Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 11

Опубліковано 01. 02. 1994

ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. І лютого 1994 року.10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Брошу привітати з днем народження народного депутата Миколу Науменка і побажати йому здоров"я, успіхів, усього найкращого!

Прошу реєструватися.

Скільки там того снігу впало, а бачите, у залі всього

293 депутати, не всі змогли доїхати, запізнюються на засідання.

Он ,ще підходять.

У нас тепер уже норма для кворуму не 300 чоловік присутніх у залі, а 291.

Давайте ще раз зареєструємося. Бачите, уже зареєструвалися 300 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

Ми з вами домовлялися, що продовжимо розглядати питання за орієнтовним графіком, який був погоджений, але не виконаний, на жаль, на попередньому пленарному тижні. Тому передусім повернемося до питання щодо бюджету. Андрію Васильовичу, готові виступити з цього питання?

У кінці минулого пленарного засідання ми вам роздали новий проект варіанти основних конституційних положень. Обговоримо його пізніше.

Потім треба буде якось розглянути і прийняти рішення щодо змін до Закону про вибори народних депутатів. Питання це було проголосовано і включено в порядок денний. Ми напрацювали дещого нового. Отож, як сесія вирішить, так і буде. Але треба визначитися, бо час Іде.

Далі. Ми домовлялися обговорити питання про правоохоронні органи і про село. Треба також розглянути концепцію паливно-енергетичного комплексу і так далі, і тому подібне. Я не буду більше перераховувати, адже вам орієнтовний графік роздано. Він там розписаний чавіть на кожен дань, б там також ті питання, які можуть бути розглянуті ще на цій сесії.

Тому в нас є всі підстави приступити до розгляду питань порядку денного без обговорення орієнтовного графіка, бо ми це вже пробили.

Хто за таку пропозицію, прощу проголосувати. "За" - 171.

Рішення приймається.

Слово надасться міністру фінансів України П'ятаченку Григорію Олександровичу. За ним виступатиме Андрій Васильович Печеров. Григорій Олександрович скаже нам, що напрацювали полого, які є пропозиції, а Андрій Васильович висловиться щодо постанови.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., міністр фінансів України. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! За ті дні, які ви нам дали для уточнення проекту бюджету на 1994 рік з урахуванням

висловлених вами зауважень і пропозицій, ми, здається, зробили все. Зокрема розглянули ще й питання включення до проекту бюджету пенсійного фонду, забезпечення виплат а цього фонду.

За цей час Міністерство фінансів разом з комісіями /у першу

у - з Комісією з питань планування, бюджету, фінансів і цін/ розглянули можливість вишукання джерел, які дали б змогу збалансувати і забезпечити виплату пенсій. Вишукано понад 2 трильйони за рахунок того, що зменшуються пільги і уточнений фонд по заробітній платі. Це дає збільшення на три трильйони.

Внесена також пропозиція збалансувати і забезпечити виплату пенсій, щоб у 1994 році спрямувати надходження 80 відсотків коштів від приватизації до бюджету. Із них 30 відсотків піде на збільшення пенсійного фонду, а 50 відсотків - до місцевих бюджетів на реконструкцію і розширення виробництва на те, щоб покращити соціальну інфраструктуру в регіонах.

Друге питання. Надзвичайно важливо забезпечити доплату до загальної та середньої заробітної плати лікарям, учителям, працівникам освіти. Ми розглядали його і прийшли до висновку, що треба профінансувати це в першому кварталі за рахунок загалі них надходжень до бюджету, з тим щоб до того часу, поки буде запропоновано механізм регулювання в цілому заробітної плати, ця категорія громадян була забезпечена виплатою на тому рівні, як пропонували народні депутати.

Трете питання. Учора відбулося засідання Ради оборони, де розглядалося питання фінансування оборони. Ті суми, які передбачено у проекті бюджету, залишаються без зміни.

Але протягом першого кварталу чи навіть перших двох місяців ми разом з Міністерством оборони повинні розглянути надходження, які

можуть бути отримані від реалізації відповідного майна та Інших послуг, наданих військовими /щоб ці кошти повністю контролювалися бюджетом/ і внести відповідні зміни щодо спрямування цих коштів на фінансування оборони.

Ось такі в основному доповнення, які було враховано і внесено до проекту бюджету.

І останнє, що запропоновано в проекті закону про бюджет. Ви знаєте, що до 1992 року фінансування із бюджету здійснювалось у такому порядку: незалежно від надходжень,за рахунок кредиту банку забезпечувалася виплата видатків за статтями бюджету.

Починати з 1993 року введено новий порядок, за яким фінансування провадиться в межах надходжень. Але фінансування в межах надходжень має бути збалансовано протягом року. Що стосується надходжень 1 видатків протягом кварталів, то в першому півріччі надходження до бюджету є меншими, ніж видатки.

У другому ж півріччі - навпаки, надходження є більшими, ніж видатки. Це пояснюється сезонністю сільськогосподарського виробництва. Як правило, у другому півріччі валовий національний прочута створюється в більших розмірах, ніж у першому півріччі, за рахунок переробних галузей. Тому вноситься пропозиція, щоб протягом року Національний банк надавав кредит з таким розрахунком, щоб забезпечити в повних розмірах і своєчасно планові видатки, які затверджуються у бюджеті.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми вже дві години задавали запитання. В нас уже була доповідь, були запитання 1 відповіді. Ми ж провели обговорення, а тепер що - починаємо поновому? Треба вирішити: якщо знову будемо задавати запитання, тоді давайте проголосуємо

Я ще раз кажу: ми вже на одному засіданні слухали . доповідь і дві години задавали запитання. А зараз треба було б прийняти постанову. Ми тоді не прийшла до згоди з цього питання і вирішили, що до вівторка попрацює Мінфін, комісії, доручили комісії Печерова узагальнити всі зауваження і пропозиції 1 вийти 8а пленарне засідання з пропозицією щодо прийняття рішення... "Новые вопросы"? Давайте тоді вирішувати. Хто за те, щоб задавати запитання, прощу голосувати:

Приймається. Скільки часу відведемо? До II години?

Перший мікрофон.

БИЧКОВ В.В., заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Иван Степанович! Я на той неделе, когда рассматривали проект бюджета, задавал вам два вопроса, но ответа не получил. Я хочу задать эта два вопрса министру финансов, уважаемому товарищу Пятаченко.

Григорий Александрович, предусматривается ли в этих матеріалах, которые мы сегодня получили, повышение цен? Если предусматривается, то на какой странице, каким пунктом, в каком абзаце. И предусматриваются ли здесь социальные меры по защите малообеспеченных, чтобы учесть повышение новых цен? Это первый вопрос.

Второй. Григорий Александрович, вы - министр финансов. Эковоывка в январе не работает. Я официально дао справку: на пяти заводах Херсона сегодня лежит товаров на 120 миллиардов карбованцев. Я взял справку в банках "Проминвестбанк" а "Украина": январь они не провели никаких операций.

Здесь выступал пан Веселовский, говорил, что такой телеграммы нет, действия наши свободны. Телеграмма есть. До 28 февраля банк "Украина" и "Проминвестбанк" не будут работать. Почему? Они взяли компенсационный кредит на 45 дней. Эти 45 дней заканчиваются 28 февраля. Народное хозяйстве не работает.

Иван Степанович, Григорий Александрович, неужели Ющенко получил такие инструкции в Америке - твердо стоять и валить экономику Украины, чтобы ничего не работало? На 120 миллиардов карбованцев лежит продукции, заводы недвижимы, рабочие уволены без содержания! И вы говорите, что внесли изменения!

Иван Степанович, вы будете баллотироваться в избирательном округе. Мы должны получить ответы на эти вопросы, чтобы вам проще было общаться с избирателями. Чтобы провести весеннеполевые работы в Херсонской области, надо 2 триллиона, а в проекте бюджета предусматривается для всей Украины О триллионов.

ГОЛОВА. Ви кому задаєте запитання? Одне йому, одне мені?

БИЧКОВ В.В. Вы на той неделе не ответили. Пусть ответит министр финансов Пятаченко.

ГОЛОВА. Усі ж хочуть задати запитання. Ви бачите, скільки людей?

БИЧКОВ В.В. Ответьте, пожалуйста, на два вопроса.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю. У другому варіанті показників соціально-економічного розвитку, який минулого разу було затверджено, передбачено зростання цін у 4,4 раза. Відповідно до Якого зростання сформовано і показники у проекті бюджету, зокрема й на розрахунки за сільськогосподарську продукцію за держконтрактом у розмірі 20 трильйонів карбованців.

Відповідно до цього зростання передбачено і збільшення витрат на соціальний захист. У розрахунках другої таблиці первого тому є ці суми 1 відповідні проценти. Тільки хотів би ще раз сказати те ж, на чому наголошував минулого разу: не зіставляйте дані одного року з іншим, бо треба брати суми до націоналі, чого доходу, оскільки це в реальною оцінкою цих показників.

Відповідав народному депутату Бичкову на його запитання.

Вчора було проведено нараду, в роботі якої взяти участь Іван Степанович, Президент і виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра.

На нараді обговорювалися ці питання разом із представниками Президента ряду областей і з директорами підприємств.

Вироблено механізм, визначено строк:чотири дні на те, щоб Міністерство економіки, Національний банк і Міністерство фінансів, зваживши реальні можливості, внесли пропозиції щодо виплат для того, щоб пішли розрахунки в народному господарстві.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Під час

поїздки в округ мої виборці ставили мені такі найбільш болячі запитання. Вони стурбовані тим, що питання бюджету вирішується за рахунок працюючих пенсіонерів /те, що пропонував віце-прем'єр Жулинський/. Стосновно цього потрібна від вас конкретна відповідь. Думаю, що ми, депутати, повинні не допустити цього. Ми за це не голосували. Вже сьогодні мінімальні пенсії в три рази менші від прожиткового мінімуму. На підтримку попереднього депутата хочу теж запитати: чи під час того підвищення цін, яке планується, буде враховано підвищення мінімального прожиткового рівня і мінімальних пенсій і зарплат?

З міст також надходить інформація: скорочується

програма навчання у профтехучилищах. Якщо врахувати ту скорочену програму, то 20 тисяч молодих людей буде викинуто на вулиці.

У військовій частині в моему виборчому окрузі не виплачено зарплату військовослужбовцям. Гадаю, ко такое в ситуація й по всій Україні.

Селянам не виплачено зарплату за останні 4-6 місяців.

Отже, ситуація напружена.

У мене така пропозиція у зв"язку з цим. Необхідно і Комісії з питань економічної реформи, і уряду терміново, буквально протягом двох - трьох днів і ночей, переглянути всі рівні зарплат, починаючи від голів банків, комерційних банків і всіх підряд, кінчаючи урядом, Верховною Радою і Президентом і привести їх законодавчим актом до законного співвідношення, щоб народ міг ознайомитися з цією системою виплат, з цими рівнями. І щоб ніколи зарплата будь-кого не могла бути вимого від зарплати Президента. Думаю, що тільки тоді і економічна, і політична ситуація в Україні зможе якимось чином налагодитися.

Дякую.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю. Ще раз наголошую на тому, що ми розглянули всі пропозиції, які надійшли від народних депутатів і від комісій, і дійшли такого висновку: нічого те міняти відносно виплат пенсій, а передбачити джерела. Такі джерела передбачено. І зараз ви бачите,що видаткова частина бюджету є більшою від надходжень до пенсійного фонду. Це свідчить про те, що решта перекривається в доходах за рахунок інша статей, зокрема частини доходів від продажу майна, від приватизації.

Що ж стосується розрахунків і невиплати заробітної плати, то як я вже казав, зараз відпрацьовується механізм, визначено строк - чотири дні -для того, щоб Національний банк вирішив питання про виплати, щоб пішов оборот платежів.

ГОЛОВА. Це питання виділення кредитів під товарну продукцію.

Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради /країни з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний міністре! Хочу сказати вам кілька слів подяки за підтримку видавництв, за те, що ви допомогли і "Українському письменнику", і "Дніпру", І якщо ви зробите ще один такий добрий крок, то того не забудуть вам і Бог, і люди.

У мене таке запитання. Від листопада не одержують зарплати науковці в наших вузах за винятком професури. Викладацький склад, асистенти і аспіранти фактично не мають ні копійки. За цей час гроші знецінилися. Якщо, скажімо, в листопаді вони заробили 120 тисяч карбованців, то т?пер це -копійки. Чи не можна це їм індексувати і чи не можна зробити так, щоб такого більше не було, коли люди по три місяці не

одержують зарплату? Якщо, скажімо, немає грошей у банку, то, може, варто видавати їм продуктові картки, адже в магазинах в і м''ясо, і ковбаса, і цукор, і борошно, і крупа. Це ж можна якось вирішити на рівні нашого виконуючого обов'язки Прем"ер-мініетра, аби люди не голодували і не падали в аудиторіях. Такого ще ніколи в історії не було.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю, що відносно виплат із бюджету на заробітну плату за минулий рік виплачено все, як кажуть, до копійки. Може, те, про шо ви кажете,має місце через дебетове сальдо в банках або через інші причини. Коли ж буде запущено той механізм, про який я казав, тоді все буде сплачено. А що стосується бюджету, то тут усе перерахували.

Тут минулого разу виступав народний депутат із Одеської і, працівник освіти. 1 він підтвердив те, про що я кажу,-вони все отримали. Отже, за минулий рік усе. віддали.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО Б.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановний пане міністре ! Хочу вам переадресувати ті запитання ветеранів війни, які адресуються мені як депутату і як редактору газети всього Киева. А саме: чому не працює Закон про статус ветеранів війни, який згідно з постановою Верховної Ради І січня вступив у дію?

Щоб вам легше було відповідати, я вам конкретно скажу, на що скаржаться люди. Перше. І досі не врегульовано пільги щодо плати за квартиру, за електроенергію, немає ліків або їх не відпускають ветеранам. Чи можете ви чітко і ясно зараз сказати людям, який механізм, куди їм треба звертатися і чи повністю забезпечено фінансування згідно з цим законом.

І друге. Це навіть уточнення, а не запитання. У статті 10, у новій редакції, де йдеться про звільнення від сплати податку,у підпункті "в" сказано, що діяльність закладів культури і спорту частково фінансується з державного бюджету. У першому варіанті були названі заклади культури, освіти і спорту. Я просив би пояснити - це механічно, ненароком опущено освіту чи ри свідомо її зняли, тому що не хочете фінансувати.

Дякую.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую вам. Стосовно Закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У проекті бюджету передбачено понад два трильйони карбованців, необхідних для дії цього закону. Приймайте бюджет - швидше запрацює механізм. Ми можемо виконувати бюджет тільки після його затвердження. Закінчився той проміжок, який ви надавали на січень. А тепер немає затвердженого бюджету, ми нічого не можемо робити, це я вам правду кажу. У нас, крім усього, в першому кварталі буде затверджений бюджет, ми маємо право на розрив отримати кредити. Не одержавши затвердженого бюджету, ми не маємо такого права - все зупинилося.

Друге. Відносно статті 10. У другому варіанті законопроекту цілий ряд пільг знято. Що стосується пільг для закладів освіти, то і там знято тільки для здійснення деяких уточнень протягом третього кварталу, оскільки є інформація про певні зловжи-вдння.

Ми повинні уточнити - відмінити ці пільги чи до них повернутися. Мова йде не про освіту, а про те, що при залученні підсобних господарств до комерційної діяльності мають місце зловживання.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, у тому законі, що ми

приймали, дві статті, 7 і 43,- про умови їх введення в дію з 1 червня. Віталію Опанасовичу, подивіться.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Так-так. Добре, будемо розглядати закон.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Григорію Олександровичу, у мене такі запитання. Як би ви подивилися на те, щоб ми в статтю 8 проекту Загону про Державний бюджет України включили положення про звільнення від податку на добавлену вартість лісогосподарських органів України?

Ви сьогодні з них берете податки за лісогосподарські операції, а ліс виросте і віддача буде через 80 років. Це сума - на "застійні" гроші всього 7,5 мільйона карбованців, а на ці гроші - трошки більше. Це перше.

Друге. Треба було б переглянути оподаткування доходів, одержаних від патентів.

Трете. Може, в бюджеті ми вишукали б кошти для зменшення ціни або компенсації ціни на ліки для пенсіонерів, які не можуть 800 тисяч платити за те, щоб жити на світі? Інакше їм доведеться скористатися порадою депутата Головатого і безплатно одержувати.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Стаття 8 законопроекту про пільги. Ви можете вчити /в першому томі книги/ розрахунки фінансування з бюджету лісового господарства. Ми вважаємо, що його не треба від податків

¹⁵

звільняти. Фінансова політика в 1994 році спрямована на те, юрб надавати менше всяких пільг.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., член Комісії Верховної Ради України у пи~ татях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Шановний доповідачу! Шановні колеги! Коли ми говоримо про бюджет на рік, очевидно, повинні спиратися на реальність, на те, що є сьогодні. А сьогодні, Григорію Олександровичу, Кабінет Міністрів разом з Національним банком. "завдяки" фінансовій політиці блокади розрахунків між банками добиває підприємства. Керівники підприємств кричать: "Рятуйте! Ми не знаємо, що далі робити, ми будемо йти до Києва" Вони думають, що тут щось можна змінити. Тут нічого не зміниться, поки не зміниться влада. Доки будуть оці тромби,

доки будемо знущатися над виробничою сферою?

Далі. Отут ми говоримо про стабілізацію економіки, але кожна стаття забезпечена фінансуванням менш як на третину. Зокрема, можна назвати медицину, можна назвати Міністерство оборони. Ми з вами говорили про те, що є потреба в 63 трильйонах, говорили про те, що це буде обговорюватися в Раді національної оборони. У проекті мова йде про 16 трильйонів. Для чого ми тоді дітей беремо в армію? Щоб вони там жебракували? Що це за підходи? Як можна розцінювати цей проект бюджету?

Отже, у мене таке запитання: наскільки реальний бюджет, який пропонується, що він може стабілізувати в нашій економіці

І останнє конкретне запитання: коли буде припинено оце знущанння над підприємствами? Це треба припинити негайно, найближчим

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Перше запитання не має відношення до бюджету. Я вам на нього відповідаю. У зв"язку з тим, що зупинилися міжбанківські розрахунки, на вчорашній нараді було розглянуте питання про відновлення такої банківської системи, яка б забезпечила розрахунки в народному господарстві.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу 5 ви скажіть чітко про те, що зараз Кабінет Міністрів разом а Національним банком опрацьовують контрольний механізм. Кредити будуть надані під товарну продукцію. Для прикладу, якщо заводи сільськогосподарського машинобудування сьогодні мають техніку, яка потрібна селу, то

селу будуть надані кредити, щоб воно купило цю техніку. І так с кожному виду продукції. Тобто будуть кредитуватися ті, кому потрібна готова продукція. Це приведе до проплати інших видів платежів - завод, отримавши гроші за свою продукцію, сплачує за енергію, за вугілля і так далі.

П'ЯТАЧЕНКО Г.0. Учора запропоновано ось що. Усі ті кредити, які видавалися до цього кілька разів банком, просто не мали джерел погашення, тому через якихось два-три місяці вони знову виносилися, як кажуть, на прострочку.

