ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійна зала Верховної Ради України

4  листопада 2010 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати, доброго ранку. Прошу підготуватися до реєстрації.  Увімкніть систему „Рада”.

10:01:02

Зареєструвалися  в сесійній залі 412 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошу відкритим.

Шановні народні депутати, у пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Віктор Федорович Янукович. Прошу привітати Президента України. (Оплески) 

Шановні народні депутати, відповідно до пункту 25 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить: надання згоди на призначення Президентом України на посаду Генерального прокурора України. Вчора відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 Конституції України Президент України вніс до Верховної Ради України подання про призначення Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України. Слово має Президент України.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Дякую. Шановні народні депутати, згідно з законом про прокуратуру термін повноважень Генерального прокурора Пшонка, вибачаюсь, Медведька Олександра Івановича закінчився. Тому я вношу пропозицію про призначення Генеральним прокурором України Пшонка Віктора Павловича. Будь ласка, прошу розглянути це питання і дати згоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую, Вікторе Федоровичу. Шановні колеги, за пропозицією комітету відповідно до статті 212 Регламенту Верховної Ради України пропонується наступна процедура розгляду цього питання. Першому заступнику голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійнику Володимиру Михайловичу пропонується надати для виступу до 5 хвилин, для виступу кандидата на посаду Генерального прокурора відвести до 15 хвилин, для відповідей на запитання – до 15 хвилин і 25 хвилин на обговорення кандидатури, тобто на виступи від фракцій і депутатів. Нема заперечень? Це відповідає Регламенту, там передбачено годину на розгляд цього питання.

Переходимо до розгляду питання. Я прошу від комітету Олійника Володимира Михайловича.

 

10:03:50

ОЛІЙНИК В.М.

Високоповажний пане Президенте України! Шановний  Голово Верховної Ради!  Шановні колеги! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув поданий Президентом України  Віктором Федоровичем Януковичем  проект Постанови Верховної Ради України про надання згоди на призначення Президентом України Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України (реєстраційний номер 7325).

Вчора відбулося засідання комітету, кандидат на посаду був присутній особисто. Комітет його заслухав, уважно вивчив матеріали та інформацію, яка характеризує особу кандидата на посаду Генерального  прокурора, у тому числі і його професійні та морально-ділові якості. Зокрема комітет проаналізував  такі матеріали: автобіографію Віктора Павловича Пшонки; довідку про те,  що в  кадрово-облікових документах  Генеральної прокуратури України не значиться відомостей про перебування Пшонки у складі наглядового органу або наглядової ради підприємства чи організації, що має на меті одержання прибутку; довідку про те, що в кадрово-облікових документах Генеральної прокуратури України відсутні  відомості про  судимість Пшонки; декларацію про доходи; зобов`язання фінансового характеру та майнового стану кандидата на посаду Генерального прокурора України; диплом Харківського юридичного інституту про вищу юридичну освіту, виданий Пшонці; диплом кандидата юридичних наук, виданий Пшонці.

Загалом слід сказати, що Пшонка Віктор Павлович є досвідченим юристом і апаратним керівником в найбільш позитивному розумінні цього слова. Багато років він віддав служінню державі в лавах  органів прокуратури, починаючи від так  званих польових посад і закінчуючи позиціями прокурора дуже великої області, заступника і першого заступника Генерального прокурора України.

Віктор Павлович є знаним фахівцем, він чудово  знає всі тонкощі прокурорської роботи і управління великим та непростим колективом органів прокуратури.

Особливо слід відзначити  здобутки Віктора Павловича на ниві захисту  економічних інтересів держави, що є сьогодні надзвичайно актуальною проблемою.

Розглянувши законопроект номер 7325, комітет відзначає важливість неухильного дотримання органами прокуратури України Конституції та законів України, належного виконання ними функцій із захисту конституційних прав і свобод громадян.

Комітет вважає, що Віктор Павлович Пшонка є сьогодні тією саме людиною, яка здатна досягти високих показників на цій важливій ділянці державного будівництва і організувати роботу органів прокуратури в руслі законності і дотримання принципу верховенства права.

З огляду на це, комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду на пленарному засіданні прийняти постанови про надання згоди на призначення Президентом України Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України.

Дякую за увагу. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, запрошується до трибуни Пшонка Віктор Павлович.

 

ПШОНКА В.П. Вельмишановний пане Президенте, шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати! Дозвольте передусім висловити вдячність за внесення і розгляд у парламенті подання про моє призначення на високу посаду Генерального прокурора України. Хочу зазначити, що розцінюю вказане рішення як позитивну оцінку керівництвом держави роботи всього 11-тисячного колективу органів прокуратури.

Загалом нами зроблено багато позитивного щодо утвердження законності в державі, боротьби зі злочинністю і корупцією, захисту прав і свобод громадян та інтересів держави.

Бачу свою місію у забезпеченні наступництва цієї діяльності. Посилення роботи на пріоритетних напрямах, виконання головного завдання, поставленого Президентом України перед прокуратурою на нараді 12 березня цього року, а саме – голова держави наголосив, щоб через пять років про Україну говорили, як про сучасну європейську державу, в якій керує право, приборкано корупцію, захищаються права громадян, створені належні умови для розвитку економіки. За для його виконання  правоохоронці мають зосередитися на професійних проблемах, яких дуже багато. Дозвольте стисло зупинитися на основних.

Аналіз криміногенної ситуації свідчить, що за останні пять років рівень злочинності у  державі загалом має тенденцію до зниження. За вказаний період на 36 тисяч менше вчинено тяжких та особливо  тяжких злочинів. З розрахунку на 10 тисяч населення вчинено у 1,5-2 рази менше злочинів, ніж у Білорусії та Росії. Водночас наведені дані не дають підстав до самозаспокоєння. Зокрема, турбує велика питома вага злочинів проти власності – 61 відсоток. У сфері незаконного обігу наркотичних засобів – 12 відсотків. Зростання рецидивної злочинності, а також злочинів учинених неповнолітніми. Останніми роками знижується рівень розкриття злочинів. Зараз трохи більше половини від їх кількості розслідується з направленням справи до суду. Це потребує посилення координаційної і наглядової діяльності прокурорів. Завдяки вжитим заходам поступово покращується ефективність досудового слідства. Загалом до суду з обвинувальним висновком направляється 95 відсотків закінчених впровадженням справ і лише два відсотки закриваються з різних підстав. У півтора рази скоротилося число справ, повернутих судом на додаткове розслідування, у тричі – незаконно притягнених до кримінальної відповідальності громадян. За таких обставин слідство в органах прокуратури довело своє право на подальше існування. Підтвердження цьому – десятки тисяч направлених до суду справ про корупційні злочини одержання хабарів,  зловживання владою, порушення особистих прав громадян. Зазначений результат досягнуто завдяки спільним зусиллям слідчих прокуратури та підрозілів Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

Разом з тим переконаний у необхідності перегляду окремих положень досудового слідства. Зокрема, доречно поширити на органи МВС і СБУ альтернативну підслідність щодо більшості злочинів у сфері господарської діяльності. 

Водночас, для забезпечення обєктивності  та неупередженості прокуратура має зберегти право розслідувати будь-яку кримінальну справу Такий порядок підвищить загальну ефективність роботи усіх правоохоронних органів.

Невідкладною є …… прийняття  нового Кримінально-процесуального кодексу, який має забезпечити послідовність перетворень, їх відповідність національній правовій системі, а також фінансовим можливостям держави. Це не тільки наші зобовязання перед Радою Європи, але й нагальна, суспільна потреба у зміцненні правоохоронної системи та наповненню її сучасним змістом.

Особливу увагу керівництво Генеральної прокуратури приділяє боротьбі з корупцією. Загалом за 5 років нами надіслано до суду понад 9 тисяч справ про корупційні злочини, більше восьми тисяч справ про хабарництво. Проте, вжитих заходів недостатньо. Як зазначив Президент України, слід „каленим залізом” викорінювати це зло.

Суттєвого покращання потребує робота всіх правоохоронних органів, насамперед, спецпідрозділів МВС і СБУ. Однак, лише репресивними заходами поширення корупції та хабарництва не зупинити. Важливим документом має стати національна стратегія щодо запобігання і протидії корупції на 2010-2014 роки, проект якої розглянути на засіданні Національного антикорупційного комітету під головуванням глави держави. Частиною стратегії є пакет нових антикорупційних законів, введення в дію яких ми очікуємо з початку наступного року.

Однією з найгостріших проблем залишається корупція в судовій гілці влади. Непоодинокі факти винесення суддями завідомо неправосудних рішень. У цьому контексті хочу відзначити  винятково позитивне значення судової реформи. Новим Законом про судоустрій і статус суддів значно удосконалена система контролю з попередження зловживань з боку суддів, порушень прав учасників процесу.

Шановні учасники засідання, не менш важливий вклад у справу забезпечення законності, захист прав і свобод громадян внесено органами прокуратури при здійсненні наглядових і представницьких функцій у не кримінальній сфері.

Майже 15 років у прокуратурі не існує так званого загального нагляду. Однак, функція нагляду за додержанням і застосуванням законів, що передбачені „Перехідними положеннями” Конституції залишається вкрай актуальною. Про це переконливо свідчать такі дані. За 5 останніх років за актами прокурорського реагування на користь громадян і держави відшкодовано 18 мільярдів гривень, з яких 5 мільярдів – до бюджету. Судами задоволено майже 500 тисяч пред’явлених прокурорами позовів, за якими реально стягнуто майже 9 мільярдів гривень.

Постійна увага приділяється захисту інтересів держави. Зокрема, у паливно-енергетичному комплексі, при використанні бюджетних коштів, державних закупівлях, відшкодуванні податку на додану вартість у сфері земельних правовідносин. Лише цього річ прокурорами попереджено неправомірне вилучення 20 тисяч гектарів землі.

Поступово покращується ситуація з виплатою заробітної плати, безробіттям, захистом прав неповнолітніх, чому значною мірою сприяють прокурорські перевірки. Поточного року за нашого втручання виплачено майже 1,5 мільярда гривень заборгованості із заробітної плати. Поповнено на 300 мільйонів бюджет Пенсійного фонду. Зазначені питання і надалі залишаються пріоритетними.

Тому підтримуючи необхідність реформування нинішнього статусу Прокуратури, вважаю за необхідне зберегти при цьому її надзвичайно потужний правозахисний потенціал. Повторюю, правозахисний потенціал. У цьому зв’язку хотів би наголосити на актуальності оновлення законодавчої бази діяльності органів прокуратури. Нинішньому Закону про прокуратуру майже 20 років. Тому у багатьох аспектах він не відповідає  сучасним викликам. Потребує вдосконалення її конституційний статус, про що неодноразово наголошували міжнародні експерти, зокрема Венеціанська комісія. Сподіваюсь, що законодавчий орган за активної участі наших фахівців зробить все необхідне аби 20-ти річний ювілей ми спільно відзначили з новим Законом про прокуратуру.

Вельмишановні Вікторе Федоровичу, Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!  У межах Регламенту я зупинився лише  на найбільш  важливих завданнях, що поставлені перед прокуратурою Президентом України і Верховною Радою та потребують нашої прискіпливої уваги. Запевняю вас, що в разі ухвалення рішення про моє призначення на посаду Генерального прокурора України вживатиму всіх можливих заходів для забезпечення в державі законності, верховенства права і рівності всіх перед законом. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступ завершено. Прошу записатися на запитання до Віктора Павловича. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Валентин Григорович Матвєєв, будь ласка, фракція комуністів.

 

10:17:44

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Бевзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, фракція комуністів.

 

10:17:49

БЕВЗ В.А.

Дякую. Шановний Вікторе Павловичу, немає сумнівів, що при підтримці  Президента і Верховної Ради ви внесете, так би мовити, нову, більш потужну хвилю в  діяльності Генеральної прокуратури і підпорядкованих прокурорів на місцях. Але треба сказати і про те, що напевно тестом все-таки для нового Генерального прокурора і для прокурора Луганської області будуть відповідна законна оцінка подій по місту Луганську на виборах  міського голови.

І є таке прохання, якщо є можливість, коротко дати оцінку і ваші висновки і позицію Генеральної прокуратури з цього питання. Дякую.

 

ПШОНКА В.П. Шановні колеги, в останній  період багато звернень від народних депутатів до Генеральної прокуратури по місцевим виборам, які пройшли 31 жовтня. Тому дозвольте мені дати вам коротку інформацію діяльності прокуратури наглядової в період виборів. Декілька слів, декілька хвилин.

Контроль за додержанням законодавства про вибори є компетенцією центральної, територіальних та дільничних виборчих комісій. Органи прокуратури не здійснюють нагляд за додержанням законодавства про вибори, в тому числі відповідними виборчими комісіями. До їх компетенції належить реагування на факти кримінально-карних порушень виборчих прав громадян. В межах визначених повноважень вжито усіх можливих заходів щодо недопущення порушень виборчих прав громадян.

У вересня поточного року підпорядкованим прокурорам направлено завдання щодо неухильного додержання вимог законів під час проведення виборчої кампанії, своєчасного та ефективного реагування на факти порушень. У центральному апараті Генеральної прокуратури України було створено робочу групу з числа найбільш досвідчених працівників. Про результати перевірок прокуратури областей інформували Генеральну прокуратуру щотижнево. У період з 28 жовтня по 1 листопада таке інформування відбувалося щоденно.

Напередодні та в день голосування організовано цілодобове чергування оперативних працівників прокуратури. За період місцевих виборів до територіальних прокурорів надійшло 1 тисяча 138 звернень. Більшість з яких 62 відсотки надіслано до розгляду за належністю до МВС, виборчих комісій, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, надано 205 роз’яснень. Переважно звернення стосувалися проведення передвиборчої агітації, законності висування, реєстрації кандидатів у депутати місцевих рад підкупу виборців. В основному до органів прокуратури зверталися кандидати в депутати та на посаду сільських, селищних, міських голів, місцевих організацій політичних партій, виборці, виборчі комісії та народні депутати України. В день голосування до органів прокуратури надійшло лише 125 скарг. За результатами перевірок у  Закарпатській, Луганській, Львівській, Одеській, Харківській, Черкаській та Чернівецькій областях порушено  9 кримінальних справ за фактами підкупу виборців та членів виборчих комісій, підробки виборчих документів, перевищення  службових повноважень та службового підроблення, викрадення виборчих бюлетенів.  Одну кримінальну справу вже направлено на розгляд до суду, це по Львівській області. У Київській та Закарпатській областях прокурорами винесено приписи окремим керівникам  органів місцевого самоврядування з вимогою забезпечення належних матеріально-технічних умов роботи в виборчих комісіях. Лише після  вступу прокурора в розгляд справи скасовано незаконну ухвалу суду, яка блокувала роботу 47 територіальних виборчих комісій Хатинського району Чернівецької області. Наявна в органах прокуратури інформація засвідчує відсутніх масових грубих порушень конституційного права громадян обирати та бути обраним під час чергових місцевих виборів. Дякую.

По Луганській області, де мені конкретно був заданий… задане конкретне питання, вчора була порушена кримінальна справа і слідчі прокуратури приступили до її  розслідування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційний. Будь ласка.

 

10:22:37

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Шановний Вікторе Павловичу, ви щойно так добре розказували про те, як органи прокуратури борються з корупцією. Я хотів би дещо спростувати цю інформацію на прикладі Чернігівської області. Я кілька разів звертався до Генеральної прокуратури з приводу того, що за сприяння і з відома голови обласної адміністрації Володимира Хоменка розтягнули на підставних осіб 240 гектарів землі в Козелецькому районі. З одного з бізнесменів взяли півтора мільйони гривень, начебто  обіцяли землю, немає ні грошей ні землі. Просив провести перевірку, порушити кримінальну справу, притягнути голову обласної адміністрації до відповідальності і  отримую одні відписки. Тобто масово, коли в Києві Черновецькій на підставних осіб розтягнув сотні гектарів землі, сьогодні ви Чернівецького за це  тягаєте, очевидно, змінилась політична ситуація, а Хоменко й досі сидить, продовжує головою  ОДА сидіть  і землю розбазарювати. Звичайно, немає жодних сумнівів, що від вас сьогодні я хотів би отримати відповідь на це питання.

І на закінчення. Немає жодних сумнівів, що вас сьогодні призначать…

 

ПШОНКА В.П. Дякую. Обіцяю вам особисто    звернути  увагу на ваші звернення  і дати вам  відповідь за своїм підписом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми його оформимо як  депутатський запит.

Володимир Карпук, фракція  "Наша Україна - Народна самооборона".

 

10:23:59

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”.  Я хочу запитати щодо нагляду за справою Клементьєва і прошу передати слово Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Кендзьор,  будь ласка.

 

10:24:11

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група  „За Україну!”. Вікторе Павловичу, вже йде 12 рік  з часу вбивства, світлої пам’яті, В’ячеслава   Чорновола. На якій стадії, так би мовити,  розслідування цього резонансного вбивства, злочину і яка, на  вашу думку, перспектива  розкриття його.

І ще одне,  десь біля 2 років тому ми з моїм колегою Іваном Стойком  Генеральну прокуратуру інформували про  дуже тривожні додаткові інформації,   що стосувалися вбивства В’ячеслава Чорновола. Чи Генеральна прокуратура   розслідувала ці додаткові факти  і до яких висновків пройшла. Дякую.

 

ПШОНКА В.П.     Дякую. По першому запитанню, по місту Харкову журналіст Клементьєва. Порушена кримінальна справа,  вона розслідується, в місті Харкові працює потужна слідчо-оперативна  група з керівників МВС центрального апарату і центрального апарату Генеральної прокуратури.

