми тут ще обговорюємо це, значить, можемо прийняти інше рішення.  Скажімо, ну як можна погодитися з тим, щоб ПДВ повністю  зараховувався  до  державного  бюджету  при   наявності   20 дотаційних областей?  Ну,  колись дотаційних областей було дві-три або чотири. Але 20!..

 

     Наприклад, Львівська область 350 мільйонів гривень надходжень від ПДВ   зараховує  в  державний  бюджет.  Потім  178  мільйонів  гривень повертається в область.  Навіщо це робиться? Хіба не можна порахувати, який  відсоток  ПДВ  треба  залишити  в  місцевому бюджеті з тим,  щоб дотаційних областей було не більше, ніж три-чотири?

 

     Дякую.

 

     МIТЮКОВ I.О. Дозвольте, Олександре Олександровичу...

 

     Я знову прошу вас звернутися до Конституції...

 

     ГОЛОВА. Iгоре Олександровичу! Iгоре Олександровичу! Зачекайте! Ви замітьте собі...  Висловиться чотири депутати, і я вам надам слово. Ви конкретну відповідь дасте, але коротко.

 

     Прошу уваги!  Леве Йосиповичу!  Тих,  хто вносить  пропозиції,  я прошу  звернути увагу на одну обставину:  і ми,  і уряд не маємо права через закон про бюджет змінювати законодавче поле.  Якщо ми  в  Законі про ПДВ чи в Законі про систему оподаткування записали, що цей податок зараховується   до    центрального    бюджету    (тобто    ці    кошти централізуються),  то тут записувати цього не можна.  Тоді інший закон треба змінити, а не записувати це в цьому законі.

 

     Депутат Лавринович.

 

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  Мені дуже приємно,  що Iгор Олександрович сказав  (гадаю, кожен   парламентарій   звернув   на   це  увагу)  про  повагу  до Конституції.  Я щиро захоплений тим,  що тепер  ми  чуємо,  яка  у високих  посадових  осіб  з'являється  повага  до Основного Закону нашої держави,  і сподіваюся,  що в Законі  про  Державний  бюджет також проявиться повага і до Конституції,  і до інших законодавчих актів нашої держави,  в  першу  чергу  -  до  Закону  про  місцеве самоврядування та до постанов Кабінету Міністрів, які приймалися.

 

     Так, проблема  20 дотаційних областей є,  але чи правильно не враховувати  природу  ПДВ  щодо  його  розподілу   між   бюджетами державного  і  місцевого рівня?  I взагалі,  хотілося б знати,  як зараз працює механізм відшкодування  цього  податку,  як  сьогодні працюють  фіскальні  органи?  Очевидним  є те,  що надходження від акцизного  збору  на  імпортні  і   наші   товари   повинні   бути сконцентровані на місцевому рівні,  щоб не ганяти фінансові потоки по державі і  не  робити  місцеві  бюджети  залежними  від  рішень управлінців,  які їх приймають.  Будь ласка, я хотів би почути ваш коментар.

 

     ГОЛОВА. Виступило чотири депутати.  Зараз ваше  слово,  потім виступить  депутат  Пустовойтовський,  і  я буду ставити статтю на голосування.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Шановні народні депутати,  я думаю,  що ви  всі свідомо  ставитеся  до  формування  державного  бюджету,  на  який покладені серйозні державні  функції,  і  знекровлювати  державний бюджет,  зменшуючи  надходження  до нього,  - це значить позбавити державу змоги виконувати ті функції, які вона повинна виконувати.

 

     А показники  за  цей  рік  свідчать,  що  місцеві  бюджети  в середньому  по  Україні вже виконані більш як на 100 відсотків,  у деяких областях - на 105,  110,  120, 130 відсотків. Але державний бюджет виконано лише на 70 відсотків!...

 

     Якщо прийняти  пропозиції,  які  сьогодні  вносяться,  то  це тільки погіршить стан державного бюджету,  а значить  -  виконання ним державних функцій.

 

     Крім того,  хочу  підкреслити,  що  закріплення  за місцевими бюджетами таких стабільних "працюючих"  податків,  як  податки  на прибуток  підприємств  і  на  доходи громадян,  фактично дає змогу місцевим  органам  влади  за   рахунок   підтримки   господарської діяльності необмежено поповнювати дохідну частину своїх бюджетів.

