Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 5

Опубліковано 17. 05. 1994

ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 17 травня 1994 року. 10 година.

Веде засідання народний депутат України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати!

Прощу підготуватися до реєстрації. Будь ласка, увімкніть систему.

Очевидно, ще не всі зібралися, прошу знов увімкнути систему для уточнення кількості депутатів.

У залі зареєстровано 296 депутатів. За діючим Регламентом ми маємо можливість розпочинати роботу пленарного засідання.

Ранкове засідання оголошується відкритим.

Спочатку я хотів би поінформувати вас про реєстрацію депутатських груп і фракцій.

Секретаріат першої сесії Верховної Ради розглянув матеріали про утворення у Верховній Раді депутатських груп і фракцій та інформує про те, що створено такі фракції.

Фракція "Центр" у складі 31 депутата, яку уповноважені представляти депутати Дурдинець, Спіженко, Череп, Юхновський,

Яворівський, Буткевич і Коломойцев. Згодом, очевидно, вони якось звузять коло тих, хто представляє фракцію. Отже, така інформація до вашого відома.

Фракція "Народний рух України" у складі 27 депутатів. Представляють фракцію депутати Чорновіл, Лавринович і Ковтунець /Ковтунець - секретар фракції/.

Фракція "Єдність" у складі 27 депутатів. Представляють фракцію депутати Таранов, Кужель, Костюченко, Щербань /секретар

-Алексеев/.

Депутатська фракція "Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя" у складі 95 депутатів. Представляти фракцію уповноважені народні депутати Симоненко /керівник фракції/, Мармазов /заступник/ і Олійник Борис Ілліч,

Інші фракції зараз подають матеріали до Секретаріату і по ходу їх надходження туди сесія буде поінформована про склад інших депутацій.

Відповідно до затвердженого переліку питань для розгляду на перших пленарних засіданнях сьогодні нам належить розглянути питання про обрання Голови Верховної Ради України, першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України.

Передусім дозвольте порадитися з вами щодо порядку висвітлення цього питання.

Секретаріат пропонує /і робоча Президія підтримує цю пропозицію/, щоб, скажімо, виступи, висунення-виступи і відповіді на запитання претендентів на посаду Голови Верховної Ради демонструвалися у запису по телебаченню повністю, а також у традиційному /так, як ми домовилися раніше/порядку - через радіо, інші засоби масової інформації.

Немає заперечень? Якщо заперечень немає, давайте проголосуємо цю пропозицію. Хто за такий порядок висвітлення розгляду цього питання? Грошу голосувати.

"За" - 286. Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Згідно з Тимчасовим регламентом /стаття 9/ правом висунення кандидатур на посаду Голови Верховної Ради користуються народні депутати України, збори представників груп народних депутатів областей та міст республіканського підпорядкування, депутатські групи /фракції/. Народний депутат України може висунути для обрання і свою кандидатуру. Висунення кандидатур може здійснюватися як відкрито, так і таємно. Ми радилися у робочій Президії із представниками фракцій, які вже зареєстровані, і вони пропонують, щоб висунення кандидатур було відкритим, а не таємним. Немає заперечень щодо цього? Тоді голосувати не будемо. Вважатимемо погодженим такий порядок висунення кандидатур.

Потрібно також наперед домовитися, щоб ми, так би мовити, непоспішно і зважено вирішували це питання, щоб обговорення кандидатур ішло в алфавітному порядку.

Не буде заперечень щодо цього? Є інші пропозиції? Є. Депутат Мовчан пропонує розглядати кандидатури у порядку їх надходження. Давайте поставимо це на голосування у порядку надходження самих пропозицій. Перша з них - щоб обговорення кандидатур ішло в алфавітному порядку. Прошу проголосувати.

"За" - 239.

Інші пропозиції, думаю, немає сенсу голосувати. Так?

Вважаємо, що рішення прийнято. Тоді давайте приступимо... Щодо процедури у вас? Перший мікрофон,

МАРЧЕНКО В.Р., народний депутат України / Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Александр Александрович! Есть вопросы, которые необходимо решить на этой сессии. Я предлагаю, после того как будет решен вопрос об избрании Председателя Верховного Совета, дать возможность утвердить перечень вопросов, которые необходимо рассмотреть на этой сессии. Утверждаю, что это вопросы крайне важные.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати і Володимире Романовичу! Гадаю, що ми зараз приступили до розгляду тих питань, які вами вже погоджені. Давайте з ними справимося, а потім розглядатимемо ті питання, які ви будете пропонувати. Інакше просто не буде просування вперед. Ваша пропозиція не знімається, Володимире Романовичу.

Є ще зауваження щодо процедури? Будь ласка, другий мікрофон.

ЧЕРЕПКОВ В.Ф., директор Артемівської загальноосвітньої профільної школи N 5 І-Ш ступенів /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Поддерживаю предложение депутата Марченко на этом пленарном заседании рассмотреть трактовку статей 46 и 40 Закона Украины о

выборах народных депутатов Украины. Потому что в дальнейшем в связи с возможными манипуляциями к ним может ослабеть интерес.

Второе. Образовалась, якобы, группа из 120 народных депутатов, которые поддерживают предложение Президента о переносе выборов. Если можно, прошу размножить этот список.

И последнее. Работники народного образования Луганска объявили забастовку. Они требуют функционирования статьи 52, своевременной выплаты зарплаты и участия работников народного образования в приватизации. Поэтому прошу дать протокольное поручение правительству разобраться с этим вопросом, дабы не вызвать цепную реакцию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зразу дам відповідь на ці запитання. Я знаю, що є пропозиція групи депутатів, із якою виступав Володимир Романович. Як тільки ми матимемо можливість розглядати ці питання / а це буде якраз після обрання керівних структур Верховної Ради/, ми відразу до нього приступимо. Думаю, що згода на це Верховної Ради буде.

А відносно списку 120 депутатів, я думаю, ми дамо Секретаріату доручення, нехай роздрукують. Тут немає ніякої таємниці, це можна і треба зробити.

Щодо вимог страйкуючих даємо протокольне доручення уряду для розгляду цього питання.

Будь ласка, третій мікрофон.

ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І., експерт з наукових питань газети "Шлях перемоги", м.Львів /Самбірський виборчий округ, Львівська область/. Нам уявляється, що перш ніж приступати до вирішення таких важливих питань,

як обрання Голови Верховної Ради, його першого заступника і заступника, все-таки необхідно розглянути пропозицію народного депутата Кириченка від Херсонщини стосовно внесення змін і доповнень до Закону України про статус народного депутата України, які передбачають, що депутат одержує повноваження тоді, коли присягає клятвою. Мені здається, що цей момент необхідно висунути на обговорення і на голосування саме перед виборами Голови. Уявляється, що саме присяга народного депутата буде дуже важливим моментом для того, щоб ми тут усі об'єдналися навколо ідеї української державності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що виконую в даному випадку місію робочої Президії. Я зобов'язаний відповідати на це запитання, це не коментар.

Однак те, що ви пропонуєте, є нормою закону. Ми закони можемо розглядати тоді, коли матимемо всі повноваження і визначені для цього структури, передбачені Конституцією і Регламентом.

Тому я думаю, що ви свою пропозицію можете повторити тоді, коли ця частина роботи буде зроблена.

Будь ласка.

АНІСІМОВ Л.О., начальник цеху комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! Уважаемые народные депутаты! Я все-таки хочу обратиться к ведущему и предлагаю подвести черту под разминкой. Если мы в нынешнее время каждый раз начнем ставить политические препятствия, то не пройдем дальше вперед. Ведь все сегодня

избирались в Верховный Совет для того, чтобы сделать хоть маленький шаг в нашей экономике. Сегодня время - это тоже деньги.

Я вернулся в город Запорожье, встретился с рабочими на сменно-встречном собрании на комбинате "Запорожсталь". Мысль на сегодняшний день была одна - прекратить политические дебаты и перейти к конкретным делам. Я делаю конкретное предложение - подвести черту под разминкой и приступить к работе по повестке. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція підвести риску під, скажімо так, розминкою і приступити до розгляду питань передбаченого порядку чия. Немає заперечень? Щоб не було суперечок. Давайте проголосуємо. Прошу проголосувати.

"За" - 274. Рішення прийнято.

Отже, приступаємо до висунення кандидатур. У кого які будуть пропозиції. Перший мікрофон, будь ласка.

КИЯК Т.Е., завідуючий кафедрою Чернівецького державного університету /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні колеги! Пам'ятаєте Френсіса Бекона: ми стільки можемо, скільки знаємо. Нинішня ситуація в Україні потребує, щоб на цій посаді була високоінтелектуальна особистість, науковецьуніверсал.

І тому я від групи депутатів, що формуються у фракцію "Державність", запропоную на цю посаду кандидатуру професора, академіка, віце-президента Академії технологічних наук України, декана факультету авіаційних та космічних систем Павловського Михайла Антоновича.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, Павловський Михайло Антонович. Прошу, другий мікрофон.

БУТКЕВИЧ В.Г., завідуючий кафедрою міжнародного права Київського державного університету Погребищенський виборчий округ, Вінницька область/. За дорученням парламентської групи "Центр" вношу пропозицію обрати на посаду Голови Верховної Ради Дурдинцю Василя Васильовича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., народний депутат України /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Я підтримую пропозицію, яка вже тут звучала, і висуваю кандидатом на пост Голови Верховної Ради України члена проводу Української республіканської партії академіка Павловського Михайла Антоновича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧИЖ І.С., завідуючий відділом розвитку соціально-культурної сфери Хмельницької обласної державної адміністрації /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановна Президіє, шановні народні депутати! На мій погляд, Голова Верховної Ради - це не просто посадова особа, яка має подавати вчасно команди про включення і виключення мікрофонів. Це людина, яка не тільки повинна вміло вести засідання парламенту. І навіть недостатньо для цієї посади

вміння стримувати перебіг подій у залі від крайніх проявів, консолідувати депутатів на продуктивну роботу, хоч це, безперечно, надзвичайно важливо.

Я бачу Головою Верховної Ради України - вищого законодавчого органу нашої держави - людину з певними принципами, серед яких головний - чесне служіння людям праці, тим, хто живе своїми мозолями і своїм розумом. Людину чисту, незаплямовану, не скорумповану. Людину з державним глобальним мисленням, людину реформаторського начала, не схильну до сумнівних експериментів. Людину, здатну працювати на об'єднання. Це мав бути людина, яка не просто промовляв загальні олова про вихід Із кризи, але за якою в конкретна, глибоко обгрунтована антикризова програма. І така людина в цьому залі в. Це - Олександр Олександрович Мороз.

Я як депутат - і мене підтримують депутати-соціалісти - даю пропозицію внести до списку претендентів на посаду Голови Верховної Ради, який обиратиметься таємним голосуванням, Олександра Олександровича Мороза.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

ТЕРЕН В.В., головний редактор журналу "Розбудова держави" Кременчуцький-Автозаводський виборчий округ, Полтавська область/. Я пропонував би висунути на посаду Голови Верховної Ради України кандидатуру Володимира Яворівського, який обирався

від округу, що розташований поряд з моїм округом. Я бачив, з якою повагою і шаною ставляться виборці до цієї людини. Він здатний справді об'єднати і лівих, і правих, і центристів, може бути такою об'єднуючою силою. Ми знаємо його високий рейтинг в Україні, знаємо його здатність до праці в контексті Чорнобильської аварії, того, що він там зробив. Отже, я пропоную Володимира Яворівського і прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ТОДОРОВ Є.С., завідуючий заочним відділенням Бердянського машинобудівного коледжу /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/. Я поддерживаю кандидатуру на должность Председателя Верховного Совета Украины Мороза Александра Александровича от фракции "Коммунисты Украины". Мы считаем, что Александр Александрович обеспечит руководство работой парламента, и призываем всех депутатов поддержать кандидатуру Александра Александровича Мороза.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

МОСКОВСЬКИЙ М.М., консультант спільного українськокіпрського підприємства "Тіра"/Великомихайлівський виборчий округ, Одеська

область/. Я тех підтримую від імені народних депутатів України - комуністів від Одеської області кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза. Просимо підтримати цю кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., завідуючий відділом Чернівецької обласної державної адміністрації /Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Фракція Народного руху України уповноважила мене висунути на посаду Голови Верховної Ради України кандидатуру Вячеслава Максимовича Чорновола - голови Народного руху України. Я прошу вас добре зважити всі "за" і "проти" і підтримати нашу кандидатуру.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

БАНДУРКА О.М., начальник управління внутрішніх справ Харківської області /Дергачівський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Я закликаю вас підтримати кандидатуру Василя Васильовича Дурдинця на посаду Голови Верховної Ради. Він мав великий досвід роботи в державних установах, на наших очах він працював депутатом, головою комісії, першим заступником Голови Верховної Ради.

Ми знаємо, що він відстоював інтереси України на всіх рівнях міжпарламентських переговорів і тут, у цьому залі. Це людина, яка займає центристські позиції, він не зашорений якоюсь політичною партійною приналежністю, і навколо нього є можливість об'єднатися і лівим, і правим в інтересах народу України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МОЦПАН А.Ф., викладач Амвросіївського індустріального технікуму Амвросіївський виборчий округ, Донецька, область/. Поддерживаю кандидатуру Александра Александровича Мороза, в честность и порядочность которого я верю.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

МУСІЯКА В.Л., завідуючий кафедрою Української державної юридичної академії /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/. Во время избирательной кампании Карпов Александр Николаевич заявлял о том, что в случае избрания его народным депутатом Украины он готов возглавить Верховный Совет. И я, а также группа народных депутатов от Харьковской области считаем, что ему надо дать возможность доказать обоснованность своих притязаний. Поэтому я предлагаю включить его в список кандидатов на пост Председателя Верховного Совета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, повторіть прізвище, ім'я, по батькові.

МУСІЯКА В.Л. Я вам сейчас передам - Карпов Александр Николаевич.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ М.В., декан юридичного факультету Львівського державного університету /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановна Президіє! Вельмишановні народні депутати! Сьогодні ми приступаємо до вирішення надзвичайно важливого питання, від того, хто очолить наш парламент, залежатиме розвиток нашої держави, політичної і правової системи. Який голова нам сьогодні потрібен? Це повинен бути професіонал, юрист і політик, людина, яка об'єднає "правих" і "лівих", налагодить роботу Верховної Ради і співпрацю трьох гілок влади.

Я вважаю, що таким професіоналом /на жаль, їх серед нас не духе багато/, є Василь Васильович Дурдинець, який має досвід державної, управлінської, юридичної і політичної роботи. Це - високо інтелігентна і порядна людина. Я пропоную підтримати його кандидатуру і вважаю, що коли ми проголосуємо за Дурдинця Василя Васильовича, наш парламент успішно працюватиме.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., старший викладач Глухівського державного педагогічного інституту імені С.М. СергєєваЦонського /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. У меня по процедуре. Мы сейчас вступаем в січень ответственный период - период избрания Председателя Верховного Совета. Для того чтобы плодотворно протея этот процесс, я предлагаю ограничиться только одним туром выдвижения чтобы мы не входили но второй круг, а сразу смогли определиться и избрать Председателя Верховного Совета. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію. Але як головуючий я повинен сказати про те, що Регламентом передбачена дещо інша процедура, я саме: висунення кандидатів не обмежується тільки таким правилом. Ваша пропозиція, вважаю слушна, але будемо керуватися Регламентом.

Другий мікрофон.

ВІТОВИЧ О.В., співробітник Інформцентру "УНА-захід", м.Львів /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Я пропоную кандидатуру Тими Юрія Казимировича. Я вважаю, що це людина, яка не просто стоїть на центристських позиціях, а насамперед це - особистість, яка зможе підтримувати нормальну дисципліну і порядок у стінах Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Васильовичу, будь ласка, повторіть ще раз прізвище кандидата.

ВІТОВИЧ С.В. Тима Юрій Казимирович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДОВГАНЬ С.В., директор радгоспу "Космос" Бериславського району/ Великоолександрівський виборчий округ, Херсонська область/, Представники аграрної групи і Селянської партії України пропонують внести до списку для таємного голосування на обрання Головою Верховної Ради Мороза Олександра Олександровича. Ми вважаємо, що ця людина здатна правильно вести лінію роботи парламенту, об'єднати всіх нас на вирішення нагальних питань нашої держави.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ПОЖИВАНОВ М.О., директор малого багатопрофільного підприємства "Азовтехна" /Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область/. Я предлагаю на пост Председателя Верховного Совета Масола Виталия Андреевича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

КАРМАЗІН Ю.А., суддя Одеського обласного суду /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Шановні депутати! Я прошу вас пригадати дещо з життя нашої країни, зокрема, як ми дійшли до того життя, яке

ми зараз маємо. Прошу пригадати поведінку кожного з претендентів на різних етапах розпитку напої держави і деяких кандидатів тут при веденні засідань сесії.

Сьогодні я хочу нагадати про ту витримку і волю, яку виявив Василь Васильович Дурдинець під час шахтарських страйків, під час прийняття рішення про проведення дострокового референдуму, в час, коли Гриньов склав свої повноваження як заступник Голови, а Іван Степанович Плющ був відсутній.

