ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  13  в е р е с н я  2000  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні   депутати,   гості Верховної Ради! Прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Шановні народні   депутати!  Сьогодні  нашому  колезі  Василю Яковичу  Круценку  виповнюються  перші  шістдесят   років.   Прошу привітати його (Оплески). А секретаріат зараз вручить квіти.

 

     І Володимир  Миколайович  Заплатинський  сьогодні  іменинник. Прошу його також привітати. У нього дата не кругла (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  385  народних   депутатів.   Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу відводиться 30 хвилин для оголошення запитів,  заяв,  повідомлень. Тому дозвольте мені оголосити запити.

 

     Надійшли такі депутатські запити:

 

     Групи народних депутатів (Чікал,  Попеску,  Алексєєв, Білоус, Жир,  Понеділко) - до Голови Верховної Ради України щодо виконання Верховною  Радою  України  своєї  частки зобов'язань України перед Радою Європи, про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Прошу голосувати.

 

     "За" - 158.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Нечипорук  та інші - всього шість чоловік) - до Прем'єрміністра України  щодо  скасування  постанови Кабінету  Міністрів України від 18 серпня 2000 року 1276 в частині введення   для   власників   транспортних    засобів    тимчасових реєстраційних   талонів  та  договорів  обов'язкового  страхування цивільної відповідальності. Прошу голосувати.

 

     "За" - 194.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віктора Йосиповича  Развадовського  -   до   Прем'єр-міністра України  стосовно  фінансування  завершення  будівництва середньої школи в селі Краснопіль Чуднівського району Житомирської  області, а  також  про  погашення  заборгованості  із  зарплати працівникам освіти Житомирської області та з виплати  компенсацій  громадянам, які потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС. Прошу голосувати.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення прийнято.

 

     Олександра Вікторовича  Задорожнього  -  до Прем'єр- міністра України щодо ситуації  довкола  Республіканського  вищого  училища фізичної культури. Прошу голосувати.

 

     "За" - 178.

 

     Рішення прийнято.

 

     Олександра Миколайовича Масенка - до Прем'єр-міністра України стосовно вирішення  питання  погашення  заборгованості  з  виплати аліментів.  Прошу голосувати (Шум у залі). Я зачитав так, як було, кому і скільки - немає тут запису.

 

     "За" - 155.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віталія Станіславовича Журавського і Раїси Василівни Богатирьової

- до  Прем'єрміністра України,  Генерального прокурора України про скасування  протизаконних  постанов   уряду   щодо   запровадження обов'язкового  страхування  цивільної  відповідальності  власників транспортних засобів за шкоду,  заподіяну майну третіх осіб. Прошу голосувати.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято.

 

     Валентини Петрівни  Семенюк  -  до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на запит  стосовно  результатів службового  розслідування  щодо  затвердження  проекту будівництва відгалуження від магістрального аміакопроводу Тольятті - Одеса  до ВАТ "ДніпроАзот" (місто Дніпродзержинськ). Прошу голосувати.

 

     "За" - 175.

 

     Рішення прийнято.

 

     Михайла Васильовича Гуцола - до Прем'єр-міністра України щодо погашення заборгованості за спожиті теплову, електричну енергію та природний   газ,  водопостачання  установами,  що  фінансуються  з державного і місцевих бюджетів,  зокрема загальноосвітньою  школою села  Глибоке  Бориспільського  району  Київської  області.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення прийнято.

 

     Федора Андрійовича Марамзіна -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно  доцільності скасування постанови уряду про запровадження з  1  жовтня  2000  року   обов'язкового   страхування   цивільної відповідальності власників автотранспорту. Так, ми вже голосували, але прошу проголосувати і цей запит. Це право народного депутата.

 

     "За" - 197.

 

     Рішення прийнято.

 

     Михайла Антоновича Павловського - до Прем'єр-міністра України щодо  порушення  Закону  України  про  освіту  стосовно підготовки фахівців фізико-технічного  спрямування  в  Україні  та  нецільове використання  бюджетних  коштів  на підготовку зазначених фахівців для потреб іноземних держав. Прошу голосувати.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Петра Миколайовича  Романчука  -  до  Генерального  прокурора України  стосовно  фактів  порушень законодавства при реформуванні КСП  "Росія"  Драбівського  району   Черкаської   області.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віктора Григоровича   Роєнка   -  до  Генерального  прокурора України  про  зволікання  з  прийняттям  об'єктивного  рішення   у кримінальній  справі  за фактом дорожньо-транспортної пригоди,  що мала місце 20 вересня 1996  року  біля  міста  Гайсина  Вінницької області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.

 

     Георгія Корнійовича  Крючкова  -  до  Генерального  прокурора України  щодо  перевірки  обставин,  пов'язаних  з  перерахуванням валютних  коштів  на закордонні банківські рахунки сина колишнього Президента України Леоніда Макаровича Кравчука. Прошу голосувати.

 

     "За" - 172.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віктора Йосиповича Развадовського - до голови Служби  безпеки України  про погашення заборгованості військової частини А-2177 за користування газом та електроенергією. Прошу голосувати.

 

     "За" - 150.

 

     Рішення прийнято.

 

     Віктора Андрійовича Мироненка  -  до  Голови  Ради  міністрів Автономної  Республіки  Крим стосовно вирішення проблем підготовки міст  і  селищ  Ленінського  району  республіки  до  зими.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 161.

 

     Рішення прийнято.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую  про  входження  народних  депутатів  України  до  складу депутатських груп і фракцій: Олександра Володимировича Лавриновича

- до фракції Народного руху України  (Оплески),  Івана  Федоровича Малолітка - до групи "Трудова Україна".

 

     Прошу записатися  народних депутатів на виступи.  Сьогодні не від фракцій, сьогодні за записом. Прошу висвітити список.

 

     Слово надається  народному  депутату  Зубову.  За  ним   буде виступати депутат Бокий.

 

     ЗУБОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо большое.  Я прошу передать слово руководителю фракции Турчинову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон  на  трибуні,  будь  ласка.  Слово передано депутату Турчинову.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановні  народні депутати, прошу заслухати заяву фракції  "Батьківщина".  З  початку  року  в Україні  працює  новий  склад  Кабінету Міністрів,  якому вперше в історії незалежної  України  вдалося  зупинити  кризу  і  створити серйозні передумови для руху вперед.

 

     Незаперечним надбанням  нового  уряду  є  не тільки подолання кризових  явищ  в  економіці  країни   та   розв'язання   багатьох соціальних  проблем,  у  тому  числі  ліквідація великих боргів із пенсій  та  зарплатні,  а  й  формування   позитивного   ставлення пересічних  громадян  до  самого процесу реформ.  Уряд Ющенка став урядом народної довіри.

 

     Одним із головних досягнень українського уряду стала  успішна боротьба  проти  головної загрози незалежності України - корупції, посадової злочинності, тіньових тенденцій в економіці взагалі та у паливно-енергетичному комплексі зокрема.

 

     Завдяки реформам  лише  в цій галузі тіньові сфери втратили в 2000 році близько 5 мільярдів гривень.  І саме це, на наше глибоке переконання,   спричинило  шалений  тиск  на  уряд  Ющенка  та  на віце-прем'єрміністра   Юлію   Тимошенко   з   боку   представників кримінально-корупційної еліти країни.

 

     Останнім часом  Кабінет  Міністрів  став  об'єктом  відвертих провокацій та нахабного шантажу з  боку  тих  людей,  які  відчули реальну  загрозу власному благополуччю,  побудованому на зубожінні народу.

 

     Використовуючи адміністративний, політичний та силовий вплив, ці люди розпочали цілеспрямовану кампанію дискредитації уряду,  що має привести до його відставки і реанімації ліквідованих Кабінетом Міністрів   тіньових   схем  у  національній  економіці.  На  уряд виливають тонни бруду з першого державного телеканалу,  у  засобах масової   інформації,   контрольованих  окремими  групами  впливу, з'являються  замовні  антиурядові  публікації,  безпрецедентні  за рівнем аморальності, цинізму, відвертого хамства.

 

     Окрім того,  об'єктами  агресій  та  посадового терору стають члени родин та оточення урядовців, що не може мати жодних пояснень у цивілізованій європейській спільноті, до якої прагне Україна.

 

     Нас глибоко   обурює  той  факт,  що  сьогодні  найзатятішими опонентами уряду виступають  ті  люди,  які  роками  грабували  та нівечили  Україну.  Нас  вкрай  бентежить те,  що купка політичних авантюристів  та  злочинців  задля  власної  користі  ганьбить   і плюндрує авторитет України в очах світової громадськості.

 

     Нас дуже непокоїть те,  що так звані опоненти уряду штовхають Україну до прірви саме зараз,  коли в країні і  у  Верховній  Раді насамперед   нарешті   намітився   довгоочікуваний   перехід   від непотрібного  антагонізму  між  окремими  політичними  силами   до об'єднання  зусиль задля спільної праці.  Особливо небезпечно,  що сценарій штучної урядової  кризи  розігрується  саме  зараз,  коли необхідно   сконцентрувати   всі  зусилля  на  підготовці  країни, народного господарства до осінньо-зимового періоду, коли необхідно поглиблювати       і      розвивати      тенденції      поліпшення соціально-економічної ситуації в країні,  коли,  зрештою,  часу на безплідні, спекулятивні дискусії просто немає.

 

     Сьогодні втягування  країни  в  штучну кризу неодмінно матиме важкі наслідки для економічної ситуації, і не лише викличе глибокі соціальні    проблеми,   а   й   спричинить   серйозну   політичну нестабільність у державі.

 

     Парламентська фракція "Батьківщина" звертається до керівників держави  з  вимогою  сприяти  припиненню  істерії навколо Кабінету Міністрів,  зупинити дискредитацію  уряду  Ющенка  і  членів  його команди.

 

     Фракція "Батьківщина"  звертається  до всіх чесних і порядних людей в Україні з  проханням  не  піддаватися  на  провокації,  не вірити   брехні,   що   розповсюджується   ворогами   реформ  щодо українського уряду,  і об'єднати зусилля для  досягнення  спільної мети - відродження України.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Івану Бокому.  За ним буде виступати депутат Жовтяк.

 

     БОКИЙ І.С.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Шановні  народні  депутати! Приватизована   кримінальними  кланами  українська  влада  вчинила черговий акт вандалізму проти свободи  слова.  Державна  податкова адміністрація  знову  наклала  штраф  на газету "Сільські вісті" в сумі 1 мільйон 767  тисяч  гривень  і  зараз  розгорнула  справжнє полювання на всіх ділових партнерів, щоб ці кошти вилучити і таким чином припинити видання єдиної незалежної газети, неконтрольованої кланами.

 

     Пан Азаров на своєму суржику відверто заявляє: "Почему до сих пор выходят "Сельски вести?". Причіпку знайшли смішну й дику: ні з того ні з сього, мов з дерева впавши, виявили, що 1992 року газета "Сільські вісті",  виходячи зі складу видавництва "Преса України", нібито не сплатила податок за одержане майно, з прибутку.

 

     Ідіотизм цих  звинувачень  стає  очевидним,  коли  знаєш,  що редакція ні від кого ніякого майна і прибутку  не  одержувала,  бо вона  вийшла  зі  складу  видавництва  зі своїм власним добром так само,  як виходили з партійних видавництв десятки  й  сотні  інших редакційних колективів, з прибутками, з яких вже було сплачено всі податки,  і до жодного з них,  крім  "Сільських  вістей",  санкцій податківці не виставляють. Та й не виставлять їх ніколи, бо інакше це означало б, що державний механізм керується з "палати

 6".

 

     Зрозуміло, що божевілля тут ні до чого. Податківці одержали з приватизованої мафією Банкової чітке завдання - знищити  непокірну газету, знищити економічно, бо по закону причепитися ні до чого.

 

     Президент про   людське  око,  зважаючи  на  гучний  резонанс справи,  доручив  урядові  створити  комісію  на   чолі   з   моїм однокурсником  Миколою  Жулинським  для  вивчення ситуації навколо "Сільських вістей".  Звичайно, потішає, що звідти, звідки виходять усі каверзи щодо газети, видають такі розпорядження і що очолює її "герой віденського балу" і персонаж публікацій газети.

 

     Що тут вивчати,  коли є замовлення?  Показово,  що до  складу комісії  не включено потерпілої сторони.  Така значить демократія. Результат  наперед  визначено.  Цікаво,  чи  служки   розперезаної Банкової у Верховній Раді дозволять створити парламентську комісію у цій справі?  Вона дізналася  б  багато  цікавого  з  організації розправи,  котра,  як нам відомо, вже увійшла до щорічної доповіді державного департаменту Сполучених Штатів Америки.

 

     Що взагалі сьогодні  маємо  в  Україні?  У  нас  знищено  всі опозиційні видання.  На демократію наплювали. Переляк Президента і його обслуги перед правдою такий,  що всупереч Конституції, закону і  нашій  постанові  заборонено радіотрансляцію пленарних засідань Верховної Ради.

 

     Тут розгорнулося справжнє шаманство  навколо  трансляції.  Не треба  лукавити,  панове  головуючі,  радіо-  і  телетрансляції  з парламентів є в усіх демократичних державах.  Я сам дивився  їх  у США,  Греції, Туреччині, навіть в Албанії. Не ведіть торгів, краще скажіть,  чию волю ви виконуєте і чому.  Хоча усім все відомо. Під лицемірні   заяви   про   європейський   вибір   ми   крокуємо  до кімірсенівщини, ніязовщини, примітивної азіатщини.

 

     Немає часу на трансляцію засідань парламенту,  але  є  час  і гроші  для  анекдотів  про великі досягнення і великі заслуги пана Кучми.  Їх розказують укупі з  долгановими  і  сторожуками  навіть керівники парламенту.

 

     Іване Степановичу,  ви  добалакалися  вже до того,  що народ, виявляється,  збирається навіть комусь дякувати за  щастя  жити  в один час.  Уже ж дякували! І ви це добре знаєте. Народ сприймає ці анекдоти як відрижку пізньої брежнєвщини.

 

     Самозвана більшість   дала   повну    свободу    найтемнішим, найреакційнішим,  неосвяченим совістю,  культурою силам,  відкрила для них усі шлюзи.  І цю так звану історичну заслугу,  а  якщо  по правді  -  ганьбу,  вам  ніколи не відмити,  скільки б ви влади не захопили.  Хоча подумайте,  чи буває у слуг  влада?  Вона,  як  ви знаєте,  зовсім  у інших людей,  у тих третіх,  про яких так добре сказав Борис Олійник.

 

     І, цитуючи   Максима   Горького,   мусимо   визнати,   панове ексдемократи,  експраві  і ексліві,  що ми на відстані гороб'ячого носа від фашизму, якому ви самі гостинно відчинили двері.

 

     ГОЛОВА. Я вам додав півтори хвилини за  те,  що  ви  цитували мене.

 

     Слово надається  народному  депутату  Євгену Жовтяку.  За ним буде виступати Ігор Коліушко.

 

     ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  бюджету  (виборчий округ 94,  Київська область).  Заява фракції Українського народного руху у  Верховній  Раді  України  з приводу  нехтування  конституційними  правами  громадян  та наруги органів влади Київщини над громадськими активістами.

 

     Парламентська фракція Українського народного  руху  висловлює рішучий протест проти терору,  залякувань та насильства, що стають нормою у ставленні влади  і  правоохоронних  органів  Київщини  до активістів Руху та інших політичних партій і рядових громадян.

 

     Останнім часом  особливо  цинічним переслідуванням піддаються активісти територіальної громади міста Василькова,  які  захищають свої   конституційні  права  щодо  рівності  усіх  громадян  перед законом, політичних свобод, вільного волевиявлення під час виборів представницьких органів влади,  участі в місцевому самоврядуванні, що були грубо розтоптані під час сумнівних виборів Васильківського міського голови 28 травня 2000 року.

 

     Громадськість має  незаперечні  докази  того,  що  ці  вибори перетворилися на суцільний фарс,  починаючи з підступного усунення з  посади  міського  голови  Поповича,  незаконного,  що визнано й судом,  формування  "кишенькових"   виборчих   комісій   з   числа представників   наближеної  до  обласного  керівництва  політичної партії  і  закінчуючи  силовим  усуненням  від  виборчого  процесу офіційних  спостерігачів,  викривленням  результатів голосування і додруковуванням виборчих бюлетенів з метою  подальших  фальшувань, вже навіть після закінчення виборів.

 

     Усвідомлюючи хисткість  свого  становища,  обласна  та міська влади вдалися до апробованого ними методу: розправи над опонентами в стилі НКВС, КДБ. Проти одного з найактивніших учасників судового процесу  по  визнанню  виборів  Васильківського  міського   голови недійсними,  відомого  правозахисника  і  активіста  Руху  Леоніда Ковальчука вчинено провокацію з підкиданням зброї  і  сфабриковано карну справу.  Про те,  що ця справа шита білими нитками, свідчить хоча б той факт,  що так  званими  понятими  при  обшуку  на  його квартирі   були   родичі   сановитої   родини   Засух   -   голови облдержадміністрації та народного депутата,  політичних  опонентів Леоніда Ковальчука.

 

     Перед цим  подібну  провокацію  з  арештом,  несанкціонованим обшуком та інкримінацією у  корупції  було  вчинено  проти  голови Фастівського  міськрайонного  об'єднання  організації  Руху  Петра Дивака,  якого влада вирішила за будь-яку ціну  усунути  з  посади сільського голови. Перелік подібних фактів можна продовжувати.

 

     Фракція Українського  народного  руху  вимагає від Президента України як гаранта  додержання  Конституції  нашої  держави  вжити заходів щодо негайного звільнення з-під арешту політв'язня Леоніда Ковальчука,  розслідувати факти свавілля  органів  влади  під  час проведення  виборів  Васильківського міського голови у травні 2000 року та переслідування громадських активістів на Київщині, а також притягти до відповідальності тих,  хто чинить наругу, увірувавши в безкарність та вседозволеність.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ігорю Коліушку. За ним буде виступати депутат Танасов.

 

     КОЛІУШКО І.Б.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради  України  з   питань   правової   політики   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НДП).  Шановний  пане Голово! Власне,  я хочу звернутися до  вас,  Іване  Степановичу,  оскільки вчора  в  рамках обговорення на Дні уряду питання адміністративної реформи ми так і не почули відповіді від вас як  Голови  Верховної Ради  з  приводу  того  рішення,  яке  приймала Верховна Рада щодо Закону про Кабінет Міністрів України.

 

     Нагадаю, що в червні  була  прийнята  постанова,  ініційована вами,  якою  доручалося вам написати лист Президенту із запитом чи із запитанням стосовно  його  пропозицій  до  Закону  про  Кабінет Міністрів  України.  Я вчора у виступі нагадував про цю ситуацію і сподівався,  що в рамках обговорення на Дні уряду ми  почуємо  від вас інформацію щодо цього листа - чи був він написаний, чи є якась відповідь.  Тому що,  наприклад,  у проекті постанови вчорашньому, який обговорюється,  записано,  що Комітет Верховної Ради з питань правової політики має прискорити подання на розгляд Верховної Ради України  Закону  про  Кабінет  Міністрів  України  з  пропозиціями Президента України.

 

     Так от я від  імені  комітету  запитую:  де  ми  маємо  взяти пропозиції  Президента,  щоб внести на повторний розгляд Закон про Кабінет Міністрів України?

 

     Дякую. Сподіваюся на відповідь.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Танасову.  За  ним буде виступати депутат Коновалюк.

 

     ТАНАСОВ С.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 192, Хмельницька область). Прошу передати слово Юхимець.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть,  будь ласка,  мікрофон  депутата  Юхимець. Пані Ольго, з трибуни, будь ласка.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Піднятися на цю високу трибуну мене  змусила  турбота  про  унікальний  край  нашої   держави   - Канівщину.  Сьогодні  Канівський  край переживає надзвичайно важкі часи.  Я не кажу про те,  що сьогодні нищиться унікальне Канівське водосховище,  що Канівщина - це район,  де найбільше безробіття по Черкащині.  Уряд зробив ще один крок для того,  щоб "покарати" цей унікальний,  райський куток,  - з Канівщини знято статус четвертої зони радіаційного забруднення,  який було присвоєно після  аналізу наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

 

     Жителі Канева  доручили  мені  виступити з заявою від їхнього імені з приводу цього питання.

 

     "Верховній Раді України, Президенту України, Прем'єр-міністру України,  обласній та районній держадміністраціям, міському голові міста Канева.

 

     Заява учасників  загальних  зборів  міста  Канева  з  приводу зняття з міста четвертої зони радіаційного забруднення. Ми, жителі міста Канева,  зібравшись на  загальноміські  збори,  з  гнівом  і обуренням  заявляємо  свій  рішучий протест проти зняття з міста і п'ятнадцяти сіл Канівського  району  раніше  визначеної  четвертої зони радіаційного забруднення.

 

     Понад 14  років  пройшло  з часу катастрофи на Чорнобильській АЕС,  з часу,  коли зловісна невидима пелена радіації покрила наше місто  і  села  району.  Лихо  неждано  прийшло  в  кожну  родину. Постійне,  тривале  радіаційне  опромінення   особливо   негативно впливає  на дітей.  Наслідки зараз важко визначити,  адже з роками радіація не згасає, вона діє століттями.

 

     Як показує  аналіз,   тривале   проживання   людей   в   зоні радіаційного   забруднення  вкрай  негативно  позначається  на  їх здоров'ї.  У  дватри  рази  зросла   кількість   серцево-судинних, онкологічних   захворювань.   У  багатьох  жителів  нашого  району змінився склад крові. Смертність людей у зонах радіації за ці роки зросла   у   три  рази.  Діти  народжуються  з  фізичними  вадами. Надзвичайно   висока    дитяча    смертність.    Якщо    врахувати соціально-економічну скруту, яка з реставрацією капіталізму важким тягарем лягла на плечі простих людей,  -  недоїдання,  дороговизна медикаментів,  профілактичних  засобів - то стане зрозуміло,  яких мук і страждань зазнають жителі зони радіаційного забруднення.

 

     У роки радянської влади,  щоб полегшити  умови  проживання  в зоні забруднення,  держава встановлювала численні пільги. Сьогодні практично всі вони скасовані.  Поставлено завдання будь-якою ціною ліквідувати зони радіаційного забруднення,  відібрати у людей їхнє право на життя.  А як відомо, для ліквідації наслідків аварії було намічено здійснити великий комплекс екологічних заходів. Та всі ці благі обіцянки залишились на папері,  люди вимирають, а влада, щоб не мати зайвого клопоту, поставила завдання - зняти четверту зону. Ми закликаємо всіх жителів міста і сіл,  - говориться у зверненні,

-   сказати  "ні"  зняттю  з  Канівщини  статусу  зони  посиленого радіологічного контролю".

 

     Шановні колеги!  Як свідчать документи, сьогодні на Канівщині різко  зросло  число  захворювань  серед  дітей.  Тільки  за перше півріччя цього року число хворих дітей - приблизно три чверті  від усіх дітей до 16 років.

 

     І на   завершення  хочу  сказати,  шановні  колеги,  ось  що. Сьогодні у залі розповсюджено  ряд  документів,  у  тому  числі  і звернення лідера нашої партії Петра Миколайовича Симоненка про те, щоб прийняти постанову  про  перерахування  одноденного  заробітку сім'ям загиблих наших земляків,  які служили на атомоході "Курск". Я думаю, що це треба обов'язково підтримати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається    народному    депутату    Валерію Коновалюку. За ним буде виступати депутат Сирота.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька  область).  Шановні  народні депутати!  В  умовах  економічної  нестабільності значна кількість платників податків не спроможна забезпечити своєчасні розрахунки з бюджетами, що призводить до нарахування пені в обсягах, які значно перевищують суму податкових зобов'язань.  За  станом  на  сьогодні недоїмку  перед бюджетом та державними цільовими фондами мають 128 тисяч підприємств на суму близько 15 мільярдів гривень.  При цьому нарахована  пеня за несвоєчасну сплату податків становить майже 10 мільярдів гривень.  Тільки протягом поточного року  сума  пені  по заборгованості за минулі роки збільшилася на 1,5 мільярда гривень.

 

     Наявність великих  сум  пені практично унеможливлює своєчасну сплату такими платниками як поточних, так і прострочених платежів. Тому  особливої актуальності набуває питання врегулювання проблеми погашення заборгованості суб'єктів підприємницької  діяльності  із сплати обов'язкових платежів до бюджетів та цільових фондів.

 

     До депутатської  групи  "Трудова  Україна"  надходить  багато звернень  від  керівників  підприємств,  трудових   колективів   з проханням   розглянути   внесений   Кабінетом   Міністрів  України законопроект про заходи щодо  фінансового  оздоровлення  суб'єктів підприємницької  діяльності 342180 від 13 червня.  З цього питання до Верховної Ради звернувся і Президент України,  який це  питання вважає першочерговим і невідкладним.

 

     Іване Степановичу!  Реалізація  передбачених у проекті закону заходів  дасть  змогу  в  наступному   році   збільшити   фактичні надходження  до  бюджету  більш як на 1 мільярд гривень за рахунок сплати   поточних   платежів   у   повному    обсязі,    поліпшити фінансово-економічний    стан    значної    кількості    суб'єктів підприємницької  діяльності,  уникнути   блокування   рахунків   в установах  банків,  відчуження  майна  в  рахунок  погашення богу, процедури банкрутства,  спрямувати додаткові  кошти  на  погашення заборгованості  із  заробітної  плати,  на  розвиток  виробництва, збільшення обсягів реалізації продукції.

 

     Разом з тим  виконання  лише  одного  Закону  про  проведення економічного  експерименту  на підприємствах гірничометалургійного комплексу України дозволило вже  в  першому  кварталі  цього  року забезпечити  повну своєчасну сплату поточних платежів,  і майже за півріччя додатково  до  бюджету  надійшло  близько  500  мільйонів гривень.   Підприємства  цієї  галузі  збільшили  відрахування  до бюджету живими коштами майже в два рази.

 

     Депутатська група "Трудова Україна" також звертається,  Іване Степановичу,  з деякими пропозиціями щодо планування і внесення на затвердження порядку денного шостої сесії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Сироті. За ним  буде  виступати  депутат  Лавриненко.  Не  бачу  щось Михайла Дмитровича, він є?

 

     Увімкніть мікрофон депутата Лавриненка.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Дякую.  Всеукраїнське  об'єднання лівих "Справедливість".  Шановні колеги! У зв'язку з тим що до Верховної Ради, до Комітету з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  і  Комітету  з питань правової  політики  звертаються  дуже  багато  людей   з   приводу земельної  реформи,  є пропозиція,  Іване Степановичу,  включити в порядок нашої роботи парламентські слухання по проблемі  "Земельна реформа:  позитиви  й негативи",  або про вирішення суперечностей, які склалися,  з тим щоб до наступного читання проекту  Земельного кодексу врахувати всі проблеми,  які на сьогодні виникли,  і зняти їх. Це перше.

 

     Друге. На депутатські  звернення  установи,  державні  органи відповідають  з порушенням термінів,  установлених законом,  або й зовсім  відповіді  не  дають.  Зокрема,  такий  гріх  водиться  за Міністерством  оборони.  Тому треба якось звернути їхню увагу,  що закон є обов'язковим для всіх,  і  депутатські  запити,  звернення повинні задовольнятися відповідно до закону.

 

     Третє. Висвітлення  діяльності  державних  органів  влади  на сьогодні відбувається,  однак воно настільки викривлене, що навіть діти це розуміють. Робота Верховної Ради висвітлюється так, неначе це  парламент  іншої  країни.  Пояснюють,  що  не   можна   давати інформаційну  трибуну,  радіо-  і  телевізійний  ефір  депутатам і фракціям,  тому  що  це  передвиборна  агітація.  Але  ж,  шановні добродії,   тоді  виходить,  що  будь-хто,  з'явившись  на  екрані телевізора, проводить передвиборну агітацію.

 

     Разом з тим виборці  добре  знають,  що  на  вибори  народних депутатів  до  Верховної  Ради були витрачені державні кошти,  які вони у вигляді податків вносили в державну казну, і бажають знати, як  використовується ця державна казна у законодавчому органі,  як ми працюємо.

 

     Тому, Іване  Степановичу,   треба   все-таки   силою   закону заставити наших чиновників виконувати те, що належить.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Михайлу Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги народні депутати!  Шановні журналісти,  члени уряду! Я хочу привернути   увагу   до  того,  що  в  нашій  країні  нагальною  є небхідність розроблення стратегії розвитку. На цьому наголошується в   посланні   Президента   до  Верховної  Ради,  є  розпорядження Президента про те, щоб у листопаді провести спеціальну конференцію про визначення стратегії розвитку держави.

 

     Я закликаю   Верховну   Раду,  відповідні  комітети:  давайте розглянемо законопроекти,  які визначають стратегію розвитку нашої держави.  Тому  що  держава,  яка  в  нинішніх  умовах не має,  не визначає своєї стратегії розвитку, обов'язково буде виштовхнута на периферію  світового господарства,  буде перетворена на сировинний придаток. Механізмів для цього у світі сьогодні вже достатньо.

 

     Я хотів  би  привернути  увагу  до  тих  законопроектів,  які визначають  в цілому стратегію,  це засади національних інтересів. Такі законопроекти розроблені фракцією  "Батьківщина",  вони  є  у Верховній   Раді,  і  я  прошу  їх  якомога  швидше  розглянути  у відповідних комітетах і внести до порядку денного.

 

     Хотів би  також  привернути   увагу   до   того,   на   цьому наголошується   у   монографії  Джорджа  Сороса  "Крила  світового капіталізму", що є два типи ринку - цивілізовані ринкові відносини і  ринковий  фундаменталізм,  який  руйнує  все.  Нам  Міжнародний валютний фонд нав'язав якраз ідеологію ринкового  фундаменталізму. Особливість  полягає  в тому,  що в нормальних ринкових відносинах працює формула Маркса для ринку:  товар -гроші  -  товар.  Нам  же нав'язали формулу:  гроші - влада - гроші. Виробництва, як бачите, тут немає і національних інтересів теж.

 

     Тому ми  повинні  розглянути   теж   підготовлений   фракцією "Батьківщина"     законопроект     про     засади    вдосконалення грошово-фінансової  системи  з  метою  забезпечення   економічного зростання.  Бо за моделлю Міжнародного валютного фонду банківської грошово-фінансової системи,  яка є в  нас,  в  принципі  неможливе економічне зростання.  Можлива стабілізація,  економічне зростання неможливе.

 

     І насамкінець.  Для розвитку держави ми повинні  підтримувати розвиток   демократичних  засад  в  нашій  державі.  Але  ринковий фундаменталізм, як пише Джордж Сорос, і демократія несумісні. І ми бачимо  сьогодні,  як  виконавча  влада намагається підпорядкувати собі судову,  засоби масової інформації.  Тому ми повинні приймати демократичний варіант відповідних законів, зокрема про судоустрій, а не варіант диктатури.  Ми повинні переглянути закони про вибори, щоб  вони  були  прозорі.  Тому що та фальсифікація,  яка сьогодні відпрацьована на виборах, - це знову крок до диктатури, це відступ від   демократії.   Тому   я  закликаю  до  того,  щоб  відповідні законопроекти,  які  визначають  прогресивний  розвиток   держави, розглянути в першу чергу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  час ми використали.  Я не буду коментувати виступи.  Вношу пропозицію:  виступ Ольги Юхимець видрукувати  як  депутатський  запит  із  протокольним  дорученням Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у  справах  захисту населення  від  наслідків Чорнобильської катастрофи,  щоб нам дали відповідь.

 

     Ігор Борисович Коліушко постійно критикує мене. Вчора не було часу,  а  зараз я вам доповідаю,  що такий лист направлено на ім'я Леоніда Даниловича Кучми 4 липня цього року. Так що ваше доручення виконано,  будемо  разом  з  вами  аналізувати і робити висновки з відповіді.

 

     Тепер стосовно   пропозицій   народного   депутата    Валерія Коновалюка.  Це питання Погоджувальної ради,  Координаційної ради. Тому я сприймаю ваші пропозиції,  будемо їх  розглядати  разом  на засіданнях Координаційної і Погоджувальної рад.

 

     Стосовно пропозицій  депутата Лавриненка.  Давайте вносити до порядку денного питання про хід реформи.  І хай нас інформують про успіхи, неуспіхи і таке інше.

 

     Слово має Володимир Марченко для репліки.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины. Я взял слово для реплики в связи с переходом Ивана Малолитка в группу "Трудовая Украина".  Иван Федорович, если у вас есть   хоть   капелька  совести  и  чести,  я  прошу  вас  сложить депутатские полномочия и дать возможность на ваше место прийти  во фракцию   прогрессивных   социалистов  тем,  кто  будет  выполнять делегированные нам полномочия наших избирателей и отстаивать  нашу программу - политическую, экономическую и социальную.

 

     Напомню, что  девятый  сезд  Прогрессивной  социалистической партии Украины единогласно потребовал,  чтобы Задорожная, Савенко, Тихонов, Квят и Стоженко сложили депутатские полномочия.

 

     Я еще раз обращаюсь к вам публично: если у вас действительно есть совесть и честь, хоть капля, сложите депутатские полномочия. Я просто утверждаю, чтобы вы знали: каждый день,  каждую минуту,  каждый час вас как  продажных  собак  будут проклинать  1 миллион 75 тысяч избирателей,  которые проголосовали за нашу партию.

 

     Спасибо.

 

     _____________________________

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати,   переходимо   до розгляду питань порядку денного.

 

     Оголошується до розгляду законопроект

 5350, ініційований урядом,  про внесення змін до статті 15 Закону України  про  державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.   Доповідають   заступник   міністра   фінансів   Василь Васильович  Регурецький  і   народний   депутат   України   Віктор Михайлович Пинзеник, співдоповідає від комітету Вячеслав Сокерчак.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Цибенка.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Спасибі. Іване Степановичу, ми зараз знаходимося на дуже відповідальному етапі початку роботи нової сесії. І я не хотів би, щоб  у  нас  діяла  політика  подвійних стандартів.  Я взяв у руки сьогоднішній порядок  денний.  Позавчора  ми  проводили  засідання Погоджувальної  ради,  вчора  - засідання фракції.  І я не бачив у порядку денному на цей тиждень законопроекту 5426,  який стоїть на сьогодні.  Звідки  це  питання  взялося?  У  попередньому  порядку денному його не було.

 

     А з другого боку,  зникають ті проблеми  і  ті  питання,  які свого  часу  були внесені до порядку денного.  Зокрема,  у вересні 1998 року до  порядку  денного  було  внесено  проект  Закону  про народні підприємства,  до речі, на його підтримку було зібрано 160 підписів. Щезло це питання з порядку денного незрозуміло куди і на якій підставі. Хто приймав рішення про це?

 

     Тому я  ще  раз наголошую,  не повинні з'являтися незрозуміло звідки питання.

 

     ГОЛОВА. Петре Степановичу,  я не можу  на  всі  питання  дати одразу відповідь,  я зауваження це сприймаю, але порядок денний на сьогодні проголосований нами 5 вересня у цьому залі.

 

     Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін  до  статті  15 Закону  України  про  державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і плодовим,  алкогольними напоями  та тютюновими   виробами,  яким  уряд  пропонує  врегулювати  порядок ліцензування роздрібної торгівлі з реалізації  алкогольних  напоїв та тютюнових виробів.

 

     Хочу вам нагадати, що ліцензування цього виду діяльності було запропоновано і прийнято Верховною Радою в 1996 році, і відповідно всі  суб'єкти  підприємницької  діяльності,  які  здійснюють  свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі цими видами товарів,  мають отримати ліцензію.

 

     Хочу сказати,  що  надходження від плати за ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі цими  видами  товарів  є  достатньо стабільним  і  досить  значним джерелом доходів місцевих бюджетів. Кількість  підприємств,  які  отримали  ліцензії  в   1999   році, становить  понад 127 тисяч.  До місцевих бюджетів надійшло близько 90 мільйонів гривень.  Це,  повторюю,  стабільне  джерело  доходів бюджетів.

 

     Поряд з  цим  у  чинному законі є деякі норми,  які створюють можливість  проводити  таку  діяльність  без  сплати  ліцензійного збору.  У  1999  році  було  видано  понад 20 тисяч ліцензій (а це близько 20 процентів усіх виданих ліцензій) без сплати відповідних коштів,  внаслідок  чого до місцевих бюджетів не надійшло понад 18 мільйонів гривень,  у тому числі понад 5 мільйонів  гривень  таких доходів не отримали місцеві бюджети міст.

 

     Усе це  викликано  тим,  що  на  час  прийняття  цього закону (повторюю,  в 1996 році) Верховною Радою було прийнято  рішення  і було    визнано    за   доцільне   надавати   ліцензії   суб'єктам підприємницької  діяльності  Укоопспілки  без  сплати  коштів   за ліцензії.  На  той  час  це було виправдано,  оскільки Укоопспілка знаходилася в занепаді і  не  могла  здійснювати  оплату  за  такі ліцензії.

 

     Однак практика застосування цих норм свідчить,  що намітилися деякі  негативні  тенденції  в  конкурентних   умовах   діяльності суб'єктів   підприємницької   діяльності,  які  працюють  у  сфері роздрібної торгівлі  з  продажу  алкогольних  напоїв  і  тютюнових виробів,  -  суб'єктів  з  Укоопспілки  та  інших.  У  містах,  де конкурентні  умови  і  можливість  отримання  прибутку   однакові, Укоопспілка   має   можливість  здійснювати  торгівлю  без  оплати ліцензій і таким чином мати надприбутки від такої діяльності.

 

     Ми порахували,  що у містах розташовано понад  800  суб'єктів підприємницької  діяльності  Укоопспілки,  які здійснюють торгівлю цими видами товарів  у  торговельних  точках,  яких  нараховується понад  3 тисячі.  У зв'язку з цим недоотримано в бюджет більш як 5 мільйонів гривень доходів від такої діяльності.

 

     Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді внести уточнення до чинного  законодавства,  яке  полягає в тому,  що у частині сьомій статті 15,  де визначено право надання ліцензій і  де  передбачено надання  ліцензій  підприємствам  споживчої  кооперації без сплати коштів  за  ліцензії,  передбачити,  що  отримують  ліцензію   всі суб'єкти   підприємницької   діяльності  за  винятком  підприємств споживчої кооперації,  які діють  у  сільській  місцевості.  Таким чином,   суб'єкти   підприємницької  діяльності  Укоопспілки,  які здійснюють  діяльність  з  продажу   цих   товарів   у   сільській місцевості,   отримуватимуть   ліцензію   на   юридичну   особу  і здійснюватимуть діяльність у всіх торговельних  точках,  які  вони мають  у  сільській місцевості,  а при продажу таких товарів через торговельні точки в містах вони працюватимуть в однакових умовах з іншими  суб'єктами,  тобто  отримуватимуть ліцензію на кожне місце торгівлі.

 

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання   до   Василя    Васильовича? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Костинюк. За ним - депутат Семенюк.

 

     КОСТИНЮК Б.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  будівництва,   транспорту   і   зв'язку   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Шановний доповідачу!  Ви сказали,  що з метою збереження належного контролю   за   діяльністю   підприємств,   заснованих  споживчими товариствами,  виконання  ними  ліцензійних  умов   діяльності   і наповнення місцевих бюджетів необхідно запроваджувати ліцензування кожного торгового робочого місця.  Але чому ви робите виняток  для споживчої  кооперації в сільській місцевості?  Зараз і в сільській місцевості  з'являється  конкурентне  середовище.  І   чому   тоді приватне  підприємство фермерське чи будьяке інше має відрізнятися від підприємства споживчої кооперації саме на селі?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую за запитання. Ваше зауваження слушне, безумовно,  що прийняття такого рішення створює дещо нерівні умови для  проведення  такої  діяльності  в  сільській  місцевості.  Але Укоопспілка  надала уряду цілий ряд розрахунків,  які свідчать про те,  що вони не в  змозі  сьогодні  забезпечити  діяльність  своїх підприємств   у   сільській   місцевості,  особливо  у  віддалених сільських населених пунктах,  де крім торгівлі  Укоопспілки  ще  в багатьох випадках немає інших торговельних організацій,  які могли б забезпечувати населення тієї  місцевості  товарами.  Ці  функції покладено   і   здійснюються   в   основному  підприємствами  лише Укоопспілки. Ми врахували ці обставини і тому запропонували внести саме такі поправки до чинного закону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк. За нею - депутат Роєнко.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція "Лівий  центр",  Соціалістична  партія  України.  Шановний Василю   Васильовичу!   Це  запитання  частково  задав  попередній депутат,  але я хотіла б продовжити. На сьогодні системи споживчої кооперації практично вже немає, особливо в трудонедостатніх селах. Тому  мені  здається,  що  з  такими  підходами   департамент   по регулюванню  виробництва і обігу алкогольних напоїв (звичайно,  це вже монопольна структура) хоче управляти не тільки підприємствами, які  ще  більш-менш  працюють,  а вже й тими...  Там уже навіть не стільки підтримка,  скільки занепад.  Тому наша фракція вважає, що сьогодні щодо сільської місцевості цю пропозицію не слід приймати. Можна просто дописати:  "трудонедостатні села".  У нас  є  рішення Кабінету Міністрів,  є програма розвитку трудонедостатніх сіл,  де розроблений механізм стимулювання.

 

     І до  того  ж,  скільки  ще   разів   ми   будемо   змінювати законодавство?  У  нас  щотижня - тільки питання про акциз і більш нічого.

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую  за  запитання.   Я   сприймаю   вашу пропозицію.   Дійсно,   є  питання,  і  ми  повинні  певним  чином розглянути ці пропозиції і, можливо, уточнити норми закону.

 

     Думаю, що в першому читанні ми могли б прийняти запропоновану редакцію,  а  при  підготовці  до  другого  читання проаналізувати питання,  які ви порушили,  і якщо буде  можливість,  з  допомогою Укоопспілки   визначити   такі   місця  з  недостатніми  трудовими ресурсами,  щоб створювати умови для забезпечення їх товарами.  Ми могли б диференціювати цю норму з урахуванням ваших пропозицій.

 

     ГОЛОВА. Віктор Роєнко. За ним - депутат Беспалий.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України.

 

     У мене    таке   запитання.   По-перше,   треба   Укоопспілку підтримувати, тому що ми знаємо її історію, і вона все-таки давала можливість розвитку торгівлі на селі.

 

     Але у  зв'язку з цим у мене таке запитання:  коли пророблявся цей законопроект, фінансове обгрунтування, бралися до уваги кошти, які  ми  отримували  від  Укоопспілки за ліцензування по сільській місцевості за чинним законом?

 

     І якщо ми внесемо зміни,  то що зміниться?  Буде  це  великий вплив  чи  не  буде,  враховуючи  навіть  те,  що  все-таки ціни в сільській місцевості вищі, ніж у місті?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Дякую за  запитання.  Є,  безумовно,  різні точки  зору  на  діяльність  Укоопспілки,  і  ми  якраз  хотіли  б запропонувати компромісний варіант,  щоб задовольнити і ті вимоги, щоб підтримати Укоопспілку, яка діє в сільській місцевості.

 

     Наша пропозиція,   яку  ми  внесли,  не  змінює  умов  видачі ліцензій для сільської місцевості і не вимагає якихось  додаткових коштів, щоб їх сплачували підприємства Укоопспілки на селі.

 

     Я повторюю:  ми  вносимо  зміни  лише  щодо  тих торговельних організацій Укоопспілки,  які діють у містах.  І тут ми пропонуємо ввести оподаткування - оплату ліцензії.

 

     А суму я можу назвати. На сьогодні Укоопспілка за ліцензії на торговельну діяльність у сільській місцевості сплачує  2  мільйони гривень. Вони залишаються незмінними.

 

     ГОЛОВА. Борис Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, НДП). Шановний доповідачу! З чим не можна не погодитися, то це з тим,  що ми маємо  всілякими  заходами  підтримувати  село  і створювати там кращі умови для торговельної діяльності,  тому що в селі ця сфера дуже занедбана.

 

     Але чи не здається вам,  що Укоопспілка домінує на селі  саме тому,  що  має пільги.  От ви кажете:  є такі місцевості,  де крім Укоопспілки  нічого  іншого  немає.  То  може  тому  й  немає,  що Укоопспілка  стала  там  монополістом?  Як  ви вважаєте?  Це перше запитання.

 

     І друге запитання.  У нас  у  законодавстві  визначені  рівні сприятливі  умови  для  підприємств  (у тому числі й торговельних, закупівлі) різних форм власності. Чи не вносите ви просто конфлікт у законодавство,  надаючи штучну перевагу одній із форм власності, а саме кооперативній,  до того ж ще й конкретній  організації,  що взагалі є прямим лобізмом?

 

     Дякую.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.   Дякую.  Я  хотів  би  підкреслити,  що  не ставиться завдання створення якихось пільгових  умов  узагалі  для діяльності Укоопспілки. Мова йде лише про торгівлю окремими видами товарів - алкогольними напоями і тютюновими виробами.  Вони  не  є домінуючими видами у продажу товарів Укоопспілки.

 

     І друга  частина  нашої пропозиції полягає в тому,  що видача ліцензій за плату - це авансове оподаткування доходів  Укоопспілки від  цієї  діяльності.  А оскільки невелика частка якраз цих видів товарів у продажу,  це  не  створить  значних  додаткових  доходів Укоопспілки в сільській місцевості.  Тому ми вважаємо,  що ця наша пропозиція не створить  якихось  умов  для  домінуючої  діяльності Укоопспілки  в  сільській місцевості.  По всіх інших видах товарів вона буде працювати абсолютно в однакових умовах.

 

     ГОЛОВА. Борисе  Яковичу,  я   так   розумію,   якщо   там   є підприємства  Укоопспілки,  то  ми  ж  не  можемо  закрити.  Треба створювати конкуренцію, а там - хто витримає.

 

     Дякую, Василю Васильовичу,  час вичерпано.  Ні,  список  був, Сергію Івановичу. Ви вже другому доповідачу поставите запитання.

 

     Слово надається   народному   депутату   Віктору  Михайловичу Пинзенику.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановні  народні  депутати!  Вашій  увазі  пропонується технічна  поправка  до закону,  яка зумовлена наступним.  На право торгівлі  алкогольними  напоями,  на  місце   торгівлі   видається ліцензія. Однак в окремих місцях деякі контрольні органи трактують цю норму своєрідно і вимагають ліцензію на кожен  касовий  апарат. Тобто  якщо  поруч  стоять два касові апарати,  але місце торгівлі одне, вимагають дві ліцензії.

 

     Це відбувається не всюди.  І для того щоб усунути розбіжності в  тлумаченні  закону,  пропонується  прийняти норму,  що ліцензія видається незалежно від кількості контрольно-касових апаратів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Михайловича?  Федір Абрамов і Сергій Дорогунцов. Будь ласка. Все, немає більше.

 

     Увімкніть мікрофон депутата Абрамова.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая  партия.  Уважаемый Виктор Михайлович! Частые встречи с избирателями показывают,  что значительная  часть предпринимателей несвоевременно платит налоги, жульничает и больше того - торгует продукцией,  которая ведет к  гибели  многих  наших людей.

 

     Почему в    проекте   закона   не   предусмотрена   монополия государства на производство  и  торговлю  алкогольными  напитками, табачными изделиями?

 

     Спасибо.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Дякую.  Я  згідний  з  першою  частиною вашого запитання,  що  не  повинно  бути   цього,   але   це   не   норма законопроекту,  про  який  я  говорив.  Це  може бути врегульовано зовсім іншим законом.

 

     ГОЛОВА. Дорогунцов Сергій Іванович.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибі,  Іване Степановичу, що не забули. Шановний Вікторе Михайловичу!  Я так розумію, що горілка, спирт та інші алкогольні напої - це вічне питання порядку денного Верховної Ради всіх скликань. Думаю, що не востаннє ми його розглядаємо.

 

     Скажіть, будь ласка,  якщо у вас є такі дані за 1999 рік,  як чистий прибуток від виробництва і  реалізації  горілчаних  виробів розподілився  між  бюджетами всіх рівнів і тими,  хто цією справою займається? Для мене важливі абсолютні цифри, а не в процентах, бо я  знаю,  який  там  нікчемний податок.  От які суми:  скільки там мільярдів, скільки тут? Якщо є такі дані, будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановний Сергію Івановичу,  не знаю,  бо я  не готувався з цього питання, зовсім інший предмет регулювання даного закону.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Михайловичу.

 

     Слово для співдоповіді  надається  члену  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Вячеславу Сокерчаку. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (виборчий  округ  142,  Одеська область). Шановні народні депутати! Наш комітет ще 21 червня цього року  розглянув  поданий  Кабінетом  Міністрів  законопроект   про внесення  змін  до  статті  15  Закону  про  державне  регулювання виробництва і торгівлі спиртом  етиловим,  коньячним  і  плодовим, алкогольними   напоями   та  тютюновими  виробами.  І  аналогічний законопроект про внесення змін до цього  закону  внесено  народним депутатом Пинзеником.  Ми пропонуємо обидва законопроекти прийняти за основу і до другого читання звести їх в один,  дати  можливість комітету  попрацювати  над  поправками  і протягом тижня внести на розгляд Верховної Ради України.

 

     У комітеті  також  були   розглянуті   зауваження   Головного науково-експертного  управління.  Ми погоджуємося з деякими з них, враховуючи,  що закон дійсно повинен створювати  рівні  умови  для торгівлі   в   сільській   місцевості   суб'єктів  підприємницької діяльності.  А то у нас справді є випадки,  про що говорив  Василь Васильович Регурецький, коли отримує ліцензію споживспілка в селі, а торгує у місті. І таким чином порушується задеклароване у статті 42  Конституції  право  на  зайняття  підприємницькою діяльністю в рівних умовах. Саме тому, Іване Степановичу, я пропоную і запрошую народних  депутатів  проголосувати в четвер за прийняття в першому читанні цих законопроектів. А при доопрацюванні до другого читання зведемо  їх  в один законопроект,  оскільки вони обидва стосуються статті 15 названого закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть  запитання?  Роман   Безсмертний,   Сергій Дорогунцов і Віктор Роєнко.

 

     Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція Народнодемократичної партії.  Шановний  Вячеславе  Михайловичу!  Я звертаю  вашу  увагу на текст цього законопроекту,  особливо того, який  подав  уряд.  Такого  поняття  як  "сільська  місцевість"  в адміністративному праві взагалі не існує.  До сільської місцевості належать   і   міста   районного   значення,   які   є,   скажімо, адміністративними   центрами.  Тому  при  доопрацюванні  необхідно обов'язково застосовувати ті терміни,  які є в Конституції,  тобто "село",   "селище",  "місто".  Рішення  про  віднесення  населених пунктів до певних категорій  приймається  Верховною  Радою,  тобто лише  на  основі  цих  документів можна буде відносити ці населені пункти до певних категорій і відповідно видавати ліцензії.  Інакше ми  ситуацію  доведемо  до  того,  що  судова система змушена буде розв'язувати ці конфлікти.

 

     Дякую за увагу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Дякую вам, Романе Петровичу. Дійсно, я сказав, що  ми  взяли  до  уваги  зауваження  Головного науковоекспертного управління,  в якому якраз і говориться про те, про що ви сказали. Так  що  при  доопрацюванні ми обов'язково врахуємо вашу позицію і позицію управління.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Сергія Дорогунцова.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І. Спасибі, Іване Степановичу. Фракція Компартії України. Шановний Вячеславе Михайловичу! Я хочу сказати, що належу до меншої частини депутатського корпусу,  яка вживає цей  продукт, про який ви тут доповідали.

 

     ГОЛОВА. Так тут же три види, який продукт ви вживаєте?

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І. Не дивіться на мене з осудом, а скажіть, будь ласка,  чи немає у вас даних,  скільки на селі (а не  в  сільській місцевості)  випивають  люди  на  рік  самогону  і скільки горілки укоопспілківської,  про яку так усі дуже бідкаються.  Я думаю,  що треба  їм ці пільги дати,  але яке співвідношення,  відоме воно чи ні?

 

     Спасибі вам, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Сергію Івановичу,  я чесно не знаю, чи у нас є такий  облік - скільки самогону вживається.  Але я знайшов недавно таку цікаву інформацію, що на одного громадянина в Україні спожито 1,2 літра спирту, в той час як у середньому по Європі цей показник 5,8 літра спирту.  Це дуже мало.  Скажіть,  будь  ласка,  де  його більше  вживають  - в середньому по Європі чи в Україні?  Отже,  я думаю, що можна зробити корекцію і самому визначити, скільки у нас вживається самогону.

 

     Проте мова тут про інше, Сергію Івановичу. Стоїть питання про те,  як видачею ліцензій стимулювати торгівлю на селі. Тому що так вийшло, що сьогодні Укоопспілка продає під знесення свої магазини, запускає туди в оренду підприємців і  ті  користуються  ліцензією. Потім  ці  підприємці  сідають в машини,  з ліцензією виїжджають у районні центри, у міста і торгують собі. І від цього ніякого зиску для сільської місцевості немає.

 

     А ми говоримо про те, що при доопрацюванні до другого читання треба зробити так, щоб правом на цю пільгу відповідно до статті 15 Закону  про  державне регулювання користувався той,  хто торгує на селі, хто розвиває мережу торгових закладів на селі.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе   Михайловичу,   раніше    була    методика розрахунку  показника  вживання  самогону.  Так  що  цей  показник розраховується.

 

     Віктор Роєнко. Будь ласка.

 

     РОЄНКО В.Г.  Вячеславе Михайловичу,  у мене таке питання щодо пропозиції, внесеної народним депутатом Пинзеником. Що криється за цією пропозицією? Тому що я не думаю, що у великому захваті будуть ті,  хто  торгує,  від  визначення  місця  торгівлі  і  збільшення визначення  по  кількості  апаратів   в   одному   приміщенні   чи товарно-касових книг.  Що криється за цим?  Треба, щоб розібралися депутати перед тим, як голосувати.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Вікторе Григоровичу,  треба повністю прочитати цю поправку і тоді ви зрозумієте,  що там криється.  У вас вона є? Є. Ліцензійна палата вже не раз давала роз'яснення з приводу того, що  таке  торгове  місце  і чи повинно воно бути обладнано касовим апаратом.  Але оскільки в Законі нечітко  визначено,  сказано,  що торгове місце - це місце реалізації товарів, обладнане електронним контрольно-касовим  апаратом  і  так  далі,  то  й  треба   внести поправку.

 

     Наприклад, якщо  в  гастрономі працюють три продавці,  з яких один продає молочні продукти,  другий - ковбасу, а третій ще щось, то згідно з законом, який на сьогодні діє, без поправки Пинзеника, треба на кожного продавця мати касовий  апарат.  А  його  поправка дозволяє   працювати   з   одним   касовим   апаратом,  який  буде обслуговувати весь торговий зал.

 

     Так що,  я думаю,  треба підтримати.  Це нормально і не  буде різних тлумачень цього закону.

 

     ГОЛОВА. Так,  дякую,  Вячеславе  Михайловичу.  Але  ж  це  ми прийняли такий закон,  згідно з яким  треба  на  кожного  продавця касовий  апарат.  Давайте  вже думати тоді,  коли приймаємо,  і не поспішати.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Іване Степановичу,  там у законі все нормально записано, але його намагаються по-різному тлумачити. Розумієте?

 

     ГОЛОВА. Ну, це вже інша справа.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Там  нормально,  тому  що  там  для  сільських органів самоврядування.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Переходимо  до  обговорення  питання  порядку денного.

 

     Слово надається  народному депутату Олені Мазур.  За нею буде виступати депутат Чаговець.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Когда я смотрела эти  поправки,  резолюцию нашего экспертного отдела и слушала пана Регурецкого,   меня   поразил   такой   избирательный   подход   к наполняемости  бюджета.  В  одном Законе под названием "про заходи щодо   фінансового    оздоровлення    суб'єктів    підприємницької діяльності"  они  спокойно прощают почти полтора миллиарда гривень бюджетных   средств,   а    по    этому    закону    в    общем-то недофинансирование,  как они пишут, будет всего 219 миллионов, это их "слишком" беспокоит. То есть полтора миллиарда их не беспокоят, а вот утечка, так сказать, всего 200 миллионов для спирта, который будет использоваться в медицине, их страшно беспокоит.

 

     Можно, конечно, этому дать обяснение в свете той информации, которой  мы располагаем.  Я вот недавно,  несколько месяцев назад, столкнулась с таким фактом. Во все больницы Украины главврачам был передан   приказ   за   подписью   нынешней  нашей  коллеги  Раисы Васильевны,  который  предписывал  покупать  за  бюджетные  деньги лекарства,     производимые    только    некоторыми    зарубежными фармацевтическими фирмами.  Я нисколько не сомневаюсь в  честности Раисы  Васильевны,  более чем уверена,  что ее заставили подписать этот приказ лоббисты,  так сказать,  от фармации. Мы знаем, кто их контролирует, в том числе некоторые ребята из депутатского корпуса и из исполнительной власти.  Наверное поэтому Раиса  Васильевна  в Верховный   Совет  и  пошла,  так  сказать,  чтобы  ее  сильно  не подставили.

 

     Но это наводит на  очень  интересные  размышления  по  поводу того,   что   спирт   сегодня   и   другие  лекарства  на  спирту, действительно жизненно  необходимые  для  страдающих  целым  рядом заболеваний,  которые  просто неизлечимы (и этот перечень лекарств обязателен  для  закупки  и  аптеками,  и   больницами),   сегодня недоступны, непосильны нашим больным.

 

     Хочу еще   один   пример   привести   в   свете   вот  такого государственного лоббизма тех, кто стоит за фармацией. В Луганской области,  в  нашей  областной "Фармации",  сегодня есть уникальные технологии,  удешевляющие в  20-30  раз  препараты  инсулиновые  и другие.   Но  кто-то  запрещает  нашим  отечественным  фармацевтам вводить в производство эту технологию,  копеечную  технологию.  Им просто   запрещают  производить  эти  дешевые  лекарства.  Поэтому абсолютно неудивителен такой подход Минфина и нашего  Комитета  по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     Ну, я  тоже  хочу дать историческую справку (в свете справки, которую дал Аппарат Верховного  Совета)  по  поводу  наполняемости бюджета.  Хочу  сказать,  что наша история знает и другой факт.  С 1914 по 1925 годы в Российской империи действовал  так  называемый сухой  закон,  и в эти годы казна Российской империи увеличилась в десять раз.  Почему? Потому что народ протрезвел просто-напросто и деньги  начал  тратить  не  на  водку,  а стал заниматься науками, искусством и технологиями.  Тогда тоже существовало эмбарго Запада на покупку наших экспортных товаров.

 

     И власти Российской империи говорили: не будут брать наш хлеб - ничего,  наш народ его наестся; не будут давать нам трактора - тоже не страшно, наш народ, трезвый и сытый, сам сделает эти трактора.

 

     Поэтому я хочу сказать, что действительно необходимы какие-то льготы собственным товаропроизводителям тех препаратов, из которых делаются жизненно необходимые лекарственные препараты.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Василю Чаговцю. За ним буде виступати депутат Баулін.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (виборчий округ 180,  Харківська область).  Дякую,  Іване Степановичу.  Група   "Відродження   регіонів".   Шановний   Іване Степановичу!   Шановні   колеги!  Наша  депутатська  група  цілком підтримує пропозиції Кабінету Міністрів,  щоб скасувати  пільги  з плати  за  ліцензії  на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами,  які надано споживчим спілкам.  Для  цього  є декілька причин.

 

     Ідея кооперативного  руху  полягає  в  тому,  щоб забезпечити можливості для координації та розвитку підприємницької  діяльності малих   підприємств.   Іншими   словами,  велика  кількість  малих виробників об'єднується з метою  зменшення  витрат  на  реалізацію своєї  продукції.  Продаж  алкогольної продукції є діяльністю суто посередницькою,   оскільки   виробництво   алкогольної   продукції рентабельне лише на великих підприємствах. Тому закладена в Законі про споживчу кооперацію ідея не має ніякого відношення до пільг на продаж алкогольних напоїв чи тютюнових виробів. Це по-перше.

 

     По-друге, пільги  на  роздрібний  продаж  алкогольних  напоїв становлять загрозу для якості продукції,  що продається.  Є  різне ставлення до державної чи іншої монополії, але залишати продаж без достатнього контролю також не можна.

 

     Виробництво алкогольних  напоїв  є  надзвичайно  рентабельною діяльністю.  У  ціні алкогольних напоїв до 70 відсотків становлять податки,  тому  завжди  є  спокуса  продати  нелегально  вироблену неякісну  продукцію.  Продаж  ліцензій  -  це  не  тільки збирання надходжень до бюджету, а й контроль.

 

     По-третє, як   зазначив   Кабінет   Міністрів,   пільги   для кооперації не мають достатнього економічного обгрунтування.  Через рентабельність плата за ліцензії поки що практично не впливала  на число торгових місць.  Тому, навіть скасувавши дію існуючих пільг, продаж алкогольних  напоїв  підприємствами  кооперації  залишиться прибутковим. При цьому буде усунуто нерівність в умовах діяльності інших структур. Тим більше що мова тут не йде про село.

 

     Щодо змін,  викладених  у  законопроекті  народного  депутата Віктора  Михайловича  Пинзеника,  то  це  питання є неоднозначним. Ліцензії видаються по числу торгових місць,  що обладнані  касовим апаратом.  З  прийняттям  поправки  виникає  можливість  мати одне торгове місце,  але більш як один  касовий  апарат  у  приміщенні. Виникає  проблема  з контролем за торгівлею алкогольними напоями і тютюновими  виробами.  Тому  ця   поправка   вимагає   додаткового обговорення в профільному комітеті.

 

     Таким чином,   депутатська   група   "Відродження   регіонів" пропонує підтримати законопроект, внесений Кабінетом Міністрів, за основу,   а  пропозиції  народного  депутата  Пинзеника  вимагають додаткового обговорення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Бауліну.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Фракция   коммунистов.   Уважаемые   коллеги   народные депутаты!  Я частенько отрицательно отношусь как к законопроектам, подаваемым правительством,  так и подаваемым нашими реформаторами. Но к сегодняшним проектам у меня иное отношение. Я буду краток.

 

     Система потребкооперации  была создана для развития торговли, общественного питания и ряда других услуг на селе.  И мы знаем,  в каком  ужасном  состоянии  она  находится сейчас,  да и вообще все предприятия,  расположенные в  сельской  местности.  Поэтому  надо поддержать    систему    потребкооперации,    пусть   даже   путем предоставления одной лицензии на одно юридическое лицо.

 

     Елена Мазур,  выступавшая здесь,  ратовала  о  сухом  законе. Елена Анатольевна,  я с горечью должен констатировать, что на селе пили и будут пить.  И что даже в советское время продажа  спиртных напитков  давала  до  половины  товарооборота  в  общепите и среди продуктовых товаров.

 

     Что ж,  пусть пьяницы хотя бы поддерживают сельскую торговлю. Но если кооперация (по-моему, господин Бессмертный акцентировал на этом) захочет торговать водкой и сигаретами в городе,  то извольте конкурировать  на  равных с остальными участниками этого процесса, то есть получайте лицензию на каждое торговое место.

 

     Но вот полностью  лишать  кооперацию  льгот  в  этом  вопросе нельзя, иначе мы до конца добьем еле дышащую сельскую торговлю.

 

     Теперь о   логике   Виктора   Пинзеника.  С  ней  тоже  нужно согласиться. Если на торговой точке несколько кассовых аппаратов - и  слава  Богу.  Но  дробить  лицензии  по  аппаратам - это просто глупость.  Неужели нормальный  предприниматель  будет  платить  за лицензию на каждый аппарат? Конечно не будет.

 

     Поэтому я  поддерживаю  оба  законопроекта и предлагаю завтра проголосовать за проект постановления, подготовленный Комитетом по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Бажаючі   виступити   в   обговоренні  такою можливістю   скористалися.   Обговорення   завершено.    Більшість виступаючих вносили пропозицію взяти за основу урядовий проект,  з урахуванням проекту депутата Пинзеника доопрацювати  і  внести  на друге читання один проект закону.

 

     ----------------

 

     Наступне питання порядку денного - проект Закону про внесення змін до Закону України про страхування,  5407. Доповідає заступник міністра фінансів Володимир Макарович Матвійчук. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  На  ваш  розгляд вноситься  проект  Закону  про внесення змін до Закону України про страхування,  необхідність  прийняття   якого   зумовлена   такими причинами.

 

     Відповідно до  Указу  Президента  України від 15 грудня 1999 року 1573 про зміни у структурі центральних  органів  виконавчої  влади ліквідовано  Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю,  а його функції передано Міністерству фінансів.

 

     У зв'язку з цим необхідно  в  Законі  про  страхування  слова "Комітет  у  справах  нагляду  за  страховою  діяльністю" замінити словами "Міністерство фінансів України",  для того щоб  виконувати функції з видачі ліцензій та здійснювати контроль.

 

     Прошу підтримати цей проект закону.

 

     ГОЛОВА. Чи   будуть   запитання   до  Володимира  Макаровича? Запишіться, будь ласка.

 

     Слово надається  Володимиру  Яценку.   За   ним   -   депутат Безсмертний.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).   Дякую.   Фракція   Компартії,   Союз "Чорнобиль України".  Власне кажучи, можна було б і підтримати цей законопроект,  оскільки він носить фактично  формальний  характер. Але  щодо  суті  тих  змін,  які відбулися.  Ліквідовано Комітет у справах нагляду  за  страховою  діяльністю,  і  фактично  сьогодні страхова діяльність вийшла з-під контролю держави.  У Міністерстві фінансів немає відповідних  фахівців,  які  розбиралися  б  у  цій справі.  Я  так  думаю,  що  допущено серйозну помилку,  коли було ліквідовано цей комітет, я підкреслюю, указом Президента. Не знаю, хто  йому  підсунув  це,  але таким чином завдано величезної шкоди нашій державі.  Держава втратила контроль над такою  величезною  і супердохідною галуззю господарства.

 

     Як виправити цю помилку, Володимире Макаровичу?

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я  хотів би відповісти на це ваше запитання і на ваші висновки таким чином.  Я не згоден із тим,  що ви сказали, зовсім  навпаки.  У  структурі  центрального  апарату Міністерства фінансів створено департамент, який здійснює контроль за страховою діяльністю.  До  цього департаменту зараховано більшість із кращих спеціалістів,  які працювали в комітеті,  і вони продовжують  свою діяльність.  Роль цього департаменту,  як нам здається,  підсилена порівняно з комітетом. До речі, контроль за страховою діяльністю - це  діяльність,  пов'язана  з  контролем  за фінансовою діяльністю страхових організацій,  і  краще  проконтролювати  саме  фінансову діяльність  страхових організацій може лише Міністерство фінансів. Про це свідчать  результати  такої  діяльності  з  часу,  коли  ми зайнялися цією справою.

 

     Тому абсолютно не втрачено контроль, зовсім навпаки -посилено контроль  за  страховою  діяльністю.  Міністерство  фінансів   уже підготувало  зміни  до  закону про страхову діяльність,  розпочало роботу над змінами нормативів,  контролює  страхову  діяльність  і таке інше.

 

     Якщо потрібно   вам  особисто  окремо  дати  інформацію  щодо діяльності  Міністерства  фінансів  з   контролю   за   страховими організаціями,  ми готові підійти до вас у будь-який час, показати свою діяльність, і ми доведемо вам, що ця робота поліпшилася. І це тільки  на  користь  страховим організаціям,  тому що ми пов'язали діяльність  з  контролю  за  різними   фінансовими   напрямами   з діяльністю комітету.

 

     До речі,   ми   це   пов'язуємо   і   стосовно   контролю  за інвестиційними компаніями, за різними позабанківськими установами, і повірте, що це дуже хороше рішення.

 

     ГОЛОВА. Роман Безсмертний. За ним - депутат Москвін.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.    Фракція    Народнодемократичної   партії. Володимире Макаровичу,  наскільки я розумію,  така  сама  поправка стосується і колишньої Держспецмонополії.

 

     Так ось  я  хочу  вам навести приклад.  Після утворення цього органу  на  ринку   спирту   і   алкоголю   з'явився   новий   вид фальсифікації,  коли  під одним і тим самим акцизним номером,  під однією маркою,  під однією серією заводу  випускається  аналогічна партія.  Сьогодні  на  ринку трапляються по три аналогічних партії товарів.

 

     Це свідчення  того,  що  зосереджувати  такі  повноваження  в одному органі влади неприпустимо,  тому що ми намагаємося сьогодні зібрати  якісь  кошти  в  бюджет,   а   за   рахунок   таких   дій недобросовісних  чиновників,  про яких ви тільки-но інше говорили, Державний бюджет втрачає.

 

     Тому для того, щоб навести порядок у системі, треба дисперсно розподілити   ці   повноваження   між   різними   органами  влади: Міністерством    внутрішніх    справ,     Державною     податковою адміністрацією,  Міністерством фінансів.  Тоді,  конкуруючи,  вони будуть добросовісно виконувати свої обов'язки.

 

     Дякую за увагу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я би хотів відповісти на це  запитання  таким чином.  Ми  повинні розмежувати:  контроль за діяльністю страхових організацій - то  є  фінансовий  контроль,  за  фінансовим  станом страхових  організацій,  а  що  стосується контролю за алкоголем і тютюном  -  то  це  зовсім  інша  сфера  діяльності,  вона  більше пов'язана  з  додатковими  доходами  бюджету,  з  боротьбою  проти несплати платежів до бюджету і таким іншим.

 

     Я не  дуже  згоден  з  вами  в   тому,   що   переведення   в підпорядкування  Міністерства  фінансів  цієї структури спричинило те,  про що  ви  сказали.  Ми  створили  в  Міністерстві  фінансів департамент,  який  є  окремою  юридичною  особою,  і практично не змінили функцій цього органу.  Тобто ті речі, про які ви говорите, не  є  результатом  зміни  структури,  це є результатом,  напевно, недостатньої роботи цього органу. І ми будемо це виправляти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Москвін. Будь ласка.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  ПЗУ).  Шановний  Володимире Макаровичу! Все ж таки я хочу погодитися із своїм колегою Яценком, а не з вами,  бо я знаю, що страхові організації не дуже сприйняли цю реорганізацію.  І  хотілося  б  знати,  які  були  мотиви  цієї реорганізації?  Чому був ліквідований Держстрахнагляд? До того ж у проекті Податкового кодексу,  скажімо, податковий тиск на страхові організації   посилений.   Яка  позиція  щодо  цього  Міністерства фінансів?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Я хотів би ваше запитання по суті розділити на дві частини:  перше - стосовно податкового законодавства і друге - щодо  виконання  функцій  з  контролю  за   діяльністю   страхових організацій.   Думаю,   що   ви   погодитеся  з  тим,  що  питання оподаткування абсолютно не пов'язано із зміною структури.

 

     Що стосується першої частини вашого запитання,  то я хочу  ще раз підкреслити і готовий довести це на цифрах:  так, можливо, був якийсь період під час реорганізації,  коли ще функції передавалися від   комітету   Міністерству   фінансів   і,   може,  були  якісь недоречності.  Але я би хотів,  щоб ви зустрілися з представниками Ліги  страхових  організацій,  ми  знаємо їх позицію,  у них немає абсолютно ніяких претензій до роботи Міністерства фінансів.  Ми  з кожним днем поліпшуємо свою роботу, і це зроблено нормально.

 

     Я хочу  ще  раз підкреслити і переконати вас,  що контроль за діяльністю страхових  організацій  -  це  контроль  за  фінансовим станом страхових організацій,  створенням резервів, їх розміщенням і таке інше.  І більш  кваліфікований  контроль,  ніж  це  роблять спеціалісти  Міністерства  фінансів,  ніхто  не може забезпечити в державі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.  Володимире Макаровичу!  Бачите,  розпочалася вже дискусія  між  народними депутатами,  і при голосуванні буде важко все-таки протягнути саме ваш законопроект. У зв'язку з цим я хотів би,  щоб  ви внесли ясність.  Порівняйте структуру,  чисельність і посадові оклади комітету,  що  був  попередньо,  і  сьогоднішнього департаменту,  і зразу все стане на свої місця.  Я вже не кажу про корупцію, яка з цим пов'язана.

 

     Будь ласка, дайте відповідь.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Я хотів би відповісти на це  запитання  таким чином.  Щодо складного проходження цього законопроекту у Верховній Раді,  то я  хочу  нагадати,  що  згідно  з  Конституцією  України Президент   України   має   право  реформувати  центральні  органи виконавчої влади.  І Президент України відповідно  до  Конституції зробив цю справу. Це перше.

 

     Друге. Я   ще   раз  наголошую,  що  ми  готові  довести,  що Міністерство фінансів провадить цю діяльність  на  більш  високому рівні.

 

     І останнє.  Стосовно  чисельності  хочу вам доповісти,  що ми справді провели деяке скорочення.  Я по пам'яті просто назву, що в комітеті було,  здається,  86 штатних посад, у нас їх тепер менше. Що стосується рівня заробітної плати спеціалістів, які здійснювали контроль,  то  дійсно,  трошки зріс рівень заробітної плати,  бо в Міністерстві фінансів,  як і в решті міністерств,  вона  на  10-15 гривень  більша,  ніж  у  комітетах.  І я не вбачаю в цьому чогось страшного.  Трошки більша заробітна  плата.  І  це  тільки  сприяє поліпшенню контролю за діяльністю страхових організацій.  Якщо вам треба додаткова інформація, ми готові її надати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мармазов.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Шановний  Володимире  Макаровичу!  У  мене  таке  запитання.  Мені здається,  коли  Мінфін  перебрав  на  себе  функції   регулювання страхової  діяльності,  то  там стала повна анархія.  Згадайте,  в кінці минулої сесії ви доповідали від Кабміну  проект  Закону  про цивільне  обов'язкове  страхування власників транспортних засобів. Не пройшов вмотивовано,  депутати різних  політичних  напрямів  не підтримали його. Що ви робите? Всупереч закону приймаєте постанову Кабміну  1276,  якою  вводите  додаткові  вимоги   до   реєстрації транспортних  засобів,  чим  порушуєте  Цивільний кодекс,  вводите обов'язковий поліс страховий,  чим порушуєте  Закон  про  дорожній рух. Як так можна?

 

     Чи не   краще  було  б,  коли  ми  будемо  вносити  зміни  до Конституції,  внести ще одну зміну - записати, що обов'язкові види страхування визначаються виключно законами України. І це, я думаю, було б правильно,  тоді б Мінфін не брав у ручне  управління  такі важливі справи.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.   Із   самого   факту  перепідпорядкування  не випливає те,  про що сказали з приводу вакханалії.  До  речі,  всі документи,  які  ви називали,  розроблялися ще колишнім комітетом. Так що прийняття постанови Кабінету  Міністрів  не  має  абсолютно ніякого відношення до передачі функцій Міністерству фінансів.

 

     Що стосується взагалі прийняття постанови,  то, мабуть, ви як народний  депутат  приймаєте  людей,  які  постраждали   внаслідок автокатастрофи  і тепер ходять від однієї інстанції до другої,  до народних депутатів з приводу відшкодування збитків і не можуть  їх відшкодувати.  Думаю, ви не дуже підтримуєте те, що люди не можуть відшкодувати своїх збитків. Ми ввели оці речі для того, щоб людина могла нормально відшкодувати збитки,  завдані здоров'ю, і втрачене майно.  Ви ж не проти цього?  Тому давайте разом  з  вами  ще  раз подивимося  постанову  і  ви,  мабуть,  погодитеся,  вона прийнята цілком законно на захист наших людей.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире  Макаровичу.   Час   доповіді   ми використали на відповіді, так що я вам дякую.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності  Валерію  Борисовичу  Альошину. Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні колеги! Думаю, що є можливість  зекономити  час  і  тому  я  озвучу  рішення  нашого комітету.  Воно  полягає в тому,  щоб запропонувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект у цілому, і вже завтра ми могли б проголосувати відповідне рішення.

 

     Комітет розглянув  законопроект,  підтримав  його,  хоча було декілька  моментів  при  обговоренні.  Ми   говорили   також   про необхідність взагалі концептуального вирішення питання про органи, які контролюють установи,  що здійснюють  фінансові  операції.  І, очевидно,  в  одному  із  законопроектів,  які  комітет подасть на розгляд Верховної Ради орієнтовно в  жовтні  -  листопаді,  ми  це питання  будемо вирішувати,  і відповідні пропозиції Верховна Рада отримає.

 

     Тому, повертаючись до зазначеного  законопроекту,  я  ще  раз повторюю, що комітет пропонує прийняти його в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Я бачу дві руки

- депутати Семенюк і Асадчев. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Валерію Борисовичу! Ви знаєте, що я вже кілька разів зверталася і до вашого комітету, і сьогодні прозвучав депутатський запит,  і я сподіваюся,  що  завтра  Іван  Степанович оголосить  ще один мій депутатський запит про доручення Рахунковій палаті перевірити,  як же все-таки працювало Національне агентство з управління державними корпоративними правами. Чому я так кажу?

 

     Перше. Коли  було створено Національне агентство з управління державними корпоративними правами,  функції щодо часток державного майна були передані різним компаніям через офшорні зони.

 

     Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю,  і зокрема його голова Яковенко,  виступив  проти  того,  що  державне  майно почало  страхуватися  через  офшорні  зони  в  іноземних страхових компаніях.  Тобто бюджетні кошти йшли з бюджету в  різні  іноземні офшорні зони.

 

     Після цього робиться указ Президента,  ліквідовується комітет тільки через принципову позицію.  Ви ж сьогодні хочете,  щоб ми цю аферу  освятили,  тому  що потрібно,  щоб і далі надходили кошти з бюджету, вони автоматично перераховуються щорічно.

 

     Тому, я вважаю, сьогоднішню пропозицію приймати не потрібно.

 

     Дякую за увагу.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановна Валентино Петрівно!  Думаю, що на запит відповідного змісту ви отримаєте відповідь.

 

     Стосовно того,  хочемо ми освятити аферу чи неаферу,  про яку ви говорили. Прийняттям цього законопроекту ми функції контролю за здійсненням   страхової   діяльності  покладаємо  на  Міністерство фінансів України.  Ці функції у зв'язку з ліквідацією  Комітету  у справах  нагляду  за  страховою  діяльністю  Указом Президента про зміни у  структурі  центральних  органів  виконавчої  влади,  який започаткував  адміністративну реформу в Україні,  мають перейти до Міністерства фінансів. І це має бути відповідно до закону.

 

     Ті питання,  які  ви   порушуєте,   потребують   спеціального дослідження.  І  я  сподіваюся,  що  урядові  структури дадуть вам відповідь на запит, який ви сформулювали.

 

     Я хотів би нагадати  також,  що  і  Національне  агентство  з управління  державними  корпоративними  правами  також ліквідоване відповідно до цього указу Президента України.

 

     ГОЛОВА. Валерій Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую,  Іване  Степановичу.  У  мене   не запитання,  я не хочу виступати з цього приводу,  а хотів би,  щоб Валерій Борисович підтвердив те,  що у всіх цивілізованих  країнах контроль   за   діяльністю  страхових  компаній  здійснюють  якраз міністерства фінансів.  Так і в Англії, і в Австрії. Причому це не просто  контроль,  це  дуже  жорсткий  контроль,  десь по 10 чи 15 пунктах діяльності страхових компаній.

 

     І я думаю,  що нам теж треба перейти на цю систему, прийнявши такий закон. Я просто хотів би, щоб ви підтвердили це.

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую, Валерію Михайловичу, це справді так. Хоча й існують  різні  схеми  контролю,  але  необхідність  причетності Міністерства фінансів не викликає ні в кого заперечень.

 

     Тому ми підтримуємо цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Функції   з   управління   державними  корпоративними правами також покладені на Міністерство фінансів.  І таке  є.  Але давайте ж шукати істину.

 

     Немає більше   запитань?   Сідайте,   будь   ласка,   Валерію Борисовичу.

 

     Слово в  обговоренні  надається  народному  депутату  Леоніду Гусаку.

 

     ГУСАК Л.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової  політики  і  підприємництва  (виборчий   округ   144, Полтавська область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги! Незважаючи  на  повне  взаєморозуміння  стосовно   запропонованого проекту   закону   між  комітетом  та  Кабінетом  Міністрів,  який уповноважений реформувати  систему  органів  державної  влади,  ми сприймаємо ці пропозиції досить обережно.  Викликано це очевидними перегинами у реформі структури органів виконавчої влади.

 

     На наше переконання, нагляд за страховою діяльністю, так само як   і   нагляд   за  інвестиційними  компаніями  та  недержавними пенсійними фондами, має здійснюватися одним чи декількома окремими органами  державної влади.  Це не може бути Міністерство фінансів, яке є головним центром формування державної  фіскальної  політики, що забезпечує проведення єдиної державної фінансової,  податкової, бюджетної політики, формує державну інвестиційну політику.

 

     Міністерство фінансів управляє державними коштами  і  не  має ніякого   відношення   до   нагляду  за  недержавними  фінансовими установами.  Не повинен функції нагляду за  страховими  компаніями виконувати і Національний банк,  оскільки страхові чи інвестиційні компанії є недепозитарними інституціями, що не ставлять за основну мету збереження вкладів населення.

 

     Очевидно, Кабінет   Міністрів   не   має   чіткої   концепції регулювання фінансових ринків.  Здавалося  б,  питання  віднесення повноважень  щодо нагляду до Міністерства фінансів на даному етапі є не дуже принциповим.  Однак є світовий досвід, який підказує, що діяльність  недепозитарних  фінансових  установ  має  регулюватися окремим органом  державної  влади.  Особливість  таких  фінансових інституцій  у тому,  що відповідальність за їхніми зобов'язаннями, звичайно,  державою не гарантується,  хоча окремими  законодавчими нормами і можуть бути встановлені вимоги до формування гарантійних фондів.

 

     Регулювання цієї  галузі  Міністерством  фінансів  з  великою ймовірністю  може  створити  ситуацію,  коли гарантійний фонд буде використовуватися для фінансування державного бюджету. Це створить передумови    для    фінансової   нестабільності,   оскільки   при дестабілізації  державного  бюджету   буде   дестабілізуватися   і фінансова   система.   Уявіть  собі,  що  буде  відбуватися,  якщо збанкрутує якась страхова компанія.  Застраховані особи всі вимоги висунуть до Міністерства фінансів,  і тому треба буде відповідати, хоча в будь-якому випадку воно цього робити не повинно.

 

     Таким чином, депутатська група "Відродження регіонів" не може підтримати   даний   законопроект,   оскільки   ми   вважаємо,  що запропонована структура підпорядкування органів виконавчої влади є помилковою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Гавриловичу. Шановні народні депутати, більше  немає  бажаючих  виступити.  Будемо   вважати   завершеним обговорення цього питання.

 

     Заключне слово має Володимир Матвійчук.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я хотів би дати  пояснення  по  двох  зауваженнях,  які зроблені сьогодні.

 

     Перше. Валентина  Петрівна  сказала,  що бюджетні кошти через систему страхування переходили в офшорні зони.  Я думаю,  що це не відповідає  дійсності,  тому  що  у  нас  є  один  вид страхування обов'язкового - це страхування життя окремих працюючих у бюджетній сфері.  Усі  гроші  надходили  до  страхової організації "Оранта", причому ми їх  перераховували  не  в  повній  сумі,  маємо  значну заборгованість.  І не могло такого бути, щоб ці гроші кудись пішли з України.

 

     І друге зауваження стосовно того,  як  Міністерство  фінансів контролюватиме  діяльність  страхових  організацій  і  що це якось пов'язано з відшкодуванням і таке інше.  Комітет у справах нагляду за  страховою  діяльністю  -  це  теж центральний орган виконавчої влади. І різниця між Міністерством фінансів і цим комітетом тільки в  одному  -  що  на  більш професійному,  на більш високому рівні здійснюється контроль  за  діяльністю  страхових  організацій,  за створенням страхових резервів, за всіма фінансовими проблемами.

 

     До речі,   ми  далі  хочемо  розглянути  проблему  здійснення контролю за фінансовою діяльністю різних  інвестиційних  компаній, брокерських контор тощо. І ми вже створюємо відповідну структуру у державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Володимире   Макаровичу.   Будемо    вважати завершеним  обговорення.  У  нас  ще  є  час  до голосування,  щоб з'ясувати усі дискусійні питання, які виникли під час обговорення.

 

     ----------------

 

     Переходимо до розгляду проектів законів про внесення змін  до деяких  законів  України з питань оподаткування (щодо редакційної, видавничої і поліграфічної діяльності).  Ви бачите,  що тут  шість депутатських   проектів  і  один  від  Президента.  Тому  я  прошу доповідачів зважати на час.

 

     Слово надається народному депутату В'ячеславу  Кириленку.  За ним - депутат Шевченко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  Українського народного  руху.  Шановні  депутати!  На  ваш  розгляд   вноситься законопроект, який стосується питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток дитячої книги, виданої  державною  українською  мовою.  Хоча треба зауважити,  що проблема із книговиданням в Україні стоїть значно  ширше,  ніж  це представлено  у  поданому мною законопроекті.  Безумовно,  захисту потребує вся українська книга, і цьому питанню присвячені наступні законопроекти, які представлять доповідачі пізніше.

 

     Більше того,  мені  здається,  що  ми  повинні  прийняти такі рішення  завтра,  коли  будемо  голосувати,  які  вирішать  справу захисту  національного  ринку книговидання взагалі.  Але конкретно мій законопроект стосується вужчої сфери.  Поданий він був  значно раніше,  ніж  утворилася  парламентська  більшість,  тому й вузько поставлено проблематику,  яка в ньому заторкується.  Повторюю,  це дитяча  книга.  І я думаю,  що можливо підтримати податкові пільги щодо видання саме цієї соціально значущої  продукції  саме  тепер, коли реформістські сили мають більшість у Верховній Раді України.

 

     Пропонується внести  зміни  до  двох законів - про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств  -  щодо скасування  оподаткування  цими  податками видання дитячої книжки, поліграфії і всіх операцій, пов'язаних з цією справою.

 

     Підстави для прийняття такого рішення є у декількох площинах. З  одного  боку,  безумовно,  проблемою  є  те,  що,  вийшовши  на книжковий ринок,  ми побачимо  вкрай  невелику  кількість  дитячої книги,  яка видана українською мовою. Натомість ми побачимо значну кількість примірників російськомовної дитячої книги,  що  дозволяє говорити  про  відвертий  перекос  у цьому сегменті ринку.  Більше того,  такого роду емпіричні враження мають підстави і в офіційній статистиці.

 

     Так, за  офіційними   даними   Держкомстату   України,   протягом 1996-1999 років Україна експортувала,  головним чином у  Росію  та Білорусь,  дитячих  книжок на загальну суму 181 тисяча 850 доларів США.  За цей же час імпорт дитячих книжок в Україну склав  суму  2 мільйони 702 тисячі 380 доларів США, що майже у 15 разів перевищує суму експорту.  Тобто емпіричний стан  речей,  який  споглядається нами   на  ринку,  підтверджується  також  і  офіційною  державною статистикою.

 

     Крім того,  я хотів би зауважити,  що, вносячи запропонований законопроект,  я  спирався на деякі чинні законодавчі і нормативні акти,  які дозволяють у такий спосіб ставити питання,  а саме  про звільнення  від  оподаткування  ПДВ і податком на прибуток дитячої книги.  Таким нормативним актом насамперед є  ухвалений  Верховною Радою  України ще 1997 року Закон України про видавничу справу,  у статті 5 якого чітко визначено:  "Державна політика  у  видавничій справі   спрямовується   на   підтримку   розвитку   національного книговидання,  наповнення україномовними виданнями  ринку,  фондів бібліотек,  забезпечення потреб навчальних і наукових закладів", - і далі за текстом.

 

     Також у цій статті говориться про те, що "державна політика у видавничій  справі  може конкретизуватися і коригуватися у законах України  на  основі  вивчення  ринку  видавничої  продукції",   що "державна  політика  у видавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється також шляхом податкового,  митного, валютного та інших видів регулювання".

 

     У моєму  законопроекті  якраз і пропонується шлях податкового виду регулювання у вузькому  сегменті  книговидавничої  справи,  а саме у питанні дитячої книги.

 

     Також ми  маємо  чинний  указ Президента України 816 від 23 липня 1998 року, в якому міститься чітке доручення -підготувати і подати в  установленому  порядку  проекти  законів  про  внесення  змін і доповнень до законів України про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств.  Отже, всі нормативні підстави ставити питання у  такий  спосіб,  як  це  запропоновано  у  моєму законопроекті, мають місце.

 

     У зв'язку  з  цим  я  просив  би підтримати мій законопроект, враховуючи таке: поперше, звільнення від оподаткування податком на додану  вартість  і  податком  на прибуток дитячої книги,  виданої українською мовою,  не спричинить значних втрат державного бюджету України;   по-друге,   така   дія   з  боку  парламенту  сприятиме відродженню цієї  галузі  українського  книговидавництва  загалом, поверненню  економічної  мотивації  для  вітчизняних авторів,  які зараз не працюють серйозно над дитячою книгою  українською  мовою, оскільки  видавництва  не  мають  серйозних підстав для того,  щоб комплексно вирішувати цю проблему на довгострокову перспективу,  а також  сприятиме  вихованню  молодого  покоління в дусі етичних та естетичних ідеалів українського народу.

 

     Також враховуючи те,  що  сьогодні  розглядатимуться  й  інші законопроекти,  у  яких  питання  стоять  ширше,  вони  стосуються книговиробництва  взагалі,  вважаю,  що  доцільно  підтримати   як законопроект, внесений мною, так і наступні законопроекти, внесені народними  депутатами  Мовчаном,  Шевченком  та  іншими,  а  також законопроект,  внесений  Президентом України,  оскільки постановка питання  у  сенсі   проблеми   книговидання   взагалі,   підтримки вітчизняного  книговидавця  вирішує проблему дитячої україномовної книжки як часткову.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  будуть   запитання?   Запишіться,   будь   ласка. Висвітіть список.

 

     Депутат Беспалий. За ним - депутат Ратушний.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   "Реформи-Конгрес".  Ваша  пропозиція  слушна, думаю,  вона буде підтримана,  і тому щодо власне неї в мене немає питань.

 

     У мене   таке   запитання:   чому   ви   не  відкликали  свій законопроект,  якщо він дублюється і поглинається проектами  ваших колег  по  фракції?  І  навіть  якщо у вас там щось технічно краще сформульовано, то це ж можна було зробити просто при підготовці до другого   читання,  а  так  ми  півгодини  втратили.  У  вас  дуже грунтовний аналіз, а присвячений він взагалі одному рядку.

 

     Дякую.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Дякую,  Борисе  Яковичу,  за   запитання.   І відповідь  полягає  в тому,  що ці питання вже не раз вносилися до проекту порядку денного. І завжди, коли вони вносилися, з таким же успіхом і зникали в наступних редакціях порядку денного. Тому ми і не наважувались відкликати законопроекти,  оскільки не могли точно з'ясувати,  чи  буде  внесено  питання  у  якомусь консолідованому вигляді на розгляд Верховної Ради України взагалі.

 

     Крім того,  останній  законопроект,  який  стосується   цього питання,   я  маю  на  увазі  президентський,  внесений  достатньо недавно,  у  кінці  червня,  що  також  не  сприяло   оперативному розв'язанню  цього  питання.  Процедурно вийти з цієї колізії дуже просто:  всі ті,  хто вважає,  що потрібно  підтримати  вітчизняне книговидання,  можуть голосувати за всі три законопроекти, внесені до порядку денного,  і той із них, який набере найбільшу кількість голосів, буде прийнято за основу, у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. За ним - депутат Лісогорський.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності (виборчий округ 164, Тернопільська область). В'ячеславе Анатолійовичу, я також підтримую ваш проект. Чи відомий вам досвід інших  держав,  хоча  б для прикладу Білорусі,  яка має аналогічне законодавство і книговидавнича  сфера  якої  вже  навіть  здійснює солідну експансію і в Росію, і в Україну?

 

     КИРИЛЕНКО В.А. На жаль, мені менше відома ситуація у Білорусі в цій галузі,  але мені відома  ситуція  в  Російській  Федерації. Закон,  який  комплексно  звільнив  усю видавничу,  поліграфічну і книготорговельну, книгорозповсюджувальну галузь від оподаткування, в  тому  числі податком на додану вартість і податком на прибуток, усталив митні пільги і таке інше,  був ухвалений  Державною  думою Російської Федерації ще 1996 року.

 

     Внаслідок цього   книговидавнича   галузь   у   Росії   стала надзвичайно  рентабельною,  вона   дістала   величезні   прибутки. Відповідно  стало  можливим і розширення ринку,  торгова експансія книговидавців із Росії за межі  Російської  Федерації,  що  і  має місце,  якщо  ми  подивимось  на  книжкові полиці тепер в Україні. Тільки рішення держдуми,  яке було прийнято і мало такий характер, дозволило устабільнити в Росії такий стан речей.

 

     У нас же навпаки, книговидавнича галузь завжди перебувала під максимальним  податковим  тиском  і  розцінювалася   державою   як звичайна комерційна діяльність,  незважаючи на те,  що тут є певна специфіка,  яка  пов'язана  із  питаннями  педагогіки,  виховання, формування суспільних ідеалів і таке інше.

 

     Тому ми повинні хоча б зараз,  2000 року, прийняти аналогічні рішення і забезпечити розвиток вітчизняного книговидавництва,  щоб експансія української книги мала місце за межами України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лісогорський. За ним - депутат Алексєєв.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань  законодавчого   забезпечення   правоохоронної   діяльності (виборчий  округ  177,  Харківська область).  Прошу передать слово депутату Стрижко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Стрижка.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов, Харьков.  Думаю, каждому думающему человеку ясно, что книгоиздание на Украине никогда не будет столь же прибыльным и дешевым,  как  в России. Это очевидная истина.

 

     Второе замечание.  Когда  вы  говорите  о  том,  что  следует освободить от налогов эту  отрасль,  бюджет  не  потерпит  больших ущербов  и  вместе  с  тем  книгоиздание  поднимется  на небывалый уровень,  вы противоречите самим  себе,  потому  что  для  подема книгоиздания  как  раз  нужны очень приличные суммы.  Это означает существенные издержки для бюджета.

 

     Если есть держава, если есть державная политика, то наверное, если   держава   заботится   о  детях,  она  могла  бы  разместить государственный заказ  на  книги  для  детей.  А  поскольку  детей сегодня   держава  замечать  не  желает,  никакой  государственной политики по большому счету нет,  то,  конечно, не будет и никакого государственного  заказа.  Не  считаете  ли  вы,  что  это была бы действительно государственная политика и проблема была бы решена?

 

     И еще  одно  замечание.  Если  вы  действительно  обеспокоены детьми  и  книгоизданием для детей,  то я вам советую изучить опыт Советской Украины и Советского Союза.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Досвід Совєцького Союзу ми всі  вивчали  дуже довго, і ситуація внаслідок цього не покращилася. Це поперше.

 

     По-друге, мені на відміну від вас,  товарише Стрижко,  зовсім не очевидно,  що українське книговидання засадничо  не  може  бути таким же конкурентоздатним,  як хоча б російське.  Більше того,  я вважаю, що наш інтелектуальний потенціал і поліграфічні можливості дадуть  змогу  досить  швидко  забезпечити  конкурентоспроможність української книги.

 

     По-третє, бюджетна підтримка - це було б добре.  Але ви  самі знаєте, що бюджетних коштів не вистачає на найнагальніші соціальні потреби.  І тому позиція,  яка завжди ініціювалася вами, що тільки бюджетна кишеня повинна фінансувати все, а її на всіх не вистачає,

- це є хибна позиція, і від неї треба відходити.

 

     Тому і  пропонується  економічний  підхід,  який  полягає   у тимчасовому  звільненні  від  оподаткування  тієї  продукції,  яка обов'язково   забезпечить   себе   у   плані   рентабельності    і прибутковості.

 

     Крім того,  українська  книговидавнича  галузь  уже зараз має досить багато примірників абсолютно  конкурентоздатної  продукції. Нещодавно  у  Львові відбувся форум книговидавців,  де це все було наочно продемонстровано.  І питання,  які порушували  книговидавці перед  парламентаріями,  перед  представниками  виконавчої  влади, полягали тільки в тому,  щоб ми ухвалили закон,  який дозволить їм хоча  б частково звільнитися від податкового тиску.  І більше вони нічого не просять.  Є офіційне звернення цього форуму,  ми повинні прислухатися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв. Уже час вийшов.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Благодарю   вас,  Иван  Степанович. Уважаемый Вячеслав Анатольевич!  Мне импонирует  ваша  позиция  по защите   национального   производителя.   Только   мне   почему-то вспоминается анекдот, знаете: "Гасло добре, але ж мета дурна".

 

     Вы приводите опыт России и  Белоруссии.  Да,  там  освободили издалетей  от  налогового  пресса,  но  там  нет  в  этом  вопросе этнических приоритетов. Там подход государственный, национальный - если  производитель  является резидентом,  платит налоги и создает рабочие места, ему предоставляют льготы.

 

     Меня очень впечатлили ваши цифры: на 188 тысяч  долларов  экспорт  и  более  чем на 2 миллиона - импорт печатной  продукции.  Понимаете  ли  вы,   что   принятие   вашего законопроекта приведет к увеличению этой диспропорции?  Экспортные возможности будут подрезаны,  внутренний рынок  оголен,  и  хлынет импорт. И вы, утверждая, что защищаете украинское книгоиздание, на самом деле  провоцируете  создание  рабочих  мест  в  России  и  в Белоруссии, увеличение поступлений в тамошние бюджеты и сокращение украинского производства.  Если вы выкинете этнические  приоритеты из своего законопроекта,  а поставите национальные,  в европейском понимании конечно,  то его можно принимать.  В противном случае он вреден.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Дякую за запитання.  Але я не думаю, що я маю етнічні пріоритети,  я маю  державні  пріоритети,  я  спираюсь  на державну  українську  мову.  І в цьому немає жодної суперечності з чинною законодавчою базою.

 

     По-перше, я не думаю,  що імпорт, який зараз іде в цій галузі в  Україну,  може  стати  ще більшим.  І зараз уже цей розрив,  ця диспропорція є катастрофічною, це по-друге.

 

     А по-третє,  в  економічному  сенсі,  я  вважаю,  якщо   наші книговидавці  у  співдії  з  Державною  податковою  адміністрацією (вона,  щоправда,  може тлумачити будь-які внесені нами зміни  по- своєму  і  жодного толку від того не буде) підійдуть до наданих їм можливостей виважено, а саме таку готовність вони виявляють зараз, то   ми   станемо   свідками  розміщення  російських  замовлень  в українських  видавництвах.  І  це   буде,   по-перше,   підтримкою вітчизняного товаровиробника, а по-друге, - дасть нам усі підстави говорити про те, що жодних етнічних пріоритетів немає.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   В'ячеславе   Анатолійовичу,   за   змістовні відповіді.  Критика  Бориса  Яковича,  що  ми  півгодини втратили, недостовірна,  бо ми на запитання і відповіді витратили  менше  20 хвилин.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВА. Шановні    народні   депутати,   пленарне   засідання продовжується.   Доповідає   щодо    законопроектів    з    питань оподаткування  редакційної,  видавничої і поліграфічної діяльності Віталій Федорович Шевченко. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Шановний  Голово!  Шановні колеги!  У доповіді Державного комітету інформаційної політики,  телебачення та радіомовлення  України  на цьогорічних    травневих   парламентських   слуханнях   з   питань книговидання задавалися риторичні запитання: чим пояснити, що нині книжковий  ринок  в  Україні  заповнений на 92 відсотки російським книжковим  продуктом?  Як  і  чим  пояснити,  що  нині  в  Україні видається менше однієї книжки на душу населення, тоді як 1989 року цей показник становив 3,6?

 

     Тим часом у Російській Федерації з її населенням,  більшим  у три рази,  ніж в Україні,  видається тепер рік у рік 3,2 книжки на одну людину.  Наші сусіди поляки видають щороку по 9,5  книжки  на людину,  а  в  Німеччині  читачі  одержують по 12 книжок на одного читача.

 

     Треба також пам'ятати,  що до вартості кожного технологічного етапу  книговидання  у  нас  в  Україні  додається сума податків і обов'язкових платежів,  тоді як у  Росії  вся  ланка  книговидання звільнена  від  оподаткування,  і різниця в структурі собівартості книжкової продукції досягає 60 відсотків не на нашу користь.  Це є основною проблемою,  не кажучи про проблему відкритих кордонів,  і звідси - книжкової експансії в Україну.

 

     Зважаючи на  все  це,  народні  депутати,  тоді  ще  народний депутат Іван Федорович Драч, Мовчан, Шевченко внесли законопроекти щодо поправок до чотирьох законів,  які стосуються книговидавничої справи.

 

     Зокрема, в  Законі  про видавничу справу ми пропонували записати: "Держава надає підтримку  видавництвам,  видавничим  організаціям, поліграфічним  і книготорговельним підприємствам,  що випускають і розповсюджують не менше 70 відсотків  обсягу  продукції  державною мовою, шляхом надання пільг щодо сплати податків та зборів".

 

     Закон про    патентування    деяких   видів   підприємницької діяльності  пропонується  доповнити  таким   пунктом:   "Дозволити реалізацію власної книжкової продукції вітчизняним видавництвам та видавничим організаціям,  які випускають  не  менше  70  відсотків обсягу  продукції за кількістю назв,  тиражами та аркушевідбитками державною мовою, без придбання торгового патенту".

 

     Також у Закон про податок на  додану  вартість  пропонується, зокрема,  додати норму, що звільняються від оподаткування операції з "редакційно-видавничої і  поліграфічної  діяльності  вітчизняних видавництв,  видавничих  організацій  і  підприємств  поліграфії з виробництва   книжкової   продукції;    придбання    поліграфічних матеріалів,     технологічного    та    інженерного    обладнання, комп'ютерної,  фотонабірної та іншої організаційної  техніки,  які використовуються   для   власних   виробничих  потреб;  реалізації (передплати) і  доставки  періодичних  видань  друкованих  засобів масової  інформації,  книжкової  продукції,  учнівських зошитів та навчальних    посібників    вітчизняних     виробників;     послуг транспортування,   завантаження,   розвантаження,   перевантаження періодичних друкованих видань і  книжкової  продукції  вітчизняних виробників".

 

     Наші пропозиції  стосуються  також  Закону  про оподаткування прибутку  підприємств.  Зокрема,  ми  пропонуємо  доповнити  такою нормою:   "Звільняється  від  оподаткування  прибуток  вітчизняних видавництв,  видавничих  організацій  і  підприємств   поліграфії, отриманий від випуску та розповсюдження книжкової продукції,  якщо видання  державною   мовою   за   кількістю   назв,   тиражами   й аркушевідбитками   становлять   не   менше   70  відсотків  обсягу продукції,  яку вони випускають".  Зрозуміло,  що всі ці пільги та інші  пільги  не  поширюються  на  книжкові  видання  та продукцію рекламного, еротичного, пакувального тощо характеру.

 

     Знаєте, проблема   ця   вже   надто   загострена   в   нашому суспільстві, вона набуває якихось політичних відтінків навіть там, де цього  не  повинно  бути.  Чомусь  у  нас,  коли  концептуально розглядалися   законопроекти   з  означених  питань  у  комітетах, дискусії відбувалися  довкола  такої,  очевидно,  придуманої  нами проблеми,  що  таке  українська  книжка  - чи це книжка,  видана в Україні,  чи це книжка,  видана українською мовою. Мені думається, що цю проблему ми вигадали самі.  Вона, знаєте, з розряду тих, як, скажімо,  в Сумах  чи  якомусь  іншому  обласному  центрі  України вивішені  оголошення  про  те,  що  одяг  з  гуманітарної допомоги продається на вагу. Ми повинні підтримувати як перше, так і друге.

 

     І ще одне,  що я  хотів  би  сказати.  Вашій  увазі,  шановні колеги,  запропоновано  кілька  законопроектів  з  цього  питання, ініційованих  як  народними  депутатами,  зокрема  нашим   колегою В'ячеславом   Кириленком,   який  доповідав  переді  мною,  так  і Президентом України.  Це,  очевидно,  вперше,  коли  ініціатива  і позиції  нас  як  представників  представницької  влади та органів виконавчої  державної  влади  збігаються.  І  мені  здається,   що з'являється  якесь  сприятливе  тло,  щоб  ми цю важливу для нашої держави проблему зрештою розв'язали.

 

     На мій погляд,  кожен із проектів може бути тією основою,  на базі  якої ми могли б доопрацювати на стадії підготовки до другого читання цю проблему і розв'язати її вповні.  До того ж я хотів  би сказати,  що  коли  хтось  із  вас  з  якихось міркувань не захоче проголосувати  за  запропоновані   нами   законопроекти,   які   я доповідаю,  то  я дуже просив би вас долучити ті голоси до проекту президентського,  який виважений і дає нормальну основу для  того, щоб ми зрештою усі проблеми, які сьогодні тут озвучені, розв'язали законодавчим порядком.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Віталію Федоровичу.  Будуть запитання? Чотири депутати  -  Пустовойтов,  Черненко,  Абрамов  і  Стрижко,  п'ятий депутат Олійник.

 

     Депутат Пустовойтов. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська   область).   Фракція   комуністів.  Віталію Федоровичу!  Я сам учитель за професією,  але оскільки я цікавлюсь книжковою торгівлею хоча б на Петрівці,  мені очевидно,  що те, що ви  пропонуєте,  може  не  спрацювати,  навіть  те,  що   пропонує Президент. Чому? Тому що фінансові потоки вже визначені, ринки вже захоплені,  і оця спроба зробити,  щоб українська книжка  все-таки якось просувалася вперед, боюся, не спрацює.

 

     Треба, мабуть,  не  законодавчо  визначати  оці пільги і таке інше,  а виховувати  і  перевиховувати  отих  шахраїв,  які  зараз захопили всі фінансові потоки.

 

     Бо те,   що   декларували,  мовляв,  грошовиті  мішки  будуть відстоювати незалежність,  - це не вдалося. Мабуть, треба державну політику змінювати зовсім в іншому напрямі, тоді й буде українська книжка, якою вона була ще за радянських часів.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф. Ну, в цьому я згоден з вами, що, звичайно, і цю категорію  читачів  ми  повинні якось виховувати.  Однак навіть ті питання,  які ви перелічили,  свідчать,  що проблема є і її  треба розв'язувати.

 

     Мені здається, що ми надто довго наснажували і нагнітали себе всілякими сумнівами замість того,  щоб все-таки  подумати,  як  цю проблему розв'язати.

 

     Якщо хтось  любить  порівнювати  оцю  нашу  сесійну  зладу  з фронтом,  то  ми  ведемо  боротьбу  навіть  не  стільки   за   наш економічний ринок,  а тут справді зосереджені економічні інтереси, як боротьбу за нашу духовність.

 

     І я    думаю,    що    нам    треба,     відкинувши     якісь кон'юнктурно-політичні підходи,  все-таки спробувати виручити нашу українську книжку.

 

     ГОЛОВА. Віталій Черненко. За ним - депутат Абрамов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Шановний Віталію Федоровичу! Коротенькі три запитання.

 

     Перше. Ви доповідаєте свої проекти, але пропонуєте підтримати Президента. Я теж це зроблю. Ви тільки дарма час згаяли.

 

     Друге. Я пропоную депутатам  подивитися  на  дві  фотографії, вони   зроблені   в  Москві  на  виставці  книги.  Ось  пропозиції української книги - жодної немає,  якісь пляшки стоять на полицях. А ось - Республіка Білорусь. Це для роздумів.

 

     І ще одне таке запитання.  Якщо ваш варіант закону приймуть і якесь українське поліграфічне підприємство отримає  замовлення  на друкування Корану, а замовлення може бути велике, як тут бути? Ні, ні, Коран мовою фарсі... Віталію Федоровичу, скажіть, будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я вас зрозумів.  Щодо Корану  я  не  знаю,  як відповісти. Але думаю, що ваше запитання зафіксовано у стенограмі, ми подумаємо над ним на стадії підготовки до другого читання.

 

     Я не згоден з вами,  що ми втратили час на моїй доповіді. Тут уже  задавалося  аналогічне  питання  доповідачеві  попередньому - В'ячеславу Кириленку,  тим паче що ми  навіть  з  однієї  фракції. Справа в тому, що кожен з проектів має свої нюанси. Це перше.

 

     І друге.  Знаєте, якби всі автори були лише з однієї фракції, то ми б ще домовилися звести докупи і на заміну  кількох  проектів подати один. Однак ми маємо й президентський проект і немає нічого дивного,  що я говорю,  що можна підтримати його. Можна підтримати будь-який  із  цих  наших  проектів,  тому що кожен з них відбиває якісь певні нюанси.

 

     А стосовно фотографій,  які ви  показуєте  і  посилаєтеся  на ситуацію  в  Білорусі,  то  Білорусь якраз пішла на пріоритети для власної книжкової продукції,  як зрештою зробили і Росія,  і  ціла низка інших держав, що виникли на терені колишнього СРСР.

 

     ГОЛОВА. Федір Абрамов. За ним - депутат Стрижко.

 

     АБРАМОВ Ф.М.   Коммунистическая   партия.  Уважаемый  Виталий Федорович!  Я за всестороннюю поддержку детской литературы Украины

-  это будущее нашей страны.  Но вместе с тем не могу не заметить, что качество детской книги не зависит от того,  на каком языке она написана. Сказки Андерсена читают все дети мира.

 

     Не кажется ли вам, что администрирование в вопросе литературы может привести к негативным последствиям?

 

     Спасибо.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Ви знаєте,  ні.  Мені не здається,  що це може статися.  Оскільки  ви  торкнулися  дитячої  книжки,  хоч комплекс проблем набагато ширший,  то ситуація з дитячою книжкою  абсолютно критична.   Ми  на  сьогодні  маємо  менше  однієї  книжки  на  10 українських  дітей.  І  практика,   коли   економічними   методами регулюється   виробництво,  будемо  вже  економічними  категоріями говорити,  будь-яких видів товарної продукції,  загальноприйнята в усьому світі. Я не думаю, що ми йдемо якимось іншим шляхом.

 

     Якщо ми ці пільги навіть означимо в часі щодо їх застосування і цим самим урегулюємо ситуацію, яка явно ненормальна, то я думаю, що нам тільки подякують книговидавці.

 

     Дякую за запитання.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стрижко. За ним - депутат Олійник.

 

     СТРИЖКО Л.П.  Віталію Федоровичу,  я вважаю,  що скільки б ви Кучму не підтримували,  але Лукашенка ви з нього вже не зробите. І тому за царювання Кучми української книжки не буде на Україні.

 

     А зауваження  такі.  Скажіть,  будь  ласка,  чи не вбачаєте у ваших підходах,  а я вбачаю, порушення Конституції, тому що пільги надаються   за  мовною  ознакою,  а  також  порушення  Закону  про підприємництво?  Пільги  для  одних  -  це   дискримінація   інших виробників за мовною ознакою. Це перше.

 

     І друге.  Спритні  ділки  будуть  маніпулювати і тиражами,  і назвами видань.  І будуть давати такі  звіти,  які  будуть  їм  на користь. А українських книжок все одно не буде.

 

     Дякую.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я  не  зовсім з вами згоден.  Ви знаєте,  щодо нашого Президента,  я думаю,  що те, про що ми говоримо в кулуарах нашого  комітету,  не  обов'язково  виносити  сюди.  Тим більше що справа тут не  в  гаданні,  а  просто  ми  намагаємося  нормативно врегулювати проблему, яка реально є.

 

     Я не  думаю,  що  йдеться  про наші посягання на Конституцію, закладені в ній права щодо якихось там мовних,  інших ознак  наших громадян,  тому  що  ми  пропонуємо,  і  я  вже  говорив  про  це, застосувати практику, яка застосовується і в інших країнах.

 

     А щодо того, що ділки маніпулюватимуть тиражами, то найбільше маніпулювання зараз є - це гігантські цифри, безкінечний книжковий потік, який перетинає наші так звані прозорі кордони, від якого ми задихаємося,  розуміючи,  що то не зовсім та продукція,  яку б нам хотілося мати, нашим громадянам.

 

     ГОЛОВА. У нас є представник уряду, ми надамо слово. Може, він більш повно на це відповість.

 

     Борис Олійник і Єльяшкевич. Це моя помилка, що не записались. Тепер  ми  вимушені  додати  час,   бо   Єльяшкевич   буде   зараз звинувачувати.

 

     Будь ласка, Борисе Іллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Шановний  Віталію Федоровичу!  Ви знаєте,  що кожна держава,  яка хоч трохи себе поважає,  захищає свою  духовну  ауру всіма наявними конституційними засобами, передовсім пільгами.

 

     Подібний закон потрібен уже давно.  Між іншим,  для тих,  хто має сумнів,  я скажу,  що у Франції одвіку,  скільки  вона  існує, функціонує  комітет  по  захисту  французької  мови  на державному рівні.

 

     Але ви подали кілька проектів. Треба б їх звести всі докупи і вибрати  оптимальний,  щоб  ми потім не заплутались у ситуації.  Я буду голосувати  за  оптимальний  варіант  цього  закону,  бо  він потрібний, його треба приймати кров з носа.

 

     Дякую за увагу.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Я розгубився і не можу вам відповісти. І за це вам дякую,  за ваше запитання. Ви знайшли ті слова, які треба було б  мені  сказати  у відповіді на попередні запитання.  Дякую.  Ми, автори, справді можемо піти цим шляхом, який ви пропонуєте.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Шановний Віталію  Федоровичу,  в  мене запитання такого плану. Що ви розумієте під українською видавничою справою - видання книжок українською мовою  чи  видання  книжок  і українською мовою, і мовою національних меншин?

 

     І чи  не  вважаєте ви,  що коли будуть надані пільги виключно книжкам,  які видаються українською мовою, то це економічно нічого не   змінить?   Тому   що   все   одно  буде  дуже  великий  потік російськомовних видань,  але прибуток,  на жаль, отримуватимуть не вітчизняні поліграфічні підприємства, а російські підприємства.

 

     І ще  одне  запитання.  Яким чином буде визначатися продукція еротичного  характеру?  Чи   є   юридичні   норми   і   хто   буде встановлювати,  чи  відноситься  це  видання  до  тих,  які  мають еротичний характер, чи ні?

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Щодо категорії цих видань,  то це не норми цих законів.  У  нас у державі вже пробували наставити якісь механізми визначення.  Очевидно,   якщо   вони   недосконалі,   а   вони   є недосконалими, то треба буде подумати.

 

     Ну а щодо того,  що таке українська книжка по суті,  то я мав на увазі і перше,  і друге.  І ці закони  абсолютно  не  обмежують нічиїх  прав.  До  речі,  у  висновках  нашого науково-експертного управління  навіть  пропонується  зробити  деякі  доповнення  щодо надання пільг виданням мовами національних меншин.  І це абсолютно нормальні пропозиції,  автори їх підтримують і  готові  на  стадії другого читання їх також врахувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Віталію Федоровичу. Час завершився.

 

     Слово надається першому заступнику голови Державного комітету інформаційної  політики,  телебачення  та  радіомовлення   Степану Петровичу Павлюку з приводу позиції уряду.

 

     ПАВЛЮК С.П.,  перший  заступник  голови  Державного  комітету інформаційної політики,  телебачення  та  радіомовлення.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Поданий Президентом України на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін і доповнень  до  деяких  законів  України  з  питань оподаткування в частині,  що стосується видавничої справи - дуже важливий і  давно очікуваний документ.

 

     Цей проект  передбачає  внесення змін і доповнень до чотирьох нині чинних законів - про Єдиний митний  тариф,  про  патентування деяких  видів  підприємницької  діяльності,  про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Такі зміни і доповнення помітно зменшують непомірне податкове навантаження  на  вітчизняне  книговидання,  що  опинилося на межі краху саме внаслідок невиваженої податкової політики у  видавничій сфері,   відсутності  на  початку  державобудування  геополітичної стратегії, коли книгу прирівняли з будь-яким іншим товаром.

 

     Перспектива змінити у цій  сфері  ситуацію  на  краще  цілком можлива,  але за умови,  що ми з вами,  шановні депутати,  змінимо існуюче правове  поле,  переоремо  його  лемешами  нашої  спільної мудрості,  щоб  урожай,  який  виросте  - це книжка,  був духовним хлібом  для  народу,  а  не  звичайним  товаром,  як   нині,   але самоокупним та ще й прибутковим.

 

     Чи може  бути змінена цим законом,  який ви приймете,  дорогі народні  обранці,  ситуація  у  книговидавничій  справі?  Дещо  із статистики.  За  останні  десять  років  кількість  випущених книг зменшилася за назвами вдвічі,  а за тиражем - більш як у 10 разів. І цей спад триває до сьогодні.

 

     За даними  Книжкової  палати  України,  лише  в минулому році випуск книжок проти 1998 року скоротився за  назвами  майже  на  2 тисячі 300 одиниць, а за тиражем фактично у два з половиною рази - із 44 тисячі одиниць до 18 тисяч.  Уже сьогодні  наводилися  дані, скільки припадає на одного громадянина України книжок в Україні та інших державах Європи,  у сусідів наших - Росії, Білорусі, Польщі, в Німеччині та інших.  Звичайно, це трагічна ситуація, але я хотів би навести один такий факт.  Ми справді видали всього 0,36  книжки на  одного  громадянина  України,  але насправді громадяни України викупили приблизно 3-3,5 книги.  Це означає,  що  три  книги  були експансовані в Україну.  І внаслідок цього,  оскільки книга тут не вироблялася, український виробник не брав в цьому участі, вимито з України понад 500 мільйонів гривень. Понад 500 мільйонів! І тому я хотів би,  шановні депутати,  оглянути цю ситуацію досить і досить серйозно.

 

     Критична ситуація  склалася  з  випуском  освітніх і наукових видань,  що призводить до  поглиблення  кризи  освіти  й  науки  в державі.

 

     Послідовне зменшення   друку   книжок   веде   до   порушення конституційного  принципу  доступності   інформації,   перешкоджає реалізації  творчого потенціалу українських вчених,  письменників, журналістів,  технічної інтелігенції,  суттєво  звужує  можливості задоволення  духовних  та  ідейних запитів нації,  відбивається на моральному стані суспільства, особливо школярів і підлітків.

 

     Фактично припинилося  бюджетне   фінансування   бібліотек   і цільових  видавничих  проектів,  покликаних забезпечити поповнення фондів,  що стало головною причиною різкого зубожіння бібліотек, а відтак   обмеження   інформованості   населення,   зниження   його інтелектуального потенціалу.

 

     Законодавство України (єдине в Європі)  розглядає  книгу,  ще раз   наголошую,   нарівні   з   усім,  як  предмет  матеріального виробництва,  джерело  прибутків,  а  не  як  частину   насамперед національного,  культурного  надбання,  джерело інтелектуального і духовного збагачення.  Кризові  явища  у  національній  видавничій сфері   зумовлені   передусім   відсутністю  продуманої  державної політики щодо книговидання.

 

     Основний чинник,  який  перманентно   руйнує   книговидавничу галузь,  -  це  непомірні податки,  що не дають видавництвам змоги формувати  бодай  мінімальні  обігові  кошти  і   розвивати   своє виробництво.  В  Україні  на  книжку  накладено  найвищі податки в Європі.  Наприклад,  в 11 країнах Європи,  в тому числі в  Англії, Ірландії,  Норвегії,  Польщі,  Росії,  Білорусі, Молдові та інших, податок на додану вартість не стягується  взагалі,  а  в  державах Європейського  економічного  співтовариства  він  не  перевищує  5 відсотків.

 

     У Росії книговидання фактично звільнено  від  усіх  податків, тому  виготовлена  там  книжка  вдвічі дешевша і конкурувати з нею українська книжка на власному ринку не може. Підрахунки показують, що  саме  через це російські видавці і книгорозповсюджувачі щороку ввозять в Україну книжок на  суму  понад  500  мільйонів  гривень. Цьому  сприяють  і  пільгові  митні  збори для завезення імпортної друкованої продукції в Україну.

 

     Я прошу уважно ось такі дві цифри зіставити. Дивує положення, коли  з  російських  видавців  митники  беруть 2 відсотки мита від заявленої суми (сума може бути абсолютно  умовною)  і  водночас  з книжкової продукції вітчизняних видавців, які друкують деякі свої, здебільшого подарункові,  видання  за  кордоном  державною  мовою, стягуються  з  реальної  суми  контракту  і мито,  і всі податки в повному обсязі - понад  40  відсотків.  Понад  40!  Порівняйте:  2 відсотки  і  40 відсотків!  Наслідком такої політики стало те,  що сьогодні на одну українську книжку на ринку пропонують  щонайменше чотири   російськомовних   і  три  з  них  завезено  з  Російської Федерації.

 

     Спроби державних інституцій втрутитися у справу  вітчизняного книговидання   -   Закон   України  про  видавничу  справу,  укази Президента  -  на  жаль,  носили  половинчастий,   рекомендаційний характер  і  не  змогли  зупинити  стрімкий  спад  у  цій  галузі. Запобігти повному зруйнуванню  книговидавничої  галузі  в  Україні можуть  лише  негайні  і динамічні рішення,  які дадуть можливість прийняти тільки цей  закон.  Суть  необхідних  змін  у  тому,  щоб книжкову продукцію вітчизняних виробництв звільнити від податку на додану вартість і не справляти податку з  прибутку  з  видавництв, які 50 і більше відсотків книг випускають державною мовою і мовами малочисельних національних меншин.  Конче  важливо  звільнити  від податків  і митних зборів поліграфічні матеріали,  технологічне та інженерне обладнання, що завозиться видавництвами для модернізації виробництва.

 

     Розрахунки показують,    що   з   прийняттям   цього   закону надходження до бюджету  спочатку  зменшаться  на  12-15  мільйонів гривень,  але  через  два роки надходження набагато збільшаться за рахунок  різкого  примноження  книговидавничої  продукції.  Я  вже говорив, що тільки від нас відпливає на північ понад 500 мільйонів гривень. Якщо хоча б 100 мільйонів на рік зупинити, я думаю, що це суттєво перекриє ті прогнозовані бюджетні втрати.

 

     Тому пропонуємо  і  просимо  народних  депутатів,  враховуючи соціальну  потребу   в   цьому   законі,   законопроект,   поданий Президентом,  прийняти  у першому читанні.  Шановні депутати,  цим законом вирішуються два фундаментальні аспекти - духовноосвітній і економічний,  який  неодмінно  стане  не тільки рентабельним,  а й прибутковим.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Степан Петрович,  ви молодий в  уряді  керівник,  але чому ж ви раніше не виходили з цією ініціативою? От скажіть, чому?

 

     ПАВЛЮК С.П. З якою ініціативою?

 

     ГОЛОВА. Ну,  от про що ви зараз просите.  Чому не просив уряд раніше? Якщо це так, що от ми зараз втратимо, а потім...

 

     ПАВЛЮК С.П. Мене не було.

 

     ГОЛОВА. А,  вас не було!  Так,  запишіться на запитання, будь ласка. Висвітіть список.

 

     Тарас Чорновіл. За ним - депутат Пилипчук.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська область).  Шановний пане доповідачу! Я ще хотів би паралельно з тими цифрами,  що ви  назвали  стосовно  імпортування книжок  з-за  кордону,  перепитати,  власне  кажучи,  з Росії.  Чи враховувався  при  тому  факт  саме  не  проведеної  через   митні процедури книжкової продукції? Ви знаєте, що по Львівській області ми пробували зробити хоча б приблизні розрахунки,  і виходило,  що 70,  а  іноді  80  відсотків  книжкової  продукції  на лотках - це взагалі контрабандна продукція.

 

     За таких  умов,   зрозуміло,   неможливий   розвиток   нашого книговидання.  Чи ви передбачаєте певні дії, які могли б виправити цю ситуацію?

 

     ПАВЛЮК С.П.  Шановний колего!  Я назвав цифру 500 мільйонів - це те, що є в договірних зобов'язаннях з різними товаровиробниками і тими,  які збувають продукцію з Росії.  Насправді тіньовий ринок набагато  більший,  він  вимірюється цифрами з багатьма нулями,  з шістьома, а можливо, й сімома.

 

     Тому, враховуючи,  власне, і цю обставину, я хотів би, щоб ми зрозуміли:  не  можна  в  цій  сфері обкрадати державу,  обкрадати людей,  які хочуть читати,  і які хочуть  виробляти  продукцію  на українській  поліграфічній  базі,  а  вона  є  дуже серйозною і на сьогодні може забезпечити Україну сповна.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук. За ним - депутат Мусієнко.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 124, Львівська область). Шановний Степане Петровичу! У понеділок я провів ряд зустрічей з представниками шкіл.  Вартість підручників, які сьогодні пропонуються учням, така, що їх неможливо придбати. І поряд  з  тим  сьогодні стоїть питання,  що наша львівська фабрика "Атлас" відмовляється друкувати підручники в  тій  кількості,  яка необхідна.  Який ви бачите вихід з цієї ситуації?  Адже підручники по 25-30 гривень сьогодні батьки просто  не  можуть  придбати  для учнів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ПАВЛЮК С.П. Я думаю, що ви приймете цей закон і ми це питання вирішимо.  Бо в принципі з прийняттям цих законів і зі збільшенням тиражу український книговиробник зможе не те що в два рази, а ще й більше  знизити  вартість  книги  в  Україні,  у  тому   числі   і дидактичної літератури.

 

     ГОЛОВА. Мусієнко Іван Михайлович. За ним - депутат Чернічко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Спасибі.  Власне, ключова думка, яка звучить у всіх виступах, і це, мабуть, основний зміст законопроектів, - українська книжка має бути дешевою.

 

     Віталій Федорович    торкнувся   питання   відношення   такої постановки проблеми до духовності. Ви знаєте, дуже опосередковане, на мій погляд,  відношення до духовності такої постановки питання, бо у нас багато що українське вже давно дешеве.  Ну, скажімо, наше телебачення,  радіо  і  таке  інше  вже настільки дешеві,  що люди готові  платити  більше,  аби   дивитися   об'єктивні,   правдиві, високохудожні передачі, читати книжки, одержувати інформацію тощо. Що стосується підручника - жодних заперечень.  Підручник має  бути доступним і, можливо, зовсім безкоштовним.

 

     Але чи  ваш  комітет  задумується  над концепцією того,  яким чином зробити книжку не дешевою, а високохудожньою, професійною, і щоб саме така книжка куплялася?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛЮК С.П.   Дякую   за  запитання.  Комітет  розробив  цілу програму,  але вона не матиме успіху,  ще раз наголошую,  якщо  не буде виправлено законодавче поле.  Мова йде про те, що ми формуємо поширення книги,  розповсюдження книги,  щоб здешевити її,  щоб не була  така висока вартість за книгорозповсюдження по всій Україні. У  поліграфічній  галузі  є  розроблена  програма,   яка   суттєво сприятиме  зниженню  вартості книги.  Але це,  знову ж кажу,  буде можливим,  якщо оцей проект закону,  який вам  пропонується,  буде прийнято.

 

     Щодо естетики  видання книги,  то наші видавці вже навчилися, наша  книга  уже  конкурує  на  світовому  ринку.   Просто   даймо можливість справді, по суті конкурувати на світовому ринку книгам, виданим на українській поліграфічній базі.

 

     ГОЛОВА. Олександр Чернічко. Останнє запитання.

 

     ЧЕРНІЧКО О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 34, Дніпропетровська  область).  Прошу  передати  слово  депутату Пустовойтову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Пустовойтова.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція  комуністів,  місто   Кривий   Ріг. Степане Петровичу,  чи не вважаєте ви,  що нахапавши оце грошей за рахунок видання,  тепер нас заставляють  піти  назустріч  ще  і  з системою пільг в оподаткуванні.

 

     Ось дивіться, розумні люди ось зауваження дали: запропоновані законопроектні зміни  до  податкових  законів  суперечать  частині п'ятій статті 1 Закону про систему оподаткування, тому що зміни до законів з питань оподаткування повинні вноситися не пізніше, як за шість  місяців  до  початку  нового  бюджетного  року  і  набирати чинності з початку нового бюджетного року.

 

     У мене таке враження складається, що ці законопроекти кинули, щоб  показати,  які  ми  національно  свідомі,  як  ми боремося за національну книжку.  Разом з тим виникає суперечність із  законом. Невже  люди,  які  створювали  ці  проекти,  не  розуміли,  що  це суперечність? Це перше.

 

     І друге.  Ось дивіться,  також розумні люди кажуть:  внесення змін  до  законів  про  патентування  деяких видів підприємницької діяльності і про податок на додану вартість створює нерівні  умови внутрішнього    оподаткування   і   розповсюдження   поліграфічної продукції.

 

     Так як отут зрозуміти мені,  щоб я проголосував за щось? Я за книжку, але ж тут суперечність закону.

 

     ПАВЛЮК С.П.  Отже,  я хочу сказати,  що цей законопроект було внесено до Верховної Ради далеко  до  вирішення  бюджетних  питань 2001 року.  Ми вже у травні його обговорювали у вас.  Таким чином, тут суперечність відпадає.

 

     Стосовно змін  до  законів  про  оподаткування  -  безумовно, вирішувати вам, в якій пропорції і для чого, виходячи буквально із суспільної потреби.

 

     ГОЛОВА. Степане  Петровичу,  у  нас  буде  співдоповідь   від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Дякую. Час у вас завершився.

 

     ПАВЛЮК С.П. Добре, тоді я не буду...

 

     ГОЛОВА. Слово для співдоповіді надається Валерію Альошину від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні народні депутати! Сьогодні розглядається вже  третій  законопроект,   підготовлений   до   розгляду   нашим комітетом.   Зараз   ми  мову  ведемо  про  законопроект,  поданий Президентом України,  про внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законів  України  з питань оподаткування в частині,  що стосується видавничої справи,  а також про декілька  законопроектів  з  цього питання, які подали народні депутати України.

 

     Законопроектом пропонується   внести  зміни  до  ряду  чинних законів - про Єдиний митний тариф,  про патентування деяких  видів підприємницької діяльності,  про податок на додану вартість та про оподаткування прибутку підприємств.

 

     Цей законопроект  внесений  з  метою   здійснення   державної підтримки   підприємств   видавничої   галузі.   І   цю  підтримку пропонується   забезпечити   шляхом   надання   податкових   пільг вітчизняним   видавництвам  і  видавничим  організаціям.  Зокрема, пропонується звільнити  від  оподаткування  ввізним  митом  папір, картон,  інші  поліграфічні  матеріали  і таке інше.  Пропонується також звільнити від  оподаткування  податком  на  додану  вартість операції  з  виконання  робіт  та  надання  послуг,  пов'язаних із здійсненням  заходів,  спрямованих   на   підготовку   і   випуск, виготовлення   і   розповсюдження   видавничої  продукції,  ввести пільговий  торговий  патент  на  видавничу  продукцію,   а   також звільнити від оподаткування прибуток вітчизняних видавництв.

 

     У ході   обговорення   зазначеного   законопроекту,  а  треба сказати,  що до цієї теми комітет  звертається  не  вперше,  члени комітету висловилися за його підтримку з деякими зауваженнями.

 

     Зокрема, під  час  обговорення  ми зазначили,  що норма,  яка запропонована до Закону про Єдиний митний тариф, є дуже загальною, і  тому  ми  вважаємо,  що слід чітко визначити номенклатуру таких товарів та обладнання відповідно до Гармонізованої  системи  опису та кодування товарів. Саме цим документом керуються митні органи і саме цей документ вони використовують для визначення, чи звільняти від сплати ввізного мита, чи здійснювати обкладання ввізним митом.

 

     Потребує також   уточнення  пропозиція  щодо  звільнення  від оподаткування податком на додану вартість  операцій  з  "виконання робіт  та  надання  послуг,  пов'язаних  із  здійсненням  заходів, спрямованих на підготовку і випуск,  виготовлення і розповсюдження видавничої  продукції..."  Така  редакція,  на  нашу  думку,  не є достатньо  коректною,  не  є  достатньо  чіткою   з   точки   зору адміністрування податкових пільг.  Необхідно більш чітко визначити перелік операцій,  які звільняються від ПДВ.  Це дозволить не лише уникнути   вільного   трактування   податковими   органами,   а  й унеможливить  зловживання  податковими  пільгами,  що   завжди   є проблемою.

 

     Мені здається,   комітет  займає  досить  зважену  позицію  і стосовно звільнення від податку на  прибуток  підприємств.  Бажано визначити напрями цільового використання цих коштів.

 

     Нарешті, в  ході  обговорення  ми також звернули увагу на те, що,  безперечно,  потребує підтримки  випуск  книжкової  продукції державною  мовою,  водночас ми маємо на увазі і необхідність,  щоб усі закони України чітко відповідали вимогам Конституції.  Тому ми пропонуємо  також  зазначити,  що  можливі  пільги  і щодо випуску літератури мовами національних меншин.

 

     Враховуючи викладене,  комітет  рекомендує   Верховній   Раді України  прийняти  за  основу проект закону,  внесений Президентом України,  під  час   його   доопрацювання   до   другого   читання проаналізувати   всі   пропозиції,  які  надійдуть  від  суб'єктів законодавчої ініціативи, від народних депутатів зокрема, врахувати також     і     досить     прискіпливо    розглянути    зауваження науково-експертного управління і підготувати в  найближчий  термін законопроект до розгляду в другому читанні.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Валерію  Борисовичу.  Ми  вже  використали 15 хвилин, а ще десять виступаючих. Ну, це ж... Я ще раз кажу, я тоді буду ставити на голосування пропозицію продовжити засідання, бо ми замість 15 хвилин уже 60 використали.  Ну так,  книжка, але було ж багато доповідачів.

 

     Дякую, Валерію  Борисовичу.  Ще  десять виступаючих,  і ми не можемо не надати їм слова.

 

     Переходимо до обговорення. Слово надається народному депутату Лесю Танюку. За ним буде виступати Таран (Терен).

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановні  колеги!  Я  думаю,  що ми все-таки знаходимося в ситуації якось трошки міфу.  Обговорюємо зовсім не  те,  що  є  сьогодні  в остаточному  варіанті.  Я  хотів би вам сказати,  що в остаточному варіанті немає питання  підтримки  української  чи  неукраїнської, української  чи російської книжки.  У форумі у Львові брали участь 427 видавництв,  от вони нам лист прислали. Хочу вам сказати, що з тих  видавництв  244 - російські видавництва,  і вони підтримали в даному разі проект,  який ми обговорюємо. Щоб не бути голослівним, я  просто  скажу,  що йдеться про підтримку продукції вітчизняного виробництва: "друкована продукція, в тому числі періодичні видання друкованих засобів масової інформації,  книги, брошури, альбоми... картографічна  продукція  вітчизняного  виробництва,  крім  видань рекламного   та  еротичного  характеру,  пакувальної  і  бланкової продукції".

 

     Я хочу звернути вашу увагу ось на що: питома вага  цих  надходжень до бюджету надзвичайно маленька.  За весь 1999 рік ми одержали  всього-на-всього  72  мільйони  прибутків  з книжкової  діяльності,  причому  з  них  тільки  10 відсотків - це власне книжкова діяльність,  а решта  -  етикетки,  акцизні  марки тощо.  Себто  держава  втратить  тільки  2,7  мільйона,  якщо буде прийнято цей закон.

 

     Далі: придбання  та  продаж  паперу,  картону,  поліграфічних матеріалів   всіма   засобами   масової  інформації,  крім  видань рекламного,   еротичного   характеру,   етикетної,    пакувальної, бланкової  продукції.  Себто  ми  сьогодні  не  надаємо пільг оцій еротичній, етикетній, пакувальній і бланковій продукції, вона такі само буде давати надходження в бюджет, як і сьогодні.

 

     І нарешті.  У  змінах  до  Закону  про оподаткування прибутку підприємств  чітко  говориться:  "Звільняється  від  оподаткування прибуток вітчизняних видавництв і видавничих організацій..." Немає розподілу в останньому варіанті цього закону на те,  українське це видавництво  чи  російське,  тому  я  хотів  би,  щоб  ми зараз не міфіологізували.

 

     Перші автори свої проекти зняли,  і я дуже просив би схвалити все-таки  завтра  саме цей проект у першому читанні,  оскільки він дає нам  можливість  дорівнятися  до  того  видавництва,  яке  йде сьогодні  в Росії,  після того як у 1995 році такі пільги були там введені.  Ми знаходимося в єдиному есенгешному просторі і не маємо від того програвати,  а мусимо зробити так, як є сьогодні в Росії, так, як є сьогодні в Білорусі, так, як є в Молдові, тому що книжки все-таки не мають права не перетинати кордони, вони йдуть, вони є, і наша вітчизняна продукція має бути в рівних умовах.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному  депутату  Терену Віктору. За ним буде виступати депутат Алексєєв.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Я не буду  детально  обговорювати  суть проблеми,  у  виступах  наших  колег  було  дано досить грунтовний аналіз ситуації і пропонувалися дуже конкретні шляхи виходу з неї. Я   просто  хотів  би  лише  зауважити,  що,  мабуть,  і  доцільно зупинитися на проекті,  внесеному  Президентом  України,  в  якому пропонується    надати    податкові    пільги   всім   вітчизняним видавництвам.  Саме цей законопроект,  на думку нашої  фракції,  є найбільш   широким,   осяжним,   хоча  й  інші  законопроекти  теж заслуговують на увагу.

 

     Разом з  тим  я  хотів  би  зробити  зауваження,  що   окремі положення  згаданого  проекту потребують і доопрацювання,  зокрема щодо податку на додану  вартість,  бо,  на  нашу  думку,  з  метою уникнення  різночитань  при  застосуванні закону на практиці варто конкретизувати,  які саме операції звільняються від  ПДВ.  Власне, щось подібне говорив депутат Альошин.

 

     Позитивним моментом  законопроекту (тут не говорилося про це) є також те,  що пропонується запровадити податкові пільги не  лише видавцям,  а  й  книгорозповсюджувачам.  Тобто  реалізація  даного проекту   сприятиме   легалізації   всієї    господарчо-фінансової діяльності  учасників  книговидавничого і книгорозповсюджувального процесу, а це у свою чергу мінімізує втрати державного бюджету від надання  податкових  пільг,  про  що  вже  говорилося  у  виступах депутатів.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би додати ще буквально  кілька  слів від себе, не вдаючись у суть законопроекту. Я хотів би сказати, що в мене є не один лист від письменників, імена яких справді знані в усьому  світі,  - Ліни Костенко,  Миколи Вінграновського та інших, які справді творять велику літературу.  Їх читають у перекладах  у Франції,  в  Італії,  в Англії,  в Росії,  але вони не можуть бути видані в Україні.  От Спілка письменників робила такий  своєрідний огляд,  вона провела величезну роботу, і виявилося, що приблизно з 13 тисяч книг,  які продаються на ринках Києва,  в Україні  видано всього  близько  100.  Тобто  йдеться  про те,  що говорив депутат Танюк, - про підтримку вітчизняного книговиробництва взагалі.

 

     Останнє. У цій залі є багато людей,  які абсолютно  творчі  і прекрасно  самі пишуть.  Я б із задоволенням цитував би тут Бориса Ілліча Олійника,  знаю чуттєву  прозу  Олександра  Мороза,  поезії письменника  Бауліна  та  інших.  Врешті-решт,  кожному з вас є що сказати, і ви теж будете стикатися з цією проблемою, як стикаються наші діти, коли купляють книжки по 16 гривень.

 

     Я дуже просив би, щоб ми сьогодні об'єдналися, і спасибі вам.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Алексєєву,  за ним... Ми будемо радитись, ще вісім виступаючих, ми не встигнемо. Давайте для пропозицій обмежимо регламент.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г. Надо ли поддерживать национальное книгоиздание? Конечно надо, тут вопросов нет.

 

     Я был на Днях украинской культуры в Харькове, там в их рамках проводилась  конференция,  на  которой  приводили такие интересные цифры: себестоимость одной и той же книжки, в пересчете на гривню, изданной в Белоруссии,  составляет 90 копеек, в России - 1.30, а в Украине - 2.20.

 

     Надо ли уменьшать налоговый пресс? Надо.

 

     Но, знаете, я вспоминаю древнегреческого царя Мидаса, который к  чему  ни  прикасался  -  все  превращал в золото.  Так вот наши современные антимидасы могут извратить до  неузнаваемости  все,  к чему прикасаются, превратить в фекалии.

 

     Я сегодня  ночью  проснулся  в  холодном поту,  мне приснился страшный сон:  Тарас Григорьевич Шевченко,  Леся Украинка  и  Иван Франко  пришли в окололитературное ведомство и стали требовать для себя льгот по языковому признаку  и  административного  подавления инакопишущих. Знаете, страшнейший сон. Слава Богу, что такого быть не может,  потому что эти великие гении и мастера слова  прекрасно знали, что их будут читать и без полицейских мер.

 

     Я вспоминаю прекрасный фильм-сказку "Город мастеров",  там по сюжету есть уродец Клик-Кляк,  который пожелал жениться на  первой красавице города Веронике.  Пришел к герцогу, властителю города, и просит прислать на свадьбу солдат.  Герцог недоумевает:  "А  зачем солдаты?"  -  "Ну  как же?  Ведь без солдат вашей светлости она не пойдет за меня замуж!"  Так  вот  у  нас  есть  писатели,  которые уверены, что без налоговых инспекторов их читать не будут.

 

     Ну, эти наши окололитературные кликкляки - это понятно, они в свое время пописывали стишки про Ленина и  про  партию,  а  сейчас нашли  другой источник дохода и пишут все с точностью до наоборот. Бог с ними!  Что  мы  все  о  мелком  да  суетном?  Давайте  лучше поговорим о великом и вечном.

 

     Вот у меня в руках есть прекрасная книга.  Раньше, во времена гонений и преследований украинского языка,  ее можно было купить в каждом  магазине,  называется  она  "Кобзарь".  Открываю  и читаю: "Старый гордый воевода ровно на четыре  года  ушел  на  войну".  - "Песня караульного".

 

     Далее: "Кого,  рыдая,  призову я делить тоску, печаль мою?" - поэма Тараса Григорьевича Шевченко "Слепая".

 

     Далее, "Тризна":  "Душе  с  прекрасным   назначеньем   должно любить,  терпеть,  страдать и дар господний,  вдохновенье,  должно слезами поливать".

 

     Вот у  меня  другая  книжка,  купленная   тоже   во   времена "преследований"...

 

     ГОЛОВА. Володимире Геннадійовичу, та ми всі не перечитаємо.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.   Это   повести  Тараса  Григорьевича  Шевченко "російською мовою",  в подлиннике.  Как  вы  думаете  их  облагать налогом? По какой ставке?

 

     И наконец  вообще  сногсшибательный  пример.  Вот у меня есть книжечка,  называется "Новые стихотворения Пушкина и  Шевченки"  - прижизненное   издание  Тараса  Григорьевича,  1859  год.  Как  ее облагать   налогами   захотите?   Постранично?   По   буквам?   По произведениям?   Или  Пушкина  отдельно,  Шевченко  отдельно?  Или Шевченко "под нож"?

 

     Я напоминаю,  что есть у нас Конституция, статья 24: "Не може бути  привілеїв чи обмежень ...  за мовними ознаками".  А потому я предлагаю: производителя надо поддерживать, но надо отделить овнов от козлищ.

 

     И поэтому,   думаю,   нам   надо  принять  за  основу  проект Президента.  При  цьому  доручити  комітету  з  урахуванням   усіх пропозицій  доопрацювати  його,  вилучити  привілеї і обмеження за мовною ознакою і внести на наш розгляд.

 

     И я  думаю,  что  в   этом   случае   мы   поддержим   нашего национального производителя конституционным большинством.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Надаю слово для пропозицій з місця. Перший -Іван Чиж, за ним - депутат Правденко.

 

     ЧИЖ І.С.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ 190,  Хмельницька область).  Дякую.  Шановні колеги!  Ми  можемо  знайти  політичний підтекст у будь-якому питанні,  безумовно. І свою користь із цього підтексту також.  У даному разі ми розглядаємо  питання,  яке  вже давним-давно  перезріло.  І  йдеться  якраз  про  те,  про що Лесь Степанович тут сказав,  що абсолютно точно висловлено  у  проекті, який  пропонувався  остаточним,  і  за  це  виступав наш Комітет з питань  свободи  слова  та  інформації   ще   до   парламентського перевороту,  коли  я  його очолював:  ми за підтримку вітчизняного виробника книги.

 

     А що стосується,  скажімо,  дитячої книги,  то що  б  хто  не говорив,  але домінує на нашому ринку російська книга в силу того, що наша затиснута.  І одне видавництво  "Абабагаламага"  для  моєї внучки,  скажімо,  для наших дітей просто не виконує тієї функції, воно не може виконати,  якщо держава, а значить - ми, законодавці, не вирішимо цього питання, як належить.

 

     Протекціонізм щодо  духовної сфери - це обов'язок держави.  А щодо дитячої,  підручника - то це просто святий обов'язок.  Тому я не  бачу предмета для дискусії,  для того щоб переводити питання у площину політичну - хто кого більше любить,  хто на якому  кордоні живе - чи австрійському,  чи російському.  Ми живемо в Україні,  і повинні думати про те,  що духовність має вищу ціну, аніж будь-які гроші.  І  тому я за те,  щоб проект був прийнятий,  проект,  який забезпечує підтримку вітчизняного виробника.  І давайте завтра при голосуванні вчинимо так.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сергій Правденко. За ним - депутат Красняков.

 

     ПРАВДЕНКО С.М., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова  та  інформації  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я вважаю, що треба прийняти цей законопроект   у  першому  читанні,  а  як  його  поправити  і  що поправити, є дуже багато пропозицій.

 

     Зокрема, треба враховувати і таку,  що  українська  мова,  на щастя,  непридатна абсолютно для так званої блатної літератури.  У ній  відсутня  тюремно-паханська  лексика,  яка  зараз  заполонила книжкові полиці всієї держави.  І ви зверніть,  будь ласка,  на це увагу.

 

     Я також хочу подякувати колезі Алексєєву насамперед за те, що він почав вивчати поезію Шевченка хоча б російською мовою.  Це вже прогрес.

 

     І є така поправка,  подана мною ще в травні, вона співпадає з багатьма    іншими:    "Держава    надає   підтримку   вітчизняним видавництвам,   видавничим    організаціям,    поліграфічним    та книготорговельним  підприємствам  шляхом надання пільг щодо сплати податків та зборів.

 

     Встановлені податкові пільги надаються за умови  видання  або розповсюдження (підкреслюю: і розповсюдження теж сюди включається) видавничої  продукції  державною  мовою,   кількість   друкарських аркушів  та  загальний  тираж  якої  складає не менше 70 відсотків кількості друкарських аркушів та тиражу видавничої продукції".

 

     Таким чином,  ця  межа  не   дозволяє   гендлювати   назвами, випустити   там   невеличкі  брошурки  державною  мовою,  а  потім займатися  іншою  продукцією,  тобто  враховуються  всі,  загальні тиражі видавничої продукції, яка видається або розповсюджується.

 

     Така підтримка   надається   і   при   вивезенні   видавничої продукції,  випущеної  в  Україні,  та  при  ввезенні   видавничої продукції вітчизняних видавців, виданої державною мовою.

 

     Так само  передбачаються поправкою і пільги для видань мовами національних меншин, які живуть в Українській державі.

 

     ГОЛОВА. У нас  буде  друге  читання  і  ми  врахуємо,  Сергію Макаровичу, поправку.

 

     Євген Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, КПУ).  Я бы все-таки хотел,  уважаемые коллеги, подчеркнуть тезис, который высказал наш коллега Стрижко.  Давайте  зададим  вопрос  и сравним.

 

     1989 год.  Сколько в Украине было выпущено книг,  в том числе учебников,  учебных пособий и так далее,  и сколько было их издано на украинском языке? Давайте посмотрим, я назову эти цифры.

 

     Если в  1989  году - 3,6 книги на человека,  то в 1999 году - 0,4 экземпляра на человека. Разве тут надо искать и таким способом давать  возможность  выходить  книгам?  У нас сегодня государству, похоже,  не нужно совершенно, чтобы книги выходили, ни на русском, ни на украинском языке.

 

     Еще такой вопрос.  На сегодняшний день, в комитете у нас есть така цифра,  выпуском  учебников  занимаются  100  издательств.  А букварей  выпустили к 1 сентябрю 30 процентов от необходимого.  Не станет ли этот закон лазейкой, кормушкой для тех негосударственных издательств,  которые будут делать на этих налогах деньги? Сегодня за бюджетные средства можно и  нужно  в  первую  очередь  издавать учебники. У нас в 1990 году для Министерства образования выпускали учебники всего лишь три издательства, и они полностью справлялись.

 

     ГОЛОВА. Є ж видавництво "Освіта"?

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Но печатаем почему-то  в  "Генезе",  печатаем где-то  во Львове.  Учебник истории выходит в какой-то конторе,  и министерство  там  ставит  свой   гриф:   допущено   Министерством образования.

 

     ГОЛОВА. А видавництво "Освіта" при міністерстві.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В.  Этого  мало.  Но  надо  хотя  бы,  я не знаю, ограничить их круг. 100 издательств занимаются выпуском учебников!

 

     И последнее.  Иван Степанович, давайте не прийдем к тому, что можно назвать "львовский синдром",  когда под эгидой экономических методов вспомните,  что  принял  облсовет.  Именно  экономическими методами  пытаются задавить те издательства,  которые издают книги не на украинском языке.

 

     ГОЛОВА. Артур Білоус, хвилина. Потім депутат Федорин.

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Дякую, Іване Степановичу. Асоціація молодих політиків,  фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Я постараюся за два тижні подарувати кожному своєму колезі новий свій підручник  з політології,  який  вже  був  виданий  у 1997 році.  Ми намагалися знайти кошти на його видання.  Я попрошу нашого міністра шановного Василя  Григоровича  Кременя допомогти його розповсюдити по мережі вузів, шкіл тощо.

 

     Я абсолютно підтримую те,  що потрібно,  можливо,  надати для книговидання   певні   пільги,   але  резидентам  України,  власне резидентам  України,  і  чітко   виокремити,   під   що.   Поняття "редакційно-видавнича  діяльність" досить широке,  і технологічний процес  є  таким,  що  можна  одночасно  друкувати  і  еротику,  і підручники. І це треба врахувати.

 

     Але найголовніше, дорогі мої друзі: україномовну книжку будуть купувати тоді і тільки  тоді,  коли  її змістовна  якість  відповідатиме найкращим стандартам.  Ми в епоху глобалізації,  в епоху,  коли традиційні інформаційні кордони  вже стираються,    об'єктивно   просто   не   зможемо   відгородитися, встановлюючи ті чи інші пільги.

 

     Тому я закликаю авторів законопроекту турбуватися перш за все про  те,  аби якість україномовної продукції відповідала найкращим стандартам. Тільки тоді українська книга займатиме перші місця.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Я вже друге скликання працюю в парламенті і все-таки  не  можу  ніяк  зрозуміти  позиції багатьох  депутатів,  особливо  лівої  політичної  частини  нашого парламенту,  які все роблять для того,  щоб обмежити мої права  як українця, і моїх дітей, родичів, отримувати інформацію, отримувати продукцію українською мовою.

 

     Я зараз провів один експеримент  -  продивився  всі  двадцять каналів  телебачення,  які  у  мене  працювали,  і  вийшло,  що на вісімнадцяти я  отримав  інформацію  російською  мовою  -  художні фільми,  коментарі  тощо,  на  одному  - французькою і на одному - німецькою. Куди мені, українцеві, податися, щоб мої права українця були забезпечені в цій державі?

 

     Агресивна тепер  уже  меншість  диктує  свої  права і обмежує права українців у нашій державі.  Я хочу мати  книжки  українською мовою  і  хочу  просити парламент забезпечити цим усім мене в моїй рідній державі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення.  Є ще  депутати  у  списку, зокрема  я  вибачаюся перед Рефатом Чубаровим,  але ми зійшлися на тому,  що  завершуємо  обговорення.  Всетаки   більше   пропозицій надходило   прийняти   за  основу  президентський  проект  закону, підтриманий комітетом,  потім врахувати все,  що є  позитивного  у проектах депутатів,  і подати нам на голосування в першому читанні один проект закону.  Отака була пропозиція більшості депутатів. На цьому ми завершуємо обговорення.

 

     ----------------

 

     Оголошується до   розгляду  проект  Закону  про  стабілізацію фінансового  стану   Концерну   радіомовлення,   радіозв'язку   та телебачення.   Доповідає   президент   концерну   Юрченко  Валерій Володимирович. Будь ласка.

 

     ЮРЧЕНКО В.В.,  президент Концерну радіомовлення, радіозв'язку та  телебачення.  Шановна  президіє!  Шановні народні депутати!  В Україні   розбудована   унікальна   телерадіомовна   мережа,    що складається з 11 тисяч кілометрів радіорелейних ліній,  близько 70 потужних телевізійних  станцій  і  більш  як  тисячі  малопотужних телевізійних передавачів. Мережа розбудована на висотних спорудах, антенних опорах,  кількість яких становить  близько  600  одиниць. Розбудова  цієї  мережі  телевізійного  та  радіомовлення  держави велась протягом останніх 40 років і за  своєю  щільністю  вона  не поступається аналогічним у Франції і Німеччині.

 

     Робота цієї  передавальної  мережі  в  єдиному технологічному циклі  забезпечується  Концерном  радіомовлення,  радіозв'язку  та телебачення, який на сьогодні об'єднує 32 підприємства зі штатом 6 тисяч працюючих.  Концерн РРТ надає послуги різним  замовникам,  у тому числі комерційним (це телекомпанії "Інтер",  "1+1", ICTV, які працюють на національних каналах),  а також державним національним теле-  і  радіокомпанії,  які  фінансуються  за рахунок державного бюджету.

 

     Метою даного  проекту  закону   є   врегулювання   фінансових стосунків  концерну саме з державними телерадіоорганізаціями,  які отримують кошти з бюджету як державне замовлення.

 

     Відомо, що  кошти  на  проведення  розрахунків  за  поширення телерадіопрограм   за  державним  замовленням  щорічно  плануються Державному  комітету  інформаційної   політики,   телебачення   та радіомовлення України, раніше це було Держтелерадіо України. Однак впродовж   останніх   років   виконання   державного    замовлення фінансується   лише   приблизно   на  70  відсотків  від  планових призначень.  Це спричинило заборгованість національних та обласних державних телекомпаній перед Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення,  яка за станом на 1  січня  цього  року  становила 105,7 мільйона гривень.

 

     Водночас концерн,  не отримуючи грошей за надані послуги, був зобов'язаний згідно з чинним законодавством нараховувати  податки, збори  до  бюджетів.  У результаті за станом на 1 січня цього року заборгованість концерну  перед  бюджетами  всіх  рівнів  становила близько 40 мільйонів гривень, причому приблизно половина цієї суми

- це нараховані пеня та штрафні санкції за несвоєчасні розрахунки. Борг  за  спожиті  енергоносії на цю ж дату становив 17,5 мільйона гривень,  загальна сума боргів  Концерну  РРТ  на  сьогодні  -  52 мільйони гривень.

 

     Якщо торік  енергокомпанії  нараховували  пеню  і  штрафи  за несвоєчасні розрахунки,  то вже в  поточному  році  телерадіомовні об'єкти  відключаються  від  енергопостачання.  Вчора  і  сьогодні вимкнуто телерадіомовлення у  Сумській  області,  вимкнуто  багато об'єктів телерадіомовлення в Київській та в інших областях.  Через заборгованість із плати за спожиту електроенергію припинено роботу Львівського  та  Миколаївського  радіоцентрів,  які  забезпечували практично радіомовлення державних програм на території України  та за її межами.

 

     Понад три   роки   підприємства  концерну  мають  заблоковані рахунки,  не мають змоги придбати  необхідної  кількості  запасних частин,  матеріалів  для ремонту обладнання та аварійних об'єктів, перш за все антенних споруд.  Все це  може  спричинити  повторення подій, які сталися в Останкіно.

 

     За таких  умов,  незважаючи  на  заходи,  що  здійснюються  і урядом,  і іншими структурами,  виникає загроза повного припинення телерадіомовлення   в   Україні,   держава  може  позбутися  свого інформаційного забезпечення.

 

     Ліквідація боргів  Концерну  радіомовлення,  радіозв'язку  та телебачення   можлива   за  умов  погашення  боргових  зобов'язань національними  державними  телерадіокомпаніями.   Погасити   борги минулих  років  національні  державні телерадіокомпанії не можуть, оскільки  в  Державному  бюджеті  на  2000  рік   ця   сплата   не передбачена.

 

     З урахуванням викладеного,  Кабінет Міністрів України вважає, що з метою оздоровлення  фінансового  стану  підприємств  Концерну радіомовлення,   радіозв'язку   та  телебачення  було  б  доцільно прийняти Закон України про стабілізацію фінансового стану концерну в запропонованій редакції. Прошу підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи  є запитання?  Запишіться,  будь ласка.  Висвітіть список.

 

     Борис Беспалий. За ним - депутат Волковський.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.     "Реформи-Конгрес".     Шановний     Валерію Володимировичу!   От   ви   розповідаєте,   як  складно  працювати державному телебаченню,  радіомовленню.  Ми  з  цим  погоджуємося. Зараз  ви  пропонуєте фактично списати частину боргів,  наступного року буде те саме і те  саме.  Чи  не  вважаєте  ви,  що  потрібно взагалі   скорочувати   державне  телебачення  і  радіомовлення  і проводити тут роздержавлення?  Якщо так,  то що ви робите в  цьому плані?

 

     ЮРЧЕНКО В.В. Дякую. З позицій Концерну РРТ - так, мабуть таки треба  мати  тих  замовників,  які  мають   спромогу   платити   і розраховуватися  за  послуги,  які  їм  надаються.  Але  з позицій держави - думаю,  це не так.  Тому,  мабуть,  треба вирішувати  це питання перш за все з державної позиції.

 

     Я розумію,  що сьогодні це не є питання концерну,  яка частка повинна бути у мовленні державною.  Думаю,  для  цього  і  є,  вже нарешті   існує   Національна   рада   з   питань   телебачення  і радіомовлення, і тому це питання треба відносити до неї.

 

     ГОЛОВА. Депутат Волковський. За ним - Тарас Чорновіл.

 

     ВОЛКОВСЬКИЙ А.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, СДПУ(о)).  Дякую.  Питання таке: є різниця між боргами державних і недержавних компаній?

 

     ЮРЧЕНКО В.В. Дякую. Якщо це борги, то різниці, мабуть, немає. Але  різниця є в тому,  що боргів недержавних компаній на сьогодні немає, є лише борги державних компаній.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тарас Чорновіл. За ним - Віталій Черненко.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.  Будьте ласкаві, чи ви зможете нам у найближчий час  надати детальну інформацію,  хто безпосередньо є боржниками - списки,   суми?   Тому   що    на    сьогодні    по    Львівському телепередавальному   центру,   наприклад,  потерпають  усі.  Зараз припинять працювати передавачі і всі, хто платить, теж втратять.

 

     Нам потрібно    прийняти     кардинальне     рішення     щодо телерадіокомпаній,  які  не сплачують борги,  а не робити цю зайву чорну діру, куди ми постійно скидаємо гроші.

 

     Тому я  буду  вдячний,  якщо  ви  все-таки  нам   надасте   в найближчому  часі  детальну  інформацію,  хто є боржником і на які суми.

 

     ЮРЧЕНКО В.В.   Дякую.   Я   надаю   її   зараз.   Національна телекомпанія   заборгувала  на  початок  цього  року  42  мільйони гривень, вже в цьому році - 11,5 мільйона гривень.

 

     Національна радіокомпанія за  минулі  роки  заборгувала  60,3 мільйона гривень,  у цьому році - 9,6 мільйона гривень. Це основні боржники.

 

     Можу для порівняння навести приклад: телекомпанія "Інтер" розраховується повністю,  навіть авансує свою роботу (Шум у залі).

 

     Шановні! Я сьогодні доповідаю по замовниках. Це питання не до мене...

 

     ГОЛОВА. Так, дякую. Депутат Черненко. За ним - депутат Чиж.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Місто Горлівка, фракція "Батьківщина". Шановний Валерію Володимировичу!  Скажіть,  будь ласка,  коли ви заключаєте контракт  з якоюсь телекомпанією,  ви ж знаєте її фінансовий стан, вони гарантують вам оплату і це вказано  в  договорі?  Є  практика подання до суду - зверніться до суду і отримайте свої кошти.

 

     А якщо вони не хочуть, так вимикайте! Сьогодні ви ж бачите що робиться у державі. Це по-перше.

 

     І по-друге,  я  хотів  би,   щоб   ви   розповіли   про   всі компанії-боржники.  Може, треба ще вивчати досвід "Інтера". Бачте, вони ще й наперед сплачують! Будь ласка.

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     ЮРЧЕНКО В.В.  Дякую.  По-перше,  діє Закон про телебачення  і радіомовлення. Концерн РРТ виступає як власник технічних засобів і не  має  права  будь-якій  компанії,  якщо   вона   має   ліцензію Національної  ради  з  питань телебачення і радіомовлення на право мовлення, відмовити у наданні послуг.

 

     По-друге, я ще раз  кажу,  що  сьогодні  комерційні  компанії практично не мають заборгованості.  Заборгованість перед концерном мають саме державні національні компанії.

 

     ГОЛОВА. Тільки що називали,  то ви відволіклися і пропустили. Основних боржників назвіть.

 

     ЮРЧЕНКО В.В.    Національна    телекомпанія   і   Національна радіокомпанія. Я називав цифри.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Іван Сергійович Чиж, останнє запитання.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Іване Степановичу. Валерію Володимировичу, я передовсім  вітаю  вас  на  цій трибуні і сподіваюся,  що ваша тут присутність,  уперше,  мабуть,  за роки вашої роботи,  якраз  буде свідченням  або  прологом  того,  що ми вирішимо проблему Концерну РРТ, бо це державна проблема.

 

     Я просто нагадую народним депутатам,  хто не знає,  то вперше кажу,  що якщо не буде працювати ця система, то ніякі ні теле-, ні радіосигнали нікуди не дійдуть. Ми можемо створювати телекомпанії, творчі   колективи   формувати,  але  без  передачі  сигналу,  без розсилки,   без   розвитку   телекомунікаційних   мереж,   зокрема радіорелейних ліній тощо,  нічого не буде. Тому принципово важливо розв'язати проблему боргів. Це державна проблема.

 

     А до вас,  Валерію Володимировичу,  два запитання. Перше: чим закінчилися чи, може, зупинилися вже нарешті спроби підпорядкувати Концерн РРТ, зробити його кишеньковим в якійсь із структур, які не мають на це права, забравши від вас державну функцію?

 

     І друге: яка перспектива розвитку мереж? Хоч би коротко, будь ласка.

 

     Дякую.

 

     ЮРЧЕНКО В.В.  Дякую. Хочу сказати, що сьогодні концерн працює в нормальному моральному кліматі і повна підтримка нового комітету є. Більше того, є досить суттєва підтримка Кабінету Міністрів. І я хочу за це їм просто подякувати.

 

     Щодо перспектив,  то  я  хотів би,  ну,  дуже з великим жалем сказати,  що ми сьогодні просто втрачаємо час.  Весь світ виходить на   нові   технології,   на   впровадження   цифрових  технологій телевізійного мовлення.  Це дасть змогу,  по-перше, зменшити плату за  користування  технічними  засобами,  по-друге,  на сьогодні ми маємо практично три національних канали,  які можуть забезпечувати мовлення,  а  введення  нових  технологій дозволить нам зробити 30 таких каналів, і це буде набагато дешевше.

 

     Тобто країни вийшли на те,  що вже є програми,  до речі, вони прийняті  саме у парламентах,  впровадження цифрового мовлення.  І вже з 2002  року  буде  практично  припинена  видача  ліцензій  на стандарти аналогового мовлення. У нас ще навіть, як кажуть, і кінь не валявся в цій сфері. Ми це вже ініціюємо десь рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Час завершився.

 

     Слово для   співдоповіді   надається   Зінченку    Олександру Олексійовичу,   голові   Комітету   з   питань  свободи  слова  та інформації. Будь ласка.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Дякую,   Іване Степановичу.  У  ході  попередніх обговорень щодо шляхів вирішення проблем фінансового оздоровлення Концерну  РРТ  прозвучало  чимало різних думок,  але загалом визначалося дві позиції: свідома, тобто побудована на розумінні ситуації,  яка склалася  на  підприємствах концерну,   і  розумінні  наслідків,  які  матиме  для  держави  і суспільства  зупинення   роботи   цього   найбільшого   в   країні телекомунікаційного   об'єднання;   та  несвідома,  побудована  на формальних ознаках обмежень та заборон.

 

     Ще 5 липня 2000 року  наш  комітет  розглянув  проект  Закону України про стабілізацію фінансового стану Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, внесений Кабінетом Міністрів ( 5426), і одноголосно підтримав внесений суб'єктом законодавчої ініціативи проект закону.

 

     Ми виходимо з розуміння  потреби  розвитку  та  реконструкції телекомунікаційних систем,  переходу на цифрові стандарти передачі і  приймання  інформації,  що  потребує  значних  коштів  і  нових управлінських    рішень    та   вимагає   справжнього   державного протекціонізму.

 

     Концерн РРТ  сьогодні  -  це  розгалужене  по  всій   Україні об'єднання,   яке   володіє   більш   як   90  відсотками  засобів телерадіомовлення,  утримує та експлуатує понад 500 веж  і  щогол, 1730 телевізійних та радіопередавачів, 297 станцій і радіорелейних ліній зв'язку,  укомплектованих майже 3 тисячами  передавачів,  за допомогою яких забезпечується доставка телевізійних і радіопрограм у всі куточки України.

 

     Концерн -   це,   нарешті,   і   люди,    понад    6    тисяч висококваліфікованих  фахівців,  які  навіть у цих скрутних умовах залишаються вірними своєму професійному обов'язку -  забезпечувати безперервність  роботи морально і фізично застарілого обладнання і приладів.  Мене навіть турбує,  що Валерій Володимирович у  своєму виступі надзвичайно мало,  на мій погляд,  уваги приділив тому, що трапилося в Останкіно.  У нас деякі вежі мають навіть не такий,  а ще  гірший  стан.  І  тільки боротьба людей за виживання у прямому сенсі цього слова ще залишає  сигнал  у  цих  районних  і  міських об'єднаннях.

 

     Майже п'ять  років перебування Концерну РРТ у підпорядкуванні Міністерства інформації та його наступників негативно  позначилося на  долі  об'єднання.  Усі  державні  користувачі  послуг концерну припинили оплачувати виконану зв'язківцями  роботу,  мотивуючи  це власним бюджетним недофінансуванням.

 

     Таким чином,    борг   Національної   телекомпанії   України, Національної радіокомпанії та  державних  облтелерадіокомпаній  за станом  на  1  вересня  2000  року  становив 123 мільйони гривень. Зрозуміло,  цей борг не буде сплачений і концерн за таких умов  не буде  спроможний виконати покладені на нього функції,  оскільки на підприємствах  концерну  повністю  вичерпано  запаси  приладів  та обладнання.  Не  здійснюються  ремонти антенофідерних систем та їх антикорозійний захист, немає можливості виконати планові роботи із заміни  фундаментів та відтяжок щогол та веж.  Особливо небезпечна ситуація  склалася  на  підприємствах  концерну,  розташованих   у регіонах  з  агресивним  середовищем - це Дніпропетровськ,  Кривий Ріг, Запоріжжя, Маріуполь, Вінниця та інші.

 

     Великі відхилення  вертикальності  мають  щогли  та  вежі   в Новомиколаївці   Запорізької  області,  Шостці  Сумської  області, Старобільську Луганської області,  Березані та Іванкові  Київської області.     І    цим    переліком    не    вичерпується    список суспільнонебезпечних за наслідком проблем.

 

     Критичний стан,  в якому перебуває Концерн РРТ,  одним  актом законодавства  значно  не  зміниться.  За  тим актом потрібні нові програми оздоровлення  і  реконструкції  цієї  унікальної  системи телекомунікацій   України,  але  це  мають  бути  наступні  кроки. Сьогодні ми маємо здійснити перший крок,  розрубати гордіїв  вузол старих проблем, щоб розпочати нову роботу.

 

     Зважаючи на  критичний  стан  Концерну РРТ,  комітет пропонує підтримати внесений проект закону зразу і в першому,  і в  другому читаннях.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олексійовичу.

 

     Валерію Борисовичу,  ви  наполягаєте  на  співдоповіді?  Будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні колеги!  Я постараюсь бути  лаконічним. Комітет розглянув цю законодавчу ініціативу,  і ми підтримали саму ідею уряду,  бо вважаємо,  що у фінансових результатах  діяльності концерну  відобразилася  в  першу чергу необов'язковість держави і державного бюджету перед такого  роду  установами.  Тому  що  коли державні замовники не здійснюють платежі в повному обсязі, чи коли державний бюджет не забезпечує функціонування державної  установи, а   держава  іншими  нормативними  актами  зобов'язує  здійснювати трансляцію тих чи інших  передач  -  то  це,  звичайно,  основа  і природа тих заборгованостей, які має концерн на сьогодні.

 

     Водночас ми  зважаємо  на те,  що в законопроекті недостатньо чітко визначено перелік  податків  і  зборів,  не  визначено  суми заборгованостей,   і   тому   приймати   відразу   в   цілому  цей законопроект,  на думку нашого комітету,  не є можливим. У жодному із  законопроектів,  які  приймалися  Верховною  Радою  раніше про списання чи реструктуризацію податкових заборгованостей  чи  інших платежів,  не  було  такого  уніфікованого  підходу,  коли  ми  не визначали ні  суму  заборгованості,  ні  її  структуру.  Тому  цей законопроект потребує певного уточнення і я сподіваюся, що народні депутати внесуть відповідні пропозиції,  які будуть опрацьовані, і до другого читання ми вийдемо з узгодженою редакцією.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Валерію Борисовичу. Переходимо до обговорення.

 

     Слово надається народному депутату Олександру Єльяшкевичу. За ним буде виступати депутат Черненко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые  коллеги!  Я  был  единственным  в Комитете  по  вопросам  финансовой и банковской деятельности,  кто проголосовал  против  такой  редакции  этого   закона.   Полностью поддерживая идею оказания помощи Концерну радиовещания, радиосвязи и телевидения,  я считаю,  что в таком  виде  мы  не  имеем  права принимать данный законопроект как закон.

 

     Если речь идет о финансовых суммах,  то необходимо указать их конкретный    размер,    конкретные    источники     возникновения задолженности,   конкретные   причины   и,   естественно,   дальше разбираться с теми,  кто виновен в  образовании  задолженности.  И поэтому желание отдельных депутатов, которые так или иначе связаны с телевизионными каналами и имеют связи с этим концерном,  принять сразу  же  во втором чтении этот законопроект иначе как лоббизмом, профессиональным лоббизмом назвать нельзя.

 

     Я бы  хотел  обратить  внимание  Ивана   Степановича   Плюща, которому   поручен   контроль  за  выполнением  решения  о  прямой радиотрансляции пленарных заседаний Верховной  Рады,  на  то,  что подобным решением мы фактически будем списывать долги Национальной радиокомпании,  Национальной телекомпании. И если радиокомпания не хочет   выполнять   решение   Верховной  Рады  и  включать  прямую трансляцию  заседаний,  то  будет  недопустимым  с  нашей  стороны принимать  какие-либо  решения,  касающиеся вопросов задолженности данных компаний, я имею в виду прежде всего государственные радио- и телевизионную компании, перед другими хозяйствующими субектами.

 

     Мне вообще  непонятно,  почему  докладчиком  по этому вопросу является    представитель    концерна,    а    не     руководитель Государственного  комитета информационной политики,  телевидения и радиовещания.  Все эти вопросы необходимо решать в комплексе,  и у вас,  Иван Степанович, как и у Верховной Рады в целом, есть мощный рычаг  для   того,   чтобы   заставить   национальные   радио-   и телевизионную  компании  выполнять  законы,  а не выступать в роли Конституционного Суда и толковать решения Верховной Рады Украины.

 

     До тех   пор,   пока   не   будет    осуществляться    прямая радиотрансляция  пленарных  заседаний,  не  может  быть  и речи об окончательном принятии подобного документа.  Но  и  этот  документ должен  быть  принят  строго  в  виде  указания  конкретных  сумм, конкретных причин задолженности.

 

     И еще,  Иван Степанович, я хочу сказать, что Верховная Рада - это  единственный  законодательный  орган в Украине и мы решаем те проблемы,  которые сегодня  возникли  у  представителей  компаний, связанных с радиои телевещанием.  И поэтому то отношение,  которое сложилось у них в связи с рекомендациями и пожеланиями  отдельного должностного лица, которое знает вся Украина, - Президента Украины

- оно на сегодняшний день недопустимо. Я просил бы решать проблемы строго  в  соответствии  с тем поведением,  которое на сегодняшний день демонстрируют радио- и телекомпания Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, вже 13.59, а ще шість народних депутатів бажають виступити. Якщо навіть по 3 хвилини, то ви самі розумієте...

 

     Оголошений депутат Черненко,  далі  ми  обіцяли  слово  Мазур Олені для репліки. Поки що я на правах головуючого продовжую на 15 хвилин засідання, а потім уже будемо домовлятися.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые коллеги!  Уважаемый  президиум!  Вот представьте   ситуацию:   пришел   гражданин  в  ресторан,  славно отобедал,  собрался и ушел.  Что сделал бы метрдотель?  Вызвал  бы милицию!

 

     Вот я  хотел спросить.  Шановний Валерію Володимировичу,  вам заборгувала державна структура?  Ви з нею укладали угоду?  Вот я в свое  время был руководителем,  и если чтото решалось,  какой-либо хозяйственный  вопрос,  связанный  с   финансированием,   особенно бюджетных  организаций,  мы  заключали договора,  где указывалось, когда и в каком обеме пойдут проплаты.  Вы предоставляете услуги, я вас по-человечески абсолютно понимаю,  потому что можете рухнуть окончательно,  но  я  как  законодатель  и  как  депутат,  который контролирует исполнение законов, в том числе и бюджетных...

 

     Иван Степанович,  я  хотел  бы  поставить  вопрос вот в каком плане:  а  давно  ли   проходила   ревизия   в   наших   уважаемых государственных   телевизионной  и  радиокомпании,  КРУ  например, каково их финансовое состояние?  Уважаемые коллеги из комитета  по информации  просто лоббируют интересы,  может,  в хорошем смысле и правильно.  Но мы все же должны наконец разобраться, куда же текут деньги   наших   налогоплательщиков  и  уважаемых  производителей, которых сегодня душат непомерными налогами.

 

     Поэтому я  думаю,  и  поддержу  моих  коллег,   когда   после соответствующей проверки КРУ,  а есть у нас такая организация, нам здесь доложат,  что вот такая ситуация,  что выделялись деньги, но заведомо  этих  денег было мало,  они были использованы правильно, тогда...

 

     Ну, дорогие мои,  мы же не можем дать погибнуть Концерну РРТ, а  заодно  и  нашим  национальным  компаниям.  Только  вот  у меня возникает вопрос:  почему же у наших национальных компаний,  когда из  кровного  бюджета  Верховной Рады мы пытаемся заключить вполне нормальный договор о трансляции некоторых этапных моментов  работы нашего законодательного органа, всегда возникает сопротивление?

 

     Поэтому, дорогие коллеги,  я думаю,  что выносить этот проект на голосование абсолютно не нужно,  потому что  эффект,  результат будет известен.  Но я все же хочу настоять,  чтобы мои предложения были претворены в жизнь.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається Олені Мазур.  За  нею  -  для пропозиції слово матиме Віталій Шевченко.

 

     МАЗУР О.А.   Спасибо,  Иван  Степанович,  за  предоставленное слово.  Я действительно хочу, так сказать, сократить свое время до одной минуты,  но в силу того, что об этом было сказано, я напомню стихи тоже  одного  известного  поэта:  "Мой  дядя  самых  честных правил, когда не в шутку занемог, он уважать себя заставил и лучше выдумать не мог".

 

     При всем уважении к Валерию Владимировичу,  здесь должен  был докладывать  либо  господин  министр,  либо  господин председатель госкомитета.  Иван Степанович,  это замечание вам как руководителю Верховного  Совета,  надо  всетаки заставить исполнительную власть уважать  Верховный  Совет,   чтобы   докладывали   соответствующие руководители.

 

     И коротко, чтобы не растекаться мыслью по древу: я согласна с мнением Ельяшкевича, действительно, надо поддерживать Концерн РРТ, искать  выход  из той ситуации,  в которой он находится,  но после того как они предоставят информацию. Я располагаю информацией, что у   них  дебиторская  задолженность  на  4  миллиона  больше,  чем кредиторская.  То есть они готовы простить долг себе в 4 миллиона. Значит, это кому-то нужно, правильно? Ктото в этом заинтересован.

 

     Поэтому при всем уважении к этой структуре,  к необходимости, чтобы она функционировала,  надо выполнить те условия,  о  которых сказал Ельяшкевич.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Віталія  Шевченка.  За  ним буде виступати депутат Вітренко.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.  Шановні колеги!  Ми часто переймаємося любов'ю до неживих предметів,  типу цих веж, тільки, на жаль, увага на них звертається тоді, коли на перших сторінках газет з'являються вежі, які  горять  або падають.  Ви знаєте приклад Останкіно,  на те був якийсь збіг обставин.  А сьогодні йдеться про те,  що в Україні до десятка  веж  стоїть  таких,  які  не  за  збігом  обставин,  а за об'єктивними обставинами готові впасти.  І  вони  стоять  у  межах міст.  На  сьогодні  майже в третині областей України передавальні мережі  запускаються  з  особистих  квартир  через  те,  що  офіси опечатані.

 

     Причини такої ситуації з концерном полягають у тому, що свого часу,  не  варто  навіть  називати   прізвища   керівників,   його підпорядкували і поставили в таку схему державного регулювання, що він не міг вирішувати своїх проблем.  Концерн і тепер не  вирішить їх   через   те,   що   заборгованість   мають   бюджетні   теле-, радіоорганізації національні і ми знаємо, як вони фінансуються.

 

     Тому треба пам'ятати,  що вежі стоять над нашими  головами  і треба  щось  робити.  Якщо ми ніякого рішення не прийматимемо,  то вони продовжуватимуть отам  хитатися  до  певного  часу.  Я  прошу підтримати проект.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть  мікрофон  Наталії Михайлівні Вітренко.  За нею буде виступати депутат Ратушний.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины.  Интересно получается в нашем государстве: с одной стороны,  государственная структура и ей якобы нужно помогать, а с другой, - решение высшего, единственного законодательного органа в стране,    оказывается,   совсем   необязательно   выполнять.   Ни госкомитету, ни концерну - никому.

 

     Поэтому нужно,  чтобы  они  сначала  разобрались  у  себя   в исполнительной структуре. Если они играют с коммерсантами и только с коммерсантами - нечего просить тогда списания долгов. А если они хотят  вести  себя цивилизованно,  то цивилизованно они должны как минимум  исполнять  решения  Верховной  Рады,  которые  подписаны, опубликованы в газете "Голос Украины".  Потом оказывается, что все наши решения вообще неинтересны исполнительной  власти.  Они  себе законы устанавливают сами.

 

     А подача  такого  документа втемную,  когда неизвестно,  кому списываются долги,  за что,  под какие условия,  -  это,  конечно, унижает  и  сам  концерн  (потому  что  возникают  вопросы  к вам, по-моему,  уже по линии  прокуратуры  и  Службы  безопасности),  и депутатов,   которые   должны   голосовать  втемную,  не  зная  ни конкретной ситуации  в  этом  концерне,  ни  последствий  принятия такого закона.

 

     Поэтому я  бы  хотела,  чтобы  вопрос  освещения деятельности Верховной Рады у нас стоял не только  первоочередным  на  повестке дня  и  в  деятельности  руководства  Верховной  Рады,  но  чтоб и исполнительная власть понимала,  что будет  дальше  происходить  в Верховной Раде.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Михайло Ратушний, до хвилини.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Шановні колеги! Всі знають фразу: "Хто володіє інформацією, той володіє владою". Володіти інформацією в Україні у великій  мірі  можна тоді,  коли будуть володіти Концерном РРТ.  І зараз  реалізується  масштабна  схема,   щоб   цей   концерн   був корпоратизований із подальшою його своєрідною приватизацією.

 

     Тут колега Черненко питав,  чи проведена перевірка діяльності цього концерну КРУ та іншими органами. Є відповідна довідка Служби безпеки    України,   Державної   податкової   адміністрації,   де підтверджено,  що відпрацьована дуже  проста  схема  (і  доповідач сьогодні,  напевно,  причетний  до цього),  коли верхівка концерну збиткова,  а водночас обласні,  регіональні  структури  відмивають дуже непогані гроші і заробляють непогані дивіденди.

 

     Тому я  приєднуюся  до думки,  що цей проект закону має чітко спрямований лобістський характер. Треба придивитися, хто, що, коли заробив на концерні,  і підійти до цього більш відповідально, тому що внесення такого проекту - це  елемент  операції  із  захоплення інформаційного простору України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення.

 

     Увімкніть мікрофон  депутата Алексєєва,  він наполягає.  Одна хвилина, він є у списку.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я попросил слово,  потому что это все-таки наш профильный комитет.  Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Ну что мы обсуждаем?  Государство наделало таких  долгов,  что  концерн  еле дышит. Я помню, в свое время мы обсуждали вопрос ОРТ, кричали, что оно не платит. Оказывается, оно платило, а не платила Национальная телекомпания. Это долги Кулика.

 

     И сейчас  мы  обсуждаем,  должно  ли  государство  те  долги, которые оно  создало  перед  концерном,  отдавать.  Конечно,  надо отдавать.  За законопроект надо голосовать,  и причем сразу в двух чтениях.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні   депутати,   ми   завершили обговорення.  Більше  пропозицій  надходило таких,  щоб прийняти в першому  читанні,  а  потім  розглянути  всі   ті   зауваження   і пропозиції, які були висловлені.

 

     ------------------

 

     Ще в нас є декілька хвилин,  ми продовжили засідання. Давайте ще розглянемо проект  Закону  про  встановлення  Державної  премії України   в   галузі   журналістики,   щоб   нас   журналісти   не звинувачували.  Доповідає  заступник  голови  Державного  комітету інформаційної політики Абліцов Віталій Григорович.

 

     Віталію Григоровичу,  зважаючи  на  час,  ви  не агітуйте,  а скажіть,  що ви хочете,  потім депутати зададуть  запитання.  Будь ласка.

 

     АБЛІЦОВ В.Г.,    заступник    голови    Державного   комітету інформаційної  політики,  телебачення  та  радіомовлення  України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Щорічна Державна премія України в галузі журналістики  запроваджується  указом  Президента України   з   метою   піднесення  престижу  журналістської  праці, залучення засобів масової інформації до активної участі в процесах соціальної трансформації, демократизації українського суспільства.

 

     Присудження цієї премії передбачається за творчі досягнення у сфері журналістики та  публіцистики,  вагомий  внесок  у  розвиток національної преси,  телебачення та радіомовлення, видатні наукові дослідження  проблем  масової  інформації,   сприяння   підвищенню міжнародного   авторитету   України,   інтеграції  її  у  світовий інформаційний простір.

 

     Журналістика сьогодні все більше стає самостійною  і  вагомою складовою  духовного  життя  нації.  Заснована понад 30 років тому Національна премія  імені  Тараса  Шевченка  передбачає  номінацію "журналістика і публіцистика", однак нею не враховується наявність як різних видів журналістики,  так і  наукових  досліджень  у  цій галузі.  До  того  ж  протягом  кількох  останніх  років  жодну  з висунутих  робіт  вітчизняних  журналістів  не   було   відзначено вищезгаданою премією.

 

     Усе сказане   підтверджує   необхідність  заснування  окремої премії у журналістиці,  яка  розширила  б  можливості  відзначення творчого   доробку   кращих   вітчизняних   журналістів,  наукових досліджень у галузі  масової  інформації  і  сприяла  б  активному залученню   засобів  масової  інформації  до  участі  у  розбудові Української держави,  інтеграції України у світовий  інформаційний простір.

 

     У зв'язку  з  викладеним  пропонується  заснувати  спеціальну премію у галузі журналістики і внести відповідні зміни  до  Закону України про державні нагороди України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання?  Запишіться,  будь ласка. Висвітіть список.

 

     Депутат Абрамов. За ним - депутат Таран.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Коммунистическая  партия.   Уважаемый   Виталий Григорьевич!  Вопрос премии журналистов - слов против нет, важный, но мне представляется, этого заслуживают достойные товарищи.

 

     К сожалению,  приходится констатировать,  что  когда  вечером включаешь  телевизор  и  смотришь  телепередачу  о событиях внутри нашего зала, то я себя спрашиваю: был ли я на заседании? Журналист Сорока все искажает,  все показывает в том свете,  в каком требуют от нее хозяева.

 

     Я хотел бы вас  спросить:  ваш  государственный  комитет  как контролирует?  Какой  механизм контроля над обективностью передач журналистов?

 

     Спасибо.

 

     АБЛІЦОВ В.Г.  Ну,  по-перше,  відповідно  до  чинних  законів державний комітет не має права втручатися в роботу телекомпаній як приватних, так і державних.

 

     А стосовно якості журналістської праці,  то саме ця премія  і повинна,  очевидно,  стати  новим  критерієм оцінки журналістської праці.  Ми теж не можемо згодитися  з  багатьма  явищами  в  нашій журналістиці,   і   премія   повинна  вирівняти  чи  поліпшити  це становище. Буде стимулом, так.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран (Терен). За ним - депутат Шевченко.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)   В.В.   Шановний   доповідачу!   Є    державна літературна  премія  імені Тараса Григоровича Шевченка.  То є таке запитання:   премія   за   досягнення   в   галузі   журналістики, публіцистики  як  державна  премія  буде  теж  носити  ім'я Тараса Григоровича Шевченка? Хоч, як на мій погляд, це не кореспондується трохи.  Чи  вона  буде  безіменна?  А це теж недобре,  бо вона має асоціюватися з людьми,  такими як В'ячеслав Чорновіл - журналіст і великий  патріот України.  То як це питання пропонується вирішити, імені кого буде ця премія?

 

     АБЛІЦОВ В.Г.  Поки що вона  безіменна.  Був  варіант  назвати іменем  Івана  Франка,  але  є така перекладацька премія.  У нас є робоча пропозиція: оскільки це предмет завжди заполітизований, то, очевидно, не брати сучасників. Я повторюю, це наша пропозиція - не брати сучасних журналістів, тому що взяти Галана чи Чорновола - це знову  будуть  суперечки,  знову  дискусії.  У  нас  є пропозиція: оскільки  журналісти  літописцями  колись   називалися,   можливо, назвати   іменем   Нестора  Літописця,  але,  повторюю,  немає  ще остаточного  варіанта.  Поки  що  вона  не  називатиметься  нічиїм іменем.

 

     ГОЛОВА. Віталій Шевченко. За ним - депутат Беспалий.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.   В'ячеслав   Кириленко   хоче  наше  запитання поставити. Прошу передати слово.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кириленка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А. Український народний рух. Шановний доповідачу! Незважаючи  на  нашу пошану до журналістів,  незважаючи на те,  що більш важливе для них питання - це було б наступне питання порядку денного  (очевидно,  воно  розглядатиметься  вже  в п'ятницю і там будуть головні проблеми),  все-таки  скажіть,  будь  ласка,  таке. Навесні цього року ми прийняли абсолютно свіжий Закон про державні нагороди  України,  де  у  статті  11  "Державні  премії  України" визначено,  що  Національна  премія України імені Тараса Шевченка, тобто  найвища  премія,  присуджується  в   тому   числі   і   "за найвидатніші   твори     публіцистики  і  журналістики".  От  який все-таки сенс зараз  вносити  зміни  до  практично  новоухваленого закону і виводити питання на рівень окремої державної премії?

 

     АБЛІЦОВ В.Г.   Здається,   у  виступі  було  сказано,  що  ця номінація вилучається з  переліку  номінацій  Національної  премії імені  Тараса  Шевченка  саме  тому,  що  все-таки  там віддається перевага  більше  літературній  творчості,  а  не  публіцистиці  і журналістській  творчості.  І тому ми хотіли б мати окрему премію. Очевидно, життя підтвердить нашу правоту, а можливо, - вашу.

 

     ГОЛОВА. Так, Борис Беспалий, останнє запитання.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "Реформи-Конгрес". Ну, взагалі, ідея підвищити престиж  і  статус  журналістів  у  суспільстві  - це дуже хороша, позитивна ідея,  проти неї складно заперечувати.  Але чи  не  може вийти так,  що коли премії присуджуватиме влада від імені держави, то насправді стимулюватимуться не  кращі  журналісти,  а  найбільш слухняні журналісти? Або ще може вийти такий "паровоз", що на чолі списку поставлять усіма  шановану  людину,  а  далі  -  наприклад, дев'ять  лапікур.  Як  ви  до  цієї  проблеми ставитеся?  Як треба визначати лауреатів,  щоб це була дійсно не  політична,  а  фахова премія,  щоб вона підвищувала статус і престиж журналістики,  а не навпаки?

 

     Дякую.

 

     АБЛІЦОВ В.Г.  Ваше запитання дуже цікаве. Безумовно, з одного боку,  наші журналісти хочуть бути незалежними.  Я,  до речі, теж, мабуть, маю право відносити себе до журналістів. А з другого боку, ми  нібито  хочемо  мати державну премію.  І очевидно,  тут певний конфлікт якийсь є.  Але все-таки держава теж  має  свої  обов'язки перед  суспільством,  як і її громадяни.  І тому в рамках політики пропозицій і заохочень,  яка, ми сподіваємося, все-таки присутня в діяльності   нашого   комітету,   держава  має  право  заохочувати журналістську працю.  А як буде  відбуватися  процес  присудження? Сподіваюся,  що  він  буде  об'єктивним  і відповідатиме інтересам держави.  Критерії?  Є  відповідні  положення,  перш  за   все   - безумовно, об'єктивність.

 

     ГОЛОВА. Так, дякую, сідайте.

 

     Співдоповідь від комітету. Олександре Олексійовичу, буквально скажіть позицію комітету, бачите, ми вже вичерпали весь час.

 

     ЗІНЧЕНКО О.О. Одну хвилину буквально.

 

     ГОЛОВА. Кому з депутатів-журналістів перша премія буде?

 

     ЗІНЧЕНКО О.О. Погодимо.

 

     21 червня комітет розглянув законопроект,  внесений Державним комітетом  інформаційної  політики,  телебачення  та радіомовлення України  і  Президентом  України,  і  ухвалив  рішення  про   його підтримку.

 

     Національна премія імені Тараса Шевченка передбачає номінацію "журналістика і публіцистика", але, на жаль, у ній не враховується специфіка  окремих видів журналістики і навіть наукових досліджень у цій галузі.  Заснування окремої премії визначатиме вагоме  місце журналістики  як  важливої  складової  духовного  життя  нації.  У зв'язку з цим комітет  пропонує  розглянути  внесений  Президентом України  законопроект  і прийняти його за основу,  тобто в першому читанні.

 

     Відповідаючи на  запитання,  які  вже  звучали,  випереджаючи нові, сказав би так: за логікою, тоді не має бути ніяких державних нагород,  будь-якої вартості, оскільки їх розподіляє або призначає держава   -  Президент,  Верховна  Рада  і  так  далі.  Але  ж  ми визначаємо, що державні нагороди мають існувати. Ми лише змінюємо, так  би  мовити,  акцент,  наголошуємо,  що  цей  напрям  потребує додаткової уваги держави у цілому.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олексійовичу.

 

     Шановні народні депутати,  на обговорення записалися три депутати

- Таран   (Терен),  Беспалий  і  Черненко.  Вони  мали  можливість виступити,  коли ставили запитання.  Вважаємо питання обговореним. Більшість  промовців  вносили  пропозицію  прийняти законопроект у першому читанні, а тоді будемо доопрацьовувати.

 

     Дякую.

 

     Після обіду - робота в комітетах і фракціях.

 

     Наступне пленарне засідання розпочнеться завтра о  10  годині ранку. До побачення.

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Місто Харків, група "Відродження регіонів". Шановні колеги! Шановний   Іване  Степановичу!  Обговорюваний  проект  Закону  про внесення змін до деяких законів  України  з  питань  оподаткування (щодо  редакційної,  видавничої  та  поліграфічної  діяльності)  є своєчасним.  Запровадження пільг, які пропонуються в законопроекті 4271-6,   дасть   змогу  нашій  вітчизняній  поліграфії  друкувати продукцію згідно з вимогами сучасності.

 

     Відомо, що з розпадом Союзу всі  підприємства,  що  виробляли поліграфічне обладнання, залишились у Росії - це Рибінський завод, Ленінградський   завод,   Торжокський   завод    з    виготовлення поліграфічних  матеріалів.  Тому  правильно пропонується звільнити від сплати ввізного мита  поліграфічне  обладнання,  матеріали  та фарби.  Якщо ми будемо мати досконалу техніку та якісні матеріали, то наша продукція зможе конкурувати як на внутрішньому,  так і  на зовнішньому ринках.

 

     Пункт 3  запропонованого законопроекту,  яким вносяться зміни до підпункту 5.1.2 статті 5 Закону України про податок  на  додану вартість,   пропонується  доповнити  нормою  щодо  звільнення  від оподаткування ПДВ операцій  з  виконання  поліграфічних  робіт  та надання   послуг,  спрямованих  на  підготовку  і  випуск  дитячих друкованих видань,  підручників,  періодичних видань, окрім видань рекламного та еротичного характеру.

 

     Оскільки в   частині  п'ятій  статті  1  Закону  про  систему оподаткування говориться,  що зміни і доповнення  в  оподаткуванні стосовно  надання  пільг,  ставок  податків і зборів (обов'язкових платежів),  механізму їх сплати вносяться до цього  закону,  інших законів  України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності  з  початку нового бюджетного року,  Державний комітет інформаційної політики, телебачення  та  радіомовлення  вже  сьогодні  повинен  подати   в бюджетний  комітет  свої  пропозиції  у  випадку зменшення розміру ставок  податків  або  скасування  пільг  з   оподаткування,   які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або  фізичним особам.

 

     Отже, депутатська  група  "Відродження  регіонів" підтримує в першому читанні проект закону,  внесений Президентом,  і  пропонує його доопрацювати в комітеті.

 

     Дякую за увагу.

 

 

 

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку