ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України.
25 грудня 1994 року. 10 година.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати і присутні!
Прощу зареєструватися.
У залі зареєструвалися 328 народних депутатів.
Ще раз? Давайте вважати, що в нас є всі підстави оголосити пленарне засідання дев’ятої сесії Верховної Ради дванадцятого скликання відкритим.
Сьогодні в кількох наших колег день народження. Прощу привітати з 60-річним ювілеєм Володимира Олександровича Меньшова. /Оплески/. Леоніда Григоровича Гребенченка привітаємо з 50-річчям. /Оплески/. Прошу також привітати з днем народження народних депутатів Сацького Віталія Антоновича і Портного Володимира Степановича. /Оплески/.
думаю, більшості народних депутатів порядок сьогоднішньої нашої роботи відомий, і тому прошу Василя Васильовича надати мені слово.
3
Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В. В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Голові Верховної Ради України Івану Степановичу Плющу.
ПЛЮЩ І. С. Шановні колеги! Шановний Леоніде Макаровичу! Верховна Рада України дванадцятого скликання завершує свою роботу.
Ми радилися і в Президії, і поза Президією з приводу того, чи потрібно скликати сьогодні заключне засідання, і, зваживши всі юридичні та етичні моменти, вирішили таке засідання сьогодні провести з тим, щоб підвести певний підсумок нашої діяльності і на цьому закрити дев’яту сесію Верховної Ради України дванадцятого скликання.
Оглядаючись назад, можна сказати, що наша Верховна Рада пройшла нелегкий шлях. Але ось уже в травні в цьому залі розпочнуться засідання Верховної Ради нового тринадцятого скликання, до складу якої, як ви знаєте, вже обрано 338 народних депутатів України, і вчора Центральна виборча комісія визнала повноваження, або підтвердила правильність проведення виборів 335 народних депутатів.
Дехто пророкував, що вибори взагалі не відбудуться, що народ зневірився у Верховній Раді, що нас чекає парламентська криза. Але життя спростувало ці прогнози. Народ України виявив політичну мудрість і зрілість.
4
Яку ж естафету ми передаємо нашим правонаступникам? Адже нова Верховна Рада - і ми думаємо, що це закономірно, - продовжить нашу роботу по розбудові Української держави.
Підводячи підсумки діяльності Верховної Ради, не Можна не згадати про те, що саме ця Верховна Рада, виражаючи волю нашого народу, прийняла Декларацію про державний суверенітет, проголосила державну незалежність України, заклала перші цеглини у підвалини нашої держави, яку сьогодні визнав увесь світ. Утворено основи функціонування всіх державно-правових інститутів, створено умови для подальших демократичних реформ. Саме за період нашої діяльності політичний плюралізм став реальністю, а демократія з формального лозунга перетворилася в невід'ємну рису повсякденного життя нашого народу.
З позицій сьогодення через призму економічної кризи, яку переживає наше суспільство, можна по-різному оцінювати зроблене нинішньою Верховною Радою. Ми самокритично аналізуємо свою роботу. Багато ми не доробили, не завжди професійно діяли. Адже всі ми, що сьогодні працюємо в цьому залі, вчилися державотворенню на практиці, вчилися через власний досвід і, на жаль, через власні помилки. Але списувати на Верховну Раду, як це тепер стало модним, усі негаразди, свідками яких ми є, було б несправедливо і недоцільно.
5
Верховна Рада, як і парламент кожної країни, може і повинна робити лише одне: видавати закони, покликані регулювати суспільні відносини, спрямовувати їх дію на досягнення тих результатів, яких ми прагнемо, а також забезпечити надійний контроль за виконанням цих законів. Треба відверто сказати, що, опрацьовуючи нову Конституцію, ми не приділили належної уваги питанню про утворення Державного контрольного комітету чи контрольної палати для забезпечення контролю за дотриманням законодавства України і радили б новій Верховній Раді повернутися до нього.
Вступивши на самостійний шлях розвитку, ми змогли тільки в загальних рисах визначити, куди йти, і ще менше - як це робити. Саме відсутність необхідного досвіду негативно позначилася на проведенні соціально-економічних реформ, істотно ускладнила законотворчу діяльність Верховної Ради, і особливо запровадження в життя вже прийнятих законів. Ми всі вчилися і вчимося жити по-новому, будувати нову державу. Але найнебезпечніше не те, що трапляються помилки, а те, що ці помилки бачать і своєчасно не вживають заходів до їх виправлення.
Складність суспільних процесів в Україні - і це закономірно якоюсь мірою - об’єктивно зумовлена саме перехідним періодом. Однак усе списувати на об’єктивні фактори було б неправильно. Треба відверто визнати і власні помилки та упущення. На всіх нас, хто причетний до державного керівництва, лежить вина за те, що більшості громадян України жити стало значно важче, що рівень життя народу невпинно погіршується. Нам досі не вдалося реалізувати програми ринкових реформ, реально задіяти правові механізми, які забезпечили б дію напрацьованих Верховною Радою економічних законів.
6
Проте оцінюючи суб’єктивні фактори, які негативно позначилися на умовах життя, потрібно враховувати ті повноваження, якими наділена кожна ланка державного механізму, і ту відповідальність, яку юна має нести за їх належну реалізацію.
Чи виконала своє основне завдання Верховна Рада? Так, без перебільшення можна сказати: в міру своїх можливостей - виконала. Досить згадати, що за чотири роки ми напрацювали і прийняли 402 закони і 1108 постанов нормативного характеру. Вони охоплюють усі сторони державного і суспільного життя і спрямовані на розв’язання як політичних, так і економічних завдань.
Багато уваги, як ви знаєте, приділялося розв’язанню питань організації і структури державної влади, вдосконаленню механізму господарювання.
Виняткове значення Верховна Рада надавала і соціальному захисту населення, особливо його найбільш незахищених верств -ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, сімей з дітьми, чорнобильців, молоді.
Надзвичайно важливими для нашої держави були питання оборони і військового будівництва, державної безпеки. Вони вирішувалися на основі Концепції національної оборони та будівництва Збройних Сил, Воєнної доктрини.
Чимало зроблено щодо законодавчого врегулювання проблем у гуманітарній сфері - розвитку культури і мистецтва, науки, національної школи, реформування системи освіти, забезпечення свободи інформації.
7
Верховна Рада, її постійні комісії приділяли значну увагу посиленню боротьби із злочинністю, корупцією та іншими негативними явищами. Зокрема, була затверджена Державна програма по боротьбі із злочинністю, вживалися заходи щодо залучення для цього додаткових фінансових і матеріальних ресурсів, зміцнення кадрового складу правоохоронних органів. Народ вправі чекати від них більш ефективної діяльності, надійного захисту від злочинців.
Активно розбудовувалася законодавча основа для вдосконалення судової системи. Схвалено Концепцію судової реформи, реорганізується діяльність загальних судів, створено систему арбітражних судів. Проте ще багато потрібно зробити для того, щоб підвищити роль судів у зміцненні законності, захисті прав і свобод громадян. Люди занепокоєні різким зростанням злочинності, і потрібно мобілізувати всі ресурси держави, щоб забезпечити належний спокій у суспільстві.
Багато робилося і для зміцнення міжнародних позицій України, насамперед розбудови партнерських взаємовигідних зв’язків у першу чергу з країнами СНД, а також з іншими державами світу.
Отже, законодавча база в усіх сферах державного і суспільного життя України в основному була створена.
Та якби все те, що передбачено законами, виконувалося, ми давно залишили б позаду ті негативні наслідки, без яких жодна зміна одного типу виробничих відносин іншими неможлива.
8
У чому ж причина недостатньої ефективності законів?
Безумовно, є тут і частка, пов’язана з їх недосконалістю, внутрішньою суперечністю окремих правових норм. На жаль, ми недостатньо уваги приділили внутріпарламентській роботі, не всі пропозиції депутатів було втілено в життя. Зокрема не вдалося нам створити розгалужену науково-правову та інформація ну служби.
Це, безумовно, важливо. Але, на наш погляд, не головне. Головне це те, що в суспільстві поширена /це є і відголосок давніх часів, і надбання наших, нових/ неповага до закону, бажання його обійти.
3’явилась останнім часом негативна тенденція, коли окремі безвідповідальні політикани оголошували закони ще до того, як на них висохло чорнило, недосконалими, а то й шкідливими. Причому за такими оцінками нерідко проглядалися корисливі інтереси цих критиків.
Друге. Більшість законів і нормативних актів Верховна Рада приймала з ініціативи виконавчих органів влади або за їх безпосередньою згодою. Але, на жаль, цим же органам не вдалося широко впровадити їх у життя.
Причини тут різні. Якщо при високому рівні суспільної свідомості закони виконуються населенням саме через цю свідомість, виконуються добровільно, то у перехідний період, коли руйнуються старі і формуються нові відносини, організуюча роль виконавчої влади набирає особливого значення.
9
Сьогодні головним у збереженні й становленні української державності є становлення національної економіки. Це саме те кільце в ланцюгу перетворень, не витягнувши якого важко сподіватися на реальне поліпшення стану справ у всіх сферах нашого життя.
Історія свідчить, що активна самостійна державна політика неможлива без міцного економічного фундаменту. Спроби в прискореному темпі вирішувати політичні питання державотворення, не звертаючи уваги на знесилену, немічну, позбавлену внутрішніх імпульсів економіку не можуть бути продуктивними. Як наслідок, на наших очах українська державність втрачає у людей ореол самоцінності.
Розпочаті два роки тому в Україні перетворення повинні були забезпечити перехід її від стану одного з регіонів наддержави до стану суверенної держави, заміну авторитарно-бюрократичної системи управління новою, більш прогресивною моделлю, основними рисами якої є змішана соціально-орієнтована економіка і правова держава. З цією метою Верховна Рада за час своєї діяльності розглянула й схвалила сім програм виходу з економічної кризи, які подавалися відповідними урядами України. Але сьогодні вже очевидно, що жодна з тих програм не була реалізована в повному обсязі.
Про всі ці проблеми, як ви пам’ятаєте, ми детально говорили на пленарних засіданнях Верховної Ради в листопаді-грудні 1993 року та в січні-лютому цього року.
Однак слід визнати, що й зараз економічна ситуація в країні залишається критичною. За перший квартал нинішнього року спад промислового виробництва досяг 43 процентів, а в деяких галузях більше.
10
Але є й деякі ледь помітні позитивні моменти. Розпочата урядом реалізація невідкладних заходів щодо виходу з кризи, поряд із жорсткою монетарною політикою Національного банку, дала певні позитивні результати. У цьому році нам поки що вдалося різко стримати гіперінфляцію.
Якщо в грудні минулого року рівень інфляції, за даними Мінстату України, становив майже 91 процент, то в січні - 19, 2, у лютому - 12, 6, а в березні - лише 5, 7 процента. Вперше за останні роки роздрібні ціни на цілий ряд основних продуктів харчування не лише не підвищилися, а й знизилися. З одній із декад березня спостерігалося навіть здешевлення /хоч і дуже незначне - на 0, 6 процента/ так званого споживчого кошика.
Звичайно, це ще не е ознакою стабілізації економіки. Але це якась крихта надії у зневіреного населення на можливе поліпшення ситуації в економіці.
Відомо, що зараз Кабінет Міністрів вживає додаткових заходів для закріплення цього позитивного зрушення: робляться обережні спроби поліпшити валютне регулювання, наблизити до реального спотворений нині курс вільно конвертованої валюти до карбованця, терміново вишукуються можливості стимулювання експорту та різкого обмеження некритичного імпорту.
Але головне - це розблокувати розрахунки між підприємствами, дати поштовх до життя виробництву, припинити його спад. Невідкладне завдання уряду й Національного банку - якнайшвидше забезпечити повнокровне функціонування фінансової і грошово-кредитної систем.
11
На нашу думку, тільки спільними зусиллями нової Верховної Рада і Кабінету Міністрів вихід з економічної кризи буде знайдено, а спад виробництва припинено, можливо, вже до кінця цього року.
Але слід пам’ятати (і це підтвердили реалії нашого життя), що успіху можна досягти лише тоді, коли економічні проблеми будуть вирішуватись у тісному взаємозв'язку з політичними й правовими.
Як ви знаєте, було перепробувано в нас уже багато шляхів посилення впливу державних органів на економіку. Наділяли ми й Президента України правом Урегульовувати ті питання економічного життя, які не знайшли свого вирішення в законах. Ми передавали повноваження по законотворенню шляхом видання декретів Кабінету міністрів. Але результат в обох випадках був далекий від бажаного.
Ось чому конституційне закріплення структур влади з вичерпним окресленням їх повноважень і встановленням взаємозалежності при розв’язанні питань мають бути поставлені в центрі уваги Верховної Ради тринадцятого скликання.
Не менш важливим є питання організації державної влади і самоврядування на місцях. Реформа місцевих органів влади, у тому числі й виконавчої, вимагає ретельного опрацювання законодавства про ці органи, створення стабільної і розумної основи для їх діяльності. Такий законопроект напрацьований. Ми сподіваємося, що зразу після розв’язання організаційних питань нова Верховна Рада продовжить роботу над ним.
Враховуючи, що день виборів до органів місцевої влади наближається і дехто з тих, хто може втратити після їх проведення своз керівне становище, намагається зганьбити очікувану реформу, хотів би ще раз підкреслити її основне призначення.
12
З одного боку, необхідність реформування викликана тим, що Ради ніколи не діяли як справжні представницькі органи населення. Вони були в повній залежності не тільки від партійних комітетів, а й від органів державної влади вищого рівня.
А тому життя винесло на поверхню питання про оптимальну моде організації влади в центрі й на місцях, необхідність чіткого роз межування повноважень місцевих органів влади як у частині здійснення державних функцій, так і в реалізації місцевого самоврядування.
Зазначу, що відповідно до прийнятих Верховною Радою законів Рада почали реально оновлюватися, з’явилися можливості для ефективного впливу на стан справ на місцях, надія на становлення Рад як повноправних органів самоврядування населення на відповідній території.
Як показало життя, повне роздержавлення Рад, як і утворення рівні областей, міст Києва та Севастополя нових виконавчих структур, тобто держадміністрацій, виявилося і поспішним, і неефективним.
Замість передбачуваного чіткого розмежування функцій представницької і виконавчої влади на місцях практично виникло "двовладдя".
Як бачите, реформа місцевих органів влади висунута на перший план самим життям. Без перебільшення скажу, що сили, які намагаються загальмувати проведення такої реформи, перенести вибори на пізніший час, ведуть до ще більшого ускладнення ситуації в усіх сферах життя держави, працюють не на користь стабілізації.
Виборчий процес у державі набув повного розмаху. На місцях сформовано виборчі округи, відповідні комісії. На засіданні Президії Верховної Ради затверджено кошторис видатків.
Людям уперше надано можливість обрати дійсно представницькі органи влади, зробити їх значно меншими, мобільнішими, такими, я
13
Із проведенням виборів до місцевих органів влади має бути покінчено з "двовладдям". Нові Ради матимуть можливість самостійно визначати форми самоврядування на своїй території. Позитивну роль мають відіграти і ті положення закону, які визначають підзвітність і підконтрольність голів і очолюваних ними виконкомів відповідним Радам і Кабінету Міністрів.
Ось чому вся робота в центрі і на місцях має бути спрямована на забезпечення належної підготовки і проведення в установлені строки всіх передвиборних заходів. Ми вправі розраховувати і на вашу підтримку, і на розуміння народу України.
Шановні колеги! Сьогодні Верховна Рада дванадцятого скликання проводить своє останнє засідання. Хотілося б у зв’язку з цим висловити всім вам, Президії Верховної Ради, постійним комісіям, депутатським групам щиру подяку за співробітництво і плідну працю.
Дозвольте мені від вашого імені побажати Верховній Раді тринадцятого скликання зробити більше, ніж зробили ми з вами для розбудови незалежної України, подолання економічної кризи, поліпшення соціального становища і матеріального добробуту людей. Побажати новообраним депутатам примножувати те позитивне, чого ми досягли, і, навчаючись на наших помилках, не допускати їх у своїй роботі, вірою і правдою служити виборцям, які їх обрали.
Група народних депутатів за дорученням Президії Верховної Ради підготувала проект Звернення Верховної Ради України дванадцятого скликання до новообраних народних депутатів та громадян України. , Дозвольте оголосити текст названого звернення /воно на півтори сторінки/. Це єдиний документ, до якого ми можемо сьогодні вносити зміни або доповнення. Прошу його прослухати.
14
"Шановні колеги і співвітчизники!
Нинішня Верховна Рада України складає свої повноваження. судилося відіграти справді історичну роль в утвердженні української державності. Ми пережили хвилини єднання, коли приймали декларацію про державний суверенітет України, Акт проголошення її незалежності. за чотири роки закладено законодавчий фундамент розбудови демократичної правової держави, Сьогодні ми маємо всі її невід’ємні атрибути. Україну визнали І45 держав. Вона повноправно увійшла в європейське і світове співтовариство.
Верховна Рада України дванадцятого скликання при всіх її недоліках була стабілізуючим фактором у суспільстві, сприяла уникненню національного розбрату. Прийняті нею закони з питань громадянства, міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин високо оцінюються світовою громадськістю.
Закликаючи новообраних народних депутатів зберегти позитивні надбання нинішньої Верховної Ради, хотіли о застерегти від тих рахунків та помилок, яких ми припустилися, Нам не вдалося забезпечити в суспільстві належного ставлення до Конституції та закону узгодженості між гілками влади, центром і регіонами. Не виправдала себе практика передачі законодавчих функцій виконавчим структурі
Ефективній роботі Верховної Рада України нерідко заважало і політичне протистояння. Ми закликаємо нових парламентаріїв, політичні партії і рухи, їх лідерів не вдаватися до з’ясування стосунків у Верховній Раді, тим більше із залученням своїх прихильників. Так дії, як правило, мають руйнівні наслідки для суспільства.
Звертаємося до народних депутатів, які приходять нам на зміну зміцнювати державність України, її незалежність і територіальну цілісність, недоторканність кордонів. Хоч би до яких політичних течій чи релігійних конфесій ми належали, хоч би якої національності були, усі ми - громадяни України. Вона у нас на всіх одна.
15
Вирішенню цих завдань сприяло б якнайшвидше прийняття нової Конституції України.
Найважливішим сьогодні є прискорення виходу з економічної кризи, стабілізація та розвиток національної економіки, посилення її соціальної спрямованості. Досягти цього можливо на шляхах економічних реформ, забезпечення рівноправності всіх форм власності і господарювання. Серйозних і невідкладних змін потребує фінансова, грошово-кредитна та податкова політика.
Належить далі вдосконалювати правову базу для ефективної боротьби із злочинністю, перш за все організованою, корупцією, зміцнення правопорядку, надійного захисту конституційних прав і свобод громадян.
Сподіваємося, що Верховна Рада України нового скликання продовжить роботу по зміцненню авторитету України як великої європейської держави, її економічної інтеграції з країнами СНД та іншими державами світу.
Закликаємо народних депутатів, усіх громадян об’єднати зусилля в розбудові України, зробити все можливе для збереження миру і злагоди в суспільстві. Тільки так ми зуміємо подолати труднощі, поліпшити життя людей. Ми віримо у ваші сили і мудрість, бажаємо вам плідної, конструктивної роботи на благо українського народу.
Верховна Рада України дванадцятого скликання.
м. Квїв", 22 квітня 1994 року. /Оплески/.
ГОЛОВУЮЧІЙ. Шановні депутати! Чи є зауваження до тексту звернення? Є пропозиція його схвалити. Немає заперечень? Прошу голосувати підняттям рук. Хто "за"? Прошу опустити.
Звернення прийнято одноголосно.
16
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми розуміємо, що не всі депутати задоволені саме таким сценарієм проведення заключного засідання дев’ятої сесії. До нас надійшов цілий ряд пропозицій, у тому числі від комісій, щодо вирішення нагальних проблем нашого життя. Але зваживши всі "за" і "проти", проконсультувавшись із юристами та економістами, ми дійшли висновку, що незважаючи на нагальну потребу в прийнятті цих документів, слід враховувати, що вчора Центральною комісією по виборах народних депутатів були визнані повноваження 335 новообраних депутатів. У зв’язку із цим ми вважаємо, що сьогодні ми не можемо розглядати будь-якого нормативного чи законодавчого проекту.
Тому якщо є ваша згода, на цьому можна було б заключне пленарне засідання Верховної Ради дванадцятого скликання оголосити закритим. /Оплески/.
Дякую. Тепер фотографуйтеся по групах і фракціях. Репортери є? Можна продовжити засідання вже за Інтересами. До побачення. Ще раз - низький уклін вам за вашу роботу.
17