ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
6 вересня 2011 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати, шановні колеги.
Шановні народні депутати! (Оплески) Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.
10:01:10
Зареєструвалися у сесійній залі 329 народних депутатів.
Шановні народні депутати, шановні присутні, в роботі Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Федорович Янукович. Прошу привітати Президента. (Оплески)
Шановні народні депутати, дозвольте привітати всіх учасників сьогоднішнього першого засідання дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання та урочистого засідання з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України.
На засіданні Верховної Ради України також присутні: Прем`єр-міністр України Микола Янович Азаров та члени уряду, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, голова Вищого господарського суду України, голова Вищого адміністративного суду України, голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Генеральний прокурор України, голова Національного банку України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Служби безпеки України, голова Фонду державного майна України, голова Антимонопольного комітету України, голова Вищої ради юстиції, голова Державного комітету телебачення, радіомовлення України, президенти України: Леонід Кравчук та Леонід Кучма, голови Верховної Ради України попередніх скликань, та колишні прем`єр-міністри України, представники дипломатичний корпусу, глави церков та релігійних організацій, народні депутати України шостого та першого скликань та інші офіційні особи.
Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України, дев'яту сесію Верховної Ради України шостого скликання та урочисте засідання з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України оголошую відкритими.
(Лунає Державний Гімн України)
(Оплески)
Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України, запрошую курсантів Київського військового ліцею імені Івана Богуна внести до сесійної зали Великий Державний Прапор України, який 20 років тому ознаменував народження Української держави.
(Лунає "Молитва за Україну")
(Оплески)
Шановні учасники урочистого засідання, запрошую до виступу Президента України Віктора Федоровича Януковича. (Оплески)
ЯНУКОВИЧ В.Ф.
Шановні народні депутати, дорогі співвітчизники! З трибуни Верховної Ради вітаю вас, усіх учасників урочистого засідання, все українське суспільство з 20-річчям незалежності нашої держави. (Оплески)
За ці роки Україна відбулася і ствердилася як самостійна, суверенна країна, яка вже виростила своє покоління сучасної молоді. Тому на нас з вами лежить велика відповідальність, яку державу ми передамо молодому прийдешньому поколінню. Велика відповідальність лежить і на плечах української влади, адже сучасний світ є дуже складним та висуває перед Україною виклики світового масштабу, виклики, на які нам спільно треба знаходити гідні відповіді. попередні дві сесії засвідчили, на скільки важливою є тісна взаємодія, співпраця між законодавцями, президентом та урядом. Вперше за багато років Верховна Рада демонструє високу дієздатність і політичну відповідальність, переконаний, що наша співпраця буде лише зміцнюватися.
Цього року ми відзначаємо 20-у річницю незалежності нашої держави. За два десятиліття ми пережили багато криз і політичних конфліктів. Немає нічого дивного у тому, що наші громадяни з недовірою ставляться до інститутів влади, оскільки політиканство і популізм часто переважали над роботою та здоровим глуздом. Але впевнений, цій сумній традиції ми протиставимо результативну роботу і зробимо це разом. У нас одна мета – ефективна політика модернізації України, створення умов для того, щоб український народ жив спільно під єдиним дахом сильної європейської країни, якою ми будемо пишатися.
Зроблені серйозні кроки на шляху реформ: започатковано пенсійну, земельну реформи, реформу охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства, створюються умови для розвитку підприємництва, розгорнуто боротьбу з корупцією. Ми також розпочали глибокі зміни у судовій системі. Хочу відзначити, що по всіх цих напрямах ми отримували своєчасну і якісну законодавчу підтримку.
Я вже за запропонував алгоритм подальшої співпраці через соціальний діалог, громадські обговорення та парламентські слухання. Це дозволить розширити соціальну базу модернізації, посилить довіру громадян до держави.
Стабільна робота влади дозволила нам відновити позитивні тенденції в економіці. За сім місяців цього року приріст в економіці оцінюється близько п'яти відсотків. Зростання відбулося у всіх ключових секторах економіки, промислове виробництво зросло майже на 8,7 відсотки, будівництво на 14, аграрна галузь більше, ніж на 9 відсотків. Цього року Україна планує отримати врожай зернових на рівні понад 50 мільйонів тонн, що на 11 мільйонів тонн більше, ніж торік.
Пожвавився внутрішній споживчий ринок. Маємо стабільну і врівноважену фінансову ситуацію, стабільний та прогнозований курс гривні. Експорт товарів та послуг України за перше півріччя в порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на 42 відсотки.
Закономірно, що реформи і економічна стабільність створили привабливі умови для інвестицій. Позитивні оцінки щодо подальшого розвитку української економіки поділяє міжнародне співтовариство. Нещодавно агентство "Fitch" підвищило суверенний рейтинг України зі стабільного до позитивного.
Водночас будемо відвертими. Попереду нас чекають нові іспити та загрози, світова криза далека від завершення. Україна заплатила надзвичайно високу ціну за проходження її першої хвилі. Деякі рішення влади того часу і до цих пір викликають багато запитань як з економічної, так і з правової точок зору, оскільки безпосередньо вплинули на стан економічної безпеки держави. Зокрема, мова йде про фінансові програми підтримки банківського сектору в 2008-2009 роках та невигідний для України контракт щодо постачання газу, підписаний на початку 2009 року. У цих питаннях своє слово має сказати слідство і правосуддя. Ми маємо винести урок із цієї сумної історії, оскільки мова йде про долю держави, її безпечний розвиток.
За моїм дорученням уряд підготував комплекс дієвих заходів, націлених на попередження негативних впливів нової кризової хвилі. Кабінет Міністрів разом із Національним банком повинні посилити взаємодію, зробити все можливе, щоб Україна була готова протистояти фінансовим загрозам.
У серпні я дав доручення щодо недопущення негативних тенденцій на фінансових ринках України. Були поставлені завдання щодо забезпечення стабільності фінансової системи держави та мінімізації впливу на вітчизняну економіку процесів, що відбувається на міжнародних фінансових ринках. У виконанні цих завдань розраховую на розуміння та підтримку депутатів. Зокрема, ключову роль в проведенні ефективної економічної політики відіграє бюджетна політика держави.
Найближчим часом парламент розпочне роботу над проектом Державного бюджету на 2012 рік. Тому хотів би, в першу чергу, зупинитися на цьому питанні.
Торік успішно завершені перші кроки з реформування фінансової системи держави, прийнято основоположні документи в цій сфері, новий Бюджетний і Податковий кодекси. Законодавчі зміни стали підґрунтям започаткування в Україні у 2011 році інноваційних змін в бюджетному процесі. Зокрема, запроваджено середньострокове бюджетне планування.
Наступний крок в напрямі вдосконалення бюджетної політики зроблено влітку цього року. Йдеться про зміни до Бюджетного кодексу, спрямовані на вдосконалення управління державним та місцевими боргами, підвищення ролі місцевої влади у забезпеченні регіонів коштами для ефективного та збалансованого розвитку територій. Ця практика показала, що ми всередині року маємо можливість значно підсилити роль держави в розвитку регіонів.
Завдяки пожвавленню росту економіку і згаданим нововведенням державний бюджет сьогодні має всі ознаки стабільності. Планові показники за доходами загального фонду перевиконані за 7 місяців цього року. Переконаний, що ми завершимо поточний бюджетний рік з хорошим результатом. А наступного року маємо закріпити і розвинути цей позитив.
Перш за все я вимагатиму, щоб показники державного бюджету 2012 року ґрунтувалися на реалістичному сценарії соціально-економічного розвитку країни. Загалом, одним основним пріоритетів наступного року вбачаю подальше підвищення стійкості системи державних фінансів. Це особливо важливо в умовах складної фінансово-економічної ситуації в світі.
Нам потрібна виважена боргова політика, скорочення бюджетного дефіциту, забезпечення збалансованості місцевих бюджетів, здійснення видаткової політики на основі оптимізованих державних цільових і бюджетних програм. Поряд з цим ключове завдання бюджету наступного року – дати поштовх подальшому зростанню економіки і регіональному розвитку.
Шановні колеги, серед пріоритетних напрямів законотворчої роботи парламенту на найближчу перспективу хотів би виділити такі: глибока реформа аграрного сектору, ключовою ланкою якої є реформа земельних відносин. На сьогодні ця тема, як-то кажуть, забалакана і надзвичайно політизована, але лише шляхом реформ ми зможемо забезпечити лідерські позиції України на світовому продовольчому ринку і відродити українське село. Далі терпіти злидні і несправедливість у сільському господарстві просто неможливо.
Перші кроки ми вже зробили. Схвалено Закон "Про Державний земельний кадастр", яким закладено підґрунтя для відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. На черзі розгляд та прийняття інших законопроектів, насамперед законопроект про ринок земель. Вважаю, що з його прийняттям реформа буде запущена в повну силу.
Без уваги не повинні залишитися і інші питання аграрної реформи, зокрема йдеться про посилення контролю за використанням земельних ресурсів, а також за укладенням договорів застави та іпотеки земельних ділянок і прав на них. Відповідні законопроекти перебувають у парламенті.
Для належного формування законодавчої бази аграрної сфери важливим вважаю також внесений до парламенту законопроект про продовольчу безпеку України.
Друге, подальше покращення умов ведення бізнесу. Необхідно зосередитися на удосконаленні механізмів державної регуляторної політики через зменшення втручання держави у діяльність бізнесу, спрощення та удосконалення існуючих процедур регулювання. Вже зроблено важливі кроки у цьому напрямі, зокрема: на третину скорочено ліцензовані види діяльності, зменшено кількість контролюючих органів, визначено вичерпний перелік документів дозвільного характеру та запроваджено декларативний принцип видачі дозволів, суттєво спрощено дозвільні процедури у будівництві.
Ніни нагальними завданнями є завершення реформування дозвільної системи, удосконалення законодавства з питань банкрутства та протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств, посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації. Надзвичайно важливим вважаю зокрема розгляд та прийняття нової редакції Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та про відміну реєстрації декларації виробника про відповідність про протидію рейдерству.
Особливої уваги потребує реформування сфери надання адміністративних послуг. Ближчим часом мною буде внесено невідкладний законопроект про адміністративні послуги, яким буде закладено основні засади діяльності суб'єктів надання адміністративних послуг, прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.
Третє. Модернізація базових секторів та інфраструктури. Необхідно терміново покращити умови функціонування реального сектору. З цією метою потребує вирішення проблема створення умов для діяльності окремих регуляторів, зокрема в енергетичній сфері та транспорті. Для модернізації житлово-комунального господарства необхідно прийняти нову редакцію загальнодержавної програми "Питна вода України".
Прошу звернути увагу і на питання формування на законодавчому рівні умов для ощадливого використання енергетичних ресурсів, особливо імпортних, підвищення рівня енергетичної безпеки країни. Це стосується і фінансової стабілізації підприємств енергетичної сфери та суміжних ринків, стимулювання впровадження енергоефективних технологій та обладнання, нарощування виробництва вітчизняних паливно-енергетичних ресурсів.
Крім того, законодавчого врегулювання потребують питання розвитку вітчизняної портової інфраструктури. Це дозволить нашій державі повернути собі статус регіонального лідера у галузі перевезень водним транспортом, стати вагомим гравцем в цьому напрямі.
Четверте. Прискорення інноваційних перетворень. Вважаю приватизацію одним з головних засобів підвищення ефективності національної економіки України. У зв’язку з цим потрібно зосередитись на завершенні приватизаційного процесу в Україні. Законодавча база приватизації вже давно не відповідає потребам сьогодення. Ситуацію треба виправляти.
Після внесення урядом має бути прийнято Закон про Державну програму приватизації. У державній власності повинен залишитися обмежений перелік підприємств, що забезпечують виконання державою основних функцій і гарантують національну і економічну безпеку. А решта об’єктів будуть готуватися до продажу.
Сподіваюся, що найближчим часом парламентом буде врегульовано питання взаємовідносин кредиторів та позичальників. Відновлення довіри громадян до фінансової сфери – ключове завдання в цій галузі. Маю надію, що ухвалення ефективного законодавства дозволить в найкоротші строки оздоровити банківську систему.
П’яте. Реформа сектору безпеки і зокрема його ключового елементу – армії. В цьому році підготовлені і будуть прийняті стратегічні документи. Нова редакція Стратегії національної безпеки та Воєнна доктрина. Завершується розробка концепції реформування Збройних сил та програма її реалізації. І перші кроки по реформуванню ми робимо вже зараз.
Вже найближчим часом необхідно розглянути та схвалити внесений мною законопроект про чисельність Збройних сил України на 2012 рік. До кінця наступного року пропоную привести чисельність української армії до 184 тисяч, в тому числі 139 тисяч військовослужбовців. Розраховую на підтримку у цьому важливому для держави питанні.
Шосте. Буде послідовно впроваджуватись адміністративна реформа та тісно пов'язана з нею антикорупційна політика. Прийняті Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та закони про боротьбу з корупцією заклали основи нової адміністративної системи. На часі прийняття нового Закону про державну службу. Очікую на виважену позицію і продуктивну роботу парламенту також у цьому питанні.
Водночас готується проект створення спеціалізованого органу по боротьбі з корупцією. Цей комплекс рішень дасть нам можливість формувати сучасну і ефективну адміністративну систему, що працює прозоро і знаходиться під пильним контролем громадян та представницької влади.
Шановні народні депутати, модернізаційні зміни відбудуться лише за умови подальшого розвитку основ і механізмів демократії. У першу чергу нового імпульсу у своєму розвитку потребує громадянське суспільство. Суттєвим кроком на цьому шляху стало прийняття Закону України "Про доступ до публічної інформації". Найближчим часом мною буде підписано указ щодо стратегії державного сприяння розвитку громадянського суспільства. Ним буде визначена програму першочергових заходів, у тому числі щодо розширення участі громадськості в розробці, прийнятті та контролі за виконанням державних рішень. Переконаний, що цьому сприятиме і своєчасне схвалення Закону про громадські організації, в якому враховано, як вітчизняну практику, так і позитивний міжнародний досвід.
Нам потрібен діалог влади і суспільства зі всіх питань реалізації реформи, бо довіра людей до процесу модернізації країни є ключовою складовою успіху.
Наступний важливий аспект – реформа виборчого законодавства. Прийняття Закону про вибори народних депутатів стане іспитом на зрілість українського парламентаризму, як щодо його змісту, так і щодо культури обговорення його політичних складових. Національне виборче законодавство має стимулювати розвиток парламентаризму, партійної системи, реального місцевого самоврядування. Зі свого боку я беру під особистий контроль питання врахування рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ як у новому проекті закону, так і під час подальшої роботи в напряму кодифікації виборчого законодавства.
Завершується підготовка до впровадження реформи місцевого самоврядування. Влітку поточного року Рада регіонів при Президенті України прийняла рішення про розробку плану заходів щодо корекції регіональної політики та розробку пакету пропозицій у питанні муніципальної реформи. Спільними зусиллями маємо розробити стратегію та пакет законодавчих ініціатив, що дозволять практично розпочати саму реформу. Основою реформування місцевого самоврядування необхідно визначити розширення прав територіальних громад та децентралізацію влади.
Я також глибоко переконаний в необхідності продовження судової реформи. Зараз ми започатковуємо її другий етап, який передбачатиме публічність обговорення, створення атмосфери відкритої дискусії, врахування рекомендацій Венеціанської комісії. Це випливає не тільки з міжнародних зобов’язань України, але є потребою самої судової системи.
Без сумніву, глибокі економічні, соціальні і політичні зміни в Україні мають європейський вимір і тісно пов’язані з євроінтеграційним курсом держави. Цілі держави у сфері європейської інтеграції необхідно врахувати при визначенні пріоритетних напрямів законодавчої діяльності. Без належної підтримки з боку парламенту досягти успіху євроінтеграційному процесу неможливо.
У зв’язку з цим нашими головними завданнями на найближчий час є продовження адаптації законодавства України до норм і вимог Європейського Союзу. Метою цього процесу є підготовка до запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також виконання Плану дій з лібералізації візового режиму для України. Важливою є законодавча діяльність, спрямована на завершення моніторингу виконання Україною зобов`язань перед Радою Європи, що здійснюється цією організацією вже фактично 16 років.
Серед основних завдань, що стоять перед нами, реформа кримінально-процесуального законодавства, пенітенціарної системи, зміна ролі та функцій Генеральної прокуратури, ухвалення Виборчого кодексу. І це потребує від парламенту своєчасного законодавчого забезпечення. То ж бажаю всім успіхів! Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Слово має народний депутат України п`яти скликань, Голова Верховної Ради України першого та третього скликань, Герой України Іван Степанович Плющ. (Оплески)
ПЛЮЩ І.С.
Шановний пане Президенте! Шановні колеги, гості і присутні в цьому залі! Ось уже понад 20 років на карті світу з`явилася незалежна держава – Україна. Це свідчення того, що український народ за свою багатовікову історію не тільки в черговий раз проголосив свою незалежність, а й довів, що він хоче і може бути передбачуваним, добрим сусідом і активним суб`єктом європейської і світової спільноти.
20 років для держави і суспільства – це мить. Але я думаю, що багато хто з вас поділяє, що це найбільша перемога нашої історії, і звичайно до неї мають пряме відношення Верховна Рада України першого скликання і народні депутати України, які багато хто присутній у цьому залі, а які й не присутні. (Оплески)
З перших років незалежності і до цього часу ми з гордістю говорили, декларували і продовжуємо говорити і декларувати про наші прекрасні можливості в розбудові національної економіки і організації громадянського суспільства. І це дійсно так, про це стверджують як вітчизняні, так і зарубіжні експерти. Але на превеликий жаль, і це визнав Президент України Віктор Янукович в своєму Посланні до українського народу, нагадуючи про наші суворі реалії, називаючи головною проблемою незалежності бідність і злидні, особливо частини українського народу старшого покоління. Да й сьогодні ви чули, Віктор Федорович декілька разів назвав ці категорії: і злидні, і бідність і так далі.
Звісно, що сьогодні в суспільстві тільки лінивий не задає питання: чому намагання здійснити за роки незалежності всілякі реформи бажаного результату не дали. Та й не всім вони подобаються, треба відверто сказати.
Як на мене, ми зобов'язані визнати очевидну істину: суспільно-економічні перетворення, ліберальне майбутнє нашого суспільства і держави не мало конструктивної альтернативи ні на старті системних реформ, немає воно і сьогодні.
Саме тому я і ті, хто поділяють таку думку, підтримали ініціативу народного депутата Ігоря Рибакова про створення у парламенті депутатської групи "Реформи заради майбутнього", завданнями якої є… (Оплески) По-перше, подальша розбудова громадянського суспільства, по-друге, розвиток економіки, яка здатна була б інтегруватися у світовий ліберальний, за своїм визначенням, простір набуттям членства у Євросоюзі.
Я дозволю собі сказати, що більше дев'яносто процентів громадян, які на грудневому 91-го року референдумі голосували за становлення України як суверенної держави, віддали свій голос саме за такі пріоритети розвитку України.
Досвід поряд з нами. Всі ми пам'ятаємо стан справ в економіці і суспільстві сусідньої Польщі у кінці 80-х, початку 90-х років. Вони були далеко не кращі, чим в Україні. Сьогодні Польща – визнаний лідер Центральної Європи, член НАТО та Євросоюзу, а за темпами зростання ВВП серед постсоціалістичних країн поступається тільки Китаю.
Чому ж реалії повсякденного життя в Україні докорінно відрізняються від Польщі? Тому що наші партії лівого крила і інші так звані "народні" не можуть розірвати зв'язку з принципами догматичного марксизму-ленінізму, не набули ознак європейської соціал-демократії і, на превеликий жаль, виконують функції непримиренної опозиції ринковим перетворенням. У Польщі ліві партії, на відміну від наших, були активними провідниками євроінтеграції, підтримували ринкові реформи, поглиблюючи їх.
Сьогодні найпростіше і наймодніше списувати всі негаразди на Президента і парламент. Треба зрозуміти, що проблеми, перед вирішенням яких зупинилася у своєму розвитку Україна, не зводяться виключно до економіки. Це проблеми несформованості всього українського суспільства в політичну націю. Епіцентр зростання розбалансованості соціально-економічних процесів, на думку вчених, саме тут. Неподолання світоглядного вакууму є чи на найбільшим деструктивним чинником консолідації українського суспільства.
Розлад у суспільстві, за визначенням Михайла Булгакова, розпочинається у головах людей. Ми дедалі частіше стикаємося із світоглядними поглядами комуністичної системи. В українському суспільстві домінують партії без власних ідеологій. Ще небезпечніше, коли такі партії формують владні інституції, які керують державою. Якщо діюча влада не буде адекватно реагувати на такі явища, вона втрачатиме довіру у народі.
Долаючи світоглядний вакуум створюючи умови досягнення суспільного компромісу, перш за все в переосмисленні історії, подоланні викривлених стереотипів – це не лише наше право, це наш священний обов’язок. Для цього потрібно більш ґрунтовно розібратися в собі, пізнати самих себе, усвідомити свою історичну не пересічність та цінність, пам’ятаючи при цьому: народ без історії є безбатченком. Такий народ втрачає не лише свої генетичні витоки, а і бачення перспективи.
Політики, які пропонують нам займатися лише проблемами сьогодення, а історія нехай почекає, є недалекоглядними і деструктивними. Ще великий Черчилль попереджав, що чим більше ви заглиблюєтесь в минуле, тим краще вам бачиться майбутнє. А український вчений, професор Володимир Шаян писав: історія – це процес самоусвідомлення нацією своєї суті, і через усвідомлення себе самої в процесі історії нація здійснює своє призначення.
Я приводжу ці висловлювання для того, що у нас дуже багато зараз серед політикуму тих, кого Тарас Григорович Шевченко слушно назвав "дядьками отєчества чужого". Для них наша історія чужа, спекулюючи на історичній проблематиці, вони хочуть нажити політичні дивіденди. (Оплески)
Особливий супротив повинен викликати будь-яке приниження української мови, невід'ємного атрибуту суспільства, що прагне бути самим собою. (Оплески)
У зв’язку з цим, звертаюсь до всіх, хто сидить, хто нас бачить і слухає: не ототожнюйте поразку… Сидить у цьому залі, дякую… Не ототожнюйте поразку Віктора Ющенка на президентських виборах як поразку української національної ідеї, яка була серцевиною майдану 2004 року.
Дотримуючись названих і подібних принципів дасть нам можливість відмежуватися від тих, про кого дуже влучно писав український поет, археолог і політичний діяч Олег Ольжич: "О націє! Дужа і вічна як бог! Не це покоління холопів, хто злото знеславить твоїх перемог при Корсуні і Конотопі".
І на завершення. Я в цьому залі працюю четверть віку. І хочу вам сказати, що перший закон… Да коли пора, це не вам судить. І перший Закон про мову, завдячуючи перебудові, був прийнятий у 1989 році. Як на мене, це найкращий закон. Кращого ми поки що не придумали, а може й не потрібно. Декларація про державний суверенітет була прийнята в цьому залі у 1990 році 357 голосами, і ще 17 написали записки, що просимо зарахувати наш голос. Акт проголошення незалежності – 346 голосів, Конституція – 315. І сотні законодавчих актів приймалися конституційною більшістю. Це було можливо тільки тому, коли ми в цьому залі були єдині в думах і в діях.
Дозвольте мені на останок зацитувати частину листа Пантелеймона Куліша "Тарасу Григоровичу Шевченку у 1844 році". Цитата: "Отже, й нам, що взялися протирати очі своїм землякам, треба один одному пособляти, один одному радити, а то не буде добра з нашого писання. Да й батько козацький, старий Хмельницький, промовив, умираючи: тим і сталася, каже, страшенная козацькая сила, що у вас, панове молодці, була воля і дума єдина". Слава Україні! (Оплески)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину. (Оплески)
ЛИТВИН В.М.
Високоповажний Президенте України, шановні народні депутати та члени Уряду, високе зібрання! Оглядатися назад треба, щоб знати, щоб не помилитися знов, як колись помилялися. Українцям треба добре оглянутися назад і пригадати останні дві сотні і два десятка років. Ці принципово важливі слова належать видатному вченому і громадському діячеві Михайлу Драгоманову. До речі, 30 вересня ми будемо відзначати 170 років від дня його народження. І мовлені ці слова начебто для сьогодення, для нас з вами.
Отже 20 річниця незалежності і ставлення до тієї події – це свідчення рівня нашого розуміння історичного місця України, показник нашого відчуття міри причетності до країни і народу, до процесу творення держави, скріплення української нації. Це свідчення спроможності осягнути об'єктивним поглядом всю країну, її історію, політику, економіку, територію, людей, і бачити їх такими, якими вони були не лише за останні 20 років, а, скажімо, за цей же період з 1917 по 1937 рік минулого століття, я не беру вже добу Хмельницького і наступний період.
Запевняю, шановні колеги, що тоді ми будемо більш об'єктивними в судженнях і оцінках, відкриємо багато повчального і застережного, менше стане стогонів і плачів, більше буде гордості.
Україна – складна країна. Вона вразлива для критики і це треба визнати, і це треба розуміти. Але це наша країна, а своєю Україною, як своїми батьками, треба пишатися. У негативі людина не розкрилиться і дитина не народиться.
Дивлячись правді у вічі, слід особливо наголосити, що Акт незалежності, як і до цього Декларація про державний суверенітет, стали можливими завдяки волі, відповідальності і усвідомленню історичного моменту депутатами Верховної Ради першого скликання. Вони відчули невідворотність суспільної ходи, вхопили настрої людей і матеріалізували їх своїм доленосним рішенням, рішенням, яке згодом український народ затвердив на всеукраїнському референдумі. Складаючи подяку фундаторам сучасної української держави, прошу вшанувати пам’ять 97 депутатів першого скликання, які вже відійшли у вічність, а разом з ними усіх відомих і невідомих борців за волю України, усіх людей, які жили, боронили, відбудовували країну, творили добро на нашій землі.
Шановні учасники урочистого зібрання, на Верховну Раду як безпрецедентно відкритий інститут покладається абсолютна відповідальність за процеси в Україні за всі роки незалежності, рівно як і за те, що влада поки що не спромоглася забезпечити корінний перелом на краще. Власне те, що у попередній період називалося реформами, у своїй сукупності тягне на переворот, особливо якщо зважити на те, що на озброєння у нас бралися підходи, які у світі вже відпрацювали і від яких відмовляються.
Та все ж, сприймаючи і поділяючи критику, особливо в останній період і особливо через вправляння у цьому частини нинішніх народних депутатів, які, як правило, на роботу не ходять, слід визнати і зафіксувати: Верховна Рада упродовж 20 років завжди була в епіцентрі українського життя, утримувала країну у загалом цивілізованих межах і забезпечувала її становлення, а в особливо критичні моменти брала всю відповідальність на себе. І заодно розуміти, здавалося б, очевидне: допоки є Верховна Рада, навіть така як сьогодні - розхристана і нелюба, буде Україна, відбудеться Україна як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. Верховна Рада – уособлення і витвір власне нашого суспільства, його стану, його цінностей, саме в ній сходяться і концентруються думки, настрої і устремління народу. Їх зіткнення народжує у муках узгоджені позиції на державний курс. Ми зобов'язані продуманими, рішучими спільними реформаторськими діями зняти підґрунтя для переростання невдоволення людей у нову якість. Вдихнути будівничий дух в країну.
У свою чергу для цього належить вийти через діалог і порозуміння на точки суспільної згоди як магістральну дорогу розвитку держави і нації. Якраз так розвивається людство. Побудова країни лише зусиллями зверху не буде мати фундаменту, не буде мати результату.
Ще одна велика ілюзія – розчарувавшись у сьогоденні покладатися на майбутнє. Отже, Верховна Рада покликана і зобов’язана генерувати імпульси на загальноукраїнське порозуміння. Досягнення його – надзвичайно складна справа. Але за українських умов це єдиний надійний шлях. А нам потрібна саме надійність і саме сьогодні.
Зважаючи на ключові завдання нинішнього державного порядку денного зберегти і розвинути країну, забезпечити її цивілізоване облаштування під кутом потреб вже людини, а не держави. Держава вже є і буде. А якою вона буде, все залежить від того, яке місце в ній відводиться кожному її громадянину. І не пересічному маленькому українцю, як полюбляють у нас говорити, а саме громадянину.
Глава держави вичерпно окреслив завдання для нового етапу країни. І Україна має всі підстави реалізувати свій історичний шанс стати ефективною демократичною країною. Ми повинні зробити все, щоб надалі нас не розглядали, як таких собі недорікуватих недоєвропейців, що потребують поводирів і настанов. Ми повинні усвідомити себе. Україна повинна стати країною впевнених в собі громадян, спроможних думати і діяти самостійно, відстоювати свої інтереси та інтереси держави. Світ поважає тих, хто поважає себе. Давайте навчимося поважати насамперед себе.
Для переходу України в нову якість бачаться необхідними і такі умови. Усталена, стійка демократична державна влада, прозора відповідальність влади перед громадянами, відповідальність громадян за свій вибір. Без цього будемо й далі продовжувати бігати мінними полями свободи.
Усе це безпосередньо і чи не у першу чергу стосується Верховної Ради, якій треба не зійти зі статусу органу, обраного народом. Відповідно країна потребує, бодай, мінімально-ефективної партійної системи і прийнятного виборчого законодавства.
Загальний висновок: у країні мають відбутися радикальні зміни, як того вимагає життя, як це пропонує Президент, причому відбутися зсередини. Час розмов і намірів та примірок на реформи завершився, потрібна робота. Жити у минулому і встеляти дорогу у майбутнє словами – це вже пройдений для нас етап.
Шановні колеги, у 1990 році в Україні діяло всього 13 власних кодексів та 26 законів. Сьогодні, вдумайтесь, 3 тисячі 854 закони, з яких: 625 є базовими або первинними, тисячу 52 закони закріплюють ратифікацію або приєднання України до міжнародних договорів., 34 законодавчі акти затверджують загальнонаціональні програми соціально0-економічного розвитку. Таким чином фактично завершено первинне формування національної законодавчої бази, і вона здебільшого відповідала першому етапу державного становлення України. Зараз належить вирішувати два основних завдання.
Перше. Законодавчо забезпечити наступний етап розвитку країни, а також наблизити і співвіднести весь законодавчий масив з європейськими стандартами, ключові з них визначені главою держави.
Друге. Перегляд та розчистка наявного законодавчого поля і приведення у відповідність з новими реаліями. Досить сказати, що донині все ще залишаються чинними 25 декретів Кабінету Міністрів України, а Верховна Рада продовжує всупереч Конституції вносити зміни до них, а це немало – 153 законодавчих актів. Як спадок від СРСР і УРСР, залишаються формально діючими 90 законів, з них або серед них реально діючих чотири кодекси: Кримінально-процесуальний кодекс від 1960 року, до якого 200 поправками у вигляді законів вносилися зміни і доповнення. Вже вкотре про необхідність його заміни попереджає Європейський суд з прав людини.
Кодекс законів про працю 40-річної давності модернізувався 71 законом, однак не відповідає і не може відповідати сучасним суспільним потребам.
Житловий кодекс (від 1983 року) корегувався 18 законами, при цьому його головна мета – втілити в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства та послідовно реалізувати вироблену Комуністичною партією програму житлового будівництва, залишається незмінною. Давайте виконувати.
Кодекс про адміністративні правопорушення веде свою історію з 1984 року. Його латали 245 законами.
Особлива проблема – втілення конституційних положень, щоб Конституція працювала. Є підстава констатувати, що Україна і на сьогодні не є державою, яка забезпечує розвиток Конституції і посилює її будівничу роль. І це при тому, що на забезпечення виконання її 26 статей вже прийнято понад 130 конституційних законів. А як вони працюють, видно вже з таких прикладів: до Закону про місцеве самоврядування понад 50 разів вносилися зміни, і 8 разів здійснено офіційне тлумачення окремих його положень Конституційним Судом; до Закону про статус народного депутата України відповідно 20 разів вносилися зміни, і 13 разів його положення тлумачилися Конституційним Судом.
Принагідно вважаю за доцільне з усією гостротою поставити питання про необхідність затвердження нової редакції Закону про статус народного депутата. З нього окрім всього іншого треба рішуче раз і назавжди вилучити усі надмірності, які сформували вже неподоланну прірву між народом та його представниками.
Загалом же сьогодні маємо таку картину: у нормативно-правовій базі України співвідношення законів до підзаконних актів підвищилось до 40 відсотків. А всього до відома шановних колег зараз в Україні діє понад 170 тисяч законів і нормативно-правових актів, тоді як у перші роки незалежності воно знаходилось у межах 22, а у радянський період – 10 відсотків.
Звичайно, ми не зможемо врегулювати всі суспільні відносини законами. Це не реально, і це, очевидно, не потрібно. Треба відійти від принципу "працювати на сьогодні" і більш активно вводити в практику визначення принципів права, дотримання яких обов`язкове при реалізації того чи іншого закону. Це дозволить формувати в законах принципи їх застосування, зробить зрозумілішою практикою право застосування, сприятиме утвердженню принципу верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.
Серйозною загрозою для правової системи є перенасичення її нормами, заборонами, тоді як вони мають прийматися лише у виняткових випадках і нормами-зобов`язаннями, доля яких у всій правовій системі не повинна перевищувати 5 відсотків. Натомість норми-дозволи у нашому законодавстві все більше стають винятками. Відтак назрілою є необхідність проведення спеціальних парламентських слухань для вироблення та прийняття науково продуманої і практично очікуваної концепції розвитку законодавства України, а вже на ній належить вибудовувати програму законодавчих робіт. Принаймні на 10 років, які складатимуть нинішній етап розвитку України. До цього спонукає, шановні колеги, і той факт, що вже зараз у Верховній Раді зареєстровано – вдумайтеся! – 4 тисячі 782 законопроекти.
Шановне зібрання! У роки 20-річного державного становлення України та завдання її наступного якісного ствердження вимагають від Верховної Ради, від нас з вами солідних і відповідальних дій, вимагають від нас з вами колективного лідерства. Лідерства не у виголошенні політичних формул, ми це вже гарно всі навчилися робити, а разом з тим, реалізації потрібних країні та народу базових ціннісних принципів, на яких тримається цивілізований світ і тих, які складають основу української української душі. Дякую за увагу. (Оплески)
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, подякувати Президенту України, уряду, всім гостям за участь в урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому 20-й річниці Незалежності України. (Оплески) Урочисте засідання оголошую закритим. Дякую.
І, шановні колеги, прохання, якщо ви не заперечуєте, перерва до 12 години. Об 11.30 буде проведено засідання Погоджувальної ради за участю керівників фракцій.
Прошу вас, шановні колеги, ознайомитися з виставкою, присвяченої 20-й річниці незалежності. Дякую. (Оплески)
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте продовжимо нашу роботу. Під час перерви відбулося засідання Погоджувальної ради, обговорювалися питання, пов'язані із організацією подальшої роботи Верховної Ради України. Єдине, у чому ми досягли повного порозуміння і єдності, це у тому, щоб не робити перерву зараз о 12-й годині. З 12-ти до 12.30. Тому, якщо у вас немає заперечень, давайте продовжимо роботу. А зараз я просив би, шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту записатися на виступи уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу здійснити запис на виступи з трибуни. Так, прошу прізвища вивести.
Так, Мартиненко Микола Володимирович, Симоненко Петро Миколайович, Роман Забзалюк, Олександр Єфремов, Олег Зарубінський і Тарас Чорновіл.
Шановні колеги, поки готується до виступу Микола Мартиненко, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Васадзе Тарієла Шакровича до складу депутатської фракції Партії регіонів. (Оплески)
Шановні народні депутати, слово має Мартиненко Микола Володимирович, керівник фракції "Наша Україна – Народна самооборона".
12:04:43
МАРТИНЕНКО М.В.
Шановні співвітчизники, шановні колеги! Нова сесія Верховної Ради починається в небувало тяжкий для України період. Влада протиставила себе всій країні, знищує демократію, розгорнула політичні репресії та кидає незгодних за грати, робить вигляд, що не бачить опозиції, але веде по ній прицільний вогонь. Як у сталінські часи розстрілювали за колосок, так і зараз тягають людей до міліції за будь-який прояв незгоди. Всіх не залякаєте і 46 мільйонів не пересаджаєте. А опозиція відображає думку більшої частини суспільства, і опозиція координує свою роботу.
По всій країні зростає самоорганізація людей і їх готовність захищати свої права, свою лікарню, свою школу. Спитайте у мешканців Донецька, які не бояться відстоювати право на освіту своїх дітей, тому Партія регіонів знову вкидає провокативні теми на зразок російської мови, але безрезультатно. Влада не бачить своїх громадян. Якщо звучить слово "реформа", то це перша ознака того, що людям запускають руки до їх кишені. Соціально-економічні права десятків мільйонів українців стали мішенню для атаки з боку влади.
Так звана пенсійна реформа, влада хоче скасувати поправку номер 40 депутата нашої фракції Арсенія Яценюка. Саме ця поправка, яку більшість пропустила, є причиною не підписання цього антинародного закону, адже багатьом мільйонам людей тоді доведеться збільшити пенсії більш як на 300 гривень. Така новина стала для влади шоком: як це так не забирати, а віддавати.
Ми будемо добиватися підвищення соціальних стандартів, особливо для малозабезпечених категорій громадян. Потрібні також зміни до багатостраждального Податкового кодексу. Особлива наша увага до того, що влада називає земельною реформою. Насправді вона хоче скупити за безцінь українську землю, останнє національне надбання, а потім перепродати за мільярди доларів іноземцям.
Ще одна лжереформа влади – медична. В реальності під прикриттям оптимізації масово позакривають лікарні. Крім того у медицини, яка сама потребує реанімації, забирають останні кошти, їх на власний розсуд розподілятимуть урядові чиновники. Це означає новий виток корупції, яка і так є тотальною.
Суди після чергової псевдореформи, повністю підконтрольні владі. За вказівкою згори, вони готові посадити будь-кого. Першим кроком до припинення цієї вакханалії має стати запровадження судів присяжних, це конституційне право українців. Влада не бачить парламент як вищий законодавчий орган. Провладна більшість ганьбить державу на весь світ, порушує всі важливі процедури, саботує роботу за регламентом і голосує картками відсутніх. Звідси шкідливі закони, з якими не знають що робити, як і з тим же Податковим кодексом.
Наша фракція і надалі наполягатиме на запровадженні сенсорної кнопки. Рано чи пізно, але ми змусимо провладних депутатів голосувати особисто, як того вимагає Конституція. Ми будемо добиватися також ухвалення Закону про права опозиції. Ми не просто критикуємо, а пропонуємо фахові альтернативи з усіх важливих питань. Провладна більшість їх демонстративно викидає лише тому, що це від опозиції. Така "сліпота" погано закінчиться. Відлік вашого часу вже пішов. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Петро Миколайович Симоненко від фракції комуністів. Наступним буде виступати Роман Забзалюк.
12:08:56
СИМОНЕНКО П.М.
Шановні колеги, шановні виборці! Аналіз світових та наших українських соціально-економічних процесів і політичних трансформацій дають нам повне право заявити, що сподівання на швидке подолання кризових процесів – це загрозлива ілюзія.
Саме тому ми, комуністи, переконані, що в умовах другої хвилі кризи позачерговим завданням поточної сесії має бути докорінна зміна підходів до формування внутрішньої і зовнішньої політики, до розробки і впровадження антикризових заходів. Таких, які б дозволили захистити людину праці від ринкової стихії, захистити вітчизняного виробника, створити необхідні умови для розвитку промисловості, сільського господарства, науки та культури. Треба забезпечити державні гарантії щодо міцності національної валюти, цінової тарифної політики, створення робочих місць і ліквідацію безробіття, гарантії якісної та безоплатної медицини і освіти. Ситуація з кожним днем погіршується. Вона вимагає терміново відновити керованість економікою України, повернути Україну українському виробнику.
Про що йде мова. Ми, комуністи, пропонуємо, по-перше, треба негайно переглянути кабальні для України домовленості із Світовою організацією торгівлі. Членство в СОТ не сприяло розширенню ринків збуту для вітчизняної промисловості, не стимулювало її розвиток, не збільшило потік інвестицій в реальний сектор, проте внутрішній ринок України окупований імпортними товарами, ліками, продуктами харчування, які небезпечні для здоров'я і, навіть, життя, і це беззаперечний факт.
По-друге, ми вимагаємо припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом, який відстоює інтереси фінансових спекулянтів, вимагає ліквідувати соціальні програми, підвищити ціни і тарифи, вимагає збільшити податковий тиск і тиск на і без того мізерні доходи трудящих. І в цьому сенсі єдиною ефективною альтернативою Світовій організації торгівлі та МВФ, примарній зоні вільної торгівлі з ЄС може бути тільки Митний союз і повноцінна участь України у Єдиному економічному просторі.
Третє, треба забезпечити реальний сектор економіки доступними і довгими кредитами під мінімальні відсотки. А якщо мова йде про стратегічні підприємства і об'єкти державної власності, то, можливо, і за нульовою ставкою. Для малих та середніх підприємців, для селян відсоток по кредитам не повинен перевищувати 3-5 процентів, якщо ми говоримо про реальні кроки виходу України з кризи.
По-четверте, необхідно забезпечити серйозну, а головне реальну підтримку аграрного комплексу України, стимулювати вітчизняне великотоварне сільгоспвиробництво, допомагати сьогодні селянам як з ціновою політикою на зерно, так і з ціновою політикою на пальне.
П'яте, необхідно повернути у державну власність стратегічні підприємства металургійної, гірничо-видобувної, машинобудівної промисловості. Повністю під контроль держави повинні перейти всі родовища корисних копалин, в першу чергу нафтові і газові свердловини, шахти, відкриті кар'єри тощо. Без цього неможливо вирішити проблему цін і тарифів на ЖКГ, неможливо реалізувати необхідні соціальні програми, в тому числі вирішити проблему наповнення Пенсійного фонду. Саме вирішення цього ключового питання і дасть можливість сьогодні Україні мати реальні кроки щодо виходу держави з кризи.
Що стосується податкової політики. Комуністи неодноразово пропонували ліквідувати корупційний податок на додану вартість, збільшення податків на доходи громадян, що складають більше 100 тисяч гривень на рік, а також введення додаткових зборів на фінансові операції та придбання предметів розкоші.
Шановні колеги, шановні виборці! Всі ці та інші антикризові пропозиції, які ми пропонуємо, будемо відстоювати у стінах Верховної Ради і за її межами. Вони підтримуються учасниками народного референдуму, зрозумілі людям, економічно обґрунтовані і відповідають вимогам часу, часу, якого вже майже…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
Від фракції "БЮТ – "Батьківщина" виступатиме Іван Кириленко. Наступним буде виступати Олександр Єфремов.
12:13:25
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановне товариство! У найвідповідальніші миттєвості нашої історії саме Верховна Рада ставала не каталізатором напруги, а навпаки унікальним об'єднуючим середовищем, де в результаті публічної дискусії завжди напрацьовувалися продукти істини колективного розуму. І тоді у суспільстві, часто допеченому до живого, вщухали пристрасті, спадала і вгамовувалася напруга.
Сьогодні у залі присутні і свідки, і учасники, і організатори таких доленосних рішень і подій, починаючи від історичного серпня вже далекого 1991 року. Не перебільшую і не погрішу проти істини, якщо скажу: нинішня ситуації в країні знову і вкотре дуже не проста. Порушення кримінальної справи проти… і неправедний суд над Юлією Тимошенко та іншими лідерами опозиції буквально сколихнули світ. Сьогодні навіть і непосвяченим зрозуміло: у суді справа Тимошенко розвалюється на очах: корупції немає і впомині, криміналу вже й не шукають, зловживання не доведені жодним фактом, перевищення повноважень у ті часи, коли у глави уряду по діючій тоді Конституції їх було максимально, є просто абсурдним. А тому і міжнародне співтовариство, і провідні державні діячі світу, відомі політики, лауреати Нобелівської премії вже давно охрестили цей процес як політичний, як розгортання переслідувань та знищення опозиції. І при цьому породили проблему, що здатна по суті паралізувати країну. І замість омріяної стабільності отримати тривалу і руйнівну дестабілізацію.
Скажіть будь ласка, якщо перед законом всі рівні, то як кваліфікувати такі страшні речі. Вісім місяців за Державною програмою в країну не завозяться ліки для сотень тисяч тяжко хворих людей, серед яких значна частина дітей! В цей же час безперешкодно імпортуються препарати, що виявились у нас в 10 разів дорожчими, ніж у сусідній Білорусії!
А сумні пільги в оподаткуванні імпортних товарів на багато мільярдів гривень, щедро даровані окремим структурам?! І таких обнародуваних в пресі прикладів в кожній галузі чи сфері діяльності десятки. Але відповіді на питання, чому по суті за ніщо судять Тимошенко, а тут, як кажуть, молчок, немає.
Ми, як відповідальна політична сила, свідомі того, що дійсно, будь-яка влада і її носії – політики можуть по-різному діяти, особливо в складних соціально-економічних умовах. Хтось, як Юлія Тимошенко, сміливо брала на себе відповідальність і рятувала в розпал зими і Україну, і Європу, відновивши газопостачання. А хтось в той же самий час не вирішував питання, а ховався за її спиною. І таке було. Оцінку таким діям, підкреслю, політичну оцінку дає найвищий суддя – народ на виборах і все. Додам лише, що це норма цивілізованого світу.
А тому наша конкретна пропозиція така. Саме нам, Верховній Раді, у будь-який спосіб треба терміново виправити цю фатальну помилку. Коли за рішучі дії, що рятували людей, переслідується жінка, політик, державний діяч. Нам, хто в суді вже понад десяток тижнів, абсолютно зрозуміло, норма в законі, за якою судять нашого лідера, це гільйотина в руках кожної наступної влади для знищення своїх попередників.
Так ми дійсно хочемо стабільності чи безперервної війни політичних еліт?! Треба негайно вирішувати це питання. Зупинити цей ганебний процес! Звільнити Тимошенко і закінчити цей театр абсурду на Печерську, який руйнує і без того далеко не рожеву репутацію України в світі, підриває її євроінтеграційний імідж.
Це рішення парламенту буде тестом на нашу зрілість, на здатність до компромісу заради злагоди і порозуміння, за якими так стомилося суспільство. Треба не помилитися, колеги! А поки що ми у більшості покидаємо зал, бо наше робоче місце, на жаль, донині біля Печерського суду. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до виступу Олександра Єфремова від фракції Партії регіонів. Наступний буде виступати Олег Зарубінський.
12:18:00
ЄФРЕМОВ О.С.
Я так понимаю, что меньше половины фракции поддерживает предыдущее заявление, к сожалению, коллег.
Уважаемый председательствующий, уважаемые коллеги! От имени депутатской фракции Партии регионов поздравляю народных депутатов и всех граждан с 20-летием независимости Украины и началом работы девятой сессии Верховной Рады шестого созыва. (Оплески)
Юбилей подразумевает подведение итогов и постановку задач на будущее. Пройденный нашей страной путь был непростым и неоднозначным. Наши достижения сменялись ошибками и просчетами, и все же год от года неуклонно мы движемся по пути укрепления национального суверенитета. Лучшим отчетом власти к празднику может быть только реальные дела.
После президентских выборов 2010 года, наведя порядок и стабилизировав ситуацию в стране, команда главы государства Виктора Януковича вернула Украину на траекторию экономического роста. Одним из важных индикаторов верности избранного пути стал 5-процентный рост ВВП Украины за семь месяцев текущего года. Поступления в сводный бюджет выросли на первое полугодие в полтора раза, на 42 миллиарда гривен. Это позволило приступить к повышению социальных стандартов. В какой еще стране, невзирая на новый виток проблем в мировой экономике, сегодня на 20 процентов увеличиваются выплати бюджетников, значительной возрастает размер помощи при рождении ребенка?
Собран хороший урожай – более 34 миллиона тонн ранних зерновых – на треть больше, чем в прошлом году. Как результат, Украины будет с хлебом, что очень важно в условиях роста цены на продовольствие в мире.
Мощный импульс получила модернизация инфраструктуры, в том числе в рамках подготовки Евро-2012. Вводятся в эксплуатацию новые аэропорты, мосты, развязки, открыто движение на сотнях километров новых и отремонтированных дорог.
Президент поставил масштабные задачи по реформированию государства и общества, по сути, сформулирована национальная идея – построение процветающей, свободной, демократической, высокотехнологической Украины как неотъемлемой части большой европейской семьи. Комплекс мер по модернизации уже реализуется, в том числе благодаря активной работе Верховной Рады изменено бюджетное и налоговое законодательство, стартовала судебная реформа, закладываются основы нового земельного законодательства, внедряется пилотный проект реформы здравоохранения, продолжается работа по упрощению условий ведения бизнеса. Важнейшим фактором успеха реформ остается жесткая борьба с коррупцией. Создаваемый действующей властью прецедент неотвратимости наказания за нарушения закона должен стать незыблемым правилом.
Поздравлением с 20-летием независимости Украины глава Еврокомиссии Жозе Баррозу выразил надежду на завершение переговоров о политической ассоциации экономической интеграции с Европейский Союзом в этом году до декабрьского саммита "Украина-ЕС". Свою часть законодательной работы в этом направлении должна выполнить и Верховная Рада.
Достижение этих целей превратит Украину в неотъемлемую часть единой демократической Европы. Активизация диалога с Евросоюзом происходит параллельно с развитием взаимовыгодных отношений с другими нашими стратегическими партнерами: Россией, Китаем, Соединенными Штатами. Принципиально важно при этом, что сегодня мы ведем международные переговоры на основе защиты наших национальных интересов.
Уважаемые коллеги, новый политический сезон станет ключевым для определения пути дальнейшего движения Украины. Чтобы выполнить стоящие перед нами важнейшие задачи, парламент не может позволить себе втянуть политическую конфронтацию.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.
ЄФРЕМОВ О.С. Альтернатива конфронтации – стол переговоров. Я убежден, что целью большинства сидящих в этом зале является рост благосостояния людей. А средства для его достижения – работа по реформированию страны. К такой работе фракция Партии регионов приглашает всех коллег. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олег Зарубінський від фракції Народної Партії. Підготуватися Тарасу Чорновілу.
12:22:47
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, Народна Партія.
Шановні колеги! Шановні громадяни! Сьогодні, переходячи 20-річний рубіж української незалежності, багато хто почав робити висновки: про здобутки і втрати, про перспективи та про надії, які ми лишили за ці два десятиліття. Але хіба ми помилилися в тому, що обрали незалежність? Однозначно, ні.
Ми помилились в тому, що довірили експертам, можливо і фахівцям своєї справи, але нічого не тямущим в нашій ментальності, формувати нову економічну модель. А насправді увесь час наздоганяючи і копіюючи когось, коли цей хтось пішов уже далі вперед. Нас "розвели", пообіцявши швидкі гроші, а натомість забравши те, що в нас було. Ми обрали гарну ціль, але не вивірили шлях.
Коли 1 грудня 1991 року народ голосував за незалежність, ніхто ж не давав згоди на те, що він погоджується жити в державі, в якій прірва між бідними і багатими буде однією з найбільших в Європі. В суспільстві, в якому вага грошей буде сильнішою за вагу моральності. В результаті, багаті ставали ще багатшими лише тому, що біднішала більшість. Втрачалась повага до людини праці. Штучно насаджувався новий ідеал – людини, позбавленої всякої моральності та людяності, людини гаманця і виключно гаманця. Існуюча в Україні економічна модель потребує зміни і, рано чи пізно, це зрозуміють всі.
Що ж нам робити, щоб повернутися на той шлях, який ми підтримали 20 років тому?
Перше і найголовніше. Не на словах, а на ділі поставити людину в центр політики. Її інтереси мають бути ціллю, а не засобом всіх реформ. Тільки в такому випадку ми зможемо проводити реальні перетворення і тільки тоді ми матимемо захист від того, щоб фінансові, економічні кризи переростали в кризи соціальні. Отже, не гроші, не статистика, а громадянин, людина – мета діяльності держави.
Друге. Відмовитися від сліпого виконання порад так званих експертів. В Україні все ще є власний потенціал для реформи і власний погляд на її виконання. Чи може до цього часу хтось вірить, що за кордоном тільки і думають, як виростити собі потужного конкурента? Свята наявність, або ж небачений інфантилізм.
Третє. Якщо в нашій ментальності держава покликана відігравати значну роль, тоді саме вона повинна захищати як кожного громадянина, так і саму себе від спроб різних угруповань зробити на нас швидкі гроші. Тим більше, що в сучасних умовах тільки держава спроможна протистояти агресивній всемогутності і вседозволеності фінансово-економічних корпорацій.
Четверте. Актуальним є і завдання – зупинити процес перетворення українських громадян на масу вічних пільговиків, безкінечне сподівання на чергову соціальну подачку. Водночас невиконання правових норм про соціальний захист громадян, купа задекларованих соціальних видатків і пільг невідомо для кого і це в країні, в якій вимушено економиться на освіті, медицині, найголовніше – на дітях, праця людини, праця людей повинна оплачуватися так, щоб в країні треба було допомагати лише немічним, а всіх інших стимулювати до високопродуктивної роботи шляхом її адекватної оплати.
І в зв'язку з цим Народна Партія в котре ставить питання про нагальність підвищення частки зарплати в одиниці собівартості продукції. Адже праця, а не соціальні подачки повинна бути вигідною для людини. Отже, повернувши українським громадянам віру в себе, ми повернемо їм… (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, будь ласка, ваше право на виступ від групи "Реформи заради майбутнього".
12:27:06
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України, передусім дозвольте привітати вас з початком дев'ятої сесії та з 20-ю річницею нашої незалежності, яку всі ми відсвяткували нещодавно. Нині вже ні у кого не виникає сумнівів у тому, що Україна як незалежна велика європейська держава відбулася. Однак, всі ми, колеги, маємо пам'ятати, що процес державотворення складний та кропіткий, він триває і досі, і ми з вами до цього процесу маємо бути причетні у першу чергу, як би багато кому не хотілося відсторонити парламент від прийняття ключових рішень у державі.
Хочу озвучити кілька моментів, пов'язаних безпосередньо з нашою роботою, вирішення яких, переконаний, лише піде на користь Україні.
Останнім часом деякі високопосадовці заговорили про необхідність об'єднання Податкової адміністрації та Митної служби. У депутатів фракції "Реформи заради майбутнього" з цього приводу виникає одне основне питання: а кому вигідне таке об'єднання і якими можуть бути його наслідки. Ми переконані, механічне злиття Податкової адміністрації та Митної служби абсолютно не вирішує питання їх модернізації та реформування. Навпаки, таке об'єднання загрожує виникненням надпотужного державного монстра, який лише увімкне "зелене світло" новим корупційним схемам та зловживанням. Злиття податкової та митниці в одну структуру без оновлення стратегії і тактики їхньої роботи може привести до колапсу у процесах наповнення Держбюджету, і тим більше не здатне створити сприятливі умови для розвитку вітчизняного підприємництва та привабливого інвестиційного клімату у країні. Нам здається, що гучні заяви про необхідність створення єдиної податково-митної служби – це політичні ігри, єдина мета яких зосередити в чиїхось одних руках колосальні фінансові потоки. Якщо ініціатор такого об'єднання Прем'єр-міністр України вважає, що подібна реорганізація допоможе зупинити зловживання, які, на жаль, мають сьогодні місце, то він дуже глибоко помиляється. Механічне пересаджування чиновників з одного кабінету до іншого ще ніде у світі не призвело до подолання корупції.
Тому фракція "Реформи заради майбутнього" виступає категорично проти подібного об'єднання, вважаючи його антиреформаторським та небезпечним кроком.
Викликає у депутатів нашої фракції здивування нещодавно оприлюднені керівництвом уряду плани щодо реструктуризації НАК "Нафтогазу". Ми твердо стоїмо на тій позиції, що подібні питання уряд не може вирішувати одноосібно без всесторонніх консультацій у парламенті та досягнення домовленостей з усіма політичними силами, присутніми у Верховній Раді. Підвести риску в політичному обговоренні цього питання може виключно внесення змін до відповідного законодавства, яке було прийнято у Верховній Раді і яке можемо зробити тільки ми в цьому залі. Нафтогаз належить до числа стратегічних об’єктів нашої держави. Тому в непростому питанні його реструктуризації уряду вкрай важливо досягти консенсусу з парламентом.
І на останок хочу звернути нашу увагу на дещо кулуарний стиль, який демонструє уряд в роботі над державним бюджетом. Ми переконані, що необхідно залучити до роботи над бюджетом всі парламентські фракції, всі парламентські комітети, активно з ними співпрацювати, тоді ми можемо отримати документ, який на вході до парламенту може отримати найкращу оцінку депутатів і бути швидко прийнятий, і ефективно, нормально працювати. А для цього треба, дійсно, уряду піти на максимальну співпрацю з парламентом.
Також кілька слів хочу сказати, щодо законопроекту номер 8723 – про внесення змін до деяких Законів України з питань приватизації, яким пропонується виключити з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, біля 700 підприємств, які є брендовими, показовими для України. Ми переконані, що в такому вигляді, в тій формі, в якій подано цей проект не може голосуватися, він потребує ґрунтовної доробки.
І насамкінець, хочу зазначити, що фракція "Реформи заради майбутнього", буквально п’ять секунд…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте. Завершуйте, будь ласка.
ЧОРНОВІЛ Т.В. Буде активно підтримувати справжні інформаційні кроки. Але це мають бути, дійсно, реформи, по-перше. І друге, ми хочемо, щоб почули наш голос, нашої фракції, як і будь-яких інших депутатів Верховної Ради, щоб до наших поправок прислухалися, щоб конструктивні поправки враховувалися, тоді буде результат, тоді за наші закони не доведеться червоніти.
І закликаю всіх до конструктивної роботи і надіюсь, що ця сесія буде сесію якою може гордитися український парламент. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Виступи від фракцій завершено традиційно щодо пропозицій, які містяться або містилися у виступах депутатів, я прошу секретаріат підготувати необхідні звернення та доручення.
Шановні народні депутати! Нам належить відповідно до Регламенту Верховної Ради для того, щоб ми працювали згідно плану, розглянути питання про затвердження порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання.
Шановні народні депутати, на засіданні Погоджувальної ради ми обговорили і погодили такий механізм розгляду цього питання. Проголосувати за основу запропонований проект, а потім конкретно за ті розділи. А за результатами голосування прийняти остаточне рішення. Відповідно до Регламенту, шановні колеги, до проекту порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради шостого скликання пропонується, по-перше, питання, які підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України, а таких питань 175. Далі. У другому розділі питання, які опрацьовуються в комітеті – 606. Всього – 781 питання. У сукупності це більше ніж 800 проектів законів.
Далі. Є додатки, шановні колеги. Перший додаток. Це перелік законопроектів, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання, у зв’язку з тим, що вони втратили актуальність або врегульовані іншими законами, які вже прийняла Верховна Рада України, які набрали чинності. Таких 170 законопроектів.
Далі іде додаток номер два. Він містить перелік законопроектів, які за пропозиціями окремих депутатських фракцій пропонується вилучити з порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Таких законопроектів 14.
І, нарешті, додаток номер три. Це перелік законопроектів, не рекомендованих комітетами для включення до порядку денного дев'ятої сесії, на розгляді яких наполягають окремі депутати та депутатські фракції. Таких законопроектів 35.
Шановні колеги, приймається такий алгоритм, що я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу всього пакету, а потім проголосуємо окремо перший і другий розділи, а за тим – додатки. Що залишиться підтриманим, ми розглянемо і приймемо рішення про схвалення проекту порядку денного як порядок денний сесії. Немає заперечень?
Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради шостого скликання без виключень. Прошу голосувати. За основу.
12:35:34
За-270
Рішення прийнято.
Тепер я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного першого та другого розділів, які складають єдине ціле, а саме питання, які вже підготовлені в комітетах, і питання, які потребують дальшого опрацювання в комітетах. Прошу голосувати.
12:36:11
За-270
Рішення прийнято.
Тепер, шановні колеги, переходимо до додатків. Першим ставлю на голосування додаток номер один про перелік законопроектів, які комітетами за висновками їх попереднього розгляду пропонується не включати до порядку денного Верховної Ради України шостого скликання. Будь ласка, Юрій Кармазін.
12:36:38
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюся до вас і звертаюся, шановний Володимире Михайлович, з проханням до вас, щоб ви узгодили цю дію з Конституцією. Конституція надає кожному народному депутату право законодавчої ініціативи. Зараз цим додатком, першим і другим, ви з суб'єктивних мотивів, не заслухавши того народного депутата, вилучаєте всі зареєстровані законопроекти. Ви позбавляєте цим самим право на законодавчу ініціативу цього народного депутата. Це було б зрозуміло, якби ми надали комітетам повноваження по приведення інших норм закону, до якого вносяться якісь поправки. Бо ми йдемо не тим шляхом, ми йдемо екстенсивним шляхом, і ви сьогодні у виступі своєму говорили про майже 4 тисячі законів. Це неправильний підхід. Але це не зрозуміло і не конституційно виглядає сьогодні з огляду на сьогоднішній Регламент. Тому я пропоную не…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ще раз з урахуванням виступу нашого колеги Юрія Кармазіна доводжу до вашого відома, що комітети прийняли відповідні рішення і звернулися до Верховної Ради з пропозицією: не включати до порядку денного 170 законів, які вже втратили свою актуальність або врегульовані іншими законодавчими актами. З врахуванням цього ви приймайте рішення.
Я ставлю на голосування про включення до порядку денного переліку законопроектів з додатку номер один, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, Кармазін пропонує… Да, по суті справи це пропозиція Кармазіна.
Я ставлю на голосування про включення до проекту порядку денного так, як того вимагає Регламент і пропонував шановний колега Юрій Кармазін. Прошу визначайтесь.
12:39:01
За-15
Рішення не підтримано.
Тепер, шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного законопроектів, які містяться у додатку номер два, які за пропозиціями… які депутатські фракції пропонують не включати до проекту порядку денного з різних мотивацій.
Будь ласка, Михайло Чечетов.
12:39:32
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы поддерживаем предложение, что не включать в перечень законопроектов, которые находятся в додатку два. За исключением законопроекта 7562. Це проект Закону про гарантії держави щодо виконання рішень суду. Це ми пропонуємо включити, обов’язково включити. А решту… 7562 просьба включить. А остальное можно проголосовать за нэвключення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги! Будь ласка, Анатолій Гриценко.
12:40:09
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановні колеги! 7562, я нагадаю, що це за законопроект. Це про гарантії держави щодо виконання рішень суду. І пішло в комітет Ківалова. Але насправді додатками до цього законопроекту фактично скасовуються пільги і право Верховної Ради на формування основ соціальної політики, яке визначено нам Конституцією, і вносяться зміни до 17 законопроектів. Позбавляються пільг починаючи від шахтарів, медиків, ветеранів, інвалідів, чорнобильців усіх категорій. Це перше.
І друге. Вносяться зміни до Закону про трубопровідний транспорт з метою дозволити приватизацію стратегічної газотранспортної магістралі. Категорично не можна цей законопроект включати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.
12:40:57
ЛЯШКО О.В.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я хотів нагадати, що 14 червня 2011 року Верховна Рада абсолютно неконституційно прийняла зміни до Закону про бюджет, яким дала уряду право в ручному режимі регулювати виплати чорнобильцям, дітям війни, ветеранам, пенсіонерам і іншим соціально незахищеним категоріям громадян. Мільйони людей по всій країні обурені цим рішенням Верховної Ради. Група народних депутатів звернулась до Конституційного Суду в чергове визнати такі дії Верховної Ради і Президента, який підписав ці зміни, такими, що не відповідають Конституції.
Законопроект, який зараз пропонує нам включити до порядку денного колега Чечетов, аналогічний. Він спрямований на позбавлення мільйонів українських громадян належних їм по закону соціальних прав. Це є антиконституційний законопроект. І у випадку включення до порядку денного Верховна Рада підтверджує, що вона про інтереси людей не дбає, а дбає лише про власні інтереси…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Григорій Смітюх, будь ласка, фракція Партії регіонів.
12:42:12
СМІТЮХ Г.Є.
Дякую, Володимире Михайловичу. У мене питання зі слідуючого приводу. Законопроект, який за моїм підписом був розглянутий Верховною Радою у першому читанні за номером 1289 про легалізацію доходів юридичних та фізичних осіб від 14.04.2009 року, чомусь до цих пір не вноситься у Верховну Раду. Я хотів би зрозуміти, з яких підстав порушуються норми Конституції, норми Регламенту нашого, і чому таке відношення, що такий закон сьогодні написаний, сьогодні розглядається, а інший закон не находиться? Не пора лі нам ввести систему таку черговості, так називаєму, що закон по мірі поступлення у Верховну Раду повинен розглядатися слідуючий по черзі?
А щодо цього відношення я прошу дати секретаріату доручення хай вияснять, що з цим законом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу секретаріат надати мені негайно довідку щодо законопроекту реєстраційний номер 1189. Правильно я? 1289? 1289, про що щойно говорив колега Смітюх.
Тарас Чорновіл, будь ласка.
12:43:21
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, у додатку номер два підхід був якийсь абсолютно дивний включення сюди законопроектів. Одна фракція, яка має, скажімо, трошки більше 20 чоловік приймає рішення, що їй не подобається якийсь законопроект, і ми у такому випадку не за принципами, які означають, що втратив актуальність законопроект, що прийняті інші врегульовані норми, це було у додатку номер один, де дійсно це є логічно. У даному випадку без жодних абсолютно таких конституційних чи регламентних норм, просто не подобається комусь, і ми рішенням 20 з чимось чоловік підміняємо волю парламенту. Є ряд питань по тих же самих відзначеннях, скажімо, певних пам'ятних дат; по тому ж допоміжне материнство, які внесено депутатами нашої фракції, які не розглядалися парламентом взагалі. І я вважаю, що ця логіка, яка застосована, просто неприпустима.
Тому є прохання не вибірково, а в цілому повністю всім разом проголосувати про включення додатку номер два всіх законопроектів до розгляду, а дальше, щось не подобається, парламент їх відхилить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі висловились?
У мене така пропозиція. Зараз я пропоную іти за процедурою, як ми голосуємо за призначення суддів на посади безстроково. Якщо виникли певні питання до законопроектів, ми зараз їх вилучаємо із цього додатку номер два, а саме законопроект 7562, проект Закону про гарантії держави щодо виконання рішення суду та законопроект 8703 – про допоміжне материнство. Я зараз скажу, ну, послухайте. Розглянемо питання про включення до порядку денного додатку номер два без цих законів, а потім окремо проголосуємо за включення до порядку денного цих двох законів і все. Ну так, як ми робимо завжди.
Тому я, шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного переліку законопроектів, які містяться в додатку номер два, за винятком законопроектів 7562 і 8703. Прошу визначатись.
12:45:50
За-185
Рішення не прийнято.
Тепер, шановні колеги, прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію, прошу уваги, шановні колеги, про включення до порядку денного проекту Закону (реєстраційний номер 7562) про гарантії держави щодо виконання рішень суду. Прошу голосувати.
12:46:24
За-209
Рішення не прийнято.
Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про допоміжне материнство (реєстраційний номер 8703). Прошу голосувати.
12:46:50
За-43
Рішення не прийнято.
Остання пропозиція. Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного двох законів в пакеті (7562, 8703). Прошу голосувати.
12:47:18
За-210
Рішення не прийнято.
Таким чином, додаток… Шановні колеги, вже проголосували. Таким чином, шановні колеги, додаток номер два не знайшов підтримки.
Тепер додаток номер три до проекту порядку денного дев`ятої сесії, який містить перелік законопроектів, які комітети пропонують не розглядати, але депутати наполягають на їх розгляді.
Я ставлю на голосування пропозицію про включення додатку номер три до проекту порядку денного.
12:48:06
За-270
Рішення прийнято.
Таким чином, шановні народні депутати, я ставлю на голосування про включення до порядку денного… про прийняття порядку денного сесії, який складатиметься із першого, другого розділу та додатку номер три. Прошу голосувати.
12:48:43
За-268
Порядок денний дев’ятої сесії Верховної Ради шостого скликання затверджено.
Шановні народні депутати! Тепер переходимо до розгляду питання. Дозвольте назвати це питання так: про ситуацію, пов’язану із прийняттям 8 липня Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Шановні народні депутати! Після прийняття цього закону надійшло звернення двох народних депутатів України – Ольги Боднар і Юрія Кармазіна, які в мотивувальній частині стверджують, що під час розгляду цього закону були допущені порушення, які співвідносяться з статтею 48 Регламенту, а саме що Верховна Рада України приймала це питання, так би мовити, в позаробочій час, а ви знаєте, що остаточно рішення було прийнято десь о першій годині 30 хвилин, а також, що не була присутня достатня кількість депутатів в сесійній залі.
Комітет з питань регламенту та депутатської етики розглянув це питання, до якого я скерував відповідні документи, і зробив висновок, що Верховна Рада України не повинна підтримувати законодавчу ініціативу народних депутатів, яка зводиться до пропозиції: скасувати рішення Верховної Ради про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Разом з тим, у процесі опрацювання закону до підпису юридичне управління, а також комітет відповідно до статті 131 звернулися з пропозиціями врахувати, знову ж таки відповідно до статті 131, ряд моментів, розглянути їх Верховною Радою для того, щоб закон мав логічність і послідовність, щоб його окремі норми не суперечили іншим законодавчим актам і після того направити Президенту України на підпис цей документ.
Тому, шановні колеги, я пропоную розглянути це питання, так би мовити, з урахуванням двох пропозицій. Першим пропозицію шановного колеги Юрія Кармазіна. Якщо вона не буде підтримана, тоді перейти до голосування, власне, тих поправок, які запропоновані відповідно до статті 131. Тому я ставлю пропозицію на голосування, щоб розглянути ініціативу народного депутата Юрія Кармазіна за скороченою…
КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні.
За скороченою процедурою, бо ви доповідаєте. За скороченою процедурою. А розгляд за 131 статтею чітко регламентується Регламентом Верховної Ради України.
Тому я пропоную розглянути проект Постанови Верховної Ради України, автором якої є Юрій Анатолійович Кармазін (реєстраційний номер 7455-п1) за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
12:52:37
За-230
Рішення прийнято.
Будь ласка, Юрій Анатолійович.
12:52:51
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Я звернувся з листом, де на чотирьох сторінках показав неконституційність і розгляду питання, і неконституційність прийнятих положень. На превеликий жаль, цей час, який ви зараз надаєте, скорочена процедура не дасть нічого сказати з можливого, але я хочу зупинитися ось на чому: із 248 людей, які проголосували, 61 не були зареєстровані, і більшість з цих 61 взагалі не перебували у Києві. Частина з них взагалі не перебували в межах України. Я не буду називати зараз перелік всіх народних депутатів. Він у мене є, я підготувався до визнання цього закону неконституційним через Конституційний Суд.
Але давайте ж якось відноситися до законодавства по-іншому. Коли юридичне управління до другого читання написало, що при підготовці до другого читання законопроект значно удосконалили, оскільки в результаті врахування пропозицій з нього вилучено ряд положень, що не відповідали вимогам Конституції, то зараз той проект, який пропонується, Володимире Михайловичу, вам і нібито технічне врегулювання, носить масу порушень Конституції: статті 21, 22, 24, 46 Конституції, це і збільшення пенсійного віку для жінок до 60 років, яка не узгоджується з конституційними принципами, це і права жінок, які мають право на призначення пенсій відповідно до спеціальних законів, це і набуття права чоловіками на отримання пенсій відповідно до спеціальних законів після досягнення 62 річного віку. Це і збільшення нормативної тривалості і страхового стажу чоловіків і жінок на десять років, це і застосування показника середньої плати за три календарні роки, це ще безліч…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Юрію Анатолійовичу.
КАРМАЗІН Ю.А. Це ще безліч положень, які суттєво зменшують пенсію і погіршують становище наших українських громадян. Через це прийнятий в антиконституційний спосіб і закон, який порушує Конституцію всупереч і роз’ясненням Конституційного Суду, має бути скасований. Я прошу вас скасувати і не голосувати за ті пропозиції, які потім йдуть за підписом Голови Верховної Ради Литвина, бо профільний комітет навіть не розглядав їх, і взагалі не проходили ці слухання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Від Комітету регламентного хто буде доповідати? Я не бачу. Рішення Регламентного комітету вам роздано, шановні колеги. Хто буде доповідати з Регламентного комітету?
Будь ласка, голова Комітету з питань регламенту і депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Володимир Макеєнко.
12:56:20
МАКЕЄНКО В.В.
Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Дійсно, на виконання доручень Голови Верховної Ради від 13 липня комітет на своєму засіданні 15 липня цього року розглянув заяву народних депутатів України Боднар та Кармазіна до Голови Верховної Ради України Литвина від 8 липня, щодо порушень Конституції України та Регламенту Верховної Ради України під час розгляду проекту Закону України про заходи законодавчого забезпечення, реформування пенсійної системи за номером 7455.
Депутатське звернення народного депутата України Кармазіна від 8 липня 2011 року до Голови Верховної Ради України Литвина Володимира Михайловича щодо вжиття заходів з поновлення конституційних прав народних депутатів України та проект Постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону України про заходи законодавчого забезпечення і реформування пенсійної системи (номер 7455) від 31.05.2011 року, внесений народними депутатами України Боднар, Кармазіним за номером 7455-п1 від 08.07.2011 року.
Враховуючи вище викладене, а також що восьма сесія Верховної Ради України шостого скликання закінчила свою роботу в пленарному режимі 8 липня 2011 року, а розпочала робота сьогодні, 6 вересня 2011 року, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України вважати недоцільним розгляд проекту Постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проекту Закону України про заходи законодавчого забезпечення і реформування пенсійної системи (номер 7455) від 31.05.2011 року, внесений народними депутатами України Боднар та Кармазіним за номером 7455-п1 від 08.07.2011 року. У разі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
МАКЕЄНКО В.В. У разі його розгляду відхилити. Дякуємо за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на обговорення. Будь ласка, прізвища народних депутатів.
Ольга Боднар. Я перепрошую, Олег Ляшко, будь ласка. Потім – Михайло Чечетов.
12:59:03
ЛЯШКО О.В.
Щиро дякую. Я хочу, щоб Україна знала своїх героїв. Один з них Олександр Бондар, який не голосував за цей законопроект і дає можливість виступити мені.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Цей законопроект не може бути підписаний не лише з цієї причини, що половина тих людей, які начебто за нього голосували, у цей час на Пісках Золотих відпочивали разом із своїми коханками і дружинами.
Найголовніше, чому цей законопроект не може бути підписаний, бо це антилюдський законопроект по своїй суті, це законопроект, спрямований на геноцид українських громадян, у першу чергу людей пенсійного віку, які своє життя віддали, здоров'я віддали за те, щоб ми сиділи в цьому залі, і сьогодні ви над цими людьми знущаєтесь.
Адже, коли ви приймаєте цей закон, і уряд, який навіть не слухає голосу громади, і більшість парламентська, ви не розказуєте людям всю правду, що стоїть за цим законом. Чому ви не розкажете українським жінкам, що в страховий стаж, який дає право на отримання пенсії, а це 30 років, не входить період перебування в декретній відпустці, не входять лікарняні, не входять відпускні.
Чому ви не розказуєте інвалідам, що вони мають 15 років мати страхового стажу, щоб отримати право на пенсію. Нормальні люди з руками, ногами, мільйони українських громадян не мають можливості де працювати. Де інваліду 15 років працювати? Адже не кожен із них може бути депутатом чи вашим помічником і байдикувати, нічого не робити і гребти гроші лопатою. Мільйони українських людей за кордоном горшки за європейцями за копійки виносять, мільйони українських громадян сидять в країні без роботи, без зарплати.
Кожне питання на кожній зустрічі, які я проводив упродовж всього літа – це де нам працювати, де нам заробляти. І сьогодні ви, не відповідаючи на це питання, не давши людям можливості заробляти, працювати, ви піднімаєте їм пенсійний вік. Насправді робите лише одне – позбавляєте їх права на отримання пенсій. Тому я категорично заперечую проти цього закону і вимагаю від Голови Верховної Ради його не підписувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Ярослав Сухий, да? Ярослав Сухий, будь ласка.
13:01:26
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, так, виявляється, що ми втягуємося в обговорення законопроекту 7455, а насправді ми обговорюємо проект постанови, котрий внесли колеги Кармазін і Боднар.
Я не хотів би тут вдаватися в коментарі чоловіка, який щойно стояв на трибуні, про Золоті Піски, йому, напевне, видніше. Але стаж трьохрічний по догляду за дитиною входить у пенсійний стаж. Не треба брехати з трибуни Верховної Ради, бо якщо не знаєш, візьми закон почитай.
Тепер конкретно. Шановні колеги, нагадаю вам, що в той день, коли голосувався цей законопроект і були застереження щодо явки народних депутатів України, у залі була присутня вся Лічильна комісія Верховної Ради: голова Лічильної комісії, заступник голови Лічильної комісії, секретар і члени Лічильної комісії. Що заважало тоді колегам, які виступають сьогодні з постановою, внести проект постанови. І ми би проголосували, аби Лічильна комісія провела реєстрацію чи перереєстрацію присутності. Сьогодні голослівно заявляти, що там не було 60 чи не було 240 воно просто не витримує ніякої критики.
Друге. Відносно часу. Ну ви мені вибачте, це ж не перший раз, ми забираємо свій час для того, щоб прийняти закон, не перериваючи його розгляду. До речі, тут вже з гордістю не один раз називався приклад, коли приймалася Конституція України вдень, вечором, вночі до ранку з тим, аби не переривати розгляд цього питання.
Ну і ще одне. Ви знаєте, нас слухають люди. І я вас прошу, хто піде на цю трибуну, говорити про пенсійну реформу. Ну наберіться мужності, відваги, почитайте хоча б, скільки видів пенсії виплачується на Україні, який принцип розрахунку цих пенсій. І запропонуйте свої варіанти в зв'язку із цією страшенною демографічною ситуацією, яка склалася об'єктивно, і в зв'язку з тим, що з 2005 року ми реформування системи пенсійного забезпечення просто тупо зупинили. Запропонуйте щось своє, запропонуйте реальний вихід із становища, і ми вам будемо щиро вдячні.
Тому я пропоную цей проект постанови відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Будь ласка.
13:03:41
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.
Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Владимир Михайлович, я обращаюсь лично к вам. Нам сегодня роздали документ, который выпущен Комитетом по вопросам Регламента. И сегодня от регламентного комитета, собственно говоря, суть этого документа излагалась. Но я прошу вас, внимательно послушайте выдержку из этого решения регламентного комитета.
На странице третей здесь в частности говорится, предпоследний абзац. "Відповідно до статті 130 Регламенту Верховної Ради України текст закону, прийнятий Верховною Радою України не пізніше як у 10-денний строк оформляється головним комітетом, візується відповідними особами і подається на підпис Голові Верховної Ради України, який не раніше 2 і не пізніше 5 днів з дня його подання підписує поданий на підпис закон, крім випадків, передбачених Регламентом Верховної Ради України.
У разі виявлення порушень законодавчої процедури, наслідком чого може бути скасування результатів голосування, Голова Верховної Ради України не підписує закон без розгляду поданих у 2-денний строк обґрунтованих пропозицій Верховної Ради України у порядку, передбаченому статтею 48 Регламенту Верховної Ради України, який викладений вище.
Уважаемые коллеги! Уважаемый Владимир Михайлович! Закон под номером 7455 не существует в настоящее время. Эта норма, которая расписана регламентным комитетом, говорит о том, что вы должны были сделать. Что должно было быть организовано в стенах Верховной Рады по отношению ко всем законопроектам и в том числе к этому. Этого сделано не было. Значит, все процедуры прохождения проектов законов, продиктованные Регламентом Верховной Рады, нарушены. И сегодня этого закона не существует в природе, этого документа не существует в природе.
Поэтому, меня удивляет, почему сегодня в повестку дня не сформулирован нормально вопрос. Он должен быть в повестке дня нормально проголосован. И под эту формулировку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Под эту формулировку повестки дня мы должны были получить проект постановления Верховной Рады. Что вы предлагаете нам голосовать? Ничего. Поэтому, я вас прошу, прекратите вот эти прения. Не позорьте Верховную Раду. И давайте, если уж нужно к этому вопросу возвращаться, вернемся, как того требует Регламент.
Сейчас нет документа для голосования, который имеет отношение к принятому якобы закону в июле месяце. Нет этого законопроекта. Нет документа. Нечего корректировать. Нечего изменять. Его не существует.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Обговорення питання завершено. Перед голосуванням. Шановні колеги! Я просив би читати не тільки те положення, яке на даний момент цікавить, для того, щоб обґрунтувати свою позицію. Голова Верховної Ради України не мав права підписати закон, відповідно до статті 48, оскільки надійшла законодавча пропозиція від народного депутата України, і Верховна Рада у цей період не працювала. Тому давайте будемо у цьому плані не шукати винних. Я прошу вас, я вас слухав.
Друге питання. Під час роботи над цим законопроектом юридичне управління, а також комітет і заступник голови Комітету з питань соціальної політики звернулися, що є неточності і розбіжності у цьому законі. Я прошу вас, шановні колеги, я прошу вас. Тому я виніс на розгляд два цих питання. Можна було б не виносити перше питання, але, враховуючи чутливість цієї проблеми, Верховна Рада повинна прийняти ще раз своє зважене і відповідальне рішення.
Я ще раз говорю, ви почитайте статтю 131, який там має бути проект рішення. Прошу вас. А проект постанови народного депутата розданий, є проект рішення.
Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7455-1) про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (номер 7455 від 31.05.2011 року. Прошу, визначайтеся.
13:08:24
За-52
Рішення не прийнято.
Тепер, шановні колеги, переходимо до розгляду другої частини цього питання. Ще раз наголошу, під час підготовки закону до підпису і опрацювання його у техніко-юридичному плані було виявлено ряд неточностей, суперечностей і розбіжностей, у тому числі надійшла пропозиція від…
Я ще раз прошу вас, шановні колеги, ми роздаємо вже те, що на виході повинно бути, ви розумієте чи ні? Згідно з Регламентом, коли вноситься відповідне подання, підписує його Голова Верховної Ради і направляє на розгляд Верховної Ради України. І за Регламентом, прошу слухати, і за Регламентом не треба звертатися до комітету, якщо вже так точно, у тому числі не треба звертатись до регламентного комітету. Але враховуючи неординарність цієї ситуації, я направив його ще в відповідний комітет. Тому, я прошу вас. Шановні колеги, я буду ставити на голосування кожну пропозицію окремо, як того вимагає Регламент.
Я зачитую, вам роздано, я зачитую. Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України з метою усунення виявлених неузгодженостей вноситься на розгляд Верховної Ради України наступна пропозиція. Перше, виключити абзац п’ятий пункту 2 розділу ІІ з тексту прийнятого закону щодо проведення з 1 січня 2012 року перерахунку пенсій, обчислених згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006-2008 роки, із застосуванням такого показника за 2009 рік, оскільки зазначена норма не узгоджується зі статтею 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" і внесеними до неї змінами, які мають набрати чинності з 1 вересня 2011 року.
Ставлю на голосування. Прошу голосувати.
13:10:45
За-245
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 187, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 10, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народна Партія – 20, позафракційні – 10.
Оголошую другу пропозицію. З метою уникнення неузгодженостей при застосуванні положень прийнятого закону щодо встановлення граничного віку, 62 роки для чоловіків, перебування на державній, дипломатичній службі та службі в органах місцевого самоврядування пропонується доповнити розділ ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону новим пунктом, яким встановити, що чоловіки, які досягли граничного віку перебування на державній службі, дипломатичній службі, службі в органах місцевого самоврядування 62 роки і які на день набрання чинності цим законом перебувають відповідно на державній, дипломатичній службі або на службі в органах місцевого самоврядування на підставі прийнятого в установленого законом порядку рішення про продовження терміну їх перебування на службі можуть перебувати відповідно на державній, дипломатичній службі чи на службі в органах місцевого самоврядування до закінчення терміну такого продовження.
Сутність… (Шум у залі) Одну хвилиночку! Сутність поправки, шановні колеги, зводиться до того, що якщо закон набирає чинності, після 62 років державний службовець не має права працювати. Але зараз є група державних службовців, які отримали дозвіл на продовження перебування на державній службі, скажімо, до 65 років. Тому пропонується, щоб ці люди мали можливість завершити свою роботу.
Шановні колеги! Одну хвилинку! Відповідно до Регламенту ініціатор поправки має право… Є бажання виступати? Немає.
Шановні колеги, давайте запишіться. По одній хвилині, будь ласка. 5 хвилин. Будь ласка, прізвища.
Арсеній Яценюк, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
13:13:06
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановні колеги! Все, що було сказано, не відповідає дійсності.
Причина пере голосування закону у наступному. Президент не підписав даний закон у зв`язку з тим, що цей закон передбачав перерахунок пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів і збільшення на 334 гривні пенсії для кожного українського пенсіонера. Саме це стало причиною того, що Голова парламенту його не підписав і що Президент не підписав також цей закон. Вони проти перерахунку і підняття пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів.
Зараз Міжнародний валютний фонд відмовився від перемовин з Україною у зв`язку з тим, що вони вважають, що перераховувати пенсії не потрібно. Саме з цим пов`язано сьогоднішнє голосування. Все інше є брехнею. Вони не хочуть перераховувати пенсію, вони й далі хочуть тягнути гроші б бюджету, вони й далі хочуть тратити ці гроші на державні резиденції і дачі, а збільшити пенсію для 10 мільйонів пенсіонерів, як це було передбачено проголосованим законом, вони відмовились.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.
13:14:14
СТОЯН О.М.
Прошу передати слово Ярославу Сухому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.
13:14:18
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, я розумію, що через рік вибори і тут можна використовувати площадку Верховної Ради України для піару. Але в даному випадку я звертаю вашу увагу, що ми обговорюємо конкретну проблему. І послухайте, як вона виглядала, дійсно, є маса державних службовців, яким в силу тих, чи інших обставин Головне управління держслужби продовжило термін перебування до 65 років. Ми, прийнявши цей законопроект, якимось чином їх відсікаємо. Тому необхідно внести зміни не тільки 62, але до того часу, на скільки продовжено їм термін перебування на державній службі. При чому тут Міжнародний валютний фонд? При чому тут хтось, коли мова йде про звичайну річ, ми в поспіхах, коли тоді голосували, упустили цю надзвичайно важливу подію, яка має місце для кожного державного службовця, який виходив на заслужений відпочинок. Тому я прошу підтримати цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
13:15:19
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.
Шановні колеги, скільки завгодно можна говорити і звинувачувати в тому, що скоро вибори і тоді ми жодного соціального закону не приймемо, бо, бачите, через рік вибори. Насправді, акцентувати тільки на цьому увагу – це нечесно. Тому що, друзі, колега, перед цим виступаючий, я просто пам'ятаю, як ви виступали, як ви агітували по соціальним питанням законодавства. Сьогодні ви змінили позицію, бо точка сидіння визначає точку мислення.
Що стосується цієї поправки, то вона ставиться в нерівні можливості. Насправді, продовження було тільки Державною службою. Державна служба продовжувала до 65 років людям. Рішення Державної служби носить підзаконний акт. Ми сьогодні приймаємо закон, закон каже: 62 роки і крапка. Чому сьогодні підзаконний акт, не прийнявши цю, це…прийнявши цю поправку, ми тоді підзаконний акт поставимо вище закону, що є неправильно і я пропоную, не голосувати за цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій, Юрій Ключковський, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
13:16:22
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Юрій Ключковський. Ну, насамперед, це не предмет цього закону, до другого читання підготовлена нова редакція Закону про державну службу, яка була внесена цією владою. І цей закон зберігає існуючу норму про граничну межу перебування не державній службі 65 років. Тому не треба пенсійним законом втручатися у сферу дії Закону "Про державну службу".
По-друге, скорочення теперішнього віку виходу на пенсію державних службовців є звуження обсягу конституційного права на участь в управлінні державними справами. Прийняття законів, які звужують обсяг конституційного права, Конституція України забороняє. Тому давайте не робити дурниць, і як казав колись відомий український письменник, "швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся".
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.
13:17:30
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я хочу оттолкнуться от последней фразы господина Ключковского. Мы за 20 лет столько популистских законов под этой крышей попринимали, столько дурниць! Как крышу парламента не снесло! И результатом является то, что через 20 лет мы не можем достичь уровня 90-го года. 70 процентов, в лучшем случае, от 90-го года мы имеем – вот цена популизма, вот цена той брехливости, когда мы обманывали сами себя и людей.
Поэтому поправку нужно принимать, она абсолютно адекватна, она абсолютно отвечает телу закона. И с принятием следующей поправки закон подписать и ввести в силу. Он нужен людям, он нужен стране. И это правда, это не обман, это перспектива. Спасибо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович, давайте домовимося таким чином: ми завершимо розгляд питання, тоді ви отримаєте право на… (Шум у залі) Ну, ми ж у процесі розгляду!
Ну, будь ласка, Юрій Ключковський, репліка.
13:18:27
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я дуже вдячний диригенту фракції регіонів за те, що згадав моє прізвище особливо з приводу криші. Мені дуже шкода, що у декого у цьому залі несе кришу, і в угоду тим, хто ними командує, а власних думок під тією кришою у них вже давно немає, вони починають робити те, що самі заперечували зовсім недавно.
Я хочу ще раз підкреслити, ця поправка неприйнятна, тому що вона втручається у сферу регулювання іншого закону. І тому створює колізію, і порушує Конституцію. Давайте опустіть кришу на свою голову, охолодіть мізки і подумайте трошки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин, завершено.
Шановні колеги, ставлю на голосування про прийняття пропозиції номер два.
Шановні колеги! Ми ж п’ять хвилин, це ж не виступи від фракції. Я прошу вас, наступним будете виступати. Прошу голосувати.
13:19:44
За-226
Мотивів немає.
Тепер, шановні колеги… По фракціях будь ласка. Партія регіонів – 188, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 8, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 0, Народна партія – 20, позафракційні – 10.
Третя пропозиція. Виключити абзац другий підпункту 14 пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" прийнятого закону, які вносяться зміни до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в частині доповнення переліку фінансових установ новим суб’єктом – Пенсійним фондом України, оскільки до перетворення Пенсійного фонду України на прибуткову, самоврядну організацію зазначений фонд функціонує як центральний орган виконавчої влади.
Мова йде про те, шановні колеги, одну хвилиночку, мова йде про те, що це питання передчасне, оскільки потрібно, щоб збалансувати доходи і видатки Пенсійного фонду. Тому, будь ласка, запишіться, п’ять хвилин будемо обґрунтовувати.
Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Ярослав Сухий.
13:21:01
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги! Повірте, от ця вже поправка немає ніякого відношення до страждань, болю і до виборів. А інші мали, звичайно, це реформування. А ви, шановні, так, або ви реформатори, або консерватори, або ви забираєте в України майбутнє і тягнете нас назад. Вас не зрозумієш, то ви за реформи, то ви головою об стіну б’єтеся. Пенсійний фонд функціонує як центральний орган виконавчої влади, він не може мати функції виконання пенсійних послуг. Що ж тут такого надзвичайного? Цілком зрозуміло, що була допущена помилка, ми її зараз виправимо, і нічого страшного не станеться, Пенсійний фонд як виконував, так і буде виконувати свої функції.
І ще одне. Я ж вам всім нагадую, ви в залі присутні ніби, з кришою чи в штанах, чи без штанів, ви ж пам’ятаєте, що сьогодні Пенсійний фонд єдиний соціальний внесок адмініструє і розподіляє. Які функції фінансові він може виконувати? Я пропоную підтримати цю поправку спокійно і без істерики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
13:22:10
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу! Ми всупереч Регламенту розглядаємо зараз поправки одного народного депутата. Абсолютно правий був Арсеній Петрович Яценюк, коли, виступаючи, говорив про першу частину поправки, яку врахували, коли приймали цей антиконституційний закон. Безперечно, і враховуючи ту поправку, трошки пом’якшувалися, скажемо так, права громадян і та шкода, яка буде завдана прийняттям цього закону.
Я закликаю сьогодні всіх народних депутатів, хто є в цій залі, всі поправки до цього закону, як і весь цей закон, який є неконституційним, про що написано у висновку Головного юридичного управління, а зараз немає тут висновку, вам не роздали висновку, є неконституційними. Через це їх приймати не можна. Це шлях до громадянської непокори. Я вас попереджаю про це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, депутатська група "Реформи заради майбутнього".
13:23:21
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановний Володимире Михайловичу, що стосується цієї поправки конкретно, у нас якихось застережень немає, тут аргументи, які Ярославом Сухим були наведені, вони в принципі достатні.
Але я хочу повернутися до попередньої. Мені не дали слова, не вийшов по часу. Всі говорили загальні речі, а є абсолютно пряма колізія з підписаним недавно Президентом Законом про дипслужбу, де чітко конкретним законом, введені норми виходу на пенсію тих чи інших дипломатичних службовців, посадовців, в тому числі окремі норми для надзвичайного посадового і повноважного посла. Принцип Римського права – спеціальний закон, його норми мають первинність над законами, над нормами універсального закону. В даному випадку вийшов повний абсурд. Універсальним законом, універсальним помахом скасовується дія підписаного Президентом діючого сьогодні Закону про дипслужбу. Я думаю, що треба прийняти логіку, яку запропонував Ключковський, і вернутися до попередньої поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Іван Сідельник, депутатська група "Реформи заради майбутнього".
13:24:29
СІДЕЛЬНИК І.І.
Третий раз вот это, Тарас Чорновіл просит слово, и вы ему не даете. Дайте ему возможность закончить свое выступление.
13:24:40
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Ну, я тоді дякую. Я просто докінчу. Я постарався вже спресувати виступ. Значить, ще раз кажу, по цій поправці, яку зараз обговорюємо, її, очевидно, можна підтримати, але давайте вернемося до попередньої, давайте проголосуємо, вилучимо звідти дипломатичну службу, а ще краще взагалі вилучимо цю норму, хай вона регулюється в спеціальних законах, кому коли йти на пенсію. Закон про держслужбу є, закон про дипломатичну службу є. там же ж не норми нарахування пенсії, не суми визначаються, а визначається термін виходу. Там є своя логіка. Давайте не ламати систему законодавства. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, група "Реформи заради майбутнього".
13:25:16
МОВЧАН П.М.
Шановний Володимире Михайловичу, треба відверто сказати, що закралася була помилка. І не треба сьогодні шукати якихось додаткових аргументів для того, щоб вирівняти ту помилку, яка була в ту ніч поспіхом проголосована. І тому, безперечно, потрібні були відверті коментарі, передовсім Сергія Леонідовича, віце-прем'єра, який сидів і контролював весь хід цього процесу законодавчого. Тому я хотів би почути його думку особисту щодо того, що сталося. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бондик, фракція Партії регіонів.
13:25:58
БОНДИК В.А.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, дійсно, реформувати потрібно і потрібно приймати цю норму, але я не згоден з нашим колегою з фракції "Реформи за майбутнє". Чому, тому що при колізії спеціального та загального закону діє, дійсно, спеціальний, але є Конституція. І тому, що уряд намагається реформувати відповідно до Конституції і провести пенсійну реформу, це шляхетна справа, йому потрібно тільки допомагати. Але я взяв слово тільки з того, що хочу звернутись до пана Тігіпка і пана Зайчука, які присутні у ложі уряду. Шановні колеги, потрібно звернути увагу на пенсійне законодавство. Коли буває так, що інколи пенсіонери, виконуючи загальні, так би мовити, общественные работы, наприклад, участь в избирательных комісіях, вони потім отримують меншу пенсію, тобто іде відрахування сукупного доходу. І Пенсійний фонд повинен на це звернути увагу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція номер 3. Прошу голосувати.
13:27:17
За-252
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, четверта пропозиція. Оголошую її. З огляду на дату розгляду цих пропозицій пропонується змінити дату набрання чинності цим законом на 1 жовтня 2011 року. У зв'язку з цим пропонується внести відповідні уточнення до абзаців 4-14 підпункту 4, 10-20 підпункту 8, 68-78 підпункту 17, 5-15 підпункту 19 пункту 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".
Будь ласка, запишіться. 5 хвилин. Прізвища народних депутатів прошу вивести на інформаційне табло. Юрій Кармазін, потім – Олег Ляшко. Юрій Кармазін. фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
13:28:08
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, і цей пункт, де стосується… поправки стосуються, коли можуть прокурори і слідчі, коли мають право піти на пенсію, також має дуже мало значення порівняно з тим, що ми залишаємо у законі антиконституційні положення.
Я вам нагадаю, що положення законів, якими обмежено обсяг соціальних гарантій окремих категорій громадян і пенсійні виплати, у тому числі і раніше призначені, розглядалися Конституційним Судом, і Конституційний Суд визнавав їх неконституційними. Це рішення Конституційного Суду 6 липня 1999 року, 20 березня 2002 року. Це рішення Конституційного Суду 11 жовтня 2005 року, 22 травня 2008 року. І все одно ви…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Ляшко, позафракційні. Плюс хвилину на виступ Олегу Ляшку передає Станіслав Аржевітін. Дві хвилини, таким чином.
13:29:22
ЛЯШКО О.В.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні громадяни України! От зараз, без перебільшення, епохальна мить в житті мільйонів з вас. У першу чергу українських пенсіонерів. Від того, як зараз проголосує провладна більшість, залежить, які ви будете отримувати пенсії і чи будете ви їх отримувати взагалі.
Адже той закон, який підготував нинішній уряд, який приймається нинішньою, протягується більшістю, він спрямований на одне – обмежити чисельність українських громадян, які мають право на отримання пенсій. Адже для того, щоб кожен з вас отримував пенсію, жінки мають мати 30 років страхового стажу, чоловіки 35, інваліди 15 років страхового стажу.
Мільйони українських громадян не мають можливості ні працювати, ні заробляти. Як наслідок, вони не матимуть цього страхового стажу і як наслідок, не матимуть пенсії. А ті, хто в решті-решт викашляє, вихаркає цей стаж, він може померти, не дочекавшись цієї пенсії! От до чого наш уряд, нинішня парламентська більшість приводить більшість українських громадян.
Отут колеги з більшості з такими сміхуйочками питали: дайте свої пропозиції. Я вам скажу наші пропозиції.
Перше. Скасувати у тому законі, який ви зараз будете голосувати, право на отримання депутатами, чиновниками річної матеріальної допомоги. Ні один громадянин України не отримує, виходячи на пенсію, 200 тисяч гривень матеріальної допомоги! Ви собі залишаєте. І уряд про це мовчить! Я пропоную заборони бути депутатами пенсіонерам, бути прем’єр-міністром пенсіонеру і іншим високопосадовцем. Молодь має працювати, а не пенсіонери! Десятки, які виходять на пенсію, які отримують сотні тисяч гривень матеріальної допомоги за рахунок державного бюджету, вони не дбають за інтереси українських громадян!
І тому, якщо ви хочете відновити соціальну справедливість, ви повинні, Володимире Михайловичу, наполягати на тому, щоб вилучити з тіла цього закону усі преференції, які залишаються для чиновників і для депутатів, лише тоді ви можете говорити про соціальну справедливість. Інакше цей закон не має права на життя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановний колего, прошу хвилинку, я висловлюю вам застереження і прошу не допускатись до тих слів, які у відповідному віці пишуть на парканах, це не додає, думаю, всім тут авторитету.
Я прошу вас і одночасно інформую, що цим законом передбачено вдвічі зменшення пенсій народним депутатам. Тому у мене закрадається таке враження, якщо ми не хочемо приймати таке рішення, то, очевидно, тому, що хочемо мати таку пенсію. Давайте хоч заради цього приймемо таке рішення.
Одну хвилиночку, я прошу вас, давайте будемо взаємоввічливими.
Михайло Чечетов, будь ласка.
13:32:26
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я еще раз прошу депутатов быть скромнее и год до выборов не использовать государственные деньги для самопиара, выкористовуя кошты, бюджет.
Закон объективен, закон реалистичен, и он отвечает сегодняшним финансово-экономическим реалиям и завтрашним. Здесь самое главное – нет обмана. Я уже говорил, что обман и популизм привел к тому, что через 20 лет мы не можем достичь уровня 1990 года. Этот закон закладывает перспективу, он закладывает правдивости начисления пенсии и понятность для людей.
И, естественно, абсолютная поправка абсолютно адекватна тому, что сегодня уже 6 сентября, и мы не можем вводить его с 1 сентября, а вводить его нужно с 1 октября. Поэтому я прошу проголосовать за эту поправку, и таким образом зажечь зеленый свет на путях введения этого закона в жизнь. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію номер чотири, я її перед обговоренням озвучував. Прошу голосувати.
13:33:47
За-245
Рішення прийнято.
Шановні колеги, і ще одне. У зв'язку з тим, що ми проголосували 4 поправки, то ці пропозиції по статті 131 враховані, то закон потребуватиме технічного доопрацювання в частині перенумерації відповідних пунктів розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".
Давайте, враховуючи таку ситуацію, я поставлю на голосування, щоб здійснити відповідну перенумерацію при підготовці остаточній закону на підпис. Прошу голосувати.
13:34:34
За-248
Таким чином, шановні колеги, рішення прийнято.
Тобто відповідно ж до Регламенту нам не потрібно голосувати в цілому, і рішення вважається прийнятим. Враховані ті поправки всі, уточнення, які дістали необхідну голосів, тобто більше ніж 226.
Шановні народні депутати, 2 фракції: фракція "Наша Україна – Народна самооборона" та фракція "БЮТ – "Батьківщина" звернулися із заявою про оголошення перерви на 30 хвилин. Вони готові виступити із заявою, в якій викладуть мотиви такого звернення. І прохання, по півтори хвилини будуть два виступаючих. Хто буде виступати? Арсеній Яценюк і Микола Томенко. Будь ласка, Арсеній Яценюк, а потім Микола Томенко.
13:35:42
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановний народ України! Сьогодні було дуже цікаво слухати виступ Президента України, хороші слова, але, на превеликий жаль, ці слова повністю розходяться з діями. Парламентська сесія почалась з того, що провладна більшість виправила Закон про пенсійну реформу. Мало того, що ви підвищили пенсійний вік, мало того, що ви пенсіонерів відправили на злиденне життя, ви щойно голосуванням скасували поправку, яка була внесена мною, яка вимагала від уряду України перерахунку пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів і збільшення цих пенсій на 334 гривні.
Те, що сьогодні робить провладна більшість, не що інше, як знущання над народом. Я вас можу запевнити, що опозиція звернеться до Конституційного Суду про визнання неконституційним цього рішення. І я вас можу запевнити, що за будь-яке ваше рішення вам треба буде нести відповідальність. У тому числі і за це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович Томенко, будь ласка.
13:36:58
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги! Опозиція загалом і фракція "Батьківщина" зокрема звертала увагу на те, що ми не заперечуємо необхідність проведення пенсійної реформи. Натомість вважаємо, що стратегія ідеології, як це робилося, є неконституційною, антинародною.
От сьогодні Президент сказав про те, що у нас активно здійснюються реформи і ще далі треба їх здійснювати. Натомість ситуація виглядає таким чином, що жодного серйозного рішення, жодної відповідальності голів обласних адміністрацій чи відповідних посадовців про необхідність гідної заробітної плати і створення робочих місць в Україні немає.
Я об`їздив протягом літа Україну і побачив, що голови обласних адміністрацій хизуються тим, скільки вони забрали з підприємців грошей для того, щоб один собі площу побудувать, інший – машину подарувати. Жоден голова обласної адміністрації не доповів скільки він створив робочих місць, які він створив умови для інвестицій, які він кошти залучив.
Сьогодні статистика, навіть те, що маємо, говорить про тотальне зменшення робочих місць серед малого і середнього бізнесу, про закриття підприємств, про рейдерські атаки на підприємства, які нормально працюють.
У мене запитання. Як ви, ліквідувавши реальну економіку, будете врятовувати цю економіку за рахунок того, що люди будуть платити більше в Пенсійний фонд і раніше виходити чи пізніше виходити на пенсію? Тому ще раз хочу сказати. Хибність цього курсу, де економіка тримається за рахунок бідних людей і пенсіонерів, де місцеві чиновники тримають свої місцеві бюджети і свої забаганки реалізують за рахунок поборів з кожного ларька, магазина, ресторану чи з підприємництва, це погано закінчиться. Погано закінчиться тому, що чекає і серйозна світова криза, і країна не готова зустріти цю світову кризу. Тому я переконаний, якщо не буде змінено уряд, якщо не буде змінена стратегія економічної політики, ми попадаємо в надзвичайно непростоу ситуацію.
Ми як опозиція готові бути конструктивними в частині реальних пропозицій. Але історія з Пенсійною реформою показує, що поки що немає стратегії реформ в інтересах українського народу. Тому дану пенсійну реформу ми будемо оскаржувати в Конституційному Суді, вважаючи її неконституційною і антинародною.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо виконання військового обов'язку). Доповідач – перший заступник міністра оборони Можаровський Володимир Миколайович, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.
Комітет пропонує розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
13:39:51
За-231
Рішення прийнято.
Володимир Миколайович, будь ласка.
МОЖАРОВСЬКИЙ В.М.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, законопроект підготовлений з метою вдосконалення законодавства з питань проходження громадянами України військової служби в мирний час та особливий період.
Передбачається, по-перше, запровадити новий вид військової служби - військову службу за призовом в особливий період для громадян, які призиватимуться для укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань при оголошенні мобілізації та підчас наступних призовів в воєнний час, це дозволить регулювати відносини громадян цієї категорії з державою та визначити їх соціальний, правовий статус під час проходження військової служби, крім того, визначити строки проходження військової служби в особливий період категорій військовослужбовців, які можуть бути звільнені з військової служби в цей період та підстави для звільнення.
По-друге, законопроект дозволить уточнити та доповнити перелік підстав, за якими військовослужбовці строкової служи та офіцери, які в мирний час проходять службу за призовом, можуть бути звільнені достроково.
В-третіх, уточнити початок проходження строкової військової служби.
Також законопроектом передбачається уточнити норми щодо здійснення переатестації військовослужбовців, колишніх працівників органів прокуратури, які мають класні чини для присвоєння їм військових звань в залежності від рівня класу, чину в разі прийняття їх на військову службу; порядок військового обліку у військових комісаріатах громадян, які направлені для проходження альтернативної служби.
Реалізація законопроекту додаткових витрат коштів не потребує. Прошу прийняти законопроект за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолія Степановича Гриценка.
13:42:06
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет одноголосно проголосував на підтримку цього законопроекту і просить Верховну Раду проголосувати за нього у першому читанні. Наголошую: у першому читанні, оскільки те, що пропонується – абсолютно нормальна основа для уточнення законодавчої бази комплектування Збройних Сил на випадок воєнного часу, але там є деякі серйозні зауваження, які Міністерство оборони обіцяло врахувати до другого читання, і ми це зробимо силами комітету. Просив би підтримати у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто наполягає на обговоренні цього питання? Комітет відпрацював документ і пропонує прийняти його за основу. Немає заперечень?
Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо виконання військового обов'язку), реєстраційний номер 8362. Прошу голосувати.
13:43:26
За-277
Рішення прийнято.
Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" (щодо застосування зброї в мирний час), реєстраційний номер 8551. Голова комітету також пропонує розглянути це питання за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію.
13:44:02
За-235
Рішення прийнято.
Доповідач – перший заступник міністра оборони Володимир Миколайович Можаровський, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.
Шановні колеги! Нам можна було б розглянути питання, пропозицію в такий спосіб: щоб ми продовжили ранкове засідання, розглянули питання, визначені розкладом на сьогодні, і мали можливість десь скажімо з 15 години працювати в комітетах. Якщо немає застережень, то я потім таку пропозицію поставлю на голосування, але після завершення розгляду цього питання. Будь ласка.
МОЖАРОВСЬКИЙ В.М. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України! Проект закону розроблено Міністерством оборони за дорученням Президента України з метою розширення кола випадків використання зброї та бойової техніки Збройними Силами в мирний час.
Діюче законодавство дозволяє участь підрозділів Збройних Сил у міжнародних антипіратських та антитерористичних операціях. На сьогодні Військово-морські сили Збройних Сил залучаються до участі в антипіратській операції Європейського Союзу "Аталанта", антитерористичних операціях, активні зусилля чорноморської групи "Блексіфор", операції "Чорноморська гармонія". Участь у цих операціях вимагає за певних умов застосування зброї та бойової техніки Збройних Сил України, насамперед, для оборони військовослужбовців та кораблів у відкритому морі, відбиття піратських нападів на морські або повітряні судна в разі протидії терористичним актам тощо. Норми міжнародного права також передбачають застосування зброї підрозділами, які беруть участь в міжнародних операціях відповідно до рішень Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй.
Однак, національне законодавство на даний час не дозволяє застосовувати зброю під час виконання зазначених завдань поза межами держави і не захищає командирів кораблів військових частин, підрозділів Збройних Сил в разі прийняття ними відповідних рішень.
