ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 лиспопада 2010 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:01:15

Зареєструвалися картками у сесійній залі 417 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Кондратюк Олени Костянтинівни, тим паче дата кругла. Прошу привітати нашого колегу і бажати їй молодості, красоти, здоров’я і успіхів у роботі. (Оплески) 

 Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, оголошеннями тощо. Прошу, шановні народні депутати, записатися на виступи. Прошу прізвища народних  депутатів вивести на інформаційне табло.

Ольга  Боднар, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Андрій Павловський, фракція «БЮТ – «Батьківщина».  Наступним буде виступати  Дарда.

 

10:02:39

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, «Батьківщина».

Шановні співвітчизники! Ми є свідками того, як в Україні  затвердилась монопольна влада – диктатура олігархічного капіталу. Купка олігархів, наближених до влади, контролює 90 відсотків економіки, а за даними ООН майже 80 відсотків населення на межі бідності. Частка заробітної плати в кінцевій ціні продукції в Україні за даними Академії наук – менше 7 відсотків, тоді як у сусідніх європейських країнах – більше  30-ти. Це свідчить про те, що власники-олігархи отримують свої надприбутки за рахунок нещадної експлуатації дешевої української рабсили, про відсутність сучасних технологій на нашому виробництві. І цього їм мало: щодня продовжується наступ на елементарні соціальні права простих людей. Свідченням цього є грабіжницькі урядові кодекси: податковий та трудовий. Там все для великого капіталу, для задоволення його забаганок - і повне ігнорування інтересів простих людей, найманих працівників, знищення малого і середнього бізнесу. Це і оподаткування заощаджень населення, його депозитів. Це при тому, що людям складно отримати зараз в деяких банках не те що проценти – свої депозити забрати, так ще й вони будуть оподатковуватись. Це і відмова урядової більшості підтримати поправки, які надали пільгове оподаткування на реалізацію науково-технічної, інноваційної діяльності. Наука їм не потрібна! Їм треба некваліфікована, дешева робоча сила.

Верхом цинізму є оподаткування доходів селян з підсобних господарств. І це при тому, що відбувається катастрофічне старіння села і жебрацький стан наших селян. Влада хоче здирати останню шкуру з селян.

Такі антинародні дії влади викликають обурення людей та викликають масові протести, які ми бачили вчора під Верховною Радою. І тому стає зрозуміло, для чого владі концентрація влади, а фактично – узурпація, в одних руках, для чого їм диктатура: щоб такі масові протести подавляти міліцейськими кийками, бандитськими кулями і інше.

І я думаю, що правий був Джордж Сорос, який казав, що інтереси великого капіталу і демократія несумісні. Хватить вирішувати інтереси олігархів, великого капіталу за рахунок простих людей, за рахунок бідних! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів, замість Дарда. Наступною буде виступати Катерина Ващук.

 

10:05:37

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники!

Безперечно, перед Україною, нашим суспільством, економікою стає ціла низка ризиків і викликів, які впливають на всі сфери життєдіяльності держави, на впевненість наших людей у майбутньому, і стосуючись Податкового кодексу, я впевнений, що цей документ не може бути предметом політичної кон’юнктури. І завдання парламенту, незалежно від назви фракції, політичної орієнтації, разом об’єднати зусилля і прийняти збалансований як по державним фіскальним функціям, так і по напрямку підвищення ділової активності в Україні закон про Податковий кодекс України, і це буде зроблено.

Дуже серйозно, шановні народні депутати, з тим, щоб парламент не був в стороні від тих ризиків, які сьогодні дуже боляче впливають на майбутнє нашої держави. В першу чергу я маю на увазі енергетичну безпеку. В відбуваються дуже серйозні події на  напрямках як транзиту енергоносіїв, так і європейському ринку, де Україна є часткою енергетичної безпеки Європи і володіє унікальною газотранспортною системою. Тому має принципове значення, щоб парламент підтримав жорстку і принципову позицію як уряду України, так і Президента в питаннях захисту національних енергетичних інтересів, починаючи з максимально ефективного використання наших можливостей по транзиту, реалізації проектів модернізації. Необхідно об’єднати разом зусилля, включаючи європейські співтовариства і наших  партнерів, і доказати, що альтернатива „Південному потоку” і Україна уже підготувала техніко-економічні обґрунтування. І однозначно виборювати умови розвитку економіки України з тим, щоб наша продукція була конкурентоспроможною. Сьогоднішня ціна на природній газ створює ситуацію, коли наші виробники сплачують мінімум на 60-65 доларів за тисячу кубометрів вище, чим їх конкурент в Європі. Тут є чим займатися парламенту без емоцій, без політичного перевантаження, а консолідуючи зусилля по захисту національних економічних інтересів України.

Дуже важливо звернути увагу на обороноздатність нашої держави, формування оборонного замовлення.

Неприпустимо, щоб чиновник на рівні департаменту Міністерства  оборони визначав стратегічні напрямки по таким програмам як „Корвет”, літаки АН-70 і інші – це основа нашого науково-технічного, промислового потенціалу, це обороноспособність нашої держави. 

Ми закликаємо всі здорові, прагматичні, відповідальні сили парламенту об’єднати зусилля по захисту і просуванню наших інтересів на внутрішньому і зовнішньому просторі. Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна Ващук, наступною буде виступати Ксенія Ляпіна.

 

10:08:52

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, Народна партія,  "Блок Литвина".

Шановні колеги, через кілька годин у Жовтневому палаці „Україна”  відкриється урочисте засідання, присвячене Дню працівників сільського господарства. На цьому святі скажуть прекрасні слова подяки селянам, привітають їх з тим святом, яке наближається і це заслужено. Напевно, ці люди  заслуговують найкращих слів подяки в нашій державі. Але вони були б вдячні уряду і нам з вами, якби до сьогоднішнього дня мали абсолютно інші умови праці, життя, свого забезпечення. Коли проаналізувати як  виконаний бюджет цьогорічний по розвитку аграрного сектору, то він виконаний абсолютно негативно, майже не виконаний. До селян, які працюють безпосередньо на полі, не дійшли кошти на відшкодування кредитів, вони дійшли  хіба в невеликих долях до великих землевласників.

Не виконані обіцянки уряду по допомозі,  виплаті, підтримці  на кожен гектар посіву цукрових буряків. Не виконана програма підтримки тваринництва, племінної справи  і цей  список можна продовжувати, я вже не кажу про соціальний розвиток села.

Шановні колеги, ми зараз працюємо над Податковим кодексом, учора багато правок, які допомогли б селянам, не підтримані цією залою. Я звертаюсь до вас, шановні, ми кожен день хочемо, щоб на нашому столі був хліб і до хліба! Чому ми  не хочемо допомогти тим людям, які нас годують з вами?

Дуже важливо, щоб ми не обклали податком селянина-одноосібника, селянина, який виживає за рахунок клаптика своєї землі, ми хочемо його відправити на біржу, бо він хоче обробити свою невеличку ділянку, земельну частку, пай. А ми йому податок: от Микола господарить, так ми його податком, а Іван пішов на біржу, чекає подачки від держави, потім  її легенько пропиває, бо вона  не зароблена  - оце нас влаштовує.

Тому я звертаючись до цієї зали,  прошу вас, дорогі  колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т. …як і  Президента України взяти під особливий контроль  програму підтримки аграрного сектору. І давайте зараз усі разом привітаємо  селян  з тим святом, яке буде у неділю, Днем працівників села! Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески) Ксенія Ляпіна, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, наступним буде виступати Валерій Бевз.

 

10:12:32

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”.

Сьогодні в моді в цій залі і в державі будівельні аналогії, я хочу по цій аналогії сказати наступне. Якщо провладна партія, політична сила вирішили бути будівельниками, які будують країну, то ми, як опозиція і опозиційна політична сила „За Україну!”, по аналогії вирішили бути архітектурно-будівельною інспекцією і зараз розберемося, яку ж країну, як і по якому  проекту будує провладна партія.

По-перше, виходячи з вчорашніх подій, будується поліцейська держава, щоб народні депутати знали, я прошу оформити це як мій запит. 

Вчора було затримано одного з організаторів мирної акції підприємців незалежних, які без жодних політичних вимог стояли за власні права,  стояли мирно, нікому не заважали в межах своїх конституційних прав. Не можна цього робити, це вперше за багато років затримують організаторів мирних акцій, я прошу, щоб це було припинено і просто запобіжники треба ставити.

Друге, виходячи вчора з напівприйнятого кодексу, тобто половина кодексу, базові статті і базові розділи були ухвалені, ми вже можемо проаналізувати, що  ж будується в державі, яка  держава  будується, що буде підвалинами цієї держави. Виходячи з того, що вчора було проголосовано, підвалинами держави закладається податкова служба, якій  надаються величезні додаткові можливості.

Довгий час ішла дискусія, так є там перевірки, які нічим не впорядковані крім власних положень самої податкової, які можуть поводитись без попередження, в будь який момент дня і ночі, з обстеженням приміщень і так далі, і так далі, фактично є не перевірками, а обшуками. Вчора стало абсолютно зрозуміло, юридичний факт, такі перевірки є в Податковому кодексі, більше того вони були в самому, такому самому вигляді підтримані цією  залою тобто податкова буде  виконувати функції обшуку і буде виконувати функції, які абсолютно їй  не властиві.

Друге, про що була дискусія  довгий час і деякі віце-прем’єри  публічно запевняли, що арешту активів без  рішення суду нема. Вчора стало абсолютно  зрозумілим і юридичним фактом, є   арешт активів без рішення суду і до активів належать всі різноманітні активи підприємств і не тільки  нерухомість тобто будь яке підприємство можна зруйнувати.

З вчорашнього прийняття закону стало також зрозуміло, що всі громадяни, які мають більше ніж одну роботу а отже мають здавати декларацію, я хочу звернути увагу, що прибиральниця, яка працює на трьох фірмах має здавати декларацію згідно цього кодексу, то вони крім цього мусять ввести облік у встановленому податковою порядку. А що це значить? А це значить, що прибиральниця, яка працює на трьох роботах мусить ще вести...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка,

 

ЛЯПІНА К.М. Я завершую. Виходячи з цього, в цій країні, яку будує провладна партія зайвими виявилися громадяни. Вони заважають розбудовувати цю країну. А ми як інспекція будемо також заважати вам розбудовувати таку країну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз. Йому право на виступ передає також колега Даниленко. Отже, 6 хвилин.

 

10:16:08

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги, в умовах соціального збурення, пов’язаного із розглядом серйозних нормативно-правових актів у стінах Верховної Ради, якось на другий план відходять конкретні дії окремих чиновників.

Я хотів би повідомити вам про те, що як стало мені відомо із близьких кіл до Кабінету Міністрів України, за ініціативи голови уряду Криму – Джарти, на сьогодні підготовлений цілий ряд документів, проектів документів щодо передачі відення Кабінету Міністрів Криму 44 медично-реабілітаційних центрів міністерств і відомств України. Як сказано у пояснювальній записці, сьогодні у Криму в медико-реабілітаційних центрах України знаходиться 26 тисяч з половиною ліжко-місць. Так от, обґрунтовуючи необхідність передачі цих медичних закладів до сфери відення Кабінету Міністрів Криму, пояснюється: що стільки місць не потрібно, ліжко-місць, їх треба набагато менше – більше чим на 6 тисяч ліжко-місць. І при цьому в пояснювальній записці пишеться про те, що треба передати до відення кабінету Міністрів Криму ці заклади, але при цьому зберегти державне фінансування на тому рівні, яке воно є сьогодні.

Але я хотів би повідомити про те, що із 44 закладів, які належать  Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, Міністерству  з надзвичайних ситуацій, інших міністерств і відомств, у тому числі Міністерство охорони здоров’я,  14 є  дитячими  реабілітаційно-медичними закладами, 14  є спеціалізованими дорослими, мається на увазі це спинальники, це   туберкульоз, це  дитячий  церебральний параліч.

Ми довго думали   із групою, яка готувала  ці документи  і вивчала документи, чому ж це відбувається.  Хотів би зазначити про те, що це 44  заклади, а це  не мало, не багато, це сотні  і навіть тисячі гектар дорогоцінної кримської землі.  Для прикладу  хотів би сказати і те, що на сьогодні  у цих спеціалізованих закладах обслуговується   2,5 мільйони чоловік військовослужбовців всіх категорій, всіх міністерств  і  відомств: Міністерство оборони  - це  мільйон  180 тисяч, Міністерство внутрішніх справ – це 750 тисяч, СБУ – 240 тисяч, Міністерство з надзвичайних ситуацій – 220 тисяч і Держприкордонслужба – 160  тисяч.

Щодо позиції  керівництва  чи уряду Криму, я  хотів би сказати про те, що  є посилання на так би мовити ту ситуацію, що  ніяких   змін  у чинному законодавстві  в зв'язку  з  такими  ініціативами не потребується. Я хотів би  категорично заперечити. Чому?  Тому що  у пункті  7 статті  11  Закону  України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” та статті  22 Закону України  „Про міліцію” зазначено, що зміна підпорядкування, перепрофілювання  медичних закладів  охорони здоров’я, санаторно-курортних та оздоровчих  закладів  Міністерства оборони, внутрішніх справ, Служби безпеки, Держприкордонслужби, інших, відповідно до закону України військових формувань, відчуження нерухомого майна цих закладів категорично забороняється.

Я з цього приводу звернувся до голови уряду Азарова Миколи Яновича. Сподіваюсь, що найближчим часом ми будемо мати повну інформацію, а також позицію Ради Міністрів і самого Прем’єр-міністра, Кабінету Міністрів, вибачаюсь. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич передає право на виступ Олені Шустік, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Наступним буде виступати Гордієнко замість Храпова.

 

10:21:34

ШУСТІК О.Ю.

Олена Шустік, фракція «БЮТ – «Батьківщина». Шановні колеги, шановні виборці! «Крок вперед, два кроки назад», так називалась відома робота відомого класика марксизма, ленінізма. Саме за таким принципом відбулись в Україні місцеві вибори 31 жовтня цього року. Велетенський стрибок уперед у масштабах та спробах фальсифікації зробила при цьому Партія регіонів. Два семимильні кроки назад зробила Україна та її громадяни від демократії та права. Те, що представники Партії регіонів назвали вільними виборами, насправді було чітко спланованою і організованою акцією по захопленню влади на місцях. Реформоване по-донецьки правосуддя відверто зіграло на боці влади цього разу. Суди задовольнили менше одного відсотка позовів партії «Батьківщина», при цьому задовольнили 85 відсотків позовів Партії регіонів, але це була лише апробація напередодні виборів до Верховної Ради технології проведення повністю керованих виборів і запрограмованим заздалегідь результатом, який має забезпечити врешті-решт головну стратегію цієї влади – абсолютна влада та тіньове збагачення. Оскільки, так звані, нові мажоритарні депутати, здебільшого представники великого бізнесу, а, як відомо, вони цілком залежні від влади, керовані нею і здатні приймати тільки замовні рішення. Перемога ж інтелектуальних та моральних політиків на наступних і цих виборах видається просто примарною. За оцінкою громадян України, міжнародної спільноти останні місцеві вибори були найбруднішими, найнечеснішими і недемократичними. І одна з головних причин цього – це знищено псевдореформою правосуддя.

Друге. Це оновлений Закон про вибори, яким ліквідували головного конкурента і  заборонили  блоки та наклали всі... та заклали всі складові види фальсифікації, починаючи від формування повністю підконтрольних виборчих комісій згори донизу: центральної, територіальної, виборчої, територіально-дільничних. Саме за такими поняттями Партія регіонів має намір ошукати громадян на наступних виборах до парламенту, змінивши в аналогічний спосіб діючий Закон „Про вибори до Верховної Ради України”, який, до речі, визнаний міжнародною спільнотою одним з найбільш демократичних і чесних. Саме цей закон дав можливість у 2006 і у 2007 роках  провести чесні і  прозорі вибори згідно з європейськими стандартами. І почергово то опозиції, то більшості перемагати на виборах.

До речі, вчорашній фарс при розгляді проекту Податкового кодексу ще раз підтверджує, що наміри влади боротися з власними громадянами не припиняються. То яку державу будує нова влада? Без правосуддя, без свободи, без справедливості, без виборів, і напевно, врешті, без самих українців. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Корж.

 

10:24:47

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні громадяни України! Хочу в черговий раз привернути увагу уряду і всієї влади України до проблем реалізації Закону про соціальний захист дітей війни. Починаючи з дня його прийняття і набрання ним чинності з 1 січня 2006 року його положення не виконується, які б уряди не були у нашій країні. Сьогодні права дітей-війни  плюндруються.

По-перше, державою, яка не виконує свої зобов’язання, які прийнятті у вигляді Закону України „Про соціальний статус захисту дітей війни”. І громадяни України не дочекавшись реалізації положень цього закону змушені іти і відстоювати своє право на отримання тих незначних пільг у судах України. Права дітей війни плюндруються і у судах, які сьогодні просто нездатні організаційно, кадрово і технічно справитися із цією проблемою, і суди, практично паралізовані заявами дітей війни, куди ідуть діти війни, які можуть пересуватися, куди ведуть дітей  війни під руки, які пересуваються з допомогою, і  куди людей несуть на ношах, щоб вони прийняли участь у цьому засіданні і доказали своє право на отримання тих пільг, які передбаченні  цим Законом України.

 Права дітей війни плюндруються і окремими політичними силами, які, фактично, приватизували право на дітей війни в Україні, і я привертаю увагу, як правоохоронців, уряду і всіх хто має контрольні функції до цієї проблеми, бо це, ця партія  називається Соціалістична партія України. Суди спрямовують туди ціленаправлено  людей і кажуть, що ми будемо приймати   позовні заяви лише від представників цієї партії. А ті кажуть, що  ти голосував за Партію регіонів, БЮТ чи іншу партію і ми тебе не хочемо навіть бачити.

 Я хотів би на завершення сказати, що я звертаюся до уряду України, який при підготовці...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГОРДІЄНКО С.В. Який має при підготовці бюджету на 2011 рік   врахувати соціальні проблеми осіб, які мають статус дітей війни і забезпечити реалізацію рішення Конституційного Суду України, який зліквідував цю незаконну заборону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Віталій Корж передає право на виступ Антоніні Болюрі. Будь ласка. Фракція «БЮТ-«Батьківщина».

І наступний виступ Майброди  буде.

 

10:28:36

БОЛЮРА А.В.

Антоніна Болюра, фракція «БЮТ-«Батьківщина».

Шановні колеги! Шановні громадяни України! вчора Верховна Рада почала розгляд 6 тисяч поправок до Податкового кодексу. Підприємці всієї України протестують проти ухвалення такого кодексу. Велика кількість їх приїхала в Київ і вчора ми їх бачили під стінами Верховної Ради. Їх хвилює доля їхнього  бізнесу після ухвалення Податкового кодексу.

Що змінилося за період підготовки його до другого читання? Він став ще більш податково-обтяжливим для малого та середнього бізнесу. Навіть після доопрацювання з урахуванням поправок проект Податкового кодексу значно підвищує податкове навантаження на простих людей. Усі пропозиції від опозиційних сил відхилені. Адміністрування податків стало навіть більш жорсткішим, ніж це було в першому читанні. Один арешт активів за формою адмінарешту, передбачений проектом кодексу, чого вартий. За рішенням  керівника податкового органу можна накласти арешт, написано так, не більше, ніж на 96 діб. Годин, вибачте, будь ласка!  Але ж яке  добро. Тому що продовження таке, що за рішенням суду можна продовжити. А скільки буде продовжуватися це рішення суду? Що відноситься до активів? Які втрати будуть за цей період? Виростає вал штрафів. Вводяться перевірки трудових відносин. Кодексом законодавчо закріплюється право податкової диктувати суб’єкту підприємницької діяльності ціну товару, за якою він має продавати. І дуже багато різного, неприйнятного, складного, про що ми говоримо вже півроку. Вчорашнє обговорення в залі Верховної  Ради показало, що це – марна праця. Пропозиції щодо покращання змісту Податкового кодексу не приймаються ні більшістю, ні представниками Кабінету  Міністрів.

