Опубліковано 07. 10. 2022
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
(продовження)
Зал засідань Верховної Ради України
07 жовтня 2022 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:04:31
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!
Шановні народні депутати, шановні колеги, перед продовженням пленарного засідання я наголошую на необхідності неухильного дотримання безпекових правил у Верховній Раді України і непоширення інформації щодо початку пленарного засідання, його перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через 30 хвилин після завершення нашої роботи. Прошу всіх народних депутатів України, представників уряду відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.
Шановні народні депутати, Верховна Рада України працює в режимі одного пленарного засідання. Тому сьогодні відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану" та пропозиції Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми продовжуємо наше пленарне засідання.
За доброю парламентською традицією давайте розпочнемо його з виконання Державного Гімну України.
(Лунає Державний Гімн України)
Шановні народні депутати України, триває восьмий місяць широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Держава-агресор щодня грубо порушує міжнародний правопорядок, тероризує цивілізований світ погрозами використання ядерної зброї, що ще раз підтверджує нагальну необхідність виключення її з Ради Безпеки ООН, максимального посилення санкційного тиску на неї та її глобальної ізоляції.
Український народ не піддається на шантаж терористів. Сили оборони України успішно просуваються вперед, очищуючи рідну землю від російських окупантів. На жаль, у кровопролитній війні гинуть наші воїни, наші співвітчизники. Тому я прошу хвилиною мовчання вшанувати світлу пам'ять захисників і захисниць, полеглих у боях за Україну, та всіх мирних громадян, загиблих внаслідок агресії держави-терориста.
(Хвилина мовчання)
Дякую. Прошу сідати.
Коротка інформація, шановні колеги. Хочу поінформувати про те, що 6 та 7 жовтня у столиці Республіки Індонезія Джакарті проходить Парламентський саміт країн "Великої двадцятки", і шановна віцеспікерка Олена Костянтинівна Кондратюк очолила делегацію Верховної Ради України на цьому поважному саміті. На саміті Олена Костівна гідно представляє український парламент, потужно відстоюючи позицію України та ї інтереси на міжнародній арені. Вчора ми були свідками сильного державницького виступу пані Олени, яка вчергове відкрила очі світу на злочинні дії Росії в Україні. Давайте подякуємо їй оплесками, підтримаємо на цьому саміті. (Оплески)
Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України пропоную провести сигнальне голосування для прогнозування результатів голосувань питань порядку денного. Прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні і натиснути зелену кнопку "За". Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" і утримувати в подальшому ці дві кнопки до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло.
Шановні колеги, я запрошую вас до сигнального голосування. Колеги, сигнальне голосування. Будь ласка, приготуйтеся. Шановні колеги, починаємо сигнальне голосування.
10:10:10
За-178
Сьогодні свій день народження відзначають наші колеги народні депутати України – Олександр Іванович Ковальов, група "Довіра". Давайте привітаємо його. Міцного здоров'я, натхнення, нових звершень задля перемоги.
Перед тим як розпочати розгляд питань порядку денного я ще раз звертаюсь до народних депутатів, представників уряду із закликом неухильно дотримуватись безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання прийнятих на парламенті раніше рішень ніж через 30 хвилин після завершення нашої роботи.
Шановні колеги, перелік питань, які сьогодні мають розглядатися, вам був розданий, тому переходимо до розгляду питань порядку денного. Починаємо з першого. На ваш розгляд виносяться три постанови, так звані блокуючі постанови: 3663-П, 3663-П1, 3663-П2. Я повідомляю, що вони розглядаються за скороченою процедурою без голосування, тому переходимо до їх розгляду, ми розглядаємо їх, як завжди, разом.
Я запрошую... Чи є представники, які будуть представляти ці постанови? Народний депутат Івченко. Будь ласка, представляйте свою постанову. 3663-П. Як ми завжди робимо: спочатку представляють постанови, потім ми разом їх обговорюємо і приймаємо рішення.
Будь ласка, Вадим Євгенович.
10:11:54
ІВЧЕНКО В.Є.
Вадим Івченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ми з вами однозначно прийняли рішення в 14-му році про рух України до Європейського Союзу. І фонди соціального страхування, які створені ще в минулому столітті на теренах Європейського Союзу, - це модель Німеччини. Такі ж фонди з таким же керівництвом, як незалежні фонди соціального страхування, існують в таких країнах, як Данія, Швеція і в багатьох... крім Німеччини, і в багатьох інших європейських країнах. Натомість модель, яка була запропонована безпосередньо в цій залі, була затверджена в оркостані Путіним, який скасував фонди соціального страхування, який приєднав відповідні фонди до Пенсійного фонду, який повністю не зміг зробити в своїй країні незалежність таких фондів соціального страхування.
Я розумію, коли ми це робимо для людей. Але люди, які сьогодні будуть користуватися відповідними соціальними виплатами Фонду соціального страхування, ці люди вони не отримають належної уваги у великому кошику під назвою Пенсійний фонд. Цей закон не був підтриманий ні Федерацією роботодавців. Цей закон не був підтриманий ні профспілками України. Тому "Батьківщина" не голосувала.
І, колеги, я все ж таки пропоную, щоб ви переглянули той напрямок, який вам запропонували Папієв з ОПЗЖ і безпосередньо голова комітету. Це не рух в Європу, це наразі...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, до слова запрошується авторка ще одної постанови блокуючої Юлія Володимирівна Тимошенко.
Юлія Володимирівна. Немає? Ну, йде, ми ж не будемо чекати.
Будь ласка, тоді автор ще однієї постанови Гриб Вікторія Олександрівна, народна депутатка. Будь ласка, Вікторія Олександрівна.
10:14:46
ГРИБ В.О.
Шановні колеги, добрий день! Знаєте, я не буду сьогодні виступати від депутатки Вікторії Гриб. Я вам просто зачитаю зараз звернення від Асоціації організації інвалідів праці, потерпілих та сімей загиблих на виробництві України.
Будь ласка, якщо ви не хочете слухати депутатів, не слухайте, але послухайте людей, які вас обрали. Я прошу вашої уваги, шановні колеги.
Ми, що проробили на підприємствах з тяжкими умовами праці по 20, 30, 40 років, віддали своє здоров'я, заробили професійні захворювання чи получили каліцтво на виробництві, проти цього законопроекту, оскільки він суперечить низці законодавчих актів та руйнує існуючу систему соціального страхування. Ліквідація Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України – це скасування принципів самоврядності, соціального партнерства щодо управління соціальним страхуванням.
Звертаємо вашу увагу, що деякі положення нової редакції закону викликають сумніви щодо відповідності конституційним приписам, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Шановні колеги, я все ж таки прошу вас на сьогодні від імені тих працівників, які дійсно є сьогодні інвалідами, які втратили, деякі сім'ї втратили своїх людей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Ми завершили доповіді від авторів цих постанов. Я запрошую до слова Кальченка. З місця, будь ласка, Сергій Віталійович.
10:17:06
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проекти постанов 3663-П, 3663-П1 і 3663-П2. За наслідками розгляду цих проектів постанов регламентний комітет рекомендує Верховній Раді визначатися шляхом голосування щодо їх прийняття або відхилення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Шановні колеги, я прошу записатися: два – за, два – проти щодо обговорення цих трьох постанов.
А поки ви записуєтесь, я даю інформацію, що в залі засідань Верховної Ради України перебуває делегація Бундестагу на чолі з головою комітету Бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерман. Давайте оплесками привітаємо шановних колег з Німеччини. (Оплески)
Дякую.
Будь ласка, Ковальчук Олександр Володимирович, фракція політичної партії "Слуга народу".
10:18:20
КОВАЛЬЧУК О.В.
Прошу передати слово Сергію Кальченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Віталійович Кальченко, будь ласка.
КОВАЛЬЧУК О.В. Прошу передати слово Сергію Кальченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Кальченко, будь ласка.
10:18:39
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Прошу визначатися шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення цих проектів постанов. Я, зокрема, закликаю колег по фракції і як мінімум утриматись при голосуванні за ці проекти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Віталійович Саврасов, фракція "Європейська солідарність".
Саврасов. Ні?
Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.
10:19:17
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Дякую. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Але на початку дозвольте сказати кілька слів.
(Виступ іноземною мовою)
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Виступ іноземною мовою)
Будь ласка, пане Олексію, будь ласка, продовжіть українською мовою.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Звичайно, роблю це. Однак, я думаю, дуже важливо було звернутись до наших німецьких колег і сказати, що сьогодні для нас головніше. Танки Leopard – це і є дружба України і Німеччини, яку ми дуже чекаємо. І, я думаю, що якраз це підтримують всі.
Колеги, звичайно, що наша фракція не голосувала за ці закони, і ми підтримуємо те, що нам потрібно далі розвивати питання соціального захисту. І це не шлях, яким ми зараз тут стали на цей шлях, і те, що нам запропонували наші колеги, нам треба рухатися іншим шляхом. Тому, звичайно, що ми будемо підтримувати голосування по цих постановах щодо того, щоб переглянути ті рішення, які були прийняті.
Тож, друзі, ми і вас закликаємо, тому що сьогодні питання соціального захисту стоїть дуже нагально. Ви розумієте, в якому стані сьогодні знаходяться громадяни України, враховуючи ту надскладну війну, яку ми проходимо. Так, нам дуже складно, і в тому числі економічно і бюджетно це витягувати. Але, друзі, що можу вам точно сказати, що сьогодні наші партнери, такі як Німеччина, допомагають нам рухати країну навіть в таких складних умовах, і отримуючи відповідну фінансову підтримку, ми зможемо надати соціальний захист нашим громадянам. Тому закликаю вас посилювати соціальні гарантії українцям, а не послаблювати їх навіть в надважких умовах війни.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Шуфрич Нестор Іванович, група "Платформа за життя і мир", будь ласка.
10:21:21
ШУФРИЧ Н.І.
Дякую, пане Голово.
Шановні колеги, наша група, провівши консультацію, прийняла рішення підтримати відповідний проект постанови. Сьогодні дуже напружений порядок денний, бажано якомога швидше перейти до розгляду інших питань.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ярослав Іванович Железняк.
10:21:39
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Із задоволенням голосував за цей законопроект – за. Вважаю, що нам цей соціалізм треба прибирати якомога швидше. Із задоволенням проголосую по всім постановам – проти. Прошу перейти до голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, і одна хвилина ще народний депутат Волинець.
10:22:04
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні колеги, я прошу бути уважними. Це авантюра віку – ліквідувати Фонд соціального страхування. "Батьківщина" буде подавати подання до Конституційного Суду. Ми виграємо це рішення. Не можна ліквідувати самоврядний Фонд соціального страхування. Роботодавці були не згодні, профспілки були не згодні, застраховані особи – не згодні. Пенсійний фонд не був згодний, Фонд соціального страхування не був згодний. І в даному випадку ліквідують Фонд соціального страхування і приєднують до Пенсійного фонду, а далі на другому етапі буде ліквідована солідарна система пенсійна, і люди залишаться без пенсії, навіть ті, які сьогодні у віці 35 років.
Прошу заблокувати цей законопроект і підтримати нашу постанову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Тому зараз я ставлю почергово ці постанови. Ви почули позицію колег. Тому я ставлю пропозицію прийняти...
Будь ласка, Шахов ще. Шахов, одна хвилина.
10:23:21
ШАХОВ С.В.
Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, я зустрічався з головами профспілок, з робочими колективами і повністю підтримую сьогодні Михайла Волинця, підтримую Вікторію Гриб по цих постановах, що треба негайно заблокувати той безлад, який коїться під час війни. Мільйонні трагедії, сотні тисяч людей вбито, 13 мільйонів людей сьогодні бідкаються по всіх країнах світу. Про що ми сьогодні говоримо, соціальне страхування ліквідувати? Мільярди знову комусь по кишенях полізуть людських робочих?
Прошу кожного сьогодні парламентаря підтримати ці постанови. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, вже точно завершили обговорення цих постанов. Переходимо до прийняття рішення. Я почергово ставлю на голосування.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21 вересня 2022 року про прийняття в цілому проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 3663) (від 15.06.2020). Номер цієї Постанови 3663-П. Прошу голосувати.
10:24:57
За-59
Постанова не прийнята. Рішення не прийнято.
Наступна Постанова 3663-П1. Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України (№ 3663) (від 15.06.2020).
Я ставлю пропозицію прийняти цю Постанову в цілому 3663-П1.
Прошу визначатися та голосувати.
10:25:41
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна Постанова 3663-П2. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21 вересня 2022 року про прийняття в цілому проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України. Номер цієї постанови 3663-П2.
Ставлю пропозицію прийняти цю постанову в цілому. Прошу голосувати.
10:26:24
За-59
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, всі ці постанови не прийняті, відхилені. Значить, ми можемо розблоковувати закони.
Ще одна блокуюча Постанова 6067-П. Це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.09.2022 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці.
Шановні колеги, я ставлю… Ця постанова розглядається за скороченою процедурою відповідно до частини дев'ятої статті 48 Регламенту, тому одразу переходимо до обговорення.
Я запрошую автора постанови народного депутата Волинця Михайла Яковича для презентації цієї блокуючої постанови.
10:27:27
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні колеги, Держстат показує, що в Україні зареєстровано 300 тисяч безробітних. Ви знаєте, наскільки складно зареєструвати. Але ми знаємо з вами, що в Україні 5 мільйонів безробітних. І це війна в першу чергу причина такому великому безробіттю і втрати робочих місць.
Але хочу сказати, що автори законопроекту передбачили суттєво порізати пільги для людей, які потребують сьогодні допомоги з боку держави, від кожного з нас. І в даному випадку парламент не має ніякого права, морального права зараз забрати в людини останню надію, останню допомогу.
Дивіться, що тут пропонується. Громадянам, які не зможуть надати повний пакет документів, а це тут говориться про біженців, повний пакет документів, вони не мають права на допомогу. Вони являються безробітними, вони втратили житло, вони втратили документи, вони втратили рідних, їм нема де жити – вони не можуть стати на облік. І ви знаєте, як зараз складно ці документи підготувати. Навіщо писати таку норму?
Або наступне. Збільшується страховий стаж з шести до семи місяців. Тобто людина, якщо вона є безробітна, їй збільшують страховий стаж. Або наступне. Передбачають збільшити стаж працівника, який має право на відповідну допомогу, яка сьогодні передбачена, із 7 років до 18 років, і тут вводиться спеціальна шкала, диференціюють… передбачили диференціювати це питання. І так по кожній позиції.
Я дуже прошу, шановні колеги, давайте проявимо співчуття, давайте бездумно не нажимати кнопки, не беремо на себе такий гріх. Фракція...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергій Віталійович.
10:29:39
КАЛЬЧЕНКО С.В.
Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови 6067-П і за наслідками розгляду цього проекту постанови рекомендує парламенту визначитися шляхом голосування щодо його прийняття або відхилення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, оскільки за скороченою процедурою, прошу записатися: два – за, два – проти для того, щоб ми могли обговорити цю постанову. Будь ласка.
Слово надається Вадиму Євгеновичу Івченку, фракція "Батьківщина".
10:30:24
ІВЧЕНКО В.Є.
Прошу передати слово колезі Цимбалюку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.
10:30:36
ЦИМБАЛЮК М.М.
Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, шановні колеги, насправді потрібно реформувати систему зайнятості в Україні, але, чи в такий спосіб, є однозначно велике питання.
На жаль, в Комітеті соціальної політики ми не знайшли спільної думки, і той варіант законопроекту, який пройшов друге читання, він однозначно не є досконалим. Він не буде слугувати щодо захисту тих громадян, які тимчасово втратили роботу. Саме в цьому законопроекті є звуження прав щодо підтримки тих людей, які втратили свою роботу, особливо молодих фахівців, бо все-таки підвищується стаж у випадку, коли може людина отримати допомогу.
Те саме стосується тих працівників, які мають і достатній стаж, але з різних причин втратили роботу. Немає тої соціальної підтримки, і в них зменшаться суми допомоги при тимчасовій втраті безробіття.
Нам видається, що уряд, коли ініціював такий законопроект, він би мав все-таки піти іншим шляхом. Слід затвердити нарешті програму створення нових робочих місць, потрібно все-таки гарантувати перше робоче місце молодим фахівцям, які закінчили… здобули фах робітника, і ті, хто здобули вищу освіту.
Виходячи з цього, фракція "Батьківщина" ініціювала все-таки, блокуючи таку постанову, бо був порушений Регламент під час розгляду до другого читання. І ми просимо підтримати цю постанову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".
10:32:40
ЮРЧИШИН Я.Р.
За європеїзацію, як вчора говорив шановний Голова, і проти залишків соціалізму. Тому проти цієї постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко, фракція "Європейська солідарність".
10:33:08
ГОНЧАРЕНКО О.О.
Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Безумовно, маємо дотримуватися Регламенту завжди в усьому. І питання соціальних гарантій, повторюсь, дуже важливе. Тому ми підтримуємо розгляд цієї постанови.
Але зараз також хочу сказати дуже важливе. Ви знаєте, що останніми днями відбуваються постійні атаки: Запоріжжя, Миколаїв, Одеса, під Києвом. Іранські ці дрони, які атакують, "шахіди", нашу державу і наших людей. Я хочу звернути вашу увагу, що не тільки вільний світ об'єднується, але й невільний світ об'єднується. І от цим негідникам допомагає, агресору тирану Путіну сьогодні допомагає й Іран.
А ми мовчимо, не підтримуємо демократичні протести в Ірані. А маємо підтримати, коли нас вбивають іранськими дронами. І інші країни невільного світу. А Україна не голосує за резолюцію щодо розгляду ситуації з уйгурами, і я не можу цього зрозуміти. Ми – вільний світ, ми – демократичний світ, ми – авангард вільного світу, а значить, ми маємо завжди бути на цих позиціях. Це є принципи, не можна іншим казати: подивіться на геноцид українців і захистіть нас від росіян, а з іншого боку закривати очі на геноцид інших народів в інших країнах і робити вигляд, що це не про нас, у нас багатовекторність.
Так не можна. Вільний світ – це наше майбутнє, це наше життя. Невільний світ нас вбиває, сьогодні російські ракети, іранські дрони, північнокорейське якесь, вибачте, лайно, яке вони присилають, щоб нас вбивати. І ми маємо з території Білорусі Лукашенка, ми до сих пір не розірвали дипломатичні відносини з режимом Лукашенка. Чого ми чекаємо? Чому ми не співпрацюємо з білоруською опозицією?
Друзі, ми – вільний світ, маємо діяти відповідно, і тоді до нас буде повага в усьому світі. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершальне слово – Олександр Сергійович Колтунович. Після цього переходимо до прийняття рішення.
10:35:16
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, вельмишановний Руслан Олексійович.
Шановні колеги, безумовно, питання щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття і сприяння продуктивності праці і продуктивності зайнятого населення, в тому числі молоді, і впровадження нових активних програм на ринку праці, воно є актуальним, хоча б зважаючи на той факт, що в нас рівень офіційного безробіття зріс з 10,6 відсотка на кінець попереднього року до 35 відсотків уже в цьому році, це за оцінками Національного банку України, тобто третина населення України. Це перший момент.
Другий момент. Яка цифра також є страшною, що у нас на сьогоднішній день зменшується чисельність платників єдиного соціального внеску і відношення до кількості пенсіонерів, тобто цей коефіцієнт на сьогоднішній день зменшився з 1 до 0,8 відсотка, тобто чисельність платників єдиного соціального внеску менша ніж тих, кому необхідно сплачувати в подальшому пенсії. Тому ці всі речі необхідно було в урядовому законопроекті, дійсно, врахувати для того, щоб вирішити і запровадити комплексну програму стимулювання зайнятості в Україні на фоні цього безробіття – 35 відсотків, яке на сьогоднішній день є найвищим показником в Європі і одним з найвищих у світі.
Наступний момент, що тут не врахований, що також необхідно, якимось чином необхідно рахувати в системі зайнятості, це нинішня трудова міграція, переміщення внутрішньо переміщених осіб, це також ті виклики, які на сьогоднішній день є, і ми маємо ці цифри враховувати, коли ми робимо відповідні і бюджетні показники. Це що стосується виїзду працездатного населення.
І останній момент – це, безумовно, ті економічні наслідки, які ми маємо: падіння ВВП на 35 відсотків, спад у промисловому виробництві, в металургії чи, точніше, в гірничо-металургійному комплексі точно, де найбільша була, найвища концентрація зайнятості населення. На сьогоднішній день в бюджетній політиці якраз необхідно насамперед передбачати підтримку цих секторів економіки для того, щоб отакі програми зайнятості, вони не залишалися на папері, а впроваджувалися в реальний сектор життя.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання, тому переходимо до прийняття рішення.
Я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 21.09.2022 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону України проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці. Реєстраційний номер цієї Постанови 6067-П.
Шановні колеги, прошу визначатися та голосувати.
10:38:07
За-61
Рішення не прийнято.
Постанова відхилена, тому можемо підписувати цей закон.
Шановні колеги, надійшла заява від двох фракцій із заміною на виступ – 3 хвилини.
Пушкаренко Арсеній Михайлович, будь ласка.
10:38:33
ПУШКАРЕНКО А.М.
Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Від швейцарського Лугано до українських Лугин днями відбувся Перший регіональний форум відбудови на Житомирщині. І я дякую Збройним Силам України, що завдяки ним сьогодні на Житомирщині ми можемо працювати над питанням відбудови.
Ви знаєте, що Естонія перша держава, яка визначилась з регіоном і відповіла на заклик Президента України Володимира Зеленського щодо тієї області, і це Житомирщина, яку ця країна взяла під свій патронат і працює над відновленням. Вже на сьогодні ми маємо два об'єкти – це дитячий садок в прикордонному Овручі, який жорстоко обстрілювався цієї весною і де було багато руйнувань. І влітку міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу спільно з Оленою Шуляк, з Кирилом Тимошенком заклали капсулу, і вже сьогодні відбулися відповідні процедури, і садок будується.
Також в день форуму разом з Олександром Корнієнком і міністром інфраструктури, економіки Естонії в Малині ми заявили про відбудову першого спільного об'єкта – це малинський міст, який був зруйнований російською ракетою, і Україна та Естонія спільно відновлять цей об'єкт.
Сьогодні ми працюємо над тим, щоб всі ті об'єкти, які були зруйновані на Житомирщині, спільно з Естонією відновити. І форум, який відбувся днями в Лугинській громаді, в ньому взяли участь не тільки урядовці і бізнес-делегація з Естонії, а вчора, я хочу наголосити, ми з вами прийняли в першому читанні законопроект про державно-приватне партнерство. І важливо не тільки говорити про відбудову і інвестиції держави, інших держав, але й про приватний бізнес і державно-приватне партнерство.
Понад 20 країн взяли участь у цьому форумі. І сьогодні ми вже бачимо, що спільно з Естонією до відбудови Житомирщини готові долучитися і Португалія, і Фінляндія. І саме таким шляхом, саме таким прикладом сьогодні мають слідувати всі регіони України і всі наші друзі-партнери в тому, щоб визначатися з регіонами і допомагати на конкретних об'єктах конкретними проектами відбудови України.
Найближчим часом ми очікуємо від Президента внесення законопроекту про Фонд відновлення України. І я думаю, що цей законопроект і ляже в основу відбудови України, адже він розроблений і підготовлений в консультації спільно з ключовими нашими міжнародними партнерами.
Найближчим часом, у листопаді, на початку грудня, ми очікуємо дзеркальний форум у Таллінні за участю понад 10 країн, щоб продовжити відбудову не тільки Житомирщини, але й поширювати ці практики і закликати країни до відновлення, реального відновлення України вже зараз.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, далі ми з вами домовлялися, що ми будемо відновлювати питання депутатських звернень. І зараз ми проголосуємо два депутатські звернення до Президента України, а після завершення нашої робочої основної програми ми зачитаємо інші депутатські звернення. Я передаю слово Олександру Сергійовичу.
Запити. Перепрошую, запити. Олександре Сергійовичу.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
10:42:00
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я спочатку оголошу про створення нового міжфракційного депутатського об'єднання "За деколонізацію і демонтаж російської імперії". Співголови: Дунда Олег Андрійович та Клименко Юлія Леонідівна. Побажаємо колегам вдалого демонтажу цієї імперії російської.
Отже, колеги, в нас два запити є до Президента України, які я зараз оголошу. Вони ідентичні, майже ідентичні по змісту, але різні автори. Я думаю, що їх обидва можна підтримати, тому що вони обидва, в принципі, на одну і ту саму тему.
Отже, депутатський запит Батенка Тараса Івановича до Президента України щодо присвоєння звання Героя України легендарному сотенному УПА Мирославу Симчичу за героїчну збройну боротьбу з окупантами, багаторічну підтримку і захист політв'язнів-побратимів у сталінсько-брежнєвських таборах, активну роботу з національно-патріотичного виховання та за видатні заслуги перед державою.
Наскільки я розумію, це останній живий сотенний УПА, який зараз ще з нами, і він може цю нагороду отримати.
Отже, колеги, згідно з вимогами Регламенту, нам треба два голосування здійснити: за попередню підтримку – 150 голосів та за направлення до Президента – 226.
Отже, ставлю на голосування відповідно до статті 225 Регламенту Верховної Ради України пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.
10:43:50
За-232
Рішення прийнято.
Відповідно до статті 225 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Необхідно 226, давайте сконцентруємось. Прошу голосувати.
10:44:21
За-244
Рішення прийнято. Запит направляється до Президента України.
Другий депутатський запит групи народних депутатів (Фріз Ірини Василівни, Климпуш-Цинцадзе Іванни Орестівни та інших) до Президента України щодо присвоєння звання Героя України сотенному Української повстанської армії Мирославу Васильовичу Симчичу, позивний "Кривонос".
Відповідно до статті 225 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.
10:45:11
За-237
Рішення прийнято.
Відповідно до статті 225 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати. Необхідно 226.
10:45:41
За-237
Рішення прийнято.
Дякуємо, колеги. І слава героям УПА!
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
10:45:54
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Дякую, колеги, за підтримку цих запитів. Йдемо далі.
Шановні колеги, переходимо тепер далі до порядку денного. Далі у нас проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо Північних територій Японії (реєстраційний номер 8108).
Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.
10:46:33
За-267
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.
10:46:55
За-252
Рішення прийнято.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для представлення проекту постанови запрошуємо до слова Голову Верховної Ради України Руслана Олексійовича Стефанчука.
10:47:12
СТЕФАНЧУК Р.О.
Шановні колеги, як ми вчора і говорили, що вчора тільки все почалося. І я дуже дякую за ту підтримку, яку ви надали вчорашній постанові. Сьогодні ми виходимо з новою постановою, яка спрямована на нашу активну участь, Верховної Ради, в питаннях, пов'язаних з міжнародною діяльністю. Тому вашій увазі пропонується для розгляду проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо Північних територій Японії (реєстраційний номер 8108).
|
|
|
|
|
|
|
Шановні колеги, як відомо, у період з серпня по вересень 45-го року СРСР незаконно окупував Північні території Японії, а згодом провів депортацію японського населення. Разом з тим, у спільній декларації Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Японії зазначено, що Радянський Союз погодився після нормалізації двосторонніх відносин з Японією передати острови Хабомай та Шикотан Японії. Натомість і дотепер Російська Федерація як правонаступник СРСР не виконала своїх зобов'язань. Проект звернення спрямовано на недопущення толерування пов'язаних з окупацією питань та привернення уваги на міжнародному рівні до необхідності підтримки суверенних територій Японії та прискорення фактичної реалізації домовленостей 1956 року.
Тому проектом звернення пропонується визначити, що Верховна Рада України заявляє про підтримку позицій Японії щодо її Північних територій. Визнає, що зазначені території продовжують перебувати під окупацією Російської Федерації. Закликає міжнародне співтовариство продовжити вживати всіх можливих заходів для договірно-правового оформлення статусу Північних територій Японії. Звертається до міжнародних організацій та національних парламентів іноземних держав світу про послідовну підтримку та відповідні дії щодо врегулювання статусу Північних територій Японії.
Шановні колеги, з огляду на це прошу підтримати та проголосувати таке звернення. Слава Україні і слава Японії!
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
До співдоповіді запрошується Богдан Васильович Яременко від Комітету закордонних справ, будь ласка.
10:49:17
ЯРЕМЕНКО Б.В.
Богдан Яременко, 215 виборчий округ, фракція політичної партії "Слуга народу". Шановні колеги, на своєму засіданні 6 жовтня 2022 року Комітет з питань зовнішньої політики ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу і в цілому проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо Північних територій Японії з урахуванням техніко-юридичних правок.
Шановні колеги, ми продовжуємо робити історію. Це черговий шлях чи черговий крок в напрямку стати кращими, стати сильнішими, зрозуміти краще свою долю, свою місію. Ми повинні пам'ятати не лише про свої проблеми, але і про те, що наші проблеми не вирішуються без того, щоб не були вирішені проблеми наших друзів, союзників і партнерів. Японія – партнерська дружня держава, яка впродовж 77 років після закінчення Другої світової війни намагається винятково юридичними методами добитися справедливості.
Колеги, ця постанова є історичною і в тому плані, як український міжнародник я пишаюсь, що я її представляю. Це перша міжнародна ініціатива українського парламенту. Я вас закликаю проголосувати за це, підтримати її, це зробить сильнішим і законодавчий орган України.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Богдане Васильовичу.
