ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

3 грудня 1997 року.  16 година.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 316  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Депутат Луньов. Будь ласка.

 

     ЛУНЬОВ Г.О.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   ядерної   політики   та   ядерної   безпеки (Кам'янськоДніпровський   виборчий   округ,  Запорізька  область). Шановні народні  депутати!  Під  час  голосування  проекту  Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку  з  приєднанням  України  до  Віденської  конвенції  про цивільну відповідальність за ядерну шкоду не вистачило 10 голосів.

 

     У зв'язку  з  цим  я хочу сказати,  що ядерна енергетика - це така  галузь,  яка  не  може  бути  ізольована  від   міжнародного співробітництва.  Не  маючи  замкнутого  ядерного циклу,  власного виробництва   ядерного    палива    і    науково-конструкторського забезпечення   роботи  атомних  електричних  станцій,  ми  змушені вдаватися  до  міжнародного  співробітництва  і  брати   на   себе відповідальність за ядерну шкоду.

 

     Щоб не  ускладнювати партнерських зв'язків з Росією та іншими державами  в  питаннях  безпеки  і  захисту  атомних   електричних станцій,   ми  повинні  законодавчо  забезпечити  ці  зв'язки.  На сьогодні  зобов'язання  нашої  держави  у  цій   сфері   оформлено тимчасовою  гарантією  уряду.  Оскільки прийнято Закон України про приєднання до Віденської конвенції,  ми  повинні  прийняти  і  цей закон.  Неприйняття  його  дасть  привід  блокувати  поставки  нам палива,  обладнання для атомних  електричних  станцій,  реалізацію міжнародних    грантів,    кредитування    добудови   енергоблоків Хмельницької  і  Рівненської  атомних  станцій  і   чорнобильської проблеми.

 

     Прошу проголосувати   за   прийняття  цього  закону,  а  якщо виявиться  невизначеність  щодо   деяких   питань,   то   прийняти законопроект  у першому читанні з урахуванням пропозиції народного депутата Долженка Геннадія Петровича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Шановні колеги!  Я  прошу  підтримати  цей   законопроект   і проголосувати  за  нього з урахуванням зауважень,  висловлених під час його розгляду і доопрацьованих під час  перерви.  Підтримайте! Ті пропозиції,  які вніс депутат Долженко,  враховані.  Ми набрали 215 голосів. Не вистачило 11 голосів. Будь ласка, підтримайте.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Голосуємо. Будь ласка.  Не всі депутати встигли  зосередитися після перерви.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Про Закон   України  про  Фонд  державного  майна  України  з пропозиціями  Президента   України   від   3   липня   1997   року (доопрацьований   проект).  Доповідає  Угаров  Геннадій  Юрійович, голова підкомітету.

 

     Ювілей у нього сьогодні, підтримайте ювіляра (Оплески).

 

     Прошу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область). Выгляжу моложе. Спасибо, уважаемые коллеги.

 

     Уважаемый Александр  Николаевич,  уважаемые  коллеги!  Вашему вниманию  предлагается  проект  Закона  о  Фонде  государственного имущества с учетом предложений Президента.  В соответствии с этими предложениями (хотя они,  я не могу еще раз не  сказать  об  этом, были изложены,  к сожалению,  не в соответствии с Конституцией, то есть  не  были  сформулированы,  а  было  одно  общее   пожелание) секретариат  нашей  комиссии  проанализировал  содержание  закона, чтобы правильно понять пожелание Президента,  и  изложил  все  его замечания конкретно. Как это получилось, вы видите в сравнительной таблице.

 

     В частности,  приведены в соответствие с Конституцией позиции по национализации (это теперь названо так, как в Конституции). Что касается управления имуществом (многие депутаты настаивали,  чтобы Кабинет  Министров  активно  участвовал  в  этом процессе),  то мы решили не возлагать на  фонд  эту  миссию,  так  сказать,  на  сто процентов,   а  привести  норму  этого  закона  в  соответствие  с действующим законодательством.

 

     Что касается   процедуры   назначения   председателя    Фонда госимущества,  то мы привели ее в соответствие с Конституцией,  то есть чтобы не ограничивались права Президента.

 

     И еще такой рядовой вопрос,  как утверждение сметы  расходов. Эти   полномочия  предлагается  передать  Председателю  Верховного Совета,  которому, естественно, Верховный Совет будет стопроцентно доверять.

 

     Вы видите,  что все замечания учтены. И это не формализм, как пытаются представить некоторые средства массовой  информации.  Это действительно  нормальный  подход  к  замечаниям,  то есть мы учли существующие реалии и требования Конституции.

 

     Поэтому просьба проголосовать сейчас  этот  законопроект  как новую редакцию закона и направить на подпись Президенту. Для этого необходимо набрать 226 голосов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  депутата  Угарова?  Підтримаємо комітет?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги. Необходимо набрать 226 голосов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте підтримаємо. Будь ласка, підготуйтеся. 20 секунд на підготовку. Депутат Єльяшкевич підтримує.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми, "Громада", не будемо голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  ми  "Громаду" пітдримуємо (Сміх у залі).  Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Депутат Сластьон не встиг. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 242.

 

     Спасибі.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо.  Уважаемые коллеги!  Таким образом нами принят  Закон  о  Фонде государственного имущества.  Теперь все мы ожидаем,  так  сказать,  мудрости  и  последовательных  шагов   от Президента  Украины,  то есть чтобы он подписал закон,  принятый с учетом его замечаний. Спасибо еще раз.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект  Постанови  Верховної  Ради  України   про внесення  змін  до Тимчасового положення про Фонд державного майна України.

 

     Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Это положение содержит те же нормы, что и только что  принятый  нами Закон о Фонде госимущества.  Таким образом,  с принятием Закона о Фонде госимущества  отпадает  необходимость  во временном  положении,  так  как  в  законе  о большой приватизации сказано,  что фонд руководствуется Законом о  Фонде  госимущества. Поэтому  необходимость  в рассмотрении этого вопроса автоматически отпадает.

 

     Спасибо.

 

     И следующий вопрос...

 

     ------------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект  Закону   про   перелік   об'єктів   права державної власності, що не підлягають приватизації.

 

     Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые   коллеги!  В  тесном  содружестве  с Кабинетом Министров,  который  был  ведущим  в  этом  вопросе,  мы внимательно поработали над всеми внесенными предложениями, подошли к ним,  так сказать, взвешенно. Прошу обратить внимание на то, что по требованию комитета вам роздана справка.  Я думаю,  что если бы эта справка была внесена раньше, то мы этот вопрос уже рассмотрели бы.

 

     В чем  смысл  этой  пояснительной  записки?  Многие  депутаты задавали справедливый вопрос: уменьшился ли список предприятий, не подлежащих  приватизации?  Из  подсчетов,  которые нам предоставил Кабинет  Министров,  а  это,  так  сказать,  очень   серьезный   и аргументированный документ, следует, что в проекте закона, который вам  предлагается  принять,  предусмотрено  увеличение  количества об ектов,   не   подлежащих   приватизации.   В   проект  включены практически все те позиции,  которые были изложены в постановлении 1995 года с изменениями, внесенными в него в 1996 году.

 

     Даже сейчас продолжают поступать замечания и предложения, что лишний раз свидетельствует о том,  что надо утверждать перечень  в том виде, в котором предлагает комитет.

 

     У меня в руках об емная папка материалов с перечислением этих нескольких тысяч предприятий.  Что я еще могу сказать? Я предлагаю проголосовать   за   проект  закона,  текст  которого  приведен  в розданной вам сравнительной таблице.

 

     Кроме того,  у  вас  имеется   дополнительная   сравнительная таблица,  куда  включены  замечания  и  предложения  депутатов,  в частности  Тодорова,  Осташа,   Рябченко,   Павленко,   Писаренко, Кожушко,  Чупахина и других,  относительно конкретных об ектов.  Я предлагаю проголосовать за этот список.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Прошу записатися.

 

     Слово надається депутату Кожушку, у нього є тут пропозиції. А потім  - депутату Сокерчаку,  у нього також є тут пропозиція,  яку відхилено.

 

     Якщо у вас,  Вячеславе Михайловичу, буде бажання виступити, я надам вам слово.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,   Донецька   область).Уважаемые коллеги!  Есть предложение нашего  комитета  включить  в  перечень предприятий,  не  подлежащих  приватизации,  "Азовські  мастила  і оливи", город Бердянск. Однако есть и другое предложение (депутата Тодорова) - исключить.

 

     Почему наш комитет,  рассматривая этот вопрос, решил, что это предприятие  должно  быть  включено  в  список   предприятий,   не подлежащих приватизации? Потому, что это единственный завод на всю Украину,   который   вырабатывает   смазки   для   колесных    пар железнодорожных  вагонов,  автомобилей  и  тому подобное.  Комитет считает, что приватизировать его нецелесообразно.

 

     И второй вопрос.  Вы сейчас  получили  дополнительно  к  тому перечню,   который   у   вас   есть,   перечень  семи  предприятий нефтегазового комплекса.  Они еще постановлением Верховного Совета от  19  сентября 1995 года были включены в список предприятий,  не подлежащих  приватизации.  Относительно  их   было   представление Генеральной   прокуратуры,   и  в  настоящее  время  они  являются государственными,  так как имеют большое  значение  для  народного хозяйства.  Эти  предприятия  входят  в  нефтегазовый комплекс,  и поэтому их разрывать нельзя.

 

     Я прошу включить дополнительно в список эти 7 предприятий,  а именно:   "Чорноморнафтогазпромбуд",  Автономна  Республіка  Крим; державне   нафтогазовидобувне    підприємство    "Долинанафтогаз", державне   нафтогазовидобувне   підприємство   "Надвірнанафтогаз", Івано-Франківська     область;     державне     нафтогазовидобувне підприємство   "Бориславнафтогаз",   Львівська  область;  державне нафтогазовидобувне  підприємство   "Полтаванафтогаз",   Полтавська область;       державне       нафтогазовидобувне      підприємство "Охтирканафтогаз",  Сумська область і державне  нафтогазовидобувне підприємство "Чернігівнафтогаз", Чернігівська область.

 

     По Закону о трубопроводном транспорте они входят в комплекс и поэтому не подлежат приватизации.

 

     Все остальные вопросы мы с комитетом утрясли.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемый   Александр   Михайлович,   уважаемые коллеги!   Я   хочу   обратить  ваше  внимание  на  ряд  моментов, возникающих в связи с вопросом, поднятым депутатом Кожушко.

 

     Первое. Нефтепроводы и все другие предприятия комплекса и так не подлежат приватизации.

 

     Второе. Вот  этот  перечень,  который  я  держу  в руках,  не является плодом фантазии или благих  пожеланий.  Он  согласован  с Кабинетом   Министров.   Я   знаю,  что  большая  часть  депутатов поддерживает    решение    Кабинета     Министров     относительно государственного   сектора  экономики,  поддержки  государственных предприятий и  всевозможных  программ.  Перечень  согласован  и  с Минэкономики.    Везде   все   завизировано.   Это   серьезный   и ответственный документ.

 

     Что же касается предложений,  которые поступают сейчас, то я, при  всем  уважении к Комитету по вопросам топливноэнергетического комплекса,  не могу взять на себя ответственность сказать, что они согласованы или завизированы Кабинетом Министров.

 

     Этот вопрос  нуждается  в доработке,  мы должны знать позицию Кабинета Министров.