Прийняття даного акту дозволить привести законодавство держави у відповідність до норм міжнародного права з питань боротьби з тероризмом та піратством, створити правові підстави для залучення Збройних Сил України до міжнародних антитерористичних та антипіратських операцій.
Реалізація законопроекту додаткових фінансових витрат не потребує. Враховуючи актуальність питання, прошу підтримати зазначений проект закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолія Степановича Гриценка.
13:46:39
ГРИЦЕНКО А.С.
Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Цей законопроект підготовлений більш якісно, і комітет одноголосно, підкреслюю, одноголосно, просив би, якщо буде згода зала, прийняти його в першому читанні і одразу в цілому.
Це правильний законопроект, оскільки він уточнює ті загрози, які насправді носять транскордонний і глобальний характер, ті загрози, в локалізації яких братиме участь наша армія, не залежно від того блоковий чи позаблоковий статус і зараз бере участь. Це той закон, в якому не треба шукати якихось внутрішніх завдань, які ускладнюють проблеми влада-опозиція. Це завдання обороноздатності держави. І він насправді має позитивне навантаження.
Я думаю, що зала вчинить вірно, якщо проголосує за основу, а потім в цілому. Просив би підтримати таке рішення комітету, прийняти одноголосно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, комітет відпрацював законопроект і вважає, що його можна було прийняти за основу і в цілому. Є застереження? Немає.
Тоді, зважаючи на вашу одностайність, на вашу волю, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" щодо застосування зброї в мирний час (реєстраційний номер 8551). Прошу голосувати.
13:48:24
За-275
Рішення прийнято. Тобто закон прийнято.
Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про природні монополії" (щодо діяльності на суміжних ринках).
Да, і щодо пропозиції. У нас тут, ви знаєте, який визначений перелік, можна було б прийняти рішення працювати без перерви, завершити розгляд питань, визначених розкладом, і тоді присвятити решту часу для роботи в комітетах в і фракціях. Але треба проголосувати за таку пропозицію. Я її ставлю на голосування. Прошу підтримати.
13:49:19
За-260
Рішення прийнято.
Шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про природні монополії" (щодо діяльності на суміжних ринках) (реєстраційний номер 8358). Заступник голови комітету
Олексій Плотніков пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.
13:49:55
За-233
Рішення прийнято.
Доповідач – заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Петрович Павленко, будь ласка.
ПАВЛЕНКО В.П. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про природні монополії", який підготовлено на виконання Указу Президента України про концепцію вдосконалення державного регулювання природних монополій з метою вдосконалення переліку видів діяльності, що підлягають регулюванню та вдосконаленню механізмів регулювання у сфері природних монополій.
Даним законопроектом визначається термін на дискримінаційний доступ до мережі або інфраструктури суб'єкта природної монополії та вносяться доповнення до принципів регулювання діяльності та обов'язків суб'єктів природних монополій щодо рівності умов доступу споживачів до послуг, пов'язаних з користуванням мережею або інфраструктурою суб'єкта природної монополії, що сприятиме запобіганню зловживанням монопольним становищем.
Крім того, законопроектом вносяться зміни до особливостей ліцензування діяльності у сфері природних монополій та на суміжних ринках. В частині вимоги конкретизації номенклатури і обсягу товарів і послуг, безпеки товарів і послуг показники технічних або технологічних характеристик товару, суб'єктів господарювання, що діють у цій сфері. Позитивним фактором законопроекту є також надання національним комісіям з регулювання природних монополій додаткових повноважень щодо визначення критеріїв суміщення суб'єктами господарювання діяльності з виробництва реалізації товарів і послуг на ринку, що перебуває у стані природної монополії та на відповідних суміжних ринках.
З прийняттям проекту закону забезпечується рівний недискримінаційний доступ суб'єктів господарювання, що впроваджують діяльність на суміжних ринках до мереж або інфраструктури суб'єктів природних монополій, що призведе до спрощення діяльності суб'єктів господарювання та зменшення проявів монополізму.
Кінцевим ефектом від впровадження зазначеного законопроекту повинно стати покращення інвестиц…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПАВЛЕНКО В.П. Враховуючи викладене, прошу прийняти проект Закону про внесення змін до Закону "Про природні монополії" за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.
Олексій Плотніков, заступник голови комітету.
13:52:41
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики 14 червня 2011 року (протокол засідання № 66) розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про природні монополії" (реєстраційний номер 8358 від 7.04.11 року).
Розглядаючи цей законопроект, народні депутати, члени комітету висловили цілу низку зауважень щодо необхідності досконалого доопрацювання з наступних причин. По-перше, недоцільним є встановлення особливості ліцензування діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (це стаття 7). Запропоновані ліцензійні умови впровадження певних видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що діють на суміжних ринках, містять неконкретизовані поняття.
Є претензії у народних депутатів до статті 14, до статті 5 та до інших статей, які свідчать про те, що над текстом цього законопроекту треба працювати. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України від 1.06.2011 року своїм висновком підтримує прийняття проекту за результатами розгляду в першому читанні за основу з наступним врахуванням висловлених ним зауважень та пропозицій.
Таким чином, Комітет з питань економічної політики рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про природні монополії" направити на доопрацювання. Спасибі.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є бажаючі взяти участь обговоренні? Немає?
Тоді я ставлю пропозицію профільного комітету про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про природні монополії" (щодо діяльності на суміжних ринках). Прошу голосувати.
13:54:55
За-256
Законопроект прийнято в першому читанні.
Розглядаємо. Будь ласка, Чечетов, мікрофон.
13:55:10
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Сегодня и Президент акцентировал внимание на стратегической задаче эффективности проведения приватизационной политики. И у нас следующий вопрос связан с приватизацией. И поскольку есть отдельные элементы несогласования. Поэтому просьба перенести рассмотрение, чтобы очень тщательно и я бы сказал, аргументировано подготовили этот законопроект и выступление. Для того, чтобы было понятно и ясно, что, зачем и почему. Потому что не полностью все согласованно. Просьба перенести этот законопроект, рассмотрение. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, будь ласка.
13:55:48
БОНДАР О.М.
Адам Іванович, я щось не розумію процедуру. Уряд подав законопроект, комітет розглянув. Є рішення комітету. Що ми будемо переносити? Де ми будемо що узгоджувати? Хай уряд відкличе цей законопроект і продовжить узгодження. Ну, що це за процедура? Я не розумію, Комітет розглянув вже, є рішення. Причому позитивне рішення комітету, що повинно влаштовувати партію влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, але, мабуть, у Партії регіонів, у влади є ще свій резон, що, дійсно, у виступі Президента особливо було наголошено на цьому питанні, і поставлене завдання перед Кабінетом Міністрів зробити це.
Тобто я не виключаю, Олександре Миколайовичу, я не виключаю, що після виступу Президента Кабінет Міністрів зробить те, що ви пропонуєте, що він відкличе цей законопроект і внесе новий.
Була пропозиція, ставлю її на голосування. Хто за те, щоб перенести розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (реєстраційний номер 8723). Прошу голосувати.
13:57:06
За-255
Розгляд законопроекту перенесено.
На запитання, що це дасть, я кажу, що це дасть можливість Кабінету Міністрів виконати вказівки Президента. Ми вже прийняли рішення про перенесення. Верховна Рада має право таке зробити, тобто Верховна Рада права.
Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (щодо механізму контролю продукції, яка містить ГМО) (реєстраційний номер 8494), законопроект від Кабінету Міністрів. Є пропозиція розглянути його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.
13:58:09
За-228
Підтримана пропозиція.
Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Петрович Павленко. Підготуватись від комітету Луцькому.
ПАВЛЕНКО В.П.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробовуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів".
Необхідність внесення змін до зазначеного закону обумовлено двома основними факторами: перше – це необхідність запровадження механізму відстеження продукції, яка містить генетично модифіковані організми або утримання з їх використанням, другий фактор – це надання повноважень Кабінету Міністрів України визначити наукову установу, уповноважену на виконання функцій науково-методологічного центру з питань випробовувань ГМО, а також визначення основних повноважень такого центру.
Суть запропонованого законопроектом механізму відстеження продукції, яка містить ГМО, полягає в тому, що суб'єкти господарювання, які вперше вводять в обіг таку продукцію, повинні складати письмову декларацію. Копії декларацій передаються по всьому ланцюгу постачання продукції від одного суб’єкта господарювання до іншого.
Визначення наукової установи, уповноваженої на виконання функцій науково-методологічного центру з питань випробовування ГМО, дозволить забезпечити достовірність результатів лабораторних випробувань щодо визначення вмісту ГМО.
Прийняття законопроекту дозволить суб’єктам господарювання заощадити кошти на проведенні дослідження продукції щодо вмісту ГМО та водночас посилить їх відповідальність за обіг цієї продукції, державі вдосконалити систему державного нагляду і контролю за обігом цієї продукції, населенню – мати достовірну інформацію про продукцію, яка містить ГМО або отримана з її використанням.
З огляду на поглиблення інтеграції України в світовий економічний простір, в тому числі шляхом створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, існує нагальна потреба в запровадженні правил, що існують в європейських державах. Адаптація законодавства до законодавства Європейського Союзу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПАВЛЕНКО В.П. …використати досвід правового регулювання в цій сфері, вже напрацьований в державах-членах ЄС. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Від комітету перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Максим Луцький, будь ласка, 2 хвилини.
14:01:00
ЛУЦЬКИЙ М.Г.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Комітет з питань науки і освіти розглянув законопроект "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" і рекомендує прийняти його в першому читанні.
Питання йде про створення в Україні інфраструктури та системи відстеження і безпечного використання у відкритій системі продукції, що містить ГМО.
Законопроектом передбачається запровадження правил декларування суб`єктами господарювання нової продукції, що містить ГМО, а також порядок створення, повноваження та функції науково-методологічного центру з питань випробування ГМО. Крім створення колекції та бази даних ГМО науково-методологічний центр з питань випробування ГМО має здійснювати науково-методологічну координацію діяльності випробувальних лабораторій з визначення вмісту ГМО в продукції, створення яких розпочато у 2010 році за рішенням уряду.
Законопроект відповідає вимогам Регламенту ЄС №1830/2003 Європейського парламенту про можливості контролю та ІТ-котування*** генетично модифікованих харчових продуктів та кормів, якими запроваджується механізм відстеження продукції, що містить ГМО.
Законопроект підтриманий Головним науково-експертним управлінням і рекомендується для прийняття у першому читанні. Управління пропонує, крім зазначених вище питань, визначити базові вимоги до випробувальних лабораторій. Також вважає, що це питання вже врегульовано статтею 9 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", якою установлюються загальні вимоги до лабораторій, що проводять оцінку безпечності та якості харчових продуктів. Тому пропоную підтримати законопроект і рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є бажаючі взяти участь у обговоренні? Запишіться, будь ласка.
Камчатний. За ним – Лук`янова.
14:03:09
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Камчатний, депутатська група "Реформи заради майбутнього".
Наша група зазначає надзвичайну актуальність цієї проблеми і доцільність прийняття цієї законодавчої ініціативи. Адже в Україні давно назріла необхідність встановлення чіткої процедури відстеження обігу продукції, яка містить ГМО, або отримана з їх використанням. Наші громадяни повинні мати право на достовірну інформацію щодо ГМО і це дуже надзвичайно важливий крок, в тому числі і до нашої інтеграції в європейський простір, європейську сім'ю, яка давно вже ці речі відстежує, має необхідні механізми, необхідні лабораторії.
Законопроект враховує положення відповідного регламенту Європарламенту та Ради від 22.09.2003 року і тому ця законодавча ініціатива має право на підтримку, наша група його підтримує. Єдине побажання, щоб ці лабораторії, ця наукова установа була визначена як можна швидше, щоб наші громадяни отримували достовірну інформацію щодо продукції, яка містить ГМО. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Лук'янова, за нею – Смітюх.
14:04:29
ЛУК’ЯНОВА К.Є.
Шановні колеги! Мій виступ скоріше спрямований як питання до уряду України. Я буду голосувати за даний законопроект, тому що контроль – це добре. Але в мене є питання. Суспільство немає відповіді сьогодні ні від світових науковців, ні від українських, який остаточний вплив генно-модифікованих організмів на організм людини і на їх репродуктивні можливості в подальшому. Тому питання до уряду: чи недоречно розглянути питання на уряді і в Верховній Раді взагалі про відмову використання генно-модифікованих організмів в Україні? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Георгій Смітюх, будь ласка.
14:05:10
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, дуже приємно, що, накінець, це питання стоїть в Верховній Раді. Тому що ви пам'ятаєте, як неодноразово вже питання стояло в тому плані, що потрібно створити нам лабораторії, які би перешкоджали ввозу всякого непотребу, того, що годують наше населення, від чого наше населення потім боліє, потім хворіє, а потім помирають люди. Не визначено багато продуктів, яким чином вони впливають на здоров'я людини, але, на жаль, ці продукти розповсюджені на Україні. Ніхто сьогодні немає жодного реєстру, які продукти були завезені, в якій кількості вони розповсюджені на… від рослинного до живого, живих організмів, цієї статистики немає. І дуже приємно, що уряд перші кроки робить.
Я підтримую тут колегу, яка виступала тільки що з пропозицію, взагалі, якщо не визначено або неясність у тому плані, чи впливає, чи не впливає, якщо цього не доведено, що воно не впливає, його треба забороняти на Україні взагалі розповсюджувати. Якщо дивитися канал СТБ, який деколи транслює, доводить до людей, які харчі ми споживаємо, то там просто жахи в цьому плані нам ввозяться.
Тому я пропонував би цей законопроект обов'язково підтримати, по-перше, і швидше їх створити, ці лабораторії, а по-друге, до уряду звертаюся теж з такою пропозицією: запропонувати заборону ввозити продукцію, яка не містить достовірної інформації у тому плані, чи вона впливає, чи не впливає на здоров'я людини. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Фракції, які не мали можливості виступити. Одна хвилина – Шкіль.
14:06:51
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Я вважаю, що ми просто в цій ситуації маємо вийти на таке поняття, як світові норми. От є світові і європейські норми. І ми, звичайно, можемо придумати свої індивідуальні, українські. Заборонити, нічого не ввозити, нічого не виробляти. До речі, про шкідливість і СТБ, то найшкідливішим продуктом є в світі горілка. Ну, давайте, забороніть, спробуйте, прийміть тут закон, от ви правляча партія, більшість у парламенті, і наважтеся перед виборами і забороніть вживання горілки, саме горілки, а не спиртного в Україні.
Тому я вважаю, що це, ну, здебільшого просто популізм і певне бажання потрафити суспільним інтересам, бо говорити про те, що мало досліджений вплив ГМО на репродуктивні функції… Звичайно, не досліджений, так само, як і шкода не досліджена. Але точно досліджено, що нам вихлопи з автомобілів заважають. Давайте ми тут попрацюємо, давайте ми збережемо свою природу і екологію тим, що справді забруднює. Дякую. Цей закон підтримувати не варто. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук.
14:07:57
ВАЩУК К.Т.
Спасибі, шановний Адаме Івановичу. Шановні колеги, звичайно, ми маємо лише вітати ініціативу уряду, вона хороша. І перший крок зроблений до унормування системи контролю за продуктами, містять чи не містять ГМО. Але це лише перший крок. І цей закон можна прийняти тільки в першому читанні.
Чому. Тому що там не чітко виписані можливості тих лабораторій, якщо ці лабораторії будуть створені і працюватимуть тільки, що вони самі вважатимуть, що їм перевірити, скільки перевірити, то це нічого не дасть. Має бути виписаний механізм, чіткий механізм, що всі продукти, які йдуть на стіл споживача все-таки проходили таку апробацію, особливо ті, які завезені з-за кордону. Бо все-таки шкода від ГМО є, і вона…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Обговорення питання завершено. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів" (щодо механізму контролю продукції, яка містить ГМО), законопроект за номером 8494. Прошу голосувати.
14:09:46
За-263
Прийнято рішення.
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг, (реєстраційний номер 8319). Є пропозиція за скороченою процедурою, прошу підтримати.
14:10:17
За-221
Підтримана пропозиція.
Слово має віце-прем'єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Леонідович Тігіпко. Підготуватись Валерію Сушкевичу.
ТІГІПКО С.Л.
Шановні народні депутати! Шановні пані і панове! Уряд просить вас розглянути проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо надання соціальних послуг.
Метою закону є вдосконалення системи надання соціальних послуг особам, які потрапили в складні життєві обставини та потребують допомоги держави. На сьогодні в Україні за участю держави, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування створено велику мережу закладів та установ, що надають соціальні послуги, які налічують 736 територіальних центрів соціального обслуговування, 324 будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, 207 реабілітаційних установ для інвалідів, 60 закладів для бездомних осіб, 1 тисяча 368 центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Соціальні послуги в цих установах отримують близько 3 мільйонів українців.
Водночас діюча система соціального обслуговування не відповідає міжнародним стандартам. Послуги здебільшого орієнтовані на догляд у стаціонарних закладах, а не на обслуговування в умовах, наближених до родинних. Соціальні послуги є малоефективними та низької якості через відсутність державних стандартів, соціальних послуг і відповідної конкуренції. Недосконале планування надання послуг на всіх рівнях, недосконала система контролю, відсутні механізми державного та незалежного моніторингу оцінки ефективності діяльності соціальних служб та їх працівників, повільний розвиток ринку на державних надавачів послуг через відсутність чіткого механізму, закупівля соціальних послуг у цих надавачів.
Запропонований для вашого розгляду законопроект розроблено з урахуванням міжнародного досвіду і є першим кроком у напрямі реформування системи соціальних послуг та наближення її до стандартів Європейського Союзу. Законопроектом передбачено, внести зміни до трьох чинних законів, а саме: про об'єднання громадян, про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, про соціальні послуги.
Зміни спрямовані на, перше, надання права об'єднанням громадян безпосередньо здійснювати господарську діяльність без мети…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
ТІГІПКО С.Л. Друге. Ми вводимо поняття стандартів і буде чітко визначено, що таке стандарт соціальної послуги.
Третє. Визначення потреб громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, конкретних видах соціальних послуг і дасть можливість планувати такі послуги.
Ми пройшли, обговорювали законопроект в комітеті, комітет підтримує. Головне науково-експертне управління Верховної Ради має свої зауваження, але теж в цілому підтримує. Законопроект не потребує додаткових грошей. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевич Валерій Михайлович, будь ласка.
14:13:27
СУШКЕВИЧ В.М.
Дякую, Адаме Івановичу. Валерій Сушкевич, голова Комітету Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".
Шановні колеги, комітет розглянув на своєму засіданні проект Закону про внесення змін щодо надання соціальних послуг (8319), поданий Кабінетом Міністрів України. Хочу сказати, що взагалі на самому початку створення цього закону, Закону про соціальні послуги, сподівання були і залишаються великими, тому що дійсно, як було вже сказано, цей закон сповідує основи соціальних варіантів соціальної підтримки і соціальних послуг як інструмент соціальної захищеності, додаткової соціальної захищеності людей, які потребують цієї допомоги.
До речі, деякі пострадянські країни дуже ефективно використали, зокрема прибалтійські країни, використали цей закон і цей напрямок соціальних послуг для поліпшення соціального становища своїх громадян.
Тому комітет підтримав законодавчу ініціативу уряду в цьому напрямку. Але на засіданні комітету було зазначено необхідність доопрацювання деяких ключових моментів, зокрема категорично комітет проти того, щоб була вилучена як соціальна послуга, витрати і соціальні послуги, як матеріальна допомога, також послуги з професійної реабілітації, питання, пов'язані з тим, що торкаються термінологічних питань, замість "осіб похилого віку" – "громадяни похилого віку" і таким чином вилучається можливість надання соціальних послуг іншим громадянам, які не є громадянами України, а також деякі інші моменти, які торкаються критеріїв надання соціальних послуг по факту середньомісячного сукупного доходу або сімей, або самої людини, яка потребує цієї допомоги.
За підсумками обговорення є узгоджена позиція з Міністерством праці і соціальної політики щодо доопрацювання відповідних положень законопроекту у другому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
14:15:39
СУШКЕВИЧ В.М.
Тому є можливість доопрацювання цього законопроекту. І на своєму засіданні комітет підтримав прийняття цього законопроекту в першому читанні. Головне науково-експертне управління вважає, що цей законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Інші не наполягають, крім двох фракцій?
Тоді, будь ласка, Сухий і Зарубінський.
14:16:17
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги! Сьогодні, в святковий день проведення Урочистого засідання до 20-річчя поновлення української державності, хочу всім нагадати, що Україна має давню і славну традицію становлення і розвитку системи соціальних послуг.
Ще у 996 році київський князь Володимир запровадив статутом норму, за яким десятину від прибутку надавалась монастирям і церквам, яким було зобов’язання надавати соціальні послуги пристарілим, бездомним або покаліченим людям. Козаки мали спеціальні підрозділи, які особливо розвинулися за часів Богдана Хмельницького. Кошти, зароблені під час військових походів, виділялися для того, аби утримувати стареньких козаків, покалічених, вдів і дітей або козаків-інвалідів.
Цей закон з часом, який минув після 2003 року, хочу вам нагадати, саме тоді було прийнято Закон про соціальні послуги, давним-давно виникла необхідність, про яку казав голова профільного комітету, вдосконалити сам понятійний апарат. І вдосконалити систему, з’ясувати, кому надаються ці послуги і хто має право надавати ці послуги. Тому я особливо, я вітаю внесення змін до Закону про громадські організації. Бо, шановні колеги, ніхто краще, ніж громадські організації, ніж волонтерські організації, вони у світі визнані самими професійними, – саме вони повинні займатися наданням цієї допомоги. Саме їм має бути розміщене державне соціальне замовлення.
Якщо ми цього доб’ємося, досягнемо, таким чином ми зробимо ще один рішучий крок на шляху розбудови громадянського суспільства.
І ще одна надзвичайно важлива ситуація. Є ще один Закон про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії. У нас відбулися розбіжності. Ми до цього часу дуже часто розділяли соціальні послуги – це соціальне обслуговування. Нічого подібного. Соціальні послуги передбачають і надання матеріальної допомоги. Ми не повинні втратити цей надзвичайно важливий аспект, саме він дає нам можливість адресно надавати соціальну послугу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо.
Олег Зарубінський, Народна Партія, фракція.
14:18:45
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги!
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.
Дійсно, вважаю, що цей законопроект достатньо прогресивний. І знаєте чому? Тому що тут пропонується те, що у нас немає у багатьох законодавчих актах, тут є глосарій, тобто визначений термін, що, власне, вважати цільовою соціальною групою, державними мінімальними стандартами в якості соціальних послуг, тощо.
Ви знаєте, часто проблеми виникають не з того, що люди сперечаються із змісту пропозицій, а тому що по-різному трактують ті чи інші терміни. Взагалі вважав би, виходячи з того, що пропонується в цьому законопроекті, що, коли ми або приймаємо нові закони, або вносимо зміни, то там, де немає визначення термінів, воно має з'явитися, воно має сприйматися всіма однаково. Це правильно з точки зору, мені здається, законотворчої юридичної техніки. Сам підхід, коли визначаються мінімальні стандарти і якості, і переліку послуг, теж є, безумовно, прогресивним і варто підтримувати.
Ще раз хочу сказати, законопроект правильний. Єдине, я хотів би погодитися у частині пропозицій Валерія Сушкевича з приводу того, що виключається із статті 5 Закону "Про соціальній послуги" одне положення, і положення стосується професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, цитую: "комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість". Мені здається, що це дуже важлива складова, дуже важлива складова. У тому числі, можливо, те, що ми недооцінюємо інформаційні послуги для цих людей, бо вони обмежені за своїми можливостями, обмежені в русі, обмежені у логістиці, як-то кажуть, і їм інформація не менш необхідна, ніж надання професійної реабілітації.
Думаю, що у першому читанні варто підтримувати це законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 8319 про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг. Прошу голосувати.
14:21:16
За-255
Рішення прийнято.
Розглядаємо питання: проект Закону про оголошення природних територій міста Скадовська Херсонської області курортом державного значення (реєстраційний номер 8573).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
14:21:47
За-219
Пропозиція підтримана.
Доповідає перший заступник міністра культури Юрій Петрович Богуцький, будь ласка. Підготуватися Суслову. Є Євген?
БОГУЦЬКИЙ Ю.П.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про оголошення природних територій міста Скадовська Херсонської області курортом державного значення розроблено відповідно до Закону України "Про курорти" та на виконання Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні". Метою цього законопроекту є оголошення природних територій міста Скадовська Херсонської області курортом державного значення, який дасть можливість перетворити цю зону у високорентабельну галузь економіки, створить сприятливі умови для ефективного і раціонального використання природних, лікувальних, матеріально-технічних та людських ресурсів регіону.
Слід зауважити, що місто Скадовськ та прилеглі території є уже розвиненою інфраструктурою з давніх часів. Тут винайдено і відкрито корисні води лікувального характеру, запаси лікувальних грязей в достатній кількості, прекрасна акваторія для дитячого відпочинку, морські пляжі – все це дає можливість, як то кажучи, звернути увагу на цей курорт. Сьогодні там діє 15 санаторно-оздоровчих курортних закладів.
Нормативно-правовий акт відповідає Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна влада".
Відповідно до регламенту Кабінету Міністрів законопроект погоджено з заінтересованими органами і виконавчої влади та Херсонською обласною радою і Херсонською обласною державною адміністрацією, а також опрацьовано в комітетах Верховної Ради України.
Просимо прийняти закон в першому читанні, якщо це можливо, і в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Доповідав патріот Скадовська.
Так, хто проти Скадовська? Ви знаєте, що наш там санаторій є? Зробимо його державним. Немає заперечень? Ніхто не наполягає на обговоренні?
Тоді я ставлю пропозицію профільного комітету, а профільний комітет пропонує прийняти за основу і в цілому як закон про оголошення природних територій міста Скадовська Херсонської області курортом державного значення (реєстраційний номер 8573). Прошу голосувати.
14:24:56
За-252
Закон прийнято. Дякую.
Розглядаємо питання – проект Закону про оголошення природних територій міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення (реєстраційний номер 8574). Є пропозиція – за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.
14:25:28
За-210
Підтримано.
Юрію Петровичу, будь ласка, доповідайте думку Кабміну.
БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Цей законопроект теж розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2009 рік відповідно до Закону України "Про курорти".
Цей курорт, я не буду сильно розказувати, яке він значення має для санаторно-лікувального процесу в Україні. Хотів би лише зауважити, що він має історичні традиції, високопрофесійний професіонал, який працює в санаторно-лікувальних закладах, в цьому, в цій зоні працює вісім санаторно-курортних закладів, але вони мають крупну таку інфраструктуру. Щорічно цей курорт відвідує майже 45 тисяч осіб… громадян нашої держави та громадяни зарубіжжя, він має унікальне значення в системі оздоровчих закладів України.
Також нормативно цей правовий акт відповідає Програмі економічних реформ. Відповідно до регламенту Кабінет Міністрів України законопроект погоджено з заінтересованими центральними органами виконавчої влади, Полтавською обласною радою та обласною державною адміністрацією, опрацьовано в комітетах Верховної Ради України, також єсть прохання і пропозиція: прийняти закон в першому читанні та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрію Петровичу, поясніть всім людям, щоб розуміли, що дає приставка "курорт державного значення".
БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Приставка "курорт державного значення" – це мається такий… зона, вона є цілісна, і вона не дозволяє, як то кажучи, відчужувати відповідні території, визначає межі цих територій. І ті прикрі випадки, які бували в інших курортних зонах України, які не захищені відповідним законом, то дає можливість розвиватися, залучати інвесторів, зберегти територію і таким чином має розвиток.
Я хотів би зауважити, що сьогодні в Україні рішенням ще Радянського Союзу та Ради Міністрів України було визначено 15 курортів республіканського значення. На сьогоднішній же день мають такий статус згідно законів Верховної Ради лише чотири: це Бердянськ, Саки, Хмілів та Слов'янськ. Сьогодні, якщо буде вами прийнято рішення, ще два санаторія приєднається. Це захист інтересів лікувально-оздоровчих закладів громадян України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А вони мають право бути приватизованими?
БОГУЦЬКИЙ Ю.П. Вони? Ні. По-моєму, ні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а у мене сумніви. Тобто ми даємо можливість для того, щоб потім прийшов інвестор, про якого ви говорите, і завдяки нашому рішенню взяв на багато більшу територію, ніж можна.
Я розумію, що курорт державного значення – це треба, щоб державна підтримка цьому курорту була. А ми просто встановлюємо межі. Ну, але це питання зрозуміле. Дякую, Юрію Петровичу, сідайте, будь ласка.
Є також пропозиція профільного комітету, зважаючи на те, що "не той тепер Миргород, Хорол-річка не та", прийняти в цілому Закон "Про оголошення природних територій міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення" (реєстраційний номер 8574).
Ставлю пропозицію про прийняття в цілому як закону на голосування. Прошу голосувати.
14:29:30
За-260
Прийнято рішення.
Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (реєстраційний номер 8359).
Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
14:29:57
За-219
Пропозиція підтримана.
Доповідає заступник міністра внутрішніх справ Дмитро Михайлович Ворона, будь ласка, дві хвилини. Підготуватися Мироненку від комітету.
ВОРОНА Д.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Законопроектом пропонується вилучити зі статті 30 Закону України "Про дорожній рух" норму щодо необхідності отримання свідоцтва про погодження конструкції механічного транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при здійсненні провадження господарської діяльності з виробництва механічних транспортних засобів.
Враховуючи те, що законодавством передбачена обов’язкова сертифікація транспортних засобів перед їх серійним виробництвом, скасування вищевказаного свідоцтва дозволить уникнути дублювання інструментів державного контролю за відповідністю конструкцій транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху під час їх виробництва.
Разом з тим при здійсненні господарської діяльності із переобладнання транспортних засобів в разі переобладнання п’яти та більше транспортних засобів сертифікація не застосовується, тому зазначене свідоцтво буде відігравати важливу роль в контролі за безпечністю внесення змін до конструкції транспортних засобів під час їх переобладнання суб’єктами господарювання.
Прийняття законопроекту дозволить зменшити адміністративний вплив з боку держави на суб’єктів господарювання, що здійснюють впровадження господарської діяльності з виробництва транспортних засобів. Реалізація зазначеного законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, прошу вас всіх підтримати, дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Михайловичу. Сідайте, будь ласка.
Михайло Іванович Мироненко, голова Комітету з питань транспорту та зв’язку.
14:31:46
МИРОНЕНКО М.І.
Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (реєстраційний номер 8359), поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою законопроекту є зменшення адміністративного впливу з боку держави на суб’єкти господарювання, що здійснюють провадження господарської діяльності з виробництва транспортних засобів. Передбачається внесення змін до статей 30-ї, 32-ї Закону України "Про дорожній рух" в частині вилучення необхідності отримання свідоцтва про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Міністерство інфраструктури України вважає, що такі зміни можуть бути схвалені тільки з врахуванням висловлених зауважень стосовно того, що допуск до експлуатації переобладнаних автобусів необхідно здійснювати лише шляхом проведення спеціальних випробувань та оформлення сертифікату на відповідність вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів.
Враховуючи вищенаведене та результати обговорення на засіданні, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України зазначений проект Закону України прийняти за основу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А чому не в цілому?
МИРОНЕНКО М.І. Я відповім. Тому що на двох засіданнях цей законопроект розглядався. Там ще є певні неузгодженості, які треба буде підготувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коротше, Міністерство внутрішніх справ "за", але Міністерство інфраструктури "проти". Зрозуміло.
Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Запишіться, будь ласка.
Так, будь ласка, Сулковський.
14:34:13
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Слово Пачесюку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пачесюк мікрофон, будь ласка. За ним – Каплієнко.
14:34:23
ПАЧЕСЮК С.Н.
Шановні колеги, зазначений законопроект необхідно підтримати. Зокрема він передбачає отримання свідоцтва про погодження конструкцій транспортного засобу у разі переобладнання. Оскільки здійснення господарської діяльності із переобладнання не підлягає обов’язковій сертифікації, то така норма дозволить забезпечити, перш за все, державний контроль за відповідність конструкцій переобладнаних засобів і зменшить ті негативні явища по відповідальності за аварії, які в нас сьогодні мають велике місце в Україні. Пропоную підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Каплієнко.
14:35:20
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Ви знаєте на засіданні депутатської групи "Реформи заради майбутнього" ми обговорювали цей законопроект і прийшли до наступних висновків.
Безумовно, скасування такого, знаєте, адміністративного тиску на отримання додаткового свідоцтва про узгодження конструкції механічного транспортного засобу, як це було застосовано раніше в діючому законодавстві, і, зокрема було прийнято ще за радянські часи, воно нібито нормально впливає на якість транспортних засобів, які є на дорозі. Але на сьогоднішній день переобладнання транспортних засобів може бути двох рівнів. Перше – це сертифіковане підприємство, яке має масове виробництво техніки, але є і кооперативні чималі підприємства чи суб'єкти приватної діяльності, які переобладнують свої транспортні засоби хаотично і зовсім це не підпадає під нагляд діючих державних органів сертифікації.
Скажіть, будь ласка, що в цьому випадку робити. І чому ми обговорюємо питання лише п'яти транспортних засобів як межа, після якої лише не треба проводити таку сертифікацію.
Тому, я думаю, закон потребує доопрацювання у другому читанні. Ми будемо підтримувати його за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершенео.
Я ставлю пропозицію профільного комітету прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (щодо переобладнання транспортних засобів) Реєстраційний номер законопроекту 8359. Прошу голосувати.
14:37:01
За-257
Рішення прийнято. Дякую.
Розглядається питання – проект Закону про внесення змін до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи) (реєстраційний номер 6515). Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
14:37:35
За-211
Підтримана пропозиція.
Автор законопроекту – Фельдман Олександр. Не бачу. Тоді, будь ласка, від профільного комітету – Володимир Іванович Личук.
14:37:55
ЛИЧУК В.І.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти на своєму засіданні розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи) (реєстраційний номер 6515), внесений народним депутатом України Фельдманом.
У законопроекті шляхом доповнення частини сьомої статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" пропонується заборонити перевірку знань дітей при зарахуванні їх до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів, крім спеціалізованих шкіл, шкіл-інтернатів, гімназій, ліцеїв, колегіумів.
Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, автор переконливо доводить, що на сьогоднішній день при прийомі дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності часто застосовується практика тестування дітей, використовуються різні перевірки готовності дитини до школи, зокрема читання, математика і таке інше. Деякі загальноосвітні навчальні заклади за результатами таких перевірок знань відмовляють у зарахуванні дитини до навчального закладу. Хоча відомо, що зазначене суперечить Конституції України, Положенню про загальноосвітні навчальні заклади, Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту про затвердження інструкції "Про порядок конкурсного приймання дітей, учнів, вихованців до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл, шкіл-інтернатів. До речі, і до мене як до народного депутата неодноразово зверталися батьки першокласників з цього питання. Тобто у реальному житті норми та положення щодо зарахування дітей до першого класу порушуються.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 13.03.2011 року звертає увагу на те, чи порушені у законопроекті питання є достатньою мірою врегульовані чинним законодавством України. Але у реальному житті відповідні приписи нормативно-правових актів не виконуються. Тому доцільно зазначену норму закріпити у законі.
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо запобігання дискримінації при вступі до початкової школи)…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Дякую.
Шановні колеги, зрозуміле питання. Суть полягає у тому, що можна закон приймати, можна і не приймати, але маслом каші не зіпсуєш. І зараз по чинному законодавству ніхто не має права встановлювати якихось іспитів для зарахування першокласника. Але є але.
Тому, я думаю, давайте підтримаємо пропозицію профільного комітету про те, щоб доповнити 18 статтю Закону "Про загальну середню освіту" нормою про те, що забороняється перевірка рівня знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу. Крім, звичайно, гімназій, ліцеїв і так далі, туди, куди вже треба певні знання і певний конкурс. Нема заперечення?
Тоді я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення змін до статті 18 Закону України "Про загальну середню освіту", (реєстраційний номер 6515). Прошу голосувати.
14:41:26
За-264
Дякую, закон прийнято.
Таким чином, шановні колеги, ми вичерпали порядок денний, запропонований на перший день роботи дев’ятої сесії. Я просив би решту часу використати для роботи в профільних комітетах для того, аби ми могли ті законопроекти, які включити до порядку денного цього тижня, щоб вони пройшли через профільні комітети.
На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Відповідно до реалізації плану вечірнього засідання не буде. Початок роботи завтра о 10 годині ранку.