Шановні колеги, ми домовлялися, що по цьому питанню кожна фракція отримає по 2 хвилини виступу. Тому я прошу записатися представників фракцій і груп для обговорення.
Павло Андрійович Бакунець, депутатська група "Довіра", будь ласка.
10:51:20
БАКУНЕЦЬ П.А.
Дуже дякую. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Історія кремлівської імперії – це історія постійної агресії щодо цих народів, які проживають суміжно з цими московськими землями. І, якщо вдатися в історичний екскурс, то ці амбіції кремлівських керівників впродовж останніх кількох століть абсолютно не змінюються, ба навіть більше, вони, можливо, навіть зростають.
Коли весь цивілізований світ, кожна нормальна держава дбає за те, аби мешканцям, громадянам цієї держави було комфортно проживати, було зручно проживати в своїй державі, щоб життя громадян тієї чи іншої нормальної держави ставало кращим, то московське керівництво протягом останніх кількох століть лише має амбіції для того, аби захоплювати сусідні землі, для того, аби знищувати ці народи, які є сусідами їхньої держави. Це Молдова, наприклад, це Грузія, це Крим, Донбас, а тепер ще й широкомасштабна війна на території нашої країни. Можна перераховувати і перераховувати ці недолугі амбіції кремлівської влади.
Однак, цивілізованому світу слід об'єднатися. І ми сьогодні закликаємо, наприклад, об'єднатися щодо Японії. Адже Північні території є віковічними землями Японії, і вони є окуповані кремлівською імперією. Тому ми закликаємо весь цивілізований світ об'єднатися, вжити всіх можливих заходів для оформлення статусу Північних території як земель Японії.
Дякую, прошу всіх підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Синютці Олегу Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
10:53:27
СИНЮТКА О.М.
Прошу передати слово Володимиру В'ятровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович В'ятрович, будь ласка.
10:53:40
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Вчора Верховна Рада одностайно, конституційною більшістю прийняла дуже важливу заяву про самовизначення поневолених Росією народів. Це надзвичайно важливо, бо це передумова нашої перемоги у цій війні і це перемога стійкої повоєнної архітектури безпеки. Росія з імперії має бути переформатована в національну демократичну державу, а поневолені нею народи мають отримати свободу.
Звернення, яке ми розглядаємо сьогодні, стосується не менш важливої проблеми і не менш важливої передумови для стійкого і справедливого миру. Має бути цілком, без жодних торгів і компромісів відновлена територіальна цілісність всіх держав, які свого часу окупувала Росія. Безкарна окупація Радянським Союзом, а відтак Російською Федерацією Північних територій Японії, депортація з окупованих островів всіх японців, нездатність світової спільноти відновити територіальну цілісність Японії переконали Кремль у вседозволеності. І слідом за Японією Росія окупувала значну частину територій Молдови, Грузії, тепер України.
Всі загарбані Росією території мають бути деокуповані. Має бути відновлена територіальна цілісність України до останнього метра. Так само має бути відновлена територіальна цілісність Молдови, Грузії, Японії. Росія і всі інші потенційні майбутні агресори мають затямити, що кордони суверенних держав є непорушними, а терміну давності для окупації і анексії не існує. Маємо пам'ятати, що Росія – це наш Карфаген. Слава України!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Павленку Юрію Олексійовичу, депутатська група "Платформа за життя і мир".
10:55:24
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановні колеги, шановний пане Голово, ми підтримуємо дане Звернення Верховної Ради до міжнародних інституцій і вважаємо, що тут справедливість має бути відновлена.
Коли ще в 2014 році почалася війна Росії проти України, Японія була єдиною азіатською країною, яка запровадила санкції проти Росії. У відповідь на масштабне вторгнення Росії в 2022 році Японія теж підтримала, запровадивши санкції. Крім того, Японія сьогодні нас підтримує і гуманітарною, і фінансовою, і військовою допомогою. Така антиросійська позиція стосується якраз того, що Японія, як і багато інших країн, переживають анексію своїх територій і окупацію своїх територій Росією. Японія офіційно заявила, що ці території були незаконно окуповані Росією, в свою чергу Росія відмовилася продовжувати тривалі переговори з цього питання.
Саме тому сьогодні Японія бореться за свою свободу і відновлення своєї територіальної цілісності. Сьогодні Україна бореться за свою свободу і відновлення територіальної цілісності. І я переконаний, що спільно, разом з іншими країнами, які сьогодні потерпають від безчинства московської імперії, ми переможемо, відновимо справедливість, Україна стане єдиною і Японія відновить свою територіальну цілісність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я так розумію, від "Слуги народу" Федір Володимирович Веніславський, так? Будь ласка.
10:57:09
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Шановні колеги, шановні громадяни України! Сьогоднішнє звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти є одним з яскравих проявів послідовної позиції України щодо недоторканності державних територій на будь-яких територіях сучасної Російської Федерації, які є тимчасово окупованими. Окрім північних островів Японії, які окупувала радянська влада, "гідним" (в лапках) нащадком якої є російська влада, має бути повернено під юрисдикцію Японії. Це територіальна цілісність наших партнерів в Азійському регіоні.
Російська Федерація на сьогоднішній день продовжує жити у системі координат, яка була сформована в Середньовіччі, коли існувала колоніальна загарбницька позиція різних держав світу. Сьогоднішня позиція Російської Федерації, в тому числі щодо Північних територій Японії, є грубим і цинічним порушенням норм міжнародного права. Тому що та спільна декларація між Радянським Союзом і Японією, яка була укладена ще в 1956 році, відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів є одним із видів міжнародного договору. Більше того, в грудні 1956 року було здійснено обмін ратифікаційними грамотами. Але для всього цивілізованого світу абсолютно не дивною є поведінка Російської Федерації, яка цинічно, грубо, системно нехтує нормами міжнародного права.
Тому ми повинні всіма можливими зусиллями домагатися повернення Росії до тих кордонів, які існували колись, коли Київська Русь заснувала Московію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Іван Іванович Крулько, фракція "Батьківщина".
10:59:15
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Історія створення Російської імперії – це історія страждань поневолених народів, це історія руйнувань, а не створення чогось нового, це історія ГУЛАГів, концентраційних таборів, голодоморів, репресій, знищення мільйонів людей. На цьому базисі створена Російська імперія.
Верховна Рада України вчорашнім рішенням стосовно права поневолених народів на самовизначення і сьогоднішнім рішенням про підтримку позиції Японії стосовно їхніх Північних територій, так званих Курильських островів – це ознака відновлення справедливості. І наша національно-визвольна війна, яка триває, а ця агресія Росії – це є продовження національно-визвольної війни України за свою державу, за своє право мати свою власну країну і називатися вільним народом, – це є свідчення того, що Російська Федерація мусить перестати бути імперією, яка створюється виключно на крові, стражданнях, смертях, голодоморах і репресіях.
Фракція "Батьківщина" буде підтримувати в повному складі рішення, яке сьогодні представлено на розгляд парламенту. І ми вважаємо, що наша перемога у війні над Росією, яка обов'язково буде, відкриє можливості для того, щоб реалізувати право і поневолених народів на своє самовизначення, і право тих країн, території яких є окуповані російським кремлівським режимом, повернути законно свої території до своєї землі.
І я хотів би також вам сказати: подивіться на Японію, сама сучасна країна, країна "Великої сімки", і Курильські острови окуповані Росією, де Росія спромоглася три дерев'яні будки збудувати. Ось вам…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Дмитруку Артему Геннадійовичу, депутатська група "Відродження України".
11:01:29
ДМИТРУК А.Г.
Шановні колеги, шановний пане Голово! Протягом багатьох століть наш північно-східний сусід проводить імперіалістичну політику загарбання чужих земель. Україна найбільше постраждала від цієї політики, і ми прямо зараз відбиваємо наші землі.
Радянський Союз, правонаступницею якого є Росія, окупував японські Північні території наприкінці Другої світової війни, скориставшись слабкістю Японії. Нинішня Російська Федерація – насправді імперія – навіть не думає повертати вказані острови мирній Японії, яка постійно піднімає це питання.
На думку росіян, це исконно русские земли. Ми з вами знаємо, що це не так. Схоже, що саме нам, українцям, випало стати руйнівниками цієї імперії. Дуже ймовірно, що після нашої перемоги Росія посиплеться, як картковий будинок. Ми маємо усвідомлювати це і діяти відповідно до нашої великої місії. Тому у нашій боротьбі проти імперії ми об'єктивно є ще й адвокатами, і захисниками інших народів, які постраждали від дій Росії.
Приймаючи дане звернення, ми закликаємо міжнародну спільноту проявити активну позицію щодо окупованих Росією японських територій та розпочати юридичну процедуру їхнього звільнення, адже у боротьбі проти Росії ми маємо бути єдині, так ми зможемо здолати цього монстра. Закликаю колег голосувати за цю постанову.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається Юрчишину Ярославу Романовичу, фракція "Голос".
11:03:11
ЮРЧИШИН Я.Р.
Шановні колеги, це дуже показово, що ми з вами приймаємо настільки важливу постанову після кількох ще важливих підготовчих рішень. Перше – це звернення України до міжнародної спільноти про право народів Росії, язик не повертається їх називати малими, на самовизначення, що заклало основу нашої подальшої геополітичної активності. А друге – про звернення до Президента про визнання Героєм України, хоча героєм він вже є давно, останнього сотенного УПА пана Симчича.
Чому? Власне, Українська повстанська армія, Організація українських націоналістів свого часу оголосила гасло: "Свобода народам, свобода людині!". І насправді наша історична місія як демократичного фронтиру західного світу – довести до розпаду тюрму народів, останню тюрму народів, яка є на європейському континенті – це Росію. Тому це перший і дуже важливий крок.
Я надзвичайно вдячний профільному комітету, який задає темп в цьому напрямку. Дуже би хотілося більше активності і Міністерства закордонних справ в цьому напрямку, але роботи надзвичайно багато. Я як син військового народився на окупованій Росією Карелії, бо українці не могли служити в Україні, їх відсилали служити на окуповані Росією території. Я маю дуже багато друзів в окупованій Ічкерії, Чечні, багато друзів живуть у Дагестані і зараз воюють за незалежність України. Роботи багато, голосуємо всі "за" і активно працюємо над тим, щоб показати, скільки народів окупувала Росія, яка скоро буде зруйнована.
Дякую. Голосуємо "за".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Тарас Іванович Батенко, депутатська група "Партія "За майбутнє".
11:05:21
БАТЕНКО Т.І.
Колеги, сьогодні важливий день, Путін любить символізм, ми приймаємо символічне історичне рішення – постанову, нагадуючи, що головна проблема Росії – це те, що вона не здатна змінювати президентів шляхом виборів. За 30 років в Україні змінилося шість президентів, за той самий період в Росії змінилося два. У цьому їхня глобальна проблема, чим довше у цьому кріслі, тим більше виростає в ньому монстр. Обнуління президентських виборів в Росії в 20-му році було прямим і кінцевим шляхом до встановлення там диктатури.
Путін, очевидно, любить життя, життя і владу, які для нього стали єдиним цілим, любить більше ніж життя російського пенсіонера, освітянина, робітника, мобілізованого студента чи навіть власного оточення, чи навіть власної дружини, бо ж він одружений на Росії. Бути одруженим на Росії – як глибоко тут, очевидно, грані перегукуються із гітлерівським неонацизмом. Найбрехливіша людина в світі, з якою світ, очевидно, сподіваємося, більше не захоче мати жодної справи.
Тому ми приймаємо історичну постанову. З початку 50-х років США і інші країни світу не визнавали і підтримали територіальні претензії Японії до Росії щодо чотирьох островів Курил. Росія і Японія досі, досі не підписали мирного договору за підсумками Другої світової війни і не підпишуть, коли це питання не буде розв'язано. Тому тут, у нашому випадку, повинна працювати симетрія, яка полягає в тому, що Курили – це Японія, так само як і Крим – це Україна. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання, я прошу зайняти місця і переходимо до прийняття рішення.
Шановні друзі, будь ласка, ми зараз будемо голосувати ще одне історичне рішення у Верховній Раді України. Тому прошу долучитися до волевиявлення щодо цього питання.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо Північних територій Японії (реєстраційний номер документа 8108).
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:08:16
За-287
Рішення прийнято. Вітаю, колеги!
Шановні колеги, далі у нас 8094 – це теж проект постанови. Ми домовлялися без обговорення, але надамо слово автору, щоб зрозуміти, про що. І тоді голосуємо.
Будь ласка, я запрошую автора постанови Качуру Олександра Анатолійовича. Після його виступу ми зразу голосуємо.
11:08:43
КАЧУРА О.А.
Олександр Качура, фракція "Слуга народу". Шановні українці, нам 75 років підряд говорили мантру "ніколи знову". І це ніколи відбулося знову в 2014 році, а потім в 2022 у вигляді збройної агресії проти України. Російські солдати прийшли вбивати, грабувати, катувати, знищувати українців. Але це вже наслідок. Першопричиною був злочинний наказ Путіна по вчиненню акту агресії і геноциду українського народу.
На жаль, діючі правові механізми міжнародні не дають можливості притягнути Путіна та його поплічників швидко до відповідальності. Банально в Росії не працюють норми міжнародного права. Тому ми звертаємося до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї ОБСЄ і НАТО, парламентів світу та всього вільного світу для того, щоб вони прийняли рішення та долучилися до ініціативи, яку озвучив Президент Зеленський, по створенню міжнародного трибуналу для Путіна.
Це питання не тільки України – це питання всього світу, тому що таких Путіних може бути далі ще багато. І якщо ми хочемо, щоб більше цього не повторилося, ми повинні поставити цю крапку раз і назавжди. Тільки тоді ми зможемо сказати: ніколи знову.
С днем рождения, Володя!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Тому давайте перейдемо до рішень по цьому питанню – 8094. Спочатку давайте все-таки включимо його до порядку денного сесії. Я ставлю пропозицію включити цей проект постанови до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів проголосувати.
11:10:52
За-278
Рішення прийнято.
Тепер я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, парламентів та урядів її держав-членів, Європейського Союзу, Ради Європи стосовно створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України (реєстраційний номер проекту постанови 8094). Прошу народних депутатів голосувати.
11:11:32
За-283
Рішення прийнято. Вітаю, колеги.
Шановні колеги, наступне питання, ми теж домовилися без обговорень, ніхто не буде ставити поправки, це друге читання, законопроект 6482. Це проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (реєстраційний номер проекту 6482). Прошу народних депутатів, голосувати.
11:12:16
За-297
Рішення прийнято.
Дякую, колеги. Закон прийнятий в цілому.
Шановні колеги, переходимо до питання проекту Постанови про призначення Пишного А.Г. на посаду Голови Національного банку України (8107).
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду за поданням Президента України Голови Національного банку України. Президентом України внесено до Верховної Ради України подання про призначення Пишного Андрія Григоровича на посаду Голови Національного банку України. Відповідні матеріали вам надані.
Шановні колеги, пропонується такий порядок денний. Така процедура, перепрошую. Виступ Представника Президента України у Верховній Раді – до 3 хвилин; виступ кандидат на посаду Голови Національного банку – до 5 хвилин; запитання народних депутатів – до 15 хвилин, тобто одна хвилина на запитання і 2 хвилини на відповідь. Співдоповідь від комітету – 3 хвилини; виступи від депутатських фракцій і груп – до 16 хвилин, по 2 хвилини на виступ; прийняття рішення. Всього – до 50 хвилин. Погоджувальна рада погодила такий порядок розгляду питання.
Тому переходимо до розгляду питання в цілому.
До слова запрошується народний депутат України, Представник Президента України у Верховній Раді України Федір Володимирович Веніславський. Будь ласка, Федір Володимирович.
Зараз, одну секундочку, технічно ще налаштовують апаратуру. Я попрошу одну секундочку.
Так, технічно все налаштували. Тепер я запрошую Федора Володимировича Веніславського – Представника Президента України у Верховній Раді України.
11:14:31
ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, вчора Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про звільнення з посади Голови Національного банку пана Шевченка".
Президент України відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України вніс пропозицію про призначення Верховною Радою України на вакантну посаду нового потенційного очільника Національного банку України пана Андрія Пишного. Пан Андрій Пишний відповідає тим критеріям, які Закон про Національний банк (стаття 18) висуває до кандидатів на посаду Голови Національного банку.
Тому від імені Президента прошу підтримати цю кандидатуру і проголосувати за затвердження пана Пишного на посаду Голови Національного банку України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Володимирович.
Шановні колеги, до слова запрошується кандидат на посаду Голови Національного банку України Андрій Григорович Пишний. Будь ласка.
Шановні колеги, давайте, будь ласка, пропустимо кандидата. І взагалі, знаєте, мені дуже багато пишуть у фейсбуці, в інших соціальних мережах, що все-таки депутати повинні знаходитись на своїх місцях, так, як це в усіх європейських парламентах. (Шум у залі) Я ж не до вас звертаюсь, оберніться, подивіться далі.
Будь ласка, Андрій Григорович, будь ласка.
11:16:13
ПИШНИЙ А.Г.
Доброго дня. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я хотів би розпочати свій виступ зі слів подяки. Насамперед я хочу подякувати Президентові України за цю високу і дуже відповідальну номінацію. Також я хотів би подякувати Збройним Силам України за можливість сьогодні виступати у стінах українського парламенту, в українській столиці, перед українськими депутатами.
Викликів, які стоять перед нашою державою у зв'язку із війною, сьогодні безліч, вони безпрецедентні. Власне, увесь контекст діяльності і Верховної Ради, і Президента, і Кабінету Міністрів, власне, Національного банку й уряду визначається сьогодні в першу чергу війною і визначається сьогодні її наслідками. Але вже вісім місяців українська банківська система не просто протистоїть повномасштабній агресії, вона працює. Вона працює безперебійно і вона працює безперервно. І я так само хотів би віддати належне команді Національного банку за адекватні і своєчасно вжиті антикризові заходи. Я хотів би віддати належне командам комерційних банків, які забезпечили роботу своїх установ саме там, де це можливо, і забезпечили належне банківське обслуговування.
Я буду працювати над збереженням цього успіху. Я буду працювати над тим, щоб українська банківська система поступово поверталася до нормальних умов функціонування, там, де це можливо і так швидко, як це можливо.
З точки зору пріоритетів. Перед виступом, я дякую вам, отримав запитання від фракцій і в своєму виступі спробую розкрити деякі з аспектів.
Умовно, пріоритети можна розділити на дві складові: міжнародний рівень і національний рівень.
Міжнародний рівень у моєму розумінні сьогодні є основним пріоритетом для команди Національного банку і його голови. Збереження макрофінансової стабільності та ефективна співпраця з міжнародними партнерами є одним із пріоритетів функціонування усієї країни в умовах війни і, що головне, та її відбудови після нашої перемоги.
Ми високо цінуємо і віддаємо належне нашим партнерам ЄС, G7 та, власне, всьому демократичному світу у підтримці в нашій боротьбі з російським агресором. Допомога партнерів є критично важливою, адже бюджетний дефіцит і бюджетні потреби щомісяця – понад 5 мільярдів гривень.
В цьому контексті співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, в першу чергу з Міжнародним валютним фондом, видається основним базовим пріоритетом. Наші потреби у фінансуванні на наступний рік складають щонайменше 38 мільярдів. З того, що я знаю і розумію, ці гроші готові надати. Але для цього Україна повинна ефективно відпрацювати взаємодію і перемовний процес з Міжнародним валютним фондом. Це зелене світло, яке відкриє Україні доступ до необхідних ресурсів, які так потрібні нам на наступний рік. Для мене як для Голови Національного банку, у разі ухвалення вами відповідного рішення, це буде одним із основних пріоритетів.
Національний рівень. Важливим завданням є розбудова і захист стійкості системи банківської і мінімізація тих ризиків, які принесла із собою війна. Сьогодні...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Все, час завершився.
Шановні народні депутати, відповідно до нашого порядку, який ми з вами затвердили, прошу записатися на запитання до кандидата. Будь ласка, записуємося на запитання до кандидата.
Слово надається Миколі Івановичу Кучеру, депутатська група "Довіра".
11:21:56
КУЧЕР М.І.
Передаю слово Білозір.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Білозір.
11:21:59
БІЛОЗІР Л.М.
Шановний Андрій Григорович, одне з головних питань, яке турбує сьогодні людей, - це, звісно, інфляція. За оцінками Національного банку, вона і надалі пришвидшується, і зростання в цьогорічному вимірі планується 24 відсотки. Звичайно, причини в цьому НБУ називає і підвищення курсу долара, і обмеження постачання нових товарів, і логістичні витрати бізнесу, які значно зросли. Всі ці фактори через війну, ну, навряд чи зможуть зникнути найближчим часом, тож питання до вас: як ви бачите для себе виконання завдання щодо боротьби з інфляцією?
11:22:57
ПИШНИЙ А.Г.
Дякую за запитання.
Це і є базове завдання центрального банку – забезпечення ефективної макроекономічної політики, яка в своїй основі і своїм завданням буде мати забезпечення макроекономічної стабільності.
На сьогоднішній день завдяки тим заходам, які було вжито, інфляцію вдалося взяти під контроль. Вдалося на сьогоднішній день стабілізувати ситуацію практично по усім основним параметрам монетарної політики. І я вважаю, що ці ефективні заходи станом на тепер з огляду на короткострокові і середньострокові прогнози повинні бути збережені.
Я є прихильником і адептом інституційно сильного і незалежного Національного банку. Це і буде запорукою дотримання балансу між макроекономічною стабільністю і необхідністю підтримки економічної активності. Але я розумію, наскільки важливо забезпечити точне калібрування усіх рішень, які сьогодні будуть ухвалюватися фінансовою владою, аби забезпечити необхідну підтримку економіки, підприємництва і взаємодії з урядом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Далі, Білозір, ви ще будете одне питання задавати? Далі, добре.
Будь ласка, народна депутатка Плачкова, "Відновлення України".
11:24:49
ПЛАЧКОВА Т.М.
Доброго дня, шановні колеги, шановний пане кандидате. У мене до вас є запитання, яке сьогодні турбує насправді багатьох українців. Як ви особисто як кандидат на посаду Голови Нацбанку прогнозуєте валютний курс гривні хоча б на наступний рік? Це перше запитання.
І друге. Яким чином ви плануєте впливати на валютний курс гривні? Ми знаємо, що останніми тижнями Нацбанк насправді змушений був збільшити валютні інтервенції в рази, щоб хоч якось стримувати ситуацію. За вашим керівництвом нас чекає такий самий курс або, можливо, якісь більші адміністративні тиски, адміністративні обмеження?
Дякую.
11:25:35
ПИШНИЙ А.Г.
Дякую за запитання.
Рішення, які були ухвалені Національним банком щодо корегування курсової політики, по-перше, щодо встановлення фіксованого курсу, я оцінюю як достатньо ефективним антикризовим заходом. За рахунок цього вдалося стабілізувати ситуацію.
На сьогоднішній день в стінах Національного банку функціонують достатньо ефективні механізми аналізу, контролю і відповідного реагування на курсову політику, в тому числі на ті обмеження, які визначаються. З тією публічною інформацією, яка мені доступна, я можу оцінити ухвалені рішення як цілком адекватні. Однак я розумію, наскільки важливо, щоб Національний банк чітко відслідковував зміну тенденцій і формував і очікування, і якісне прогнозування ситуації.
Я вважаю, що прийшов час, і це питання буду обговорювати у разі ухвалення вами відповідного рішення з колективом Національного банку, щодо такого високоточного калібрування тих рішень, які ухвалюватимуться Центральним банком України. Курс буде відповідний до стану наших макроекономічних показників. Наразі він такий, який дозволяє нам забезпечити на необхідному рівні золотовалютні резерви і утримувати в прогнозованих параметрах макроекономічну ситуацію. Пошук балансу – це одне із завдань, яке буде стояти перед керівництвом Національного банку і його правлінням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Синютка Олег Михайлович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".
11:27:43
СИНЮТКА О.М.
Прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.
11:27:49
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановний пане Андрію, я звертаюсь до вас і вчора говорила вам, мене дуже, і майже всіх, дуже бентежить питання щодо можливості запозичень. І я вважаю, що ми не в повній мірі робимо все необхідне, щоб наші внутрішні запозичення все ж таки мали достойний рівень. Я читала, що 2 чи 3 серпня Рада Національного банку видала такі рекомендації, які стосуються ОВДП – це запровадити індексовані ОВДП, придбання і погашення яких здійснюється в гривнях, але в прив'язці до долара, говорили про розглянути можливість відмінити назву військових ОВДП для того, щоб вони могли придбаватися іноземними банками, і встановити максимальний обсяг емісії цінних паперів, про що ми вчора з вами говорили. Чи ви підтримуєте такі рекомендації і чи ви будете продовжувати роботу з Мінфіном, щоб…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте відповідь.
11:28:59
ПИШНИЙ А.Г.
Дякую за запитання.
Я глибоко переконаний, що питання внутрішньої боргової політики – це повинно стати предметом вже найближчим часом дуже такої відвертої дискусії за участю Міністерства фінансів, Національного банку, в тому числі і наших міжнародних партнерів, я вважаю, МВФ.
Дизайн внутрішньої боргової політики – це один із елементів, за допомогою якого Національний банк може ефективно здійснювати свою монетарну політику. З відомої мені інформації, яку за результатами монетарного комітету публікує Національний банк, вони вбачають очевидну проблему у недостатній дієвості так званої монетарної трансмісії, а саме вона лежить в основі взаємин між урядом і Національним банком.
Наскільки я розумію, в Національному банку станом на тепер, виходячи із тих рекомендацій, які дав монетарний комітет, розроблені певні внутрішні нормативні регуляторні акти, які можуть створити вторинний ринок облігацій державної внутрішньої позики з портфелю Національного банку. Буду розбиратись, сядемо з правлінням поговоримо з персоналом, подивимося аналітику, подискутуємо і обов'язково організуємо дуже предмету і, я дуже сподіваюся, конструктивну роботу з урядом і Міністерством фінансів. Це питання на часі, нам необхідні ефективні механізми...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя і мир".
11:31:11
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний пане Голово.
Шановний доповідачу, в мене будуть дещо конкретні запитання. І ви давали досить такі обширні відповіді, але я хотів би почути від вас відповіді саме в цифрах на запитання щодо інструментів монетарної політики. І, зокрема, я хотів би почути, якою планується, наприклад, облікова ставка, тому що 25 відсотків, ми знаємо, що вона прив'язується поставками на кредити, це серйозні показники. Тому якою вона буде в наступному році і в короткостроковій перспективі?
Далі, нас цікавить обмінний курс національної грошової одиниці, тому що бюджет на наступний рік зверстаний з показником 50 гривень за долар. Яким він буде і який ви плануєте?
Далі, чи плануєте ви використовувати інструмент інфляційного таргетування, точніше, запроваджувати режим щодо подолання інфляції? Це перше.
І друге. Можливо, у вас буде політика плаваючого курсу, як ви будете працювати і який ви плануєте показник інфляції?
Дякую.
11:32:10
ПИШНИЙ А.Г.
Дякую за запитання.
Я думаю, що Національному банку слід використовувати всі наявні і доступні для нього інструменти впливу на монетарну, курсову, цінову ситуацію. Національний банк станом на сьогодні досить активно використовує практично весь арсенал.
Я не готовий сьогодні прогнозувати курс. Ви будете розглядати наступним питанням державний бюджет. Можу сказати, що в державному бюджеті я вітаю заяву Міністерства фінансів про необхідність відмови від емісійних джерел фінансування дефіциту державного бюджету в 23-му році. Але одночасно це означає необхідність активізації нашого перемовного процесу з нашими міжнародними партнерами, і не просто активізація, а досягнення бажаного для нас результату. Але само по собі заява правильна. Я її можу тільки привітати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народна депутатка Шпак Любов Олександрівна, фракція політичної партії "Слуга народу".
11:33:39
ШПАК Л.О.
У мене питання до вас щодо монетарної політики. Все ж таки курс зафіксований 42,2. Як ми будемо втримувати його на такому рівні, адже це зафіксовано бюджетом на 2023 рік? І відповідно які інструменти монетарної політики ви будете застосовувати?
Також питання щодо Мегабанку. Відповідно є кинуті вкладники Мегабанку, а це великі підприємства на сьогодні, які заблоковані в роботі у Харкові. Чому ніхто не покараний? І як ви будете діяти в такій ситуації в майбутньому?
Дякую.
11:34:26
ПИШНИЙ А.Г.
З відомої мені з публічних джерел інформації, я вважаю, що курс, який визначений Національним банком і зафіксований сьогодні, цілком відображає реальну ситуацію. Ті коливання, які ми бачимо на готівковому ринку, я переконаний, ви можете це спостерігати також, мають в першу чергу психологічний елемент. Люди реагують, починаючи від мобілізації в так званій Росії, закінчуючи питаннями, пов'язаними з можливою активізацією бойових дій. Але загалом на сьогоднішній день зафіксований курс відповідає поточним макроекономічним реаліям. Ще раз можу наголосити, ми будемо дуже уважно слідкувати за ситуацією і ми будемо використовувати всі наявні механізми і інструменти, аби своєчасно і адекватно реагувати на зміну ситуації.