 

     ПДВ. Чи  можна  його  концентрувати  в  держбюджеті  чи треба розподіляти?  Ви всі пам'ятаєте,  що коли ПДВ колись  розподілявся частково  між  державним  і  місцевими бюджетами,  багато областей стикалося з проблемою своєчасного відшкодування ПДВ. І на сьогодні саме  на плечі державного бюджету лягла значна частина боргів щодо відшкодування ПДВ за минулі періоди.

 

     Сьогодні централізація  ПДВ   дає   змогу   налагодити   його автоматичний  розподіл  незалежно  від  фінансового  стану того чи іншого регіону.  Ми бачимо,  що ця схема працює.  Саме  пропозиція аграріїв  спрямована  на використання ПДВ як стимулюючого податку, щоб підтримати конкретний сектор економіки.  А це можливо лише  за умови централізації ПДВ (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!..  Спокійно! Зараз висловиться депутат Пустовойтовський,  але  я  скажу   просто   для   довідки.   Ігоре Олександровичу,  ви  були  віцепрем'єром,  коли  готувався  проект бюджету на 1997 рік.  Ви кажете, деякі місцеві бюджети по дохідній частині   виконані  на  100  відсотків.  Чому  ж  тоді  скрізь  не виплачується зарплата вчителям, лікарям, військовим? (Шум у залі).

 

     Та це  ж  зовсім   інше...   Взаємозаліки   створюють   зовні благополучну,  так би мовити, картину, але не означають, що бюджет виконаний.  Тому я прошу: не треба використовувати такі аргументи, треба розглядати питання по суті.

 

     Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Спасибо,   Александр   Александрович. Уважаемые коллеги! Мы предлагаем перенести рассмотрение проекта на повторное второе чтение.  Сегодня мы утвердили дефицит бюджета,  и теперь есть возможность доработать проект бюджета в полном об еме. Я  предлагаю прекратить сегодня его обсуждение и принять решение о рассмотрении его в повторном чтении в следующую среду.

 

     ГОЛОВА. Я пропоную вчинити так.  Я  поставлю  на  голосування статтю 5 у двох варіантах. Перший - у редакції Кабінету Міністрів, а другий - з поправкою депутатів Донченка, Вернигори про вилучення із   цієї  статті  посилання  на  збір  на  обов'язкове  соціальне страхування. Ми це запишемо окремо.

 

     Будь ласка,   поки   що   голосується   пропозиція   Кабінету Міністрів.  Ставлю  на голосування текст,  запропонований у правій колонці.

 

     "За" - 163. Не підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  5  з  урахуванням  пропозиції депутата Донченка.

 

     "За" - 112.

 

     Пояснюю, бо  ви  не  зрозуміли про що йдеться.  На сторінці 2 записано,  що збір на обов'язкове соціальне  страхування,  у  тому числі   збір  на  обов'язкове  соціальне  страхування  на  випадок безробіття,  не можна зараховувати в  доходи  державного  бюджету, оскільки  це  фонди,  які у нас раніше передбачалися поза бюджетом узагалі.  Тому прошу проголосувати статтю з цим зауваженням.  Будь ласка (Шум у залі).

 

     Тоді проголосуймо тільки одне:  вилучити цю фразу.  Ставлю це на голосування.  Одну хвилинку!  Пропозиція така  надійшла,  я  її ставлю на голосування.

 

     "За" - 133. Теж не підтримується.

 

     Депутат Пустовойтовський говорить. Спокійно!..

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Александр   Александрович!   Я  прошу проголосовать мое предложение о  прекращении  сегодня  обсуждения. Надо перенести его на среду.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!..  Одну  хвилинку!..  Сядьте,  будь ласка! Опустіть руки. Я не ставитиму на голосування статтю 5.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  підтримую  пропозицію   народного   депутата Пустовойтовського.

 

     ГОЛОВА. А ви завжди так...  Сідайте,  будь ласка, на місце. Я поставлю зараз на голосування цю пропозицію.

 

     Шановні депутати!   Я   наполегливо   рекомендую   керівникам профільних комітетів, Кабінету Міністрів і відомствам зробити так, щоб не було цього, що в мене зараз під руками.