Я особисто з заступниками міністра заслуховував на оперативній нараді хід розслідування цієї справи, особисто Генеральний прокурор і міністр внутрішніх справ інформували Президента України про хід розслідування цієї справи, тому що ця справа на особистому контролі у Президента і повірте, вона розслідується  професійно і я  думаю, що буде успіх по розкриттю цього злочину. Але повірте, там  є багато версій, вони відпрацьовуються і для цього потрібен час.

По другому запитанню, по В’ячеславу    Чорноволу. Кримінальна справа розслідується. Всі ті звернення, які надходять до Генеральної прокуратури, слідчо-оперативна група відпрацьовує. На сьогодні є дозвіл, дозвіл сина Чорновіла, Тараса Чорновіла на ексгумацію його батька. Письменний дозвіл, так, як це вимагає диспозиція закону. Тому і це питання, плани ексгумації і доповнюючи судово-медичної експертизи і інші експертизи будуть проводитися і будуть покладені в основу розслідування цієї кримінальної справи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, фракція БЮТ. Сергій Кожем’якін.

 

10:26:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, прошу передати слово Кожем’якіну Андрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем’якін, мікрофон будь ласка.

 

10:26:59

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Віктор Павлович! Я хотів би до вас звернутись, як до віруючої людини і запитати. Скажіть будь ласка, по-християнськи порушувати кримінальні справи щодо осіб, в діях яких навіть нема подій злочину? Я зараз веду річ про ту справу, над якою теж є контроль Президента пана Віктора Федоровича Януковича. І теж дуже добре, що він тут присутній, і я звертаюся до нього. Скажіть, скільки будуть сидіти за гратами в ізоляторі люди, які не винні у скоєнні злочину? Я маю на увазі пана Макаренка, пана Діденка, пана Шепітька і пані Кушнір. Це перше.

І друге. Що стосується цієї справи, були прокуратурою чи службою безпеки допитані представники „Газпрому” по цій справі? Тому що минулого разу ви про це говорили, коли були в залі. Це друге.

І третє. Ви багато років…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть питання, будь ласка, мікрофон.

 

10:28:03

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Віктор Павлович, ви багато років наглядали за оперативно-технічними заходами спеціальних підрозділів. Скажіть будь ласка, як ви відноситесь до того, що Служба безпеки України сьогодні проводить оперативно-технічні заходи щодо адвокатів, які виступають захисниками тих осіб, яких я назвав вище? Дякую.

 

ПШОНКА В.П. Дякую. По першому запитанню, по розслідуванню злочину в частині, передбаченій 191-ю Кримінального кодексу України, де обвинувачення пред’явлено слідством громадянам Діденко, Макаренко, Шепітько, які заарештовані, і іншим кримінальна справа  розслідуванням завершена.  І вона вже завершена десь біля місяця, і захисники знайомляться з матеріалами  кримінальної справи. У Діденка сім адвокатів, пробачте, шість, у Макаренка сім адвокатів, у Шепітько чотири адвокати. Вони різні по професійності, різні за характерами.  Слідство дозволило перефотографувати  всі матеріали кримінальної справи. Тому, коли буде справа направлена до суду,  це вже питання до адвокатів згідно закону,  які ставлять свій підпис, що вони ознайомлені з матеріалами справи,  і  кримінальна справа може направлятися до суду.

Слідство і прокуратура рахує, що в діях тих громадян, про яких ми говоримо, є склад злочину, останнє слово  скаже суд. І своє право захисту скажуть ті захисники,  які зараз знайомляться з матеріалами кримінальної справи.  

Всі запити, всі ходатайства, які поступали і поступають від  адвокатів, від захисників, слідство удовлетворяло.  Я це  кажу вам, так би сказати, тоже  інформую вас про це.

Тобто знайомляться  і закінчують знайомитись з матеріалами  справи  адвокати, і справа піде до суду.

Друге питання про нагляд за оперативно-розшуковими справами, про  оперативно-розшукову діяльність. Ви знаєте, що згідно закону на оперативно-технічні заходи всі кінцевий дозвіл дає тільки   суд, по всім тим матеріалам, які представлені до суду. Якщо суд  рахує, що є всі достатні, об’єктивні  мотиви для того, щоб ці конституційні права громадян були обмежені,  він дає цей  дозвіл. Значить суд порахував, що на це, що ви говорите, є   такі мотиви. В плані конкретики я не знаю, про що ви говорите. Давайте після цього засідання поговоримо про якусь конкретну оперативно-розшукову діяльність. Я обіцяю вам  особисто вникнути в її суть і проблему. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Козуб, фракція Партії регіонів. Будь ласка, мікрофон.

 

10:31:33

КОЗУБ О.А.

Шановний Віктор Павлович! Дійсно, за той час, який передбачений Регламентом Верховної Ради, ви змогли окреслити не всі питання, не всі проблеми, які турбують вас в роботі. Є значуще питання, яке турбує суспільство. Чи буде під час вашої діяльності забезпечено прозорість в роботі правоохоронних органів? Дякую. 

 

ПШОНКА В.П. Да, і тільки так. Спілкування з засобами масової інформації, все те, що не є таємничим згідно діючого законодавства України буде прозорим і більш активнішим, чим на сьогодні. Це я вам обіцяю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і Сергій Терещук. Будь ласка, мікрофон.

 

10:32:16

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний Віктор Павлович! В суспільстві зараз точиться багато розмов щодо необхідності реформування правоохоронних органів та й загалом всієї правоохоронної системи. Той стан справ, який ми сьогодні маємо, не може задовольнити ні рядових громадян, ні Президент, мабуть, держави, ні керівників держави. Хотілося б почути, яке ваше бачення, яка ваша точка зору, як можна і за який термін, за який час можна суттєво реформувати всю правоохоронну систему. Дякую. 

 

ПШОНКА В.П. Дозвольте мені сказати особисто, що 5 років попередніх про реформування і зміни до закону тільки говорили і нічого не робили, а зараз ми менше говоримо, а більше робиться. І я вже в своєму коротенькому виступі сказав про ту національну стратегію по реформуванню правоохоронних відомств і законодавства, і за перше засідання, яке очолював голова держави, і про ті укази Президента, які видані для того, щоб були реформовані якісно, правильно, з урахуванням наших українських правових традицій. Все це говорить про … Там конкретні в цих указах є терміни їх виконання. Це говориться про те, щоб всі були задіяні опонентно для того, щоб у нас були більш діючі, ефективні закони на захист економіки держави і конституційних прав громадян. І прокуратура активно в цьому працює. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Павлович. Час вичерпаний. Будь ласка, сідайте.

Шановні колеги, я прошу зараз здійснити запис, у нас 25 хвилин, відповідно до Регламенту спочатку  від фракцій, а потім… просто безпосередньо народних депутатів виступи пропонуються.   Прошу здійснити запис від фракцій спочатку. А тепер, будь ласка, народних депутатів прошу записатися. І прізвища виведіть на інформаційне табло. 

Володимир Макеєнко, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Володимир… Валентин Матвєєв.  Іван Вернидубов, так?  Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів. Наступним від фракції комуністів буде виступати Валерій Бевз.

 

10:35:11

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Вельмишановний Вікторе Федоровичу! Шановні друзі! По-перше, дозвольте  від вашого імені подякувати Медведька Олександра Івановича за плідну роботу в якості Генерального прокурора України. Це перший Генеральний прокурор в історії новітньої  України, який пропрацював  повністю свій конституційний строк. Державницька позиція Олександра Івановича відзначена високою нагородою Батьківщини.

Направлення Подання Президентом України про призначення Генеральним прокурором України Пшонки Віктора Івановича… Павловича ні для кого з нас не стало  сюрпризом, адже ще задовго до цієї події засоби масової інформації в рейтингу претендентів на цю високу посаду серед дійсно достойних представників  першим називали саме Віктора Павловича. В Україні це відома людина. В органах прокуратури працює    довго, пройшов усі ступені зросту, всі посади: від стажиста до першого заступника Генерального прокурора. Проявив себе здібним, компетентним фахівцем, врівноваженим державником.

Віктор Павлович користується величезним авторитетом серед працівників правоохоронних органів республіки, серед суддівського корпусу, я особливо хотів би це підкреслити, що для нас буде дуже важливим під час проведення судової реформи. І, разом з тим, це доступна людина, він з повагою відноситься до кожного скаржника, вміє відчути людську біль, усіма можливими законними засобами відновлює справедливість.

Я особисто знаю Віктора Павловича більше 20 років. У 1988 році як заступник Генерального прокурора я представляв Віктора Павловича активу області в якості прокурора області. З тих часів активно цікавлюся його роботою. І скажу прямо: мені імпонує стиль і методи роботи Віктора Павловича Пшонки.

Я впевнений, що на посту Генерального прокурора України Пшонка Віктор Павлович зможе достойно захищати конституційні права і законні інтереси наших співгромадян, а також ефективно впливатиме на стан законності в нашій державі.

Я прошу вас, шановні депутати, підтримати подання Президента України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Валерій Бевз, фракція комуністів. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

10:38:05

БЕВЗ В.А.

Шановний Віктор Федорович, шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Як реакція на виступ кандидата на посаду Генерального прокурора відносно реформування правоохоронної системи взагалі в нашій державі.

Мова йде, перш за все, про повернення повноважень Генеральному прокурору, підпорядкованим йому прокурорам такого поняття, як „загальний нагляд”. Хотів би сказати про те, що це взагалі-то пропозиція не нова. І недарма сьогодні в колах правників нашої країни доволі часто звучать такі пропозиції, що ми взагалі  повернули  повноваження Генеральної прокуратурі, Генеральному прокурору і підпорядкованим прокурорам радянської доби. Вибачте, але сьогодні це дуже часто звучить. Я думаю, що нам прийдеться повертатися як раз до вирішення цієї проблеми. Але є одна зразу ж виникає інша проблема – це проблема наведення порядку у власному домі, шановний Віктор Павлович. Я думаю, що ваша твердість, оскільки як раз колеги, які працюють з  вами говорять про те, що прокурор Пшонка – людина більш тверда, більш навіть жорстка, більш вимоглива. Я думаю, що ці якості, Віктор Павлович, як раз дадуть можливість вам навести порядок у власному домі, я маю на увазі, в Генеральній прокуратурі і на території. І таким чином, дійсно, завоювати той авторитет і те місце в системі державних органів влади і управління, яке має займати цей серйозний орган нашої держави.  І останнє, шановні колеги, я, працюючи в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, доволі часто, так би мовити, спілкувався з Віктором Павловичем як раз з питань забезпечення законних прав і інтересів наших громадян. І хочу сказати вам зі всією відповідальністю, кожне звернення моє особисте, як народного депутата і як людини, яка займає посаду секретаря профільного комітету,  на всі запитання мої я отримував доволі повні, вичерпні відповіді, більше того, по деяким справам як раз твердість Пшонки Віктора Павловича дозволяла конкретні кримінальні справи довести до логічного завершення.

Тому вважаю, буде  абсолютно логічним – підтримати  кандидатуру, подану Президентом нашої країни, кандидатуру Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буду виступати Валерій Баранов.

 

10:41:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати, безумовно,  сьогодні стоїть велике питання, велике питання кожному, як він сьогодні проголосує. Наша фракція прийняла рішення, що буде голосувати, кожен визначатися за себе. Я хотів би озвучити ті питання, які в нас стоять перед Генеральною прокуратурою, які, безумовно, треба буде вирішувати. Найперше, це не тільки реформування.

Я трішечки згоден з попереднім виступаючим, який говорив про те, що зарано в нас знищувати загальний нагляд. Зарано через те, що приватизація проведена неадекватно, не на користь народу, зарано через те, що ми зараз побачили, при проведенні цих виборів, що могли надрукувати і зайві бюлетені, і це також є предмет загального нагляду. Я  думаю, що в даному питанні все-таки буде наведений лад.

Як людина, яка присвятила три роки свого життя роботі над новим Кримінальним кодексом, я думаю, що ті наміри, які є у Віктора Павловича щодо роботи над новим Кримінально-процесуальним кодексом, абсолютно схвальні, як і треба працювати над Кодексом про адміністративні правопорушення, який теж абсолютно нікуди не годиться.

Я хотів би звернутися з цієї високої трибуни до Віктора Павловича з проханнями якнайшвидше відповісти суспільству і по вбивству Чорновіла, і по вбивству Гонгадзе, і по тому, по причетності найвищих прокурорських чиновників до розтягування землі у Пущі-Водиці, Віктор Павлович. Я звертався вже до Президента, тому що ніхто не може. Там ваші якраз працівники, Генеральної прокуратури. Повирубали ліс і далі, і кажуть, що все нормально. Треба підїхати туди і подивитися, щоб переконатися у тому, що не все нормально.

Що… Скільки може творитися та вакханалія? Три звернення написав Генеральному прокурору Медведьку з приводу переслідування Героя України по кампанії „НІБУЛОН” Вадатурського. Три звернення! На рівному місті замовлення російської структури. Віктор Павлович, кажу при Президентові України зараз це. І все одно, те ж саме. Замовлення виконують дехто з ваших підлеглих. Через з це треба з цим кінчати.

Ті факти, які зараз виплили в Енергодарі Запорізької області  по тому, що дехто підробляв виборчу документацію. Які виплили зараз по Одесі. І я звертався, яким чином може бути, скажімо там, 500 бюлетенів просто так валятися чи просто передано бути. Як це може бути? На ці питання треба дати відповідь. Як і по тому, що може бути по Харкову. Ми багато чекаємо наведенням порядку в державі від вас. І, Вікторе Павловичу, я особисто буду голосувати за вашу кандидатуру. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, вам також.

Валерій Олексійович Баранов.

 

10:44:23

БАРАНОВ В.О.

…и коллеги! Назначение Виктора Павловича – это, наверное, тот случай, когда пост занимает всем известный уважаемый и авторитетный, и глубокопорядочный человек. Я уверен, что сегодня все дружно мы за него проголосуем.

Но, к сожалению, у нас есть огромное количество нерешенных проблем, которые уже 20 лет мучают наше государство. Первое, о чем бы я хотел сказать, это дремучая коррупция, по уровню которой мы в числе, к сожалению, передовых. И здесь, я уверен, что мы не обойдемся без административной реформы, без централизации власти финансов и развития местного самоуправления, которое как раз и есть основой коррупции. И будет Виктор Павлович вечно бороться, если мы не проведем эту реформу.

Я хотел бы также обратить внимание Виктора Павловича на сохранность нашего бюджета, который постоянно кто-то пытается на всех уровнях – от центрального до местных бюджетов – разделить под свои фирмы, под свои тендеры и получить откаты при реализации любых программ и использование бюджетных денег.

Следующий вопрос. Я думаю, что прокуратуре нужно очень принципиально заняться наведением порядка в выплате заработной платы. Люди годами унижаются. Через суды, через любые инстанции пытаются получить то, что они заработали по праву.

И еще один важный вопрос – это земля. Я думаю, что не секрет, и мы все знаем, что последние советы до выборов многие в основном занимались тем, что делили землю, притом исключительно для себя. Я хочу привести простой пример по своему родному Бердянску, где государственные служащие готовили заведомо не законные проекты решений, сессия дружно голосовала, и они поделили 900 участков на пляжах в курортной зоне, запрещенной, кстати, себе любимым под дача.

Мои депутатские обращения, выступления в прессе ничего не дали, ни один не наказан и по сегодняшний день, все это к сожалению, я уверен, сейчас выборы прошли, закончиться, но не принято ни одно решение, которое бы дало по рукам кто себя безпардонно себя ведет с общенародным достоянием.

И последнее. С  назначением появляются всегда новые надежды, но только по результатам будут судить о каждом из нас. По делам депутатским я сталкивался с Виктором Ивановичем и хочу сказать, что это очень скромный и  ответственный человек. Я думаю, что наша фракция доверяет инициативе  Президента и поддерживает кандидатуру Виктора Павловича на этот высокий пост.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, фракція БЮТ.

 

10:47:08

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Звичайно, що в даній ситуації наша фракція не буде брати  на себе відповідальність за  підтримку людини на посаду Генерального прокурора, бо це справа влади. Влада мусить нести відповідальність за людей, яких призначає, і це абсолютно нормально і я вважаю правильно. Тому що, коли опозиція бере на себе відповідальність за дії влади, це буде виглядати, як  мінімум, дивно.

Тому я би хотів цей свій виступ хотів посвятити, власне, тим позиціям, які, на мою думку, має захищати Генеральна прокуратура. І я сподіваюсь, що Віктор Павлович свій фах використає для того, щоб повернути довіру до Генеральної прокуратури, до правоохоронних органів, які зараз на превеликий жаль зігнулися в услужливій позиції, тому що вони мають обслуговувати правоохоронні органи, над котрими здійснює контроль прокуратура, не владу, а народу. І вони про це забувають, що вони свої повноваження здійснюють за народні кошти, не за кошти влади і не за свої власні. Вони просто забули.

Їм, я  сподіваюсь, ви зможете про це  нагадати. Тому що зараз, коли відбулися з тотальними порушеннями вибори, при чому не день виборів ми мусимо обговорювати, а те, що було після, те, що зараз відбувається в Харкові, в Одесі, в Криму, в Луганську і те що відбувалося перед виборами, були утворені з відома Міністерства внутрішніх справ, обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ, партії-клони, були їм виготовлені печатки, відповідні документи, відповідні управління юстиції реєстрували їх, сприяли, все робили для того, щоб вивести з поля боротьби найбільш опозиційну партію. Ви знаєте, дуже легко перемагати чемпіона світу по боксу, коли його перед тим арештувала міліція, коли вона його арештувала, то хто б не вийшов на ринг – той і переміг. І мені дивно з того, що саме правоохоронні органи підставили своє плече в тому, щоб здійснювати відповідні фальсифікації.