До прикладу, я думаю, парламентові буде цікаво дізнатися про те, що постанова Національного банку, якою було встановлено відповідні валютні обмеження, протягом терміну своєї дії змінювалася понад 30 разів. Це означає, що, в принципі, відбувається чітке відстежування всіх елементів, які впливають на курсову і цінову стабільність, і відповідна реакція. Звісно, не всі вони всім подобаються. Але з огляду на результат, в якому ми сьогодні після восьми місяців активної повномасштабної війни знаходимось, я вважаю, все ж таки антикризове управління дає результат.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я думаю, завершальне питання. Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович.
11:36:28
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний Руслан Олексійович.
Шановний доповідачу, в продовження свого попереднього запитання я хотів би продовжити ряд параметрів, які цікавлять нас, і прогнозних параметрів, наприклад, золотовалютні резерви. Вчора Національний банк опублікував дані щодо того, що обсяг золотовалютних резервів зменшився до 23,9 мільярда доларів. Ми знаємо з вами, що важливість цього показника полягає в тому, що Національний банк України має можливість з інтервенціями на валютному ринку стабілізовувати офіційний курс національної валюти. В продовження того, щодо якого буде валютний курс, нас цікавить також і обсяг золотовалютних резервів, тому що це надзвичайно важлива тема з урахуванням того, що я озвучив. Це перше питання.
Друге питання. Ви десь частково вже торкнулись його у відповідях на запитання моїх колег, це, що стосується запозичень. Ви знаєте, що в наступному році 1,6, майже 1,7 трильйона гривень запозичення. Це на 32 відсотки більше ніж всі доходи бюджету. Яким чином Нацбанк буде працювати в цьому руслі?
Дякую.
11:37:35
ПИШНИЙ А.Г.
З відомої мені оперативної інформації, в тому числі публічної, стан золотовалютних резервів станом на сьогодні понад – 24 мільярди доларів. Вони покращилися, навіть порівнюючи з початком вересня. Це пов'язано із тим, що Україна отримала частину того фінансування, яке надійшло від Європейського Союзу і наших міжнародних партнерів. Станом на зараз золотовалютних резервів, в принципі, достатньо, аби ефективно проводити курсову політику. І я маю намір підтримувати і всіляко забезпечувати поглиблений аналіз і своєчасне реагування на будь-які зміни.
Ми повинні розуміти, що золотовалютні резерви – це базова, необхідна величина, умова, для того, щоб Україна мала можливість забезпечити макроекономічну стабільність, ефективне регулювання інфляційних процесів і, що головне, дійшла до нашої перемоги максимально готовою для швидкого економічного відновлення. І це важливий елемент. Адже Національний банк, окрім макроекономічної стабільності, повинен обов'язково приймати участь в стимулюванні економічної активності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Ми завершили обговорення цього питання. Я дякую кандидату.
Я запрошую до слова для співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Олександровича Гетманцева.
11:39:25
ГЕТМАНЦЕВ Д.О.
Шановні колеги, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув вчора на своєму засіданні проект Постанови про призначення пана Пишного на посаду Голови Національного банку України і рекомендував Верховній Раді схвалити цей проект постанови. Власне, крім того, що кандидат відповідає формальним ознакам, ми поспілкувавшись з ним на комітеті, обговоривши з ним всі фактично питання актуальні порядку денного фінансової системи, ми з'ясували, що в нього є своє вірне бачення і своє розуміння того, що треба робити.
Разом з тим хочу підкреслити, що перед новим, якщо ми його підтримаємо, керівником Національного банку стоїть досить важливе і складне завдання. Бо насправді протягом війни команда Національного банку, яка очолювалася попереднім головою, проявила себе блискуче. Національному банку вдалося забезпечити стабільність банківської системи, Національному банку вдалося забезпечити прибутковість банківської системи, помірну інфляцію навіть у порівнянні з нашими сусідами, які не перебувають у стані війни, контрольований курс гривні. Кредити та депозити протягом військового часу зросли. Банківська система є сьогодні надліквідною, її ліквідність перевищує мирні часи, золотовалютний резерв зростає. І все це попри війну, війну, яка є найбільшим за кривавістю, за своїми наслідками, за своїми втратами руйнівними, конфліктом військовим в Європі з 1945 року, війну, яка знищила на сьогодні третину нашої економіки, вбиває тисячі людей і несе величезні загрози як для фінансової системи, її стабільності, так і для економіки в цілому.
Перед новим Головою Національного банку стоять завдання збереження макрофінансової стабільності і збереження тих здобутків першої половини 2022 року, які забезпечив Нацбанк. Завершити реформу небанківської фінансової системи та найголовніше – адаптувати банківську систему до нових реалій, до нових військових і поствійськових реалій. Колектив Національного банку є дуже професійним. Вони знають, що вони роблять, і вони на своїх місцях. Я переконаний в тому, що вони допоможуть новому голові, і він разом з ними впорається з цими завданнями.
Прошу підтримати проект постанови. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.
Шановні колеги, як ми і домовлялися, прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп, по 2 хвилини на виступ. Прошу записатись.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Задорожній, "Слуга народу". Микола.
11:43:06
ЗАДОРОЖНІЙ М.М.
Прошу передати слово Смаглюк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Смаглюк, Василевська-Смаглюк.
11:43:14
ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.
Дякую. Вже весь цивілізований світ усвідомив, що монетарна політика повинна бути звільнена від тиску поточного порядку денного політиків і делегована незалежним Центральним банком. Останні вісім років Україна послідовно працювала над тим, аби зробити НБУ справді інституційно незалежним, щоб більше не дозволити забезпечувати короткостроковий економічний підйом ціною довгострокових інфляційних ризиків і монетизацію боргів уряду, убезпечити банківський нагляд від втручання владних кабінетів. І ці рішення працюють.
Попри архіскладну ситуацію інфляційні процеси в країні контрольовані. Об'єктивно зумовлене послаблення гривні стримується виважено. Наше головне завдання – не змінювати цю внутрішню політику і залишатися не лише ідейно, але і практично прихильниками самостійності Нацбанку. І тому для виконання завдань із забезпечення цінової і фінансової стабільності керівник НБУ повинен бути вільним від політичного тиску. Саме цього ми прагнемо, і сподіваюся, пан Пишний забезпечить слідування цим ідеалам.
11:44:33
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Цабаль, "Голос".
11:44:37
ЦАБАЛЬ В.В.
Шановні колеги, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, перед нами як країною стоять дуже великі виклики. І один з ключових викликів в економічній і фінансовій сфері – це виклик, який стосується діяльності Національного банку.
У цей непростий час перед Національним банком стоять задачі по збереженню цінової стабільності, по втриманню курсу гривні, а також один з важливих викликів – це стабільність фінансового сектору. Оскільки всі ми розуміємо, що без стабільного фінансового сектору, а я нагадаю, що НБУ не тільки за курс відповідає і за ставку, а також є регулятором фінансового сектору, відповідно стабільність фінансового сектору буде гарантією того, що економіка працює. Тому для мене як для народного депутата і для всіх нас має бути дуже важливо, щоб людина, яка прийде на посаду Голови Національного банку, мала достатню кваліфікацію, достатньо досвіду і достатньо бажань і вмінь, щоб із цими викликами справитися.
Насправді, я і ми всі, більшість тут людей, добре знають біографію і, скажімо, кар'єру Андрія Григоровича Пишного. І ми всі розуміємо, що він має кваліфікацію банківську, він має кваліфікацію, дуже великий досвід у банківському секторі, має досвід міжнародних переговорів, що дуже важливо для МВФ і інших міжнародних фінансових організацій. І, мені здається, що ми всі – і влада, і опозиція – маємо взяти відповідальність на себе зараз і підтримати кандидатуру Андрія Григоровича Пишного для того, щоб потім…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Плачкова Тетяна Михайлівна, "Відновлення України".
Це ви далі будете, Олександр Сергійович, ви в різних групах.
11:46:55
ПЛАЧКОВА Т.М.
Дякую. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане головуючий, шановний кандидате! Передусім хочу відмітити насправді професійну роботу Національного банку разом з парламентом і урядом під час війни, який показав справжні результати. І дійсно ми сьогодні очікуємо від нового майбутнього очільника результатів як мінімум кращих.
Національний банк України – це ключова установа, від якої залежить стабільність нашої валюти, від якої залежить боротьба з інфляційними процесами та здорова робота банківської сфери і ринку фінансових послуг. Війна вимагає сьогодні нестандартних і оперативних рішень. І ми очікуємо, що значний досвід нового керівника обов'язково має слугувати саме цій місії.
Національний банк нині – це один із тих стовпів, на якому тримається бюджетна стійкість. Ми сьогодні приймаємо бюджет, тривають активні перемовини з Міжнародним валютним фондом. Тому зміна очільника Нацбанку жодним чином не має вплинути на хід цих перемовин.
Виклики, що постануть перед новим Головою Національного банку, абсолютно зрозумілі. Але я хочу нагадати, що є мільйони українських громадян, які сьогодні зацікавлені в лібералізації кредитної політики в банківській сфері, це важливо, зокрема, для бізнесу маленького, середнього, великого бізнесу, сьогодні він чекає швидких доступних грошей. Я думаю, що вам, пане кандидате, варто знайти той міцний баланс для того, щоб вирішити цю проблему.
Наша депутатська група "Відновлення України" буде підтримувати кандидата Пишного Андрія Григоровича на посаду Голови Нацбанку і маємо надію на міцну подальшу дієву комунікацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович, "Платформа за життя і мир".
11:48:51
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, Олександр Сергійович.
Шановні колеги, шановний кандидате, я хотів би звернути увагу на кілька пріоритетів, які в подальшій вашій роботі необхідно буде вам враховувати і виконати все-таки, тому що це надзвичайно важливі нагальні завдання для країни.
Перший безапеляційний пріоритет – це... монетарної політики – це досягнення і забезпечення цінової стабільності, подолання галопуючої інфляції. Тому що хто б там нам не розказував, що це нормальна практика, але коли кумулятивне інфляційне навантаження за 2 роки у нас 69,1 відсотка, майже 70 відсотків, – це неадекватні цифри. 30 відсотків в цьому, 30 в наступному році. Уявіть собі, це по відношенню з мінімальними фіксованими доходами. Боротьба з інфляцією – це беззаперечний пріоритет.
Друге. Основний інструмент монетарної політики – облікова ставка. Я чому за неї запитував, тому що з 6 до 25 відсотків підняли облікову ставку. Її необхідно знижувати з тієї точки зору хоча б, що вона буде відповідати за стимулювання і за кредитування реального сектору економіки. Ви в завершенні свого виступу дуже влучно сказали: беззаперечний пріоритет – це стимулювання економіки.
Тому наша група наполягає на тому, щоб кредитування економіки, реального сектору економіки відбувалося за довгими і дешевими грошима. Це необхідно забезпечувати, і для цього є відповідні інструменти в Національного банку.
Другий момент. Також хочу, щоб ви переглянули і інші інструменти монетарної політики, які використовуються, тому що у нас немонетарна інфляція. Використовувати ту ж саму облікову ставку і ряд інших моментів, для цього ми, навпаки, розкручуємо додаткову інфляційну спіраль.
Далі. Стабільність національного грошового курсу. У нас девальвація планується в цьому і наступному році на 86 відсотків. Гривня з 27 до 50 гривень за долар падає. Також необхідна стабільна грошова одиниця для того, щоб ми мали стабільну зовнішньоекономічну кон'юнктуру.
На завершення. Безумовно, група наша підтримає вашу кандидатуру, і ми бажаємо вам успіху в цьому, щоб насамперед стимулювати внутрішній споживчий ринок і макрофінансову стабільність в країні.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна, будь ласка.
11:51:10
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, шановний пане кандидат, пане Андрію, мені здається, що ви вже почули основні вимоги і побажання колег ваших в майбутньому, народних депутатів, в залі. І я можу з впевненістю сказати, що, незважаючи на складний ковідний період, на складний воєнний період, все-таки банківська система використовувала всі інструменти доступні для того, щоб утримувати фінансову систему країни. Але я впевнена, що зараз будуть іще тяжчі часи. Тому що тих інструментів, які використовував Національний банк досі, буде недостатньо, а деякі з них мають бути повністю відмінені.
І тут абсолютно очевидно зараз шукати ту співпрацю, про яку ми тільки що говорили, задаючи питання шановному кандидату. Тому що останні рекомендації Ради Національного банку говорять про те, що в економіці країни потрібні зміни. Зміни, бо не може лише за рахунок банківських інструментів утримуватися фінансова система країни.
Тому все ж таки я хотіла би, щоб вами почалася справжня робота з Міністерством економіки, з Міністерством фінансів і по всіх напрямках. Це стосується і системи оподаткування, тобто всіх політик, які тільки впливають на стан економіки країни.
Я, звісно, бажаю вам успіхів, але дуже би просила звернути увагу, що у вашій роботі пріоритетом має бути не тільки робота із зовнішніми кредиторами, але нам потрібно починати серйозну внутрішню роботу. Внутрішні резерви величезні, ми їх не використовували досі і досі про це ніхто не думав. Давайте зараз спільно об'єднуватися, попереду ще тяжчі часи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще від "Батьківщини" Іван Іванович Крулько. І переходимо до прийняття рішення. Я попрошу народних депутатів зайняти свої місця.
Будь ласка, Іван Іванович Крулько.
11:53:22
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, на сьогоднішньому засіданні фракції "Батьківщина" ми мали зустріч з кандидатом на посаду Голови Національного банку паном Пишним. І під час цієї дискусії ми ще раз переконалися в тому, що кандидат, який сьогодні претендує на цю високу посаду, є професіоналом своєї справи. Він дуже добре розуміє про ті виклики, які зараз стоять перед фінансовою системою країни, перед Національним банком, перед необхідністю утримання стабільності грошової одиниці.
Я сподіваюся, що в пана Пишного вийде все на цій посаді. І ми, фракція "Батьківщина", прийняли рішення підтримати його кандидатуру для обрання Головою Національного банку України. Але в той же час я хотів би сказати, що ключовим завданням для нового Голови Національного банку буде вирішення проблематики, яка сьогодні є ключовою і полягає в обліковій ставці НБУ в 25 відсотків. Навіть за нинішніх умов кризових і умов війни ця ставка є вбивчою для української економіки.
Я вам наведу тільки один приклад. Облігації внутрішньої позики, які випускає Кабінет Міністрів України, викуповуються Національним банком по обліковій ставці, тобто під 25 відсотків, таким чином емісію, яку робить Національний банк, він продає українській державі під 25 відсотків річних. Ми таких дорогих грошей не беремо в жодній міжнародній інституції чи в нашого жодного зовнішнього позичальника. Уявіть собі, які тоді мають бути кредити в комерційних банках для людей, якщо облікова ставка 25 і уряд по цій ставці по суті робить емісію коштів і видає кошти уряду.
Ми вважаємо, що це треба терміново змінювати, і я сподіваюся, що новий Голова Національного банку займеться цим питанням у невідкладному порядку, тому що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виявилося, ще от пан Іванчук хоче виступити від "Довіри", і після цього голосуємо. Будь ласка, я просто на наступне прошу, фракції, які… і групи, які хочуть, записуйтеся, там є така кнопочка.
Будь ласка, пан Іванчук.
11:55:43
ІВАНЧУК А.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги, депутатська група "Довіра" одноголосно прийняла рішення підтримати кандидатуру Андрія Пишного на посаду Голови Національного банку. Але як голова профільного банківського підкомітету хотів би звернутися до кандидата і передати таке побажання, прохання від депутатського корпусу.
Крім того, що Національний банк повинен виконувати свої інституційні зобов'язання: утримувати курс національної валюти, підсилювати макроекономічну стабільність, депутати дуже стурбовані тим, що комерційні банки на сьогоднішній день, м'яко кажучи, саботують кредитування реального сектору економіки. Тому дуже добре, що кандидат на посаду Голови Національного банку має такий колосальний, великий досвід роботи в комерційному банку. Тому, Андрій Григорович, ви повинні заставити банківську систему, я не побоюся цього слова, заставити, щоб відбувалося реальне кредитування реального сектору економіки. Це буде найкраще, що ми можемо зробити для країни в такий важкий воєнний стан і післявоєнне відновлення.
Тому я дуже прошу всіх підтримати кандидатуру Андрія Григоровича на цю посаду, ми переконані, що він не підведе. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення, прошу народних депутатів зайняти свої місця. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 8107) про призначення Пишного Андрія Григоровича на посаду Голови Національного банку України.
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
11:57:53
За-290
Рішення прийнято.
Андрій Григорович, прийміть вітання. Дякую вам.
По фракціях покажіть.
Шановні колеги, йдемо далі. Зараз ми переходимо до питання, яке, мабуть, є найважливішим в діяльності парламенту – це проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік.
Шановні колеги, я одразу звертаюся з проханням до усіх. Я прошу так спланувати сьогоднішній день, таких днів буває раз чи два в році, сьогодні ми повинні це рішення прийняти, скільки би поправок не стояло. Тому я прошу, вже скоригуйте свої плани, сьогодні ми маємо вийти з рішенням по цьому питанню. Домовились, колеги?
Шановні народні депутати, переходимо до розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстраційний номер 8000) у першому читанні, який було представлено 21 вересня 2022 року.
Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України розгляд питання проводиться за процедурою повного обговорення. Відповідно до Регламенту та пропозицій комітету пропонується наступний порядок розгляду цього питання: доповідь голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету – до 5 хвилин; відповіді голови комітету на запитання – до 6 хвилин, виступ міністра фінансів – до 5 хвилин; виступ Голови Рахункової палати – до 5 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин, тобто по 3 хвилини на виступ; виступи народних депутатів – до 6 хвилин, 3 хвилини на виступ; прийняття рішення. Всього – одна година.
Немає заперечень? Таке ми погодили на Погоджувальній раді. Тому переходимо. Переходимо до розгляду питання.
Для доповіді щодо висновків і пропозицій та результатів розгляду проекту державного бюджету запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов.
Будь ласка, Юрію Юрійовичу, до 5 хвилин.
12:00:00
АРІСТОВ Ю.Ю.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати та запрошені! Комітет з питань бюджету підготував законопроект про державний бюджет на наступний рік для розгляду в першому читанні. Маємо чітке розуміння, що бюджет спрямований на перемогу, в ньому немає місця видаткам розвитку. Війна вимагає від нас відповідальних кроків та жорстких рішень.
До законопроекту вчасно надійшли 1270 пропозицій від народних депутатів та комітетів, це вдвічі менше, ніж у минулому році, за що я вам дуже вдячний. Проте для врахування пропозицій необхідно майже 4 трильйони гривень.
Завдання бюджетного комітету – це пошук балансу між надходженнями і витратами бюджету, між потребою та можливістю. Наша робота супроводжувалася багатогодинними та палкими дискусіями у спробі знайти консенсус між бажаннями авторів пропозицій та жорсткою реальністю воюючої країни, яка має дуже обмежений ресурс. Пріоритети в цій реальності чіткі і зрозумілі, їх відображає проект бюджету наступного року: обороноздатність країни та соціальна підтримка населення, медицина, освіта, відновлення критичної інфраструктури.
Виходячи з таких пріоритетів, комітет підготував пропозиції до проекту бюджету, зокрема розширення напрямів використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, передбачені видатки на Державний фонд регіонального розвитку в сумі 2 мільярди гривень за рахунок зменшення видатків в резервний фонд. Крім того, Комітет пропонує доручити уряду до другого читання опрацювати питання щодо збільшення доходів з урахуванням стану їх виконання в цьому році та нещодавно прийнятих законів щодо оподаткування. Збільшення видатків у сфері освіти, науки, медицини, культури, спорту за поданими пропозиціями, виходячи з наявних ресурсів та обґрунтованості додаткової потреби в коштах.
Також слід розглянути можливість перегляду бюджету в разі фактичного перевищення прогнозного показника інфляції з метою підвищення прожиткового мінімуму і мінімальних зарплат. А якщо будуть збільшені надходження від акцизів на тютюн, з'явиться можливість і збільшення видатків на освітні субвенції та Державний фонд регіонального розвитку. Закликаю народних депутатів відчути саме свою відповідальність за те, як і за які кошти буде жити країна в наступному році.
Виконання значної частини бюджету залежатиме від міжнародної фінансової допомоги. Тому нам потрібно якнайшвидше прийняти цей законопроект, аби раніше розпочати перемовини з міжнародними партнерами щодо пошуку джерел фінансування.
Отже, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді прийняти підготовлений проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту про Державний бюджет на 2023 рік. Ухвалення такого рішення дасть можливість Кабінету Міністрів підготувати законопроект до другого читання з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради. Працюємо разом для перемоги і слава Україні.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили, так, Юрій Юрійович?
Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатися на запитання до доповідача. Нагадаю, на це ми відводимо до 6 хвилин: одна хвилина – запитання, 2 хвилини – на відповідь. Будь ласка, прошу записатися.
Будь ласка, народний депутат Ларін Сергій Миколайович. Депутатська група "Платформа за життя та мир".
12:03:52
ЛАРІН С.М.
Прошу передати слово колезі Колтуновичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.
12:04:00
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую. Шановний пане голово бюджетного комітету, у мене буде кілька коротких запитань. Вони стосуються пропозицій, які надала наша депутатська група до проекту Закону України про Державний бюджет на наступний рік. Зокрема, перше, це те, що стосується обмежень виплат у 10 мінімальних заробітних плат усім чиновникам, членам наглядових рад, всім держслужбовцям, в кого заробітні плати вищі цієї межі. Зважаючи на той факт, що у нас серйозний дефіцит бюджету, на сьогоднішній день він становить майже 1,3 трильйона гривень більше ніж всі доходи, чому такі поправки по оптимізації видаткової частини бюджету не враховуються, з одного боку?
З другого боку, нас цікавить, чому не враховані пропозиції щодо підтримки академії наук, зокрема Національної академії наук, та галузевих академій наук? Ми знаємо з вами, що у нас відбувається, яка там ситуація: заборгованість по виплаті заробітної платі, працюють на неповний робочий тиждень наукові працівники. Ну, і до чого це призводить, ми знаємо – до трудової еміграції наукових кадрів.
Дякую за обидві відповіді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
12:05:09
АРІСТОВ Ю.Ю.
Мікрофон, будь ласка, включіть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включений він.
АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую за запитання.
Почну з другого питання. Якщо ви могли помітити, у нас є доручення уряду розглянути можливість дофінансування всіх галузевих і основної академії. Тому тут ми з вами заодно, підтримуємо звернення до уряду.
А щодо скорочення видатків на утримання державних органів. Більшість пропозицій, які були подані, не містили джерел покриття запропонованих видатків і формально були збалансовані. І хочу звернути вашу увагу, що Кабінет Міністрів в 2022 році скорочував фінансування державних органів на 10 відсотків. Потім було ще скорочення ще на 10 відсотків вже в запропонованому бюджеті. Тому, я вважаю, що подальше скорочення таких видатків без здійснення необхідних заходів щодо реформування відповідних органів влади та оптимізації чисельності їх працівників вбачається сьогодні неможливим.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається Макаренку Михайлу Васильовичу, депутатська група "Платформа за життя і мир".
12:06:45
МАКАРЕНКО М.В.
Шановний головуючий, прошу передати слово Колтуновичу Олександру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Сергійович Колтунович.
12:06:52
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний пане Голово.
Наступні запитання, вони стосуються індексації мінімальних фіксованих доходів, зокрема мінімальної заробітної плати. Я сьогодні вже неодноразово згадував у своїх виступах щодо того, що індекс інфляції чи, точніше, індекс споживчих цін на товари і послуги, як він правильно називається, в цьому році і в наступному році буде 30,1 відсотка і 30 відсотків. Загалом, це якщо порахувати індекси, – 69 відсотків. Девальвація національної грошової одиниці на цьому фоні буде 83,15 відсотка. При цьому у нас не змінюється розмір мінімальної заробітної плати, не змінюється розмір прожиткового мінімуму і мінімальної пенсії.
Я до чого веду. Ми просто в попередньому з вами запитанні, я пропонував обмежити топвиплати в десять мінімалок – це тим, хто отримує по кілька сотень тисяч в місяць. А як вижити цим людям, які отримують по кілька тисяч гривень на місяць і ми їм не диверсифікуємо всю систему. Розумієте, яка у нас соціальна асиметрія відбувається. Тому чи ви рахували, які у вас прогнозні параметри щодо індексації…
12:07:59
АРІСТОВ Ю.Ю.
Дякую за запитання.
Порівняно з поточним роком середньорічні розміри прожиткового мінімумі і мінімальної зарплати все ж таки зростають, оскільки протягом наступного року будуть діяти розміри збільшені, наприкінці цього року мінімальна зарплата у розмірі 6 тисяч 700 гривень, а з 1 жовтня прожитковий мінімум у розмірі 2 тисячі 589 гривень, з 1 грудня.
На даний час у зв'язку з значною обмеженістю бюджетних ресурсів немає фінансових можливостей підвищити соціальні стандарти. Разом з тим комітет частково врахував пропозиції щодо необхідності перегляду державного бюджету в частині підвищення прожиткового мінімуму по мінімальній зарплаті та збільшення відповідно бюджетних показників у разі фактичного перевищення прогнозу індексу споживчих цін. Кабінет Міністрів публічно цю тему обговорював, і в мене немає інформації, що індекс споживчих цін буде переглянутий. Тому вважаю, що це також буде стосуватись пенсій, перерасчетов.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І завершальне запитання – Задорожній Микола Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:09:24
ЗАДОРОЖНІЙ М.М.
Доброго дня. Задорожній Микола, 162 округ, Сумщина.
Шановний Юрій Юрійович, щиро дякую вам і всім колегам з Комітету з питань бюджету за те, що ми як завжди оперативно і швидко знайшли консенсус серед всіх пропозицій.
Я хотів би попросити, щоб ви більш детально пояснили колегам, я думаю, що більшість депутатів-мажоритарників, яких на території їх округів відбувались або ще відбуваються бойові дії. Як буде функціонувати фонд відновлення, який ми нещодавно проголосували в першому читанні, який пропонується в проекті бюджету на 2023 рік? Більш детально роз'яснити, я думаю, що це важливо не тільки колегам мажоритарникам, це важливо для всієї країни.
Щиро дякую.
12:10:18
АРІСТОВ Ю.Ю.
Дякую за запитання. Так, я є автором, співавтором законопроекту про створення в спеціальному фонді державного бюджету фонду ліквідації наслідків збройної російської агресії. Його основна мета – це всі конфісковані у Російській Федерації гроші будуть направлені на ліквідацію наслідків. Основне – це будівництво житла, яке зруйновано, і все, що стосується інфраструктури до цього житла. А також ми добавили вже при розгляді видатків на ПКД, також відновлення критичної інфраструктури.
Статті наповнення у нас значаться в 2022 році – це конфісковане майно… джерело конфіскованих грошей, вибачаюсь. А в 2023 році туди додаються ще і прибутки Національного банку. Тому вважаю, що ресурс фонду буде наповнений. Фонд буде працювати під керівництвом Кабінету Міністрів за погодженням цих всіх рішень бюджетним комітетом. Тобто контроль Верховної Ради в даному разі буде реалізований.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Юрійович. Завершився час, прошу зайняти своє місце.
Слово для виступу надається міністру фінансів України Сергію Михайловичу Марченку. Будь ласка, Сергій Михайлович.
12:12:16
МАРЧЕНКО С.М.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! Я щиро вдячний вам всім за те, що ви в цей складний період в надзвичайно стислі терміни відпрацювали проект бюджету, надали необхідну кількість правок, які дозволять зробити його кращим. Ми зі свого боку відпрацюємо всі ці правки, максимально постараємося врахувати з урахуванням умов сьогодення, з урахуванням того, що ми зараз перебуваємо у воєнному стані. І основні напрямки цього бюджету чітко визначені – це обороноздатність та соціальний захист громадян.
Ще раз хочу підкреслити, що цей бюджет є унікальним, тому що цей бюджет поза політикою, він жодним чином не підтримує політичні амбіції, не надає преференції певним галузям, секторам, регіонам. І я знову ж таки дякую вам, що ви знайшли можливість цю аполітичність зберегти.
Цей бюджет надзвичайно простий, з одного боку, і надзвичайно складний, з іншого боку. І я дякую вам, що ви надзвичайно відповідально ставитесь до стану державних фінансів, і та кількість ваших пропозицій і правок про це свідчить. Якщо в минулому році це було більше 3 тисяч пропозицій і правок від шановних народних депутатів, то цього року ця кількість удвічі менша. Сума пропозицій менша в десятки разів. В минулому році в бюджет надані були пропозиції на більше ніж 90 трильйонів гривень, цього разу це сума 4 трильйони гривень. Вона також велика і також значна. Але це вже свідчить про те, що ми ближче до компромісу, ближче до того, щоб врахувати максимально всі побажання і народних депутатів і зрозуміти це в реаліях сьогодення.
Я щиро вдячний бюджетному комітету, який відпрацював ефективно проект бюджету. Ми до другого читання відпрацюємо і будемо готові в надзвичайно стислі терміни з урахуванням того, що зараз у нас є активні перемовини з нашими партнерами, наші партнери вже вивчають проект бюджету, надають пропозиції.
Хочу сказати, що наші оцінки потреби збігаються з оцінками потреби наших партнерів, тобто і міжнародних фінансових організацій. Ми зараз активно ведемо перемовини. Дефіцит бюджету на наступний рік надзвичайно великий і складний - 38 мільярдів доларів США. З урахуванням цього зараз ми ведемо ці перемовини з тим, щоб забезпечити і гарантувати цей фінансовий ресурс.
Ще раз вам всім дякую за конструктив. Дякую за діалог. Дякую за розуміння. В процесі доопрацювання і в разі вашої підтримки ми готові максимально допрацювати бюджеті і зробити його більш досконалим, наскільки це можливо в умовах воєнного стану, ще раз підкреслюю. Тому що досконалий бюджет зараз може бути лише один – це захист нашої територіальної цілісності, оборони, це наші воїни і, звичайно, соціальний захист, інших пріоритетів в цьому бюджеті немає і бути не може.
Дякую вам і сподіваюсь на вашу підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Михайловичу.
Слово для виступу надається голові Рахункової палати Валерію Васильовичу Пацкану. Будь ласка, Валерій Васильович.
12:16:25
ПАЦКАН В.В.
Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, члени уряду, запрошені! Рахункова палата здійснила експертизу проекту Закону про Державний бюджет-2023 і направила Верховній Раді відповідні висновки. Зупинюсь на особливостях проекту, його пріоритетах і викликах.
Перше. Бюджет 2023 року – це бюджет війни. Відсутність повної поточної статистичної інформації, високий ступінь невизначеності щодо тривалості і наслідків війни вкрай ускладнили і прогноз основних показників бюджету, та їх оцінку. Наслідком війни стало зменшення основних показників бюджету: доходів, видатків, реальних соціальних стандартів – і водночас зростання державних запозичень і дефіциту бюджету.
Друге. В умовах війни безумовним пріоритетом є фінансування національної безпеки і оборони країни. Порівняно із поточним роком видатки збільшені на 244 мільярди гривень, або 28 відсотків. Загалом на цю сферу передбачено 1,1 трильйона гривень, або 85 відсотків доходів, з них 355 мільярдів буде спрямовано на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння.
Третє. Ще один пріоритет – це соціальний захист і соціальне забезпечення українців. На ці цілі передбачено 409 мільярдів гривень – це 16 відсотків загального обсягу видатків державного бюджету. Новаціями бюджету-2023 є фіксування соціальних стандартів на рівні 2022 року та об'єднання бюджетних програм. Це дозволило оптимізувати видатки на соцзахист і, як наслідок, збільшити на 10 мільярдів допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання.
Четверте. Видатки на надання трансфертів з державного бюджету місцевим скорочені на 13,5 відсотка і становлять 182 мільярди гривень. Уряд передбачив надання трьох нових трансфертів, актуальних під час війни. Перше – це додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що постраждали через війну – 24 мільярди. Субвенція на облаштування безпечних умов у школах – півтора мільярда. Субвенція на придбання шкільних автобусів – 1 мільярд.
П'яте. Проект розроблений на основі чинного Податкового законодавства, що забезпечує принцип стабільності. І це, безумовно, позитив. При цьому за оцінкою Рахункової палати є ризики недосягнення прогнозованого зростання надходжень ПДВ із ввезених на митну територію України доходів – товарів, прошу вибачення, ренти за користування надрами для видобування природного газу та недонадходженнями платежів від підприємств державного сектору економіки.
Шосте. З метою фінансування дефіциту бюджету в наступному році уряд прогнозує залучили 1,7 трильйона гривень державних запозичень. Це 56 відсотків усього ресурсного доходу бюджету. При цьому 95 відсотків запозичень планується здійснити на зовнішньому ринку. В першу чергу це кошти МВФ – 633 мільярди гривень та уряду США з іншими офіційними кредиторами – 576 мільярдів гривень.
Це означає, що запозичення будуть здійснюватися під менші відсотки і на довші періоди. Здійснення передбачених витрат залежатиме від продовження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, іншими кредиторами.
Сьоме. Державний борг зросте на 76 відсотків до 6,4 трильйона гривень, що становитиме 100 відсотків внутрішнього валового продукту. Суттєвими є ризики ще більшого зростання державного бюджету внаслідок понадпланового випуску ОВДП для фінансування військових видатків, неотримання коштів від приватизації та заміна їх державними запозиченнями, знецінення гривні. Тільки на обслуговування Державного бюджету України буде спрямована кожна четверта гривня доходів бюджету.
Шановні колеги, на завершення хочу повернутись до того, з чого починав. Бюджет приймається в умовах війни, і його фінансування має бути безперебійним, а видатки ефективними.
Вважаю, що зараз найважливішим є оперативне прийняття бюджету на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, рухаємося далі. Відповідно до частини п'ятої статті 157 Регламенту Верховної Ради України до мене з листом звернувся голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики з проханням під час обговорення проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік надати слово для виступу від імені Комітету з питань правової політики народному депутату України Демченку Сергію Олексійовичу.
Будь ласка, Сергій Олексійович, до трьох хвилин.
12:22:03
ДЕМЧЕНКО С.О.
Колеги, сьогодні ми з вами розглядаємо бюджет 2023. Що це для Комітету правової політики? Це питання, пов'язане з тим, що ми надаємо допомогу Міністерству фінансів, на що звернути увагу, і де саме мають бути витрачені кошти. Ми з першого дня казали, коли обговорювали з Міністерством фінансів, що судова влада має продовжувати існувати в нашій країні, саме існувати, саме питання існування на сьогоднішній день розглядається в цьому державному бюджеті. Відповідні правки, які були подані задля фінансування судової влади, були підтримані одностайно комітетом, майже одностайно комітетом бюджетним і мають бути тепер враховані Міністерством фінансів.
Я звертаюся до Міністерства фінансів. Шановні міністри, шановний міністр, шановні заступники міністра, мова йде про фінансування Верховного Суду – найвищої судової інстанції в Україні. Відсутність фінансування Верховного Суду, залишення в тому стані як зараз запропоновано в проекті бюджету, викличе нерозгляд, нерозгляд, я підкреслюю, справ, пов'язаних з державною таємницею, справ, пов'язаних з колаборацією і так далі, і так далі, так звані воєнні злочини будуть не розглянуті в судах. Це дуже специфічний вид злочинів, який має розглядатися з урахуванням таємниці, але звертаю увагу, колеги, навіть кошти для того, щоб забезпечити зараз таємницю, державну таємницю забезпечити при розгляді цих справ, не передбачені в бюджеті.
Колеги, відповідне фінансування, яке зараз пропонується і підтримано Комітетом бюджетним, передбачає також збільшення фінансування на Вищий антикорупційний суд України.
Про що йде мова? Колеги, всім відомо про те, що підписаний Меморандум про економічну та фінансову політику разом з Міжнародним валютним фондом, меморандум підписаний в 21-му році, де наша країна взяла свої зобов'язання щодо цього антикорупційного суду. Якщо ці зобов'язання, звертаю увагу міністра фінансів, не будуть виконані, то це не надасть можливості вам провести результативній діалог з нашими партерами задля того, щоб забезпечити фінансування на 23-й рік. Тому в цьому питанні ми також вам надали допомогу шляхом цих правок.
Крім того, мова йде про Вищу раду правосуддя, колеги, вищий орган суддівського врядування. Не забезпечені проектом бюджету навіть зарплати всім членам Вищої ради правосуддя. Вся міжнародна спільнота нам допомагає зараз сформувати найбільш прозорий судовий вищий орган. І ми не забезпечуємо його заробітними платами, ганьба. Саме цю допомогу ми надаємо на сьогоднішній день Міністерству фінансів, щоб були забезпечені ці виплати.
І останнє, колеги. Три тисячі осіб має бути звільнено, якщо бюджет залишиться...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.
Шановні народні депутати, більше я не отримував письмових заявок від комітетів щодо виступів, тому більше комітети не виступають.
Ідемо далі. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин, по 3 хвилини на виступ від фракцій і груп. Прошу записатись, колеги.
Будь ласка, від фракції "Голос" Рущишин Ярослав Іванович. Іван Іванович, ви ж знаєте, всі фракції і групи мають право виступити, ви теж.
12:25:56
РУЩИШИН Я.І.
Попрошу Железняку слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.
12:26:11
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.
Доброго дня, шановні колеги! Я справді достатньо багато бачив бюджетів, які розглядалися в цій залі і цим скликанням, і минулим скликанням. І справді, це той бюджет, який найбільш в першому вигляді адекватно відповідав часу, в якому скорочувалися видатки, тому що грошей немає. І якщо ви уважно слухали нашого вже обраного Голову Національного банку України, навіть з тими скромними видатками, які закладені в бюджет, навряд чи у нас вийде самостійно, без емісії, профінансувати бюджет і видатки, а значить прийдеться друкувати гривню, і дуже не хотілось би, щоб курс далі зростав.
До речі, щодо курсу. Шановні колеги, у нас в бюджеті немає прив'язки до курсу. Ну, просто... чесно говорячи, це помилка, яку чомусь повторювали всі. Я розумію, навіщо це роблять російські телеграм-канали, не розумію, навіщо це роблять тоді українські депутати. Немає! Є пояснювальна записка, там є макропрогноз від 31.08.2022, який робить одна людина в Міністерстві економіки. Ніхто навіть не знає, який може бути курс. Офіційний – 36,6. Ніякої прив'язки 42, 43, 50 і інше у нас там теж немає.
У мене є певні зауваження щодо пропозицій, які враховані. І я сподіваюся, що народні депутати сьогодні змінять, а колеги, які дуже хочуть щось профінансувати, відкриють і подивляться, як фінансується бюджет під час війни і як перекидаються гроші між розпорядниками. Навіть те, що ви хочете, можна зробити елегантно, так щоб це не викликало відразу не у мене як у політика, а як людини, яка народилася і виросла в місті Маріуполь і хотіла б, щоб гроші, які є зараз у бюджеті, відправлялися або на армію, або на підтримку людей, які залишилися без житла.
Але ще раз: будь-який бюджет можна критикувати, дуже легко це робити. Це робили мільйон разів з цієї трибуни. Але дуже важко це адекватно робити під час війни.
Тому, шановне Міністерство фінансів, я проголосую за цей бюджет, перший раз у своєму житті, з надією на те, що жодні непрофільні видатки вами погоджені не будуть. Я читав, які повноваження має Міністерство фінансів під час війни, і я сподіваюсь, що всі гроші будуть спрямовані або на армію, або на підтримку людей, які залишились без житла, і сподіваюсь, так адекватно віднесуться інші колеги.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя і мир".
12:29:19
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний Руслан Олексійович.
Шановні колеги, ми вже почали дискусію з шановним паном головою комітету щодо індексації, соціальних стандартів. І якраз я з кінця почну, точніше, з цього, а потім я вже перейду до загальних макроекономічних показників. Дивіться, коли ви апелюєте до цього року чи, точніше, до 1 грудня минулого року, коли встановлювали 6500 і 6700, які зараз, - це плюс 3,1 відсотка зростання мінімальної заробітної плати. При інфляції в 30 ви відчуваєте непаритетне зростання мінімалки і інфляції. Це перший момент.
За два роки інфляція зростає, я вам казав, 30, 30, 69 – загальний кумулятивний індекс, при 3 відсотках зростання мінімалки. Чому найважливіший акцент зростання мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, прожиткового мінімуму і так далі, це ж і далі йде мінімальний посадовий оклад першого тарифного розряду, який розраховується, і так далі. Тому що найважливіше на сьогоднішній день, щоб стимулювати економічну активність всередині країни, – це запустити внутрішній споживчий ринок. Якщо наш споживач всередині країни, я зараз відхожу від макропоказників бюджету, а переходжу виключно в соціальні стандарти, якщо в нас не буде стимулювання товарів і послуг, буде далі падати виробництво, буде далі зменшуватись відрахування податків і зборів, ми й далі будемо ужимати цей бюджет і збільшувати запозичення. Це погана ситуація і погана картина. Але це ще пів біди.
Ми ж далі рухаємося по бюджету. У нас дефіцит бюджету 1,3 трильйона гривень – це більше ніж всі доходи бюджету. Запозичення у нас на сьогоднішній день – майже 1,7 трильйона гривень в наступному році. Це більше на 32 відсотки ніж усі доходи. Тобто макроекономічна картина у нас на сьогоднішній день плачевна.
Далі йдемо. По дефіциту Пенсійного фонду – 232 мільярди гривень. В минулому році було 200. Це означає… Це плановий показник, який є в додатку 3 в проекті Закону про Державний бюджет, і ми бачимо, що ця цифра збільшується. Тому це теж важливий момент.
Ну, і субсидії. Було – 41,7, зараз – 37,8 мільярда гривень. Я, чесно кажучи, не бачив жодного тарифу, який би зменшився на сьогоднішній день, я бачив тільки додаткові нарахування. Тому, з цієї точки зору, якраз коли ці всі взяти і комплексно скласти макроекономічні аспекти і так далі, ми і в наших пропозиціях до першого читання подали, щоб оптимізувати видаткову частину бюджету, обмежити в 10 мінімалок. Я ж не просто так за це кажу. Коли був ковідний бюджет ми переглядали, наша фракція тоді ще наполягала на тому, щоб обмежити в 10 мінімальних заробітних плат, і в 2020 році ця норма вже діяла, і воно працювало.
Ми просимо і міністра фінансів, і Прем'єра до цього повернутись, з одного боку, а з іншого, диверсифікувати бюджетні кошти на підтримку найбільш незахищених верств населення. Тоді це буде соціально спрямований бюджет навіть в умовах воєнного стану. Безумовно, ми його підтримуємо. Але макропоказники необхідно переглядати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається Лис Олені Георгіївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:32:30
ЛИС О.Г.
Прошу передати слово Забуранній Лесі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леся Забуранна.
12:32:44
ЗАБУРАННА Л.В.
Дякую. Шановні українці, шановні колеги, дозвольте висловити позицію нашої фракції стосовно бюджету. Дійсно, цей бюджет є унікальним в цьому році. І ми абсолютно переконані, що бюджет 2023 року це буде бюджет перемоги для нашої країни. І зокрема, власне, основні пріоритети, як зазначав міністр фінансів, як зазначав голова комітету, чітко прослідковуються в бюджеті. В першу чергу половина бюджету, навіть трошки, більше буде спрямована саме на сектор оборони і, що вкрай важливим є, що другим за пріоритетом є видатки на Міністерство соціальної політики, тобто на підтримку людей.
Ви знаєте, власне, на що хотіла б звернути увагу і ми як політична сила, яка активно працює з людьми і допомагає їм, особливо внутрішньо переміщеним особам і в Києві, і в інших місцях, де люди, дійсно, сьогодні потребують уваги держави. На цю програму закладено більше 60 мільярдів гривень. Однозначно вистачить коштів на забезпечення людей пенсіями, всіма необхідними виплатами. Тобто не дивлячись на те, що в країні війна, держава пріоритетом визначає саме людину, тому що ми абсолютно переконані, що лише збереження наших людей, нашої нації – це є найкраща відповідь агресору. Тому цей бюджет буде спрямований на вирішення даних задач.
Окрім того, зокрема вчора на засіданні Комітету з питань бюджету ми також дискутували про те, що потрібно продовжувати в тих регіонах, в тих місцях намагатись запустити економіку. І у даному бюджеті передбачено на програму Президента, яка себе чудово проявила, "5-7-9" майже 16 мільярдів гривень. На фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який продемонструє, що ми відбудуємо країну у найближчий час передбачено, - 19 мільярдів гривень. Мене як людину, яка дотична до науки, освіти також дуже приємно, власне, вразив той факт, що на бомбосховище, на укриття в школах ми теж передбачили 1,5 мільярда гривень. Два мільярди, які підуть на Державний фонд регіонального розвитку, ми також сподіваємось підуть на захист, на безпеку наших дітей.
Загалом даний бюджет, дійсно, відрізняється тим, що була подана мінімальна кількість правок і пропозицій, принаймні в нашому скликанні – 1 тисяча 270, більш-менш вони були конструктивні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, слово надається народному депутату України Бурмічу Анатолію Петровичу, депутатська група "Відновлення України".
Дмитрук Артем.
12:35:58
БУРМІЧ А.П.
Прошу передати слово депутату Дмитруку Артему.
12:36:08
ДМИТРУК А.Г.
Шановні колеги, шановний пане Голово, ми всі з вами прекрасно усвідомлюємо важливість саме цього бюджету на наступний рік. Десятки років на вулиці Грушевського приймалися різні кошториси, але ніколи ще ми не були з вами у вирі повномасштабної війни за наше існування як держави, так і як народу. Уряд влучно назвав його бюджетом воюючої країни. Понад 1,1 трильйона гривень – на українську оборону. Цей значний внесок у захист нашої території, що має забезпечити подальший ефективний опір проти агресора. Але навіть у таких умовах ми зберігаємо соціальний захист українських громадян.
Депутатська група "Відновлення України" активно долучилася до розробки пропозицій по бюджету. Для прикладу, постало питання, чи доцільно передбачати державне фінансування політичних партій, коли наша основна партія – це наші захисники і вся Україна. Ця стаття видатків – це понад 360 мільйонів гривень. І ці гроші можна перерозподілити на реабілітацію військовослужбовців, виплати заробітних плат людям. Також ми побачили потенціал для зростання видатків на освіту та на медичне забезпечення. Збільшення підтримки наших громадян внутрішніх переселенців. Водночас ми не змістили жодний урядовий пріоритет і вважаємо такий підхід досить відповідальним.
Безумовно, наша група проголосує за цей проект бюджету на 2023 рік. Адже у ньому, окрім оборони та збережених соцстандартів, ми бачимо вагоме зменшення видатків на державний апарат, що не матиме негативного впливу на його ефективність.
Зберігаються всі програми з підтримки нашого підприємництва. Врешті ми закладаємо кошти на подальше відновлення України в рамках фонду ліквідації наслідків збройної агресії та інших статей.
Вважаємо цей кошторис гідним підтримки українського парламенту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Ігор Федорович Молоток, депутатська група партії "За майбутнє". Да, будь ласка.
12:38:39
МОЛОТОК І.Ф.
Шановні колеги! Шановний Сергій Михайлович! Ігор Молоток, Сумщина.
Депутатська група "За майбутнє", звичайно, буде підтримувати проект бюджету на 2023 рік. Очевидно, що він є найскладнішим з часів незалежної України. І порівнювати його з кошторисами попередніх довоєнних років некоректно, тому що змінилося абсолютно все. Ми не можемо стовідсотково бути впевнені в макропоказниках, по яких проводились розрахунки, тому що тривалість і наслідки війни спрогнозувати не береться жоден експерт світу.
Між тим, наша держава під час війни виконує взяті на себе соціальні зобов'язання: виплачуються пенсії, заробітна плата, надається соціальна допомога, і все це пролонгується на слідуючий рік. Є багато чинників, від яких залежить виконання бюджету на 2023 рік. Але найголовнішим є – це успіхи Збройних Сил на фронті. І перше місце в цьому бюджеті ми надаємо допомозі і підтримці нашим Збройним Силам, бо це є запорука нашого життя, життя вільної і незалежної країни.
Також є важливим чинником відновлення нашої країни. Ми створили фонд з подолання наслідків збройної агресії і, поклавши туди гроші від примусового вилучення майна Російської Федерації, тим самим ми відновимо Україну за рахунок тих, хто ї зруйнував.
Також для цього потрібна підтримка наших юридичних партнерів. Сумщина втратила зруйнованих майже більш ніж 3 тисячі будинків, це і школи, і дитячі садочки. І прикордонна Сумщина щоденно потерпає від вибухів.
Ще один важливий чинник, шановні колеги, шановний Сергій Михайлович, я хотів, щоб звернули увагу на освіту. Ми повинні до другого читання збільшити освітню субвенцію, тому що ми ризикуємо залишити освітян без заробітної плати. Ми повинні пам'ятати, що тільки освічена нація може бути по-справжньому вільною.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Федина Софія Романівна, після цього ще Іван Іванович… Він є чи ні? А є, так. І після цього будемо завершувати.
Федина Софія Романівна передає Ніні Петрівні. Так? Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.
12:41:56
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, у нас немає трансляції. Я думала, що у нас буде дуже відверта розмова, адже ми будемо приймати бюджет наступного воєнного року. Я не розумію колег, які говорять, що бачили в цій залі багато бюджетів або були членами бюджетного комітету вісім років. Давайте дивитися на цей бюджет на всі цифри, які в ньому закладені, нам треба буде жити наступний воєнний рік, страшний воєнний рік.
Я звертаюся до міністра фінансів. Ну, перестаньте ці політичні вислови говорити про те, що це всі сили сконцентровані на сектор безпеки і оборони і що це неймовірно великі ресурси, які виділяються в наступному бюджеті. Висновок Рахункової плати читали? Закладено 1 трильйон 121,1, це 244,4 мільярда більше ніж по бюджету, номінальному бюджету на 22-й рік. Але, враховуючи виділені кошти з резервного фонду, це на 102,7 мільярда менше, чим в поточному 2022 році.
Ми перерахували з врахуванням інфляції, яка закладена на наступний рік, це мінус 300 мільярдів на сектор безпеки і оборони. Ви чули про це? Ви думаєте про це? Я не проти. На засіданні комітету нам пояснили, що касові видатки значно менші. Але ж тоді будьте такими, щоб правильно спланувати всі гроші, які є надлишковими, враховуючи касові видатки, спрямовуйте на соціальний захист. Тому що не врахувати очікувану інфляцію і залишити мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум на рівні показників, які ми приймали в 2021 році на 2022 рік і які почали працювати з першого... мінімальна зарплата з 1 жовтня – 6 700. Якщо ми не враховуємо всі наші нагальні потреби наших людей, то ми тоді абсолютно формує неправильний бюджет. Я говорю про те, що в нас є ресурс, який можна перерозподілити. Бо насправді видатки на армію в 2022 році, касові видатки менші, чим навіть є плановими. Цьому ж є пояснення якесь? Є.
Давайте зараз формувати бюджет більш наближений до тих фактичних видатків, які ми будемо робити. Не закладайте собі такі подушки, якими ви потім маніпулюєте і говорите: перевиконання плану надходжень в бюджет. Ви сформували, ви зараз маєте точно переглянути дохідну частину, тому що податкова база, навіть за ці дні ми її змінили. Ви не врахували ті ж самі акцизи.
І ще, ну, будьте відвертими, ви говорите, все на сектор оборони і безпеки, ви знову не приймаєте поправку щодо витрачання з дорожнього фонду. Невже 68,3 мільярда ви плануєте знову закатати в асфальт, а до них ще додати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Крульку Івану Івановичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".
Шановні колеги, після виступу Івана Івановича, я нагадаю, ми 6 хвилин ще даємо народним депутатам, і після цього голосуємо рішення щодо прийняття за основу підготовленого комітетом. А потім, якщо будуть поправки чи виступи, виступи і потім вкінці голосуємо кінцеве голосування про прийняття за основу. Тому перше голосування буде через буквально там 7-8 хвилин.
Будь ласка, Іван Іванович.
12:45:40
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ми сьогодні розглядаємо бюджет, мабуть, найскладніший з тих бюджетів, які мені особисто доводилися бачити в цій сесійній залі. І ми розуміємо, що цей бюджет, який формується в умовах війни, російської агресії, яку веде наш сусід проти нашої держави. В умовах, коли руйнується українська інфраструктура, коли люди змушені покинути свої будинки, коли вони виїхали з місць свого проживання, коли, по суті, економіка знаходиться в надзвичайно плачевному стані і в недостатньому обсязі сплачуються ті навіть податки, які передбачені в дохідній частині бюджету.
І багато чого можна було би зрозуміти, і навіть те, що у нас буде збільшений дефіцит бюджету, бо розуміємо, що країна воює і що країну треба захищати. Але якщо подивитися, і що ми не можемо як фракція "Батьківщина" зрозуміти, це як у нашій державі, де в цьому році інфляція була більше ніж 30 відсотків, значно більша була реальна інфляція, яка сказалася на кожному українцю і на їх купівельній спроможності. 30 відсотків інфляції передбачається на наступний рік. Люди, по суті, стали більш як в два рази біднішими по можливості купити все те необхідне, що їм потрібно для того, щоб просто вижити. І в цих умовах не знайшли можливості, навіть із запозичень, але трішечки підвищити соціальні стандарти. Ну, вибачте, але мінімальна пенсія в 2093 гривні, яка закладається в бюджеті на 2023 рік, за ці кошти людина не здатна вижити, особливо ті люди, які знаходяться в прифронтових зонах. Ті люди, які змушені були покинути свої домівки і зараз мають десь приютитися, за що їм жити, за що їм купити все необхідне і прогодувати свої родини?
Те саме стосується і мінімальної заробітної плати, яка також лишається на тому ж самому розмірі. Ми не можемо зрозуміти, чому все-таки в бюджеті не зроблена хоча би спроба, щоб обслуговування державного боргу, яке закладається на наступний рік в 326 мільярдів гривень, не здійснити реструктуризацію, в тому числі обслуговування боргу, для того щоб ми не змушені були ті кошти, які так потребує сьогодні Україна, Збройні Сили України і звичайні українці, щоб ці кошти можна було направити на ці нагальні потреби.
Для фракції "Батьківщина" кожен бюджет – це в першу чергу не бюджет проїдання, але це бюджет розуміння, як буде жити українська держава і кожен українець.
І саме з таких передумов ми приймаємо рішення, можемо ми підтримати чи не можемо. На жаль, навіть розуміючи всі ті виклики, які є перед Україною, але вважаємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Іванович.
Шановні колеги, ми завершили виступи від депутатських фракцій і груп. У нас ще 6 хвилин – виступи від народних депутатів, тому прошу народних депутатів записатися. Виступи від народних депутатів.
Будь ласка, слово надається народній депутатці Лис Олені Георгіївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:49:19
ЛИС О.Г.
Прошу передати слово Шпак Любові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Любов Шпак.
12:49:29
ШПАК Л.О.
Розуміючи, що це бюджет воюючої країни, все ж таки хочеться звернутись до соціальної сфери. Тому що багато людей на сьогодні залишається за межею бідності. Фактичне заморожування розмірів базових соціальних стандартів, у першу чергу розміру мінімальної пенсії призведе до суттєвого зростання в 2023 році бідності в нашій країні.
За даними оцінки експертів Світового банку в 2023 році частка населення України, яка житиме за межею бідності, може зрости до 60 відсотків. Це порівняно, порівняно, зверніть увагу на цю цифру, що в 2021 році це було 2 відсотки – з 2 до 60 зростання.
Далі, внаслідок зростання рівня бідності також збільшаться податки за існуючими програмами соціальної допомоги, які враховують матеріальне становище одержувачів, такими як житлова субсидія, допомога малозабезпеченим. Але ці відповідні видатки, вони зменшені в бюджеті на сьогодні. Також немає компенсації в тарифах.
Щодо прожиткового мінімуму. Ми розуміємо, що прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого мають визначатися всі соціальні гарантії та стандарти. Це гарантовано статтею 46 Конституції України. Пенсії та інші соціальні виплати повинні бути гідними для українців.
Також ми можемо спостерігати, що з січня 2023 року прожитковий мінімум в розмірі на одну людину закладено 2 тисячі 589 гривень, на відміну від того, що вже в серпні 2022 року за розрахунками Мінсоцполітики прожитковий мінімум складає 6 тисяч 500 гривень. Ви уявляєте цю різницю на сьогодні? Також ми маємо відповідно до цього мінімальну пенсію 2 тисячі 93 гривні. Попробуйте прожити на 2 тисячі 93 гривні в місяць. Таке може бути взагалі? А це пенсіонери, які потребують не тільки харчування, але і лікування. Тобто ми на сьогодні їх приводимо, вони не можуть вижити на такі гроші.
В зв'язку з цим прошу звернути увагу всіх депутатів на ці цифри і звернути на те, що якось наше населення повинно вижити в цей період, хоч і наш бюджет на сьогоднішній день є воюючої країни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Слово надається Гринчук Оксані Анатоліївні, фракція політичної партії "Слуга народу".
12:52:45
ГРИНЧУК О.А.
Прошу передати слово Олександру Пасічному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Пасічний.
12:53:02
ПАСІЧНИЙ О.С.
Шановний Голово, шановні народні депутати, проект Державного бюджету на 2023 рік є бюджетом воєнного часу, бюджетом воюючої країни – це бюджет задля нашої перемоги. 870 мільярдів становлять видатки Міноборони, майже 50 відсотків видатків підуть на національну безпеку і оборону – це більше 1 трильйона 100 мільярдів гривень.
Соціальна підтримка населення – другий пріоритет бюджету. В бюджеті збережені всі виплати по соціальним зобов'язанням, які взяла на себе держава. Проект бюджету також має нові програми, які допоможуть стимулювати відновлення економіки, це видатки на гранти для створення та розвитку бізнесу. Відновлення зруйнованої інфраструктури внаслідок війни - це Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, 19 мільярдів гривень, а також дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв'язку з повномасштабною агресією Російської Федерації, майже 24 мільярди гривень.
Окремо хотів би подякувати міністру фінансів та команді міністерства, які в сьогоднішніх надскладних умовах підготували проект бюджету та плідно відпрацювали його з Комітетом з питань бюджету на робочих групах.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я розумію так, що це буде, мабуть, завершальний виступ. Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос". У вас не ввімкнутий мікрофон, будь ласка, вставте картку.
Будь ласка, друзі, Васильченко. Ви хотіли з місця бути? Передаєте Васильченко? Васильченко, будь ласка, Галина.
12:54:57
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Галина Васильченко, фракція "Голос".
Шановні колеги, це, мабуть, вперше за цю каденцію законопроект, який я зі свого боку і багато моїх колег оцінюємо доволі позитивно. Очевидно, що і логічно, що більшість усіх видатків, які закладені в даному проекті, скеровуються на оборону держави, адже ми знаходимося в стані війни, в стані оборони нашої країни. Але ми водночас не можемо забувати про такі важливі гуманітарні сфери, як освіта, медицина, культура і, зокрема, місцеве самоврядування. Звісно, що з позитивів варто відмітити те, що 64 відсотки ПДФО залишаються на місцях, те, що ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців залишається на місцях, адже були ризики, що ці кошти можуть забрати до державного бюджету.
Але також я хотіла б нагадати вам, пане Руслане, а також колегам з Комітету місцевого самоврядування, що буквально два тижні тому на форумі місцевого самоврядування, який відбувався у Львові, до якого долучилися представники громад вживу чи онлайн практично з всієї України, ми обговорювали питання про збереження реверсної дотації на місцях у наступному році, адже це суттєво допоможе громадам вистояти в період війни. Адже багато громад, зокрема на території Західної України, приймають дуже і дуже багато наших внутрішньо переміщених осіб, відповідно, очевидно, що збільшується навантаження на освітню, медичну сферу. І це все потребує додаткового фінансування.
Я, зокрема, зі свого боку подала порядку 20 поправок, які стосуються підтримки місцевого самоврядування, а саме справедливого розподілу фінансових ресурсів для належного виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень.
Також ми маємо не забувати про Фонд енергоефективності. На превеликий жаль, у проекті цього бюджету немає взагалі закладено коштів на енергоефективність. Ми про це говоримо багато років. І якщо ми не будемо знаходити ці кошти на енергоефективність, нам все важче і важче буде проходити опалювальні сезони. Цього року, як ніколи, ми розуміємо, наскільки важливо здійснювати заходи з енергоефективності. І, власне, одна з моїх поправок стосується того, щоб ми знайшли і передбачили такі кошти.
Також згадувані мною показники внутрішньо переміщених осіб ми зобов'язані враховувати. Я сподіваюся, що комітетом профільним буде дане відповідне доручення до Кабінету Міністрів, щоб вони врахували ці показники, і бюджетні кошти розподілялися справедливим чином.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні народні депутати, обговорення в першому читанні проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік завершено. І зараз ми переходимо до прийняття рішення.
Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, займаємо свої місця, голосуємо зараз за прийняття за основу. Будь ласка, займіть свої місця.
Шановні колеги, відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування для прийняття за основу підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови (реєстраційний номер 8000/П) про висновки та пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Готові голосувати? Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.
12:59:28
За-269
Рішення прийнято. Вітаю, колеги.
Шановні колеги, я вам просто розкажу сценарій далі, якщо можна. Після прийняття за основу проекту постанови ми будемо ставити на голосування ті включені до таблиці пропозиції на розгляд, на голосуванні яких наполягає народний депутат. Ми домовилися з деякими фракціями і групами, що вони замість постановки візьмуть декілька хвилин на виступи свої. Але є ті, хто хочуть ставити. Але я думаю, що ми якось постараємося дійти компромісу. Після цього ми спочатку, як завжди, ставимо ті, які на врахування, потім, якщо будуть, на підтвердження, і після цього ми голосуємо з вами ще одне голосування для прийняття в цілому проекту пропозицій про державний бюджет. Якщо раптом ми його не голосуємо, не дай бог, нам прийдеться зібратися ближчим часом.
Крім цього, якщо ми підтримаємо чи не підтримаємо якусь поправку чи пропозицію, яка призведе до змін чи розбалансування висновків, нам треба буде через два дні зібратися знову, щоб переголосовувати. Це я просто до того, щоб ми серйозно ставилися до тих питань і до тих пропозицій, які будуть ставитись. Домовилися, колеги? Тому ми проголосували. У нас була домовленість, ми даємо 10 хвилин Юлії Володимирівни Тимошенко замість тих поправок, які ставить фракція, і потім ми далі будемо чи хтось ще буде. Потім 4 чи 5 хвилин Дмитро Олександрович Разумков і 2 хвилини Шпак. І потім ми з "Європейською солідарністю"… Ви теж будете, так? Ви виступ, правильно я розумію?
Будь ласка, Юлія Володимирівна, 10 хвилин.
13:01:23
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, шкода, безумовно, що немає Прем'єр-міністра, уряду, як завжди, коли доповідається бюджет і коли він приймається. Це була завжди парламентська практика. Тому що, коли приймали в цьому залі бюджет, він ніколи не проходив формально. Він ніколи не проходив без суттєвих обговорень і змін. Мені шкода, що немає зараз уряду і Прем'єр-міністра.
Те, що я зараз буду говорити по цьому бюджету, не сприймайте ні в якому випадку як критику по відношенню до міністра фінансів або до міністерства в цілому. Тому що насправді в такий важкий час, як сьогодні, нам потрібно було виробляти на рівні вищого керівництва держави підходи до концепції, як взагалі формувати бюджет України під час війни. Те, що робить Міністерство фінансів, вони просто роблять технічну роботу і виконують речі, які є, ну, скажемо, рядовими. Але бюджет на цей рік і на наступний рядовим чином формувати неможливо.
Я зараз скажу вам декілька речей, які, мені здається, просто трошечки примусять вас замислитися над цим. Просто зважте. Доходи бюджету на наступний рік – це 1 трильйон 280 мільярдів. Але повернення і обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу складає 741 мільярд. Якщо ви порахуєте, це майже 60 відсотків доходів державного бюджету на наступний рік. Ви собі не уявляєте, що це таке. Це означає, що боргова неправильна політика насправді сожрала весь бюджет, який має Україна. Ви розумієте, що таке 741 мільярд? При правильному поводженні з боргами ми могли би з вами не просто проіндексувати пенсії, заробітні плати, дати більше реально на оборону і безпеку, дати реальні гроші для того, щоб відновлювати зруйноване житло людям. Ми багато чого могли би зробити, але ми цього не зробили, тому що те, що відбувається, виглядає наступним чином.
От зараз я прошу вашу особливу увагу. Із 741 мільярда гривень боргу левова частка абсолютно складає внутрішній борг України. Що таке внутрішній борг? Це емісія Національного банку України, яка потрапляє в державний бюджет. Це колосальні фінансові ресурси. Це приблизно, щоб ви розуміли, тільки по відсотках, які сплачує державний бюджет, по емісії Національного банку – це приблизно 300 мільярдів гривень. Знаєте, під який відсоток віддається емісія Національного банку державному бюджету? Хто-небудь з вас знає? 25 відсотків річних, 300 мільярдів гривень. Мені просто цікаво, хто-небудь опікується цими цифрами? А знаєте, що мені відповіли? Сказали, та нічого страшного, ці ж гроші, які йдуть на оплату цих відсотків по ОВДП, це внутрішній борг, це емісія, вони потім повертаються з Національного банку у вигляді доходів бюджету, це по суті доходи Національного банку. А тепер увага, якщо сплачувати ми будемо приблизно 300 мільярдів гривень відсотків, а це 25 відсотків річних за емісією, то Національний банк по бюджету, який нам надали, поверне тільки 19,3 мільярда. У мене просте запитання, це арифметика. Куди в Національному банку, який зобов'язаний всі гроші повернути назад в бюджет, весь доход Національного банку за вычетом їх заробітної плати, якихось втрат, чому 300 мільярдів платиться, назад повертається 19,3? Знаєте, куди? Тому що в Національному банку також вибудувана піраміда, вона називається "депозитні сертифікати". Національний банк тепер запозичує гроші і по ним через депозитні сертифікати платить скажені складні відсотки, які в річних виходять суми, які я просто не хочу вам називати.
Мені просто хочеться знайти відповідь на питання: хто ті комерційні банки, через які скачують в Національному банку, доходи Національного банку, отримані від 25 відсотків річних по емісії. Мені хто-небудь пояснить це? Я це говорю тому, що я досконало знаю фінанси як бюджету, так і Національного банку. І те, що я вам говорю, це не просто корупція, це по суті сьогодні в бюджеті і в Національному банку вибудуваний насос, який відкачує ті гроші, які мусили йти на оборону, на соціальний захист і так далі.
Як з цим поводитися? Треба взяти досвід 1999 року, коли була досить складна ситуація, і тоді зробили дуже просту річ: на вісім років заморозили оцю ракову пухлину, це ракова пухлина, повірте мені, це піраміда фінансова, її заморозили, і жодної копійки державний бюджет не платив. А потім на 10 років зробили процедуру, так званий репрофайлінг, це на 10 років розтягнули ці виплати, які були заморожені, і ці виплати зразу поверталися з Національного банку як доходи бюджету. Ось як поводяться державні діячі. А те, що сьогодні 60 відсотків доходної частини бюджету практично перекреслено, забрано у держави під час війни по філігранним фінансовим технологіям, за це хтось мусить відповідати.
Але це не все, у нас є ще зовнішні борги. І для мене незрозуміло, коли у нас форс-мажор, чому як мінімум емвеефівські борги, борги Світового банку, чому вони не реструктуризовані або не списані. Але є ще одна частина – це наші євробонди, це те, що запозичено на ринках.
Ви знаєте, скільки сьогодні коштує від номіналу вартість наших євробондів на ринках? Хто-небудь з вас володіє цифрою? Приблизно від 16 до 20 відсотків від номіналу. Це означає, що правильна політика була би зараз придбати, в тому числі за запозичені гроші, за 16 відсотків номіналу наші зовнішні борги, у нас їх на минуточку 22,5 мільярда доларів. Але хтось і потім практично не мають цього боргу. Але що сьогодні робиться? Сьогодні скуповують ті, хто знає, як скуповувати на зовнішніх ринках наші євробонди по 16, 17, 18 відсотків від номіналу, а потім пред'являють бюджету по 100 відсотків номіналу, плюс відсотки.
Дорогі друзі, я просто, чесно кажучи, в 10 хвилин вміститися про те, як побудувати бюджет під час війни і при цьому зберегти всю дохідну частину і примножити її, не можу зараз читати лікбези. Але я можу сказати, що або хтось і в справі, і в долі, або Прем'єр-міністр просто некомпетентна людина для того, щоб в такий важкий час проходити ці важкі випробовування. Я вам можу сказати, що знайти рішення і закласти в цей бюджет – це тиждень часу і мати додатково 741 мільярд на підтримання країни.
От у мене в руках нашими правками альтернативний бюджет, категорично далекий від популізму. Це те, про що я вам розповіла, це те, як мусив би виглядати державний бюджет в цій ситуації. А не зменшення видатків на охорону здоров'я, в той час, коли у нас поранених ви самі знаєте скільки, не зменшення видатків на субсидії для людей по оплаті енергоносіїв, не зменшення видатків на оборону і безпеку, і категорично для діток віком до 6 років – 2 тисячі 272 гривні мінімальний прожитковий рівень. Від цього весь соціальний захист рахується. Що ми з країною робимо?
Я хочу вам сказати, що вихід є. І цей вихід професійний, правильний, ефективний, який би дав країні нормально прожити цей час. Я вже не говорю про 74 мільярди на будівництво доріг. Дорогі друзі, в світі ніде не будуються дороги з бюджету. Немає таких країн, щоб приклад привести. Будується на основі будь-яких інших фінансових інструментів, їх безліч. Залучайте в світі безмежні гроші і будуйте дороги. Але під час війни 74 мільярда брати на дороги і мати потім, ви знаєте, від 30 до 40 відсотків відкати – ну, це не по-людськи, не по-державному і непатріотично.
Тому, безумовно, ми не будемо тиснути червону кнопку, хочу тут треба порушувати по цьому от бюджету мінімум штук 20 кримінальних справ. Але я хочу вам сказати, що країна зобов'язана в такий тяжкий час мати сильне ефективне професійне управління, а не корупцію і не безглуздя.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі ми говорили, Дмитро Олександрович Разумков. 4 чи 5? 5 хвилин. Потім Шпак – 2 хвилини. Потім Колтунович – 2 хвилини, Потім Волинець – 3 хвилини. І після цього Васильченко – 4 хвилин і Гриб – одна хвилина. Так? Дякую.
Будь ласка, Дмитро Олександрович.
13:11:58
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, Руслане Олексійовичу.
Шановні колеги, сьогодні важливе питання – це Державний бюджет на 2023 рік. І у воюючій державі ключовим пріоритетом повинна бути армія. Дійсно, у бюджеті передбачено 1,1 трильйона гривень на потребу сектору безпеки й оборони, на армію – близько 850 мільярдів. Це більш ніж серйозні показники. Однак паралельно з цим ми з вами вимушені констатувати той факт, що в бюджеті є питання, які дійсно повинні бути питаннями наших антикорупційних органів. Це і інтереси грального бізнесу, коли деякі улюбленці лотерей і їх вподобайки закладаються на 87 мільйонів гривень. Скажіть, будь ласка, це були б зайві кошти для української армії, для українських медиків і українських учителів? Коли намагаються зменшити фінансування на медицину і розповідають, що ми втратили частину наших територій. Завдяки нашій армії ми повертаємо ці території, і повертаємо дуже швидко. І завтра треба буде відновлювати і лікарні, і повертати медиків, давати їм роботу і давати нову техніку, на якій вони будуть лікувати українців. Така сама ситуація і з школами, з вишами, з дитячими садками, скільки їх розбомблено росіянами, скільки їх знищено. І сьогодні ми повинні зробити все для того, щоб підготуватися до того, щоб дати якісну освіту нашому майбутньому, нашим з вами дітям.
Питань сьогодні дуже багато. Є питання, пов'язані з відновленням бізнесу. В цьому бюджеті і на 2022 рік нічого не заклали, і на 2023 рік нічого не закладається для того, щоб повернути український бізнес до територій, дати їм можливість знову працювати, створити умови, коли бізнесу було б вигідно повертатися до Київщини, Чернігівщини, Харківщини, відновлювати свою діяльність, повертати туди робочі місця і сплачувати податки. Цього не відбувається і в бюджеті знову не закладаються ці питання.
Але в бюджеті закладаються чергові "шкурняки", коли майже 1,5 мільярда гривень ми виділяємо на фінансування російських каналів для "гарних русских". В нас нема куди гроші подіти? Чи ми виділяємо на будівництво. Я – за будівництво, нам треба буде велике будівництво, велике відновлення і велике майбутнє. Але це все можливо одразу після великої перемоги, яку здобуде український народ. А якщо ми зараз будемо розпорошувати наш бюджет, то ми нічого не отримаємо і втратимо державу.
Сьогодні треба діяти так, як український народ і українська армія: робити все для перемоги, а не для своїх кишень, як деякі з наших же колег в цьому залі і не лише в цьому залі, і журналістські розслідування про це вже починають говорити.
Перед нами також великі виклики, пов'язані з підтримкою тих верств населення, які сьогодні постраждали від війни, це найбільш малозахищені верстви населення. Сьогодні в профільних комітетах, в профільному Комітеті з питань податкової і митної, фінансової політики лежить законопроект, авторами якого були ми, який дає дійсно змогу списати іпотеку і інші кредити для тих людей, які її втратили, так само як і пеню, і кредити. Але голова комітету продовжує його там тримати. В нас політика, на жаль, в цьому залі продовжує під час війни перти попереду здорового глузду і пріоритетів наших з вами громадян і нашої з вами держави.
Тому давайте дивитися на той бюджет, який ми з вами плануємо приймати. Ми подали дуже багато правок. Це і підтримка сільськогосподарських підприємств на 4 мільярди гривень, і виділення, перерозподіл ресурсів на медицину, перерозподіл ресурсів на підтримку бізнесу, перерозподіл ресурсів на наших з вами вчителів і індексацію пенсій, яку, зараз розповідають, що будуть робити в наступному році після першого кварталу.
Я хотів би всім нагадати, в цьому році в нас інфляція 30 і в наступному закладають інфляцію 30. Давайте подумаємо про те, що людям ще перший квартал треба буде прожити, не лише про депутатів, не лише про зарплати і не лише про свої цікавості, а подумати про людей. І саме це повинно бути закладено в бюджет на 2023 рік, інакше не будемо мати ні бюджету, ні держави.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народна депутатка Шпак Любов Олександрівна, фракція політичної партії "Слуга народу". 2 хвилини замість своїх поправок. Будь ласка, Любов Олександрівна.
13:17:12
ШПАК Л.О.
Також хотілося звернути увагу щодо функціонування підприємств в наступному році. Відповідно прогнозоване зростання цін на природний газ, енергетична криза, яка існує, - це є найбільшою загрозою на сьогоднішній день для українських промислових підприємств, адже вони вимушені закуповувати газ за ринковими цінами на сьогодні. Таким чином, енергетична криза негативно впливатиме на обсяги виробництва промислової продукції, і відповідно буде мати наслідки на зменшення внутрішнього валового прибутку.
Підтримка бізнесу, чи закладена вона в бюджеті? Відсутня, немає на сьогодні. На жаль.
За наслідками суттєво також постраждають і громадяни, в першу чергу через зменшення рівня доходів. Так, як ми вже зазначили, за два роки майже мінус 70 купівельної спроможності. Тобто ми маємо майже 70 відсотків інфляції, збільшення споживчих цін за два роки – 2022 і 3-й рік, залишаючи всі доходи на тому ж рівні зафіксовані, тобто заморожуємо.
Відповідно суттєво в 2,5 разу ми зменшуємо прожитковий мінімум. Що нас очікує на сьогодні? В нас не закладено, повторюю, ні збільшення житлової субсидії, ні відповідно збільшення малозабезпеченим сім'ям. Ці статті навпаки занижені на сьогодні. Задумайтеся. Також немає статті щодо різниці в тарифах.
Як люди проживуть 2023 рік – оце саме цікаве на сьогодні. За межею бідності, яка…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, 2 хвилини, Колтунович Олександр Сергійович. Будь ласка, приготуватися – Волинець.
13:19:27
КОЛТУНОВИЧ О.С.
Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, я вже мав можливість сьогодні озвучити аналіз самого бюджету і під час представлення, і коли сьогодні були запитання.
Я лише зараз акцентую увагу на окремі пропозиції. Ми подали 15 поправок до першого читання до проекту бюджету на 2023 рік. Вони стосуються насамперед, це перше – збільшення фінансування на внутрішньо переміщених осіб. Це на сьогоднішній день важливо, я думаю, навіть необхідно, непотрібно її актуалізувати і пояснювати цю тему.
Наступний момент – збільшення фінансування на Національну академію наук і галузеві академії наук. І безумовно, насамперед це збільшення фінансування і розмір мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії тощо. Я теж це сьогодні вже аргументував, тому що на фоні інфляції дворічної у 69 відсотків і девальвації у 83 відсотки до 50 гривень за долар, індексація має відбуватися або хоча б часткова індексація. Тому що на сьогоднішній день це є базис, який в подальшому буде відображатися на економічній активності і сповільненні економічної активності в силу нижчого попиту.
Далі наступний момент. Ми ж також запропонували і обмеження по виплаті заробітних плат чиновникам, членам наглядових рад і так далі у 10 мінімальних заробітних плат для того, щоб все-таки мінімізувати ці надлишкові витрати і оптимізувати видаткову частину бюджету, і десь диверсифікувати ці кошти на підтримку верств… найбільш незахищених верств населення.
Я на завершення хочу сказати, що бюджет все-таки – це результат тієї економічної політики, яку проводила нинішня влада з 19-го по 22-й рік включно. За виключенням оборонної частини в цьому бюджеті він особисто для мене, ні 20-й, ні 21-й, ні 22-й, він абсолютно нічим не відрізняється, тому все-таки наша група хоч і підтримає його, але все-таки ми вашу звертаємо увагу на те, що без зміни економічної політики, економічного курсу бюджет у вас не зміниться, він буде і в наступному, і через один рік такий же.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, я надаю слово народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 3 хвилини. Після цього Васильченко – 4 хвилини, Гриб – 1… Я не чую вас тут. Дивіться, ми домовлялися так: 10 хвилин – Юлія Володимирівна, 3 хвилини – Волинець. Все. Після цього в нас ще буде Васильченко – 4 хвилини, 1 хвилина – Гриб і після цього переходимо до поправок.
Боже, я мав на увазі, я перепрошую, "Батьківщина". Ну, свобода – це внутрішній дух, Михайло Якович.
13:22:18
ВОЛИНЕЦЬ М.Я.
Шановні колеги, дякую за таку активність і пожвавлення в парламенті. Народний депутат Волинець, фракція "Батьківщина". Шановні друзі, лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко ґрунтовно за 10 хвилин виклала фундаментальні питання, які торкаються формування бюджету на 23-й рік, але навіть за 10 хвилин неможливо було зупинитися на аспектах окремих розділів, тому мені доручено виступити з питань, соціальних питань, з соціальних питань.
Подивіться, з трудових колективів від 20 до 30 відсотків працівників добровільно пішли на фронт. А, наприклад, на шахті "Інгульська", де видобувається уранова руда, практично всі члени колективу, члени Незалежної профспілки гірників України, пішли на фронт. А там заборгованість по заробітній платі складає 6 місяців. І в бюджеті не закладаються ці питання для вирішення на державному рівні.
Ми напрацювали по кожній позиції пропозиції. "Батьківщина" подала більше сотні пропозицій, але здебільшого вони не враховані. Я хочу сказати, що в проекті бюджету на цей рік закладається прожитковий мінімум 2 тисячі 481 гривень. Це все заморожується, мінімальна зарплата закладається на рівні 6 тисяч 700 гривень, а при цьому інфляція закладається 31 відсоток. Ми розуміємо, що це бюджет бідності. Фракція "Батьківщина" передбачає, що прожитковий мінімум має бути не нижче 9 тисяч 252 гривні і мінімальна заробітна плата на цьому рівні має бути. Але враховуючи, що ми знаходимося в стані війни, то і мінімальна зарплата, прожитковий мінімум мають поетапно, поквартально збільшуватись. І цього не відбувається, це навіть не закладається в проекті бюджету.
Шановні друзі, від мінімальної заробітної плати, від прожиткового мінімуму залежать всі соціальні параметри і виплати. Дивіться, ми сьогодні розглядали законопроект 3663 про ліквідацію Фонду соціального страхування, ніхто не сказав про те, що заборгованість по заробітній платі там складає 3 мільярди. Фракція "Батьківщина" дала туди конкретні пропозиції, а це невиплачені лікарняні, допомога по вагітності і пологам і таке інше. В пояснювальній записці проекту бюджету на 23-й рік пояснюється, що там заборгованість по заробітній платі в Україні в цілому найманим працівникам складає 1 мільярд 100 мільйонів. Тільки у вугільній галузі 1 мільярд 500 мільйонів. Ми теж по вугільній галузі надали пропозиції і, на жаль, вони не враховані. Передбачено фінансування вугільної галузі на рівні минулого року в обсязі 3 мільярди 8...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Яковичу.
З фракції "Батьківщина". Ні-ні, спочатку Васильченко. Ну, давайте, якщо можна, ми вас. Народна депутатка Гриб, потім ще народна депутатка Васильченко.
Народна депутатка Гриб, одна хвилина, будь ласка.
13:25:43
ГРИБ В.О.
Шановні колеги, в цьому бюджеті я подавала правки з приводу компенсації енергетикам. Тому що всі енергетичні компанії, як державні, так і приватні, на сьогоднішній день перебувають практично в стані банкрутства. І ми вже прийняли з вами такий самий закон, у якому все ж таки затвердили компенсацію НАК "Нафтогазу". Тому що попередні наші рухи, коли ми прийняли рішення не піднімати тарифи на опалення, на комунальні послуги, якраз і привели до того, що зараз компанії банкрутують.
На превеликий жаль, ці правки не були підтверджені. І я дуже прошу, щоб у майбутньому в Міністерстві фінансів все ж таки розглянули можливість прийняття таких правок, тому що енергетика є все ж таки двигун економіки. Якщо цього не зробити, то будемо всі, знаєте, не парламентське слово, не буду його проговорювати, але будемо знаходитися там, де краще не знаходитися.
Всім дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, зараз ще я запрошую до завершального обміну своїх поправок на виступ народну депутатку Васильченко Галину Іванівну. 4 хвилини.
Я попрошу вже запросити народних депутатів до зали, тому що далі будуть поправки від фракції "Європейська солідарність". Я правильно все розумію?
Будь ласка, пані Галина Іванівна Васильченко, народна депутатка.
13:27:12
ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.
Галина Васильченко, фракція "Голос". Шановні колеги, я коротко вже окреслила, які в нас пріоритети, зокрема ми з колегами подавали порядку 20 поправок, які стосуються кількох блоків.
Найперше – це є підтримка бізнесу. Адже уряд повинен чітко розуміти, що підтримка бізнесу – це є пряма допомога бюджету. Адже чим більше і краще буде працювати наш бізнес, чим кращі умови будуть для нього створені, умови по відновленню, тим більше відповідно буде доходів у бюджеті для того, щоб ми могли ефективно здійснювати видатки на ті чи інші потреби.
Крім того, інший блок наших поправок стосувався Фонду енергоефективності і, зокрема, підтримки відповідної сфери. Ще один блок наших поправок, найбільший блок, стосувався підтримки місцевого самоврядування. І я б хотіла звернути увагу на кілька поправок. Зараз моє звернення скоріше до Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів з тим, щоб в процесі своєї роботи вони звернули увагу і врахували ті ключові позиції, на яких ми наполягаємо.
Зокрема, поправка 276 щодо горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів. Поправка 675 – це допомога ветеранам війни. Поправка 720 – про Фонд енергоефективності, який я згадувала. Поправка 804 – фонд розвитку підприємництва. Правки 1097, 1102 – це правки, які стосуються освітньої субвенції та загалом врахування показника щодо учнів. Правка 1105, яку я згадувала в своєму попередньому виступі, яка стосується, аби врахувати показники внутрішньо переміщених осіб при формуванні різних субвенцій, які мають іти на місця. І правка 1190, яка стосується належного фінансування охорони здоров'я та освіти.
Також не можу не згадати надзвичайно важливий момент, поправка 1241, яка передбачає субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на національно-патріотичне виховання. Ми всі розуміємо, наскільки важливим зараз є цей аспект і актуальним. І саме з центру: з державного бюджету, з Кабінету Міністрів має йти така ініціатива. І в кожній громаді, в кожному ОТГ, в кожному місті чи селі мають здійснюватися відповідні заходи і має бути передбачене відповідне фінансування на здійснення заходів з національно-патріотичного виховання.
Тому ще раз звертаюся до представників Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів з тим, щоб звернули увагу на ці ключові моменти, тобто на підтримку бізнесу, на підтримку сектору енергоефективності, на підтримку охорони здоров'я та освіти, а також на Фонд енергоефективності. На нашу думку, ці ключові речі є вкрай необхідними.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ми обговорили вже ніби, всі фракції висловились, свої поправки замінили на виступи. Я прошу Артура Володимировича Герасимова. Артур Володимирович, починаємо, так? Хто буде?
Ніна Петрівна Южаніна, називайте номер поправки, і після цього ми голосуємо. Спочатку, як ми домовлялися, голосуємо поправки, які пов'язані, зараз, хвилиночку, які пов'язані на врахування, потім, якщо будуть поправки, які пов'язані, на підтвердження. Починаємо з тих, які на врахування.
Будь ласка, Ніна Петрівна.
13:30:55
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, на жаль, при розгляді пропозицій в комітеті, ну, мало було присутньо депутатів, тому мені прийдеться пояснити і тим, хто думає…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер поправки.
13:31:09
ЮЖАНІНА Н.П.
178 перша моя поправка. Про те, про що ми говорили, але не досягнули… Хоча, здавалося б, всі розуміють зміст поправок, але вони виявилися неврахованими.
178-а. Встановити, що в 2023 році як виняток із положень статті 24.2 Бюджетного кодексу 50 відсотків Державного дорожнього фонду спрямовується на забезпечення потреб сектору оборони, а також не менше 10 мільярдів гривень на будівництво та реконструкцію міжнародних автомобільних пунктів. Це повертаємося до тієї норми, яку ми приймали до кінця 2022 року. Ми ж вже обговорювали в залі. Абсолютно прийнятно для того, щоб не витрачалися захмарні гроші на дороги, які вже сягають, зараз розмір 65 мільярдів дорожній фонд, щоб вони не витрачалися всі на дороги, бо такої потреби…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, 178 поправка авторства Ніни Петрівни Южаніної. Комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатись та голосувати.
13:32:46
За-65
Рішення не прийнято.
Будь ласка, з процедури? Будь ласка, Герасимов з процедури.
13:32:57
ГЕРАСИМОВ А.В.
Я вам щиро вдячний, що голова комітету зараз на трибуні. Якраз ми хотіли звернутися до вас, Руслан Олексійович, щоб представник комітету був на трибуні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він на трибуні. Дякую. Я його бачу. Ви бачите? Він є. Добре. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, наступне… Будь ласка, Ніна Петрівна, який номер? Починайте з номера.
13:33:16
ЮЖАНІНА Н.П.
179 поправка. Звертаюсь до голови комітету. Пане Юрію, ви зараз дивитесь в очі всім народним депутатам. Якщо в 22-му році ми змогли виділити значні кошти із дорожнього фонду на армію, чому ви вважаєте, що в 23-му році ми всі мільярди, там уже і 80 мільярдів називають, будемо закатувати в асфальт? Будь ласка, подивіться на цю поправку: 50 відсотків коштів Державного дорожнього фонду спрямовуються на забезпечення потреб сектору оборони. Абсолютно лояльний підхід і ви залишитеся перед країною в доброму вигляді, а не будете оббріхувати свій же цей бюджет, який зараз приймаєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 179 поправка, я правильно розумію, Ніна Петрівна? Ніна Петрівна, я вас прошу, починайте з номера. Це 179-а?
Юрій Юрійович, у вас є відповідь на 179-у? Коротко, якщо можна.
13:34:27
АРІСТОВ Ю.Ю.
Дякую за пропозицію врахувати, але комітет не підтримує цю правку. Тому що я вважаю, що коли іноземці відчувають себе в Росії, як кажуть, у нас така поговорка була, як це… почувають як себе? Це дураки та дороги. А в Україні дураков уже поменшало, а дороги у нас європейські. Тобто я вважаю, що треба їх будувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 179 поправка Ніни Петрівни Южаніної, вона комітетом відхилена. Аргументи ви почули. Прошу визначатись та голосувати.
13:35:27
За-71
Рішення не прийнято.
Наступна поправка. Ніна Петрівна.
13:35:33
ЮЖАНІНА Н.П.
180 поправка. Я думаю, що країна оцінить те, що ви щойно сказали, 50 відсотків всього відправити на сектор оборони і безпеки під час війни не наважаться "Слуги". Як так може бути взагалі? Ви нічого не боїтеся?
180 поправка стосується того, щоб частину з дорожнього фонду не менше 10 мільярдів спрямувати на будівництво та реконструкцію міжнародних автомобільних пунктів пропуску. А тут чому немає волі? Ви взагалі не думаєте про те, як економіка далі має існувати, колись розбудується це вузьке горличко для нашого експорту, який зараз весь поїхав через автомобільні пункті пропуску? Ви з політичної точки зору не підтримуєте чи ви фактично не хочете спрямовувати туди кошти?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 180 поправка народної депутатки Южаніної, комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:36:47
За-74
Рішення не прийнято. Поправка відхилена.
Наступний номер.
13:36:52
ЮЖАНІНА Н.П.
205 поправка. Колеги, ви не чуєте про що я говорю? Я абсолютно закликаю вас до прийнятних нормальних речей, не обнулюючи ваші якісь там резерви, які ви хотіли б кудись спрямувати. Прошу 205 поправку.
Колеги, на час війни було відмінено одна із статей Бюджетного кодексу про те, що у разі відсутності роботи Верховної Ради, рішення по формуванню резервного фонду і витрачання з резервного фонду приймає виключно Кабінет Міністрів. Нам треба повернути ту редакцію, яка була закладена з самого початку в нормах. Якщо почала працювати Верховна Рада, то всі рішення, всі зміни до бюджету приймаються виключно через Верховну Раду, абсолютно здорова форма завжди існувала.
Ви спромоглися відмінити цю обов'язкову умову, коли не працює Верховна Рада. Пане Стефанчук, поверніть, будь ласка...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що вам повернути, Ніна Петрівна? Я не можу нічого повернути, крім рішення залу. Тому я просто ставлю 205 поправку Ніни Петрівни Южаніної. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:38:26
За-72
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, наступна поправка.
13:38:30
ЮЖАНІНА Н.П.
268-а. На засіданні комітету було сказано, що не може Верховна Рада приймати рішення зміни до бюджету, бо вона не засідає. Так до вас я зверталася, пане Голово, про те, що ви маєте сказати вслух, що Верховна Рада здатна збиратися тоді, коли країні це потрібно під час війни, і ми вже працюємо. І 205 поправку ви перш за все мали би поставити на підтвердження і її відстоювати для того, щоби функція, основна функція, народних депутатів Верховної Ради залишалася за нами.
268 поправка подана з приміткою "на доручення уряду". Я сподіваюсь, що в разі зростання інфляції уряд все-таки перегляне всю видаткову частину в плані мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Можна не ставити на підтвердження. Доручення уряду, я сподіваюсь, пан Арістов, ви все ж таки знайдете рішення щодо цієї пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, дивіться, ця поправка врахована частково. Ви використали хвилину по ній, як я можу не поставити, але вона може зараз провалитися, це буде погано. Давайте ставити тільки ті поправки, які відхилені. Ця поправка, вона врахована частково, і є доручення уряду, давайте виходити з цього. А? Дивіться, добре, я можу поставити, але який сенс, вона вже...
Добре, шановні колеги, 268 поправка, Южаніної. Вона врахована частково. Авторка наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію авторки. Прошу визначатись та голосувати.
13:40:23
За-66
Рішення не прийнято. Поправка залишається врахованою частково.
Наступна поправка, який номер Ніна Петрівна?
13:40:28
ЮЖАНІНА Н.П.
289. Пане Голово, якщо ви бачили минулий бюджет, то доручення уряду завжди закінчується нічим. Тобто залишається редакція першого проекту закону і нічого не змінюється.
Тому я і пояснювала. Але я сподіваюсь, тут є зацікавленість і "слуг народу", і всього залу про те, щоб видаткова частина також змінювалася в разі збільшення інфляції, бо будуть такі ж самі надлишкові інфляційні надходження.
Щодо 289 поправки. Абсолютно точно, уряд зараз має перерахувати дохідну частину, тому що за цей період змінили ми законодавство тут в залі і маємо додаткові надходження, по моїм розрахункам 43,8 мільярда гривень. Прошу підтримати поправку 289.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 289 поправка Южаніної комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:41:36
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
13:41:40
ЮЖАНІНА Н.П.
290 поправка стосується якраз з чого мають скластися ці додаткові надходження 43,9. Доходи загального фонду за кодом "податкові надходження" збільшити 36,1 мільярда гривень, які складаються з наступних надходжень, розрахунок, який зроблений на підставі додатків запропонованих до бюджету.
Прошу підтримати 290 правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 290 поправка Южаніної комітетом відхилена.
Прошу визначатися та голосувати.
13:42:26
За-62
Рішення не прийнято. Поправка відхилена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна Ніна Петрівна.
13:42:31
ЮЖАНІНА Н.П.
291 поправка. Отже, доходи спеціального фонду за кодом "податкові надходження", а це спеціальний фонд, який отримує надходження акцизу від продажу пального, необхідно збільшити на 7,7 мільярда гривень. Тому що знижені ставки по прийнятому закону нами нещодавно будуть діяти лише до 01.07, а з 01.07 відновлюється повні ставки на пальне. І ми бачили різні поправки, ці збільшення можуть сягати аж до 10 мільярдів і це все знову піде на дороги.
Якщо зараз Мінфін не перерахує правильно, це будуть знову якісь надходження у вигляді перевиконання. Тому просила би врахувати цифру і Мінфін далі може уточнити її при повному перерахунку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 291 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:43:44
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна поправка, Ніна Петрівна.
13:43:48
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна поправка 296. Справа в тому, що абсолютно...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона теж врахована частково, Ніна Петрівна. Може, ми давайте будемо... Ніна Петрівна.
ЮЖАНІНА Н.П. Я так розумію, що 296-а, пане Юрій, 298-а, 299-а і 300-а – враховано частково, да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, так написано в таблиці.
ЮЖАНІНА Н.П. Я тоді одну хвилину проговорю по ним і...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте одну хвилину і не будемо ставити їх. Дякую.
ЮЖАНІНА Н.П. І будемо не ставити тоді на підтвердження… на врахування.
Я звертаюсь зараз до все-таки міністра фінансів. Пане Сергію, дивіться, дуже вас прошу звернути увагу, і це не моя мала би бути ініціатива, а виключно ваша. В Податковому кодексі ставки на тютюнові вироби, акцизного податку на тютюнові вироби, встановлені в гривні. А по Директиві Європейського Союзу ми маємо досягти уже найближчі роки 95 євро. Зараз ставка в гривні, враховуючи курс, відповідає 47 євро...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ніна Петрівна, яка наступна поправка ваша?
13:44:59
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна поправка 513. Я, абсолютно чітко розуміючи, що має бути перерахована дохідна частина, і вона буде перерахована, і це ваша має ініціатива, щодо тютюнщиків, тому що тут резерв величезний і для імпортних тютюнових виробів, і для внутрішнього виробництва.
Пропоную вам збільшити видатки за рахунок додаткових надходжень на 43,8 мільярда. 513 поправка. Це на модернізацію та ремонт озброєння, не просто на сектор оборони і безпеки, а саме по програмі 2101150. Збільшити на 10 мільярдів за рахунок додаткових надходжень, про які я тільки що сказала.
Прошу підтримати 513 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 513 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:46:12
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна. Номер?
13:46:16
ЮЖАНІНА Н.П.
1197.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, а можна по порядку, щоб ми не стрибали?
ЮЖАНІНА Н.П. По порядку? Мені теж тоді буде дуже важко, бо в мене всі вони розкидані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, дивіться, ну, ви ж бачите, що по голосуванню немає потенціалу. Може, ми все-таки перейдемо вже до якихось конструктивних, державницьких речей?
ЮЖАНІНА Н.П. 317 поправка. Зрозумійте, будь ласка, от всі говорять політичними висловами, а ніхто не хоче дивитися в цифри.
317 поправка. Починаємо приводити у відповідність витратну частину, тому що ніхто не хоче. Мінфін не хоче сваритися з іншими розпорядниками, Прем'єра взагалі не існує, розглядається бюджет зараз. Ніхто не хоче перебрати видатки кожного розпорядника, для того щоб проінспектувати їх і визначити, щодо яких видатків ще є і величезний резерв. Взяли його і пояснюють: ми на 10 відсотків скоротили всім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 317 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:47:39
За-58
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
13:47:45
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна 319 поправка. Це ми боїмося обділити себе любимих, бо якраз ці поправки стосуються зменшення видатків на Верховну Раду, пане Стефанчук. Треба бути чесними перед людьми, коли ми говоримо, що ми на поточні видатки скорочуємо для всіх, а Верховну Раду збільшуємо, я не розумію, як ви будете пояснювати громадянам України.
Прошу підтримати 319 поправку і зменшити на 97 мільйонів видатки Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, а до мене ви що хочете? Ви мене постійно згадуєте. Я до чого тут, ви можете мені просто пояснити? Я думаю, що це справа всіх депутатів.
Але я ставлю 319 поправку. Це просто було право на репліку, ви мене постійно згадуєте, якесь таке внутрішнє, мабуть, переконання. Будь ласка, я готовий. 319 поправка Южаніної, комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:48:57
За-68
Ніна Петрівна, я навіть підтримав вашу поправку. Не хватило: 68 – за. Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, який другий номер, наступний?
13:49:05
ЮЖАНІНА Н.П.
325. Я чому звертаюся особисто до вас? Бо хочу, щоб ви не механічно виконували функцію, а ви чули все-таки і підтримували хоча б інколи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж підтримав, Ніна Петрівна, я ж підтримав.
ЮЖАНІНА Н.П. Да, да. Тому наступна поправка стосується такої ж Верховної Ради, це зменшення видатків на 101 мільйон на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення.
Досить коштів витрачати. Ми можемо витратити стільки, скільки витратили в 22-му році. Тому я зняла лише перевищення у планових видатків на наступний рік. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 325 поправка Ніни Петрівни Южаніної, комітетом відхилена. Прошу голосувати, колеги.
13:50:14
За-70
Рішення не прийнято. Знову не хватило Ніні Петрівні.
Наступна поправка яка?
13:50:20
ЮЖАНІНА Н.П.
В цих… 327-а. В цьому 101 мільйоні зайвих коштів на Верховну Раду є 95 мільйонів на фонд оплати праці порівняно з іншими центральними органами виконавчої влади. Ми розбиралися на комітеті щодо цього питання, але ж фактично ніхто не хоче відповісти, що це таке, що це планується за збільшення порівняно з 22-м роком в 23-му році. Можна там говорити про те, що не хочуть зменшувати бюджетникам, але ми відповідальні люди, ми маємо розуміти, що ця мізерна зарплата, яка нам зараз виплачується, хай вона залишається такою ж і на наступний рік.
Прошу підтримати 327 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 327 поправка Ніни Петрівни Южаніної. Комітетом вона відхилена. Будь ласка, прошу, визначайтесь і голосуйте.
13:51:30
За-67
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, може, все-таки, бачите, що потенціалу немає в залі.
13:51:37
ЮЖАНІНА Н.П.
Є керівники фракцій, будь ласка, в нас є рішення фракції, всі ставимо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас же ж вільна фракція…
ЮЖАНІНА Н.П. Всі ставимо поправки на підтвердження, на врахування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, да. Ніна Петрівна, який номер.
ЮЖАНІНА Н.П. 334 поправка. Починаємо з забезпечення діяльності Президента України, Державне управління справами. Я все розумію, але якщо і на цю інституцію планується більше видатків чим вже здійснено і планується здійснити до кінця 22-го року, погодьтесь, це неправильно. Мінус 92 мільйони гривень пропоную зняти із видатків споживання по обслуговуванню та організаційному, інформаційно-аналітичному забезпеченню Офісу Президента.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 334 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:52:43
За-59
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
13:52:49
ЮЖАНІНА Н.П.
336-а. В цих 92 мільйонах знаходяться видатки розвитку 70 мільйонів, і їх виключення пропоную зробити відповідно як і до всіх видатків інших по всім ЦОВВ. Прошу підтримати 336 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 336 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:53:28
За-55
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
13:53:33
ЮЖАНІНА Н.П.
343-я. Сподіваюсь, що на санаторно-курортні заклади, які належать ДУС, ви точно зменшите і залишите витрати на рівні 22-го року. Це поправка 343. Прошу зменшити видатки і привести їх у відповідність до 22-го року на суму 2 мільйони гривень. 343 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 343 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:54:17
За-69
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
13:54:21
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна поправка 348. Не розумію, для чого виділяються додаткові кошти на наукову і науково-технічну діяльність у сфері державного управління стратегічних проблем внутрішньої та зовнішньої політики із питань посередництва та примирення при вирішенні колективних трудових спорів. Порівняно з іншими навіть секвестрованими видатками тут просто ми вимушені зменшити видатки на 22 мільйони гривень для того, щоб їх привести у відповідність до цього року.
Прошу підтримати 348 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 348 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:55:23
За-68
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
13:55:28
ЮЖАНІНА Н.П.
353-я. Погодьтеся, будь ласка, що є точно ті програми, які можуть... навіть не можуть із технічної точки зору якби працювати.
Наступна програма – збереження природно-заповідного фонду в національних природних парках та заповідниках. Видатки розвитку пропоную зменшити на 4,8 мільйона гривень.
Прошу підтримати поправку 353.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 353-я Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:56:14
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна.
13:56:18
ЮЖАНІНА Н.П.
Колеги, я прошу у всіх вибачення, може, комусь здається, що такі маленькі суми, але коли ми дійдемо до кінця моїх поправок, то зберемо 4,1 мільярда гривень, які точно можуть бути використані на соціально незахищені верстви населення. Тому наступна поправка 360-а, вона стосується вже Кабінету Міністрів. Обслуговування та організаційне, інформаційне-аналітичне, матеріальне забезпечення діяльності зменшити на 13,8 мільйона, привести у відповідність, як по всім центральним органам виконавчої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 360-а Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:57:14
За-67
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
13:57:18
ЮЖАНІНА Н.П.
З66-а в додатку 3. Ви знаєте, як будується бюджетна класифікація. Для того, щоб зняти 13,5, нам треба ще зняти по двом статтям 8,8 мільйона. Це знову Кабмін, видатки розвитку загального фонду. Прошу підтримати 366 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 366 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:57:58
За-68
Рішення не прийнято.
Наступна.
13:58:03
ЮЖАНІНА Н.П.
371 поправка. Звертаюсь до тих колег, які не розуміють, навіщо таку велику кількість поправок подавали. Скажіть, будь ласка, під час війни чи потрібно забезпечувати збільшення фінансування офісу із залучення та підтримки інвестицій? Я пропоную в поправці зменшити на 51 мільйон у зв'язку з тим, що це кошти, на які збільшується утримання цього офісу. Прошу підтримати 371 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 371 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
13:58:52
За-69
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
13:58:55
ЮЖАНІНА Н.П.
376 поправка. Ще одна цікава інституція з підтримки та просування експорту. Її видатки порівняно з іншими збільшені на 36,8 мільйона гривень. Це до того, що говорив міністр, що ми всі видатки передивилися і максимально їх скоротили. Я зараз називаю те, що не вдалось скоротити Міністерству фінансів. Я вам просто допомагаю. Ви підтримайте і скажете, що це погані депутати були, які запропонували таке скорочення, а не ви. Цим ви правом чомусь не скористалися, а так би було би добре.
Підтримуйте, будь ласка, 376 поправку. Плюс 36,8 мільйона гривень на 2023 рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 376 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
13:59:53
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
13:59:57
ЮЖАНІНА Н.П.
383-я стосується збільшення наукової і науково-технічної діяльності у сфері державної статистики. Ну, люди, мені здається, що елементарно. Да, я розумію, ми зараз мільярдами, трильйонами рахуємо всі цифри, тому заморочуватися на якихось мільйонах ніхто не хоче. А це все та копієчка, яку ми можемо спрямувати для підвищення хоча би трошечки мінімальних стандартів або ж на якісь програми, про які я буду далі говорити.
383 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 383 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:00:49
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:00:53
ЮЖАНІНА Н.П.
409 поправка починається з блоку "на утримання органів прокуратури". Слухайте, ну, вже ж ми прожили 2022 рік, проживаємо його, маємо скориговані видатки, розуміємо, яка у нас кількість працівників, скільки нам потрібно для оплати, скільки для утримання, точно ні для якого не розвитку. І все ж таки якщо порівняти скорочення, яке провели в усіх інших органах, то тут я пропоную привести цифру у відповідність і скоротити на 730,7 мільйона гривень видатки по програмі 0901010. Прошу підтримати 409 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 409 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:01:55
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна.
14:01:59
ЮЖАНІНА Н.П.
411 поправка. Ви не принижуєте себе і не бійтеся, коли ми говоримо про прокурорів. Вони мають жити за такими ж стандартами, як всі люди. Якщо люди за 3 тисячі гривень у місяць, то їм достатньо 3 тисячі гривень в день. Тому зарплату їх можна обмежити тією, яку вони отримують зараз. 411 поправка – це приведення фонду заробітної плати до рівня 22-го року. Мінус 573 мільйони гривень – це ті гроші, які вони хочуть собі забрати додатково на оплату праці. Ми розуміємо, що це таке? Підтримайте, будь ласка, 411 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 411 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:02:57
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:03:00
ЮЖАНІНА Н.П.
413-а. В органах прокуратури видатки загального фонду зменшити на 90 мільйонів, також привести їх у відповідність до видатків 2022 року. Це із суми, яка майже сягає збільшення видатків – 1 мільярд гривень на 23-й рік.
Будь ласка, підтримайте 413 поправку. Ми знаємо, що в нас джерел, вірніше, напрямків витрачання коштів, куди нам треба було би це спрямувати, дуже багато, і ми про них іще будемо говорити, і вже всі говорили про них. Підтримайте 413 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 413 поправка Южаніної, комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:03:58
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:04:03
ЮЖАНІНА Н.П.
422-а стосується спеціалізованої Антикорупційної прокуратури. Видатки розвитку загального фонду зменшити на 1,5 мільйона, привести до видатків, як і по інших ЦОВВ із зниженням на 10 відсотків, як і для всіх.
Чому ми так боїмося правоохоронні органи, можна запитати. Ми можемо їх як би привести чи примусити жити, як і всі люди в країні? 422 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 422 поправка комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:04:57
За-56
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, а може, б вам дали якийсь період часу, щоб ви виступили, ви трішки знімете поправок чи ні? Заміть ста ваших поправок 10 хвилин виступити, може так?
14:05:02
ЮЖАНІНА Н.П.
431 поправка стосується…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не вдалося.
ЮЖАНІНА Н.П. Державна підтримка Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та організацію, та проведення роботи з розвитку фізичної культури і спорту серед працівників і військовослужбовців правоохоронних органів. Люди, плюс 32 мільйони гривень додано в цьому році. Це які спортивні будете змагання проводити? Будь ласка, всі на фронт, там спортивні змагання для працівників правоохоронних органів.
Будь ласка, підтримайте 431 поправку. Просто дикість якась.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 431 поправка Южаніної. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:06:14
За-88
Рішення не прийнято.
Будь ласка, наступна.
14:06:21
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, 459-а. Я знаю, що і ви не чули таких програм, і я вперше побачили їх в цьому році, коли так детально вивчала. Тому дуже була здивована, що скільки всього є того, що можна було б оптимізувати і не витрачати в рік війни. Наукова і науково-технічна, 459 поправка, діяльність у сфері економічного розвитку стандартизації, метрології і метрологічної діяльності. Збільшені видатки на 18 мільйонів гривень.
Прошу підтримати поправку і зрізати ці видатки до рівня 2022 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 459 поправка, Южаніної. Комітетом відхилена.
Прошу визначатись та голосувати.
14:07:17
За-65
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:07:23
ЮЖАНІНА Н.П.
465-а. Я взагалі-то хочу сказати, що коли складався бюджет, то не відчувається, що бюджет війни. Тому що наступна програма – це здійснення заходів з обов'язкового проведення тендерів, професійні закупівлі, видатки на які збільшені. Скажіть, будь ласка, да ви поприймали купу законодавства, яке відміняє взагалі проведення тендерів, яке відміняє взагалі оновлення щодо існуючої системи.
Прошу підтримати 465 поправку і залишити видатки так, як це є в 2022 році по цій державній установі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 465 поправка, Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:08:20
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна.
14:08:24
ЮЖАНІНА Н.П.
470 поправка. Програма "Заходи із посилення інституційної спроможності для підготовки проектів державно-приватного партнерства". Це всі ті статті, які точно можна оптимізувати, залишивши їх у відповідності до видатків на 2022 рік. Якщо ми переможемо і буде необхідність продовжувати якісь програми, у нас з'являться і доходи, які ми зможемо перерозподілити. Тому зневажати на те, що можна зараз виправити, щоб ми всі вважали, що ми зробили все необхідне, все можливе.
Підтримайте, будь ласка, ці маленькі хвостики, які додатково нам вкінці дадуть 4 мільярди гривень додаткових надходжень… зекономлених грошей. Прошу підтримати 470 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 470 поправка Южаніної, комітетом відхилена.
Прошу визначатися та голосувати.
14:09:32
За-51
Рішення не прийнято.
Наступна.
14:09:38
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна 474-а. Програма "Науково і науково-технічна діяльність у сфері промислової безпеки та охорони праці". Праці немає. Де ми будемо, що удосконалювати, для чого ми збільшуємо видатки? У нас є елементарні видатки на охорону праці, які ми планували в 22-му році.
Будь ласка, пройдіть по всім цим статтям. У комітеті не захотіли, у Мінфіні не захотіли. Якби підтримали ці поправки, ми б зекономили маленьку, але дуже весому суму – 4 мільярди гривень. 474 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 474 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:10:34
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:10:37
ЮЖАНІНА Н.П.
669-а. Програма "Керівництво та управління у сфері соціальної політики. Видатки розвитку загального фонду". Я чула, до речі, на комітеті, коли розглядалися пропозиції, що ох, як жаль, у нас дуже багато бюджетників мають замалі заробітні плати. Тому взяти цю програму і збільшити для... видатки розвитку загального фонду на 18 і одну десяту... тисячну мільйона гривень, мені здається, що точно ми не маємо права. В нас якраз це управління потребує для людей значного збільшення, а не для своїх заробітних плат і інших видатків. 669 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 669-а Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:11:49
За-59
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:11:53
ЮЖАНІНА Н.П.
684-а. Після скорочення всіх видатків мілких, які, можливо, вам здалися, якраз іде програма "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду", це цей трансфер. Так от, ті гроші, які я назбирала шляхом перерахунку доходів, 23 мільярди, я пропоную збільшити на індексацію і можливий перегляд хоча би самим... людям з мінімальними пенсіями на наступний рік, 23 мільярди.
Підтримайте, будь ласка, 684 поправку, джерела для цих коштів є. Підтримайте всі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 684, правильно, Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:13:01
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:13:05
ЮЖАНІНА Н.П.
724-а, продовжуємо зменшувати видатки на ті програми, які точно... без яких би точно країна жила і буде жити в наступному році. Наукова і науково-технічна діяльність у сфері будівництва, житлової політики, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку, дослідження, збереження та вивчення видів флори у спеціально створених умовах. 14,4 мільйона гривень збільшено порівняно з 2022 роком після секвестру, тобто як ця програма могла взагалі працювати в 2022 році?
Прошу підтримати 724 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер, ще раз, Ніна Петрівна, я перепрошую? 724-а, да? 724-а, так, Ніна Петрівна? Секундочку, я щось не знайшов. А, ось вона.
724 поправка. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:14:26
За-54
Рішення не прийнято.
Будь ласка, наступна.
14:14:33
ЮЖАНІНА Н.П.
Перевірте, будь ласка, 811-у, бо комітет же пізно видав таблицю про рішення, що буде в доручення уряду попадати. Тому я не всі поправки встигла навіть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 811-а відхилена.
ЮЖАНІНА Н.П. Відхилена. Тоді йдемо по ній.
Шановні колеги, а ви чули, що в цьому році утримання міжнародних пунктів пропуску передано із функції митної служби в Міністерство інфраструктури? Вам нічого тут не здається таким, що порушує взагалі функціональну здатність митної служби?
Я пропоную зекономлені гроші, а також ті, які ми зможемо взяти додатково, перерахувавши показники по доходах, 10 мільярдів направити митній службі на програму "Реалізація проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску". Дуже прошу підтримати, тому що, крім того що будемо залучати гроші наших іноземних партнерів, ми точно без цього не розкрутимо економіку, ми не вийдемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 811-а Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:15:54
За-54
Рішення не прийнято.
Яка наступна, Ніна Петрівна? Ніна Петрівна, все у вас?
14:15:58
ЮЖАНІНА Н.П.
Ні, не все. Я не знаю… 740 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А як, ми ж домовилися не скакати, Ніна Петрівна. Дуже складно.
ЮЖАНІНА Н.П. Дивіться, в мене йде по темах: де ми скорочуємо видатки, де ми додаємо видатки. Якщо зараз взяти, я попробую, я й так пробую вже йти підряд. Зараз буду старатися у дві руки слідкувати.
740 поправка. Це науково-технічна діяльність у сфері розвитку агропромислового комплексу, стандартизації та сертифікації. Збільшена на 18,8 мільйона гривень. Прошу привести до рівня секвестрованих видатків 22-го року. 740 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
740-а Ніни Петрівни Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:17:05
За-56
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
14:17:09
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, 756 поправка. Скажіть, будь ласка, а проведення земельної реформи в той час, коли наші землі кожного дня відтяпували, а ми зараз їх назад забираємо і будемо ще довго їх розміновувати і так далі. Ця програма проведення земельної реформи, передбачили збільшення видатків на 139,4 мільйона гривень.
Мені здається, що міністр фінансів тут точно мав би якось реагувати. Навіщо нам ця програма, скажіть, будь ласка? Давайте передивимося ці видатки. Підтримайте, будь ласка, 756 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 756-а, комітетом відхилена, авторства Южаніної. Прошу визначатися та голосувати.
14:18:06
За-64
Рішення не прийнято.
14:18:11
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна поправка 760. Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону – витрати збільшили на 102,7 мільйона гривень. Я не знаю, хто бачив цю програму, куди збираємося витрачати зараз кошти, як у нас ще немає зрозумілих кордонів, особливо на сході нашої країни.
Прошу підтримати 760 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 760 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:19:01
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
14:19:06
ЮЖАНІНА Н.П.
Є маленька поправка 766, я її пропущу, рибне господарство, бог з ним, перейдемо до 774 поправки. Стосується електронного урядування. Люди, збільшена програма на 442,5 мільйона гривень. Ви розумієте, кому війна, а у нас електронне урядування розвивається, ми будемо збільшувати видатки на ці програми.
Прошу підтримати 774 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 774 поправка авторства Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:19:58
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна.
14:20:02
ЮЖАНІНА Н.П.
779-а. Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури. Видатки розвитку збільшені на 683 тисячі. Здавалось би невелика сума, але коли ми роздивимося по всім розпорядникам, ми збираємо мільярди. І я не розумію, чому хтось ближчий до влади може для себе вибивати, а, наприклад, така ж галузь як освітня отримала мінус 30 мільярдів в бюджетуванні на наступний рік.
Прошу навіть такі копійки враховувати і зменшувати видатки. Вони непотрібні і на рівні видатків цього року абсолютно точно можуть існувати всі наші інституції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 779 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:21:08
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:21:11
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна поправка 782. Вам буде всім цікаво, тому що у нас, виявляється, з'явилися персони, які будуть літати літерними авіаційними рейсами, тому що видатки на забезпечення організації та виконання літерних авіаційних рейсів повітряними суднами (повітряними суднами!) збільшено на наступний рік на 299 мільйонів. Кому побажати щасливого польоту, правда, не знаю. Але вже совісті зовсім не має.
Підтримайте 782 поправку. Літаки не літають, кого ви будете возити, да ще і збільшуючи видатки?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 782 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначитись та голосувати.
14:22:14
За-96
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:22:19
ЮЖАНІНА Н.П.
Жаль, що ви не чуєте. 788 поправка, тут бюджетна програма "Організаційне забезпечення реалізації інфраструктурних проектів". Яких інфраструктурних проектів? Чому не можна залишити інфраструктурні проекти? Ви ж уже сказали, що для цього вам дорожній фонд потрібен в таких захмарних сумах, але тут іще окремо збільшуєте додатково.
Підтримайте, будь ласка, і залиште видатки на рівні 2022 року. 788 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 788 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:23:11
За-60
Рішення не прийнято.
Наступна.
14:23:16
ЮЖАНІНА Н.П.
794-а. Наукова і науково-технічна діяльність у сфері розвитку фізичної культури та спорту. Люди, ми впевнені, що ми можемо зараз такі програми підтримувати, збільшення видатків порівняно з 22-им роком. Прошу зменшити до рівня 22-го року і підтримайте 794 поправку.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 794 поправка Южаніної. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:23:57
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:24:01
ЮЖАНІНА Н.П.
799-а. От мені здавалося, що ми вже зрозуміли, що така величезна проблема, як має наша країна, ця проблема нас має об'єднати. І багато роботи, я вважала, як роблять волонтери, витрачаючи свій час, свої гроші, всі наші меценати, всі наші фізичні особи. Невже не можна за рахунок айтішників, які є в кожному органі виконавчої влади, добудувати чи впорядкувати певні системи, от наприклад, інформаційно-аналітична платформа верифікації та інші заходи, пов'язані з її впровадженням. Навіщо збільшувати видатки на цю програму, якщо можуть ваші ж айтішники зробити цю роботу, як всі ми зараз робимо? Навіщо ми збільшуємо ці видатки?
Прошу зменшити на 14 мільйонів видатки по цьому центральному органу виконавчої влади. 799 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 799 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:25:14
За-58
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніно Петрівно.
14:25:19
ЮЖАНІНА Н.П.
Наступна 801 поправка. Тут себе вже не обділило Міністерство фінансів. Наукова і науково-технічна діяльність у сфері фінансової політики. Видатки розвитку загального фонду збільшили на 21 мільйон. Прошу скоротити ці видатки і залишити на рівні 22-го року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 801 поправка авторства Южаніної. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.
14:25:59
За-67
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, може, завершились чи ще ні? Скільки?
14:26:06
ЮЖАНІНА Н.П.
Ще до десяти поправок залишається в мене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЮЖАНІНА Н.П. 825 поправка. Це програма "Виконання покарань установами та органами Державної кримінально-виконавчої служби". Видатки загального фонду збільшені на 28,4 мільйона гривень.
Цей рік також складний для даного органу. Але ж змогли якось, використовуючи кошти, виділені в цьому році, прожити. Прошу підтримати поправку і скоротити заплановані видатки на 23-й рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 825 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:27:01
За-58
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:27:04
ЮЖАНІНА Н.П.
837-а. Наукова і науково-технічна діяльність у сфері архівної справи та страхового фонду документації. Видатки збільшили на 9 мільйонів гривень.
Навіщо? Це що таке? Якщо ми враховуємо якісь інфляційні процеси, то чому тоді по людям, встановлюючи прожитковий мінімум, ми не враховуємо інфляції більше 50 відсотків, яка планується з урахуванням цього року.? Будь ласка, підтримайте 837 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 837 поправка авторства Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:27:58
За-59
Рішення не прийнято.
Наступна.
14:28:02
ЮЖАНІНА Н.П.
886-а. Це переходимо до Національного антикорупційного бюро України. Пропоную зменшити видатки споживання загального фонду на 161 мільйон і залишити їх на рівні скорочених в 2022 році. Це повертаємося до питання: кого, чого ми боїмося. Тобто ми всі однаково… я не розумію, для чого тут збільшення? Тому що, якщо у них заробітна плата прописана в законі, вона не індексувалася, не змінювалася, то з чим пов'язане таке збільшення, взагалі незрозуміло.
Прошу підтримати 886 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і так 886 поправка авторства Ніни Петрівни Южаніної, вона комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:29:08
За-67
Рішення не прийнято.
Будь ласка, наступна.
14:29:12
ЮЖАНІНА Н.П.
888-а. От 161 мільйон, який збільшений на НАБУ, він складається із видатків на оплату праці, збільшених на 139 мільйонів. І якраз оцих 139 мільйонів, збільшення видатків, стосується 888 поправка. Для того, щоб на 161 зменшити, треба по всім іншим програмам бюджетним також відкоригувати. Просто так складається бюджет. Така структура бюджету. Вимушена двічі повторюватися. 888 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 888 поправка. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:30:04
За-64
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:30:07
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, ви ж погоджуєтеся, що наступний рік ви називаєте роком з воєнним бюджетом надскладним і надурізаним? В цій поправці говориться про те, що ДБР…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер, Ніна Петрівна?
ЮЖАНІНА Н.П. 898 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЮЖАНІНА Н.П. Забезпечення діяльності ДБР, видатки споживання загального фонду збільшуються на 380 мільйонів. Ми вже бачили, прокуратура, НАБУ, зараз дійшли до ДБР. У нас грошей для людей немає, а для цих хлопців і дівчат у нас гроші є, незважаючи на війну.
Будь ласка, підтримайте 898 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 898 поправка Южаніної. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:31:09
За-62
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, наступна поправка.
14:31:13
ЮЖАНІНА Н.П.
900 поправка стосується заробітної плати ДБР. Тобто в цих 380 мільйонах сидить 242 мільйони збільшення фонду заробітної плати, при тому, що за скороченою програмою в 22-му році, зі скороченим фондом оплати праці установа спокійно собі жила і виплачувала заробітну плату. Ви ж впевнені, що у них немає заборгованості по заробітній платі? Я так точно впевнена. Навіщо збільшувати видатки на оплату праці під час війни? Скажіть, будь ласка, що змінилося? Виплати сім'ям померлих не робляться, але знаходимо гроші на прокуратуру, ДБР, НАБУ і так далі.
Підтримайте, будь ласка, 900 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 900 поправка Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:32:24
За-64
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:32:28
ЮЖАНІНА Н.П.
Ще є одна цікава програма. Насправді я вас чую і через одну вже поправку перескакую, так що тенденція добра.
905 поправка. Це керівництво та управління… програма "Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення". Скажіть, будь ласка, а навіщо на 750 тисяч збільшувати видатки загального фонду? Навіщо таким структурам, які є на сьогоднішній день, виконують функцію свою зі зменшеними бюджетами, навіщо їм виділяємо такі величезні додаткові кошти? Це ж уже просто не можна навіть якось охарактеризувати.
Підтримайте, будь ласка, 905 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 905 поправка авторства Южаніної. Комітетом не підтримана, відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:33:38
За-65
Рішення не прийнято.
Наступна, Ніна Петрівна.
14:33:43
ЮЖАНІНА Н.П.
Будемо вибирати найбільші, мабуть, вже за сумами, не знаю.
960 поправка. Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу, видатки розвитку загального фонду. 514 мільйонів 880 тисяч. Збільшений порівняно з видатками з урахуванням секвестру цього року. Прошу такі видатки взагалі не планувати, тим більше не збільшувати в наступному році.
Науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу. Скажіть, будь ласка, хто розуміється в цьому? Підтримайте, будь ласка, 960 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 960 поправка авторства Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:34:52
За-71
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:34:57
ЮЖАНІНА Н.П.
Ще декілька. 970 поправка. Я буду називати там, де є великі суми. Це програма "Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна". Видатки споживання загального фонду збільшили на 89 мільйонів. Прошу привести цей показник до секвестрованого рівня 2022 року, так буде правильно.
970 поправка. Будь ласка, підтримайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 970 поправка авторства Ніни Петрівни Южаніної. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:35:44
За-71
Рішення не прийнято.
Наступна поправка, Ніна Петрівна.
14:35:48
ЮЖАНІНА Н.П.
1082 поправка. Шановні колеги, ви всі отримали майже від всіх представників освіти з усіх громад і загальні листи, кожному прийшло на електронну пошту, що вони не розуміють, як ми могли скоротити видатки...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, я перепрошую, вона врахована частково і в дорученні є уряду.
ЮЖАНІНА Н.П. 4 мільярди 105 мільйонів, які ми мали би зібрати, тільки що скорочуючи непотрібні видатки. Ми могли би направити повністю на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам для зарплати вчителям.
Дякую, що хоча би є доручення уряду. Але я прошу, щоби ми потім всі після розгляду його Міністерством фінансів цього документа побачили, чи врахували щось для вчителів, чи ні.
Тоді переходимо… Чи на повне врахування ставимо, да? Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте тоді на повне врахування.
Поправка 1082 авторства Южаніної. Вона врахована частково, але автор наполягає на повному врахуванні. Я ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати.
14:37:13
За-72
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна, поправка залишається врахованою частково.
Яка наступна?
14:37:17
ЮЖАНІНА Н.П.
1197, це моя особиста остання поправка. Ми з вами назбирали...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона теж врахована частково, Ніна Петрівна.
ЮЖАНІНА Н.П. Да. Це все стосується субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на освітні потреби. Але я досить ретельно перерахувала всю дохідну частину, звісно, я би просила, щоби підтримали поправки з абсолютними сумами. Але я сподіваюсь, що Міністерство фінансів перерахує все-таки на освітні потреби після того, як проведуть перекличку, скільки дітей в країні і де вони навчаються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ніна Петрівна, я перепрошую, я помилився, ця поправка відхилена все ж таки, ви праві.
Тому я ставлю 1197 поправку Ніни Петрівни Южаніною, яка відхилена комітетом, ставлю її на голосування. Прошу визначатися та голосувати.
14:38:25
За-88
Рішення не прийнято.
Ніна Петрівна у вас все, я правильно розумію? Дякую, Ніна Петрівна за обговорення.
Хтось ще буде? Арістов ще, так. Скільки у вас?
Будь ласка, народний депутат Арістов. Номер поправки? Я перепрошую, Ар'єв. Бо Арістов тут стоїть.
Народний депутат Ар'єв, будь ласка.
14:38:57
АР’ЄВ В.І.
Так, я розумію, що можна після такого дня і Ар'єва з Арістовим переплутати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Головне, щоб ви один одного не переплутали.
АР'ЄВ В.І. Давайте тоді попрацюємо все ж таки логічно над поправками.
Поправки номер 16 і 17, вони є взаємопов'язані. Я прошу дати 2 хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, говоріть.
14:39:22
АР’ЄВ В.І.
Ці поправки вносяться з метою того, щоб обмежити надання державних гарантій для покриття боргових зобов'язань суб'єктів господарювання і визначити межу. В оригіналі це, можливо, дає такі опції для Кабінету Міністрів вручну регулювати, як обмежувати часткове виконання боргових зобов'язань. Ми пропонуємо 70 відсотків.
Протягом дискусії у бюджетному комітеті нам доводили, що зараз треба таким чином робити, не обмежуючи, бо інакше не будуть йти інвестиції. Але, вибачте, вони все одно сьогодні не будуть іти. І навіть якщо ми запишемо, часткове виконання без вказування верхньої границі, це не допоможе інвесторам прийняти рішення про те, щоб прийти в Україну.
Тим не менше, ми пропонуємо зараз обмежити безпосередньо 70 відсотками ці виконання часткових боргових зобов'язань для того, щоб уряд мав розуміти свої межі і до яких меж він може використовувати надані йому права. А не робити це в ручному режимі. Прошу підтримати 16 і 17 поправки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, тоді я почергово ставлю.
16 поправка народного депутата Ар'єва і Павленка. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатися і голосувати.
14:41:07
За-60
Рішення не прийнято.
Я ставлю 17 поправку... Ні, ні, не 18-у, 17-у, шановні колеги, справте, будь ласка.
Поправка 17, Ар'єва. Вона комітетом також відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:41:36
За-59
Рішення не прийнято. Поправка залишається відхиленою.
Будь ласка, Ар'єв, яка наступна поправка?
14:41:43
АР’ЄВ В.І.
Наступні поправки 18 і 19, вони теж разом, прошу дати 2 хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 2 хвилини.
14:41:51
АР’ЄВ В.І.
Дивіться, це стосується також частково виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів, наданих суб'єктам господарювання мікропідприємництва малого та середнього бізнесу. Уряд вважає, що теж часткове покриття може допомогти малому і середньому бізнесу в 2023 році.
Тим не менше, в 2023 році, що найбільше допоможе малому і середньому бізнесу, це невтручання в його справи держави. Тому що на сьогоднішній день ми бачимо, знову ж таки, продовження практики тиску з боку податкової. Уже почали ходити пожежні інспекції і трусити малий і середній бізнес, витрушувати з них останнє.
Тобто питання в тому, що ці преференції, які подаються зараз, вони... малому і середньому бізнесу, їх дуже важко отримати і це складний шлях, і подекуди навіть корупційний. Але в даному разі ми пропонуємо теж обмежити верхню межу цього часткового виконання 30 відсотками. Тому що ми розуміємо, що, якщо брати допомогу малому і середньому бізнесу, то часткове виконання, яке б воно не було, а ще в ручному режимі, не вирішить їхні проблеми.
Тому я прошу підтримати 18 і 19 поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 18 поправка Ар'єва. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:43:41
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 19, народного депутата Ар'єва. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:44:02
За-48
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Ар'єв, наступна яка?
14:44:06
АР’ЄВ В.І.
Дуже важливі поправки: 20 і 21. Теж прошу дві хвилини, вони йдуть разом.
У мене до вас прохання звернути на ці поправки дуже серйозну увагу, тому що це йдеться про обсяг державних гарантій для покриття боргових зобов'язань суб'єктів господарювання за кредитами і позиками, що залучаються для фінансування програм - увага! – пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави і необхідних для держави у стані війни.
На цей рік за цими програмами, на превеликий жаль, використано фактично нуль. І це, до речі, ганьба для нашого уряду, який досі не затвердив паспортизацію тих проектів під кредити, які потрібні для сектору безпеки і оборони. Але я дуже сподіваюся, що все ж таки це прорве і ми зможемо нарешті розвивати ці програми, які сьогодні вкрай потрібні Україні для того, щоб захиститися від агресора. Зрозумійте, ми сьогодні перебуваємо у стані війни, і якщо уряд каже про те, що це бюджет воєнний, то він має бути воєнним на всі сто відсотків. І ми пропонуємо підвищити ці гарантії з 20 мільярдів до 30 мільярдів. Аргументи, які були наведені на комітеті, що не використані були в цьому році, не означатимуть, що наступного року треба теж залишати 20 мільярдів. Якщо все ж таки підуть ці програми, то треба зробити все для того, щоб ми використали ті ресурси, які були в цьому році недовикористані, плюс додати ще 10 мільярдів, які могли би стати в нагоді нашим Збройним Силам України.
Прошу підтримати обидві поправки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, почергово буду ставити.
Поправка 20 Ар'єва. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:46:20
За-60
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 21 народного депутата Ар'єва. Вона теж комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:46:41
За-54
Рішення не прийнято.
Будь ласка, далі.
14:46:45
АР’ЄВ В.І.
Я хотів би, я все ж таки розумію, що жодні поправки не проходять, але кілька принципових є.
Поправка 27. Давайте ми подивимось на те, що пропонується в цій поправці. Це стосується прожиткового мінімуму, і це не популістська пропозиція, але можна встановити прогресивну шкалу збільшення протягом року прожиткового мінімуму України.
Я хочу вас просто закликати. От щойно Ніна Южаніна, вона знайшла купу ресурсів. На превеликий жаль, ви їх не врахували, але ресурси є для того, щоб допомогти українським громадянам пережити всі важкі часи, які на нас чекають наступного року. І якщо ми говоримо про те, що в нас є ресурси, то треба їх запускати не на літерні рейси і не на незрозумілі прожекти, а на те, щоб допомогти громадянам. Два пріоритети.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 27 поправка народного депутата Ар'єва. Комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:48:12
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна, будь ласка. Ар'єв.
14:48:16
АР’ЄВ В.І.
Поправки, я прошу теж дати мені можливість поправки 86, 87, 89, 91, 92. Я дуже прошу дати мені 3 хвилини для того, щоб…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини, і ми не ставимо їх на голосування, бо я не встиг записати їх. Добре.
АР’ЄВ В.І. Я дуже прошу поставити їх на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. То тоді скажіть, будь ласка, ще раз, які.
14:48:41
АР’ЄВ В.І.
86, 87, 88, 89, 91, 92. 3 хвилини мені прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
АР’ЄВ В.І. Я хочу звернути увагу на те, що ці поправки, всі вони вносяться з метою переспрямування частини коштів Укравтодору на потреби Збройних Сил України та соціальне забезпечення військовослужбовців та їх сімей. У нас немає іншого виходу, я ще раз кажу, два пріоритети, які мають бути сьогодні – це Збройні Сили України, оборона України та соціальний… та підтримка соціально незахищених. Якщо у нас є 68 мільярдів гривень на те, щоб ремонтувати дороги, то нам треба знайти гроші для того, щоб підтримати військовослужбовців, які отримали поранення, все ж таки виплатити кошти сім'ям військовослужбовців, які загинули, віддаючи свій борг, тому що на сьогоднішній день ця процедура є непрозорою, розкидана по відомчим статтям, а в результаті ми отримаємо ситуацію, коли лише 10 відсотків із тих сімей, які зібрали необхідні документи, отримають ці виплати.
І, ясна річ, якщо сьогодні волонтери уже не можуть з громадян просто зібрати кошти на дрони, на тепловізори, на те, щоб забезпечити наших вояків зимовою формою, то, можливо, ми в бюджеті нарешті знайдемо ці кошти? Вони є. І те, що Ніна Южаніна пропонувала те, що зараз я говорю. Ми повинні зрозуміти нарешті, що дуже багато непотрібних витрат міститься сьогодні в бюджеті. І якщо ми не перерахуємо ці бюджети з "Великого будівництва" на великий захист України, то тоді це буде ганьба усім нам.
Ще раз повторюю одну річ. Люди сьогодні збирають останні копійки, в Сумах 85-річний дідусь продав свою квартиру і дачну ділянку для того, щоб перерахувати у фонди волонтерів. Ми можемо це робити, це може робити Міністерство оборони, це може робити Укроборонпром, закуповувати все необхідне для Збройних Сил України. Давайте ми будемо ремонтувати дороги після війни, після війни, після перемоги. А для того, щоб перемогти, треба кожну копійку використовувати для того, щоб дати на фронт і захистити військовослужбовців і їх родини, щоб тили у наших воїнів були міцні. Я дуже прошу підтримати ці поправки, мати совість і нарешті потурбуватися не на словах, а на ділі про захист України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 86 поправка народного депутата Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати.
14:52:03
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна 87 поправка народного депутата Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати.
14:52:24
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 88 народного депутата Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатись та голосувати.
14:52:46
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 89 народного депутата Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.
14:53:07
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна поправка 90 народного депутата Ар'єва. Комітет її... А, вона врахована, перепрошую.
91-а народного депутата Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.
14:53:34
За-54
Рішення не прийнято.
Наступна і завершальна 92-а народного депутата Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.
14:53:55
За-53
Рішення не прийнято.
Далі, будь ласка, Княжицький. Я правильно розумію? Будь ласка, номер поправки і...
14:54:04
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую. У мене їх було 30, я буду озвучувати 8. І попрошу по ним голосувати.
По-перше, хотів привітати українську організацію...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Номер скажіть, будь ласка.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Номер 254.
Хотів привітати громадську організацію "Центр громадянських свобод" з отриманням Нобелівської премії. Вперше Нобелівська премія в Україні. Я думаю, що це дуже важливо для України і для нашого громадянського суспільства. (Оплески) Дякую.
Суть поправки. Поправка пропонує нову редакцію пункту 11. Ми пропонуємо доручити уряду не опрацювати питання про збільшення видатків на культуру, а підготувати відповідний проект про зміни до бюджету в частині збільшення видатків на культуру після скасування воєнного стану, оскільки фактично знищувати культуру... А ми не фінансуємо в цьому році ні Український культурний фонд, ні Інститут книги в достатній кількості, ні Держкіно, а навпаки виділяємо, хочемо виділити купу грошей на незрозумілі марафони. Це злочинно!
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 254 авторства Княжицького. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:55:29
За-60
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Княжицький, наступна поправка номер.
14:55:32
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую. Наступна поправка 389. Друзі, нам вдалося якось відродити український кінематограф, ми знімали по 50 фільмів в рік в 19-му році. Зараз фільми не фінансуються. Пропонується збільшення видатків на держпідтримку кінематографії на 500 мільйонів гривень за рахунок зменшення видатків на ДБР. Проектом бюджету на держпідтримку кінематографії передбачено лише 85 мільйонів тоді, як на пропагандистську діяльність Мінкульту, безрезультатну і непотрібну майже 2 мільярди сумарно. Прошу підтримати 389 поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 389 поправка Княжицького комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:56:28
За-63
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:56:31
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Поправка 561-а. Збільшити видатки на 646 мільйонів гривень на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладам вищої освіти за рахунок зменшення на відповідну суму видатків за бюджетною програмою "Забезпечення діяльності ДБР". Ми знаємо, що Міністерству освіти саме такої суми не вистачає для проходження освітніми закладами опалювального сезону. Ми вбиваємо нашу освіту. Пішли першокурсники зараз вчитися, через місяць їх відправляють на пів року додому на дистанційку так звану. Давайте хоч дітей вчити нормально.
Дякую і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 561 поправка народного депутата Княжицького. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
14:57:28
За-60
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:57:32
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Наступна поправка 842. Поправка пропонує створити окрему державну програму Мінкульту щодо здійснення заходів Державної програми сприяння опануванню державної мови. Доручити уряду визначити обсяг коштів для виконання вимог Закону про державну мову. Це норма закону.
З моменту прийняття Закону про мову уряд і міністерство бойкотують виконання вимог статті 5 Закону про мову, яка вимагає від них затвердити відповідну державну програму. Це особливо актуально зараз, коли у нас так багато тимчасово переміщених осіб в західних районах України. Через це виникають певні непорозуміння. Люди хочуть вивчати українську мову. Держава взагалі не займається підтримкою вивчення української мови, хоча цього вимагає закон.
Дякую. Прошу підтримати поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 842 народного депутата Княжицького. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:58:39
За-64
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
14:58:44
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Наступна поправка 846. Зараз, одну секунду. 846 поправка. Поправка пропонує збільшити на 500 мільйонів видатки на Український культурний фонд за рахунок зменшення на цю суму видатків на пропаганду. Тому що Мінкульт робить пропаганду з виробництва і трансляції програм для державних потреб, а Український культурний фонд – прозору інституцію, яку ми створили, отримує на свої програми аж нуль гривень. Ми збільшили їм видатки лише на те, щоб вони підвищили собі зарплату.
Прошу повністю врахувати цю поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Далі, поправка 864 Княжицького. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 846-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп. 846 поправка. Я перепрошую.
846 поправка Княжицького. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
14:59:56
За-61
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
15:00:02
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Наступна поправка 854. Ця поправка схожа на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована частково.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Я прошу врахувати її повністю. Вона схожа на 846-у, збільшення фінансування УКФ за рахунок зменшення фінансування пропаганди. Поправка врахована частково, але ми наполягаємо на повному врахуванні і дорученні уряду в частині збільшення видатків при підготовці до наступних читань.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 854 поправка Княжицького, вона врахована частково. Автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати.
15:00:46
За-56
Рішення не прийнято. Поправка залишається врахованою частково.
Наступна, В'ятрович. Перепрошую, наступна, Княжицький.
15:00:52
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Дякую. 857 поправка, вона теж врахована частково. Ця поправка пропонує збільшення на 100 мільйонів гривень фінансування Українського інституту книги, де немає коштів не лише на програму, а і на зарплати їх не вистачає. Вона справді частково врахована в частині доручення уряду збільшити видатки, але я наполягаю, щоб ця поправка була врахована повністю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, 856, правильно, поправка? Вона врахована частково. 7-а, да? Перепрошую, 857 поправка, вона врахована частково. Автор наполягає, народний депутат Княжицький, на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати.
15:01:51
За-52
Рішення не прийнято. Поправка залишається врахованою частково.
Наступна поправка, по-моєму ще одна залишилася, так?
15:01:57
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Так, це остання – 879-а. Вона пропонує збільшити видатки на 10 мільйонів гривень за рахунок фінансування, вірніше, на фінансування Уповноваженого з державної мови за рахунок зменшення видатків на ДБР. Передбачені проектом бюджету 17 мільйонів є недостатніми для виконання функцій уповноваженого і його секретаріату.
Колеги, ви пам'ятаєте, коли Володимир Зеленський виступав на врученні Шевченківської премії цитував Черчіля, казав:за що ми воюємо, якщо не фінансуємо культуру. Це Президент казав. А зараз ми викинули фінансування культури і підтримки української мови з держбюджету. Це абсолютно ганебно. Прошу підтримати цю поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 879 поправка Княжицького. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
15:02:57
За-56
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, дивіться, в мене такий ще порядок, я просто узгоджую з вами, ще дві поправки Федина своїх відстоює, дві поправки Іонова, три поправки В'ятрович, дві поправки Бондар і одна поправка Синютки. Три Бондар, да? Три Бондар і одна поправка Синютки. Добре, це орієнтовно, те, що мені сказали. Шановні колеги, тобто десь, я думаю, хвилин за 10 ми можемо. Я пам'ятаю, що ще Дмитро Олександрович. Ви ж будете ставити на підтвердження.
Шановні колеги, десь через хвилин 10 ми завершимо обговорення щодо підтримки поправок, а далі будуть поправки деякі на підтвердження і голосуємо за бюджет. Тому прошу народних депутатів запросити до зали, думаю, за хвилин 7-8, може 9, ми будемо переходити до результативного голосування.
Будь ласка, Софія Романівна Федина, дві поправки, називайте номер, будь ласка.
15:04:02
ФЕДИНА С.Р.
Поправка 494. Колеги, яким абсолютно не цікаво слухати те, що відбувається. Скільки з вас були на похоронах? Скільки з вас проводжали в останню путь наших захисників? На жаль, в бюджеті на наступний рік закладено виплати загиблих лишень на 21 чи 22 особи, усі пропозиції "додати кошти" ігноруються.
Міністр активно махав головою, що такого нібито немає. Але наше з вами завдання забезпечити наявність коштів, щоб кожна родина загиблих отримала компенсацію в 15 обіцяних мільйонів. Тому пропонується додати видатки розвитку загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 1501100 в обсязі, зокрема, 342 мільйони, які пропонується взяти із загального електронного урядування.
Колеги, кому не начхати на військовослужбовців…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 494 поправка Федини. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:05:27
За-78
Рішення не прийнято.
І ще одна поправка, Федини, будь ласка.
15:05:32
ФЕДИНА С.Р.
Поправка 1196. На жаль, бачу, що більшості абсолютно начхати на родини загиблих і на виплату їм компенсації за наших захисників.
Ця поправка 1196 передбачає видатки за субвенцію по Постанові Кабміну № 280, так звана АТО/ВПО. Людям, які пішли служити ще з 2014 року, але самі є вихідцями з окупованих територій і вони втратили все своє майно. Цією постановою передбачалося, що вони отримають компенсацію на отримання житла, але протягом крайніх трьох років через коронавірус, через вторгнення абсолютно зрізані всі кошти.
Шановне товариство, я прошу, щоб ми зараз цією поправкою підтриманою виділили хоча би ще додаткових 50 мільйонів гривень. Щоби ті захисники, які є вихідцями з окупованих територій, з 2014 року захищають Україну, отримали кошти хоча би на якесь житло, якого у них немає, а вони сьогодні далі захищають Україну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 1196 поправка Федини. Комітетом вона відхилена. Автор просить, ставить цю поправку на врахування. Прошу визначатись та голосувати.
15:07:00
За-67
Рішення не прийнято.
Будь ласка, дві поправки Іонова. Будь ласка, Марія Миколаївна.
15:07:06
ІОНОВА М.М.
Я хотіла би поставити на врахування поправку номер 10, яка говорить про те, що згідно з абзацом другим статті 4 проекту Міністерства фінансів дозволяється вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету там, де будуть очікувані надходження в 2023 році. Але ця норма допускає можливість управління державними видатками саме в ручному режимі і тому без відповідного економічного обґрунтування, напрямів і саме обсягів розподілу бюджетних коштів.
Тому я би просила, що такі необхідні зміни до державного бюджету може оперативно вносити тільки Верховна Рада України, і вона не раз це демонструвала. Тому, чесно кажучи, досить вже, припинити практику цього ручного управління тією інституцією, де приймається рішення, ми знаємо, на якій вулиці – Банковій, тому що вони навіть не є розпорядником державного бюджету. Я би просила повернути, щоб ці повноваження виконувала Верховна Рада України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 10 поправку авторства Іонової і її колег. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:08:28
За-54
Рішення не прийнято.
Ще одна поправка, будь ласка, Іонова. Номер.
15:08:33
ІОНОВА М.М.
Я би просила дати мені 4 хвилини і будуть чотири правки, врахувати чотири правки: 270-а,111-а,121-а, 128-а. І дати 4 хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте по одній іти, ви ж там не зекономите його. По одній будемо йти.
270-а, будь ласка.
ІОНОВА М.М. А я можу попросити, щоб мені дали 4 хвилини на чотири правки?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. По одній хвилині, і ми голосуємо одразу.
ІОНОВА М.М. А потім проголосуємо по черзі. Таке прохання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 270-а.
ІОНОВА М.М. Вибачте, я просто не почула, що ви говорите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу, доповідайте по 270-й.
ІОНОВА М.М. Добре. Правка 270, я почну з неї. Тому що, нагадаю колегам, що протягом 21-22-го років державним підприємствам були створені такі канали, як "Дом" і FREEДОМ, вони фінансуються державою. І, на жаль, у 21-му році було виділено майже 13 мільйонів доларів, а в 22-му році цей бюджет зріс майже на 14 мільйонів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 270 поправка, вона комітетом відхилена, авторства Іонової і колег. Прошу визначатися та голосувати.
15:10:03
За-54
Рішення не прийнята
111 поправка, будь ласка, Іонова.
15:10:10
ІОНОВА М.М.
Дякую. Я хотіла би продовжити. Але, судячи з тендерів, найбільше грошей все ж таки витратили на російськомовні серіали та політичні ток-шоу.
Ну, колеги, реально в умовах російської агресії утримання для цих цілей двох державних телеканалів, ну, все ж таки виглядає таким надмірним тягарем для державного бюджету, і ми не можемо протидіяти ефективній інформаційній агресії Російської Федерації. Більше того, на жаль, ці канали, в тому числі FREEДОМ, який транслюється російською мовою просуває саме проросійські пропагандистські наративи. Давайте краще розподілимо цей бюджет на саме фінансування потреб оборони, безпеки в 2023 році, тому що це, ну, неприпустимо і має бути саме скомпенсоване.
Я би також хотіла зазначити, що, знаєте, такий приклад тиражування в єдиному марафоні, навіть пан спікер, коли вчорашня була новина щодо пропозиції по переговорам, відреагував і сказав: слухаю і дивуюсь. Тому важливо щоб ми ці...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
111 поправка авторства Іонової і колег. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:11:38
За-55
Рішення не прийнято.
121-а. Іонова, будь ласка.
15:11:42
ІОНОВА М.М.
Да, я продовжую. Все ж таки, пане Голово, хотіла би щоб ми на каналі "Рада" не транслювали вбивцю, яка анексує території і погоджується на вбивство українців, щоб ця тварюка, Матвієнко, не транслювали б по українським телеканалам. Я підтримую тут те, що ви вчора зазначили.
Ведеться так само активна дуже робота інших депутатів нашого парламенту, парламентська дипломатія, робота в регіонах, от хотілося би щоб все ж таки, особливо в слоті телеканалу "Рада" показували народних депутатів, збалансоване представництво політичних фракцій і не показували таких ворогів українського народу.
Я вже не говорю про те, що навіть програма Бігуса звертає увагу на нецільове використання коштів Верховної Ради, бо вперше канал "Рада" виплатив 20 мільйонів гривень структурі KinoKit за концепцію тільки нової сітки. Тобто ці кошти йдуть на так звані ютуб-канали, які, на жаль, вони критикують волонтерів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 121 поправка авторства Іонової і колег, вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
15:13:06
За-60
Рішення не прийнято.
І завершальна поправка, 128-а. Будь ласка, Іонова.
15:13:13
ІОНОВА М.М.
Завершую. Завершуючи, теж хотіла нагадати колегам про розслідування "Детектор медіа", які провели і де показували, наприклад, опозицію "Європейської солідарності" лічені рази, але кожен день критикують. І так само протягом 8 місяців, ви знаєте, відбувається така політична цензура, де використовується службове становище. Ні для кого не секрет, ви всі знаєте, що показують тільки представників Офісу Президента, тобто… і міністерство цензури.
На цьому я хотіла би завершити, і сказати, що, ви думаєте, що це не помічає суспільство? Думаєте, що це не помічають міжнародні партнери? Вони вже почали давати такі свої публічні так само сигнали, що під час війни не треба подовжувати політичну цензуру і не будувати, знаєте, таку маленьку Росію в Україні. Україна – вона завжди переможе, але Україна переможе, тільки будучи демократією. Тому давайте дамо самі собі відповідь, чи це нормально, що під час війни в бюджеті виділяються мільярди на канали "Рада", FREEДОМ російськомовне, там, де…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальна поправка від Іонової, 128-а. Вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
15:14:39
За-58
Рішення не прийнято. Дякую.
Будь ласка, далі. Три поправки В'ятровича, будь ласка.
15:14:46
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Доброго дня, шановні колеги. Усі мої поправки, їх насправді 11, буду озвучувати 4, усі вони стосуються сфери культури, яка, на мою думку, в цьому бюджеті вже не просто скорочена, а бюджет є розгромом культури, на жаль.
Отже, якщо… Моя поправка спрямована на те, поправка номер 173, вона спрямована на те, що якщо в умовах, коли влада майже повністю дозволяє фінансування важливих програм у галузі культури, принаймні дозволити спрямовувати кошти у фонд ліквідації наслідків збройної агресії, також і на розвиток і підтримку української культури.
У цій поправці не йдеться про жодні суми, але тим не менше вона відкинута. Прошу підтримати, щоб культура теж фінансувалася українською державою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 173 поправка В'ятровича. Вона комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:15:49
За-51
Рішення не прийнято.
Наступна, будь ласка. Тільки починайте з номера.
15:15:52
В’ЯТРОВИЧ В.М.
253-я. Знову-таки як і інші стосується культури, тому що переконаний, що нерозуміння важливості культури, в тому числі в час війни, може привести до важких наслідків і в цій війні.
Замість абсолютно знущальних формулювань пункту 11 "Перехідних положень" пропоную чітку і зобов'язуючу норму. Кабінету Міністрів України до 15 лютого 2023 року внести на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Закону України про Державний бюджет на 2023 рік щодо забезпечення в повному обсязі видатків на реалізацію визначених українським законодавством програм та напрямків діяльності Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Українського інституту національної пам'яті, відновлення програм збереження української культурної та історичної спадщини.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 253 поправка В'ятровича. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:16:57
За-47
Рішення не прийнято.
Будь ласка, а наступна яка?
15:17:04
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Поправка номер 847. Ми постійно чуємо, що грошей на культуру нема, але я зараз спробую показати, де можна отримати гроші на культуру.
Ця поправка 847 передбачає зменшення видатків на так зване виробництво телерадіопрограм на державні потреби. Бо як ми бачимо цього року, парламентський канал не те, щоб перетворений, і канали іномовлення використовуються для одностороннього піару однієї політичної сили, і використовуються виключно для піару Офісу Президента. Це незаконно і неприйнятно і у мирний час, і тим паче незаконно і неприйнятно у час війни. Переконаний, що моя пропозиція заслуговує на те, щоб її підтримали. Мова йде про 400 мільйонів гривень, які треба забрати з цієї статті і перекинути на підтримку української культури.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 847 поправка В'ятровича. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
15:18:10
За-49
Рішення не прийнято.
І завершальна поправка. Будь ласка, Володимир Михайлович.
15:18:15
В’ЯТРОВИЧ В.М.
Поправка номер 904 знову-таки про те, де брати гроші. Є в нас така дивна структура, яка називається ДБР, яка, між іншим, в час війни знаходить час, зусилля і ресурси для того, щоб переслідувати бойових генералів. Так от я пропоную саме з бюджету цієї організації 1 мільярд гривень перекинути на те, щоб підтримати інституції української культури, тому що вважаю, що діяльність інституцій української культури набагато важливіша ніж перетворення ДБР в політичний інструмент, зокрема спрямований проти тих людей, які зі зброєю в руках захищають сьогодні Україну.
Прошу підтримати поправку 904.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 904. Зараз, зараз, секундочку. Поправка 904 авторства В'ятровича. Вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
15:19:28
За-49
Рішення не прийнято.
Все, дякую, Володимир Михайлович.
Будь ласка, у нас далі Бондар, три поправки, так? Будь ласка.
15:19:40
БОНДАР М.Л.
Дякую. В мене також більше було поправок, але зійшлися на трьох. Перша – це 636 поправка. Це всі ті три поправки стосуються шахтарів. Ніна Южаніна, виступаючи, дивувалася, коли збільшувалися програми по якби інвестиційних програмах пошуку інвесторів.
Перша моя правка зразу показує, де можна запропонувати інвестору заходити. Це є неприбуткові шахти, але, на жаль, вони не ліквідовані. Тому програму на ліквідацію неприбуткових вугледобувних підприємств пропонується збільшити на 147 мільйонів, тобто закрити ті неприбуткові шахти, це великі території, на яких розташовані ці шахти, і дати можливість заходити інвесторам. Це є і комунікація, і інфраструктура, і будівлі. Тому прошу проголосувати за цю поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Поправка 636 народного депутата Бондаря. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.
15:21:04
За-44
Рішення не прийнято.
Наступна поправка.
15:21:08
БОНДАР М.Л.
Так, наступна поправка 638. Ви знаєте, що дуже багато хлопців-шахтарів зараз мобілізовані, напевно, це по одній простій причині, що підприємства функціонують, туди легше було прийти і вручити повістки і забрати хлопців таких потрібних професій, гірничих професій. І, на жаль, багато зараз з них загинули. Але хлопці-шахтарі гинуть не тільки на фронті, а в тому числі і на шахтах. Тому поправкою 638 пропоную збільшити заходи, гірничо-рятувальні заходи на вугледобувних підприємствах, збільшити їх на 112 мільйонів.
Прошу вас, колеги, підтримати, тому що життя кожного українця важливе, а шахтар, окрім цього, що воює на фронті, ще й воює на енергетичному фронті нашої держави.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 638 поправка народного депутата Бондаря. Комітет її відхилив. Прошу визнатись та голосувати.
15:22:30
За-58
Рішення не прийнято.
І завершальна. Будь ласка, Бондар.
15:22:36
БОНДАР М.Л.
Дякую. Завершальна 640-а моя правка. Це є реструктуризація вугільної галузі. Хлопці, які будуть повертатися з фронту, першочергово надіються, що вони вернуться на свої робочі місця. Якщо не вкладати в модернізацію, в розвиток вугледобувних підприємств, їм не буде куди вернутися, тому що не буде лав, не буде обладнання, не буде чому функціонувати. Відповідно хлопці, дівчата, які будуть повертатися на підприємства, застануть їх зруйнованими або мінімум такими, що занепадають.
Тому прошу, колеги, проголосувати за цю поправку і виділити кошти на модернізацію на підтримку вугільної галузі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 640 поправка народного депутата Бондаря. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:23:53
За-63
Рішення не прийнято. Дякую.
Шановні колеги, дивіться, у нас залишився Синютка – одна правка, Величкович – одна правка, Герасимов – вісім поправок. Після цього ми завершуємо. Далі Разумков поставить чотири поправки на підтвердження і голосуємо за бюджет в цілому. (Шум у залі) Якщо їх не буде в тих, що поставить Разумков, тоді ви ще поставите дві поправки на підтвердження.
Шановні колеги, це Синютка, одна поправка. Будь ласка.
15:24:24
СИНЮТКА О.М.
Шановний пане Голово і шановні колеги, 183 правка. І я переконаний, що вона була не схвалена бюджетним комітетом внаслідок просто такого безпрецедентно швидкого розгляду всіх правок. Бо я хочу звернути увагу тут і депутатів всіх фракцій, в тому числі і "Слуг народу", і в першу чергу депутатів мажоритарників, бо мова стосується повноважень щодо прийняття місцевих бюджетів і внесення змін місцевих бюджетів. Я вважаю, що тут всі за децентралізацію. І я переконаний, що нам треба дуже чітко сьогодні визначити, що повноваження щодо змін і прийняття бюджетів належать до компетенції місцевих органів влади і не стосуються військових адміністрацій. І в нас припиниться оця дискусія, в кожній області, де, то рада, то військова адміністрація приймають бюджети і зміни. Тому я прошу підтримати, що в 23-му році затвердження місцевих бюджетів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер поправки? 183-я, правильно? Зараз, одну секундочку.
183 поправка Синютки, вона відхилена комітетом. Прошу шановних колег визначатись та голосувати.
15:26:03
За-58
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Величкович, одна поправка. Починайте з номера поправки.
15:26:09
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.
Правка 865. Шановні колеги, прошу передбачити видатки споживання по загальному фонду за бюджетною програмою "Оздоровлення і відпочинок дітей військовослужбовців, дітей з числа категорій тимчасово переміщених осіб та дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії" в сумі 150 мільйонів за рахунок збільшення доходів загального фонду державного бюджету податок на прибуток підприємств у зв'язку з необхідністю захисту найбільш вразливих категорій населення, дітей, постраждалих від збройної агресії Російської Федерації проти України та дітей військовослужбовців, які захищають Україну.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 865 правка Величковича. Вона врахована частково, але автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу визначатись та голосувати.
15:27:22
За-67
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, залишилося вісім поправок Артура Герасимова. Тобто поправка 865 залишається врахованою частково. Артур Володимирович, називайте номер поправки.
Шановні колеги, одну секундочку. Перед тим, як Артур Володимирович…
15:27:37
ГЕРАСИМОВ А.В.
А можна час мені…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дам, ми спочатку почнемо.
Шановні колеги, я попрошу запросити всіх народних депутатів до зали, тому що після того, як ми пройдемо вісім цих поправок, ми голосуємо поправки на підтвердження, і після цього голосуємо бюджет в цілому. Ще раз нагадую, це найважливіше голосування депутата за рік. Тому я дуже прошу всіх бути на своїх робочих місцях.
Артур Володимирович, будь ласка.
15:28:05
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановні колеги, після моїх виступів відбудеться голосування за бюджет, тобто прошу дуже уважно послухати, про що я зараз буду говорити.
Всі мої поправки, вісім штук, які я зараз поставлю, збалансовані з точки зору того, яке джерело і куди витрачаються.
Поправка 492. Колеги, на дороги у нас заплановано витратити на 2023 рік від 80 до 90 мільярдів гривень. При тому, що реальна потреба не перевищує 43-45 мільярдів. Моя поправка стосується того, що 3 мільярди знімаються з доріг і перекидаються на допомогу сім'ям загиблих та поранених. Дороги чи сім'ї загиблих та поранених? От нехай кожен в цьому залі зараз прийме для себе рішення, він підтримує цю збалансовану поправку чи ні. Колеги, я просто звертаюся особисто зараз до кожного. Дороги чи сім'ї загиблих та поранених?
Будь ласка, підтримуйте 492 поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 492 поправка Герасимова. Вона відхилена комітетом. Прошу голосувати.
15:29:30
За-80
Рішення не прийнято.
Наступна поправка, Артур Володимирович.
15:29:37
ГЕРАСИМОВ А.В.
Наступна поправка 505. Шановні колеги, ця поправка стосується того, що через те, що у нас більше 50 мільярдів заплановано, з моєї точки зору, зайвих на дороги, то я прошу 8 мільярдів перекинути, і це збалансована поправка також, на закупівлю форми, в тому числі зимової, та засобів захисту для наших військ. От тепер знов у вас на вагах, з одного боку – гроші на дороги, які там не потрібні реально, бо потрібно близько 43-45, ви плануєте 80-90, з іншого боку – зимова форма, про яку всі тут розповідали, що вона є, тільки у військах її чомусь немає. Знов-таки звертаюся персонально до кожного, щоб кожен мене почув: дороги чи зимова форма. Приймайте рішення кожен для себе.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 505 поправка народного депутата Герасимова, вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
15:30:52
За-70
Рішення не прийнято.
Наступна.
15:30:57
ГЕРАСИМОВ А.В.
Наступна правка 514. Шановні колеги, тематика та сама, ми знімаємо надлишкові гроші з доріг і спрямовуємо їх на Міністерство оборони на код – закупівля нових озброєнь. Знов-таки ви вже вибрали асфальт замість допомоги сім'ям загиблих, ви вибрали асфальт замість зимової форми, тільки що – ваші голосування. Ви хоч слухайте, про що ви голосуєте. От зараз на вагах лежить асфальт, при чому зайвий асфальт, бо 43-45 мільярдів, які потрібні, все рівно там залишаться, з іншого боку на вагах лежить новітнє озброєння, яке зможе закупити Міністерство оборони. От у мене велике прохання. Дійсно, кожен з вас не хоче допомагати сім'ям загиблих, не хоче зимової форми для військ і не хоче нових озброєнь? Зараз побачимо.
Дякую, Руслан Олексійович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 514 поправка Герасимова, вона відхилена комітетом. Прошу визначатись та голосувати.
15:32:14
За-72
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Артур Володимирович, наступна поправка.
15:32:19
ГЕРАСИМОВ А.В.
Наступна, увага, колеги, поправка 748, це про наших аграріїв. Одразу хочу сказати, зараз ми звільнюємо наші території. Окрім цього, в зоні бойових дій, і не тільки там, є багато замінованих ділянок. Окрім цього, ми розуміємо, що наші аграрії сьогодні – це один з ключових експортерів, який дає валютні надходження в державу. І я щиро вважаю, що ми можемо їм допомогти, особливо на сході України, особливо на півдні України, де треба розміновувати, де треба організовувати логістику, яка коштує шалені гроші.
Тому, шановні колеги, це невелика сума у порівнянні з тим, що ми сьогодні бачили в цьому залі. Але я прошу підтримати цю поправку, яка допоможе українським аграріям. Ми вносили разом з представниками "Батьківщини" і просимо всіх підтримати її для того, щоб українські аграрії, особливо на сході та на півдні, де йшли бойові дії, отримали підтримку і змогли зібрати більший врожай.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 748 поправка Герасимова. Вона відхилена комітетом. Прошу визначатися та голосувати.
15:33:41
За-73
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Артур Володимирович.
15:33:47
ГЕРАСИМОВ А.В.
Наступна поправка 791. Як я вже казав, цей набір поправок є збалансованим між собою, і ця поправка стосується якраз зняття 13 мільярдів з будівництва доріг і з асфальту, і перекидання їх на ті коди, про які ми говорили перед цим: на допомогу сім'ям загиблим, на допомогу армії в закупівлі зимової форми і на допомогу армії в закупівлі озброєнь.
І що стосується взагалі голосування, яке сьогодні я бачив в цій залі, ви знаєте, ключове, щоб потім не було соромно. Тому що кожному виборцю на ваших округах, кожному виборцю, який за вас голосував, ми будемо пояснювати, що ви вибрали асфальт і відкати замість допомоги сім'ям загиблих, і замість того, щоб армія купувала зимову форму і вона купувала новітні озброєння. Прошу підтримати цю поправку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 791 поправка Герасимова, вона відхилена комітетом. Прошу визначатися та голосувати.
15:35:02
За-72
Рішення не прийнято.
Артур Володимирович, у вас ще дві, по-моєму, залишилось? Три, да?
Шановні колеги...
15:35:09
ГЕРАСИМОВ А.В.
Наступна поправка...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку, я зараз дам вам слово.
Шановні колеги, ще три поправки Герасимова, і після цього голосуємо декілька поправок на підтвердження і бюджет в цілому. Тому дуже прошу, запросити народних депутатів до зали, щоб вони вже тут були і не устраювали марафон останньої секунди, на своїх місцях.
Будь ласка, Артур Володимирович, номер поправки.
15:35:30
ГЕРАСИМОВ А.В.
Дякую. Наступна поправка 874, Руслан Олексійович. Чого стосується ця поправка? Вона знімає гроші з асфальту, причому непотрібні. Ще раз вам поясню, на асфальт сьогодні потрібно на рік 43-45 мільярдів. Це навіть з врахуванням 18 мільярдів боргів, які треба повернути Укравтодору. Вони запланували від 80 до 90. Ми розуміємо, навіщо це запланували, і посмішки тут недолугі.
Ця поправка перекидає ці гроші на Головне управління розвідки – 1 мільярд. Окей? Головне управління розвідки зарекомендувало себе найвідчайдушними, найкрутішими бійцями сьогодні на фронті. І зараз от ми подивимося, що важливіше для кожного, хто сидить в цій залі. Знову-таки про загиблих ми бачили, про озброєння ми бачили, про зимову форму ми бачили, от тепер увага: асфальт з відкатами чи Головне управління розвідки? От зараз побачимо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 874 поправка Герасимова, вона врахована частково. Автор наполягає на повному врахуванні. Ставлю пропозицію автора. Прошу голосувати.
15:36:51
За-77
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Артур Володимирович, ще дві поправки.
15:36:58
ГЕРАСИМОВ А.В.
Да, наступна поправка, 902, Руслан Олексійович, чого вона стосується. Ми знімаємо 266 мільйонів з Державного бюро розслідувань і ви знаєте, що я вніс законопроект про перезавантаження Державного бюро розслідувань. Колеги, прошу його вивчити уважно. Чому? Тому що, ви знаєте, ті депутати, які залишилася в Києві, які залишилися в країні, вони дуже багато їздили, і по фронтових ділянках, і по Україні в цілому. Так от, ви знаєте, на моє запитання в дуже багатьох місцях, а хто з перших драпонув з державних органів, називали Державне бюро розслідування. Я це не видумую, це ви знаєте факти, які, я думаю, багато з вас, хто був на прифронтових ділянках, може підтвердити. Саме тому знімаємо ці гроші і передаємо їх на Міністерство оборони.
Прошу підтримати цю поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, поправка 902, правильно, Артур Володимирович? Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.
15:38:14
За-58
Рішення не прийнято.
І завершальна, Артур Володимирович, який номер?
15:38:20
ГЕРАСИМОВ А.В.
1217-а, Руслане Олексійовичу.
Шановні колеги, дивіться, я, чесно кажучи, не можу зараз сказати, що багато з вас не знають, за що голосують. Ви вже три роки в парламенті і ви прекрасно знаєте, що коли йдуть розрахунки у фахівців і коли вам кажуть цими розрахунками, що на дороги заплановано, так скромно скажемо, у два рази більше ніж це потрібно на рік, а в той же час грошей на армію не вистачає. Відкрию вам страшенну таємницю, що на Міністерство оборони ви додали близько 50 мільярдів без урахування інфляції. Якщо врахувати інфляцію, то навіть Рахункова палата сказала вам, що у вас на армію наступного року не вистачає приблизно 103 мільярди гривень. Це Рахункова, незалежні експерти кажуть, що не вистачає близько 157-200 мільярдів гривень на армію. І в цей же час, ви, голосуєте за поправки, які витрачають гроші куди завгодно і в тому числі на оцей непотрібний асфальт.
Підтримайте цю поправку і виправіть це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальна на сьогодні поправка, яка ставиться на врахування, це поправка 1217 народного депутата Герасимова. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.
15:39:51
За-59
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, ми пройшли всі поправки, які колеги хотіли поставити на врахування. Зараз буде ще від чотирьох до шести поправок на підтвердження. Я попрошу народних депутатів зайняти свої місця.
Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков. Ви попросили 2 хвилини вам дати – перші дві поправки, а потім ще 2 – по одній. Будь ласка, Разумков. Номер поправки?
Написано: карточка не вставлена. Перевірте наявність картки в пульті. Вставлена, да? Будь ласка, включіть мікрофон, колеги. По-моєму включився.
15:40:41
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, Руслан Олексійович.
Шановні колеги, будь ласка, послухайте мене уважно. Мова йде про дві поправки, правка 845 і 848-а. Ми всі з вами бачили що відбувається з українським телебачення вчора в програмі Bihus. Ці правки народного депутата Трухіна. Але я навіть не про корупцію зараз хотів би сказати, я хочу запитати у вас, хто проголосує за правки, які роблять телевізійний контент для "гарних русских"? Хто потім повернеться на свої округи і готовий буде піти до людей?
Я вам назву зараз цифру. Ця правка нічого не розбалансовує в бюджеті, вона економить 1,4 мільярда гривень. Вслухайтесь, 1,4. Це армія, це лікарі, це ті, хто захищає нас, а не гроші, які підуть на телевізійний контент, який будуть дивитися в Росії. Як ефективно це працює, ви всі побачили 24 лютого. Після цього ви побачили, як це працює в Бучі, в Ізюмі і, на жаль, побачите ще в багатьох наших містах. Не варто витрачати гроші Державного бюджету України на створення контенту, який будуть дивитися в Росії. Ці кошти треба направити на озброєння і на нашу армію, які швидко прийдуть туди і покажуть, що таке Україна.
Тому я вас дуже прошу, я прошу поставити ці дві правки на підтвердження і не голосувати. Майте совість, майте можливість повернутися на свої округи, подивитися в очі людям. І майте совість перед собою. Будь ласка, зробіть правильний вибір.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз я почергово поставлю ці дві поправки. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.
845 поправка народного депутата Трухіна. Вона врахована комітетом. Народний депутат Разумков просить поставити її на підтвердження.
Ставлю на підтвердження 845 поправку. Прошу голосувати.
15:43:19
За-187
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - 848-а, народного депутата Трухіна. Та сама ситуація. Вона врахована, врахована комітетом, водночас народний депутат Разумков ставить її на підтвердження.
Я ставлю на голосування 848 поправку. Прошу голосувати.
15:43:54
За-197
Рішення не прийнято.
Дмитро Олександрович, ви будете ще наполягати на двох інших поправках? Будь ласка, Разумков.
15:44:05
РАЗУМКОВ Д.О.
По-перше, я хотів би подякувати всім колегам, які думають про державу, а не про якийсь власний зиск.
І, Руслан Олексійович, правка 230, вона стосується того, що особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, які отримували грошову компенсацію за неотримані путівки, вони фактично позбавляються такої можливості цією правкою.
Ми розуміємо, скільки сьогодні людей, які отримують інвалідність. Їх буде також ставати більше. Тому це неприпустима правка, пропоную її не підтримувати. Прошу поставити її на голосування. І давайте думати про людей, які сьогодні точно потребують підтримки держави, це дійсно люди з інвалідністю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 230-а, я правильно зрозумів? 230 поправка народного депутата Струневича. Вона врахована комітетом. Народний депутат Разумков ставить її на підтвердження. Тому прошу народних депутатів голосувати.
15:45:26
За-208
Рішення не прийнято.
І завершальна. Разумков, будь ласка.
15:45:34
РАЗУМКОВ Д.О.
Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, наступна правка 277. Це відповідне положення Бюджетних висновків передбачає доручення Кабміну розглянути доцільність включення до держбюджету норм, за якими Кабмін на період воєнного стану зможе скорочувати існуючі пільги і гарантії.
Шановні колеги, ця норма говорить про те, що у Верховної Ради України забирають останню можливість впливати на прийняття рішень. Лише чотири правки із 1 тисячі 200 були враховані в цьому бюджеті. Якщо ви проголосуєте за цю правку, то до вас зовсім ніхто звертатися не буде, тому що народний депутат стане порожнім місцем. Давайте поважати себе і тих людей, які віддавали за нас свої голоси у 19-му році, будь ласка.
Дякую, Руслан Олексійович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 277 поправка народного депутата Діденко.
Будь ласка, Юрій Юрійович, позиція комітету.
15:46:35
АРІСТОВ Ю.Ю.
Шановні народні депутати, ця правка працює в 22-му році. Поки буде працювати в країні карантин, а вона зараз працює при карантині, то… ця правка лиш розширює на військовий стан ту правку, яка працює. Тому давайте підтримаємо її.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви почули позиції. Я попрошу тиші, шановні колеги.
277 поправка народного депутата Діденка. Вона врахована частково. Водночас таке рішення комітету народний депутат Разумков просить підтвердити. Ви почули позицію комітету, комітет просить підтвердити таке рішення комітету, врахувати цю поправку частково.
Тому я ставлю цю поправку, яка врахована частково, на підтвердження. Прошу голосувати.
15:48:02
За-214
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, секундочку. У вас все, ви не будете ставити великі поправки? Добре. Секундочку, я тоді беру…
Шановні народні депутати, прошу зайняти місця. Шановні колеги, я прошу зайняти місця.
Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 8000/П) про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік.
Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати. Підтримайте бюджет. Прошу голосувати.
15:49:46
За-251
Рішення прийнято.
Покажіть по фракціях.
Шановні народні депутати, проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік прийнятий у першому читанні.
Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради України схвалені Верховною Радою висновки та пропозиції до проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік набувають статус Бюджетних висновків Верховної Ради.
Шановні колеги! Шановні колеги, будь ласка, не розходьтеся, нам ще треба разом з бюджетом прийняти зміни до Бюджетного кодексу. Давайте ми ще проголосуємо це і після цього ми оголосимо перерву. Я єдине прошу, давайте без обговорення, одразу поставимо і проголосуємо. Немає заперечень? Прошу всіх народних депутатів вернутися в зал.
Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстраційний номер 8035). Прошу народних депутатів голосувати.
15:51:35
За-254
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстраційний номер 8035). Прошу народних депутатів голосувати.
15:52:09
За-253
Рішення прийнято.
Я ставлю пропозицію скоротити наполовину… скоротити наполовину строки... Я ж... які в цілому? Артур, ну...
Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстраційний номер 8035). Прошу народних депутатів голосувати.
15:52:50
За-244
Рішення прийнято.
Шановні колеги! О, знаєте що, колеги, давайте невідкладне... Почекайте, ну, куди ви вже йдете! Верніться назад у зал! Прямо якесь нетримання, слухайте.
Є ще пропозиція підписати невідкладно те, що ми сьогодні прийняли.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
КОРНІЄНКО О.С.
15:53:25
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію невідкладно підписати прийняті вчора і сьогодні в цілому Верховною Радою законопроекти і негайно направити їх Президентові. Прошу голосувати.
15:53:46
За-250
Рішення прийнято. Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.
15:53:49
ГОЛОВУЮЧИЙ. От тепер дякую.
Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні майже завершено. Дякую за результативну роботу.
Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його наступного продовження вам буде повідомлено завчасно. Прошу не поширювати інформацію щодо його початку.
Разом переможемо агресора! І слава Україні!