 

     Коли Кабінет Міністрів розглядає питання про бюджет по  суті, то  кожен  сидить  і,  так  би  мовити,  дивиться  на свої погони. Сподобається чи не сподобається його позиція  Прем'єр-міністру  чи Президенту?  А потім,  коли проект розглядається у Верховній Раді, кожен несе мені свої пропозиції:  оце треба не забути і оце  треба не забути...  Та над цим документом,  вибачте мені, люди працювали місяцями  і  то  деякі  цифри  пропускають,  а  вони  хочуть,  щоб головуючий всю оцю книжку,  яка складається із цифр,  запам'ятав і сказав:  оцю цифру запишіть,  оцю поставте на  голосування  і  так далі...  Працюйте під час підготовки документа,  щоб сесійний зал, довіряючи профільним комітетам, міг підтримати ці пропозиції.

 

     Тому я  наполегливо  прошу   вас   прийняти   постанову   про продовження  розгляду  проекту  в другому читанні наступної середи після доопрацювання цього документа комітетом разом  із  Кабінетом Міністрів. При цьому мають бути подані обгрунтування кожної цифри.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 286. Прийнято.

 

     Прошу також...  Одну  хвилинку!  Прошу також врахувати,  що є низка  пропозицій,  які  виходять,  скажемо  так,  за  межі   того варіанта, який ми вже одержали. Але цей варіант не враховує, що ті пропозиції опираються на чинне законодавство. Зокрема, йдеться про те,   що   пропонував  голова  Комітету  з  питань  Чорнобильської катастрофи Володимир Яценко,  що пропонувала Валентина Семенюк, що пропонував Володимир Мухін відносно фінансування Збройних Сил,  що пропонував молодіжний комітет щодо фінансування УНКМО.  А у нас  є приблизно 30 молодіжних організацій (правих, лівих, ультраправих - мене це не цікавить  в  даному  разі).  Але  якщо  цю  організацію створено,  то  вона повинна за рахунок чогось фінансуватися.  А то простежується тенденція сприяння лише певним  структурам,  у  тому числі  й  молодіжним.  Цього  не  повинно бути.  Ось лист із цього приводу...  Треба б,  щоб ви подивилися,  що це таке. Таким чином, набереться  низка  пропозицій,  які  повинні бути враховані.  Вони подані нам, щоб ми їх затвердили. Зрозуміло, так?

 

     ---------------

 

     Тепер... Одну хвилиночку,  не поспішайте,  будь ласка! Ще раз повторюю:  ми  сьогодні  включили  до  порядку денного два питання додатково,  але потім одне з них перенесли на завтра - те,  яке не зовсім  вдало  хотів доповісти депутат Даниленко.  Тому він просто використав трибуну,  щоб передати слово міністру  Карасику.  Цього можна  було  і  не  робити  бо  у нас було записано,  що доповідає Карасик.

 

     Але в даному  випадку  в  нас  друге  питання,  яке  потребує всього-на-всього  п'яти  хвилин,  не  більше.  Доповідач - депутат Парасунько.  Кабінетом  Міністрів  це  питання  погоджене,  нашими комітетами погоджене,  міністром економіки також погоджене.  Треба проголосувати цей документ, бо він також пов'язаний з бюджетом.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     Слово має депутат Парасунько.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий  округ, Вінницька область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановний Валерію Павловичу!  Шановні народні депутати!  На виконання Закону про   пріоритетність  соціального  розвитку  села  (стаття  6,  що стосується  відшкодування  коштів  суб'єктам  господарювання,  які понесли  витрати  на  спорудження об'єктів соцкультпобуту на селі) Законом про Державний бюджет України на 1997 рік,  зокрема статтею 4,  передбачено  100 мільйонів гривень видатків на компенсацію цих коштів,  фактично витрачених господарствами в 1996 році в сумі 563 мільйонів  гривень.  Видатки ці передбачалося здійснити за рахунок коштів від приватизації цього року.