 

     И третье. По предприятиям, которые назвал уважаемый Александр Михайлович,  уже  прошла подписка на акции трудовыми коллективами. Процесс уже пошел,  пусть и не везде,  и в наших  силах  направить этот  процесс  в  нужное  русло  или  же затормозить.  Я предлагаю действовать все-таки по  первому  варианту,  потому  что  в  таком случае   мы   не   лишаем   членов   трудовых  коллективов  (а  по нефтегазовому комплексу это десятки тысяч работающих) их  законных прав. Если идти по второму варианту, мы ущемляем их в правах, чего не разрешает наша Конституция.

 

     Я предлагаю данный вопрос изучить,  и после получения  мнения Кабинета Министров,  каким бы оно ни было, мы примем ответственное и взвешенное решение. Я не имею против этого никаких возражений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Михайлович не погоджується з цим. І він як голова комітету наполягає, і комітет його в цьому підтримує.

 

     У всіх  вас  є  перелік  підприємств,  які  комітет  пропонує включити до списку підприємств,  що не підлягають приватизації.  Я цю пропозицію ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Комитет не поддерживает это предложение...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Один комітет вносить,  другий не підтримує... Але ж вносить той, який відповідає за це виробництво.

 

     "За"-133.

 

     Слово надається депутату Кожушку.

 

     КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги! Есть постановление Верховного Совета,  принятое  в  1995  году,  в  котором  сказано,  что   эти предприятия  нельзя  приватизировать.  Кто  же  дал  право  это не учитывать?  Этим занималась  прокуратура,  и  народный  суд  вынес решение.  Почему  мы  спорим?  Я  теперь  понимаю,  почему  они не оказались в этом списке.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  думаю,  що  ви  правильно  зрозуміли.  Шановні колеги,  я  просив  би  підтримати  комітет,  очолюваний депутатом Кожушком.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Все-таки есть предложение  более  детально  этот вопрос изучить с Кабинетом Министров...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справді,   є  постанова  Верховної  Ради  від  19 вересня 1995 року.  Цим питанням займалася Генеральна прокуратура. Я прошу підтримати.

 

     УГАРОВ Г.Ю.    Александр    Николаевич,    есть   предложение предоставить слово заместителю председателя...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не думаю, що комітет Кожушка лобіює...

 

     УГАРОВ Г.Ю. Ни в коем случае.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Навпаки,  він дотримує державної політики в цьому питанні.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Это   взвешенная  и  нормальная  работа.  Здесь присутствует заместитель председателя Фонда госимущества...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна України. Я хочу, щоб депутати при затвердженні переліку зважено поставились до  проекту,  запропонованого  комітетом.  Якщо  підприємства  вже почали   приватизацію,   то  виникає  питання:  яким  чином  після прийняття закону можна повернути майно в державну власність?  (Шум у залі).

 

     Я беру конкретний приклад. Скажімо, зараз ви приймете рішення про заборону приватизації "Укрнафти". Але ж там відбулася пільгова підписка,  500 тисяч сертифікатів вкладено в десятий сертифікатний аукціон.  Якщо йти за варіантом реприватизації, то держава повинна відшкодувати  по  500  гривень за кожний сертифікат.  Чи є тепер у держави можливість відшкодувати такі кошти власникам сертифікатів? Той перелік, який запропонований, більший, ніж у постанові, і його треба  затвердити.  А  що  стосується   конкретних   об'єктів   за висновками Генеральної прокуратури,  то треба повернутися до цього питання окремо, як запропонував депутат Угаров.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Сегодня мы принимаем окончательно Закон о перечне об ектов,  не подлежащих приватизации.  У нас  уже был  такой  перечень.  Надо было в тот перечень внести изменения - что оттуда выпадает и что добавляется,  а не давать  общий  список огромного  количества  предприятий.  И  теперь  мы  чего-то там не видим.   Понятно,   почему   вчера    Президент    встречался    с представителями  компании  "Шелл"  и  решал  вопросы,  связанные с магистральным газопроводом.

 

     Поэтому я  предлагаю  те  вопросы,  которые  поднял   сегодня Александр   Михайлович  Кожушко,  обязательно  изучить.  Возможно, следует не только эти,  но и другие предприятия,  которые владеют, например,  частью магистральных газопроводов, включить сюда. Надо, чтобы нам предоставили правильную таблицу - что дополняется и  что исключается  из предыдущего списка,  ведь ни один народный депутат не может помнить все то, что было раньше.

 

     Спасибо.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемый депутат Ельяшкевич, партия "Громада"! В пояснительной  записке  на  государственном языке черным по белому написано,  что исключается и что добавляется.  Чтобы  было  яснее, можно только увеличить шрифт, сделать его вот таким.

 

     Второе, то,  о  чем  вы  говорили  в  самом начале.  Перечень предприятий  утверждается  законом,  вы  же  нас   возвращаете   к постановлению.  Есть  сравнительная  таблица,  в  которой  указано сколько об ектов было в постановлении  и  сколько  сейчас  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Но,  в принципе,  можно, как можно и все другое, что есть в этом мире.  Вам будут розданы два  вот  таких  перечня. Если  это  миллиарды  долларов,  давайте дадим поручение.  Однако, уважаемые коллеги,  не более  одного  перечня  на  комитет,  а  не каждому   депутату.   Потому  что  по  об ему  это  очень  большие материалы.  Поэтому дадим по одному экземпляру на  комитет,  чтобы все желающие с карандашом в руках посмотрели,  изучили.  Но только после этого,  уважаемые  коллеги,  давайте  не  будем  пред являть никаких претензий к подготовке этого вопроса.

 

     А за  время  подготовки  мы  разберемся  в вопросах,  которые поднял Александр Михайлович.  Мы разберемся  в  вопросах,  которые поднимают депутаты Моцпан, Сокерчак. Они подписаны вами, Александр Михайлович,  поэтому я их персонифицирую.  Разберемся во всех этих вопросах и придем, наконец, к общему знаменателю.

 

     И в  заключение  я хочу сказать,  что всетаки вы не можете не оценить позитивно позицию нашего комитета,  настоявшего  на  столь подробной  справке  от  Кабинета  Министров,  в  которой  отражена реальная  картина.  Но  если  есть  пожелания  показать  это   еще подробнее  и  Верховный Совет примет соответствующее решение,  оно будет выполняться.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Данча. За ним - депутат Кужель.

 

     ДАНЧА М.Д, член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках з СНД (Ужгородський сільський виборчий округ, Закарпатська область). Прошу передати слово депутатові Семенюк.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенюк Валентина Петрівна.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська  область).  Шановні  колеги  народні депутати!  Ми вже втретє розглядаємо це питання.  Я хотіла б сказати таке.  Скажіть, будь ласка, кому сьогодні вигідно, щоб ми не затверджували перелік підприємств?  Тим,  хто хоче продовжувати розтягувати ті  об'єкти, про які говорив Олександр Михайлович.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Саме  тому я прошу,  давайте ми його затвердимо відповідно до нашої процедури. Це перше.

 

     Друге. Нехай кожен  з  нас  за  тиждень  пройдеться  по  всіх об'єктах,  з  тим  щоб  доповнити цей перелік підприємств,  які не підлягають приватизації.

 

     І ще  таке,  шановний  доповідачу.  Під  час  розгляду  цього питання  в  другому  читанні  я запитувала і спільно з Комітетом з питань   оборони   вносила   пропозицію   включити   до   переліку підприємств,  що не підлягають приватизації, державне підприємство "Ефес".  Це малинське підприємство,  яке сьогодні  є  стратегічним об'єктом. Даруйте, але між другим і третім читаннями його так і не внесли до переліку, незважаючи на те, що рішення Комітету з питань оборони про це було.

 

     Крім того,   наш   комітет  подавав  пропозицію  включити  до переліку підприємств,  які не підлягають  приватизації,  насіннєві підприємства, зокрема "Сортнасіннєовоч".

 

     Я прошу  при доопрацюванні ці пропозиції врахувати,  я їх уже направила в письмовому вигляді. А колег прошу затвердити перелік.

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемая  Валентина  Петровна!  Сегодня  у  нас третье число,  а ваши предложения поступили в комитет и датированы вторым числом.  За одну ночь мы, при всем уважении к вам, не будем прибегать  к  форс-мажору  и  переделывать  весь  список.  Ну,  вы понимаете,  это неосуществимо.  Поэтому претензии здесь  к  нам... Рассматривать в дальнейшем - нет возражений.

 

     Насчет первой  вашей  посылки.  Я  с вами абсолютно согласен, формально  сейчас  действует  постановление.  Но  из   Конституции следует,  что Кабинет Министров не руководствуется постановлениями Верховного Совета.  Поэтому есть формальные  основания  для  того, чтобы  все 5 тысяч 200 предприятий (или сколько их там) пустить на приватизацию.  Понимаете?  Потому что  есть  постановление,  а  не закон. Мы же предлагаем все это возвести в ранг закона.

 

     Поэтому у меня к вам убедительная просьба:  давайте поддержим этот список и утвердим его законом.  Ведь это  абсолютно  открытый документ,   в   соответствии   с   ним   увеличивается  количество предприятий.  Мы буквально сегодня вернемся ко всем  предложениям, которые  поданы  дополнительно,  и через неделю еще раз рассмотрим перечень.  Дополнить несложно,  но для  этого  нужно  уже  сегодня предпринять какие-то позитивные шаги.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кужель. За нею - депутат Шаланський. І на цьому завершуємо.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий  округ,  Запорізька  область).  Я  хотела  бы поддержать   народного   депутата   Валентину  Семенюк  и  сделать замечание депутату Ельяшкевичу,  что работа в парламенте - это  не только делать замечания здесь, в зале, а это и постоянная работа в комитетах.  Этот вопрос стоит в  повестке  дня  четвертую  неделю, желающему  депутату  можно  было прийти и ознакомиться с ним.  Это во-первых.

 

     Во-вторых, согласно нашему  постановлению  рассмотрение  нами списка   этих   предприятий   происходит  после  рассмотрения  его Кабинетом Министров.  Здесь  не  должно  быть  ошибки,  ведь  даже неправильное  название  предприятия  может  привести все решение к нулевому варианту. Сегодня мне понятно, кто пытается завалить этот список.   Мы   уйдем  на  выборы,  и  все  эти  предприятия  будут приватизированы.

 

     Депутат Тодоров  просил   передать   его   большую   просьбу: предприятие "Азмол", которое находится в его округе, в перечень не включать.  От нашего комитета туда ездили. Сегодня это предприятие за счет этого содержит полностью город Бердянск.  17 процентов его продукции  -  это  потребность  государства,  остальное  идет   на экспорт.  И  только  при  условии приватизации данного предприятия готов прийти инвестор и помочь ему  работать.  Это  просьба  всего трудового коллектива. Еще раз говорю, что мы туда ездили и изучали ситуацию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область). Дякую. Шановна пані Кужель, завод "Пуансон"  у  Знам'янці до приходу інвестора стояв,  після приходу інвестора - також стоїть. У мене лежить звернення, в якому йдеться про  те,  чому  він не працює:  інвестор хоче отримати 51 відсоток акцій, і більше нічого.

 

     Тепер що стосується постанови,  закону,  Конституції.  Та  їх ніхто  -  ні  те,  ні  друге,  ні  третє - не виконує.  Є державна позиція,  з  якої   випливає   -   або   приватизувати,   або   не приватизувати.  За  третім  заходом  шановний Олександр Михайлович Кожушко розібрався,  в чому суть постанови і закону.  Так от,  хто заважав  законодавчо  затвердити список,  затверджений постановою? Ніхто!  Ми придумали  один  список  -  і  загубили,  тепер  другий придумали...

 

     Ви кажете, що список, затверджений постановою, розширено. Але ж там було 5 тисяч,  а тепер стало 2,5 тисячі. Хіба це більше? Тут же проста арифметика.