Я підтримую кандидатуру Василя Васильовича Дурдинця і хочу сказати, що зараз не час вирішувати якісь політичні питання, а треба об'єднатися і толерантно працювати у Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

МУХІН В.В., начальник відділу національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я хочу сказать, что ряд депутатов Харьковской области попросил меня сказать о том, что мы поддерживаем кандидатуру Мороза Александра Александровича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

ЧУРУТА М.І., помічник начальника видобувної дільниці N4 шахти "Максимівська" виробничого об'єднання "Стахановвугілля" /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Десять минут мы выдвигаем кандидатов на пост Председателя Верховного Совета Украины. Возможно через минут 15 - 20 этих кандидатов будет 336

человек. Поэтому я предлагаю подвести черту под списком выдвинутых кандидатур. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

КАШЛЯКОВ М. Д., заступник директора підприємства "Компас" /Жовтневий виборчий округ, Харківська область/. От имени коммунистов - народных депутатов Верховного Совета предлагаю поддержать кандидатуру на пост Председателя верховного Совета Мороза Александра Александровича. Считаю, что качества, которыми он обладает, позволят ему достойно выполнять эти обязанности. Предлагаю подвести черту под выдвижением.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

МОВЧАН П.М., народний депутат України /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Шановна Президіє! Я звертаюся до вас, щоб ви зважили на ту відповідальність, яку ми беремо на себе, висуваючи і голосуючи за запропоновані вже кандидатури. Саме тому я пропоную змінити кількість голосів, які необхідно сьогодні набрати тому чи іншому кандидату.

Норма, передбачена Регламентом, на мій погляд, не відповідає політичній розстановці сил у парламенті і тому її треба змінити. Хотів би, щоб була проголосована моя пропозиція повернутися до тієї норми, яка була в попередньому парламенті, - 220 голосів. І принагідне хотів би сказати, що фракція "Державність" і Демократичний блок України підтримують кандидатуру Василя Васильовича Дурдинця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які пропозиції? Будь ласка, перший мікрофон.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., докторант Одеського державного економічного університету /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/. Моя партийная принадлежность /Компартия Украины/, естественно, говорит о том, что мы предлагаем поддержать кандидатуру Александра Александровича Мороза. И не только потому, что он опирается на симпатии левых кандидатов. Никто не может заподозрить этого человека в партийной пристрастности. Это прежде всего человек опытный, человек здравомыслящий.

И последний момент. Конечно, любую идею можно дискредитировать, доведя ее до абсурда. Поэтому у меня есть тоже предложение подвести черту и перейти к обсуждению кандидатур.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від другого і третього мікрофонів не наполягають більше на виступі? Наполягаєте? Будь ласка, другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК Г.М., представник Президента України у Ратнівському районі Волинської області /Старовижівський виборчий округ, Волинська область/. Шановні колеги! Пропоную для внесення в списки для таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради України кандидатуру Ващук Катерини Тимофіївни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від третього мікрофона більше кандидатур не пропонують.

Було кілька пропозицій /а взагалі з цього приводу висловилися 23 депутати/ відносно підведення риски під списком кандидатур. Прошу проголосувати.

"За" - 285. Рішення прийнято.

Я попросив би депутата Вітовича підійти на хвилиночку сюди.

Таким чином, депутати від фракцій, від груп, від себе особисто назвали кандидатури на посаду Голови Верховної Ради, з саме: Павловський Михайло Антонович, Дурдинець Василь Васильович, Мороз Олександр Олександрович, Яворівський Володимир Олександрович, Чорновіл Вячеслав Максимович, Карпов Олександр Миколайович, Тима Юрій Казимирович, Масол Віталій Андрійович, Ващук Катерина Тимофіївна. Якщо я не помиляюся, 9 претендентів.

Тепер відносно пропозиції Павла Мовчана повернутися до норми 226 для вирішення питання про голосування. Рішення щодо цієї пропозиції ви прийматимете самі. Однак у нашому Регламенті вже передбачено іншу норму, іншу процедуру - залежно від того фактично обраного складу депутатів. І безперечно, норма 226 не відкладається; як тільки буде 450 депутатів, вона почне працювати автоматично. Але пропозиція була. Тому я зобов'язаний поставити її на голосування. Це питання Регламенту.

Будь ласка, депутате Носов. Прощу, перший мікрофон.

НОСОВ В.В., народний депутат України /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! У нас в Конституції записано, якою більшістю приймають це рішення. І тому виходити з пропозиціям про відступ від Конституції недоцільно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, будемо керуватися Конституцією і порадимо всім, у тому числі й Павлу Михайловичу, уважно читати Конституцію перед внесенням пропозицій.

Тепер ще одне, я сказав би, процедурне питання, але воно трошки більше важить, ніж процедура. І хотів би за дорученням Президії порадитися з вами. Під час обговорення кандидатур Регламентом передбачено надання кожному претенденту двох годин для обговорення, з яких півгодини - для його виступу, півгодини

-для відповідей на запитання і годину - для обговорення.

Ми хотіли б запропонувати вам такий порядок, щоб кожен претендент півгодини виступав, півгодини відповідав на запитання, а обговорення проводити всіх кандидатур разом.

Немає заперечень з цього приводу? Є інша думка у Миколи Івановича Поровського? Будь ласка, перший мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Підтримую те, що сказано вами щойно, але хотів би зауважити таке. Пане Олександре! Вашу кандидатуру висунуто на посаду Голови Верховної Ради. І ви маєте залишити місце головуючого, оскільки в іншому випадку ви будете не в однакових умовах з іншими кандидатами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу, дякую! Я й сам цього хотів. Але справа в тому, що ми порадилися у Президії. Виявилося, що майже всі її члени висунуті на посаду Голови. Ми домовилися, що коли дійде черга до мене, то не сумнівайтеся - я за цим пультом сидіти не буду.

Дякую вам за пропозицію, але вона вид обговорена, і це прерогатива робочої Президії.

Давайте все-таки визначимося: оця процедура, яку я запропонував від імені Президії, підходить чи ні? Одну хвилиночку, є інша думка. Прошу, другий мікрофон.

ШЕЙКО П.В., представник Президента України у Бобровицькому районі Чернігівської області /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Олександре Олександровичу! Вношу іншу пропозицію щодо процедури. Ви правильно запропонували обговорення кандидатур в алфавітному порядку. Це найбільш справедлива процедура, я її підтримую і прошу підтримати зал.

Друге. Я хотів би, щоб обговорення йшло окремо щодо кожної кандидатури. Це все-таки і залу буде ясніше, і визначальніше.

І третє. Просив би, щоб записи на виступи йшли не через систему "Рада", а через Секретаріат. Мені здається, ці перші дні роботи показали, що записи через систему "Рада" є абсолютно недосконалими. Прошу проголосувати, особливо останню пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю на голосування ці пропозиції, але давайте подивимося, може, ще які є. Будь ласка, перший мікрофон.

СТОЯН О.М., голова Федерації профспілок України /Шаргородський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Ми висували кандидатури від фракцій. Я вважаю також, що треба домовитися нам відносно кількості виступаючих від кожної фракції на підтримку тієї чи іншої кандидатури. Ми знаємо людей, які вміють захоплювати мікрофони, і тоді буде гра в одні ворота. Я хочу проголосувати за те, щоб було рівне представництво від фракцій при обговоренні тієї чи іншої кандидатури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які пропозиції? Будь ласка, другий мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д., керівник Служби Президента України з міжнародних питань Камінь-Каширський виборчий округ. Волинська область/. Шановний пане головуючий! Я хотів би запропонувати такі думки. Справа в тому, що за Тимчасовим регламентом на обговорення кожного кандидата

виділяється до двох годин часу. Тому, мені здається, буде важко визначити /якщо ми будемо обговорювати кандидатів усіх разом/, хто скільки часу візьме в обговоренні. Я боюся, що за такої ситуації ми поставимо кандидатів у нерівні умови.

Тому пропонував би все-таки йти шляхом, визначеним Тимчасовим регламентом, і обговорювати висунуті кандидатури одна за одною в алфавітному порядку, як ви самі вже запропонували.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району Полтавської області /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу! Перше. Підтримую пропозицію обговорювати усі кандидатури заразом - треба економити час.

І друге. Думаю, що, можливо, хтось із запропонованих товаришів зніме свою кандидатуру. Треба їх спитати. Адже є люди, в яких немає певного досвіду. Думаю, вони вчинять розважливо і все-таки скоротять кількість кандидатів. Ми разом обговоримо їх і швидко перейдемо до діла.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МОСКОВСЬКИЙ М.М. Є дві пропозиції щодо порядку обговорення кандидатур, і мені здається, що треба проголосувати їх. Моя особиста точка зору - треба загадом обговорювати кандидатури, а не розтягувати цей процес на тиждень чи два.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон, прошу.

МУХІН В.В. Я поддерживаю предложение сначала заслушать всех претендентов в алфавитном порядке, а потом всех вместе мы обсудим. Иначе это обсуждение растянется на 18 часов, и я думаю, что наши избиратели нас просто не поймут. Поэтому предложение такое: все претенденты выступают, а потом мы их обсуждаем.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне кажучи, було два підходи, дві пропозиції. Одна така, щоб обговорювати всіх разом, оскільки, безперечно, дискусія з приводу кандидатур буде зводитися до порівняння програм тієї чи іншої кандидатури. А інша, теж обгрунтована пропозиція, - детально розглядати кожну кандидатуру. Тому якщо немає заперечень, я ставлю на голосування в порядку надходження ці пропозиції.

Перша. Обговорювати всі кандидатури після їх виступів і відповідей на запитання разом. Прошу голосувати. "За" - 259. Рішення прийнято.

Далі. Була пропозиція запис на виступи проводити через Секретаріат, а не через систему "Рада". Власне кажучи, можна так і так, Регламент нам рекомендує записуватися через систему "Рада". Голосуються пропозиції у порядку надходження.

Перша - Щоб записуватися на виступи через систему "Рада". Прошу проголосувати. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 153. Рішення не прийнято.

Друга пропозиція - проводити запис через Секретаріат. Прошу проголосувати.

"За" - 172. Рішення прийнято.

Депутат Стоян вносив пропозицію, щоб було визначено кількість депутатів від фракції. Я так зрозумів? А яка саме кількість? Скажімо так, щоб була обмежена кількість виступів від фракції. Отже, якщо є фракція, то від неї повинен виступати один депутат, правильно?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Та ні, такого він не пропонував.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте вирішувати це принципове питання, це не процедурна деталь. Взагалі, від фракції повинен виступати уповноважений, а крім того, не заперечується право виступу будь-якого депутата. От про що йде мова.

Є інша пропозиція? Перший мікрофон, будь ласка.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е., генеральний директор малого приватного підприємства "СПІН", М. Луганськ /Ленінський виборчий округ, Луганська область/.

У меня предложение такое. Организованно провести голосование и выступления.

Поэтому необходимо выделить пять человек, допустим, от каждой фракции, которые бы выступили в поддержку своей кандидатуры, дать людям возможность выступить, чтобы не было толпы у микрофонов. И потом уже приступать к обсуждению. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повторю пропозицію: по п'ять чоловік від фракції.

Будь ласка, третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу, фракцію ми створювали для того, щоб був якийсь порядок у нашій роботі. Так ось я думаю: що ж це за фракція, якщо п'ять чоловік буде висловлювати її думку? Тому я вношу конкретну пропозицію: один чоловік виступає від фракції, якщо фракція наполягає. А так - у порядку запису, щоб дати можливість виступити тим депутатам, які бажають.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми у принципі тут визначилися. Тут можна лише застосовувати такі два варіанти: перший - право кожного депутата не обмежується і другий - від фракції її представник повинен висловити виважену думку. Якщо немає заперечень, ставиться на голосування такий порядок обговорення. Будь ласка, повторюю: один - від фракції, а право кожного депутата не обмежується...

"За" - 239. Рішення прийнято...

Я так розумію, що ми проголосували за те, щоб обговорення всіх кандидатур проводити разом.

Тепер, якщо ви не заперечуєте, ми запитаємо думку дев'яти названих депутатів, чи немає у кого з них самовідводу. Під час виступу? Давайте так і домовимося.

Будь ласка, перший мікрофон.

МОСКОВСЬКИЙ М.М. У мене є запитання: від яких фракцій? Які ви сьогодні назвали?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безперечно. Від зареєстрованих фракцій. Можна вважати і цю частину питання вичерпаною. Другий мікрофон, будь ласка.

СТЕШЕНКО О.М., голова Троїцької районної Ради народних депутатів /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Александр Александрович! Все-таки считаю, что вы неправильно сделали акцент, который подсказал вам пан Черновил, о том, чтобы выдвинутый депутат заявил о самоотводе во время своего выступления. Это - самореклама. Не надо нам саморекламы. Дать им по одной минуте, чтобы можно было сориентироваться, как нам группироваться, кого поддерживать и за кого голосовать. Не нужно разрывать зал.

Прощу поставить мое предложение на голосование. А депутатов прошу поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний депутате, справа в тому, що ми не можемо регламентувати цю норму. Якщо хтось із депутатів має бажання зняти свою кандидатуру, він може це зробити зараз без

голосування. Хто захоче зняти її пізніше, він це зробить пізніше. А хто хоче йти до кінця через голосування, хай Іде. Ми не повинні регламентувати поведінку кожного депутата.

З питань процедури? Будь ласка, третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу! Ви пам'ятаєте, коли був запис від столів, а не через систему "Рада", там була неузгодженість. Тому ми й перейшли на систему "Рада". Було записано, що після того як головуючий оголосить порядок денний і питання, яке розглядається, йде запис. І ви бачили, що там творилося. То, може, давайте домовимося так: коли буде затверджено порядок денний, наприклад, на день чи на тиждень, заздалегідь подавати записки для виступу, щоб була чітка організація роботи. Та ви ж чудово пам'ятаєте, що там було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То що ви пропонуєте?

СТЕПЕНКО В.І. Я пропоную уточнити, коли буде проводитися запис на виступ: чи після того, як головуючий оголосить питання, чи після того, як буде затверджено, як ми називали, графік роботи. Щоб я підійшов і записався: з такого-то питання хочу виступити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте домовимося так. Ми зараз вирішуємо питання про порядок виступів відносно цього конкретного питання

-розгляду кандидатур на посаду Голови Верховної Ради. Коли проведемо їх обговорення, тоді оголосимо про подальшу процедуру і

будемо далі домовлятися. То вже інше питання. Будь ласка, другий мікрофон.

РАТУШНИЙ М.Я., радник з політичних питань Української інформаційної служби /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Власне, я хотів би підтримати пропозицію, яку вніс Павло Мовчан. Усі ми свідомі того, наскільки важливою є посада Голови Верховної Ради України. І, напевне, всі свідомі того,, що Голова Верховної Ради повинен бути обраний такою кількістю голосів, щоб потім, після довиборів, ми могли сказати, що Голову Верховної Ради обрано більшістю депутатів.

Депутат Носов тут сказав, що питання про те, скільки голосів має бути віддано за Голову Верховної Ради, регламентовано в Конституції. Я, власне, не маю такого досвіду, як пан Носов, але переглянув Конституцію і виявив, що це питання в Конституції не регламентовано. Тому я все-таки пропоную, щоб Голова Верховної Ради був обраний за умови, коли за нього проголосують дві третини від фактичного складу Верховної Ради тепер.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповідаю на запитання депутата Ратушного так. Ми справді керуємося Конституцією, а Конституція передбачає, що засідання Верховної Ради проводяться згідно з Регламентом, а Регламент уже визначає порядок, якого ми раніше дотримувалися і який ми з вами визнали. Тому повертатися до цього питання просто немає рації. Це стаття 104 Конституції України.

Ще з питань процедури?

Третій мікрофон.

НОСОВ В.В. Шановні депутати! У статті 104 Конституції, частина третя, говориться, що закони України і постанова Верховної Ради України вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від фактичної кількості народних депутатів України, повноваження яких визнані і не припинені достроково у встановленому законом порядку. При обранні Голови Верховної Ради приймається постанова. Усе зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

БОЛДИРЄВ Ю.О., заступник голови виконавчого комітету Донецької міської Ради народних депутатів /КіровськийШахтарський виборчий округ, Донецька область/. Я хотел бы поддержать депутата Носова и возразить депутату Ратушному. Я прошу Президиум вообще не ставить на голосование вопросы, которые требуют изменения конституционных норм, потому что триста голосов мы подобным образом никогда не соберем.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми не ставимо на голосування ці питання, оскільки вони вже відрегульовані. Перший мікрофон.

МИХАЙЛЕНКО С.М., директор Інституту міжнародних зв'язків, економіки, політики і права /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. В пункте 9 Регламента записано: "По всіх висунутих кандидатурах, які дали згоду балотуватися, проводиться обговорення". То есть, если кандидат не дает согласия баллотироваться, обсуждение не проводится. Надо же заслушать, есть самоотвод или нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що одне з другого не випливає.

МИХАЙЛЕНКО С.М. Согласно Регламенту мы должны знать, дает согласие этот кандидат баллотироваться или нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз повторюю. Названо зараз дев'ять кандидатур на посаду Голови Верховної Ради, їх право в будьякий час до початку голосування заявити про самовідвід, якщо вони того бажають. Але ми не повинні примушувати їх до цього, і Регламентом цього не передбачено, і не надано такого права Верховній Раді.

Третій мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д. Я хочу звернути вашу увагу, хоч про це вже зараз говорили, на конституційну проблему. Відповідно до статті 7 Конституції Голова Верховної Ради України обирається Верховною Радою на п'ять років.

Якщо ми зараз приймаємо рішення про обрання Голови Верховної Ради на основі цієї конституційної норми /і не зробимо застереження/, то це означатиме, що Голову Верховної Ради ми обираємо на чотири роки роботи Верховної Ради цього скликання і на один рік - наступного. Отож, він матиме юридичне право оскаржити наступне рішення у Конституційному Суді.