 

     А Законом про введення в  дію  Закону  про  Державний  бюджет України  на  1997  рік (стаття 2) визначено,  що через обмеженість асигнувань    компенсацію    вартості     будівництва     об'єктів соцкультпобуту  на  селі  в  сумі  150 мільйонів гривень здійснити шляхом її заліку в рахунок заборгованості з податків і платежів до бюджету  за  станом  на  1  січня  1997  року,  після  чого внести відповідні зміни до показників держбюджету на 1997  рік.  Але,  на жаль,  фінансування  цих  100  мільйонів  гривень  за станом на 15 грудня не розпочато через брак коштів,  і сільгоспвиробники їх вже не  отримають  до  кінця року.  Це дуже загострило фінансовий стан господарств.

 

     Звичайно ж,  спорудженими  об'єктами  газифікації,   шляхами, дитсадками,  школами й іншим користується все населення території. Сьогодні  виробники  за  чинним  законодавством  вправі   вимагати проведення  взаємозаліку  заборгованості,  яка  в  них  створилася внаслідок цього.  Вона сягає понад  200  мільйонів  гривень.  Тому комітет  просить  підтримати  правильну в цій ситуації пропозицію: зменшити на 50 мільйонів гривень видатки відповідно до статті 4, а в  статті  2 збільшити їх на 50 мільйонів для взаємозаліку.  Прошу поставитися до цього з розумінням (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!   Зачекайте!   Михайле   Васильовичу, по-перше,  всі  вміють  читати,  і  всі  це вже читали.  По-друге, трансляції  зараз  немає,  все  одно  ніхто  не  знатиме,  що   ви відстоювали цю позицію. Тому я пропонував би: давайте проголосуємо і на тому поставимо крапку. Можна так?

 

     Ставлю це на голосування. Будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 213.

 

     Депутат Семенюк просить слова...

 

     Тут у  частини  депутатів  є  певні   сумніви,   чому   залік торкнеться  лише  тих,  хто  вів  будівництво  об'єктів соціальної сфери.  А хто не вів,  а витрати ніс,  то йому цей залік нічого не дасть?  Або,  наприклад,  хтось  вів будівництво,  розрахувався за комунальні платежі,  за енергію тощо,  і виходить,  що він  нібито двічі, так би мовити, обдурений.

 

     Але я хочу сказати...  Одну хвилинку! Завершується фінансовий рік, і де залік може спрацювати, він спрацює, а де ні - це перейде вже на наступний рік і все одно не одержить нічого ні той, ні той. То хоч для частини буде позитивний якийсь результат.

 

     Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановні колеги народні депутати,  як сказав мій колега Михайло Васильович,  загальна сума заборгованості сягає за  200  мільйонів  гривень.  Ми просимо поки що лише 50 мільйонів гривень.  Це та реальна сума,  яка сьогодні дасть  змогу  провести взаємозалік. Я прошу вас підтримати наш комітет і внесемо зміни до закону  про  бюджет  1997  року.  Це  забезпечить  хоч   невеличке полегшення  нашому селу.  Підтримайте це,  будь ласка.  Щодо решти боргів можна визначитися в Законі про  Державний  бюджет  на  1998 рік. Я вас прошу, підтримайте цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має Олександр Ткаченко. Зараз, хвилинку...

 

     ТКАЧЕНКО О.М., Перший заступник Голови Верховної Ради України (Шполянський виборчий округ, Черкаська область). Шановні колеги, я не розумію про що йде мова?  Тільки щось починаємо вирішувати, щоб допомогти селу,  починають кричати,  руки тягнуть і так  далі.  Це питання   ми   розглянули  на  розширеному  засіданні  комітету  в присутності міністра АПК,  віцепрем'єра.  Це ж мізерні кошти,  які треба  повернути  селянам  за  виконані ними роботи по будівництву соціальної інфраструктури.  Що ж тут ви не зрозуміли? Ні - кричать аби кричати. Та підтримайте, будь ласка!..

 

     ГОЛОВА. Олександре   Миколайовичу,   ніхто   не  кричить,  це депутати  беруть  участь  у  дискусії.  Але  однак  я  ставлю   на голосування  пропозицію  про  підтримку проекту цього закону.  Йде голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято. Спасибі.

 

     Завтра засідання  розпочнеться   о   10   ранку,   прошу   не запізнюватися.

 

     До побачення.