 

     Чому ми  повинні  доповнювати список?  Давайте затвердимо всі підприємства,  згадані  в  постанові,   а   потім   щодо   кожного підприємства давати дозвіл на приватизацію.

 

     Прошу проголосувати. Дякую за увагу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Замечание   депутата   Шаланского   правильное. Послушайте:  "З урахуванням об'єктів, які вилучені з переліку, але не  підлягають приватизації згідно зі статтею 5 Закону України про приватизацію державного майна,  перелік становить - 5269 об'єктів, у  тому  числі 207 включено додатково.  У діючому переліку реально 5230 об'єктів".

 

     Знаете, вопросы  арифметики  -   неарифметики...   Но   здесь действительно  есть  определенные  проблемы.  Дело  в том,  что 15 предприятий были, к сожалению, дважды включены в утвержденный нами перечень. Кроме того, туда вошли 18 ликвидированных предприятий. И ведь  кто-то   же   настаивал   на   том,   чтобы   их   включить. Ответственности за это никакой, потому что мы орган коллегиальный. И в результате что?  В результате нами был принят  закон,  который содержит... Ну, я не знаю, как бы это так мягко назвать...

 

     А нынешний   перечень   выверен,   согласован   с   Кабинетом Министров.  Я еще раз говорю,  что это не плод фантазии, здесь все посчитано,  все  проверено  -  каждый  адрес,  каждый  номер дома, название улицы и так далее.

 

     Поэтому давайте,  может быть,  пойдем по такому пути.  Сейчас утвердим перечень, который фактически больше, чем по постановлению 1995 года.  Потом дадим поручение комитету - в двухнедельный  срок рассмотреть   все   поступившие   предложения   и   внести  их  на рассмотрение Верховного Совета.  Мы ведь сейчас видим,  что у  вас нет возражений против предложений Александра Михайловича, депутата Чупахина и других.

 

     ГОЛОСИ IЗ ЗАЛУ. Є, чому ж немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коропенко. Прошу.

 

     КОРОПЕНКО А.А.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  молоді,  спорту і туризму (Заводський виборчий округ,  Дніпропетровська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановний доповідачу,  по-перше,  я підтримую і депутата Кожушка, і депутата Єльяшкевича  в  тому,  що  треба  показати  все.  Кабінет Міністрів (у нього таке право є) два місяці тому, пам'ятаєте, вніс 130 підприємств - раз!  I давайте за 26 відсотків державі, а решту

- на вітер...

 

     Нагадаю про   "Велику   Магнітку"   в   Росії.  36  відсотків американці закупили. Що вона робить? Стоїть. 60 тисяч тонн прокату давала за одну добу, а тепер стоїть. Це для порівняння.

 

     По-друге, чому  так  важко  зрозуміти,  що це обман?  Це було обманом,  є  обманом  і  буде  обманом.  На   вулиці   стоять   17 представників    голодуючого    "Дніпровагонмашу".    Підприємство приватизовано.  Дев'ятнадцятий місяць  там  не  платять  заробітну платню.  I  нікому  ті  люди не потрібні,  нікому абсолютно.  Тому давайте... (Шум у залi). Приватизовано, так, приватизовано.

 

     Що ми маємо?  Зараз затвердимо.  Постанова...  Це  була  така товста  книжка.  Як  можна зрозуміти,  що з неї вилучено,  на якій підставі, куди воно поділося? Головне завдання Кабінету Міністрів, даруйте за слово, скинути з себе, збагрити підприємства і не нести відповідальності за господарський комплекс  країни.  Оце  головне. Тому має рацію Єльяшкевич, і це треба зробити.

 

     Дякую вам.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый  депутат Коропенко!  На улице стоят 17 человек от  приватизированного  предприятия  и  десятки  тысяч  от государственных  предприятий  (Шум  у залi).  Нет,  это я просто к тому,  что на каждый аргумент есть контраргумент.  Весь  вопрос  в том,   какой   из   них   ярче,  выражен  эмоциональнее.  Это  все политология,  давайте   рассматривать   факты   с   точки   зрения законности.

 

     Если мы сейчас список не утверждаем, а я так понимаю, что уже есть такое мнение, чтобы не утверждать, значит, мы должны отдавать себе  отчет  в том,  что приватизация в той или иной степени будет продолжаться и даже с возможными нарушениями.  Только после  этого все ссылки на то, что были нарушения...

 

     А то,  что предлагает депутат Ельяшкевич с голоса,  ни дня не поработав  за  четыре  месяца  в  комитете:  давайте  переименуем, давайте  еще  будем дорабатывать...  Я категорически против этого. Хотя бы из уважения к труду комитета,  понимаете? Завтра господину Ельяшкевичу будет дано другое указание его партией, и будет другой вариант сделан,  потом третье указание  и  так  далее...  Это  что касается  варианта  Александра Сергеевича.  Вы сами,  так сказать, напросились.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Геннадію Юрійовичу,  я вас прошу,  не вступайте в полеміку зі своїми колегами, неприємно дивитися на це все. Ми ж на сесії, а не на базарі.

 

     Депутат Лавринович. I завершуємо.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Я  почну виступ з тих слів,  якими закінчив свій виступ доповідач. Так от,  із поваги до права і до української Конституції  я  хотів би,  щоб ви при вирішенні будь-якого питання не забували,  що ми є вищий законодавчий орган держави  і  будь-яке  рішення,  яке  нами приймається,  має узгоджуватися з Конституцією. I якщо ми сьогодні хочемо прийняти закон,  який не може мати  зворотної  сили,  як  і будь-який інший закон,  то при цьому повинні звертати увагу на те, як буде забезпечено  права  громадян  і  якою  мірою  даний  закон впливатиме на регулювання існуючої системи відносин власності.

 

     У цьому   переліку   я   знаходжу,   наприклад,  підприємство "Бориславнафтогаз",  в якому,  як мені відомо,  є величезна частка власності трудового колективу і вже нараховано дивіденди на акції. А ви хочете прийняти закон,  яким усе це буде повернуто  назад,  у державну власність, тобто буде здійснено процес націоналізації. Як тут із правами громадян?  Як тут  із  конституційною  нормою  щодо власності?

 

     Я просив би,  щоб ми з повагою ставились і до комітету,  і до Верховної Ради в цілому, а насамперед - до української Конституції і до права, і не пропонували приймати рішення, які є неправовими.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно верно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Все. Я думаю, ми достатньо наговорилися, вислухали думки і за,  і проти.  Якщо ми справді  хочемо,  щоб  ті п'ять  з  лишком тисяч підприємств не приватизували,  нам потрібно було б цей законопроект  (ми  його  повторно  в  третьому  читанні розглядаємо) сьогодні прийняти.  А ті поправки, про які йшла мова, можна через два тижні розглянути і внести як доповнення до закону, точніше  до  переліку  підприємств,  який  ми сьогодні затвердимо. Зрозуміло?

 

     Я думаю,  всі чудово розуміють,  що якщо  ми  це  пустимо  на самоплив,  то триватиме те,  що є сьогодні.  Я наводив приклад, що після того як приватизували  88  відсотків  легкої  промисловості, валове  виробництво  в  цій  галузі  за  10 місяців становить 18,2 відсотка до рівня 1990 року.  Ось вам "ефективність" приватизації. Подібні приклади можна наводити по будь-якій галузі.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Я поддерживаю Александра Николаевича и предлагаю утвердить сейчас этот перечень и не через две  недели,  а  раньше, буквально  через  неделю  (потому  что  действительно  время у нас ограничено),  подготовить сравнительную  таблицу  по  предложениям депутатов и принять здесь решение относительно этих предложений. Я думаю,  что нам принятие этого решения не составит большого труда. Но  это  будут  отдельные  предприятия,  о  которых  сегодня здесь говорили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я ставлю на  голосування  проект Закону  про  перелік  об'єктів  права  державної власності,  що не підлягають приватизації, з урахуванням підприємств, щодо яких вніс пропозицію   комітет,   очолюваний   депутатом   Кожушком.   Прошу підтримати.

 

     "За" - 145.

 

     Я ставлю на голосування проект без цього доповнення,  тобто в редакції комітету.  А доповнення розглянемо через тиждень чи через десять днів.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  У  тижневий  термін  підготувати  і  внести   на розгляд. Прохання підтримати, шановні депутати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 123.

 

     Одну хвилиночку!  Я думаю,  ми просто час гаємо.  Я просив би всіх тих,  хто зараз руки піднімає: будь ласка, зайдіть у комітет, який працює над цим документом,  внесіть свої пропозиції,  і ми на наступному тижні повернемося до цього питання.

 

     Я пропоную направити проект на доопрацювання і внести його на розгляд на наступний пленарний тиждень. Будь ласка, голосуємо.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Предлагаю  поддержать  данный  вариант  решения. Мудрое решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 203.

 

     Не встиг Віктор Iванович. Голосуємо.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Там,   где   надо,   будем   дорабатывать,   нет возражений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Спасибо, уважаемые коллеги.

 

     ___________________________

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається  проект  Закону  України  про внесення змін до Закону про  збір  на  обов'язкове  соціальне  страхування. Доповідає депутат Донченко.

 

     Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область). Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Николаевич!  Сама жизнь заставила нас вместе с народным  депутатом Украины   Натальей  Петровной  Штепой  в  порядке  законодательной инициативы внести предложение  об  изменении  ряда  статей  Закона Украины о сборе на обязательное социальное страхование.

 

     С момента  принятия закона,  а закон был принят 26 июня этого года,  в мой адрес,  в адрес нашего комитета не прекращается поток писем от профсоюзных организаций всех уровней - от национальной до первичной и от трудовых  коллективов.  В  них  выражается  большая тревога  и опасения по поводу введения в действие статьи 3 данного закона с 1 января 1998 года.

 

     Напоминаю, что статьей 3 данного  закона  предусмотрено,  что сбор на обязательное социальное страхование плательщики уплачивают в государственный бюджет Украины.  А в статье 5 записано,  что эта норма  вступает  в действие с 1 января 1998 года,  то есть с этого момента средства Фонда социального страхования Украины, который на сегодня  выполняет  функции  сбора,  расходования  и  контроля  за целевым использованием средств,  должны  зачисляться  на  один  из счетов  государственного  бюджета.  А  в  связи с этим практически ликвидируется Фонд социального страхования и должна  быть  создана новая государственная структура.

 

     Все это  может  привести  к  новому  социальному  конфликту в обществе.  Ведь такая реформа означает принудительное  ограничение финансовых  возможностей  на  получение  работниками  предприятий, учреждений  и  организаций,  членами  их  семей  оказываемой  ныне социальной помощи при болезнях, при рождении ребенка, на похороны, на  оздоровительные  мероприятия  и  санаторно-курортное  лечение. Никогда  больной  человек  не сможет приобрести за наличный расчет путевку средней стоимостью в 700 гривень.  В  Крыму,  например,  в связи   с   этим   будут   закрыты   14  санаториев-профилакториев производственных коллективов и высших учебных заведений,  а  также фактически  ликвидируется  51  санаторий  системы профсоюзов,  для которых   Фонд   социального   страхования    является    основным потребителем путевок.

 

     Кроме того,  хочу  обратить ваше внимание на тот факт,  что в первом чтении нами принят проект Основ законодательства Украины об обязательном  государственном  социальном  страховании.  В Основах предусмотрен действительно новый  подход  к  вопросам  социального страхования.  Это  касается  не  только  привычной для нас выплаты пособий  по  временной  нетрудоспособности,  но  и   осуществления социального   страхования   на   случай  безработицы,  пенсионного страхования,  медицинского страхования,  страхования от несчастных случаев на производстве.

