Засідання 1

Опубліковано 06. 09. 2011

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

6 вересня 2011 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати, шановні колеги.

Шановні народні депутати! (Оплески) Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:10

Зареєструвалися у сесійній залі 329 народних депутатів.

Шановні народні депутати, шановні присутні, в роботі Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Федорович Янукович. Прошу привітати Президента. (Оплески)

Шановні народні депутати, дозвольте привітати всіх учасників сьогоднішнього першого засідання дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання та урочистого засідання з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України.

На засіданні Верховної Ради України також присутні: Прем`єр-міністр України Микола Янович Азаров та члени уряду, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, голова Вищого господарського суду України, голова Вищого адміністративного суду України, голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Генеральний прокурор України, голова Національного банку України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Служби безпеки України, голова Фонду державного майна України, голова Антимонопольного комітету України, голова Вищої ради юстиції, голова Державного комітету телебачення, радіомовлення України, президенти України: Леонід Кравчук та Леонід Кучма, голови Верховної Ради України попередніх скликань, та колишні прем`єр-міністри України, представники дипломатичний корпусу, глави церков та релігійних організацій, народні депутати України шостого та першого скликань та інші офіційні особи.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України, дев'яту сесію Верховної Ради України шостого скликання та урочисте засідання з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України оголошую відкритими.

(Лунає Державний Гімн України)

(Оплески)

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України, запрошую курсантів Київського військового ліцею імені Івана Богуна внести до сесійної зали Великий Державний Прапор України, який 20 років тому ознаменував народження Української держави.

(Лунає "Молитва за Україну")

(Оплески)

Шановні учасники урочистого засідання, запрошую до виступу Президента України Віктора Федоровича Януковича. (Оплески)

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановні народні депутати, дорогі співвітчизники! З трибуни Верховної Ради вітаю вас, усіх учасників урочистого засідання, все українське суспільство з 20-річчям незалежності нашої держави. (Оплески)

За ці роки Україна відбулася і ствердилася як самостійна, суверенна країна, яка вже виростила своє покоління сучасної молоді. Тому на нас з вами лежить велика відповідальність, яку державу ми передамо молодому прийдешньому поколінню. Велика відповідальність лежить і на плечах української влади, адже сучасний світ є дуже складним та висуває перед Україною виклики світового масштабу, виклики, на які нам спільно треба знаходити гідні відповіді. попередні дві сесії засвідчили, на скільки важливою є тісна взаємодія, співпраця між законодавцями, президентом та урядом. Вперше за багато років Верховна Рада демонструє високу дієздатність і політичну відповідальність, переконаний, що наша співпраця буде лише зміцнюватися.

Цього року ми відзначаємо 20-у річницю незалежності нашої держави. За два десятиліття ми пережили багато криз і політичних конфліктів. Немає нічого дивного у тому, що наші громадяни з недовірою ставляться до інститутів влади, оскільки політиканство і популізм часто переважали над роботою та здоровим глуздом. Але впевнений, цій сумній традиції ми протиставимо результативну роботу і зробимо це разом. У нас одна мета – ефективна політика модернізації України, створення умов для того, щоб український народ жив спільно під єдиним дахом сильної європейської країни, якою ми будемо пишатися.

Зроблені серйозні кроки на шляху реформ: започатковано пенсійну, земельну реформи, реформу охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства, створюються умови для розвитку підприємництва, розгорнуто боротьбу з корупцією. Ми також розпочали глибокі зміни у судовій системі. Хочу відзначити, що по всіх цих напрямах ми отримували своєчасну і якісну законодавчу підтримку.

Я вже за запропонував алгоритм подальшої співпраці через соціальний діалог, громадські обговорення та парламентські слухання. Це дозволить розширити соціальну базу модернізації, посилить довіру громадян до держави.

Стабільна робота влади дозволила нам відновити позитивні тенденції в економіці. За сім місяців цього року приріст в економіці оцінюється близько п'яти відсотків. Зростання відбулося у всіх ключових секторах економіки, промислове виробництво зросло майже на 8,7 відсотки, будівництво на 14, аграрна галузь більше, ніж на 9 відсотків. Цього року Україна планує отримати врожай зернових на рівні понад 50 мільйонів тонн, що на 11 мільйонів тонн більше, ніж торік.

Пожвавився внутрішній споживчий ринок. Маємо стабільну і врівноважену фінансову ситуацію, стабільний та прогнозований курс гривні. Експорт товарів та послуг України за перше півріччя в порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на 42 відсотки.

Закономірно, що реформи і економічна стабільність створили привабливі умови для інвестицій. Позитивні оцінки щодо подальшого розвитку української економіки поділяє міжнародне співтовариство. Нещодавно агентство "Fitch" підвищило суверенний рейтинг України зі стабільного до позитивного.

Водночас будемо відвертими. Попереду нас чекають нові іспити та загрози, світова криза далека від завершення. Україна заплатила надзвичайно високу ціну за проходження її першої хвилі. Деякі рішення влади того часу і до цих пір викликають багато запитань як з економічної, так і з правової точок зору, оскільки безпосередньо вплинули на стан економічної безпеки держави. Зокрема, мова йде про фінансові програми підтримки банківського сектору в 2008-2009 роках та невигідний для України контракт щодо постачання газу, підписаний на початку 2009 року. У цих питаннях своє слово має сказати слідство і правосуддя. Ми маємо винести урок із цієї сумної історії, оскільки мова йде про долю держави, її безпечний розвиток.

За моїм дорученням уряд підготував комплекс дієвих заходів, націлених на попередження негативних впливів нової кризової хвилі. Кабінет Міністрів разом із Національним банком повинні посилити взаємодію, зробити все можливе, щоб Україна була готова протистояти фінансовим загрозам.

У серпні я дав доручення щодо недопущення негативних тенденцій на фінансових ринках України. Були поставлені завдання щодо забезпечення стабільності фінансової системи держави та мінімізації впливу на вітчизняну економіку процесів, що відбувається на міжнародних фінансових ринках. У виконанні цих завдань розраховую на розуміння та підтримку депутатів. Зокрема, ключову роль в проведенні ефективної економічної політики відіграє бюджетна політика держави.

Найближчим часом парламент розпочне роботу над проектом Державного бюджету на 2012 рік. Тому хотів би, в першу чергу, зупинитися на цьому питанні.

Торік успішно завершені перші кроки з реформування фінансової системи держави, прийнято основоположні документи в цій сфері, новий Бюджетний і Податковий кодекси. Законодавчі зміни стали підґрунтям започаткування в Україні у 2011 році інноваційних змін в бюджетному процесі. Зокрема, запроваджено середньострокове бюджетне планування.

Наступний крок в напрямі вдосконалення бюджетної політики зроблено влітку цього року. Йдеться про зміни до Бюджетного кодексу, спрямовані на вдосконалення управління державним та місцевими боргами, підвищення ролі місцевої влади у забезпеченні регіонів коштами для ефективного та збалансованого розвитку територій. Ця практика показала, що ми всередині року маємо можливість значно підсилити роль держави в розвитку регіонів.

Завдяки пожвавленню росту економіку і згаданим нововведенням державний бюджет сьогодні має всі ознаки стабільності. Планові показники за доходами загального фонду перевиконані за 7 місяців цього року. Переконаний, що ми завершимо поточний бюджетний рік з хорошим результатом. А наступного року маємо закріпити і розвинути цей позитив.

Перш за все я вимагатиму, щоб показники державного бюджету 2012 року ґрунтувалися на реалістичному сценарії соціально-економічного розвитку країни. Загалом, одним основним пріоритетів наступного року вбачаю подальше підвищення стійкості системи державних фінансів. Це особливо важливо в умовах складної фінансово-економічної ситуації в світі.

Нам потрібна виважена боргова політика, скорочення бюджетного дефіциту, забезпечення збалансованості місцевих бюджетів, здійснення видаткової політики на основі оптимізованих державних цільових і бюджетних програм. Поряд з цим ключове завдання бюджету наступного року – дати поштовх подальшому зростанню економіки і регіональному розвитку.