Учора відпрацьовано таку систему розрахунків. Перше. Продукція сьогодні лежить, не оплачується. Запропоновано видати кредит, щоб можна було за цю продукцію заплатити, щоб пішли розрахунки. Значну частину отриманого прибутку можна буде направити як джерело оборотних коштів для погашення цих кредитів.

Інша пропозиція була такою. Треба відпрацювати механізм на 1994 рік з тим, щоб оборотні кошти наростити за рахунок частки прибутку, який буде отриманий у 1994 році, а там загальна сума становить понад 160 трильйонів.

ГОЛОВА. Більшість директорів об'єднань, промислових підприємств, представники виконавчої влади схвалили таку концепцію і такий механізм. Банки ще не у всьому погоджуються, але змушені будуть погодитись.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу, прошу пробачення. Відносно Ради безпеки. Кошти, передбачені в проекті бюджету, якраз і мають піти на утримання дітей, про що говорилося, на харчування, утримання, відповідне обслуговування техніки. Що стосується придбання нової, то там коштів справді не вистачає.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ХИЖНЯК В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів /Немирівський виборчий

округ, Вінницька область/. Шановний Олександровичу! Хотілося б почути від вас чітку . минулого разу я вас не слухав тому, що був у відпустці. А нині перед від"їздом на сесію мої виборці мені такі запитання: чи передбачається в проекті ту централізоване виділення коштів для фінансування пенсій? Я зрозумів так, що Пенсійний фонд переходить зараз у міністерство фінансів.

І друге. Чи все-таки уряд, а також ми з вами думаємо компенсувати пенсіонерам хоч би частину тих вкладів, які вони зберігали протягом останніх років і надіялися їх

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Відносно пенсій. Згідно з дорученням

депутатів ми вже внесли уточнення в проект бюджету. Тобто пенсійний фонд, що існував окремо /тут був овій бюджет, І кінці з кінцями не сходилися, бо не вистачало коштів на виплату/, ми й об"єднали із загальнодержавним бюджетом. І як я вже говорив, передбачили відповідні джерела для пенсій. Вони становлять близько дев"яти трильйонів карбованців, де щоб забезпечити виплату пенсій, не міняючи умови виплати /хоч віце-прем"ер Жулинський і пропонував їх змінити, з чим ви не погодилися/. Так що прийнята пропозиція народних депутатів приєднати до загального бюджету. Тепер пенсії будуть фінансуватися з нього.

І стосовно вашого другого запитання про збереження заощаджень у банках, то тут же виступав заступник міністра економіки

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ХИЖНЯК В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів /Немирівський виборчий

у г , Вінницька область/. Шановний Олександровичу! Хотілося б почути від вас чітку . минулого разу я вас не слухав тому, що був у відпустці. А нині перед від"їздом на сесію мої виборці мені такі запитання: чи передбачається в проекті ту централізоване виділення коштів для фінансування пенсій? Я зрозумів так, що Пенсійний фонд переходить зараз у міністерство фінансів.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Відносно пенсій. Згідно з дорученням

Єхануров. Для вирішення цього питання вони доопрацьовують той механізм, який він тут пропонував. Міністерство фінансів також бере участь у доопрацюванні механізму індексації з урахуванням виплати через чеки приватизації.

ГОЛОВА. І це вже передбачено в програмі приватизації на І994 рік Верховною Радою.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Григорий Александрович! Я сегодня приехал из округа и понимаю, что с бюджетом что-то надо делать, как-то его нужно принимать. Министр обороны просит, чтобы бюджет утвердили, потому что он без него не может жить. Наши местные Советь требую?, чтобы бюджет был, потому что им без него никак нельзя. Мой завод телефонных станций, как и другие, тоже просит: примите бюджет, потому что нечем выплачивать деньги. Это одна сторона.

И вторая сторона. Вот у нас с вами разговор получается вроде бы как глухого со слепым, мы вам говорим, что повышаются цены на электроэнергию, на уголь, на газ. Бы это признаете. И вы знаете, что через себестоимость это ляжет на новые цены. Вам задают вопрос: как это будет учтено в минимальной заработной плате?

Черта обеспеченности у вас - 197 тысяч. У меня спрашивают, как можно прожить за эти деньги? И вы хорошо знаете, что это только третья или четвертая часть физиологического минимума. К тому же мне говорят, что этого могут не понимать только объевшийся министр Жулинский, сытый Президент и непохудевший Плющ. Невозможно прожить за это, Иван Степанович, как

бы кто ни крутился. Я уже не говорю о том, что пенсии не віплачиваються, чернобыльцам не заплатили.

У меня предложение, Иван Степанович, дать возможность /под ответственность правительства/, руководствуясь контроль-ям цифрами, которые поставлены в проекте бюджета и тем механизмом, который вы предлагаете для повышения минимальной заработной платы, в трех- или в четырехдневный срок все пересчитать и внести для утверждения в Верховный Совет. і проголосовать за такие нормы обеспечения своих людей минимальной заработной платой и пенсией, поймите, депутаты не имеют никакого морального права.

ПЯТАЧЕНКО Г.О. Відносно проекту бюджету на 1994 рік. складений без так званого дефіциту. Але ж не всі

однаково розуміють, що це таке "без дефіциту". Держава дефіцит має, і наша потреба в коштах велика. Але за

даних умов бюджет складений так, що його видатки в в

межах можливих надходжень до бюджету.

Якщо зробити дефіцит бюджету, то на сьогодні джерел для його фінансування немає, бо кредити дорогі, а в умовах високої процентної ставки цінні папери також не розмістити.

що стосується його структури, то, як ви бачите, в основному соціальна сфера проектом бюджету забезпечується.

Щодо цін грудня, то вони підвищені. Але було встановлено відповідну мінімальну заробітну плату і пенсів.

Тепер відносно зростання цін 1994 року в 4,4 раза, як це передбачено. Це починав працювати той закон, про який ви говорили - закон індексації. Він буде діяти.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Григорію Олександровичу! Тут, на сторінці 5, передбачено суму для сільського господарства і для відшкодування на племінну худобу, на елітне насіння... 7 мене такі конкретні запитання. Я розумію, що ви цей бюджет не розтягнете, бо він не гумовий. Я розумію, що треба спочатку щось внести, а потім звідти уже брати. Мені хочеться знати, чи буде селянам /хоча б частково/ усе-таки виплачено компенсацію за втрати від інфляції за продану сільськогосподарську продукцію?

Друге запитання. Ви пам"ятаете, я у виступі говорив вас ввертався, щоб розібратися з цими кредитами. Градацію

Олександровичу, ви тільки говорите,що кредити дорогі, треба платити проценти. Чому сьогодні не відкрвають лінію щоб вони взяли кредити і заплатили, наприклад, за пальне? 1 робиться навпаки: даєте кредити тим організаціям, які купують пальне, а потім - нам. І виходить подвійна і потрійна накладка на вартість тих матеріальній ресурсів, які ми купуємо. Хтось цим займався чи ні? У що це виллється?

І коротенько про два останні питання. Чому не зафіксо-мво процент на утримання апарату управління, про що я письмово вносив пропозицію? І все-таки треба людям сказати правду про вклади за ті речові лотереї - що зараз немає можливості, по цим питанням будемо займатися тоді, коли настане час тощо. Хай люди знають правду, не треба їх водити за носа.

Дякую.

П'ЯТFЧЕНКО Г.В. Щодо індексації оплати за продукцію сілського господарства. Ви знаєте, що залишалося виплатити з бюджету за м"ясо і молоко І трильйон карбованців. Усе виплачено ще в минулому місяці. Що стосується оплати за зерно, то залишалося 480 мільярдів. Це також оформлено. Одним словом, за 1993 рік усе, що було передбачено, держава виплатила селянам.

Що стосується механізму на 1994 рік. Ви порушуєте пи-вняя про те, щоб відкрити лінії для фінансування потреб села і таке інше. -У проекті бюджету передбачено 20 трильйонів для авансування виробництва продукції сільського господарства. Такий механізм відпрацьовується, і авансування

буде виконуватися в основному через "Агробанк". Будуть цільові кредити, якраз те, про що ви кажете, - на нафту, мінеральні добрива, щоб не було, як кажуть, тик мультиплікаторів і ці кошти це перекачувалися в інші комерційніки, а використовувалися за цільовим призначенням.

Що стосується апарату управління. У 1994 році відповідно до рішення Верховної Ради апарат управління передбачено довести до рівня за станом на І січня 1992 року. Його буде скорочено в середньому на 22-25 відсотків.ау верхніх ешелонах виконавчої влади - на ЗО відсотків.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! Депутат Степенно вкотре вже просить, щоб у проекті бюджету було чітко визначено: асигнування на утримання апарату зменшуються на чверть. А потім хай розбираються. Так?

П'ЯТАЧЕЧКО Г.О. Так. Така стаття є в другій таблиці, передостання, там її видно.

ГОЛОВА. Так і відповідайте. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здороз"я людини /Горлівський-Микитівсьиий/ виборчий округ, Донецька область/. Григорий Александрович! Во-первых, спасибо г?а то, что некоторые позиции, которые предлагались и Комиссией по вопросам здоровья человека, и отдельными депутатами, вошли в проект бюджета. Это прежде

всего касается образования, культуры, науки. Я зику, что в новом варианте серьезно рассматривается вопрос о сохранял в стране профтехобразования. Это - отрадно. Тем не менее есть такой вопрос. Когда я был в избирательном округе, ко мне были не единичные, а массовые обращения от ветеранских организаций. Я бы хотел получить ответ, чтобы все его услышали. Уже говорят так, что финансирование мер, предусмотренных Законом о статуса и гарантиях социальной запиты ветеранов войны,перекладывается якобы на местный бюджет. Люди в шоке. Я хочу, чтобы вы дали четкий ответ и объяснили, что будет с этим законом? Я знаю, что

его должны выполнять четыре-пять министерств. Какова гарантия правительства, государства в реализации этого закона?

Второй вопрос. Я уже заканчиваю, Иван Степанович. Четыре года мы рассматриваем вопрос бюджетного финансирования , предлагаем различные платежи, отчисления промышлен ости областей в бюджет. Давайте сегодня подумаем, а может быть, даже и проголосуем. Я понимаю, это сопряжено с вменениями всех статей бюджета. 4то, если пойти таким путем по всем областям: налоги на доходы предприятий и оргнизаций остаются в объеме 100 процентов, налог на добвленную стоимость - 50 процентов, акцизный сбор - 50

процентов, подоходный налог о граждан - 50 процентов. Сделать это по всем областям. Я понимаю, вы сейчас скажете, этого нельзя.

ГОЛОВА. Та оправа в тому, що це питання стосується системи оподаткування, а не бюджету.

ЧЕРНЕНКО В.Г. А я и ссылался на проект новой системы. Это же нормативы, Иван Степанович, Это даст возможность в каждой области решать свои экономические, социальные и, если хотите, политические проблемы..- Это не сепаратизм. Я убедительно прошу депутатов подумать над этим. Если будут нужны для какой-то области субвенции, давайте законодательно запишем и будем юг туда переводись. Вопросов нет. А то получается так, что четыре года мы ездим в Киев и просим, выбиваем... А если одолеть наоборот? Спасибо. Жду ват ответ.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я думаю, що є і "наоборот", бо я в Донецьку область їздив два рази, коли розглядався бюджет. Розглядали бюджет безпосередньо і в комісіях, і з депутатами, і з іншими представниками. Так що "наоборот" теж є.

ГОЛОВА. І ми з депутатом Черненком були у класичній парламентській державі, якою є Великобританія. Там же класична форма самоуправління і самоврядування. Ми запитували міністра фінансів: чи концентруються кошти загально недержавного бюджету у сфері освіти, охорони здоров"я? Що він однозначно відповів? Концентруються. А ви наполягаєте роздробити їх.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Щодо ветеранів. Кошти передбачено. Заходи, передбачені законом, будуть фінансуватися.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Рада України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростишевський виборчий округ, Житомирська область/. Григорію Олександровичу, я ще раз хочу наголосити, що уряд, Голова парламенту і весь парламент чули твердження про те, що ні з чого платити. Це неправда. В результаті політики уряду, який "регулював" заробітну плату, сталося так, що на заробітну плату

сьогодні не можна прожити. А раніше прожити можна було. І вчора Президент закінчив розгляд питання про митницю сакраментальною фразою, що в Україні сьогодні не краде лише той, хто лінується. Я вам доповідаю, що в 1992 році 12

відсотків вистачало на фінансування всього чорнобильського законодавства та ще залишалося економії 9 мільярдів карбованців.

У 199З році ми планували витратити на фінансування чорнобильського закону 6,7 відсотка коштів о видаткової частини бюджету, а витратили лише 3,6 відсотка, тобто вдвічі менше -за рахунок того, що уменшилася частка заробітної плати у валовому суспільному продукті внаслідок регулювання заробітної плати декретом нашого уряду.

Те саме відбулося і з пенсійним фондом, який скоротили штучно, а не природним шляхом. І це треба визнати.

Далі. Іван Степанович стверджує, що комісія Печерова доопрацювала пропозиції депутатів, доповідаю, Іване Степановичу: не доопрацювала! Я вчора був у комісії, і мені заступник її голови скачав: "ми не маємо змоги опрацювати всі пропозиції народних депутатів". І тому, Андрію Васильовичу, я, коли ви стояли на трибуні, задавав вам таке запитання: чому у проекті закону з "явилася стаття 14, яка відміняє пільги щодо оподаткування чорнобильців? А в проекті постанови /перший пункт, останній абзац/ ви ж пишете: "Внести пропозиції про скорочення цих пільг". Тобто одне суперечить іншому, ви погодилися з тим, ідо це треба зняти. Так чому ж не зняли, чому ж це там залишилося? У чорнобильському законі записано: "доручаємо уряду переглянути межі зон". Та нехай переглядає, це його справа. Я вносив конкретні пропозиції, і жодну з них не враховано. Чому? хто це доопрацьовував?

П"ЯТАЧЕНКІО Г.О. Я не погоджуюся з вами, що слова "ні з чого платити" - брехня. думаю , що коли ви розберетеся в тих розрахунках, які є в першому і другому томах, то побачите, ідо там ніякої брехні немає.

о, скажімо, 12 відсотків від собівартості, які сплачу-ється до бюджету - до чорнобильського фонду.

На початку 199З року 12 відсотків становили 611 мільярдів карбованців. На кінець року у зв"язку зі зростанням

інфляції ці 12 відсотків становили вже 2,4 трильйона карбованців. На 1994 рік 12 відсотків сягають 15,8 трильйона карбованців.

Учора в Кабінеті міністрів розглядалася програма "Чор-нобиль". Для повного її виконання необхідно 45 трильйонів -зайців, а не 16 трильйонів, які сьогодні становлять 12 відсотків. Учора під час обговорення цієї рами було доручено розглянути те, що треба насамперед зробити для безпосереднього захисту населення.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об"еднання "Хімволокно" /Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область /. Шановний Іване Степановичу! Шановний Григорію Олександровичу! Я дуже жалкую, що в нашого уряду і Національного банку України не знаходиться сили волі до консенсусу. Іване Степановичу! 26 січня знову чергове директивне підвищення цін у півтора раза за підписом шановного Юхима Звягільського /знову директивне - підкреслюю/.

Отже, давайте розглянемо це питання. Ми у Верховній домовлялися, що при директивному підвищенні цін треба

мати упереджувальний механізм соціального захисту. Ми цього не зробили. Ціни вже поповзли, а щодо соціального захисту не зроблено нічого.

Про оборотні кошти підприємств. У цьому питанні не погоджуюся з вами, Іване Степановичу. Я як керівник великого об'єднання повністю підтримую жорстку монетарну політику Національного банку. Чому? Адже якщо ми знову підняли ціни в півтора-два рази, то ніякі кредити ці оборотні кошти не поповнять. Якщо сьогодні економіка ледве дише, то завтра вона буде мертвою. Брехня, що це допоможе. Треба щось інше робити.

І далі таке запитання, шановний Григорію Олександровичу, яке ми вам уже задавали, ял впевнені, що якби продотувати енергоносії /наприклад вугілля/ повністю з бюджету, то це було б для держави краще, ніж дотувати всю бюджетну сферу, Тому що дотування бюджетної сфери у зв"язку з підвищенням цін на енергоносії потребує більше коштів, ніж дотування самого вугілля.

Що ми робимо? Ми знову "зламали" всі ціни в Україні, знову зробили людей жебраками. Я не підтримую цієї вашої пропозиції щодо проекту такого бюджету і таких кредитів. Треба знайти розумний консенсус, ніхто не має права цьому заважати.

І останнє запитання. Скажіть мені по суті, що це за армія, яку можна утримати на 300 мільйонів доларів?

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Що стосується відносин між урядом і Національним банком, то я сказав би, що з окремих питань вони

ЗО

поліпшуються. Ось ми з Національним банком домовилися, що будемо визначати загальну суму кредитної маси, джерела її формування, спрямування по галузях, строки поверненння, щоб уже з лютого можна було визначати пріоритетні напрямі і управляти цими кредитами.

Стосовно зміни цін. Я думаю, це не стосується тарифів на електроенергію. Ці аміни здійснюються в таких межах, щоб не вийти, як кажуть, на останній виток, тобто щоб це не вплинуло на роздрібні ціни. Там є відповідні поправки і за-і, ви там можете це побачити.

Стосується дотації на енергоносії, то ви абсолютно праві. І тому, як ви бачите, у проекті бюджету передбачено трильйонів карбованців дотації на вугілля а тим, щоб не спричинити вибуху цін на останньому витку. Я вам наведу один приклад. У кінці минулого року на вугілля було передбачено і трільйони карбованців дотації. Якби не ця дотація і не відпуск ціни на вугілля, то треба було б на виході шукати 19 трильйонів карбованців дотації. То краще було вишукати 4 трильйони карбованців на вході.

ГОЛОВА. Я хочу додати, щоб усі знали, що таке наше вугілля. У нас поширена думка, що краще купити вугілля за кордоном і виробити енергію. 'Гак от, минулого року дотація держави вугільній промисловості була менша, ніж витрати держави на закупівлю 8 мільйонів тонн вугілля за кордоном. Тому краще дати дотацію своїм шахтарям, аніж купувати вугілля за кордоном.

Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Григорію Олександровичу, Іване Степановичу! У нас так багато запитань, ми розуміємо, що вже не буде можливості поставити всі. Але одне надзвич&Йно важливе. Я хотів би його, може, десь окремо виділити. Це питання про чорнобильський закон. У проекті бюджету видаткова частина передбачає 16,3 трильйона карбованців на реалізацію пільг, передбачених законом. Потреба /я вчора уточняв/ - 60 трильйонів. Є такі роботи, від яких відмовитися не можна. Це, очевидно, означає, що ніяких пільг не буде, бо їх немає з чого взяти, так треба розуміти. То тоді треба чесно про це людям сказати. Адже сьогодні, не кажучи вже про борги за минулий рік, деякі підприємства виплачують із своїх фондів надбавки, надіючись на компенсацію з бюджету. А її не буде. Це породжує протиріччя в регіонах і ставить у незручне становище місцеві органи влади.