Тому я пропоную все ж таки звернути увагу на цю конституційну норму і зробити застереження.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це той казус, який виник від невідповідності деяких норм Конституції нормам законів. Але я вважаю, що ми вийдемо із цієї ситуації дуже просто: через чотири роки депутат складе свої повноваження, а заодно і повноваження Голови Верховної Ради. Не може бути Головою Верховної Гади людяна, яка не має повноважень депутата. А при розгляді поправок до Конституції ми врахуємо і цю обставину.

Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., народний депутат України /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Воно то правильне, треба діяти відповідно до Конституції, але Конституцією не передбачено таку норму, коли Голова Верховної Ради обирається не повним її складом. Що може статися? Через два місяці Верховна Гада поповниться 112 депутатами, і обраний сьогодні відповідно до теперішнього Регламенту Голова верховної Ради почуватиметься невпевнено, бо його

не обрала більшість Верховної Ради. Якщо ми зараз виберемо тимчасового Голову Верховної Ради, то потім він має вимагати підтвердження своїх повноважень від повного конституційного складу Верховної Ради. Давайте подумаємо над цією дуже складною проблемою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогий Петре Іллічу! Справа в тему, що кожен депутат і кожна посадова особа обираються за тією процедурою, яка визначена діючими нормами. Наприклад, вас обрали в першому турі, інших - у Другому, але повноваження у вас такі ж, як і в інших депутатів. Так само й повноваження Голови, визначені відповідно до чинної процедури, не стануть меншими тому, ще збільшиться склад парламенту. Давайте більше не будемо повертатися до цього питання. Немає заперечень?

Дякую. Давайте проголосуємо: щоб не повертатися до питання про внесення поправок до Конституції і Регламенту. Прошу проголосувати.

"За" - 244. Рішення прийнято.

Отже, ми можемо приступити до розгляду конкретного питання. Першим у нас у списку стоїть Василь Васильович?.. Вибачте, Ващук Катерина Тимофіївна. Будь ласка.

Слово має народний депутат України Катерина Тимофіївна Ващук. /Оплески/.

ВАЩУК К.Т., голова правління агрофірми "Колос" Горохівського району /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановна Президіє! Шановні депутати! Сьогодні ми з вами маємо прийняти дуже відповідальне рішення: обрати Голову Верховної Ради - найголовнішого органу нашої Української держави. Вважаю, що це повинна бути

дуже авторитетна, дуже відповідальна і особливо чесна людина, здатна забезпечити злагоду в нашому залі, організувати роботу парламенту так, щоб вона була спрямована на прийняття головних рішень, Щоб були прийняті основні законодавчі акти, такі як Конституція нашої держави, щоб ми справді почали вирішувати економічні проблеми, щоб скоріше приступили до тієї роботи, якої під нас чекають наші виборці, тобто до прийняття того пакету законів, який покращить функціонування нашої економіки, миття наших трудящих, забезпечить правопорядок у державі, справжню боротьбу із злочинністю і корупцією, яка усіх нас турбує і яка турбує людей нашої держави.

Вважаю, що це повинна бути людина з великими життєвим досвідом, з великим досвідом парламентської і політичної роботи.

На сьогодні досвіду політичної роботи у мене небагато. Я працювала в основному керівником сільськогосподарського підприємства. Ось уже останніх 10 років працюю головою агрофірми. У мене все-таки більший досвід господарської роботи. І ще одне.

Зважаючи на склад нашого парламенту /а в більшості він чоловічий/, думаю, що Головою Верховної Ради буде у нас всетаки чоловік, мужчина.

Я у цьому довгому списку бачу досить достойні кандидатури; це і Василь Васильович Дурдинець, і Олександр Олександрович Мороз, і інші люди, які названі демократичним блоком. І вони мають набагато більший досвід політичної діяльності.

Але хочу звернутися сьогодні до вас, шановні парламентарі, з таким проханням. Ви представляєте весь народ України. Прошу врахувати, що у складі того великого народу 52 проценти становлять жінки. І для того, щоб наш парламент не був чоловічий, а з чоловічого не перетворився на феодальнокріпосницький по відношенню до жіночої половини ваших виборців, прошу повернутися до того питання, яке ставила жіноча більшість у нашому парламенті /а вона така меншість, що її і не почули/, - дозволити нам мати таку групу лише для того, щоб жінки були достойно представлені на трибуні, у якихось керівних органах, зважаючи на те, що велика частина виборців ваших усетаки жінки. І що у попередньому парламенті вони були представлені теж мало, їх було зовсім не чути. Де таке прохання від жінок. Ми вже отримали як реакцію на голосування питання про жіночу групу дуже багато дзвінків, телеграм і листів із місць. І я звертаюсь до вас, шановні мужчини. В Україні чоловіки завжди були горді, але шанували жінок. Будьте такими і в парламенті.

Дякую всім, хто висунув мою кандидатуру, і тим, хто б її підтримав. І прошу бути зваженими і обрати найдостойнішого Голову нашої Верховної Ради.

Дякую. /Оплески/.

Свою кандидатуру я знімаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївно.

Слово має Василь Васильович Дурдинець. Ще раз повторюю, що регламент такий: 30 хвилин - на виступ і 30 хвилин - на запитання.

ДУРДИНЕЦЬ В.В., народний депутат України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Глибоко розумію, яка величезна відповідальність ляже на людину, яка буде обрана Головою Верховної Ради України. Адже на нинішньому, прямо скажу, критичному рубежі в житті нашої держави люди покладають на нас великі надії. Я ніколи б не дав згоди балотуватися на цю посаду, якби не був упевнений, що нинішній склад Верховної Ради спроможний зупинити сповзання країни вниз, що ми в змозі подолати існуючі трудноті і вже в цьому році повернути ситуацію на краще. Маємо все, щоб у перспективі вивести Україну в ряд розвинутих країн Європи і світу з високим рівнем життя.

Найперше і найважливіше для нас завдання бачу в тому, щоб усунути розрив, який утворився між народом і владою. Було б нереальним розраховувати на виведення країни з кризового стану за умов, коли люди вважають владу чужою, не вірять їй.

Не можу втриматися від того, щоб не навести тут застереження з листа громадянина Тарана Володимира Володимировича з Чернігівщини, якого я щойно отримав як керівник депутатської групи "Центр". Він пише: "Якщо люди не вірять державі, все йде шкереберть, і жоден державний апарат не зможе утримати цю державу. Зневірені люди втоптують існуючу державу в небуття.

Встановлення відносин довір'я між народом і владою Верховна Рада мусить розпочати з утвердження власного авторитету. Яким чином?

Перше. Маємо наочно, виключно конкретними діями переконати людей, що ми пришли сюди не для задоволення своїх політичних або особистих амбіцій чи корисливих інтересів, а для праці в ім'я народу, в ім'я нашої держави.

Роль Голови Верховної Ради бачу в тому, щоб об'єднати інтелектуальний і організаційний потенціал усього депутатського корпусу для законодавчого вирішення гострих проблем, які постали перед Україною. На мою думку, ця справа цілком можлива. Я ознайомився з передвиборними програмами всіх політичних сил. Багато в чому вони були схожими. Виведення економіки з кризи і реформування її на ринкових принципах, поліпшення життя народу, зміцнення нашої державності, приборкання мафії - за це виступали ми буквально всі. І це нас має об'єднати. Потрібні лише добра воля і бажання діяти з позицій здорового глузду.

Авторитет Верховної Ради значною мірою залежатиме від того, чи вдасться нам не потонути в політичних пристрастях, уникнути конфронтації, сформувати постійні органи парламенту з урахуванням співвідношення політичних сил і, не витрачаючи даремно часу, приступити до законотворчої роботи, взяти під свій вплив процеси розвитку держави.

Вважаю, що ми маємо стати парламентом конкретних справ, а не безплідних балачок.

Друге. У наших руках ключові важелі впливу на виконавчі владні структури. Ми повинні з усією відповідальністю підійти до формування уряду, персональних обрань, затверджень на посадах і звільнень з них.

Наша біда в тому, що ми ділимо між гілками влади повноваження передусім, тоді як мали б ділити відповідальність. У стосунках між Верховною Радою, Президентом і урядом повинні робити наголос не на розподілі функцій /вони визначені діючою Конституцією/, а на об'єднанні зусиль, на спільній праці. Уряд - це наше дітище, і конфронтація з ним ні до чого. Я діятиму так, щоб ніколи не було непорозумінь між керівниками всіх структур влади.

Сьогодні очевидно, що нам у виконавчих структурах потрібні люди, які б не тільки знали, що робити, а Й уміли організувати справу. Такі кадри в Україні є. їм тільки треба дати достатні повноваження і можливість нормально працювати. Усе це слід чітко закласти в Закон про Кабінет Міністрів України, проект якого необхідно розглянути і прийняти в числі перших. Прем'єрміністр, як це вже визначено у законопроекті про зміни в Конституції, повинен бути главою виконавчої влади, нести персональну відповідальність перед Верховною Радою і народом за послідовне виконання програм уряду, реалізацію законів і постанов, прийнятих парламентом. Необхідно дати новому уряду реальну можливість сміливо і рішуче діяти у відповідності з його повноваженнями.

Питання до уряду доцільно було б з'ясовувати на щомісячних днях уряду на пленарних засіданнях Верховної Ради, а невідкладні

- у робочому порядку відповідно до Закону про статус народного депутата України.

Третє. Ми багато втратили через недовершеність державотворчих процесів. Величезного значення у цьому зв'язку набуває якнайшвидше доопрацювання проекту нової Конституції України. Прийняття її було б великим здобутком Верховної Ради нового скликання. Відповівши на запитання, яку державу ми будуємо і куди йдемо, відрегулювавши стосунки між гілками влади, центром і регіонами, ми б усунули головне джерело нестабільності й напруженості у суспільстві.

Якнайшвидше слід прийняти Закон про місцеве самоврядування в Україні, який, у принципі, готовий до розгляду Верховною Радою.

До першочергових справ я відношу і формування Конституційного Суду, необхідність якого очевидна. Багато разів депутати про це

говорили: дійсно, нам треба мати такий Конституційний Суд, щоб ніколи не було непорозумінь між Верховною Радою, урядом і Президентом. Актуальними завданнями є завершення судової реформи, розробка і прийняття кодексів. Тобто слід так поставити справу, щоб третя влада стала нарешті дійовою і відчутною в державі.

Четверте. Саме Верховна Рада покликана на ділі забезпечити верховенство закону і повагу до нього. Це потребуватиме того, щоб ми відмовилися від прийняття законів-декларацій. Кожен законодавчий акт повинен мати чіткий механізм реалізації і передбачати персональну відповідальність тих, хто його не виконує. Зрозуміло, що з цього випливає і необхідність більш жорсткого парламентського контролю за виконанням законів і постанов Верховної Ради. Все це треба визначити законом і якнайшвидше.

Безумовно, що вже найближчим часом - у травні-червні - необхідно буде заслухати хід виконання Державної програми боротьби із злочинністю, законів і постанов з цієї сфери, адже криміногенна ситуація в державі викликає серйозне занепокоєння, стає загрозою для національної безпеки України.

Люди не поважатимуть владу, яка не може захистити їх життя і здоров'я, особисту і майнову безпеку. Подолати мафію, викоренити корупцію, організовану злочинність, забезпечити законність і правопорядок - то одна з найперших вимог людей до органів влади.

Словом, Верховна Рада має зробити усе від неї залежне, аби народ побачив, що ми здатні подолати безладдя і безвідповідальність, які міцно укорінилися майже повсюдно, аби народ відчув, що в державі - від центру до села - з'явилася влада, і що ця влада спроможна примусити себе поважати. Ми просто зобов'язані використати повноваження, надані Верховній Раді Конституцією,

щоб навести порядок у країні. Ініціатива в цьому, як мені здається, - за Головою Верховної Ради.

П'яте. Верховна Рада може розраховувати сьогодні на довір'я народу лише в тому разі, коли зуміє повернути на краще стан справ у економіці. Це, зрештою, стає сьогодні вирішальною умовою збереження нашої національної державності.

Вихід із складного становища в економічній сфері слід шукати спільно. Треба прислухатися до всіх пропозицій, навіть якщо вони виходять від опонентів.

Для цього величезне значення мало б досягнення політичної і економічної згоди між громадськими і політичними силами. Докладатиму всіх зусиль, щоб "круглий стіл" із цих питань відбувся і досяг своєї мети. Така пропозиція у народних депутатів є. І вже розпочалася дискусія у пресі навколо цього питання.

На мій погляд, ми повинні відкинути уявлення, ніби питання, що виникли в економіці, можна вирішити, так би мовити, одним махом. Бо ж навчені гірким досвідом. Не можна продовжувати виснажливі експерименти над народом. Виробляти подальшу економічну політику, мусимо йти лише на ті кроки, в яких ми абсолютно впевнені.

Що б не говорилося, реформи, хоч і повільно, в економіці пішли, їх треба поглиблювати, надавати їм ширших масштабів. Але не можна під виглядом зміни відносин власності, розгортання комерційної діяльності безсовісно грабувати державу і народ.

Багато хто вважає, ніби саме Верховна Рада минулого скликання своїми законодавчими актами відкрила канали для розтягування народного багатства. Це зобов'язує нас разом уважно проаналізувати всю нормативну базу, і якщо були допущені прогалини, помилки, негайно їх виправити.

Не хотів би, щоб мене зрозуміли так, наче я проти підприємництва. Я проти мафіозного бізнесу. Я за те, щоб у нас на ділі забезпечувалася рівноправність усіх форм власності, відкривався дедалі ширший простір для ініціативи усіх господарських структур, у тому числі й комерційних. Потрібна державна система підтримки чесних підприємців. Але ми вправі чекати від них також урахування інтересів народу і держави.

Минулий склад Верховної Ради затвердив масштабну програму приватизації. Я за те, щоб вона здійснювалася цивілізованими методами, з суворим дотриманням законів, принципу соціальної справедливості. Найближчим часом слід розглянути зміни і доповнення до чинного законодавства з цього питання. Такий законопроект, по суті, готовий до розгляду Верховною Радою.

Очевидно, що нам доведеться суттєво переглянути податкову політику таким чином, щоб податки відігравали не лише фіскальну роль, а й роль стимулу, регулятора, відлагодити грошово-кредитну і банківську системи, валютне регулювання, щоб українська валюта стала конвертованою, запровадити такі механізми, щоб сотні мільйонів доларів не осідали в зарубіжних банках. І такі механізми на сьогодні вже розроблені. Верховна Рада має зробити зі свого боку все, щоб ці кошти були повернуті в Україну і працювали на її економіку, на благо людей. Невідкладним завданням є зниження темпів інфляції. Верховна Рада попереднього скликання дала Кабінету Міністрів щодо цього конкретні доручення, здійснення яких уже принесло певні результати. Надзвичайно важливо, щоб ці доручення були реалізовані повністю. Група депутатів - економістів Верховної Ради України - розробила програми приборкання інфляції, і ми їх розглянемо в числі перших.

Верховна Рада повинна найближчим часом розглянути і прийняти напрацьовані пропозиції щодо розблокувати виробництва, створення законодавчої основи для стабілізації розвитку національної економіки, її структурної перебудови, збільшення національного доходу і, як результат, - підвищення добробуту народу.

Передусім слід подбати про розвиток паливно-енергетичного комплексу, оскільки без цього неможлива ні економічна, ні політична незалежність. Державної підтримки потребують базові галузі, в яких накопичилося чимало гострих проблем.

На чільне місце я б поставив агропромисловий комплекс. Треба на ділі надати сільському господарству пріоритет в інвестиціях, створити умови для його гарантованого матеріально-технічного і фінансового забезпечення, своєчасно і в повному обсязі, справедливо розраховуватися з селянами за вирощену ними продукцію, об'єктивно оплачувати їх працю. Усе це треба робити одночасно з реформуванням аграрного сектора. Треба домогтися, щоб у цьому році селянин не був ошуканий державою.

Поліпшенню становища в економіці сприяло б і налагодження тісного економічного співробітництва з Росією та іншими країнами СНД, Балтії та далекого зарубіжжя, створення сприятливих умов для припливу іноземного капіталу в наше господарство, раціональне його використання. І при всьому цьому не можемо забувати, що наші проблеми розв'язувати нам самим.

Шосте. Аналізуючи ситуацію в державі, бачу, що потребує серйозного вдосконалення уся зовнішньополітична і особливо зовнішньоекономічна діяльність з точки зору її оперативності, динамізму і ефективності. Слід продовжити зусилля, спрямовані

на органічне входження України в європейське і світове співтовариство, зміщення зв'язків з авторитетними міжнародними структурами. Сприятливому іміджу нашої держави послужить послідовне утвердження її без'ядерного статусу у поєднанні із забезпеченням наших національних інтересів.

Спільною для всіх нас, без огляду на партійну приналежність, оправою має бути турбота про зміцнення оборони, національної безпеки, суверенітету України, збереження цілісності її території та недоторканності кордонів. Відстоювати національну безпеку нашої держави, утверджувати її міжнародний авторитет вважаю за патріотичний і громадянський обов'язок кожного депутата.

Сьоме. Дуже гостро постають перед Верховною Радою питання соціального захисту людей. Так, при їх вирішенні мусимо виходити з наявних можливостей: розподіляти можна лише те, що вироблено. Але як вижити інвалідам, ветеранам, хворим, самотнім, багатодітним сім'ям, яким їх пенсій чи державної допомоги вистачає на кілька днів?

Маємо створити такі умови, за яких кожен працездатний міг би забезпечити собі і своїй сім'ї пристойне життя. Люди не вимагають від нас чогось нездійсненного. Вони хочуть працювати і чесно заробляти на життя.