Наступне. Не можуть правоохоронні органи використовуватися в якості каральних. Чому, коли заарештовуються, коли беруться під варту люди, які були на високих державних посадах, здійснювали державну роботу(?). Я маю на увазі, наприклад, Макаренка і Діденка, то для чого було вибирати цю міру запобіжного заходу, чи це не є використання слідчого ізолятора як тиск на всіх і на опозицію в першу чергу. Повне нехтування відбувається звернень народних депутатів від опозиції, я впевнений, що всі тут можуть про це підтвердити. Відписками займається Генеральна прокуратура і я власне хотів би щоб рівне ставлення було, не може бути в нас білих і чорних депутатів, вони всі однакові, вони всі представляють тут народ.

І від вас буде залежати, Володимире Павловичу, чи ви виб’єте цю бейсбольну біту з рук…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остап Семерак, фракція БЮТ передає право на виступ Сергію Міщенко, фракція БЮТ. Наступним буде виступати народний депутат Шишкіна.

 

10:50:38

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги, я сьогодні буду виступати не як народний депутат, а як працівник прокуратури, як кажуть класики: „Бувших не буває”. Я вдячний за те, що я можу відчути себе прокурором у своїй фракції, що я зараз тут стою і я можу висловити свою особисту позицію з цього приводу. Для мене зрозуміло, прокуратура - це рідна оселя, яка мене згуртувала і навчила дуже багатьом речам. І мені не все рівно, хто буде господарювати в цій оселі.

Я, по-перше, хочу подякувати Олександру Івановичу Медведько, що він дуже багато зробив за ці п’ять років для прокуратури, і сказати про Віктора Павловича Пшонку.

По-перше, це професіонал, який пройшов від слідчого до Генерального прокурора. А в нашому середовищі – це дуже поважається.

По-друге, це стабільність для тисячі працівників прокуратури і їх сімей, це дисципліна, порядність, це те, що в середині  прокуратури ціниться за те, що до своїх колег він відноситься  відповідно.  І я можу сказати наступне, що за якийсь час, за якийсь час поза очі  Віктора Павловича будуть називати „наш батько”, а це вартує багатьом   оцим зіркам на погонах.

Я можу сказати наступне, що він буде відстоювати позицію прокуратури. Я впевнений в тому, що він буде цю позицію відстоювати перед Президентом, перед парламентом.   Я впевнений в тому, що він не дасть політиці замінити професіоналізм. Не повинна бути в прокуратурі політика.

Я бажаю, Вікторе Павловичу, вам сили, мудрості. Я буду голосувати точно „за”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шишкіна, фракція БЮТ, будь ласка. Немає.  Андрій Сенченко, фракція БЮТ.

 

10:53:05

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемый Виктор Павлович, у меня к вам всего один вопрос и заключается он в том: когда закончится произвол в стране? Вы знаете, примеров этого произвола могут привести очень много и  сидящие здесь в зале, причем в обеих половинах этого зала. И те люди, которые стоят сегодня напротив Верховной Рады, и те матери, у которых в отделениях милиции гибнут синовья, и очень многие и многие  люди в нашей стране.

Я приведу один пример, наш крымский.  В середине апреля месяца был арестован  уважаемый руководитель и глубоко порядочный человек, начальник Евпаторийского морского торгового порта Александр Котельников. После 6 месяцев следствия, проводимого с многочисленными нарушениями, дело передано в суд.

2 ноября, позавчера, суд принял решение, учитывая состояние здоровья  Котельникова, а  у него в следственном изоляторе случился инсульт, его неоднократно  комиссионно обследовали, там томографию делали, все подтвердилось и гипертоническую болезнь Ш степени заработал, переходящую в IV. И суд так же учел еще одно обстоятельство,  наличие у Котельникова двух несовершеннолетних сыновей, родившихся неделю назад, так вот, суд изменил меру пресечения на подписку о невыезде.

Вчера на выходе из СИЗо  в Симферополе он был без предъявления каких бы то ни было документов, по сути дела похищен из «скорой помощи», которая его встречала, людьми в камуфляже,   еще раз, без каких бы то ни было документов, при этом силой были отброшены адвокаты, потребовавшие документы и этого человека увезли в неизвестном направлении.

Дальше, естественно, адвокаты звонят в милицию, те говорят: «Мы ничего не знаем». В прокуратуру: «Да нет» - говорят – «не знаем ничего про Котельникова». В ИВС Cимферопольский, ничего не знают. В итоге милиция говорит писать заявление  о похищении человека.

Мы все-таки смогли узнать о том, что он незаконным образом, без регистрации, находится вот почти сутки в изоляторе временного содержания в Симферополе, а за это время пытаются подделать документы ваши подчиненные из крымской прокуратуры, подделать документы    для того, чтобы обосновать вот  это его задержание, новые какие-то статьи придумывают и так далее.

Ну я думаю, что еще раз, таких примеров очень много. У меня просто один, вот к нам ко всем и к вам вопрос, к Виктору Федоровичу вопрос: нам что, вместе с прокурором Крыма Молицким его двойню в пятницу принимать из роддома? Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Костенко, фракція БЮТ. Володимир Яворівський?  Будь ласка.

 

10:56:03

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний, без 5 хвилин Генеральний прокуроре України, я думаю,  у цій залі ніхто не сумнівається, що ви будете обрані. Я хотів би звернути вашу увагу на один такий житейський і дуже важливий, і болючий епізод. Є в Україні така громадська організація. Називається вона Національна Спілка письменників України, куди належали, належать і будуть належати, думаю, в майбутньому всі найкращі письменники, які працюють на теренах української літератури.

Ви прекрасно розумієте, що період придворних солов’їв давно закінчився. Митець, який себе поважає в тій чи іншій мірі, повинен навіть бути в опозиції до влади. Так живе весь світ. Через те цілком природно, що я як голова цієї організації написав 5 відкритих і опублікував відкритих листів до Леоніда Кучми з вимогою про те, щоб він якомога швидше склав свої повноваження. За це Національна Спілка письменників дістала під керівництвом Медведчука колосальні, колосальне торпедування всього, що тільки не було. Аж до того, що вночі намагалися захопити наше приміщення на Банковій, 2.  

Кучма одійшов. Прийшов Ющенко. Зрозумів, що десь після першого року його президентства про те, що президента, справжнього українського президента не вийде, я так само написав відкритого листа, доволі різкого, на адресу Ющенка и опублікував його в багатьох газетах. Тоді за справу взявся Балога. Коли почали цю спілку трусити, працювала кримська прокуратура, одеська прокуратура, київська обласна, київська міська, львівська! Нічого не знайшли у тому нашому майні, яке має Національна Спілка письменників. Ще раз кажу, нічого! Жодного зауваження.

Помінялася влада. Прийшли інші люди сьогодні. Я ще не писав відкритого листа до Віктора Федоровича. Ще не писав. Але уже почалося. Ну, вже всім зрозуміло, що нічого в цій Спілці письменників, злиденній, абсолютно немає! Так от, в зв’язку з тим, що хтось з орендаторів у Коктебелі переніс на 2 метри свій паркан, прийшли до мене ваші слідчі і вимагали, щоб я віддав всі оригінали майнових документів! Як казав один гуморист, я не такий дурний, як з виду. Звичайно, що я не дав, тому що завтра я їх не найду взагалі і нікому не докажу, що ці документи взагалі були.

Через те я ще раз кажу. Я вас дуже просто прошу, отчепіться вже від цієї Національної Спілки письменників. Ніяких порушень там немає. І це довели ваші працівники.

Займайтеся серйознішими справами, Подивіться, скільки по Україні сьогодні   корупції і тому подібне.

Через те я від імені письменників просто прошу  вас, припиніть ці політичні у даному випадку вже гоніння. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирило Куликов, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.  Останній виступ.  І запросіть депутатів до сесійної зали.

 

10:59:01

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний пане Президента,  шановний пане Голово, шановні колеги! Я  впевнений, що, дійсно, буде змінюватись прокуратура, у прокуратуру прийдуть фахові люди, ми про це не раз говорили. Я хочу до вас звернутись і хочу    сказати, що Президент України, парламент України, Генеральний прокурор України знаходяться у місті Києві. Те, що сьогодні кожний посадовець вважає за необхідне сказати, що у Києві   трапився жах, у Києві була злочинна влада – це, дійсно, так. Тому я  впевнений, що  сьогодні ми проголосуємо за Генерального прокурора.

Але дуже багато справ знаходиться  в Генеральній прокуратурі щодо того, що відбувається у Києві. Сьогодні за це відповідають лише шістки, повинні відповідати, дійсно,   ті, хто паплюжив столицю України; повинні відповідати ті, хто руйнував  наше історичне, релігійне, культурне місто.  Я дуже  вдячний і впевнений, що сьогодні  ми зможемо змінити, і ми зможемо,  дійсно, створити європейську столицю, а не сором на всю Європу.  Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми завершили розгляд питання. Зараз ми переходимо до прийняття рішення. Нагадую вам, шановні колеги,  що рішення про  надання згоді Верховної Ради України  на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора України  приймається відкритим поіменним голосування  більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Шановні народні депутати,  ставлю на голосування проект  Постанови  Верховної Ради України (реєстраційний номер 7325) про надання згоди на призначення Президентом  України Пшонки Віктора на посаду Генерального прокурора України. Прошу голосувати.

 

11:01:24

За-292

Рішення прийнято.  (Оплески)

 Шановні народні депутати, прошу привітати Пшонку Віктора Павловича у звязку з тим, що Верховна Рада України майже конституційною більшістю надала згоду для призначення Пшонки Віктора Павловича на посаду Генерального прокурора України.

Шановні колеги, давайте також подякуємо Медведьку Олександру Івановичу за те, що він в непростий період протягом 5 років повний конституційний термін очолював Генеральну прокуратуру. (Оплески)

 Шановні колеги, я прошу подякувати Президенту України за участь в розгляді цього питання, а саме, про призначення Генерального прокурора України. (Оплески)

 

 Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання. Шановні колеги, в звязку із призначенням Генерального прокурора досить логічно привітати прокурорського працівника, працівника прокуратури Шемчука Віктора Вікторовича, йому сьогодні виповнюється рівно 40 років. (Оплески)

 Так, будь ласка, послухайте інформацію щодо результатів роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях за 2 листопада. Було розглянуто 39 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 1 закон, 9 законопроектів прийнято за основу, 5 законопроектів направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання і 10 законопроектів відхилено.

Розглядається питання про включення до порядку денного сесії законопроекту за номером 7266 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (щодо термінів реструктуризації заборгованості). Автор законопроекту – Микола Мартиненко. Прошу підтримати. Голосуєм.

 

11:04:10

За-217

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 156, „Блок  Тимошенко” – немає, „Наша Україна –  Народна самооборона”  – 21,  комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 20.

Я розумію, шановні колеги, ваші  почуття. Хто за те, щоб повернутися до голосування цього питання, прошу голосувати.

 

11:04:52

За-256

Повернулися.

Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного  законопроекту за номером 7266 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Прошу голосувати.

 

11:05:32

За-248

Питання включено до порядку денного.

Шановні колеги, я так розумію, що  комітет уже розглядав цей законопроект, тому прохання – будь ласка, будьте готові після… у другій половині дня, тобто на вечірньому засіданні розглянемо це питання.

Розглядається законопроект  за номером 0183 - проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком  про співробітництво та діяльність Постійного представника Європейського інвестиційного банку в Україні. Доповідає заступник міністра економіки Крючкова Ірина Володимирівна. Від комітету підготуватись Степану Курпілю. Будь ласка.

 

КРЮЧКОВА І.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Проект закону розроблено з метою завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність в Україні Постійного представництва ЄІБ, підписаного 15 червня цього року.

Основною метою договору є відкриття Постійного представництва Європейського інвестиційного банку в Україні та врегулювання на законодавчому рівні його статусу та його діяльності.

На сьогодні співробітництво України з ЄІБ здійснюється відповідно до Рамкової угоди між Україною та ЄІБ, що підписана ще була 14 червня 2005 року, якою вже визначені певні пільги, повязані з діяльністю ЄІБ.

Частиною другою статті 7 Рамкової угоди передбачено, що банк буде користуватися щодо своєї діяльності на території України режимом, що надається міжнародним фінансовим організаціям, і який є найбільш сприятливим.

Аналогічним режимом, що передбачається цим договором, на території України вже користується Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк.

На сьогодні за підтримки Європейського інвестиційного банку на різних стадіях проектного циклу: ініціювання, підготовка та реалізація – знаходяться 7 інвестиційних проектів на загальну суму 1,2 мільярда євро в таких важливих сферах, як транспорт, енергетика, енергоефективність та охорона довкілля.

Ратифікація договору сприятиме розширенню такого співробітництва шляхом надання з боку банку фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів в реальному секторі економіки.

Чому ще буде сприяти ратифікація цього договору? Перш за все, скорочується процедура, за якою відбувається ініціація проектів та узгодження документів з представниками ЄІБ. І, по-друге, що дуже важливо, що будуть створені рівні умови для Європейського інвестиційного банку та інших міжнародних фінансових організацій, що користуються цими привілеями; надання технічної допомоги на безповоротній основі.

Ратифікація зазначеного договору стане позитивним сигналом для міжнародних інвесторів і добрим сигналом для подальшої співпраці України з Європейським інвестиційним банком, також дозволить розширити  надходження в Україну, дуже важливих для неї, кредитних ресурсів.

Головне науково-експертне управління та профільний Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції рекомендували Верховній Раді прийняти  законопроект в цілому. Тож я дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Прошу записатися.

Будь ласка, 5 хвилин, Князевич.

 

11:09:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Особисто у мене у мене немає жодних сумнівів щодо доцільності ратифікації цієї угоди. Більше того, я переконаний, що  і в більшості сесійної зали не буде жодних перепон для того, щоб підтримати ваше відповідне подання. Але в мене питання такого плану: як ви можете пояснити, що ми нарешті спроможемося  в кінці 2010 року ратифікувати в сесійній  залі той ратифікаційний документ, який мав бути предметом ратифікації давним-давно? Адже, ви правильно сказали, що це унеможливлювало надходження в Україну величезного потоку інвестицій, яких так ми потребували, принаймні останні роки. Чи є з точки зору політики якісь перепони? Чи це  тільки чисто технічні речі? Дякую.

 

КРЮЧКОВА І.В.  Ну, я би сказала: чисто технічні речі. Але договір, який ми ратифікуємо, був підписаний  в цьому році 14… в цьому році саме його тільки підписали. Тобто, чому він не був підписаний раніше? Ну, це вже питання, мабуть, до колишніх урядів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорович Лілія.

 

11:10:19

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Передаю право на запитання – 2 хвилини Аржевітіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Аржевітін, в нього дві хвилини є на запитання

 

11:10:29

АРЖЕВІТІН С.М.

Ірина Володимирівна, скажіть, будь ласка, я якби уважно ознайомився із цим договором, скажіть, будь ласка, а о це режим пільгового оподаткування, який запроваджений саме в угоді по відношенню до самого постійного представництва, чи буде поширюватися на ті кредитні інвестиційні програми, я маю на увазі режим пільгового оподаткування, на кредитні чи інвестиційні програми, який буде здійснювати цей банк на території нашої держави.

 

КРЮЧКОВА І.В.  Цей договір стосується, і пільги, перш за все, стосуються постійного представництва, тому що, як ви бачите… До речі, зараз планується лише два… дві особи, які будуть працювати в Києві в цьому постійному представництві.

Що стосується проектів, вони відбуватимуться, все відбуватиметься за діючим законодавством, з тими учасниками, які будуть брати участь у проекті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Так, від профільного комітету Степан Курпіль. Прошу.

 

11:11:38

КУРПІЛЬ С.В.

Шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні розглянув проект Закону   про ратифікацію Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком  про  співробітництво та діяльність Постійного представництва цього банку в Україні.

На нашу думку, ратифікація цього договору сприятиме активізації подальшого співробітництва між Україною та Європейським інвестиційним банком, що створить нові можливості для фінансування інвестиційних проектів в Україні, посилить співробітництво банку з регіональними інституціями, дозволить розширити доступ громадських та приватних клієнтів до кредитних ресурсів банку, а також на законодавчому рівні врегулює статус та діяльність постійного представництва Європейського інвестиційного банку в Україні.

Європейський інвестиційний банк відповідно до свого статуту і мети діяльності, насамперед, надає позики і гарантії для функціонування проектів у пріоритетних секторах економіки. Зокрема, це проекти розвитку недостатньо розвинутих регіонів, це проекти модернізації або оновлення підприємств чи розвитку нових видів діяльності, які виникають при становленні загального ринку в тих випадках, коли ці проекти за масштабом або за своєю природою не можуть повністю фінансуватися за рахунок коштів, що є у розпорядженні окремих країн.

Це також проекти, до яких виявляють інтереси декілька країн, які не можуть повністю фінансуватися за рахунок інших джерел, які в розпорядженні окремих країн. Банк не надає кредитів по тих проектах, проти яких є заперечення держави.

Отже, комітет вважає за доцільне ратифікувати зазначений законопроект і просить підтримати голосуванням. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Хто крім Аржевітіна ще наполягає на слові? Немає. Прошу, Станіслав Аржевітін, 3 хвилини, і будемо визначатися.

 

11:14:12

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, без сумніву, цю ратифікацію потрібно підтримати. Адже Європейський інвестиційний банк є міжнародною фінансовою інституцією Європейського Союзу, які працюють вже більше, як півсторіччя у різних країнах світу. І враховуючи те, що цей банк уже здійснює у нас на Україні, як ми чули зі слів доповідача, у нашій державі, уже здійснює інвестиційні проекти на доволі таки велику суму по нашим українським міркам.