Якщо зняти статті 12 і І4 цього проекту, що пропонується, то це відразу означає зростання виплат, яке нічим покрити. Тоді треба сказати чесно людям, що не буде пільг, не діятимуть норми закону про Чорнобиль щодо третьої і четвертої зон і таке інше. Будь ласка, висловіть свої думки щодо цього.

І ще дві секунди. Вчора, якраз коли ми розглядали це питання в районі, відповідав на запитання Володимир Олександрович Яворівський, який сказав, що члени комісії, так би мовити, умруть, але не допустять скасування норм, передбаче

ни законом.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І ми не допустимо.

МОРОЗ О.О. Справа в тому, що не допустити можна, але уявіть, яка це буде велика панихида. Допустити не можна, щоб люди не одержали компенсацію. Але з чого? Якщо не можна - давайте відверто скажемо, що знімаємо норми: а якщо не знімаємо, тоді давайте будемо зразу у проекті закладати норми, які гарантують компенсацію і пільги.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. У проекті бюджету чесно сказано, що відповідно до закону про формування джерел чорнобильського фонду /а це 12 відсотків/ на 1994 рік на реалізацію пільг

лущено 16,3 трильйона карбованців, про що ви сказали. Це значно менше від потреби, закладеної в законах про пільги, будівництво і таке інше. А тому в постанові про бюджет пропонується в першому кварталі розглянути це питання /воно надзвичайно важке/ і вишукати можливості його вирішення.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРМАЗОВ Є.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Григорий Александрович, у меня им вопрос по угольной промышленности. Он здесь уже поднимался, Иван Степанович об этом говорил. Мы здесь, в этом

заде, неоднократно говорили, что угольной промышленности сейчас должно быть уделено особое внимание в связи с острым дефицитом энергоносителей. Правильно здесь Иван Степанович говорил о том, что в прошлом году на Украину завезли почти 9 миллионов тонн уже по цене в три раза выше, чем цена своего угля. Мы должны как-то следить за развитием угольной промышленности. Есть программа развития угольной промышленности до 2005 года, подписанная Президентом, в которой предусмотрено в 1994 году финансирование угольной промышленности в пределах 6,5 триллиона карбованцев - на строительство новых шахт и горизонтов.

Вот у меня вопрос: как это предусмотрено в проекте бюджета?

Потому что этого как раз и не видно.

И второй вопрос. В 1994 году из цены на уголь исключаются затраты на содержание соцкультбыта шахтеров - чтобы цена была пониже., Эти затраты составляют примерно 2,5 триллиона карбованцев. Принято решение финансировать соцкультбыт шахтеров из бюджета. Я по этому вопросу консультировался вчера в Госуглепроме Украины. Мне сказали, что по вашей инициативе из цены угля исключены затраты на содержание соцкультбыта, а из бюджета ничего не выделено. Так вот у меня второй вопрос: за счет чего же будет финансироваться соцкультбыт шахтерский?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. На 1994 рік із ціни на вугілля виключено ті витрати, які йшли на створення інвестицій для будівництва нових шахт, підтримання шахт, а також на розвиток соціальної інфраструктури. Це все зроблено для того, щоб

ля формувалася так, як у цілому формуються ціни в інших галузях. Для цього передбачено із капітальних вкладень фінансувати нове будівництво. А що стосується дотацій 19 трильйонів, то вона спрямована на підтримку – щоб ціна

видобуток вугілля мав відповідну рентабельність і відповідний прибуток.

Якщо ви подивитесь конкретні розрахунки, то там є 18 трильйонів прибутку. До бо відсотків з них будуть спрямовуватися на підтримку шахт. 1 ми зараз розглядаємо питаная, щоб з цього прибутку, який ми залишаємо, не зменшуючі рентабельність, профінансувати розвиток соціальної сфери.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М., начальник відділу слідчого управління мління внутрішніх справ Запорізької області / Жовтневий виборчий округ, 3апорізька область/. Уважаемый Григорий Александ-ровичі! У меня к вам два конкретных вопроса, касающихся доходной и расходной части бюджета. Доходная часть бюджета. Я вам задаю вопрос по фискальной политике государства, за которую вы несете ответственность в первую очередь. Скажите, что нам мешает сегодня обеспечивать нормальное взыскание доходов в виде различных налогов и сборов в нашего государства?

Знаєте ли вы о том, что 70-80 процентов доходов предпринимательских структур, лиц, занимающихся индивидуальной трудовой деятельностью, в бюджет не попадают? И что вы как лицо, персонально ответственное за это, в течение хотя бы последнего года сделали для того, чтобы улучшить здесь положение? Чего не хватает нам - законодательства, структур или того и другого? И какие были бы паши предложения, чтобы поправить дело? Это первый вопрос.

Второй вопрос, касающийся расходной части бюджета. Уже стало аксиомой, никому не надо здесь доказывать, что положение дел в экономике напрямую связано с организацией борьбы с преступностью. Основная сила, которая противостоит огромному валу преступности,- это органы внутренних дел.

Посмотрите, как государство о них заботится. Я уже говорил об этом 28 января, а сейчас немножко повторись.

Дали ровно одну треть на все содержание органов, а не на зарплату. Ровно одну треть от того, что положено! Этих денег хватит /6 триллионов 780 миллиардов/ только на заработную плату и частично на покрытие командировочних расходов.

Материально-техническое, вещевое снабжение, горючее, автотранспорт, техника - всего этого не будет. Это приведет к тому, что в течение года люди уйдут. А мы и так имеем некомплект. Кто будет противостоять этому валу преступности? Вы что ли? К не вы ли будете нести ответственность за все перед людьми? Или депутаты будут нести за это ответственность?

Таким образом, на финансирование государственной программы, которую Верховный Совет единодушно поддержал, дали ровно ¦ одну треть из того, что просили. Да и дадут ли все - я сомне –

ваюсь. А на финансирование только питания осужденных, которых з государстве содержится 179 тысяч, дали 49 процентов ассигнований. Что,эти люди должны умереть с голода?! Ответьте мне на эти вопросы! Кто за это все будет нести ответственность?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Щодо заходів і видатків бюджету. Я повинен сказати, що ті закони, які сьогодні діють, не заважають збирати ці надходження. А ще - зміцнення податкової інспекції з новими функціями, які вона сьогодні має. Ви знаете, що за минулий рік за перевірками додатково надійшло бюджет близько одного трильйона карбованців коштів. Порушення мають місце і в держаних, й у відповідних комерційних структурах.

На 1994 рік розробляється й уточнюється механізм більш детальної перевірки структур і комерційний, і державних. Ви, непевно, наддано слухали внесені зміни до Закону про податкову інспекцію, Там є цілий ряд заходів, які будуть сприяти збиранню цих податків.

Більше того, у проекті бюджету на 1994 рік передбачено зі залучити близько. п'яти відсотків коштів за рахунок розширення місцевих податків.

Тепер відносно видаткової частини, яку ви критикували, й вчора розглядали це питання, зокрема з силовими міністрами.Є цілий ряд пропозицій вишукування додаткових джерел надання на утриманая цих організацій. З одного боку ви критикуєте, що мало,з іншого боку є критика, що старшина, скал римуватиме більше директора і таке інше. Отож є різна критика. Ну що, така моя посада - вислуховувати і тих, й інших

Але скажу вам відносно пропозицій щодо засуджених. Ви кажете, що на них не вистачає коштів. А вчора були такі цікаві пропозиції, що ,мовляв, є у нас такі заклади, де самі на себе заробляють, навіть стільки, що їм вистачав.

ГОЛОВА. Останнє коло, вже минула ціла година. Перший мікрофон.

БОНДАРЄВ В.П., заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Григорий Александрович! Возможно, я вернусь к больному вопросу, на который у Кабинета Министров и у вас уже аллергия, но вновь буду говорить о Чернобыле. Я хочу сказать, что предложенный проект бюджета ставит крест на судьбе двух с половиной миллионов потерпевших людей. Закон явно не будет выполнен. И меня удивляет: государство банкрот, а все боятся прямо и честно это сказать. А коль так, то давайте пройдем по всем неправлениям проект бюджета и найдем, где нужно ввести жесточайшую экономию.

Но почему судьба бюджета решается только за счет чернобыльцев - вот этого никак нельзя понять. Сегодня даже дети в школах в грязной зоне не питаются так, как это надо было бы...

Давайте будем честными. Вы месяц назад обещали рассчитаться со всеми в январе. Запрос, подписанный тридцатью народными депутатами, пошел к Ивану Степановичу Плицу неделю наряд. А оказался в конце концов у министра Георгия Александровича Готовчица, который не может решить эту проблему

без Кабинета Министров. И круг замкнулся.

ПЯ'ТАЧЕНКО Г.О. Для видатків по Чорнобилю є відповідна стаття. Це фонд Чорнобиля, який формується за рахунки дванадцяти відсотків. І в бюджеті все те чесно показано. 12 відсотків - це 16,3 трильйона карбованців, а тому ви правильно говорите, що треба зібратися і розглянути першочергово те, що пов'язане з дітьми, а що - безпосередньо з захистом населення. Але є, наприклад, факти /минулого року перевірками встановлена/, що новозведені будинки не заселяються, люди переїжджати туди не хочуть, будинки буквально розтягують, вікна вже повиймали.. Ось на це теж потрібно звернути серйозну увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань екології та раціонального природокористу-вання /Жовтневий виборчий округ,

Одеська область/. Уважаемый Григорий Александрович! 21 октября 1993 года в связи со строительством нефтяного терминала было принято постановление Кабинета министров об опережающих мероприятиях по предотвращению загрязнений северо-западной части Черного моря.

К сожалению, здесь заложено только на финансирование строительства нефтяного комплекса 718 миллиардов без соответствующего обоснования, экспертизы, а финансирования мероприятий нет несмотря на то, что было записано их предусмотреть. Я думаю, что, наверное, это нужно было изменить.

Сначала осуществить эти мероприятия, а потом закладывать финансирование на строительство комплекса после соответствую щей экспертизы.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я не можу сказати, яка там структура капітальних вкладень, у мене просто під руками цього немає. Коли доповідав перший заступник міністра економіки Попов, думою, він про це говорив.

РОМАНОВ Ю.С. Ничего там не было.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Якщо там немає, то, думаю, треба до цього повернутися і розглянути вашу пропозицію. Тому що вона стосується структури капітальний вкладень.

ГОЛОВА. Останній, третій мікрофон.

СВАТКОВ Л.В., директор Миргородського заводу мінеральних вод /Миргородський виборчий округ, Полтавська область/. Григорію Олександровичу, я не можу погодитися з тим, що в статті 10 ми пропустили заклади освіти. Треба записати "заклади освіти, культури, спорту", але викинути "комерційну діяльність". Тоді й оподатковувати. А так що ж ми робимо? У шкільних майстернях працюють і наймаються діти, шкільні виробничі бригади щось вирощують, а ми системою оподаткування не даємо можливості навіть дітей привчати до праці. Не можна вилучати заклади освіти звідти, де йдеться про заклади культури і спорту.

Чому ми виключили заклади освіти?

І друге запитання. Я взагалі не розумію, для чого ми ввели статтю 23. "Встановити збір за письмові звернення юридичних і фізичних осіб..." Якби ми були законопослушною державою, тоді Інша справа. Сьогодні в кожному селі, в кожному місті хтось починає будівництво, самовільно перенесе , самовільно втручається в інше... І для цього пенсіонерці, людині похилого віку, щоб знайти правду, потрібно буде десять разів написати до архітектора, до виконкому, навіть до вас, Іване Степановичу, пишуть, що самовільно відтяли земельну ділянку. І за один лист - половину мінімальної заробітної плати, 30 тисяч карбованців!" А цій бабусі написати 100 листів, поки хтось зверне увагу.

Архітектор каже - це не моя справа, прокурор - не моя справа, дільничий - не моя, голова сільської Рада – теж не моя. І поки справа дійде до суду, то в неї не буде за що писати . Що к ми робимо з вдми людьми?

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю. Оскільки вноситься пропозиція, щоб бюджет уточнювати на кожний квартал, то це питання ще треба вивчити, тому що є зловживання. У комерційній діяльності залучають до цього навіть дітей, щоб не вносити плати.

Що стосується збору за письмові звернення , то категорію громадян, яку ви назвали, від цього збору звільнено. Ви подивіться, це стосується юридичних осіб, а фізичні, особи майже нічого не платять; пенсіонери ж, які звертаються до органів влади, зовсім звільнені від сплати цього збору.

Подивіться уважніше.

ГОЛОВА. Дякую,Григорію Олександровичу.

Слово надається Андрію Васильовичу Печерову. Будьласка.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Велико-Михайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Під час відповідей на запитання ми паралельно опрацьовували ті питання, як! були тут порушені перед міністром фінансів. Наші експерти дійшли висновку, що дійсно у статті, де записано "заклади культури і спорту" технічно випущено слово "освіти". Представники міністерства не заперечують,щоб відновити тут норму, яку було передбачено у попередніх документах. Я не беру на себе за це відповідальності, тому що в цій ситуації надто важко зорієнтуватися і відповісти на всі запитання, враховуючи дуко малий термін для підготовки.

Друге. Члени комісії не погоджуються з тим, щоб зберегти статтю 14. Це введення оподаткування військовослужбовців і громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Ви знаєте, если ми розглядали це питання минулої п"ятниці, то домовилися, слова "на добавлену вартість з реалізації товарів /робіт, послуг/." Тобто розглянути, крім податку на добавлену вартість, й інші податки. Це погоджено з Міністерством фінансів.

На думку членів комісії, з ким ми зараз радилися, на другій сторінці у четвертому абзаці доцільно ввести нову норму:

"Розглянути та вирішити питання своєчасної оплати бюджетним організаціями вартості енергоносіїв та комунальних послуг."

Ідеться про те, що тут норму про штрафи вже записано, а якщо держава не розрахувалася з бюджетними та іншими госпрозрахунком! організаціями і фізичними особами, то розглянути питанння про звільнення від штрафів.

У зв"язку з тим, що несвоєчасно фінансується соціальна афера і виникають питання оплати за енергоносії і комунальні послуги, це також потребує особливого розгляду. Чи це буде для бюджетних організацій цільова або якась централізована оплата, чи попередня оплата або інша якась форма - на інкасу чи чекові книжки, - це також потрібно опрацюв-

вати. Тому вноситься пропозиція доповнити цей абзац на другій сторінці.

І останнє зауваження щодо пункту 5 на третій сторінці, де записано: "Національному банку України надавати Міністерству фінансів України на договірних засадах внутрішньорічний кредит у розмірі до 10 відсотків від обсягу видатків Державного бюджету України на покриття планових витрат, які не покриваються доходами, що обумовлюється в основному сезонним характером сільськогосподарського виробництва".

Пропонується, по-перше, після цифри і слів "10 відсотків від" додати слово "квартального" і після слів "на договірних засадах" додати слова "в межах первинної емісії, розрахований на основі зміни показників валового внутрішнього продукту на 1994 рік". Безумовно, така норма, яку погоджено з Національним банком, дещо ускладнює можливість отримання кредитних ресурсів, а перш за все, як ви розумієте, емісійних кредитів. Проте у нас іншого виходу, як балансувати на межі можливого, немає. Ви знаєте, що монетарна політика, яка проводилася за останні два місяці, дала змогу нині дещо знизити ціни. Якщо ми зараз не втримаємося і не забезпечимо подальший розвиток цього обнадійливого для нас напряму рефомування економіки, тоді знову можемо втратити контроль над інфляцією, а наслідки цього ви знаєте на прикладі минулого року.

вноситься така пропозиція. У зв"язку а тим, що в минулу п"ятницю було багато неузгоджень, виявилась якась обережність/мовляв, проголосуємо за закон, так потім можуть не включати цю норму в постанову/, пропонується проголосувати разом і проект Закону про Державний бюджет, і проект постанови.

ГОЛОВА. Дякую, Андрію Васильовичу.

Бачу, що є запитання. Вам роздано нові проекти постанови і закону. І Андрій Васильович їх прокоментував. Тому прохання ги конкретні зауваження і пропозиції щодо розданих документів, щоб можна було їх голосувати. А то знову все - спочатку, перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Макіївський-Совєтський виборчий округ Донецька область/. Шановний АндріюВасильовичу! Вношу таку пропозицію щодо статті ІЗ, де йдеться тре встановлення ставки податку з юридичних осіб - власників транспортних портних засобів, - щоб зняти податок з пасажирського транспорту. Скажімо, у нас у Макіївці в 28 автобусів "Вольво", ввозять людей. Якщо ми цей податок не знімемо, то одразу підвищиться вартість квитків.

І ще таку пропозицію щодо статті 5 пропоную поставити на голосування. Іване Степановичу! Минулого разу я вже

пропонував поставити на поіменне голосування ставки відрахувань на доходи підприємств - 100 процентів і 5О процентів.

Якщо депутати підтримають, то це буде зроблено у всіх областях. На підтримають - буде чистою совість у мене і у тих товаришів, які за це питання б"ються. Адже так далі жити не можна. Чотири області цілий рік працюють у напрузі!

Отже, прошу ці два питання поставити на голосування.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Давайте почнемо з легшого питання - щодо статті ІЗ.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я не знаю, як [міністерство транспорту дивиться на питання про те, щоб скасувати податок на пасажирські автобуси. Справа в тому, що технологічний транспорт не підлягав оподаткуванню згідно із Законом про дорожній рух.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Технологічний, спеціальний транспорт від цього звільняється. Ввдажаю, що автобуси треба теж врахувати, як і "швидкі допомоги" та інший спецтранспорт.

ГОЛОВА. Транспорт органів внутрішніх справ, інших правових структур, Міністерства охорони здоров"я, а також технологічний і пасажирський транспорт...

ПЕЧЕРОВ А.В. Технологічний і спеціальний пасажирський транспорт звільняється від оподаткування, залишається транспорт загального користування.

ГОЛОВА. Треба оподатковувати весь транспорт, крім зазначеного.

ПЕЧЕРОВ А.В. І друге питання.

ГОЛОВА. Почекайте, будь ласка! Чи є заперечення проти пропозициції депутата Півня щодо статті ІЗ? Немає?.. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Іване Степановичу! Ви пам"ятаете, про що йшлося на попередньому засіданні. Річ у тому, що у статті ІЗ запроваджується ставка податку тільки на марки західних автомобілів. Що стосується легкових автомобілів, які в в Кабінеті Міністрів, в інших юридичних осіб, то на них ця ставка не поширюється. І я тоді вже говорив, що це напав.

Наприклад, машина МАЗ-323 коштує 13 тисяч доларів.

ВАЗ-21099 коштує 14 тисяч доларів. МАЗ забирав на півтора -два літри бензину менше, викидав у кілька разів менше шкідливих речовин. І якщо ми цю норму статтею ІЗ затвердимо, тоді треба давитися не на те, про що пан Звягільський сказав так: той, хто купив МАЗ, той дасть і 12 мільйонів, а як би не вгробити Україну.

Тому мені здається, що стосовно легкових машин юридичних треба поставити однакову норму. Можу сказати, що Кабінет Міністрів одержав десять "Волг", це десь по 100 мільйонів рублів кожна. Я казав пану Звягільському: "Поділіть це на

рублів і побачите, що ця "Волга" обходитиметься більш аж у 5О-60 тисяч доларів". У той час, коли таж БМВ, про яку

говорив пан Звягільський, коштує 28 тисяч доларів. Тому Україна за такою нормою прямо втрачатиме гроші, погіршуватиме екологію, Україна буде...