А от про пенсіонерів, інвалідів, немічних, одиноких, дітей та інші малозахищені категорії населення повинна подбати держава. Треба повсюдно забезпечити виконання прийнятих законів і постанов з цих питань, суворо карати тих, хто їх не виконує, ігнорує.

Державної підтримки потребують учителі, працівники науки,

культури, мистецтва, охорони здоров'я, молодь. Закони, державні програми є, але на практиці значною мірою вони не виконуються. Нам з урядом належить якнайскоріше розібратися в цих питаннях і відреагувати на це. Люди правильно ставлять питання про невідповідність між цінами, з одного боку, і розмірами заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат. Верховна Рада в числі найперших має розглянути проекти законів про ціни та ціноутворення і про оплату праці. Треба поставити міцний заслін спекуляції, зловживанням у торгівлі. Це, по суті, вимога майже всього народу нашої України.

Під постійним контролем Верховної Ради мають бути проблеми соціального захисту людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. На жаль, державні програми, визначені пакетом чорнобильських" законів, виконуються вкрай незадовільно. До порядку денного нашої сесії повинно бути включено і це надзвичайно гостре питання..

Кабінет Міністрів повинен невідкладно виконати постанову Верховної Ради попереднього скликання про повернення державою боргів громадянам, можливо як варіант - у вигляді майнових сертифікатів. Маю на увазі відшкодування тих утрат, яких люди зазнали у зв'язку із знеціненням вкладів в ощадних банках, товарних облігацій та інших цінних паперів.

Ясно, що уряду і нам слід серйозно попрацювати над збільшенням надходжень до державного бюджету. Ми маємо примусити всіх неухильно виконувати свій обов'язок перед державою, покласти край спробам приховати доходи, обійти закон.

Коли йдеться про нашу економічну політику, одну вимогу до неї вважаю обов'язковою: ми не маємо права шукати вихід із економічної кризи за рахунок дальшого зубожіння людей. Сьогодні у соціальній сфері нам потрібна політика конкретних справ, хай і малих, але помітних. Люди повинні на собі відчути, що становище поліпшується, повірити, що ми - на правильному шляху. Без цього підтримки народу ми не одержимо.

Далі. Парламент може відіграти величезну роль у зміцненні громадянського миру, злагоди між різними соціальними верствами, регіонами, людьми різних національностей та конфесій. Вважаю, що починати слід із нас, народних депутатів. Нам потрібні взаєморозуміння, толерантність. Що стосується мене особисто, то я готовий до співпраці без будь-яких упереджень з усіма представленими у парламенті політичними силами і депутатами, шукати баланс інтересів.

Такою є і моя позиція, і позиція депутатської групи "Центр". Вона в цьому напрямі працює, маючи чіткий план дій. Іде формування блоку центристських сил у Верховній Раді.

Далі. Не може Верховна Рада обійти проблеми, пов'язані з перебігом подій у Криму, та ситуацію, що створилася навколо Чорноморського флоту. Вони мають вирішуватися на базі Конституції і чинних законів України з урахуванням всіх складностей відносин з Росією і гарантуванням національних інтересів нашої держави.

Вважаю, що ми вже найближчим часом миємо розглянути питання, як виконується постанова верховної Ради України про статус автономної Республіки Крим.

Не можу обійти і питання про засоби масової інформації, які ми часто називаємо "четвертою владою". Преса, телебачення, радіо працюють нині у надзвичайно важких умовах, ледве-ледве виживають. Верховна Рада не може залишатись осторонь їх проблем. Вони постійно звертаються до Верховної Ради, Президента, уряду за допомогою. І як би нам не було тяжко, така допомога повинна бути надана, і якнайшвидше.

Шановні народні депутати! Цілком очевидно, що ефективність зусиль Верховної Ради України великою мірою визначатиметься тим, як ми організуємо її діяльність. Наша минула практика і світовий досвід підказують доцільність реорганізації постійних комісій у комітети Верховної Ради з одночасним деяким зменшенням їх кількості Ще дозволить поліпшити організацію законотворчої роботи, здійснення функцій парламентського контролю. Пропозиції для обговорення вам роздано, депутатська група "Центр" розробила і внесе на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо структури Верховної Ради в цілому.

Доцільно було б на першій сесії розглянути і прийняти закон про комітети і комісії Верховної Ради, який чітко визначить функції, повноваження цих постійних ключових органів.

З огляду на наш менталітет і важливість координації діяльності всіх структур Верховної Ради пропонується сформувати Президію Верховної Ради, до якої б увійшли її Голова, заступники Голови, голови комітетів, а також лідери депутатських груп і фракцій, які зареєстровані у Верховній Раді відповідно до прийнятого положення.

Думаю, що такий підхід забезпечить колегіальність у роботі в поєднанні з персональною відповідальністю кожного депутата, дозволить чітко організувати діяльність Верховної Ради, її постійних органів, зміцнити дисципліну і порядок, не допустити жодного випадку, щоб рішення приймалися, коли нема реального кворуму, тим більше під тиском, на емоціях, без достатньої підготовки, суперечили б Конституції, що ми сьогодні, на жаль, маємо.

Дуже важливо забезпечити системність, плановість і перспективність у законотворчій роботі, широко залучити до співробітництва з Верховною Радою нових людей із свіжим баченням суспільних проблем, встановити тісний зв'язок з науковими установами, спеціалістами-практиками. Підвищенню якості законодавчих актів сприятимуть обов'язкова експертна проробка проектів, їх фінансове забезпечення, постійний аналіз життєвості прийнятих законів. Цим повинен зайнятись Інститут законодавства при Верховній Раді, створення якого слід прискорити.

Важливою проблемою вважаю поліпшення консультативного, методичного і технічного забезпечення депутатської діяльності. Маємо поставити справу так, щоб із статусом народного депутата України рахувалися як тут, у столиці, так і на місцях. Слід нам подбати і про побут депутатів. Усе це повинно стати предметом спеціального обговорення на сесії і врегульовано відповідною постановою Верховної Ради.

Наш парламент молодий, як і молода наша держава. Ми тільки формуємо професійний парламент. Нам треба вчитися професійно працювати, щоб досягти головного - ефективності в роботі, а також отримувати моральне задоволення від нашої роботи.

Вважаю необхідним подальший розвиток і впорядкування міжпарламентських зв'язків, обмін досвідом, навчання як у межах країни, так і за рубежем. Причому всі депутати повинні мати тут рівні можливості, чого, на жаль, не було у попередній Верховній Раді. Такий план ми маємо, готові його внести на розгляд Верховної Ради.

Конче необхідно без зволікань прийняти Постійний регламент роботи Верховної Ради. Це, безперечно, дисциплінувало б депутатів, впорядкувало б усю нашу депутатську діяльність.

Вважаю, що відповідно до сучасних вимог слід провести докорінне реформування й апарату Секретаріату Верховної Ради. Необхідні пропозиції вже розроблені, в тому числі щодо оновлення його спеціалістами високого рівня відповідно до структури і завдань Верховної Ради, причому без збільшення кількісного складу.

Звичайно, я липе конспективно визначив найсуттєвіше. Хочу особливо наголосити, що ці наміри, які я виклав, можна здійснити лише нашими спільними зусиллями, за вашою безпосередньою участю і при вашій широкій підтримці.

У цьому я переконався, коли ми спільно готували пропозиції до розгляду Верховною Радою. Це підтверджують перші дні нашої спільної роботи.

Самокритично аналізуючи й оцінюючи свою попередню роботу, думаю, що ці роки не минули для мене марно. Якщо буду, шановні колеги, обраний вами Головою Верховної Ради, то діятиму рішучіше, принциповіше, щоб людям жилося краще, безпечніше, щоб наші виборці, весь український народ повірили у щасливий завтрашній день, щоб відновити у народі довір'я і авторитет вищого законодавчого органу нашої держави.

Я твердо вірю, що ми спільними зусиллями побудуємо єдину, демократичну, правову, сильну і стабільну Україну. Адже сильних поважають у світі.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Василю Васильовичу. И пропозиція подавати запитання і письмово, і усно, як хто бажає. Але будемо чергувати: одне запитання усне, одне - письмове. Не заперечуєте? Ні.

Вважатимемо, що цю процедуру погодили. Перший мікрофон.

МАРМАЗОВ Є.В., народний депутат України /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Василий Васильевич! Вы в своем докладе почему-то упустили один момент, а он очень важный.

Касается он вашего отношения к заявлению Президента о том, что нецелесообразно проводить президентские выборы. Согласны вы или не согласны с этим? Пожалуйста, аргументируйте.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Є таке правило: коли не знаєш, як відповісти або діяти, то дій відповідно до закону. Я розумію так, що Верховна Рада прийняла надзвичайно важливий закон про

дострокові вибори Верховної Ради і дострокові вибори Президента.

Хочу нагадати народним депутатам, що, не пішовши на проведення Всеукраїнського референдуму /а це було після довгих дебатів, оскільки загальний настрій у суспільстві ми знали, що це даремно витрачати кошти і час/, ми, Верховна Рада, сміливо і прямо пішли на те, щоб прийняти закон про дострокові вибори. Причому це рішення приймалося, довго, в дуже напруженій обстановці. І Президент, Президія Верховної Ради внесли спільний законопроект, тобто діяли відповідно до ситуації, що склалася. Отже, все-таки треба розрядити обстановку, раз є серйозна критика і недовіра до вищих органів влади, до Верховної Ради і Президента, думаю, що ми тоді зробили правильно. І тому зараз, на цьому етапі, уже змінювати курс, не проводити президентських виборів 26 червня, коли ми першу частину закону вже виконали... дострокові виори Верховної Ради в принципі відбулися. Ми вже працюємо. Є Верховна Рада, яка діє. І сподіваюся, що у липні буде обрано ще 112 народних депутатів.

Тому я вважаю /це моя особиста позиція і особиста думка/, що оскільки Президент звернувся з посланням до Верховної Ради України, то Верховна Рада України до цього питання повернеться.

І приймемо, я сподіваюся, правильно, логічне, законне рішення Верховної Ради щодо цієї ситуації.

І чим швидше ми це зробимо, тим, вважаю, більше це стабілізуватиме обстановку в державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, другий мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., завідуючий кафедрою юридичного факультету Прикарпатського університету імені В. Стефаника /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Василю Васильовичу! Скажіть, будь ласка, як ви як претендент на посаду Голови Верховної Ради бачите взаємовідносини парламенту із двома іншими гілками влади?

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Про це я вже говорив у своєму виступі з огляду на ту ситуацію, яку ми переживали у попередньому складі Верховної Ради і яка зараз певною мірою ще є. Якщо ми, новий склад Верховної Ради, не відлагодимо чіткі взаємовідносини і розмежування повноважень, які будуть визначені і Конституцією, і законом про уряд, то не досягнемо головного - реалізації тих законів і постанов, які будуть прийматися /що має бути забезпечено урядом/. Тобто я за нормальні, коректні стосунки. Проте це не означає, що Верховна Рада послаблятиме контрольні функції. Але треба дати уряду можливість працювати..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Василю Васильовичу! Ви значну частину своєї програми присвятили боротьбі із злочинністю, корупцією, хабарництвом. Ало ви як юрист краще мене знаєте, що це справа конкретна, а не взагалі розмови. От я задаю вам таке конкретне запитання. Ви знаєте, що була створена Тимчасова комісія по боротьбі з організований злочинністю. Був доведений такий злочин: забрали у селян В тисяч автомобілів, усі винні - високопосадові особи. Селянину жоден не потрапив, тому що він коштував півтора мільйона в магазині, а відпускався по 15 тисяч карбованців. Був доведений злочин, справа передана в Генеральну прокуратуру. Але віз і нині там. 126 кримінальних справ не продовжені тому, що депутати різних рівнів не дали згоди на притягнення винних до відповідальності.

Так я задаю таке запитання. Є ж кваліфікація - "зловживання", "хабар", які ще закони треба приймати?! А не краще вам, якщо ви станете Головою Верховної Ради, примусити працювати правоохоронні органи і притягти до відповідальності тих, хто скоїв злочин, порушив наші закони?

Дякую.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Василю Івановичу! Якщо дуже коротко, то скажу, по повністю поділяю вашу позицію і вашу критику. Я з огляду на це гостре питання хочу відповісти так.

Якби нинішні виконавчі структури, правоохоронні органи /і не тільки правоохоронні/ певною мірою, чесно і відповідально, професійно і послідовано виконували, реалізовували прийняті

Верховною Радою і закони, зокрема Державну програму боротьби із злочинністю, то, мабуть, криміногенна ситуація в Україні була б значно стабільнішою.

Тому я і раніше пропонував і зараз пропоную, щоб ми одним із перших розглянули питання про хід виконання Державної програми боротьби із злочинністю, відповідних постанов і законів. І треба дати тут принципову оцінку, визначити, хто не виконує, чому і спроможність тих чи інших структур і посадових осіб їх виконувати. Нічого додатково нам не треба приймати. Дійсно, треба тільки жорстко спитати.

А тих, хто добре працює, варто, заохочувати, підтримувати.

Я за таку пропозицію і за таку лінію.

А щодо конкретних, зокрема полтавських, справ, Василю Івановичу, то це треба спитати з Генеральної прокуратури і з тих хто відповідає за їх розгляд. І негайно!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу! Якщо у вас там уже багато записок, то можете відповісти, а потім дамо слово від першого мікрофона. Будь ласка, давайте через одну.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. "У всіх парламентах світу можливість уряду діяти дає стійка парламентська більшість. Коли ви казали, що треба дати уряду реальну можливість діяти, ви мали на увазі світову парламентську практику чи щось інше?"

Я мав на увазі нормальну практику. Поки що ми, дійсно, не структуровані так, як хочемо бачити у перспективі парламент, нам: у Верховну Раду. Але ми сьогодні маємо ці реалії. І добре те, що ми зробили перший крок - утворили депутатські фракції

і групи. Варто так побудувати спою роботу в парламенті, щоб ми не блокували діяльність уряду. Адже в класичному плані, дійсно, є парламентська більшість і парламентська меншість. Парламентська більшість формує уряд і захищає його в парламенті, а не критикує його. Тому ми повинні йти до цієї практики. І сьогодні необхідно створити нашим депутатським фракціям і групам такі умови, щоб вони робили свою справу, але уряду не заважали а сприяли його роботі.

"Чи ви маєте на увазі, коли говорите про соціальну справедливість, питання про приватизацію?"

Я маю на увазі соціальну справедливість при проведенні приватизації. Це питання неодноразово дискутувалося у Верховній Раді. Ми вивчили і власну, і зарубіжну практику і дійшли висновку, що в цій справі немає порядку.

Тому Верховна Рада попереднього скликання, на жаль, не - зуміла внести зміни і доповнення, а вони вже готові, і нам це треба зробити, щоб припинити подальше розкрадання і неправильну приватизацію - так звану "прихватизацію" народного добра. От я за таку соціальну справедливість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

ДАНЧЕНКО Ю.Г., заступник голови Луганського обкому профспілки

робітників автотранспорту і шляхового господарства /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Василий Васильевич! Вы в начале своего выступления сказали о том, что стоите за скорейшее принятие закона о местном самоуправлении. Но я в этом законе увидел как раз такую страшную вещь - он фактически уводит нас от власти Советов к власти муниципалитетов.

А мне бы хотелось услышать ваше мнение по поводу народовластия вообще в стране, и в частности - по вопросу создания съезда Советов депутатов всех уровней как высшего органа власти в стране. Каково ваше отношение к этому?

Спасибо.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Моє ставлення таке. Те, що настав час реформування органів місцевої влади і самоврядування, - очевидно. Нинішня ситуація не може тривати. В одних регіонах - там, де добре відлагоджені особисті взаємовідносини між Радами і адміністрацією, - там добре, там працюють. Я таких прикладів міг би навести багато. Але справа не в прикладах, справа у принципі. Тому ми підготували розданий вам законопроект про внесення змін до Конституції України, де пропонується змінити і відредагувати спеціальну главу, щоб чітко розподілити повноваження між центром і регіонами, між органами місцевої влади і самоврядування. У колишньому Радянському Союзі центр усім керував і все контролював, а сьогодні центр взагалі упустив контроль і керівництво регіонами в повному розумінні цього слова. Тобто проект закону, який вам роздано, це спроба віднайти законодавче регулювання, можливою мірою дати більше прав регіонам, але щоб вони діяли в інтересах

не тільки свого регіону /хоч це - насамперед/, але не забували б і про загальнодержавні інтереси. Ми маємо в Україні такий розклад економічної ситуації, що коли тільки одним регіонам дати все, а в інших забрати й те, що є, то, звичайно, не буде тут об'єктивної справедливості.

Тобто я за те, щоб ми проект закону про місцеве самоврядування в Україні добре обдумали, порадились із фахівцями, зокрема працівниками з місць, і прийняли його таким, який відповідає нашому баченню того, якими повинні бути органи місцевої влади і самоврядування в Україні.

Що стосується з'їзду Рад, то я не вважаю потрібним сьогодні скликання такого з'їзду. Ми повинні ще добре подумати про доцільність такого з'їзду. Якщо буде така потреба, я думаю, Верховна Рада може це питання вирішити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, дякую. Другий мікрофон.

ШЕЙКО П.В. Шановний Василю Васильовичу! Як ви вважаєте, які питання в першу чергу повинна розглянути Верховна Рада, враховуючи кризу в економіці й соціальну напругу в суспільстві?

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Підготовча робоча група головний акцент, як ви бачили, якраз і ставила на тому, щоб скоротити час Верховній Раді нашого скликання на вирішення організаційних і кадрових питань, щоб швидше перейти до розгляду блоку економічних питань. Такий блок напрацьований. Я вважаю, що треба нам розглянути /як у нас і заплановано/ питання про ситуацію в державі. Треба заслухати доповідь Президента про політичне і соціально-економічне становище в державі; є

запланований звіт уряду і проект бюджету. Тому що держава без бюджету вже другий місяць живе, а жити без бюджету не можна. Це все ми мусимо вирішити.

А далі - питання щодо приватизації, грошово-кредитної системи, розблокування платіжної системи і розблокування виробництва. Слід дати людям можливість працювати. Такі пропозиції є, вони напрацьовані. Я вважаю, що їх треба в першу чергу розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

КОЖУШКО О.М., начальник Донецької залізниці /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Василий Васильевич! После изложения вашей программы у меня к вам появились вопросы. Вы продолжительное время занимали, как говорится, высокую должность

- первого заместителя Председателя Верховного Совета. Почему вы не использовали свои права, положенные вам статьями 108 и 109 Конституции, почему при вашем непосредственном руководстве обнищал народ? Почему при вашем непосредственном руководстве обворовали людей, которые вложили вклады в Госбанк? Почему в вашей нынешней программе ничего не сказано конкретно о выходе из кризиса? У меня вопрос не о том, что сделал Верховный Совет, а о том, что сделали вы как первый заместитель? Ведь без войны, без землетрясения страна обнищала. Если вы можете ответить, скажите, кто вам не дал этому обнищанию помешать?

И второй вопрос. Я прошу прощения, у меня есть...

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я вам дякую за ваше запитання, мені спрямоване...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, почекайте хвилинку...

КОЖУШКО О.М. Василий Васильевич, сейчас вы даете добро на то, чтобы народ, или от лица народа мы избрали вас на самую высокую должность. Можете ли вы сказать народу, пользуясь своей программой, когда будет приостановлен спад производства и начнется улучшение жизни народа конкретно, а не вообще?

Вот два вопроса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу хвилиночку уваги. Шановні депутати! У мене дуже велике прохання: ви матимете змогу висловити свої міркування щодо тієї чи іншої кандидатури, але, будь ласка, запитання ставте коротко, бо є дуже багато бажаючих їх ставити.

Василю Васильовичу, будь ласка.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Дякую вам, Олександре Михайловичу, за запитання. Я з першого слова зрозумів, у що ви цілите. Я, шановні депутати, виконував обов'язки першого заступника Голови Верховної Ради з 29 січня 1992 року і виконував їх майже рік, будучи єдиним заступником. І якщо ви попрацюєте у Верховній Раді й ознайомитеся з функціями заступника /а особливо першого заступника Голови/ то побачите, чи може заступник Голови Верховної Ради, який би він не був могутній за своїми повноваженнями, робити те, що повинна робити вся Верховна Рада. Якщо цього не зробила вся Верховна Рада, то хіба можу зробити це один я?

Я самокритично ставлюся до своєї роботи, переживаю за те, що є в державі, не менше, ніж інші. І дійсно, критикують і виборці, й інші люди кажуть: що ви за влада, що довели до такого стану наш народ? Тому хотів би попросити, щоб ви зрозуміли мене. Я не можу давати собі оцінки. Даєте ви, дають люди, виборці. Я робив те, що було в моїх силах, у моїх фізичних, інтелектуальних і людських можливостях. Я ніколи не ледацював. Я ніколи не працював, як кажуть, на показуху. А якщо я чогось недоробив, значить, я не зміг.

А що стосується моєї програми, то я, Олександре Михайловичу, якраз і старався викласти мої конкретні пропозиції, що насамперед треба зробити Верховній Раді, щоб започаткувати процес припинення спаду виробництва і виведення держави з глибокої економічної і соціальної кризи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записки у вас.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Так, читаю: "Ваші опоненти поширюють думку про те, що у вас м'який характер, що вами буде керувати зал, а не ви залом. Що ви сказали б про це?"

Ну я сьогодні прочитав таке і в "Киевских ведомостях". Уже, як кажуть, поставили на мені хрест, що, мовляв, я той кандидат, який, бачите... Я знаю, хто це поширює, чому поширює. У мене такий характер був, є і буде. Я поважав своїх колег депутатів і буду поважати. Я не брав і не буду брати криком, силою чи іншими подібними методами, а нормальними парламентськими методами роботи, щоб згуртувати, об'єднати депутатів на вирішення питань, які треба вирішувати. А щодо характеру... Хай показують його результати роботи кожного.

И не буду обіцяти наперед, але можу одне сказати, що володію своїм характером і буду все своє життя робити так, щоб люди ніколи не говорили, що він такий-сякий. Я чесно працював для держави, для свого народу. І якщо ви дозволите, буду працювати на тій посаді, яку довірить мені Верховна Рада.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

ДЕНЕЙКІН Г.І., директор Сєвєродонецької теплоелектроцентралі /Сєвєродонецький виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Василий Васильевич! Опыт работы Верховного Совета предыдущего созыва показывает, что Председатель Верховного Совета обладает достаточно высоким уровнем реальной власти. Но в то же время, когда вставал вопрос об ответственности, с этой трибуны мы слышали, что Председатель Верховного Совета является спикером и организовывает работу Верховного Совета.

Как вы себя видите в случае вашего избрания? Классическим спикером или одним из лидеров государства, способным влиять на его состояние и в то же время нести ответственность?

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Зрозуміло. Спасибі.

По-перше: я вважаю: що у нас чомусь сприйняли західну модель

- спікер. У нас є Верховна Рада, є конституційна посада - Голова Верховної Ради. Цим треба й керуватися. Є повноваження, визначені Верховною Радою. Я думаю, той, хто буде обраний Головою Верховної Ради, повинен керуватися Конституцією України і виконувати в повному обсязі обов'язки і функції, визначені Конституцією України.

Друге. Голова Верховної Ради з огляду на ситуацію в державі мусить виявляти ініціативу, працювати творчо, працювати так, щоб і депутатам не було соромно за Голову Верховної Ради, і, звичайно, Голові Верховної Ради приємно було б працювати зі своїми колегами депутатами. Я перемикачем, як кажуть, не збираюся бути, а виконуватиму обов'язки, які визначені Конституцією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г., голова колгоспу імені Горького с.Ропотуха Уманського району /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Усі ви знаєте: що багате село, то багата й держава. І сьогодні треба до землі поклонитися селянам, що вони за цієї анархії, розвалу економіки трудяться і годують наш народ. Верховною Радою дванадцятого скликання було прийнято Закон про пріоритетний розвиток села, який практично завалений, у тому числі, вибачайте, й вами, Василю Васильовичу.

У мене таке запитання. Якщо вас оберуть Головою Верховної Ради, якими будуть ваші перші кроки, щоб запрацював цей закон, щоб селяни знову не залишалися працювати й жити за залишковим принципом? У вашій програмі, яку ви оголосили сьогодні, я цього поки що не побачив.

Дякую за увагу.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Жаль, що ви не побачили. Звичайно,

всього у програмі не скажеш. Я, до речі, в січні цього року як депутат Верховної Ради дванадцятого скликання, виходячи із ситуації в агропромисловому комплексі /і про це знають усі аграрії/ виявив депутатську ініціативу і вніс до Кабінету Міністрів доповідну записку, в якій чітко виклав, як я бачу цю ситуацію і що конкретно треба зробити для того, щоб агропромисловий комплекс зайняв гідне місце у народногосподарському комплексі України.

Що конкретно? По-перше, тут повинен бути базовий рівень. По-друге, повинні йти нормальні інвестиції, нормально виділятися цільові кредити. Щоб заробітну плату оцінювали не за залишковим принципом, як це робиться сьогодні. Аграрії знаходяться на чотирнадцятому місці з дев'ятнадцяти галузей народного господарства.

Далі. Щоб не аграрії ходили з вирощеним урожаєм або проданою продукцією до уряду і урядовців, а щоб останні приходили до аграріїв і просили їх продати продукцію за достойну ціну. І хочу, щоб у нашій державі повернулися нарешті обличчям до агропромислового комплексу, в тому числі й до аграрної науки.

А якщо конкретніше, то, будь ласка, я готовий ознайомити вас із своєю запискою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КИНИЧЕНКО М.О., завідуючі методичним кабінетом відділу освіти Пирятинської районної державної адміністрації /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Василю Васильовичу! Дайте відповідь на запитання: ваше ставлення до питання про продаж землі у приватну власність.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я вважаю, що це питання дискусійне. Дискутували ми дуже багато. На мою думку, земля - це найбільша цінність нашої держави, і не варто приймати відповідного акта про її продаж. Але там, де це вже зроблено, треба дати людям можливість мати землю, як слід на ній працювати. І давати її слід на довічне користування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М. Василю Васильовичу, у мене таке запитання. Ви добре знаєте статтю 2. Конституції України. Вам, мабуть, відомо, що депутатам роздано проект про внесення змін і доповнень до Конституції. В статті 2 Конституції говориться про те, що вся влада в Україні належить народові, народ здійснює державну владу через Ради народних депутатів. Доповнення до Конституції, які містяться в проект і, перекреслюють те, про що сказано в Конституції. Як ви ставитеся до цього?

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Якщо внесено недосконалу пропозицію, то ми з вами колегіальне її опрацюємо відповідно до тієї концепції, яку виробляє Верховна Рада щодо органів місцевої влади і місцевого самоврядування. Головне, щоб не було розбіжностей між законом і Конституцією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Василий Васильевич, у меня такой вопрос. У нас сейчас очень много нестыковок. Например, Конституция с законами не стыкуется, есть проблемы в управлении. Я считаю, что одним из выходов из создавшегося положения являются выборы Конституционного Суда.

Как вы считаете, скоро мы сможем избрать Конституционный Суд?

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Я вважаю, що треба обрати якнайшвидше. Те що немає Конституційного Суду, не дає нам можливості розглядати колізії, які виникають сьогодні між гілками влади. Нещодавно ми з цим зіткнулися, коли розглядали питання про визнання повноважень народних депутатів України. Я хочу, скориставшись можливістю, буквально кілька слів сказати ось про що. Під час роботи у підготовчій ініціативній групі я говорив, що це питання надзвичайне. Якщо його не вирішити, це може викликати у Верховній Раді гостру дискусію, поставити перед конституційною кризою. І я пропонував, оскільки прийнято Закон України про вибори народних депутатів і Центральна виборча комісія повинна визнавати повноваження народних

депутатів, у разі появи певних сумнівів в об'єктивності, законності в судовому порядку розглядати такі питання. Тобто щоб їх розглядав Верховний Суд України. Якби ми це зробили, ми б не мали того, що сьогодні маємо з точки зору визнання повноважень тих чи інших народних депутатів.

Я прошу Верховну Раду якнайшвидше сформувати Конституційний Суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК А.І. Шановний Василю Васильовичу! Я знову хочу повернутися до питання боротьби із організованою злочинністю і корупцією. Нашумілу свого часу так звану нафтову справу, як бачимо, пущено на гальма. Але активізується боротьба проти тих нещасних людей, які тепер не мають можливості купити бензину. Як ви дивитеся на те, що високі посадові особи причетні до тієї справи, які перепродували або, грубо кажучи, крали тисячі тонн, не притягнуті до відповідальності, а батька трьох дітей /одному з них два місяці/, простого колгоспника за каністру бензину карають ув'язненням строком на три роки. От як тут бути? Як відпрацювати механізми, щоб усе ж таки відповідали винні. Як враховувати обставини, соціальну бачу і якось більш милосердно ставитися до трудящої людини?

Дякую.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Насамперед я поділю це запитання на два. Перше. Щодо тієї нашумілої проблеми, яка стосується вивезення нафти, та інших гострих питань, що виникли і зараз

розслідуються. Треба нашим правооxоронним органам якнайскоріше завершити провадження справ та інформувати людей про результати розслідування.

Необхідно якнайскоріше карати тих, хто розкрадає і безсовісно ставиться до нашого народного добра.

Що ж стосується другої частини вашого запитання, то я вважаю, що Кримінально-процесуальним кодексом передбачений індивідуальний підхід до оцінки скоєного злочину чи провини. І в кожному конкретному випадку слідство, а потім суд визначають міру відповідальності. Це передбачено нашим законодавством. І останнє. Враховуючи те, що чинні Кримінально-процесуальний та інші кодекси досить недосконалі, в них багато суперечностей, зараз напрацьовано проекти цих кодексів, які будуть внесені на розгляд Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Василю Васильовичу! Ваш час для запитань і відповідей вичерпано. Ми вдячні вам за бажання відповісти.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Побажаємо Василю Васильовичу успіхів у складній справі - боротьбі за мандат Голови верховної Ради. Оголошується перерва на півгодини.

/Після перерви/

Веде засідання народний депутат України СИМОНЕНКО Н.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прохання займати свої місця. Продовжуємо засідання Верховної Ради. Слово для виступу надається кандидату на посаду Голови Верховної Гади України народному депутату Карпову Олександру Миколайовичу.

КАРЛОВ О.М., доцент Харківського державного університету /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Шановні колеги! Вельмишановні громадяни України! Я щиро вдячний виборцям Ленінського виборчого округу міста Харкова, які своєю підтримкою делегували мене до цього залу і дали наказ: базуючись на здоровому глузді й політичній урівноваженості, приймати такі закони і захищати таку політику, яка дасть змогу піднести добробут нашого народу і перетворить Україну в цивілізовану й квітучу державу.

Я щиро вдячний тим народним депутатам, які висунули і мають намір підтримувати мене при балотуванні на високу посаду Голови Верховної Ради - вищого законодавчого органу нашої суверенної держави.

Декілька слів про себе. Мені 44 роки. Українець. Точніше так: мати - Руденко Антоніна Олексіївна / уже десять років покійна, пам'ять їй/ - українка; батько - Карпов Микола Андрійович - росіянин. Таким чином, у моїх жилах тече кров двох братніх слов'янських народів. І тому виходячи з цього /і не тільки з цього/ я зроблю все від мене залежне для того, щоб їх братерська дружба,

як і дружба народів СНД, і добрі, дружні відносини суверенної України з усіма народами світу стали надійним фундаментом і неодмінною умовою нашого подальшого співжиття та співпраці у взаємопов'язаному і взаємозалежному світі.

Оскільки для більшості колег народних депутатів, а тим паче для громадян України / а мова йде про речі надто серйозні - вибори Голови Верховної Ради/ я не є добре відомою постаттю, а вони обов'язково повинні знати як своїх героїв, так і анти-героїв, зупинюся на своїх принципових підходах і поглядах, спробую їх аргументувати. Це, з моєї точки зору, необхідно зробити ще й тому, що навіть погляди деяких відомих сучасних діячів інколи важко зрозуміти. Бо коли декого з них послухаєш, то складається враження, що їм зранку хочеться демократії і Конституції, в обід - порядку і сильної влади, а надвечір - телятини з хріном.

Почну з найголовнішого. Виходжу з того, що в професійному парламенті й розмова повинна вестися професійна, тобто без гніву та пристрастей.

На мій погляд, курс на розбудову незалежної держави за всяку ціну /тобто шляхом різкого зниження життєвого рівня людей, шляхом, коли "і наші кості тут під нею погниють"/ є не лише політично, соціальне та організаційно невиваженим, а й принципово хибним. Бо він, як я вважаю, базується на помилкових світоглядних принципах і підходах.

Що я маю на увазі? З науки про політику, до якої ми з різних причин ставимося зневажливо / а власне, хіба тільки до неї ми так ставимося?/, відомо, що метою життя людини на землі є збереження і відтворення цього життя на якісно вищому матеріальному та фізичному і культурно-духовному рівні. Причому

незалежно ні від кольору шкіри, ні від соціальної чи національної, ідеологічної чи релігійної приналежності. А тому невипадково у всьому цивілізованому світі на нинішньому рівні його розвитку саме права людини, пріоритет загальнолюдських цінностей є найголовнішою і системотворчою категорією.

До речі, про це /може, дещо іншими словами/ сказано й у передвиборних платформах переважної більшості депутатів. А якщо це так, і більшість із нас це поділяє, то підвищення добробуту людей, конституційно-правові гарантії їх вільного культурно-духовного розвитку повинні стати головною метою розбудови нашого суспільства та держави,, головною метою нашої з вами діяльності як народних обранців.

З вашого дозволу я хотів би перейти на ту мову, якій приблизно 67 відсотків громадян України /за результатами соціологічних опитувань/ і більшість жителів Донецької області /за результатами місцевого опитування/ вимагають надання статусу другої державної або офіційної.

Государство, как и другие элементы политической системы /например партии и организации/ является не более чем инструментом формой организации и координации коллективных усилий для решения поистине исторической задачи повышения народного благосостояния.

Не открою большого секрета, если скажу, что государству как таковому присуща и относительно самостоятельная роль, коей оно, это государство, может злоупотреблять и достаточно часто злоупотребляет в силу своей специфики, подминая под себя все элементы общества и политической системы. Из шинели именно такого государства мы с вами недавно вышли и, к сожалению,

не так много сделали для его качественного переустройства, Зато дров наломали предостаточно.

Мне могут сказать: "Так ви що, проти незалежності і державності тим більше що в Україні її реально і не було?" Вовсе нет. Но я за такую государственность и такое государство, которое служило бы людям, а не наоборот. За такое государство, где слой профессиональных управленцев, государственных чиновников, будучи хорошо профессионально подготовленным и нормально обеспеченным, действительно превратился бы в служащих. Но в служащих не верхним десяти тысячам, а гражданам и народу Украины. И в этом смысле Украина как государство, на территории которого проживают около 24 процентов русских и еще, видимо, столько же тех, чьи родители не только украинцы, где проживают также представители других наций, национальностей и народностей, на этнонациональной основе построено быть не может, ибо ни к чему хорошему, кроме как к конфронтации и обострениям противоречий между Западом и востоком / в масштабах Украины, я имею в виду/, это не приведет. Да и принципиально строить на такой основе правовое, демократическое государство, гарантирующее права человека и приоритет общечеловеческих ценностей, невозможно.

Государство, если оно желает быть демократическим и правовым, не может базироваться на идеологических основаниях и пристрастиях, не может и не должно выражать интересы какойлибо одной группы населения - социальной ли, этнической ли или любой другой.

Кстати, с моей точки зрения в Украине в настоящее время вообще не стоит вопрос о создании государства. Оно, несмотря на перекосы и различную степень развитости отдельных элементов, есть, ибо все его признаки налицо. Речь идет о его качественном преобразовании в соответствии с мировыми цивилизованными нормами, мировым цивилизованным опытом, с учетом, естественно, нашей специфики, нашего, как сейчас модно выражаться, менталитета.

А в этом смысле проблем и вопросов, требующих незамедлительного решения, много, я бы даже сказал, непочатый край. О чем идет речь?

Первое. В области государственного строительства и государственного устройства, считаю, новое качество государству возможно придать, только освободив его от выполнения несвойственных ему функций и передаче их другим составляющим гражданского общества и политической системы. Я понимаю, что это не делается так быстро, как хотелось бы, но не двигаться в этом направлении вперед - значит консервировать наше прошлое и фактически, идти назад.

Второе. Необходимо наконец довести до логического завершения процесс разделения властных полномочий по горизонтали между тремя ветвями власти - законодательной, исполнительной и судебной, четко определить компетенцию каждой, а также разработать и внедрить систему сдержек и противовесов, которая не позволит какой-либо из них или комулибо узурпировать всю полноту власти. Необходимо закрепить это разделение на конституционном уровне, а также избрать наконец, после долгих мук и мытарств, Конституционный Суд.

Однако, проводя такое разделение, следует отдавать себе отчет в том, что на его основе должно происходить не противостояние, противоборство и конфронтация, а дружная, совместная конструктивная работа в рамках единого государственного оркестра, где каждый из инструментов играет спою партию, а вместе они, базируясь на Конституции, на праве, принятых Верховним Советом законах, играют единую государственную мелодию.

Третье. Много разговоров ведется о необходимости сильной исполнительной власти. Но в условиях отсутствия стабильных экономически выверенных и целесообразных законов это только усиливает административный нажим, произвол и мздоимство чиновников. Поэтому, с моей точки зрения, сильно?* исполнительная власть может быть только при опоре на закон, когда каждый ее работник, имея на то соответствующие права, обладая своим объемом компетенции, неся спою строго очерченную долю ответственности, будет заниматься своим делом. Сильно? она может быть и в том случае, если в ней будет работать команда единомышленников, людей, профессионально подготовленных к управлению на уровне государства, людей, которые не боятся и готовы нести ответственность за результаты своей деятельности.

Четвертое. Исключительно остро стоит вопрос о разделении полномочие между центром и местами. Мировая практика показывает, что перераспределение не только финансовых средств /бюджет и налоги/ но и властных, и особенно административнораспределительных полномочий, всей сферы жизнедеятельности должно достичь соотношения 70 к 30 в пользу мест. С этой точки зрения не так важно, как что будет называться. Важно существо дела. И в этом смысле задача Верховного Совета - принять такие законы, сформировать

такие правила игры, которые позволят наладить оптимальную схему взаимодействия, оптимальный режим функционирования всех элементов государственной власти. Я понимаю, что такие серьезные преобразования не могут быть осуществлены немедленно, быстро и наспех. Но в этом направлении необходимо двигаться твердо и решительно.

Пятое. Нельзя не согласиться с нашим уважаемый Президентом, когда он говорит о необходимости доработки и принятии новой Конституции. Мы, кстати, оказались в положении, когда нам придется доизбирать или избирать новую Конституционную комиссию, ибо она прежде возглавлялась прежним Председателям Верховного Совета Украины.

Убежден, все понимают, что нам необходимо двигаться в направлении принятия Конституции. Но, учитывая то обстоятельство, что мы находимся в переходном периоде, попытки ускоренно принять некую новую Конституцию представляются непродуктивными, так как Конституция, претендующая на стабильность, полноту и последовательность Основного Закона государства, должна опираться на устоявшиеся и общепризнанные нормы функционирования общества.

Вместе с тем именно условия переходного периода особенно настоятельно требуют создания надежней правовой основы необходимых экономических и политических реформ, позволяющей отказаться от всех устаревших законодательных и нормативных актов, препятствующих оздоровлена и развитию экономики и общества.

Разрешение этой коллизии возможно и необходимо путем принятия Конституционных законов, играющих роль временной Конституции и позволяющих в рамках переходного периода расчистить все запалы на пути реформ. Конституционные законы призваны, с одной стороны, обеспечить нормальное функционирование государства и общества в переходный период, а с другой - очертить русло экономических и политических реформ, наметив тем самым обший облик будущего государства. Поэтому конституционные законы должны охватить лишь основные сферы жизнедеятельности государства и общества, нуждающиеся в первоочередном реформировании.

Такой пакет, с моей точки зрения, может включить в себя три закона. Первый - о правах человека и основах гражданского общества. Второй - о государственной власти в переходный период. И третий - об экономической деятельности и экономических отношениях. Почему я говорю об этих, казалось бы общих, а может быть, для кого-то и общеизвестных, вещах? Ведь все вокруг, и сегодня о трибуны опять этот разговор продолжался, говорят об экономике, вое время спрашивают, когда мы, наконец, ею начнем заниматься.

Объясню. Я исходил из того, что до того как решать важные, но частные по отношению к общему проблемы /а экономика при всей ее колоссальной жизненной важности и значимости в общей системе человеческих и социальных связей и отношений - только один из важнейших элементов/... Так вот, до того как решать частные вопросы, необходимо решить вопросы общие. В противном случае, говорил Владимир Ильич Ленин, вы будете бессознательно для себя /и здесь с ним нельзя не согласиться/ на эти общие вопросы натыкаться, а ваша политика будет подвергаться худшим колебаниям и беспринципности.

Несколько слов об экономике. Ее состояние всем известно, я вряд ли что-нибудь могу добавить здесь нового к характеристике ее патолого-анатомического состояния. А вот говоря о причинах такого беспрецедентного состояния, хочу отметить, что, с моей точки зрения, ее кризис определяется не только разрывом хозяйственных связей. Это кризис государственной формы собственности, составляющей 94 процента от общего объема. Той собственности, которой нерачительно и, фактически не неся за это никакой

ответственности, распоряжаются по преимуществу центральные министерства и ведомства, центральный аппарат.

Ее состояние, и с этим теоретически почти все согласятся, неумолимо требует развития рыночных принципов и отношений, какое бы правительство ни пришло к власти. Ведь понятно, что сколько денег не вкладывай в не аффективное производство, оно работать не будет, пока не окажется в руках рачительного хозяина, в руках собственника.

Отсюда, при всей мучительности этого процесса, нам необходимо двигаться по пути разгосударствления, по пути рыночных реформ, по пути государственной поддержки предпринимательства. Иного не дано. Другое дело, как по этому пути идти.

Будучи категорическим противником шоковой терапии, я считаю, что осуществление столь глубинных преобразований отпускать на беспривязное, как иногда говорят аграрии, стихийное протекание и неразумно, и нецелесообразно. Конечно, при этом мы должны понимать, что даже держа крепко в руках руль государственного управления этими процессами, выходить из создавшегося положения необходимо преимущественно экономическими методами, а не чисто административным путем.

Я за постепенность преобразований, понимая под постепенностью не медлительность, а определение приоритетов, расстановку по степени необходимости и целесообразности, но при последовательном и твердом движении по избранному пути.

Убежден, что только тернистый путь реформ может позволить Украине интегрироваться в мировое экономическое пространство и войти в цивилизованный мир. Но войти не нищими, не просителями,

а нормальной страной с высоким уровнем благосостояния. Весь вопрос в том, как осуществлять это вхождение.

По моему мнению, поднять нашу экономику на новую ступень без консолидации экономического пространства бывшего Советского Союза для экономического процветания просто невозможно. Чудес в экономике не бывает. Экономическое развитие на чем-то необходимо строить.

Кстати, насколько мне известно, никто из серьезных специалистов так и не смог убедительно показать, как это можно сделать по-другому, не превращаясь в банановую республику. Известно, что западный рынок уже давно поделен и слабых туда не пускают. А в условиях формирования евразийского рынка на пространстве бывшего Советского Союза мы не можем и не должны, по соображениям далеко не экономического свойства, его потерять. Более того, мы можем и должны его завоевать, если мы действительно думаем о людях и их благосостоянии.

Другое дело, что отношения с нашими партнерами нам надо строить на равноправных, взаимовыгодных началах, которые не должны привести к утрате государственного суверенитета.

Могут спросить: а на какой тогда основе, на каких принципах строить межгосударственные и политические отношения? Их, эти принципы, не нужно изобретать, они четко определены в Заключительном акте Хельсинкского совещания.

Это - уважение независимости и суверенитета, территориальной целостности и нерушимости границ.

Это - отказ от применения силы и угрозы силой.

Это - невмешательство во внутренние дела друг друга.

Несколько слов о социальных проблемах в общем плане. В плане решения социальных проблем, социальной защищенности наших граждан считаю, глубоко в этом убежден, что мы обязаны восстановить все то лучшее, что мы имели до начала перестройки и обретения независимости и что во многом от нас было взято на вооружение в странах, которые называют себя благополучными и процветающими.

Весь этот комплекс беспрецедентных по объему, масштабам и исторической значимости преобразований можно осуществить только в условиях политической стабильности и гражданского согласия в обществе. Отсюда вытекает следующее мое предложение.

Я глубоко убежден, что нам необходимо подготовить и подписать акт о политическом согласии всех политических сил и представленных в парламенте, и не очень представленных. В нем, как мне кажется, следовало бы зафиксировать как принципы, на которых должна строиться их совместная конструктивная работа, так и согласованную программу первоочередных мер, осуществление которых может позволить начать движение вперед.

Этот акт, с моей точки зрения, должен стать первым шагом на пути принятия более широкого документа - "Акта о гражданском согласии" в обществе, который /в отличие от России, где одна сторона представлена в виде государственных структур, с другая только декларирует, что она будет бороться/ на правовой базе взаимной ответственности государственных органов, политических сил, экономических структур, социальных и иных групп в лице их полномочных представителей позволит стабилизировать ситуацию, уйти от бесплодного противостояния, создать условия для постепенного превращения Украины в благополучное, процветающее, цивилизованное общество и государство.

Многие говорят ныне о существующей опасности потери нашей государственности. Есть ли такая опасность? Думаю, что да. Но проистекает она, по-моему, не столько из чьих-то заокеанских или заграничных происков, сколько из некомпетентности самих строителей, из стремления определенных групп превратить государство в инструмент своей воли, реализующий корпоративные интересы и амбиции.

Деструктивные процессы в нашем обществе и государстве идут, как мне кажется, не столько по причине чьего-то злого умысла /хотя и это, видимо, имеет место/, сколько по причине неосуществления уже давно назревших и перезревших преобразований, по причине нереформирования исторически и практически отживших структур и механизмов власти, по причине сохранившейся на всех уровнях, и особенно в центре, привычки тащить и не пущать, командовать и администрировать.

Известная китайская пословица гласит: "Когда дует ветер перемен, строят не щиты против ветра, а ветряные мельницы". И тогда, как сказал один из реформаторов китайской перестройки Дэн Сяопин, не важно, какого цвета кошка, важно, чтобы она ловила мышей.

Теперь разрешите остановиться на вопросах организации работы Верховного Совета.

Первое. Я считаю, что нет необходимости возвращаться к проблеме переноса выборов 26 июня. Как говорил классик перестройки, процесс уже пошел. И нет необходимости этот процесс останавливать. А вот учесть замечания Президента, уточнить и розграничить функции Президента и Кабинета Министров в рамках новой концепции государство - образования целесообразно. Как и целесообразно подготовить в первоочередном порядке и принять закон о разграничении полномочий между центром и местами.

Второе. Я считаю, что нам необходимо вернуться к Закону о выборах народных депутатов Украины и дать его трактовку, чтобы больше не возникало тех нелицеприятных коллизий, которые уже имели место. Или его, закон, привести в соответствие с ныне действующей Конституцией, или Конституцию - в соответствие с этим законом. Возможен и какой-то третий вариант.

Кроме того, мне представляется, что необходимо рассмотреть вопрос о целесообразности переноса повторных выборов народных депутатов Украины с 24 июля на 26 ими. Правда, в таком случае мы несколько сжимаем процедурный срок их проведения. Но тогда появляется уверенность, что они все-таки состоятся, ибо уверенности в их успешном проведении в июле у меня /да, видимо, и не только у меня/ нет. Это, во-первых, середина лето, разгар отпусков и работа на огородах, а во-вторых, вторые выборы всего через месяц после президентских.

И уж во всяком случае, в тех 20 округах, где выборы не состоялись по причине неполной явки избирателей, у нас есть, с моей точки зрения, все законные основания для того, чтобы проводить там не повторные выборы, а второй тур повторного голосования по тем двум кандидатам, которые набрали наибольшее количество голосов.

Ставя вопрос таким образом, я исхожу из следующего. Вопервых, трактуя закон, мы не распространяем его действие на уже состоявшиеся выборы. Во-вторых, корректируется при этом не его суть, а только процедурные моменты. В-третьих, таким образом экономятся миллиарды карбованцев народных денег, которые можно направить пенсионерам и инвалидам, многодетным семьям, малоимущим и чернобыльцам. В-четвертых /и это, с моей точки зрения, исключительно важное обстоятельство/, мы получаем дополнительный количественный запас для сохранения легитимности парламента. Ведь при нынешнем количестве его

членов при определенных обстоятельствах она может быть потеряна. И ситуация в самом деле развивается в этом направлении. Скажем, уже сейчас известно, что часть народных депутатов будет баллотироваться в мэры и губернаторы. И думаю, что значительная часть из них пройдет. Если они будут избраны, то наш парламент может почить в бозе уже через месяц, так понастоящему и не родившись.

Третье. О законотворческой деятельности. В профессиональном парламенте законопроекты должны готовиться более профессионально, чем это было ранее. Как представляется, для этого необходимо усилить соответствующие службы самого Верховного Совета, регулярно обращаться со своеобразным государственным заказом к профессиональным структурам и институтам, которые есть у нас в государстве, привлекать к подготовке законопроектов не только наших парламентских специалистов, но классных специалистов за пределами парламента, регулярно проводить научную экспертизу законов силами как своих, так и зарубежных экспертов. Следует поступать так, чтобы проекты законов по всем направлениям, и в особенности в области экономики, направлялись на рабочее ознакомление и отзывы тем, кто их будет выполнять, чтобы узнать и учесть их достаточно просвещенное мнение.

И конечно же, законы должны быть законами прямого действия. Их авторство должно быть известно. При принятии их следует уходить. от практики прежнего Верховного Совета по пересмотру законов задним числом, а тем более по введению в действие задним числом.

Да, времени на раскачку у нас нет, нам нужно спешить, но спешить медленно и действовать при этом очень взвешенно.

Четвертое. Еще один вопрос - это организация и обеспеченно работы депутатов, депутатских групп и фракций, комитетов и комиссий. Поверьте, мне очень горько и обидно было слушать выступление и ответы на вопросы депутата Носова, когда он, рассуждая о техническом

обеспечении депутатских групп и фракций, говорил о невозможности поделить одну пишущую машинку на две части. Я не в претензии к нему, дело ведь не в нем. Зная реальное положение, он только обратил внимание на нищенский уровень обеспечения работы Верховного Совета. Знаете, я так скажу: уж если высший государственный законодательный орган не в состоянии обеспечить надлежащее качество своей работы дам примитивной техникой вчерашнего дня, тогда давайте над его входом повесим вывеску, как на воротах Дантова ада: "Оставь надежду всяк сюда входящий". Причем не столько для себя, сколько для надежд наших избирателей, для того чтобы наши избиратели не строили относительно нас никаких иллюзий.

Два слова по поводу создания нормальных условий для жизни и работы самих депутатов. По этому поводу есть и будут высказываться различные, иногда диаметрально противоположные точки зрения. Есть такая, например. Пусть работают много и хорошо, а живут - как Бог на душу положит. Ведь все живут сегодня плохо. А живут они нынче без семьи, без детей, а если и с ними, то в одном гостиничном номера и на одну нынешнюю депутатскую зарплату. Есть и другая, прямо противоположная, со ссылкой на пятнадцатимиллионное довольствие в рублях в месяц депутатов российской Госдумы.

Я полагаю, что истины здесь, на полюсах, нет. С моей точки зрения, она где-то посередине. Депутаты не должны ни нищенствовать, ни роскошествовать. Но я уверен, все понимают, что без необходимого минимума затрат рассчитывать на результат по меньшей мере несерьезно.

Да, я считаю, что депутатам должны быть созданы такие условия жизни и труда, чтобы о них можно было и спрашивать по всей строгости. Отсюда во весь рост встает проблема ответственности...

Я прошу прощения, если позволите, у меня буквально одна минута, чтобы я закончил.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надамо, товариші депутати? Хвилину вам ще, Олександре Миколайовичу?

КАРПОВ О.М. ...Проблема ответственности нынешнего депутатского корпуса перед своими избирателями. С моей точки зрения, она, эта ответственность, должна быть но только морально-этической, но и юридическо-политической. Поэтому считаю, что нам необходимо, не откладывая в долгий ящик, принять закон об отзыве депутата, для того чтобы пяти избирателе имели реальную возможность держать нас под своим контролем и влиянием. И во-вторых, я глубоко убежден, что нам нужен также закон об ответственности депутатов и высших должностных лиц за принимаемые решения и их последствия. Если он будет принят и начнет действовать, то мы таким образом создадим прецедент не только для себя, но и для будущих парламентариев. И тогда не какой-то дядя, по которому очень многие тоскуют, будет гарантировать наших избирателей и нас от идиотизма организации, а наоборот, закон будет гарантировать нас от идиотизма отдельных личностей.

Подходя к завершению своего выступления, скажу так. Да, положение Украины действительно тяжелое, но не безнадежное. Да, нам с вами предстоит тяжкий труд, чтобы решить накопившиеся проблемы. И того, и другого много. Слишком много. И вряд ли нам, депутатам нынешнего созыва, удастся все их успешно решить. Но мы должны помнить: дорогу осилит идущий. Поэтому, дай нам Бог силы сделать то, что мы можем. Дай нам Бог мужества отказаться от того, что мы не можем. И чай нам Бог разума отличить одно от другого на земле Украины.

Я выражаю уверенность, что и того, и другого, и третьего у депутатского корпуса нынешнего состава будет достаточно для того, чтобы мы смогли создать процветающее общество.

І ще дуже хотілося б, щоб нас з вами, перефразуючи геніального Кобзаря, к сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій не забули пом'янути незлим тихим словом"

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть запитання до Олександра Миколайовича? Перший мікрофон, будь ласка.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Уважаемый кандидат! Вы предложили широкую программу. Она настолько разнообразна, насколько и противоречива. Поэтому я убежден, что в нашем зале найдутся люди, которые всегда отзовутся на какой-то из ее элементов.

Одним из ваших главных тезисов в рассуждениях был тезис, который касался так называемой политики здравого смысла. У меня вопрос: что вы вкладываете в это понятие, или какой вен критерий "здорового глузду" относительно економіки?

КАРПОВ О.М. Ситуация, которая сложилась в экономике на сегодняшний день, привела к тому, что в городе Харькове, скажем, 70 процентов предприятий уха стоят, а законы по налогообложению, по многим другим регулятивные моментам, принятые прежним Верховным Советом, не только не способствуют, но даже препятствуют развитию экономики, вкладыванию денег в производства. Одним из признаков, характеризующих здравый смысл, может быть, скажем, подход к налогообложению, наработанный мирным опытом. И этот подход заключается в том, что налог, любой, не должен в совокупности превышать 35 процентов. Это один из элементов здравого смысла.

Поскольку здравый смысл - понятие широкое и трактуется каждым как угодно, то по каждой из позиций эту проблему можно достаточно легко разрешить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

БЕЗУГЛИЙ А.Г., учитель географії Каховської середньої школи N 6 /Новокаховський виборчий округ, Херсонська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Я хотів би задати таке запитання: яким ви вбачаєте завтрашній день учителів України? Якими будуть їх соціальне забезпечення, їх праця, оплата їх праці?

І друге: який ви вбачаєте вихід із тієї кризи, яка виникла через спекуляцію, корупцію?

КАРПОВ О.М. Що стосується становища вчителів України. Я теж, до речі, викладач Харківського державного університету /до того як був обраний депутатом/. Думаю, що ні завтра, ні післязавтра становище вчителів не зміниться. Бо проблема вчителів, як і проблема всіх інших, хто працює в державнобюджетній сфері, однакова. Тому вирішити її окремо неможливо, її потрібно вирішувати на принципових засадах. Наприклад, держава, зібравши податки, повинна так їх розподіляти, щоб бюджетна сфера і сфери, які держава інвестує, забезпечувалися в першочерговому порядку. А взагалі, ця проблема не може бути вирішена як часткова, бо вона є частиною загальної проблеми, і її треба вирішувати на загальних засадах.

Я як представник цієї сфери, звичайно, захищатиму інтереси своїх колег. Але розумію також, що без вирішення загальних питань ми не вирішимо проблему окремо вчителів.

І друге запитання... Вибачте, я не встиг записати.

БЕЗУГЛИЙ А.Г. Запитати щодо спекуляції і корупції та виходу з цього становища.

КАРПОВ 0.М. Я розбив би цю проблему на дві частини. Дійсно, є закони і є органи, які повинні цими питаннями займатися. Вони, до речі, дуже слабо забезпечені технічно і матеріально, а також у міх недостатній кількісний склад для того, щоб вести активну боротьбу в цьому напрямі. Але ця проблема, скажемо так, пов'язана з роботою правоохоронних органів. Ви добре розумієте, як і я розумію, що бур'ян, який виполюють, залишаючи коріння, продовжує рости і після прополювання. Тому ця проблема значно ширша, ніж просто боротьба правоохоронних органів із спекуляцією і корупцією, яка, звичайно, повинна проводитися активно, на базі закону. Я розумію так, що доки економічна ситуація, яка породжує Ці явища, не буде змінена, проблема корупції залишатиметься.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ОСАДЧУК П.І. Уважаемый Александр Николаевич! После вашего политически продуманного, идеологически выдержанного выступления у меня есть один-единственный вопрос.

Ви запропонували впровадження двох державних мов. Скажіть, будь ласка, чи це за формулою один плюс один, чи так, як ви продемонстрували сьогодні в українському парламенті: або-або? Написати, що дві, а використовувати тільки одну.

Ви знаєте, очевидно, про те, що по СНД гуляє така філологічна формула - про захист одномовного населення, якій надасться певного політичного забарвлення, і що ця формула навіть розігрується як політична карта. Ви як історик скажіть, будь ласка, чи ви знаєте приклади десь у світі - у минулому або сьогодні, щоб якась одна держава захищала інтереси. іномовного населення чи, точніше, одномовного населення в іншій державі, крім, звичайно, випадку із Судетами.

КАРПОВ О.М. Я вибачаюсь... Начну с той фразы, которую вы произнесли: "Государство, которое защищает интересы иноязычного населения"... Не спешите, спешка нужна в трех случаях... Я еще успею ответить на этот вопрос. Не торопитесь.

Итак, первое. Я как историк рассматриваю языковую проблему в общем контексте, а не как частный случай. В мировой юридикоправовой практике понятия государственного языка нет, есть понятие официальных языков. И их столько в том государстве, где они функционируют, сколько их есть. Это вообще не государственная проблема, ибо функция государства - не регулировать эти

вещи, а исходить из того, что есть в этом государстве, ибо, повторяю, государство - это не территория и не население, это прежде всего организация, созданная для того, чтобы защищать и реализовывать права граждан.

Поэтому для меня, для мене, вибачаюсь, іномовне населення - це, по-перше, громадяни. И прежде всего - это граждане этого государства. И я исхожу именно из этого. И государственные чиновники во всем мире разговаривают с гражданами на том языке, на котором они к ним обращаются. С моей точки зрения... Прощу прощения, я же тоже знаю эти слова, я же не буду их через микрофон произносить... /Шум у залі/. Что в России?. Давайте мы не будем путать государственные органы и системы - и случаи, которые имеют место везде и всюду. Мы же не можем ориентироваться на "кучу" людей, которые экстремистски подходят к любой проблеме. Есть общие принципы, которыми мы обязаны руководствоваться. И как только мы, прошу прощения, в угоду какой-либо группе поступаемся принципами, завтра эта же группа скажется в таком же положении. /Шум у залі/. Я прошу прощения. Так, а что вы хотите?..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу...

КАРПОВ С.М. И почему вы сослались на худший случай, почему обязательно на худший случай надо ориентироваться? Берите лучшие случаи: Швейцария, другие государства, где говорят на всех языках...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, я перепрошую вас... Але, народні депутати... Шановні народні депутати! Я звертаюся до вас: давайте з повагою ставитися до тих людей, які відповідають на ті чи інші запитання. У вас є запитання - будь ласка, до мікрофона чи письмово. І давайте не будемо порушувати наш порядок роботи.

Будь ласка, перший мікрофон.

ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., проректор Кам'янець-Подільського сільсько-господарського інституту /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Ви, доцент, учений, повинні говорити людям правду і тільки правду. Я як ваш колега, професор, академік, ніяк не мочу зрозуміти, чому у вашій доповіді висвітлені лише політичні питання, а для економічних питань, які повинні бути першочерговими. для Голови Верховної Ради, ви абсолютно не знайшли місця. Тим більше я вас як освітянина абсолютно не розумію. Чому жодного слова для освіти і науки ви не знайшли у своїй доповіді? Адже без освіти ми не матимемо професійних кадрів, про яких ви так говорили, без науки ми не матимемо науково-технічного прогресу. Яка ваша позиція з цих питань?

КАРПОВ О.М. Дякую за запитання. Я дійсно доцент, але з цього не випливає, що тільки доценти повинні говорити правду.

Я думаю, что правду должны говорить все, независимо от того, доценти они или не доценты. /Оплески/. Все говорят об экономике - я это правда. Но, я прошу прощения, экономика -

это серьезнейшая наука, где должны работать и головой, и руками люди, которые профессионально подготовлены к этому. Я не экономист. Мой подход вообще состоит в следующем: каждую проблему в рамках нормального разделения труда должен решать специалист. Я надеюсь, что вы у себя краны не закручиваете, а все-таки, если есть возможность, приглашаете того, кто этим будет заниматься. Точно так же и здесь. Проблемы должны решать специалисты. Они должны предложить, мы можем их выслушать, высказать свои соображения, но, прошу прошения, с веслом влазить туда, где я не разбираюсь, я не считаю для себя нужным.

Следующее. Для Голови - головне економіка. Ну, раньше у нас говорили, что главное - это посевная. Да? Бросим все, поехали всё сеять! Теперь: экономика - главное... Прошу прошения, это государство, а Председатель Верховного Совета - это руководитель, он управляет процессом. И я уверен, что те из кандидатов, которые здесь есть и будут избраны, такие же экономисты, как и я. Поэтому я спокойно и выдвигаюсь.

О тим, что касается образования. Понимаете, мы меня, скажем так, зацепили этой проблемой. "Представляєш освіту, скажи про освіту". Сейчас выйдет медик и начнет рассказывать о медицине. Да? Я говорил и ставил проблему только так: решать проблемы надо в комплексе, они взаимосвязана и если мы не решим общие проблемы, касающиеся Функционирования экономики, нормального правового состояния общества, то уверяю вас, никакое образование с места не сдвинется. Перетягивать канат в зале, отрезать, прошу прощения, кусок лацкана и отдать медицине или образованию - это есть следствие нашего нищенского существования, а подходы эти, с моей точки зрения /я надеюсь, вы не обидетесь/, интеллектуально нищенские.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

СОКЕРЧАК В.М., директор Балтського професійно-технічного училища N 46 /Савранський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Яким ви бачите вирішення в Україні надзвичайно складного питання про землю?

КАРПОВ О.М. Ви знаете, если пошутить, то можно ответить так: 33. Как вы меня спросили, так я вам и ответил.

Что вы имеете в виду конкретно? Речь идет о частной собственности или не о частной собственности? Вы ставите вопрос о том, нужны нам фермерские хозяйства или не нужны. Если отвечать на этот вопрос, то можно дать такой ответ: и ты, матушка, права, и ты права, и ты права. Но, без сомнения, все формы хозяйствования должны присутствовать и доказывать свою экономическую целесообразность.

А по поводу частной собственности на землю... Одному очень известному в Украине политическому деятелю задали этот же вопрос: "Как вы относитесь к частной собственности на землю?" А он ответил: "Я не проти того, щоб вона була товаром". Есть вопрос, есть ответ.

Це, до речі, Іван Степанович так відповів в одному із своїх інтерв'ю. Сподіваюся, що він на мене не образиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

КРУЦИК Р.М., завідуючий відділом Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів /Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Дуже прикро, що ви почали свою

доповідь із порушения Закону про мови, хоча посилалися на повагу до законодавства.

А тепер конкретне запитання. Ви обминули у своїй доповіді питання про вирішення проблем Криму. Скажіть, чи не вважаєте ви /адже ви посилалися на міжнародно-правові акти, говорячи про неприпустимість втручання у внутрішні справи інших держав/, що події в Криму є, власне, втручанням Росії у внутрішні справи держави України? Моє запитання коротке і прошу дати коротку відповідь: "так" чи "ні".

КАРПОВ О.М. Ви поставили запитання! самі на нього відповіли.

Коли я принципово стою на засадах, що якщо міжнародноправові документи повинні працювати скрізь, то, природно, що це правило поширюється і на кожен конкретний випадок. В том числа касающийся и Крыма. И никак по-иному быть не может. Я стою на той позиции, что каждый конкретный и честный случай подходит под общие правила закона и закономерности. И решать его необходимо на принципиальных подходах, которые есть. Если, прошу прощения, мы будем выдергивать каждый частный случай, как это было у нас два дня назад, то окажемся в положении, когда завтра будет иметь место иной частный случай.

Вообще, на такие вопросы есть хороший ответ общего порядка. Скажите мне, вы хорошо знаете ситуацию в Крыму, вокруг Крыма и с Крымом связанную? Я - нет. А для того, чтобы делать совершенно четкие определения, я должен быть проинформирован в достаточной мере, на базе чего смогу делать выводы. Ибо подход, когда нет никаких поспешных заключений, никаких преждевременных утверждений и скороспелых фраз без точно проверенных данных и выводов, - нормальный и естественный.

И кстати, по поводу Закона о языках. Вы знаете, я хочу взлететь в космос. Вот хочется мне. Я могу это сделать? Нет, напорное. Так вот, принимая Закон о язиках, необходимо было расписать, какие с точки зрения методики, материальной базы моменты должны быть для того, чтобы он реализовывался.

Во время предвыборной кампании я встречался с директором, который читает украинский язык. Она сидела и переводила с русского языка на украинский свой приказ. Это учитель украинского языка. Машинок нет, литературы нет, почти ничего нет. И при этом говорят: "А ти лети в космос". Добре, полечу. Прямо завтра.

Чтобы законы выполнялись, они должны иметь под собой не только юридические, но и материально-технические основания. И если их не будет, требовать выполнения невозможно. Это насмешка над здравым смыслом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., керівник робочої комісії Феодосійського заводу "Гідроприлад" з питань передачі інфраструктури та житлового фонду заводу до комунальної власності /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/. Вопервых, должен вам сказать, дорогие товарищи / я внимательно слушал выступления и ответы на вопросы/, что здесь соединились две вещи, в принципе несоединимые. Одна из них довольно интересная - это вопрос, касающийся общего экономического пространства. Наверное, многим импонирует этот вопрос, но в нем не поставлена последняя точка. Как вы относитесь к преступлению века - развалу Союза, когда у нас силком отобрали Родину? И возможны ли какие-то пути восстановления справедливости, отобранной у народа свободы?

КАРПОВ О.М. Я прошу прощения, но вы задаете мне такие вопросы, на которые коротко ответить невозможно. Поэтому я вынужден отвечать обстоятельно, а коллеги справедливо показывают мне: Короче, короче". Вы же понимаете, что ответить на вопрос, касающийся экономического пространства одним словом - "да" иди "нет" - это черно-белый вариант. Давайте брать проблему по существу. Принципиально у нас нет иного пути, кто бы мне что ни говорил. И я пока не слышал серьезных аргументов касательно того, что каким-то другим путем мы можем выйти в цивилизованный мир. В Европе нас не ждали и не ждут.

Кстати о ринках сбыта. За источники сырья и сферы влияния велись две мировые войны, ты же сегодня отказываемся от них фактически добровольно. Мне скажут: "Нет, это они нас подвинули". Прошу прощения, но кто стучит - тому открывают. Позиция в этом отношении должна быть активной и настойчивой. Именно в этом направлении надо двигаться.

Относительно развала Союза. Знаете, я был делегатом ХХVІІІ съезда КПСС. И помню, когда Вадиму Медведеву, секретарю ЦК по идеологии, бросили упрек, что за полтора года он развалил марксистско-ленинскую идеологию. Он вышел на трибуну и говорит приблизительно такое: "Ребята, вы меня извините, но чтобы один человек такую глыбу за полтора года взял и развалил? Такое бывает?, Весь зал улыбнулся, ведь не бывает такого.

Давайте видеть две стороны проблемы в этом процессе. Вопервых, те противоречил, которые имели место к моменту, когда произошел развал Союза. Они были объективными, очень острыми и требовали разрешения. Путь, по которому пошли, к сожалению, не самый идеальный, без сомнения.

Но давайте не будем забывать, что были и привходящие обстоятельства. Ну, не случись 19-го августа... 20-го подписывался Договор, и развитие событий пошло бы по другому сценарию. Я, кстати, не говорю по какому - хорошему или плохому. Я вообще подхожу к таким проблемам как естествоиспытатель. Есть проблема, есть ситуация - я ее вижу, оцениваю удельный вес и рост.

Что касается восстановления Союза. Что вы имеете в виду? Есть форма государственного устройства, есть политический режим, есть другие характеристики государства. Если говорить о том Союзе, то он не был сонном. Он так назывался, но что было унитарное государств, где из Москвы определяли, строить ли, скажем, ветряную мельницу на площади Дзержинского в городе Харькове или не строить. И пока туда не ехали с яликом коньяка, эта проблема не решалась. И эта схема была проведена от начала до конца.

Более того, я думаю, что коллеги знают, что вообще ведь и документа юридического нет о Союзе. Он не был подписан, и Конституция не была подписана в свое время. На одном съезде Советов приняли решение, а на другом к этой проблеме не вернулись, и документ так и не был подписан. И это тоже правда.

Поэтому давайте говорить так: есть федерация и есть конфедерация во взаимоотношениях между государствами. Что вы хотите от меня услышать? Что я за возвращение к старому унитарному государству? Нет, без сомнений. Я - за объединение усилий, координацию их на федеративной, конфедеративной, не знаю, какой еще основе. Это та проблема, которая требует обсуждения, потому что, просто поставив вопрос, его не решить, ведь там еще десяток за ним стоит.

Вот Валентин Иванович как-то хорошо говорил, выступая в Донецке. Говорил, что мы подписали первую часть, а там еще требуется 30 документов, которые надо подписать. А в каждом из этих

документов то запятая не там стоит, то еще что-то, и происходит ущемление, иногда сознательно, иногда бессознательно.

Поэтому мой подход такой: проблема ставится принципиально, потом обсуждается по направлениям, потом выходим на детали и честности и доводим ее до конца.

А то, что надо двигаться, объединяться интегрироваться - смешно возражать. Весь мир интегрируется, а мы идем своим путем.

Не таким путем, оказывается, нам надо идти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

СТЕПАНОВ М.В., соціальний педагог середньої школи N 2, м.Зимогір'я /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Александр Николаевич! Я хочу вас спросить как историк историка. Совсем недавно мы узнали, что украинская нация сформировалась еще в палеолите, в древнем, каменном веке. И даже, что Иисус Христос был гуцулом. Как вы относитесь к конъюнктурним извращениям исторической правды? Так ли уж они безобидны? И как нам быстрее избавиться от этой болезни?

КАРПОВ О.М. Я от вас впервые услышал, что он... /Шум у залі/. Я что-то не так начал говорить или это в адрес задающего вопрос? /Шум у залі/. Понятно. Так я хочу сказать, что мне показалось, зная логику этих рассуждений, что коллега поставит вопрос о том, что Иисус Христос был первым украинцев. Насчет гуцула - это уже новая постановка.

Первая часть. Вы знаете, когда ситуация меняется, то наш менталитет /модное иностранное слово, кстати, очень немногие знают,

что оно означает, но все употребляют его всуе/, наш образ мыслей таков, что если гиря была на месте, а ее пустили, то она обязательно шатается в стороны и посредине остановиться никак не может. Между прочим, это естественный процесс: шатание от одной крайности к другой, и мы с вами, как историки, должны понимать это.

Что касается того, кто за этим стоит. За этим стоит элементарная, прочу прощения, политическая конъюнктура. Историческая правда такова /а в данном случае речь идет о конкретном факте/, что украинская нация сформировалась не в палеолите и не в неолите, более того, этот противоречивый сложнейший процесс не завершен и по сегодняшний день. Но самое главное, с моей точки зрения, что на этой основе нельзя подходить к строительству государства. Это - разные вещи. Государство - это инструмент и организация для объединения усилий людей на определенной территории, чтобы не столкнуть их лбами на групповых интересах, а создать такой параллелограмм, когда противоречие внутри позволяет всем вместе цивилизованно, без драки, без мордобоя двигаться вперед.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ЛІНЧАК М.В., голова селянської спілки "Трудівник" Володарського району /Володарський виборчий округ, Київська область/. Дуже коротко Олександре Миколайовичу, ви зупинилися в своїй програмі на питанні сільськогосподарського виробництва. І в мене є два запитання. Які корінні зміни, ви вважаєте, потрібно провести сьогодні в агропромисловому комплексі?

І друге запитання. Яка доля врожаю 1994 року?

100

КАРПОВ Р.М. Вибачте, мікрофон у мене не працював. Якщо можна, повторіть, будь ласка, запитання, бо через зал погано чути.

ЛІНЧАК М.В. Перше запитання. Які корінні зміни, ви вважаєте, потрібно сьогодні пронести в сільськогосподарському виробництві, щоб наші селяни, колгоспники виробляли продукцію?

І друге запитання. Яка доля врожаю 1994 року" Посіяти ми посіяли. Як ми будемо його збирати, за якими цінами продавати? Будь ласка, дайте відповідь.

КАРПОВ О.М. Я так себе представляю, что следующий народный депутат, который будет задавать мне вопрос, спросит, с помощью каких средств надо лечить аппендицит. Я не врач, еще раз повторяю, и не специалист в области сельского хозяйства. Но я хочу сказать, что у нас в Украине утвердилась интересная практика /а как профессиональный" историк я ее наблюдал, когда сдавалось очередное правительство, по разным причинам сдавалось/. Шли программные выступление Президента. Вот я взял и положил рядчиком все выступления Президента, и обнаружил, что они отличаются между собой только тем, что в одном случае - "а, б, в, г, д", а в другом случае "д, г, в" и так далее, а в третьем - смешанный порядок. И там, между прочим, общие подходы к решению проблем хорошо представлены. Говорю об этом как специалист. Вопрос в другом. Как только буря немного утихала, то эти бумажки клали сюда, а потом перекладывали, переворачивали и опять читали.

Поэтому мало определиться программно, концептуально и с точки зрения техники. Важно еще после этого и работать.

Относительно того, что будет с урожаем 1994 года. А що було з урожаем 1993 року? Половину згноїли, половину зібрали. Так буде і з цим урожаєм. Так що ви не хвилюйтеся, все буде в порядку.

101

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

КАРПОВ С.М. Та не буває так, щоб за два місяці такі корінні зміни відбулися, щоб урожай ми зібрали весь, щоб весь його складували і щоб усе було в порядку. Давайте виходити з того, що серйозні проблеми за два дні в державі взагалі не вирішуються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

КИЯК Т.Р. Відчуваючи тонус деяких запитань, мені здається, доречно було б поставити і таке. Шановний пане Карпов! Як відомо, серед європейських держав Україна в етнічному розумінні досить однорідна держава: понад 70 відсотків становить найбільший етнос

- українці. Чи не здається вам, що для цього етносу сьогодні ми з вами робимо замало? Якою так, то які принципи, які шляхи ви бачите у своїй програмі для духовного відродження радше порятунку українського етносу?

Дякую.

КАРПОВ С.М. Ви сказали, що для українського етносу, якого у нас 70 відсотків, ми робимо замало. А можна вас запитати а для інших етносів ми більше робимо сьогодні? Я розумію, про що йде мова, я зараз відповім. Товариші, прошу вибачення... /Шум у залі/.

102

Уважаемые коллеги! Скажите мне, пожалуйста: мы сейчас решаем проблему немедленного, завтрашнего духовнокультурного возрождения или экономики? Вот я с трибуны все время слышал: экономикой давайте заниматься, экономикой... Давайте заниматься экономикой.

Но я отвечу на этот вопрос. Да, без сомнения, украинское население в рамках того, что мы имели / и по причине, и без причины/ оказалось в таком положении - и непропорциональность здесь имела место и так далее. И исправлять эту ситуацию надо. Я хотел бы только одного, чтобы не эта проблема была центром притяжения. Да, она важная, ее нужно решать. Но давайте не превращать эти проблемы в пуп земли. Сни могут и должны решаться, но решаться последовательно, постепенно, а не путем вырывания одной проблемы при забвении всех остальных. Это проблема из комплекса. И она в комплексе должна решаться, как составляющий элемент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г. Олександре Миколайовичу! Ви висуваєте себе кандидатом на посаду Голови Верховної Ради і мимоволі вам доведеться мати справу з економічними питаннями. Ми всі знаємо, що в усіх країнах економіка регулюється. Це хтось у нас придумав /не знаю як це він придумав/, що воно само по собі повинно крутитися. Це все одно що взяти коробку передач, закидати шестерні, і - давай працюй.

У мене таке запитання. Як ви ставитеся до того, щоб наша економіка була плановою з елементами ринкових відносин?

103

КАРПОВ О.М. Если вы имеете в виду административнодирективный план, который в свое время имел место в экономике Советского Союза, то я - категорически против. Если вы под планом подразумеваете то, что во всем мире понимают, - регулирование со стороны государства, прежде всего на экономических основах, хотя элементы административные там несомненно присутствуют, то я категорически "за". Ни один процесс не должен быть неуправляемым, стихия всегда разрушительна. Вопрос - в качестве управления этим процессом. Но оно, управление, обязательно должно быть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, третій мікрофон, будь ласка. КАРПОВ О.М. У мене є одна записка, вибачте...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе. Письмове, будь ласка, Олександре Миколайовичу, бо регламент...

КАРПОВ О.М. Щоб мені потім не сказали, що я на неї не відповів. "Шановний претенденте! У доповіді та відповідях ви часто... звертаєтеся /ну тут нерозбірливо написано/ до тези "історична правда". Яка ж була тема вашої дисертації?

По-перше, "історичну правду" сьогодні я згадав тільки один раз і то - без "історична". А тему моєї дисертації я назву: "Деятельность партийных организаций Украины по подбору, расстановке и воспитанию партийных кадров". /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу! Я прошу вибачення, але час вичерпано. Бажаємо вам усього найкращого.

104

Слово надається кандидату на посаду Голови Верховної Ряди народному депутату Масолу Віталію Андрійовичу.

МАСОЛ В.А., народний депутат України /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати! Передусім хочу висловити подяку народним депутатам, які висунули мою кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради.

Пропозиція для мене, я сказав би, трошки несподівана. Тому прошу поставитися з розумінням до того, що я зупинюся тільки на деяких моментах, які відображають нов бачення організації роботи Верховної Ради.

Мабуть, як і інші народні депутати, я все ще перебуваю піп, глибоким враженням від передвиборних зустрічей з виборцями, від гострих запитань, на які дуже важко було відповідати.

Думаю, багато депутатів погодяться з тим, що на місцях поіншому розглядають ситуацію в країні і ті проблеми, що стоять перед нами, ніж деякі лідери. Трудящих мало хвилюють політичні ігри у верхах, їх просто обурює те, що в той час як триває розвал економіки, паралізована фінансова система, держава неспроможна розрахуватися з господарствами за закуплену продукцію, трудівники підприємств, колгоспів, наукових інститутів, освітніх та інших установ бюджетної сфери протягом кількох місяців не одержують заробітної плати, а пенсіонери - пенсії, - в цей час дехто з керівників держави знову штучно загострює політичну ситуацію, без кінця говорять про владу, про нові функції тощо, а не про те, щоб швидше вийти з глибокої кризи в економіці, і ще менше докладають зусиль до цього.

105

Люди запитують, як могло статися, що виробництво в країн! скоротилося наполовину, а переважна більшість народу стала жити в десятки разів гірш, ніж три-чотири роки тому? Куди дівається національне багатство, чому стало можливим безпрецедентне пограбування країни? Кому було потрібно зруйнувати десятиліттями налагоджувані плідні для України зв'язки з іншими республіками /тепер державами/? Кого цим покарали? Якими високими міркуваннями можна виправити втрачання можливого сьогодні для нас російського ринку, ринку СНД і, я би сказав, - східних країн?

Скрізь відзначалося: у нас є Конституція, нею визначено структуру влади, її повноваження. Чому дані структури не реалізують ці повноваження, не виконують покладених на них функцій та обов'язків? Схвалено сім президентських та урядових програм виходу з кризи, проте жодна з них не використовується. Справи йдуть усе гірше. І нікого за це не спитали.

Тепер знову замість того щоб змусити всіх виконувати свої обов'язки, займатися передусім економікою, соціальною сферою, структурною перебудовою промисловості, здійснювати інші назрілі перетворення, нас втягують у новий виток політичного протистояння. Про це прямо і гостро говорять трудящі на місцях.

Чи можемо ми не зважати на те, що багато трудящих дають негативну оцінку Верховній Раді минулого скликання, іншим гілкам державної влади? Люди запитують: хіба керівництво Верховної Ради не розуміло, до чого призведе мовчазна згода з такими діями виконавчої влади, як лібералізація цін, введення купонів, вихід із рублевої зони, розщеплення виконавчої влади, так звана декретизація країни та інші непродумані рішення, гіркі наслідки яких нам доводиться пожинати? Все це, вважаю, ми повинні врахувати в подальшій роботі Верховної Ради.

106

На мій погляд, Верховній Раді необхідне, передусім перебудувати свою роботу. Я вважаю, що порядок денний сесії повинен готуватися на три-чотири тижні. Як і питання, що мають розглядатися. Усі матеріали слід розпиляти всім народним депутатам, щоб нони їх вивчили, підготували пропозиції і свої виступи на сесії. А головна законотворча роботи повинна проводитися в наших комітетах і комісіях, які будуть створені Верховною Радою. Якщо ми вважатимемо за основну роботу на пленарних засіданнях, то хочу вам сказати /ми вже бачимо це і сьогодні/, що ніякого поліпшення ситуації в цілому у державі не буде.

У всьому світі економіка вирішує проблеми політики. А політика поважають коли він робить життя народу кращим. І народ підтримує таку політику. Якщо життя народу погіршується, то в усьому світі політик іде у відставку, складає свої повноваження. Хотів би сказати, що соціальний захист населення я сьогодні бачу в збільшенні обсягів виробництва, а не в збільшенні податків. Не в штучному утворенні так званого дефіцитного бюджету, коли за три місяці виробництво падає на 40 відсотків. Пробачте мент, про яку інфляцію іде мова? Я хотів би запитати, чому ж тоді наш Національний банк не зменшив процентні ставки за кредити, якщо інфляція у березні становила 5 процентів?

Далі. Я вважаю, що Верховна Рада повинна зосередити свої зусилля насамперед на створенні правової бази переходу до ринкових відносин, яка б стимулювала нарощування виробництва потрібної народу продукції і створення сучасної соціальної інфраструктури, заохочувала розвиток вітчизняного виробництва.

Мені хотілося б бачити на полицях наших магазинів українські товари. Це означало б, що промисловість працює, виробляє продукцію, люди працюють, отримують зароблену заробітну плату. Отже, якщо ми

107

будемо бачити на полицях наших магазинів українські товари, це, я буду вважати, і є стабілізація ситуації в економіці.

Треба перекрити канали для пограбування країни, безкарної діяльності ділків лихварського капіталу, надійно забезпечувати систему соціальних гарантій для громадян. У найкоротші строки ми зобов'язані дати народові надію на поліпшення його стані вища. Потрібно внести необхідні корективи до законодавчих актів, передусім тих, що стосуються заохочення виробництва в ринкових умовах.

Саме цьому слід упорядкувати діяльність парламентських комітетів і комісій, там зосередити законотворчу роботу. Час відмовитися від мітинговщини на пленарних засіданнях, зробити їх по-справжньому діловими і результативними. Удосконалюючи систему парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади, і це я хотів би підкреслити, потрібно категорично відмовитися від дріб'язкової опіки, смикання урядових структур, дати уряду можливість працювати не озираючись, спокійно і впевнено.

Звичайно, центральне місце в діяльності нашої Верховної Ради має зайняти доопрацювання проекту та прийняття нової Конституції України.

Верховна Рада має непохитно стояти на боці закону. Справ у нас багато, закони в нас не відпрацьовані. Але я хочу вам сказати: не треба сьогодні ставити питання про скасування законів, треба їх доопрацьовувати, і це, на мій погляд, наше головне завдання.

Справ у нас багато. Склад депутатського корпусу дає підстави висловити впевненість у тому, що при чіткій, дружній і злагодженій роботі наша Верховна Рада спроможна здійснити своє високе покликання - зробити вагомий внесок у створення справдідемократичної, правової Української держави, створити умови тут я відвернення

108

національної катастрофи і для швидкого виходу з кризи. І кожен з нас має цьому сприяти незалежно від того, чи оберуть когось із нас на ту чи іншу посаду. Але сьогодні я утримуюсь дати згоду на висунення своєї кандидатури на посаду Голови Верховної Ради.

Дякую вам за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Давайте порадимося. У нас ще залишилося 10 хвилин до перерви. Є кілька оголошень. Давайте зробимо оголошення і зробимо перерву до 16 години. Хвилиночку... Будь ласка Василю Васильовичу.

ДУРДИНЕЦЬ. В.В. Шановні депутати! Сьогодні о 14 годині 30 хвилин у кінозалі відбудеться спільне засідання депутатських груп центристського спрямування. Запрошуються депутати, які входять у депутатські групи: "Центр", "Реформи", "Аграрії", "Єдність", "Рух" та інші депутати, які підтримують ці депутатські групи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іще є одне прохання. Шановні депутати! Як ви знаете, ми прийняли... Є оголошення у Мандатної комісії? Будь паска, Андрію Прокоповичу... А тоді я зроблю ще одне оголошення.

СНІГАЧ А.П., голова Мандатної комісії Верховної Ради України /Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область/. Оголошення для членів Мандатної комісії. О 15 годині в кабінеті номер 5 розпочнеться засідання Мандатної комісії.

109

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще одне є оголошення. Шановні депутати! Як ви знаете, ми прийняли Постанову Верховної Рани про утворення Комісії Верховної Ради України а питань забезпечення професійної діяльності народних депутатів України. Прохання до обраних до складу цієї комісії: будь ласка, залиштеся в залі. Організатори попросили, щоб ми почали обговорювати суто організаційні питання роботи цієї групи.

Оголошується перерва до 18 години.

110

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 5

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