Шановні колеги, серед пріоритетних напрямів законотворчої роботи парламенту на найближчу перспективу хотів би виділити такі: глибока реформа аграрного сектору, ключовою ланкою якої є реформа земельних відносин. На сьогодні ця тема, як-то кажуть, забалакана і надзвичайно політизована, але лише шляхом реформ ми зможемо забезпечити лідерські позиції України на світовому продовольчому ринку і відродити українське село. Далі терпіти злидні і несправедливість у сільському господарстві просто неможливо.

Перші кроки ми вже зробили. Схвалено Закон "Про Державний земельний кадастр", яким закладено підґрунтя для відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. На черзі розгляд та прийняття інших законопроектів, насамперед законопроект про ринок земель. Вважаю, що з його прийняттям реформа буде запущена в повну силу.

Без уваги не повинні залишитися і інші питання аграрної реформи, зокрема йдеться про посилення контролю за використанням земельних ресурсів, а також за укладенням договорів застави та іпотеки земельних ділянок і прав на них. Відповідні законопроекти перебувають у парламенті.

Для належного формування законодавчої бази аграрної сфери важливим вважаю також внесений до парламенту законопроект про продовольчу безпеку України.

Друге, подальше покращення умов ведення бізнесу. Необхідно зосередитися на удосконаленні механізмів державної регуляторної політики через зменшення втручання держави у діяльність бізнесу, спрощення та удосконалення існуючих процедур регулювання. Вже зроблено важливі кроки у цьому напрямі, зокрема: на третину скорочено ліцензовані види діяльності, зменшено кількість контролюючих органів, визначено вичерпний перелік документів дозвільного характеру та запроваджено декларативний принцип видачі дозволів, суттєво спрощено дозвільні процедури у будівництві.

Ніни нагальними завданнями є завершення реформування дозвільної системи, удосконалення законодавства з питань банкрутства та протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств, посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації. Надзвичайно важливим вважаю зокрема розгляд та прийняття нової редакції Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та про відміну реєстрації декларації виробника про відповідність про протидію рейдерству.

Особливої уваги потребує реформування сфери надання адміністративних послуг. Ближчим часом мною буде внесено невідкладний законопроект про адміністративні послуги, яким буде закладено основні засади діяльності суб'єктів надання адміністративних послуг, прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.

Третє. Модернізація базових секторів та інфраструктури. Необхідно терміново покращити умови функціонування реального сектору. З цією метою потребує вирішення проблема створення умов для діяльності окремих регуляторів, зокрема в енергетичній сфері та транспорті. Для модернізації житлово-комунального господарства необхідно прийняти нову редакцію загальнодержавної програми "Питна вода України".

Прошу звернути увагу і на питання формування на законодавчому рівні умов для ощадливого використання енергетичних ресурсів, особливо імпортних, підвищення рівня енергетичної безпеки країни. Це стосується і фінансової стабілізації підприємств енергетичної сфери та суміжних ринків, стимулювання впровадження енергоефективних технологій та обладнання, нарощування виробництва вітчизняних паливно-енергетичних ресурсів.

Крім того, законодавчого врегулювання потребують питання розвитку вітчизняної портової інфраструктури. Це дозволить нашій державі повернути собі статус регіонального лідера у галузі перевезень водним транспортом, стати вагомим гравцем в цьому напрямі.

Четверте. Прискорення інноваційних перетворень. Вважаю приватизацію одним з головних засобів підвищення ефективності національної економіки України. У зв’язку з цим потрібно зосередитись на завершенні приватизаційного процесу в Україні. Законодавча база приватизації вже давно не відповідає потребам сьогодення. Ситуацію треба виправляти.

Після внесення урядом має бути прийнято Закон про Державну програму приватизації. У державній власності повинен залишитися обмежений перелік підприємств, що забезпечують виконання державою основних функцій і гарантують національну і економічну безпеку. А решта об’єктів будуть готуватися до продажу.

Сподіваюся, що найближчим часом парламентом буде врегульовано питання взаємовідносин кредиторів та позичальників. Відновлення довіри громадян до фінансової сфери – ключове завдання в цій галузі. Маю надію, що ухвалення ефективного законодавства дозволить в найкоротші строки оздоровити банківську систему.

П’яте. Реформа сектору безпеки і зокрема його ключового елементу – армії. В цьому році підготовлені і будуть прийняті стратегічні документи. Нова редакція Стратегії національної безпеки та Воєнна доктрина. Завершується розробка концепції реформування Збройних сил та програма її реалізації. І перші кроки по реформуванню ми робимо вже зараз.

Вже найближчим часом необхідно розглянути та схвалити внесений мною законопроект про чисельність Збройних сил України на 2012 рік. До кінця наступного року пропоную привести чисельність української армії до 184 тисяч, в тому числі 139 тисяч військовослужбовців. Розраховую на підтримку у цьому важливому для держави питанні.

Шосте. Буде послідовно впроваджуватись адміністративна реформа та тісно пов'язана з нею антикорупційна політика. Прийняті Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та закони про боротьбу з корупцією заклали основи нової адміністративної системи. На часі прийняття нового Закону про державну службу. Очікую на виважену позицію і продуктивну роботу парламенту також у цьому питанні.

Водночас готується проект створення спеціалізованого органу по боротьбі з корупцією. Цей комплекс рішень дасть нам можливість формувати сучасну і ефективну адміністративну систему, що працює прозоро і знаходиться під пильним контролем громадян та представницької влади.

Шановні народні депутати, модернізаційні зміни відбудуться лише за умови подальшого розвитку основ і механізмів демократії. У першу чергу нового імпульсу у своєму розвитку потребує громадянське суспільство. Суттєвим кроком на цьому шляху стало прийняття Закону України "Про доступ до публічної інформації". Найближчим часом мною буде підписано указ щодо стратегії державного сприяння розвитку громадянського суспільства. Ним буде визначена програму першочергових заходів, у тому числі щодо розширення участі громадськості в розробці, прийнятті та контролі за виконанням державних рішень. Переконаний, що цьому сприятиме і своєчасне схвалення Закону про громадські організації, в якому враховано, як вітчизняну практику, так і позитивний міжнародний досвід.

Нам потрібен діалог влади і суспільства зі всіх питань реалізації реформи, бо довіра людей до процесу модернізації країни є ключовою складовою успіху.

Наступний важливий аспект – реформа виборчого законодавства. Прийняття Закону про вибори народних депутатів стане іспитом на зрілість українського парламентаризму, як щодо його змісту, так і щодо культури обговорення його політичних складових. Національне виборче законодавство має стимулювати розвиток парламентаризму, партійної системи, реального місцевого самоврядування. Зі свого боку я беру під особистий контроль питання врахування рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ як у новому проекті закону, так і під час подальшої роботи в напряму кодифікації виборчого законодавства.

Завершується підготовка до впровадження реформи місцевого самоврядування. Влітку поточного року Рада регіонів при Президенті України прийняла рішення про розробку плану заходів щодо корекції регіональної політики та розробку пакету пропозицій у питанні муніципальної реформи. Спільними зусиллями маємо розробити стратегію та пакет законодавчих ініціатив, що дозволять практично розпочати саму реформу. Основою реформування місцевого самоврядування необхідно визначити розширення прав територіальних громад та децентралізацію влади.

Я також глибоко переконаний в необхідності продовження судової реформи. Зараз ми започатковуємо її другий етап, який передбачатиме публічність обговорення, створення атмосфери відкритої дискусії, врахування рекомендацій Венеціанської комісії. Це випливає не тільки з міжнародних зобов’язань України, але є потребою самої судової системи.

Без сумніву, глибокі економічні, соціальні і політичні зміни в Україні мають європейський вимір і тісно пов’язані з євроінтеграційним курсом держави. Цілі держави у сфері європейської інтеграції необхідно врахувати при визначенні пріоритетних напрямів законодавчої діяльності. Без належної підтримки з боку парламенту досягти успіху євроінтеграційному процесу неможливо.

У зв’язку з цим нашими головними завданнями на найближчий час є продовження адаптації законодавства України до норм і вимог Європейського Союзу. Метою цього процесу є підготовка до запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також виконання Плану дій з лібералізації візового режиму для України. Важливою є законодавча діяльність, спрямована на завершення моніторингу виконання Україною зобов`язань перед Радою Європи, що здійснюється цією організацією вже фактично 16 років.

Серед основних завдань, що стоять перед нами, реформа кримінально-процесуального законодавства, пенітенціарної системи, зміна ролі та функцій Генеральної прокуратури, ухвалення Виборчого кодексу. І це потребує від парламенту своєчасного законодавчого забезпечення. То ж бажаю всім успіхів! Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Слово має народний депутат України п`яти скликань, Голова Верховної Ради України першого та третього скликань, Герой України Іван Степанович Плющ. (Оплески)

ПЛЮЩ І.С.

Шановний пане Президенте! Шановні колеги, гості і присутні в цьому залі! Ось уже понад 20 років на карті світу з`явилася незалежна держава – Україна. Це свідчення того, що український народ за свою багатовікову історію не тільки в черговий раз проголосив свою незалежність, а й довів, що він хоче і може бути передбачуваним, добрим сусідом і активним суб`єктом європейської і світової спільноти.

20 років для держави і суспільства – це мить. Але я думаю, що багато хто з вас поділяє, що це найбільша перемога нашої історії, і звичайно до неї мають пряме відношення Верховна Рада України першого скликання і народні депутати України, які багато хто присутній у цьому залі, а які й не присутні. (Оплески)

З перших років незалежності і до цього часу ми з гордістю говорили, декларували і продовжуємо говорити і декларувати про наші прекрасні можливості в розбудові національної економіки і організації громадянського суспільства. І це дійсно так, про це стверджують як вітчизняні, так і зарубіжні експерти. Але на превеликий жаль, і це визнав Президент України Віктор Янукович в своєму Посланні до українського народу, нагадуючи про наші суворі реалії, називаючи головною проблемою незалежності бідність і злидні, особливо частини українського народу старшого покоління. Да й сьогодні ви чули, Віктор Федорович декілька разів назвав ці категорії: і злидні, і бідність і так далі.

Звісно, що сьогодні в суспільстві тільки лінивий не задає питання: чому намагання здійснити за роки незалежності всілякі реформи бажаного результату не дали. Та й не всім вони подобаються, треба відверто сказати.

Як на мене, ми зобов'язані визнати очевидну істину: суспільно-економічні перетворення, ліберальне майбутнє нашого суспільства і держави не мало конструктивної альтернативи ні на старті системних реформ, немає воно і сьогодні.

Саме тому я і ті, хто поділяють таку думку, підтримали ініціативу народного депутата Ігоря Рибакова про створення у парламенті депутатської групи "Реформи заради майбутнього", завданнями якої є… (Оплески) По-перше, подальша розбудова громадянського суспільства, по-друге, розвиток економіки, яка здатна була б інтегруватися у світовий ліберальний, за своїм визначенням, простір набуттям членства у Євросоюзі.

Я дозволю собі сказати, що більше дев'яносто процентів громадян, які на грудневому 91-го року референдумі голосували за становлення України як суверенної держави, віддали свій голос саме за такі пріоритети розвитку України.

Досвід поряд з нами. Всі ми пам'ятаємо стан справ в економіці і суспільстві сусідньої Польщі у кінці 80-х, початку 90-х років. Вони були далеко не кращі, чим в Україні. Сьогодні Польща – визнаний лідер Центральної Європи, член НАТО та Євросоюзу, а за темпами зростання ВВП серед постсоціалістичних країн поступається тільки Китаю.

Чому ж реалії повсякденного життя в Україні докорінно відрізняються від Польщі? Тому що наші партії лівого крила і інші так звані "народні" не можуть розірвати зв'язку з принципами догматичного марксизму-ленінізму, не набули ознак європейської соціал-демократії і, на превеликий жаль, виконують функції непримиренної опозиції ринковим перетворенням. У Польщі ліві партії, на відміну від наших, були активними провідниками євроінтеграції, підтримували ринкові реформи, поглиблюючи їх.

Сьогодні найпростіше і наймодніше списувати всі негаразди на Президента і парламент. Треба зрозуміти, що проблеми, перед вирішенням яких зупинилася у своєму розвитку Україна, не зводяться виключно до економіки. Це проблеми несформованості всього українського суспільства в політичну націю. Епіцентр зростання розбалансованості соціально-економічних процесів, на думку вчених, саме тут. Неподолання світоглядного вакууму є чи на найбільшим деструктивним чинником консолідації українського суспільства.

Розлад у суспільстві, за визначенням Михайла Булгакова, розпочинається у головах людей. Ми дедалі частіше стикаємося із світоглядними поглядами комуністичної системи. В українському суспільстві домінують партії без власних ідеологій. Ще небезпечніше, коли такі партії формують владні інституції, які керують державою. Якщо діюча влада не буде адекватно реагувати на такі явища, вона втрачатиме довіру у народі.

Долаючи світоглядний вакуум створюючи умови досягнення суспільного компромісу, перш за все в переосмисленні історії, подоланні викривлених стереотипів – це не лише наше право, це наш священний обов’язок. Для цього потрібно більш ґрунтовно розібратися в собі, пізнати самих себе, усвідомити свою історичну не пересічність та цінність, пам’ятаючи при цьому: народ без історії є безбатченком. Такий народ втрачає не лише свої генетичні витоки, а і бачення перспективи.

Політики, які пропонують нам займатися лише проблемами сьогодення, а історія нехай почекає, є недалекоглядними і деструктивними. Ще великий Черчилль попереджав, що чим більше ви заглиблюєтесь в минуле, тим краще вам бачиться майбутнє. А український вчений, професор Володимир Шаян писав: історія – це процес самоусвідомлення нацією своєї суті, і через усвідомлення себе самої в процесі історії нація здійснює своє призначення.

Я приводжу ці висловлювання для того, що у нас дуже багато зараз серед політикуму тих, кого Тарас Григорович Шевченко слушно назвав "дядьками отєчества чужого". Для них наша історія чужа, спекулюючи на історичній проблематиці, вони хочуть нажити політичні дивіденди. (Оплески)

Особливий супротив повинен викликати будь-яке приниження української мови, невід'ємного атрибуту суспільства, що прагне бути самим собою. (Оплески)

У зв’язку з цим, звертаюсь до всіх, хто сидить, хто нас бачить і слухає: не ототожнюйте поразку… Сидить у цьому залі, дякую… Не ототожнюйте поразку Віктора Ющенка на президентських виборах як поразку української національної ідеї, яка була серцевиною майдану 2004 року.

Дотримуючись названих і подібних принципів дасть нам можливість відмежуватися від тих, про кого дуже влучно писав український поет, археолог і політичний діяч Олег Ольжич: "О націє! Дужа і вічна як бог! Не це покоління холопів, хто злото знеславить твоїх перемог при Корсуні і Конотопі".

І на завершення. Я в цьому залі працюю четверть віку. І хочу вам сказати, що перший закон… Да коли пора, це не вам судить. І перший Закон про мову, завдячуючи перебудові, був прийнятий у 1989 році. Як на мене, це найкращий закон. Кращого ми поки що не придумали, а може й не потрібно. Декларація про державний суверенітет була прийнята в цьому залі у 1990 році 357 голосами, і ще 17 написали записки, що просимо зарахувати наш голос. Акт проголошення незалежності – 346 голосів, Конституція – 315. І сотні законодавчих актів приймалися конституційною більшістю. Це було можливо тільки тому, коли ми в цьому залі були єдині в думах і в діях.

Дозвольте мені на останок зацитувати частину листа Пантелеймона Куліша "Тарасу Григоровичу Шевченку у 1844 році". Цитата: "Отже, й нам, що взялися протирати очі своїм землякам, треба один одному пособляти, один одному радити, а то не буде добра з нашого писання. Да й батько козацький, старий Хмельницький, промовив, умираючи: тим і сталася, каже, страшенная козацькая сила, що у вас, панове молодці, була воля і дума єдина". Слава Україні! (Оплески)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу надається Голові Верховної Ради України Володимиру Михайловичу Литвину. (Оплески)

ЛИТВИН В.М.

Високоповажний Президенте України, шановні народні депутати та члени Уряду, високе зібрання! Оглядатися назад треба, щоб знати, щоб не помилитися знов, як колись помилялися. Українцям треба добре оглянутися назад і пригадати останні дві сотні і два десятка років. Ці принципово важливі слова належать видатному вченому і громадському діячеві Михайлу Драгоманову. До речі, 30 вересня ми будемо відзначати 170 років від дня його народження. І мовлені ці слова начебто для сьогодення, для нас з вами.

Отже 20 річниця незалежності і ставлення до тієї події – це свідчення рівня нашого розуміння історичного місця України, показник нашого відчуття міри причетності до країни і народу, до процесу творення держави, скріплення української нації. Це свідчення спроможності осягнути об'єктивним поглядом всю країну, її історію, політику, економіку, територію, людей, і бачити їх такими, якими вони були не лише за останні 20 років, а, скажімо, за цей же період з 1917 по 1937 рік минулого століття, я не беру вже добу Хмельницького і наступний період.

Запевняю, шановні колеги, що тоді ми будемо більш об'єктивними в судженнях і оцінках, відкриємо багато повчального і застережного, менше стане стогонів і плачів, більше буде гордості.

Україна – складна країна. Вона вразлива для критики і це треба визнати, і це треба розуміти. Але це наша країна, а своєю Україною, як своїми батьками, треба пишатися. У негативі людина не розкрилиться і дитина не народиться.

Дивлячись правді у вічі, слід особливо наголосити, що Акт незалежності, як і до цього Декларація про державний суверенітет, стали можливими завдяки волі, відповідальності і усвідомленню історичного моменту депутатами Верховної Ради першого скликання. Вони відчули невідворотність суспільної ходи, вхопили настрої людей і матеріалізували їх своїм доленосним рішенням, рішенням, яке згодом український народ затвердив на всеукраїнському референдумі. Складаючи подяку фундаторам сучасної української держави, прошу вшанувати пам’ять 97 депутатів першого скликання, які вже відійшли у вічність, а разом з ними усіх відомих і невідомих борців за волю України, усіх людей, які жили, боронили, відбудовували країну, творили добро на нашій землі.

Шановні учасники урочистого зібрання, на Верховну Раду як безпрецедентно відкритий інститут покладається абсолютна відповідальність за процеси в Україні за всі роки незалежності, рівно як і за те, що влада поки що не спромоглася забезпечити корінний перелом на краще. Власне те, що у попередній період називалося реформами, у своїй сукупності тягне на переворот, особливо якщо зважити на те, що на озброєння у нас бралися підходи, які у світі вже відпрацювали і від яких відмовляються.

Та все ж, сприймаючи і поділяючи критику, особливо в останній період і особливо через вправляння у цьому частини нинішніх народних депутатів, які, як правило, на роботу не ходять, слід визнати і зафіксувати: Верховна Рада упродовж 20 років завжди була в епіцентрі українського життя, утримувала країну у загалом цивілізованих межах і забезпечувала її становлення, а в особливо критичні моменти брала всю відповідальність на себе. І заодно розуміти, здавалося б, очевидне: допоки є Верховна Рада, навіть така як сьогодні - розхристана і нелюба, буде Україна, відбудеться Україна як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. Верховна Рада – уособлення і витвір власне нашого суспільства, його стану, його цінностей, саме в ній сходяться і концентруються думки, настрої і устремління народу. Їх зіткнення народжує у муках узгоджені позиції на державний курс. Ми зобов'язані продуманими, рішучими спільними реформаторськими діями зняти підґрунтя для переростання невдоволення людей у нову якість. Вдихнути будівничий дух в країну.

У свою чергу для цього належить вийти через діалог і порозуміння на точки суспільної згоди як магістральну дорогу розвитку держави і нації. Якраз так розвивається людство. Побудова країни лише зусиллями зверху не буде мати фундаменту, не буде мати результату.

Ще одна велика ілюзія – розчарувавшись у сьогоденні покладатися на майбутнє. Отже, Верховна Рада покликана і зобов’язана генерувати імпульси на загальноукраїнське порозуміння. Досягнення його – надзвичайно складна справа. Але за українських умов це єдиний надійний шлях. А нам потрібна саме надійність і саме сьогодні.

Зважаючи на ключові завдання нинішнього державного порядку денного зберегти і розвинути країну, забезпечити її цивілізоване облаштування під кутом потреб вже людини, а не держави. Держава вже є і буде. А якою вона буде, все залежить від того, яке місце в ній відводиться кожному її громадянину. І не пересічному маленькому українцю, як полюбляють у нас говорити, а саме громадянину.

Глава держави вичерпно окреслив завдання для нового етапу країни. І Україна має всі підстави реалізувати свій історичний шанс стати ефективною демократичною країною. Ми повинні зробити все, щоб надалі нас не розглядали, як таких собі недорікуватих недоєвропейців, що потребують поводирів і настанов. Ми повинні усвідомити себе. Україна повинна стати країною впевнених в собі громадян, спроможних думати і діяти самостійно, відстоювати свої інтереси та інтереси держави. Світ поважає тих, хто поважає себе. Давайте навчимося поважати насамперед себе.

Для переходу України в нову якість бачаться необхідними і такі умови. Усталена, стійка демократична державна влада, прозора відповідальність влади перед громадянами, відповідальність громадян за свій вибір. Без цього будемо й далі продовжувати бігати мінними полями свободи.

Усе це безпосередньо і чи не у першу чергу стосується Верховної Ради, якій треба не зійти зі статусу органу, обраного народом. Відповідно країна потребує, бодай, мінімально-ефективної партійної системи і прийнятного виборчого законодавства.

Загальний висновок: у країні мають відбутися радикальні зміни, як того вимагає життя, як це пропонує Президент, причому відбутися зсередини. Час розмов і намірів та примірок на реформи завершився, потрібна робота. Жити у минулому і встеляти дорогу у майбутнє словами – це вже пройдений для нас етап.

Шановні колеги, у 1990 році в Україні діяло всього 13 власних кодексів та 26 законів. Сьогодні, вдумайтесь, 3 тисячі 854 закони, з яких: 625 є базовими або первинними, тисячу 52 закони закріплюють ратифікацію або приєднання України до міжнародних договорів., 34 законодавчі акти затверджують загальнонаціональні програми соціально0-економічного розвитку. Таким чином фактично завершено первинне формування національної законодавчої бази, і вона здебільшого відповідала першому етапу державного становлення України. Зараз належить вирішувати два основних завдання.

Перше. Законодавчо забезпечити наступний етап розвитку країни, а також наблизити і співвіднести весь законодавчий масив з європейськими стандартами, ключові з них визначені главою держави.

Друге. Перегляд та розчистка наявного законодавчого поля і приведення у відповідність з новими реаліями. Досить сказати, що донині все ще залишаються чинними 25 декретів Кабінету Міністрів України, а Верховна Рада продовжує всупереч Конституції вносити зміни до них, а це немало – 153 законодавчих актів. Як спадок від СРСР і УРСР, залишаються формально діючими 90 законів, з них або серед них реально діючих чотири кодекси: Кримінально-процесуальний кодекс від 1960 року, до якого 200 поправками у вигляді законів вносилися зміни і доповнення. Вже вкотре про необхідність його заміни попереджає Європейський суд з прав людини.

Кодекс законів про працю 40-річної давності модернізувався 71 законом, однак не відповідає і не може відповідати сучасним суспільним потребам.

Житловий кодекс (від 1983 року) корегувався 18 законами, при цьому його головна мета – втілити в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства та послідовно реалізувати вироблену Комуністичною партією програму житлового будівництва, залишається незмінною. Давайте виконувати.

Кодекс про адміністративні правопорушення веде свою історію з 1984 року. Його латали 245 законами.

Особлива проблема – втілення конституційних положень, щоб Конституція працювала. Є підстава констатувати, що Україна і на сьогодні не є державою, яка забезпечує розвиток Конституції і посилює її будівничу роль. І це при тому, що на забезпечення виконання її 26 статей вже прийнято понад 130 конституційних законів. А як вони працюють, видно вже з таких прикладів: до Закону про місцеве самоврядування понад 50 разів вносилися зміни, і 8 разів здійснено офіційне тлумачення окремих його положень Конституційним Судом; до Закону про статус народного депутата України відповідно 20 разів вносилися зміни, і 13 разів його положення тлумачилися Конституційним Судом.

Принагідно вважаю за доцільне з усією гостротою поставити питання про необхідність затвердження нової редакції Закону про статус народного депутата. З нього окрім всього іншого треба рішуче раз і назавжди вилучити усі надмірності, які сформували вже неподоланну прірву між народом та його представниками.

Загалом же сьогодні маємо таку картину: у нормативно-правовій базі України співвідношення законів до підзаконних актів підвищилось до 40 відсотків. А всього до відома шановних колег зараз в Україні діє понад 170 тисяч законів і нормативно-правових актів, тоді як у перші роки незалежності воно знаходилось у межах 22, а у радянський період – 10 відсотків.

Звичайно, ми не зможемо врегулювати всі суспільні відносини законами. Це не реально, і це, очевидно, не потрібно. Треба відійти від принципу "працювати на сьогодні" і більш активно вводити в практику визначення принципів права, дотримання яких обов`язкове при реалізації того чи іншого закону. Це дозволить формувати в законах принципи їх застосування, зробить зрозумілішою практикою право застосування, сприятиме утвердженню принципу верховенства права, прав і свобод людини і громадянина.

Серйозною загрозою для правової системи є перенасичення її нормами, заборонами, тоді як вони мають прийматися лише у виняткових випадках і нормами-зобов`язаннями, доля яких у всій правовій системі не повинна перевищувати 5 відсотків. Натомість норми-дозволи у нашому законодавстві все більше стають винятками. Відтак назрілою є необхідність проведення спеціальних парламентських слухань для вироблення та прийняття науково продуманої і практично очікуваної концепції розвитку законодавства України, а вже на ній належить вибудовувати програму законодавчих робіт. Принаймні на 10 років, які складатимуть нинішній етап розвитку України. До цього спонукає, шановні колеги, і той факт, що вже зараз у Верховній Раді зареєстровано – вдумайтеся! – 4 тисячі 782 законопроекти.

Шановне зібрання! У роки 20-річного державного становлення України та завдання її наступного якісного ствердження вимагають від Верховної Ради, від нас з вами солідних і відповідальних дій, вимагають від нас з вами колективного лідерства. Лідерства не у виголошенні політичних формул, ми це вже гарно всі навчилися робити, а разом з тим, реалізації потрібних країні та народу базових ціннісних принципів, на яких тримається цивілізований світ і тих, які складають основу української української душі. Дякую за увагу. (Оплески)

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, подякувати Президенту України, уряду, всім гостям за участь в урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому 20-й річниці Незалежності України. (Оплески) Урочисте засідання оголошую закритим. Дякую.

І, шановні колеги, прохання, якщо ви не заперечуєте, перерва до 12 години. Об 11.30 буде проведено засідання Погоджувальної ради за участю керівників фракцій.

Прошу вас, шановні колеги, ознайомитися з виставкою, присвяченої 20-й річниці незалежності. Дякую. (Оплески)

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте продовжимо нашу роботу. Під час перерви відбулося засідання Погоджувальної ради, обговорювалися питання, пов'язані із організацією подальшої роботи Верховної Ради України. Єдине, у чому ми досягли повного порозуміння і єдності, це у тому, щоб не робити перерву зараз о 12-й годині. З 12-ти до 12.30. Тому, якщо у вас немає заперечень, давайте продовжимо роботу. А зараз я просив би, шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту записатися на виступи уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу здійснити запис на виступи з трибуни. Так, прошу прізвища вивести.

Так, Мартиненко Микола Володимирович, Симоненко Петро Миколайович, Роман Забзалюк, Олександр Єфремов, Олег Зарубінський і Тарас Чорновіл.

Шановні колеги, поки готується до виступу Микола Мартиненко, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Васадзе Тарієла Шакровича до складу депутатської фракції Партії регіонів. (Оплески)

Шановні народні депутати, слово має Мартиненко Микола Володимирович, керівник фракції "Наша Україна – Народна самооборона".

12:04:43

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Нова сесія Верховної Ради починається в небувало тяжкий для України період. Влада протиставила себе всій країні, знищує демократію, розгорнула політичні репресії та кидає незгодних за грати, робить вигляд, що не бачить опозиції, але веде по ній прицільний вогонь. Як у сталінські часи розстрілювали за колосок, так і зараз тягають людей до міліції за будь-який прояв незгоди. Всіх не залякаєте і 46 мільйонів не пересаджаєте. А опозиція відображає думку більшої частини суспільства, і опозиція координує свою роботу.

По всій країні зростає самоорганізація людей і їх готовність захищати свої права, свою лікарню, свою школу. Спитайте у мешканців Донецька, які не бояться відстоювати право на освіту своїх дітей, тому Партія регіонів знову вкидає провокативні теми на зразок російської мови, але безрезультатно. Влада не бачить своїх громадян. Якщо звучить слово "реформа", то це перша ознака того, що людям запускають руки до їх кишені. Соціально-економічні права десятків мільйонів українців стали мішенню для атаки з боку влади.

Так звана пенсійна реформа, влада хоче скасувати поправку номер 40 депутата нашої фракції Арсенія Яценюка. Саме ця поправка, яку більшість пропустила, є причиною не підписання цього антинародного закону, адже багатьом мільйонам людей тоді доведеться збільшити пенсії більш як на 300 гривень. Така новина стала для влади шоком: як це так не забирати, а віддавати.

Ми будемо добиватися підвищення соціальних стандартів, особливо для малозабезпечених категорій громадян. Потрібні також зміни до багатостраждального Податкового кодексу. Особлива наша увага до того, що влада називає земельною реформою. Насправді вона хоче скупити за безцінь українську землю, останнє національне надбання, а потім перепродати за мільярди доларів іноземцям.

Ще одна лжереформа влади – медична. В реальності під прикриттям оптимізації масово позакривають лікарні. Крім того у медицини, яка сама потребує реанімації, забирають останні кошти, їх на власний розсуд розподілятимуть урядові чиновники. Це означає новий виток корупції, яка і так є тотальною.

Суди після чергової псевдореформи, повністю підконтрольні владі. За вказівкою згори, вони готові посадити будь-кого. Першим кроком до припинення цієї вакханалії має стати запровадження судів присяжних, це конституційне право українців. Влада не бачить парламент як вищий законодавчий орган. Провладна більшість ганьбить державу на весь світ, порушує всі важливі процедури, саботує роботу за регламентом і голосує картками відсутніх. Звідси шкідливі закони, з якими не знають що робити, як і з тим же Податковим кодексом.

Наша фракція і надалі наполягатиме на запровадженні сенсорної кнопки. Рано чи пізно, але ми змусимо провладних депутатів голосувати особисто, як того вимагає Конституція. Ми будемо добиватися також ухвалення Закону про права опозиції. Ми не просто критикуємо, а пропонуємо фахові альтернативи з усіх важливих питань. Провладна більшість їх демонстративно викидає лише тому, що це від опозиції. Така "сліпота" погано закінчиться. Відлік вашого часу вже пішов. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Петро Миколайович Симоненко від фракції комуністів. Наступним буде виступати Роман Забзалюк.

12:08:56

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Аналіз світових та наших українських соціально-економічних процесів і політичних трансформацій дають нам повне право заявити, що сподівання на швидке подолання кризових процесів – це загрозлива ілюзія.

Саме тому ми, комуністи, переконані, що в умовах другої хвилі кризи позачерговим завданням поточної сесії має бути докорінна зміна підходів до формування внутрішньої і зовнішньої політики, до розробки і впровадження антикризових заходів. Таких, які б дозволили захистити людину праці від ринкової стихії, захистити вітчизняного виробника, створити необхідні умови для розвитку промисловості, сільського господарства, науки та культури. Треба забезпечити державні гарантії щодо міцності національної валюти, цінової тарифної політики, створення робочих місць і ліквідацію безробіття, гарантії якісної та безоплатної медицини і освіти. Ситуація з кожним днем погіршується. Вона вимагає терміново відновити керованість економікою України, повернути Україну українському виробнику.

Про що йде мова. Ми, комуністи, пропонуємо, по-перше, треба негайно переглянути кабальні для України домовленості із Світовою організацією торгівлі. Членство в СОТ не сприяло розширенню ринків збуту для вітчизняної промисловості, не стимулювало її розвиток, не збільшило потік інвестицій в реальний сектор, проте внутрішній ринок України окупований імпортними товарами, ліками, продуктами харчування, які небезпечні для здоров'я і, навіть, життя, і це беззаперечний факт.

По-друге, ми вимагаємо припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом, який відстоює інтереси фінансових спекулянтів, вимагає ліквідувати соціальні програми, підвищити ціни і тарифи, вимагає збільшити податковий тиск і тиск на і без того мізерні доходи трудящих. І в цьому сенсі єдиною ефективною альтернативою Світовій організації торгівлі та МВФ, примарній зоні вільної торгівлі з ЄС може бути тільки Митний союз і повноцінна участь України у Єдиному економічному просторі.

Третє, треба забезпечити реальний сектор економіки доступними і довгими кредитами під мінімальні відсотки. А якщо мова йде про стратегічні підприємства і об'єкти державної власності, то, можливо, і за нульовою ставкою. Для малих та середніх підприємців, для селян відсоток по кредитам не повинен перевищувати 3-5 процентів, якщо ми говоримо про реальні кроки виходу України з кризи.

По-четверте, необхідно забезпечити серйозну, а головне реальну підтримку аграрного комплексу України, стимулювати вітчизняне великотоварне сільгоспвиробництво, допомагати сьогодні селянам як з ціновою політикою на зерно, так і з ціновою політикою на пальне.

П'яте, необхідно повернути у державну власність стратегічні підприємства металургійної, гірничо-видобувної, машинобудівної промисловості. Повністю під контроль держави повинні перейти всі родовища корисних копалин, в першу чергу нафтові і газові свердловини, шахти, відкриті кар'єри тощо. Без цього неможливо вирішити проблему цін і тарифів на ЖКГ, неможливо реалізувати необхідні соціальні програми, в тому числі вирішити проблему наповнення Пенсійного фонду. Саме вирішення цього ключового питання і дасть можливість сьогодні Україні мати реальні кроки щодо виходу держави з кризи.

Що стосується податкової політики. Комуністи неодноразово пропонували ліквідувати корупційний податок на додану вартість, збільшення податків на доходи громадян, що складають більше 100 тисяч гривень на рік, а також введення додаткових зборів на фінансові операції та придбання предметів розкоші.

Шановні колеги, шановні виборці! Всі ці та інші антикризові пропозиції, які ми пропонуємо, будемо відстоювати у стінах Верховної Ради і за її межами. Вони підтримуються учасниками народного референдуму, зрозумілі людям, економічно обґрунтовані і відповідають вимогам часу, часу, якого вже майже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

Від фракції "БЮТ – "Батьківщина" виступатиме Іван Кириленко. Наступним буде виступати Олександр Єфремов.

12:13:25

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановне товариство! У найвідповідальніші миттєвості нашої історії саме Верховна Рада ставала не каталізатором напруги, а навпаки унікальним об'єднуючим середовищем, де в результаті публічної дискусії завжди напрацьовувалися продукти істини колективного розуму. І тоді у суспільстві, часто допеченому до живого, вщухали пристрасті, спадала і вгамовувалася напруга.

Сьогодні у залі присутні і свідки, і учасники, і організатори таких доленосних рішень і подій, починаючи від історичного серпня вже далекого 1991 року. Не перебільшую і не погрішу проти істини, якщо скажу: нинішня ситуації в країні знову і вкотре дуже не проста. Порушення кримінальної справи проти… і неправедний суд над Юлією Тимошенко та іншими лідерами опозиції буквально сколихнули світ. Сьогодні навіть і непосвяченим зрозуміло: у суді справа Тимошенко розвалюється на очах: корупції немає і впомині, криміналу вже й не шукають, зловживання не доведені жодним фактом, перевищення повноважень у ті часи, коли у глави уряду по діючій тоді Конституції їх було максимально, є просто абсурдним. А тому і міжнародне співтовариство, і провідні державні діячі світу, відомі політики, лауреати Нобелівської премії вже давно охрестили цей процес як політичний, як розгортання переслідувань та знищення опозиції. І при цьому породили проблему, що здатна по суті паралізувати країну. І замість омріяної стабільності отримати тривалу і руйнівну дестабілізацію.

Скажіть будь ласка, якщо перед законом всі рівні, то як кваліфікувати такі страшні речі. Вісім місяців за Державною програмою в країну не завозяться ліки для сотень тисяч тяжко хворих людей, серед яких значна частина дітей! В цей же час безперешкодно імпортуються препарати, що виявились у нас в 10 разів дорожчими, ніж у сусідній Білорусії!

А сумні пільги в оподаткуванні імпортних товарів на багато мільярдів гривень, щедро даровані окремим структурам?! І таких обнародуваних в пресі прикладів в кожній галузі чи сфері діяльності десятки. Але відповіді на питання, чому по суті за ніщо судять Тимошенко, а тут, як кажуть, молчок, немає.

Ми, як відповідальна політична сила, свідомі того, що дійсно, будь-яка влада і її носії – політики можуть по-різному діяти, особливо в складних соціально-економічних умовах. Хтось, як Юлія Тимошенко, сміливо брала на себе відповідальність і рятувала в розпал зими і Україну, і Європу, відновивши газопостачання. А хтось в той же самий час не вирішував питання, а ховався за її спиною. І таке було. Оцінку таким діям, підкреслю, політичну оцінку дає найвищий суддя – народ на виборах і все. Додам лише, що це норма цивілізованого світу.

А тому наша конкретна пропозиція така. Саме нам, Верховній Раді, у будь-який спосіб треба терміново виправити цю фатальну помилку. Коли за рішучі дії, що рятували людей, переслідується жінка, політик, державний діяч. Нам, хто в суді вже понад десяток тижнів, абсолютно зрозуміло, норма в законі, за якою судять нашого лідера, це гільйотина в руках кожної наступної влади для знищення своїх попередників.

Так ми дійсно хочемо стабільності чи безперервної війни політичних еліт?! Треба негайно вирішувати це питання. Зупинити цей ганебний процес! Звільнити Тимошенко і закінчити цей театр абсурду на Печерську, який руйнує і без того далеко не рожеву репутацію України в світі, підриває її євроінтеграційний імідж.

Це рішення парламенту буде тестом на нашу зрілість, на здатність до компромісу заради злагоди і порозуміння, за якими так стомилося суспільство. Треба не помилитися, колеги! А поки що ми у більшості покидаємо зал, бо наше робоче місце, на жаль, донині біля Печерського суду. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до виступу Олександра Єфремова від фракції Партії регіонів. Наступний буде виступати Олег Зарубінський.

12:18:00

ЄФРЕМОВ О.С.

Я так понимаю, что меньше половины фракции поддерживает предыдущее заявление, к сожалению, коллег.

Уважаемый председательствующий, уважаемые коллеги! От имени депутатской фракции Партии регионов поздравляю народных депутатов и всех граждан с 20-летием независимости Украины и началом работы девятой сессии Верховной Рады шестого созыва. (Оплески)

Юбилей подразумевает подведение итогов и постановку задач на будущее. Пройденный нашей страной путь был непростым и неоднозначным. Наши достижения сменялись ошибками и просчетами, и все же год от года неуклонно мы движемся по пути укрепления национального суверенитета. Лучшим отчетом власти к празднику может быть только реальные дела.

После президентских выборов 2010 года, наведя порядок и стабилизировав ситуацию в стране, команда главы государства Виктора Януковича вернула Украину на траекторию экономического роста. Одним из важных индикаторов верности избранного пути стал 5-процентный рост ВВП Украины за семь месяцев текущего года. Поступления в сводный бюджет выросли на первое полугодие в полтора раза, на 42 миллиарда гривен. Это позволило приступить к повышению социальных стандартов. В какой еще стране, невзирая на новый виток проблем в мировой экономике, сегодня на 20 процентов увеличиваются выплати бюджетников, значительной возрастает размер помощи при рождении ребенка?

Собран хороший урожай – более 34 миллиона тонн ранних зерновых – на треть больше, чем в прошлом году. Как результат, Украины будет с хлебом, что очень важно в условиях роста цены на продовольствие в мире.

Мощный импульс получила модернизация инфраструктуры, в том числе в рамках подготовки Евро-2012. Вводятся в эксплуатацию новые аэропорты, мосты, развязки, открыто движение на сотнях километров новых и отремонтированных дорог.

Президент поставил масштабные задачи по реформированию государства и общества, по сути, сформулирована национальная идея – построение процветающей, свободной, демократической, высокотехнологической Украины как неотъемлемой части большой европейской семьи. Комплекс мер по модернизации уже реализуется, в том числе благодаря активной работе Верховной Рады изменено бюджетное и налоговое законодательство, стартовала судебная реформа, закладываются основы нового земельного законодательства, внедряется пилотный проект реформы здравоохранения, продолжается работа по упрощению условий ведения бизнеса. Важнейшим фактором успеха реформ остается жесткая борьба с коррупцией. Создаваемый действующей властью прецедент неотвратимости наказания за нарушения закона должен стать незыблемым правилом.

Поздравлением с 20-летием независимости Украины глава Еврокомиссии Жозе Баррозу выразил надежду на завершение переговоров о политической ассоциации экономической интеграции с Европейский Союзом в этом году до декабрьского саммита "Украина-ЕС". Свою часть законодательной работы в этом направлении должна выполнить и Верховная Рада.

Достижение этих целей превратит Украину в неотъемлемую часть единой демократической Европы. Активизация диалога с Евросоюзом происходит параллельно с развитием взаимовыгодных отношений с другими нашими стратегическими партнерами: Россией, Китаем, Соединенными Штатами. Принципиально важно при этом, что сегодня мы ведем международные переговоры на основе защиты наших национальных интересов.

Уважаемые коллеги, новый политический сезон станет ключевым для определения пути дальнейшего движения Украины. Чтобы выполнить стоящие перед нами важнейшие задачи, парламент не может позволить себе втянуть политическую конфронтацию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

ЄФРЕМОВ О.С. Альтернатива конфронтации – стол переговоров. Я убежден, что целью большинства сидящих в этом зале является рост благосостояния людей. А средства для его достижения – работа по реформированию страны. К такой работе фракция Партии регионов приглашает всех коллег. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олег Зарубінський від фракції Народної Партії. Підготуватися Тарасу Чорновілу.

12:22:47

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна Партія.

Шановні колеги! Шановні громадяни! Сьогодні, переходячи 20-річний рубіж української незалежності, багато хто почав робити висновки: про здобутки і втрати, про перспективи та про надії, які ми лишили за ці два десятиліття. Але хіба ми помилилися в тому, що обрали незалежність? Однозначно, ні.

Ми помилились в тому, що довірили експертам, можливо і фахівцям своєї справи, але нічого не тямущим в нашій ментальності, формувати нову економічну модель. А насправді увесь час наздоганяючи і копіюючи когось, коли цей хтось пішов уже далі вперед. Нас "розвели", пообіцявши швидкі гроші, а натомість забравши те, що в нас було. Ми обрали гарну ціль, але не вивірили шлях.

Коли 1 грудня 1991 року народ голосував за незалежність, ніхто ж не давав згоди на те, що він погоджується жити в державі, в якій прірва між бідними і багатими буде однією з найбільших в Європі. В суспільстві, в якому вага грошей буде сильнішою за вагу моральності. В результаті, багаті ставали ще багатшими лише тому, що біднішала більшість. Втрачалась повага до людини праці. Штучно насаджувався новий ідеал – людини, позбавленої всякої моральності та людяності, людини гаманця і виключно гаманця. Існуюча в Україні економічна модель потребує зміни і, рано чи пізно, це зрозуміють всі.

Що ж нам робити, щоб повернутися на той шлях, який ми підтримали 20 років тому?

Перше і найголовніше. Не на словах, а на ділі поставити людину в центр політики. Її інтереси мають бути ціллю, а не засобом всіх реформ. Тільки в такому випадку ми зможемо проводити реальні перетворення і тільки тоді ми матимемо захист від того, щоб фінансові, економічні кризи переростали в кризи соціальні. Отже, не гроші, не статистика, а громадянин, людина – мета діяльності держави.

Друге. Відмовитися від сліпого виконання порад так званих експертів. В Україні все ще є власний потенціал для реформи і власний погляд на її виконання. Чи може до цього часу хтось вірить, що за кордоном тільки і думають, як виростити собі потужного конкурента? Свята наявність, або ж небачений інфантилізм.

Третє. Якщо в нашій ментальності держава покликана відігравати значну роль, тоді саме вона повинна захищати як кожного громадянина, так і саму себе від спроб різних угруповань зробити на нас швидкі гроші. Тим більше, що в сучасних умовах тільки держава спроможна протистояти агресивній всемогутності і вседозволеності фінансово-економічних корпорацій.

Четверте. Актуальним є і завдання – зупинити процес перетворення українських громадян на масу вічних пільговиків, безкінечне сподівання на чергову соціальну подачку. Водночас невиконання правових норм про соціальний захист громадян, купа задекларованих соціальних видатків і пільг невідомо для кого і це в країні, в якій вимушено економиться на освіті, медицині, найголовніше – на дітях, праця людини, праця людей повинна оплачуватися так, щоб в країні треба було допомагати лише немічним, а всіх інших стимулювати до високопродуктивної роботи шляхом її адекватної оплати.

І в зв'язку з цим Народна Партія в котре ставить питання про нагальність підвищення частки зарплати в одиниці собівартості продукції. Адже праця, а не соціальні подачки повинна бути вигідною для людини. Отже, повернувши українським громадянам віру в себе, ми повернемо їм… (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, будь ласка, ваше право на виступ від групи "Реформи заради майбутнього".

12:27:06

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати України, передусім дозвольте привітати вас з початком дев'ятої сесії та з 20-ю річницею нашої незалежності, яку всі ми відсвяткували нещодавно. Нині вже ні у кого не виникає сумнівів у тому, що Україна як незалежна велика європейська держава відбулася. Однак, всі ми, колеги, маємо пам'ятати, що процес державотворення складний та кропіткий, він триває і досі, і ми з вами до цього процесу маємо бути причетні у першу чергу, як би багато кому не хотілося відсторонити парламент від прийняття ключових рішень у державі.

Хочу озвучити кілька моментів, пов'язаних безпосередньо з нашою роботою, вирішення яких, переконаний, лише піде на користь Україні.

Останнім часом деякі високопосадовці заговорили про необхідність об'єднання Податкової адміністрації та Митної служби. У депутатів фракції "Реформи заради майбутнього" з цього приводу виникає одне основне питання: а кому вигідне таке об'єднання і якими можуть бути його наслідки. Ми переконані, механічне злиття Податкової адміністрації та Митної служби абсолютно не вирішує питання їх модернізації та реформування. Навпаки, таке об'єднання загрожує виникненням надпотужного державного монстра, який лише увімкне "зелене світло" новим корупційним схемам та зловживанням. Злиття податкової та митниці в одну структуру без оновлення стратегії і тактики їхньої роботи може привести до колапсу у процесах наповнення Держбюджету, і тим більше не здатне створити сприятливі умови для розвитку вітчизняного підприємництва та привабливого інвестиційного клімату у країні. Нам здається, що гучні заяви про необхідність створення єдиної податково-митної служби – це політичні ігри, єдина мета яких зосередити в чиїхось одних руках колосальні фінансові потоки. Якщо ініціатор такого об'єднання Прем'єр-міністр України вважає, що подібна реорганізація допоможе зупинити зловживання, які, на жаль, мають сьогодні місце, то він дуже глибоко помиляється. Механічне пересаджування чиновників з одного кабінету до іншого ще ніде у світі не призвело до подолання корупції.

Тому фракція "Реформи заради майбутнього" виступає категорично проти подібного об'єднання, вважаючи його антиреформаторським та небезпечним кроком.

Викликає у депутатів нашої фракції здивування нещодавно оприлюднені керівництвом уряду плани щодо реструктуризації НАК "Нафтогазу". Ми твердо стоїмо на тій позиції, що подібні питання уряд не може вирішувати одноосібно без всесторонніх консультацій у парламенті та досягнення домовленостей з усіма політичними силами, присутніми у Верховній Раді. Підвести риску в політичному обговоренні цього питання може виключно внесення змін до відповідного законодавства, яке було прийнято у Верховній Раді і яке можемо зробити тільки ми в цьому залі. Нафтогаз належить до числа стратегічних об’єктів нашої держави. Тому в непростому питанні його реструктуризації уряду вкрай важливо досягти консенсусу з парламентом.

І на останок хочу звернути нашу увагу на дещо кулуарний стиль, який демонструє уряд в роботі над державним бюджетом. Ми переконані, що необхідно залучити до роботи над бюджетом всі парламентські фракції, всі парламентські комітети, активно з ними співпрацювати, тоді ми можемо отримати документ, який на вході до парламенту може отримати найкращу оцінку депутатів і бути швидко прийнятий, і ефективно, нормально працювати. А для цього треба, дійсно, уряду піти на максимальну співпрацю з парламентом.

Також кілька слів хочу сказати, щодо законопроекту номер 8723 – про внесення змін до деяких Законів України з питань приватизації, яким пропонується виключити з переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, біля 700 підприємств, які є брендовими, показовими для України. Ми переконані, що в такому вигляді, в тій формі, в якій подано цей проект не може голосуватися, він потребує ґрунтовної доробки.

І насамкінець, хочу зазначити, що фракція "Реформи заради майбутнього", буквально п’ять секунд…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте. Завершуйте, будь ласка.

ЧОРНОВІЛ Т.В. Буде активно підтримувати справжні інформаційні кроки. Але це мають бути, дійсно, реформи, по-перше. І друге, ми хочемо, щоб почули наш голос, нашої фракції, як і будь-яких інших депутатів Верховної Ради, щоб до наших поправок прислухалися, щоб конструктивні поправки враховувалися, тоді буде результат, тоді за наші закони не доведеться червоніти.

І закликаю всіх до конструктивної роботи і надіюсь, що ця сесія буде сесію якою може гордитися український парламент. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Виступи від фракцій завершено традиційно щодо пропозицій, які містяться або містилися у виступах депутатів, я прошу секретаріат підготувати необхідні звернення та доручення.

Шановні народні депутати! Нам належить відповідно до Регламенту Верховної Ради для того, щоб ми працювали згідно плану, розглянути питання про затвердження порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання.

Шановні народні депутати, на засіданні Погоджувальної ради ми обговорили і погодили такий механізм розгляду цього питання. Проголосувати за основу запропонований проект, а потім конкретно за ті розділи. А за результатами голосування прийняти остаточне рішення. Відповідно до Регламенту, шановні колеги, до проекту порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради шостого скликання пропонується, по-перше, питання, які підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України, а таких питань 175. Далі. У другому розділі питання, які опрацьовуються в комітеті – 606. Всього – 781 питання. У сукупності це більше ніж 800 проектів законів.

Далі. Є додатки, шановні колеги. Перший додаток. Це перелік законопроектів, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання, у зв’язку з тим, що вони втратили актуальність або врегульовані іншими законами, які вже прийняла Верховна Рада України, які набрали чинності. Таких 170 законопроектів.

Далі іде додаток номер два. Він містить перелік законопроектів, які за пропозиціями окремих депутатських фракцій пропонується вилучити з порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Таких законопроектів 14.

І, нарешті, додаток номер три. Це перелік законопроектів, не рекомендованих комітетами для включення до порядку денного дев'ятої сесії, на розгляді яких наполягають окремі депутати та депутатські фракції. Таких законопроектів 35.

Шановні колеги, приймається такий алгоритм, що я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу всього пакету, а потім проголосуємо окремо перший і другий розділи, а за тим – додатки. Що залишиться підтриманим, ми розглянемо і приймемо рішення про схвалення проекту порядку денного як порядок денний сесії. Немає заперечень?

Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради шостого скликання без виключень. Прошу голосувати. За основу.

12:35:34

За-270

Рішення прийнято.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного першого та другого розділів, які складають єдине ціле, а саме питання, які вже підготовлені в комітетах, і питання, які потребують дальшого опрацювання в комітетах. Прошу голосувати.

12:36:11

За-270

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, переходимо до додатків. Першим ставлю на голосування додаток номер один про перелік законопроектів, які комітетами за висновками їх попереднього розгляду пропонується не включати до порядку денного Верховної Ради України шостого скликання. Будь ласка, Юрій Кармазін.

12:36:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюся до вас і звертаюся, шановний Володимире Михайлович, з проханням до вас, щоб ви узгодили цю дію з Конституцією. Конституція надає кожному народному депутату право законодавчої ініціативи. Зараз цим додатком, першим і другим, ви з суб'єктивних мотивів, не заслухавши того народного депутата, вилучаєте всі зареєстровані законопроекти. Ви позбавляєте цим самим право на законодавчу ініціативу цього народного депутата. Це було б зрозуміло, якби ми надали комітетам повноваження по приведення інших норм закону, до якого вносяться якісь поправки. Бо ми йдемо не тим шляхом, ми йдемо екстенсивним шляхом, і ви сьогодні у виступі своєму говорили про майже 4 тисячі законів. Це неправильний підхід. Але це не зрозуміло і не конституційно виглядає сьогодні з огляду на сьогоднішній Регламент. Тому я пропоную не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я ще раз з урахуванням виступу нашого колеги Юрія Кармазіна доводжу до вашого відома, що комітети прийняли відповідні рішення і звернулися до Верховної Ради з пропозицією: не включати до порядку денного 170 законів, які вже втратили свою актуальність або врегульовані іншими законодавчими актами. З врахуванням цього ви приймайте рішення.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного переліку законопроектів з додатку номер один, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, Кармазін пропонує… Да, по суті справи це пропозиція Кармазіна.

Я ставлю на голосування про включення до проекту порядку денного так, як того вимагає Регламент і пропонував шановний колега Юрій Кармазін. Прошу визначайтесь.