 

     Поэтому, на  наш  взгляд,  до  окончательного  принятия Основ законодательства  об   обязательном   государственном   социальном страховании  нецелесообразно менять эффективно действующую сегодня систему социального страхования.

 

     Прошу поддержать   предложенный   нами   проект   закона    и проголосовать за него.

 

     И еще я хочу сказать,  что принятие данного закона не требует никаких дополнительных расходов из бюджета.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Юрія Григоровича є?

 

     Депутат Анісімов. Будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Юрий   Григорьевич,  в  данном  случае  комментировать,  я  думаю, излишне. Я считаю, что нужно поддержать ваше предложение.

 

     У меня  только  один   вопрос.   Как   относятся   к   вашему законопроекту  в  Кабинете  Министров,  что говорят люди,  ведущие вопросы социальной политики и труда?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Я сказал о том,  что нами рассмотрен в  первом чтении проект Основ законодательства. Мы стоим на той позиции, что именно  основы  должны  регулировать  все  вопросы,  связанные   с социальным  страхованием.  И  в  связи с этим будет принято четыре закона. В принципе с нами согласен и Кабинет Министров.

 

     АНІСІМОВ Л.О. Вопросов нет, голосуем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань? Підтримаємо?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Убедительно прошу поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо. Активно голосуємо.

 

     "За" - 172.

 

     Не встигли? Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 211.

 

     Може, за  третьої  спроби  проголосуємо.  Депутат   Стретович задумався і не встиг. Володимире Миколайовичу, голосуємо.

 

     "За" - 227.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Розглядається проект Закону України про ратифікацію Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх  виявлення. Доповідає  Кириченко Микола Іванович,  заступник голови Державного департаменту  авіаційного   транспорту   Міністерства   транспорту України.

 

     Миколо Івановичу, будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.І.,   заступник  голови  Державного  департаменту авіаційного транспорту Міністерства  транспорту  України.  Шановні депутати!  Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення була вироблена на міжнародній  конференції,  що відбулася  12 лютого - 1 березня 1991 року в Монреалі (Канада) під егідою  Міжнародної  організації  цивільної  авіації   (ІКАО)   за пропозицією  Генеральної  Асамблеї  і Ради Безпеки ООН.  Делегація України  брала  участь  у  роботі  конференції  і   підписала   цю конвенцію.

 

     Головна мета, з якою прийнято конвенцію,

- забезпечити маркування пластичних вибухових речовин з  метою  їх виявлення,   що   сприятиме  підвищенню  ефективності  боротьби  з терористичними актами,  спрямованими  на  знищення  авіаційних  та інших транспортних засобів і об'єктів. Нею передбачається заборона виробництва,  ввезення   і   вивезення   немаркованих   пластичних вибухових речовин. Наявні немарковані речовини підлягають суворому контролю з  боку  держави,  їх  запаси  мають  бути  знищені,  або промарковані,   або   позбавлені   вибухових   властивостей,   або використані в цілях,  що не суперечать конвенції,  протягом  трьох років,  а  запаси  таких  речовин,  якими  володіють  військові  і поліцейські органи,  які  не  є  складовими  частинами  військових пристроїв, - протягом 15 років після набрання чинності Конвенцією.

 

     9 вересня 1992 року Україну прийнято в Міжнародну організацію цивільної авіації (ІКАО).  Україна без будь-яких застережень узяла на   себе  зобов'язання  виконувати  в  повному  обсязі  положення Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої 7 грудня 1944 року в місті Чикаго (США), а також усі додатки до неї, серед них і додаток  17  ("Безпека,  захист   цивільної   авіації   від   акту незаконного   втручання",   березень   1974   року).   Зазначеними зобов'язаннями  передбачається,  зокрема,   ратифікація   Україною конвенцій з питань цивільної авіації, у тому числі і Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення.

 

     До прийняття радою ІКАО згаданої  вище  конвенції  маркування пластичних  вибухових речовин не проводилося,  а в Україні воно не проводиться до цього часу.  Цю обставину не раз  було  використано терористами   з  метою  вчинення  актів  незаконного  втручання  в діяльність цивільної авіації.

 

     Так, 21  грудня  1988  року  в  багажне   відділення   літака "Боїнг-747"   авіакомпанії   "Пан-Амерікен",   який  знаходився  в аеропорту Лондона,  терористами було вміщено вибуховий пристрій  з годинниковим механізмом, який було споряджено пластичною вибуховою речовиною без маркування.  Під час польоту над  населеним  пунктом Лонгберрі   (Шотландія)   стався  вибух  зазначеного  пристрою,  в результаті якого літак було знищено,  а  259  пасажирів  та  члени екіпажу,  що  знаходилися  на  його  борту,  загинули.  Крім того, уламками  літака,  що  впали  на  землю,  було  вбито  11  жителів Лонгберрі,  а  також частково чи повністю знищено велику кількість житлових будинків.

 

     В аеропорту  Лондона  під  час  контролю  на  безпеку,   який проводився із застосуванням обладнання безпеки, вибуховий пристрій не було виявлено через те,  що пластичні  вибухові  речовини,  які входили до складу цього пристрою, не були марковані.

 

     Подібні акти  тероризму  мали  місце  19 березня 1989 року по відношенню до літака "ДС-10" авіакомпанії "Юніонтранспорт"  та  27 листопада   1989   року   по   відношенню  до  літака  "Боїнг-727" авіакомпанії  "Авіакін",  які   в   результаті   їх   підриву   із застосуванням пластичних вибухових речовин були знищені у польоті, а 275  пасажирів  та  члени  екіпажу,  що  знаходилися  на  борту, загинули.

 

     22 травня  1995  року  на  другому  поверсі будівлі аеропорту "Одеса" біля дверей  офісу  авіакомпанії  "Австрійські  авіалінії" невстановленими  терористами  у  целофановому пакеті було залишено вибуховий пристрій з годинниковим механізмом, який було споряджено пластичною  вибуховою речовиною вагою 2,4 кілограма.  У цей час на першому  поверсі  будівлі  аеропорту  знаходилося  приблизно   300 пасажирів,  які проходили реєстрацію,  а також осіб, що проводжали цих пасажирів.  З технічних  причин  цей  пристрій  не  спрацював. Експертизою  було  зроблено  висновок,  що  у  разі  вибуху  цього пристрою  будівля  аеропорту  зазнала  б  нищівних  руйнувань,   а пасажири та інші особи,  що там знаходилися,  могли б загинути під уламками перекрить стелі.  Пластична вибухова речовина,  якою було споряджено  вибуховий  пристрій,  маркування  не  мала,  через  що встановити джерело його надходження неможливо.

 

     Враховуючи викладене, вважаю, що прийняття Закону України про ратифікацію  Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою  їх  виявлення  значною  мірою  сприятиме  своєчасному  їх виявленню  при  контролі  на  безпеку  в аеропортах,  встановленню джерел  їх  надходження  та  осіб,  що  використовують   пластичні вибухові  речовини  з  метою  вчинення актів терору та диверсій по відношенню  до  цивільної  авіації,  запобіганню  таким  та  іншим протиправним актам.

 

     У мене є довідка з ІКАО: на серпень конвенцію ратифікували 29 держав.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Миколи Івановича будуть? Будь ласка, запишіться. 5 хвилин, за скороченою процедурою.

 

     Депутат Кочерга. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  екологічної  політики  (Довгинцівський  виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Шановний доповідачу,  скажіть, будь ласка,  чи були  випадки  застосування  пластичних  вибухових речовин на українських авіалініях чи в країнах СНД?

 

     КИРИЧЕНКО М.І.  Я  в доповіді сказав,  що такий випадок був в аеропорту "Одеса".  22 травня 1995 року в залі аеропорту спрацював вибуховий  пристрій.  Але,  мабуть,  там щось було технічно не так зроблено,  і сама пластмаса вагою 2,4 кілограма не  спрацювала,  а спрацював тільки підривач.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович. За ним - депутат Шандрюк.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий    округ,   Хмельницька   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановний Миколо Івановичу!  Якщо пластичні вибухові пристрої  заводського  виготовлення,  то  це  одна справа.  А якщо саморобка?  Маркування  не  буде  і,  отже,  не  буде   можливості ідентифікації.   То,   можливо,   цю   конвенцію  слід  розширити, передбачивши можливість запобігання трагедії і з  саморобками?  Як ви це собі уявляєте?

 

     Дякую за увагу.

 

     КИРИЧЕНКО М.І.  Я  вважаю,  що  пластичну вибухівку не так-то просто  й  зробити.  Це  складна  хімічна  суміш.  Такі  пластичні матеріали  раніше  виготовляли  в  основному  в Чехословаччині.  У домашніх умовах виготовляти?.. Я не знаю такого випадку, щоб хтось удома зробив пластичну вибухівку.

 

     Сьогодні для  виявлення  вибухівки  використовуються технічні засоби,  що виготовляються в інших державах.  Три основні фірми  - "Рапіскан",  "Астрофізікс"  і  "Хайман".  Вони вже можуть виявляти вибухівку,  точніше,  підходять до такого рівня.  Але ж вона  може виготовлятися  як органіка,  тобто хліб,  м'ясо і таке інше.  Тому потрібно переривати руками.  А якщо вибухівку марковано,  її  буде видно на екрані в технічних засобах.  Це,  я думаю,  проблема,  не тільки цивільної авіації, а проблема всіх.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шандрюк. Будь ласка.

 

     ШАНДРЮК О.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Шевченківський виборчий округ,  Львівська область).  Миколо Івановичу,  ми часом приймаємо непогані закони, ратифікуємо дуже змістовні й актуальні конвенції, як оця,  міністерства і департаменти розробляють підзаконні  акти, але  ж  ефект від них буде нульовим,  якщо ці акти не виконуються. Згадайте: два роки тому у нас тут була коротка дискусія з питання, чи підлягає догляду багаж народних депутатів України.  Тоді ми всі разом погодилися проходити догляд,  зважаючи на високі  вимоги  до безпеки  польотів.  Так  ми  й робимо.  Але цими днями,  приміром, газети  повідомили,  що  заїжджа  зірка   на   прізвище   Кіркоров відмовилася проходити догляд в аеропорту,  і наші службовці навіть вибачалися  перед  нею.  Вважаю,  якщо  будуть  робитися   подібні винятки,  то  від  усіх цих законів і конвенцій результат так само буде нульовим.

 

     Поясніть мені, будь ласка, саме оцю ситуацію.

 

     КИРИЧЕНКО М.І.  Згідно зі статтею 73 Повітряного кодексу  всі пасажири, а також вантаж і речі, які поміщаються в повітряне судно для перевезення,  підлягають контролю на безпеку.  З випадком, про який ви сказали, ми розбиралися. Кіркоров прилетів своїм літаком у Бориспіль і  хотів  обминути  контроль  на  безпеку.  Контроль  на безпеку  його  багажу та персоналу,  який його обслуговував,  було здійснено,  а він сам контролю не пройшов.  З 11  години  його  не допускали до літака,  тим більше, що він хотів під'їхати до літака на своїй автомашині,  чого йому не дозволили.  Тоді він  поїхав  у готель,  там розмовляв зі своєю жінкою,  вона його переконала, щоб він усе-таки вилетів до Харкова.  Коли  він  приїхав  в  аеропорт, командир  корабля разом із Службою безпеки аеропорту розглянули це питання,  склали акт і, враховуючи складність питання та те, що це його  персональний  літак,  такий виняток було зроблено тільки для нього особисто. Всі інші пасажири літака, в тому числі його батько і  весь  вантаж було доглянуто так,  як треба.  Але,  я вважаю,  з такими випадками ми будемо боротися. Для цього ми і є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте,  будь ласка, Миколо Івановичу. Слово має Мухін Володимир Васильович, голова комітету.