Сергію Івановичу, не розказуйте! Треба чітко розуміти, що ми полинні встановити таку норму, щоб ринок в Україні був нормальним, а не для того, щоб Україну заблокувати екологічно і виснажити економічно.

Тому пропоную, Іване Степановичу, це питання все-таки відрегулювати у статті 13.

Що стосується вантажних машин, то давайте виділимо вантажі, які йдуть, наприклад, з країн СНД. Але що стосується легкового транспорту, який є в юридичних осіб, а не у фізичних, то ми повинні запровадити такий механізм, який би пішов на користь Україні, а не давав би кошти тільки П'ятаченку до бютжету.

ПЕЧЕРОВ А.В. Треба, мабуть, поставити це на голосування і все. Тобто...

ГОЛОВА. Тобто стаття 13 голосуеться із поправкою,

внесеною депутатом Півнем і погодженою з депутатами. Зрозуміло цю правку? Що, повторити? Тобто автобуси іноземного виробництва, які використовуються для пасажирських перевезень, звільняються від оподаткування. Сюди включаються і "швидкі допомоги" і технологічний транспорт, і транспорт органів внутрішніх справ, і так далі. Другий мікрофон.

ІЗМАЛКОВ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради з питань оборони і державної безпеки /Шевченківський виборчий округ, 3апорізька область/. Хочу дополнить Ивана Зайца и статью 13 к какому-то разумному смыслу. И Российская приняла, кстати, такое же решение; обложить налогом машины с объемом двигателя свыше 1900 кубических сантиметров. ухе мощные "красавцы", которые и жгут топливо, и экологию

, и стоят бешеных денег. Вот их можно обложить. А остальные, как говорил Иван Заец, маленькие и легковые машины, которые и экономят топливо, и дешевле других машин стоят, я думаю, не стоит облагать налогом..

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати, пропоную таку модель. Яка різниця, за який автомобіль платити долари?! Раз ми складаємо таку норму, то давайте запишемо - на всі автомобілі, куплені за вільно конвертовану валюту. Яка різниця, куди платити ці гроші,- у Росію чи в Німеччину? Краще купувати машини екологічно чистіші в Німеччині. На всі автомобілі, куплені за ВКВ.

ГОЛОВА. Це краща пропозиція. Автомобілі, куплені за вільно конвертовану валюту. А так, дійсно, чому ж ми ділимо? Нехай власник сам вибирав, якою машиною йому їздити. А норма оподаткування - одна.

Ще є зауваження до статті ІЗ? Голосуеться стаття ІЗ із двома поправками. Перша внесена народним депутатом Півнем, вона стосується спецмашин; насамперед це машини правоохоронних органів і органів охорони здоров"я, технологічні машини і неприватні автобуси, які використовуються для обслуговування пасажирів /бо у нас уже в і приватні автобуси/.

Міністре П"ятаченко, так? Так.

Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ, Харківська область/. Иван Степанович! Я не пойму, мы что - всеми силами пытаемся

увеличить стоимость услуг? Чтобы снова у пенсионеров не хватало денег на билеты? Я не пойму - мы создаем замкнутый круг.

Давайте введем на все налоги еще. Только где вы потом денег возьмете, товарищ Пятаченко, на выплату пенсий, на выплату пособий и так далее?

ПЕЧЕРОВ А.В. Я думаю, що не всі уважно слухають, про що йде мова. Коли готувався проект цієї статті в Законі про дорожній рух, тоді було передбачено, що кар"врний транспорт

самоскиди і тому подібне/, технологічний транспорт, який не виходить за межі об"єкту, де він працює, машини "швидка допомога", спеціальні машини не оподатковуються. Тому це не

розповсюджуватися на них. Якщо потрібне уточнення, давайте впишемо "і автобуси". Я не розумію - тут якраз усі згодауються, що автобуси не потрібно обкладати цим додатковим ком. Тут не стоїть Питання про те, щоб їх обкладати.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., виконуючий обов'язки Прем"ер-міністра України. Иван Степановичі Уважаемые народные депутаты! Речь идет об импортных автобусах, они тоже не входят в этот список. не входят в этот список импортные "скорые помощи", не входят спецмашины. Идет разговор об импортных машинах, которые есть сегодня во всех коммерческих структурах, на всех предприятиях.

это идет дополнительный доход в бюджет для обеспечения малоимущих. Такая сумма просчитана, она составляет 2,7 триллиона. Деньги сегодня для государства нелишние.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, давайте погодимося з правкою, внесеною депутатом Ткачуком,- "а також на транспорт, куплений за вільно конвертовану валюту".

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Правильно.

ГОЛОВА. Правильно. Та не почнуть продавати. А яка ж різниця - я за долари купив "Волгу", вона не оподатковується, я купив "Мазду" - вона оподатковується. Яка різниця?

Ви знаете, тут уже починається "груповий егоїзм". Так що давайте надамо рівні можливості, а там хай катаються. І взагалі треба було б переглянути систему обслуговування державним транспортом - ось про що мовиться. А то йдемо у ринок, а кожен водія тримає...

Ви зрозуміли правку народних депутатів Півня і Ткачука? З цими правками голосуеться стаття ІЗ. Прошу проголосувати.

"За" - 194.

Та як же не всі чули? Що не всі чули? Третій мікрофон.

ПРОТАСОВ В.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Иван Степанович! Надо расширить понятие "технологический транспорт".

Смотрите, каждый завод имеет свой автомобильный транспорт, который занимается обеспечением производства. Как можно записать, что он используется только внутри завода? Если нужно поехать на другой завод, получить запчасти, комплектующие, то за это нужно платить?

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, розкажіть ще раз, будь ласка, що це передбачено Законом про дорожній рух.

ПРОТАСОВ В.І. И потом, если принимать статью, то давайте установим термин с І января 1994 года, чтобы быть честным со всеми. И с коммерсантами, и со всеми. Тогда с 1 января 1994. А так люди накупили - что им теперь делать?

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Поняття "технологічний транспорт" визначено Законом про дорожній рух. І тут тільки пояснення. За автомобіль, який вийшов на дороги загального призначення, завжди сплачували.

У даному випадку змінюється норма податку, не категорія транспортних засобів, які підлягають оподатку-, а тільки норма.

ГОЛОВА. Усі висловилися щодо статті ІЗ? Усі. Ще раз. прошу проголосувати.

"За" - 202...

Так що - знімемо? Хто за те, щоб провести поіменне голосування статті ІЗ, прощу проголосувати.

"За" - 178. Рішення приймається.

Ще раз пояснюю. Мова йде про те, що всі ставляться в рівні умови. Автомобілі, які купуються за вільно конвертовану валюту, оподатковуються однаково, крім автомобілів Міністерства охорона здоров "я /якщо це медична допомога/, технологічного транспорту і автомашин органів внутрішніх справ та деяких інших силових міністерств. Прошу проголосувати.

"За" - 242. Приймається.

Тепер стаття 5. Прошу уваги. Коментарі до статті 5 за пропозицією депутата Півня. /Шум у залі/.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати, прошу уважно послухати. Це не легковий транспорт іноземного виробництва. А якщо пропозиція народного депутата буде прийнята, ми повинні всіх поінформувати, що бюджету в нас намає, що ми запровадили несправедливість. В одних регіонах буде достатньо коштів для утримання так званої соціальної інфраструктури, в інших витрати потрібно буде скорочувати. Тому, нам здається, доцільніше зберегти в проекті постанови,на другій сторінці, пункт 3, де передбачається виробити механізм зацікавленості місцевих органів влади в збільшенні бюджетних надходжень на власні потреби в залежності від стану організації виробництва. Тобто такий механізм буде давати додаткові кошти тим

регіонам, які краще організовують виробництво і забезпечують додаткове надходження коштів. Мені здається, для того щоб зоввсім не заблокувати прийняття бюджету, тому що в такій формі його не можна приймати і змінювати зараз знову нормативи відрахувань, потрібно зупинитися на запропонованій статті З /сторінка 2/ проекту постанови.

ГОЛОВА. Миколо Івановичу, ви погоджуєтеся? Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.Л. Уважаемый Иван Степанович, я вносил предложение к статье 4.

Андрей Васильевич, то, что вы здесь говорили, все правильно. Однако так тоже нельзя, чтобы Донецкая,Днепропетровская области жили и в 1994, как и в прошлом году, в напряженке, а четыре другие области /вы знаете какие/ забрали у них по 50 процентов бюджета. В Сумской области - стопроцентный Бюджет, она жила себе без напряженки. Какие же это тогда расчеты? Так же нельзя!

А смотрите, если, мы вот так поставим проценты: ото процентов, пятьдесят, пятьдесят и пятьдесят - все будут в одних условиях, будут нормально работать. И если в Донецкой области есть деньги, то она отдаст субсидии другим областям.

Справедливо. Мы уже четыре года на этом настаиваем и просим.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я ще раз хочу сповістити вам усім, що в концепцію бюджету закладено рівні умови для кожного регіону без винятку. Наприклад, у кожній області на охорону здоров"я громадянина передбачається виділити 523 тисячі карбованців. Якщо ми зараз поміняємо нормативи і в одній області буде 800 тисяч, а в іншій - 200, то може трапитися таке, що в одному з регіонів раптом ні разу в день не буде чим погодувати людей у лікарні.

Друге. Я хочу сказати, що не можна усіх звинувачувати, що вони погано працюють. Наприклад, буває так в окремих регіонах, що одне підприємство може дати річний бюджет цілої іншої області. Це буває, коли, наприклад, переробляється підприємством 18 мільйонів тонн нафти. Через те що це явні ознаки неправильної структурної побудови нашої економіки, ми повинні якось їх урегулювати, інакше буде втрачено принцип справедливості.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, на зустрічі з головами базового рівня основних наших промислових міст - мільйонників Я інших ми домовлялися, що нормативний підхід буде однаковий для всіх, про що й сповістив Печеров. Якщо буде виділено 523 тисячі, то це рівень - однаковий для всіх.

Оце нормативний підхід, а від цього нормативу сума повинна залишатися на місці. Усе ж, що є понад цю суму, має відраховується .

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.Л. Иван Степанович, послушайте, что я предлагаю, Смотрите, сегодня, как сказал Андрей Васильевич, все в одинаковых условиях. У нас на здравоохранение и народное образование не хватает 5 триллионов, но не будем об этом говорить -отчисление пойдет одинаково. Если сегодня, например, всем идет отчисление 1000 карбованцев, А завтра, мы говорим,-50 процентов, значит, вообще будет 2000.

ГОЛОВА. Але тисяча не утворюється. В одній області багато тисяч утворюється, а в іншій - ні. А чого ж дитина чи хворий повинні за це відповідати?

ПІВЕНЬ М.І. Да потому, Иван Степанович, что тогда им

отдадим. Ну, а чего же больные в Донецкой области должны страдатъ? Мы же говорим: лучше работайте - будете больше иметь. А теперь не нужно лучше работать, а ждать, как поделят?

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, дайте відповідь.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я ще раз хочу сказати: це вузлове питання,

яке завжди викликає протиріччя між державною владою і регіонами. Ті регіони, де склалися кращі умови для формування бюджету за рахунок розпитку економіки, справді наполягають на тому, щоб запровадити єдиний процент відрахувань і запропонувати його для всіх. А те, шо бажано було б залишити у кожному регіоні більше відрахувань, ~ цілком зрозуміло і природно. Якщо в Донецькій області не вистачає 5 трильйонів карбованців для забезпечення більш-менш нормального її розвитку, то відповідно пропорційної суми не вистачає в кожній області нашої республіки, це раз кажу: якщо ми підемо зараз на зміну нормативів відрахувань, нам потрібно буде знову переробляти проект бюджету. Я вважаю, що це - спроба заблокувати прийняття бюджету.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з» питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Я закликаю ваз підтримати це рішення щодо пункту 4. Воно, можливо, на перший погляд, здається не зовсім справедливим, але це є великий крок уперед. Чому? У попередніх бюджетах встановлювалося для одних областей 100 процентів відрахувань до місцевого бюджету, а для інших - 20 процентів. І це було дійсно несправедливо.

Сьогодні для всіх областей встановлено однакові проценти:

якщо з цього податку 50 процентів, то для всіх 50, якщо 20 -то для всіх 20 процентів.

Є стаття 5, якою передбачено субвенції і дотації областям, а

зі статтею 6, чотири області", навпаки, передають кошти до державного бюджету. Але дати правильну оцінку, чому це так, ми не можемо, якщо не складемо баланс фінансових ресурсів по кожній області: скільки та чи інша область отримала пільг щодо бюджету - звільнена від податку на добавлену вартість чи чорнобильського податку, скільки та область отримує дотацій скажімо, на компенсацію цін, скільки вона отримує з пенсійного фонду і так далі. Сьогодні такого балансу фінансових

ресурсів по всіх каналах, на жаль, не змогло дати і Міністерство фінансів. І тому якщо це зроблено на основі однакових, я підкреслюю, однакових підходів щодо соціальних нормативів на медицину, на освіту, то як представник області, яка буде передавати кошти до державного бюджету, я пропонуй з цим розподілом погодитися.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. Иван Степановичі Андрей Васильевич, ют говорят: всем поровну, в среднем. Это как в больнице средня температура. В одной области, предположим в Донецкой или Запорожской экология одна, а в другой, например во Львовской,-экология другая. Но и туда 520, и туда 520. Ответьте на вопрос.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вже кілька разів відповідав з цієї трибуни не це запитання. Коли ми спробували підрахувати регіональні фактичні витрати, то виявилося, що в тих областях, про які ви говорите, за рахунок великої частки продовольчих товарів, що надходили туди з державних ресурсів і за нижчими цінами, є можливість повніше і доброякісніше забезпечити потреби людей.

Щодо екології, то я хотів би сказати, що у нас є такий індекс забруднення атмосфери - № 5, який оцінюється за впливом на здоров"я людини. Цей індекс враховується при розподілі медикаментів та інших ресурсів, які в даний час є в державі.

ГОЛОВА. Змінивши усі ці цифри, треба зразу ж направляти бюджет на доопрацювання. Ну то що, враховувати?... Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Рада України у питаннях законодавства і законності /Октябрьський виборчий округ, Полтавська область/. Нарешті на четвертий рік ми дійшли висновку, що треба скласти методику розподілу податків, яка б враховувала економічний, соціальний,екологічний стан, а не виставляти так, від ліхтаря, вибачайте на слові.

Мені не зрозуміло,чому це Полтавська область четвертий рік дотує всіх, будучи аграрною областю і стоїть поряд з Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою областями.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вам відповідаю. Це дуже легко зрозуміти, якщо врахувати, що в Кременчуці Полтавської області є нафтопереробний завод, який переробляє більше половини нафти в державі.

І ще одне. Познайомтеся, будь ласка /у вас для цього була можливість/, з бюджетними ресурсами Полтавської області. Там виробництва /різні виробництва/, які забезпечують такі надходження.

Я хочу ше сказати, що всі ці цифри опрацьовувалися з представниками кожної області окремо, а щодо окремих областей, то розглядалися з їх представниками ще й за дорученням комісії. У вас є акти, які підтверджують, що до всіх областей був рівний підхід на основі єдиних нормативів. А щодо того, що потрібно, як ви говорите, враховувати особливості, які є в тому чи іншому регіоні, то я з вами погоджуюсь. Це надзвичайно складна робота, за неї треба братися, робити її. Проте це справа не

одного дня.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Я по процедуре, Иван Степанович! Но перед этим г: я не буду голосовать за розданный нам проект из-за одного пункта, где записано: увеличить налоги на доходы предприятий

с 16 до 22 процентов. Я этого не понимаю. В государстве, где развалена экономика, где по разным данным от трети до половины не взимаются уже введенные налоги, мы увеличиваем ставку налогов. Еще меня удивляет, что директора предприятий сидят и молчат. Я подозреваю, что это их не волнует, они все это отнес, на цены. Это мое предположение.

А теперь конкретно по процедуре. Андрей Васильевич, к вам вопрос. Почему четвертый год ваша комиссия и вы лично ничего не сделали, чтобы проекты бюджетов рассматривались цивилизованно? Правительство внесло, а депутаты высказали предложения по сокращению расходов, по изысканию новых источников доходов. Только это. Пока только поправки типа "плюс". Комиссия рассмотрела, сделала свое заключение. Отпечатали, раздали депутатам. Депутат предлагает и обосновывает - комиссия, правительство возражают. Потом ставится на голосование.

Если не будет поддержана ни одна поправка, то есть не сэкономим

ни одной копейки, тогда принимается бюджет правительства.

Если же депутаты изыщут какие-то средства /то ли этому будет способствовать уменьшение ассигновании на чернобыльскую програму, то ли это будет связано с ликвидацией Национальной гвардии, то ли это будет изыскано за счет отмены льгот, о которой я все время говорю с трибуны, то ли этому поможет введение антидемпингового законодательства, о котором я тоже говорил/, тогда правительство обсчитывает всю сэкономленную сумму и докладывает Верховному Совету, что сэкономили столько-то. И вот тогда начинаем делить средства - учителям или врачам, инвалидам кому-то. Здравый смысл подсказывает, что так рассматривает бюджет любая семья.

Почему же мы, как только доходим до бюджета, забываем даже о том, что делаем сами при рассмотрении других законов?

Ттаблица с поправками, выводами комиссии и с результатами голосования... Почему у нас все делается на слух? Вот мы проголосовали статью 13. Ну, ведь ерунду проголосовали! Ведь такую вещь нужно полдня в комиссии обсуждать, выписать и потом раздать депутатам, чтобы видно было: так кто же платит и за какие машины, а кто - не платит...

И вот вчера ко мне обращаются избиратели-учителя и просят: Защитите наши интересы"! Андрей Васильевич! Ну, как я могу защитить чьи-то интересы, если вы весь процесс превратили в митинг?

ПЕЧЕРОВ А.В. Я погоджуюся з вашими зауваженнями щодо того, що в нас діє певною мірою нецивілізована норма. Адже в деяких державах, наприклад у Франції, якщо парламент не затверджує бюджет, то через три місяці після подання він автоматично вступає в дію. І ніхто і не запитує національні збори, затвер-дили вони чи ні. Це - з одного боку.

З іншого - ми можемо запровадити цивілізовану норму тільки тоді, коли дещо стабілізуємо ті процеси, які відбуваються у державі.

Скажіть, будь ласка, як зробити розрахунки надходжень, коли ми лише 17 листопада отримали уточнений перший варіант проекту бюджету? Адже щоденно переглядалися макроекономічні показники через невирішеність тих економічних стосунків, які

склалися міч суб"ектами в нас в економіці й між державами.

Я ще раз повторюю, що ви все правильно говорите. Теоретично так і треба робити. Є методологія складання бюджету. Проте в таких умовах, в яких ми існуємо, це важко здійснити. Наприклад, сьогодні за 10 хвилин з початку запитань до міністра

П"ятаченка надійшло ще чотири нові пропозиції до проекту бюджету. І вони нескінченні. І я з вами згоден.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д. Андрей Васильевич! Вы вроде бы и правильно ответили, но все-таки ушли от прямого ответа на мой вопрос. Понимаю, что в части распределения средств /вот депутат Слесаренко говорил, что надо больше дать милиции, другие требуют увеличить ассигнования учителям, пенсионерам/ надо. много времени. А вот в части сокращения расходов, то есть создания

того бюджета, который можно делить, - здесь мы все-таки могли бы пойти по уже известному нам пути. Я напомню свое простое предложение, которое здесь можно ставить на голосование, если оно будет поддержано: дать поручение комиссиям разработать соответствующие изменения законодательства, а правительству ~ обсчитать, что мы на этом сэкономим.