І якщо взяти до уваги, що вже рамкова угода теж була підписана ще в 2006 році, я думаю, що ратифікація цієї угоди додасть Україні  міжнародного авторитету, підніме інвестиційну привабливість нашої країни і, звичайно, гіпотетичну можливість доступу до кредитних ресурсів цього банку. Тому пропозиція: підтримати ратифікацію цього договору. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати… Шановні колеги, нам треба ж  прийняти рішення зараз. Я прошу підготуватися до голосування.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону про ратифікацію Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність Постійного представництва Європейського інвестиційного банку  в Україні (реєстраційний номер 0183). Прошу голосувати.

 

11:16:05

За-293

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, Переходимо до розгляду законопроектів в режимі другого читання. Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (реєстраційний номер 6430). Доповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Миколайович Калетнік. Будь ласка.

 

11:16:37

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні колеги, Верховна Рада на своєму засіданні 23 вересня 10 року розглянула і прийняла за основу проект Закону України про внесення зміни до статті 4 "Про використання земель оборони" (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей), поданий народним депутатом Новиковою.

Ми доопрацювали в комітеті. За цей період було у відповідності до чинного законодавства отримано 5 пропозицій від 5 народних депутатів, суб’єктів законодавчої ініціативи. Всі вони розглянуті на засіданні комітету. Підтримано в іншій редакції поправка народного депутата Яворівського. Таким чином положення частини четвертої статті 2 вище зазначеного закону зобов’язують військові частини використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства, використовувати надані їм у користування земельні ділянки відповідно до цільового призначення та зберігати їх.

Таким чином запропоновані в законопроекті заміни до частини другої статті четвертої Закону України „Про використання земель” не узгоджуються з вимогами частини четвертої статті 2 цього закону, а також  положеннями Земельного кодексу. Не можна допустити будівництво навіть такого необхідного для військовослужбовців та членів їх сімей житла без зміни цільового призначення на яких це житло будуватиметься, оскільки це може призвести до неконтрольованої забудови, а як наслідок забудови земель таких категорій як землі сільськогосподарського та лісогосподарського призначення. Саме зміна цільового призначення земельних ділянок для будівництва житла може сприяти активізації на ній будівництва відповідного житла та необхідних для цього інженерних комунікацій.

Пропонуємо Верховній Раді прийняти цей важливий законопроект в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо голосувати.

1 поправка. Георгій Смітюх, наполягаєте на ній? Ні.

2 поправка. Бевзенко? Ні.

3 поправка. Юрій Кармазін, мікрофон.

 

11:19:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я прошу зосередити вашу увагу на тому, що ж ми приймали в першому читанні. А ми прийняли про те, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва об’єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення. А тепер що залишилося? А тепер ви взяли і вилучили слова без зміни їх цільового призначення. Я пропоную, тобто ви взагалі зробили для когось подарунок, про дерибан землі військової і все, скажемо так. Хіба про це йшла мова в законі? Очевидно, ні.

Тому я пропоную в цій поправці записати там ……… та «доступного житла», а потім записати: „Зміна цільового призначення земель, що виділені для такого будівництва, не допускається”, крапка. Це трошки інша редакція того, що прийнято в першому читанні, але вона не дасть можливість розбазарити цю землю. Дякую.

 

КАЛЕТНІК Г.М. Шановний Юрій Анатолійович, ми над вашою поправкою довго працювали в комітеті, розглядали її і в режимі засідання комітету, обговорювали з усіх сторін і що я вам хочу донести, яка думка при цьому викристалізувалася. Ви дійсно дали поправку, яка звучить, що землі оборони можуть використовуватися для будівництва житла, але зміна цільового призначення, що виділені для такого будівництва, не допускається. Якщо ми приймемо в такій редакції вашу поправку, то ця заборона зміни цільового призначення не дасть можливості передати новозбудоване житло експлуатуючим організаціям і проблем з приватизації такого житла військовослужбовцям та  членам їх сімей у подальшому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 3, автор Юрій Кармазін.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Тому ми її відхилили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет відхилив, так. Разом з тим я ставлю на голосування про прийняття поправки.

 

11:21:32

За-8

Поправку не прийнято.

Юрій Кармазін, будь ласка. Будь ласка, мікрофон, Юрія Кармазіна. Мікрофон Кармазіна. Що у вас іще?

 

11:21:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, спасибі тим, хто мене підтримав. Я хотів би сказати, що  шановні народні депутати, 4 поправка, її врахування фактично  знищує взагалі закон і його прогресивну направленість. Тому я прошу проголосувати про підтримку 4 поправки  через те, що вона просто протилежна від того тексту, який є в законі. Тобто поставте, будь ласка, пане Голово, на підтвердження голосування цієї поправки. Якщо вона не набере голосів, значить залишиться перша редакція першого читання, яка була набагато вдаліша і краща для нашого народу. Дякую.

 

КАЛЕТНІК Г.М.  Дякую за вашу ініціативу. Я хочу пояснити наступне. Ця поправка комітетом врахована і підтримана, тільки не в повному обсязі, тому що там, де в частині було запропоновано, „крім того вважаю, що в разі  прийняття запропонованих змін будівництво навіть такого необхідного житла військовослужбовцям  та їх сім’ям може  призвести до неконтрольованої зміни”. Ми тільки оцей один абзац не підтримали у  зв’язку з тим, що стосовно неконтрольованої забудови земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення, та інших  категорій слід зазначити, проект спрямований якраз на забезпечення можливості будівництва житла тільки на землях оборони, які мають розгалужену інженерну інфраструктуру і жодним чином не може вплинути  на використання земель інших категорій. В частині всіх інших абзаців комітет 4 поправку підтримку. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, відповідно до  Регламенту, я ставлю на голосування поправку номер 4 для її підтвердження, комітет її врахував.   

 

11:23:58

За-8

Поправка не підтримана, отже вона вилучається.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення зміни до статті 4 Закону України „Про використання  земель оборони” (щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей) (реєстраційний номер 6430). Прошу голосувати.

 

11:24:40

За-247

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію) (реєстраційний  номер 6413). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Бондар.

 

11:25:11

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, на    ваш розгляд виноситься  законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України, у проекті пропонується встановити  особливості банкрутства підприємств, що у своїй діяльності використовують ядерну енергію, зокрема визнати орган     державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, або його  регіональні інспекції учасниками справи про банкрутство такого підприємства.

Законопроектом пропонується внести зміни в статтю 43 Закону про відновлення платоспроможності  боржника, або визнання його банкрутом, які передбачають:

внесення до переліку особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує  проведення спеціальних заходів  підприємств, як у своїй діяльності використовують ядерну енергію. Відшкодування витрат на заходи по забезпеченню завершення діяльності, пов’язаної з використанням ядерної енергії, надання інформації органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо відкриття справи про банкрутство підприємств, які в своїй діяльності використовують ядерну енергію. Визнання органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки учасником провадження у справі про банкрутство щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало підготовлену комітетом до другого читання порівняльну таблицю без зауважень. Рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в другому читанні та в цілому як закон.

Хочу додати, що з 11 поправок, які подані, з 12 поправок, які подані народними депутатами України, 11 враховано. Не врахована 12 поправка Кармазіна, вона відхилена, ну, яку, я вважаю, депутат Кармазін просто пошуткував. Він запропонував, щоб цей закон набирає чинності з дня наступного після дня його опублікування. Законом визначено, що всі закони набирають чинності з дня його опублікування. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Всі поправки враховано. У нас є всі підстави поставити на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проект Закону (реєстраційний номер 6413) про внесення змін до статті 43 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (щодо підприємств, які у своїй діяльності використовують ядерну енергію). Прошу голосувати.

 

11:27:56

За-243

Закон прийнято.

Дякую. Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" (реєстраційний номер 4530).

Доповідач – Голова Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Ткаченко. Хто від комітету буде доповідати? Олександр Миколайович є. Прошу вас, Олександр Миколайович.

 

11:28:26

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Законопроект було прийнято у першому читанні  2 березня 2010 року. 20 травня цього року  законопроект було направлено на повторне друге читання.

Перш ніж розглянути запропоновані зміни та проекту закону, хотів би вас проінформувати про наступне. Херсонський завод  мав  значні потужності для виробництва техніки. Комбайнів щорічно  випускалося 5 тисяч, 7,5 тисяч – причіпів, приставок для комбайнів – 15  тисяч, дощувальних  агрегатів – 10 тисяч щорічно і  насосних станцій – біля 8 тисяч.  Як бачимо, потужності були серйозні.

На цьому  комбайновому заводі було розроблено  проект вперше про виготовлення зерново-збирального комбайну    „Славутич”, який одержав державну премію. На заводі працювало  13 тисяч людей. На сьогодні все втрачено.

 У 2001  році  кількість працюючих складала 5 тисяч 300, а сьогодні лише 300 чоловік. У 2008 році завод виготовив  понад 300 зернозбиральних комбайнів і  500 жаток.

Хотів  би нагадати, що в Україні за останні 10 ротків практично втрачено всі  заводи, які виготовляли сільськогосподарську техніку. На сьогодні, якщо у 1991 році навантаження на комбайн складало 100 гектарів зернових, сьогодні ця цифра складає 400 гектарів, тобто в 4 рази більше.  Енергоозброєність  сьогодні скоротилася у 5 разів проти 1991 року.

За останні  роки машинобудівна промисловість  практично не поставила на виробництво жодного сучасного  ні трактора, ні комбайна. Виробництво тракторів  у 1990 році  складало по Україні 106 тисяч, сьогодні 3 тисячі тракторів із 106 тисяч. За розрахунками Інституту механізації, як я сказав, енерго ….. скоротилося у 5 разів. Думаю, що Україна була і повинна залишатись хліборобською державою, але ми сьогодні завозимо техніку в основному з Китаю, з Польщі. Ви подумайте, з яких держав завозимо техніку, яку виготовляли самі в достатній кількості і поставляли на експорт. Тобто ми практично сьогодні інвестуємо зарубіжного виробника, але не власного. Все це говорить про те, що нам конче …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО О.М.  …виробництва власної сільськогосподарської техніки.

Таким чином, шановні друзі, до повторного другого читання було внесено 4 поправки. 2 поправки вніс народний депутат Кармазін, і 2 поправки вніс я. По поправках Кармазіна: 1 поправка, яка була внесена, вона прийнята і врахована, 2 поправка не врахована народного депутата Кармазіна, тому що Кармазін пропонує відхилити цей законопроект, тоді, коли в першому читанні за цей законопроект проголосувало 324 народних депутати. Як можна відхилять? І дві останні поправки, Кармазіна одна і моя. Моя стосується того питання, щоб в бюджеті на 2011 рік, повернувши цей комбайн у власність держави, держава у бюджеті врахувала необхідну кількість коштів, щоб цей завод почав працювати.

Тому я вважаю, що сьогодні повторний розгляд цього питання заслуговує серйозного підходу і обовязкової підтримки, щоб держава наша, яка має 34 мільйони гектар землі, мала й свою відповідну сучасну техніку, а не купляли ту техніку …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу.

Шановні колеги, поправки тепер. Мікрофон Юрія Кармазіна.

 

11:33:24

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Справа в тому, що якраз ставив питання про те, щоби зробити у відповідності до Конституції, маючи на увазі статтю 41 і 85. тут трішечки примітивно написали, що відхилити проект. Я так не ставив питання, я говорив про те, що я підтримую ідею захисту інтересів держави, але це, вважаю, трішечки по-іншому треба викладати. Через те, щоб не було примітивізму я б хотів би, щоб другу поправку, Володимире Михайловичу, зняли, я не буду на ній наполягати, бо не так воно викладено, як насправді написано. А третю поправку, шановний  Володимире Михайловичу, я не думаю, що завадить в цьому законі записати, що Генеральному прокурору… я буду голосувати за цей закон, але не завадить написати: „Генеральному прокурору здійснити нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами державного і господарського управління та контролю, а також покупцем цілісного майнового комплексу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон Кармазіна. Будь ласка.

 

11:34:37

КАРМАЗІН Ю.А. Далі. Фонду  державного майна. Здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з поверненням у державну власність цілісного майнового комплексу ….. „Херсонський машинобудівний завод” та компенсації витрат на повне відновлення діяльності цього заводу.

І Кабінету Міністрів передбачити в проекті Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” необхідні кошти для здійснення  заходів, пов`язаних з поверненням державі цілісного майнового комплексу „Херсонський машинобудівний завод” та відновленням його діяльності.

Якщо ви подивитесь, шановні народні депутати, зауваження Юридичного управління, то ви зрозумієте, що без оцих моїх пунктів реалізувати цей закон неможливо, тому я просив би, і вас прошу, Олександр Миколайович, підтримати ці… цю поправку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Це вже… Дякую.  Шановні колеги, ставиться на голосування поправка номер 3 Юрія Кармазіна.

 

11:35:43

За-59

Поправка не підтримана.

І поправка номер 4. 

Шановні колеги, там передбачено, в проекті закону, щоб зафіксувати, передбачити в проекті Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік” необхідні кошти на здійснення заходів, повязаних із поверненням у державну власність цілісного майнового комплексу „Херсонський машинобудівний завод”.

Оскільки ми розглядаємо закон зараз, то, очевидно, треба 2010 поміняти на 2011. Правильно?

Я ставлю на голосування цю поправку. Прошу голосувати.

 

11:36:32

За-244

Поправка врахована.

Шановні колеги… Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

11:36:50

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, я лише хотів вас проінформувати півхвилини. Завод, за який йде мова, на 01.01.2004 року мав балансову вартість 301 мільйон гривень. В цьому ж році, в 2004-му, продали завод за 490 тисяч гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів голосування. Олександр Бондар. Потім – Ярослав Сухий. І Катерина Самойлик. І будемо голосувати.

 

11:37:17

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

Я хочу застерегти Партію регіонів, фракцію від дуже небезпечних наслідків прийняття цього закону, політичних. Якщо законом обєкт повертається в державну власність, в усіх країнах світу це називається „націоналізація”. Є механізми, передбачені законом, про приватизацію, по яких Генеральна прокуратура і Кабінет Міністрів мають право зараз повернути цей обєкт в державну власність. І це треба робити.

Прийняття спеціального закону відштовхне інвесторів від України набагато більше, ніж користь, яку ви зараз в цьому законі хочете залучити. Я вам ще раз кажу: постановою про те, що дати доручення Кабінету Міністрів, прокуратурі, такі питання не вирішуються. Треба, щоб уряд і прокуратура діяли відповідно до законодавства.

Цей обєкт був вилучений з державної власності через банкрутство. Яким чином ви визначите кошти, які треба повертати, це ж не була приватизація. Що ви зараз збираєтесь голосувати, шановні депутати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Ярослав... Ні, це вже в обговорення переходить. Ярослав Сухий і...

 

11:38:27

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я вважаю... що цей законопроект потрібно підтримати. І хотів би задати народному депутати України, який щойно виступав: а ви мені назвіть хоч одну ініціативу Фонду державного майна Укриаїни за вашою ініціативою, чи хоч один договір було розірвано? Шановні колеги, ми нарешті створимо прецедент, коли конкретний обєкт права приватної власності вилучається в державну власність. А скажіть всі тут, скільки таких обєктів чекає своєї черги по Україні? Ні ефективного власника, ні кращої якості роботи не дочекався Тернопільський комбайновий завод - колишня перлина сільськогосподарського машинобудування продана за копійки. Ще в 1991 році видав чотири тисячі бурякозбиральних комплексів КС-6, БМ-6, сьогодні це руїна, ніхто не дав відповіді і ніхто не відповів за те, що унікальна техніка, обладнання закуплене в кінці 80-х років за валюту Радянським Союзом пішла на металобрухт. цей закон потрібно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Катерина Самойлик, будь ласка.

 

11:39:39

САМОЙЛИК К.С.

Я щиро дякую. Я не хочу нагнітати, зовсім уже ніяких емоцій. Хочу сказати  лише одне, що ми вже дозріли до того, щоб відлучити проходимця, який зовсім не є власником, бо він купив один комбайн. Де ж тоді Фонд державного майна був? Де ж тоді він стояв на сторожі державного майна України? я звертаюсь до всіх вас, тим більше, що перебуваючи у місті Херсоні, премєр-міністр України Азаров сказав, заявив всім, хто присутній був на зустрічі, що я за те, щоб у державну власність повернулись ті підприємства, де недбалі власники, де працюють на себе, де ріжуть обладнання на метал, де збагачують себе, а не державу і державний бюджет. я думаю, що сьогодні ми продемонструємо  людям, що таке державне відношення до цієї …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!... Що? Голосуємо?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону   про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” (реєстраційний номер 4530).

 

11:41:30

За-318

Закон прийнято.

Водночас, шановні колеги, є пропозиція, щоб підготувати звернення до Генеральної прокуратури України, щоб Генеральна прокуратура вивчила і вжила відповідних заходів у частині того, хто буде повертати кошти державі, бо на цьому заводі висять, очевидно ж, величезні борги, вони ляжуть на рахунок держави. Щоб їх відшкодували ті люди, які ці борги наробили. Немає заперечень? Дякую.  (Шум у залі) І Фонду держмайна дамо доручення.  (Шум у залі) І Фонду держмайна.

Шановні колеги!...  (Шум у залі) Вже сказав я, і Фонду держмайна також.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень. Доповідач – член Комітет з питань правосуддя Володимир Пилипович Пилипенко.

 

11:42:39

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановний Головуючий, шановні народні депутати України! Комітет Верховної  Ради України з питань правосуддя на своїх засіданнях 14 квітня 2010 року та 30 червня цього ж року розглянув підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень та прийняв рішення рекомендувати Верховній  Раді України прийняти законопроект у другому читанні і в цілому як закон.

Зазначений проект був зареєстрований у Верховній  Раді України субєктом права законодавчої ініціативи Кабінетом  Міністрів України. Безпосереднім розробником даного законопроекту є Міністерство юстиції України.