Податковий кодекс такого змісту неприйнятний, непосильний, ворожий для наших  людей та для малого і середнього бізнесу. Він не поліпшує, а навпаки, погіршує напрацьований інвестиційний  клімат в Україні, він не впорядковує податкові відносини між платниками податків та фіскальними органами, а створює умови для  подальшого заглиблення бізнесу в тінь, він не наповнить Державний бюджет, а призведе до зубожіння великої категорії населення, втрати робочих місць. Це великий сум для більшості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, виступ.

 

БОЛЮРА А.В. Дякую. І основне, формування бюджету 2011 року на принципах Податкового кодексу, який розглядається, незаконно. Ухвалення Податкового кодексу  має відбутися не менше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного кодексу. Кодекс має бути прийнятий і опублікований не пізніше 15 липня.

Так, Податковий кодекс необхідний… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Майборода передає право на виступ Олександру Стояну.

 

10:32:24

СТОЯН О.М.

Тема мого виступу – „Трудовий кодекс: міфи та реальність”. Ви знаєте, що останнім часом так звана незалежна профспілка… Чому „так звана”? Тому що її лідер пройшов по списку БЮТу, раніше він хвалив цей уряд, тепер він усіма засобами критикує проект Трудового кодексу, у якому брав активну сам участь. Так ось… Навіть провів днями масову акцію протесту, 57 чоловік було. На жаль, що деякі журналісти підхопили цей міф, і я  хочу сказати, якщо у вас є питання, ось я вам дам третю книжку, почитайте, тут все сказано про тривалість робочого часу.

Головний міф – це про збільшення тривалості робочого часу до 12 годин або робочого тижня до 48 годин.

Хочу сказати, шановні колеги, що у статті 61 нині діючого Трудового кодексу записано, що в окремих випадках може збільшено робочий тиждень і не сказано на скільки годин. Ось чому сьогодні таксисти працюють цілодобово, водії автобусів приватних працюють цілодобово – і аварії, лікарняні групи працюють цілодобово і багато інших.

Тому ми і вирішили обмежити дійсно кількість робочого часу в тих випадках, коли це є така потреба. І ми записали у проекті Трудового кодексу (стаття 43): максимальна тривалість підсумкової щоденної роботи за обліком, підкреслюю, за обліком робочого часу не повинна бути більше 12 годин. І максимально робочий тиждень за обліком підсумкового часу не повинен бути більше 48 годин.

Далі. Робота в понаднормований робочий час у певні періоди за підсумком обліку робочого часу, підкреслюю, компенсується меншою тривалістю робочого часу. Що це означає. Роз’яснюю. Якщо треба, наприклад, водії локомотивів, водії вантажівок, які везуть далеко грузи, вахтовий метод, санітарні бригади, якщо вони працюють більше 48 годин на тиждень або 12 годин в день, їм компенсується: на другий тиждень вони повинні працювати не більше 32 години. Це, по-перше. По-друге, роботодавець зобов’язаний дати їм відпустку. І, по-третє, підкреслюю, за переробку він повинен дати додатково оплату у подвійному розмірі – до 30 відсотків. У цілому ж, підкреслюю, стаття 31, цитую, нового кодексу передбачає: нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин, підкреслюю, нормальна тривалість робочого часу становить 40  годин.

Все інше – це домисли. Це бажання підбурити людей. Хочу сказати санітаркам, які нас слухають, просили про це сказати, лікарям і багато іншим. Ті, хто працює сьогодні 8 годин, по новому кодексу вони більше працювати 8 годин в день не будуть або 40 годин на тиждень. Ми захищаємо людей праці. Більше того, у нас багато пропозицій, які, дійсно, дають можливість людям праці нормально працювати

Для чого робиться така акція? Вона  робиться для того, що профспілки сьогодні є тільки на 10 відсотках приватних підприємств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

СТОЯН О.М. ... є тільки на 10 відсотках приватних підприємств та немає профспілки. Тому ми в приватних підприємствах зробили такі норми, що людина праці може себе захистити через закон. Для того, щоб якось показати бурхливу діяльність, вони зачепилися за ці 12 годин і начебто це ми таку норму вводимо. Цієї норми немає. Ще раз прошу всіх бажаючих, я зараз вийду в кулуари і покажу вам третю книгу, де чітко прописані всі норми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Виступи завершено. З приводу пропозицій, які були висловлені у виступах, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення у вигляді листів, звернень.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на середу. Я оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму. Реєстраційний номер Доповідає заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Вечерко Володимир Миколайович. Будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму, яка є новою редакцією конвенції ради Європи, яка була аналогічно, з аналогічною назвою в 90-му році. А також є комплексним інструментом, що має на меті наближення національних законодавств держав учасниць до сучасних міжнародних стандартів стосовно заходів боротьби з відмиванням доходів від злочинів та проти фінансування тероризму. Від імені України цю конвенцію підписано 25 листопада 2005 року, але, оскільки законодавство України було, не відповідало в повній мірі цій конвенції, ми чекали на покращення національного законодавства, в зв’язку із цим ця конвенція не подавалась на ратифікацію. Зараз в зв’язку із тим, що був змінений закон національний, який регулює ті самі відносини, ми має можливість подати на ратифікацію цю конвенцію, яка є, безумовно, дуже значним інструментом як раз для боротьби із відмиванням доходів, які отримані злочинним шляхом.

Мушу сказати, що міжнародне співробітництво між компетентними органами договірних сторін, щодо розслідування і судового розгляду справ, що стосуються конфіскації засобів і знарядь та доходів  буде здійснюватися через центральні органи, якими в Україні визначається, щодо досудового розгляду справ – Генеральна прокуратура України, щодо судових рішень про конфіскацію – Міністерство юстиції України.

Крім того, для цілої статті 46 конвенції, яка передбачає співробітництво підрозділів фінансової розвідки, органом уповноваженим в Україні на виконання функцій фінансової розвідки визначається центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу.

Реалізація положень конвенції забезпечуватиметься в межах тих коштів, які виділені в державному бюджеті України для утримання державних органів, які безпосередньо братимуть участь у виконанні завдань на підставі положень, які визначені в цій конвенції. З набуттям чинності цієї конвенції будуть створені правові підстави для продовження участі України у сучасній та ефективній системі міжнародного співробітництва з метою проведення спільної кримінальної політики, спрямованої на захист суспільства від тяжких злочинів шляхом позбавлення злочинців доходів, одержаних злочинним шляхом та знарядь і засобів злочинів. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Вечерко  Володимир Миколайович, перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції

 

10:39:35

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!  Шановні громадяни України! Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму (далі – Конвенція) розроблена з  метою створення сучасної та ефективної системи міжнародного співробітництва з метою проведення спільної кримінальної політики, спрямованої на захист суспільства від тяжких злочинів, що стали зростаючою міжнародною проблемою. 

Дана конвенція є  новою редакцією Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та  конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, у 1990 році,  а також комплексним інструментом, що має на меті наближення національних законодавств держав-учасниць до сучасних міжнародних стандартів стосовно заходів боротьби з відмиванням доходів від злочинів, а також проти фінансування тероризму.

Згідно з пояснювальною запискою, підписаною Міністром юстиції України Лавриновичем, реалізація положень Конвенції Ради Європи не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України.

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні 3 листопада поточного року Закон про ратифікацію Конвенції Ради Європи „Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму” (реєстраційний номер 0186) і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Таке рішення комітету узгоджується з висновками Комітетів Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати,   немає у вас заперечень, щоб ми поставили на голосування це питання? Воно очевидне  і зрозуміле. Що є? (Шум у залі)  Ну, будь ласка,  запишіться тоді. Так, прошу прізвища  вивести   народних депутатів.  Давайте  10 хвилин відведемо на розгляд цього питання. Павловський, будь ласка, Андрій. Потім – Кармазін.

 

10:42:49

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський. Прошу передати слово  пану Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський,  фракція „БЮТ – „Батьківщина”.

 

10:43:00

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги,  шановні наші виборці! Звичайно, тема, яка закладена  у ратифікацію, тобто тема  боротьби  із корупцією у великих масштабах, навіть  у масштабах міжнародних, безперечно,  що у кожного викликає  абсолютне позитивне рішення через те, що  живемо  в країні, наскрізь корумпованій з  гори до низу, від самого  вершечка до  самої кореневої системи.  Одначе, справді,  можна було  би підтримати  цю конвенцію і ратифікувати її. Але ж, як  зазначає  наше юридичне, саме  Юридичне  управління зазначає з цього приводу про те, що цього робити  ні в якому випадку не можна, адже йдеться… Ми ратифіковуємо угоду, під яку  не маємо  національної законодавчої  бази.

Я хочу зацитувати думку Головного юридичного управління: „Звертаємо увагу, що окрім даної конвенції і встановлення  відповідальності юридичних осіб за певні діяння вимагають  і інші  міжнародні правові акти, зокрема  Конвенція Ради  Європи „Про заходи щодо протидії торгівлі людьми”, ратифікована законом,   кримінальна Конвенція  „Про боротьбу із корупцією”,  ратифікована  із заявою законом так само. У наслідок прийняття останньої конвенції в Україні був прийнятий Закон „Про відповідальність юридичних осіб  за вчинення  корупційних правопорушень”, який  однак поширюється лише на сферу корупційних правопорушень, досі не вступив у дію і містить чимало  суттєвих прогалин і недоліків у зв’язку  з чим його застосування на практиці викличе серйозні проблеми». Це, справді, фундаментальне зауваження нашого Головного юридичного управління.

Через те, якщо ми сьогодні проголосуємо за ратифікацію цієї конвенції, – це  просто порожняк, який піде, абсолютно  не несучи ніякого навантаження, тому що фактично ми не маємо  свого національного законодавства.

Чому  ми його не маємо? Це треба запитати у більшості, яка блокує постійно прийняття  цих радикальних законопроектів, які врешті-решт  дали би, бодай, якісь важелі  нашим органам  правопорядку  боротися із цим страшним лихом, яким  Україна прославилася уже на весь світ.

Через те, я переконаний, що голосувати сьогодні  і ратифікувати цю конвенцію – це нерозумно. Потрібно підготувати національне законодавство з цього приводу, а потім, ратифікувавши вже цю конвенцію, можна якось братися за вирішення цієї  проблеми. Хоч, наскільки я розумію,  сьогоднішня влада  не хочу за це братися, їй це невигідно робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракцій „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

10:45:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України, я хотів би звернути вашу увагу, що  конвенція, яка має ратифіковуватись,  надзвичайно потрібна Україні, надзвичайно потрібна, але тоді, коли    Україна сама захоче цього. Поки що Україна, і ви, шановні колеги депутати, не захотіли того, щоби боротися з відмиванням і  конфіскацією доходів, одержаних злочинним шляхом.  Поки ви не денонсували Угоду між Радянським Союзом і Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування. Поки що мільярди ідуть туди, і дуже багато людей, у тому числі в цій залі,   зацікавлені у тому, щоби вони туди йшли.

Я вам скажу таку річ. Прізвища в  результатах голосування, коли уряд, попередній уряд, Тимошенко вніс  сюди пропозицію про денонсацію, а ви, шановні, хто викрикує,  не ратифікували вкупі з вашими зараз сусідами по сидінню.

Так от, я хотів би… там прізвища для українського народу є всі. Так от, шановні друзі, знаючи це, бачучи це, я, шановний  Володимире Михайловичу, вніс цей проект для того,  щоб динансували.

Замість цього у нас відбуваються зустрічі на рівні прем`єрів, на рівні Голови Верховної Ради. Та на здоров`я, зустрічайтесь. Тільки не думайте як олігархам м`яко відійти, а думайте як повернути кошти сюди, щоб обкладалися всі. Тоді б я побачив чи вони так будуть зацікавлені в прийнятті  того Податкового кодексу.

Для кого ви приймаєте Податковий кодекс зараз?  Для порядних людей ви його приймаєте, а не для тих, хто в офшорах! Через це, а також через те, що саме ви сприяли тому,  щоб закони про відповідальність юридичних осіб, щоб закони про… нові закони про боротьбу з корупцією були зупинені. І ви знаєте, що з 1 січня, з 1 березня ви їх не запровадили, через це нам цю Конвенцію треба відкласти з ратифікації. І абсолютно правильно написало Юридичне управління, яке в своєму висновку  записало так: «Вважаємо за доцільне відкласти ратифікацію даної Конвенції для розробки та прийняття актів законодавства, які б забезпечили її повне виконання». Чому? Бо вони вас попереджають про статтю 10-у Конвенції. Що говорить стаття 10? Тут написано, що сторона вживає таких законодавчих, інших заходів, які можуть бути необхідні для забезпечення притягнення юридичних осіб до відповідальності за злочини відмивання грошей, які встановлено відповідно до цієї конвенції. Тобто у нас дві моралі: для закордону це ми  показуєм, що ми ратифікуємо, а насправді ми її ніхто не збираємся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

10:49:03

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги! Проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, який сьогодні ми розглядаємо, по-перше, сприятиме гармонізації нашого законодавства з європейськими стандартами.

Другий момент. Це сприятиме виконанню наших зобов’язань перед Радою Європи. І тут я б хотів нагадати нашим колегам, які зараз виступають, але вони не знають сутності цієї проблеми. Що під час жовтневої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі якраз було звернуто увагу на необхідність просування України у галузі боротьби з корупції. І як тільки ми проголосуємо за ратифікацію цього законодавства, цієї конвенції, і цей закон буде підписаний Президентом – ця конвенція стане частиною нашого законодавства. І у відповідності до Закону «Про міжнародні договори» він буде мати вищу юридичну силу по відношенню до інших законів. І ми повинні будемо тоді працювати в цьому напрямку.

Тому я від імені Партії регіонів призиваю усіх голосувати за ратифікацію цієї конвенції. І прошу поставити на голосування прямо зараз. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, мікрофон, будь ласка.

 

10:50:28

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я підходив до вас, щоб ви надали мені слово, тому що безперечно, що Валерії Володимирівні потрібно було дати можливість відповісти на запитання депутатів народних. Тому що у мене, наприклад, виникає питання: а які країни входять до цієї конвенції, які не входять, які країни відмовилися від підписання, у тому числі і Російська Федерація.

Я не погоджуюся з тим питанням, що не потрібно кошти. Якщо Україна бере на себе зобов’язання, автоматично виникають зобов’язання України, і в тому числі хто їх виконує. А якщо виконання є, то і відповідне фінансування. На скільки фінансування буде збільшено в тих чи інших відомствах, потрібно?

Я не розумію, чому стоїть питання фінансування тероризму. Що, хоча б є один приклад, що громадяни України або з України є загроза фінансування тероризму? Я цього не розумію, чому так стоїть питання.

Я не розумію питання, чому ми в односторонньому порядку беремо зобов’язання на себе, а чому країни інші не беруть по відношенню до України, в тому числі еміграційне законодавство, Володимир Михайлович, закон, який лежить, по посиленню відповідальності за еміграційні порушення законодавства в Україні, два роки його не пускають в зал, та інші. У тому числі закон, який ми говорили: про реадмісію. Все це Україна бере на себе зобов’язання. Кожної неділі ми ратифікуємо зобов’язання, зобов’язання… Коли інші країни будуть відповідати адекватно або на паритетних відносинах.

Тому я просив би при таких ратифікаціях надавати можливість задавати питання для того, щоб ми отримали відповідь, а не просто голосували. Давайте проголосуємо, тому що нас хтось чекає, або нам хтось погрожує.

І мене... особливо виникає питання, чому Україна бере на себе зобов’язання в тому плані, щоб розкривати таємницю громадян. Це порушення конституційних прав, тому що тепер буде кожен платільщик, який йде від України, да, кожного громадянина, кожного підприємця  іноземні держави – Сполучені Штати Америки або Європейський Союз – має право моніторинги...  ставити питання. Чому це принижуємо свою гідність і чому порушуємо права громадян? Якщо є підстави – на підставі суду, я, безперечно, що це інша зовсім процедура. А якщо ми даємо можливість фінансовий моніторинг іншими країнами... моніторинги, проводити моніторинг наших коштів, наших підприємств і наших громадян, це, я рахую, що ми принижуємо гідність нашого суспільства, наших людей. І ми тим самим не захищаємо їх права і свободи.

Тому я особисто за цю ратифікацію голосувати не буду в такій постановці, як воно донесено до нас, як до народних депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відносно того, хто там має відношення, ратифікував цю заяву, то я думаю, треба подивитись документи, там перелік країн є, з якими застереженнями вони цей документ ратифікували. Треба читати документи.

Будь ласка, заступник міністра Лутковська, а потім Вєчорко. Мікрофон, будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую дуже, Володимир Михайлович! Я хотіла б відповісти на певні запитання, які були надані.

По-перше, ця Конвенція набула чинності для 21 держави, які є сторонами Ради Європи. І відповідно ці держави не вважають, що в цій конвенції, яка дійсно є фундаментальним інструментом для боротьби із відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, що ці статті якимось чином можуть порушити права громадян.

Крім того, я хотіла б звернути увагу на  висновок Головного  науково-експертного управління, це не головне юридичне управління давало висновок, а ГНЕУ. І крім того хотіла зауважити, що той висновок, який надано ГНЕУ, не враховує те, що на сьогоднішній день на юридичних осіб поширюється дія Закону України „Про запобігання та протидію легалізацію, відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом” в редакції закону від  18 травня 2010 року, положеннями якого встановлено відповідальність юридичних осіб, які здійснювали фінансові операції з легалізації доходів або фінансували тероризм. Так, зокрема, частиною другою статті 23 зазначеного закону передбачено ліквідацію таких юридичних осіб за рішенням суду. У зв’язку з цим ми вважаємо, що наше законодавство абсолютно передбачає все те, що передбачає і конвенція. У зв’язку із тим ми вважаємо, що ратифікувати цю Конвенцію зараз необхідно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Вечерка, будь ласка.

 

10:54:50

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты и уважаемые граждане Украины! То, что сегодня мы обсуждаем и чтобы мы ратифицировали данный законопроект, его необходимо сегодня ратифицировать с одной точки зрения. Потому что мы совместно с Министерством юстиции Украины всесторонне проработали данный законопроект, все требования и все законы, которые принимались раньше, а данной конвенции, в данном проекте учтены.

И я хотел бы ответить депутатам Яворивскому и Кармазину. Никто не мешал прошлому правительству, прошлой коалиции принимать такие законы для того, чтобы мы двигались вперед.

То, что касается Республики Кипр, уважаемому депутату Кармазину я хочу напомнить, что недавно была делегация Республики Кипр и встречалась с Президентом Украины Виктором Федоровичем Януковичем. И Президент Украины как гарант Конституции поднял вопрос перед Республикой Кипр о двойном налогообложении. Поэтому все учтено, уважаемые, и никто не раскрывает тайну вкладов. Наша страна должна идти постепенно шаг за шагом вперед, наша страна стремится к вступлению в Европейский Союз. Поэтому мы должны быть более открытыми, прозрачными, демократичными и ничего страшного в этом проекте сегодня не существует. Это все делается на благо нашей страны и, кстати, на благо наших бизнесменов, чтобы никто их не упрекал, что сегодня отмываются денежные средства и перетекают из Украины в страны европейского сообщества или в евроазиатские районы.

Сегодня бизнес более открыт и сегодня нужно делать  все честно и справедливо. Поэтому я от имени Парии регионов прошу, и от имени комитета, поддержать  данный проект и проголосовать за него, это будет только, если мы действительно хотим добра нашему народу, мы должны этот законопроект поддержать.  Спасибо за внимание!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення питання… Я прошу народних депутатів під час виступу не називати прізвища один одного, оскільки у нас репліки будуть до безкінечності.  Будь ласка,  Яворівський і Кармазін по хвилині на репліку.

 

10:57:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, місто Кіровоград.

Я не буду називати цього  прізвища, але просто хочу відповісти. Річ   не в тому, ну давайте чесно скажемо, справа ж не в тому, що там ми не хочемо відкриватися, абощо, що наш бізнес там  не хоче бути прозорим. Ну не хоче, ми ж це знаємо, прекрасно всі знають, кожна бабця сьогодні в селі знає, що  все це не прозоро. Ми приймаємо, хочемо ратифікувати цю угоду, прекрасна  угода, дуже нормальна, але я ще раз пояснюю свою позицію: під неї абсолютно немає нашої національної законодавчої бази по боротьбі з корупцією, ви боїтеся її приймати, ви не хочете її приймати. Давайте приймемо спершу законодавство, а потім будемо ратифікувати цю угоду, крапка і нічого іншого тут немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін, фракція  "Наша Україна - Народна самооборона".

 

10:58:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, дуже добре, що наш Президент зустрічався з посадовими особами Кіпру. Головне, щоб він зрозумів, що спочатку треба денонсувати існуючу Угоду між  СРСР і Кіпром, спочатку треба денонсувати, яка розповсюджується на Україну, а потім на цьому „чистому полі” укладати інші угоди, це перше.

І друге. Я закликаю всіх  народних депутатів, всі профільні комітети, які опікуються наповненням державного бюджету, взагалі зробити  перепони для виводу коштів з України в любі інші офшорні зони, не тільки на Кіпр, оскільки я знаю, що вже олігархи дають завдання своїм юристам - це на інших островах і так далі реєструватися. Через те абсолютно кругом ми маємо зробити, і тільки після цього ми маємо ратифікувати цю угоду. Але ті закони, які ми підготували...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, переходимо до голосування. Висновок комітету позитивний. Головне науково-експертне управління вважає за доцільне відкласти ратифікацію даної конвенції.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом та про фінансування тероризму (реєстраційний номер 0186).

Прошу голосувати.

 

11:00:33

За-316

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про внесення змін до Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності  Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні. Доповідач – перший заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Болотський Михайло Васильович. Співдоповідач – голова Комітету з питань екологічної політики і природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Семинога Анатолій Іванович.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За скороченою процедурою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За скороченою процедурою?

Ставлю на голосування про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:01:46

За-206

Рішення прийнято.

Будь ласка, Михайло Васильовичу.

 

БОЛОТСЬКИЙ М.В. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідайте, доповідайте. 2 хвилини у вас.

 

БОЛОТСЬКИЙ М.В. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про внесення змін до рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду “Укриття” в Україні від 20 листопада 1997 року внесено Президентом України Віктором Федоровичем Януковичем як невідкладний для позачергового розвитку.

Проект угоди, яку пропонується ратифікувати цим законом передбачає внесення змін до рамкової угоди в частині збільшення внеску України до Чорнобильського фонду “Укриття” з 50 до 104 мільйонів 163 тисяч доларів США. Так як збільшення суми коштів надасть Україні право голосу як повноправного учасникіа у засіданнях Асамблеї донорів при вирішенні питань перетворення об’єкта „Укриття” на екологічну безпечну систему. Запропоновані зміни підтверджені Європейським банком реконструкції та розвитку у формі обміну листами і схвалений Асамблеєю вкладників Чорнобильського фонду “Укриття”. 

Ратифікація Угоди забезпечить виконання України своїх міжнародних зобов’язань та  стимулювати інші країни-донори до активного наповнення Чорнобильського фонду “Укриття” необхідними додатковими внесками. Проект Закону узгоджено встановленим порядком.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України про можливість ратифікації угоди. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте. Анатолій Іванович Семинога, голова комітету має слово для співдоповіді.

 

11:03:55

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Запропонований законопроект розроблено на виконання рекомендацій і Постанови Верховної Ради України від 18 квітня 2008 року “Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи” та на виконання рішення Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики від 04 березня 2009 року.   

Метою  збільшення внеску України   до Чорнобильського фонду „Укриття” є забезпечення  участі України  як рівноправного  з країнами-донорами партнера у фінансовому  забезпеченні будівництва нового  безпечного комфайменту об’єкту „Укриття” у терміни, передбачені договорами, а також надання Україні права голосу як повноправного учасника на вирішення питань перетворення  об’єкту „Укриття” на екологічно  безпечну  систему на засіданнях Асамблеї донорів.

Відповідно до розділу  І Рамкової угоди Україна взяла на себе зобов’язання доповнити  Чорнобильський фонд „Укриття”  власними ресурсами   обсягом 50 мільйонів  доларів США. План заходів  „Укриття”,   включаючи фінансові оцінки, був розроблений і прийнятий у  1997 році, виходячи з  тогочасних уявлень про об’єкт „Укриття”   та шляхи його перетворення на екологічно безпечну  систему. Оцінки вартості  не врахували всіх   реальних  умов виконання  робіт, змін нормативної бази і регулюючих вимог протягом останніх років реалізації Плану заходів, роботи, виконання яких пізніше було   визначено як необхідними,  а також зростання вартості робочої   сили, енергоносіїв і матеріалів.

Станом на  1 червня  2009 року   інтегрований бюджет Плану заходів  оцінювався  1,6 мільярда доларів  США. Делегація України на засіданні Асамблеї донорів  7 липня 2009 року проголосила про свій додатковий внесок до Чорнобильського фонду „Укриття”, зберігаючи  незмінною частку  внеску України, яка становить  6,51 відсоток      від  загальної суми. Таким чином, зміна  до Рамкової угоди передбачає   збільшення  українського ресурсу до доповнення  Чорнобильського фонду „Укриття”   „Укриття”   з  50 мільйонів до 100 …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СЕМИНОГА А.І.  …160  тисяч  доларів США. Для України  дуже важливо   підтвердити свої наміри по ратифікації даної угоди до  25 річниці Чорнобильської катастрофи. 

Узагальнюючий висновок  Науково-експертного управління Верховної Ради  пропонує  ратифікувати  угоду. Комітет  з питань закордонних справ і Комітет з питань євроінтеграції  підтримують  даний законопроект  про прийняття  його в цілому. Комітет на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати  Верховній Раді прийняти даний законопроект  в цілому як закон. Дякую  за увагу. І прошу підтримати рішення  комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатись на обговорення питання: два – «за», два – «проти». Прізвища народних депутатів прошу вивести на табло. Дмитро Ветвицький, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

 

11:07:02

ВЕТВИЦЬКИЙ Д.О.

Я предлагаю поддержать данный законопроект, потому что уже пришло время  заканчивать с объектом «Укриття». И так как это происходит  на территории нашей страны, необходимо нам поучаствовать для скорейшего  завершения этого проекта и уже  эту проблему решить окончательно. Для это,  я считаю, необходимо проголосовать  за данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, фракція комуністів.

 

11:07:38

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги,  я хотів би сказати про те, що  стара добра Європа та її інститути, у тому числі  Європейський банк реконструкції та розвитку,  інколи  швидше повертаються, чим  наша країна, у тому числі у вирішенні наших,  рідних, нагальних проблем таких, якою являються  і проблема  будівництва  нового конфаймента  «Укриття».

Тому я хотів би сказати про те, що  дане питання абсолютно  нагальне, і воно залежить від того, наскільки  і сама Верховна Рада буде швидше повертатися у  вирішенні цих проблем.

Тому я «за» і закликаю, щоб ми якнайшвидше прийняли цей  законопроект уже у вигляді закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

11:08:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій  Кармазін. Шановні народні депутати,  я хотів би пригадати вам,  як коли закривалася, приймалося рішення. Особисто Президент Кучма  під оплески тої частини, яка сьогодні є у більшості, закривав Чорнобильську атомну станцію.  Ви пам’ятаєте, що йому обіцяли і що з того йому дала Європа. Нічого, дірку від бублика дала йому Європа. Ми маємо проблеми, які зараз є, і це не українська проблема – це   проблема планетарного масштабу.  Ми маємо питання сьогодні, що треба рятувати дітей. Ми маємо проблеми, які сьогодні оперуються на щитовидку, у яких сьогодні збільшена кількість ракових пухлин і так далі. Всі ці проблеми залишились  один на один з Україною, вся сита Європа, яку ви сьогодні приймаєте, тут стелетесь перед нею, вся сита Європа опиналася абсолютно глухою до наших потреб, більше того, порушила свої слова які вона тут давала урочисто.

Хоча тоді і героїв присвоювали у нас декому тут і так далі. Через те вдумайтесь, ми хочемо зараз стимулювати до того тим, що даємо додатковий внесок. Я за те, щоб ми стимулювали хоть таким чином. Але нам не треба замовкати про цю проблему і показувати аморальність тих людей, відповідальних посадових осіб в Європі, які гарантували те, що вони зроблять для України, для себе те, що зроблять, але нічого вони не зробили.

Через це, шановний Володимире Михайловичу, ви часто зустрічаєтесь з різними делегаціями, це я нікуди не їжджу за кордон, а всі інші літають, їздять і витрачають кошти державного бюджету, будь ласка, ставте там ці питання. Тільки не так, як ставляться вони зараз по Кіпру. Я буду голосувати „за”, безперечно, але давайте пам’ятайте, що щодо нас не витримали зобов’язань. Дякую. (Шум у залі)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення питання завершено. Комітет пропонує ратифікувати угоду. Головне науково-експертне управління вважає, що угода може бути ратифікованою. Ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону України, як Закон, про ратифікацію Угоди в формі обміну листами між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про внесення змін до рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського „Фонду укриття” в Україні. Реєстраційний номер 0190. Прошу голосувати.

 

11:11:42

За-368

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, вношу на розгляд  проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій, реєстраційний номер 0179. Пропозиція за скороченою процедурою розглянути це питання. Прошу голосувати.

 

11:12:19

За-213

Рішення прийнято. Доповідач – заступник міністра економіки Сухомлин Олександр Анатолійович, і співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Прошу вас.

 

СУХОМЛИН О.А.

Добрий день, шановний Володимир Михайлович, добрий день, шановні народні депутати! Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій розроблено з метою  виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності угоди між Кабінетом, Міністрів України та урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписаний ще 11 жовтня 2000 року у місті Кіншасі.

Відповідно до пункту „в” частини другої статті дев’ятої Закону України "Про міжнародні договори України” зазначена угода підлягає ратифікації Верховної  Ради України шляхом прийняття Закону „Про ратифікацію”.

Ратифікація угоди надасть можливість безпосередньо реалізовувати положення угоди у двосторонніх відносинах, дасть змогу іноземним інвесторам використовувати міжнародно-правові механізми захисту інвестицій, що значно знизить можливість некомерційних ризиків, сприятиме збільшенню обсягів іноземних інвестицій, забезпечення макроекономічної стабільності української економіки.

Угода закріплює надання кожній з договірних сторін інвестора іншії договірній стороні режиму найбільшого сприяння по відношенню до управління, підтримання, використання, отримання прибутків та розпорядження своїми інвестиціями, режиму, що є справедливим і рівним, та не менш сприятливим, ніж той, який вона надає інвесторам будь-якої іншої країни.

Прийняття закону забезпечить створення  сприятливого інвестиційного клімату, що сприятиме розвиткові перспективних напрямів міжнародного інвестиційного співробітництва.

Прошу підтримати проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Олег Григорович Білорус, голова Комітету у закордонних справах.

 

11:14:38

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій” поданий до Верховної Ради  відповідно до статті 85 Конституції України та статті 9 Закону про міжнародні договори України.

Набрання чинності угодою, дійсно, сприятиме розвиткові перспективних напрямів міжнародного інвестиційного співробітництва, залученню іноземних капіталовкладень, активізацію зовнішньоторговельного обігу, закріпленню на міжнародній арені позитивного іміджу України як держави із сприятливим інвестиційним кліматом.

Відповідно до пояснювальної записки міністерства, як сказав представник, заступник міністра, реалізація зазначеної угоди не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету. Головне науково-експертне управління підтримує ратифікацію даного законопроекту.

Проект закону був розглянутий на засіданні Комітету з питань Регламенту, який дійшов висновку, що законопроект зареєстровано відповідно до статей 90, 92 Регламенту Верховної Ради  України як закону. Комітет з питань бюджету  розглядав проект закону і дійшов висновку, що його реалізація не матиме негативних впливів на доходну частину бюджету.

Комітет у закордонних справах розглядав проект закону 3 листопада і відзначив у якості недоліку, що цей законопроект у наших урядових лабіринтах гуляє 11 років. Ми знову звертаємося до уряду почистить архіви і не допускати таких…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БІЛОРУС О.Г. Хочу підтримати позитивне рекомендаційне рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Треба нам обговорювати це питання? Ніхто не наполягає? Ні. Я тоді ставлю на голосування пропозицію комітету, вона підтримана також Головним науково-експертним управлінням, про ратифікацію угоди. Тому ставлю на голосування  пропозицію про схвалення проекту закону, як закон про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Демократичної республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій. Реєстраційний номер 0179. Прошу голосувати.

 

11:17:45

За-323

Рішення прийнято.

Водночас я прошу секретаріат підготувати звернення до Кабінету Міністрів України з приводу того, які ще угоди нам потрібно розглянути, але вони не поступають до Верховної Ради України і чому тривалий час ми не могли їх розглянути.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду наступних питань, які запропоновані представниками опозиційних фракцій.

Це проект Закону про забезпечення енергетичної безпеки України. Реєстраційний номер 7080. Доповідач – народний депутат України Соболєв Сергій Владиславович. І співдоповідач перший заступник голови Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Кунченко Олексій Петрович.

Будь ласка.  Є Соболєв? Тоді будь ласка, Купченко Олексій Петрович. Є? Доповідача немає. Будь ласка. 

 

11:19:16

КУНЧЕНКО О.П.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Комітет з питань паливного, енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 20 жовтня 2010 року розглянув на своєму засіданні проект Закону про забезпечення енергетичної безпеки України, автор – Сергій Соболєв (реєстраційний номер 7080). Проектом передбачається заборонити використання бюджетних коштів, коштів, отриманих від міжнародних фінансових організацій, а також передачу природного газу, придбаного для використання споживачами, для виконання зобов’язань держави, що випливають з рішень Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати у справі НАК «Нафтогаз України» проти ЗАТ «Росукренерго».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Кабінет Міністрів України не підтримують законопроект та вважають, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки підтримує ці пропозиції та пропонує Верховній Раді України відхилити запропонований законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Запитання, будь ласка, запишіться, 3 хвилини. Так, прізвища народних депутатів, що записалися, будь ласка. Михайло Чечетов.

 

11:20:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Вы блестяще рассказали суть вопроса. У меня вот чисто вопрос к вам как к человеку, как к менеджеру. Ну, когда уже у нас перестанут в основу закона закладывать политический подтекст? Когда уже у нас политики, депутаты с оппозиции вырастут с коротких политических штанишек? Ну, давайте заниматься конкретными делами, а не балаганом. Ну, тут же вот эти уши политические торчат так, что хочется ножиком их посрезать. И самое главное, вы смотрите, выделили, несмотря на то, что Регламентом не предусмотрено, не смотря на то, что по Конституции не предусмотрено, мы, как жест доброй воли, отдали среду для оппозиции. Формируйте повестку дня. Ну, хотя бы на заседания приходите. Выступайте, да. Выносится законопроект – прокукарекали где-то там и даже в зале нет. День оппозиции. Оппозиции в зале нет! Это позорище, да!

 

КУНЧЕНКО О.П. Я целиком и полностью поддерживаю это выступление. Есть международное право. Есть два решения Международного арбитражного суда и есть решение шевченковского нашего суда, которое поддерживает это решение. И законы нужно выполнять. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

11:22:18

СУХИЙ Я.М.

Прошу передати слово Анатолію Кириловичу Кінаху.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кирилович Кінах, фракція Партії регіонів.

 

11:22:24

КІНАХ А.К.

Дякую. Шановні народні депутати! Шановний Олексій Петрович! Безумовно, питання енергетичної безпеки України, це питання, яке має принципове значення і впливає на всі сфери життєдіяльності нашої держави і суспільства. І забезпечити її високий рівень, енергетичної безпеки, можна тільки тоді, коли об’єднуються зусилля всіх – Президент, парламент, Кабінет Міністрів і всі політичні структури. Бо це питання стратегічного значення.

Виходячи з цього, як ви формулюєте і яку оцінку ви даєте? Що замість того, щоб зараз займатися разом завантаженням газотранспортної системи, модернізацією, вимагати і виборювати сприятливі ціни для українських споживачів на природний газ, щоб бути конкурентноздатними, дійсно працювати з Європарламентом, шукати баланс інтересів між постачальниками, транзитерами і споживачами газу, ми розглядаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте питання.

 

11:23:31

КІНАХ А.К. Ми займаємося такими політизованими питаннями, які в черговий раз руйнують міжнародну довіру до України і демонструють, що Україна продовжує дуже ганебну традицію відсутності консолідації в політикумі, в державі по захисту принципових національних інтересів, енергетичної безпеки держави. Дякую.

 

КУНЧЕНКО О.П. Анатолий Кириллович, я внимательно слушал ваше выступление сегодня, которое вы... выступали вначале при обращении депутатов. Действительно,   сегодня вопрос  газообеспечения  Украины, поиски альтернативных видов топлива для того, чтобы  была конкурентоспособная наша экономика, наша промышленность   - это вопрос очень важный. И то, что сегодня он требует объединения усилий, безусловно,   Президента, Кабинета Министров, парламента, я думаю, что в этом конструктиве надо  искать  энергообеспечение и  энергобезопасность нашей страны. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Час вичерпаний.

Шановні колеги,  скільки ми відведемо на обговорення цього питання? Ви просто… Одну  хвилинку. Я за те, щоб по повній процедурі, але розглянемо  одне з цих питань, на яке не було  доповідача. А потім будете знову говорити, що  не розглядаються інші питання.  Так треба процес чи розглянути   питання?  Так  давайте, визначтеся. 

Прошу тоді записуватися спочатку від фракцій. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. А тепер запишіться  від народних депутатів.  Будь ласка,  прізвища  також покажіть. Таким чином,  шановні колеги,  у нас  7 людей записалося, будемо обговорювати це питання. Ярослав  Сухий, фракція  Партія регіонів. 

Василь Кисельов,  фракція  Партії регіонів.

 

11:25:47

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! При розгляді питання ратифікації Конвенції Ради Європи окремі депутати у своїх виступах говорили про те, що конвенцію  ратифікують,  а потім її  не виконують.  І тут же  при розгляді  цього питання,  яке обговорюється, у проекті подивіться  цього  проекту закону, нас закликають не виконувати Конвенцію Ради ООН  „Про визнання і приведення  у виконання  іноземних  арбітражних  рішень”. Шановні громадяни, шановні депутати, це чергова міна  під авторитет України  і голосувати за цей закон не можна, його треба відхилити.

Але хотів би звернути увагу на причини, з яких виникла ця проблема. Я навіть не буду говорити про те, що незаконно забрали газ, а сьогодні нас закликають не  виконувати рішення Арбітражного суду.

Я хочу сказати, що причина в тому, що за  час правління Президента Ющенка з ініціативи української сторони, і саме української сторони, була розірвана дуже вигідна Угода про постачання газу на Україну. І натомість урядом Тимошенко була записана… підписана дуже кабальна умова… угода про поставку газу в Україну.

Я думаю, що… нагадаю всім, крім того було внесено зміни до Закону про  трубопровідний транспорт, яким заборонили практично ефективне використання ГТС України.

Я думаю, що сьогодні треба було б цей закон відхилити і в той же час не можна не нагадати, що в зв`язку з тим, що через патологічну ненависть до Російської Федерації сьогодні українці страждають і продовжують страждати по високій ціні на газ і все, що за цим іде далі, я пропонував би створити тимчасову слідчу комісію і розібратися хто привів Україну до того, що заключні такі кабальні угоди і розірвані угоди по газу вигідні і чому нас закликають сьогодні не виконувати рішення арбітражних судів.

Дякую за увагу.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одарченко передає право на виступ Олександру Гудимі, фракція «БЮТ-«Батьківщина». Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:28:23

ГУДИМА О.М.

Гудима, «Блок Юлії Тимошенко», партія «Батьківщина».

Шановний Голово! Шановні депутати!  Через декілька хвилин головний  політичний  диригент Партії регіонів дасть команду не підтримувати цей законопроект. Тобто я розумію, що всі  прекрасно розуміють чому він це зробить. Я хотів би для радіослухачів трошки роз`яснити суть питання, бо воно не було висвітлено як потрібно.

Мова йде про те, що Президент Янукович разом з своїм найближчим оточенням прийняв рішення повернути 12 мільярдів метрів  кубічних газу одному із членів своєї команди,  керівнику „РосУкрЕнерго” пану Фірташу. У що це обійдеться українській державі? 12 мільярдів метрів кубічних газу – це понад 30 мільярдів гривень, які потрібно повернути пану Фірташу за український газ.

Яким чином це можна зробити? Двома шляхами: або через місяць Партія регіонів внесе бюджет 2011 рік і тих 30 мільярдів будуть віддавати 46 мільйонів українців – іншого способу не існує; і є другий спосіб – отримати запозичення від Міжнародного валютного фонду, про що Партія регіонів кожен день говорить, позичити тих 30 мільярдів гривень, повернути Фірташу, і всі наступні роки знову ті 46 мільйонів українців будуть повертати ті гроші пану Фірташу.

Про що йде мова сьогодні. Ніякого остаточного рішення суду нема. Всі судові рішення сьогодні є занесені у Верховний Суд України, і Верховний Суд України має поставити останню крапку в тій суперечці: Партія регіонів проти українського народу.

Я думаю, що сьогодні, проголосувавши за відхилення цього законопроекту, ми повинні сказати про наслідки. Головний реформатор Партії регіонів пан Тігіпко попереджає українців, що з 1 квітня газ буде вкотре піднятий знову на 50 відсотків. Але він не врахував, що 30 мільярдів гривень, які ми, ви, шановні представники Партії регіонів, хочете віддати пану Фірташу, - це додаткове ярмо на 46 мільйонів українців. І ціну на газ треба буде піднімати ще раз.

Ми розуміємо, що це є політичний законопроект. І ми звертаємося тому до Міжнародного валютного фонду, щоб вони подумали вкотре, чи давати Україні позику, яка піде для задоволення амбіцій одного із прихильних олігархів Партії регіонів. Тобто патріоти, без сумніву, будуть голосувати «за», бо вони не можуть, щоб обдерти вкотре 46 мільйонів на догоду найближчому оточенню Президента Януковича. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

11:31:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона”.  Шановні народні депутати, шановний український народе! В чому зараз політика? Якщо виконання і служіння народу українському – це найвища політика кожного з нам з вами, хто приймав присягу тут на вірність українському народу, то голосування за цей закон є обов’язок кожного патріота України, підкреслюю, кожного.

Що тут погано записано? Стаття третя: „Заборонити Кабінету  Міністрів України використання бюджетних коштів, а також коштів, наданих міжнародними фінансовими організаціями для виконання зобов’язань держави, що випливають з рішень Стокгольмського арбітражу у справі НАК „Нафтогаз” проти ЗАТ „РосУкрЕнерго”, зобов’язати Кабмін заборонити НАК передачу природного газу, придбаного для використання споживачами для виконання зобов’язань”, що випливають з рішень цього так званого арбітражу.

Чому я кажу „так званого”? Бо цей інститут торгівельно-промислової палати Стокгольма – це є просто така ніяка установа. Для нас ніяка, українців.

Я наголошую: відкрийте  Конституцію України, і там написано, що рішення судів  виконується на всій території України, наших, українських судів! А тепер нагадаю вам і вашому уряду нагадую під очільництвом Азарова про те, що у нас зараз 1 мільйон 28 тисяч позовів дітей війни на півтора мільярда. Один мільйон 28 на півтора мільярди гривень ви не виконуєте, зате лакейські підставляєте всі місця, щоб вам зробили з Україною це замість вас.

Так от, шановні друзі, спочатку виконайте понад 10 мільйонів рішень українських судів на користь українських громадян, а потім лакействуйте, холуйствуйте! Ви вже посадили невинного Макаренка, керівника, чесного офіцера, керівника Державної митної служби. Ви допустили до того, що він зараз сидить!

Що таке 11 мільярдів кубометрів газу? Що таке компенсація ще 197 мільйонів доларів США. Це понад 50 відсотків всього, що добувається за рік Україною. Понад 50 відсотків. І зразу оборудку, яку ви не хочете навіть приховати, та поставте в чергу цей позов. Для вас у першу чергу позови дітей війни, чи ви вважаєте, що краще хай вони вимруть ці 1,5 мільйона людей,  1,28 тисяч, а позовів уже 1,5 мільйона. І ви даєте команду судовій владі їх не виконувати. Всі голосують за цей закон. Це лакмусовий папірець…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Андрій Павловський.

 

11:34:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати! Проектом законом з метою забезпечення енергетичної безпеки України пов’язаний із функціонуванням ринку природного газу пропонується заборони Кабінету Міністрів використання бюджетних коштів, а також коштів, залучених від міжнародних фінансових організацій на виконання рішень Стокгольмського арбітражу.

Зазначимо, що згідно із статтею 2 проекту цей закон регулюватиме суспільні відносини, що виникають у зв’язку із обов’язком держави виконувати рішення Стокгольмського арбітражу у справі НАК „Нафтогаз України” проти ЗАТ „РосУкрЕнерго”, тобто виконання одного судового рішення.

У зв’язку з цим вказані відносини не мають регулюватися законом, оскільки закон як нормативно-правовий акт має бути розрахований на неодноразове застосування, а не на вирішення одного конкретного питання. Звертаємо також увагу на те, що порядок визнання рішення іноземного Третейського суду визначений Конвенцією ООН про визнання і проведення у виконання іноземних арбітражних рішень Цивільним процесуальним кодексом України.

Стаття 35 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж” зазначає, що арбітражне рішення незалежно від того, в якій країні воно винесено, визнається обов’язковим, і при поданні до компетентного суду (письмове клопотання) виконується з урахуванням положень цієї статті. Тобто рішення іноземних арбітражних судів, у тому числі арбітражного інститут Стокгольмської торгової палати виконується в Україні  на підставі Конвенції ООН.

Прийняття закону в такому вигляді може порушити принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову, згідно з яким Верховна Рада України не повинна виконувати функції судової гілки влади. Я ще раз підкреслюю, Верховна Рада не повинна виконувати функції судової гілки влади, ми – вища законодавча гілка влади.

Звертаємо увагу на статтю 3 проекту, в якій Кабінету Міністрів України забороняється – ви вдумайтесь! – забороняється виконувати рішення суду. Нагадаємо, що за невиконання рішення суду законодавством України передбачена кримінальна відповідальність. Також законопроект підготовлено з порушенням правил і прийомів теорії законотворення. І я думаю, на наш погляд, цей законопроект дуже недосконалий, його потрібно відхилити і не позорити Верховну Раду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція „БЮТ - „Батьківщина”, наступний буде виступати Володимир Яворівський.

 

11:37:39

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники, більше звертаюсь до вас, тому що – вдумайтесь! – в чому суть законопроекту. В тому, щоб заборонити використання бюджетних коштів, державних, підкреслюю, коштів, а також коштів отриманих від міжнародних фінансових організацій, в тому числі Міжнародного валютного фонду для того щоб їх передати приватній посередницькій структурі, головного спонсора Партії регіонів, пана Фірташа, давайте називати цей своїми іменами. І вам, колеги з Партії регіонів, не терпиться роздерибанити майже 30 мільярдів гривень бюджетних коштів, ціна питання 30 мільярдів гривень. Тому я розумію чому такий поспіх виконувати ці недолугі рішення суду, коли були піддавки, гра в піддавки, коли „Нафтогаз” зняв всі свої претензії, щоб скоріше віддати Фірташу ці мільярди гривень чи газ природний. І це при тому, що хімічний бізнес пана Фірташа отримав пільги по ціні на газ, а для населення ви підняли з 1 липня на 50 відсотків ціну на газ, на комунальні послуги,  і з 1 квітня ще раз піднімете на 50 відсотків. Тобто ціна на газ для простих людей буде підвищена в двічі, а для Фірташа ви робите поблажки та ще хочете йому дати 30 мільярдів гривень у приватну кишеню. Так хто є більший патріотом, той бувший* керівник Макаренко, який зараз 3 місяці за гратами за що? Людина відстоювала державні інтереси, віддала державний газ який належав Нафтогазу державі. За це зараз  людина перебуває в тюрмі. За це ви його тримаєте? Чи ви є більшими патріотами, які хочете державні кошти віддати в приватні  кишені власників напівкримінальної структури „РосУкрЕнерго”?

Я думаю народ це бачить і все визначить. Повинні бути, перш за все, державні національні інтереси понад усе. Забудьте, що  ви є представниками, а може деякі з вас і на зарплаті у цього олігарха. Державні інтереси і національні понад усе. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський фракція „БЮТ-„Батьківщина”. Наступним буде виступати Фомін.

 

11:40:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимире Михайловичу, Фомін передає мені ще три хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, а де Фомін?

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Є-є он сидить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу шість хвилин виставити.

 

11:40:24

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні наші виборці! В першу чергу апелюємо до вас, до вашої уваги, до вашої пам’яті. Ви знаєте, шановні колеги, тривалий час для мене був взірець демагогії – це такий епізод. Свого часу у секретаря парткому був такий Богдан Чалий, не* обрали  секретарем Національної спілки  письменників України – прокатали його.  Він  прийшов до „Енею” до ресторанчику невеличкого такого підняв чарку, підійшов до мене  і сказав приблизно таке: „ я знаю, що ти голосував проти мене,  але я дуже радий, що ти голосував проти мене, а не якась свиня”. Це для мене була вершина абсолютно демагогії. Виявляється, що це вже в минулому. Вершина демагогії сьогодні ось, тут такий класичний, хрестоматійний буквально приклад, коли дехто від влади сьогодні заявляє нам, що це якщо раптом  ми проголосуємо законопроект Соболєва, який ось прийшов і є присутній. Якщо потрібно Сергію, пане Сергію, якщо потрібно  я можу три хвилин віддати для виступу.  Я три хвилин можу віддати вам для виступу вашого пане Сергію. Через те, говорити сьогодні про те, що якщо цей законопроект буде прийнятий, то це міна під авторитет України. Та совість же ж майте, люди добрі!  Та міна під авторитет України у тому, що один із цих суддів дав дуже велике інтерв’ю в „The New York Times”, де він сказав, що: „За мою довгу біографію суддівства я вперше побачив, коли держава відкликає своїх юристів, своїх захисників, своїх адвокатів  і свідомо програє   це все, такого в практиці суду не було ще ніколи, щоб країна відкликала”, і це ж було, це правда!

І хіба сьогодні,  даруйте мені, хіба хтось може  сумніватися  в тому, що це не могло робитися без участі Президента,  без участі Азарова, без участі цієї всієї „компанії”, яка сьогодні  хоче вирвати у цього озлиденілого  нашого народу, який захищає свої права, ходячи тут для того,  щоб    заробляти бодай якусь копійку у своїх цих маленьких „генделиках” і в цьому маленькому бізнесі. Ви ж прийняттям цього самого документу, який ви завтра хочете вже так під „ура” прийняти, ви ж створюєте  країну вкрай небезпечну, де не    буде середнього класу, де будуть тільки дуже багаті і люмпенізований народ, який  з вилами потім піде проти цих.  Якщо немає середнього класу, немає  країни, немає демократії,  ви її знищуєте так само!

Через те ми прекрасно розуміємо,  що цей законопроект сьогодні не пройде, тому що він вам не під силу, ні під вашу мораль, ні під вашу політичну платформу! Через те ми вважали за необхідне обов’язково сказати про це, щоби люди про це почули. 

Я передаю слово, 3 хвилини в мене залишилося, здається,  Сергію Соболєву,  будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Сергій Соболєв, фракція  "БЮТ - "Батьківщина".

    

11:43:22

СОБОЛЄВ С.В.

 Дякую! В чому зміст цього законопроекту і чому його треба було вносити в сесійний зал? Ми чули від високо посадовців України про те, що ні в якому разі кошти, які ми отримуємо від  Міжнародного валютного фону, ні в якому разі кошти бюджету не будуть використані навіть в  разі, якщо це рішення буде ухвалене українськими судами. Саме тому, для того щоб було підтвердження, що парламент України наполягає законодавчою ініціативою про те,  що  жодна копійка публічних коштів державного бюджету, міжнародних організацій, які надають свої кредити на уже вигідних умовах, але які все одно треба буде віддавати, не можуть бути використані для того, щоб цими коштами розрахувалися з паном Фірташем, в зв’язку з тим, що українська держава, яка була представлена НАКом “Нафтогаз Україна” і “Уралом-Газпром” як представник російської держави заключили угоду, згідно з якою було викуплено весь об’єм газу, і за який було проплачено українською державною структурою РАО “Газпром”.

Які можуть бути ще питання? Яким чином взагалі може виникати по суті цього питання можливість повернення коштів або газу Україною? Я думаю, що це питання – дослідження, яке робить на сьогоднішній день спеціальна слідча комісія. Саме тому цей законопроект унеможливлює не лише в цьому випадку і на майбутнє розраховуватися коштами державного бюджету, або коштами міжнародних фінансових інституцій за такі оборудки, коли фактично на сьогоднішній день, прикриваючись іменем держави, повертати будуть мільярди коштів бізнесмену українському.

Я думаю, що цей законопроект   все одно буде так чи інакше ухвалений в сесійній залі, якщо не цим парламентом, то наступним. І ті, хто запланував цю оборудку, яким чином розрахуватися за попередню виборчу кампанію з головним спонсором, будуть все одно нести відповідальність за такі речі. Саме тому законопроект  є дуже простий. Але в той же час він є свідомий для того, щоб чітко не допустити можливості використання публічних фінансів для розрахунку за будь-які оборудки тим більше, коли це стосується приватних бізнесових інтересів, нехай навіть найбагатших людей України.

Саме тому наша фракція наполягає на тому, щоб цей законопроект  був ухвалений принаймні в першому читанні. Ми готові врахувати всі застереження, які будуть в сесійній залі, застереження, які лунали з боку науково-експертного управління і стосовно практики. Така практика існує і в Російській Федерації, яка чітко ухвалила рішення про заборону розрахунків по рішеннях міжнародних судів без відповідного рішення свої суду і уряду держави Російської Федерації. Я вважаю, що нам треба прийняти такий закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Розгляд питання завершено.

Нагадую вам висновок комітету він полягає в тому, що  законопроект потрібно відхилити. Головне науково-експертне управління  також вважає за необхідне рекомендувати відхилити законопроект. Разом з тим відповідно до Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону “Про забезпечення енергетичної безпеки України”. Реєстраційний номер 7080.

 

11:47:11

За-138

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, БЮТ, ”Батьківщина” – 104, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 32,  комуністи, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 2.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання проект закону (реєстраційний номер 7080). Прошу визначатися.

 

11:47:50

За-142

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання безпечності продукції. Реєстраційний номер 6237.

Тут пропозиція вноситься про розгляд питання за скороченою процедурою. Прошу визначайтесь.

 

11:48:31

За-15

Пропозиція не підтримана. Будемо розглядати за повною процедурою. Доповідач – народний депутат України Ксенія Михайлівна Ляпіна. Співдоповідач – секретар Комітет з питань охорони здоров’я Лілія Степанівна Григорович.

 

11:48:48

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Шановні колеги, Ксенія Ляпіна,  Партія “За Україну!”

Цей законопроект спрямований на реалізацію реформи у сфері технічного регулювання та підтвердження  відповідності  у сфері  контролю  за якістю та безпечністю продуктів. Ці реформи визначені кількома міжнародними  угодами, зокрема Угодою, яку  всі ми з вами тут ратифікували „Про членство в Світовій організації торгівлі”, є сьогодні наріжним  каменем переговорів про зону вільної торгівлі  з  ЄС. І наскільки мені відомо, саме ці реформи сьогодні  є ключовими у програмі Президента  Януковича і, власне, низка  його законопроектів також спрямована на цю реформу.

Мій законопроект  стосується певної окремої частини цієї реформи і стосується внесення змін у Закон України „Про забезпечення  санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, вносить  зміни до статті 14, де  є  мова про вимоги безпечності  для   здоров’я  життя населення у державних стандартах  та інших нормативно-правових документах.  Я нагадую, що   згідно з Законом про стандартизацію, згідно наших  зобов’язань міжнародних  і згідно,  власне, програми Януковича стандарти є сьогодні  добровільними.  І можуть бути обов’язковими для використання виключно в умовах, якщо  є  в нормативно-правових актах, законах або постановах уряду, або  наказах міністерства, які зареєстровані як нормативно-правові акти,  посилання на обов’язковість виконання тих чи інших  норм стандартів.

Власне, моя поправка якраз  цього і стосується. Мова іде про те, що вимоги безпечності визначаються нормативно-правовими актами, а стандарти є обов’язковими виключно  у випадку, якщо  у нормативно-правових актах  вказане посилання на ці стандарти. 

Так само  я пропоную у статті 25 цього закону там, де мова іде про обов’язкову  сертифікацію, замінити це сучасним  терміном „підтвердження відповідності”. Нагадаю,  сертифікація є лише одним з методів  підтвердження відповідності, так зване підтвердження відповідності третьою стороною.  Є  ще   й  інші методи  підтвердження відповідності. І згідно, власне, реформ,  заявлених сьогодні, поширюються якраз інші методи, зокрема, наприклад,  декларування і звужується сфера обов’язкової  сертифікації, тобто   підтвердження третьою стороною.  У всьому світі це вважається    реформою більш ефективного контролю за безпечністю. Власне моя пропозиція саме в такому руслі іде. Я пропоную замінити термін сертифікація на термін підтвердження відповідності.

Так само я пропоную в основні напрямки діяльності санітарно-епідеміологічної служби додати такий напрямок як встановлення у нормативно-правових актах санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів. І власне це сьогодні є сфера дискусій, хто контролює, хто надає дозволи на ті чи інші дії з такою продукцією. Санітарно-епідеміологічна служба чи спеціальний орган? В результаті, як завжди, у нас вийшло дублювання. Надають дозволи дві служби.

В рамках реформ, заявлених сьогодні в країні, ми маємо нарешті визначити одну якусь інстанцію, яка приймає рішення, надає дозвіл. Інші видають нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги. От власне на це і спрямовані мої пропозиції. Я знаю, що є негативне рішення комітету. Я знаю, що зал готується відкинути цей законопроект і знаю, з якої причини. Тому що власне уряд зараз готує законопроект аналогічного змісту.

Я все розумію. Я розумію, що хочеться уряду бути виключним автором цих реформ. Але вибачте, це просто дуже довгий шлях. Реформа все одно відбудеться. І яка різниця? Вона відбудеться через доробку цього законопроекту чи вона відбудеться через подання законопроекту уряду? Від цього сутність цієї реформи насправді жодним чином не зміниться. І рішення по відкиданню цього законопроекту є виключно політичне. Жодним чином не є обгрунтована змістовна частина.

Я пропоную вам змінити це рішення. Підтримати мій законопроект і надати до другого читанні ті пропозиції, які, можливо, уряд хотів би надати, щоб покращити власне реалізацію цієї реформи. Може, доповнити, може, розширити. Я думаю, що це буде більш короткий шлях реалізації запропонованих, зазначених і задекларованих реформ, які є необхідними, я повторюю, і з точки зору міжнародних зобов’язань України, і з точки зору такої простої необхідної речі, як створення нормального, позитивного підприємницького клімати в Україні і забезпечення дійсно справжнього і ефективного контролю за безпечністю. Бо сьогодні номінально декларується цей контроль, реально він дуже слабкий. І всі ми знаємо, наскільки часто ми стикаємо на споживчому ринку і у виробництві з небезпечними продуктами і товарами. Тому така реформа є необхідною і, власне, чим скоріше ми  її зробимо, тим буде краще  для держави. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на запитання. Поки що ми у мене до вас, Ксенія Михайлівна, запитання. В чому різниця між сертифікацією продукції, яка є зараз у законі, і тим, що ви пропонуєте,  – оцінка відповідності, в чому різниця?

 

ЛЯПІНА К.М.  Дякую. Я нагадую, у нас є відповідний Закон про  підтвердження відповідності, який визначає, що оцінка відповідності здійснюється кількома способами, Так, сертифікація – є один із способів підтвердження третьою стороною, тобто виникає третя сторона, держава, державна лабораторія, яка проводить аналіз, підтверджує відповідність. Є інші  способи підтвердження відповідності.

Власне, я ще раз хочу сказати,  що запроваджується зараз широко, так зване, декларування відповідності – це, коли сам виробник бере на себе відповідальність, декларує параметри відповідності, а потім на ринку стикається з тим, що його можуть проконтролювати, і якщо його  проконтролюють і встановлять порушення, він  понесе дуже серйозну відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, я зрозумів  правильно, що ви пом’якшуєте вимоги до якості продукції.

 

ЛЯПІНА К.М. Навпаки, я роблю ці вимоги… Вимоги встановлюються нормативно-правовими актами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А зараз сертифікація.

 

ЛЯПІНА К.М. А тільки стандартами, які є необов’язковими для  виконання. Тому я жорще  роблю вимоги. А ви хочете сказати, що я змінюю  процес контролю за цими вимогами. Так, змінюю, я роблю цей процесм більш ефективним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Будь ласка, хто записався на запитання?  Шевчук Сергій, прошу.

 

11:55:54

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція "БЮТ - "Батьківщина" .

Шановний Адаме Івановичу, ви допустили трошки помилку. Ви сказали: розмиваються. У даному випадку навіть не розмиваються, а  знищуються будь-які механізми контролю. І я приведу приклад і хочу звернутись з запитанням до доповідача.

Стаття 25 діючого законодавства про санітарно-епідеміологічне благополуччя  визначає, що  виробництво, зберігання, транспортування отруйних речовин, я підкреслюю, отруйних речовин  здійснюється за умови дотримання санітарних норм і дозволу Державної санепідслужби. Це діючий закон.

Що ви вносите? Ви вносите, що це саме здійснюється  з наявністю дозволу спеціально уповноважених на це органів виконавчої влади в порядку, встановленому Кабміном. Тобто ви відкидаєте санепідслужбу, ви не встановлюєте ті органи, а насправді ви хочете зробити так, щоб якийсь довгий  час не було ні одного органу, який би контролював виробництво отруйних речовин. Ось чого ви досягаєте цим законом. Поясніть, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М. Дякую.  Дозволю собі відповісти.

На жаль, ви процитували чинну норму не повністю. Сьогодні норма звучить так, що встановлюється з дозволу Державної санітарної епідеміологічної служби, а також з дозволу інших спеціально уповноважених на те органів. Це те, про що я сказала. Сьогодні йде подвійна дозвільна система.

Я пропоную зробити її такою, яка вона має бути, тобто один дозвіл – одна дія. І, власне, ці органи встановлені, і це… за Конституцією є виключно прерогатива Кабінету Міністрів встановлювати органи контролю. А санітарно-епідеміологічній службі я пропоную зайнятися тим, чим вона має займатися, тобто  встановленням  у нормативно-правових актах   тих самих вимог, яким має відповідати ця дія, на яку видається дозвіл. Тому я ще раз підтверджую, що я роблю вимоги жорсткішими, а контроль ефективнішим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін, будь ласка.

 

11:58:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Ксенія Михайлівна! Я розумію, що ви хотіли зробити як краще, але, на превеликий жаль, мені здається, що кращевно не получається, бо Шевчук мав рацію. У нас є частина 3 статті 42-ої Конституції України, яка покладає на державу обов`язок здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції усіх видів послуг і робіт. Саме такий обов`язок   написаний за державою.

В даному випадку, на мій погляд, він  розмивається. І чи не відомо вам, що зараз на практиці робиться цим урядом, коли за 8 місяців змінилося  7 – наголошую на слові «сім»!  –  керівників Українського   науково-дослідного інституту по стандартах. 7 керівників знищено, третину людей звільнено. Це все курується Мінекономіки і фракцією комуністів.

Через це, як ви думаєте, чи треба…

 

ЛЯПІНА К.М. Я хочу звернути увагу на те, що цей закон не стосується жодним чином ані Держстандарту, ані інституту, про який ви тільки що згадали. Давайте все ж таки концентрувати увагу на предметі закону, а не на загальних речах. Предмет дуже зрозумілий: у даному випадку жодним чином державна функція не розмивається і не ліквідується, тому що держава здійснює ту функцію, яку ви процитували, у відповідності до законів України. Я ще раз підкреслюю: закон України встановив методи і способи підтвердження відповідності. І сертифікація не є єдиним методом підтвердження відповідності.

А ще раз хочу сказати: ця реформа все одно відбудеться. І мені буде дуже цікаво дивитись, як цей зал буде обговорювати ті самі норми, коли вони будуть подані урядом, і буде зовсім інша атмосфера, і всі будуть кричати, як добре, що ця реформа робиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги! Лілія Степанівна! Ми оголосимо перерву, а після перерви заслухаємо співдоповідь, відповіді на запитання  і обговоримо це питання, бо ми все одно не встигнемо.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо продовжувати засідання. Прошу від комітету, секретар Комітету з питань охорони здоров’я Лілія Степанівна Григорович.

 

12:29:57

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітету з питань охорони здоров’я на своєму  засіданні розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання безпечності продукції, поданий народним депутатом України  Ксенією Михайлівною Ляпіною. У присутності автора цього законопроекту, за словами автора, метою законопроекту є регулювання безпечності продукції відповідно до європейських стандартів. Проте Комітет з питань євроінтеграції у своєму висновку вказує на невідповідність законопроекту законодавству Європейського Союзу. Наш комітет також висловив низку зауважень до цього законопроекту.

По-перше, його прийняття у запропонованій редакції не призведе до вирішення основної проблеми у цій сфері – чіткого розмежування на законодавчому рівні заходів з технічного регулювання і з санітарними заходами, і заходами, що розробляються і застосовуються на підставі медичних вимог безпеки для здоров’я людини.

По-друге, зміни, що передбачені законопроектом розбалансують вже існуючу систему регулювання безпечності продуктів. Так, наприклад, статтею 2 Закону України про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності визначено, що процедура оцінки відповідності не поширюється на санітарні заходи, які розроблені та застосовуються для захисту людини від ризиків, пов’язаних із харчовими продуктами та заходи, що розробляються і застосовуються на підставі вимог  безпеки для здоров’я людини. У той же час зміни, запропоновані автором до статей 14 та  17 передбачають застосування таких продук… процедур і до харчових продуктів, і до продукції, на яку санітарним законодавством встановлені медичні вимоги щодо безпечності для здоров’я  і життя населення.

Нарешті, по-третє, санітарно-гігієнічні вимоги до продукції, що виробляється з відходів, встановлюється не нормативно-правовими актами, а відповідною технічною документацією, яка узгоджується у кожному конкретному випадку під час вирішення питання щодо шляхів утилізації продукції. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також вказує на низку недоліків законопроекту та рекомендує його відхилити.

Засвідчуючи глибоку повагу і розуміння окремих поправок, поданих автором Ксенією Михайлівною Ляпіною, я змушена оприлюднити думку комітету. З огляду на викладене, Комітет охорони здоров’я ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України направити законопроект номер 6237, поданий народним депутатом України Ляпіною Ксенією Михайлівною, на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Якщо є запитання, запишіться. Так, прошу, Ляпіна.

 

12:32:57

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Лілія Степанівна, на комітеті відомо, що аналогічного змісту законопроект розробляється зараз урядом або Президентом? Чи вже про це повідомлялося, чи йде обговорення змісту аналогічного законопроекту, який буде аналогічні зміни вносити?

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Дякую за ваше запитання. Шановна Ксенія Михайлівна, звичайно, інформація про те, що десь щось розробляється, ми знаємо, але комітет може розглядати тільки поданий зареєстрований законопроект. Тому ідеї ми, безумовно, не обговорюємо і не розглядаємо. Тим не менше, в цьому залі при обговоренні була зафіксована позиція, що цей законопроект зала може не підтримати. Але я так само хочу зафіксувати позицію, що якщо прийде аналогічний законопроект з аналогічними зауваженнями, але з іншим авторством, то я закликаю парламент бути таким же ж пильним і принциповим, тому що йдеться про здоров’я людей, а не бій за те, чиє авторство і чий пріоритет, в тому числі політичний, буде більш успішним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук.

 

12:34:02

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Адам Іванович. Сергій Шевчук, «Блок Юлії Тимошенко». Шановна Лілія Степанівна, от скажіть, будь ласка, яка ваша думка. В законопроекті замість вимоги безпеки і поняття «безпеки» для здоров’я і життя населення харчових продуктів вводиться нове поняття «безпечність». І автор вважає, що безпечність – це більш сильне, строге поняття. Чи згідні ви з цим? Якщо згідні, то, можливо, тоді і Службу безпеки України змінити назву на „Службу безпечності України”, адже це – сильніше поняття.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Дякую за ваше запитання. Я тут оприлюднюю  думку комітету, і комітет рекомендує відправити законопроект на доопрацювання. Якщо ж ви хочете перевірити мої філологічні уподобання, то я погоджуюся з вами, слово „безпека” звучить сильніше і має вагоміший зміст, аніж „безпечність”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Лілія Степанівна, більше нема бажаючих ставити запитання.

Прошу записатися від фракцій. Так, тепер, будь ласка, від депутатів. Так, добре, 10 хвилин на обговорення, прошу.

Кузьмук Олександр Іванович. Хто від фракції регіонів буде виступати? Немає. Шевчук Сергій Володимирович, прошу, і Ляпіній підготуватися.

 

12:36:00

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Аби не було звинувачень на мою адресу у суб’єктивності, я просто візьму порівняльну таблицю між діючим законом і запропонованим авторами, і, дійсно, порівняю деякі поняття.

Стаття 14, як я вже задавав питання, безпека для здоров’я і життя населення від харчових продуктів, змінена абстрактним поняттям „безпечності”, і це зроблено несвідомо. В тій же статті 14 існує норма „вимоги безпеки для здоров’я і життя населення є обов’язковими у державних стандартах”.

Що пропонує автор? Автор пропонує, що „вимоги безпечності для здоров’я і життя населення є обов’язковими” - цитую, вдумайтесь! – „в разі, якщо це визначено нормативно-правовими актами”. Здається, невеличка поправка, здається невеличка поправка. А якщо не визначено? А якщо буде визначатися у п’ятирічку? Це що буде означати, що у нас ці вимоги взагалі не діятимуть?

Далі. Продукція, діючий закон, на яку в державних стандартах є вимоги щодо безпеки життя населення, підлягає обов’язковій сертифікації. Пропонується внести невеличку правку. Продукція, і далі по тексту. Правка полягає в тому, яка внесена за рішенням спеціально уповноваженого органу у відповідні переліки. А якщо ці органи не визначені або якщо вони не внесли ці переліки, не створили? Так що це значить, не буде ні сертифікації, ніякого контролю. Взагалі питання сертифікації розмивається, замість них іде оцінка відповідності. Хоча автор безумовно знає, що в українському законодавстві процедура оцінки відповідності не поширюється на санітарні заходи, які розроблені для захисту людини від ризиків, пов’язаних з харчовими продуктами.

Наступне. Щодо застосування знешкодження хімічних речовин і матеріалів біологічних засобів, тобто отруйних небезпечних речовин. До цього часу Державна санітарно-епідеміологічна служба мала пріоритет. Вони визначала, наскільки небезпечними для життя людини є ті чи інші продукти. Автор пропонує відхилити Державну санітарно-епідеміологічну службу і ввести невідомо який спеціально уповноважений на це орган виконавчої влади. Коли він буде уповноважений, скільки часу у нас буде діяти безконтрольність?

Адаме Івановичу,  у мене є пропозиція. Зробіть, будь ласка, у Верховній Раді їдальню чи хоча б буфер для тих осіб, які будуть харчуватися генетично-модифікованими, нестандартними, з пестицидами, з харчовими добавками, харчовими продуктами, які зберігаються біля бензину. Може хтось із депутатів тоді піде і буде харчуватися. Якщо це станеться і ті автори будуть там харчуватися, я тоді буду підтримувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ШЕВЧУК С.В.  І закликатиму вас. Тому що сьогодні депутат народний завжди знайде собі чисту продукцію для себе, для родини, для сім’ї і для знайомих. Для населення, будь ласка, безконтрольна продукція – о це те, що рекомендується в цьому законопроекті. Приймати його не можна ні в якому разі, хто б не був автором: чи нинішній автор, чи завтрашній автор. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ксенія Ляпіна.

 

12:39:41

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, партія „За Україну!”.

Дійсно, тут багато лобістів зокрема Санітарно-епідеміологічної служби, яка абсолютно не хоче віддавати свої повноваження щодо контролю. І чомусь абсолютно не збирається займатися тим чим має займатись,  тобто встановленням вимог в нормативно-правових актах, ну не хочеться їй.

Бо контролювати підприємця вигідно, а встановлювати нормативно-правові… вимоги в нормативно-правових актах – це  ж працювати треба головою та ще і за це отримувати виключно державну зарплату. Зрозуміло, що Санітарна служба абсолютно проти.

Тепер по змісту тих зауважень, які тут висловлювались. Перше. Заміна безпеки на безпечність. Доповідаю, шановні колеги, Служба безпеки не має жодного відношення до поняття „безпечності” конкретного продукту, послуги і так далі. Це два різні поняття,  саме тому я тут вживаю слово „безпечність”. Безпека – це поняття дуже загальне, яке поміряти неможливо, а безпечність конкретного продукту можна і треба поміряти. А якщо ви хочете залишити щось невимірне, то ви якраз наражаєте на небезпеку наших громадян. Тому що нікому невідомо, яким критерієм, власне, тоді відповідає  ця безпека. Це перше.

Друге. Тут дуже переживають за державні стандарти. Нагадую, читайте Закон „Про стандартизацію”. Державні стандарти вже сьогодні,  підкреслюю, викиньте свої ілюзії, не є обов’язковими, не є. Таким чином відмовляючись від тої реформи, що я пропоную, ви залишаєте якраз сферу харчування безконтрольною.

І нарешті, третє. Повторюю 55 раз: читайте закон про підтвердження відповідності. Сертифікація є лише одним із способів підтвердження відповідності. Якщо ви вважаєте, що підтвердження відповідності не розповсюджуються на продукти харчування, то відповідно і сертифікація на них також не розповсюджується.

Тоді який метод контролю відповідності вимогам, встановленим Санітарною службою, ми можемо застосовувати? Невідомо. А я відповідаю: тільки один метод є – підтвердження відповідності цим вимогам. І треба нарешті закінчувати болтологію і захист конкретних державних службовців, які дуже хочуть хабарі отримувати, а нарешті перейти до нормальної реформи, яка забезпечить ефективний захист громадян, а не постійні декларації, а натомість на ринку відбуваються всі ті негаразди, які сьогодні громадянам дуже добре відомі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено, будемо визначатися із його долею.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення державного регулювання безпечності продукції) (реєстраційний номер 6237). Прошу визначатися.

 

12:43:06

За-29

Була пропозиція направити автору на доопрацювання. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу визначатися.

 

12:43:32

За-45

Рішення не підтримано. Законопроект відхилений.

Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств (проект колеги Зварича) (реєстраційний номер 1345). Є пропозиція за скороченою. Не заперечуєте, Роман Михайлович? Я ставлю цю пропозицію на голосування.

Ставиться на голосування пропозиція щодо скороченої процедури.

 

12:44:20

За-20

Сас каже, що закон серйозний. Таки дійсно так, 20 голосів, не підтримано рішення. Прошу, Роман Михайлович

 

12:44:29

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!  Не знаю, наскільки серйозний цей проект і чи він заслуговує на повне обговорення, але надіюся, що це робиться тому, щоб відповідно ставитися до нього. Я постараюся максимально лаконічно все ж таки пояснити потребу на внесення такого законопроекту.

Шановні колеги!  В 1991 році Верховна Рада України прийняла закон, який  практично сьогодні діє без змін. Це Закон про господарські товариства. Тобто за 20 років нашої  спільної з вами роботи ми цей закон, цей  основний закон, який регулює діяльність господарських товариств не міняли.

Звичайно, що були змінені, і Цивільний кодекс і  Господарський кодекс були прийняті, були відповідні зміни, які були внесені в ці кодекси, які до речі були прийняті інші закони, які впливали на діяльність господарських товариств.

Однак мені видається, що  вже настав час дещо точніше, краще врегулювати діяльність господарських товариств. До речі, врахувавши абсолютно правильні диспозиції які містяться, зокрема в Цивільному кодексі. Про що йдеться?

Знову ж таки підкреслюю, мова лише йде про вдосконалення, власне, цих диспозицій, які зараз уже містяться у нормативно-правовій базі.

По-перше, законопроектом,  який мною вноситься на ваш розгляд, пропонується уточнити деякі положення щодо можливостей передачі учасникам товариства своїх прав щодо участі в тому ж самому товаристві інших осіб.

Інший пункт. Пропонується чіткіше визначити порядок підписання учасниками господарського товариства змін до установчих документів. Зараз у базовому законі  цей порядок взагалі невизначений. Я пропоную цей порядок хоч трішечки чіткіше врегулювати.

І зокрема, там також пропонується кілька там є окремих таких диспозицій, який я вношу в порядку, власне, забезпечення і захисту прав міноритарних учасників будь-якого товариства, зокрема такі, які не мають можливості впливати на прийняття рішення вищим органом управління, того  ж самого товариства.

І тут іде перелік, декілька з таких позицій я вам назву. Встановлення обов’язку господарського товариства здійснювати нарахування частки прибутку та виплачувати все ж таки дивіденди. Це є вже вічна проблема в Україні, постійно  ми про це говоримо і вона досі не вирішена, тобто немає такої чіткої норми, яка зобов’язувала би виплачувати міноритарним власникам такі дивіденди.

Пропоную також встановити обов’язок товариства за бажанням  учасника, який не голосував за прийняття одного чи іншого рішення, викупити його частку або її частину.

Я також пропоную  визначити перелік документів, які товариство зобов’язане зберігати за його місцем знаходження, це сприятиме покращенню умов для реалізації  права учасника щодо цього товариства  на одержання інформації про діяльність одного чи іншого товариства.

Між іншим, хочу тут сказати, що якраз чинне законодавство аж ніяк не врегульовує питання зберігання документів, це питання неврегульоване. Тому, мені видається, що  знову ж таки в порядку захисту прав міноритарних   учасників в товаристві зберігання цієї документації в такому місці, до якого може звернутися учасник в товаристві, і, мені видається, було б абсолютно логічне і навіть бажане. Ну там є інші позиції, які є теж визначені в самому законопроекті.

Хотів би відразу сказати ще дві речі для завершення. Законопроект не вимагає  додаткових фінансових там зобов’язань, змін до бюджету, чи    щось подібного - це по-перше.

І по-друге, Науково-експертне управління на 4 сторінках написало доволі багато там дрібних таких зауважень, практично з кожною із...   з кожним цим зауваженням я можу погодитися, і я не вбачаю проблеми, щоб їх врахувати в порядку підготовки цього законопроекту до розгляду у Верховній Раді України в другому читанні. 

Висновок Науково-експертного управління є схвальний і тому, шановні колеги, я пропоную вам підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність ставити запитання? Немає? Ніхто не бажає. Дякую, Романе Михайловичу. Будь ласка, від комітету. Юрій Миколайович Воропаєв – заступник голови Комітету з питань економічної політики.

 

12:50:14

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Добрый день, головуючий, добрый день, уважаемые коллеги, комитет рассмотрел данный законопроект и рекомендует Верховной Раде Украины его отправить на доопрацювання. Вот по каким причинам:

Первое. За это время, а законопроект был подан в 2008 году январе месяце, за это время Верховная Рада Украины наработала целое, огромное количество изменений, в том числе и в Закон о хозяйственных обществах. И, если вы откроете в «Лиге» сам Закон о хозяйственных обществах, то вы увидите, что в момент его принятия на самом деле он многократно изменялся. Последние изменения, если не ошибаюсь, в него включено в конце прошлого года, 2009 года. И этими изменениями, кстати, некоторые разумные, правильные вещи, которые написал автор в своем законопроекте, уже учтены и уже внесены.

Как-то, например, Законом акционерных обществ, в том числе. Это, что касается акционерных обществ. В том числе и выплате дивидендов. У нас уже установлено обязательная выплата дивидендов в размере 30 процентов от прибыли, она установлена законодательно нами здесь в Верховной Раде.  В этом законе нет этой ставочки, да, если не ошибаюсь. Но она все равно установлена законодательно.

Что разумного в этом законопроекте? И почему мы не предлагали его отклонить? Разумные изменения в сам.. в части Закона о хозяйственных обществах, касающихся регламентирующей деятельности общества ограниченной ответственности. Потому что на самом деле там еще необходимо изменения, в том числе и те, которые предлагает автор. Но в части касающейся акционерных обществ, Цивильного кодекса и так далее, оно уже, в принципе, его предложение в том или ином виде они уже включены. Вот с такой логикой я к вам и пришел от комитета. То есть, предложение: его отправить на доопрацювання автору законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Прошу записатися на обговорення від фракцій.  Так, від депутатів, якщо бажають. Будь ласка, Ярослав Сухий, підготуватись Кармазіну.

 

12:53:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, шановний автор законопроекту, кожен законопроект, який вноситься в сесійну залу, як відомо, має свою історію. Тобто в чому полягає необхідність прийняття того чи іншого законопроекту, якої мети намагається досягнути цей законопроект, які шляхи досягнень цього законопроекту? Я хочу зупинитись на двох аспектах, які озвучив, шановний автор цього законопроекту, який тут на трибуні забув свою золоту авторучку.

Обов’язковість виплати дивідендів. Шановні колеги, з цим питанням кожен з нас, хто має відношення до округу,  чи хто знає як будується робота акціонерного товариства  напевно мав справу.

Подивіться,  що таке обов’язково виплатити дивіденди.  Чи прийняти рішення на акціонерних зборах чому ви не допускаєте альтернативи? Прийняти рішення на зборах акціонерів і дивіденди ту суму, яка має бути виплачена направити на  модернізацію та оновлення основних виробничих фондів.

Шановні колеги, сьогодні з третьої години тут в цьому сесійному залі відбудуться парламентські слухання з питань охорони праці. Однією з найголовніших причин великого травматизму і смертності на виробництві виявляється  шалена зношеність основних виробничих фондів на наших промислових підприємствах.  Є  механізми і устаткування, які просто  самі по собі вже складають загрозу життю, здоров’ю людини і  складають  загрозу довкіллю. Тому, я не думаю, що  ми можемо на законодавчому рівні передбачати обов’язковість виплати дивідендів для міноритарників.

З другого боку, Роман Михайлович, подивіться, що ви пишете. Учасник-акціонер  має право не вносити додатковий вклад при збільшені статутного капіталу товариства. Ну то тоді, вибачте,  якщо він міноритарник  і  він не бажає приймати участь у розвитку цього чи іншого  акціонерного товариства,  то він тоді  лишиться вже не міноритарником, а  мікроскопічним акціонером тої чи іншої акціонерної компанії. Тому у даному   випадку є якесь протиріччя.

І ще одне. Ви ж прекрасно пам’ятаєте Закон про господарські товариства і Цивільний кодекс України, ви  ж його розробляли. Учасник товариства   зобов’язаний виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі  і ті, що пов’язані з майновою участю,  а також робити вклади у розмірах, в порядку  та  засобами, що  передбачені установчими  документами.

Я думаю, мета сама по собі була поставлена автором законопроекту  зрозумілою, озвученою. Але  шляхи досягнення цієї мети  передбачають його ще вдосконалення. Тому я думаю, що  можна підтримати  пропозицію профільного комітету і повернутися суб’єкту права законодавчої ініціативи  на доопрацювання законопроект   за номером 1345. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Підготуватись  Чечетов.

 

12:56:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Звертаючись до попередніх виступаючих,  хочу сказати: злые вы. Злые вы по відношенню до   більшості українського населення, яке є  міноритарними власниками  цих акцій – це раз.  І друге -  на захист  яких  саме направлений  цей законопроект.

Я  жодним  словом не обмовився з колегою Зваричем щодо  цього законопроекту. Але хочу подякувати йому з цієї високої трибуни за розробку цього законопроекту. Тому що  згідно з цим законопроектом нарахування і виплата частки прибутку  здійснюється обов’язково один раз на рік у розмірі не менш як 15 відсотків чистого прибутку. Це те, що сьогодні ніде не робиться, ні щодо яких міноритарних власників. Це раз.

Друге. Для того, щоб не було розмиття того, що зараз є, додатковими емісіями і потім ця доля стає абсолютно ніякою, яка наближується до нуля, пропонується, щоб це товариство зобов’язувалось викупити частку акції учасника, який не голосував за прийняття рішення про збільшення статутного фонду.

Третя позитивна річ. Зобов’язується зберігати документи, які пов’язані з діяльністю товариства. Що тут поганого, люди добрі?!

Наступне. Товариство зобов’язано придбати частку в разі, коли установчими документами встановлено заборону щодо передачі її третім особам. А куди ж її дівати? Бо получається, що ці міноритарії сидять собі, тримають ці бумажки, папірці, а великі власними всім користуються, не дають тим маленьким взагалі нічого! І тих маленьких переважна більшість з тих, хто почався гратися в ці ігри в державі, я маю на увазі.

Наступне. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю збільшується з 10 до 50. Більше того, усуваються прогалини і колізії, які існують між Господарським, Цивільним кодексом, Законом про господарські товариства. Десяток років тому з цієї трибуни я казав, шановні, Господарський кодекс – це кодекс, висосаний з пальця! Вони регулюють ті самі правовідносини. Колись ми прийдемо до цього висновку. Тоді ми, може, зрозумієм багато чого.

Але я хочу нагадати, що у нас абсолютно цікавий висновок Науково-експертного управління. Він говорить, що може бути прийнятий цей закон за основу з наступним врахуванням зауважень і пропозицій. Нагадаю, що закон вносився ще в грудні 2008 року, 2 роки тому. Очевидно, що його треба приймати в першому читанні і зараз доопрацювати. І це в інтересах більшості українських громадян! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.

 

12:59:25

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Проектом пропонується внести зміни  до Цивільного та Господарського кодексів України, а також до Закону України «Про господарські товариства» з метою їх узгодження між собою та подальшого вдосконалення  законодавчого регулювання діяльності господарських  товариств.

Водночас зазначимо, що запропонованими змінами до статті 63 Господарського кодексу України до видів та організаційний форм підприємств  віднесене підприємство, існування яких не передбачено Цивільним кодексом України.

Також у змінах до частини восьмої статті 63 Господарського кодексу України  краще не замінювати термін «дочірні» на «залежні» з тим, щоб не проводити суцільну перереєстрацію відповідних юридичних осіб, а використати ці терміни, як рівнозначні, що зроблено, наприклад, у статті 126 цього кодексу.

Крім цього, відповідну термінологічну заміну слід  також зробити у частині четвертій  статті 116    цього кодексу. Також недоцільно замінювати термін «вид товариства» на «форма товариства».

Вважаємо, що право вирішення  напрямів використання прибутку на виплати учасникам  чи на розвиток товариства  належить самим його учасникам. У зв’язку з цим  є недоцільним  внесення запропонованих проектом змін до пункту «б» частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства». Разом з тим автоматичний  розподіл дивідендів  серед учасників можливий у випадку, якщо товариство  у встановлений строк не  прийняло рішення про їх використання.

Надання учаснику товариства  права не вносити додатковий вклад  при  збільшенні статутного  капіталу товариства, що пропонується у доповненні до частини другої статті 16  Закону України «Про господарські товариства» суперечить пункту другому частини першої статті 117 Цивільного кодексу України, згідно з яким учасники товариства  зобов’язані виконувати  свої зобов’язання перед  товариством, у тому числі і ті, що пов’язані  з майновою участю, а також робити вклади, виплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.  У цьому ж  доповненні слід врахувати, що  ринкова вартість акцій, які продаються на  фондових біржах має визначатися відповідно до їх біржового курсу.    

Уважаемые народные депутаты,  я предлагаю поддержать позицию большинства «Нашей Украины» и БЮТ, которые этот закон будут отклонять. Мы это увидим по голосованию на табло. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Чи є необхідність у автора заключне слово брати? Будь ласка, Роман Михайлович.

 

13:02:18

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я дві позиції. по-перше, вдячний за те, що  ми обговорюємо це питання такому… деполітизованій атмосфері. Я відчуваю, що є розуміння, зокрема в профільному комітеті, судячи по виступу його представника, все ж таки удосконалювати законодавство у цій сфері.

Я не заперечую, що дійсно були там  досить об`ємні зміни, які були внесені, зокрема, в Цивільний кодекс, але я глибоко переконаний в тому, що важко буде когось переконати в тому, що вони досконалі, про що, до речі, частково також говорив доповідач від профільного комітету. я переконаний в тому, що все ж таки по цій лінії треба рухатися, і мені видається, що мій законопроект якраз штовхає нас іти по цій лінії… я би тоді пропонував його прийняти в першому читанні, а на рівні профільного комітету можна було би тоді його так підготувати, щоби, власне, зробити те, що ми ще досі  не зробили. А вносити в черговий раз законопроект, який може бути розглянутий, судячи по досвіду, десь через 2 роки, ну це, погодьтеся,    не зовсім раціонально.

Тепер більш в подробицях, бо тут виникало… якийсь такий конфлікт, тобто є, з одного боку, зобов`язання учасника в акціонерному товаристві працювати на саме товариство, відповідно до прийнятих ним рішень. А з іншого боку, є зобов`язання того товариства виплачувати дивіденди. Ну це є штучно надуманий конфлікт, шановні панове. Тобто я не бачу тут якоїсь колізії. Тим більше, що в моєму законопроекті є дуже чітка норма, що у випадку, якщо учасник в акціонерному товаристві не голосував за якесь рішення там, для прикладу, пане Ярославе Сухий (я його зараз не бачу)  про те, щоби якусь частину прибутку перекинути на те, щоби на амортизаційні цілі. Звичайно, що тоді товариство є зобов’язане, що я пропоную, власне, викупити його акції або частину його акцій. Це мені видається абсолютно правильно і це, дійсно, захищає інтереси того міноритарного учасника. Пропоную все ж таки підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до голосування. Ставлю пропозицію про прийняття за основу законопроекту 1345 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств. Прошу визначатись.

 

13:05:30

За-86

Законопроект не підтримано, вважається відхиленим. Хоча тут, шановні колеги, я ще раз хотів би звернути вашу увагу на ту позицію, яку висловлювали від імені профільного комітету, що закон сам по собі не такий уже і поганий. Просто два роки він пролежав, і частину позицій, які пропонував автор, уже враховані в інших законопроектах. Тобто він втратив частину своєї актуальності. Та буде те саме.

Розглядається проект Закону про внесення змін …

Пробуйте. Хто за те, щоб направити на повторне перше читання, прошу визначатись.

 

13:06:30

За-84

Ще менше. „За” – 84 Це я бачу, ви зриваєте просто розгляд питання опозиції, Юрій Анатолійович, затягуєте.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Гірничого закону України щодо компенсацій за оплату комунальних послуг. Законопроект  5294… Зараз, зараз, я подивлюсь, хто тут у нас автор.

Хто за те, щоб розглянути законопроект за скороченою процедурою, прошу голосувати.

 

13:07:31

За-48

Не підтримана пропозиція.

Будь ласка, Михайло Якович.

 

13:07:40

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Авторами цього законопроекту являються народні депутати: Королевська Наталія Юріївна і Волинець із фракції „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Якович, тоді, будь ласка, я думаю, ви тут в одній особі, тобто, будемо вважати, як доповідач і як співдоповідач від комітету. Прошу.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дякую. Ще за давніх радянських часів шахтарі, які важко працюють під землею, мали право на отримання вугілля, для того щоб отопити свої домівки. Але не всі шахтарі мали таке право. І для того, щоб відновити справедливість, як це в усьому світі відбувається, ще в 90-х роках був прийнятий Гірничий закон. 43 статтею цього Гірничого закону передбачалося, що ті шахтарі, які проживають в будинках з центральним опаленням і де є газ, газова плита, ті також мають право на отримання компенсації за користування електроенергією і газом.

І в деяких випадках, там, де сильні профспілки на вугільних шахтах, там записували в колдоговір цю норму, і вона виконувалася, і виплачувалися компенсації. Ну, наприклад, зараз в Павлограді виплачується компенсація на рік десь у сумі 1 тисяча 700 гривень, ну, приблизно трохи більше 100 гривень на один місяць. Але, в той же час, представники Міністерства вугільної промисловості протягом багатьох років не виконували цю норму, посилаючись на те, що немає положення, не виписаний механізм. Таку позицію підтримало Міністерство фінансів. І вже в кризові роки в уряді Тимошенко, при підтримці уряду був розроблений і прийнятий Закон про підвищення престижності шахтарської праці, який чітко передбачив, що шахтарі мають право на компенсацію, а також їхні сім’ї. Цей законопроект, хочу сказати, був прийнятий за участю всіх фракцій на той час, які були в парламенті. Але в той же час, останнім часом контрольно-ревізійні служби блокують виплату компенсацій, навіть не враховуючи те, що це записано в колективних договорах. І тому автори законопроекту передбачили внести зміни до статей 43 і 48 Гірничого закону, де передбачили чітко, ясно, на білому папері чорним шрифтом, що сім’ї шахтарів мають право отримати компенсацію у тих випадках, якщо в них не пічне опалення і не централізоване опалення. Я наведу приклад, шахта… місто Новогродівка, чисто шахтарське місто в Донецькій області. Попередній мер пан Морозов звернувся до громадян, сказав: „Ми не будемо централізовано опалювати місто – 17 тисяч населення. Будь ласка, переходьте на автономне опалення”. Сьогодні ці люди не отримують компенсацію і таких багато.

Закон передбачає, що через субвенції з центрального бюджету місцевим владам ця компенсація має виплачуватися. Наприклад, минулий рік місто Родинське, коли заморозили централізовану систему, багато із людей в 25-ти… в 20-ти градусний мороз стали переходити на індивідуальне опалення. І влада була рада, щоб люди перейшли на індивідуальне опалення, але в той час вони не отримають цієї компенсації.

Дуже проста норма записана в цьому проекті: внести зміни до 43, 48 статті Гірничого закону. Я можу наводити багато прикладів, наприклад, те ж саме шахтарське місто Новогродівка, про яке вже говорив. В минулу зиму там відбувався черговий Алчевськ. В тому ж місті Родинське такий самий черговий Алчевськ, потому вже і газ не подавали людям в квартири, розморожена була центральна система і довгий час. 10 днів не було електрики в будинках. І це шахтарі, які видобувають вугілля, і їх сім’ї знаходяться у такому становищі. Крім того, право на цю компенсацію мають як шахтарі, які раніше відпрацювали, ветерани, так і вдови, дружини загиблих шахтарів.

Я приведу приклад наступний. У місті Красний Луч шахта „Міусінська”, яка у свій час побудувала великий населений пункт із п’ятиповерхівок. Там уже років 15 або біля цього не працює центральне опалення. Люди поставили буржуйки, люди поставили бойлери і таким чином опалюють свої квартири і таким чином отримують гарячу воду. Але вони по сьогоднішній день не отримують компенсації. Тобто автори законопроекту підійшли до цього питання  виважено, продумали, яким чином він має вирішуватися, і законодавчо він врегульований з усіх сторін, вже дальше не підкопаєшся.

Прошу тут присутніх депутати з усіх фракцій проголосувати за очевидні речі, за те, щоб шахтарі, які проживають у Донецькій, Луганській області, у Дніпропетровській, Кіровоградській області, Волинській області, Львівській, Черкаській, щоб вони в кінці кінців мали право на отримання цією компенсації. І також  ті шахтарі, які у свій час відпрацювали на шахтах Донбасу чи тих перелічених мною областей, а сьогодні переїхали в інші області для проживання, вона також мають право на таку компенсацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Запишіться. О! Оце, дійсно.

Так, будь ласка, п’ять хвилин, Сухий.

 

13:13:48

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати Олександру Миколайовичу Стояну.

 

13:13:53

СТОЯН О.М.

Пане Михайло, ну, це добре, що ви турбуєтесь про шахтарів, і, дійсно, треба їм компенсації давати і все.

У мене до вас дещо інше питання. Ви очолюєте профспілку незалежну гірників, конфедерацію. У понеділок ви провели масову акцію, 57 чоловік, протестуючи проти Трудового кодексу. Ви є членом робочої групи, ваш представник, ви буваєте в МОТі, ви знаєте позитивне заключення по кодексу. Скажіть, будь ласка, навіщо провокуєте людей на непідтримку нового Трудового кодексу, який єдиний на пострадянському просторі залишився, ще з минулого століття. Назвіть мені, будь ласка, чітко статтю, в якій начебто з ваших слів сьогодні ми зобов’язуємо людей працювати по новому кодексу 12 годин і 48 – робочий тиждень. Назвіть цю статтю, щоб ми могли чітко знати, є воно чи це просто піар-кампанія, щоб відхилити цей кодекс, бо вам вигідно жити за старим кодексом, де ви мали багато прав і нічого не робили. Дякую за відповідь.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.   А якщо це має відношення до цього законопроекту. Але я все ж таки дам відповідь і дякую вам за таке запитання.

Учора під стінами  парламенту було присутньо 27 тисяч протестуючих, це всі бачили. Цих протестуючих підтримали у великій кількості члени Незалежної профспілки гірників та Конфедерації вільних профспілок, який  очолюю, ми протестували проти проекту Трудового кодексу, де ви являєтеся автором.

Що торкається прикладу, то це 143 стаття проекту Трудового кодексу, де передбачено, що можна збільшувати робочий тиждень з 40 до 48 годин, а також можна збільшити неконтрольовано більше 48 годин. І в другій частині там записано: якщо працівник знаходиться в режимі очікування до виконання роботи або має можливість відпочивати під час робочої зміни. В 28 статті проекту написано, проекту Трудового кодексу, що роботодавець для контролю на робочому місці також може використовувати технічні засоби контролю, тобто відеокамери, підслуховуючи пристрої, які будуть використовуватися як доказова база в судах і також для покарання працівника, а також, ми всі з вами розуміємо, для шантажу.

Сьогодні при кращому, на багатому кращому діючому законодавстві люди сьогодні не захищені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Павловський.

 

13:16:06

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Пане Михайло, скажіть, будь ласка, ці компенсації згідно ваших змін до Гірничого закону зможуть отримувати тільки сім’ї шахтарів, попадають у цей перелік осіб?

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.  Є список професій. Це підземні працівники, які працювали на підземних роботах і працюють, які входять до переліку такого списку. Також до цього списку входять сім’ї загиблих шахтарів, ветерани праці, заслужені люди, тобто ті люди, які працюють у важких умовах, які заслужили такої компенсації і отримання норми вугілля.

В Німеччині незалежно від того чи має центральне опалення, чи  ні, чи має індивідуальне опалення працівник, чи пічне, кожен шахтар отримує норму 6 тонн. Якщо він не хоче брати таке вугілля, він отримає  компенсацію, це право шахтаря. У нас в даному випадку не було цієї справедливості і повторюю, її відновили в кінці 90-х років в цьому парламенті, коли приймали Гірничий закон. Але всі роки точиться перепалка і боротьба з боку профспілок, з боку шахтарів за те, щоб все-таки закон діяв і щоб отримати таку компенсацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Волинець Євген.

 

13:17:38

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Михаил Яковлевич, понятное дело, что время не советское, шахтерам не так, уже не «Гвардия труда». Но тем не менее приятно, что все таки мы начинаем за эти долгие  годы все-таки поворачиваться лицом к шахтерам, к их проблемам. И вот ваш закон, я считаю, я тоже разработал законопроект и я считаю, что здесь, у меня вот более шире.

Скажите, вот у вас есть  такая категория  в  вашем законе, категория граждан,  которая работая на шахтах, которые еще не закрыты и находятся в стадии ликвидации, они не в реструктуризации  и вроде как бы и не в объединениях. Потому что сейчас большая такая проблема: многие люди работая на этих предприятиях, но не могут пользоваться не кварт углем, ни компенсацией, о которой вы говорите.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дивіться, якщо ми уважно подивимося аналіз, який зробила юридична служба Верховної Ради, то вони взагалі говорять, що не треба приймати цей законопроект, тому що ці питання ніби-то врегульовані в   інших законопроектах. В той же час ми бачимо, що Мінфін, уряд, влада не виконує цей законопроект.

І тому, ці питання врегульовані зараз в  Законі „Про підвищення престижності шахтарської праці”, де являємося авторами, я, Турманов, Наталя Королевська і інші депутати. І це питання врегульовано у змінах до Закону „Про підвищення престижності шахтарської праці”. Просто нам треба всім домогтися, щоб ця норма виконувалася, перше.

І наступне, тут присутній представник Міністерства вугільної промисловості, заступник міністра, вони розуміють цю всю ситуацію, вони не хочуть подальшої боротьби, яка нікому не потрібна. Міністерство вугільної промисловості підтримує цей законопроект, юридичне управління однозначно стоїть на боці того, що ця норма має виконуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Ви візьмете участь в обговоренні. Прошу записатися на обговорення, від фракцій запис. Дякую.

Тепер, хто в індивідуальному порядку бажає взяти участь? Чимало бажаючих, давайте відведемо 15 хвилин. Не буде заперечень? Тоді будь ласка, Кармазін, підготуватися Чечетову.

 

13:20:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, надзвичайно важливий законопроект зараз розглядається. Весь час, коли перебуваю в шахтарських регіонах, люди запитують: а чому не виконується Гірничий закон? Я це питання хочу адресувати Віктору Павловичу Пшонці як Генеральному прокурору України. Віктор Павлович, перше серйозне запитання вам задаю: чому не виконується Гірничий закон? Я розумію, що у Миколи Яновича Азарова до цього закону руки не доходять. Хоча якби він слідкував за законодавством, то він би побачив, що не тільки опозиціонери Королевська і Волинець, яким я хочу подякувати з цієї трибуни, пропонують прийняти такий закон, а й зовсім не зовсім опозиціонер запропонував це, і я теж хочу йому надзвичайно подякувати, це наш колега Ландік. Його законопроект був зареєстрований 16 грудня 2009 року, про внесення змін також до статті 43 Гірничого закону і 48. Більше того там теж надзвичайно цікаво виписано, що треба зробити. Останній раз, коли я перебував у Новогородівки, де  познімали кандидатів від Партії захисників Вітчизни і тільки рішенням  суду апеляційно поновлені вони були в списку, і потім знову зроблено було, щоб не реагувати на це. Це так у нас прозоро все відбувалося на виборах, коли до  виборів вирішували кого знімати. Знадобилося рішення Центральної виборчої комісії, щоб виконати рішення апеляційного суду Донецької області  і залишити людей з Партії захисників Вітчизни. 22  відсотки дали Новогородівці, спасибі їм на Донеччині Партії захисників Вітчизни.

Так от я їм обіцяв, що буду піднімати питання виконання Гірничого закону. Теж саме, що пропонував зараз пан Волинець, теж саме і Королевська, теж саме і пропонує пан Ландик, що особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне або індивідуальне опалення,  отримують компенсацію за оплату електроенергії, газу центрального та індивідуального опалення житла, бо вони цю компенсацію заробили своїм життям – по-перше.   

І по-друге,  ті статті, в  які вносяться зміни вони називаються – соціальні гарантії працівникам гірничих підприємств, що  ліквідуються або консервуються. Це 48 стаття і 43 стаття. Вона стосувалася права і соціальних гарантій працівників гірничих підприємств. Єдине, що тільки цей закон треба запровадити з 1 січня 2011 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів, за ним - Павловський.

 

13:23:52

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Законопроектом передбачається, що компенсація за оплату електроенергії газу та центрального опалення житла, які виплачуються за рахунок субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам будуть отримуватися не тільки тими працівниками гірничих підприємств, які проживають у будинках, що мають центральне опалення, але й тим із них, які проживають у будинках,  що мають індивідуальне опалення.

Основними цілями прийняття законопроекту є удосконалення законодавства, що ставить в однакове становище громадян пільгових категорій, які мешкають в будинках, квартирах з індивідуальним опаленням при отриманні компенсацій за оплату комунальних послуг.

Реалізація проекту забезпечить рівні можливості для працівників гірничих підприємств, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, квартирах з різними видами опалення на отримання компенсацій   за оплату комунальних послуг.

Слід зазначити, що прийняття даного закону потребуватиме  додаткових витрат  з державного бюджету, які мають бути враховані при розрахунку субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за оплату  електроенергії, газу та центрального опалення житла, передбачених Гірничим законом.

Ну в завершение  я хочу поблагодарить авторов и Волынца, и Наталию Королевскую за то, что они вместе с Президентом, вместе с правительством, вместе с Партией регионов,  в большинстве совместно занялись решением и помогают нам в решении социальных проблем шахтеров. Спасибо,   так держать, в единстве наша сила! Помогайте и дальше Президенту, правительству, большинству  парламента, Партии регионов  и вы будете на правильном  пути! Удачи вам!

Мы  предлагаем принять этот закон и отправить на повторное первое чтение! Спасибо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павловський,  будь ласка, фракція БЮТ.

 

13:26:00

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Андрій Павловський,  партія „Батьківщина”.

Хочу зазначити, що запропонований нам законопроект щодо змін до Гірничого закону авторами Королевською, Волинцем і такий же закон депутатом від Партії регіонів Ландиком пропонує розширити перелік  осіб, які мають право на отримання компенсацій за оплату  електроенергії, газу та центрального опалення житла, що якраз виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету. Це важливий соціальний закон, який підтверджує соціальні гарантії, які є в цьому Гірничому законі і в Законі про престижність шахтарської праці, і стосується якраз більшості шахтарів, які працюють в Донбасі в східному регіоні нашої країни.

Тому мені дивно, чому Партія регіонів не хоче такий важливий соціальний закон, який посилює соціальні гарантії шахтарів, шахтарських сімей, інвалідів-шахтарів не хоче підтримувати. Тим більше, що цей перелік осіб не суттєво розширюється і попадають тільки ті особи шахтарів, які проживають в будинках, що не мають центрального опалення, їм дається право на отримання вугілля на ці побутові потреби. В чому проблема, колеги з Партії регіонів? Може, ви жалкуєте ці нещасні копійки для шахтарів, які за вас з року в рік, не зрозуміло чому голосують, а ви не даєте їм соціальних переваг і пільг?

Тому я пропоную бути свідомими Партію регіонів і підтримати своїх виборців, в першу чергу шахтарів. І хочу звернути увагу, що якраз за нашою інформацією в тому державному бюджеті, про який тут попередній доповідач нам розказував, якраз оцих грошей на ці компенсації і нема. Тому дуже важливо прийняти зараз цей закон. Єдину внести зміну, - що він починає діяти з 1 січня 2011 року, щоб уряд Азарова встиг включити ці компенсації субвенції до державного бюджету. Так що прошу Партію регіонів свідомо, масово і одностайно підтримати цей важливий, соціальний закон для шахтарів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фомін. Мікрофон, будь ласка.

 

13:28:31

ФОМІН О.В.

Олександр Фомін, “Блок Тимошенко –“Батьківщина”.

Шановні колеги, про яку категорію населення сьогодні йдеться? Сьогодні 60 тисяч шахтарів уражені хворобою чорних легень. Ви знаєте, що хвороба, да? Не дай Бог це знати. Ще половина з них продовжує працювати. Крім того, 70 тисяч осіб мають стаж роботи, який дозволяє припустити у них розвиток такої хвороби. Це та ціна, яку шахтарі сплачують за свою працю, за нелегку працю, за потом і кров’ю зароблені 2 тисячі гривень на місяць.

Що відбувається потім? Люди приходять додому і заповнюють рахунки на електроенергію, тому що держава не опалює їх квартири, вони змушені ставити котли. Після цього виявляється, що 250 гривень мінімум на місяць, вони переплачують на електроенергію, якою підігрівають свою оселю. На рік це виходить 3 тисячі гривень.

Що пропонується цим законопроектом? Компенсацію цим родинам, а також, як сказав доповідач,  вдовам загиблих шахтарів, їх сім’ям, їх дітям у розмірі всього-на-всього 1 тисяча 700 гривень на рік. Ця сума навіть не покриває тих видатків, які сім’я сплачує за електроенергію. Це невелика сума, яка потягне на дно бюджет, як думає Михайло Васильович.   

Тому, я звертаюсь, до фракції  Партії регіонів, до комуністів і до інших фракцій в нашому парламенті  з проханням підтримати законопроект. Бо він не є політичним, він не є популістським,  він є соціально спрямованим і зволікання з його введенням лише погіршить стан цих сімей. Не можна його відтягувати на подальший розгляд через декілька місяців.

Прохання підтримати всім фракціям, бо ідеться про людей, які виживають сьогодні з величезним-величезним трудом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Жеваго, може почуємо. Не з нашим щастям. Турманов, будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так с какой фракции?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З нової фракції “БЮТ - “Батьківщина”.

 

13:30:46

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые  коллеги,  но первое я хочу, вот с этой трибуны выступают, рассказывают, кто автор законопроекта «О престиже шахтерского труда» называют имена, фамилии. Так вот надо всегда все говорить правду. Что автором законопроекта является сегодня Президент Виктор Федорович Янукович, тогда он был Премьер-министром Украины – это 2006 год. Мы тогда поставили этот вопрос, когда надо было этот закон принимать.    А принимать закон – успокойтесь, я вас слушал внимательно, вы так горячо печетесь о шахтерах, - почему этот закон, вот  этот закон, что мы сегодня рассматриваем, вы не приняли в прошлом году? И мы знаем, как вы принимали социальные стандарты. Не надо мне рассказывать здесь. Я говорю о правде, вам не хочется  правду слушать, пожалуйста, не слушайте. Поэтому я говорю, кто автор законопроекта, а потом  мы договорились здесь, и автор  законопроекта стоит перед вами сегодня. И мой коллега потом идет Волынец и все остальные. Мы попытались переписать  и зарегистрировать, как это сегодня делается. Подал закон наш коллега, сегодня называли,  Владимир Иванович  Ландик. Но сегодня  переписанный этот же закон Ландика, значит, но только   формулировочка там немножко  другая. Я другой вопрос: закон   надо этот принимать? Это сегодня,  да, ситуация такая.  Но я хочу другое сказать: в проект  закона  сегодня  записано, если мы голосуем, он вступает  в силу  с  1 января  2010 года. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Я говорю, чтобы   шахтеры слушали. Мы законы принимаем, чтобы они выполнялись. Мы сегодня  знаем, что финансовый  год заканчивается. Мы сегодня  знаем, в какой ситуации угольная отрасль, потому что ее разбалансировали за  два года. Все то, что  можно было украсть, украли,  и сегодня отрасль в очень  катастрофической ситуации. Я 160 миллионов здесь  перед вами стояло, вы поддержали, спасибо, переброску на угольную отрасль.

Поэтому я прошу  всех поддержать то, что  выступал  здесь Михаил  Васильевич Чечетов. Мы не можем  сегодня  его принимать. И я хочу, чтобы  мы еще раз  вместе  объединились, вот  кто первый его зарегистрировал, наш  депутат Владимир Иванович Ландик, я не против, чтобы там  была Королевская и Михаил Яковлевич Волынец. Поэтому давайте  мы не будем в игры  играть. Я знаю, что этот закон не выполняется, если мы сегодня принимаем, как не выполняется   Закон о  престиже  шахтерского труда,  когда при власти была  Тимошенко Юлия  Владимировна. Так вот это правду  я вам говорю. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Сербін. Будь ласка,  з місця мікрофон.

 

13:34:00

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги,  навіть  тоді, коли ми всі  розуміємо, що його потрібно, ми граємося в ігри, хто ж має пріоритет по цьому закону. Всі розуміють, що людям надо допомагати. Но давайте ми припинимо ці ігри, хто перший, хто другий. Коли виступав автор закону Волинець, він же не казав про це. А йому задають якісь провокаційні питання про те, як він виходить на страйки, як він протестує проти Податкового кодексу. Та ми всі протестуємо, більшість народу протестує проти Податкового кодексу.

Ну, справа то в іншому. Дійсно, навіщо розповідати і друг друга тут кусати з трибуни для того, щоб прийняти реально нормальний закон. Там єдина є помилка. Бо він давно поданий. Що він вводиться в дію з 1 січня 2011 року.

І шановний пане Чечетов, я звертаюсь до вас. Ви розумна людина. Ну як можна казати, що ми підтримуємо - і одночасно на повторне перше читання? То давайте зараз приймати. Бо ви ж завтра приймете все одно Податковий кодекс. І вам потрібна буде база для того, щоб формувати бюджет і ці кошти закласти в бюджет. Просто потім запізнимося. То якщо ми дійсно вболіваєм, давайте забудемо, хто автор. І дійсно допоможемо.

Тому єдина пропозиція – прийняти його сьогодні і прийняти в цілому. І, безумовно, змінити дату введення в дію з 1 січня 2011 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 1 хвилина Ляшко, мікрофон.

 

13:35:45

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, позафракційний. Я думаю, що сьогодні у провладної більшості є чудова нагода продемонструвати своє намагання покращити життя громадян уже сьогодні. Саме це обіцяв Президент Віктор Янукович, саме це обіцяли ви, коли йшли до влади.

Я думаю, що ті десятки тисяч шахтарів, які сьогодні слідкують за тим, як ми голосуватимемо, їх насправді не цікавить, хто є автор закону. Їх цікавить, щоб оті копійки, які вони заробляють тяжким трудом у шахті, щоб все-таки ці копійки вони могли спрямувати на підтримку своїх дітей, а не платити їх за електроенергію, надану. І вони розраховують на підтримку держави. Я думаю, що для державного бюджету це не такі великі втрати, тут важлива соціальна справедливість. Справедливість на боці  шахтарів. Вони життя  своє віддають, вона, на превеликий жаль,  гинуть аби забезпечувати країну вугіллям. І тому  економити  ці копійки у масштабах держави  і при цьому прикриватись якимись …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець, будь ласка, заключне слово, прошу.

 

13:37:06

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні друзі, хочу нагадати наступне, що ще у 2009 році  заробітна плата гірників, які  працюють під  землею, складала 4 тисячі 17 гривень, зараз вона складає 3 тисячі 40 гривень, рівно на тисячу  гривень у цьому році у пала зарплата гірників.

Тепер наступне. Шахтарів-інвалідів зараз налічується, які працювали у вугільній промисловості, 175 тисяч, вони мають право на цю компенсацію.

І тепер наступне. Я хотів  сказати,  що відносно Трудового кодексу. То зараз, годину назад,  ICEM (Міжнародна  федерація хіміків, енергетиків, гірників)  направила телеграму англійською і російською мовою,  щоб швидше перекладали,  відносно Трудового кодексу і просять,  вимагають  у такі жорсткій формі, від Президента, від спікера, від Прем`єр-міністра не приймати Трудовий кодекс, не розглядати у другому читанні до розгляду його у Бюро комітетів Міжнародної Організації Праці.  Це відповідь відносно того, що  я говорив.

І тепер наступне. Авторами законопроекту являються: Королевська, Волинець, Турманов, Кожем’якін і приймав участь у  цього розробці Юхим Звягільський. І це приймалося у 2008 році у вересні місяці. Не знаю, яке відношення до  цього має Янукович і  навіщо тут говорити про такі речі. Якщо ми зараз разом проголосуємо, а Президент  Янукович підпише цей законопроект, не заветує, то шахтарі готові йому будуть також поклонитися. Але говорити про те, що у когось коротка пам’ять  чи я  щось говорив неправду, то не розумію навіщо це все зараз робиться.  Давайте зробимо добре діло для шахтарів.

Я розумію мого колегу, що    йому важко  було тут говорити, бо тут дали, очевидно, якесь доручення, а я знаю його як людину принципову, людину, яка відпрацювала довго в шахті. Тому, шановні колеги, бачте, що відбувається, коли просто за політичною доцільністю втрачається сенс, і ми не бачимо цих кілька сотень шахтарів, які сьогодні мають право на ту чи іншу компенсацію. А що торкається шахтарів, які мають отримати компенсацію, то їх значно менше, чим це кілька сотень. Це може торкатися може 250 тисяч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Давайте проголосуємо, потім я дам слово для репліки. Так, шановні колеги, ми завершили з вами обговорення питання щодо проекту Закону про внесення змін до Гірничого закону України щодо компенсацій за оплату комунальних послуг (5294). Ставиться пропозиція про підтримку його в першому читанні, звичайно, із зміною дати введення в дію. Прошу визначатись.

 

13:40:33

За-161

Є пропозиція.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ви ж бачите фракції. По фракціях. Так, Партія регіонів – 0, БЮТ – 102, «Наша Україна» - 29, комуністів – 26, «Блок Литвина» - 0, позафракційні – 4.

Є пропозиція на повторне перше читання. Але, шановні колеги, перед тим, як я буду ставити це на голосування, я хотів би, щоб ми з вами розібрались, що таке повторне перше читання. Ми з вами маємо на увазі, коли направляємо на повторне перше читання, відтермінування, тобто сьогодні не пройшло, хай полежить, а потім ми до нього повернемось. Бо в Законі про Регламент є дві норми: на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи, це більш ефективна форма, бо тоді суб`єкт дійсно щось допрацьовує і намагається, щоб цей законопроект пройшов.

Коли ми направляємо на повторне перше читання, то це залишається лише одне – він, на жаль, тільки лежить цей законопроект. Або деякі з комітетів, я не буду  називати, проявляють ініціативу. Якщо направили законопроект на повторне перше читання, то вони змінюють суб`єкта законодавчої ініціативи, от я недавно зустрівся з таким: був Кабмін, уже депутати написали, що це їхній закон, і вже виносять цей закон під тим же ж номером. Тобто кожен як хоче.

За великим рахунком, коли ми вносимо законопроект на повторне перше читання, то Верховна Рада повинна прийняти рішення що при повторному першому читанні треба доопрацювати. (Шум у залі)

Дату тільки, да? Добре. Добре. Значить, дату і суму грошей? Тут сума грошей взагалі в законі не вказана. Тоді з такою пропозицією, щоб автори  законопроекту, вірніше профільний комітет уже, бо на доопрацювання… на доопрацювання ми вносимо тільки профільному комітету при повторному його розгляді, якщо він пройде, врахував дату введення в дію і дав фінансове обґрунтування.

З такими пропозиціями я ставлю пропозицію про направлення законопроект 5294 на  підготовку в профільному комітеті до повторного першого читання. Прошу голосувати.  Голосуєм.

 

13:43:24

За-352

О, це рішення! 352.

Так, репліка. Будь ласка, Чечетов.

 

13:43:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Я еще раз хочу поблагодарить юристов, лучших юристов от БЮТа, лучших юристов от «Нашей Украины», в том числе господина Ключковського (их сегодня всех в зале нет, они наверное в Администрации Президента вместе там работаютпо заданию Президента над избирательным кодексом по выборам в парламент, которые будут через несколько лет). Я хочу поблагодарить авторов законопроекта: Наталию Королевскую, Михаила Волынца – за то, что они вместе с Президентом вместе с правительством, вместе с Партией регионов, вместе с большинством работает над развязанием социальных проблем шахтеров. Я думаю, чем больше мы будем поддерживать Президента в реализации его программы, тем быстрее мы реально, не на словах, повысим уровень жизни людей. Мы на правильном пути. Спасибо, так держать! Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Васильович, я думав, ви скажете: чим більше буде у вас помічників із БЮТ, тим більше буде краще. Тобто ви до цього закликайте їх.

Розглядається законопроект за номером 2016: проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо оскарження правових актів). Автор законопроекту – Роман Михайлович Зварич.

Можливо, розглянемо за скороченою процедурою? Ні? Тоді, будь ласка, Роман Михайлович, доповідайте.

 

13:44:54

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, раз ми вперто хочемо перетворити наш парламентський зал в камеді-клаб, я буду продовжувати в цьому жанрі.

Я скажу в порядку преамбулі, що 12 років я є ветераном різних парламентських баталій в цьому залі, і щойно сьогодні зрозумів, що в нас працює магічний інструмент, який фактично вирішує, чи проект буде прийнятий, чи буде завалений. І цей інструмент, пане Михайле Чечетов, - це навіть не ви, це ваша права рука. Бо я щойно сьогодні встановив для себе таку істину, можливо, ви всі давно уже це зрозуміли, але якось магічно: коли права рука пана Михайла піднімається, на тому табло з’являється як мінімум 226 голосів;  раптом коли вона опускається, то там тої цифри немає.

Тому я для себе зробив висновок, що не мені вам говорити, не вас переконувати, шановні колеги. Мені треба переконати праву руку пана Михайла Чечетова. Тому я звертаюся не навіть до пана Михайла, а до його правої руки, в надії, що все ж таки вона підніметься, коли цей проект буде розглядатися уже у нашому сесійному залі.

Тим більше, права рука пана Михайла Чечетова, звертаю вашу увагу на те, що цей проект фактично мав би бути внесений не опозицією, а владою, про що йдеться в самому проекті? В проекті йдеться про те, і надіюся що ви все ж таки переконаєтесь, не ви, пане Михайло, ваша рука, в правильності моїх, моїх дій. Ідеться про те, я пропоную, власне, встановити, що акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і Президента України все ж таки підлягають оскарженню. Але вони мали би розглядатися виключно в одній судовій інстанції. Я пропоную, щоб ця інстанція була – Вищий адміністративний суд України. Згодьтеся, я прошу вибачення тепер у своїх колег в опозиції, але ваша права рука далеко не на стільки потужна, як в пана Михайла. Насправді, я розумію, що це не опозиціонер мав би вносити такий проект. Але я би просив, щоб ви задумалися над цим, що як раз те, що я вношу, те. що я пропоную, власне. Мало би систематизувати проблему, яка в нас існує. Тобто те, що ці акти підлягають оскарженню, в мене не викликає жодного сумніву. Але те, що на рівні судового розгляду акти Кабінету Міністрів України не можуть бути зупинені та в порядку забезпечення позиву, для мене це  не менше зрозуміло. Бо інакше би вся виконавча влада би тоді була паралізована розглядами в різних судових інстанціях різних скарг на там якесь розпорядження, яке було винесено Кабінетом Міністрів  України.

Тому все ж таки я надіюсь, що будучи опозиціонером, а насправді, вносивши законопроект, який мав би посилити позиції влади, я переконав праву руку пана Михайла Чечетова в тому, що треба все ж таки цей проект підтримати. Готовий відповідати на питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Він має право хвилин на п’ять реплік. (Шум у залі)  Почекайте, почекайте. Я думаю, що Роман Михайлович переконав праву руку, але хай він іще переконає свої політичні сили, щоб підтримали цей законопроект. Чи є запитання? Немає. Сідайте тоді, будь ласка. (Шум у залі)   Є? У Чечетова, тоді, будь ласка …. (Шум у залі)  Ні, ні, запитання є, будь ласка, Чечетов ставить запитання.

Прошу, Михайло Васильовичу.

 

13:48:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Роман Михайлович, ну, я вибачаюся. І вибачте мені, що я вас не назвав як кращого юриста, я назвав пана Ключковського. Вы тоже лучший юрист, и вам там двери открыты, в том юридическом пуле от оппозиции, который работает вместе с Президентом над разработкой Избирательного кодекса. Поэтому, извините, что я вас не назвал, но поскольку…

Вот когда вы называли четыре раза мою фамилию, я понял, что вы как бы просили, чтобы я назвал. Я называю, что вас тоже там ждут, двери открыты, и господин Ключковский ждет, и юридический пул от БЮТа. Поддерживайте Президента и вместе с ним разрабатывайте законы. Разрабатывайте.

Что касается сегодняшнего законопроекта, то я еще раз повторяю: мы абсолютно сегодня ведем дискуссию вне политики, а ведем дискуссию профессиональную, и если я увижу, что ваша фракция, ваша оппозиция вас поддержит в большинстве, мы проголосуем. Но я даю слово, что голосов будет минимум дано за ваш законопроект даже от вашей части зала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От бачите, ліва… тобто права рука вже… Так, сідайте, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ Р.М.  А я відповідь можу дати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, одна хвилина у вас на відповідь.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Я дуже коротко відповім. Можете бути певні, пане Михайло, що моя нога не переступить порогу президентської адміністрації, щоб легітимізувати ваші брудні діла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, ніколи не кажіть „ніколи”. Так, будь ласка, від комітету Кармазін Юрій Анатолійович. Прошу, яка думка Комітету з питань правосуддя.

 

13:50:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, перший заступник голови Комітету з питань правосуддя.  Комітетом з питань правосуддя 14 березня 2008 року, а я нагадаю, що цей проект внесений був ще у 2008 році сьомого лютого, 14 березня 2008-го було розглянуто поданий народним депутатом України Зваричем Романом Михайловичем проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства в Україні щодо оскарження правових актів, реєстраційний номер 2147, що має за мету регулювання порядку оскарження в адміністративних судах України  справ щодо правових актів Верховної  Ради України, Президента України та Кабінету  Міністрів України.

Міністерство юстиції України, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України у своїх висновках до запропонованого законопроекту вказують на необхідність його доопрацювання і висловлюють ряд зауважень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  України підтримує прийняття законопроекту  за результатами розгляду у першому читанні за основу, але тільки після урахування викладених пропозицій.

Найсуттєвішою проблемою законопроекту, на думку комітету, є невірне поєднання двох принципів підсудності адміністративних справ – інстанційного і територіального, що призведе до того, що акти індивідуальної дії та правові акти можуть розглядатися як Вищим адміністративним судом України, так і місцевим окружним адміністративним судом за місцем проживання позивача. Така можливість виникає, оскільки постанова Верховної Ради України, укази, розпорядження Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів  не завжди є нормативно-правовими актами і іноді можуть виявитися правовими актами індивідуальної дії.

Зміни, якими запроваджуються неможливість перегляду судових рішень в АСУ можуть привести до обмеження прав громадян при оскарженні ними правових актів індивідуальної дії. Окрім того, зміна територіальної підсудності, яка пропонується законопроектом щодо індивідуальних правових актів Верховної Ради  України, Президента України, Кабінету Міністрів  України, їх діючої бездіяльності ускладнить доступ громадян до правосуддя.

Незрозуміло, судовою інстанцією якого рівня є Вищий адміністративний суд України при розгляді адміністративних справ щодо діючої бездіяльності Верховної Ради, Президента чи Кабінету Міністрів України. До законопроекту  надійшли також інші зауваження і пропозиції.

Виходячи із вищезазначеного комітет рекомендує Верховній Раді України повернути закон (реєстраційний номер 2016) суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Юрій Кармазін, доповідь закінчено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи будуть до Юрія Кармазіна запитання? Дякую. Два юристи, три думки. Прошу записатися на виступи.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але ж ви юрист також.

Так, якщо індивідуально є бажаючі взяти участь.

Будь ласка, Чечетов Михайло  Васильович, підготуватись Карпуку. Він також буде.

 

13:54:17

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович! Шановні народні депутати! Законопроектом пропонується внести зміни до статей 18, 19, 117 та 171 Кодексу адміністративного судочинства України, які стосуються предметної територіальної підсудності адміністративних справ, забезпечення  адміністративного позову, а також особливостей оскарження рішень Вищого адміністративного суду України у справах щодо оскарження постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Зазначаємо, що зі змісту проекту закону не є зрозумілим судовою інстанцією якого рівня є Вищий адміністративний суд в Україні, при розгляді адміністративних справ щодо дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

Комітет Верховної Ради  з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні це питання і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Уважаемый Роман Михайлович! Вы знаете я хочу извиниться, очень жесткая критика со стороны Юрия Анатольевича Кармазина, тоже самого ведущего юриста страны, прозвучала… Я не разделяю, я считаю, что в вашем законе, я позитивно оцениваю  без политики, очень много позитива и профессионально написан. Поэтому тут как раз эту жесткую критику не разделяю. Грамотно, профессионально написано.

Но тем не менее комитет – это коллективный разум, и наверное все-таки надо прислушаться к позиции комитета. А жесткую критику, такую испепеляющую, прозвучавшую из уст Юрия Анатольевича, фракция Партии регионов из уважения к вам, не разделяет. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Карпук передає Князевичу, прошу підготуватись Кармазіну.

 

13:56:10

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Тут або ми  щось не розібралися в суті питання, або самі себе  обманюємо, адже насправді той законопроект, який зараз є предметом розгляду тільки є спробою, скажемо так, перекрити прогалину, яка залишилася після того, як більшість кілька місяців тому вже врегулювала в більшій мірі це питання. Ви пригадайте, коли тут були зміни так звані малої судової реформи, пам’ятаєте, ми тоді намагалися підвищити статус Вищої ради юстиції. Що ми зробили? Ми внесли зміни до Кодексу адміністративного судочинства, де Вищу раду юстиції підтягнули до Президента і Верховної Ради, і сказали, що цих трьох органів рішення можуть бути предметом оскарження тільки до Вищого адміністративного суду. І цей суд є відповідно першою і останньою інстанцією по цій категорії справ. Але в такому поспіху це робили, що недописали ще один важливий орган, який абсолютно логічно мав бути в цьому переліку, а саме Кабінет Міністрів України. І я просто дивуюся, Михайло Васильович, це ж ваш Кабінет Міністрів і ви не хочете підвищити його статус абсолютно так, як ви це зробили по відношенню до Вищої ради юстиції. Я не розумію, чому ви даєте їй перевагу порівняно з власним Кабінетом Міністрів, це не чесно по відношенню до Кабінету Міністрів, абстрагуючись від того, хто формує цей Кабмін.

Зважаючи на ці обставини, давайте вже якщо ви зробили серйозний перший вагомий крок, бути послідовними, раз і назавжди вирішимо це питання. Якщо ви не хочете цього робити, бо ви кажете що це суперечить духу Конституції, то повертайтеся назад. Скасовуйте попереднє рішення, всі акти Президента, парламенту і Вищої ради юстиції, по всій вертикалі адміністративних судів ідуть. А то так, те що нам цікаво і бажано - ми вже зробили, а те що логічно зробити, ми чомусь шукаємо абсолютно підґрунтя щоб це не зробити. Це ваше право, як робити, але мені здається, що ваш Кабінет Міністрів буде на вас ображатися після цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, можливо ми ще на 15 хвилин продовжимо, щоб ще один законопроект розглянути. Я продовжую, а зараз Кармазіна до слова запрошую.

 

13:58:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників Вітчизни. Я хотів би для колег із Партії регіонів сказати, що древні говорили: „Платон мені друг, але істина дорожче!”. І це недаремно було сказано, і коли зверталися до вашої правої руки, я не буду звертатися ні до лівої, ні до коня, я звертаюсь тільки до здорового глузду. І хочу продовжити думку пана Руслана Князевича, який зараз сказав, що той закон, який називався «щодо недопущення зловживання права на оскарження», пане Руслане, який привів до абсурду взагалі, права українського громадянина. Бо всі 46 мільйонів громадян України зразу втратили передбачені цією Конституцією України права на апеляційне і касаційне оскарження рішення суду.

От так передбачене пунктом 8 статті 129 третьої частини цієї статті право на апеляційне і касаційне оскарження. Тою ж самою хибною думкою керувався, на превеликий жаль, і мій колега, бо це було давно, вносив він закон ще в 2008 році, ще вплив на нього не був такий досить серйозний тих подій, які сталися. Він ще не думав, що той закон може вдарити і по ньому. Через те він і записав зміни до статті 171 Кодексу про адміністративне судочинство в такому вигляді: „що судові рішення Вищого адміністративного суду України щодо оскарження постанов Верховної Ради указів та розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів  України набирають законної сили з моменту проголошення, є остаточними і не можуть бути оскарженими”. Ця річ протирічить Конституції України. І життя покаже наскільки вона ускладнить життя, взагалі, нашому народу. Через це в попередньому виступі виступаючий доводив тільки думку комітету нічого ні одної строчки, ні одного слова до думки комітету я не міг добавити від себе.

Зараз я можу собі дозволити  сказати те, що я сказав і говорю, що абсолютно правильно є пропозиція в цьому законі    віднести також до того, щоб можна було оскаржувати і розпорядження Кабінет Міністрів України.

Інше питання, що помилковим є думка про те, що остаточними і не може бути оскаржені ці рішення через те, що є Верховний Суд України. Я хочу вам сказати, що  зараз який намагаються звести абсолютно до нуля через те, що апеляційним  судам …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

 КАРМАЗІН Ю.А. Я дякую, Адаме Івановичу!  Через те, що Верховний Суд хочуть звести до нуля, передавши право – вдумайтесь! – на касаційне  оскарження, на касаційний розгляд справ  апеляційним  судам областей.

Таким чином люди, а їх сьогодні 50 тисяч, які чекають справедливості від Верховного Суду, отримають справедливі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, це вже з іншої „опери”, це вже  з іншого питання, ви „роздвоєний” сьогодні, Юрій Анатолійович.

Так, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту  за номером 2016, проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо оскарження правових актів). Прошу визначатись.

 

14:02:35

За-43

Не підтримано.

Є тут пропозиція комітету направити законопроект суб’єкту на доопрацювання. Прошу визначатись. А тут без пропозицій, це право суб’єкта, він почув, які були зауваження і він може їх врахувати, так виписано в Регламенті.

 

14:03:02

За-26

Ще менше.

Шановні колеги, я прошу, давайте ми  розглянемо  за скороченою процедурою 2449 і на цьому закінчимо сьогодні засідання. Прошу підтримати пропозицію про розгляд законопроекту 5449 за скороченою процедурою.

 

14:03:38

За-210

Підтримана пропозиція.

Будь ласка, розглядаємо  проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств. Костенко Юрій  Іванович, 2 хвилини, підготуватися Горіній від  комітету.

 

14:03:53

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановний головуючий, шановні колеги, головна мета законопроекту – це врятувати залишки державних книгарень і видавництв, які ще функціонують, але яким загрожує приватизація через їх привабливе розташування, як правило,  це центри міст. А також через ті земельні ділянки, які можна перетворити у шикарні офісні центри. Однак проблема неформальна щодо цього законопроекту, яка стосується українського книговидавництва виглядає досить трагічно. Судіть самі.

По-перше, книга була і залишається найефективнішим способом передачі комплексних знань та ідей і інші засоби масової інформації, в першу чергу електронні не можуть конкурувати із книгою, бо дають лише фрагментарні знання щодо навколишнього світу чи щодо тих чи інших  ідей.

По-друге, книговидання – це не лише вплив на світогляд людини, але й великий бізнес. І при розумній державній політиці, за рахунок книговидавничої справи, держави отримують не лише освічених і моральних громадян, але і великі доходи. Наприклад, автор знаменитого Гаррі Поттера -  Джоан Роулінг сьогодні стала найбагатшою жінкою Британії, а книговидавці цієї казки отримали найбільші прибутки за всю їхню історію.

Щодо України, то ситуація виглядає таким чином: у 2009 році в Україні видавалися лише один примірник книги чи брошури на одного громадянина. В Росії – це один примірник книги на 5 громадян, перепрошую, 5 примірників на одного громадянина, в Євросоюзі – 8.

Щодо книгарень. В Україні кількість книжкових магазинів у чотири рази менша, ніж середні показники по Європі. Одна книгарня - на 90 тисяч. Для порівняння: у Франції одна книгарня - на 20 тисяч, в Росії одна - на 75 тисяч.

Щодо ринку. Український книжковий ринок оцінюється у 400-420 мільйонів доларів. Але на цьому ринку Росія, а не Україна отримує прибутки, продаючи щороку на 300..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КОСТЕНКО Ю.І. ... продаючи нашому ринку щороку на 300-320 мільйонів доларів своєї продукції.

Отже, потрібна докорінна зміна державної політики у цій сфері. І  першим і вагомим кроком може стати внесення змін до чинного законодавства, яке стосується заборони приватизації книгарень і видавництв. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, від комітету Горіна. Прошу. Комітет з питань економічної політики.

 

14:06:31

ГОРІНА І.А.

Шановний головуючий,  шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на засіданні 29 червня цього року розглянув поданий народними депутатами України Зайцем, Костенком та Джоджиком проект Закону України про внесення змін до  Закону України про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) щодо  заборони приватизації приміщень, де розміщаються бібліотеки,  книгарні та державні видавництва.

Комитет поддержал принятие этого законопроекта за основу и предложил, основываясь на высновках Науково-екпертного управления в статьи Закона про библиотеки, библиотечное дело и в статьи про видавницьку справу внести изменения соответственно в статью 14 и 16 этого закона.  И поддержать принятие законопроекта за основу. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Прошу записатися на обговорення. Два  -„за”,  два - „проти”. Скорочена процедура.

Так, Карпук. Будь ласка,  мікрофон.

 

14:07:44

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Підтримуємо прийняття цього закону за основу. Всі ми пам’ятаємо ситуацію, яка була навколо книгарень в місті Києві, зокрема щодо книгарні “Сяйво”, коли в цю суперечність змушені були втрачатися і народні депутати України. Така ситуація є по багатьох центрах і, дійсно, ті залишки, які є щодо книгарень, видавництв, які залишилися в державній власності їх треба зберегти.

 І я цілком погоджуюся з Юрієм Івановичем, що книговидавництво, розповсюдження книги,  розповсюдження знань через книгу – це є складний комплексний процес. І це є лише один не з багатьох кроків, потрібна продумана державна політика для підтримки української книги. І будемо вважати, що  цей перший крок зроблений Верховною Радою і в подальшому треба формувати державну політику і захищати українську книгу і загалом книгу в Україні. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Терен.

 

14:08:45

ТАРАН В.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги і шановна права рука відомого  депутата. Я би хотів би, щоб ви знали, що справді відбувається сьогодні у книговиданні. У книговиданні відбуваються такі речі. Ну, наприклад, є видавництво „Веселка”, дитяча „Веселка”. Вона вже понад 70 років працює, має десятки міжнародних дипломів. І от сьогодні  така ситуація. У цю зиму  у них не було опалення. Не було опалення, вони  сиділи, абсолютно замерзали, як в окупованому  Ленінграді, і намагалися випускати  книжки для дітей. Чому? Що вони не працюють? Працюють.  Але от, наприклад, вони  зараз роблять книжки  по програмі „Українська книга”, шість книжок.  Вони не отримали жодної копійки, не отримали жодної копійки, але книжки  треба випускати, а від держави немає жодної копійки. Тобто ситуація виглядає абсолютно катастрофічною і це вкладається у цю матрицю нищення української мови, нищення української культури. 

І для порівняння. В Росії виділяється  6 мільярдів рублів на підтримку російської мови. В Україні, ви знаєте,  копійки не виділяється. І Росія ці гроші не використовує в Україні для русифікації України. Ні,  вони розвивають просто у себе російську мову, російську літературу. Ми русифікуємо самі себе за власні гроші. Яким чином? Через те, що із-за кордону завозяться величезні тиражі російських книг, звідси вивозяться сотні, може мільйони, ніхто цього не порахував, доларів, гривень, і ми таким чином себе  ну русифікуємо, скажімо так, абсолютно за власні гроші.

Ситуація виглядає, справді, дуже катастрофічною. І це влягається у концепцію відомого міністра освіти, який говорив про те, що, мовляв, навіщо розвивати українські там книжки  чи що, бо у нас немає своїх Достоєвських, немає  своїх письменників.  Повне невігластво! У Росії немає Шевченка, в Індії… немає ніде у світі такого, як, скажімо, Рабіндранат Тагор. Кожна література гордиться своїми …  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубик.  Немає? Є? Немає.

Будь ласка,  одна хвилина Яворівський. Мікрофон.

 

14:11:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і  духовності.  Комітет наш розглядав цей законопроект, вважає його дуже важливим. Можливо, треба було б тільки, пане Юрію, можливо, нам треба було б згадати там ще і земельні ділянки, на які зараз там дуже велика спокуса і на них так само там. Через те я думаю, що, можливо, справді було би нормально, якби ми дуже швидко і оперативно все-таки потім провели в другому читанні. І завести сюди ще, можливо, земельні ділянки.

А те, що цей законопроект потрібен, я тільки єдине, в чому сумніваюся. Ми ж вже прийняли з вами кілька постанов. І на превеликий жаль, жодна з них до сьогоднішнього дня не виконується. Чиновники на неї абсолютно не звертають уваги. Але я думаю, що треба все одно приймати цей законопроект. Треба врятувати видавництво „Дніпро”, державне видавництво, згадувану вже тут „Веселку” і тому подібне.

Через те я прошу проголосувати за цей законопроект у першому читанні. Потім доопрацюємо його в другому дуже швидко. І його потрібно, щоб він почав діяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Шановні колеги! Я також просив би підтримати цей законопроект в першому читанні. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту 5449 про внесення змін до Закону України про приватизацію невеликих державних підприємств (щодо заборони приватизації приміщень, де розміщаються бібліотеки, книгарні та державні видавництва). В першому читанні. Прошу підтримати.

 

14:12:49

За-278

Дякую. Ні. Дякую, закон прийнято. Там є зауваження, в тому числі науково-експертного управління. Я прошу готувати, а, да, в першому читанні ми його прийняли.

На цьому, шановні колеги, ранкове засідання, ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.

Нагадую, що о 15 годині у нас парламентські слухання на тему: „Про стан промислової безпеки та охорони праці”. Запрошую колег на засідання.

І ще більш важлива інформація або не менш важлива інформація: завтра робота о 10 годині. Працюємо над одним питанням – продовжуємо розгляд питання, яке ми вчора розпочали, про Податковий кодекс.