 

     МУХІН В.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Я вижу,  что сейчас тут немного наших народных  депутатов,  но  этот  законодательный  акт обязательно надо поддержать.

 

     Что такое пластическая взрывчатка? Это страшная вещь! Ее надо обязательно маркировать.  Наше правительство  оказалось  не  очень серьезным,  заявив о том, что это ничего не стоит. Это стоит очень больших денег. Это стоит почти 5 миллионов долларов.

 

     Поэтому в проект закона предлагаю добавить  еще  один  пункт, которым  обязать  правительство  выделить  на эти цели 5 миллионов долларов.  Я полностью поддерживаю докладчика,  который  сказал  о том, что пластическую взрывчатку надо маркировать.

 

     Украина является  европейской  державой.  Если  мы  не  будем маркировать эту взрывчатку - позор нам. Поэтому я прошу депутатов, которые  здесь присутствуют (это самые выдающиеся депутаты в нашем государстве,  которые  ответственно  относятся  к  государственным проблемам), поддержать данный проект. Но при этом надо обязательно выделить необходимые средства  для  того,  чтобы  реализовать  эту конвенцию.

 

     Если вы не проголосуете сейчас,  давайте проголосуем завтра с утра,  но   откладывать   это   нельзя.   Прошу   абсолютно   всех проголосовать за! Я все сказал... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є у когонебудь зауваження? (Шум у залі). Немає?

 

     Депутате Пронюк, будь ласка, з місця (Шум у залі).

 

     ПРОНЮК Є.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин   та міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановні колеги!  Як і пан Мухін,  я згоден  з  тим,  що  ми  маємо ратифікувати   цю  конвенцію.  Звичайно,  це  нас  не  врятує  від тероризму, але я за.

 

     Проте, Олександре  Миколайовичу,  я  хотів  би   скористатися присутністю заступника голови департаменту повітряного транспорту, щоб запитати: чи скоро департамент уладнає оцей страйк в аеропорту Жуляни?  Від цього ми усі страждаємо. Пропоную взяти в нього такий маленький викуп за те, що ми прихильно ставимося до порушеного ним питання...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо ви слідкуєте за телебаченням, то мали б знати, що вчора авіатори відновили роботу...

 

     Є пропозиція прийняти закон про ратифікацію конвенції.  Немає інших   думок?   Ставлю   цю   пропозицію  на  голосування.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 219.

 

     Голосуємо ще раз. Депутате Мухін, голосуйте!..

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування і постанову Верховної  Ради:  "Доручити Кабінету  Міністрів  України  в  місячний термін внести на розгляд Верховної Ради України розрахунки щодо фінансових витрат  і  шляхи їх  надходжень  у  зв'язку  з  запровадженням  в  Україні положень Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з  метою  їх виявлення". Прошу цю постанову затвердити. Голосуємо.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Шановні колеги!  Є  така пропозиція.  Ми з вами проголосували проект Закону про Фонд державного майна.  Але в статті  1  "Статус Фонду державного майна" ми помилково пропустили прийняту в першому читанні частину другу про те,  що фонд підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Верховній Раді.

 

     Тому просив би, щоб ми з вами повернулися до цього, і частину другу статті 1 цього закону проголосували в такій редакції:  "Фонд підпорядкований,   підзвітний   і  підконтрольний  Верховній  Раді України".

 

     Підтримайте, будь ласка, цю пропозицію.

 

     Голосуємо.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз голосуємо. Депутат Донченко не встиг проголосувати.

 

     "За" - 228. Спасибі.

 

     Слово надається депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы".    Партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Тут есть не только эта, скажем так, неточность,  а очень много и других неточностей.  Вот мы  поверили нашему  юбиляру и оказались в очень пикантной ситуации.  Поэтому я прошу  проголосовать  за  то,  чтобы   завтра   рассмотреть   весь законопроект  по  полной процедуре,  так как к нему есть серьезные замечания.  И надо  отменить  результаты  голосования  по  докладу депутата Угарова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вважаю,  якщо питання ставиться так,  то до нього можна  повернутися  не  завтра,  а  в  п'ятницю.  Бо   завтра   ми розглядатимемо проект бюджету.

 

     Я прошу  підтримати  пропозицію  перенести  повторний розгляд цього законопроекту  на  п'ятницю.  Немає  заперечень?  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про  оперативно-розшукову  діяльність. Доповідає  Пристайко  Володимир  Ілліч,  заступник  голови  Служби безпеки. Будь ласка.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.,  заступник  голови  Служби  безпеки  України. Вельмишановний   Олександре  Миколайовичу!  Високоповажні  народні депутати!  Запропонований  вам  для  розгляду  проект  розроблений Службою  безпеки  України і Міністерством внутрішніх справ України на підставі вивчення і узагальнення практики  застосування  Закону України   про   оперативно-розшукову   діяльність   з  урахуванням пропозицій і зауважень комітетів Верховної Ради України  з  питань законодавства   і  правопорядку,  з  питань  оборони  і  державної безпеки,  з питань фінансів і  банківської  діяльності,  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією,  Генеральної прокуратури України,  а  також  пропозицій,  висловлених  окремими народними депутатами,  науково-експертним управлінням Секретаріату Верховної Ради та науковців.

 

     Розробник проекту ставить за мету: привести закон   у  відповідність  до  норм  Конституції  України, законів України  про  міліцію,  про  державну  таємницю  та  інших законодавчих   актів   шляхом  усунення  в  деяких  нормах  закону розбіжностей із  зазначеними  актами;  уточнити  окремі  положення закону,   щоб   запобігти   їх   різночитанню   та  можливості  їх використання для неправомірного обмеження прав і свободи громадян; передбачити     порядок    продовження    строку    перевірки    в оперативно-розшукових  справах,  а  також   конкретизувати   деякі повноваження оперативних підрозділів.

 

     Зокрема, в  законопроекті пропонується покласти на оперативні підрозділи деякі нові обов'язки та розширити їх окремі  права  при здійсненні  оперативно-розшукової  діяльності  (статті  7,  8 та 9 проекту).  Підрозділи повинні будуть інформувати  державні  органи про  порушення  законодавства,  пов'язані  з  діяльністю посадових осіб,  здійснювати  у   межах   своєї   компетенції   профілактику правопорушень у сфері державної безпеки, а також матимуть право не тільки   брати   участь   у   перевірці    фінансово-господарської діяльності, а й залучати для цього у разі потреби фахівців окремих галузей.

 

     Доповнення, що пропонуються до пункту 2 частини другої статті 6,  пункту  2  статті  8,  зумовлені  вимогами законів України про державну таємницю,  про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку,   про   заходи  протидії  незаконному  обігу  наркотичних засобів,  психотропних речовин,  прекурсорів та зловживанню  ними. Згідно  з цими законами оперативні підрозділи здійснюють перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до роботи з ядерними  матеріалами  та на  ядерних установках,  а також мають право закупівлі наркотичних засобів з метою виявлення доказів злочинної діяльності.

 

     У частині першій статті 9 законопроекту передбачається надати заступникам  начальників  відповідних  органів право затверджувати постанови про заведення оперативно-розшукових справ.  Зараз  таким правом  користуються  винятково  перші  керівники.  Це дасть змогу більш оперативно вирішувати такі питання.

 

     Пропонуються нові  статті  91  та   92,   якими   передбачено продовження строків здійснення оперативно-розшукової діяльності та підстави для закриття оперативно-розшукових справ.

 

     Практика свідчить,  що встановленого  законом  шестимісячного строку  для  перевірки  осіб,  яких  підозрюють  у скоєнні тяжкого злочину,  не завжди вистачає для з'ясування всіх обставин справи і прийняття обгрунтованого рішення. Законом не визначено, як повинен діяти  оперативний  підрозділ   після   закінчення   встановленого шестимісячного строку перевірки матеріалів справи, коли є дані про злочинну  діяльність  окремої  особи,  але  їх   недостатньо   для порушення  кримінальної  справи.  У таких випадках строк перевірки продовжується   начальником   органу   на    підставі    відомчого нормативного  акта,  що,  на  наш  погляд,  не  суперечить чинному закону. Але є й інші думки.

 

     З метою усунення розбіжностей у  тлумаченні  цього  положення вказаний  порядок  продовження  строку розслідування в оперативних справах треба прийняти.

 

     Чим це обумовлено? Як відомо, коли стосовно об'єктів вивчення чи  розробки порушується кримінальна справа,  оперативно-розшукова справа не припиняється і має вестись до винесення судового вироку.

 

     Практика роботи у справах щодо іноземців,  що підозрювались у причетності до міжнародних терористичних організацій, свідчить, що більшість із  них  отримують  із  своїх  центрів  завдання:  після прибуття у визначену країну деякий час (інколи до двохтрьох років) активно себе не проявляти,  а  напрацьовувати  необхідні  зв'язки, вивчати  місцеві умови тощо,  тобто проводити необхідну підготовчу роботу  для  здійснення  злочинів.  Якщо  вчасно  не   забезпечити безпосередній  контроль  за  такими  іноземцями,  можна  не тільки втратити актуальність цієї інформації, а й не запобігти здійсненню практичних терористичних дій.

 

     Для прикладу.  Лише завдяки тому, що співробітники керувалися відомчими актами щодо термінів ведення оперативнорозшукових справ, вдалося  отримати  дані  про  підготовку  іноземцем  - випускником одного з українських вузів -терористичної акції  проти  посольства однієї  з  сусідніх  держав  та запобігти її скоєнню.  У поле зору органів безпеки цей іноземець потрапив ще під час навчання у вузі, і з того часу нами проводилась його глибока перевірка.

 

     Статтею 91  законопроекту  пропонується  також  надати  право голові  Служби  безпеки  України  за  погодженням  із  Генеральним прокурором      України      продовжувати      строки      ведення оперативно-розшукових справ понад 18  місяців  на  іноземців,  які підозрюються  в  розвідувально-підривній діяльності проти України. Це зумовлено тим,  що процес  виявлення,  розкриття  і  припинення розвідувальної  діяльності  іноземних спецслужб проти України є не тільки складним,  а й довготривалим.  Його  вирішення  потребує  і вжиття  комплексу  оперативних  та оперативно-технічних заходів як розвідувальними, так і контррозвідувальними підрозділами.

 

     Ряд змін і доповнень до закону спрямовано на приведення  його у  чітку відповідність із іншими прийнятими пізніше законами:  про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю; про  забезпечення безпеки осіб,  які беруть участь у кримінальному судочинстві;   про   державний   захист   працівників    суду    і правоохоронних  органів;  про  державну  таємницю.  Згідно  з цими законами  та  вимогами  часу  в  Службі  безпеки  і   Міністерстві внутрішніх  справ  створені  спеціальні  підрозділи,  які наділені правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність,  через те нами запропоновано доповнити перелік підрозділів,  передбачених статтею 5 Закону України про оперативнорозшукову діяльність.

 

     Запропоновані доповнення до  пункту  8  статті  8  і  частини п'ятої  статті  9  спрямовані  на  зміцнення  законності  під  час проведення оперативно-розшукової діяльності.  Ними передбачено, що проникнення  негласного  працівника  оперативного  підрозділу  або особи,  яка співпрацює з ним,  у злочинні  угруповання  може  мати місце   тільки   за   наявності  постанови  про  це,  затвердженої начальником відповідного органу.  А  оперативно-розшукові  заходи, пов'язані  з  тимчасовим  обмеженням прав і свобод людини,  можуть застосовуватися до  осіб,  у  діях  яких  є  ознаки  лише  тяжкого злочину.

 

     На підставі  статей  30  і  31  Конституції України в частині п'ятій статті 9 закону пропонується  встановити,  що  у  випадках, коли  під  час  здійснення оперативнорозшукової діяльності виникає потреба обмежити права і свободи  окремої  особи,  такі  обмеження мають  винятковий  і  тимчасовий характер і можуть застосовуватися тільки щодо особи,  у діях якої є ознаки  тяжкого  злочину,  та  у випадках,  передбачених  законодавством  України,  з метою захисту прав і свобод інших осіб та безпеки суспільства.

 

     Поряд з цим змінено абзац перший пункту 1 статті  6,  з  приводу  тлумачення  якого  є  різні  міркування. Наприклад,  що  означає  поняття   "достатньої   інформації",   за наявності якої може проводитися оперативно-розшукова діяльність? У зв'язку  з  цим  вирішено  відмовитися   від   терміну   "достатня інформація"  як  такого,  що  не  має  визначення,  і  викласти цю підставу  для  проведення  оперативно-розшукової  діяльності  так: "наявність  інформації,  що  потребує  перевірки".  Така  редакція зазначеної норми буде більш зрозумілою широкому  колу  оперативних працівників  і націлюватиме їх на здійснення оперативно-розшукової діяльності  тільки  у  випадках,  якщо  іншим  способом  неможливо провести  перевірку  первинної  інформації про злочинну діяльність окремих осіб чи угруповань.

 

     Ці та інші зміни  і  доповнення  до  закону  запропоновані  в результаті аналізу практики його застосовування,  і вносяться вони з метою більш ефективного використання  оперативними  підрозділами своїх можливостей.

 

     Прийняття поданих  вам  на розгляд змін до закону не потребує додаткових витрат державних коштів.

 

     Шановні народні депутати!  З огляду на викладене звертаюся до вас  із  проханням  схвалити  у  першому читанні поданий Кабінетом Міністрів України  проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України про оперативно-розшукову діяльність.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  Володимира Ілліча?  Запишіться, будь ласка. Відводимо п'ять хвилин.

 

     Депутат Гаманюк, за ним - депутат Кризський.

 

     ГАМАНЮК Л.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (Дніпровський виборчий округ,  Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Кочерзі Віктору Пилиповичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     КОЧЕРГА В.П.  Шановний  доповідачу!  Ви  у   своєму   виступі сказали,  що  ці  всі  нові  положення закону не будуть обмежувати конституційні  права  громадян.  Але   у   Перехідних   положеннях Конституції  записано,  що  всі  ці  норми  не  можуть змінюватися протягом п'яти років (я маю на увазі право проникнення в  житло  і таке  інше).  Тому  я  хотів  би знати:  з прийняттям цього закону будуть  змінюватися  Перехідні  положення  Конституції,  чи   вони все-таки будуть чинними протягом п'яти років?

 

     Дякую.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Зрозуміло. Всі оперативно-розшукові заходи, в тому числі і такі,  що тимчасово обмежують деякі права громадян  в ім'я    боротьби   із   злочинністю,   передбачені   Законом   про оперативнорозшукову  діяльність.  Ми  в  цьому  плані  нічого   не додаємо,  тільки  хочемо  спростити або більш точно виписати деякі норми закону,  бо закону виповнилося  п'ять  років.  У  положеннях Конституції,  про  які ви говорите,  йдеться тільки про те,  що до цього  часу  має  даватися  прокурором  дозвіл  на  проникнення  у помешкання,  на прослуховування телефону і таке інше. У Перехідних положеннях записано, що це має робитися через суд. Ми відпрацювали з  Верховним  Судом і з Генеральною прокуратурою інструкцію на той період,  поки буде прийнято новий  закон,  і  над  проектом  цього закону  ми  зараз  працюємо.  Це законопроект про внесення змін до Кримінально-процесуального  кодексу  у  відповідності  з  вимогами Перехідних положень Конституції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо  прослуховування  телефонних розмов,  то ті, кому треба, роблять це без дозволу...

 

     ПРИСТАЙКО В.І. Без дозволу не можна, Олександре Миколайовичу!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну  так,  можна  подумати!..  Кажемо  і  самі   ж сміємося...

 

     Депутате Кризський,   будь   ласка.   Наступний   -   депутат Камінський.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий   округ,   Луганська    область).    Дякую,    Олександре Миколайовичу.  Шановний доповідачу! Підрозділи Прикордонних військ (взвод,  застава,  дивізіон)  оперативнорозшукову  діяльність   не проводять - вони забезпечують військову охорону кордону.

 

     Тому в мене є ось така пропозиція: четвертий абзац  частини  першої  статті  5  Закону  України   про оперативно-розшукову   діяльність   викласти   в  такій  редакції: "органів охорони державного кордону України..." і далі  "розвідки, контррозвідки,   оперативноінформаційними,  оперативно-технічними, оперативного документування, внутрішньої та власної безпеки".

 

     Чому я так пропоную?  Тому що в законі про  державний  захист працівників суду і правоохоронних органів ці органи визначені саме як "органи охорони державного кордону".  Думаю, це відповідатиме і статті 17 Конституції,  де забороняється використовувати військові формування для обмеження прав і свобод громадян.  Ми повинні  саме так записати і в законі. Така моя пропозиція.

 

     ПРИСТАЙКО В.І. Зрозуміло. Олександре Миколайовичу, ми зможемо це обговорити під час постатейного розгляду проекту...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми в другому читанні будемо так розглядати...

 

     ПРИСТАЙКО В.І. Можу відповісти. Це питання не нове, воно дуже широко обговорювалося,  дискутувалося. На нашу думку, норми статті 5 дають змогу відповідним органам здійснювати оперативно-розшукові заходи,  тому що підрозділи з оперативно-розшукової роботи, як тут зазначено,  мають право у своїй специфічній  роботі  користуватися оперативно-технічними  та  іншими засобами,  передбаченими Законом про оперативнорозшукову діяльність.

 

     Справа в тому,  що в цій трактовці за Прикордонними військами закріплюється   функція  розвідки  і  контррозвідки.  Але  функції розвідки  і  контррозвідки  на  сьогоднішній  день  законодавством закріплено  лише за однією структурою - Службою безпеки.  Якщо вже говорити про функцію,  то я згоден, нехай вони цим займаються, але йдеться ж не про функцію,  а про методи. Так от, як оці оперативні підрозділи зможуть користуватися методами розвідки і контррозвідки без цієї норми закону?

 

     І мені здавалося (у голови комітету ми збиралися дуже широким колом), що ми досягли в цьому питанні порозуміння.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Камінський.

 

     КАМІНСЬКИЙ Л.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   паливноенергетичного   комплексу,  транспорту  і  зв'язку (Сніжнянський виборчий округ,  Донецька область).  Дякую. Шановний Володимире Іллічу,  думаю, що ми підтримаємо цей законопроект, але чи  не  вважаєте  ви   за   доцільне   взагалі   переглянути   всі законопроекти щодо тих структур, які повинні боротися з корупцією, злочинністю (як організованою,  так і звичайною)?  Бо на  практиці мені довелося якось мати справу з такою проблемою.

 

     Є Закон про Службу безпеки,  є Закон про міліцію, є Закон про прокуратуру і так далі.  Але маємо якесь зачароване коло:  одні не можуть  зробити одне,  інші не можуть зробити інше,  і факти,  які лежать на поверхні, не можуть бути перевірені.

 

     Як ви  гадаєте,  чи  не  настав  час  якось  переглянути   це законодавство?  Бо,  напевно,  якась  розумна людина розробляла це законодавство,  щоб  одна  структура  заважала   іншій   працювати ефективно та виявляти злочинців і саджати їх у тюрми?

 

     Дякую.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Дякую  за  запитання.  Я згоден з вами,  що в законодавстві  є  неузгодженість.  Ось  у  статті  1  Закону   про оперативно-розшукову    діяльність    записано,    що    завданням оперативно-розшукової діяльності  є  пошук  і  фіксація  фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп і так далі.

 

     Але, на превеликий жаль, до Кримінальнопроцесуального кодексу ніяких змін досі не внесено.  І оці отримані оперативнорозшуковими підрозділами  дані  (фактичні  дані,  як  визначено  в  законі) не вважаються на сьогоднішній день доказами.  А  суди  для  винесення вироку можуть,  як зазначено в Кримінально-процесуальному кодексі, використовувати і брати до уваги тільки ті докази,  що отримані  у відповідності з цим кодексом.  Згоден з вами,  що узгодженості тут немає.  Оперативні підрозділи  напрацьовують  фактичні  дані,  які потім, на жаль, не можуть бути використані в суді як докази.

 

     Але я  бачу  такий  вихід.  Зараз  майже завершено (або вже й завершено) підготовку  нової  редакції  Кримінально-процесуального кодексу.   Не  знаю,  коли  цей  кодекс  буде  прийнятий,  але  ми опрацювали і з прокуратурою,  і з  Верховним  Судом,  і  з  іншими структурами  проект змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу,  і коли вони будуть  розглянуті  і  прийняті,  тоді  оцих неузгодженостей не буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Володимире Іллічу, сідайте, будь ласка.

 

     Слово має Омельченко Григорій Омелянович, голова комітету.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань  боротьби   з   організованою   злочинністю   і   корупцією (Кременчуцький-Крюківський  виборчий  округ,  Полтавська область). Шановний головуючий!  Шановні колеги народні депутати!  23  грудня 1993  року  Верховна  Рада України попереднього скликання прийняла закони  України  про   державний   захист   працівників   суду   і правоохоронних  органів  та  про  забезпечення  безпеки осіб,  які беруть  участь  у   кримінальному   судочинстві.   Цими   законами встановлено   систему   особливих   заходів   державного   захисту працівників  суду  і  правоохоронних  органів  від   перешкоджання виконанню  покладених  на  них  законом  обов'язків  і  здійсненню наданих їм прав,  а також систему правових  організаційнотехнічних та   іншого   характеру   заходів,   які   повинні   здійснюватися відповідними правоохоронними органами і спрямовуватися  на  захист життя,  здоров'я,  житла  та  майна  осіб,  які  беруть  участь  у кримінальному судочинстві.

 

     Статтями 4  обох  законів,  які  я  назвав,  передбачено,  що правовою основою захисту працівників суду і правоохоронних органів та забезпечення безпеки осіб,  які беруть участь  у  кримінальному судочинстві,  поряд  з Конституцією та іншими законами України є і Закон про оперативно-розшукову діяльність.

 

     Тобто цими законами передбачено, що правоохоронні органи, які мають  здійснювати  спеціальні  заходи  державного  захисту  осіб, повинні   керуватися    у    своїй    діяльності    Законом    про оперативно-розшукову діяльність. Здійснення таких заходів законами покладено на спеціальний підрозділ Служби  безпеки  України,  який уже   створений.   Разом   із   тим   у   статті   5   Закону  про оперативнорозшукову   діяльність   визначено   вичерпний   перелік підрозділів,  які  мають  право  здійснювати  оперативно-розшукові заходи,  у тому числі і передбачені законами України про державний захист   працівників   суду   і   правоохоронних  органів  та  про забезпечення безпеки  осіб,  які  беруть  участь  у  кримінальному судочинстві.  Але в цьому переліку немає підрозділу Служби безпеки України, який повинен забезпечувати виконання вимоги названих вище законів.

 

     Шановні колеги!  Майже  щодня  в  масштабах  країни виникають ситуації,  коли створений у  Службі  безпеки  України  спеціальний підрозділ  по  захисту  цих  осіб зобов'язаний згідно з прийнятими Верховною Радою минулого скликання законами брати їх під  охорону. Однак законом він не включений до переліку підрозділів, які можуть застосовувати  в  процесі  виконання  охоронних  функцій  технічні засоби,  тому  й виникла необхідність внесення змін і доповнень до чинного закону України про оперативнорозшукову діяльність.

 

     Ця пропозиція Служби безпеки була внесена Кабінетом Міністрів України  як суб'єктом законодавчої ініціативи майже два роки тому. Наш комітет,  щоб прискорити розгляд  цього  питання,  виділив  із структурних   підрозділів   Служби   безпеки  України  спеціальний підрозділ,  що  здійснює  ці   охоронні   заходи,   і   підготував відповідний  законопроект.  Наш  комітет  пропонує  передбачити  у статті  5   Закону   про   оперативно-розшукову   діяльність,   що оперативно-розшукову  діяльність  може  здійснювати  і спеціальний підрозділ Служби безпеки - управління  боротьби  з  тероризмом  та захисту учасників кримінального судочинства.  Це управління,  як я вже казав, створене і діє в Службі безпеки України.

 

     Володимир Ілліч називав і  інші  підрозділи,  яким  необхідно надати право застосовувати заходи оперативно-технічного характеру. Я як голова комітету підтримую ці пропозиції і прошу вас,  шановні колеги,  прийняти  цей  законопроект,  який  охоплює  пропозиції і нашого комітету,  у першому читанні,  а до другого  читання  кожен депутат, якщо вважатиме за потрібне, зможе подати свої зауваження, щоб прийняти потім цей закон.

 

     Дякую за увагу. Якщо є запитання - будь ласка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань. Сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     Жир Олександр Олександрович є? Немає.

 

     Шановні колеги,   будемо    обговорювати?    За    скороченою процедурою:  два - за,  два - проти.  Будь ласка,  висвітліть, хто записався на виступ. Моісеєнко, будете виступати? Ні.

 

     Депутате Яблонський, ви за? За. Будь ласка, з місця.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область). Шановні колеги! Я вважаю, що це питання зрозуміле.  Я підтримую представлений проект і пропоную проголосувати за.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто проти?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Говорун!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Говорун? Він - за. Будь ласка.

 

     ГОВОРУН В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Іванівський виборчий округ,  Одеська область).  Дякую.  Витівки пана Марченка, вважаю, вже нікого не дивують, а мене - тим паче.

 

     Шановні народні   депутати!  Законопроект  треба  приймати  в першому читанні,  але треба мати на увазі,  що оперативнорозшукова діяльність   -   досить  грізна,  ефективна  зброя  правоохоронних органів,  яка може ефективно застосовуватися в потрібному  напрямі лише за умови чіткої законодавчої регламентації.

 

     Розглядаючи запропонований  проект  закону,  ми  повинні бути надзвичайно  уважними,  не  допустити   надання   можливості   для неконтрольованих  оперативнорозшукових  дій.  На жаль,  за деякими пропозиціями до закону проглядається бажання мати таку можливість.

 

     У чому  саме  це  проявляється?  Перше.  У  переліку  питань, вирішення  яких  передбачається  в законопроекті,  найважливішим є питання  про   підстави   для   проведення   оперативно-розшукової діяльності. Згідно з діючим законом (пункт 1 частини першої статті 6) це наявність достатньої інформації про  незаконні  дії  окремих осіб.  Пропонується всього-навсього вилучити слово "достатньої", і залишиться тільки слово "інформації". Якщо ми на це погодимося, то тим   самим   будуть   зняті   будьякі  обмеження  для  проведення оперативнорозшукової діяльності і комплексу  оперативно-розшукових заходів.   Практично   знімається   таке  поняття,  як  законність проведення оперативно-розшукової діяльності.  Це шлях до свавілля. Краще   записати,  як  пропонує  Генеральна  прокуратура  України: наявність одержаної у передбаченому законом порядку інформації, що потребує перевірки оперативним шляхом.

 

     Друге. Змінами   до  статті  8  передбачається  надати  право оперативним працівникам на  свій  розсуд  призначати  і  проводити перевірки фінансовогосподарської діяльності підприємств,  установ, організацій  незалежно  від  форм  власності  та   окремих   осіб, одержувати  документи та іншу інформацію тоді,  коли ще не відомо, чи є порушення законів  у  діяльності  відповідних  організацій  і громадян,  коли ще немає достатньо інформації про факт злочину. Не може оперативний орган призначати перевірку до того,  як  порушено кримінальну   справу,  тобто  до  того,  як  з'явиться  достовірна інформація про факт злочину.  Стаття 15  Закону  про  підприємства забороняє    необгрунтоване    втручання   державних   органів   у господарську діяльність підприємств.  Безпідставна перевірка  може на  тривалий  час  паралізувати його діяльність.  У державі досить контрольних органів, яким надано право проводити перевірки.

 

     До речі,  ця норма не прийнята,  а на практиці фактично  вона реалізується.

 

     І третє.    Об'єктом   оперативно-розшукової   діяльності   є протиправна діяльність  осіб.  Тому  немає  правових  підстав  для перевірки  осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці.  Це положення можна внести до законів про державну  таємницю  або  про державну службу.

 

     Є ще ряд зауважень. Я передам їх до комітету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кризський.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.  Шановні  народні  депутати!  Я  незадоволений відповіддю доповідача, який сказав, що розвідкою займається тільки Служба безпеки в нашій державі.  Це не так. Ви знаєте, що кордон - це те місце,  до якого прикута увага і розвідки,  і  контррозвідки інших  держав.  I  я  ще  раз  звертаюся  до всіх вас:  підрозділи прикордонних військ, як записано з урахуванням запропонованих змін у  статті  5,  це  не  зовсім  відповідає  тому,  що повинно бути. Оперативно-розшукову діяльність підрозділи такі, як взвод, застава або    дивізіон,    не   проводять.   Це   здійснюють   відповідні оперативно-рошукові органи.  I у  статті  17  Конституції  України записано,  що  Збройні  Сили  України та інші військові формування ніким не можуть бути  використані  для  обмеження  прав  і  свобод громадян.  Переді  мною  виступав  Говорун,  він теж звернув на це увагу.

 

     Тому я прошу той комітет,  який буде головним у доопрацюванні законопроекту  на  друге  читання,  внести  поправку  в статтю 5 і записати  так:   "Оперативно-розшукова   діяльність   здійснюється оперативними  підрозділами  органів  охорони  державного кордону - розвідки,        контррозвідки,         оперативно-інформаційними, оперативнотехнічними,   документування,   внутрішньої  та  власної безпеки".  Це стосується абзацу 4 частини першої статті  5  Закону України про оперативну-розшукову діяльність.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

 

     Таким чином, ми зрозуміли, що проти немає нікого - усі за.

 

     Я ставлю  на  голосування пропозицію прийняти проект закону в першому читанні. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 214.

 

     Депутат Пилипенко не встиг... Депутате Мухін, голосуйте! Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 240.

 

     Дякую.

 

     _________________________

 

     Слухається питання   про   проект  Постанови  Верховної  Ради України про заходи щодо інформування населення про зміни виборчого законодавства  та  висвітлення  процесу  передвиборної кампанії та виборів  до  Верховної  Ради  України  та  до  органів   місцевого самоврядування.   Доповідає  Соболєв  Сергій  Владиславович.  Будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ, Запорізька область). Шановні колеги! Я хотів би не забирати багато  часу,  оскільки,  як  мене  проінформували,  усі керівники депутатських груп і фракцій вносили це питання  на  обговорення  у фракціях  і  групах.  Проект  рішення перед вами - він завізований представниками  усіх  депутатських  груп  і  фракцій,  які   є   в парламенті. Саме тому я хотів би, можливо, більше часу відвести на ваші запитання, якщо вони виникнуть, а по суті скажу буквально два слова.

 

     Пропонується в  межах  квоти  ефірного  часу,  виділеного  на висвітлення діяльності Верховної Ради України,  у зв'язку з тим що вперше вибори відбуватимуться не лише по мажоритарних округах і ми не  можемо  обмежувати   проведення   виборчої   кампанії   тільки областями,  надати  можливість  для ведення передвиборної боротьби тим партіям,  які пройдуть відповідний рубіж  по  збору  підписів. Таким   чином,   у   проекті  постанови  пропонується  врегулювати законодавчо рівні права для доступу до державних  засобів  масової інформації за рахунок часу, визначеного для висвітлення діяльності Верховної Ради України.

 

     Відповідний комітет Верховної Ради  вніс  декілька  уточнень, які стосуються порядку використання не лише телевізійного часу,  а й часу  для  трансляції  по  радіомережі.  Я  хотів  би,  щоб  при голосуванні  ми  врахували  цей  варіант  і  підтримали пропозицію базового комітету Верховної Ради,  щоб  висвітлення  передвиборної кампанії  відбувалося  не  лише  в межах окремих областей,  а й на загальнонаціональному рівні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Сергія  Владиславовича  є?  Є.  Будь ласка, запишіться. Відведемо п'ять хвилин.

 

     Депутат Шестаков. За ним - депутат Пудрик.

 

     ШЕСТАКОВ В.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Маріупольський-Орджонікідзевський виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передать слово Шевченко Виктору Ивановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Макіївський-Центральний виборчий  округ,  Донецька  область).  Вы ставите  вопрос о равном праве партий.  Но ведь много кандидатов в народные депутаты не принадлежат  ни  к  какой  партии.  Поясните, пожалуйста.

 

     СОБОЛЄВ С.В. Я зрозумів. Цей проект фактично урівноважує лише тих,  хто має право для участі  у  виборах  на  загальнодержавному рівні.   Право  кандидатів  для  участі  у  виборах  у  конкретних мажоритарних округах також врегульовано, є можливість агітувати за своїх  кандидатів  у межах областей.  Цей проект стосується тільки загальних виборів по всій території України. Тільки цього!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пудрик. За ним - депутат Жеребецький.

 

     ПУДРИК В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (МакіївськийЧервоногвардійський   виборчий   округ, Донецька   область).  А  если  партия  не  представлена  ни  одним депутатом в парламенте,  она будет иметь такие же права,  как и те партии,  которые  имеют фракции,  группы?  Или она вообще не будет иметь  права  во  время  парламентского  часа  заявлять  о   своих позициях?

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Тут  визначається  право  лише тих партій,  які зберуть необхідну кількість  підписів  і  нададуть  усі  необхідні документи,  визначені в Законі про вибори, та будуть зареєстровані в Центральній виборчій комісії.  Тобто врегульовується  право  тих партій, які згідно із законом пройшли перший етап відбору на шляху до виборів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький. За ним - депутат Данча.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Сергію Владиславовичу,  мене цікавить  таке:  а  в  межах  якого часу?  І де ми візьмемо час на телебаченні,  які компанії будуть це робити? Урешті-решт, хто буде розробляти механізм, за якими принципами буде розподілятися час, у який час і таке інше - хто це буде робити?

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Я зрозумів.  У проекті постанови визначено час. Ми  не маємо права керувати недержавними телевізійними компаніями. Тому  цей  час  визначено  виключно  для  державної   телевізійної компанії.  Є два варіанти.  Один передбачає 45 хвилин, другий - 60 хвилин.  Ми визначимося голосуванням.  Тобто максимальний час - 60 хвилин.

 

     Щодо другого  запитання.  У проекті передбачено рівний доступ як  щодо  часу,  так  і  щодо  можливостей  для  ведення  агітації представниками партій, які братимуть участь у виборчому процесі.

 

     Як мене   поінформували   ініціатори  внесення  проекту  цієї постанови, відбулася детальна бесіда з усіма депутатськими групами і фракціями,  де пояснювалася режисура,  сюжет, яким чином це буде відбуватися,  а також механізм рівного доступу до засобів  масової інформації саме державної форми власності.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Данча. За ним - депутат Шандрюк.

 

     ДАНЧА М.Д.  Шановний  Сергію  Владиславовичу!  А не станеться так,  що на  національному  телебаченні  буде  одна  година,  а  в областях  не  дадуть  мажоритарникам  часу.  Хтось  узгоджував  ці питання  в  телерадіокомпаніях?   Це   пов'язано   із   запитанням Жеребецького...

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Я зрозумів, тобто вас цікавить, яким чином буде дотримано рівність тих, хто обиратиметься по мажоритарних округах, у  доступі  до засобів масової інформації в межах часу,  який буде виділятися на конкретні  мажоритарні  округи,  і  доступі,  я  так розумію, до інформаційної мережі загальнонаціонального телебачення і радіомовлення.

 

     Цей проект  постанови  регулює  тільки  питання  доступу   до загальнонаціонального  телебачення і радіомовлення.  Що стосується висвітлення по  округах,  ви  знаєте,  завжди  приймаються  окремі рішення    окружними   виборчими   комісіями   за   рекомендаціями Центральної виборчої комісії про  рівний  доступ  кандидатів,  які обираються   по  мажоритарному  округу,  про  час,  який  для  них виділяється в конкретному окрузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шандрюк.

 

     ШАНДРЮК О.І.  "Національний фронт",  Республіканська  партія. Шановний доповідачу,  у мене запитання таке: чому ви вирішили саме постановою регулювати таке важливе питання,  а  не  законом.  І  в мене,  як  і  у  моїх  колег депутатів,  також є сумніви,  чому ми намагаємося  регулювати  тільки  загальнодержавні  засоби  масової інформації?  До  того  ж  згадані  вами виборчі окружні комісії не мають повноважень впливати на режим і розклад трансляції.

 

     Дякую.

 

     СОБОЛЄВ С.В. Це була ініціатива групи народних депутатів, яка стосувалася тільки загальнонаціональної телевізійної компанії.  На жаль,  інших пропозицій про висвітлення у  виборчих  округах  і  в межах  областей не надходило.  Я вважаю,  що,  можливо,  прийняття постанови дасть поштовх за аналогією терміново розробити такі самі механізми   доступу   до   телебачення   обласного   рівня,   коли відбувається висвітлення по мажоритарних округах.  На мій  погляд, це  можна  зробити,  можливо,  за аналогією до пропозицій стосовно загальнонаціонального телебачення.

 

     І запитання:  чому  це   врегульовується   постановою?   Коли доопрацьовувався  цей  проект постанови,  була пропозиція привести його в рамки закону і на другому читанні проголосувати  як  закон. Тоді   не   буде   ніяких   підстав   оскаржувати  це  рішення  як неправомірне. Тут я обстоюю ту саму позицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

 

     Понеділко Віктор Іванович - голова комітету. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область).  Шановні колеги! Питання, яке внесли сьогодні на розгляд керівники депутатських фракцій і груп,  зокрема  народні  депутати Ващук,   Гетьман,  Лазаренко,  Марчук,  Самофалов,  Соболєв,  який тільки-но доповідав,  та інші,  - ви це бачите  з  підписів,  було підтримане  нашим  комітетом.  На  той  час  до нас надійшли також пропозиції щодо висвітлення цього процесу по радіо,  які  видалися нам   абсолютно   доцільними,   оскільки   це,  як  ви  розумієте, надзвичайно широке,  майже повсюдне охоплення аудиторії, а отже, і виборців.  Тому  ми  пропонуємо доповнити проект постанови пунктом про створення  радіопрограми.  Запропонована  концепція,  яку  вам також роздано в цьому пакеті.

 

     На нашу  думку,  проект  постанови  ще  потребує  додаткового уточнення.  Зокрема,  я маю на увазі механізм  укладання  угоди  з Українським   медіаклубом   та   радіокомпанією  "Континент"  щодо визначення періоду,  протягом якого  здійснюватиметься  трансляція цих  програм.  У проекті постанови цей період не визначено,  але ж виборча кампанія завершується 29  березня,  це  ми  з  вами  добре знаємо.

 

     Потрібні також деякі фінансові розрахунки, оскільки, скажімо, Верховна Рада сплачує за радіотрансляцію своїх  засідань  протягом трьох  тижнів пленарних засідань,  а тиждень роботи в округах сюди не входить. Однак втрачати цей час і не давати протягом четвертого тижня  радіопрограму було б,  на нашу думку,  не зовсім правильно. Тому ми пропонуємо транслювати півгодинний  радіовипуск  не  п'ять разів на тиждень у робочі дні, як ми пропонували раніше в поданні, а чотири,  щоб частину цього часу використати тоді, коли пленарних засідань немає.

 

     З огляду  на  необхідність таких уточнень пропонуємо сьогодні прийняти проект постанови в першому читанні й доручити  комітетові разом  із  представниками  фракцій  та Секретаріату Верховної Ради доопрацювати і прийняти в другому читанні  на  початку  наступного тижня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. До Віктора Івановича є запитання?  Є у Володимира Романовича Марченка. І я бачу, ще підняли руки...

 

     Запишіться тоді,  будь  ласка,   поки   Володимир   Романович задаватиме запитання.

 

     П'ять хвилин виставте на запитання.

 

     Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська область).  Уважаемый Виктор Иванович!  Проект постановления я читал ранее и по  памяти  просто скажу,  что  меня  не  устроило.  То,  что  там  было заложено,  - подчеркиваю,  я это по памяти говорю - право  комментатора  давать анализ   и  характеристику  политическим  партиям,  которые  ведут предвыборную кампанию.  Не считаете ли вы необходимым  заложить  в законопроект  или  в  проект  постановления  жесткую норму,  чтобы комментаторы не имели права характеризовать политическую  позицию, линию   партии,   блока   партий,   потому   что   будут  покупать комментаторов  и  будут  такими   завуалированными   комментариями формировать негатив или позитив тому или иному блоку?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Добре,  що  це  не  йде в ефір.  Це якраз той випадок,  коли всі фракції купують коментаторів, то я не думаю, що вони  будуть  трішечки  інакше...  Це  я так,  напам'ять кажу.  Що стосується того,  чи вважаю я необхідним введення жорсткої  норми, то  як  же  тоді  бути  із  свободою  слова  і тією функцією,  яка покладена на комітет?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Свобода грошей і  свобода  слова  -  це,  мабуть, поняття ідентичні.

 

     Будь ласка. Депутат Данча. За ним - депутат Анісімов.

 

     ДАНЧА М.Д. Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемый   Виктор   Иванович!   Тот   текст   проекта постановления,  который  роздан  и  есть у нас на руках,  не может приниматься как постановление, потому что это - поручение аппарату Верховной Рады,  это внутренний документ на заключение договора. А необходимо конкретное решение по выделению эфирного  времени.  Вот этого-то как раз и нет, а это надо принимать в форме закона.

 

     Естественно, Президент  скорее  всего  наложит  вето  на этот закон.  Поэтому надо продумать,  как это побыстрее бы сделать  для того,   чтобы  реализовать  право  всех  суб ектов  избирательного процесса быть на телеэкранах,  а  не  тех  комментаторов,  которые подчиняются улице Банковой.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Ваши  рассуждения  имеют  право  на жизнь,  я потому и попросил вас не голосовать в целом проект постановления в том виде, в котором он подан, поскольку не все ясно. Мы в комитете размышляли  таким  образом.  Є  Закон  про   порядок   висвітлення діяльності державних органів.  Цей закон передбачає час,  який уже проплачений нами,  наприклад,  тій  же  Національній  телевізійній компанії - більше 3 мільйонів гривень, які невідомо куди пішли.

 

     І коли  Сергій Владиславович Соболєв говорив про ті 45 хвилин на тиждень,  то це якраз ота щосуботня програма про нашу роботу. У часі  вона  вже  визначена  законом  і  передбачається  у  проекті постанови.

 

     Щодо радіопрограми. То це час з 12 до 12.30. Трансляція   кожного   нашого   пленарного  засідання  нами проплачена з  10  до  14  години  повністю,  але  з  12  до  12.30 Національна  радіокомпанія  використовує  на  свій  розсуд,  тобто заробляє на цьому додатково кошти.

 

     Тут є  питання,  безумовно,  над  яким   ще   треба   добряче поміркувати.   За   Законом  про  порядок  висвітлення  діяльності державних органів форму висвітлення ми визначаємо постановою. Це є для  нас  шпаринка.  А  як бути з тими бюджетними коштами - це вже питання,  і тут я з вами  погоджуюся,  тому  й  кажу,  що  давайте приймати в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анісімов.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Олександре  Миколайовичу,  Анісімов  уже  все з'ясував. Він знімає своє запитання і просить голосувати "за".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Круцик.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Рогатинський виборчий округ,  ІваноФранківська  область).  Конгрес  українських націоналістів,    об'єднання    "Національний   фронт".   Шановний доповідачу!  Чи думає комітет,  як урегулювати питання висвітлення передвиборної кампанії в мажоритарних округах?  Я хочу навести вам один приклад. Я добивався через міністра інформації, щоб обласному телебаченню  дали  ефір  не  о 12 чи о 14 годині,  оскільки люди в такий час не дивляться телевізор,  а щоб дали їм ефір хоча би з 20 чи 21 години.

 

     Було видано   письмове   розпорядження  міністра.  І  коли  я звернувся на РТПЦ,  керівник РТПЦ сказав:  "Немає проблем - так  і буде!" У цей момент подзвонив Рабінович. І Рабінович, виявляється, сильніший від розпорядження міністра...

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. А ви що, не знали до цього часу?!

 

     КРУЦИК Р.М.  Чи не буде так,  що обласні телекомпанії  будуть виключені,  бо ці різні комерційні студії не дадуть їм ефіру, і не буде можливості  у  період  передвиборної  кампанії  виступати  на регіональному телебаченні?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Ваше зауваження слушне,  бо,  дійсно,  за час після  минулих  виборів  обласні  державні  телекомпанії  у  сітці мовлення опустили далеко вниз,  і залишається тільки або УНТК, яка може просто не пустити (Шум у залі).

 

     Ну, чому з Києва,  скажімо,  будуть  говорити  про  вибори  в Запоріжжі?!

 

     Ми домовилися   із   Стретовичем   Володимиром  Миколайовичем найближчим часом внести або проект постанови (але це,  мабуть,  не буде авторитетним документом),  або проект невеличкого закону, щоб було врегульовано оце висвітлення, про яке ви говорите.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Круцик  мав  на  увазі,  що  подзвонив  господар. Господар подзвонив!

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  А я тому і висловив здивування,  що для нього це новина, що господар зателефонував... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Господар подзвонив - ну що тут незрозумілого!?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Начальник відділу кадрів!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Із-за кордону подзвонив...

 

     Вікторе Івановичу, ви свою думку скажіть, будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І. Я прошу проект постанови...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримати в першому читанні?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Так.  І дати змогу доопрацювати з урахуванням усіх зауважень і пропозицій, які були висловлені.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер зрозуміло!  Сідайте,  будь ласка. Не знаємо тільки, де ваш господар...

 

     Будь ласка,  внесено пропозицію прийняти проект  постанови  в першому читанні. Прохання підтримати. Голосується проект постанови в першому читанні.

 

     "За" - 233.

 

     Спасибі.

 

     Ми з вами продуктивно попрацювали сьогодні,  спасибі  вам  за це.  На цьому вечірнє засідання оголошую закритим. До завтра до 10 години.