19 березня 2009 року проект був прийнятий у першому читанні. За його прийняття проголосувало 356 народних депутатів. Метою проекту є вдосконалення законодавства, що регулює діяльність органів Державної виконавчої служби та процедури виконавчого провадження для покращення стану примусового виконання рішень судів та інших органів, а також посадових осіб.

При опрацюванні даного законопроекту  в Комітеті Верховної Ради  з питань правосуддя до другого читання були збережені основні положення законопроекту, прийнятого у першому читанні. Приведена у відповідність юридична термінологія, усунуті законодавчі неузгодженості у регулюванні процесу примусового виконання рішення.

Як наслідок. Зміни на роль у виконавчому провадженні, оскільки існуючий статус боржника надає йому законні можливості для ухилення від виконання рішень. Усунено корупційні чинники у виконавчому провадженні, посилена відповідальність боржника за умисне невиконання судового рішення та перешкоджання в діяльності державного виконавця, посилено правовий інструментарій щодо вжиття заходів примусового виконання відносно недобросовісних боржників. Законодавчо врегульовано порядок виконання окремих категорій рішень, зокрема визначено порядок виконання рішень зобов’язального характеру, а також внесено інші зміни, які забезпечують примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, посадових осіб. Прошу вас підтримати законопроект у другому читанні.

Також, шановний Володимире Михайловичу,  у нас є окрім того… Адаме Івановичу,  у нас буде окрім того 5 технічних правок редакційних по 122 статті Регламенту, які з тих чи інших причин не увійшли в текст до другого читання. Міністерство юстиції підтримує їх. Тому якщо дозволите, під час обговорення ми редакційно під стенограму їх озвучимо. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Подивимося.

Так, будь ласка, переходимо, шановні колеги, до постатейних. Я бачу, що переважна кількість поправок врахована. Не враховані поправки колег Аржевітіна, колеги Мірошниченка. Хто наполягає на своїх поправках? Законопроект 2782 розглядається, Юрію Анатолійовичу.

Станіслав Аржевітін, немає у вас? Немає. Так, Мірошниченко не наполягає.

Хто ще? Ще раз нагадую, шановні колеги, розглядається зараз законопроект за номером 2782 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень. Немає зауважень? Є. Будь ласка, включіть мікрофон.

Воропаєва, мікрофон, будь ласка.

 

11:46:12

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я бы хотел обратить ваше внимание на поправку Писаренко 426. Этой поправкой фактически дается возможность заблокировать принятие решения Высшего хозяйственного и Верховного Суда Украины по  хозяйственным и гражданским спорам через административные суды городов и областей.  Более того, эта  поправка противоречит другой поправке Пилипенко, Писаренко, извините, 321.

Я обращаю ваше внимание на то, что это ни в коем случае нельзя допустить, это не  правильно, и предлагаю эту поправку повторно поставить на голосование сейчас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція щодо поправки 426, вона комітетом врахована. Прошу визначатись.

 

11:47:22

За-1

Поправка не врахована.

Ще будь ласка, немає зауважень? Немає. Тоді давайте, Володимир Пилипович, пробуйте, що ви ще пропонуєте ще внести. Будьте уважні, шановні колеги, бо з голосу пропонують внести ще …

 

11:47:44

ПИЛИПЕНКО В.П.

Шановні колеги! Є поправка номер  245 Писаренка, в частині 8 і в частині 11 статті 62 проекту в редакції підготовленого до другого читанні після слів: „…оплачуються витрати пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій”  просимо доповнити словами: „задовольняються вимоги інших стягувачів”. А також в частині 11 після слів:„… надходження виконавчих документів до виконання” доповнити словами:„…з врахуванням черговості” визначеної статтею 44 цього закону.

Міністерство юстиції підтримує це, а необхідність внесення полягає в тому, що була допущена технічна помилка, яка фактично потребує виправлення, оскільки в протилежному випадку  створюється прогалина в процесуальних моментах під час реалізації арештованого майна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пилипович, дайте мені, будь ласка, цю поправку. Це ми до 62 статті?

Я ставлю на голосування пропозиції поправки до 8 і 11 частин статті 62 в редакції, яку було запропоновано від комітету і погоджено з Кабінетом Міністрів в особі Міністерства юстиції. Прошу підтримати.

 

11:49:16

За-231

Підтримано.

 

11:49:25

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні колеги, ще чотири уточнення.

Правка номер 249. Є стаття 64 частина третя після слів статтею 62 цього закону доповнити словами „…та майном, яке не підлягає реалізації”. Чому ми вносимо зараз цю правку? Оскільки згідно Закону України про виконавче впровадження не підлягає реалізації майно, вилучене законом з обігу. При цьому запропонованою редакцією законопроекту передбачено розпорядження в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, лише майном, яке не було реалізовано. Таким чином в законодавстві виникне прогалина, яка не даватиме належним чином виконувати рішення про конфіскацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

11:50:20

За-222

По фракціях покажіть. Хто за те, щоб повернутися, прошу голосувати.

 

11:50:43

За-243

Повернулися.

Ставлю цю поправку на голосування. Прошу підтримати.

 

11:51:00

За-243

Підтримана пропозиція.

Ббудь ласка, яка ще?

 

11:51:08

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую.  Стаття 70. Є редакційне уточнення. В позиції 536 пропонується після слів „у зв’язку із втратою годувальника та збитків” доповнити словами „чи шкоди”. Необхідність. Дана норма регулює можливість стягнення до 50 відсотків заробітної плати боржника в разі відшкодування збитків завданого злочину. При цьому шкода, завдана тим же злочином, буде відшкодовуватися в загальному порядку.

 Таким чином, з метою додаткового захисту осіб, які постраждали в наслідок злочину, пропонується встановити для виплати шкоди завданого злочину аналогічний порядок виконання, що  є для відшкодування збитків. Тобто приводимо повністю у відповідність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

11:51:56

За-236

Рішення прийнято.

 

11:52:03

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую, четверта.

Правка номер 288. Друге речення частини сьомої статті 74 законопроекту після слів „при цьому розмір аліментів” необхідно доповнити словами „у разі їх стягнення в частці від заробітку або доходу”. Необхідність цього полягає у зв’язку, ми будемо вникати подвійного тлумачення даного питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, ставиться ця пропозиція на голосування. Прошу підтримати.

 

11:52:39

За-218

Покажіть, по фракціях.

Хто за те, щоб повернутися, прошу голосувати.

 

11:53:03

За-253

Повернулися.

Ставлю пропозицію на голосування, прошу голосувати.

 

11:53:19

За-251

Підтримано.

Будь ласка, наступна.

 

11:53:27

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую, частину сьому статті  83 законопроекту доповнити  останнім реченням такого змісту: „При проведенні  виїмки  оригіналу виконавчого документу, чи виконавчого провадження суд у своєму рішенні  зазначає  про зупинення  виконавчого провадження”. Тут, я думаю,  коментарі зайві, оскільки  не можна проводити виконавчі дії по копіях документів, а це забули вставити в текст  при другому читанні, тому  я прошу підтримати цю правку теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування  дана пропозиція, прошу голосувати.

 

11:54:04

За-249

Підтримано.

 

11:54:16

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую!  У зв’язку із попередньою, є пов’язані   редакційні уточнення в правці 340, пропонується в частині четвертій  статті 88 друге речення виключити. Про що йдеться?

У зв’язку з тим, що в разі виїмки оригіналів  документів виконавчого провадження   пропонується зупиняти виконавче провадження, встановлення норми, щодо можливості виконання рішення за копіями цих документів є недоцільним, це пов’язано з попередньою правкою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування  пропозиція, прошу підтримати. Ми оголосимо догану комітету, Ярославе!

 

11:54:47

За-246

Підтримано.

 

11:54:57

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую. Ми приймаємо зауваження, ще два.

Є редакційне уточнення додатково включити до законопроекту норму щодо виключення  частини    четвертої статті 183 з Сімейного кодексу України. Оскільки дана норма  значно погіршила стан захисту дітей, оскільки вона змушує отримувача аліментів   звертатися кожен раз до суду   з позовом про зміну розміру аліментів, постійно, коли мінімальний розмір аліментів буде змінено законом.

У зв’язку з цим пропонується виключити  дану норму та покласти обов’язок, щодо  перерахування розміну аліментів автоматично  у разі  зміни  законодавства, мінімального розміру аліментів, який може бути стягнутий на одну дитину на державного виконавця, щоб постійно сім’ї    не бігали до суду і  не перерозподіляли розміру аліментів в вищу сторону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування пропозиція, прошу голосувати.

 

11:55:46

За-249

Підтримано.

І остання поправка.

 

11:55:53

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую.

І останнє. Міністерство юстиції пропонує для того, щоб уникнути різного тлумачення запропонованого формулювання щодо часу набрання чинності закону, в правці номер 500 слова „через 3 місяці” замінити словами „через 90 днів”. Йдеться про набуття чинності цим законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це все одно. Ну, може бути 3 місяці більше, як 90 днів. Я ставлю на голосування поправку про те, щоб ввести в дію через 90 днів. Прошу підтримати.

 

11:56:29

За-250

Підтримано.

І Аржевітін наполягає на 8 поправці. Будь ласка, мікрофон Аржевітіна.

 

11:56:37

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні! Моя 8 поправка, це поправка, що стосується щодо порядку стягнення коштів Державним казначейством. Ви знаєте, що це спеціальний рахунок, існує спеціальний режим цього рахунку. І моя пропозиція якби більш чітко виписує про порядок списання цих коштів.

Ну, по-перше. Повинно бути рішення суду. Тому що просто залишити слово „рішення про стягнення коштів”, ну, як би не відповідає такій реальності. Тому я пропонував, щоб чітко записати: „Рішення суду про стягнення коштів Державним казначейством здійснюється відповідно до того порядку, який є затверджений Національним банком”. І так повинно діяти Державне казначейство. Тому я хотів би, щоб підтримали цю пропозицію. Тому що вона чітко кваліфіковано прописана і погоджена з Національним банком, який обслуговує цей рахунок казначейський. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пилипович, будь ласка, аргументацію комітету.

 

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую. Комітет відхилив цю поправку, оскільки вона не вписується в концепцію цього закону. А саме щодо порядку, щодо порядку виконання судових рішень та органів, які здійснюють таке виконання. Тому комітет її відхиляє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться, ставиться 8 поправка колеги Аржевітіна на голосування. Прошу визначатись.

 

11:58:08

За-11

Не підтримана.

Хто ще з тих, хто вніс  пропозиції, але вони не враховані, наполягає?  Немає таких.

Тоді я  ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому законопроекту за номером  2782 про внесення змін  до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури  примусового виконання рішень) з врахуванням  тих поправок, які ми з вами підтримали. Прошу голосувати.

 

11:58:54

За-287

Закон прийнято.  Дякую.

Шановні колеги, мабуть, ми маємо всі підстави піти на перерву. Оголошується перерва  до 12 години 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготуватися до роботи. Переходимо до розгляду питання щодо обрання суддів. Доповідає Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Самсін Ігор Леонович. Розглядається проект Постанови за номером 7326. Будь ласка.

 

САМСІН І.Л.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Згідно частини третьої статті 76 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснила перевірку дотримання кандидатами на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 цього закону, а також розглянула звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидатів на посаду суддів, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України станом на час розгляду комісією питання про надання їм рекомендацій для обрання суддів на посаду судді.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 128 Конституції України, статті 78 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” вношу Подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняті нею рішення про рекомендування кандидатів для обрання на посади суддів безстроково:

Київського апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Тетяну Романівну;

Синельниківського міськрайонного суду  Дніпропетровської області Новік Лалі Мурманівну;

Софіївського районного суду Дніпропетровської області Джерелейко Олену Євгенівну;

Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Ткаченко Ілону Юріївну;

Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Чохонелідзе Людмилу  Миколаївну;

Тернівського районного суду міста Кривого Рогу  Дніпропетровської області Мельника Юрія Петровича;

Малиновського районного суду міста Одеси Гарського Олександра В`ячеславовича;

Кобеляцького районного суду Полтавської області  Тесленко Тетяну Вікторівну;

Автозаводського районного суду міста Кременчука  Полтавської області Зємцова Віталія Володимировича;

Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульгу В’ячеслава Олександровича;

Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Руслана Васильовича;

Голосіївського районного суду міста Києва Колдіну Олександру Олегівну;

господарського суду Харківської області Гребенюк Наталію Володимирівну,  Хачатрян Вікторію Сергіївну;

господарського суду Чернівецької області Швеця Миколу Васильовича.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, ви мабуть звернули увагу, що в основному жіночий день сьогодні у нас, переважно жінки рекомендуються на обрання суддів, тому давайте дружно підтримаєм цю постанову 7326 про обрання суддів безстроково. Прошу голосувати.

Голосуємо.

 

12:35:15

За-232

Рішення прийнято.

Кармазина мікрофон, будь ласка.

 

12:35:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Шановний  Адаме Івановичу! я не знаю як тепер були, але у мене питання такого плану. По судді Тесленко. Це Кобеляцький район (Полтавська область).

Є подання на звільнення члена Вищої ради юстиції Софулько. Очевидно, що про це відомо вищій кваліфікаційній комісії. Очевидно. Але  чи це свідомо зроблено, що поставлено на голосування, не вилучено це прізвище, чи ні?

І, Адаме Івановичу, в такому випадку може виникнути дивна ситуація, коли зараз цієї постановою призначать, а наступного дня доведеться іншою постановою звільняти, причому з терміном „за порушення присяги”. Можливо, краще б цього не робили? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Юрій Анатолійович, я в черговий раз кажу про те, що я стовідсотково вас підтримую, але, на жаль, закон є закон.

І, дійсно, що ми сьогодні за тим же законом і за поданням однієї інстанції призначаємо, а завтра відповідно до цього Закону „Про судоустрій і статус суддів” за подання уже іншої інстанції можемо звільнити того чи іншого суддю. Такі, на жаль, правила. Рішення прийнято.

Будь ласка, розглядається законопроект за номером 7326-1. Прошу.

 

САМСІН І.Л. Вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ
Фурика Юрія Петровича;

Вищого адміністративного суду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, по Фурику зауваження? Ясно. Далі.

 

САМСІН І.Л. Вищого адміністративного суду України Калашнікову Олену Володимирівну;

апеляційного суду Луганської області Околота Геннадія Миколайовича;

Вінницького апеляційного адміністративного суду Смілянця Едуарда Станіславовича;

Донецького апеляційного адміністративного суду Казначеєва Едуарда Геннадійовича;

Одеського апеляційного адміністративного суду Яковлєва Олександра Володимировича;

Харківського апеляційного адміністративного суду Курило Ліану Володимирівну;

Харківського апеляційного господарського суду Крестьянінова Олексія Олександровича, Пелипенко Ніну Михайлівну.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Шпака ввімкніть.

 

12:38:07

ШПАК В.Ф.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! У мене є зауваження по судді Фурик.

Сьогодні це суддя Хмельницького міжрайонного суду. Не пройшовши певної інстанції, призначається на Вищий спеціалізований суд, до Вищого спеціалізованого суду. Мені дивно, як, дивлячись його особову справу,  Вища кваліфікаційна комісія могла пропустити цю кандидатуру, коли тільки в цьому році п’ятнадцяти вироків вищими інстанціями його скасовано. Нещодавно, як учора, всі його справи розглядаються по п’ять років. Нещодавно, як учора, чергова справа, п’ятирічна справа розглянута була за два дня, за дві ночі, чомусь була необхідність – включили розглянути цю справу, була розглянута і людина, вирок винесли людині – вісім років по чисто господарській справі, там немає криміналь… і не пахне кримінальною справою. І я дивуюсь ще раз Вищій раді, як могли пропустити сьогодні цього суддю? Я заперечую відповідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Ставиться на голосування законопроект за номером 7326-1 про обрання суддів безстроково за виключення прізвища Фурика Юрія Петрович. Прошу голосувати.

 

12:39:43

За-261

Рішення прийнято.

Будь ласка, Юрій Петрович, підійдіть до мікрофону.

Ви чули зауваження народного депутата на вашу адресу, що ви можете з цього приводу сказати.

 

ФУРИК Ю.П. Дійсно, вчора було винесено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ближче до мікрофону, будь ласка.

 

ФУРИК Ю.П. … було винесено вирок по одній з кримінальних справ, яка… було винесено вирок по одній з кримінальних справ і один із підсудних був засуджений до восьми років позбавлення волі за  однією з статей, це 191-ша частина пята, ну, привласність шляхом зловживанням службовим становищем, заподіяно велика шкода підприємству, більше мільйону заподіяно збитків і ці збитки не відшкодовані підприємству. Ну, особа має право на оскарження в апеляційному порядку цього вироку. Вирок в силу закону не вступив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не вступайте в полеміку.

Будь ласка, Ігор Леонович Самсін. Прошу.

 

САМСІН І.Л. Дозвольте народні депутати, пояснити. Якщо ви памятаєте, на минулому засіданні, де  я доповідав, були призначені судді, 24 судді у Вищий цивільно-кримінальний суд. Фурик разом із ними проходив атестацію, ми переглядали всі матеріали, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії, всі скарги. Але ми його не виносили на Верховну Раду  лише тому, що він розглядав кримінальну справу. І кримінальну справу ось він закінчив… коли ви закінчили? Вчора закінчив кримінальну справу, постановив вирок. Тому сьогодні виноситься він сам один на засідання.

І я хочу доповісти, шановні народні депутати, що будь-яких застережень від членів комісії, ми… Я ще раз хочу сказати, ми уважно вивчаємо абсолютно всі матеріали, які стосуються призначення нової вищого спеціалізованого суду, тому що саме цей суд буде здійснювати процесуальний нагляд за всіма судами загальної юрисдикції. А ви знаєте, що це – проблемні суди, оскільки саме на базі цих судів наше суспільство і судить про всю судову систему. Їх дуже багато, цих судів. Я прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмінялися думками… Ну, ще Шпака мікрофон, будь ласка, Василь Федорович.

 

12:42:38

ШПАК В.Ф.

Саме в цьому суді мають бути відповідальні судді, чисті, іскренні судді. Ми сьогодні стільки маємо нарікань на тих суддів, і неоправданих маємо нарікань. А ми пропускаємо суддю, який  сьогодні не доріс до цього суду ще. Не пройшов, і вчорашній вирок його ще раз підтвердив, що там не все так просто. Пять років розглядалася справа, за два  дні закінчили її! Треба було залишити ту справу, нехай би інший суддя розглянув її. Пять років розглядав! Потім, як може кваліфкомісія пропустити його, коли 15 вироків його відмінено за минулий рік! За цей рік.

Я прошу не… сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу бажаючих висловитися. Будь ласка, по одній хвилині, хто бажає від фракцій, запишіться.  Так, прошу, Карпук.

 

12:43:40

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Руслан Князевич, мікрофон.

 

12:43:46

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Ігоре Леоновичу, шановний Адаме Івановичу,  це проблема, яка, напевно, нас буде переслідувати впродовж ні одного року в майбутньому, оскільки з першого дня, коли кваліфкомісія виносить свою постанову, ми бачимо, що є певні проблеми.

Я просто думаю, що з цієї ситуації можна вийти хоча б такий спосіб, Ігоре Леоновичу. Було б дуже корисливо, якщо б ви кожен наступний раз говорили, про які результати по окремих суддях, які ви обіцяєте розглянути на черговому засіданні. Бо ви кажете, що справді в певні строки не було відповідного подання і ви берете за обов’язок розглянути. Якщо би ви розглядали, можливо, б це трішечки напругу знімало. Бо я так відчуваю, що, наприклад, зараз по судді буде негативне голосування, а що далі робити, не знаю.

Адаме Івановичу,  пригадуєте, ми на цій комісії це питання піднімали. І ми з вами начебто домовилися, що у найближчий час буде якимось чином врегульовуватися через Закон про Регламент чи в інший спосіб питання: що робити в тому випадку, якщо немає позитивного рішення парламенту. То давайте, може, якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Тедеєв, будь ласка.

 

12:44:56

ТЕДЕЄВ Е.С.

Слово Бондику прошу передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кому?

 

ТЕДЕЄВ Е.С.  Бондику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бондику Валерію мікрофон.

 

12:45:04

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, шановний Ігоре Леоновичу! Ми знаємо, що є вимоги Венеціанської комісії, і ми приймали з вами тут разом, шановні колеги, Закон про судоустрій і статус судді. І, на жаль, у нас немає права, бо це Європа цивілізована тлумачить як тиск, політичний тиск на суддів. І, на жаль… Я погоджуюся зі своїм колегою, але, на жаль, ми не маємо зараз права, у нас роль церемоніальна: ми повинні проголосувати за цього суддю.

Але вам, Ігоре Леоновичу, тут колеги правильно кажуть, ви ж дивіться свої висновки, що ви там пишете – зауваження, від громадських організацій і таке інше. Немає. Так от, ви ретельно підходьте до того, щоб отакі люди проходили кваліфікаційну комісію вашу. А ми уже в залі з існуванням цього закону уже, на жаль, ніякого права щодо цих суддів не маємо, тому що він безвинний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пилипенко, будь ласка.

 

12:45:58

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні колеги, от дивіться, яка зараз у нас ситуація, скільки суддів вже пройшло, ні до одного не було зауваження. Все-таки зараз до одного судді зауваження є. При чому, як бачимо, не має ні  у спеціальних органів, які уповноважені перевіряти, ні у Вищої  кваліфкомісії, ні у Вищій раді юстиції. Фактично зауваження беруться зі стелі, незрозумілі цифри, суддя ставиться в незручне становище, він природно, що хвилюється, і створюється якесь негативне враження про того суддю, з яким ми навіть не  знайомі.

Я прошу, щоб цього не було, давайте виконувати норму закону. Є подання і призначення цього судді, давайте будемо голосувати. Якщо у  когось будуть якісь обґрунтовані скарги, то треба звертатися у Вищу раду юстиції, у Вищу кваліфкомісії, а не тут зараз, ми не  маємо, ні морального права, ні права згідно Закону „Про статус суддів і судоустрій” щось ставити якісь претензії до судді, тим більше не обґрунтовані і такі ще не підкріплені жодними доказами. Тому я прошу колег підтримати цього суддю і діяти згідно з вимогами закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за обмін думками.  Шановні колеги, всі  фракції виступили. Будемо голосувати. Я вам нагадую, що з цього приводу був лист Президента, який звертав увагу на те, що говорить колега Пилипенко. Але до всього цього я хочу додати тільки одне: є Конституція, яка надає право народному депутату при прийнятті рішення і він вправі визначатися, так як він вважає за необхідне. І є стаття закону,  яка говорить, що якщо не буде підтримано ще раз ставиться на  голосування. Скільки разів це буде ставитися на голосування закон не каже. Але кожен народний депутат має право голосу, тому тут, будь ласка, це Конституція, закон для нас тут нижчий від Конституції.

Я ставлю на голосування пропозицію про обрання безстроково на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ Фурика Юрія Петровича.

 

12:48:07

За-260

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна постанова, шановні колеги, реєстраційний номер 7326-2, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати! Вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання на посади суддів безстроково:

Одеського апеляційного адміністративного суду Шевчук Ольгу Анатоліївну;

Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Сінгур Валентину Олександрівну;

Зачепилівського районного суду Харківської області Яценка Євгена Івановича;

Київського районного суду міста Харкова Муратову Світлану Олександрівну;

Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Шевченка Сергія Володимировича;

господарського суду Миколаївської області Коваля Сергія Миколайовича;

господарського суду Львівської області Ділай Уляну Іванівну. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7326-2) про обрання суддів безстроково. Прошу голосувати.

 

12:50:07

За-276

Рішення прийнято.

Тепер наступний проект Постанови 7326-3. Будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Вношу подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання на посади суддів безстроково.

Київського апеляційного господарського суду Маляренка Артема Васильовича;

Вінницького районного суду Вінницької області Спринчука Валерія Володимировича;

Тиврівського районного суду Вінницької області Кіосак Наталію Олександрівну;

Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк Інесу Петрівну;

Пролетарського районного суду міста Донецька Пивоварову Юлію Олександрівну;

Іллічівського районного суду міста Маріуполя Литвиненко Наталю Вікторівну;

Оріхівського районного суду Запорізької області Фісун Неонілу Вікторівну;

Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Артемову Лілію Германівну;

Славутицького міського суду Київської області Теремецьку Наталію Федорівну;

Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Галину Всеволодівну;

Петрівського районного суду Кіровоградської області Колесник Світлану Іванівну;

Суворовського районного суду міста Одеси Лупенка Андрія Валерійовича;

господарського суду Луганської області Ковалінас Марину Юріївну.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу вашої уваги. Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7326-3) про обрання суддів.   Прошу голосувати.

 

12:52:06

За-304

Рішення прийнято.

Тепер проект  Постанови Верховної Ради  (реєстраційний номер 7326-4), будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, частини другої статті 80 Закону України  „Про судоустрій і статус суддів” прошу Верховну Раду обрати: Міщенка Станіслава Миколайовича, раніше обраного  безстроково, на посаду судді Вищого спеціалізованого суду  з розгляду цивільних  і кримінальних справ за його згодою.

Це суддя Верховного Суду України, який дав згоду на переведення його  до Вищого спеціалізованого суду з  розгляду цивільних і  кримінальних справ. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 7326-4) про обрання  Міщенка Станіслава Миколайовича, раніше обраного безстроково, на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ за його згодою. Прошу голосувати.

 

12:53:34

За-295

Рішення прийнято.

 

САМСІН І.Л. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу привітати суддів, яких ми щойно обрали на посади безстроково (Оплески) і побажати їм успішної і плідної роботи на відповідних ділянках.     

Так, Адам Іванович  Мартинюк,  будь ласка.

 

12:54:23

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги і  шановні судді,  і  Голова Вищої кваліфкомісії, тут є в нас одна проблема про яку ми говорили і  я хотів би, щоб вона  дістала публічне оформлення.

Справа в тому, що в „Перехідних положеннях” Закону про судоустрій  і статус суддів записано про те,  що коли судді із Верховного Суду переходять   до інших судів, за ними залишається статус судді Верховного  Суду. І тому вони пропонували проект постанови, що не  обрати безстроково раніше обраного, а перевести суддю. Воно ніби-то логічніше перевести, але, на жаль, і 85 і 128 статті Конституції не дають нам такого права, у нас   в Конституції є право тільки обирати.

І тому обравши безстроково раніше  обраного і записавши, що він іде за заявою і за згодою, усі ті пільги, які передбачають „Прикінцеві положення”, за суддею залишаються, нехай вони не переживають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, шановні колеги, ми завершили розгляд питання, ще раз  вітаємо суддів з важливим таким  професійним рубежем в їх житті і бажаємо успіхів в роботі при гарному здоров’ї, дякую.

Так, шановні колеги, тепер повертаємося до розгляду законопроектів в режимі другого читання.

Оголошую до  розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо порядку заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені) (реєстраційний номер 7232).

Демчишен  Василь Васильович,  будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

 

12:55:51

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!  

Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” (щодо порядку заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені) (реєстраційний номер 7232) був розглянутий парламентом в першому читанні. Та прийнятий за основу 21 жовтня 2010 року.

При цьому Комітетові з питань державного будівництва та місцевого самоврядування було доручено доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи. Та внести його у скорочені строки на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 2 листопада поточного року розглянув зауваження і пропозиції, подані до законопроекту народними депутатами України Кармазіним, Круцем, Писаренком, Подгорним, Фоміним. За результатами розгляду 7 поправок і пропозицій, що надійшли до комітету, 5 з них було враховано, 2 відхилено. Комітет зокрема погодився з пропозиціями техніко-юридичного характеру та пропонує змінити назву і структуру законопроекту.

Враховуючи зауваження, що висловлювались до законопроекту при розгляді його в першому читанні, комітет також погодився, що доцільно уточнити визначення статусу особи, щодо якої партія або блок може прийняти рішення про виключення її з відповідного виборчого списку. Тому замість терміну „кандидат, який вважається не обраним”, пропонується „особа, яка не була визнана обраним депутатом”. Законопроект підготовлений до розгляду у другому читанні у вигляді порівняльної таблиці. Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України висловило окремі зауваження до цього законопроекту та вважає, що він підлягає відхиленню як такий, що суперечить Конституції України.

Комітет все ж рекомендує Верховній Раді України, відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України, проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” (щодо порядку заміщення народних депутатів України, повноваження яких були достроково припинені), реєстраційний номер 7232, за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги! Тут не врахована поправка четверта, народний депутат Подгорний наполягає? Ні, не наполягає. І 6 поправка, Юрій Кармазін, мікрофон, будь ласка.

 

12:58:25

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.   Шановні народні депутати,   мова  йде про те, що цей   законопроект надзвичайно серйозний. Я хотів би, щоб ви замислилися, що  мова йде про те,  що  політичні партії отримують  право виключати осіб з виборчого списку кандидатів у народні  депутати після дня виборів, тобто фактично вже  виборці здійснили своє волевиявлення.

Через це я вважаю, що це є ненормальним або має бути застосовуватись тільки для  тих, хто будуть обрані аж на наступних виборах, а не на  цих, бо зараз виборці такого права не мали.

Через  це моя поправка стосується  про те, щоб виключити цю норму, оскільки вона суперечить ідеям народного суверенітету і народного представництва, за змістом яких   носієм і єдиним джерелом  влади визнається народ, який здійснює, насамперед,  через вільно обраних на загальних виборах представників, а не через політичні партії, які за змістом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Будь ласка, від комітету є якісь міркування з цього  приводу чи ставим на голосування? Ставлю на голосування поправку номер 6 Юрія Кармазіна.

 

13:00:07

За-54

Рішення не прийнято.

Юрій Ключковський, мікрофон, будь ласка.

 

13:00:19

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. У мене застереження до останньої поправки і до останнього пункту законопроекту  щодо часу набрання ним чинності.

Справа у тому, що виключення зі списку за рішення  партії є формою конституційно-правової відповідальності за певні речі, які вчиняє кандидат у депутати. У всіх інших випадках він може добровільно   відмовитись від мандата.

Однак, я звертаю увагу на те, що особи, які були обрані  у вересні 2007 року, були обрані в умовах відсутності цієї норми. І тому запровадження цієї норми з дня опублікування цього закону означає зворотну силу закону. Вони будуть каратися за те, що на час вчинення ними дій не вважалося порушенням, і санкції не було встановлено. Тому закон може набирати чинності тільки з моменту набрання повноважень Верховною Радою України наступного скликання, а зараз з моменту публікації не може набрати чинності. На це також звернули увагу і Головне юридичне …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Юрій Богданович.

 

13:01:32

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Я просто звертаю увагу, що це підкреслило також Головне юридичне управління Верховної Ради України. Тому я вважаю, що в такому вигляді „Прикінцеве положення” приймати не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Зараз поправку поставимо на голосування. Тут поправка до поправки. Оскільки в проекті закону передбачається, що він набирає чинності з дня його опублікування, а пропозиція була з наступного скликання, так? Ну я цю поправку до поправки поставлю на голосування. Прошу визначатись.

 

13:02:18

За-43

Рішення не прийнято.

Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка.

 

13:02:24

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”. Шановні колеги, я дуже хотів, щоб ми з вами зупинилися все-таки, зупинилися ось чому. Головне управління наше юридичне, ну це, так би мовити, остання інстанція, там же ж ніяких пристрастей опріч юридичної точності немає, говорить про те, що саме це положення закону є антиконституційним. Як ми можемо у залі Верховної Ради з цього приводу голосувати?

Друге. Коли люди голосували за партійні списки при пропорційній системі, то я, ну не переконаний в тому, що кожен виборець звертав на це увагу, але якась частина виборців звертала увагу на і ту почерговість, у якій розставлені ті чи інші депутати. Ніхто ж не заперечить, що мало значення хто перший номер, хто другий, хто третій, хто четвертий, хто пятий і так само у тій хвостовій частині, скажімо, цих списків теж була, люди стояли на тому чи іншому місці. Через те, ну це абсолютна дурниця, якщо ми сьогодні проголосуємо.

Я хотів би, щоб ми зупинилися все-таки і  справді або з наступного скликання Верховної Ради увести його, бо зараз може просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Михайло Чечетов.

 

13:03:41

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые народные депутаты! Парламент наш никогда „дурниці” голосовать не буде, да. И этот закон он голосовать не будет. Я не знаю почему у кого-то мнение, что  он будет проголосован. Никто его голосовать не собирается, да.

Парламент всегда принимал и принимает мудрое державне ришення. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні і в цілому проекту Закону (реєстраційний номер 7232) про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо порядку заміщення народних депутатів, повноваження яких були достроково припинені).

Так, голосуємо.

 

13:04:44

За-0

Законопроект відхилено. (Шум у залі)

Шановні народні депутати, прошу не жартувати так зло. (Шум у залі)  Я потім  скажу.

Шановні колеги, ми зараз мали з вами розглядати проект Закону про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо взяття під варту) (реєстраційний номер 7084). Разом з тим, пропонують його перенести розгляд.

Ну будь ласка, Володимир Романович. Мойсик Володимир Романович.

 

13:05:26

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну!”. Шановний  Володимире Михайловичу, власне, ви почали доповідь, закон був ухвалений у першому читанні 19 жовтня цього року, і Верховна Рада скоротила вдвічі строки підготовки законопроекту.

Разом з тим, за межами цього строку ще  надходили зауваження від депутатів і 20 жовтня, Володимире Михайловичу, ви дали доручення розглянути їх. Ми двічі розглянули, але ще надходять правки від народних депутатів України. Тому комітет просить перенести розгляд цього законопроекту на іншу дату. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо голосувати? Тоді відтерміновуємо його на наступний тиждень, да? На наступний пленарний тиждень.

Те ж саме стосується, шановні колеги, і проекту Закону про внесення зміни до розділу XII „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” (щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами) (реєстраційний номер 7148).

Ми на Погоджувальній раді обговорювали це питання: щодо необхідності його розгляду. Разом з тим, комітет просить відкласти його розгляд, враховуючи необхідність узгодження ряду позицій.

Немає заперечень? Відкладаємо на наступний пленарний тиждень.

Оголошую до розгляду проект Закону про культуру. Доповідач – Володимир Олександрович Яворівський. Будь ласка, мікрофон. Мікрофон. Прошу, ввімкніть мікрофон Володимира Яворівського.

 

13:07:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, голова Комітету з питань культури і духовності.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Закон готовий, хоч він був дуже важкий, надійшло дуже багато пропозицій. Він готовий, комітет його прийняв, таблицю, але на цю годину і на цю хвилину і на сьогоднішній день ще його не опрацювала наше Головне юридичне управління і редакційна комісія. Через те приймати нам сирівець сьогодні, ризикувати з таким базовим законом, очевидно, не варто. Володимир Михайлович, давайте перенесемо його. Він готовий, нормальний, на наступному тижні на будь-який день ставте – і ми його приймемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб відтермінувати його розгляд на наступний пленарний тиждень? Погодили.

Шановні колеги, тепер у нас на 3 закони: 4528, 2260 і 3433, - які ми не можемо розглядати у звязку з тим, що вони не відповідають статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Я прошу… Отаким чином: не відповідають Закону „Про Регламент Верховної Ради України”.

 

МАРТИНЮК А.І.  Шановні колеги, я ще раз публічно звертаюсь до голів комітетів, це ми вже вдруге повертаємо ці законопроекти комітетам, щоб вони привели їх у відповідність до 116 статті. На жаль, комітети ігноруюсь положення Регламенту і кажуть, а ми нічого робити не будемо. Тоді ми будемо публічно називати голів комітетів, які не хочуть виконувати регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз звертаюсь до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, приведіть у відповідність до Регламенту, зокрема, відповідність до статті 116  Регламенту Верховної Ради України проект Закону про доповнення Закону України про охорону земель (щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покрову).

Далі. Я звертаюсь до Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва, приведіть у відповідність до Закону про Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення механізму державної реєстрації припинення акціонерного товариства) і звертаюсь до голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, приведіть у відповідність зі статтею 116 Регламенту Верховної Ради України проекту Закону про ломбарди і ломбардну діяльність, інакше вони розглядатися не будуть.

Шановні колеги, приведіть у відповідність до Регламенту. Все.

Оголошується до розгляду проект Постанови… (Шум у залі)  Одну хвилиночку. Зараз одну хвилиночку, ну, одну хвилину. (Шум у залі)   

Будь ласка, Станіслав Аржевітін.

 

13:11:13

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, я взяв, попросив слова із дозволу нашого комітету тільки з того, що ми не порушили Регламент, 116 статтю, тому що закон, який у нас стосується, це Закон про ломбарди і ломбардну діяльність. Ми не відхилилися від першого читання, наш комітет здійснював відповідно до повної процедури. Тому звинувачування на нашу адресу, я думаю, на адресу нашого комітету є неправильним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я забираю свої слова назад щодо законопроекту 3433, оскільки тут неправильно мене поінформував секретаріат.

А є інша пропозиція: перенести його на пленарний тиждень 16-19 листопада у зв'язку з  необхідністю  узгодження окремих його положень з Кабінетом  Міністрів України. Тому я перепрошую голову комітету і комітет весь за те, що назвав іншу причину відтермінування розгляду питання.  (Шум у залі) У корені міняє справу.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути проект Постанови про зміну і встановлення меж міста Комсомольськ Полтавської області. Я прошу, давайте розглянемо це питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

13:12:49

За-206

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник голови Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Сінченко Віктор Миколайович.

 

13:13:03

СІНЧЕНКО В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Полтавська обласна рада звернулася до Верховної  Ради України з поданням про зміну і встановлення  меж міста Комсомольска. Інформую вас, що територія міста була встановлена Указом Президії Верховної  Ради Української РСР ще у 1987 році і становить 7 тисяч 725 гектарів. З них 5 тисяч 667 гектарів –   території міста або 73 відсотки займають Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат та його два родовища залізистих кварцитів.

Проектом зміни меж міста Комсомольська, який розроблений державним підприємством „Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, передбачено передати у межі міста 3 тисячі 371 гектарів приміської зони Комсомольської міської ради, які не відносяться до прилеглих сільських рад і не входять до складу Кременчуцького району. На вказаній території вже фактично   розміщені підприємства, установи, організації, і лише  600 гектарів складають землі запасу.

Таким чином площа території міста Комсомольська після внесення відповідних змін згідно проекту становитиме 11 тисяч 96 гектарів. Питання про зміну меж міста Комсомольська Полтавської області погоджено відповідно до чинного законодавства і розглянуто та схвалено Комсомольською міською радою, п’ятьма сільськими радами Кременчуцького району, Дмитрівською сільською радою, яка входить до складу Комсомольської міськради, Полтавськими обласними радою та держадміністрацією обласною, обласними підрозділами центральних органів виконавчої влади.

Позитивний висновок надало і в службовій записці наше управління по зв’язках з місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин висловився за підтримку зазначеного питання за наявності висновку Полтавської обласної ради та доопрацювання проекту землеустрою щодо змін меж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка. Завершуйте, завершуйте, мікрофон включили.

 

СІНЧЕНКО В.М.  Та управління. І такі погоджені рішення Полтавської обласної ради є, але не отримано погодження „Черкаситрансгаз” та управління ………  нафтопроводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.  Шановні колеги, давайте приймемо відповідну постанову, всі необхідні документи є.

Ставлю а голосування проект постанови Верховної Ради  України про зміну і встановлення меж міста Комсомольськ Полтавської області (реєстраційний номер 7312). Одну хвилинку, зніміть з голосування. Я сказав, зніміть голосування.

Юрій Богданович Ключковський, будь ласка. Окрема думка, треба послухати. Уважно прошу поставитись.

 

13:16:03

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Ви послухайте мене, колеги, тому що я не жартую з тим, що ми зробили на комітеті.

Отже, я не можу погодитись з рішенням комітету від 20 жовтня. Як випливає із супровідних документів, поданих на комітет, до складу земель, які пропонується включити до меж міста Комсомольська, тобто до меж забудови міста, входять землі охоронних зон, магістрального нафтопроводу „Кременчук-Херсон” та магістральних газопроводів Державної корпорації „Укртрансгаз” і їх газорозподільчі станції.

Відповідно до абзацу  дев’ятого статті 1 Закону України „Про трубопровідний транспорт” охоронна зона - це землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, які забезпечують нормальні умови їх експлуатації, ушкодженню запобігає і так далі. Розмір цих охоронних зон встановлено Постановою Кабміну 2002 року номером 1747. Відповідно до цієї постанови на цих зонах заборонено споруджувати житлові на інші будинки, будувати гаражі та автостоянки, садові та дачно-садові споруди, автомобільні дороги, будувати огорожі і навіть розміщувати пересувні і стаціонарні пасіки.

Однак, як випливає з пояснювальної записки до проекту постанови, землі, які включаються до меж міста, планується використати під розміщення нових підприємств, будівництво житла та інженерних комунікацій. З усних пояснень на комітеті випливає, що там ще і планується розміщення садово-городніх кооперативів, що заборонено сьогодні законом.

На необхідність  врахування вимог Закону щодо охоронних зон вказується зокрема і у висновку Полтавської обласної державної адміністрації і в рішенні Комітету з питань аграрної політики нашої Верховної Ради. Однак жодних документів, які підтверджують, що ці зауваження взяті до уваги, в розпорядженні комітету на сьогоднішній день немає.

Тому я вважаю, що проект Постанови Верховної Ради  про зміну меж міста Комсомольська не відповідає вимогам законодавства, а  його прийняття може призвести до виникнення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. …може призвести до виникнення умов для техногенних катастроф на території міста Комсомольська. Водночас я хотів би підкреслити, вже з процедурної точки зору, що на момент розгляду цього питання, жодної постанови, проекту постанови, зареєстровано у Верховній Раді не було. Тому фактично проект постанови комітетом не розглядався, розглядалися матеріали до справи.

Тому я вважаю, що у зв’язку з порушенням регламенту це питання теж має бути зняте з розгляду сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Іванович Мартинюк.

 

13:19:02

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, ми не один раз розглядаємо питання про розширення меж міст. З одного боку тих хто намагається вирішити це питання можна зрозуміти, міста розростаються, але є тут проблеми, які я просив би, щоб профільний комітет дуже і дуже уважно підходив. Бо за рахунок земель сільгосппризначення, за рахунок земель сільських рад забирається в місто з однією метою, роздати ці землі під забудови і заробити на цьому хороші кошти. Я хотів би щоб не забували, що ті жителі сіл, які стають жителями міста, одразу втрачають цілий ряд соціальних пільг, які їм надаються як жителям населених сільських пунктів, тобто вчителі, лікарі і так далі, і тому подібне. І найголовніше дійсно те, на що звернув колега Ключковський нашу увагу, не можна цього робити.

Тому я пропоную, давайте нехай ще раз профільний комітет розгляне це питання і ми до його розгляду повернемось. Бо не можна таким поспіхом робити те, що одразу видно чим це шито – білими нитками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у зв’язку з тим, що йдеться, одну хвилинку, не лише про розширення земельних ділянок, а йдеться про те, що ці розширені межі ділянки входять на територію „Черкаситранзитгаз”, „Укртранснафта”, що може мати непередбачені наслідки, якщо не будуть дотримані всі правила, які визначені для зберігання і недопущення розміщення об’єктів над такими об’єктами, як труба газова і труба нафтова.  І враховуючи ці зауваження, про які говорив Юрій Ключковський і про те, що говорив Адам Іванович Мартинюк, давайте  відкладемо на наступний тиждень, попросимо комітет  розглянути… Вікторе …., я бачу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У мене прохання про те, щоб ще раз розглянути це питання на комітеті, і ми тоді повернемося до його розгляду. Нам треба рішення прийняти чи не прийняти взагалі? Будь ласка. Є якісь…

Будь ласка, Михайло Чечетов.

 

13:21:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Вот  мы примерно рассуждаем сейчас так: вот нужно продать кухонный нож или нет. Говорят, нельзя, потому что он зарежет этим кухонным ножом. Вот точно логика такая. Можно продать ружье? Нет. Говорит, нельзя. Потому что он будет не куропаток стрелять, а людей будет стрелять.

Но причем это? Где и какая разница, где этот газопровод идет – по территории села или по территории города? Вот когда что-то будут делать, вот тогда надо наказывать. А сейчас при чем тут, мы решаем… А так же можно до абсурда дойти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ну, будь ласка, будь ласка.

Я зараз поставлю на голосування дві пропозиції. Перша. У зв’язку, щоб контраверсійний підхід, перше, щоб зараз розглянути на предмет прийняття рішення. І друга пропозиція, якщо не проходить перша, відтермінувати на один тиждень для того, щоб довивчати це питання.

Будь ласка, Віктор Миколайович.

 

13:22:31

СІНЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати!  При обговоренні висновку вказаного комітету та матеріалів у нафтопровідному управлінні і управлінні магістральних газопроводів комітет врахував, що генеральний план міста Комсомольська та  проект землеустрою передбачають включення транспортного коридору магістралю нафтопроводу «Кременчук-Херсон», магістральний газопровод «ДК Укртрансгаз» та газорозпридільних станцій з їх охоронними зонами і визначення особливого режиму їх використання, а також включення навколишніх земель, що входять до Комсомольської міської ради.

Згідно будівельних норм та правил від 1985 року та на які посилаються задані управління, зони розповсюджуються на проектування нових та   реконструювання магістральних  трубопроводів.

Магістральний нафтопровід  було введено в експлуатацію ще в 1971 році. Магістральні газопроводи почали використовуватись з 1976 року, навколо трубопроводів, згідно  державних норм та правил, були розміщені  транспортні коридори шириною 150-200 метрів, охоронні зони і в них ніколи не розміщувалися житлові та господарські об’єкти, заборонені  законодавством. Зазначені об’єкти  проходили по території Комсомольської міської ради і перебували  під юрисдикцією цієї міської ради понад 40 років.

Біля та за межами транспортних коридорів охоронних зон були розміщені садівничі товариства, були  вже! Земля під які була надана  згідно рішення  Полтавського облвиконкому за номером 219  від 15 серпня 1988 року та рішення Комсомольської міської ради за номером 474 від 29 грудня 1988 року.

Цей проект пройшов комплексну містобудівну експертизу. Можливість включення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

СІНЧЕНКО В.М. …погоджено   науково-технічною радою Головного  управління  Держкомзему в Полтавські області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Шановні колеги, матеріали в нас всі ці є, вони роздані народним депутатам. Що, будемо колективну читку організовувати? 

Дві пропозиції, шановні колеги.  Перша пропозиція, це рішення комітету про те, щоб ми зараз розглянули проект відповідної постанови про розширення  меж міста Комсомольська.

І друга пропозиція, у зв’язку   окремою думкою    заступника голови комітету щодо  необхідності вивчення цього питання для того, щоб наші рішення не суперечили закону і рішенням Кабміну, відтермінувати на наступний пленарний тиждень. У такій  послідовності я поставлю на голосування, все інше, це буде аргументація позицій „за”, чи „проти” того чи іншого підходу.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Постанови Верховної… Хто за те,  щоб розглянути зараз питання про прийняття проекту постанови про зміну і встановлення меж міста Комсомольськ Полтавської області.

 

13:26:02

За-171

Я ставлю на голосування другу пропозицію – про відкладення розгляду проекту постанови на наступний пленарний тиждень. Реєстраційний номер 7312. Прошу голосувати.

 

13:26:29

За-256

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Дві фракції, фракція БЮТ і фракція „Наша Україна – Народна самооборона” вимагають, відповідно до регламенту перерву на 30 хвилин. Вони готові зробити заяву для того, щоб ми далі могли плідно працювати. Не можна, треба проголосувати.

Давайте так, шановні колеги! Робіть заяву, а не ….. політичний процес, будь ласка. Є пропозиція, щоб оцю заяву, її озвучення транслювати на площу, де зібралися противники Податкового кодексу. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу визначатись.

 

13:27:26

За-104

Рішення не прийнято.

Будь ласка.

 

13:27:31

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Уважаемые предприниматели, те, которые нас могут слышать! К сожалению, зал сейчас показал, что никто не хочет ни слышать предпринимателей, ни говорить о тех проблемах, которые существуют. Под стенами парламента собралось несколько тысяч предпринимателей, которые пришли не на политический митинг, а пришли на экономический митинг. Людей, которые смогли создать рабочие места, которые смогли организовать доходы бюджета, людей, которые отстаивают свое право жить в нормальной, экономически свободной стране.

И требования у них достаточно простые. И требуют они от нас с вами выполнять закон. Закон, который, согласно Бюджетного кодекса предполагает, что все изменение в налоговое законодательства  может  быть принято  до 15 августа и только после этого  вступать  с Нового года. Они требуют от нас рассмотрения принятого  в первом чтении Налогового кодекса  отложить и начать рассмотреть Налогового кодекса, как положено, согласно Бюджетному кодексу, принять его до 15 августа    2011 года с целью, чтобы он вступил в действие не раньше  1 января 2012  года. Принять Налоговый кодекс, который  бы действительно учитывал мнение предпринимателей и который был бы подготовлен  на всенародном обсуждении, а не на пиаркомпании  бюрократов-налоговиков  перед бюрократами-налоговиками.

К сожалению, документ, который  сегодня находится в парламенте,  подготовлен бюрократами  для  бюрократов. Он не приносит никаких доходов  в бюджет, не улучшает бизнес-климат, не улучшает инвестиционную привлекательность страны.

Поэтому     требования людей, которые собрались сегодня под стенами  парламента,  очень просты:   отложить, перестать рассматривать  незаконный, нелегитимный документ и принять, как  положено, тот Налоговый кодекс, который  принесет пользу стране.

И еще одно требование. К сожалению,  они просят хотя бы сделать первый шаг навстречу людям, которые пришли сегодня  под стены парламента. 

Сегодня в парламенте подано Постановление о признании утратившим силу  Постановления о принятии Налогового кодекса, подготовленное мной как  народным депутатом и  Ляпиной Ксенией Михайловной. К сожалению,  регистрация данного постановления  блокируется сектором регистрации Верховной Рады. Предприниматели обращаются  лично к вам, Владимир Михайлович,  с просьбой хотя бы сделать шаг навстречу  экономической элите общества, зарегистрируйте постановление, которое согласно Регламента соответствует всем нормам,  и чтобы   данное постановление было  рассмотрено согласно Регламента в парламенте. Это та мелочь, которая сегодня зависит от нас, это тот шаг навстречу, что мы хотя бы слышим  этих  людей и занимаемся  проблемами этих людей и готовы идти им навстречу, то, что требует сделать от нас сегодня.   

Поэтому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Уважаемые  коллеги, я хочу еще раз обратить ваше внимание! Никто не приводил этих людей, никто им не платил денег и никто ни в какой политический цвет эту акцию не выкрашивает. Пойдите, выйдите на улицу и послушайте этих людей. И я думаю, от какой бы партии... (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, я думаю, що стурбованість має під собою місце. Разом з тим, я переконаний, треба реалізувати те, що пропонувалося. Разом з представниками громадських організацій малого і середнього бізнесу сісти і опрацювати їхнє бачення тих позицій, які їх непокоять в частині Податкового кодексу. І коли буде цей проект, тоді будемо дивитися, чи варто його розглядати, чи приймати рішення. Ми поки що ведемо дискусію за участю в тому числі нашою щодо того документу, якого не існує. І замість того, щоб над ним працювати, ми говоримо про те, що не треба взагалі працювати.

Тому пропозиція така: працювати над тим, щоб намагатися максимально привести його у відповідність із потребами людей. Ми ж про це домовлялися з вами. Спокійно. Ми з вами про це домовлялися. І давайте це робити.

Тепер щодо проекту постанови. З точки зору Регламенту, не реєструють і правильно роблять. Якщо Верховна Рада України розгляне проект у другому читанні Податкового кодексу і не прийме рішення, тоді розгляне ваше питання про скасування рішення щодо цього проекту. Прошу, прочитайте Регламент і давайте займайтеся роботою. Не створюйте головний болей. Все. Я ще раз вам кажу, відповідно до Регламенту ми не можемо цього робити, не можемо за всього бажання вашого і нашого, і мого також. Я прошу вас.

Шановні колеги, нам треба розглянути питання про зняття з розгляду деяких проектів законодавчих актів. Вони визначені в проекті Постанови 728…, вони визначені, я без вас бачу, ми в процесі розгляду питання. Я прошу, заспокойтеся. Проект Постанови про зняття з розгляду деяких проектів законодавчих актів.

Шановні колеги, вам роздано цей проект. Пропонується зняти з розгляду ряд питань, які вже не належать до компетенції Верховної Ради України,  зокрема в частині, скажімо, звільнення з посади членів уряду. Сьогодні це вже не прерогатива Верховної Ради України. давайте ми розчистимо наш законодавчий портфель і знімемо з розгляду ті питання, які не є в сфері повноважень Верховної Ради України. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування  проект Постанови  Верховної Ради України… (Шум у залі)

 З якої процедури? Зараз закінчимо, буде друга процедура.

Шановні колеги! (Шум у залі)  Ну будь ласка, зніміть з голосування. Сергій Сас, мікрофон, будь ласка.