Я шею в виду ликвидацию льготных коммунальных услуг и оплаты за жилье для высокопоставленных а высокооплачиваемых лиц. Такими льготами у нас пользуется весь состав прокуратуры, милиции /вносится через нашу комиссию проект относительно льгот для работников суда/, государственные служащие, в число которых, как вы помните, входят и сотрудники исполкомов, сотрудники Службы безопасности.

По сравнению с другими слоями населения это достаточно обеспеченная категория людей, для того чтобы мы в наших условиях могли себе позволить давать им такие льготы...

Признаем мы, что ошиблись, когда принимали вот те законы /а мы их принимали в течение года, не видя бюджета/, подддержат меня,- значит,сэкономим какую-то долю бюджета. И так далее. Словом, все предложения депутатов нужно распечатать, раздать, обсуждать по одному и голосовать. Тогда это будет на что-то похоже.

ГОЛОВА, Андрію Васильовичу! Хочу вам допомогти відповісти. Пропозиція депутата Шеховцова дуже слушна. Бо так робиться всюди, зокрема в тій же Франції, на яку ви посилалися. Дійсно,

мова йде про те, що депутати в усьому демократичному цивілізованому світі максимум уваги приділяють саме скороченню бюджету

а не, як у нас, його роздаванню. Це в нас поки що велика невідповідність, м"яко кажучи.

Депутат Шеховцов хоче, щоб це було систематизовано, приведено у відповідність з нормами, які діють у цивілізованому світі, і роздано депутатам, щоб можна було цивілізовано ж і проголосувати. І це заперечити ніяк не можна. Це - конституційне право депутата, відкинути яке було б недоречно.

Тому є така пропозиція. Давайте після того, як приймемо постанову, в якій записано необхідність щоквартального коригування бюджету, подумаємо над такою формою /чи, може, вже інші це напрацюють/. Здійснити ж це зараз - практично неможливо.

Місяць минув. І через два місяці вже треба буде розглядати підсумки першого кварталу. То пропозиція на майбутнє. Наполягати на ній зараз - значить не прийняти ніякого документа, а розпочинати все спочатку.

Будь ласка, Андрію Васильовичу!

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Я розумію пропозицію Івана Івановича Макара. Але ми її не прийняли. Більшість же пропозицій враховано в проекті постанови.

Стосовно точній розрахунків. Як ви знаєте, найбільше пропозицій було щодо скорочення витрат на утримання армії і деяких правоохоронних органів. Але тільки нещодавно Рада оборони приступила до розгляду цього питання. І я вас інформував у п'ятницю, що ми навмисно записали пункт про фінансування тільки в першому кварталі з тим, щоб ретельно розглянути це питання

на сесії. І третій пункт стосується питань, які постають при формуванні видаткової частини бюджету у зв"язку з великою кількістю пільг, усього того, що прийнято нами часто без достатнього обгрунтування і потребує уточнення. Усе це передбачено в проекті постанови.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Справа в тому, що всі можугь

розглядати і пропонувати, але прийняти рішення може тільки Верховна Рада, бо, прийнявши рішення, вона повинна зупинити ту чи іншу норму закону. Ось про що йде мова. Тільки цей

орган може це зробити.

Ось щойно висловив пропозицію депутат Шеховцов. Уявіть,що парламент голосував за таку пропозицію. Треба відразу ж внести проект закону про зупинення норм інших законів, приведення їх у відповідність із новою нормою. Це якраз і -: виключне право Верховної Ради, більше ж ніхто ні в який закон не може втручатися. От про що мовиться.

Тому зараз можна критикувати, можна обурюватися. А як вихід - те, що пропонує комісія, записати в постанові й спробувати, щоб ці пропозиції використовувалися при розгляді бюджету на перше півріччя.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я хочу ще раз повернутися до висновків комісії, про які я вас інформував у минулий четвер на вечірньому засіданні. Комісія свої висновки опрацювала і прийняла.

Вони полягають ось у чому:

Перше. Підстави для формування бюджету сумнівні, і тому ми

вийшли з пропозицією /і ви підтримали/ про те, щоб основні показники, які закладені в плані економічного і соціального розвитку, зробити обов'язковими для Кабінету Міністрів і покласти персональну відповідальність на міністрів і їх заступників.

Друге . Комісія інформувала вас, і ви всі знаєте, що,враховуючи нинішній стан економіки і наші дійсні потреби у фінансових ресурсах,запропонований проект Державного бюджету можна це поліпшувати, можна ще потратити на нього час. Проте події так швидко змінюються, що ми ніколи не встигнемо за встановленням хоч якогось обмеження і, отже, не спрямуємо у цивілізоване русло дії уряду.

⁶⁷

Тому ми вас інформували, що можна його не приймати, підстав для цього є багато. Але в цих умовах, якщо прийняти проект, буде менше втрат для нашої держави і є якась надія тримати ситуацію під контролем. Якщо ми Й далі будемо продовжувати давати дозвіл фінансувати по попередніх місяцях, не визначившись ні з нормативами, ні з напрямами використання, ми можемо спровокувати хаос у нашій державі чи,точніше, стати додатковою ланкою в його створенні.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШИНКАРУК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні Іване Степановичу і Андрію Васильовичу! Ви бачите, що розгляд проекту бюджету може тривати нескінченно. Думаю, потрібно піти за тим принципом, як спочатку йшли. Крім того, треба приймати цей Закон і постанову постатейно, тому по і є постанові передбачені, наприклад, доплати спеціалістам освіти, науки, культури, схорони здоров"я, соціального забезпечення, фізичної культури. Ніхто, можливо, цього не читав, я навіть переконаний, що не всі читали і знають. Отож пропоную приймати закон постатейно, бо кінця-краю цьому не буде. Ви бачите, пропозиції висловлюються дуже цінні, але прийняти їх зараз ми не можемо, бо дуже великий термін виконання. Слід так же врахувати, що від депутатів іде багато затратних пропозицій, кожен перетягує на свій бік, але ніхто не пропонує механізму здійснення цих пропозицій.

Дякую.

ГОЛОВА. Ми майже так і працювали, ІЗ статей погодили, проголосували, повернулися до статей 4 і 5 і застряли на аргументації. Народні депутати Півень, Жуков та інші пропонують змінити вилку відрахувань. Депутат Петеров від комісії і уряд кажуть, що коли це зробити, то треба відправити проект бюджету на доопрацювання і починати все спочатку. От про що йде мова.

Перший мікрофон.

ЖУКОВ В.Р., голова Макіївської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Макіївський-ГірницькиЙ виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Речь идет не о том, чтобы какой-то области получить дополнительные льготы. Мы предлагаем для всех областей установить норматив 100 процентов на доход, остальные нормативы - 50 процентов отчислений в государственный бюджет.

Что это дает? Все области выигрывают. Министерство финансов, естественно, оказывается в положении просителя теперь уже у нас, а не мы у него, как было. По крайней мере, справедливость здесь торжествует. Те, кто больше зарабатывает, живут по средствам, остальное отдают тем, кто меньше зарабатывает. И вопрос решается положительно.

Я вижу, Григорий Александрович уже идет к микрофону, он будет выдвигать свои аргументы. Но мы уже, кажется, договорились, что области должны стать главными определителями судьбы экономики Украины. Давайте с этого и начинать. і социальные вопросы будут лучше решаться.

П'ЯТАЧШКО Г.О. Іване Степановичу, дозвольте?

Шановні народні депутати! Два роки ви наполягали на тому, щоб не було окремих нормативів по областях, Щоб була справедливість і були єдині нормативи. Цього року ці єдині . нормативи ми уже розглянули з бюджетними управліннями областей і всі прийшли до висновку, що такі нормативи - це і є справедливість. І при цьому подивіться: якщо ви пропонуєте

100 процентів на доходи,то у вас у регіоні збільшуються залишки фінансових ресурсів, їх треба буде забирати для перерозподілу в абсолютних сумах. То що вам вигідніше - щоб були єдині нормативи і забиралося менше /десь 3-4 трильйони/ чи щоб встановити 100 процентів і забирати більше /20 трильйонів/? Що ж ви пропонуєте?

Більше того, якщо вже на те пішло, то ми і такий варіант розглядали. Можливо, варто віддати дотацію 19 трильйонів на ці області, де є вугілля і таке інше. Ми все беремо з державного бюджету, пенсії також. То хіба можна так робити? До того ж, повторюю, з бюджетними управліннями областей це питання не розглядалося.

ГОЛОВА. Тут є й суб'єктивний підхід. От ви кажете, що ми просили весь час, а тепер, мовляв, хай міністр попросить. Добре, що ви вже знаєте один одного - Жуков П'ятаченка, П'ятаченко Жукова. А уявіть, що завтра будуть нові люди. Ми ж створюємо такий прецедент. Ви розумієте, справа в тому, що пішли уже назустріч областям, відрегулювавши єдиний підхід і єдині нормативи... Ну от,"тек не робиться".

Андрію Васильовичу, скажіть, у якій країні так робиться.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, в деяких країнах це пробували зробити. Наприклад, у Китаї спробували це зробити, і з цього року там вимушені 60 відсотків національного доходу розподіляти через державний бюджет. Бо коли дали додаткові права тим регіонам, де є великі бюджетні ресурси, продовжувався однобічний розвиток економіки. Це перше.

Друге. Якщо прийняти оцю пропозицію - 100, 50, 50, 50,-то нам потрібно тоді утримання окремих військових частин і інші видатки з державного бюджету перекласти на регіони, на місцеві бюджети, що не сприятиме . становленню держави ажніяк ніяк. Я, наприклад, знаю, що тільки на вугілля дається 19 трильйонів карбованців дотації. Іван Іванович Макар вніс пропозицію зняти дотацію, покласти витрати на області /за це він мене і зараз критикує/. Мені зовсім незрозуміла

його позиція. Адже зроблено якусь спробу по-новому, за єдиними нормативами підійти до областей, щоб у рівних умовах намагатися щось зробити для якоїсь стабілізації, виходу з кризи. Але знову все це блокується. І знову запрацював принцип, що ми ще можемо врятуватися, тільки залиште нас із нашими можливостями, а інші - що хочете, те й робіть.

Мені здається, що такий підхід не має під собою грунту. Якщо поставлено мету заблокувати бюджет, то давайте це чесно скажемо. І тоді для чого ми розглядаємо Його і для чого повертаємося до цього ще раз?

І на закінчення хочу сказати, що бюджет - це не той документ, який розглядається постатейним голосуванням. Адже він має кінцеву цифру. Якщо змінювати щось, то треба змінювати всі показники. Ми вам уже опрацювали їх з урахуванням тієї домовленості, яку було досягнуто в п"ятницю.

ГОЛОВА. Прошу вас за час перерви все-таки подумати над одним: буде менше гріха, якщо ми приймемо недосконалий бюджет із щоквартальним регулюванням і контролем, аніж не

приймемо.

Оголошується перерва на ЗО хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Запрошую до залу, час перерви вже вийшов. Давайте будемо приймати рішення - Закон про Державний бюджет і постанову. Андрію Васильовичу, я розумію, що вам важко. Але ж я не буду сам підбивати підсумки. У мене таких повноважень немає. Це вам дали повноваження від імені своєї, а також від імені усіх інших комісій висловитися шодо внесених пропозицій і зауважень: чому одні з них враховано, інші - враховано не повністю або зовсім відхилено?

Ще раз звертаюся до вас: давайте прислухаємося й до пропозиції, щоб постатейно погоджувати. Але ви ж розумієте, це такий документ, що, не прийнявши якусь із статей, ми не зможемо затвердити бюджет. І тоді усе ж рушиться! Розумієте, це специфічний документ. Тому ми маемо й кожну статтю окремо розглядати. Так, статтю ІЗ ми погодили. Якщо є ше до якихось статей зауваження, то можемо погодити. А голосувати треба закон. Бо тут уже не діє наш узвичаєний принцип: те, що не проголосовано, залишається в редакції, яка записана в проекті. У нас же не буде першого, а потім другого читання. Тут трошки інша процедура. Відносно статті 4 Микола Іванович уже погодився, це ми утрясли. І у постанові запишемо. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Иван Степановичі Я-то согласился, но голосовать не буду. Тут такое накручено в проекте бюджета...Посмотрел і статьи, касающиеся угольной промышленности, и теперь хочу

просить: как же мы будем развивать социальную сферу в угольной промышленности? Ведь там 2 триллиона всего-навсего предусматривается! А мы же обещали угольщикам!,. Иван Степанович, если не сделаем отчисления - те, которые я предложил,-ничего не будет. А бюджет на первый квартал можно и указом Президента утвердить.

ГОЛОВА. Миколо Івановичу, я хочу скористатися нагодою і висловити подяку всім працівникам вугільної промисловості, які в січні збільшили видобуток вугілля порівняно з цим періодом минулого року. Це - практично єдина галузь промисловості, яка досягла кращих результатів, ніж торік. Це перше.

Друге. Миколо Сафоновичу! Я ж вас просив, роз'ясніть суть: те, що мело йти на соціально-культурну сферу, вилучено із ціни на вугілля, і воно буде компенсовано. І щодо будівництва нових шахт. Скільки вже ми говорили про те,-що нові шахти не будуються. Зараз шість шахт будується. Чи скільки? Сім. Сім шахт уже будується. Отже, ми не скорочуємо, а розвиваємо. І треба знайти джерела, щоб поповнити соціальну сферу, кошти на яку вилучені з ціни на вугілля. Оце і все. /Шум у залі/.

Так у постанові давайте запишемо. А зараз же не можна вписувати ту чи іншу статтю, бо полетить весь бюджет.

Я до Держкомітету України по вугільній промисловості звертаюся. Так? /Шум у залі/. От, будь ласка.

Я ще раз кажу, якщо ми запишемо це у статтю проекту, полетить усе. А в постанові давайте запишемо, що для того щоб покрити обсяги на соціальну сферу, вилучені із ціни на вугілля, треба знайти джерело компенсації цих коштів.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У який строк?

ГОЛОВА. Та що строк? Щодо строку разом треба думати. Якщо економіка працюватиме, тоді і строк легко встановити можна.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Тоді ми змушені повернутися до цифри 18,9 трильйона карбованців. Це - компенсація різниці в цінах на вугілля. Це закладено.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Андрей Васильевич! Где тут заложено? Вы посмотрите, прибыль, которая тут записана, - это же условная прибыль по углю. Ведь угольная промышленность - убыточная отрасль, ее дотируют. И вот смотрите, все 18 триллионов расписаны. У меня есть все данные: капитальные вложения на поддержание действующих мощностей, налог на доход, удешевление питания трудящимся, убытки от отпуска угля пенсионерам, текущее премирование. Где это заложено, скажите? За счет чего угольная промышленность будет развиваться? Мы же ее погубим окончательно. А наши благие пожелания, адресованные людям, которые из последних сил работают, так и останутся пожеланиями. Разъясните, пожалуйста.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, ви у нас вугільник з тридцятирічним досвідом. Скажіть, як це буде.

ЧЕРНЕНКО В.Г. На угольной промышленности в шахтерских городах держится вся социальная сфера - жилой фонд, детские сады, больницы, школы, коммунальное хозяйство. Где это заложено?! У них же свои жэки, Иван Степанович. Ничего не заложено! И условная прибыль не может...

ГОЛОВА. Дайте ж сказати ще і міністру, і Прем"ер-міністру слово. Не можна ж тільки вам.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я ще раз підкреслив, що при ціні 350 тисяч карбованців за одну тонну вугілля і при дотації цієї галузі в сумі 19 трильйонів внутрішній прибуток становить 18 трильйонів. З цих 18 трильйонів 60 процентів іде на підтримання шахт, на соціальний розвиток. А 2,4 трильйона з 18 ми передбачаємо спрямувати на підтримання соціальної сфери у вугільній промисловості, яку ви називаєте збитковою. Дійсно, вона збиткова. Тоді давайте зробимо так: з прибутку 18 трильйонів 60 відсотків залишимо тільки на підтримання шахт, а решту заберемо. Яка для вас різниця? /Шум у залі/.

Я ще раз підкреслюю, з 18 трильйонів 2,4 буде спрямовано на соціальну сферу.

ГОЛОВА. Я погоджуюся з тим, Юхиме Леонідовичу, щоб записати у постанові так: доручити Кабінету Міністрів разом з Мінфіном відрегулювати це питання. Миколо Сафоновичу, що ви скажете відносно такого запису?

СУРГАЙ М.С., голова Державного комітету України по вугіль-кія промисловості. Уважаемые депутаты! Все, что здесь говорилось от микрофонов, это правда. По поручению Премьер-министра мы работали очень долго. Цифры все есть. Поэтому слова министра о том, что в этой убыточной отрасли мы получим прибыль, - неправда. Если записать вот так и поручить все-таки решить как воложено... Ведь смотрите, что получается: мы сняли с цены одно, сняли с цены другое, возвратили в бюджет 24 триллиона остались голые и босые. А теперь нам еще рассказывают, что мы, так сказать, не совсем...

ГОЛОВА. Миколо Сафоновичу, ну я ж тільки що...

СУРГАЙ М.С. Я согласен, чтобы так записать, но нужно, чтобы оно было решено. Сегодня отрасль уже не финансируется. Шахты строятся, и шахтостроителям мы уже должны 400 миллиардов карбованцев. А если так запишем и выполним,- то спасибо.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, кажіть свое заключне слово, і будемо голосувати.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Есть разногласия с комитетом. Но если вы запишете в постановлении, то эти 2,6 триллиона карбованцев будут Минфином изысканы ...И большой трагедии в этом вопросе

нет.

ГОЛОВА. Отже, включимо до постанови. Ще які є зауваження? Третій мікрофон.

ШЕРШУН М.Х., генеральний директор Рівненського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Рівнеліс" /Костопільський виборчий округ. Рівненська область/. Андрію Васильовичу, в мене є конкретна пропозиція щодо статті 8. Одразу хочу підкреслити, що я не добиватимуся зараз надання пільг підприємствам лісогосподарської галузі. Податок на добавлену вартість вони платять і не ставлять питання про надання пільг. Мова йде про суто

господарську діяльність /посів, посадка, охорона лісу/, де витрати на виробництво компенсуються з державного бюджету. Тобто ПДВ з нас стягують, а потім виділяють з бюджету кошти

наступного повернення їх знову ж таки до бюджету. Чи доцільно це робити?

Тому в мене є конкретна пропозиція: пункт "г" статті 8 : податку на добавлену вартість звільняються..." доповнити підпунктом такого змісту: "закінчені об"екти лісового господарства, послуги лісогосподарських підприємств по охороні

захисту лісу біотехнологічними заходами". Дуже прошу мене підтримати.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Цю пропозицію погоджено з Міністерством фінансів. Якщо підтримує Кабінет Міністрів, то можна ввести таку норму.

ГОЛОВА. Тобто комісія і Мінфін не заперечують. Так я зрозумів?

ПЕЧЕРОВ А.В. Так.

ГОЛОВА. Є потреба голосувати? Немає, депутати погоджуютья. Сергію Івановичу, ви хотіли сказати щодо цієї ж пропозиції? Зрозуміло. Перший мікрофон.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів - інтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Я вас прошу, уважаемые народные депутаты, исключить из проекта закона статью 12. Мы недавно только приняли Закон о статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты, а этой статьей устанавливаем порядок, согласно которому льготы по подоходному налогу инвалидам войны предоставляются только в пределах десяти не облагаемых налогом минимумов за каждый месяц. Просил бы поддержать предложение комиссии.

Министерство финансов уже направило на места соответствующее письмо. С і января эта норма уже начала действовать. Таким образом, с доходов таких инвалидов будут взыскивать налоги, пополнять бюджет, а потом платить другим инвалидам, которые не ограничены в размерах пенсии. Просил бы сейчас этот вопрос решить. Нужно или менять принятый нами закон, или привести норму статьи 12 проекта в соответствие с Законом о статусе ветеранов войны.

ГОЛОВА. Ні, весь закон ми ж не змінюємо. Просто економічні можливості такі, що поки що пільги надаються в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів. Навіщо ж змінювати закон? Андрію Васильовичу, коментуйте, ви ж розглядали цю пропозицію.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ні, не розглядали. Я не знаю, яка а даного приводу думка Міністерства фінансів, але ми цю пропозицію не розглядали.

ГОЛОВА. Включіть мікрофон- у ложі.

ІЛЬЇН В.Н., заступник міністра фінансів України. Думка Міністерства фінансів така, шановні народні депутати, що треба встановити якусь верхню планку. Тому до є багато випадків, коли ціла артіль працює на одного інваліда. Цей інвалід заробляв 50-100 мільйонів карбованців, і всі вони звільняються від оподаткування. Треба встановити верхню планку. Хай вона буде висока, але вона повинна бути. Так і пропонується в проекті.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НАУМЕНКО М.В. Мы согласны, что нужно ограничить. Но тогда нужно ограничивать всех инвалидов, а вы ограничили только инвалидов войны. Ведь инвалиды-чернобыльцы не ограничены, миллионы получают... Разница есть.

ІЛЬЇН В.Н. Мова йде про всіх.

ГОЛОВА. Миколо Вікторовичу, ви сьогодні іменинник, ви не забули?

НАУМЕНКО М.В. Если ограничивать инвалидов, то нужно ограничивать всех.

ГОЛОВА. На пропозицію іменинника треба зважити. Отже, домовилися, що йдеться про всіх інвалідів.

ШУМЕЙКО М.В. А то одни у нас получают, другие - не получают, и этим законом мы ограничиваем...

ГОЛОВА. Але скажіть, яка ця верхня межа? НАУМЕНКО М.В. 600 тисяч.

ІЛЬЇІІ В.Н. 600 тисяч карбованців.

ГОЛОВА. Може, давайте піднімемо трохи цю планку?

НАУМЕНКО М.В. Позвольте мне как имениннику, Иван Степаович, привести пример.Я инвалид первой группы, получаю здесь заработную плату и ежемесячно в течение 1993 года платил подоходный налог и содержал других людей, которые имеют льготы, и доходы которых никак не ограничены. А таких инвалидов войны у нас много. И где они могут заработать сейчас 600 тысяч? Давайте поднимем планку до 15 минимальных зарплат, и тогда Судет...

ГОЛОВА. Давайте піднімемо планку для всіх. Може, хай це був би зараз, скажімо, мільйон карбованців. Але не треба записувати абсолютної цифри, треба в мінімальних зарплатах.

Наприклад, 15, як тут пропонують. Ви погоджуєтесь?

НАУМЕНКО М.В. Так.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОЛІСНИЧЕНКО М.П., директор Кримської дирекції Укрдержстрах /Білогірський виборчий округ, публіка Крим/. Уважаемые депутаты! Уважаемые Іван Степанович, Андрей Васильевич., Григорий Александрович! боту, воскресенье, понедельник мы еще раз просчитали вот эти 55 процентов по страховым организациям. Миллионы граждан Украины просят оставить такую налоговую ставку, какая была в прошлом году. Потому что страховые организации не расчитаются с населением. Это глубокие расчеты, и мы просим принять прошлогоднюю ставку. В 1991 году увеличили в 2 раза, в 1992-м - в 2 раза и на 1994 год - в 1,6 раза по сравнению. с 1993 годом. Ведь организации просто-напросто обидят население Украины.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я можу коментувати після того, що скаже Кабінет Міністрів. їхня позиція... Не погодується. У нашій комісії це питання ретельно розглядалося, і ми дійшли згоди, що можна ще 10 відсотків доходу не оподатковувати, якщо ця частка доходу спрямовується на розвиток системи, яка буде прискорювати розрахунки. Ваша нова пропозиція в комісії не розглядалася.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. А що уряд скаже?

ГОЛОВА. Так ви ж сказали, що уряд не погоджується.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми підтримуємо те, що запропонувала комісія.

ГОЛОВА. Та не в цьому проблема, депутате Колісниченко. Скажіть, будь ласка, депутате Ільїн.

ІЛЬЇН В.Н. Іване Степановичу, уряд підтримує пропозицію, яку запропонувала комісія.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Іване Степановичу, я хочу розвинути думку

його колеги, який сказав, що доходи від банківської страхової діяльності оподатковуються за ставкою 56 відсотків. Звичайно, можна це робити, але треба мати на увазі, що це піде на кінцеву ціну продукції. Тобто від цього доходи банків не зменшаться, але збільшиться маржа, збільшиться кінцева ціна продукції. Таких доходів немає ніде.

Але сьогодні треба мати на увазі, що 90 процентів банків і умовах, так би мовити, тієї монетарної позиції уже лежать. І завтра таке станеться і з тими підприємствами, які їх обслуговують. Я вважаю, що такий надзвичайно великий податок на банки сьогодні не потрібен. Дійсно, є сенс обмежити фонд споювання, але не за рахунок сьогоднішнього податку, який піде на ціну кінцевої продукції. Пропоную це питання направити на доопрацювання.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, шановні народні депутаті Я думаю, нам потрібно вирішити: оподатковувати чи не оподатковувати. Додаткове опрацювання - це чергова спроба шановного Вадима Петровича заблокувати прийняття бюджету тільки через' цю статтю. Я вважаю, що це неправильно. Ми повинні визначитись: даємо додаткові пільги на цей вид діяльності чи не даємо. Що дасть додаткове опрацювання? Що тут незрозумілого?

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, щоб не йшло в ціну, то можна встановити обмеження на кредитні ставки. На маржу встановити "стелю".

ПЕЧЕРОВ А.В. З цієї трибуни я користуюсь розрахунками й інформацією міністра фінансів. Він може її повторити. 55 відсотків від доходу - це 70 відсотків від прибутку. Так чи ні?

ГОЛОВА. Треба ділитись усім, і банкам - насамперед. Усе вже з'ясували? Перший мікрофон.

НАУМЕНКО М.В. Иван Степанович, уважаемые народные депутаты! Я прошу поддержать предложение комиссии по статье 24. Наши инвалиды платят 12 процентов в Фонд Чернобыля. По всем предприятиям это составляет 17 миллиардов карбованцев. И от того, что Фонд Чернобыля не получит эти 17 миллиардов... Поэтому предлагаем в статью 24 внести дополнение, что от взносов в Фонд Чернобыля освобождаются те предприятия, где инвалиды составляют более 50 процентов работающих. Есть предприятия товариществ слепых и глухих, которые содержат свои санатории, школы, детские сады и в то же время платят взносы в Фонд Чернобыля.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, розкажіть про той аналіз,

який ви робили.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я можу відверто сказати, що цих 12 відсотків входять до фонду оплати праці, ні за яку частку доходу чи прибутку в цих організаціях не сплачують. За них розраховується той, хто купує товари, виготовлені на цих підприємствах. Нехай це питання вирішує Верховна Рада. Бо, з одного боку, це приведе

до здешевлення кінцевої продукції, а з другого - зменшить надходження у Фонд Чорнобиля. Мені важко тут щось сказати. Тому що прийнято рішення про податок на добавлену вартість, про пільги щодо оподаткування доходів, про оподаткування прибуткового податку з цих категорій. Залишився один вид - нарахування на заробітну плату, яка входить у собівартість продукції. Це відрахування становить 12 відсотків від фонду оплати праці.

Ми в комісії це питання не розглядали. Всі інші пропозиції

враховані.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НАУМЕНО М.В. Я хочу сказать, что это уже не вперше. Мы направляли в установленном порядке свои предложения в Министерство финансов и в комиссию. Они есть.

Я хочу сказать всем депутатам, что, действительно, в результате освобождения от налога в Фонд Чернобыля будет снижена стоимость продукции этих предприятий, которой затоварены все склады

:на неконкурентоспособна/. И чтобы ее реализовать, необходимо снять эти 12- процентов, а не снижать цены на продукцию. Потому что это специфическая продукция.

Я прошу депутатов поддержать это предложение. Это будет не прибыль, а именно снижение цены на продукцию, чтобы предприятия могли ее реализовать.

ПЕЧЕРОВ А.В. Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Так, Андрію Васильовичу. Треба голосувати, бо тут нічого не поробиш.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, мені все зрозуміло. Якщо Верховна Рада підтримає, так і буде. Я ще раз говорю, що потрібно ставити пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Я прошу подивитися на сторінці 17 статтю 24. Знайшли? Суть поправки зрозуміла? Прошу голосувати. "За" - 217.

Ну, я так скажу. Якщо, Григорію Олександровичу, йдеться лише про 17 мільярдів карбованців, то невже ми таку суму не знайдемо для цих людей?

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Шановні народні депутати! Я думаю, що южна погодитися з пропозицією депутата Науменка, оскільки це не така вже велика сума.

ГОЛОВА. Прошу переголосувати поправку, внесену депутатом Науменком.

"За" - 272. Приймається.

Ну, всі! Уже будемо голосувати закон...

другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу, шановний Андрію Васильовичу! Я хотів би, по-перше, почути вашу відповідь на своє запитання, а по-друге, дізнатися, що ви погоджуєтеся. Перше. У проекті нічого не говориться про регулятор акцизного збору. Якщо ви пам"я-іаєте, свого часу номенклатуру товарної маси, на яку поширювався акцизний збір, і процентні ставки акцизного збору встановлювала Верховна Рада. Тепер згідно з постановою Кабінету міністрів від 8 грудня за номером 1021 встановлено ставку акцизного збору на лікеро-горілчані вироби в розмірі 90 процентів...

ПЕЧЕРОВ А.В. Не витрачайте часу. Це норма окремої постанови. І ми її приймаємо декілька разів протягом року щодо груп товарів, процентів і так далі...

ГОЛОВА. Останньої п"ятниці забалотували і не прийняли.

ПЕЧЕРОВ А.В. ...залежно від ситуації, яка складається на відповідний період року. Тому її і не передбачено в цьому проекті.

ПАНАСЮК Ф.Т. Андрію Васильовичу, дозвольте. Іване Степановичу...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Наводжу конкретні дані просто для орієнтації. По лікеро-горілчаній промисловості втрати від...

ПЕЧЕРОВ А.В. У нас це питання розглядатиметься сьогодні окремо.

ПАНАСЮК Ф.Т. Ну, дозвольте, заради Бога, що ви? Якщо це окремим питанням йде, значить, я хотів би почути відповідь. Акцизну ставку встановлює Верховна Рада чи Кабінет Міністрів? Якщо ми доручаємо це Кабінету Міністрів, то пропоную в постанові Верховної Ради зазначити, що ставка акцизного збору переглядається, наприклад, щоквартально. А конкретно по спиртовій промисловості я просто наполягаю: дайте протокольне доручення. Бо стоїть сьогодні спиртова промисловість.

друге. Андрію Васильовичу...

ПЕЧЕРОВ А.В. Сьогодні ми окремо розглядатимемо це питання, воно включене до порядку денного.

ПАНАСЮК Ф.Т. Далі слухайте. Відносно поширення пільг

зменшення прибуткового податку на різні види робіт. Це стаття 8. Зверніть увагу: "Бід податку на добавлену вартість звільняється експорт...", "не обкладається податком на добавлену вартість майно державних підприємств, що приватизується" і так далі. Я пропонував би підготувати довідку про те, завдяки чому ми збільшуємо надходження в бюджет

грошових коштів, якщо одночасно збільшуємо пільги. Наведу конкретний приклад про те, як зменшується штатна чисельність працівників бюджетних організацій. Здається, добра справа: йде скорочення бюджетних працівників у сфері виконавчих органів на 30 процентів, у місцевих Радах - на 19. У загальному це становить 43. 300 чоловік. Якщо ж врахувала, що в бюджетній сфері працюватиме ще 48.574 чоловіки, то вийде, що ми додаткове садимо на державний бюджет понад

5.200 чоловік. Яке ж це скорочення? І яка мета тут ставилися?

А.Ь. Якщо це стосується статті 8, то цією статею передбачено нормативи, які значно зменшують кількість г, які до цього надавалися згідно з діючими декретами . законами. Бони погоджені, і на базі цих даних складено відповідні розрахунки. Це перше.

Друге. Щодо штатної чисельності держапарату. Усе залишається так, як тоді вирішила Верховна Рада. Після скорочення штат має

стати таким, яким був на І січня 1992 року.

ПАНАСЮК Ф.Т. 5 тисяч 400 чоловік додатково. Це за даними, які нам представили. Вони працюватимуть в інших структурах, але годуватимуться з державного бюджету.

ПЕЧЕРОВ А.В. Скорочення, справді, передбачено. А збільшується чисельність тільки в окремих структурах, які ми додатково ввели.

Отже, щодо згаданих вища структур, то там дійсно скорочення відбулося. А нові структури, створені, до речі, і за рішенням Верховної Ради теж, викликають нове збільшення.

ПАНАСЮК Ф.Т. Тільки в податковій службі додатково вводяться 1174 чоловіки. Іване Степановичу, в нашому районі є одне підприємство, яке мав валютні надходження. І в районній податковій інспекції в два інспектори, які контролюють надходження валютних коштів на дане підприємство. А підприємство це вже протягом двох місяців не працює.

ПЕЧЕРОВ А.В. Питання є, Іване Степановичу. Справді, такий підхід щодо формування цієї структури не зовсім виправданий. 13 одних випадках податкова служба не в змозі врахувати всі бюджетні ресурси і встановити реальний контроль, а в інших виходить, що там утримаються зайві люди.

Мені здається, що нам треба взяти до уваги отой запис -рахувати і переглянути за результатами І кварталу. А тоді провести подальше скорочення.

Наша комісія ще звертала увагу на те, що й податкова інспекція, і цінова інспекція працюють як дві самостійні установи. І крайнього серед тих, хто виконуватиме роботу, фактично знайти не можна, Ми запропонували в робочому порядку Кабінету міністрів розглянути питання і навести якийсь елементарний порядок, щоб там хоч можна було знайти людей, які б відповідали за це. Зауваження слушні, і і вважаю...

ГОЛОВА. Я думаю, якби двох цих інспекторів скоротити в районі, то нічого б страшного не було. Не треба -

ліквідуйте ці посади. А то район чекає, поки з Киева така команда надійде. Самі не хочуть псувати відносини. Скажеш правду - втратиш дружбу. Так?

ПАНАСЮК Ф.Т. Ні, ні, немає цього, Іване Степановичу, дружби.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П. Андрію Васильовичу, мені, звичайно, цуже неприємно чути ваші звинувачення на свою адресу...

ГОЛОВА. По суті, Вадиме Петровичу, по суті.

ГЕТЬМАН В.П. ...в тому, що я хочу заблокувати прийняття бюджету. По суті я, Іване Степановичу, не виступав. Але дійсно потрібно було б розібратися а цим документом. Скажіть мені, де поділися II трильйонів карбованців державного, боргу, де його обслуговування, де вчорашній дефіцит бюджету в сумі 10 трильйонів карбованців, який не затверджений Верховною Радою? Нічого цього тут немає. Де борги?.. Хіба це бюджет? Але ж я цього не говорив і не закликав блокувати прийняття бюджету. Однак на мої запитання теж треба мати відповіді.

Тепер по суті. В статті 15 сказано: "Встановити, що установи банків у першочерговому порядку виконують доручення підприємств, установ і організацій на внески до бюджету сум податків і так далі. Встановлюється нова календарна черговість платежів, від якої банки давно відійшли. Нині в першій групі платежів банків - платежі за енергоносії, сільгосппродукцїю , до бюджету. Вони знаходяться сьогодні разом, це один комплекс. Виділивши щось і записавши в такій редакції, ми створюємо ще один пріоритет. Це зведе нанівець усе, що було здобуто. Вважаю, що стіттю 15 треба вилучити, оскільки вона встановлює першочерговість платежів.

П'ЯТАЧЕНКО Г.С. Я перепрошую, дозвольте я на це відповім. Справі в тому, що ми зараз прийняли Пенсійний фонд. Тому щоб забезпечити своєчасну виплату пенсій, ми додали в статті слові:

"внесків до державних цільових фондів". Мається на увазі

Пенсійний фонд.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Ця пропозиція була внесена кількома депутатами. Дійсно, постає питання, в якій черговості підприємства, організації та установи повинні виплачувати заробітну плату, розраховуватися за енергоносії, вести осування до бюджету тощо. Ми і під час перерви доопрацьовували цю пропозицію. Була думка написати що "установи банків першочерговому порядку після виплати заробітної плати виконують доручення міністерств..." і тому подібне. Враховуючи,

що заробітна плата виплачується на підприємстві в першу чергу, оскільки вона формує бюджет, то після її виплати треба відрахувати частку, яка необхідна для сплати пенсій і утримання бюджетної сфери.

Проте постає питання розрахунків за енергоносії. Якщо на них не розрахуватися, підприємство таком може зупинитися, І не буде ні заробіної плати, ні відрахувань до бюджетної

сфери.

Вносилася радикальна пропозиція зовсім вилучити дану статтю і розбиратися в робочому порядку, Міністерство фінансів не підтримує цю позицію. Я вас інформую, що комісія не розгядала даного зауваження, воно вносилося після засідання комісії.

ГОЛОВА. У вас зауваження із цього питання? Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. Комиссия вообще-то должна была, Андрей Васильевич, рассмотреть этот вопрос. Я его задавал. А вы

говорите, что не рассматривала. Поэтому я считаю, что если эту статью нельзя исключить /а наверное нельзя, потому что она в проекте/, то я предлагаю все-таки записать ее в следующей редакции: "Установить, что организации банков в первоочередном порядке после оплаты счетов за электроэнергию и заработной платы", а дальше - по тексту.

Иван Степанович! Никто сегодня не станет отрицать,что у нас очень сложно с энергоресурсами. Мы страдаем от этого. Предприятиям искусственно останавливают энергосистему, водоснабжение и газоснабжение. У меня есть сведения, что Кабинет Министров дал указание отключить газ тем, кто за него не заплатил. Чего он добьется этим? Остановит предприятия. Разве от этого пополнится бюджет? Поэтому я прошу депутатов поддержать хотя бы в такой формулировке. Если не поддержите - угробим промышленность окончательно.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, якщо прийняти в такій редакції, - це буде компроміс.

ПЕЧЕРОВ А.В, Міністерство фінансів не заперечує. Тому і зроблено такий запис.

ГОЛОВА. Отже, приймається в редакції, запропонованій депутатом Голобороцьком.

ПЕЧЕРОВ Л.В. Тобто без аміни існуючого нині порядку.

ГОЛОВА. Це не голосуемо. Перший мікрофон,.

ДЕПУТАТ /не представився/. Іване Степановичу! Весь світ знає, що більшої біди, ніж чорнобильська, немає. Чорнобиль - він і в Африці Чорнобиль. Але в нашому уряді цього чомусь не розуміють. Десь побачив Григорій Олександрович хату без вікна і сьогодні говорить таке. То скажіть мені,

будь ласка, що робити з тими людьми, які залишилися в населеному пункті? їх 20-30 процентів. І не переселені вони не тому, що не хотіли, а тому, що не було куди.

Скажіть мені, як бути в тих селах, де розрили, поруйнували дороги, почали проводити газ, воду, але не вистачило коштів і не вистачило сили ці роботи закінчити? Змушувати пенсіонерів стрибати через ями і доживати вік там? У статті коштів на не передбачено. Хотів би почути відповідь на це запитання. Прошу також дати відповідь на інше запитання: чи застосована стаття 14? Дякую.

ПЕЧЕРОВ А.В. щодо статті 14 я вже інформував вас. Як ми І вмовилися минулої п"ятниці, вона перенесена. Слово "віце" -виключаеться. Верховна Рада дійшла тут згоди. Залишається останній абзац проекту постанови /на першій сторінці/, де установлюється термін, до якого ці питання треба відпрацювати, щоб навести порядок.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. ДЕПУТАТ. А щодо фінансування?

ПЕЧЕРОВ А.В. Що стосується фінансування, то я не знаю, чи уряд може додати щось понад асигнування, передбачені в проекті бюджету.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БОНДАРЕВ В.П. Перепрошую, я додам. Андрію Васильовичу, ви кажете, що фінансування відбуватиметься в межах бюджету. 6 пропозиція вилучити статтю 21). Сподіватимемося, що країна буде багатіти. Але якщо ми залишимо статтю 25, то Кабінет Міністрів не зможе допомогти краще вирішувати питання. У нас є 12 процентів? 6. 1 стаття 25 тут просто зайва.

ГОЛОВА, Ні, тут же йде мова про інше. Я, наприклад, розумію статтю 25 так, що коли поліпшаться справи в економіці, то й асигнування збільшаться. Алє методика така, як ви кажете. А збільшиться, - то буде більшою сума в абсолютних цифрах у межах тих же 12 процентів.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Степановичу...

ПЕЧЕРОВ А.В. Ні, ні. Я відповім. Стаття 25 передбачає, «об ні в кого не з"явилооя бажання запустити руку до цих цільових коштів, тобто 12 відсотків від фонду оплати праці, і спрямувати їх тільки на вирішення цієї проблеми. Ось так я розумію зміст статті.

БОНДАРЄВ В.П. А я розумію так, що чорнобильська програш здійснюється тільки в межах надходжень фонду,тобто цих 12 процентів. У травні, червні минулого року Мінфін трохи допоміг нам вирішити це питання за рахунок своїх коштів» А наприкінці року забрав усе, ще й вверх того. Тому якщо ми це заливало, то Мінфін і Кабінет Міністрів не будуть вирішувати наше питання, навіть якщо будуть спроможні у фінансовому плані.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я не знаю позицію Міністерства фінансів. Мені здається, що стаття за бажанням.,,

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я прошу вас,- зверніть увагу на те, що ця стаття має на меті тільки те, що кошти, які збираються зля фонду Чорнобиля, є цільовими.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Іване Степановичу, Андрію Васильовичу, Григорію Олександровичу, шановні народні депутати! Григорію Олександровичу, ви ж повинні чесно сказати депутатам: запису

еться це для того, щоб, якщо потім виникне потреба, ніяких інших коштів з бюджету для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи но брати - лише б межах 12 відсотків. Це -певне обмеження.

Я вже говорив, що якщо збережеться така політика уряду щодо заробітної плати, то відносна величана цих фондів буде постійно зменшуватися. Якщо ж ми вилучимо статтю 25, то... Дійсно, у нас є чорнобильський фонд. Але уряд буде думати, чи слід обмежувати далі наш фонд заробітної плати і руйнувати соціальний захист населення. Тому я повністю підтримую пропозицію депутата Бондарева, щоб статтю 25 вилучити із проекту закону.

ГОЛОВА. Є ще пропозиції щодо статті 25?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу! Про те, що ви кажете, іде мова в пункті 2 проекту постанови, яки? депутатам роздано.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про виключення статті 25 з проекту закону. Прошу голосувати. "За" - 170. Перший мікрофон.

НОСОВ В.В. Я хочу зачитати депутатам статтю 47 Конституції України: "Кожний громадянин України має право вносити в державні органи і громадські організації пропозиції про поліпшення їх діяльності, критикувати недоліки в роботі". І тепер у статті 23 нагл пропонують за кожну сторінку письмового звернення

органів законодавчої і виконавчої влади платити половину мінімальної зарплати, тобто платити за реалізацію конституційного права.

100

ГОЛОВА. Щоб менше критикували.

НОСОВ В.В. Так, щоб менше критикували. Там що хочуть, роблять, а ти вносиш пропозицію - і плати.

Від третього мікрофона робили зауваження, але всі покивали головами і не проголосували за вилучення. Я прошу поставити на голосування, щоб вилучити. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Шановні Іване Степановичу і Андрію Васильовичу! Я звертаю вашу увагу на статтю 3, яка передбачає видатки: на проведення земельної реформи - 25 мільярдів, на докорінне поліпшення земель - 86 мільярдів карбованців. Пропозиції Комісії з питань агропромислового комплексу, мої - від мікрофона, а також депутата Ревенка но знайшли відображення, усе залишилося без змін. До Державного бюджету, підкреслюю - державного, а не місцевого, від земельних податків надходить 1 трильйон карбованців, а витрачаємо лише одну Десяту частину, порушуючи Закон про земельний податок.

Скажіть, чи ми колись матимемо для чорнобильців і людей, які проживають у забрудненій зоні, екологічно чисті продукти, якщо не будемо робити капітальних вкладень для поліпшення земель, проведення земельної реформи? На ці заходи передбачено асигнувань менше, ніж у минулому році. Не можна залишати

101

без змін. Аграрники, хоч нас і мало в залі, будуть утримуватися від голосування за проект Державного бюджету.

ПЕЧЕРОВ А.З. Іване Степановичу, що, відповідати?

ГОЛОВА. Ну, а що ж.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ви назвали лише дві статті видатків. У цілому видатки на збереження родючості перевищують надходження у вигляді податку. Це інформація Міністерства фінансів.

ПЕТРЕНКО В.О. Іване Степановичу, я можу ці цифри показати детально. От дивіться: землевпорядкування, протиепізоотичні заходи, експлуатація та утримання зрошувальних систем, ветеринарної мережі та інші витрати системи агропромислового комплексу - на все це однім гамузом 1,3 трильйона. Так, це перевищує, але ж тут капітальні вкладення не тільки на землю, а й на ветеринарну мережу, експлуатацію зрошувальних систем і так далі.

А в деталях? На проведення земельної реформи - 25 мільярдів /на область - по одному мільярду/. Та це сміх! Ніколи ми приватизацію землі не проведемо, навпаки, Держкомзем блокує проведення земельної реформи.

Наведу приклад по Сумській області. Голова Держкомзему забрав у сільських Рад акти, щоб вони їх не видали /хоча колгоспи 1 профінансували проведення земельної реформи/, тільки тому, що якісь букви там не підходили.Роблять на місцях хто що хоче, навіть за кошти господарств. А ми державі відпускаємо 25 мільярдів.

102

Ділі. Докорінне поліпшення земель. Гіпсування, вапнування, культурно-технічні роботи. Це все - сільгоспхімїя, яка вже фінансується зовсім. Ці роботи незабаром зовсім припиняться на території України. Про яке поліпшення земель може йти мова, якщо ні мінеральні добрива не вносяться, ні органіка не вноситься, і держала не фінансує гіпсування і вапнування земель. Таким чином, припиняється вся робота щодо підвищення родючості земель. Скачіть, на що ми можемо розраховувати, коли залишимо стіни парламенту? Що залишаємо .для наступної Верховної Ради? Депутати наступного скликання прийдуть і скажуть, що їм треба починати все з чистого аркуша. І теж нічого не зроблять.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Минулого разу ми розглядали ці розрахунки.

І я вже давав довідку. Дозвольте, ще нагадаю. Справа в у, що плата за землю - це в цілому плата, у тому числі І промисловими підприємствами. І до державного бюджету ЗО відсотків надходить. А на оздоровленні землі йде значно більше, ніж ЗО відсотків, які централізуються. На 700 мільярдів.

Візьміть "Розрахунки...", подивіться матеріали щодо агропромислового комплексу, зокрема оздоровлення землі.

ПЕТРЕНКО В.О. Це - неправда, тому що місцеві органи самоврядування використовують ці кошти від земельних податків свій розсуд. На утримання своїх структур, наприклад, а не на поліпшєння земель. Тільки незначна частина цих коштів використовується обласними Радами для поліпшення земель. Не можна так підходити, це не державний підхід.

103

ПЕЧЕРОВ Г.О. Я думаю, що з цього становища можна знайти такий вихід. Забрати з місцевих бюветів ці відрахування, зарахувати їх до державного бюджету. І вже з державного бюджету профінансувати заходи щодо відновлення родючості земель, якщо цс потрібно. Тому що в цілому коштів на це виділяється недостатньо, родючість падає. Проте ми не маємо права дозволити, щоб вони використовувалися не за призначенням. Вважаю, що це питання потрібно вивчити.

ГОЛОВА. Для того щоб проконтролювати використання цих коштів за призначенням, їх треба спочатку централізувати.

ПЕЧЕРОВ В.А. Тому і потрійно вивчити це питання. Може, варто забрати їх з місцевих бюджетів до державного і цілеспрямовано, під контролем, профінансувати заходи щодо відновлення родючості земель. Вважаю, що уряд повинен розглянути це питання.

ПЕТРЕНКО В.С. Шанований Андрію Васильовичу! Звертаю вашу увагу на те, що ЗО процентів - це майже один трильйон у державному бюджеті. Один трильйон від земельного податку. Використовується на поліпшення земель....

ПЕЧЕРОВ А.В. Я погоджуюсь. І переконаний, що це потрібно. Нам нащадки ніколи не простять такого варварського ставлення до землі. Треба навести в цьому порядок. Дати, наприклад, доручення урядові розглянути і шести пропозиції щодо зміни форми нагромадження цих коштів і контролю за їх використанням. Я не

104

заперечую. Але ж я не знаю позиція Міністерства фінансів. Як вони думають?

ПЕТРЕНКО В.О. Та ми навіть свого питання не можемо вирішити. З одного трильйона одну десяту тільки беремо. Я кажу про збільшення. Не говорю, що весь трильйон треба забрати на земельну реформу і поліпшення земель, а хоча б збільшити вдвічи - втричі ці відрахування.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, .Андрію Васильовичу, ви ж повинні пам"ятати. наскільки я знаю, область завжди мала кошти з цього джерела.

ПЕЧЕРОВ В.А. Мала.

ГОЛОВА. Але ж централізацію можна проводити до якоїсь межі. Я знаю, що обласні Ради завжди мали кошти від цього і завжди самі вирішували, куди їх спрямовувати, де в них була найбільша потреба.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Я дам точні дані. Послухайте, будь ласка. всього плата за землю - 3 трильйони 230 мільярдів. 30 відсотків становить 904 мільярди, які централізуються до державного бюджету. Решта залишається в місцевих. Із цих коштів, які

централізуються, усі спрямовуються за цільовим призначенням.

ГОЛОВА. Я не розумію, у чому тут проблема?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, проблема в тому, що коштів,

105

справді, недостатньо для відновлення родючості земель. Навіть для їх збереження, утримання.

І в окремих регіонах мають місце випадки нецільового їх використання. Отже, треба розібратися, як кращє профінансувати ці заходи. А може, слід порушити питання про збільшення цих відрахувань. Тому що у нас найдешевше - це користування землею.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.С. Шановні колеги! Іване Степановичу! Куда за цільовим призначенням використовуються ці кошти? 900 мільярдів -на часткове відшкодування вартості племінної худоби. Потрібно? Так, потрібно. Ало я не із земельного податку, а з інших джерел. От і все. А на земельну реформу - 25 мільярдів. На поліпшення земель - 86 мільярдів. Отже, я тільки прошу, щоб із земельного податку половина, хоча б третина спрямовувалася на поліпшення земель, і все. А на місцевих рівнях нехай вони там вирішують.

П'ЯТАЧЕНКО Г.С. Дозвольте, я ще одну цифру вам наведу. Із загальної суми плата за землю сільськогосподарського призначення становить 610 мільярдів.

ГОЛОВА. Мені здається, що ми тут загострюємо питання. Тому що такі кошти завжди використовувалися за пропозицією земельних органів. Звичайно, можливо, десь є окремі порушення. Але правило було таке: земельний відділ вносив пропозиції про використання цих надходжень, і Рада вирішувала, куди ці кошти спрямуати в області. Василя Даниловичу Сінько, скажіть, так?

106

ПЕТРНКО В.О. Два роки вже немає фінансування. Ради виористовують земельний податок на підтримку бюджету. А на поліпшення земель уже грошей не вистачає.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу,шановні народні тати! Я вважаю, що наші пропозиції відносно відновлення родючості земель потрібно записати окремим пунктом

Установу про реалізація Закону України про Державний бюджет України на 1994 рік, щоб Кабінет Міністрів розгляді і прийняв рішення відносно того, і;рб при необхідності винести це питання на розгляд Верховної Ради. Щоб визначитися І щодо використання цих коштів, і щодо їх централізації. Може, доведеться й підвищити податок за землю. Це питання потрібно вирішити в комплексі. Я переконаний, що цих коштів зовсім недостатньо для того, щоб зберегти землю. У цьому я переконаний.

107

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В.Т., начальник управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації /Косівський виборчий округ, Івано-Франківсвка область/. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, якими критеріями ви керувалися, визначаючи суми субвенцій областям України?

Наприклад, у статті о проекту закону про Державний бюджет України зазначено, що субвенції для Республіки Крим на 1994 рік становитимуть 1 трильйон 657 мільярдів карбованців. Це незрівнянно більше порівняно з іншими областями, в тому числі, наприклад, із Івано-Франківською областю, яка отримає лише 481 мільярд 521 мільйон карбованців.

Природно виникає запитання-, на які цілі будуть витрачатися кошти, виділені Криму? Адже за рахунок цих коштів фінансуватимуться преса, телебачення, радіо, які поливають брудом українську державність.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вже відповідав на це запитання. Прошу зняти політичну сторону цього питання. Я чотири рази відповідав на нього: в четвер, п"ятницю і двічі - сьогодні. Для всіх областей залежно від кількості населення за єдиними нормами обраховані витрати на фінансування охорони здоров"я, освіти, утримання дошкільних закладів і тому подібного. Поки що якихось політичних дій при формуванні цих статей ми не виявили.

ГОЛОВА. Тобто все обраховано згідно з нормативами щодо

108

кількості населення та інших параметрів. Отже, до всіх однаковий підхід. А кількість того ж населення різна, тому й цифри абсолютно різні.

ПЕЧЕРОВА.В. І бюджетні можливості кожної області різні: комусь треба додавати, а комусь достатньо цих відрахувань: 20, 20, 50 і 50.

Перепрошую, але ми не голосували пропозицію де-депутата Носова щодо статті 2З. Ви зрозуміли, в чому вона полягає? Зрозуміли? Ви наполягаєте на голосуванні, депутате Носов? Наполягайте? Прошу голосувати. / Шум у залі/, Ну він наполягає, що я буду робити? "за" - 196. Не приймаєтеся. Ще до яких статей є зауваження?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Якщо говорити про статтю 23, то можна сказати, що вона принципова. Носов тому...

ГОЛОВА. Ми ж уже проголосували, Андрію Васильовичу, Перший мікрофон.

Макаренко С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань діяльності рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Макіївський - Червоногвардійський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Андрей Василь-

109

евич! На странице 13 /это статья 10/ говорится об авансовой уплате налогов в бюджет, да еще два раза в месяц. Будьте доори, объясните эту позицию, .за определенную взятку можно сделать так, что налог будут брать один раз в месяц. Почему же не каждую неделю налог брать? давайте на этот вопрос обратим внимание. Киль уж относительно статьи 9 мы восстановили действие Закона о системе налогообложения, то пусть будет порядок, предусмотренный этим законом, Нечего эти авансовые платежи выдумывать. А то изыми деньги из оборота, отдай налог, а потом думай, что с оставшимися делать. И так уже прячут доходы. А эта норма еще больше будет стимулировать, чтобы ни копейки не показали, ни карбованца. Будьте добры, объясните эту позицию проекта.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я думаю, що тут не так важлива кількість платежів протягом місяця, як дати, які встановлюються -15 і 28 числа кожного місяця. Це дасть змогу гарантувати своєчасну виплату заробітної плати і авансу, тобто ці строки тут штучно пов"язані зі строками, які в нас у державі встановилися з цими виплатами.

Пропозиція про тижневу виплату заробітної плати вивчається. В реалізації вона, на жаль, складна. Поки що уряд не вважає за можливе перейти на таку форму виплати.

Я вас розумію, що ви ставите питання, що коли ми прийняли рішення про надходження... І кошти повинні зараховуватися в порядку... може, щось додасть тут Міністерство фінансів.

П"ЯТАЧЕНКО Г.О. Хочу сказати, що тут не тільки те, що

110

надходження... Справа в тому, що протягом місяця виплачується по датах заробітна плата, і для цього ще треба забезпечити готівку. Все це зв"язано з обігом банку, з надходженням коштів і виплатою її протягом місяця. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/, Шановні народні депутати! Оскільки в залі виникає протистояння між депутатами з приводу того, що одним регіонам субвенції дають більші, другим менші, а в третіх забирають, то пропоную всі статті,які можуть будуть профінансовані з місцевих бюджетів, передати в місцеві бюджети, якщо вже ми вирішуємо ці статті не вилучати.

Наприклад, у статті 3 /сторінка З/ йдеться про фінансування заходів, пов"язаних із здійсненням державного регулювання цін. Нехай ціни регулюють в областях. Чому? Тому

що областям, які, наприклад, газифіковані, ми виділяємо дотації, а областям, які менш розвинуті й не газифіковані, дотацію не виділяємо. Що робити людям, які, припустимо, топлять дровами ?

друге. У статті 3 є такий пункт: "Державні капітальні

вкладення у розвиток галузей, і структурну перебудов економіки". Говорити про державні капітальні вкладення в той час, шат здійснюється приватизація, взагалі абсурдно. Я пропонував вилучити це положення. Навіщо робити державні капітальні вкладення, якщо можна без капітальних вкладень прода

111

ти підприємство? Виходить, що ми робимо вкладення, а пізніше це підприємство продаємо. Навіщо так робити?

Якщо ми вже вирішили, як каже Іван Степанович, не руйнувати бюджет, то знову-таки давайте перекладемо видатки по цій статті на місцеві бюджети. І нехай на місцях на свій розсуд роблять оці державні капітальні вкладення з місцевих бюджетів. Це 14 трильйонів карбованців видатків.

Далі. Рядок "бюджетні позички". Чому це питання мають вирішувати у Кабінеті міністрів? Нехай в областях вирішують, кому давати ці позички. Хоч я особисто взагалі маю сумнів,чи вони потрібні. Але якщо вже це питання вирішено, то щоб не руйнувати бюджет, слід передати цю справу на місця.

На сторінці о - про надання позичок заготівельним і переробним підприємствам, Знову ж таки пропоную передати вирішення цього питання в області. Нехай вони надають позички, якщо є така потреба. Можливо, це виявиться ефективнішим, адже той, хто розподіляє, знаходитиметься ближче до вироб

ника.

Те ж саме про компенсацію різниці в цінах на вугілля. Нехай регіони вирішують, кому давати дотацію, які шахти

підтримувати, а які ні. Я розумію, що проти цього в Кабінеті міністрів заперечуватимуть, бо в такому разі прохачі йтимуть не до них. Але ж люди обирають до обласних і районних Рад таких самих депутатів, як і ми. То нехай вони й вирішують, кому давати кошти, а кому не давати, ній тут Усе вирішити но можемо.

далі, "Фінансунання участі держкомнафтогазу в розвитку

112

Західно-Сибірського нафтогазового комплексу". Пропоную це виключити, не потрібно воно нікому. Для чого робити капіталь-I ні вкладення в Росії, якщо в нас бракує грошей?

Словом, пропоную всі ті статті, в яких іде мова про капітальні вкладення, регулювання цін і таке інше, передати до місцевих бюджетів. Тоді дійсно можна буде не вилучати з бюджетів того, що ми вилучаємо...

ГОЛОВА. При ідеальній структурі виробництва це можна було б зробити.

МАКАР І.І. Іване Степановичу! Свої поправки я обраховував. Якщо їх прийняти, тоді не буде ні субвенцій, ні дотацій, ні вилучень з бюджетів областей.

Дякую.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Іван Іванович Макар пропонує зовсім інший підхід до формування бюджету нашої держави, цо ж він пропонує? Якщо, наприклад, у Вінницькій області розташована Ладижинська ДРЕС, а в Івано-Франківській - Бурштинська, електроенергію яких споживають

інші регіони, то щоб дотували ці станції з місцевого бюджету на всі обсяги. Де одне.

І друге. Наприклад, ті ж самі 19 трильйонів карбован-_:в, про які ми вели мову, що можна було б їх покласти на місцеві бюджети та індексувати або дотувати в кінцевому піі-:унку вже через готову проекцію. Тоді ці видатки зростають у 8 разів - із 19 трильйонів майже до 140 трильйонів.

113

Тоді знову виходить з-під контролю інфляція, ми знову провокуємо новий її вибух.

У цілому викладена концепція в правильною для нормально працюючої економіки. Але в наших умовах поки що ми її реалізувати не можемо. Тому запропонували Івану Івановичу в робочому порядку ретельно розглянути цю концепцію і, може, повернутися до неї в майбутньому. А зараз і Кабінет Міністрів, і комісія вважають, що в нас немає умов для її прийняття.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., президент синдикату "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановний Андрію Васильовичу! І депутат Гетьман, і я, і ще дехто на засіданні комісії /Іване Степановичу, прошу, зверніть, будь ласка, увагу/ обговорювали ці та багато інших питань.

Наші думки не збігалися. Тому я прошу відповісти на таке запитання.

Перше. Андрію Васильовичу, ми не доручали вам бути адвокатом уряду. Ви голова комісії, і ні в якому парламенті, ніяка комісія не підтримує огульно урядовий проект бюджету, тим більше якщо, вибачте на слові, це можна назвати бюджетом. Конкретно. Кошти, що виділені на соціальне забезпечення, охорону здоров"я, освіту і так далі, становлять десь 8 відсотків. На цілі оборони - також близько О. То якщо наша економіка в такому стані, чи можемо ми собі дозволити витрачати на соціальне забезпечення, освіту, охорону здоров"я

114

стільки коштів, скільки витрачаємо на оборону?

А чи можемо ми дозволити собі витратити І трильйон 150 мільярдів на проведення виборів у березні? 1 чи можемо ми /сторінка друга/ Іване Степановичу, при підготовці пропозицій щодо зміни законодавства з питань соціального захисту населення виходити з вимоги не Допустити погіршення життєвого рівня інвалідів, пенсіонерів і дітей? Це ж демагогія! Давайте запишемо конкретно, що уряд гарантує тим, хто знаходиться на межі бідності, стільки-то кілограмів м"яса, стільки-то молока, хліба і так далі - в 1994 році..

Я пропоную, Андрію Васильовичу та Іване Степановичу, ні в якому разі, цей бюджет не приймати, оскільки він призведе до ще більшого зубожіння. І ці статті, які я назвав, треба обов'язково переглянути. Де висновок багатьох членів Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін. дякую.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Звинувачення надто серйозне. І щоб з"ясувати це питання я скажу ось що. По-перше, я інформував, що не з усіх питань під час засідання члени комісії були однакової Думки, є документальні підтвердження цього. По-друге, із цієї трибуни я не виступаю як адвокат Кабінету Міністрів, а як голова комісії доводку до вас думку комісії.

Так от, комісія поставила питання, щоб не залишити пенсіонерів без уваги. Це враховано, бюджет Пенсійного фонду включаеться до державного бюджету. Комісія ще поставила питання про зупинення дії декрету Кабінету Міністрів

115

проведення оплати праці лікарів, вчителів та деяких інших категорій згідно з нашими законами. Це також враховано.

Комісія висловила своє ставлення і щодо оборонного бюджету, пропозиції у вас є. Проголосовано або погоджено в цьому залі також питання про те, що уряд не має права приймати рішення, які ведуть до погіршення умов існування інвалідів, дітей та деяких інших категорій населення.

А категоричне не згоден із закулісними цими розмовами. Я від себе не виступаю. На засіданні нашої комісії був кворум, і більшість членів комісії дійшла дамки, що зла буде менше, якщо ми приймемо цей бюджет і встановимо за його виконанням якийсь контроль. Не можна не враховувати, що Верховна Рада йде на перевибори, що Прем"єр-Міністра

немає, а Президент під час проведення референдуму знімає

/я так розумію/ 3 себе відповідальність за стан справ у виконавчій владі. Тому ми вирішили, що треба затвердити основні показники бюджету. Проект його запропоновано такий, наскільки це можливо.

Іване Степановичу! Ми вже йдемо по п"ятому колу, виступають одні й ті ж народні депутати. Я розумію, що це боляче, що це буде якось позначатися на економіці, але всі показники відпрацьовані з урахуванням наших реальних можливостей. Звичайно, можна обіцяти більше. Але, ще раз повторюю, стан справ від цього не поліпшиться.

116

ГОЛОВА. Так, залишилося, ви бачите, кілька хвилин. Перший мікрофон. Ну, вже по третьому разу...

БОНДАРЕВ Б. П. Иван Степанович! Я точу обратиться лично к вам, чтобы вы повторили голосование статьи Из. "За" проголосовали 170 депутатов, 129 не голосовали. И мне просто не понятно ваше отношение, Иван Степанович, к этому. Ведь вы -человек, который знает эту проблему. И вы не поддержали ее снятие. Я убедительно прошу еще раз поставить эту статью на голосование. Не пройдет, значит не пройдет.

ГОЛОВА. Якби я був переконаний, що від цього захист тих, хто постраждав, поліпшиться, я б агітував, щоб проголосували. Але я не можу агітувати за те, у чому не переконаний. Навіщо нам у черговий раз дурити?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А яка думка міністра?

ГОЛОВА. Нас слухають усі. І я хочу, щоб люди зрозуміли. Справа в тому, що нині у держави коштів на ліквідацію наслідків цієї страшної біди немає. Крім тих 12 процентів податку, що сплачують усі виробники, підприємці. Більше, ніж 12 процентів, стягувати не можна. І менше стягувати теж не можна, бо зовсім нічого не зробиш за ці гроші.

Статтею 25 передбачено,що всі ці кошти повинні використовуватися тільки на заходи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. І насамперед, на найбільш необхідні з них.

117

Хтось хоче тлумачити статтю 25 так, ніби уряд не даватиме з бюджету ці кошти, якщо їх не буде у фонді для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Та не буде в бюджеті чого давати, якщо не буде плану! А ви переконуєте...

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, я, наприклад, особисто можу голосувати і можу просити вас підтримати мене і вилучити статтю 25. Проте наслідки будуть зворотні. Завтра постане питання про сплату за енергоносії, перекриватимуть, наприклад, газ, бо нічим буде платити. Незважаючи на те, які це будуть кошти, вони туди підуть. І доцільніше було б хоч це зафіксувати, шоб туди нічия рука не потягнулася. Ви наполягаєте? Ну, давайте знімемо її, заради Бога.

ГОЛОВА. Я ще раз кажу, у мене немає впевненості, що це поліпшить захист. Тому я й не наполягаю. Але ми діємо за процедурою, ни всі тут однакові. Підкреслюю, що порівняно в попередніми роками ми професійніше підійшли до розгляду бюджету, хоча нам ще і далеко до професійних парламентів. Треба враховувати, що у нас і економіка невизначена, і професійність наша різна. А головна причина ось у чому. Як би ми тут не змагалися у своїй професійності, але якщо не запрацює виробництво, не буде й цього бюджету, над яким ми так довго працюємо. Тому треба всім зрозуміти, що після прийняття бюджету кожен з нас повинен докладати зусиль, щоб його виконувати. Не прийнявши бюджету, ми створимо конфронтацію між законодавчою і виконавчою владами і умови для всіляких пліток. Тому краще прийняти. Андрію Васильовичу, так?

118

Ставлю на голосування проект Закону України про Державний бюджет України на 1994 рік з урахуванням погоджених нами зауважень і пропозицій. Прошу голосувати. Усе в стенограмі є.

"За" - 253. Приймається.

Тепер - проект постанови Верховної Гади. Ви рано пішли з трибуни, Андрію Васильовичу, ідіть сюди. Тому що ми багато чого в постанові повинні записати. Ви говорили, що три позиції не знайшли відображення в проекті. Тому пропоную так. Давайте ми проект приймемо за основу, а потім по пунктах ' будемо обговорювати.

Прошу проголосувати розданий проект Постанови про реалізацію Закону України про Державний бюджет на 1994 рік аа основу.

"За" - 272. Прирмається.

Чи будуть у депутатів зауваження до / у нас тут преамбули немає/ першого абзаца пункту 1 ? Є до першого абзаца? Якщо немає зауважень, голосувати не будемо. Так?

До другого абзаца є зауваження?

Третій мікрофон.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи № 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/.

Шановні колеги! Тут написано, щоб з І січня 1994 року запровадити доплати спеціалістам освіти, науки, культури і так далі до рівня середньомісячної заробітної плати працівників у цілому по народному государству. Що тут треба змінити? Давайте виходити з того, що

119

вимагає законодавство про освіту і охорону здоров"я.

Чому я так кажу? Тому що виплати ці проводитимуться не в тому місяці, коли людина отримує зарплату, а не раніше як через три місяці. Тобто лікарі, учителі, працівники культури будуть отримувати інфляційні гроші, які вже знеціняться, і то вже буде не та допомога. Тому я дуже прошу змінити формулювання: не до рівня середньомісячної заробітної плати працівників у цілому по народному господарству, а на рівні вимог законів про освіту і охорону здоров"я.

ГОЛОВА. Це майже одне і те ж. П"ятдесят друга - відома стаття.

ГУСЕВ В.І. Так давайте це запишемо, якщо це одне і те ж. Щоб не було ніяких суперечок.

ГОЛОВА, Нехай свою думку висловить Каскевич Михайло Григорович, спеціаліст по оплаті праці.

КАСКЕВИЧ М.Г., міністр праці України. Ви ж чудово знаєте, що не можна наперед передбачити, яка буде середня зарплата в промисловості. Я давно вам казав: якщо у вас є такі математики, то нехай розрахують. А якщо є ці розрахунки, то давайте введемо порядок. Ну як ми можемо сьогодні платити вам більше, ніж у промисловості? Коли отримаємо звіт, коли розрахуємо, тоді і встановимо зарплату. Практично це буде із запізненням на два місяці. Ми пропонували, як ви пам'ятаєте, інший механізм, але він вам теж не підходить. Повернулися до статті 52 - там так записано. Що ж я можу зробити?

120

ГОЛОВА. Зрозуміло? Тим більше що вже ж відомо, яка середня зарплата в промисловості була два місяці тому і яка тепер. То так і платити. Початок - має значення, а коли вже ми платимо, то це принципового значення не має.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я хочу тільки поінформувати...

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу... Ставлю на голосування пропозицію депутата Гусєва. Прошу голосувати.

"За" - 186.

До другого абзаца пункту І ще є в депутатів зауваження? Немає. Все погодили. До третього абзаца є зауваження?

ПЕЧЕРОВ А.В. Погоджено таку пропозицію:"до вивчення і внесення пропозицій щодо законодавчого врегулювання пільгового оподаткування не утримувати у І кварталі 1994 року податків, що здійсняються підприємствами". Тобто податок на добавлену вартість знімається... Всіх податків. Якщо винна держава, то в першому кварталі не утримувати, поки не будуть відпрацьовані всі ці моменти.

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Є зауваження? Немає. Ще до третього абзаца є зауваження? Немає. Останній абзац на першій сторінці. Є зауваження? Немає.

Друга сторінка, перший абзац. Є зауваження?

Перший мікрофон.

121

МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович! В данном абзаце мы вводим норму о недопущении ухудшения жизненного уровня инвалидов, пенсионеров, детей. Но в статье 23 только что принятого закона мы установили сбор за письменные обращения граждан в органы законодательной и исполнительной власти / то ли неправильно на очередь поставили, то ли еще что-то/ в размере половины минимальной заработной платы. Такого еще не было. Всех неимущих, всех бедных мы поставили в очень унизительное положение. Это значит, что им не будут давать квартиры, им не будут начислять пенсии, потому что у них не будет чем заплатить за обращение в представительный или исполнительный орган как на местах, так и в Киев. Я уже не говорю, что это нарушение Конституции.

ГОЛОВА. Володимире Романовичу, там же є в нас крім пенсіонерів і це... Може, ми включимо туди і категорію малозабезпечених громадян, щоб вони не платили?

МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович, если вы не снимете статью 23, то я предлагаю всем депутатам не голосовать за это постановление.

ГОЛОВА. Не я знімаю...

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, шановні народні депутати! Нам якось не вдалося до цієї статті повернутися. Треба було б дану норму відпрацювати і змінити її. Тому що є люди, які добиваються правди. І вони мають на те підстави. З них би не потрібно справляти цей збір. А є люди, які щоденно засипають усі інстанції зверненнями, зовсім не мають на це

122

ніяких підстав. 1 тому...

ГОЛОВА. Ну а критерії? Хто визначатиме, має людина підстави чи ні? Це легко сказати, а як зробити?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, я розумію. На звернення до суду ця норма не поширюється.

ГОЛОВА. Там у нас записано про пенсіонерів, потрібно включити і багатодітних, знедолених. А потім довідка: якщо в когось низькі доходи - з них такий збір не стягують. /Шум у залі/.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Иван Степанович, уважаемые народные депутаты! К вашему сведению, в России уже год действует такая норма. /Шум у залі/. Минутку, послушайте. Тише,

тише!

ГОЛОВА. Та не кричіть там...

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! ІІрочитайте стат-тю 23. Хто б не звертався - чи інвалід, чи малозабезпечена сім"я - з питань призначення і виплати державних пенсій та допомог, збір із них не справляється.

ГОЛОВА. Так.

ПЕЧЕРОВ А.В. Це ж записано в статті 23.

123

ГОЛОВА, Ви зрозуміли? Але щоб помирити всіх, ще раз ставлю на голосування. Щоб тоді не завалили постанову. Отже, пропозиція депутата Марченка врахована в статті 23. Тобто із знедолених, інвалідів, пенсіонерів, які звертаються з питань призначення і виплати державних пенсій та допомог, цей збір не справляється. /Шум у залі/.

"Встановити збір за письмові звернення юридичних і фізичних осіб до органів законодавчої і виконавчої влади в розмірі..." Вказується, в яких розмірах. Далі. "Установити, що збір не справляється із звернення громадян а питань призначення і виплати державних пенсій та допомог". Треба додати: "...а також звернення громадян, інвалідів, знедолених по дотриманню їхніх законних вимог". /Шум у залі/.

Ну що вилучити, що вилучити? Вилучити... /Шум у залі/. Третій мікрофон.

КАРПЕНКО Б.О. Шановні колеги! Взагалі ця стаття - грубе порушення прав людини. Як можна ділити фізичних осіб на інвалідів і неінвалідів, пенсіонерів і непенсіонерів? Існує

збір. Це по-перше.

По-друге, це просто фіскальний підхід нашого міністерства. Знову залазять у кишеню до людей. Не можна за те, що людина хоче звернутися зі скаргою, хоче покритикувати Верховну Раду чи її Голову, внести пропозицію, брати з неї такі гроші. Треба зовсім вилучити це положення. Повинен бути єдиний поштовий тариф для всіх. Тому поставте на голосування пропозицію вилу-

чити цю статтю.

124

ГОЛОВА. Я ще раз кажу: ми обговорюємо зараз перший абзац, що на другій сторінці проекту постанови: "При підготовці пропозиція про зміну законодавства з питань соціального захисту населення виходити з вимог щодо недопущення погіршення життєвого рівня інвалідів, пенсіонерів, дітей". Депутат Марченко вніс пропозицію переголосувати цю статтю. Ми проголосували закон у цілому.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! У зв"язку з тим, що виникли такі розбіжності, можна в постанові зазначити_; що статтю 23 ввести в дію окремим законодавчим актом. Тобто нехай стаття залишається в Законі про бюджет, але не діятиме, поки з цим ретельно не розберуться. Бо це питання досить складне.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С., головний лікар Українського консульта-тивнодіагностпчного центру матері та дитини /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Иван Степанович! Давайте мы проще запишем в статье 23. Мол, гражданам Украины запрещается жаловаться на вышестоящее начальство. Давайте так и запишем... Да ее исключить надо! Это же ущемление прав человека! О чем вы говорите?

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Иван Степановичі Скажите, где есть такое принятое решение, чтобы человек обращался в исполнительные

125

или законодательные органы власти и за это платил? Это мы сейчас придумали, вернее нам придумал Минфин. Смеяться же все будут! Иван Степанович, вот вам пошлют поздравительную телеграмму: "Дорогой Иван Степановичі С Новым годом вас поздравляю..." И - плати половину минимальной зарплаты.

ГОЛОВА. Я прошу, ви відповідайте за свої слова... Ми обговорили цю статтю, двічі проголосували. Пропозиція депутата Носова зрозуміла. Тепер от надумалися...

Оголошується перерва до 16 години.

126

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 11

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