ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  12  с і ч н я  1999  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо пленарне засідання Верховної Ради.

 

     Прохання до народних депутатів зареєструватися.

 

     Реєструємося.

 

     Зареєструвалися 285 народних депутатів.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги! Дозвольте оголосити запити.

 

     Кірімов Іван Захарович звертається до Президента України щодо невиплати    протягом    шести    місяців    пенсій    пенсіонерам Вишгородського,  Бородянського та Макарівського районів  Київської області. Прошу визначитись.

 

     "За" - 88.

 

     До Президента  звертається народний депутат Кірімов з приводу засилля у телевізійному ефірі фільмів,  у яких пропагуються рекет, проституція,  вбивства,  насильство,  злочини та аморальний спосіб життя. Прошу визначитись.

 

     "За" - 172.

 

     Прийнято.

 

     Я прошу проголосувати про направлення.  Це, справді, питання, яке сьогодні всіх хвилює. Я просив би підтримати.

 

     "За" - 195.

 

     Павловський Михайло  Антонович  та  Мусієнко  Іван Михайлович звертаються   до   Прем'єр-міністра   України   щодо    збереження Держстандарту як окремого центрального органу виконавчої влади, як суб'єкта суверенітету та національної безпеки.

 

     Павловський Михайло   Антонович   звертається   до   Прем'єр- міністра  з  приводу невиплати протягом дев'яти місяців заробітної плати працівникам Хмельницького міського військового комісаріату.

 

     Довганчин Григорій   Васильович   та   Косаківський    Леонід Григорович   звертаються  до  Прем'єр-міністра  щодо  дій  окремих посадових  осіб  Київської  облдержадміністрації,  які   гальмують проведення реструктуризації об'єднання "Укртелеком".

 

     Довганчин Григорій    Васильович   та   Косаківський   Леонід Григорович  ще  раз  звертаються  до   Прем'єр-міністра   стосовно неправильних  дій  посадових  осіб  щодо  вибору  підприємств  для постачання обладнання для АТС.

 

     Черненко Віталій Григорович звертається  до  Прем'єр-міністра України   щодо   усунення   негативних   наслідків,  пов'язаних  з ліквідацією шахти "Кондратієвка" в місті Горлівка.

 

     Кіяшко Сергій  Миколайович  звертається  до  Прем'єр-міністра України  щодо  незадовільного  стану  справ із добуванням металу в Донбасі.

 

     Журавський Віталій  Станіславович  звертається  до   Прем'єр- міністра  України  щодо  стану будівництва об'єктів Чорнобильської програми в Брусилівському районі.

 

     Будь ласка,  прошу  підтримати.  Петро  Миколайович   просить підтримати.

 

     "За"- 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Алексєєв Володимир  Геннадійович  звертається до Генерального прокурора України щодо розслідування обставин створення та  виходу у світ у 1996 році брошури Куліша "Книга пам'яті українців".

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За"- 186.

 

     Рішення прийнято.

 

     Степанов Михайло   Володимирович   звертається   до  міністра вугільної  промисловості  стосовно  незадовільного  реагування  на попереднє  звернення  щодо  виплати  Неподберезі заборгованості із заробітної плати та регресних виплат померлого чоловіка-шахтаря.

 

     "За"- 191.

 

     Рішення прийнято.

 

     Сахно Юрій Петрович звертається до  Кабінету  Міністрів  щодо заходів, яких вживає Кабінет Міністрів стосовно вирішення проблеми обробки дат у комп'ютерних системах у  процесі  переходу  до  2000 року.

 

     Голосуємо.

 

     "За"- 181.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги! Відповідно до календарного плану другої сесії Верховної Ради передбачалося  провести  87  пленарних  засідань  і завершити сесію 22 січня. На сьогодні відбулося 81 засідання, і на цьому тижні буде проведено ще сім засідань.  У зв'язку з розглядом і прийняттям Державного бюджету на 1999 рік увесь грудень Верховна Рада відпрацювала в пленарному режимі.  Під час першої  та  другої сесій  парламенту  чотирнадцятого  скликання  прийнято  законів  і постанов більше, ніж за відповідний період попередньої сесії.

 

     Враховуючи викладене пропонується пленарні  засідання  другої сесії  Верховної  Ради  завершити  15 січня,  а тиждень з 18 по 22 січня працювати у  виборчих  округах.  Потім  зробити  на  тиждень перерву і, як передбачено Конституцією, наступну сесію розпочати 2 лютого.  Я просив би  підтримати  таке,  як  сказав  Бойко,  мудре рішення.

 

     "За" - 278.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Перед тим як надати слово для оголошень, я хотів би висловити деякі  думки  з  приводу  питання   про   ініціювання   проведення референдуму. Дозвольте мені це зробити протягом декількох хвилин.

 

     Останнім часом   до   Верховної   Ради  України  від  органів місцевого самоврядування та громадян надходять численні  звернення про  ініціювання  посадовими  особами  місцевих органів виконавчої влади питання про проведення всеукраїнського референдуму. Зокрема, ініціатори   ставлять   собі  за  мету  шляхом  внесення  змін  до Конституції   скасувати   депутатську   недоторканність   народних депутатів  України  та  продовжити термін дії пункту 4 "Перехідних положень" Конституції України.

 

     Хотів би наголосити, що такі "ініціативні" дії посадових осіб органів  виконавчої  влади  виходять  за межі Конституції України, зокрема її статей 6,  19,  пункту 20 статті 92,  та  ряду  законів України.

 

     У листі до голів обласних рад я звернув їхню увагу на те,  що статтею   8   закону   України   право    ініціювати    проведення всеукраїнських  референдумів  з  цього питання належить громадянам України,  політичним партіям, громадським організаціям та трудовим колективам.  Будь-яких ініціативних повноважень органів виконавчої чи судової влади законами України не передбачено.

 

     За законами  України  про  місцеве  самоврядування   та   про Центральну  виборчу комісію забезпечення проведення всеукраїнських референдумів покладається на місцеві ради  та  Центральну  виборчу комісію і виключно в межах, визначених законами України.

 

     Незалежно від  того,  які  саме  питання про внесення змін до Конституції  України  ініціюються  посадовими   особами   місцевих органів виконавчої влади для винесення їх на референдум,  такі дії неприпустимі і мають бути попереджені.

 

     Що стосується  інституту  недоторканності,   то   Конституція України   передбачила   певні   гарантії  для  безперешкодного  та ефективного  здійснення  своїх  повноважень  не   лише   народними депутатами України. З огляду на характер та обсяг повноважень такі гарантії надаються Президентові України та всім суддям.  До  цього додам,  що  на  засіданнях  Координаційної ради з питань місцевого самоврядування  при  Голові  Верховної   Ради   України   не   раз порушувалося   питання   про   передчасність   повного  скасування інституту недоторканності депутатів місцевих рад.

 

     Зважаючи на   необхідність    забезпечення    безперешкодного здійснення   саме   депутатської   діяльності,  належного  захисту народних обранців від свавілля чиновництва, хотів би запропонувати Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад підготувати невеликий за обсягом проект  закону, який,  з урахуванням сучасних реалій та міжнародного досвіду,  мав би гарантувати депутатам рад  можливість  належного  виконання  їх депутатських повноважень.

 

     Про повноваження  Президента  України,  передбачені пунктом 4 "Перехідних положень" Конституції України.  У  зазначеному  пункті передбачено,  що  Президент  України  протягом  трьох  років після набуття чинності Конституцією України має право видавати  схвалені Кабінетом  Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань,  не врегульованих законами,  з одночасним  поданням  відповідного законопроекту до Верховної Ради України.

 

     Закріплення за Президентом України цього  повноваження  понад зазначений   термін   потребує   внесення   змін  до  ряду  статей Конституції України,  зокрема:  до статті 6 (поділ державної влади на  законодавчу,  виконавчу  та  судову),  статті 85 (повноваження Верховної  Ради  України),   статті   92   (перелік   питань,   що визначаються  або  встановлюються  виключно законами),  статті 106 (повноваження Президента України).

 

     Це питання може бути вирішено шляхом внесення законопроекту з додержанням  процедури,  передбаченої  розділом  ХІІІ  Конституції "Внесення змін до Конституції України".

 

     Таким чином,   реалізація   висловлених    пропозицій    щодо продовження  строку  права  Президента України на видання указів з економічних питань потребує додержання встановленої процедури, яка займе  немало  часу.  Та  й  чи потрібно ставати на такий шлях?  Я глибоко  переконаний,  що  за  умов  економічної   нестабільності, злиденності  життя  більшості  населення  ініціювання будь-ким і в будь-який спосіб винесення на всеукраїнський  референдум  подібних питань   може   спровокувати  громадське  протистояння,  викликати політичну нестабільність у нашій державі.

 

     Більше того,  скільки б і з якого б приводу  референдумів  не проводилося,  а  внесення  змін  до  Конституції  - це прерогатива виключно Верховної Ради України.  І перед тим як затівати  подібні процеси,  треба  було  б  порадитися,  чи піде на це сама Верховна Рада.

 

     Я просив би, шановні народні депутати, врахувати... (Оплески) врахувати   ці   думки   й  конституційні  положення,  і  під  час перебування у виборчих округах з  18  по  22  січня  зустрітися  з головами обласних,  районних, міських та сільських рад, тому що цю роботу хочуть провести їхніми руками.

 

     Я думаю,  що  Верховна  Рада   попереднього   скликання   вже допустила  одну  помилку,  коли  прийняла  рішення про позбавлення недоторканності  депутатів  органів  місцевого  самоврядування.  І думаю,  що  тут  нам треба,  мабуть,  подумати і внести відповідні поправки (Оплески).

 

     А зараз просив би вас записатися.  У нас ще є  13  хвилин  на запити. Вибачте, сьогодні від фракцій, тут уже в мене є...

 

     Фракція зелених. Депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Доброго ранку, шановні колеги, радіослухачі!

 

     "Президенту України   Кучмі   Леоніду   Даниловичу.    Заява. Звертаюсь  до  вас як до Президента України і глави нашої держави. Якщо ви,  пане  Президенте,  хочете,  щоб  Україна  була  взірцево демократичною,  екологічно здоровою,  економічно могутньою, то, на мій погляд,  потрібно,  щоб ви в першу чергу,  Леоніде Даниловичу, завжди  дотримувалися своїх обіцянок.  Наприклад,  у своїй промові від 14 квітня 1997  року  в  місті  Новодністровську  Чернівецької області ви сказали: ГАЕС вкрай потрібна економіці України, бо це - загальноукраїнська  енергетична   проблема,   і   ми   будемо   її вирішувати,    гроші   на   будівництво   Новодністровської   ГАЕС знайдуться.

 

     Я вважаю,  що слова Президента України  мають  бути,  мабуть, законом.   Але,   шановний  пане  Президенте,  гроші  поки  що  не знайшлися,  щоб  добудувати  ГАЕС.  Нагадую  вам,  що  від   вводу Новодністровської  гідроакумулюючої  електростанції  Україна  буде мати економічний ефект 87 мільйонів доларів США.

 

     Я мав  зустріч  із  жителями  міста  Новодністровська,  котрі запевнили,  що віддадуть свої голоси за вас, пане Президенте, якщо ви дотримаєтеся даного вами вашого  президентського  слова.  Бажаю вам виконати дану вами обіцянку. (За регламентом у мене залишилося ще дві хвилини...)

 

     Хочу нагадати про те,  про що з цієї високої трибуни я не раз нагадував:  мер Чернівців нехтує Конституцію України, витирає ноги об чинне законодавство.  Так, ним було грубо порушено певні статті Земельного   кодексу   України  щодо  вилучення  орних  земель  із незаконною зміною їх цільового призначення, з подальшою невиплатою податків  за оренду землі.  Була відібрана орна земля в державного університету.  А ми ж знаємо,  які зараз  матеріальні  труднощі  в науці в нас.

 

     Шановний Леоніде Даниловичу!  Колишніх київського,  одеського та інших мерів ви дуже швидко прибираєте до рук,  а мера  Федорука Миколу Трохимовича - не в змозі,  мабуть, тільки тому, що він друг Прем'єр-міністра України Пустовойтенка.  Але я хотів би,  шановний Леоніде  Даниловичу,  щоб  перед  Конституцією  України  й  чинним законодавством були всі рівні".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Смірнов. За ним - депутат Танюк.

 

     СМІРНОВ Є.Л.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий  округ 16,  Вінницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу!   Шановні   народні депутати! Протягом останнього місяця (це майже ілюстрація до того, що  ви  казали)  в  пресі  з'явилися  публікації  щодо   винесення Харківським  районним  судом міста Києва рішення стосовно позовної заяви НДП щодо моїх висловлювань 16 січня 1998 року під час  звіту слідчої  комісії по Палацу "Україна",  головою якої я був,  у яких начебто містилися неправдиві відомості.  За повідомленням  тієї  ж преси,  суд  Харківського  району  зобов'язав  мене з цієї трибуни спростувати ті висловлювання,  про які я досі не знаю, і виплатити НДП у вигляді компенсації 10 тисяч гривень.  Не кажучи про те,  що останнє досить важко зробити  через  відсутність  у  мене  цих  10 тисяч, я маю повідомити вам і виборцям таке.

 

     5 січня  1999  року  я  надіслав  голові Харківського райсуду міста Києва депутатське звернення, в якому, зокрема, мовиться.

 

     Перше. У звіті слідчої комісії 16 січня 1998 року  і  в  моїх відповідях на запитання не містилося нічого,  що могло б спонукати суд винести рішення,  зміст якого викладено в газетній публікації. За  моєї  присутності  під  час  розгляду  справи мені б вистачило трьохчотирьох  хвилин   для   доведення   повної   безпідставності претензій НДП.

 

     Друге. Про  те,  що  представниками  НДП  було подано позовну заяву,  що  мені  начебто  треба  кудись  там   з'являтися,   мені повідомили лише депутати - представники тієї ж НДП,  які явно не є працівниками суду,  тобто не мають жодного відношення до виконання будь-яким судом статті 94 ЦПКУ.

 

     Третє. Якщо таке рішення судом було прийнято,  то суд порушив принаймні 25 статей ЦПКУ.

 

     Четверте. Якщо припустити таке диво, що в нас справді правова держава, що ні НДП, ні Президент, ні Прем'єр не можуть впливати на суд і на законність його рішення,  то все,  що сталося і викладене мною вище, є більш ніж дивним.

 

     Я скажу  прямо  - це спроба антинародного і антинаціонального режиму в черговий раз так чи інакше знищити опозицію,  щоб ви  там потім не говорили.

 

     Шановні панове   з  НДП!  Якщо  вам  треба  поновляти  цноту, перепрошую,  честь і гідність,  то,  мабуть,  не в такий спосіб. І оскільки стовідсотково хтось із вас сюди з цього приводу вийде,  а приводу для цього немає, я вам його зараз дам. Уже не в пресі, яка часто  бреше,  а  по  Вінницькому  обласному  радіо  керівники НДП оголошували, як вони ощасливлять цими 10 тисячами дітей-сиріт. Так от,  шановні,  в  блатному  середовищі  серед  гопників про набуті грабунком гроші говорять:  "Детишкам на молочишко".  Так  говорять злодії в законі.  А тепер що,  до них,  може, приєдналися й голови партій?  НДП, яка зовсім не відчуває того, що насувається, нагадує мені  героя  пісні  ансамблю  "Любе":  "Ветер в харю,  а я шпарю". Мабуть, до миски...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Вимкніть мікрофон. Депутат Танюк від фракції Руху.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Шановні  панове  депутати!  Шановні  слухачі!  До завершення нашої сесії залишилося кілька днів, але 13 січня 1999 року може увійти в історію  України  як  день її розпродажу на догоду силам реваншу і повернення до Радянського Союзу.  Йдеться про  поставлене  питання про  вступ до МПА.  Наше керівництво завжди хоче кудись вступити і вступало  вже  не  один  раз.  І  колишній,  і  нинішній   спікери заявляють,  що Президент запевняв їх,  що він теж за вступ до МПА, активно    підтримує    це    і    що    це    підтримує    тандем Пустовойтенко-Ткаченко.  Якщо  справді така зворушлива єдність між президентською Адміністрацією і Президентом,  нашим конструктивним урядом  і  нашими неконструктивними лівими антидержавниками,  то я хотів би,  щоб Президент усе-таки це підтвердив.  Нехай  Президент підтвердить  або  заперечить своє позитивне ставлення до вступу до МПА.

 

     Мова йде про те,  що сьогодні в Росії ситуація дуже критична: долар  коштує  24  рублі.  Ідея створення однієї спільної валютної одиниці  обернеться  потужною  невиплатою   українських   зарплат, падінням  гривні  й усіма тими соціальними бідами,  проти яких так борються крикуни з лівого боку.

 

     Крім того,  за договір України з Росією (Та не кричіть! У вас же  просто  розв'язуються  пупи  від крику!) не проголосувала Рада Федерації,  і  лужковська  група  наполягає  на   тому,   щоб   це голосування   було   способом   торгу  за  Україну,  за  Крим,  за Севастополь.

 

     Я вже не кажу про те,  що в  нас  немає  коштів  на  те,  щоб сплачувати  внески  на  будівництво  нового  Таврійського палацу в розмірі 300 мільйонів доларів,  на  будівництво  будинку  уряду  в Санкт-Петербурзі.  У  нас  немає  коштів!  Краще ці кошти все-таки віддати тим безробітним,  про яких так  піклується  сьогодні  ліва антидержавна опозиція.

 

     Я вже не кажу,  нарешті,  про те,  що в нас немає підстав для розгляду цієї проблеми,  оскільки вона вже була розглянута і знову може  бути  внесена  тільки  в  лютому,  після того,  до речі,  як відбудеться Рада МПА  і  можна  буде  говорити  про  реформу  цієї організації.

 

     Ну, і   останнє.   Якщо   це   порушення  Регламенту  справді відбудеться,  то Рух розгляне питання  про  неможливість  спільної роботи  та пошуку компромісу з антидержавними силами і взагалі про можливість брати участь у роботі такої  ганебної  Верховної  Ради, яка хоче з лівого боку продати...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Слово надається  депутату  Потімкову від "Лівого центру".  За ним - депутат Ржавський (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  заспокойтеся. А кажуть, що в нас демократії мало.

 

     Депутат Потімков. Будь ласка.

 

     ПОТІМКОВ С.Ю.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  170,  Харківська область). "Заявление фракции избирательного блока Социалистической и Селянской партий Украины (Левый центр) по  поводу  политического террора в Украине. Наша фракция привлекает внимание общественности к тому, что правящий режим развязал широкомасштабное преследование Социалистической   партии  Украины  и  ее  актива.  Так,  как  уже сообщалось,  23 декабря 1998 года в своем доме был зверски избит и скончался   Валерий   Самойлович   Черевко,   помощник-консультант народного депутата Украины, секретаря политсовета Социалистической партии Украины Станислава Николаенко.

 

     Уже в  новом  году в результате автомобильного наезда погибла Людмила   Борисовна   Яринчина,   помощник-консультант   народного депутата  Украины,  секретаря  нашей  фракции,  первого  секретаря Киевского горкома СПУ Валентины Семенюк.

 

     Мы считаем,  что  эти  убийства  не  случайны.  Они  являются звеньями  единой  системы  террора  и преследований представителей левых партий.

 

     Мы видим,  что причины опасного развития  событий  связаны  с подготовкой  к  выборам  Президента  и  что главный удар направлен против председателя  Социалистической  партии  Украины  Александра Мороза.   Правящий  режим,  сбросив  всякие  маски,  разворачивает преследование его сторонников,  стремится сорвать  его  встречи  с избирателями,  как  это было в городе Бровары,  поселке городского типа Макарове Киевской области.  В городе Винница уволен с  работы инженер Геннадий Яковлевич Дьяченко только за то,  что он,  будучи активным членом  Социалистической  партии  Украины,  организовывал встречи избирателей с Александром Морозом.

 

     Преследуются руководители предприятий,  где проходят встречи, их организаторы,  а также руководители местных органов власти, где избирательный  блок  Социалистической  и  Селянской партий Украины получил  наибольшую  поддержку.  Особенно   это   характерно   для Киевской,  Житомирской,  Полтавской и Черкасской областей.  В ряде мест  наложен  запрет  на   публикации   материалов   социалистов, подвергаются  угрозам  и  шантажу  руководители  средств  массовой информации, особенно электронных, за освещение позиций членов СПУ, их лидера Мороза по злободневным вопросам.

 

     Преследуется цель  - любой ценой не допустить его присутствия в средствах массовой информации,  не позволить  гражданам  Украины узнать  правду  о  причинах  нынешнего  состояния  жизни  людей  и возможностях  положительного  изменения  ситуации.   По   указанию Администрации  Президента практически повсеместно собираются досье на  политическую   благонадежность   руководителей.   Бесцеремонно нарушаются  права  трудящихся  на  проведение  собраний  по поводу инициирования  проведения  референдума  о  досрочном   прекращении полномочий нынешнего Президента.

 

     В то   же   время,   используя  незаконные  средства,  та  же администрация  навязывает  местным  органам  власти  инициирование референдума  за  продление  отдельных  полномочий Президента,  что противоречит Конституции Украины и желанию большинства ее граждан.

 

     Мы обращаемся  ко  всем  гражданам,  политическим  партиям  и движениям с напоминанием об угрозе политического террора,  который сегодня развязан против Социалистической партии Украины,  а завтра может быть направлен и против них.

 

     Мы считаем  необходимым потребовать от Президента Украины как гаранта соблюдения Конституции Украины,  от Генерального прокурора Украины положить конец политическому террору, физическим расправам с оппозиционными деятелями и привлечь к ответственности виновных в организации их преследований.

 

     Оставляем за  собой  право использовать все законные средства защиты своих политических прав".

 

     ГОЛОВА. Депутат Ржавський. За ним - депутат Вітренко.

 

     РЖАВСЬКИЙ О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної  культури і спорту (виборчий округ 46,  Донецька область).  Шановні народні депутати!  1 січня  цього року  створено політичне об'єднання "Єдина родина".  Його створили нові  люди  з  прогресивними  поглядами,  які  не  мали   високого становища або владних повноважень.

 

     Ми тверезо  оцінюємо  ситуацію  і  не погоджуємося з тим,  що Україна приречена бути державою третього  світу,  а  її  громадяни

-людьми  третього сорту.  Неможливо подолати соціально-економічний занепад,  доки не буде винайдено ліків від спустошення в  умах  та серцях,  від  зневіри у власних силах,  від державного свавілля та байдужості.  На байдужість,  а,  по суті,  на безсоромність  влади людина  відповідає так само.  Влада втратила головне - авторитет і довіру мас і зараз спирається фактично лише на чиновника.

 

     Тому виникла нагальна потреба у  формуванні  масової  партії, партії  нового  типу.  Ми пропонуємо об'єднатися в "Єдину родину". Родина - це основа морального  та  фізичного  здоров'я  народу.  В родині людина прагне знайти підтримку,  захищеність та тепло, яких так  не  вистачає  в  суспільстві.  Тільки  родина  приймає  всіх: скалічених і здорових, злиденних і багатих, знедолених і щасливих. Не політичні пристрасті,  а майбутнє дітей хвилює  нас  більше  за все. Добробут родини, щастя в очах дитини, лагідна посмішка матусі

- ось заради чого ми народжуємося та вмираємо.

 

     Родина, врешті-решт,  визначає життя суспільства та  держави. Усі ми пропонуємо стати єдиною родиною заради майбутнього України. України,  в душі якої є Бог. Ми готові потиснути руки кожному, хто бажає за допомогою своєї праці та розуму зміцнити лави об'єднання. Службовця  та  банкіра,   реформатора   та   комуніста   поєднують пригорнута  до  грудей  дитина,  схилена  на плечі голова дружини, натруджені материнські долоні.  Робітник та  селянин,  вчитель  та підприємець,  вчений та митець - усім є місце поряд з нами, заради майбутнього.

 

     Досить пливти за течією,  час  об'єднатися  та  заявити  себе єдиною  силою,  здатною  вивести країну з кризи,  визнавши головні пріоритети:  людина,  родина,  суспільство і лише потім - держава. Держава  -  це організація всього народу,  а не знаряддя панування певного  класу,  об'єднання,  готове  до  спільних  дій  з   усіма політичними силами.

 

     Сьогодні життєво  необхідне  об'єднання всіх,  кому остогидли політичні спектаклі і таємні консультації. Я певен: "Єдина родина" здатна стати силою, з якою Україна ввійде в третє тисячоліття.

 

     Для активного впливу на законотворчу роботу пропоную створити парламентську фракцію "Єдина родина". Але хочу відразу наголосити, що  відсутність політичної демагогії зовсім не означає відсутності політичної  дисципліни.  Майбутня  фракція   має   будуватися   за принципом:  усі як один.  Ми разом - єдина родина, наша оселя - це вся Україна.  Подбаємо про неї,  бо не можна турбуватися про себе, не дбаючи про свій дім.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Симоненко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция. С 3 по 9 января этого года члены Прогрессивной социалистической партии Украины, народные депутаты  Украины  провели  встречи с избирателями в Харьковской и Донецкой областях и в Крыму.  Мы отчитывались  о  своей  работе  и одновременно изучали, какие же сегодня самые острые, самые сложные вопросы беспокоят наших избирателей.

 

     Безусловно, острейшими вопросами являются отсутствие  работы, невыплата  зарплаты  и  пенсий.  Особенно  остро  стоит  вопрос  с пенсиями.

 

     С учетом того,  что наши предложения в зале Верховного Совета не    прошли,    мы    предложили,    как    изменить   пенсионное законодательство.  Мы показали, что минимальная пенсия должна быть социальным   нормативом.   Мы  указали  на  финансовые  источники, необходимые для того, чтобы провести реформу пенсий и зарплаты. Мы внесли проект Бюджетной резолюции,  показали,  как изменить бюджет для того, чтобы все это решить.

 

     С учетом того,  что в зале  прошли  не  наши  предложения,  а предложения   министракоммуниста   Ивана   Саханя  и  председателя Комитета по делам пенсионеров,  ветеранов и  инвалидов  коммуниста Виталия  Луценко,  то вот эти вопросы пенсионеров:  как прожить на пенсию в 55 гривень,  как прожить на среднюю пенсию в  62  гривни, которая  заложена в бюджет,  я передаю (так как Луценко нет) Петру Николаевичу Симоненко.

 

     Следующий вопрос связан  с  депутатской  неприкосновенностью. Избирателей очень волнует то, что Лазаренко, Тимошенко, Агафонов и Волков продолжают сидеть в  зале  парламента  вместо  того,  чтобы отчитываться  перед  судом  и  вернуть в казну государства деньги, присвоение которых  им  инкриминируют  Генеральная  прокуратура  и арбитражный суд.

 

     Поэтому, Александр   Николаевич,  уходить  от  решения  этого вопроса  нельзя.  Его  надо  решить  до  15  января,  надо   снять депутатскую неприкосновенность.  Я и наша фракция согласны со всех снять    депутатскую    неприкосновенность.     Давайте     снимем неприкосновенность  и  с  Президента,  и с судей - это все в руках парламента!  Но если воры есть - они должны  сидеть  в  тюрьме,  а деньги должны быть возвращены в казну!..

 

     И еще один вопрос, который мы не можем не поднять, это вопрос о том,  что творится на  дорогах  Украины.  Фактически  в  Украине введено  чрезвычайное  военное положение:  ГАИ проверяет документы утром,  днем и вечером,  на юге и  на  севере,  в  любых  регионах Украины!  Кто  дал  такое  право  этим  расплодившимся  гаишникам, которые не следят за тем, чтобы на дорогах был порядок, которые не наводят  порядок  в  стране,  а  издеваются  над каждым водителем, превышают  свои  полномочия  и  перекачивают  деньги  из  карманов тружеников в свои собственные карманы?!

 

     Сегодня будет  рассматриваться  вопрос  о  концессиях.  Не на концессиях надо делать акцент,  а на  дорожном  хозяйстве.  Дороги безобразные,  из  Шахтерска  выехать  нельзя,  по Мелитополю ехать нельзя, и в то же самое время дорожники только пакуются сами.

 

     ГОЛОВА. Спасибі!..

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Александр Николаевич!  Мы требуем до 15  числа дать протокольное поручение,  чтобы Кабинет Министров, в частности министр внутренних дел,  доложил о ситуации в ГАИ и о ситуации  на дорогах Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. За ним - депутат Філенко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Уважаемые  народные  депутаты!  Дорогие избиратели! Фракция  Коммунистической  партии   Украины   заявляет   о   своем решительном   протесте   по  поводу  антиконституционных  действий властей по организации сбора подписей за  проведение  референдума, главная  задача  которого  не снятие неприкосновенности с народных депутатов, а продление полномочий ныне действующего Президента.

 

     Мы еще  раз  подтверждаем  свою  позицию   о   том,   что   с преступниками  необходимо  вести  самую  решительную  борьбу и они должны сидеть  в  тюрьме  независимо  от  занимаемой  должности  и статуса.  Вместе  с  тем очевидно,  что это очередной политический трюк для того,  чтобы отвлечь  внимание  избирателей  от  насущных проблем:  безработицы, невыплаты заработной платы и пенсий, других социальных язв общества.

 

     Могут ли представители этой власти бороться  против  мафии  и коррупции,  если они ей подконтрольны и подотчетны?  Не те ли, кто требует  снятия  неприкосновенности,  назначали   их   на   высшие государственные   посты,   руководителями  местных  администраций, своими ближайшими советниками?  Не вы ли, господа, распределяли им одномандатные  округа и,  поддерживая на выборах,  давали указания местным  властям  обеспечить  их  избрание,  гнули  через  коленку руководителей,   стыдливо   закрывали  глаза  на  подкуп,  шантаж, использование криминальных денег?  Не ваши ли  преступные  реформы позволили       сформироваться      энергетическим,      угольным, металлургическим,  агропромышленным и прочим мафиозным кланам?  Не вы  ли  отдали им на растерзание целые отрасли,  системы,  заводы, фабрики,  создали все  условия  для  процветания  теневиков?  Чьим сынкам вы позволили использовать государственную границу как врата собственного рая?  Они пришли в Верховный  Совет,  уже  пройдя  по преступному  пути,  вскормленные  системой,  при  вашей преступной бездеятельности,  опираясь   на   воровские   деньги,   украденные сбережения.   Именно   эта  власть  создавала  для  них  трастовые компании,  перераспределяла различные рынки.  Одним словом - каков поп, таков и приход.

 

     Необходимо прямо   сказать   избирателям,   что   на   скамье подсудимых  должны  быть  не  только  те,  с  кого  требуют  снять депутатскую неприкосновенность,  но и те,  кто этого требует.  Это одни  и  те  же  представители  воровской  части   общества.   Мы, коммунисты, убеждены, что побороть это зло, защитить народ Украины возможно,  только  сменив  эту  систему   власти,   изменив   курс политических  и  экономических  реформ.  Используя  так называемый референдум  в  предверии   выборов   Президента,   власть   руками обездоленного,  обнищавшего,  потерявшего надежду в справедливость народа организовывает борьбу против истинных  избранников  народа, патриотов Украины,  против тех,  кто говорит правду, кто ежедневно ведет борьбу с этим режимом, - против коммунистов и представителей других левых партий...

 

     ГОЛОВА. Спасибі!..

 

     СИМОНЕНКО П.М. Я заканчиваю, одно предложение.

 

     Коммунистическая партия,     народные     депутаты-коммунисты призывают вас,  дорогие избиратели, провести понастоящему народный референдум и на проводимых ими, этой властью, собраниях вынести на референдум следующие  вопросы:  о  снятии  неприкосновенности,  об отношении  к  реформам,  о  ликвидации института президентства и о придании русскому языку статуса государственного (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Філенко від фракції НДП.  За  ним  -  депутат Осташ від фракції "Реформи-центр", і завершуємо.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП).  Заступник керівника  фракції  Народнодемократичної  партії. Шановний  Олександре Миколайовичу!  Шановні колеги!  Ще два місяці тому фракція НДП виступила  із  законодавчою  ініціативою  змінити частину   третю  статті  80  Конституції  України,  яка  практично унеможливлює  кримінальне  переслідування  народних  депутатів,  а відтак робить депутатський мандат привабливим для нечистих на руку людей.  На  підтримку  цієї  ініціативи  НДП  розпочала   збирання підписів  під  зверненням  до народних депутатів України з вимогою скасувати, нарешті, ганебний інститут депутатської недоторканності в його теперішньому вигляді. Ми пропонуємо частину третю статті 80 Конституції України викласти в редакції: "Народний депутат України не   може  бути  без  згоди  Верховної  Ради  України  затриманий, заарештований або взятий під варту без вироку,  винесеного судом". З  нашої  точки  зору,  це дасть можливість правоохоронним органам здійснювати слідство.

 

     Ми вважаємо,  що зібрані активістами НДП сотні тисяч підписів наших співгромадян,  які,  до речі, дотримуються різних політичних поглядів  і  далеко  не  завжди  є  прихильниками  нашої   партії, спонукають,  нарешті,  Верховну Раду до того,  щоб змінити частину третю статті 80 Конституції.

 

     До речі,  ніхто з  виборців  не  відмовлявся  поставити  свій підпис  під  зверненням.  В  одному Гайсинському районі Вінницької області  протягом  кількох  днів  було  зібрано   3200   підписів. Найближчим  часом  стоси  підписних  аркушів буде передано нами до Секретаріату Верховної Ради України. Ми вважаємо, що Верховна Рада має   почати   розгляд   даного  питання  паралельно  з  розглядом конкретних питань щодо депутатів Лазаренка та Агафонова,  стосовно яких є подання Генеральної прокуратури.

 

     Дане питання Верховна Рада може і мусить вирішити самостійно, не  чекаючи  референдумів.  Хоча  ми  проти   підміни   демократії псевдодемократією   і   вважаємо   неприпустимою   дію  виконавчої вертикалі щодо організації так  званої  народної  ініціативи.  Так само, Олександре Миколайовичу, ми виступаємо проти спроб відновити вертикаль рад і використовувати їх як інструмент у  президентській кампанії.

 

     І на завершення стосовно виступу депутата Смірнова.  Шановний пане Смірнов!  Районний суд три місяці ловив вас по Києву хіба  що без собаки.  Вас не змогли спіймати, ви ховалися від суду. І тепер нам додатково зрозуміло,  чому ви так  само,  як  і  ваші  колеги, аплодуєте,  коли  кажуть,  що  не  треба  відновлювати депутатську недоторканність.  Ви як людина досвідчена,  яка  хоч  трошки  знає юриспруденцію,  повинні  були звернутися до вищестоящого суду і не лізли б на цю трибуну,  щоб молоти знову що попало і давати привід укотре подавати на вас у суд (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Депутат Осташ від фракції "Реформи-центр".

 

     ОСТАШ І.І.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 126, Львівська область). Фракція "Реформи-центр". Шановні колеги! Ми з вами щойно повернулися  з  округів  і  бачимо,  яка  серйозна ситуація склалася на місцях.  Це проблеми з медициною, з пенсіями, з  освітою,   особливо   з   професійно-технічною.   Ми   ще   раз переконалися,  який  недосконалий Закон про пенсійне забезпечення, і,  очевидно,  його треба дуже серйозно  переробляти.  Особливо  в скрутному  становищі сьогодні опинилися сільські жителі,  які мали досить низькі зарплати, працюючи в колгоспах та інших агрофірмах.

 

     Друга проблема,  на яку я хотів би звернути вашу увагу,  - це проблема  професійно-технічної  освіти.  До  цього  часу  ми маємо колосальну   заборгованість   із   виплати   зарплати   викладачам професійнотехнічної  освіти.  Не фінансується харчування учнів.  І якщо у сфері профтехосвіти працюють разом двоє  членів  сім'ї,  то можна  говорити  про  те,  що  вони  фактично  поставлені  за межу виживання.

 

     Третя проблема,  про яку я хотів би сьогодні  сказати,  -  це становище   в   медицині.   Знову  ж  таки  має  місце  колосальна заборгованість із заробітної  плати  працівникам  медичної  сфери. Медики  сьогодні  практично  не  можуть  забезпечити  ліками наших хворих.   Особливо   це   стосується   інсуліну.   Люди,   які   є інсулінозалежними,  сьогодні  практично повинні витрачати всі свої мізерні кошти і пенсію на те,  щоб придбати інсулін.  І щось  дуже довго ми чекаємо інсуліну власного виробництва.  Я думаю, що на це питання також треба дуже  серйозно  подивитися.  Урешті-решт,  час мати свій власний інсулін у нас в Україні.

 

     Наступна проблема  -  скорочення кількості ліжок.  Я хотів би сказати всім тим,  хто намагається зараз скоротити  місця,  кадри, ліжка  в  наших  лікарнях,  що  відповідно  до Конституції України скорочення  існуючої  на  сьогодні  медичної  бази,  скорочення  і кадрів, і ліжок у лікарнях не допускається.

 

     Хотів би також сказати про те, що наша фракція здивована тим, що в порядку денному на завтра стоїть питання  про  вступ  до  МПА СНД. Причому абсолютно з порушенням Регламенту написано: "повторне голосування".

 

     Я хотів би ще раз сказати,  що це  питання  проголосоване  та відхилене, тому має бути зараз ще раз внесене на розгляд за повною програмою,  як цього вимагає Регламент Верховної Ради України,  і, звичайно,  обов'язково має бути повний розгляд цього питання, тому що воно є особливо важливим для нас із вами і для всієї України.

 

     І нарешті,  хотів би сказати про депутатську недоторканність. Фракція  "Реформи-центр"  підтримує  ідею зняття недоторканності з депутатів Верховної Ради України. Ми готові поставити свої підписи під   відповідними   документами,  щоб  ініціювати  розгляд  цього питання,  але лише в стінах Верховної Ради України,  для того  щоб уникнути   війни   референдумів,  про  які  сьогодні  говорив  пан Симоненко.  Я закликаю пана Симоненка також погодитися вирішити цю проблему в залі Верховної Ради.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   колеги!   Коротенько   підіб'ємо підсумки.  Стосовно всіх зроблених  заяв  і  питань,  порушених  у заявах, буде дано відповідні доручення.

 

     Щодо заяви  депутата  Вітренко  стосовно роботи ДАІ.  Якщо ми ведемо розмову про недоторканність і в той же час  звертаємося  до МВС з приводу того,  що депутата затримують працівники ДАІ,  то як це розуміти?  Одне кажемо,  а друге робимо.  Я таке доручення дам, але  зрозумійте...  (Шум  у  залі).  Я дам доручення.  Ви порушили питання,  і я таке доручення МВС дам.  Але я ще раз кажу:  якщо  в народного   депутата   не   буде   недоторканності,  то  вас  буде затримувати не тільки ДАІ.

 

     За ініціативою фракції  НДП  народний  депутат  Філенко  вніс пропозицію щодо частини третьої статті 80 Конституції. Я просив би підготувати відповідні  доручення,  документи,  як  цього  вимагає Регламент,  і  ми,  безперечно,  внесемо  на  розгляд у пленарному режимі це питання і розглянемо його.

 

     Думаю, депутат  Філенко  порушив  питання  правильно.  Але  я просив  би  відповідно  підготувати його для розгляду в пленарному режимі.

 

     Шановні колеги!  Сьогодні  в  нас,  крім  референдумів,  дуже багато  невирішених  питань.  Для  того  щоб  провести референдум, потрібно сотні мільйонів гривень,  яких  не  вистачає  на  виплату заробітної плати, пенсій, вирішення інших соціальних питань.

 

     Я думаю,  не  треба гратись у цю дорослу гру,  але з дитячими підходами.  Вважаю,  що сесійний зал може  розглядати  ці  питання справді без референдуму - так, як це потрібно вирішувати Верховній Раді.  У нас є відповідні комітети, подавайте ті ініціативи, які є в  окремих  фракцій,  у тому числі в НДП,  оформляйте,  вносьте ці пропозиції і ми будемо їх обговорювати й ставити на голосування. У нас немає зайвих коштів у державі,  не передбачені вони і бюджетом у тих обсягах, про які йде мова.

 

     Тому я просив би: давайте від закликів і популізму переходити до  конкретної  роботи.  Я  нагадую:  у  нас  через півтора місяця посівна розпочнеться,  а 50 процентів земель не виорано,  бо немає грошей на пальне,  на ремонт техніки. А ми шукаємо сотні мільйонів гривень на те, щоб проводити референдум!

 

     А зараз я просив  би  підтримати  пропозицію  групи  народних депутатів  -  включити  до  порядку  денного питання про утворення тимчасової слідчої комісії з перевірки  фактів  загроз  і  підкупу виборців  та  порушень  з  боку  працівників  дільничних  виборчих комісій,  які мали місце  під  час  проведення  виборів  народного депутата  України  20  грудня 1998 року в одномандатному виборчому окрузі 101.  Це пропонують депутати Чародєєв, Хмельовий, Рябченко, Довганчин,  Альошин, Косаківський та ряд інших. Я прошу підтримати їх.  Проект постанови  про  включення  цього  питання  до  порядку денного вам розданий.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Депутат Гуцол не встиг проголосувати. Голосуємо.

 

     "За" - 222.

 

     На прохання  окремих  депутатів ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Розглядається проект Закону України про  концесії.  Доповідає голова   підкомітету   Комітету  з  питань  економічної  політики, управлінням  народним  господарством,  власності   та   інвестицій Матвєєв Володимир Йосипович. Будь ласка.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые коллеги! Закон о концессиях надо было бы принять сразу,  как только мы приступили к строительству нового государства,  потому  что  это  один  из  тех законов,  который  должен  регулировать  экономику,  экономические взаимоотношения   внутри   государства,   отношения   с    другими государствами, между государством и частным капиталом.

 

     До сих  пор  концессионная  деятельность  в  Украине не имеет законодательной   базы.   Действие   законов    только    частично распространяется   на   концессионную   деятельность.   Отсутствие основополагающих законов  не  позволяет  принять  частные  законы, регулирующие  концессионные отношения в отдельных сферах экономики и коммунального хозяйства.

 

     При отсутствии  достаточного  бюджетного   финансирования   - отсутствие   концессионного  законодательства  неизбежно  ведет  к провалам программ развития общественного производства и  повышения уровня обслуживания населения.

 

     Отсутствие концессионного   законодательства   в  целом  ряде стран,  принимающих участие в концессионной деятельности, никак не отражается на развитии их экономики,  потому что они не очень-то и нуждаются  в  инвестициях  в   свое   хозяйство.   Но   отсутствие концессионного  законодательства в Украине создает препятствия для привлечения   инвестиций   в   экономику   Украины   -    как    в государственный,  так  и в коммунальный секторы экономики,  как из государственного,  так  и  из   частнокапиталистического   сектора свободного капитала.

 

     Отсутствие концессионного   законодательства   не   позволяет обеспечить гарантированное привлечение частного,  в  том  числе  и зарубежного  капитала  в развитие государственного и коммунального секторов  экономики  Украины.   Принятие   же   закона   позволяет организовать  эффективное  управление  в  тех сферах,  где сегодня из-за отсутствия бюджетных средств не  только  приходят  в  упадок технический   уровень   производства   и   уровень  жизни,  но  не обеспечивается даже поддержание в работоспособном состоянии  самих основных  фондов.  Принятие  закона  позволит прибыльно работающим государственным   и    коммунальным    предприятиям    осуществить диверсификацию своего капитала,  или свободной прибыли в несмежные сферы.

 

     По содержанию проекта закона.  По своей структуре он создан в соответствии  с  законотворческой технологией,  то есть включает в себя общие для большинства законов положения:  понятия,  принципы, перечни,   ограничения,  правовые  основы,  права  и  обязанности, условия  конкурсов,   заключение   договоров,   платежи,   порядок регистрации,  правовой режим имущества, защита имущественных прав, порядок   передачи   в   пользование,   отчетность   и   отчет   и заключительные   положения.   Поэтому  структура  проекта  закона, по-моему, не требует особых комментариев.

 

     В то же время содержание его требует особого комментария, так как  предлагается достаточно новый закон,  открывающий новую сферу концессионного законодательства, поле которого не разработано.

 

     В проекте закона применены новые  термины,  которые,  на  наш взгляд  (взгляд  комитета  и  инициаторов  создания этого закона), достаточно четко сформулированы в основных понятиях  концессионной деятельности.  Это  -  передача  в пользование без изменения формы собственности,  передача в пользование  на  определенный  срок  за плату  с  сохранением  права  собственника  (государственного  или органа местного  самоуправления)  на  контроль  за  использованием собственности.  Такими  новыми  дефинициями  являются:  концессия, концессионный     договор,     концессионер,      концессиедатель, концессионный платеж,  претендент и так далее.  Принципиальным при этом,  на мой взгляд, является предусмотренная в этих определениях возможность  вовлечения  в  концессионную деятельность иностранных инвестиций на развитие государственного или коммунального секторов экономики без изменения формы собственности.

 

     В статье     2    сформулированы    принципы    концессионной деятельности,   в    основу    которых    положены:    законность, конкурентность,    комплексность    и   платность   использования, взаимовыгодность,  гарантированность, обеспечение защиты интересов потребителей, стабильность условий и распределение рисков.

 

     Проектом закона предусмотрено, что перечень об ектов, которые могут  предоставляться  в  концессию  определяется   только   этим законом.    Сформулированы    виды   концессионной   деятельности. Одновременно определено,  что об екты,  переданные в концессию, не подлежат   приватизации  на  протяжении  срока  действия  договора концессии.

 

     Разделом ІІ определяется  порядок  проведения  концессионного конкурса,  начиная от решения о предоставлении концессии. В пункте 5  статьи  6  определено,  что   пооб ектно   перечень   об ектов, передаваемых  в концессию,  определяет Кабинет Министров в отличие от Программы приватизации,  разрешающей приватизировать все,  что, как говорил один "деятель", не запрещено.

 

     Конкурс проводится   гласно,   на   принципах   прозрачности, определен  порядок  разрешения   споров,   избежать   которых,   к сожалению, возможно, не удастся.

 

     В разделе   III   излагаются   требования   к  концессионному договору, срок которого должен быть не менее 10 и не более 50 лет. Как  правило,  продолжительность  концессионного договора не может превышать срока амортизации созданных основных фондов, но возможны и исключения из правила.

 

     Определены существенные условия договора,  которые включают в себя:  стороны  договора,  об ект   концессии,   сроки   договора, действия, условия использования отечественных технологий, техники, материалов и так далее.  И что особенно важно - определены условия установления  цен,  тарифов улучшения об ектов концессии и порядок использования  амортизационных   отчислений.   Определен   порядок внесения  концессионных  платежей  в  государственный  или местный бюджеты, которые вносятся в соответствии с договором независимо от результатов   концессионной   деятельности.   Порядок  регистрации договоров Фондом  государственного  имущества  в  соответствии  со статьей 14 должен определять Кабинет Министров.

 

     Проектом закона  предусмотрен  порядок  приостановки действия договора и разрешения споров. Определены также права и обязанности сторон договора. Особо оговорены права концессионера на имущество, переданное ему в концессию,  которое  на  этот  период  защищается законом  как принадлежащее концессионеру и в то же время находится под защитой государства.

 

     Бухгалтерский учет  и  отчетность,  порядок  уплаты   пошлин, налогов,  акцизов  при  ввозе материальных ценностей,  связанных с концессионной  деятельностью,  осуществляется  в  соответствии   с законодательством Украины без льгот и послаблений.

 

     Таков в    общих   чертах   проект   Закона   о   концессиях, представленный на рассмотрение Верховной Раде. Проект рассмотрен в Комитете  по  вопросам экономической политики,  который в основном одобрил проект и предлагает принять его в первом  чтении.  Комитет также  надеется  на  активное  участие  народных  депутатов  в его доработке и совершенствовании.  Предложения, которые будут внесены в порядке обсуждения,  позволят создать добротный закон,  опираясь на который можно будет создать  конкретные,  но  отвечающие  общим требованиям  и  принципам  законы  по  каждому  виду концессионной деятельности и концессионное законодательство в целом.

 

     Вчера в  комитет  поступило   заключение   научно-экспертного управления.  Оно  нами  внимательно изучено.  Замечания в основном будут  учтены  при  доработке  проекта  ко  второму  чтению,  хотя некоторые  замечания  и являются спорными.  Смысл концессии в том, что имущество,  созданное  в  процессе  выполнения  концессионного договора,  в результате концессионной деятельности,  есть и всегда будет собственностью государства или  коммунальной  собственностью территориальной  громады.  И это одно из главных положений проекта Закона о концессиях (статья 20, часть первая).

 

     В этом основное  отличие  концессии  от  приватизации,  когда государство  или  территориальная  громада  теряет  права  на свою собственность.  Имущество,  созданное или улучшенное во исполнение договора   концессии,  остается  все-таки  в  государственной  или коммунальной собственности.  Можно обратиться к мировому опыту,  в частности  к  опыту  Франции,  где  велик  процент государственной собственности.   Там   на   условиях   концессии   работают    как государственные  компании,  так  и  частные  лица,  но в договорах концессии все это  детально  оговорено,  очень  детально.  В  этом направлении надо работать и нам.  Кстати,  сегодня в газете "Голос України" помещена моя статья, где достаточно подробно освещен опыт Франции в этом плане.

 

     Я прошу  поддержать  законопроект  в  первом чтении.  Комитет будет   работать    над    усовершенствованием    законодательного обеспечения  концессионной  деятельности,  что,  по  моему мнению, будет способствовать  сохранению  государственной  и  коммунальной собственности  и  ее  приумножению  за  счет инвестиций частного и государственного капитала,  улучшению обеспечения граждан  Украины услугами, товарами и работой.

 

     Доклад окончен.

 

     ГОЛОВА. До    Володимира    Йосиповича    запитання   будуть? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Косаківський. За ним - депутат Гавриш.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ). Прошу слово передати депутату Вінському. Будь ласка.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ, виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція   виборчого   блоку Соціалістичної  та  Селянської  партій  України.   В   мене   таке запитання. Чи прораховувалися варіанти, наскільки ефективніше було б замість розтягування державної і комунальної власності,  замість того,  щоб її безглуздо віддавати під приватизацію, в тому числі й ваучерну,  ми з першого дня пішли  таким  шляхом  стосовно  деяких ключових  об'єктів  державної  власності?  Який був би економічний ефект від цього?  І чи  не  краще  було  б  зробити  це,  ніж  оцю приватизацію, яка сьогодні відомо до чого привела державу?

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Спасибо  за вопрос.  К сожалению,  мы не делали такие подсчеты,  потому что трудно сравнить...  Вернее,  мы еще не определили,  что  мы  потеряли  в результате приватизации,  каковы потери народного  хозяйства,  каковы  потери  государства,  потери народа. Это очень сложно определить.

 

     Но (я  об  этом  уже говорил) этот закон действительно должен был быть принят вместо Закона о приватизации. Передача имущества в концессию   имеет   целью   найти  эффективного  управляющего  тем хозяйствам, которые в государстве еффективно управляться не могут. Сегодня  перед  приватизацией  и  передачей  в  концессию ставятся совершенно разные цели.

 

     Приватизация проводится  в  интересах  определенных  лиц  для того,  чтобы  они  могли нажиться.  Концессия проводится для того, чтобы приумножить государственную и коммунальную  собственность  и повысить  эффективность  ее  использования.  Поэтому надо было бы, конечно,  такие расчеты провести.  Но думаю,  что у нас до второго чтения будет возможность посчитать,  какова еффективность передачи в концессию по сравнению с приватизацией,  и эти цифры могут  быть доложены.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За ним - депутат Чукмасов.

 

     ГАВРИШ С.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки   (виборчий   округ  176,  Харківська  область).  Шановний Володимире Йосиповичу!  Я  підтримую  ідею  прийняття  Закону  про концесії.  Вважаю,  що  це  стане  значним  стимулом  для розвитку української  економіки,  для  інвестування  найбільш  важливих  її галузей.  Але  скажіть,  будь ласка,  чи достатньо 25 статей цього єдиного закону,  який створюється  фактично  на  абсолютно  новому грунті,  для того щоб визначити основні засади концесії?  Це перше запитання.

 

     І друге  запитання.  У  статті  9  проекту   закону   вказано мінімальні і максимальні терміни концесії - від 10 до 50 років. Чи не вважаєте ви,  що мінімальний термін 10 років призупинить  потік інвестицій  і  отримання  в  концесію найбільш складних,  особливо природних, монополій? І як пояснити те, що ви записали в частині 3 цієї  статті:  що  термін  дії  концесійного  договору  може  бути змінений за згодою сторін? Чи не виключає це частину 1 статті 9?

 

     Дякую.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  Понятно.  Сначала  я  отвечу  на  вторую  часть вопроса.

 

     Часть 3   не   противоречит   части   1.   После   заключения концессионного договора  могут  возникнуть  какие-то  изменения  в осуществлении   концессии,   поэтому  по  соглашению  сторон  срок договора может  быть  изменен  в  пределах  вот  этих  10-50  лет. Например,  договор заключили на 20 лет,  но потом определили,  что выгодно было бы на 30 лет.  Значит,  срок действия договора  будет продолжен  путем  внесения  дополнения  к  договору  или изменения договора или протокола к договору.  Это вполне  естественно  и  не противоречит части 1 статьи 9.

 

     Что касается   минимального  срока  10  лет,  то  уже  сейчас поступают предложения несколько другого  плана.  В  частности,  из Харькова   поступили   предложения   установить  минимальный  срок концессионного договора 5 лет с пролонгацией его  через  каждые  5 лет,  если  договор  выполняется.  Это  можно будет рассмотреть во втором чтении.  И ваши предложения поступили уже к нам в  комитет. Они будут учтены ко второму чтению.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чукмасов.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Уважаемый Владимир Иосифович!  Попытки применения  и  внедрения  концессионного  права  были  еще на заре советской власти.  Вы это  прекрасно  знаете.  Один  из  декретов, подписанный  председателем  Совета  народных комиссаров Владимиром Ильичем Лениным,  как раз был направлен на развитие концессии. Это не   отрицалось   и  основоположниками  марксизма-ленинизма.  Даже Наталия Михайловна поддерживает меня в этом плане.

 

     Я хотел бы задать вам несколько  иной  вопрос.  Следующим  мы будем  рассматривать  законопроект  о  концессиях на автомобильные дороги.  Наверное,  нет  смысла  рассматривать  проекты  отдельных законов  о  концессии  по  всем отраслям народного хозяйства.  Ваш проект закона наиболее об емлющий,  как мне кажется.  Вы  считаете так или нет? Пожалуйста.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.   Закон,  проект  которого  мы  предлагаем,  это рамочный  закон,  определяющий  рамки   или   порядок   заключения концессионных  договоров.  На  основании его уже будут приниматься конкретные законы по отдельным видам деятельности.

 

     Этот закон - более широкого действия,  чем, например, закон о концессиях  на  строительство  и эксплуатацию автомобильных дорог, проект которого предлагается.

 

     Что касается  концессий  во  времена  советской  власти,   то первыми  концессиями советская власть занялась еще в 20-м году.  И первым обсуждался вопрос о  предоставлении  Камчатки  в  концессию Соединенным  Штатам Америки в порядке решения военно-политического спора с Японией.  То  есть  тогда  ввели  понятие  "концессия",  и советское правительство пошло на переговоры с Соединенными Штатами Америки  о  передаче  Камчатки  в  концессию  с   целью   создания противовеса Японии на Тихом океане и на Дальнем Востоке. Это было.

 

     Концессии существовали    у    нас   до   1991   года,   хотя законодательства соответствующего не было. Одним из примеров такой концессии  является аммиакопровод "Тольятти-порт "Южный",  который был построен на основе концессионного договора.

 

     Мы поэтому  и  вносим  этот  проект,  чтобы  у  нас  не  было хулиганства  в  данных  вопросах  и  чтобы  развитие концессионной деятельности в Украине в дальнейшем регламентировалось законом.

 

     ГОЛОВА. Володимире Йосиповичу,  спасибі за змістовну доповідь і змістовні відповіді. Сідайте, будь ласка.

 

     Хтось бажає   взяти   участь   в   обговоренні?  Будь  ласка, висвітіть,  хто  в  нас  записався.  Я  просив  би  10  хвилин  на обговорення. Не заперечуєте?

 

     Депутат Мироненко. Будь ласка. За ним - депутат Журавський.

 

     МИРОНЕНКО В.А.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (виборчий округ

 5, Автономна  Республіка  Крим).  Фракция коммунистов.  Уважаемые депутаты!  Уважаемые избиратели!  В концессию  могут  передаваться об екты  жилищнокоммунальной  сферы,  местных отопительных систем, производства,  транспортирования электроэнергии,  морские торговые порты.

 

     Отечественные специалисты   энергетики  не  хуже  зарубежных. Надежды  на  значительные  инвестиции  в  отечественную  экономику местных  и  зарубежных  предпринимателей,  как  показала практика, иллюзорны. Передача атомных электростанций, высоковольтных линий в концессию  приведет  к  разрушению  единой  энергетической системы страны,  повышению  тарифов,  а  значит  -  к   ухудшению   работы промышленных,    сельскохозяйственных    предприятий,    ухудшению состояния экономики в целом.

 

     Речные порты  уже  умирают  в  связи  с  тем,   что   умирает экономика.   Морские   торговые   порты  в  какой-то  степени  еще прибыльны,  поскольку связаны с внешней торговлей.  Однако, приняв данный  законопроект в первом чтении и оставив ко второму чтению в таком виде, мы погубим и морские торговые порты.

 

     Профсоюзы категорически против принятия закона в таком  виде, так  как  это,  в  частности,  приведет к сокращению рабочих мест, росту безработицы.

 

     Передача об ектов   жилищнокоммунальной   сферы   и   местных отопительных  систем  в  концессию в условиях,  когда значительная часть  населения  не  может  (не   по   своей   вине)   оплачивать коммунальные  услуги,  приведет  к  тому,  что многие люди лишатся своих квартир в связи с обращением концессионеров в суд.

 

     Учитывая все это, предлагаю:

 

     во-первых, исключить из статьи 3 такие виды деятельности, как предоставление    услуг    в    жилищно-эксплуатационной    сфере, предоставление    услуг    городской    отопительной     системой, производство,    транспортирование    электроэнергии,   управление грузовыми портами;

 

     во-вторых, исключить  из  части  4   статьи   8,   касающейся гласности,  слова "кроме информации, которая указана претендентом, как  конфиденциальная".  За  коммерческой  тайной  часто   кроется воровство.

 

     Если будут  учтены  данные  замечания,  считаю,  закон  можно принять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Депутат Журавський. За ним - депутат Черняк.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська   область).    Християнськодемократична    партія України.  Шановні колеги! Хотілося б зупинитися на такому аспекті, як взаємовідносини  органів  влади  різного  рівня  в  концесійній діяльності.

 

     Нагадаю, що   Конституція  України  надала  місцевим  органам самоврядування  дуже  широкий  обсяг   прав   щодо   розпорядження комунальною   власністю.   У   запропонованому   ж  законопроекті, по-перше,  обмежуються  права  цих  органів,  по-друге,  містяться внутрішні суперечності.

 

     Так, у  статті  3 наведено вичерпний перелік видів діяльності (і це підкреслено),  для  здійснення  яких  об'єкти  державної  чи комунальної  власності можуть надаватися в концесію.  А відповідно до   Конституції   України   та   Закону   України   про   місцеве самоврядування   в   Україні   об'єктами   комунальної   власності розпоряджаються органи місцевого самоврядування.

 

     Між іншим,  і в цьому законопроекті  в  частині  6  статті  6 міститься   така  норма:  "Затвердження  переліку  об'єктів  права комунальної  власності,  які   можуть   надаватися   в   концесію, здійснюється органами місцевого самоврядування".

 

     Таким чином,  з  одного  боку,  місцеві  органи  мають  право розпоряджатися комунальним майном,  з другого,  фактично не можуть розпоряджатися ним на свій розсуд.

 

     Уявіть собі   ситуацію:   місцева   рада   вирішила  створити рекреаційну зону і залучити до її розвитку концесіонерів. З одного боку,  це  право  такої  ради,  з  другого,  згідно  зі  статтею 3 законопроекту вона не може реалізувати це право.

 

     Вважаю, що треба законопроект доопрацювати і усунути в  ньому згадану суперечність.

 

     Друге. У  законопроекті  передбачено  проведення концесійного конкурсу,  і це  дуже  правильно.  Але  ж  треба  передбачити,  що концесії надаються виключно на конкурсних засадах. У законопроекті є стаття 8 щодо інформації про проведення  концесійного  конкурсу. Знову   ж   таки   необхідно   чіткіше  виписати  цю  статтю,  щоб організатори конкурсу не мали можливості відмовити бажаючим  взяти участь  у  конкурсі  на  підставі  начебто  неправильно оформлених документів.

 

     І ще  один  принциповий  момент.  Автори   законопроекту   не вирішили   питання,   чи   може   бути  концесіонером  нерезидент. Визначено,  що концесіонер - "суб'єкт підприємницької  діяльності, який  відповідно  до  цього  закону  на  підставі договору отримав концесію". У законопроекті жодного слова немає про те, що концесію може    одержати    іноземна    компанія,   яка   має   фінансові, організаторські та інші можливості для такої діяльності.

 

     З огляду на  те  що  іноземні  інвестиції  нам  необхідні  як повітря,  я вважаю, що треба не ховати, як страус, голову в пісок, а чітко і ясно сказати, що концесію може отримати і нерезидент.

 

     Прошу даний законопроект підтримати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черняк. За ним - депутат Гавриш.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська  область).  Фракція  Народного  руху  України.  Шановні колеги!  Ми дуже запізнилися з прийняттям Закону про  концесії.  Є проблема ефективного використання державного і комунального майна, є необхідність передачі певних об'єктів цього майна в  концесії  з метою   підвищення  ефективності  його  використання,  є  проблема законодавчого регулювання і є проблема  законодавчого  регулювання цих відносин. Тому, на наш погляд, цей закон на часі.

 

     Для вирішення   цих  проблем  потрібен  загальний  закон  про концесії і спеціальні закони про концесії. Сьогодні ми обговорюємо проект  загального  Закону  про  концесії,  тобто проект рамкового закону,  який дасть можливість,  якщо ми приймемо  його,  приймати спеціальні закони,  узгоджуючи з концепцією, яка закладена в цьому законі.

 

     У законопроекті  визначено   умови   і   порядок   здійснення концесії. Це основне питання, яке тут вирішується.

 

     Що дасть прийняття цього закону?

 

     Прийняття його сприятиме підвищенню ефективності використання державного та комунального майна,  залученню  інвестицій  у  сфери діяльності,   які  становлять,  як  правило,  природну  монополію, державну монополію чи монополію з надання послуг у регіоні.

 

     Прийняття цього  закону   сприятиме   пошуку   інвесторів   і залученню інвестицій через концесійні угоди.

 

     Суттєвою є   та   обставина,  що  форма  власності  об'єктів, переданих  у  концесію,  протягом   дії   договору   концесії   не змінюється,  але управління ними делегується концесіонеру за умови здійснення  ним  інвестиційної   діяльності.   При   цьому   умови концесійної угоди дозволяють концесієдавцю здійснювати контроль за використанням власності і за якістю товарів, послуг і робіт.

 

     Надання об'єктів у концесію  пропонується  здійснювати  через концесійні конкурси. У проекті закону визначено засади концесійної діяльності,  суб'єкти  та  об'єкти  концесії,  порядок  проведення концесійних конкурсів,  основні положення концесійного договору та права і обов'язки його сторін.

 

     У проекті закону  визначено  перелік  об'єктів  державної  та комунальної власності,  а також вичерпний перелік видів діяльності для здійснення яких ці об'єкти можуть бути надані в  концесію.  Це питання є дискусійним, із цього приводу сьогодні уже висловлювався депутат Мироненко.  Я думаю,  що при підготовці проекту до другого читання  це питання можна буде переглянути,  але дуже важливо,  що воно тут зафіксоване.

 

     І останнє.  Фракція Народного руху  України  вважає,  що  цей законопроект   можна  прийняти  в  першому  читанні  і  в  процесі підготовки до другого читання чіткіше виписати механізми концесії, перелік об'єктів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гавриш. За ним - депутат Ємець.

 

     Шановні колеги!  У нас іще записано три депутати від фракцій. Усім надамо слово? Добре.

 

     Будь ласка.

 

     ГАВРИШ С.Б. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Закон  про  концесії,  проект  якого  поданий  сьогодні  на  перше читання,  є одним із найважливіших законодавчих  актів,  що  мають регулювати  підприємницьку  діяльність  в Україні та відносини між підприємцем і державою. Безперечно, запровадження концесійних схем в  Україні  може  мати  позитивні  наслідки  за  умови правильного застосування основних принципів концесії,  що  вже  випробувані  в різних країнах.

 

     До переваг   концесії  належить,  по-перше,  те,  що  держава зберігає контроль  над  підприємствами,  переданими  в  концесійне управління.   Як   власник   підприємства  держава  має  вплив  на формування цін,  тарифів,  загальної стратегії підприємства і таке інше.   По-друге,   держава  має  можливість  ефективно  розвивати інфраструктуру  комунальних   послуг,   енергопостачання,   пошти, телекомунікацій тощо,  не залучаючи власні кошти, адже це робитиме концесіонер.

 

     Разом із тим я  вважаю,  що  запропонований  законопроект  не можна назвати досконалим.  Відносини,  які в ньому врегульовуються сьогодні,  можна  сказати,  зовсім   не   регламентуються   чинним законодавством України, а автори пропонують визначити їх лише в 26 статтях,  що  явно  недостатньо.  Більшість  схем  концесії,   які випробувані   і  широко  застосовуються  в  цивілізованому  світі, взагалі  не  відображені  в   законопроекті.   Наприклад,   багато основоположних  елементів  концесії,  таких як використання різних типів концесійних договорів,  правила  та  процедури  встановлення структури  тарифів,  принципів субсидіювання виробництва та багато іншого, навіть не згадуються в проекті.

 

     Тепер - деякі конкретні зауваження.

 

     У законопроекті не вказано,  чи концесіонер має право  та  на яких  підставах  брати участь у конкурсі для отримання концесії на свій об'єкт на наступний термін концесії після закінчення  терміну попереднього  концесійного  договору.  Доцільно надати таке право, оскільки в цьому випадку концесіонер  зацікавлений  найефективніше проводити  свою економічну діяльність протягом терміну попередньої концесії.

 

     У проекті не визначено,  що,  виходячи  із  специфіки  певної галузі,  економічно доцільним може бути запровадження концесії для двох або декількох підприємств.  Загалом це  нагадує  ситуацію  із Законом  України  про  банкрутство,  коли  сам  по  собі  закон  є недосконалим і регулює лише  деяку  частину  правовідносин  у  цій сфері,  а  з  неврегульованих  питань,  що  потребують практичного розв'язання,  вносяться численні зміни та доповнення до  основного законодавчого акта.

 

     Найсуттєвіше те, що поданий законопроект має серйозні помилки концептуального характеру.  Так,  у пояснювальній  записці  автори законопроекту  вказують,  що  розробка  і  прийняття  цього закону пов'язані  з  необхідністю  залучення  лише  інвестицій  у   сфери діяльності, що становлять, як правило, природну монополію.

 

     Проте необхідно     усвідомити,    що    механізм    концесії застосовується не лише і не тільки з метою залучення інвестицій  у певні   сфери   діяльності,  але  також,  як  це  практикується  в розвинутих   країнах,   для   досягнення    оптимального    обсягу виробництва,  за якого ціна одиниці виробленої продукції,  наданої послуги дорівнює граничним витратам.

 

     Є і багато інших суттєвих зауважень.  Я пропоную прийняти цей законопроект повторно в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ємець  Олександр  Іванович від фракції НДП.  За ним - Депутат Вітренко.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний     виборчий      округ,      НДП).      Фракція Народнодемократичної  партії.  Безумовно,  фракція  підтримує ідею прийняття Закону про концесії.  Ми дуже  запізнилися  з  ним.  Цей закон  має  сприяти  розвитку саме ринкових механізмів регулювання економіки,  і ми раді,  що члени Комуністичної партії  підтримують ряд цих механізмів.

 

     Але законопроект,  на наш погляд, слабо опрацьований. Над ним треба ще попрацювати.  Я  висловлю  тільки  окремі  зауваження,  а взагалі їх досить багато.

 

     У статті   1   законопроекту  застосовується  словосполучення "виключне право"  по  відношенню  до  концесіонера.  Однак  термін "виключне   право"  визначений  у  статті  4  Закону  України  про авторське право і суміжні права і має зовсім інше  значення.  Якщо його   застосовувати  в  цьому  законі,  то  треба  давати  окреме визначення, а краще - не застосовувати в іншому законі аналогічний термін з іншим змістом, бо це вносить плутанину в правове поле.

 

     У статті  2  законопроекту  зазначено,  що  одним із основних принципів  концесійної  діяльності   є   "застосування   переважно конкурентних   способів  при  передачі  об'єкта  у  концесію".  Ми вважаємо,  що тільки конкурентні  способи  мають  застосовуватися, тому  що  слово "переважно" надає лазівку для лобіювання Кабінетом Міністрів проектів близьких до влади людей.

 

     У частині 3 статті 3 законопроекту мова йде про те,  що майно підприємств,  які  є  єдиними цілісними майновими комплексами та є об'єктами  державної  чи  комунальної   власності,   надаються   в концесію.  У  частині  4  цієї  ж  статті  зазначено,  що  не може передаватись   у   концесію   майно,   закріплене   за   державним підприємством чи установою на праві повного господарського відання чи оперативного управління.  Але відповідно до  статті  37  Закону України   про   власність,  майно,  що  є  державною  власністю  і закріплене за державним  підприємством,  належить  йому  на  праві повного  господарського  відання.  І  це означає,  що законопроект вступає в суперечність із базовим законом - Законом про власність, що неприпустимо.

 

     У частині  5  статті  3  законопроекту зазначено,  що об'єкти державної  чи  комунальної  власності,  передані  в  концесію,  не підлягають    приватизації   протягом   дії   договору   концесії. Враховуючи,  що стаття 5 Закону України про приватизацію держмайна містить  вичерпний  (підкреслюю,  вичерпний) перелік майна,  що не підлягає приватизації,  а також  з  огляду  на  вимоги  статті  37 Цивільного  кодексу  України і статті 34 Закону про підприємства в Україні щодо переходу всіх майнових прав і  обов'язків  колишнього підприємства  до підприємства,  яке щойно виникло при перетворенні одного підприємства в інше,  недоречним є положення  законопроекту про  неможливість  приватизації  об'єктів державної чи комунальної власності, переданих у концесію протягом дії договору концесії.

 

     Ця ж  стаття  суперечить  і  Кодексу  торгового  мореплавства України, і ряду інших базових законів.

 

     Як приклад  я  навів  лише кілька зауважень.  А взагалі таких зауважень у мене - на чотирьох з половиною  сторінках,  ось  я  їх тримаю в руці.

 

     Фракція НДП вважає,  що цей закон необхідний,  але його треба доопрацювати й розглянути в повторному першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Вітренко. За нею - депутат Вінський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины, социалистическая оппозиция. Вы знаете, уважаемые коллеги, просто  мир  переворачивается.  В  Верховном  Совете  двенадцатого созыва  проект  Закона  о  концессиях  протаскивал  приснопамятный Пилипчук Владимир Мефодиевич.  Я не была тогда  депутатом,  но  со своей стороны делала все, чтобы провалить этот законопроект (хаха, напрасно.  Черняк говорит:  напрасно.  Понятно,  вы бы раньше  все продали),  понимая,  что  сдать в концессии дороги на 50 лет - это лишить себя транспортных артерий.

 

     Три месяца тому назад мы с вами отклонили  этот  законопроект (он  уже  слушался в зале),  и главный аргумент,  который я с этой трибуны,  цитируя Ленина,  приводила,  - нельзя принимать закон  о концессиях,  потому  что  нет советской власти.  И вот после этого громадовец Чукмасов и коммунист Матвеев вдруг  цитируют  Ленина  и говорят,  что Ленин,  оказывается,  учил... В условиях буржуазного государства,  тоталитарного, полицейского государства отдать на 50 лет  в  концессии  дороги!  Даже  не  выписав,  кому  - резиденту, нерезиденту.  Почему это  не  выписывается  в  законопроекте?  Это уловка, чтобы можно было сделать все что угодно.

 

     И когда НДП благодарит коммунистов за понимание - ну, тут, вы знаете, дальше идти уже некуда.

 

     Я подчеркиваю:  фракция Прогрессивной социалистической партии Украины  ни  при каких условиях этой власти не будет голосовать за Закон о концессиях.

 

     Мы о другом говорим:  в  дорожном  хозяйстве,  действительно, катастрофа.  Поборы  страшные.  Независимо  от  того,  получил  ли человек пенсию,  имеет ли  человек  зарплату,  он  обязан  платить транспортный сбор. Куда идут дальше деньги дорожного хозяйства?

 

     Вот мы,  сколько ездим по Украине,  даже табличек не видим на развилках дорог. Поверните с Новой Водолаги на Киев - запутаетесь, потому  что  нет  указателя,  какой поворот на Киев.  И везде,  на каждом шагу проблемы. Но зато сотрудники ГАИ ходят с автоматами, с карабинами на плечах, останавливают каждую машину.

 

     И, Александр Николаевич,  не передергивайте.  Беда Марченко в том,  что когда он останавливается,  он не показывает депутатского удостоверения, а показывает водительские права. И вот тогда каждый гаишник,  пытаясь вымогательством пополнить свой карман,  начинает унизительную  процедуру,  которой  подвергаются  абсолютно  все  в Украине:  покажите документы, откройте багажник, покажите аптечку, знак  аварийной остановки,  огнетушитель.  Это же каждого начинают вымучивать, и только с одной целью: чтобы получить в свой карман.

 

     Если ЧП  какое-то  на  дороге,  если  нужно,  чтобы   помогли гаишники, - у них связи нет, у них медикаментов нет, первую помощь они оказать не могут. Зачем же их расплодили столько, зачем?

 

     Поэтому давайте ставить вопрос о дорожном хозяйстве  в  русле сегодняшней ситуации, и будем его решать.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Депутат   Вінський.   За   ним  -  депутат Павловський.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.  Фракція виборчого блоку Соціалістичної  партії України  та  Селянської  партії  України.  Я хотів би сказати,  що Наталія Михайлівна,  на жаль,  переплутала законопроекти. Ми зараз розглядаємо проект базового закону - про концесії.  А про дороги - наступний. То ви відірвалися від теми.

 

     Шановні народні депутати!  От уже протягом майже  десятиріччя безглуздо,   злочинно   нищиться  державна  власність.  Так  звані економічні реформи,  які реалізує Президент України Леонід  Кучма, призвели до повного краху економіки соціальної сфери.

 

     Ми, члени фракції виборчого блоку Соціалістичної і Селянської партій України,  виходимо з того,  що розвал економіки  соціальної сфери   слід  зупинити.  Треба  починати  відновлення  економічної могутності України.

 

     Враховуючи це,  фракція  нашого  блоку  подала   на   розгляд Верховної  Ради  проект  Засад  внутрішньої  і зовнішньої політики України.  Проте Верховна Рада,  орієнтуючись на поради  виконавчої влади,  а  не  на  інтереси  народу,  заблокувала  прийняття цього документа,  хоча в ньому,  поряд  з  іншими  позитивними  і  вкрай необхідними  положеннями,  була  чітка  лінія на те,  щоб зупинити систему кредитування через Міжнародний валютний фонд - під  диктат і умови - і перейти на інвестиційну модель кредитування економіки.

 

     Закон про  концесії  надає  певну  можливість реалізувати цей підхід,  тобто,  залишаючи в державній  та  комунальній  власності підприємства,  одержати  можливість  їх фінансування для створення робочих місць,  вирішення серйозних соціальних проблем. Крім того, нам імпонує, що в проекті закону передбачено, що об'єкти, надані в концесію, не підлягатимуть приватизації. Можливо, це сьогодні одна з  основних  причин,  чому  наша  фракція  буде  підтримувати  цей законопроект.

 

     Цей закон,  безумовно, потрібний. Це - базовий закон. А поряд із  ним  будуть  закони  галузеві,  у  тому  числі про концесії на будівництво  та  реконструкцію  автомобільних  доріг,   про   який говорила  Наталія  Михайлівна.  Там  треба  обговорювати конкретні умови концесій.  Сьогодні ми,  можливо,  вперше в історії  ставимо коня  попереду  воза,  тобто  спочатку  -  базовий закон,  а потім розвиток його за конкретними напрямами.  І так повинна  будуватися вся законодавча база України.

 

     Ми розуміємо,  що є певні недоліки в цьому законопроекті, але їх можна усунути, доопрацьовуючи проект до другого читання, і тому пропонуємо голосувати за цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський, фракція "Громада".

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область).  Фракція "Громада". Шановні колеги! Шановний головуючий! Шановні  виборці!  Я  хотів  би привернути вашу увагу до того,  що закон цей потрібен,  але треба так виписати необхідні  умови,  щоб від  цього  закону була користь Україні,  щоб він не вів до втрати нею незалежності.

 

     Тому слід чітко виписати ті галузі,  ті напрями, в яких можна допустити  надання об'єктів у концесію.  Я думаю,  це галузі,  які пов'язані  з  організацією  виробництва  тих  чи  інших   товарів, транспортного забезпечення. Це все можна залишити.

 

     Але в  галузях,  які  пов'язані  з розподілом виробленої нами продукції,  скажімо,  тієї ж електроенергії, допускати концесії не потрібно. Ми самі повинні це використовувати.

 

     З другого    боку,   ми   не   повинні   допускати   концесії безпосередньо в соціальну сферу,  бо,  справді,  якщо ми віддамо в концесію  житло,  то  в  нинішніх  умовах наші люди залишаться без житла.  Тому треба чітко зазначити,  більше того, поставити умову, що  концесія  на  діяльність  має  сприяти створенню робочих місць переважно в Україні,  а не на  Заході,  наприклад,  якщо  це  буде західний  концесіонер.  Тому  контрольний  пакет  акцій не повинен належати йому.

 

     Більше того,  відповідне обладнання,  машини і так  далі  теж мають виготовлятися в Україні і мають бути задіяні ті, що є. Тобто до цього треба підійти комплексно.

 

     І ми знову підходимо до  проблеми,  яку  ставив  Вінський:  у державі  має бути розроблена економічна політика.  Для цього треба прийняти засади зовнішньої і внутрішньої політики,  які визначають національні  інтереси  України.  Я  хочу наголосити,  що депутатам Верховної Ради роздано такий документ,  підготовлений Лазаренком і мною  як авторами.  Ці засади треба прийняти в першу чергу і після цього,  коли в нас будуть визначені рамки,  ми  можемо  виконувати свої завдання.

 

     Виступ Журавського ще раз підтвердив,  що в нашій Конституції є один,  я б сказав, недолік або одна така помилка: ми неправильно сформулювали   поняття   власності.   Воно   записане   на   рівні вісімнадцятого   століття.   Оті   "володіння,   користування    і розпорядження"   -   це   ідеологія   вісімнадцятого  століття.  У розвинутих країнах стосовно до поняття власності пішли далі  -  це комплекс  прав,  де  найголовнішим є відповідальність за ефективне використання власності.  У нас  же  відбувається  приватизація,  і ніхто не порушує питання про ефективність.  Тому нам справді треба подумати  і  внести  зміни  до  Конституції:   власність   повинна розглядатися  як  комплекс  прав,  і  відповідальність,  ефективне використання повинні бути головними.

 

     У цілому цей законопроект треба підтримати і для того, щоб ми могли  внести  ці стратегічні зміни,  фракція "Громада" рекомендує відправити його на повторне перше читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Заступник міністра економіки  Мінін  Леонід Васильович. Три хвилини.

 

     МІНІН Л.В.,  заступник міністра економіки України.  Уважаемые народные депутаты!  К сожалению,  Министерство  экономики  и  Фонд государственного  имущества  ознакомились  с  этим  законопроектом только вчера.  Вечером мне сказали,  что есть такой  законопроект. Ознакомившись с его содержанием, мы пришли к следующему выводу.

 

     Во-первых, название законопроекта фактически не соответствует его содержанию.  Уважаемые народные депутаты!  Вспомним, что у нас есть  Закон об аренде,  Закон о лизинге,  Закон о недрах.  Во всем мире под концессионным договором понимается  договор  в  отношении использования  той  части  национального богатства,  которая имеет исключительную ценность  и  не  подлежит  приватизации.  В  первую очередь  это  полезные  ископаемые,  водные,  лесные и другие виды ресурсов, имеющие исключительную национальную ценность.

 

     В законопроекте нет четкого определения,  что понимается  под концессией.    В   концессионном   договоре   оговаривается   лишь определенная часть отношений,  касающихся собственности,  полезных ископаемых, лесов, водных ресурсов, транснациональных дорог, линий электропередачи и так далее.  Есть  Закон  о  лизинге,  в  котором оговорены  отношения  по поводу использования оборудования и сдачи его в аренду;  есть Закон об аренде,  который регулирует отношения по   поводу   использования   имущества,   записанного   в  данном законопроекте.

 

     Во-вторых, в  законопроекте  не  оговариваются  имущественные отношения   и  обязательства.  Эти  обязательства  регулируются  в представленном вам на рассмотрение проекте Закона о  распределении продукции  -  использование  полезных  ископаемых  и распределение продукции при добыче полезных ископаемых  с  помощью  иностранного капитала.

 

     И в-третьих, представленный законопроект противоречит декрету 26-92 от 31 декабря 1992 года,  действующего в настоящее время,  - об  об ектах,  которые нельзя передавать в аренду.  В какой части? Речь  идет  об  управлении   грузовыми,   пассажирскими   портами, управлении  аэропортами,  предоставлении  услуг в сфере кабельного телевидения,  предоставлении услуг связи,  почтовых  услуг  и  так далее, то есть о тех об ектах, которые нельзя передавать в аренду. Законопроект не увязан с этим декретом.

 

     Должен сказать,  уважаемые народные депутаты,  что на сегодня концессионные  отношения  у  нас  частично урегулированы.  В каких законах? В Законе о недрах предусмотрена сдача полезных ископаемых на  срок  до  99  лет в аренду или в концессию.  В Законе о режиме иностранных  инвестиций   предусмотрена   возможность   заключения концессионного    договора.   Дорабатывая   данный   законопроект, необходимо обратиться к Закону об аренде, Закону о недрах, проекту Закона  о  распределении  продукции,  Закону  о режиме иностранных инвестиций и декрету 1992 года.

 

     Таким образом,   заключение   Министерства   экономики    (мы согласовали  его  с  Фондом  государственного  имущества)  таково: проект  базового  Закона  о   концессиях   необходимо   доработать совместно  с  правительством,  в  первую очередь с Госкомитетом по геологии, Фондом госимущества и Министерством экономики.

 

     И я  попросил  бы  поддержать  предложение   депутата   Емца, совершенно   справедливое,   -   вернуть  данный  законопроект  на доработку для последующего первого чтения.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні колеги!  Група народних депутатів з профільного комітету внесла пропозицію про прийняття законопроекту в першому читанні.  Ряд депутатів у виступах внесли пропозицію про повернення  законопроекту  на  доопрацювання  і  внесення  його на повторне перше читання.

 

     Ставлю на голосування першу пропозицію

- проект  постанови,  внесений  групою  депутатів  від профільного комітету,  -  про  прийняття  законопроекту  в  першому   читанні. Голосуємо.

 

     "За" - 184.

 

     Не набераємо голосів.

 

     Ставлю на голосування другу пропозицію

- про направлення  законопроекту  в  комітет  на  доопрацювання  з урахуванням   зауважень  та  пропозицій,  які  були  внесені,  для повторного першого читання. Будь ласка.

 

     Володимире Йосиповичу,  голосуйте,  а тоді я  надам  слово  з процедури.

 

     "За" - 245.

 

     Рішення прийнято. Спасибі.

 

     З процедури слово Володимиру Йосиповичу.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.  По процедуре я хотел сказать следующее.  Мне не дали слова для заключения,  а между тем в  выступлениях  некоторых депутатов  проявилось  искаженное  понимание  законопроекта и даже мировой практики.  Я думаю,  это  как-то  повлияло  на  результаты голосования и растянуло работу над проектом.  Хотя этот закон надо было бы принять намного быстрее.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Повірте мені,  якби за проект проголосувало понад  200  депутатів,  я  обов'язково  це врахував би.  А коли ми бачимо до 200 голосів,  то завжди  ставимо  на  голосування  другу пропозицію.

 

     ----------

 

     Розглядається проект  Закону  про  концесії  на  автомобільні дороги. Доповідає голова Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Крук Юрій Борисович. Будь ласка.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий  округ  139,  Одеська область).   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные депутаты!  По  поручению  Верховной  Рады  Комитет   по   вопросам строительства,  транспорта  и  связи  рассмотрел  и  к  повторному первому   чтению   предлагает   законопроект   о   концессиях   на автомобильные дороги.

 

     Предварительное обсуждение   в   этом   зале  состоялось.  Мы получили 26 замечаний,  поправок,  предложений от  ряда  депутатов (Симоненко, Чиж, Ехануров, Костинюк, Кухарчук, Витренко, Хмелевой, Павловский и другие), практически от всех фракций, от всех партий. Почти  все  26  замечаний  и  предложений  были  полностью учтены. Поэтому комитет просит принять этот законопроект в  первом  чтении для того, чтобы мы могли рассмотреть его во втором чтении с учетом замечаний, которые уже поступают сегодня.

 

     Доработка законопроекта    проходила    с    участием    всех специалистов,  в  том  числе специалистов Укравтодора,  Минтранса. Должен вам сказать,  что те 26 замечаний,  которые были предложены на  рассмотрение  нашему  комитету,  действительно серьезные.  Наш комитет вынужден был провести выездное заседание.  Мы ознакомились со   строительством   дороги  Львов-Краковец.  Нами  были  изучены материалы  концессии  французских  специалистов   и   ряд   других направлений.

 

     При доработке законопроекта нами были учтены все предложения: и по названию законопроекта (как вы видите, в новом названии слово "реконструкция"   опущено),  и  по  ряду  экономических  вопросов, которые были поставлены  народными  депутатами  Чижом,  Симоненко, Витренко,   как   я   уже  говорил.  Речь  шла  о  том,  чтобы  на строительстве дорог были задействованы преимущественно наши  люди. В  законопроекте  это  учтено:  90  процентов  рабочей силы должны составлять  наши  специалисты.  Из  общего   об ема   строительных материалов,   оборудования,   которые   будут   использоваться  на строительстве концессионных дорог,  70 процентов должны составлять отечественные материалы и оборудование.  Будет задействовано около 500 тысяч рабочих мест.

 

     Хотел бы подчеркнуть,  что мы  рассматриваем  проект  закона, который   носит   экономический   характер.   Если   говорить   об экономическом эффекте,  то плата  за  концессии  на  строительство дорог  (а  это  примерно  500  миллионов  гривень  ежегодно) будет направляться через бюджет на ремонт и  реконструкцию  существующих автомобильных дорог.

 

     Я мог   бы  продолжить  перечисление  положительных  позиций, которые учтены в проекте  Закона  о  концессиях  на  автомобильные дороги,   не   говоря  уже  о  том,  что  мы  являемся  крупнейшей европейской  транзитной  державой  и  можем   иметь   значительные дивиденды от автомобильных дорог европейского типа. Думаю, все это вместе взятое дает нам основания  принять  законопроект  в  первом чтении.  Он  не  противоречит  проекту  базового  закона,  который сегодня был рассмотрен и предложен для второго чтения.  И один,  и другой  законопроект  можно  доработать ко второму чтению с учетом всех замечаний,  которые могут иметь место.  Поэтому я убедительно прошу   поддержать   данный   законопроект,  независимо  от  наших политических взглядов.

 

     Абсолютно справедливым было и выступление  Наталии  Витренко. Она  остановилась в основном на вопросе концессий на автомобильные дороги. Все замечания по законопроекту безусловно будут учтены при дальнейшей доработке его ко второму чтению.

 

     Поэтому наш  Комитет по вопросам строительства,  транспорта и связи единогласно (при поддержке  и  шести  коммунистов  -  членов нашего  комитета) предлагает принять законопроект в первом чтении, а потом предложить сессии рассмотреть его во втором чтении.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, законопроект ми розглядали серйозно і відправляли на повторне перше читання.  Є пропозиція прийняти його в першому читанні.

 

     Ставлю на голосування - про прийняття цього  законопроекту  в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 111.

 

     Що, будемо  їздити  по  тих дорогах,  які є?  Була пропозиція проголосувати поіменно.  Хто за те, щоб проголосувати в поіменному режимі? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 115.

 

     Голосуємо в поіменному режимі. І голосуємо дружно.

 

     "За" - 132.

 

     По фракціях, будь ласка.

 

     Ну, будемо трястися по дорогах, які маємо.

 

     Слово просить Костюченко Леонід Михайлович,  перший заступник міністра транспорту. Будь ласка.

 

     КОСТЮЧЕНКО Л.М.,   перший   заступник   міністра   транспорту України. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановні народні депутати! Я розумію,  що сьогоднішній розгляд  відбувається  після  розгляду проекту  базового  Закону  про  концесії.  Але  я хочу наголосити, шановні колеги,  що сьогодні ми маємо таку мережу доріг,  яка ні в якому разі не може задовольняти Україну як європейську державу, як державу, яка інтегрується до Європи.

 

     Прошу вас звернути  увагу  на  те,  на  чому  наголосив  Юрій Борисович  Крук,  голова  комітету  Верховної Ради.  Прийнявши цей закон,  ми можемо створити додаткові  робочі  місця.  Україна,  не вкладаючи  жодної  копійки,  через  15 років,  а можливо й раніше, матиме дуже добру мережу доріг. Я хотів би, щоб ви на це зважили.

 

     Незрозуміло, чому сьогодні за підсумками голосування одержали менше  голосів,  аніж  минулого  разу.  Сьогодні стан доріг завдає збитків економіці України.  Близько 17 мільйонів  гривень  збитків маємо.

 

     Прошу вас іще раз повернутися до цього питання, проголосувати за проект цього пілотного закону. Він погоджений усіма комітетами, майже всі зауваження,  які були висловлені при першому читанні, ми врахували і погодили практично  з  кожним  комітетом.  Я  не  бачу нічого  такого,  що  могло  б  завадити  сьогодні проголосувати за нього.  Закон дасть  можливість  залучити  інвестиції  і  створити робочі  місця.  До  того  ж  держава  контролюватиме  використання концесійних доріг.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Може,  є  запитання   до   Леоніда   Михайловича?   Є запитання? Запишіться, будь ласка. Дві-три хвилини. Висвітіть.

 

     Депутат Черняк. За ним - депутат Вітренко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги! Мені незрозуміла позиція фракції комуністів. Ви ж усі за те, щоб у нас  була  дорога  у  світле  майбутнє.  І це якраз ідеться про ті дороги,  які вестимуть нас у світле майбутнє. Стан доріг в Україні справді не нормальний.  У нас немає власних коштів, інвестицій, ми не можемо підняти це питання.  Воно настільки очевидне, прозоре, і політичним  воно не може бути.  Це суто економічне,  суто дорожнє, транспортне питання.  Для чого його так заполітизовувати?  Давайте нормально ставитися до економічних питань.

 

     І я   хотів  би  запитати  заступника  міністра,  який  щойно виступав, як він пояснить, чому не підтримується цей законопроект? Можливо, у вас є додаткові аргументи, щоб вплинути на аудиторію, і ми проголосували б за цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Вітренко.  Будь  ласка.  За  нею  -  депутат Матвієнко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  А мне непонятна позиция пана Костюченко. Зачем вы искажаете  мировой  опыт  и  смешиваете  грешное  с  праведным? Концессии  и  иностранные  инвестиции - это абсолютно разные вещи. Без  всякого  закона  о  концессиях  при  нормальной  власти,  при нормальном  инвестиционном климате и нормальной налоговой политике инвестиции в Украину  пойдут.  А  концессии  -  это  отдача  нашей собственности  в  чужие  руки  на  50 лет без права вмешательства. Поэтому,  пан Костюченко,  ваши личные  и  корпоративные  интересы оставьте при себе.

 

     Мы -  представительный орган власти.  Мы защищаем интересы 50 миллионов человек,  а 50 миллионов человек  уже  сегодня  обобраны гаишниками и дорожниками. Платить еще и за частные дороги, платить еще иностранному пану,  который будет свой шлагбаум устанавливать,

-  наши  избиратели нас не уполномачивали.  Поэтому не принуждайте парламент  еще  раз  возвращаться  к  этому  закону.   Восстановим советскую  власть  -  вот  тогда  закон  о  концессиях  будет  под контролем трудящихся. Это будет совсем другое дело.

 

     ГОЛОВА. Депутат Матвієнко. Будь ласка.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька  область).  Голова  фракції   Народно-демократичної партії.   Леоніде   Михайловичу!  Я  хочу  звернутися  до  вас  із запитанням і з проханням. Усім відомо, що в нас надзвичайно багато людей  не  мають  де  працювати.  Ніхто  з  народних  депутатів не заперечує того факту,  і найбільше про це говорять комуністи. Усім відомо,  що в нас сьогодні зупинене виробництво, в результаті чого до бюджету не відраховується жодної копійки.  Усім відомо, що якби ми почали сьогодні будівництво доріг,  то завдяки цьому можна було б підняти всю економіку,  вирішивши питання зайнятості,  кар'єрів, машинобудівної галузі.

 

     Я хочу вас запитати, чому ви не підете у фракцію комуністів і не поясните їм,  що те,  що вони сьогодні декларують,  вирішується цим   законопроектом   і   їм  бажано  займатися  не  політизацією суспільства,  а прийняттям і реалізацією конкретних законів.  Чому ви цього не зробите?

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Симоненко.  Будь  ласка.  За  ним  - депутат Черненко, і завершуємо.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги  -  я даже  фамилий  ваших  не  буду  называть  -  те,  кто себя считает экономистами,  патриотами,  националистами.  Когда  вы,  в   конце концов,  начнете понимать,  что в государстве вначале надо создать рамочный закон, принять его как свод общих правил и норм поведения в государстве,  а после этого решать частности? Если вы до сих пор не разобрались - о чем вообще говорить?

 

     С какой целью вы сюда пришли? Вы пришли сюда лоббировать свои бандитские  интересы  и  проводить  те или иные законы.  Вот в чем разница   между   позицией   Компартии,   которая   заботится    о государственных  интересах,  о  тех  же  рабочих местах,  о равных условиях, о принципах справедливости, о выплате заработной платы и другом, включая и то, что вы предлагаете.

 

     По специалистам наша фракция не уступает никакой другой, и мы можем показать,  как работаем над этими законами и что предлагаем. Поэтому  прошу:  вначале  надо  принять  рамочный  закон как общие правила и нормы поведения в  государстве,  а  потом  рассматривать частности. И не заводите, пожалуйста, в блуд общественное мнение.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та  дитинства (виборчий   округ   48,   Донецька  область).  Уважаемые  товарищи депутаты!  Мне абсолютно  понятна  позиция  всех  фракций  и  всех депутатов.   Я  хочу  вот  на  каком  аспекте  акцентировать  ваше внимание.  Нам ничто не мешает одновременно и  дороги  строить,  и советскую власть восстанавливать. В свое время мы много построили, а потом  все  национализировали.  Поэтому  я  хочу  попросить  вас подумать, прежде чем принимать серьезные решения.

 

     Никогда не поздно изменить форму собственности.  Но без дорог никакая власть не обходится,  тем паче сегодня в  условиях  угрозы нарастающей  безработицы  нужно  думать о каждом рабочем месте.  И какие бы экономисты здесь ни выступали,  я  глубоко  убежден:  без закона об инвестициях и без закона о концессиях никто никогда сюда не привезет ни одного доллара, ни одной копейки или гривни.

 

     И еще одно.  Параллельно с этим  законом  необходимо  принять закон,  чтобы раз и навсегда покончить с организованной бандитской преступностью,  потому  что  это  второе  препятствие  для  нашего нормального и поступательного развития.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Я  думаю,  усі  зрозуміли:  спочатку  треба побудувати,   а    тоді    націоналізувати.    Тільки    бандитизм націоналізувати не треба.

 

     Шановні колеги,  зважаючи  на  висловлені пропозиції,  ще раз ставлю на голосування даний законопроект у першому  читанні.  Будь ласка.

 

     "За" - 137.

 

     Рішення не приймається.

 

     ----------

 

     Перед тим  як  оголосити перерву,  шановні колеги,  на вимогу депутатів,  які подали проект постанови про  створення  тимчасової комісії  для  перевірки  фактів  порушень при проведенні виборів в окрузі 101, ставлю на голосування пропозицію про включення його до порядку денного.

 

     Я прошу, підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Може, ми проголосуємо проект постанови? Він у вас на руках. Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Рішення прийнято. Тут треба 150 голосів. Спасибі.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо роботу.

 

     Розглядається проект Закону України про  внесення  доповнення до   статті   4  Закону  України  про  підприємництво.  Доповнення стосується  розроблення,  виготовлення   та   реалізації   засобів негласного отримання інформації.

 

     Доповідає Володимир Ілліч Пристайко,  заступник голови Служби безпеки України.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.,  заступник  голови  Служби  безпеки  України. Вельмишановний   Олександре  Миколайовичу!  Високоповажні  народні депутати! На ваш розгляд подано проект Закону України про внесення доповнення до статті 4 Закону України про підприємництво.  Йдеться про  ліцензування  такого  виду  підприємницької  діяльності,   як розроблення,   виготовлення  й  реалізація  спеціальних  технічних засобів (зокрема й іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації.

 

     Цей вид   підприємницької  діяльності  підлягав  ліцензуванню згідно з Законом України про  підприємництво  від  17  липня  1994 року.  Але  в  процесі  підготовки й прийняття змін і доповнень до однойменного закону 23 грудня 1997 року пропозицій Служби  безпеки щодо   ліцензування   згаданого  виду  підприємницької  діяльності враховано не було.

 

     Робота над цим проектом тривала протягом року. У процесі його підготовки  були  враховані  зауваження зацікавлених міністерств і відомств. Головна мета проекту - законодавчо врегулювати проблеми, пов'язані зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.  Йдеться  про  спеціальну  техніку,  яку  мають  право використовувати  лише  у виняткових випадках оперативні підрозділи правоохоронних органів.

 

     Потреба прийняття закону зумовлена тим,  що  на  сьогодні  ці питання   залишаються  законодавчо  неврегульованими.  Крім  того, Верховна Рада України прийняла Постанову про  внесення  доповнення до  Переліку  видів  майна,  що  не  може  перебувати  у власності громадян,  громадських  об'єднань,  міжнародних   організацій   та юридичних осіб інших держав на території України.  Було визначено, що власником зазначених засобів може бути тільки держава.  На нашу думку,  брак  цієї норми в законодавстві може спричинити негативні наслідки.  На ринку України будуть безконтрольно розповсюджуватися як   вітчизняні,  так  і  відповідні  технічні  засоби  іноземного виробництва,  що завдасть відчутної шкоди національній безпеці  та правам людини.

 

     Інформація про  розроблення спеціальних технічних засобів для негласного    отримання    інформації,    їхні    тактико-технічні характеристики   й   тактика   застосування  відповідно  до  зводу відомостей, що становлять таємницю, самі є державною таємницею.

 

     Стаття 5 Закону України  про  оперативнорозшукову  діяльність чітко  визначає  перелік  оперативних  підрозділів  правоохоронних органів,  які  мають  право  на  здійснення  оперативно-розшукової діяльності,  а  відтак  і  знімати  інформацію  з каналів зв'язку, застосовувати  спеціальні  технічні  засоби  негласного  отримання інформації,  здійснювати  візуальне спостереження із застосуванням оптичних та радіоприладів,  інших  технічних  засобів.  При  цьому проведення   оперативно-розшукової  діяльності  будь-якими  іншими суб'єктами не допускається.

 

     Такі заходи  є   винятковими   і   здійснюються   тільки   за мотивованим  рішенням  суду  та за умов,  коли іншим способом цієї мети досягти неможливо.

 

     Отже, на  сьогодні  у   державі   склалася   ситуація,   коли правоохоронні органи діють у цій сфері в жорстких рамках.

 

     Що стосується приватних та юридичних осіб, які не мають права займатися такою діяльністю і мати згадані засоби у  власності,  то їх  розроблення  та  виготовлення вони повинні провадити тільки на замовлення відповідних правоохоронних органів і тільки на підставі ліцензій.  Ліцензування  такого  виду  підприємницької  діяльності запобігатиме безконтрольному розповсюдженню  згаданих  засобів  та використанню їх кримінальними структурами.

 

     На підставі   викладеного   вважаємо,   що   зазначений   вид підприємницької  діяльності  повинен  бути  підконтрольний  Службі безпеки    України.    Пропонований   законопроект   погоджено   з Міністерством економіки України,  Міністерством  юстиції  України, Державним  комітетом  зв'язку  України,  Ліцензійною  палатою та з Державним комітетом України з питань розвитку підприємництва.

 

     Прийняття цього  закону  не  потребує  додаткових   бюджетних коштів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Володимира Ілліча? Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Стрижко. За ним - депутат Тищенко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Фракция   коммунистов. Уважаемый   докладчик!   Проблема,  вами  поднятая,  действительно заслуживает внимания.  Но я хотел бы обратить также ваше  внимание на   то,   что   многие   устройства,   которые  используются  для несанкционированной  записи  информации,   являются   устройствами двойного  применения.  И,  по  сути  дела,  какие-либо ограничения касательно разработки здесь установить крайне тяжело и практически невозможно.   Потому   что   такие   технические  средства  -  это сверхчувствительные малошумящие усилители, миниатюрные микрофоны и так далее, и так далее. Это целый ряд тонких приборов.

 

     Не кажется ли вам,  что скорее нужно регламентировать законом факт использования,  чем саму разработку технических устройств?  В противном  случае  мы  поставим  перед  людьми,  которые выполняют совершенно другие функции, массу проблем.

 

     Не кажется ли вам,  что  проблема  на  самом  деле  порождена существующей   практикой   несанкционированного   подслушивания  и получения  информации  со  стороны  целого  ряда  коммерческих   и правоохранительных структур?

 

     Не кажется ли вам, что нужно навести порядок в первую очередь в этих сферах,  а потом уже  ограничивать  разработку  технических устройств?

 

     Спасибо.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.   Дякую.   Зрозумів.  Ми  бачимо  цю  проблему комплексно.  Якщо  не   навести   порядку   в   державі   стосовно розроблення,  використання,  реалізації  цих  пристроїв,  то ми не наведемо  порядку  і  в  їх  використанні.  Систему   відповідного законодавчого  регулювання  уже  було  відпрацьовано до 1994 року. Було   встановлено   за   такий   вид    діяльності    кримінальну відповідальність.

 

     Але тоді,  коли  1997  року  внесли  зміну до закону від 1994 року,  саме це й породило те,  що ніхто не контролює  виготовлення цих   засобів.  А  той,  хто  має  видавати  ліцензію,  має  також контролювати виготовлення й застосування такої техніки.  Тобто  це питання комплексне. Ми так і хочемо його розглядати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тищенко. За ним - депутат Круценко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, КПУ). Спасибо, я ответ получил.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Круценко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Морозов.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  аграрної  політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів  України.  Шановний  Володимире  Іллічу,  дозвольте вас запитати як фахівця.  З вересня минулого року  формуються  та  вже діють управління внутрішньої політики місцевих адміністрацій. Якщо судити з положення про цю структуру,  то  це  -  своєрідне  сумної пам'яті третє жандармське управління. Адже головне його завдання - виявляти прихильників і опонентів існуючого режиму.

 

     Як ви думаєте,  невже за сучасних умов це найголовніше -  так щедро виділяти бюджетні кошти?  Яка ж це демократія,  коли органам влади ставиться  за  обов'язок  підтримувати  лише  ті  сили,  які харчуються тією ж кримінальною владою чи мафіозі?!

 

     Дякую.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Прошу  мене  вибачити,  але  я вважаю,  що це запитання  не  стосується  сьогоднішньої  нашої   теми.   А   щодо конкретної  відповіді,  то  Служба  безпеки до формування структур облдержадміністрації стосунку не має. Їх формують інші структури.

 

     ГОЛОВА. Депутат Морозов. Депутат Жир.

 

     ЖИР О.О.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою  злочинністю  і  корупцією   (виборчий   округ   35, Дніпропетровська   область).   Дякую,   Олександре   Миколайовичу. Шановний Володимире Іллічу,  фракція  "Реформи-центр"  вважає  цей законопроект актуальним, потрібним і підтримуватиме його.

 

     Але дозвольте поставити одне уточнювальне запитання. Сьогодні знімати негласну інформацію  можна  навіть  із  застосуванням  тих приладів, якими користується кожен громадянин.

 

     Будь ласка,  ще раз наголосіть на тому, хто робитиме висновки про те,  що цей засіб саме і є тим  засобом  негласного  отримання інформації,  про  який  ідеться  зараз,  щоб  було  зрозуміло всім депутатам.

 

     Дякую.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Дякую сердечно, Олександре Олександровичу, за надзвичайно цікаве запитання з погляду і технічного, і юридичного.

 

     Я наголошував на тому,  що вже була відпрацьована система. На виконання закону від 1994 року було розроблено положення.  I тепер ми  поглибимо  це  положення,  якщо  вами  буде  прийнято рішення. Положення буде розроблено і затверджено Службою безпеки України та Ліцензійною палатою.

 

     У системі  Служби безпеки є відповідний структурний підрозділ

-  науково-дослідний  інститут,  який  даватиме  оцінку  технічним параметрам таких засобів.  Як ви пам'ятаєте, у статті 9 Закону про оперативно-розшукову діяльність зазначено: всі технічні засоби, що використовуються,  мають  бути безпечні для психічного й фізичного здоров'я людини.  Тож  ми  й  наголошуємо  на  тому,  що  тепер  є можливість не тільки видавати ліцензії технічно,  а й контролювати розроблення,  всі   технічні   параметри,   а   потім   відповідно контролювати й застосування цих засобів.

 

     ГОЛОВА. Володимире Іллічу,  дякую, сідайте, будь ласка. Слово має Юрій Іванович Єхануров - заступник голови комітету.

 

     Такого прослуховування телефонів,  як  сьогодні,  ще  за  всю історію не існувало в нашій державі!

 

     ЄХАНУРОВ Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  64, Житомирська  область).   Фракція   Народно-демократичної   партії. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Комітет з питань економічної  політики  розглянув  на  своєму   засіданні   поданий законопроект  про  внесення  доповнення до статті 4 Закону України про підприємництво і  пропонує  Верховній  Раді  прийняти  його  в першому читанні.

 

     Дозвольте оголосити    деякі   висновки   науково-експертного управління   Секретаріату   Верховної   Ради   України.   У    них підкреслюється,  що  треба  приймати  цей  законопроект  у першому читанні.  Але пропонується повернутися  до  редакції  відповідного абзацу Закону про підприємництво,  яка діяла до прийняття змін від 23 грудня 1997 року і згідно з якою ліцензуванню підлягали  тільки технічні засоби негласного отримання інформації.

 

     Далі. Є   питання  такі:  хто  визначає  перелік  спеціальних засобів,  на розроблення, виготовлення і реалізацію яких суб'єктам підприємництва  потрібна  ліцензія,  тобто  це  те,  про  що щойно запитував  народний  депутат  Жир.  Тому  пропонується   під   час доопрацювання для внесення на друге читання доповнити законопроект положенням про те,  що перелік спеціальних технічних  засобів  для зняття  інформації  з  каналів  зв'язку  та  негласного  отримання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.

 

     Тому, шановні  народні  депутати,  ми   пропонуємо   прийняти законопроект  у першому читанні.  А потім ми його швидко подамо на друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. До Юрія Івановича запитання  будуть?  Немає.  Шановні колеги,  пропоную  прийняти  законопроект  у  першому  і в другому читаннях.  Питання зрозуміле всім.  Спочатку ставлю на голосування пропозицію  прийняти  законопроект у першому читанні.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 203.

 

     Депутат Масенко не  встиг.  Будь  ласка,  голосуємо.  Депутат Асадчев також не встиг.

 

     "За" - 229.

 

     Прийнято. Я прошу підтримати і в другому читанні. Голосуємо в цілому.

 

     "За" - 210.

 

     Голосуємо. Депутат Єльяшкевич, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Михайле Дмитровичу, голосуємо. Будь ласка (Шум у залi). Та не треба поіменно.

 

     "За" - 230.

 

     Дякую. Прийнято.

 

     ----------

 

     Розглядається проект Закону про трудові колективи.  Доповідає народний депутат Юрій Григорович Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська область). Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые народные депутаты!  Законопроект о трудовых коллективах был внесен еще 26 декабря прошлого года  мною  и  народным  депутатом  Чижом. Необходимостью   разработки   данного   проекта   закона   явилось социальное напряжение,  возникающее в трудовых коллективах  разных форм  собственности,  особенно  в  тех,  где  на  сегодня нет и не существует  профсоюзных  организаций.  Сейчас  приняты  законы   о порядке  разрешения  коллективных трудовых споров (конфликтов),  о коллективных  договорах  и  соглашениях,  а   также   со   многими поправками   действует  Кодекс  законов  о  труде.  Согласно  этим законодательным   актам   существуют   два    основных    суб екта социально-экономических отношений - работодатели,  с одной стороны (или,   точнее,   владельцы   предприятий   или   же   назначенные государством руководители),  и,  с другой стороны, трудящиеся этих предприятий.  Законодательной базы,  регулирующей отношения  между данными  суб ектами социально-экономических отношений,  в условиях строящегося сегодня в  Украине  буржуазного  общества  практически нет.  К  законам,  которые регулировали бы эти отношения,  следует отнести  законы  о  профсоюзах,  о  работодателях,  о   социальном партнерстве,  о  Кабинете  Министров,  о госадминистрациях и в том числе закон о трудовых коллективах.

 

     Для наглядности  совокупность  этих  законов  представлена  в розданной  вам  таблице.  Я  ее  вам показываю.  Как видим из этой таблицы,   на   сегодня   приняты   законы,   касающиеся    данной проблематики,    но    нет   среди   них   закона,   регулирующего взаимоотношения работодатель-трудящийся.  Более того,  сегодня уже Кабинет  Министров  внес  в наш комитет проект Закона о социальном партнерстве.  И это в то время,  когда ни закон о  профсоюзах,  ни закон о трудовых коллективах, ни закон о работодателях, ни закон о Кабинете Министров до сих пор еще не вступили в силу.  То есть  мы видим наглядно, что, как говорят, телега стоит впереди лошади.

 

     Вторым моментом,   касающимся  разработки  и  принятия  этого закона, является политическая ситуация. Необходимость разработки и принятия этого закона видится также в том,  что после 1991 года, с началом построения в Украине буржуазного  государства,  наработана сильная  законодательная  база,  защищающая  частный капитал,  его владельцев,  которые после  проведенной  приватизации  в  конечном итоге   стали   владельцами   всех   фабрик   и   заводов,   ранее принадлежавших гражданам Украины. Кроме того, возникло также много частных  предприятий.  И  если  до  1991  года  депутаты десятого, одиннадцатого созывов рассматривали  законодательную  базу  прежде всего через призму интересов человека труда,  то после буржуазного антинародного переворота 1991 года эти критерии в  обществе  резко поменялись.

 

     Мы с  вами,  идя  на выборы,  в своих предвыборных программах обещали,  что  будем  отстаивать  интересы   большинства   граждан Украины,  а  это  значит  в  первую  очередь  отстаивать  интересы трудового народа.  К сожалению, такие пороки буржуазного общества, как  безработица,  нищенское  существование  большинства сограждан присущи и нашей так называемой сегодня демократической Украине.

 

     Поэтому те,   кто   действительно    стремится    честно    и добросовестно выполнять свои предвыборные обещания, просто обязаны поддержать данный законопроект,  так  как  он  работает  на  людей труда.  И  если  наша  Конституция  не  содержит  в  себе  понятия "трудовой коллектив",  то  статья  24  Конституции  Украины  четко говорит: "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед  законом".  То  есть  данный  законопроект  является развитием норм даже этой Конституции,  которая защищает права всех граждан, в том числе и представителей наемного труда.

 

     Несколько слов о сути данного  законопроекта.  Проект  закона включает в себя пять разделов,  первый из которых определяет общие положения,  два   последующие   посвящены   полномочиям   трудовых коллективов,   связанным   с  управлением  предприятиями,  защитой полномочий  трудового  коллектива,  два   заключительных   раздела содержат положения,  предусматривающие выполнение требований этого законопроекта.

 

     Статья 1 развивает отсутствующее в тексте Конституции Украины понятие "трудовой коллектив".  В этом же разделе подробно изложено содержание таких  понятий,  как  трудовой  коллектив  структурного подразделения,  бригады, определяются органы трудового коллектива, принципы деятельности трудового коллектива, его полномочия, защита органов трудового коллектива.

 

     Вторым разделом  предусматриваются права трудового коллектива и его органов в регулировании хозяйственной  деятельности,  защите социальных интересов работников наемного труда, охране их труда.

 

     Кроме этого   в  законопроекте  заложен  принцип  об единения усилий   работодателей   и   наемных   работников   в   расширении производства,  в улучшении техникоэкономических показателей работы предприятия,  в обеспечении трудовой дисциплины,  а также контроля за выполнением законодательства о труде и отдыхе.

 

     Третий раздел   полностью  посвящен  таким  представительским органам  трудового  коллектива,  как  общее   собрание   трудового коллектива,   конференция,  совет,  определены  полномочия  данных органов,  уровень их компетенции  в  решении  рассматриваемых  ими вопросов.  Рассматриваются также взаимоотношения с представителями собственника и профсоюзных организаций.

 

     Заключительные положения -  это  определение  обязанностей  и ответственности    работодателя    по   обеспечению   деятельности представительских органов трудового коллектива,  гарантий для лиц, входящих   в   них,  определение  ответственности  государственных органов за соблюдение положений,  заложенных  в  законе,  а  также определение ответственности лиц за нарушение требований закона при решении спорных вопросов, возникающих во взаимоотношениях.

 

     Законопроект рассматривался  и  получил  оценку  в   Кабинете Министров, в Украинском союзе промышленников и предпринимателей, в Национальном  совете  социального  партнерства  и  в   профсоюзных об единениях.   Свои  замечания  высказали  народные  депутаты,  в частности    народный    депутат    Гавриш.     Высказавшись     о несвоевременности  принятия  закона,  все они в то же время внесли свои предложения по улучшению его  положений  и  норм,  которые  в случае  принятия  в  первом  чтении  обязательно  будут учтены при подготовке ко второму чтению.

 

     Еще хотелось  бы  остановить  ваше  внимание  на   том,   как вписывается данный законопроект в мировую практику взаимоотношений "человек труда - работодатель".

 

     Мировая практика  говорит  о   том,   что   законодательство, регулирующее  отношения предприниматель-трудящийся,  применяется в ряде стран мира,  а также отражено в ряде конвенций  Международной организации труда и в материалах ее сессий.  Так, например, статья 2  Конвенции-87  не  проводит  какого-либо  различия  в  связи   с характером  трудовых  функций или служебным положением трудящихся, которые  все,  включая  руководителей  и  управленческий  персонал среднего  и  низшего  звеньев,  должны иметь право на организацию. Кроме этого статья 5 этой же Конвенции предусматривает также право таких организаций вступать в международные организации трудящихся. Такая практика существует в Греции, Таиланде, Алжире, Германии.

 

     Безусловно, моделью  при  разработке  законопроекта,  который мной сегодня внесен,  служили положения,  заимствованные из Закона СССР   о   трудовых   коллективах   с   изменениями,   касающимися разнообразия   форм   собственности,  предусмотренных  статьей  41 Конституции Украины.

 

     Практика применения союзного  закона  показала  противоречия, которые  возникли в тот период между советами трудовых коллективов и профсоюзными комитетами.

 

     Но надо согласиться и с тем,  что  это  было  характерно  для определенного  исторического периода,  когда происходили процессы, связанные  с  развалом  Советского  Союза,  когда   эти   процессы подогревались  рядом политических структур,  а также амбициями тех личностей, которые стояли у руля как СТК, так и профсоюзов.

 

     Юридические моменты,   связанные    с    защитой    интересов трудящихся,  были  отброшены  на  задний план.  Но так как Украина является  сегодня  унитарным  государством  и  строит  свое  новое законодательство,  тем  более  что  в  очень  многих  коллективах, особенно   негосударственных   форм   собственности,   отсутствуют профсоюзные  организации,  кто же на уровне взаимоотношений по оси работодатель-трудящийся защитит интересы человека труда? Это можно отрегулировать только этим законом.

 

     Более того,   этот   закон   будет   стимулировать   создание профсоюзных организаций там,  где  их  сегодня  нет,  так  как  их интересы,   касающиеся  договорных  процессов  регионов,  отрасли, национального уровня,  регулируются согласно Закону о коллективных договорах и соглашениях исключительно профсоюзными органами.

 

     И последнее.   Я   прошу   во   время   голосования   данного законопроекта исходить из  следующего:  улучшит  ли  данный  закон Украины  законодательное  поле,  чьи интересы будут отстаиваться - трудящихся,  и в какой степени. Это главный вопрос, который решает данный закон.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. До  Юрія  Григоровича  запитання будуть?  Відведемо 5 хвилин.  Запишіться,  будь ласка.  Депутат Манчуленко.  За  ним  - депутат Мельнічук.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Прошу передати слово депутату Полюховичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська область).  Дякую, пане Георгію. Фракція Народного руху України.  Шановний Юрію Григоровичу,  як на мій погляд, закон про  трудові  колективи я не вважав би такою необхідністю тільки з однієї точки зору.  У розділі III цього законопроекту все виписано про  права  трудового  колективу.  Але  ж  ми знаємо,  що трудовий колектив сьогодні - це зовсім інше,  ніж те,  що було, скажімо, 10 років  тому,  і  знаємо,  які тепер форми власності розвиваються в трудових колективах навіть одного, окремо взятого підприємства.

 

     Тому у мене до вас таке конкретне запитання. Чи не вийде так, що  саме цей розділ III законопроекту практично поставить трудовий колектив,  а особливо  те  керівництво  або  ті  органи,  про  які виписано в розділі II, що вони обираються трудовим колективом, над тим законодавством,  яке на сьогодні існує з цих питань,  скажімо, Кодекс законів про працю.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Я  так не считаю.  И прежде всего потому,  что сегодня  существуют  разные   формы   собственности.   И   сегодня трудящиеся работают на предприятиях всех форм собственности.  Если мы с вами законодательно отрегулировали права собственника,  то на сегодня  мы  практически  законодательно  не  отрегулировали права трудящихся.

 

     Насчет того,   что   СТК    будут    подминать    под    себя законодательство,  как  вы  говорите,  то  я с вами не согласен по такой  простой  причине.  Внимательно  посмотрите  на  суть  всего законопроекта.  В нем идет речь о взаимных интересах. То есть если будет хорошо работать трудящийся,  трудовой коллектив,  а  на  это прежде  всего должны быть настроены трудящиеся,  они будут вовремя получать заработную плату,  будут решаться проблемы,  связанные  с трудоустройством,   будут   решаться   проблемы  охраны  труда  на предприятии и ряд  законодательных  моментов,  которые  необходимо сегодня отрегулировать.

 

     Более того,   этот   закон  является  своего  рода  сборником законов.  Если вы помните,  парламент прошлого созыва принял Закон об отпусках. Вас тогда не было. Законодательные нормы, связанные с отпусками,  были разбросаны по всему спектру законов.  То же самое сегодня:  правовые нормы о трудовых коллективах разбросаны в целом ряде законов.  Этот  же  законопроект  концентрирует  в  себе  все правоотношения по оси: работодатель - трудовой коллектив.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мельнічук. За ним - депутат Абрамов.

 

     МЕЛЬНІЧУК С.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, СДПУ(о)). Прошу передати слово депутату Стояну, фракція СДПУ(о).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  18, Вінницька область).  Голова Федерації профспілок України. Шановний Юрію Григоровичу,  перше запитання до вас як до першого заступника голови  комітету,  членом  якого  я  є.  Чому немає в залі рішення комітету  про  відхилення  законопроекту?  Це  перше  запитання  - організаційне.

 

     Друге запитання.  Ви правильно сказали про те,  що сьогодні є багато  законів,  які  регулюють  трудові   відносини   працівника найманої праці й роботодавця. Що нового ви вносите своїм законом у роботу зі спеціального захисту трудящих?  Чи  ви  додаєте  щось  у законі,  чи  тільки  хочете цим законом акумулювати ту законодавчу базу,  яка  вже  напрацьована,  зокрема  переносите  механічно  до Кодексу законів про працю свій закон?

 

     Дякую.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Александр Николаевич. Ну, я не знаю, почему у вас нет решения комитета.  Решение комитета было  роздано на прошлой неделе.  Может,  просто вы не присутствовали в зале,  и эти документы к вам не попали.

 

     Относительно второй половины вашего вопроса. Решение комитета про  "відхилення  законопроекту" не было!  Точно так же,  как и не было решения комитета "про підтримку".  И вы  это  тоже  прекрасно знаете. То есть не состоялось ни одного, ни второго положительного решения. Согласитесь со мной. Это ни для кого не секрет. И поэтому я  как  автор  законопроекта  вношу  предложение  поддержать  этот законопроект в первом чтении.

 

     Относительно второго  вашего  вопроса  -  что  нового  вносит закон.  Новым  является  прежде всего то,  что трудовые коллективы могут сегодня создавать свои структуры или же  передавать  функции трудового  коллектива  профсоюзным организациям.  Разве вы сегодня можете  сказать,  что  во  всех  трудовых  коллективах   действуют профсоюзные организации? Нет. И это не секрет.

 

     Правильно, возникает  вопрос - пусть создают.  А там,  где не создаются?!  Значит, могут сегодня трудовые коллективы иметь право на  то,  чтобы свои интересы отстаивать?  Могут.  Мы даем трудовым коллективам закон.  Пользуйтесь этим законом  и  используйте  свои права.   Посчитаете  нужным  отдать  свои  полномочия  профсоюзной организации  -  пожалуйста,  передавайте.  Это  новое,   Александр Николаевич.  В  законодательном  поле  сегодняшней  Украины  таких положений нигде нет. Это один из моментов новизны этого закона.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Коммунистическая партия.  Уважаемый Юрий Григорьевич! Я недавно   побывал   в  десяти  шахтерских  и  других  коллективах. Положение,  прямо  скажу,  критическое.  Как  таковые,  коллективы трудящихся   распадаются.   Они   превращаются  в  наемное  быдло. Директора никем не контролируются, делают то, что хотят, увольняют непослушных.   Профсоюзы   в   большинстве   карманные.   Скажите, пожалуйста, какую поддержку трудящимся окажет в этом плане Закон о трудовых коллективах?

 

     Спасибо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо  большое.  Вы  действительно правильно подметили,  что сегодня трудящиеся на предприятиях распорошены, то есть  их  действия,  их  интересы  не  отражают даже те структуры, которые должны были бы это делать.  И мы знаем,  что на целом ряде предприятий созданы даже несколько профсоюзных организаций,  и они между собой борются,  кто должен отстаивать больше их интересы. Мы говорим  трудовым коллективам:  возьмите этот закон,  пользуйтесь! Этот закон вам позволяет отстаивать свои же права.  Какие?  Я  уже говорил об этом:  охрана труда,  заработная плата, своевременность выплаты  заработной  платы,  обеспечение   интересов   трудящихся, связанных   с   трудоустройством,  с  обеспеченностью  работой,  с организацией работы, с распределением прибыли, - все эти положения отражены   в  этом  законопроекте.  Пожалуйста,  только  берите  и используйте их для себя, насколько это вы сможете сделать. Было бы только  желание.  Для  этого  надо создать сегодня законодательную базу.

 

     А в заключение  ответа  на  ваш  вопрос  я  просто  вас  хочу искренне, от души поздравить с вашим днем рождения.

 

     ГОЛОВА. Ми  приєднуємося  також  до цього.  Всього найкращого (Оплески).

 

     Дякую, Юрію Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо. Прошу поддержать в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Наталія Михайлівна Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины,   социалистическая  оппозиция.  Уважаемые  депутаты!  Вам предлагается на рассмотрение проект Закона о трудовых коллективах. Вообще судьба этого законопроекта очень драматична. Драма, если не трагедия,  в стране  началась  с  1989  года,  когда  был  отменен контроль в стране - вообще контроль,  как рабочий, так и народный, а потом и государственный.  Дальнейшее развитие процесса привело к тому,  что  наемные работники остались абсолютно бесправными,  без права голоса.  Идя на выборы в Верховный Совет еще 13 созыва,  я в своей  предвыборной  программе  записала такой пункт:  "Подготовка Закона о трудовых коллективах".  Вот почему 15 августа  1997  года был  внесен в Верховный Совет проект Закона о трудовых коллективах (авторы: Витренко и Марченко).

 

     Александр Мороз, формируя повестку дня сессии, сознательно не ставил этот вопрос вообще на рассмотрение, дождался декабря, когда в декабре альтернативный закон был подготовлен Донченко  и  Чижом, но  даже  и  в  этом случае зал закон не рассмотрел.  В результате трудовые коллективы остались вообще без законодательного  поля.  И на  сегодня  ко  многим  из  вас  обращаются трудовые коллективы с просьбой  защитить  их  права,  право  контроля  за  деятельностью администрации,  право  участия  в  управлении  производством и так далее.

 

     На чем же базируется предложенный нами  законопроект?  Прежде всего,  на  статье  5  Конституции  Украины,  где  четко записано: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в  Україні  є  народ. Народ  здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування".  То есть в  Конституции  есть право непосредственно осуществлять власть.

 

     Как же   осуществляют  власть  непосредственно  трудящиеся  в других странах мира? Берем законодательные акты Испании. В Испании есть закон 1980 года о статусе трудящихся,  где специальный раздел закона  расписывает  право  на  коллективное  представительство  и об единение работников на предприятиях.

 

     Далее, законодательство   Франции.  Законодательство  Франции специально  предусматривает  своим  законом   создание   комитетов предприятий и их участие в управлении производством.

 

     Законодательство Федеративной  Республики Германия опять-таки рассматривает этот вопрос  предметно,  и  в  законодательстве  ФРГ закон  называется "Про співучасть працівників у прийнятті рішень". Это закон 1976 года. Выписано отдельно, что такое наглядова рада і які функції вона виконує на підприємствах усіх форм власності.

 

     Идя в  русле  мировых законодательных тенденций и Конституции Украины,   народные   депутаты   Украины,   члены    Прогрессивной социалистической   партии   Витренко  и  Марченко  предлагают  вам следующий законопроект.

 

     Законопроект состоит  из  10  статей.   Целью   законопроекта является  реализация  конституционного права трудящихся Украины по непосредственному  осуществлению  власти,  именно  своих  функций, внедрению  своих  механизмов  стабилизации  трудовых  отношений на предприятиях и социальноэкономических отношений с обществом.  Этот закон  дает возможность включить энергию масс в процесс управления на предприятиях,  учреждениях, организациях и в процесс управления территориями.  Только сознательное участие трудящихся в управлении предприятиями может обеспечить стабильный рост  производительности труда  и стабилизацию производственных отношений.  Пока трудящиеся будут  оставаться  бесправными,  до  тех  пор   будет   процветать воровство  во  всех  формах,  начиная  от  чиновников,  занимающих высокие  посты,  директората  и  заканчивая  теми   возможностями, которые получают начальники на предприятиях.

 

     В законопроекте    дается   определение   понятия   трудового коллектива.  Трудовой коллектив предприятия - это об единение всех рабочих,  служащих,  которые  заняты общественно полезным трудом и осуществляют общую  трудовую  деятельность  на  этом  предприятии. Закон  распространяется  на  предприятия  всех форм собственности, которые имеют права юридических лиц.

 

     Статья 2 законопроекта раскрывает принципы участия  трудового коллектива в управлении предприятиями и территориями. Это принципы поиска оптимального соединения  интересов  государства,  общества, коллектива  и  личности.  Это принцип единоначалия администрации в соединении с участием трудящихся в управлении. Принцип неуклонного выполнения  Конституции  и  законов  Украины  и  единство  прав  и обязанностей членов трудового коллектива.

 

     Закон расписывает  механизм  формирования  совета   трудового коллектива.  Крайне  важен этот механизм.  Каким же образом должен быть сформирован  совет  трудового  коллектива?  Если  предприятие насчитывает   до  200  работающих,  то  высшим  органом  трудового коллектива на предприятии есть собрание трудящихся. Если более 200 работающих  - конференция.  На предприятиях с числом работающих от 200 до 2000 человек избирается 1 представитель от  10  работающих. На предприятиях с численностью работающих более 2000 человек - 100 человек плюс 1 от каждых 50 работающих.

 

     Конференция или собрание на предприятиях  должны  проводиться не  менее  одного раза в год.  А мы даже вкладываем в законопроект норму - лучше 2 раза в год.

 

     Представительный орган трудового коллектива - совет трудового коллектива  -  избирается  тайным  голосованием.  Вот здесь многие опасаются   вмешательства   директората.    Тайным    голосованием избирается совет.  Совет трудового коллектива может насчитывать от 3 до 30 человек - в зависимости от числа работающих.

 

     Крайне важно  подчеркнуть,   что   члены   совета   трудового коллектива  выполняют  свои  функции как общественную работу,  как правило,  бесплатно.   И   здесь   же   записано:   "Категорически запрещается   их   полная   или  частичная  оплата  администрацией предприятия".

 

     Почему стали профсоюзы карманными,  бесхребетными, беззубыми? Потому  что они находятся на подкормке у администрации предприятий и покрывают деятельность администраторов.  Члены совета  трудового коллектива  могут получать оплату из фонда оплаты труда,  если это будет решено собранием или конференцией трудящихся.

 

     Заседания совета    трудового    коллектива    проходят    по необходимости, но не реже одного раза в месяц.

 

     Председатель совета  трудового коллектива выбирается из числа членов совета трудового коллектива тайным голосованием. Опять-таки норма демократии соблюдена.

 

     Какие же  полномочия имеет совет трудового коллектива?  И вот здесь мы разделяем - советы  трудовых  коллективов  предприятий  и советы  трудовых  коллективов регионов.  Мы вносим абсолютно новую идею - советы трудовых коллективов регионов.

 

     Трудовые коллективы   предприятий   принимают    участие    в разработке  и  обсуждении  проектов перспективных и текущих планов развития предприятий.  План вступает в действие после  утверждения его   трудовым   коллективом.  Рассматривают  планы  распределения прибыли и контролируют их выполнение.  Заслушивают администрацию о ходе  выполнения  планов и договорных обязательств,  о результатах хозяйственной и  внешнеэкономической  деятельности.  Утверждают  и контролируют  выполнение  плана  социального развития предприятия. Принимают решение об изменении формы собственности и  доводят  его до  ведома  соответствующих инстанций.  Контролируют распределение акций  своих  предприятий.  Принимают   решения   по   определению стратегического  иностранного инвестора.  Избирают советы трудовых коллективов предприятия,  а также своих  представителей  в  советы трудовых   коллективов  более  высокого  уровня.  Они  же,  советы трудовых коллективов предприятий,  имеют право обращаться в высшие руководящие государственные и международные органы и организации с целью удовлетворения их насущных потребностей.

 

     Трудовые коллективы     предприятий      согласовывают      с администрацией    вопросы   сокращения   численности   работающих, переподготовку кадров и ликвидации предприятия.

 

     Сейчас я хочу сделать на этом акцент: происходит повсеместное  сокращение работающих,  или искусственное банкротство   предприятий,   или   ликвидация   предприятий    без согласования с коллективом работающих.  И таких примеров, я думаю, у каждого  в  округах  масса.  Совсем  недавно  ко  мне  обратился трудовой  коллектив завода "Красный Октябрь" из Константиновки.  Я вижу,  что происходит на заводе "Мотордеталь" в  Конотопе,  и  так далее,  и так далее.  Это все вызвано тем, что трудовые коллективы не имеют законодательных полномочий контролировать ситуацию внутри предприятия и участвовать в принятии таких решений.

 

     Какие же   полномочия   имеет   совет   трудового  коллектива предприятия?  Совет трудового коллектива предприятия  представляет интересы  трудового  коллектива  на период между конференциями или собраниями трудового коллектива,  принимает участие в  оперативном планировании   деятельности  предприятия,  использовании  трудовых ресурсов, контролирует распределение прибыли предприятия, движение основных фондов и внешнеэкономическую деятельность. Своим решением дает  право   собственнику   осуществлять   финансовые   операции. Повторяю:  совет  трудового  коллектива  своим решением дает право собственнику  всех  форм  собственности  осуществлять   финансовые операции.  То  есть без подписи членов совета трудового коллектива никакие финансовые операции на предприятии не производятся.

 

     Тогда не нужны будут многочисленные контролирующие органы, не нужно  будет  удесятерять  штаты  различных  налоговых  инспекций, администраций. Предприятие будет под контролем самих работающих.

 

     Далее. Статья 6  "Формирование  совета  трудовых  коллективов регионов".  Совет  трудовых  коллективов  регионов  избирается  на пропорциональной основе по соответствующим уровням  в  количестве: район  (город)  -  в  расчете  по 1 представителю от каждой тысячи работающих; область - в расчете по 1 представителю от каждых 20000 работающих;  Украина  в  целом  -  в расчете по 1 представителю от каждых 50000 работающих.

 

     Созданием региональных советов трудовых коллективов  мы  даем возможность  людям,  созидающим национальные богатства,  принимать непосредственное участие в управлении регионами,  в  управлении  в конечном счете страной.

 

     Выдвижение кандидатов  в  члены  советов трудовых коллективов районов (городов) осуществляется из числа членов советов  трудовых коллективов предприятий. Формирование советов трудовых коллективов на областном и  общеукраинском  уровнях  осуществляется  из  числа членов   советов   трудовых   коллективов  соответственно  районов (городов), областей.

 

     Какие же  функции  и   полномочия   имеют   советы   трудовых коллективов   регионов?   Они  имеют  право  принимать  участие  в составлении планов экономического и социального развития регионов, принимать  решение  по  согласованию  их  принятия  и контролируют выполнение этих планов.

 

     Далее. Контролируют привлечение и  использование  иностранных кредитов  и  инвестиций.  Принимают  участие в разработке бюджетов регионов,  принимают решение о согласовании  принятия  бюджетов  и контролируют  их  исполнение.  Принимают  участие  в  формировании политики занятости регионов.

 

     И, наконец,  полномочия Совета трудовых коллективов  Украины. Принимает  участие  в  определении  курса  социально-экономических реформ,  принимает  решение  по  его  согласованию.   Контролирует привлечение  и  использование  иностранных  кредитов и инвестиций, принимает участие в разработке бюджета Украины,  принимает решение о  его  согласовании  и  контролирует  исполнение  бюджета страны. Принимает участие в формировании политики занятости.  И,  наконец, имеет право направлять народным депутатам Украины свои предложения касательно   проектов   законов   и   изменений   в    действующем законодательстве.

 

     Таким образом,   мы  даем  право  законодательной  инициативы представителям   трудовых   коллективов.   Они   прекращают   свое существование    как    безмолвная    масса,    сегодня    нещадно эксплуатируемая.   Они   становятся   полноправными    участниками производственных  процессов  и  участниками управления регионами и страной в целом.

 

     И в заключение - защита членов  совета  трудового  коллектива (статья  10).  Члены  совета  трудового  коллектива  предприятий и регионов не могут освобождаться с работы,  переводиться на  другую работу  или  должность  по инициативе администрации без их личного согласия или согласия  соответствующего  представительного  органа этого   коллектива   во  время  исполнения  ими  полномочий  и  на протяжении трех лет с момента избрания. То есть этой статьей 10 мы защищаем  избранников народа,  избранников трудовых коллективов от расправы над ними.

 

     Таким образом,  вы можете увидеть в проекте закона,  в  самой его  концепции,  как мы расширили полномочия и узаконили - создали законодательную базу - внутри предприятий и  построили  вертикаль, вертикаль   полномочий  трудовых  коллективов  -  от  предприятия, региона и до страны в целом.  Вот именно такой закон,  мы считаем, именно сейчас крайне необходим, потому что совладать с коррупцией, взяточничеством,  воровством в стране, разграблением национального богатства  можно  только  тогда,  когда  сами  трудящиеся  активно включатся  в  процесс  созидания,  в  процесс  управления   своими предприятиями.

 

     Фракция Прогрессивной  социалистической партии Украины просит вас поддержать в первом чтении  наш  проект  закона,  и  мы  будем благодарны  за  все  ваши предложения по его доработке для второго чтения.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання  до  Наталії  Михайлівни?  Запишіться, будь ласка. П'ять хвилин.

 

     Депутат Гмиря. За ним - депутат Зварич.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська область).  Александр Николаевич, будьте любезны передать слово Александровской.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н. М. Да вы не нервничайте!

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция   коммунистов.   К   сожалению,   ваш  законопроект  носит провокационный характер. За очень красивым названием на самом деле скрывается  очень  нехорошая,  именно  против трудовых коллективов направленная,  сущность.  Создается иллюзия,  что ваш законопроект дает  им  какие-то  права.  Но,  вы  извините,  разве  это право - определять стратегического иностранного инвестора?  Это то, против чего,   так  сказать,  мы  должны  бороться,  чего  мы  не  должны допускать. Мы должны сами поднимать свою экономику.

 

     Потом вы преподносите как некое революционное  предложение  - создание  территориальных  об единений.  А  у  нас  в Харькове уже существует   территориальная    организация    советов    трудовых коллективов предприятий, и возглавляет ее народный депутат Украины Тищенко Александр Васильевич,  которому в свое время  вы  не  дали слова,  когда  были в Харькове и выступали в Харькове.  Поэтому вы практически преподносите как революционное  то,  что,  видите  ли, дает  право  собственнику  осуществлять  финансовые  операции.  Вы выводите   из-под   контроля   трудового   коллектива   директоров предприятий,  потому  что  сегодня  директор  не  собственник.  Но получается,  что в этом случае трудовой  коллектив  его  не  будет контролировать.

 

     И единственная  возможность,  которая  в  вашем законопроекте заложена,  -  это  право  трудового  коллектива  контролировать  и утверждать  планы  социально-экономического  развития предприятия. Но,  извините,  это очень  маленькие  функции,  которые  вы  даете трудовому коллективу.  Поэтому я считаю,  что хорошую идею советов трудовых коллективов на предприятиях, об единенных по территориям, вы выхолащиваете и тем самым выполняете провокационную роль.

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ну,  пани Александровская задала вопрос, идя в традиционном   русле   сегодняшних   коммунистов,   -   не   читая законопроект, сразу вешать ярлыки.

 

     По поводу провокационности народ Украины еще разберется.  Я в прошлом созыве  вносила  законопроект  о  национализации,  но  два коммуниста   торпедировали   его   и   провалили.  И  поэтому  чья провокационная роль - должно быть понятно уже всем.

 

     Далее. В том  проекте,  что  внесли  Донченко  и  Чиж,  кроме поправок  к КЗОТу,  вообще ничего не дано трудовым коллективам.  И кто мешал вам сделать законопроект лучше? Я согласна участвовать с вами в соцсоревновании.  Но вы ничего не делаете.  Поэтому мы, как могли, разработали. И именно трудовой Харьковщине, которую я очень уважаю,  потому  что  там  пытаются  хоть  как-то работать,  нужна законодательная база.  У них нет законодательной базы,  их  голоса никто  не  слышит.  А  мы  как раз требуем дать им законодательную базу.  Они должны быть услышаны,  они должны контролировать бюджет региона.  Не  Демин сам,  а как раз трудовая Харьковщина,  как раз избранные, начиная со всех предприятий.

 

     Но так как вам,  сегодняшним коммунистам,  вообще  непонятно, что  такое трудовые коллективы,  то вы сознательно их исключили из избирательного  закона,  крича  здесь  в   зале:   "Нет   трудовых коллективов".  Вы сознательно ущемляете права трудовых коллективов при любых решениях,  при любых  законодательных  актах,  вам-то  и непонятна  суть  этого закона.  Даже взять и извратить...  Я здесь говорю о контроле финансовой деятельности администрации независимо от формы собственности.  Вы же перекрутили только на собственника. Поэтому я  бы  хотела,  чтобы  вы  когда-нибудь  научились  читать законы, если не писать их.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зварич.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України. Наталіє Михайлівно, коли я слухав вас і товариша Донченка,  то зрозумів,  що ми  стали свідками  змагання,  яке називається "Я таки більше ортодоксальний марксист-ленініст".  Прошу  передати  слово   депутату   Вячеславу Кириленку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар  Комітету  Верховної Ради України з питань   соціальної    політики    та    праці    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух України. Наталіє Михайлівно,  скажіть,  будь ласка,  чому  ви  назвали  цей законопроект   все-таки   законопроектом  про  трудові  колективи? Можливо,  було б правдивіше перед виборцями і перед залом,  якщо б ви  назвали  його  просто законом про внесення змін до Конституції України,  оскільки  стаття  8  вашого   законопроекту   передбачає визначення  соціальноекономічного  курсу  України  загалом.  Право законодавчої  ініціативи  також  ви   закріплюєте   за   трудовими колективами.  Тобто  треба внести,  на мою думку,  не такий проект закону,  а проект про зміни до Конституції,  де чітко передбачити, що  створюється  верховна рада трудових колективів України на чолі зі спікером,  обирається президент трудових колективів  України  і прем'єр-міністр   ради  трудових  колективів.  І  віддати  їм  усі повноваження для визначення найголовніших питань в Україні  -  від інвестицій до законодавчих ініціатив. Чому ви так не зробили?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Ось чого бояться рухівці! І абсолютно правильно бояться, бо бояться, що владу парламенту, який уже приголублений і знає,  що робити,  заберуть собі трудящі.  Так,  я підтверджую: ми послідовно ведемо лінію на те, щоб владу передати трудящим. Ті, що створюють національний продукт, мають бути при владі.

 

     Сьогодні в  нас  не вистачає сил змінити Конституцію України, хоч, безперечно, треба її змінювати. Тому ми сьогодні погоджуємося на двовладдя.  Це на сьогодні.  Так,  двовладдя.  Крім буржуазного парламентаризму,  буде ще вертикаль трудящих.  Але двовладдя  таке тимчасове.  Влада в Україні зміниться і дуже скоро. Бо трудящі вже піднімають свої голови і розправляють плечі. І вже вам не вдасться їх задурювати і втягувати в так званий цивілізований світ, де... Я вам навела приклади. У тому цивілізованому світі є права трудящих, це  все  записано  в законах,  визначено,  зокрема,  в Конституції Іспанії.

 

     Ви ж позбавили трудящих усього.  Ви хочете, щоб люди тихенько вмирали,   щоб   їх  пачками  викидали  з  підприємств,  щоб  вони спивалися, вішалися, і це вас влаштовує. Ми з цим не погоджуємось. Тому наш законопроект внесений до залу.

 

     Стосовно того,  що  відбулось  на засіданні Комітету з питань соціальної  політики  та  праці,  коли   комуніст   депутат   Хара торпедував   комуніста   депутата   Донченка   і  голосував  проти законопроекту Донченка про трудові колективи. Так це сталося тому, що  Хара  дуже  турбувався,  що  в  профспілок забирають владу.  У профспілок  має  бути  одна  влада.  І  ця  влада  по   вертикалі: профспілкова  -  галузева.  А трудові колективи - це горизонтальна влада:  на підприємстві,  в регіонах і в Україні загалом.  І  тоді нехай  і  спікер,  і  Президент  змиряться  з  тим,  що буде влада трудящих. Такі наші пропозиції.

 

     Я тільки прошу,  Олександре  Миколайовичу,  з  приводу  цього законопроекту,  справді політичного законопроекту, дуже важливого, провести поіменне голосування.  Я  просто  дуже  хочу,  щоб  народ України знав, що відбувається в залі, хто що пропонує і яке світле майбутнє готує для своїх виборців.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Олександр  Миколайович  Стоян.  Будь ласка.

 

     У нас влади у всіх достатньо. Головне вміти нею керувати.

 

     СТОЯН О.М.  Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати!  Я виступаю від імені комітету і хочу зразу оголосити  його  рішення. Комітет  з  питань соціальної політики та праці 9 грудня 1998 року розглянув проекти Закону про трудові колективи,  подані  народними депутатами  Донченком  та Чижем і народними депутатами Вітренко та Марченком, і прийняв рішення не підтримувати обидва законопроекти.

 

     Приймаючи це рішення, комітет керувався такими аргументами.

 

     По-перше. Стаття  9  Конституції   України   передбачає,   що міжнародні договори,  схвалені Верховною Радою України, є частиною національного   законодавства   України.   Конвенція   Міжнародної організації  праці  87  про  свободу  асоціацій  і захист права на організацію надає право трудящим створювати  будь-які  організації для   захисту   своїх   інтересів   тільки   на  засадах  вільного волевиявлення з  єдиною  умовою  -  підпорядкування  статутам  цих організацій.

 

     Зі змісту ж законопроектів,  поданих авторами,  випливає,  що громадяни   зобов'язані    в    примусово-законодавчому    порядку об'єднуватися  в  трудовий колектив лише на тій підставі,  що вони працюють  в  одній  бригаді,  цеху  або  на  підприємстві.   Отже, зазначені  проекти  суперечать  Конвенції  МОП 87,  яка передбачає порядок створення  і  формування  органів  таких  організацій,  їх повноваження   на   підставі  статутів,  а  не  законів  чи  інших нормативноправових актів. Тобто ніхто й ніщо сьогодні не забороняє громадянам   об'єднуватися   в   трудові   колективи  або  в  інші організації і ухвалювати свої статути.  Для цього не треба ніякого закону.

 

     По-друге. Запропоновані    законопроекти    не   відповідають Конституції  України,  якою  не  передбачено  створення   трудових колективів.

 

     По-третє. Питання,   вирішення   яких  автори  законопроектів пропонують  віднести  до  компетенції  трудових  колективів,   уже врегульовані законами України про оплату праці, про охорону праці, про колективні договори і угоди, про порядок вирішення колективних трудових  спорів,  Кодексом  законів про працю та іншими законами. Тобто вже правове поле для захисту інтересів трудящих напрацьоване і ним можна користуватися.

 

     По-четверте. Не  є  переконливою аргументація авторів про те, що трудові колективи або окремі працівники  позбавлені  можливості реалізувати свої права у сфері трудових відносин. Це не відповідає дійсності.  Відповідно до Закону України про колективні договори і угоди (стаття 12), Кодексу законів про працю України визначено, що соціально-економічні  питання   на   підприємстві   та   укладання колдоговорів  можуть  вирішуватися іншими представниками трудящих, які уповноважені трудовим колективом.

 

     Поясню на  прикладі.  Скажімо,  є  на  підприємстві   дві-три профспілки.  Відповідно  до  закону  вони  можуть  об'єднатися для укладення колективного  договору  або  угоди.  Якщо  трудящі,  які працюють  на  цьому підприємстві,  не довіряють жодній профспілці, вони можуть зібратися на  збори  чи  (якщо  великий  колектив)  на конференцію  і  уповноважити  своїх представників укласти договір. Отже, є правове поле для цього.

 

     Більше того,  якщо буде прийнятий той чи той законопроект, то поряд  з  тими  кількома  наявними  профспілками  на  підприємстві виникне ще одна надструктура,  і  між  собою  боротимуться  -  хто головніший   у   захисті   інтересів   трудящих.   А  інтереси  не захищатимуть. Вважаємо, що проекти надумані.

 

     У проекті Вітренко та Марченка новації полягають у  тому,  що створюється  надструктура  (ви  це  бачили)  на  рівні первинному, обласному  і  на  рівні  країни.  Більше  того,   радам   трудових колективів надаються такі повноваження, яких не має Верховна Рада: фінансова   та   економічна   політика,   управління    державними структурами й територіями тощо.

 

     Виникає запитання, Наталіє Михайлівно: невже на громадських засадах можна керувати державними  процесами? Треба   мати   відповідні  правові  та  економічні  служби,  треба фінансувати ради трудових  колективів.  Тобто  це  надструктура  в державі. З огляду на це також не можна приймати даний проект.

 

     По-п'яте, наявність  підприємств  з різними формами власності та видами господарювання зумовлює неоднорідність інтересів  членів трудових колективів,  способів розв'язання виробничих і соціальних питань, особливо коли поєднуються функції співвласника і найманого працівника  (в  акціонерних  товариствах,  товариствах з обмеженою відповідальністю, кооперативах).

 

     Таким чином,  інтереси  і  повноваження  трудових  колективів державних, колективних, приватних та інших підприємств можуть бути не тільки різними, а й прямо протилежними.

 

     По-шосте, хочу звернути вашу увагу на те,  що проекти  своїми формулюваннями   нагадують  колишній  союзний  Закон  про  трудові колективи та  підвищення  їх  ролі  в  управлінні  підприємствами, установами, організаціями, прийнятий ще в 1983 році.

 

     Практика застосування   союзного  закону,  крім  плутанини  в роботі з трудового  та  соціального  захисту  інтересів  трудящих, нічого не дала.

 

     І останнє.  Недоцільність  їх прийняття полягає також у тому, що є міжнародні права,  котрі регулюють  відносини  роботодавця  і людини найманої праці через організації, профспілки.

 

     До того  ж  законопроекти  не підтримані Кабінетом Міністрів, всіма  (підкреслюю  -  всіма)  профоб'єднаннями  України,   Союзом промисловців і підприємців.

 

     Оскільки вони порушують міжнародні норми і Конституцію, вношу пропозицію відхилити ці законопроекти як  неприйнятні.  Відповідні пропозиції мною внесені.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я так розумію, що запитань не буде.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Записалися на виступ сім народних депутатів. Пропонується до  перерви  обговорити  і  прийняти  рішення.  Немає заперечень?

 

     Депутат Степанов.  Будь ласка. За ним - депутат Кириленко від Народного руху.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  соціальної  політики та праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок  СПУ  та  СелПУ). Фракция  избирательного блока Социалистической и Селянской партий. Уважаемый Председатель!  Уважаемые депутаты! Не буду углубляться в дискуссию:  есть  ли  у нас трудовые коллективы,  нужен ли закон о трудовых коллективах?

 

     Трудовые коллективы  в  Украине  есть,  и  закон  о  трудовых коллективах  нужен  прежде  всего  им.  Кому не нужен такой закон? Собственникам,   их   администрации,   исполнительной   власти   и соглашательским профсоюзам.

 

     Ведь сильные  трудовые  коллективы будут ограничивать слишком широкое поле для злоупотребления властью и  остальных  беззаконий, которые творятся в конкретных трудовых коллективах.

 

     У нас  два  законопроекта.  Один из них достаточно привычный, традиционный.  Он идет в развитие того,  что уже есть.  Это проект Донченко и Чижа. Наша фракция будет голосовать именно за него.

 

     Если нам  удается  принять  этот  закон,  трудовые коллективы получат  новые  права,   возможность   действительно   влиять   на производство,   на   политику  в  каждом  трудовом  коллективе  на конкретном предприятии. Прошу всех поддержать данный законопроект.

 

     О законопроекте Марченко и Витренко я высказался на заседании нашего комитета.

 

     Считаю, что  это  не закон о трудовых коллективах,  а закон о параллельных   органах   власти,   предусматривающий   не   только вертикальную структуру, но и то, что трудовые коллективы на данной территории  выполняют  фактически  роль  государственной   власти. Наталия Михайловна об этом сказала (и спасибо ей). Я присоединяюсь к  мнению   коммунистов   и   тоже   считаю   законопроект   чисто провокационным.  Он  для  того  и внесен,  чтобы вообще похоронить закон о трудовых коллективах.  И это делается уже не в первый раз. Подобная  практика  отработана  в  России  Жириновским:  Компартия собирает  митинг,  Жириновский  на  своем  грузовичке  под езжает, что-то  наговорит,  и  на всех ложится пятно...  Все законопроекты Прогрессивной социалистической партии, в основном, вносятся, чтобы погубить  нормальные  законопроекты.  Они не только кладут грязное пятно. На них лежит еще какая-то каинова печать (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Вимкніть мікрофон.

 

     Депутат Кириленко. Будь ласка. За ним - депутат Черненко.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.  Народний  рух  України.   Шановні   депутати! Фракція   Народного  руху  загалом  украй  здивована  тим,  що  ми сьогодні, у такий важливий для країни час, обговорюємо це питання.

 

     Вважаємо, що після прийняття  бюджету  потрібно  обговорювати дуже  конкретні  законопроекти  та  постанови,  які  дадуть  змогу розв'язати питання наповнення доходної частини - якщо не тепер, то з  другого  півріччя.  Натомість знову зайнялися обговоренням суто політичних документів.

 

     На нашу думку,  ці законопроекти лежать у тому ж ряду і в тій же площині,  що,  скажімо, законопроекти про засади внутрішньої та зовнішньої політики,  дискусія навколо входження до  МПА  СНД  або дискусія  про  потребу  звільнення  литовських  комуністів,  котрі сидять у литовських в'язницях.

 

     Вважаємо, обидва законопроекти варто  відхилити  передусім  з огляду на те,  що вони не розв'язують дуже конкретних питань,  які нині стоять перед найманими працівниками (понад  усе  -  соціальна незахищеність   і   невиплата   заробітної  плати),  а  насамперед вирішують питання створення паралельних структур політичної влади.

 

     Поклавши руку  на  серце,  гадаю,  і  автори   законопроектів погодяться,  що  коли  набере  чинності  запропонований  закон про трудові колективи,  отримати зарплату буде все одно так само важко (а  здебільшого  й  неможливо),  як і тепер.  Профспілки не можуть цього  домогтися,  не  зможуть  і  трудові  колективи,  бо   треба розв'язувати питання реформ в економіці і реформи політичної влади в країні загалом,  а не займатися законопроектами, після прийняття яких не вирішиться абсолютно нічого.

 

     Стосовно створення  паралельних  структур влади.  Казали,  що абсолютно прийнятний законопроект Донченка  та  Чижа,  він  нібито розв'язує конкретні проблеми трудових колективів.  Водночас стаття 6 "Основні  повноваження  трудового  колективу"  визначає:  "брати участь  у  підготовці  та  проведенні всеукраїнського та місцевого референдумів..;  брати участь у виборах  народних  засідателів  та присяжних;   вирішувати  питання  про  дію  політичних  партій  на підприємстві" і так далі і тому подібне.  Ну якщо  ці  питання  на виробництві тепер найзлободенніші,  тоді,  очевидно,  ми чогось не розуміємо.

 

     Далі. Про законопроект шановної Наталії Михайлівни я  взагалі не кажу, бо він спрямований суто на створення паралельних структур влади як у центрі, так і на місцях.

 

     З огляду на це Народний рух України не підтримуватиме  обидва законопроекти,  а голосуватиме за їх відхилення.  Ми вважаємо,  що поняття "трудові колективи" загалом архаїчне і під теперішню  пору потрібно  в  законодавчій  базі  оперувати  такими  поняттями,  як "соціальне партнерство",  "роботодавці",  "наймані  працівники"  і "професійні спілки". От коли тут дебатуватиметься законопроект про соціальне партнерство,  тоді ми будемо конструктивно  працювати  і вносити відповідні поправки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Марченко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Уважаемый   Александр  Николаевич!  Уважаемые товарищи  депутаты!  Позвольте  вместе  с  вами  поразмыслить  над ситуацией,  которая сложится, если мы вдруг какой-то проект закона примем.  Мы сегодня пытаемся подменить один закон,  который просто необходим  и  проект которого кочует из одной сессии в другую,  из одного  созыва  Верховного  Совета  в  другой,  это  -   Закон   о профсоюзах.  Насколько  мне  известно,  он принят в первом чтении. Действительно,  что нам мешает его нормально доработать и принять? Так  нет же,  нужно внести новые законопроекты,  которые больше не экономические, а чисто политические.

 

     Я сам  был  руководителем  крупного  коллектива  и  прекрасно понимал, что работаю с одним профсоюзом (плюс была еще комиссия по трудовым  спорам).  Если  мы  примем  один  из  данных   проектов, остановится  то,  что сегодня еще работает,  в том числе и крупные акционерные  предприятия,  которые  содержат  бюджеты  районов   и городов,  дают доход государству и создали рабочие места.  Все это мне напоминает автобус,  в  котором  много  подсказчиков  пытаются подергать за руль.  А когда автобус свалится в пропасть,  отвечать будет водитель.  Я хочу,  чтобы мы не были  тем  водителем,  чтобы реально понимали, о чем следует договориться.

 

     Здесь много     критиковались    руководители    предприятий, организаций и учреждений.  Действительно,  там масса плохих людей, если  не  сказать  больше (не хочу как-то нарушать этику).  Но кто мешает  профсоюзу,  трудовому  коллективу  работать  через   КЗоТ, прокурора,  суды?  Кстати, суды начинают поворачиваться к трудовым коллективам.  Здесь упоминалась одна  дата  -  1989  год.  Мы  все прожили этот год и помним,  что тогда творилось.  Лозунг был один: "Вы - снизу, мы - сверху". Вот, пожалуйста, и сверху, и снизу...

 

     Хотел бы  обратить  внимание   еще   на   ситуацию,   которая закладывалась  в одном из проектов закона.  Там предусматривается, что  трудовой  коллектив  управляет   финансовыми   и   кредитными процессами.  Ситуация  сегодня  меняется ежеминутно.  И пока совет коллектива не примет решение, мы ничего не получим.

 

     И последнее.  Я бы хотел,  уважаемые  товарищи,  чтобы  мы  с трибуны не навешивали ярлыки и не оскорбляли друг друга. Мы должны сегодня думать хотя бы о том, что нужно принять завтра.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии Украины,  социалистическая оппозиция.  Уважаемые  депутаты! Уважаемые радиослушатели! Я вырос в трудовом коллективе и интересы трудового коллектива буду защищать всегда. Теперь несколько слов о выступлении  Стояна,  лидера  профсоюзов.  Обращаю внимание на его правовой нигилизм,  полную подмену понятий.  Он говорит, что вроде бы  международные  документы не позволяют принять закон о трудовых коллективах. Только что выступала Наталия Витренко, показывала вам законодательные  акты  о  трудовых  коллективах Франции,  Испании, Германии.  А Стоян утверждает: нет законов о трудовых коллективах. Дальше   он   сказал,   будто   бы   проект  закона,  предложенный Прогрессивной соцпартией,  неконституционен. При этом не ссылается ни на одну норму Конституции.

 

     Выходит, Стоян взял на себя роль Конституционного Суда. Никто вам  не  давал   право   трактовки   соответствия   законопроектов Конституции.  Вы  присвоили его себе с целью не допустить создания трудовых  коллективов,  ибо  боитесь,  что   ваша   монополия   на профсоюзную деятельность,  причем такую бездарную,  кончится.  Она давно должна была кончиться.

 

     Дальше. Трудовые коллективы должны иметь  права?  Должны.  По поводу   вертикали   власти.  Не  вертикаль  власти  создается,  а вертикаль   представительства   трудящихся.    Почему?    Откройте Конституцию.  Где  вы  найдете  в  нашей  действующей  Конституции реализацию демократических принципов? Где централизация власти? Ее просто нет.

 

     Назовите, пожалуйста,   сколько  при  нынешней  избирательной системе в советах всех  уровней  представлено  рабочих,  крестьян. Сколько?  Их там нет.  Их интересы власть не учитывает. Мы создаем вертикаль действительно  представительную  для  того,  чтобы  люди могли  рассказать  о  своих  бедах.  Ведь  социально-экономическая политика  должна  быть   согласована.   Поэтому   в   альтернативу Конституции,   в   дополнение,   в  развитие  норм  демократии  мы предлагаем такую вертикаль.

 

     А теперь коммунистам,  социалистам,  которые пытаются  как-то подвергнуть  сомнению наше законодательство.  Вы знаете,  мне ваше безобразие уже надоело (Сміх у залі).

 

     Да, да, успокойтесь. Я вспоминаю август 1997 года.  Витренко  и  Марченко  вносят проект Закона о трудовых коллективах.  Когда Донченко и Чиж внесли законопроект? Через пять месяцев.  Зачем?  Чтобы торпедировать наш.  То же самое с проектом Закона  о  национализации:  Витренко  подготовила,  а   коммунисты Кузнецов  и Кожушко внесли два альтернативных проекта и провалили. Сделали мы законопроект о пенсии,  показали социальный норматив  - вы  провалили.  Сделали  о заработной плате - провалили.  Вот ваша цена (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Одну хвилинку!  Зачекайте.  Не треба сперечатися.

 

     Депутате Кузнєцов, сядьте, будь ласка.

 

     Гадаю, що  варто  було  внести поправку до статті 6 тодішньої Конституції, і все б стало на свої місця (Шум у залі).

 

     Але це, мабуть, справа часу.

 

     Ви наполягаєте? Ну, будь ласка, депутате Бондарчук.

 

     БОНДАРЧУК О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та  праці (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Всеукраинский   союз   рабочих,   фракция коммунистов. Действительно, этот закон нужен трудовым коллективам. Естественно,  он не  нужен  сегодняшней  власти.  Почему  возникла необходимость его появления?

 

     Прежде всего  трудовые коллективы сейчас лишены собственности и права управлять предприятиями, на которых они работают.

 

     У нас две формы собственности -  государственная  и  частная. Государство,  как  известно,  антинародное  и  в общем-то проводит политику против трудовых коллективов. Ну, а у частника одна задача

-  ограбить  работников,  получить  максимальную прибыль.  В такой ситуации,  естественно,  постоянно  возникают  конфликты.   Решать данную проблему надо.

 

     На Западе  (приводились  примеры)  вопрос  во  многом решен в странах, где трудовые коллективы активно боролись за свои права. В Федеративной   Республике  Германии  законы,  о  которых  говорила Витренко,  были приняты после того, как все металлурги, фактически вся страна поднялись на забастовку, взяли власть за горло.

 

     Теперь наши трудовые коллективы достаточно пассивны. Депутаты Верховного  Совета  спокойно  раз езжают  по  стране.   Никто   не препятствует   принимать   законы   против  трудовых  коллективов. Конечно,  Рух  спокойно,  не  волнуясь  за  свое  будущее,   может проголосовать   против   таких  законопроектов.  Поэтому  трудовые коллективы должны давить снизу.  В 1989 году они давили,  даже  не понимая   вообще,   что  делают,  продавили  сильное  государство, собственно,  разрушили  систему  власти,  которая  им   обеспечила более-менее нормальную жизнь.  И сегодня,  если поднимутся, они ее продавят.

 

     Предлагаю поддержать оба законопроекта.

 

     Если данная проблема не  будет  решена,  наши  предприятия  и дальше  будут  разваливаться,  потому  что  в этой ситуации только трудовые коллективы могут  спасти  всю  страну  от  окончательного порабощения.

 

     Если вопрос не будет решен мирным путем,  то,  действительно, будет решаться через систему двоевластия.  Она будет выстраиваться снизу,  очень жестко, и будут проводиться решения, которые выгодны трудовым коллективам,  а не паразитам,  прорвавшимся  к  власти  и пытающимся и дальше закабалять народ.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Одну хвилинку. Час вичерпався.

 

     Донченко та  Вітренко як доповідачі наполягають на заключному слові. Будь ласка, по хвилині.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Уважаемые коллеги!  Я очень благодарен за  то, что прошло такое бурное обсуждение.  Несколько замечаний по поводу обвинений в адрес  моего  законопроекта,  высказанных  Александром Николаевичем Стояном.

 

     Еще раз напомню то,  что говорил в своем выступлении, приведя статью  24  Конституции,  где  сказано:  "Громадяни  мають   рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом". То есть граждане имеют право об единяться в трудовые коллективы и никто не должен говорить, что такого права у них нет.

 

     Следующий момент,   который   я  хотел  бы  отразить.  Многие говорили,  что закон о профсоюзах  надо  принимать.  И  я  с  ними абсолютно  согласен.  Но  у  нас есть предприятия,  где вообще нет никаких профсоюзов и не будет никогда. Вот именно таким трудящимся мы   должны   дать  законодательное  поле,  чтобы  они  его  могли использовать.  А как они его используют - решать им.  Ведь есть же предприятия, где два профсоюза или один.

 

     И последнее,   Александр   Николаевич.   Наталия   Михайловна обвиняла  фракцию  коммунистов  в   нечитании   законов.   Наталия Михайловна,  в  статье  6  нашего проекта есть то,  о чем вы много говорите,  связанное  с  выборами  депутатов,  с   контролем   для депутатов.  В  нем  четко  написано,  что  имеют  право выдвигать, обсуждать и так далее.  Большинство людей,  которые здесь избраны, поддерживались   трудовыми   коллективами,   трудовые   коллективы работали на них.

 

     Но вы в своем законопроекте подобное положение  не  заложили. Ничего подобного у вас никогда не было и быть не может.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Социалистическая  оппозиция.  Предлагаю  всем депутатам перестать удовлетворять свои амбиции на костях  трудовых коллективов.

 

     Наша фракция  поддержит  законопроект Донченко и Чижа,  точно также,  как мы  просим  поддержать  наш  законопроект.  Мы  должны доработать, сделать общую концепцию, действительно учесть интересы трудовых коллективов  таким  образом,  чтобы  не  было  постоянных провалов.

 

     Вы же  сами  читали  материалы  Счетной  палаты.  Из  бюджета направили на шахту 30 тысяч. Все! Деньги пропали. Куда они делись? Никто  не  знает.  Шахта,  говорят,  не  получала.  Кто  проверяет директора?  Никто.  Точно  так  же  на  каждом  шагу.   Бесправные трудящиеся не могут защитить своих элементарных прав.

 

     Поэтому предлагаем сейчас проголосовать предложение принять в первом чтении и один законопроект, и другой. У нас нет амбиций. Мы будем  голосовать,  повторяю,  и  за проект Донченко и Чижа.  Цель должна быть только одна - дать законодательную базу (для Кириленко специально рассказываю) после бюджета: чтобы он не был разворован, чтобы   работали   предприятия,   чтобы   каждый    администратор, председатель   колхоза,   директор,  чиновник  знал,  что  он  под контролем,  что есть  трудящиеся,  которые  созидают  национальный продукт. Только тогда можно вывести страну из кризиса.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутате Стоян, будь ласка, одна хвилина.

 

     СТОЯН О.М.  Шановні народні депутати! Хочу сказати спеціально для Марченка.  Якщо ви посилаєтеся на Францію та Німеччину,  то це не міжнародна норма,  а норма держави!  А міжнародні норми ніде не передбачають створення трудових колективів...

 

     У Німеччині...  (Шум у залі), Франції та інших країнах є ради трудових   колективів  тільки  тому,  що  на  підприємствах  немає профспілок - вони виведені за межі підприємств.

 

     Відзначу також,  що  я  виступаю  не  як   голова   Федерації профспілок,   а  доповідаю  від  комітету.  І  хоч  шановний  Юрій Григорович Донченко перший заступник голови комітету,  і ми з  ним уже   другий   термін  у  Верховній  Раді  спільно  багато  питань вирішували,  комітет навіть його  не  підтримав,  оскільки  обидва законопроекти   порушують   міжнародні  норми  і  не  відповідають Конституції. З огляду на це пропоную відхилити їх законопроекти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ще репліка - і голосуємо.

 

     Павле Сергійовичу, прошу.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов Украины. Я должен внести ясность  по поводу инсинуаций,  которые здесь очень часто звучат с трибуны  Верховного  Совета  со  стороны  так   называемых   очень прогрессивных социалистов и,  в частности,  господина Марченко. Он сказал,  что его воспитал коллектив.  Я думаю,  что он  в  детском садике, где воспитывался, мало стоял в углу. Теперь ГАИ приходится все время восполнять эти недостатки и воспитывать его на  дорогах, а Витренко - оправдываться здесь.

 

     Так вот я хочу расставить точки над "і".  Мой проект Закона о национализации,  госпожа Витренко,  был внесен в мае 1995 года,  о чем  имеется  запись  в  регистрации  поступивших законопроектов в Верховной Раде (Шум у залі).  А вы лично начали работать над своим законопроектом  в  октябре  1995  года!  Вы  выступали на І с езде Всеукраинского союза рабочих и сказали,  что будете  работать  над этим законопроектом.  Мы с вами работали вместе.  Но теперь просто странно слышать ваши плачи по поводу трудовых коллективов,  ведь в моем проекте было право трудовых коллективов на национализацию,  а в вашем и слова не было (Шум у залі).  А теперь вдруг  вы  по  ним плачете - очень странная какая-то позиция!

 

     Вы постоянно  путаетесь  под  ногами у коммунистов - это ваша профессия (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Сідайте.  Шановні колеги!  У вас є проекти  постанов, внесені  народним  депутатом  Стояном,  про  неприйнятність (Шум у залі).  Одну хвилинку!  Ще раз прошу:  у вас є документи щодо обох проектів  (Шум  у  залі).  Одну хвилинку,  зачекайте.  Визначитесь голосуванням.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про  неприйнятність  проекту закону,  внесеного  народними  депутатами Донченком і Чижем.  Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 96.

 

     Ставлю на  голосування   пропозицію   депутата   Стояна   про неприйнятність  законопроекту,  внесеного  депутатами  Марченком і Вітренко.

 

     "За" - 100.

 

     Шановні колеги,  ставлю   на   голосування   пропозицію   про прийняття  в  першому  читанні законопроекту,  внесеного народними депутатами Чижем і Донченком.

 

     Ну не спішіть.

 

     "За" - 165.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  прийняття  в  першому читанні законопроекту, внесеного депутатами Марченком і Вітренко.

 

     "За" - 72.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  голосувати  в  поіменному режимі.

 

     "За" - 101.

 

     Прийнято.

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі пропозицію прийняти законопроект,  внесений  депутатами  Донченком і Чижем,  у першому читанні.

 

     "За" - 169.

 

     Одну хвилинку  (Шум  у  залі).  Ставлю   на   голосування   в поіменному режимі... За фракціями? Будь ласка, висвітіть.

 

     Ставлю на  голосування  в  поіменному режимі проект депутатів Марченка та Вітренко.

 

     "За" - 160.

 

     Висвітіть, будь ласка, за фракціями.

 

     Шановні колеги,  ставлю   на   голосування   пропозицію   про відправлення   на   доопрацювання   на   повторне   перше  читання законопроекту, внесеного депутатами Донченком і Чижем.

 

     "За" - 186.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  відправлення  проекту Марченка  та  Вітренко  на  доопрацювання  для  повторного першого читання.

 

     "За" - 150.

 

     Ставлю на    голосування    пропозицію    перенести    обидва законопроекти  на  повторне перше читання (Шум у залі).  Ну,  така пропозиція була. Доопрацювати і з двох зробити один законопроект.

 

     "За" - 172.

 

     ______________________

 

     Шановні колеги,  прошу буквально три  хвилини,  хоча  ми  вже трошки затягли, щоб розглянути проект Постанови про десяту річницю виводу радянських військ із Республіки Афганістан. Адже ми й людей запросили.  Слово  -  Самойлик  Катерині  Семенівні.  Будь  ласка. Буквально три хвилини.

 

     САМОЙЛИК К.С.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань молодіжної політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ). Шановні колеги!  Незабаром виповнюється 10 років виводу радянських військ із Афганістану.  Президент України  розпорядженням  створив оргкомітет,  і  10 лютого планується провести урочистості,  в яких братимуть участь учасники воєнних конфліктів із країн СНД. У нашій державі  проживає  150  тисяч  учасників  війни  в  Афганістані та учасників воєнних конфліктів в інших країнах.  Із  них  736  -  це інваліди  першої  групи,  505  молодих  жінок  стали вдовами,  711 дітей-сиріт.

 

     Народний депутат   України   Сафронов   запропонував   проект постанови  Верховної  Ради  України  щодо  відзначення  цієї дати. Згідно з дорученням наш комітет розглянув даний  проект,  запросив на  своє  засідання  голову  Комітету у справах ветеранів війни та воєнних конфліктів в  іноземних  державах  Сергія  Червонописького (він,  до речі, тут присутній), солдатських удів афганської війни, доопрацював документ і вносить його на розгляд.

 

     Постанова рекомендує  Кабінету  Міністрів  України  здійснити заходи  щодо  вшанування  загиблих,  надання матеріальної допомоги їхнім сім'ям,  підтримки інвалідів.  Цією ж  постановою  ми  даємо доручення Кабінету Міністрів України розробити пропозиції стосовно підвищення статусу сімей загиблих.  А саме,  три тисячі сімей, які платять 50 відсотків за квартиру,  пропонується звільнити повністю від квартплати (це  становитиме  72  тисячі  гривень  на  місяць). Щорічно  в  кожній  області одна-дві дитини загиблих в Афганістані вступають до вищих  навчальних  закладів  України.  Ми  пропонуємо надати  даній  категорії  певні  пільги,  що передбачені для інших дітей,  передусім -безоплатне одержання освіти у вищих  навчальних закладах.

 

     Слід відновити дію статті 20 Закону України про оподаткування прибутку підприємств,  на яких  60  відсотків  працюють  учасники, інваліди  війни.  У  нашій  державі  736  інвалідів першої групи - учасників  воєнних  конфліктів.  Частина  з  них  має  потребу   в транспортних  засобах.  Цей  пункт  також зафіксовано як доручення Кабінету Міністрів України.  Наголошую,  що це доручення.  І уряд, врахуючи всі наявні можливості в державі, повинен їх розглянути за визначеним порядком.

 

     Звертаюся до вас,  шановні колеги,  і прошу в річницю  виводу військ із Афганістану вшанувати загиблих.  Віддамо належне живим і їхнім сім'ям.  Ми ніколи не сплатимо борг загиблим,  не  повернемо ніг,  рук,  очей  пораненим,  не  вилікуємо страшну пам'ять про цю війну.

 

     Але вшануймо молоде життя хоча б тим,  що допоможемо отримати освіту   дітямсиротам,   допоможімо   заробити  на  кусень  хліба, підтвердивши статтю 20 Закону України про  оподаткування  прибутку підприємств.  І  тому маю надію,  що під час голосування за це наш зал перетвориться в одну велику фракцію,  назва  якій  -  пам'ять, людяність   і  шана  солдату.  Це  наш  громадянський  і  людський обов'язок зберегти пам'ять про  тих,  кого  вже  не  повернути,  і надати допомогу тим, що живуть поруч із нами.

 

     Ці люди не чекають подачок від держави, від нас із вами. Вони бачать своє  призначення  в  тому,  щоб  на  особистому  життєвому прикладі виховувати молодь, передавати їй найкращі якості.

 

     Тому я прошу всіх своїх колег підтримати цей проект постанови Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію прийняти  за  основу проект постанови, внесений Комітетом з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту. Голосуємо.

 

     "За" - 243.

 

     Прийнято.

 

     Голосуємо в  цілому  проект  постанови,  внесений   народними депутатами членами Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято.

 

     Оголошується перерва до 16 години.