 

13:33:56

САС С.В.

Володимире Михайловичу! Ви тільки що згадували про Регламент.

Я хочу звернути вашу увагу. Ви відкрийте, будь ласка, 104 статтю Регламенту, де написано як відкликаються  законопроекти. Постановка питання про зняття є некоректним. Чому? Тому що зняття з розгляду можливе тільки в результаті відкликання, як наслідок. Відкликання автором законодавчої ініціативи.

В даному випадку що відбулося? Одні народні депутати – суб`єкти  права законодавчої ініціативи – внесли ці законопроекти, а тут від комітету інші депутати права законодавчої ініціативи їх відкликають.  До чого ми доживемося завтра?!

Володимире Михайловичу, от частина 2 статті 104 говорить про те, що законопроект, включений до порядку денного до розгляду в першому читанні, не може бути… може  бути відкликаний за рішенням Верховної Ради. А третя частина… записано, що треба, щоб ініціатор законодавчої ініціативи звернувся з письмовою заявою. Що ви робите…?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нічого не роблю! Без емоцій! Без емоцій! Ви тільки з`явилися на роботі. Без емоцій! Будь ласка, Адам Мартинюк.

 

МАРТИНЮК А.І. Сергій Володимирович! А ви прочитайте 95-у статтю Регламенту. І в 95-ій статті Регламенту частина друга каже: „Верховна Рада своїм рішенням може зняти законопроекти з розгляду, якщо внаслідок прийняття інших законодавчих актів чи інших причин законопроект втратив свою актуальність”. Ось і комітет говорить, що в зв`язку з поверненням до Конституції 96-го року у нас, по-перше, немає прав звільняти уже членів уряду, по-друге, ми вже прийняли нову редакцію  Закону про Кабінет Міністрів і тому… яка відповідає чинній на даний момент Конституції. 

І тому, керуючись 95 статтею, комітет абсолютно має право винести на наш розгляд такий проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз скажу, що вирішили, в якій площині.

Так тепер наш колега зрозумів? Все. От зрозумів, в наступний раз вчіть матеріальну частину.

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер  7281.

 

13:36:30

За-162

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду цього питання. Ну, заспокойтесь, я прошу вас! Прошу голосувати про повернення до розгляду цього питання.

 

13:37:01

За-243

Рішення прийнято. Ми повернулися до розгляду цього питання.

Тепер ставлю на розгляд проект Постанови Верховної Ради України для прийняття його як постанови (реєстраційний номер 7281). Прошу голосувати.

 

13:37:30

За-242

Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, відносно наполягання про те, щоб було зареєстровано відповідний проект постанови. Я можу зробити таким чином, я вважаю, що це буде правильно: направити цей проект постанови до регламентного комітету, щоб він дав заключення щодо… Одну хвилиночку! Я вам ще раз кажу, я направлю - без крику! – до регламентного комітету про те, щоб вони дали заключення, чи має цей проект право на життя. Бо я розумію ваш вимогу: зараз ви будете блокувати, щоб зареєструвати цей документ. Його…

Одну хвилиночку. Його зареєструють, завтра ви заблокуєте трибуну з вимогою, щоб цей документ був розглянутий. Я вас розумію, але регламентний  комітет, якщо в нас виникла дискусія, без этого, без, без писків цих, слухайте нормально. …щоб регламентний комітет, який представлений усіма фракціями, дав відповідне заключення. Я вважаю, що це правильний підхід, все.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Адам Іванович.

 

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, шановні колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз хочу вам сказати. (Шум у залі)  

 

МАРТИНЮК А.І. Управління, яке займається реєстрацією документів поступає абсолютно правильно, керуючись рішеннями відповідним листом, який надійшов від регламентного комітету, розяснення про те, що подібні постанови не мають права на життя, це перше.

Друге, ну, ви ж свідомі того, що все вирішується в сесійній залі не від того, який є документ і скільки його зареєстровано і коли. Коли буде розглядатися Податковий кодекс, якщо не буде голосів за його прийняття, то він буде відхилений і не треба ніякої постанови, якщо будуть у вас голоси і ви переконаєте, що, дійсно, його треба приймати, то і без постанови він не буде прийнятий. І тому ви збурюєтесь абсолютно на рівному місці, абсолютно на рівному місці. Тому що ваша постанова також повинна одержати мінімуму – 226 голосів.

І тому Володимир Михайлович абсолютно правильно каже, нехай невідповідно до свого рішення регламентний комітет повернеться до вашої постанови і дасть заключення. Тут нічого немає і від того, буде вона, чи не буде, ви ж самі розумієте, що ви нічого не вирішуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз хочу сказати. Шановні колеги, якщо ви вважаєте, що тут порушення є Регламенту, покажіть мені, в чому виявляється порушення Регламенту. Я ще раз хочу сказати, шановні колеги, заспокойтеся, давайте далі працювати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Постанови про зняття з розгляду окремих проектів Законів України з питань паливно-енергетичного комплексу. Реєстраційний номер 7283. З аналогічних причин комітет пропонує з розгляду зняти ряд законопроектів, які вже значною мірою враховані в інших законодавчих актах. Немає заперечень? Можна, Микола Володимирович, ставити? Я ставлю на голосування проект Постанови, реєстраційний номер 7283, про зняття з розгляду окремих Законів України з питань паливно-енергетичного комплексу. Прошу голосувати.

 

13:41:10

За-246

Рішення прийнято. Шановні колеги, нам потрібно включити у порядок денний  проект Закону  України „Про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України, надання оперативної підтримки місії ООН у Кот-дИвуарі”, реєстраційний номер 7289. Я ставлю на голосування про включення до порядку денного цього питання.  (Шум у залі) Зараз будемо вивчати.

 

13:42:04

За-241

Ми включили до порядку денного це питання, ми його зможемо відповідно до Регламенту розглянути після 16-ї години.

Шановні колеги, тепер вашій увазі пропонується питання в розділі про повернення  для повторного розгляду з пропозиціями Президента України. Це Закон України про внесення змін до статті 18 Закону України "Про міський  електричний  транспорт” з пропозиціями Президента України від 27.07.2010 року (реєстраційний номер 2486). Доповідач – міністр з питань житлово-комунального господарства Хіврич Юрій Єгорович. І від комітету буде виступати Баранов Валерій Олексійович. Будь ласка.

 

ХІВРИЧ Ю.Є.

Шановний головуючий, шановні  народні депутати! Законом України про внесення змін до статті 18 Закону України „Про міський електротранспорт” прийнятий Верховною Радою України 1 липня 2010 року вносяться змін до частини першої статті 18 за якою для міського електротранспорту під час проведення основної діяльності пов’язаної із пасажиро-перевезенням застосовуються тарифи для населення за  спожиту електричну енергію. Тобто Верховна Рада України здійснила безпосереднє регулювання тарифів на електричну енергію для міського електротранспорту.

Водночас забезпечення проведення цінової політики відповідно до пункту три статті Конституції України віднесена до повноважень Кабінету Міністрів. Таким чином Верховна  Рада втрутилась у сферу повноважень Кабінету Міністрів чим порушила норму статті 85 в 116 Конституції України.

До того ж необхідно зазначити, що на виконання та в межах зазначених Конституцією повноважень Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 26 червня 2007 року номер 881 про тарифи на електричну енергію для міського електротранспорту, якою регулювалось питання застосування для міського електротранспорту тарифів на електричну енергію встановлених для населення та визначався  механізм компенсації втрат виробників електроенергії від здійснення такого постачання електричної енергії міським електротранспортом.

Зважаючи на викладене  прошу підтримати пропозицію Президента України та відхилити Закон України  про внесення змін до статті 18 Закону України „Про міський електричний транспорт”. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також, сідайте будь ласка. Рішення  комітету? Валерій Олексійович, будь ласка, заступник голови комітету.

 

13:45:08

БАРАНОВ В.О.

Шановні народні депутати! Дуже зрозуміло, чому цей законопроект вноситься для того, щоб вирішити проблему перевезення пасажирів в наших містах. Проблема заключається не тільки в тому, який тариф на електричну  енергію, а проблема заключається в тому, що держава не виконує своїх зобов’язань, які вона делегувала органам  місцевого самоврядування про безоплатну перевізку багатьох категорій наших громадян. І комунальні підприємства, і приватні, вимушені перевозити громадян, але не отримують від держави компенсації. Тому зрозуміло, що автори цього законопроекту йшли з найкращих побажань підтримати, але тим самим боролися не з причинами цих проблем, а з їх наслідками.

Комітет розглянув цей законопроект і прийшов до висновку, що його треба відхилити, оскільки проведення цінової політики Конституції України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів і прийнявши закон, що розглядається, яким здійснено безпосередньо регулювання тарифів, ми втручаємось в діяльність Кабінету Міністрів. Тому Комітет житлово-комунального господарства пропонує вище зазначений закон відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, комітет погодився з пропозиціями Президента України щодо необхідності відхилення цього закону. Нам потрібно тоді зараз визначитися щодо прийняття відповідного рішення. Бо якщо ми зараз не проголосуємо першою пропозицію Президента про відхилення, то я буду тоді ставити на голосування про подолання вето на цей закон.

Таким чином я ставлю на голосування пропозицію Президента, яку підтримує комітет, про відхилення Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України „Про міський електричний транспорт”. Прошу голосувати.

 

13:47:32

За-243

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ще є час, на жаль, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про міський електричний транспорт" (щодо впровадження Типового договору про організацію надання транспортних послуг) (реєстраційний номер 7050). Є прохання розглянути його за скороченою процедурою.

 

13:48:18

За-190

Рішення прийнято.

Доповідач – міністр з питань ЖКХ Хіврич Юрій Єгорович, співдоповідач – заступник голови комітету Валерій Баранов.

 

ХІВРИЧ Ю.Є. 

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Проектом Закону України  про внесення змін до статті 11 Закону України  „Про міський електротранспорт” розроблено з метою посилення  дії окремих положень цієї статті. 

Аналіз стану реалізацій вимог Закону України „Про міський електротранспорт” свідчить, що виконання окремих його положень носить формальний характер. Зокрема, це стосується вимоги щодо укладення договору між замовниками транспортних послуг органів місцевого самоврядування та підприємствами міського електротранспорту, в якому повинні визначатися обсяги та якість транспортних послуг, обов’язки та права сторін, порядок та строки проведення розрахунків тощо.

Проект акту передбачає запровадження затвердженого Кабінетом Міністрів України Типового договору про організацію надання транспортних послуг міським електротранспортом, що забезпечить виконання замовниками і перевізниками вимог законодавства, в тому числі правил надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом затверджених  постановою Кабміном. Йдеться саме про дотримання встановленого цими правилами механізму взаєморозрахунків за фактично надані підприємством транспортні послуги, тобто перерахування місцевими органами влади коштів підприємствам за фактично виконану транспорту роботу, пробіг рухомого складу з пасажирами згідно встановленої вартості одного вагоно-кілометру.

 Прийняття цього законопроекту дозволить створити умови для стабілізації фінансового стану міського електротранспорту, підприємства якого на разі мають рівень збитковості понад 15 відсотків, і подолає   постійну заборгованість  з виплати заробітної  плати, платежів до Пенсійного фонду, тощо. Зазначений проект акта підтриманий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ХІВРИЧ Ю.Є. Зазначений проект акту підтриманий  Асоціацією міст України та  соціальними  партнерами, відповідними комітетами Верховної Ради. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую вам також. Сідайте,  будь ласка.

Валерій Олексійович Баранов, заступник  голови комітету. Будь ласка, рішення  комітету.

 

13:51:09

БАРАНОВ В.О.

 Шановні депутати, комітет підтримує ініціативу  міністерства в тому, щоб навести порядок у пасажирських перевезеннях усіх категорій громадян нашої держави. Тому підтримуємо і пропонуємо прийняти за основу з наступним  його доопрацюванням до другого    читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую! Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Якщо є, запишіться,  будь ласка. Зараз побачимо.

Так, шановні колеги, тому є всі підстави, оскільки немає бажаючих брати участь в обговоренні цього питання, ставити на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту  Закону про внесення  змін до статті 11 Закону України „Про міський електричний транспорт” (щодо впровадження типового договору  про організацію надання транспортних послуг). Реєстраційний номер 7050. Прошу голосувати.

 

13:52:30

За-237

Рішення прийнято.

Шановні колеги, якщо немає заперечень, давайте продовжимо наше ранкове засідання. Перерва, да? Шановні колеги, тоді така пропозиція.

Давайте таким чином тоді. Зараз ми завершимо наше ранкове засідання. О 16 годині ми продовжимо. Але перед цим давайте проголосуємо, шановні колеги, оскільки цей проект наступний,  проект Закону про Стратегію національної екологічної політики містить менше 100 статей, ми його можемо розглянути за скороченою процедурою.

Давайте ми приймемо відповідне рішення. Да? Ну, давайте. Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою. Реєстраційний номер 7053.

 

13:53:47

За-217

Рішення прийнято.

Комітет його ретельно, це питання, опрацював і пропонує прийняти його за основу. Ні, я питаю просто, як ми будемо зараз. Доповідати?

Тоді, будь ласка, доповідайте. Романов Микола Іванович. Зараз все буде нормально. І я попросив би Анатолія Івановича Семиногу також для співдоповіді. А? Будь ласка.

 

РОМАНОВ М.І. 

Дякую. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Проект Закону України про Стратегію національної екологічної політики на період до 2020 року є важливим політичним документом, що визначений пріоритетним заходом діяльності з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом. І є важливою передумовою підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Необхідність розробки та прийняття стратегії зумовлена складною екологічною ситуацією в країні та відсутністю на сьогоднішній день комплексного стратегічного документу, який би містив формулювання цілей і пріоритетних завдань з охорони навколишнього природного середовища, відповідно до вимог сучасного періоду розвитку країни і економіки, міжнародних зобов’язань України та європейських принципів екологічної політики. Необхідність формування та запровадження національної екологічної політики насамперед випливає з ряду міжнародних зобов’язань України. Реалізація є обов’язковою умовою досягнення цілей, прийнятих в 2000 році на світовому самміті.

Впровадження екологічної стратегії для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної  Азії, прийнятий у 2003 році  на  Київській конференції  міністрів охорони навколишнього природного середовища „Довкілля для Європи”, а також положень міжнародних глобальних та  регіональних конвенцій у природоохоронній сфері  та проколів  до них, стороною яких є Україна.

Метою стратегії є стабілізація і  поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом поетапного досягнення  поставлених цілей,  як інтегрованого фактору сталого розвитку України  та гарантування екологічно-безпечного природного середовища  для життя і здоров’я населення  і впровадження екологічно-збалансованої  системи природокористування.

Для реалізації її пріоритетних напрямів  Україною досягнуто домовленість  з Європейським Союзом  про надання бюджетної підтримки Європейської комісії природоохоронному сектору  України  у розмірі  35 мільйонів євро. Вказані кошти будуть  виділені Україні за умови затвердження  Верховною Радою України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, увімкніть.

 

РОМАНОВ М.І.  …проекту Закону України про стратегію національної екологічної політики на період до 2020  року до кінця цього року та підготовки узгоджених з міністерством  України  показників успішності реалізації бюджетної підтримки, що стануть основою підготовки   фінансової угоди  між Україною та ЄС.

Ми впевнені, що нова національна  екологічна політика  є першим впевненим  кроком у вказаному напрямі. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам також. Ні, ще голова комітету.

Анатолій Іванович Семинога, будь ласка.

 

13:57:07

СЕМИНОГА А.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати,  на розгляд  Верховної Ради України  у першому читанні вносить проект Закону  про стратегію  національної екологічної політики  України  на період до 2020 року.

Законопроект спрямований на  формування засад    національної екологічної політики, стратегічною метою якого є: забезпечення  конституційних прав громадян  на чисте  довкілля, забезпечення екологічної безпеки, впровадження  збалансованої   системи  природокористування, збереження природних екосистем, підтримка їх цілісності, поліпшення якості життя і здоров’я  нашого населення.

Всі ми  розуміємо, що без визначення стратегічних напрямків  в екологічній площині, причому  як мінімум на 10 років, ми ризикуємо втратити природні ресурси як якісно, так і кількісно, а з ними і здоровя наших громадян і можливість росту нашої економіки.

На сьогоднішній день документом, що визначає екологічну політику уряду є затверджений Постановою Верховної Ради України 5 березня 1998 року „Основні засади напрямів державної політики України в галузі довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. 20 років тому це був досить прогресивний документ. Проект стратегії отримав досить широкий резонанс у суспільстві. До його розгляду прикута увага української громадськості, екологічних організацій, міжнародних організацій, і він має бути всебічно вивчений та проаналізований.

Задля визначення позицій суспільства до законопроекту, ліквідації усіх суперечностей та прогалів в комітеті, ініціював проведення 6 жовтня цього року комітетських слухань. Були висловлені численні зауваження та пропозиції до даного документу. Є цілий ряд зауважень і в нашому комітеті. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України пропонує за результатами розгляду в першому читанні направити даний законопроект на доопрацювання.

Однак комітет, виходячи з того, що, дійсно, це дуже важливий документ для нашої держави, просить підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

СЕМИНОГА А.І. …просить підтримати даний документ в першому читанні. Комітет бере на себе зобовязання доопрацювати його до другого читання і видати якісний документ для нашої держави. Прошу підтримати рішення нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не буде заперечень, щоб ми підтримали пропозицію комітету і поставили на голосування питання про прийняття за основу проекту закону? Немає заперечень? Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про стратегію національної екологічної політики України на період до 2020 року (реєстраційний номер 7053). Прошу голосувати.

 

14:00:20

За-272

Рішення прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Перерва до 16-ої години. О 16-ій годині ми продовжимо розгляд питань, визначених розкладом на  четвер і будемо розглядати про направлення миротворців (перше питання).

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку