Засідання 15

 

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

06 листопада 2020 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:03:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, запросіть народних депутатів до зали, підготуйтесь до реєстрації.

Готові реєструватись? Шановні колеги, як завжди, нагадую: реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва. Навіть якщо немає Сергія Володимировича Власенка. Прошу реєструватись. (Шум у залі)

 Можна вам. Можна, так. Просто не зареєструєтесь.

 

10:05:10

В залі зареєстровано 169 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу їх привітати.

Сьогодні, 6 листопада, День визволення Києва від фашистських загарбників. Я думаю, що це одна з серйозних подій, віхових подій для історії столиці України. І впевнений, що ми всі повинні пам'ятати тих, хто віддавав та, на жаль, віддає своє життя за щасливе і незалежне майбутнє нашої держави. І я пропоную зараз згадати всіх тих, хто загинув, визволяючи столицю нашої держави, хвилиною мовчання, будь ласка.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю ми проводимо "годину запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій і груп члени Кабінету Міністрів України сьогодні будуть відповідати на запитання про стан захворюваності коронавірусною хворобою в Україні та невідкладні заходи уряду щодо боротьби з цією хворобою в умовах її різкого поширення.

Пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду": до 20 хвилин відводиться на виступ Прем'єр-міністра України щодо визначеної теми, на відповіді Прем'єр-міністра України відводиться до 21 хвилини і на відповіді на запитання до шановних представників уряду відводиться до 20 хвилин (до 1 хвилини – на запитання, до 2 хвилин – на відповідь). Немає заперечень? Немає. Дякую.

На трибуну запрошується для виступу Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль.

 

10:07:38

ШМИГАЛЬ Д.А.

Доброго дня, шановний пане Голово Верховної Ради! Доброго дня, шановні народні депутати України! Доброго дня, шановні українці! Перш за все, хочу подякувати народним депутатам за те, що вчора підтримали проект бюджету на 2021 рік у першому читанні. Сподіваюся, що ми з вами так само оперативно і без зайвого популізму пропрацюємо бюджет до другого читання. І країна, звісно ж, чекає прийняття головного кошторису нашої держави. Той проект, який ми вчора проголосували, – це, дійсно, бюджет можливостей, можливостей для розвитку України, її економіки, людського капіталу. По дуже багатьох сферах ми пропонуємо рекордні видатки. Мова йде про медицину, освіту, будівництво доріг, соціальну підтримку населення, дешеві кредити для бізнесу, підтримку промисловості та машинобудування. Всі ці програми ми плануємо профінансувати за рахунок збільшення доходів державного бюджету України. Доходи зростуть завдяки ефективній роботі фіскальних органів, які продовжують працювати у напрямку ліквідації схем, скруток та боротьби з контрабандою.

З приводу роботи цих служб та доходів бюджету в цьому році поінформую вас про наступне. В жовтні 2020 року до загального фонду держбюджету надійшло 65 мільярдів гривень - перевищення виконання майже 15 відсотків, а це додаткові 8 мільярдів гривень. За 10 місяців ми маємо невиконання бюджету на рівні 1,6 мільярда гривень, при тому що, коли весною наш уряд прийшов і запустив системну роботу податкової і митниці, невиконання бюджету було 44 мільярди гривень. Тобто фактично ми скоротили розрив бюджету на 42 мільярди гривень. Тобто те, що бюджет не виконується, ці страшилки повністю спростовуються даними цифрами і не відповідають дійсності.

Якщо ви подивитесь на роботу податкової служби, так само фіксуємо, що збори по податку на додану вартість виросли на 40 відсотків порівняно з 19-м роком при не збільшеному навантаженні на бізнес. Тобто це говорить про ефективність роботи та ламання тих схем, які були до цього часу.

Коротко зупинюсь на ще одній темі, яка викликала резонанс та маніпуляції в медійному просторі: мова йде про кошти на єдиному казначейському рахунку. Станом на 1 листопада кошти на єдиному казначейському рахунку склали 15,1 мільярда гривень.

Дозвольте повідомити про наступне. В 2018 році було 7 місяців, коли сума на ЄКР на перше число звітного місяця була значно меншою. Наприклад, 1 липня 18-го року сума коштів складала 2 мільярди гривень. Так само в 19-му році був майже піврічний період, коли сума коштів на ЄКР на перше число звітного місяця була менше 15 мільярдів гривень і складала, наприклад, 1 березня 19-го року 8,2 мільярда гривень.

Я знаю, що більшість народних депутатів в залі розуміються на цьому питанні, але хотів повідомити суспільству, що уряд фінансує і буде далі фінансувати всі соціальні зобов'язання держави перед українцями.

Тепер перейду до головної теми, яка хвилює народних депутатів та більшість українців: про невідкладні та послідовні заходи у боротьбі з поширенням коронавірусу та підтримкою нашої медичної системи та медиків у часи пандемії.

Одним з найбільш дієвих інструментів для боротьби з коронавірусом є адаптивний карантин, який ми запровадили. Чи можливе зараз повернення до повного локдауну країни? Цього варіанту на столі наразі немає. Адаптивний карантин - найкраща модель. Ми спілкуємося з епідеміологами Франції, Німеччини, аби покращити наші реагування на пандемію. І ми, і європейці, звичайно, розуміємо, що найбільш ефективний метод розірвати ланцюг захворювання – це ввести більш жорсткі карантинні обмеження. Саме тому ми бачимо, що Франція, Німеччина Великобританія, Чехія, Італія, Польща, Угорщина, Литва Греція і багато інших країн вводять жорсткі локдауни. Треба розуміти, що ці країни мають дуже потужні медичні системи та достатньо економічних ресурсів для боротьби з пандемією, але навіть їм доводиться закривати свої країни.

Я ще раз хочу наголосити: уряд не розглядає зараз введення тотального карантину. Дійсно, Міністерство охорони здоров'я розглядає можливість введення додаткових обмежень на певний період для розірвання ланцюгу захворювань. Але, знову ж таки, це не буде повна та постійна заборона. Наприклад, ми говоримо про посилення відповідальності за неносіння масок, зокрема про підвищення штрафів.  І дякуємо народним депутатам за підтримку у першому читанні відповідного законопроекту.

Щодо посилення карантину так званого вихідного дня. Цю тему обговорюють на рівні різних робочих груп, експертів, суспільства. Якщо ми підійдемо до такого рішення, Міністерство охорони здоров'я окремо і детально проінформує, прокомунікує і проконсультується щодо такої ініціативи з народними депутатами України, з науковими установами.

Хочу зазначити, що уряд також постійно комунікує з регіонами. Ми зараз, дійсно, налагодили співпрацю, і бачу, що ставлення дуже багатьох мерів до проблем коронавірусу змінилось. І це питання дійсно для всіх місцевих керівників перестало бути політичним. Сьогодні – це тема номер один. І ми фактично що два дні проводимо селекторні наради з керівництвом областей, аби швидко вирішувати ті проблеми, які є на місцях. Ми спільно з місцевим керівництвом визначаємо, які обмеження застосовувати в конкретних областях, містах чи районах, а які - ні. Тобто місцева влада не ігнорує рекомендацій уряду. Робота для визначення найоптимальнішої моделі карантинних заходів проводиться постійно і спільно з місцевою владою. Ми зараз говоримо так: якщо влада в регіонах просить не вводити додаткові обмеження, то вона бере на себе відповідальність за наслідки. Це, дійсно, гнучка модель адаптивного карантину, і я би навіть казав, що це частина реформи децентралізації, адже керівники в регіонах більше не тікають від відповідальності.

Тепер зупинюся більш детально на тих заходах, які реалізовує наш уряд у медичній сфері. Постійно ведеться робота в напрямку підвищення спроможності нашої медичної системи стовно кількості ПЛР-тестів. Збільшення ПЛР з 200 у день у березні цього року до 50 тисяч у жовтні цього року і цільовий показник 75 тисяч на добу до кінця року - це якраз ті показники, які ми ставимо перед собою. Для цих цілей ми виділили фактично 1 мільярд гривень для підвищення спроможностей лабораторій. Ще 1 мільярд гривень виділили на закупівлю додаткових експрес-тестів, які будуть давати результати протягом години.

Фактично з нуля була відновлена робота більше 50 лабораторій. Загалом лабораторії за цей час профінансували на 1 мільярд гривень, на початку епідемії в Україні була лише одна автоматична станція для екстракції РНК під час проведення текстів. Зараз їх стало 56 і найближчим часом кількість зросте до 68. Це основа для ПЛР-тестування.

Ще один важливий аспект стосується зайнятості ліжок. На початку епідемії в Україні були готовими для прийому хворих 12,5 тисяч ліжок, наразі їх кількість збільшена до 42 тисяч, а в середині листопада буде вже 52 тисячі. При цьому стоїть завдання для Міністерства охорони здоров'я та обласних державних адміністрацій 80 відсотків ліжко-місць забезпечити постачанням кисню. Тільки за минулий тиждень кількість ліжко-місць була збільшена на 2,2 тисячі. Наразі заповненість ліжок хворими на COVID складає 18 тисяч осіб, 23 тисячі ліжко-місць у нас є ще в резерві. Два дні тому на нараді з керівниками областей, очільниками облдержадміністрацій, було доручено збільшити кількість ліжко-місць ще на  25 тисяч.

ОДА повинні підготувати також додаткові приміщення. Це можуть бути спорткомплекси, виставкові зали, інші приміщення інфраструктури, які мають бути обладнані всім необхідним на той випадок, якщо кількість хворих і тих, хто буде потребувати лікарняних ліжок, буде і далі зростати у відповідності до прогнозів.

Ще одне дуже важливе питання, на яке я б хотів звернути вашу увагу. Повідомлю, що станом на 5 листопада кількість задіяних апаратів штучної вентиляції легень склала 638. Загалом в країні розміщено 4 тисячі 876 апаратів штучної вентиляції легенів, тобто використання йде трошки більше 12 відсотків від загальної кількості.

 Над чим ми працюємо і що дуже важливо. Дуже важливо забезпечення лікарень киснем. На минулому тижні додатково направили майже 600 мільйонів гривень на ці потреби. Завдання для регіонів, повторюю, 80 відсотків ліжок мають бути забезпечені киснем. Зараз цей показник приблизно трошки більше 40 відсотків.

На даний момент 16 підприємств в Україні отримали ліцензії на виробництво медичного кисню в Україні, і Міністерство охорони здоров'я і в подальшому дуже активно за короткий час готове видавати ліцензії для підприємств-виробників.

Часто чуємо від лікарів проблему недостатньої кількості кисню у лікарнях. Хочу запевнити, що це питання вирішується оперативно, як я вже і повідомив. Ми тричі на тиждень проводимо селектори з керівниками областей і щодня розбираємо, що зроблено. 20,5 тисяч ліжок у медзакладах, що надають допомогу по боротьбі з COVID, вже забезпечені киснем. До кінця листопада стоїть завдання, щоб більше 42 тисяч ліжок були з відповідним постачанням кисню. На ці потреби уряд у жовтні виділив 572 мільйони медичної субвенції. Ми максимально спростили всі процедури, щоби швидко підвести кисень до ліжок. У голів областей є всі інструменти, щоб виконати це завдання. Там, де робота буде незадовільною, будуть кадрові рішення.

Стосовно летальності коронавірусу в Україні. Маємо один з найнижчих показників в Європі, на щастя: 1,8 відсотка. Це той самий рівень, що і в Німеччині. У Великобританії, наприклад, 4,3 відсотка, в Швеції – 4,4, в Іспанії – 3. Але, на жаль, люди від коронавірусу помирають, і в Україні також. Тому висловлюю співчуття родинам тих людей, які померли, на жаль, від коронавірусу. Але їхнє життя – це сигнал всім нам вживати заходів і берегти себе і рідних від коронавірусу.

Звичайно, що ми можемо збільшити кількість ліжко-місць, збільшити відсоток забезпечення киснем, але головне в медичній системі - це не ліжко-місця і не кисень, головне – це лікарі, забезпечення їх засобами захисту, гідними умовами оплати праці. Для цього уряд встановив 2 одночасні рівні доплат для лікарів, які стоять на передовій боротьби з коронавірусом. Звичайно, що ми можемо... Доплата в розмірі 300 відсотків, яка уже виплачується. І в нас були весною питання до виплат, вони вирішені, в щоденному режимі відпрацьовані, це була проблематика березня місяця. На сьогоднішній день доплати йдуть в автоматичному режимі через НСЗУ у відповідних пакетах на боротьбу з COVID для всіх лікарень і лікарів, які здійснюють відповідну роботу.

На сьогоднішній день укладені всі необхідні угоди з Національною службою здоров'я України і медичними закладами. Уряд також встановив додаткові доплати у 25, 75 і 125 відсотків. Якщо медичні працівники надають допомогу більшій кількості хворих і мають більше навантаження, в такому випадку будуть задіяні корегувальні коефіцієнти, що дозволяють отримувати більші заробітні плати.

Варто також зазначити, що з вересня цього року уряд збільшив оклади всіх без виключення медичних працівників на 25, 50 і 75 відсотків. Це додаткові кошти до заробітної плати медичного персоналу, розміри яких в абсолютних цифрах складають від 1,3 тисячі гривень до 3,5 тисяч гривень в місяць. Ми розуміємо, що в умовах пандемії збільшилось навантаження на сімейних лікарів, які також частково або повністю задіяні в боротьбі з коронавірусом.

Нещодавно уряд ухвалив рішення, яке дозволить сімейним лікарям отримувати більше коштів за кожну укладену декларацію. Капітаційна ставка за одну укладену декларацію буде збільшена  з нинішніх 600 гривень до 652 гривні.

Хочу принагідно подякувати всім нашим лікарям за самовіддану роботу, важку роботу по боротьбі з пандемією і порятунку життя і здоров'я наших громадян.

Шановні колеги, у мене немає рожевих окулярів, коли я дивлюся на  українську медицину, так само, як кожен з нас. Ми прекрасно розуміємо, що кількість проблем, яка накопичувалась, не вирішується одномоментно. Пандемія коронавірусу оголила лише частину тих проблем, яких є дуже багато. Саме тому в бюджеті на наступний рік уряд разом з народними депутатами заклав рекордну кількість коштів на охорону здоров'я – більше 156 мільярдів гривень. Це ледь не в два рази більше, ніж було, наприклад, у 2018 році, коли бюджет медицини складав 87 мільярдів гривень. Я впевнений, що ефективне використання цих коштів, які ми закладаємо  в бюджет, стане стартом для реалізації справжньої медичної реформи.

І ще одне дуже важливе питання, на якому треба наголосити і розставити крапки над "і". Це те, що стосується фінансування боротьби з коронавірусом і джерел такого фінансування. Кошти на боротьбу з COVID-19 йдуть з трьох різних джерел: безпосередньо з фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками, з Національної служби охорони здоров'я України, а також з місцевих бюджетів, які так само допомагають протиепідемічними заходами.   

Верховна Рада та уряд ще у квітні збільшили бюджет Національної служби  здоров'я України на 16 мільярдів гривень саме для фінансування боротьби з коронавірусом. Станом на 5 листопада Національна служба  здоров'я України профінансувала коронавірусний пакет для лікарень в обсязі 7,3 мільярда гривень, зокрема 4,5 мільярда гривень – за пакетом стаціонарної допомоги пацієнтам, 2,5 мільярда гривень –  за пакетом  екстреної медичної допомоги пацієнтам та ще 251 мільйон гривень за пакетом медичної допомоги, яка надається мобільними медичними бригадами.

Також фінансування потреб медицини відбувається безпосередньо з Фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками, зокрема у сфері охорони здоров'я - це 16,3 мільярда гривень, безпосередньо профільному міністерству виділено 14,4 мільярда гривень, 6,5 мільярда гривень - для підвищення надбавок і доплат до заробітної плати медичним працівникам, які борються з коронавірусом, 4,7 мільярда гривень - для закупівлі обладнання в приймальні відділення опорних закладів охорони здоров'я, 2,7 мільярда гривень - на заходи із запобігання спалахів епідемії, 1,7 мільярда гривень - на будівництво, реконструкцію та ремонт приймальних відділень, 600 мільйонів - на забезпечення подачі кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров'я. Тобто ми використовуємо різні джерела для фінансування того, аби оперативно фінансувати потреби лікарень, лабораторій та збільшувати виплати нашим медикам.

Стосовно інших коштів, які були витрачені з Фонду боротьби з коронавірусом та його наслідками, всі ці цифри можна знайти на сайті Міністерства фінансів у дашбордах, які постійно оновлюються. Тобто вся інформація про фонд коронавірусу є абсолютно прозорою і відкритою, оновлюється в постійному режимі, і кожен громадянин України може з нею ознайомитись щоденно на сайті Міністерства фінансів, ніякої таємниці, куди використовуються кошти.

Крім цього, розпочатий аудит коронавірусного фонду так званого Державною аудиторською службою України. 10,4 мільярда гривень було направлено на соціальні програми: це підтримка безробітних, це виплати по лікарняним для медиків, які захворіли, це виплати родинам фізичних осіб-підприємців, які зупинили свою діяльність на час карантину.

Крім цього, вже 19 мільярдів гривень профінансовані проекти із будівництва інфраструктури, що дало змогу, і це було насправді спільне рішення, втримати економіку України від провалля, в яке вона могла попасти через локдаун навесні.

Сьогодні ми стали свідками безпрецедентної економічної світової кризи, і розвинені країни Європи - це теж приклад, де ВВП зменшується на 7-10 і більше відсотків. В той час,  у нас є чіткі економічні дослідження, які вказують, що вкладення в інфраструктуру під час кризи має дуже високий мультиплікативний ефект з точки зору створення робочих місць, а також наповнення державного бюджету. Державні інвестиції необхідні для того, аби підтримати зайнятість та попит на продукцію бізнесу.

За даними Укравтодору, велике дорожнє будівництво залучить 38 тисяч працівників дорожньої галузі та створить більше 120 робочих місць, створило у суміжних галузях. Виробництво будівельної продукції у вересні цього року зросло на 12,5 відсотка порівняно з вереснем минулого року. Ключовою причиною такого росту було значне збільшення саме об'єму будівництва інженерних споруд в Україні.

Саме тому в бюджеті на наступний рік так само рекордна кількість коштів буде направлена на цю програму на інвестиційні проекти. Це майже 150 мільярдів гривень, за які буде здійснюватись будівництво і розвиток інфраструктури в Україні.

Завершити свою промову я хочу, навівши факти про те, як уряд виконує одне з ключових завдань держави – соціальний захист людей. Я вже наголошував, що коронакриза стала надзвичайним потрясінням для економічних соціальних систем у всіх країнах світу, мільйони людей втратили роботу. Тому ми автоматично продовжили всі субвенції, ми значно спростили механізм отримання житлових субсидій. Ми реалізували три кроки щодо підвищення пенсій. Ми запустили програму підтримки літніх людей "Допомога поруч".

Дякую за вашу увагу. Ми будемо продовжувати роботу в цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Анатолійович.

Будь ласка, запишіться по фракціях на запитання до Прем’єр-міністра України.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

10:28:19

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Прошу передати слово колезі по фракції Євтушку Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок Сергій Миколайович.

 

10:28:27

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Пане Прем’єр-міністр, у мене до вас конкретне запитання, відповіді якої, напевно, чекають зараз мільйони українців.

В українському парламенті за ініціативою Юлії Тимошенко було проголосовано Постанову щодо боротьби з коронавірусом, яка містить в собі дуже чіткі завдання для вас, для виконавчої гілки влади, а саме: безкоштовне тестування мобільними бригадами, 100 тисяч ПЛР-тестів на добу. Адже саме люди інфіковані передають хворобу, добираючись, стоячи в чергах біля лікувальних закладів. Коли і в який спосіб ви виконаєте цю постанову? На якому етапі виконання цієї постанови?

І другий момент. Я також хочу запитати. Президент України Зеленський анонсував, що буквально незабаром має з'явитися вакцина, яка буде доступна для всіх українців. Також дайте відповідь, чи є вже вакцина і чи будуть надаватися безкоштовно ці вакцини нашим громадянам України?

Дякую.

 

10:29:37

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую, пане Сергій, за питання.

Отже, стосовно постанови. Вона в роботі. Частина, за яку відповідає уряд, виконується, і найближчим часом ми надамо письмовий звіт по виконанню даного документа.

В свою чергу наголошую, що практично кожного тижня по декілька разів відбувається засідання Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки  і надзвичайних ситуацій – це фактично законодавчо врегульований механізм державного штабу по боротьбі з пандемією і її наслідками. Також Президент України щотижнево, декілька разів на тиждень, особисто очолює і проводить координаційні наради зі всіма державними органами, а також регіональними, обласними державними адміністраціями щодо боротьби з коронавірусом. Тобто це та пропозиція, яка була, очолити Президенту цей процес, це відбувається протягом всієї епідемії, і Президент, і уряд очолюють і використовують державні механізми роботи щодо боротьби з пандемією. Тобто працює Рада національної безпеки і оборони, яку очолює Президент України, працює комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, приймає відповідні рішення. Всі ці рішення втілюються від державних органів влади до регіональних, і частина цих заходів, власне, відповідає тим пропозиціям, які прописані в постанові.

Щодо тестувань.

Я відмічав у своїй доповіді про збільшення тестувань з 200 в добу весною, в березні місяці, коли ми стикнулись з пандемією, до більше ніж 50 тисяч сьогодні. До кінця року це буде 70 тисяч. Це об'єктивні показники і цілі, які поставлені з точки зору збільшення лабораторій і їх спроможності.

Щодо вакцини. Дійсно, робота ведеться декількома науковими групами, робота ведеться на українських фармацевтичних компаніях. Як тільки буде ця інформація, я впевнений, і бізнес, і науковці вийдуть з нею до суспільства.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Колтунович Олександр Сергійович, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

10:31:56

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний головуючий.

Шановний пане Прем'єр-міністре, перше: репліка щодо порівняльного вами аналізу падіння ВВП і інших макропоказників, де зростання. Ви ж тоді вже кажіть відверто: в нас низька база порівняння. Падіння попередників, які були перед вами, вам залишили у спадок такі економічні параметри, після яких ви можете зростати, маю на увазі попередній уряд.

Мова не про те. Перше. Нас цікавить досвід Європейського Союзу, а ми бачимо, що зараз йде друга хвиля так званого локдауну, і до нас звертаються виборці щодо того, які будуть вводитись обмеження карантинного характеру, інші обмеження. Для прикладу, у наших сусідів в країнах Європейського Союзу є вже обмеження щодо шенгену, є обмеження щодо того, що закриваються на цілий  місяць і підприємства, і заклади харчування, торгівлі і інше. Чого чекати нам, які у вас сценарії? І щоб ми розуміли, в якому стані будемо листопад-грудень місяць з економічної точки зору. 

Дякую за відповідь.

 

10:33:05

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Насправді актуальне запитання. І, дійсно, суспільство чекає сьогодні таких відповідей, як ми будемо рухатись далі. Ми щодня проводимо консультації з нашими європейськими колегами. Я вже в своїй доповіді називав, це і епідеміологи, і урядовці Франції, Німеччини, інших країн Європи, ми дійсно в повному контакті. І всі уряди сьогодні шукають найбільш ефективних моделей.

Українська модель адаптивного карантину, як ми бачимо по ситуації в європейських країнах, виправдала себе найбільше на сьогодні. Ми маємо не таке активне і велике зростання, як мають дехто з наших сусідів. Тому ми також ділимось нашим досвідом. Наш досвід також використовують європейські країни.

Стосовно того, як ми будемо рухатись далі. Розуміючи, що адаптивний карантин працює, але потрібні додаткові, можливо, більш жорсткі заходи, ми, звичайно, будемо до них звертатись, до цих більш жорстких заходів. Але, ще раз повторюю, як казав у своїй доповіді, ми всі ці речі будемо запроваджувати після комунікацій, і в тому числі консультації і комунікації з народними депутатами України як представниками, обраними представниками громадянського суспільства, які, як вчора, до речі, в сесійній залі звучало, найближче знаходяться до людей. Тому будемо чути реакції народних депутатів, будемо їх враховувати для того, аби ці заходи були найбільш ефективними.

Ми не маємо права і не можемо дозволити собі повного локдауну, зупинки бізнесів. Для того, щоб розірвати ланцюжок, необхідно використовувати наявні засоби адаптивного карантину. Всі вони, як тільки будуть погоджені на рівні Міністерства охорони здоров'я, будуть надані народним депутатам в профільні комітети, ми зможемо попрацювати над цим разом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Урбанський Анатолій Ігорович, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

10:35:06

УРБАНСЬКИЙ А.І.

Доброго дня! Прошу передати слово Тарасу Батенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович, будь ласка.

 

10:35:13

БАТЕНКО Т.І.

Дякую.

Шановний пане Прем'єр-міністре, ну, насамперед ми сподіваємось, що ви прислухаєтесь до тих зауважень депутатської групи "За майбутнє", які вчора лунали при голосуванні в першому читанні до бюджету, врахуєте до другого читання.

Насамперед ми наголошуємо на тому, щоб залишити в структурі місцевих податків акцизний податок від пального 13 з половиною процентів. Це перше питання, яке я хочу почути.

Друге: скільки фізично не розписаних коштів залишилось в ковідному фонді, який ми створили у квітні місяці, з 65 мільярдів скільки залишилось?

І третє: так звана виплата за смерть від коронавірусу. Пане Прем'єр-міністр України, Іван Венжинович (ми це питання задавали міністру охорони здоров'я, який на нього не відповів), терапевт Почаївської районної лікарні, Тереза Якимович, лікар "Охматдиту" міста Львова – це ті люди, у яких був непідтверджений тест, або люди, які померли, лікарі, які померли за межами лікарень. І комісії, обласні комісії не встановлюють їм виплату компенсації за смерть. І таких випадків є багато по Україні.

У мене прохання, щоб ви взяли ці питання на особистий контроль і дали доручення виплатити ці кошти, тому що це ганьба перед цими людьми і перед їхніми життями, які поклали у боротьбі з СOVID.

Дякую.

 

10:36:23

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую, пане Тарасе. Стосовно першого питання – акцизний податок. Ми опрацюємо з Міністерством фінансів варіанти і можливості такого перерозподілу акцизного податку і спільно з профільними комітетами Верховної Ради і депутатами-мажоритарниками приймемо абсолютно зважене і таке конструктивне, збалансоване, компромісне, я би сказав, рішення щодо акцизного податку.

Стосовно коронавірусного фонду. Я повторюсь, що є абсолютно відкрита інформація, всі кошти коронавірусного фонду розписані, тобто вони розподілені. Але є також у дашбордах інформація, щоденно вона оновлюється, про так звані касові видатки. Це те, що використано через казначейські рахунки і вже сплачені кошти. Вся ця інформація є, за необхідності ми її... Я називав частину цих параметрів у своєму виступі, решта, якщо є потреба, по-перше, можна подивитися на сайті Міністерства фінансів, відкрита інформація, в іншому випадку можемо дати в письмовій формі всю розшифровку.

Стосовно компенсації за смерть медиків. У нас передбачено два види такої компенсації. Законодавчо встановлено там трошки більше 200 тисяч гривень - це Фонд соціального страхування виплачує всім зайнятим особам у разі втрати працездатності або смерті на роботі. Плюс окрема норма, яку проголосувала Верховна Рада, і уряд її дотримує повністю, - це півтора мільйона гривень на кожного загиблого на роботі медика.

Вся ця інформація є. Я попрошу Марину Володимирівну Лазебну назвати зараз кількість вже виплачених ось з цих півтора мільйона по медиках. По решті йде робота, там, дійсно, проводяться відповідні заходи, розслідування.

Марино Володимирівно, яка кількість на сьогодні?

 

10:38:25

ЛАЗЕБНА М.В.

Шановні народні депутати, хочу вас поінформувати, що сьогодні 33, дійсно, випадки, пов'язані зі смертю на робочому місці. Це ті – там, де ми будемо забезпечувати виплатами. З них 20 страхових випадків будуть… члени сімей родин загиблих отримають по 210 там більше тисяч і по півтора мільйона.

І, на жаль, 3 медичних працівника загиблих, в них немає членів сімей, тому там в нас виплат не буде. І три випадки ми зараз опрацьовуємо. Тобто в нас є дві програми, по 210 тисяч і по 1,5 мільйона, які ми забезпечуємо.

Крім того, ми забезпечуємо повну своєчасну виплату і медичним працівникам, і будь-яким людям, які йдуть на самоізоляцію. Ця програма також виконується, безумовно, Фондом соціального страхування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Саврасов Максим Віталійович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

10:39:08

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

10:39:17

ФЕДИНА С.Р.

Пане Прем'єр-міністре, скажіть, будь ласка, чи це є вказівка зверху, чи це вже є місцева самодіяльність, коли лікарів, які висвітлюють критичну ситуацію з незабезпеченням киснем чи медикаментами, викликають на допити до поліції і на профілактичні розмови до облдержадміністрацій? Кричущою, зокрема, є ситуація, яка стала публічною днями, з лікаркою-інфекціоністкою Чернівецької обласної клінічної лікарні Ольгою Кобевко, яку за висвітлення інформації, що немає кисню достатньо в лікарні, викликали на допит до правоохоронних органів. Також маємо численні ситуації, коли лікарів погрожують звільнити за публікації в соцмережах.

І також я мушу констатувати, що в Україні є критична ситуація з медикаментами, зокрема в аптеках, коли ти не маєш можливості купити ані антибіотики, ані препарати, які розріджують кров.

Хотілося би, щоб ви проявили більшу увагу саме до цієї ситуації, так само як до виплат захворілим медикам, тому що саме по захворілих медиках ми маємо критичну ситуацію, коли сімейні лікарі…

 

10:40:30

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше запитання.

Стосовно фактів, які ви наводите, коли лікарів викликають або звільняють. Звичайно, таких вказівок немає і бути не може з Києва. Я особисто сам використовую інформацію від лікарів, яка публікується у відкритих джерелах, для того щоб розуміти ситуацію в лікарнях, задаю питання відповідним керівникам місцевим про ситуацію, яка в них відбувається. І це насправді є дуже корисна річ, яка дає об'єктивну інформацію і об'єктивну картину  від лікарів, а що ж відбувається в регіонах і на місцях.

Тому, якщо такі факти є, абсолютно готові. Я думаю, що і Арсен Борисович тут є в залі, по цих фактах подивитися на об'єктивність. Дякую за таку інформацію, яку ви дали.

Стосовно забезпечення лікарськими засобами в Україні, наявністю їх в аптеках, попрошу Максима Володимировича Степанова дати зараз інформацію. Ми насправді щодня проводимо оперативні наради по кількості ліків, по кількості засобів індивідуального захисту в лікарнях, в аптеках. Ми з Міністерством економіки чітко відслідковуємо і співпрацюємо з українськими виробниками по їхніх планах випуску, щоб розуміти, який запас і який випуск може бути вперед на місяць, на півтора, на два місяці вперед, що ми маємо всередині країні. І фактично ми тримаємо на контролі і управляємо цими процесами.

Стосовно відсутності або фактів відсутності в аптечних мережах окремих ліків. Можливо, десь можуть бути перекоси між регіонами. Але зараз в цілому та статистика, яка  у нас є, прошу, Максим Володимирович, дайте, будь ласка, інформацію.

 

10:42:09

СТЕПАНОВ М.В.

Дякую.

Шановні народні депутати,  те, що стосується забезпеченості лікарськими засобами, особливо антибіотиками, дійсно, у нас зросло споживання антибіотиків. Якщо порівняти з минулим роком в цей самий період, то це в три з половиною рази зросло споживання антибіотиків. Але те наше спілкування і та програма, яка у нас є щодо забезпеченості, разом з нашими фармпідприємствами ми в повному обсязі забезпечені, вони забезпечені сировиною, це правда. Це правда. Якщо в якійсь із аптек зникли відповідно антибіотики, тобто не завезли, скажімо так, то я думаю, що це виключно такі поодинокі випадки.

В тому числі ми проводили відповідні наради, збирали керівників наших аптечних мереж щодо забезпеченості і антибіотиками, і іншими препаратами, антикоагулянтами перш за все. І велике прохання було в тому числі від цих галузей, що велике прохання, щоб виключно звертайтесь до українців, щоб вони самостійно не займалися самолікуванням, не купували антибіотики. Тому що інколи приходять і витрачають кошти, купують по 3-4 антибіотика відразу. Це непотрібно, це шкодить  здоров'ю українців.

Тому, користуючись нагодою, прошу вас теж говорити зі своїми виборцями, щоб виключно по призначенню лікаря і спеціалістів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Рахманіну Сергію Івановичу, фракція політичної партії "Голос".

 

10:43:45

РАХМАНІН С.І.

Прошу передати слово Ользі Анатоліївні Стефанишиній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Анатоліївна Стефанишина, будь ласка.

 

10:43:54

СТЕФАНИШИНА О.А.

Денис Анатолійович, дякуємо вам за такий звіт по протидії коронавірусу. Але ми всі прекрасно розуміємо, як в цій залі, так і люди, які нас дивляться, що ситуація сьогодні катастрофічна: провалене масове тестування, провалена підготовка лікарень. Сьогодні люди просто не можуть лягти у лікарню і родичі їхні помирають. Я маю багато звернень від пацієнтів. І, очевидно, що єдина людина сьогодні в цій країні, яка відповідальна конкретно за цю ситуацію, - це Міністерство охорони здоров'я і її очільник пан Степанов.

Денисе Анатолійовичу, ми - опозиція, але ми конструктивна опозиція, ми би хотіли вам допомогти. Ще в липні "Голос" зареєстрував постанову, під якою підписалося майже 100 народних депутатів, про відставку цієї людини. Чи не хотіли б ви зараз все-таки скористатися цією можливістю і підтримати нарешті, щоб пан Степанов, нарешті, покинув свою посаду? Призначити менеджера…

 

10:45:10

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за критичне і складне питання.

Насправді, ситуація в Україні є надзвичайно складною. Ми, я повторюю, не маємо "рожевих окулярів", і ніхто з нас. Ми бачимо, у кожного з нас хворіють знайомі, родичі, і це, дійсно, кризова, важка ситуація. Але вона така в цілому світі. Вона ще гірша у багатьох країнах наших сусідів. І сьогодні наші медики, зокрема і Міністерство охорони здоров'я, працівники Міністерства охорони здоров'я роблять все можливе, працюючи часом по 18-20 годин на добу. Тому з повагою ставлюся до медиків, до працівників Міністерства охорони здоров'я і вважаю, що сьогодні вони є, дійсно, нашими бійцями на передовій боротьби з коронавірусом.

А стосовно катастрофічної ситуації, тут дуже важливо нам всім разом, як і вчора в цій залі парламенту звучало, об'єднатися і вести спільну боротьбу проти цієї пандемії для того, щоб ми успішно могли подолати її наслідки, її вплив і зберегти якомога більше життів українців, а також здоров'я наших близьких і рідних.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кулініч Олег Іванович.

 

10:46:30

КУЛІНІЧ О.І.

Олег Кулініч, депутатська група  "Довіра". Пане Прем'єр-міністр, конкретне запитання. У нас кожного дня  все збільшується кількість захворюваних на коронавірус, вже маємо цифру стабільну до 10 тисяч.

В проекті Державного бюджету на боротьбу з коронавірусом у нас закладено десь близько 20 мільярдів гривень. Чи є конкретні програми, напрямки від Міністерства охорони здоров'я, як будуть ці кошти використовуватися? У нас величезна проблема із перекваліфікацією лікарів, не вистачає катастрофічно інфекціоністів, у нас уже нікому скоро буде працювати.

І друге питання. Ми зараз всі говоримо за дороговартісне обладнання, за ШВЛ, а я думаю, що починати треба з елементарних умов, в яких зараз працюють лікарі, і умов, в яких зараз знаходяться інфекційні лікарні. Наприклад, та ж Полтавщина, обласна інфекційна лікарня: на 60 хворих один санвузол. Це просто катастрофа! Як можна там працювати людям?

Тому, чи проводився такий аудит всіх інфекційних лікарень у країні, чи МОЗ доповідало вам, яка зараз там ситуація? Прокоментуйте, будь ласка.

 

10:47:37

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Стосовно коштів на 21-й рік, я вже казав, 156, понад 156 мільярдів ми з вами закладаємо в проект бюджету наступного року. Це майже на 30 мільярдів більше, ніж цього року, і майже вдвічі більше, ніж у 18-му році. Відповідно в програмі Національної служби здоров'я України закладена вся необхідна вартість ковідних пакетів так званих для відшкодування всіх витрат лікарень по коронавірусу.

Стосовно ситуації в наших лікарнях, зокрема в інфекційних. Звичайно, ми знаємо і бачимо складний стан нашої медицини. Звичайно, ми говоримо про те, що потрібна реформа. Але сьогодні, коли інфекційна лікарня наповнена ковідними хворими і лікарі надають допомогу, хотілося би робити там ремонти, але це, очевидно, неможливо, очевидно, ну, тому що лікарня працює, надаючи допомогу, рятуючи людей від COVID.

На жаль, умови є такими, якими є. Для цього ми говоримо, що ті лікарні, які сьогодні мають можливість готуватися до прийому хворих, по спрощених процедурах, наданих урядом, сьогодні підводять кисень і роблять необхідні мінімальні поточні ремонти. Кошти на це виділені і передані в розмірі майже 600 мільйонів гривень. Ще понад 870 мільйонів уряд також підготував і передасть найближчими днями в регіони для продовження цієї роботи. Але це можливо робити в тих лікарнях, де немає коронавірусних хворих поки що, які ми готуємо.

Також ще один елемент – це підготовка додаткових приміщень для розташування ще 25 тисяч ліжко-місць, власне, для прийняття людей. Ми також ведемо роботу з інтернами, ми склали списки медичних працівників, яких будемо долучати до роботи додатково. І маємо вже юридичний механізм, як прикріпляти таких додаткових працівників-інтернів або бувших медичних працівників до роботи в конкретних лікарнях, до яких будуть прив'язані ось ці заклади додаткової...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лаба Михайло Михайлович.

 

10:49:51

ЛАБА М.М.

Доброго дня, шановний пане Прем'єре! Лаба Михайло, Закарпаття. Ми бачимо, в яких непростих і складних умовах зараз вам і вашій команді приходиться працювати. Я від нашої фракції хочу вам сказати спасибі, а також від всіх закарпатців, за ту роботу, яка відповідно робиться в державі. І це і каже 17 мільярдів гривень на рахунках казначейства, збільшення будівництва інфраструктури інженерної на 12 відсотків.

В мене є декілька питань, і одне з них, що бажав би, щоб краще на місцях висвітлювали всі фінансові інструменти, які держава зараз надає в тих чи інших моментах для відшкодування збитків чи бізнесу, чи населенню. Підтримка, дійсно вона є, я вам вдячний.

Питання такого плану: збережена акцизу в місцевих бюджетах, рентної плати залізниці. Прошу вирішити питання з штрафами за ввезені авто до січня минулого року. І також хотів запитати питання будівництва ШВЛ-заводу.

 

10:51:01

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за вашу оцінку. Дякую за запитання стосовно висвітлення інформації в регіонах. Проводимо постійно цю роботу з облдержадміністраціями. Я впевнений, що очільники областей також проводять відповідні комунікації. Зараз будемо підсилювати також через Міністерство охорони здоров'я, а також через Міністерство культури та інформаційної політики, таку соціальну комунікацію через ключові телеканали країни. Тобто я впевнений і переконаний, що комунікацій буде ставати все більше і більше. Ну і соціальні мережі також сьогодні  заповнені всією необхідною інформацією.

Стосовно  тих питань, які ви задали по фінансах. Штрафи за авто. Звичайно, ми взяли в роботу зараз і будемо  шукати варіанти, хоча ми розуміємо, що це закон України, і тут потрібно спільно з профільними комітетами знайти відповідні підходи.

Стосовно орендної плати за землю Укрзалізниці, стосовно акцизного збору, я вже відповідав сьогодні на це питання. І ми розуміємо також, що в бюджеті наступного року треба знайти компромісне, правильне, зважене рішення по цих питаннях. І ми будемо шукати його до другого читання разом з профільним комітетом, разом з мажоритарниками. Впевнений, що ми найдемо найкращий варіант, і буквально, думаю, найближчі два тижні будемо вже розуміти, як ми рухаємося з точки зору цього питання. 

 Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається заступниці Голови Верховної Ради України Олені Костянтинівні. Будь ласка.

 

10:53:00

КОНДРАТЮК О.К.

Доброго дня, пане Прем’єр-міністре! Ви знаєте, я би сьогодні хотіла запитати вас трошки про більш ширшу рамку, зокрема нові підходи, нові методики, які використовують національні уряди європейських країн. Зокрема, Словаччина провела безкоштовне загальне національне тестування за методом новим - це методом швидких тестів на антиген. Звичайно, що це десь подібно по методиці до ПЛР-тесту, але набагато швидше, це за 15 хвилин вже є результат. Тобто 3 мільйони населення було протестовано, виявлено десь до одного відсотка інфікованих.

Скажіть, будь ласка,  чи взагалі проговорювали, чи, можливо, планується щось подібне в нас? Тому що це свідчить єдине про що: що загальнонаціональне тестування, і, підкреслюю, безкоштовне, можна провести, ну принаймні хоча би в якихось окремих мільйонниках-містах або на кордоні. Тобто як можна скористатися такими новими підходами, чи використовувати ви будете їх?

Дякую.

 

10:53:53

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за це питання. Я частково передам в подальшому слово міністру охорони здоров'я. В нас є абсолютно розуміння, ми постійно контактуємо, зокрема і дивимося на успішний досвід. Що зроблено зараз: замовлено і буде завезено найближчим часом в Україну 2 мільйони таких швидких тестів, які, дійсно, від 15 хвилин до 1 години дають швидкий результат. Ці тести мають до 60 відсотків точності, на жаль. Це не такий показник, який дає ПЛР або ІФА-тестування, але, по крайній мірі, ними можна швидко визначати захворілих осіб і максимально їх самоізолювати.

Україна - велика держава, у нас більше 40 мільйонів, тобто ми більше ніж в 12 разів, ніж Словаччина. Звичайно, кількість таких тестів має бути в такому випадку завезена дуже велика. ми консультувалися з нашими європейськими колегами про можливості і доцільності такого тестування. На сьогоднішній день для України така технологія може використовуватися, дійсно, в окремих містах, там, де є "червоні зони", у відповідності до, знову ж таки повторю, нашого адаптивного. Тому ми завозимо перші 2 мільйони таких тестів і будемо, власне, використовувати таку технологію і в Україні також.

І попрошу Максима Володимировича Степанова доповнити, можливо, є ще якісь нововведення, над якими зараз Міністерство охорони працює  спільно з нашими європейськими колегами.

Дякую.

 

10:55:27

СТЕПАНОВ М.В.

Дякую.

Те, що стосується швидких тестів, тестів на антиген. Ми плануємо використовувати близько 1 мільйона тестів на місяць, ці тести в нашій стратегії тестування. Окрім того, ми зареєстрували, до речі, всіх провідних виробників, вони вже отримали реєстрацію, і ми будемо закуповувати у провідних виробників цих тестів.

Окрім того, є наш український виробник тестів на антиген, так званий ІФА-метод на антиген. Це в лабораторних умовах, але ці лабораторії розташовані в багатьох лікарнях, які є в нашій країні, крім лабораторних центрів. У такий спосіб, я думаю, що ми доведемо тестування більше ніж до 100-120 тисяч, разом ми будемо робити саме не тільки на антитіла, ПЛР-тести на антиген, швидкі і тести ІФА. Це повністю буде покривати всю необхідність у тестуванні, але там буде чіткий алгоритм, кого за якою методико ми тестуємо. Саме по такому алгоритму ми рухались і будемо рухатися далі. Це про медицину, і ми не можемо просто огульно це робити.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. пане Прем’єр-міністр. Будь ласка, сідайте.

Зараз, я так розумію, у нас питання до уряду, да? Запишіться, будь ласка, на запитання до представників Кабінету Міністрів України від народних депутатів. Регламент – до 20 хвилин, питання – до 1 хвилини, відповіді – до 2 хвилин. Дякую.

Павленко Ростислав Миколайович.

 

10:57:23

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую. Прошу передати слово Гончаренкові Олексію.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко Олексій Олексійович.

 

10:57:29

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". У мене запитання до пана Прем’єр-міністра. Шановний пане Прем’єр-міністр, дійсно, як вже згадувалося в цій сесійній залі, за одні вихідні Словаччина протестувала більше половини свого населення швидкими тестами. Ви нам розповідаєте в своїй доповіді, що ми вийшли на 50 тисяч, а ще збираємося дійти до 70 тисяч ПЛР-тестів. У мене просте запитання: такими темпами ми куди і коли дійдемо? Ще раз, Словаччина півкраїни протестувала безкоштовно за одні вихідні, це в масштабах України – 20 мільйонів людей. Скільки це днів займе, питання вам по математиці?

І друге питання: знов-таки по обстеженнях. Скажіть, де нам усім пройти офтальмологічне обстеження, тому що ми в упор не бачимо 500 тисяч робочих місць, які, ви сказали, що знайдете ще в травні місяці, що вони будуть створені, але ніхто їх в країні не бачить, може, крім вас. Розкажіть, будь ласка, де ці 500 тисяч робочих місць? І зараз ви ще і трильйон знайшли доларів резервів якихось. Ви просто чарівник! Розкажіть про це.

Дякую.

 

10:58:41

ШМИГАЛЬ Д.А.

Отже, стосовно проведення  тестувань. Я повторюю і нагадаю, що швидкі тести дають дуже низький якісний показник – менше 60 відсотків їхня ймовірність того, що тест коректний. Тому це можна робити як швидке тестування, і ми будемо це робити, як ми вже з міністром охорони здоров'я зараз говорили, в Україні у відповідності до адаптивного карантину в тих містах, де це буде необхідно.

Стосовно тестувань. ПЛР-тестування і ІФА-тестування, яке проводиться сьогодні у нас, - це надзвичайно чіткі і точні тести, які дають нам змогу розуміти, що людина захворіла і якої допомоги людина потребує. Я також зараз попрошу міністра охорони здоров'я доповнити цю інформацію,

Стосовно робочих місць. Подивіться, будь ласка, офіційну статистику: понад 400 тисяч робочих місць уже створено з березня місяця від початку пандемії, адаптивного карантину. Ще більше 400 тисяч збережено завдяки тим програмам, які фінансуються, які ми разом з парламентом затверджували в бюджеті і в ковідному фонді  цього року.

Тому насправді робиться величезна робота, і її видно, цю роботу. На початку березня було зареєстровано 360 тисяч безробітних в Україні, станом на сьогодні це трошки більше 400 тисяч. В розпал пандемії безробітними людьми стало більше 600 тисяч людей. Більше 400 тисяч сьогодні вже працевлаштовані офіційно через центри зайнятості. Це офіційна статистика.

Максим Володимирович, прошу доповнити, якщо маєте інформацію також додатково по тестуванню.

 

11:00:31

СТЕПАНОВ М.В.

Додатково я можу сказати, тільки повторити те, що ви вже говорили неодноразово, але, я так розумію, що пан - народний депутат, йому не цікаво було слухати виступ.

Ще раз наголошую, в нас є чітке розуміння і можливості щодо ПЛР-тестування. Ми стартували з 200 тестів на добу, і це були можливості всієї країни, робити таку кількість.

Сьогодні ми зробили вже 50 тисяч 506 тестів за минулу добу. Біля 80 відсотків робиться саме лабораторними та комунальними закладами охорони здоров'я. Лабораторний тест ПЛР – це складна процедура, я вже вам неодноразово пояснював. І для того щоб його зробити, окрім обладнання, потрібні ще фахівці.

Те, що стосується швидких тестів, тестів на антиген, то ми вже місяць тому заявили, що, як тільки вони з'явилися на ринку, ми дуже швидко провели відповідну реєстрацію цих тестів. Були виділені кошти, зараз відбувається процес закупівлі. І ми почнемо згідно нашої стратегії, згідно наших алгоритмів тестувати громадян України з тими показниками, по медичним показникам, які є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білозір Лариса Миколаївна.

 

11:01:50

БІЛОЗІР Л.М.

Лариса Білозір, група "Довіра". Ну, дуже хоче сказати слово пан Урбанський. Передаю його слово, пану Анатолію.

 

11:01:58

УРБАНСЬКИЙ А.І.

Дякую.

Шановний пане Прем'єр-міністр, шановний уряд! На моєму 143 виборчому окрузі в місті Ізмаїл розташовано Українське Дунайське пароплавство. Останнім часом працівники пароплавства проводять масові акції протесту через те, що керівництво підприємства за погоджуванням Міністерства інфраструктури весь флот пароплавства чи то передає, чи то вже передано в статутний фонд приватної угорської компанії Business Shipping Сompany. При цьому в соціальних мережах викладені листи погодження Міністерства інфраструктури, з яких зрозуміло, що ця передача флоту суперечить статуту підприємства і вимогам законодавства, які чітко визначають порядок узгодження і відсудження державного майна. Більш...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто відповідає?

 

ШМИГАЛЬ Д.А. Міністра інфраструктури попрошу відповісти.

 

11:03:23

КРИКЛІЙ В.А.

Доброго дня, шановні народні депутати! Шановний пан Урбанський, хочу вас запевнити, що від самого початку в Українському Дунайському пароплавстві одне з пріоритетних завдань – це було деофшоризація цієї компанії. Як вам добре відомо, у компанії було дуже багато представництв, різних філій і окремих зареєстрованих юридичних осіб по Європі. Ну і, власне, це не дозволяло прозоро контролювати всі надходження, всі видатки цього підприємства. І як результат, багато років компанія недоотримувала прибутки.

В результаті цієї логіки, слідкуючи за нею, робиться єдиний оператор, де буде, власне, управління всіма судами, всіма баржами, які є на балансі Українського Дунайського пароплавства, і координуватиметься виключно у такий спосіб. Будь-яка інформація додаткова якщо необхідна, я вам залюбки готовий надати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що було прізвище. Нічого поганого сказано не було, правда, Анатолій Ігорович? Ви задавали питання – вам відповідали, вас тому і назвали.

Приходько Борис Вікторович.

 

11:04:46

ПРИХОДЬКО Б.В.

Приходько Борис, депутатська група "Довіра". Прошу передати слово Шахову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шахов Сергій Володимирович.

 

11:04:55

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний міністр охорони здоров'я, до вас питання такого характеру. Скажіть, будь ласка, хто-небудь перевіряв лікарні взагалі на їх відповідальність? Чи вони здатні приймати стільки хворих? І в якому стані сьогодні лікарні: дахи, чи є там вода гаряча, холодна? Наприклад, у Полтавській області є лікарня, в якій 60 хворих на один санвузол!

Друге питання стосовно Луганщини. У Лисичанську немає води. В Рубіжному не подали газ і не подали тепло. Вся область сьогодні страждає. І всі ви знаєте, що пожежа сталась буквально місяць тому, 40 днів будемо відзначати від смертей людей. Скажіть, будь ласка, хто-небудь звертає увагу на цих погорільців? 500 будинків згоріло, люди знаходяться сьогодні вже... діти бігають голі, ніхто не допомагає, тільки волонтери та громадські діячі сьогодні допомагають людям. Чи допомагає сьогодні Кабмін? Губернатора взагалі...

 

11:06:17

СТЕПАНОВ М.В.

Шановний народний депутате, той стан лікарень, про який ви говорите, вони в нас перебувають вже десятки років у такому стані, і десятки років на них ніхто не звертав увагу. І я дуже дякую, що зараз ви звернули увагу на ці лікарні, в якому стані вони знаходяться, що вони потребують в тому числі фінансування, і фінансування саме на інфраструктуру, на обладнання, а головне – на справедливу заробітну плату для наших лікарів і медичних сестер, і всіх працівників лікарень. В такому стані, ви знаєте, перебуває не тільки одна лікарня в Полтавській області, в такому стані перебувають більшість лікарень. І це наше з вами спільне завдання - зробити так, щоб за декілька років вони не перебували в такому стані. Я особисто їжджу по цих лікарнях і бачу, в якому стані вони перебувають, і бачу ті жахи, в якому стані вони перебувають.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зінкевич Яна Вадимівна. Не кричіть, будь ласка!

 

11:07:20

ЗІНКЕВИЧ Я.В.

Прошу передати слово Михайлу Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, ще раз?

 

ЗІНКЕВИЧ Я.В. Михайлу Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.

 

11:07:28

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Шановний Прем'єр-міністре, шахтарі – це одна з професій, яка найбільше вразлива до коронавірусу, тому що проблема в них професійна з легенями. На жаль, на 20-й рік у них заборгованість по заробітній платні, і вони не мають можливості навіть купити ліки самостійно. Натомість, коли міністр енергетики запропонувала зробити перекидку з ковідного фонду, цього не зробили, а почали протягувати "закон Коломойського", де запхали 1,4 мільярда шахтарських грошей, маніпулюючи тим, щоб все-таки зал за це проголосував.

І на 21-й рік у бюджеті немає тих коштів, щоб, дійсно, шахтарі могли модернізувати свої шахти і не просити з протягнутими руками в уряду на погашення заборгованості по заробітних платах. Що планується в подальшому?

Дякую.

 

11:08:30

ШМИГАЛЬ Д.А.

Стосовно шахтарів. Ще весною і Президент, і я особисто мали велику всеукраїнську зустріч з шахтарями. Ми прикладаємо максимум зусиль, щоб в цьому році - і в нас це получається, - заборгованості перед шахтарями у держави не було. І ми спільно з вами, дійсно в першому читанні, вже підготовлений був законопроекту, він був проголосований, очікуємо другого читання, коли буде виділено 1,4 мільярда для того, щоб до кінця року держава не мала ганебної заборгованості перед шахтарями.

З величезною повагою ставимося до людей цієї професії, і будемо робити все можливе для того, щоб умови оплати праці були в них гідними і вчасно отримувалась заробітна плата.

Стосовно закладених коштів на наступний рік. Це 4.5 мільярда гривень, і цих коштів розрахунково достатньо для того, щоб виплачувати державну частку заробітної плати шахтарям. Цього року, повторюю, 1,4 мільярда, чекаємо голосування закону в другому читанні для того, щоб з доходів "Нафтогазу" отримати відповідні кошти додаткові в ковідний фонд, в ковідний фонд, і виділити відповідно шахтарям на заробітну плату.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борзова Ірина Наумівна, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:09:51

БОРЗОВА І.Н.

Доброго дня! Ірина Борзова, Вінниччина. В мене питання до міністра охорони здоров'я. Ситуація з поширенням коронавірусу напружена, і сьогодні вкрай необхідно збільшити ліжко-місця.

Скажіть, будь ласка, сьогодні є розмови про те, що госпіталі будуть розгортатися на стадіонах. Але ж ми з вами маємо потенціал районних, місцевих та обласних лікарень. І сьогодні ці лікарні подають на НСЗУ на контрактування на пакети на COVID-19. Але процес відбувається досить повільно. І чи має Національна служба здоров'я України фінанси для того, щоб забезпечити додатково ліжко-місця і фінансувати додатково пакети районних, місцевих та обласних лікарень?

 

11:10:55

СТЕПАНОВ М.В.

Дякую за запитання. Те, що стосується забезпечення ліжками для лікування хворих на COVID-19. В нас 30 відсотків ліжок – це 52 тисячі ліжок, які, вже ми розуміємо,  в яких лікарнях, будуть виділені під лікування хворих на COVID-19.

Ми з вами розуміємо, що інші хвороби не робили канікули на час COVID. І в нас так само є інсульти, інфаркти, різні хірургічні патології і люди, яким треба надавати медичну допомогу.  Максимальна можливість ще наших лікарень, я думаю, що ми ще можемо збільшити десь на 20-23 тисячі ліжок, знову ж таки переробивши маршрутизацію пацієнтів з іншими хворобами. Саме тому і розглядається питання у зв'язку з стрімким поширенням  COVID, з таким ураганним розповсюдженням, і розглядається питання щодо тимчасових госпіталів.

Щодо Національної служби здоров'я України. Вона в повному обсязі забезпечена необхідними фінансами. Є чітка позиція уряду: якщо буде необхідність, то ці фінансові ресурси будуть перерозподілені, для того щоб 100 відсотків, підкреслюю, 100 відсотків були забезпечені на процес лікування хворих на COVID-19 і на виплату заробітних плат з підвищеними відсотками нашим медичним працівникам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народна депутатка Соломія Бобровська, фракція "Голос".

 

11:12:27

БОБРОВСЬКА С.А.

Доброго дня! Соломія Боровська, фракція "Голос". Дуже чекала побачити пана Резнікова в залі, але, знаю, є представник. Відтак у мене є питання.

Отже, на днях, а саме вчора, були представлені 5 пунктів так званої дорожньої карти Мінську.  Але ми добре розуміємо, що ті шматки,  які були написані в Telegram-каналах чи і в інтерв'ю в "Інтерфаксі", це лише шматки. Відтак у мене питання: а коли буде переставлений повний план, чи він є?  Коли з ним  можна буде ознайомитись і де?

І друге питання: щодо КПВВ у "Золотому" та "Щасті". Знаємо, що 10 листопада готується відкриття. Але ми добре пам'ятаємо, що КПВВ "Золоте" відкривають регулярно з 16-го року. Питання, чи з іншої сторони також ОРДЛО готове до відкриття КПВВ з своїх сторін?

 Дякую.

 

11:13:19

ЗАМЛИНСЬКИЙ Р.Т.

Дякую за запитання. Ростислав Замлинський, перший заступник.

Насамперед хотів передати вітання від Олексія Юрійовича, він сьогодні відбув на схід, проводить інспектування, власне, КПВВ на Щасті. Ви знаєте, що в цьому році ми відкриємо два нових КПВВ, про що домовились на Трьохсторонній контактній групі у Мінську.

Отже, стосовно тих речей, про які ви запитували. Як тільки делегація у Трьохсторонній контактній групі досягне домовленостей щодо подальшого плану дій, ми як уряд будемо виконувати ті доручення, які будуть домовлені. Це перше питання.

Стосовно КПВВ на Щасті і Золотому. Дійсно, в Золотому побудовано КПВВ, і, на превеликий жаль, окупаційний російський режим не йде як би на поступки. Ми будемо сподіватися, що через роботу в Трьохсторонній контактній групі, до речі, до якої долучені і ряд народних депутатів України, відповідно буде дотиснуто окупаційний режим, щоб працювали КПВВ, всі причому, і для того щоб забезпечувати відповідними послугами громадян України.

Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Задорожній Микола Миколайович, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:14:30

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Доброго дня! Микола Задорожній, 162 виборчий округ. Я звертаюся до уряду з двома питаннями.

Перше. Я хотів би попросити уряд розглянути можливість відмінити постанову, яка вводить штрафи так званим "євробляхерам", до моменту прийняття компромісного законопроекту, який вже зареєстровано у Верховній Раді.

І друге питання. Нещодавно уряд виділив школам додаткове фінансування на забезпечення антисептиками та індивідуальним захистом дітей. У мене прохання надати інформацію, коли на місцях буде відповідне фінансування і як швидко школи зможуть придбати та забезпечити свою діяльність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

11:15:26

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую. Щодо штрафів. Це регулюється відповідним законодавством України, ми, звичайно, дотримуємося його. Але, розуміючи цю проблематику, так, як ми сьогодні вже і говорили і під час запитань з залу, ми готові пропрацювати це питання спільно з профільними комітетами Верховної Ради.

Стосовно виділення коштів для місцевої влади для забезпечення навчальних закладів відповідними засобами антисептичними. Кошти виділені. Питання дальше вже до місцевої влади, яка має забезпечити або коштами, або відповідними засобами відповідні навчальні заклади. Міністерство освіти фактично ініціювало виділення таких коштів додатково,  і впевнений, що і в цьому, і в наступному році навчальні заклади будуть відповідно забезпечені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Скічко Олександр Олександрович, фракція "Слуга народу".

 

11:16:33

СКІЧКО О.О.

Шановний пане Прем'єр-міністр, шановний міністр фінансів! Звертаюсь до вас з приводу Державного бюджету 2021. Згідно прийнятого в першому читанні проекту бюджету на фінансування Укртрансбезпеки передбачено суму в розмірі 128 мільйонів гривень - це аналогічна цифра, яка була прийнята в 2019 році.

Комітет неодноразово звертався до міністра інфраструктури щодо питань роботи цієї організації, Укртрансбезпеки, і взагалі щодо питань реформи. Проте, відверто кажучи, міністр інфраструктури комітет не чує, і, скажу чесно, надії на його реакцію, в принципі, немає. Тому я звертаюсь до вас. 

Наразі конче необхідно збільшити фінансування Укртрансбезпеки в наступному році, тому що не може вісім інспекторів із заробітною платою 4,5 тисячі гривень і одним комплексом габаритно-вагового контролю забезпечити контроль за перенавантаженнями всієї області. Тим паче мова йде про суму менш ніж 0,5 відсотків від всіх грошей, які виділяються на ремонт доріг наступного року.

Тому, пане Прем'єр-міністр, прошу…

 

11:17:46

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваші питання.

Стосовно роботи "Укртрансбезпеки". Ми з вами також розуміємо, що до останніх років це була одна із висококорумпованих сфер діяльності, в тому числі державного контролю. І сьогодні реформа знаходиться, власне, на одній з ключових стадій, коли ми встановлюємо автоматичні комплекси важковагового контролю на дорогах України. І до кінця року ми планували встановити плюс 70 таких комплексів, які заберуть людський фактор і людський чинник з контролю, і відповідно заберуть корупційну складову і корупційні можливості. Ось це дуже важливий момент.

Я зараз надам, попрошу, передам слово міністру інфраструктуру, щоби він доповнив ось ці напрямки по реформах. Але, власне, напрямок такий, що Укртрансбезпека і ті люди, які сьогодні працюють, мають працювати над видачею дозволів, над розробкою якихось відповідних документів, яких потребують наші перевізники, а власне контроль має лишитися за автоматичними і комп'ютерними системами, які здійснюють автоматичний і контроль, і випуск штрафних санкцій. І це точно буде реформа, яка забере корупцію з цього органу.

Тому питання додаткового фінансування можемо подискутувати, до другого читання маємо час для того, щоби навести відповідні аргументи. А зараз попрошу міністра інфраструктури доповнити стосовно планів встановлення важковагових комплексів в цьому році на дорогах України.

 

11:19:25

КРИКЛІЙ В.А.

Шановний Денис Анатолійович, дякую.

Шановний пане Олександре, дякую, що звернули увагу на питання...

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я вибачаюсь, пане міністр, ну, у нас час вичерпаний, при всій повазі. Дякую.

Час "години запитань до Уряду" вичерпаний. Я хотів би подякувати пану Прем'єр-міністру, шановним міністрам. Дякую вам! І ми, і ви повертаємося до роботи. Дякую.

Шановні колеги, 28 жовтня 2020 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, Шараськіна Андрія Андрійовича, включеного до виборчого списку Політичної партії "Голос".

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народний депутат України складає присягу перед Верховною Радою України.

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Шараськін Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай, Боже, здоров'я! Народ України, депутати, депутатки, побратими, посестри, Голово, заступники!

Верховна Рада України дев'ятого скликання.  Присяга.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь  усіма своїми  діями  боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України  та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

6 листопада 20-го року. Народний депутат України Шараськін Андрій Андрійович. (Оплески)

Дякую. Пане Голово!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю!

Шановні колеги, надійшла заява від народного  депутата Шараськіна про вхід до складу депутатської фракції політичної партії "Голос" у Верховній Раді України  дев'ятого скликання.

Шановні колеги, надійшла заява  про перерву з заміною на виступ.  Устінова Олександра Юріївна. Будь ласка.

 

11:22:38

УСТІНОВА О.Ю.

Шановні колеги, доброго дня! Те, про що я зараз буду говорити, дуже страшно і дуже неприємно. Я хочу особливо щоб наша монобільшість це почула, тому що у Президента Зеленського завівся свій "Свинарчук", і ім'я цього "Свинарчука" – Олег Уруський. Це наш міністр з питань стратегічних галузей промисловості.

Чотири місяці тому, коли ви призначали цю людину, тоді 248 депутатів проголосували "за", я вам  розказувала про те, що ця людина причетна до дерибанів землі  заводу "Радар"; про те, що в цієї людини є корупційний шлейф. Тим не менше, ви призначили цю людину на посаду міністра з питань стратегічної галузі і промисловості. Я вам, розкажу що зараз відбувається в міністерстві.

Той завод "Радар", про який я говорила, зараз фактично перебуває під дуже сильним тиском самого міністра. Він зараз намагається поставити туди свого "смотрящего", щоб додерибанити ту землю, яку вони не встигли. Свого часу вони вивели майже 1,5 гектара в центрі Києва, які отримала компанія Caterpillar, і зараз там, замість промислових об'єктів, стоїть висотка. Але їм мало, їм 1,5 гектари мало, вони хочуть іншу землю також зараз вивести з-під державного підприємства, яке працює в оборонній сфері, і віддати знову під висотки в Києві.

Людину, яка свого часу, коли пан Уруський був головою наглядової ради і займався цим "схематозом", людину, яка підписувала всі ці документи, зараз хочуть поставити керівником заводу "Радар", і таким чином закінчити схему виведення майна.

Також зараз пан Уруський хоче вивести в безпосереднє підпорядкування міністерства 6 авіаційних підприємств. Ви всі пам'ятаєте, як ви голосували за розвиток авіаційної галузі. Не буде ніякого розвитку, буде дерибан. Він обіцяв, що жодне підприємство не буде виведено в пряме підпорядкування міністерства, зараз це відбувається. А знаєте що найцікавіше? Що в міністерстві працює 7 людей, більше вони на роботу не змогли взяти, і 7 людей зараз мають займатися всіма авіаційними підприємствами в країні.

Також його заступником було ініційовано арешт рахунків Київського бронетанкового заводу, робота заводу заблокована. Знаєте, чому ініціювали арешт рахунків? Тому що завод відмовився перераховувати 24 мільйони гривень його компанії. Зараз ця людина займає посаду заступника міністерства – пан Немілостівий.

Тому зараз, якщо далі буде продовжуватися те, що ми бачимо, то Свинарчук - це буде дитячі казки, в порівнянні з тим, як зараз роздерибаниться Укроборонпром і взагалі вся військова галузь.

Також зараз пан Уруський хоче вивести всі підприємства-експортери в пряме підпорядкування міністерства, міністерства, яке навіть не має режимно-секретного відділу. Тому якщо зараз, пане Зеленський...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань.

Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" щодо надання можливості приватизації житлового фонду, що перебуває в комунальній власності (реєстраційний номер 3031).

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Будь ласка, підготуйтесь до голосування. У нас сьогодні багато питань, треба швидко та якісно попрацювати. Будь ласка, підготуйтесь до роботи. Готові?

Ставлю на голосування зазначену вище пропозицію. Прошу її підтримати та проголосувати.

 

11:26:59

За-202

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Шевченко Євгеній Володимирович.

 

11:27:10

ШЕВЧЕНКО Є.В.

Шановні колеги, законопроект 3031 – це не про приватизацію, це про відновлення конституційного права всіх громадян України мати житло і мати приватизацію на житло, яке їм внаслідок підприємств, на яких вони працювали, настало.

Не буду нічого казати, хочу, щоб за себе сказали люди. Прошу ввімкнути відео.

(Трансляція відеозапису)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується голова Комітету з питань економічного розвитку Наталуха Дмитро Андрійович.

 

11:29:24

НАТАЛУХА Д.А.

Колеги, мої вітання! Шановний пане спікер, шановні народні депутати, цей законопроект насправді обговорювався в комітеті декілька разів. Євгеній Володимирович демонстрував неодноразово це відео, інші відео, організовував прямий зв'язок з цими мешканцями.

Я хотів би сказати, що скільки би не виглядав, на перший погляд, контраверсійним сам спосіб, ця проблема виходить далеко за межі острова Хортиця. Ця проблема насправді існує в Україні в багатьох об'єктах, і, на жаль, кожне скликання Верховної Ради, розв'язання її переносилося просто тому, що ніхто не знає, яке рішення правильне.

Ми не знаємо так само, але ми принаймні хочемо почати цю дискусію. І нам здається, що розраховувати на те, що просто ті мешканці, які там знаходяться, колись повимирають і ця проблема сама собою рассосется, це несправедливо, і, як ми бачимо, слава Богу, там вже не одне покоління мешканців на цих об'єктах, на інших об'єктах проживає.

Тому ми прийняли доволі сміливе рішення підтримати цей законопроект в першому читанні і почати дискусію про те, яким чином розв'язати цей гордіїв вузол не лише на острові Хортиця, просто це як модельна проблема, модельний приклад,  але і по всій країні в цілому. Такі проблеми існують в Кам'янці-Подільському, такі проблеми існують навіть в Київській області, і на них постійно заплющують очі, тому що, справді, правильної відповіді ніхто не знає. Давайте разом її знайдемо.

І я прошу підтримати законопроект в першому читанні. І комітет ухвалив саме таке рішення: підтримати законопроект 3031 в першому читанні за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти, по фракціям на виступ. Южаніна Ніна Петрівна.

 

11:31:37

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Кубіву Степану Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович.

 

11:31:47

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Хочу сказати, що, дійсно, голова комітету показав проблематику всієї України. Дійсно, це питання розглядалося в різних комітетах і в міністерствах. Дійсно, мешканці острова Хортиці стали заручниками ситуації, коли є житло, але немає права на нього. І хочу звернути увагу, що цей факт має, дійсно, має проблему в усій Україні.

Але, разом з тим, частина два статті 33 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлює перелік об'єктів, які не підлягають приватизації. І ця норма не є просто так, тому що це не дискримінуюча норма закону, а це певні обмеження, які потрібно нам врегулювати.

Дана проблема, на жаль, не має легкого вирішення і потребує дуже збалансованих рішень щодо усіх наших співгромадян. Але суть в тому, що закон має бути законний, він має бути універсальний і правилом для всіх. І коли Комітет з питань антикорупційної політики вживає фразу, що у проекті виявлені корупційні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних дій. Разом з тим, хочу  сказати, що 6 різних міністерств висловили теж позицію, яка сьогодні в законній площині правильна, а по відношенню до людей вона не має рішень. Міністерство культури могло б змінити, врегулювати межі заповідника "Хортиця", але це теж процес, який потрібно зробити.

Тому ми дискутували це питання на фракції. Ми не є проти, ми за врегулювання. Але сьогодні ми не можемо порушувати закон заповідника. І саме з огляду на те фракція утримається. Водночас ми готові підтримати адекватну пропозицію уряду з врегулювання даної проблеми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Євтушок Сергій Миколайович.

 

11:33:58

ЄВТУШОК С.М.

Кучеренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко Олексій Юрійович.

 

11:34:03

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина", голова Всеукраїнського об'єднання "Спілка власників житла України". Шановні друзі, проблема, яку ми сьогодні конкретно обговорюємо, і яку хоче допомогти своїм виборцям вирішити шановний мажоритарник-депутат пан Шевченко, вона насправді набагато ширша. Вона глобальна, якщо хочете. І якщо ви звернули увагу, коли мешканці острова Хортиця зверталися у відеозверненні, вони казали: "Ми хочемо приватизувати свої квартири".

Шановні друзі, послухайте мене уважно. А хоч хтось мешканцям цим сказав, що вони приватизовують не квартири, а вони приватизовують будинок? Вони стають співвласниками спільної сумісної власності під назвою "багатоквартирний будинок". А далі вони розуміють, що робити з цим будинком? А далі вони розуміють, в якому стані і хто буде передавати їм цей будинок? Чи буде робитись капітальний ремонт? І що взагалі робити із 200 тисяч будинками, які сьогодні по суті отримали недовласників, і люди не знають і не розуміють, що вони не просто власники квартир, а вони є співвласниками цього будинку? І держава вже не несе жодних зобов'язань по цьому будинку.

Тому, шановні колеги, я пропоную дійсно широку дискусію, і взагалі зрозуміти, чи є в Україні житлова політика, що у нас з Житловим кодексом, яка інституція опікується цим Житловим кодексом Української Радянської Соціалістичної Республіки, які зобов'язання держави перед мешканцями і які зобов'язання громадян.

Тому ми не можемо підтримати, на жаль, цей законопроект. Ми будемо голосувати за його спрямування на повторне перше читання, але пропонуємо вам, дійсно, негайно зайнятися цією глобальною проблемою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Славицька Антоніна Керимівна.

 

11:36:08

СЛАВИЦЬКА А.К.

Шуфричу Нестору Івановичу прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич.

 

11:36:21

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, давайте людям пояснимо, про що йдеться. Зараз ми маємо з вами історичну місію виправити помилку пана Ющенка, Президента третього України, і його "любих друзів", в тому числі і одного дуже дорогого любого друга. Що вони зробили? Бажаючи хайпонути на історії, вони знехтували інтересами людей, які, дійсно, по праву і по совісті мають право отримати у власність і розпоряджатися цим житлом. Ми виправляємо цю помилку, і виправимо, я в цьому переконаний, і сподіваюся, що Верховна Рада об'єднається навколо цих конкретних людей.

І, до речі, пан Зеленський зараз міг би вивчити це питання, щоб потім не сталося так, що ми в наступних скликаннях Верховної Ради України будемо виправляти вже його помилки як "попєрєдніка". Тому це ще один приклад того, як не треба робити. До речі, тут можна провести паралелі із аферистичними, і я би навіть сказав, антиконституційними, і кримінальними намаганнями щодо порушення конституційного порядку і устрою в діях щодо Конституційного Суду.

Тому, безумовно, наша фракція підтримає цю законодавчу ініціативу. Єдине що, ми просимо до другого читання конкретизувати, тому що так, як це написано сьогодні, то цим можуть зловживати всі, і ми багато дійсно історико-культурних наших центрів можемо спустити з молотка за безцінь. А в  цьому конкретному випадку ми маємо людям допомогти, піти їм назустріч, поставитись до них по-людські, тому що вони того варті.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Клочко Андрій Андрійович.

 

11:38:22

КЛОЧКО А.А.

Доброго дня! Шановні колеги, даний законопроект відкриває той ящик Пандори, де ми можемо втратити всю культурну спадщину нашої країни.

По-друге, цей законопроект не пройшов через мене як через голову комітету, в якого є в предметах відання житлова політика. Так це не робіться. Так, людям треба допомагати, треба досконало вивчати дане питання, і після того виносити його на голосування в Раду. Для того, щоб такий законопроект мав наслідки, будь ласка, хто буде керувати цими будинками після того, як ви їх передасте людям? Ви про це подумали? Не подумали. Тому і цей законопроект неможливо сьогодні голосувати. Я дуже вас прошу його не підтримувати, це політичний проект, а не проект, який допоможе людям отримати своє житло. Я дуже вас прошу, перед тим, як ви натиснете кнопку, подумайте, що ви будете робити. Сьогодні ми продамо Хортицю, що ми завтра? Завтра ми будемо мати недобудови, які так само будуть вас просити зробити що – приватизацію? Давайте робити. Але я вас дуже прошу, зараз це не підтримувати.

Дякую. І вважаю, що все, що стосується предмету відання комітету, повинно проходити через комітети, так як житлова політика є в нашому комітеті. Він до нас не поступав, висновку нашого комітету немає. Тому дякую. Я за цей закон не голосую і закликаю вас не голосувати.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі бажаючі виступили? Переходимо до голосування., будь ласка, займіть свої місця.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" щодо надання можливості приватизації житлового фонду, що перебуває в комунальній власності (реєстраційний номер 3031). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:40:36

За-141

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення до комітету для підготовки на повторне перше читання проект Закону реєстраційний номер 3031. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:41:07

За-232

Рішення прийнято. Дякую.

З процедури - Монастирський Денис Анатолійович.

 

11:41:18

МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.

Шановні колеги, у нас сьогодні в порядку денному є законопроект 3891 з альтернативним: про внесення змін до Кодексу України про адмінправопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби і запровадження відповідальності за неносіння масок. Я прошу підтримати його і зараз розглянути в залі, і підтримати без обговорення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в нас важливе питання далі. Тому, якщо не заперечуєте без обговорення, голосуємо. І за основу, і в цілому.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (реєстраційний номер 3891). Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:42:22

За-267

Шановні колеги, ставлю на голосування... 267 – за. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (реєстраційний номер 3891). Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:42:58

За-262

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Слово надається Першому заступнику Голови Верховної Ради України Руслану  Олексійовичу Стефанчуку з процедури.

 

11:43:16

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, я перепрошую дуже, я дуже радий, що ми проголосували цей законопроект. І відтепер я особисто вважаю, що люди, народні депутати, які будуть знаходитися в залі Верховної Ради без масок, вони демонструють або впертість, або зверхність до тільки що прийнятого закону, або відсутність інстинкту самозбереження.

Тому я дуже прошу застосовувати до них заходи адміністративного впливу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, наступне питання порядку денного. Шановні колеги, 1 липня 2020 року Комітет з питань правової політики, керуючись Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та Законом України "Про Конституційний Суд України" за результатами конкурсу, розпочатого в лютому 2020 року, рекомендував Верховній Раді визначитись шляхом голосування щодо призначення на посаду судді Конституційного Суду України стосовно чотирьох кандидатур, які внесені депутатськими фракціями.

Відповідно до вимог статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України, рекомендацій комітету довідки про результати спеціальної перевірки та інші документи, подані кандидатами на посаду суддів Конституційного Суду України, вам було надано.

Регламентом Верховної Ради України передбачається такий порядок розгляду цього питання: доповідь заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Совгирі Ольги Володимирівни – до 3 хвилин; виступи кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України – до 2 хвилин; виступи від депутатських фракцій та груп – до 21 хвилини (кожна фракція буде мати по 3 хвилини); виступи від народних депутатів - до 9 хвилин, і прийняття рішення.

Рішення приймаються наступним чином: спочатку йде рейтингове голосування за всі чотири кандидатури, після цього одна кандидатура виноситься на голосування, яка перемогла в рейтинговому. Немає заперечень?

Тоді я ставлю цю пропозицію на голосування. З процедури немає під час розгляду питань, є лише з мотивів.

Шановні колеги, оскільки є заперечення, я ставлю на голосування вищезазначену пропозицію.

Прошу її підтримати та проголосувати.

 

11:45:46

За-304

Рішення прийнято.

Шановні колеги, з процедури немає під час розгляду питання. (Шум у залі) Коли буде з мотивів, обов'язково вам дам.

Переходимо до розгляду питання. До слова запрошується заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Совгиря Ольга Володимирівна.

 

11:46:08

СОВГИРЯ О.В.

Доброго дня, шановні колеги! Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради  належить призначення на посади третину складу Конституційного Суду.

Згідно з положеннями абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про Конституційний Суд України" підготовку питання щодо розгляду на конкурсних засадах кандидатур на посаду судді Конституційного Суду у Верховній Раді  здійснює комітет, до предмета відання якого належить питання правового статусу Конституційного Суду, у порядку, визначеному  Регламентом Верховної Ради.

За рішенням Комітету Верховної Ради з питань правової політики від 5 лютого 2020 року (протокол № 20) оголошено про початок конкурсу для відбору кандидатур на вакантну посаду судді Конституційного Суду та початок прийому пропозицій депутатських фракцій, депутатських груп щодо кандидатів на посаду судді Конституційного Суду.

Повідомляю, що до комітету надійшли матеріали щодо Буроменського Михайла Всеволодовича (суб'єкт подання – фракція політичної партії  "Слуга народу"); Павленка Юрія Олексійовича (суб'єкт подання – фракція політичної партії "Опозиційна платформа - За життя"); Боднар-Петровської Ольги Борисівни (суб'єкт подання – фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"); Сірого Миколи Івановича (суб'єкт подання – фракція політичної партії "Європейська солідарність"); Денисенко Наталії Миколаївни (суб'єкт  подання – фракція політичної партії "Голос").

Відповідно до рішення Комітету з питань правової політики від 17 березня 2020 року (протокол № 23) визнано такими, що відповідають вимогам, встановленими Конституцією та Законом України про Конституційний Суд: Буроменського, Павленка, Боднар-Петровську, Сірого і  Денисенко. І подано до Апарату Верховної Ради документи  вказаних осіб для організації проведення спеціальних перевірок.

25 червня 2020 року до комітету надійшла заява Буроменського Михайла Всеволодовича про зняття його кандидатури з переліку кандидатів на посаду судді Конституційного Суду. Керуючись статтею 148 Конституції, статтею 12 Закону про Конституційний Суд та частиною шостою статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради, Комітет з питань правової політки на своєму засіданні 1 липня 2020 року (протокол № 30) рекомендував Верховній Раді розглянути питання щодо такий кандидатів: Павленко, Боднар-Петровська, Сірий та Денисенко. Просимо розглянути.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, слово надається кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Павленку Юрію Олексійовичу. Будь ласка.

 

11:49:19

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати України! Насамперед хочу подякувати колегам і комітету профільному за підтримку кандидатури і висунення на розгляд шановної Верховної Ради України.

Це для мене серйозний вибір, відповідальний рубікон, вся моя професійна діяльність була направлена на формування і побудову української правової держави. Мій досвід і на посаді народного депутата України п'яти скликань, міністра у справах сім'ї, молоді і спорту, Уповноваженого з прав дитини, голови обласної адміністрації дає мені право кандидувати на цю високу посаду судді Конституційного Суду.

Без сумніву, Конституційний Суд є найважливішим органом в системі державної влади, заснованої на верховенстві права, через це він стоїть над іншими органами влади: законодавчою, виконавчою, судовою, - маючи надзвичайно важливі повноваження.

Вирішення політичних суперечок між інститутами влади вищого рівня - це найпростіша функція, яка є надводною частиною айсбергу в роботі Конституційного Суду України.

Але в будь-якій політичній кризі, я переконаний, Конституційний Суд є саме тим органом, який  може врегулювати в інтересах держави. І саме цим мають  керуватися  всі кандидати.

Але  основоположним, найфундаментальнішим питанням в роботі Конституційного Суду, на мій погляд, є захист основоположних прав і свобод  людини, і саме мій досвід, який в великій мірі був направлений саме на захист прав людини, на захист прав дитини дасть мені можливість цю нову якість  Конституційного Суду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякуємо, Юрію Олексійовичу.

До слова запрошується кандидат на посаду судді Конституційного Суду України Боднар-Петровська Ольга Борисівна. Будь ласка.

 

11:51:57

БОДНАР-ПЕТРОВСЬКА О.Б.

Шановний народ України! Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я дуже вдячна вам за ту можливість представляти себе в якості кандидата на посаду судді Конституційного Суду і знову знаходитися на цій трибуні.

Сьогодні як ніколи Україна, та й увесь світ, потребує максимальної уваги та бережливого ставлення до надбань людства, у тому числі багатовікових надбань демократії. Як показує історичний досвід, людство не винайшло більш досконалого механізму, ніж вона. Карантин, пов'язаний з пандемією, її наслідки мають спинити всі політичні негаразди, привернути або повернути увагу до правопорядку і верховенства права. Будь-який державний орган України, органи місцевого самоврядування і, безумовно,   Конституційний Суд мають діяти відповідно до Конституції, чинного законодавства (це стаття 19 Конституції) і пам'ятати та виконувати статтю 5 Конституції щодо того, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, і ніхто не може узурпувати державну владу.

У разі обрання мене на посаду судді Конституційного Суду зобов'язуюсь чесно і сумлінно виконувати свої обов'язки, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, Ольга Борисівна.

Слово надається кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Миколі Івановичу Сірому. Будь ласка, Микола Іванович.

 

11:54:00

СІРИЙ М.І.

Шановний головуючий, члени президії, шановні народні депутати. Мій шлях до цієї трибуни дорівнює в 33 роки, і з першого дня він пов'язаний з проблематикою судової реформи, конституційно-правових основ організації судової системи, конституційних прав людини.

Я щиро вдячний фракції, яка підтримала мою кандидатуру, хочу подякувати за це. Окрім того, хочу подякувати і в тому контексті, що ще в 1992 році, коли розглядався перший проект про Конституційний Суд, гостро стояло питання щодо збалансування політичного і професійного інтересу. З першого дня підтримки і до сьогоднішнього дня зі мною не було жодних політичних консультацій, мене просто підтримали. І це, на мою думку і з точки зору міжнародних стандартів, і є належним виконанням функції підтримки кандидата.

А тепер по суті, що стосується конституційної юстиції. Тема перша. Наверху судової системи стоять два суди: Конституційний і Верховний. Що відбувається найближчий час на верхівці судової системи? На верхівці судової системи Верховний Суд недопрацьовує свою сферу відповідальності по законності, а Конституційний Суд зайшов на сферу відповідальності Верховного Суду, і з цього приводу є конфлікти.

Наступна річ. Ми з вами хотіли б, аби мати якісні рішення Конституційного Суду, але вони будуть якісними лише тоді, коли буде працювати інфраструктура конституційно-правової думки навколо цієї інституції. Про це треба думати.

І, нарешті, третя позиція. Для того, щоб Конституційний Суд робив якісні рішення, потрібно, аби інструментарій аргументації Конституційного Суду відповідав...

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається кандидату на посаду судді Конституційного Суду України Денисенко Наталії Миколаївні. З місця. Якщо треба, можна з місця.

 

11:56:35

ДЕНИСЕНКО Н.М.

Шановні народні депутати, шановні присутні! Вдячна за надану можливість виступити перед вами в залі пленарних засідань. Збулася мрія звичайної людини: бути в залі засідань, під куполом, не під час екскурсії і мати можливість бачити діючих народних депутатів України. Через обмежений час для виступу перейду до справи.

Хочу подякувати фракції за мужність щодо оголошення публічного звернення про можливість подання до них документів для їх представлення на конкурс судді Конституційного Суду України. Окрема подяка Голові Верховної Ради України за таку можливість зустрітися з виборцями, тобто з вами. У вас як у кандидатів в народні депутати України був певний період агітаційного процесу, а от ми позбавлені цього, тому дякую за можливість.

Коротко про себе. Народилася і виросла у звичайній робітничій родині в місті Житомирі. Я є громадянкою України. Віку, необхідного для досягнення посади, досягла. Освіта вища юридична, закінчила Інститут міжнародних відносин за спеціальністю "Міжнародне право". Є кандидатом юридичних наук. Відповідно до Закону України про Конституційний Суд не маю представницького мандата, не є членом політичної партії. І, до речі, я, можливо, є однією з небагатьох осіб у державі, щодо якої, починаючи з 2017 року, щороку здійснювалася спеціальна перевірка, в тому числі і НАЗК, оскільки… (прошу дати ще 15 секунд), оскільки це вже моя шоста спроба стати суддею Конституційного Суду.

Тепер переходжу до найголовнішого, того, що, можливо, ви не читали. Те, що я 23 роки працюю в Конституційному Суді України, у відділі, який займається порівняльними дослідженнями. І з досвіду роботи, я впевнена, що краще в Конституційному Суді працювати не теоретикам, а практикам. І, до речі, ваше голосування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Наталія Миколаївна.

Будь ласка, запишіться на виступи від депутатських фракцій та груп.

Забродський Михайло Віталійович. Петро Олексійович Порошенко.

 

11:59:22

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я перш за все хочу привітати весь зал, всю Верховну Раду з дуже важливою перемогою. Перемогою, коли ми не дали знищити Конституцію, коли ми не дали узурпувати владу, коли ми не дали без будь-яких конституційних повноважень пану Зеленському провести стовідсотково своїх людей, зруйнувавши конституційну юрисдикцію - Конституційний Суд. Дуже важливо, що представники всіх фракцій, розуміючи важливість цієї позиції, об'єдналися і зберегли Україну. Я дякую вам за це.

Друга позиція. Ми всі чули звернення Зеленського і монобільшості про те, що процедура призначення суддів Конституційного Суду буде кардинально змінена. Змінена через механізм залучення іноземних радників, через залучення Громадської ради доброчесності для того, щоб додатково до професійних знань, так само, як ми це зробили при формуванні Вищого антикорупційного суду, ми мали гарантований механізм не потрапляння сумнівних особистостей до Конституційного Суду України.

Ми запропонували, що зараз у парламенту є дві вакансії, ми маємо сформувати зміни до законодавства. І сьогодні я дякую тим народним депутатам з фракцій, які підписалися, для того щоб комісія по раді доброчесності за участю міжнародних радників взяла на себе функцію допомоги і Президенту, і суддівській владі, і Верховній Раді, для того щоб кожна кандидатура пройшла перевірку на доброчесність, відновивши довіру до України і до української Конституції в усьому світі.

У мене прохання зараз конкурс скасувати. У мене прохання поставити закон, який сьогодні зареєстрований на голосування, сформувати процедуру, коли ми залучаємо комісію по доброчесності до призначення суддів Конституційного Суду, і після цього повернутися до призначення, можливо, всіх достойних людей. Це допоможе їм бути в Конституційному Суді нової якості. Прошу це підтримати.

Дуже дякую.  Пане Зеленський, вітання, і тримайте слово. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва до 12:30. Далі продовжуємо обговорення. Будь ласка, не запізнюйтесь. Дякую.

 

(Після перерви)

 

12:29:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємось до нашої роботи.

До слова запрошується Кириленко Іван Григорович.

Власенко Сергій Володимирович.

 

12:30:01

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане голово.

Останній тиждень ситуація, яка відбувається з Конституційним Судом, є абсолютно неприпустимою для будь-якої держави. На Конституційний Суд розпочалась відверто маніпулятивна, неправдива атака, в тому числі інформаційна. Цю атаку здійснюють ті люди, які за 5 років не спромоглися довести ефективність антикорупційної реформи; ті люди, які створювали, які були ідеологами створення НАЗК, НАБУ, і яким би зараз треба було відповідати за те, що корупція в Україні лише збільшується, а не зменшується, що жоден посадовець високого рівня не притягнутий до відповідальності, що механізм декларування запрацював з третього разу, що на сьогоднішній день ефективні механізми притягнення корупціонерів, вони є, але вони не застосовуються.

Замість цього, звичайно, легше за все звинуватити Конституційний Суд. А хто заважав цим борцям з корупцією боротись з корупцією всі 5 років існування НАЗК і НАБУ? Ніхто. Їм заважала некомпетентність, їм заважала непрофесійність. Їм заважало те, що вони, замість кропіткої щоденної роботи, лише виголошують гасла з екранів телебачення. Але вони майстри в організації інформаційних провокацій, маніпулятивних провокацій, і саме цей інструмент вони використовують.

До речі, легковажне ставлення парламенту до ключової засадничої державної інституції, такої як Конституційний Суд, ми можемо бачити сьогодні в сесійній залі. В залі нема людей. Депутати займаються своїми справами. Немає достатньої кількості людей, народних депутатів, для голосування. Народні депутати займаються своїми справами. Нікого не цікавлять кандидатури до складу Конституційного Суду. При всій повазі до моїх колег, я переконаний, що мало хто дивився біографії і матеріали цих людей для того, щоб їх оцінити. Це є абсолютно неправильним і неприпустимим з державницької точки зору, з точки зору побудови незалежних судових інституцій.

Фракція "Батьківщина" має честь запропонувати парламенту кандидатуру пані Ольги Боднар-Петровської як кандидата на посаду судді Конституційного Суду. Знаючи її особисто багато років, хочу закликати весь склад парламенту проголосувати за кандидатуру пані Олі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрчишин Ярослав Романович.

 

12:33:08

ЮРЧИШИН Я.Р.

Шановні колеги, насправді українське суспільство, напевно, повністю заплутане нашою непослідовністю стосовно вирішення кризи в Конституційному Суді України. То ми закликаємо зупинити зараз цей шалений принтер, який може скасувати всі початі реформи, аргументуючи це тим, що, ймовірно, в Конституційному Суді, за словами Секретаря Ради національної безпеки та оборони, діє проросійська група, яка, ймовірно, дуже скоро зможе скасувати навіть Декларацію про незалежність, і відповідно нам би логічно було би блокувати, то відповідно форсуємо прийняття нових суддів, які розблоковують роботу цього органу.

Вчора представники більшості, багато хто вітав позицію чотирьох суддів, які не долучилися до руйнації антикорупційної інфраструктури, і вітали те, що вони припинили роботу в Конституційному Суді, знизивши кворум нижче 12 осіб, тобто 11 осіб, що дало змогу заблокувати тимчасово роботу цього суду. Сьогодні ми знову поновлюємо його роботу. Це просто мега дивно.

Тому насправді закликаю вас виконати пропозицію Президента України Зеленського - і зупинити зараз розгляд цих питань до моменту, поки не буде впроваджена конкурсна процедура, як це вимагає стаття 148 Конституції України.

Власне, впровадження системи, яка зараз працює в Вищому антикорупційному суді, і ініціатива така вже зареєстрована представниками проукраїнської опозиції, дозволить обрати достойних і проконтролювати цей процес за участі міжнародних експертів як додаткового фільтру. Це, власне, і треба робити.

Якщо ж обирати зараз, то, звісно, треба дивитися ті кандидатури, які точно погодяться не приступати до роботи, поки ми не проведемо повернення функцій Національному агентству з запобігання корупції, і тоді розблокуємо роботу Конституційного Суду, а в ідеалі і встигнемо вдосконалити ці процедури.

Тому дуже-дуже закликаю: подумайте, дійте послідовно, голосуйте лише за тих, хто не буде приймати участь у фактично руйнації нашого євроінтеграційного напрямку. А найкраще – давайте спочатку впровадимо адекватний, не політичний конкурс за участі міжнародних експертів, а тоді повернемося до цього питання. Зрештою, ви його гальмували більше 7 місяців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шахов Сергій Володимирович.

 

12:36:06

ШАХОВ С.В.

Шановні колеги, алілуя! Півтора роки не пройшло, як ми зараз доукомплектовуємо Конституційний Суд. Це дуже добре, тому що сьогодні держава тримається на трьох китах – це законодавча, виконавча, судова влада. А три кити сьогодні тримаються на Конституції, 6 статті, і на Конституції тримається взагалі все.

Ми будемо сьогодні підтримувати цю ініціативу, і треба долати конституційну кризу, яка склалася в нашій країні, а головне, треба долати соціальну кризу, яка сьогодні йде в нашій державі разом з епідемією. Наближається зима, люди сьогодні знаходяться в скруті,  в голоді, в холоді. Скільки можна заявляти з цієї трибуни, що в Луганській області на Донбасі сьогодні найскрутніша ситуація?! Зруйновано 500 будинків, 500 сімей залишилися на вулиці. Ніким і нічим не підтримуються ці люди, бідкуються, нема чим нагодувати дітей. Влада начхала сьогодні на людей, які їх обирали.  Ні однієї дощечки не дали для того, щоб щось почало відбудовуватись. Куди котиться наша держава? 

Спочатку треба розбудовувати суспільство і думати про людей. Півтора роки не пройшло, як доукомплектація практично того органу, який… інституція провинна сьогодні дбати про Конституцію.  Всі граються в політику. Вистачить гратися! Треба сьогодні все ж таки думати про людей.

Дякую. Сергій Шахов, Луганщина, депутатська група "Довіра".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шуфрич Нестор Іванович. Немає? А, є. Включіть з місця, будь ласка.

 

12:38:31

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, прошу передати слово народному депутату Німченку Василю Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Німченко Василь Іванович.

 

12:39:03

НІМЧЕНКО В.І.

Доброго дня, шановні колеги! Я хочу почати з того, що сьогодні 33-й день народження Конституційного Суду України, і він в Європі був 33-й суд. Це вже далекі на сьогоднішній день роки, коли у нас було становлення конституційної юрисдикції. І становилась вона на ці ще слабкі ноги як раз в той час, коли у нас розбудовувалась, був початок розбудови  незалежної правової держави, як це було заявлено і написано в статті 1 Конституції України.

Що таке Конституційний Суд? Дуже прикро мені сьогодні було чути, що десь народні депутати крайні десь там, ми там крайні, крайні десь там… Колись Гройсман називав, що ми "на гальорці", це нехай буде на совісті у Гройсмана. Ми країні від народу, який стоїть отам, я кажу, і це крило, і це крило.

Але питання про те, що заблокували роботу Конституційного Суду. Шановні колеги, так склалося вжиття, що я був і є автором Закону про Конституційний Суд, і так склалося вжитті, що ми перші прийняли присягу і ми його побудували. Спасибі платникам податків, які створили інституцію по контролю за дотриманням Конституції органами виконавчої та законодавчої влади громадянами.

Я хотів би, щоб те питання, яке на сьогоднішній день у нас розглядається, проходило саме у фарватері правового розуміння і конституційного розуміння про те, що ми стоїмо сьогодні під великою загрозою наявності у нас не правового нігілізму, а наявності конституційного нігілізму, коли топчуться по Конституції, коли не виконуються приписи Конституції. А це ж і є не що інше, як конституційний кризис. Це становиться і по диспозиції кримінальних норм це є реальною загрозою розпаду держави.

Я хотів би, щоб люди це зрозуміли. І коли ми сьогодні будемо обирати, і те, щоб кожна фракція чи хто запропонував кандидатури, то ми виходили з того, що Конституційний Суд, єдиний і діючий на принципах контролю за Конституцією, має право на існування без втручання будь-яких інших гілок влади.

Шановні колеги, прошу вирішити. Та кандидатура, яка запропонована від нашої політичної сили, має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поляков Антон Едуардович.

Батенко Тарас Іванович.

 

12:42:27

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, шановне українське суспільство! Ми розуміємо, що останні події навколо Конституційного Суду  спричинили те, що ми сьогодні у Верховній Раді України розглядаємо питання доукомплектування двох членів Конституційного Суду  України, питання, яке вже рік часу чекає рішення парламенту України.

Але ми хочемо сказати наступне, що замах на легітимність Конституційного Суду ми розцінюємо як замах, в певному розумінні,  на саму Конституцію України.

Що ми бачимо сьогодні? Ми бачимо настрої суспільства, ми бачимо низький рівень державного управління, яке позначилося на якості наших законів, які ми приймаємо, які потім треба трактувати на відповідність Конституції України. Ми бачимо жорстку економічну кризу, яку уряд практично не контролює, як і не контролює ситуацію із пандемією. І коли ми не поважатимемо і порушуємо Конституцію України, у нас, друзі, перефразовуючи слова Булгакова, чи професора Преображенського, у нас почнеться криза. Тільки криза у мізках. І почнеться диктатура або безвідповідальність усіх гілок влади і безкарність чиновників.

І тому повага до Конституційного Суду як єдиної інституції, що може трактувати Конституцію України, має бути в основі сьогодні стабільної ситуації в країні. Тому ми переконані, друзі, що антикорупційне законодавство повинно працювати в країні, має бути відповідальність за незаконне збагачення і доступ до реєстру декларацій.

Ми розуміємо, колеги, що питання незаконного збагачення торкається всього політичного класу. Одних тільки депутатів усіх рад у нас 43 тисячі, з них депутатів сільських і селищних рад - 25 тисяч, і всі вони – декларанти. І в нас є каста закритих декларантів – це співробітники СБУ, працівники військової прокуратури, яких декларації суспільство не бачить. І в нас є орган виконавчої влади – НАЗК. Ніхто ж не буде піддавати сумніву, що  це орган виконавчої влади і що він суб'єктивно тлумачить наявність чи відсутність злочину у поданих деклараціях? Десятки і сотні сільських депутатів, які через  невчасно подану декларацію стали жертвами статті 366 карного кодексу, як правило, банально через проблеми з доступом до Інтернету, що завадило депутату сільради вчасно подати декларацію. Але тут як тут НАЗК порушує справи, власне, за статтею 366. І саме на сьогодні ми маємо аж 35 покарань по цій статті, і більшість покараних – це депутати сільрад. Така вражаюча боротьба із топ-корупцією в країні. Їх засуджували до року позбавлення або до 150 годин відповідно громадських робіт і тому подібне.

Друзі, нам треба поважати незалежність Конституційного Суду. Ця інституція сьогодні не може зазнавати упереджених тисків з боку НАЗК, Офісу Президента, окремих депутатів, громадських активістів. Насамперед повага до Конституції має бути. У нас не конституційна криза - у нас криза в мізках, у владних кабінетах, де дивляться на Конституцію, як на річ в собі, яку можна зухвало порушувати. Ми цього не повинні з вами допустити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться на виступи від депутатів, народних депутатів України. Регламент – до 6 хвилин.

Власенко Сергій Володимирович.

 

12:46:12

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово.

На жаль, останні дні з цієї трибуни звучать абсолютно неприпустимі заклики, на кшталт блокування роботи Конституційного Суду, невідвідання суддями засідань Конституційного Суду, що є абсолютно, абсолютно неприпустимим.

До речі, я хочу нагадати шановним колегам, які не знають, що існує  і кримінальна відповідальність за невиконання рішень судових, в тому числі окрема частина цієї статті говорить про невиконання рішення Конституційного Суду. Я думаю, що ми обираємо сьогодні суддів Конституційного Суду не для того, щоб вони блокували роботу, не для того, щоб вони чекали чогось від когось, а для того, щоб той кандидат або та кандидатка, яка буде обрана, могла би увійти в Конституційний Суд і розпочати роботу по захисту української Конституції в той період, коли на цю Конституцію здійснюються напади або зазіхання.

Давайте чесно скажемо  один одному: ця сесійна зала за період з 14-го року по сьогоднішній день прийняла багато ідеологічно правильних законів, але законів, в яких є антиконституційні речі, які треба виправляти. І задача Верховної Ради,  для того щоб відновити  довіру до Конституції, щоб відновити довіру до конституційного ладу, не лише обрати суддю Конституційного Суду, а і виправити ті помилки, які, свідомо або несвідомо, були включені в необхідні країні законопроекти. Можливо, з метою, щоби ці ідеологічні бомби вибухали, і щоб можна було використовувати ці бомби для відволікання уваги від повного провалу України в боротьбі з корупцією, зокрема.

Тому я ще раз хочу підкреслити, що "Батьківщина" висунула свого кандидата. Наш кандидат – Оля Боднар-Петровська. Я прошу сесійну залу в рейтинговому голосуванні підтримати  цього кандидата.

Але я би хотів сказати ще одну річ. Нас закликали сьогодні проголосувати законопроект, який внесено сьогодні для того, щоб змінити процедуру обрання суддів Конституційного Суду. Скажіть, будь ласка,  а чим це відрізняється своїм підходом від  пропозицій Зеленського розігнати Конституційний Суд? Нічим. Тому що це  такий самий більшовизм, це таке саме нехтування базовими принципами юриспруденції, верховенства права і українським законодавством.

Тому я прошу всіх  дуже ретельно і обережно ставитися до всіх державних інституцій, і у тому числі до Конституційного Суду, а сьогодні проголосувати і обрати суддю Конституційного Суду.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мороз Володимир Вікторович.

Нестор Іванович Шуфрич.

 

12:49:31

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую.

Шановні колеги, шановний головуючий, ми зараз віддаємо данину нашому обв'язку перед Конституцією України і перед українським народом. На жаль, так сталося, що ми рік майже не призначаємо по своїй квоті, по квоті Верховної Ради України, наших, підкреслюю, наших представників Верховної Ради України в Конституційному Суді. І, безумовно, ми маємо це виправити, особливо сьогодні це питання стало найбільш актуальним.

Сьогодні я мав можливість висловити увагу і повагу кожному кандидату, який зараз знаходиться в ложі гостей і буде представляти свою програму, представляти себе і своє бачення. Ця повага і до них особисто, і, безумовно, до тих людей, які підтримали ті політичні сили, які підтримали політичні партії, які зараз мають право пропонувати своїх кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду.

Наша політична сила на парламентських виборах отримала другу в національно вимірі підтримку громадян України. Тому абсолютно логічно, що наша політична сила представила вам одного з кращих із наших представників – Юрія Павленка, якого я знаю багато-багато років. Його щирість, відкритість, принциповість, і об'єктивність, і людяність – це ті характеристики, які сьогодні відрізняють його від класичних політиків. Тому ми і взяли на себе відповідальність запропонувати саме його під час розгляду питання призначення на посаду суддів Конституційного Суду від політичних фракцій.

Я ще раз підкреслюю свою глибоку повагу до вибору кожного українця, який проголосував за моїх колег - народних депутатів України, які сьогодні сформовані у фракції і мають конституційне право пропонувати свої кандидатури на вільні посади суддів Конституційного Суду.     

Я закликаю вас відійти від політичної заангажованості, відійти від принципу політичного протистояння, а виходити із принципу справедливості, прозорості, об'єктивності, поваги до кожного виборця, до кожного громадянина України, незалежно від того, чи він проголосував за вашу політичну силу, чи підтримав інших. Тому що це і є наші громадяни, це є український народ, і це може об'єднати сьогодні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Переходимо до прийняття рішення. Відповідно до статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України відбір на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється Верховною Радою України відкритим рейтинговим голосуванням по кожному кандидату окремо. А після цього людина, яка набере найбільшу кількість голосів, повинна бути затверджена рішенням Верховної Ради України та набрати більше ніж 226 голосів.

Павленко – про конфлікт інтересів.

 

12:53:16

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Заявляю про наявний конфлікт інтересів, не буду брати участь у голосуванні. Дякую кожному за вибір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до рейтингового голосування в алфавітному порядку по кожному кандидату окремо. Я буду називати прізвище, ім'я, по батькові кандидата, а ви визначаєтесь щодо підтримки того чи іншого кандидата на цю посаду.

Кандидат номер один – Боднар-Петровська Ольга Борисівна. Прошу голосувати.

 

12:54:03

За-126

Денисенко Наталія Миколаївна. Прошу голосувати.

 

12:54:24

За-38

Павленко Юрій Олексійович.

Прошу голосувати.

 

12:54:46

За-154

За – 150. 154, вибачте.

Сірий Микола Іванович. Прошу голосувати.

 

12:55:08

За-97

Зараз переходимо до остаточного голосування. Відповідно до статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України ставиться на голосування кандидат, який за підсумками рейтингового голосування отримав найбільшу кількість голосів народних депутатів України.

Відповідно до статті 85, 148 Конституції України, статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування питання про призначення суддею Конституційного Суду України Павленка Юрія Олексійовича. Він набрав в попередньому голосуванні 154 голоси підтримки. Готові голосувати? Прошу визначатись та голосувати.

 

12:56:08

За-100

Рішення не прийнято.

Відповідно до частини десятої статті 208 прим.4 Регламенту Верховної Ради… Почекайте, я чую! …Верховної Ради України прошу профільний комітет підготувати проведення повторного конкурсу на посаду судді Конституційного Суду України.

Покажіть, будь ласка, по фракціям результати остаточного голосування. "Слуга народу" – 23, "Опозиційна платформа - За життя" – 40, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 14, "Партія "За майбутнє" – 4, "Голос" – 0, "Довіра" – 14, позафракційні – 5. Ще раз дякую.

Шановні колеги, в нас залишилося 3 хвилини до початку "Різного", до початку, вибачте, зачитування запитів. Будь ласка, не розходьтесь, ще 2 запити направляються до Президента України. Вони повинні бути підтримані Верховною Радою України або не підтримані.

Олена Костянтинівна Кондратюк.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:57:04

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Дмитро Олександрович. 

Шановні народні депутати, отже, до нас надійшло 2 депутатських запити до Президента України. Тому я попрошу... Ви пам'ятаєте, що нам треба голосувати їх в залі.

Тому ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Дмитра Костюка до Президента України щодо відновлення роботи Новоград-Волинського військового шпиталю та створення на його базі реабілітаційного центру.

Прошу підготуватись до голосування. Прошу голосувати.

 

12:57:51

За-289

Рішення прийнято.

Колеги, ставиться на голосування рішення про направлення попереднього підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу підготуватись до голосування і голосувати.

 

12:58:21

За-286

Рішення прийнято.  Дякую.

І, шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту Ростислава Тістика до Президента України щодо нагородження Орденом "За заслуги" III ступеня Блаженнішого Святослава.

Прошу підготуватись до голосування і голосувати. Прошу підтримати цей запит.

 

12:58:56

За-274

Рішення прийнято.

Колеги, ставиться на голосування рішення про направлення попереднього підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

12:59:24

За-276

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціям. 

Дякую, шановні колеги.

Отже, протягом пленарного тижня внесено 83 депутатські запити, з минулих пленарних тижнів неоголошеними залишилися 26. Всього для оголошення внесено 109 депутатських запитів. До Президента України – 2; до органів Верховної Ради – 1; до Кабінету Міністрів України – 62; до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 39; до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності – 5 депутатських запитів.

Отже, депутатські запити:

Андрія Деркача до Прем'єр-міністра України про організацію проведення конкурсного відбору керівника Украероруху.

Групи народних депутатів (Петьовки, Лунченка та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання про погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками бюджетної сфери.

Ольги Саладухи до Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України щодо розробки Державної програми реформування системи фізичного виховання навчальних закладів різного рівня та нових стандартів спортивно-оздоровчої інфраструктури навчальних закладів.

Сергія Демченка до Голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо ремонту доріг у Дніпропетровській області.

Сергія Демченка до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України щодо анулювання висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "БІО ЕНЕРДЖИ ДНІПРО" від 3 квітня 2020 року.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Міністерства охорони здоров'я України про вжиття дієвих заходів для надання мешканцю села Карналіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, малолітньому Анатолію Руссу невідкладної безкоштовної медичної допомоги.

Богдана Торохтія до Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо стану додержання законодавства з питань безоплатного надання та приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.

Богдана Торохтія до начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області стосовно стану додержання законодавства з питань безоплатного надання та приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності.

Володимира Тимофійчука до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на придбання штучного покриття для спортивного майданчика у селі Тулова, Снятинського району Івано-Франківської області.

Володимира Тимофійчука до міністра культури та інформаційної політики України щодо запуску трансляції цифрового телевізійного сигналу формату DVB-T2.

Олександра Куницького до голови Київської міської державної адміністрації щодо надання інформації, про перелік існуючих паркувальних майданчиків в місті Києві та надання роз'яснень з приводу законності обмеження кола осіб, які мають право ними користуватись з боку власників кафе, офісів та інших господарюючих суб'єктів, біля яких знаходяться такі паркувальні майданчики комунальної власності міста Києва.

Олександра Куницького до голови Державної екологічної інспекції України щодо проведення позапланових перевірок на підприємствах міста Запоріжжя та проведення моніторингу стану повітря міста, вжиття інших заходів згідно із компетенцією у зв'язку із значним погіршенням екологічного стану, що становить загрозу життю і здоров'ю людей.

Олександра Куницького до міністра інфраструктури України щодо необхідності впровадження систем моніторингу витрат пального локомотивами Укрзалізниці з метою припинення розкрадання дизельного палива та викриття корупційних схем на залізниці по перевезенню вантажів без укладання відповідних договорів на перевезення.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України про виконання рішення Конституційного Суду України щодо відновлення пільг чорнобильцям.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо фінансування у 2020-2021 роках створення робочих місць в сільській місцевості.

Групи народних депутатів (Криворучкіної, Корявченкова, Захарченка) до міністра соціальної політики України, Криворізького міського голови щодо необхідності забезпечення права громадян на соціальний захист.

Групи народних депутатів (Криворучкіної, Корявченкова, Захарченка) до Прем'єр-міністра України щодо необхідності усунення дискримінації у пенсійному забезпеченні громадян, безпосередньо зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах.

Олега Колєва до Одеського міського голови щодо проведення обстеження технічного стану дитячих майданчиків у місті Одесі.

Олега Колєва до міністра внутрішніх справ України щодо захисту інтересів мешканців Житлового комплексу "Уютний" по вулиці Михайла Грушевського, 39/1, міста Одеси.

Групи народних депутатів (Шинкаренка, Ткаченка, Славицької) до Кабінету Міністрів України про необхідність всебічного розгляду звернень громадян щодо неналежного надання житлово-комунальних послуг.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Кабінету Міністрів України щодо створення спортивного реабілітаційного центру у місті Білгород-Дністровський Одеської області для людей з ураженням опорно-рухового апарату.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо необхідності затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Міністерства охорони здоров'я України щодо вжиття дієвих заходів для забезпечення Кілійського центру медико-санітарної допомоги медичним обладнанням та виробами у зв'язку з протидією пандемії спричиненої COVID -19.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка) до Міністерства охорони здоров'я України щодо вжиття дієвих заходів для надання мешканці міста Кілія неповнолітній Анні Суховій невідкладної безкоштовної медичної допомоги.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Кабінету Міністрів України стосовно вжиття дієвих заходів для забезпечення фінансування робіт пов'язаних із завершенням реконструкції майнового комплексу стадіону "Колос" у місті Татарбунари.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Міністерства юстиції України щодо вжиття дієвих заходів для належного виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Кабінету Міністрів України щодо забезпечення фінансування робіт з газифікації населених пунктів Арцизького, Саратського, Татарбунарського та Кілійського районів Одеської області.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Кабінету Міністрів України щодо вирішення питання додаткового виділення з Державного бюджету України коштів медичної субвенції для забезпечення препаратами інсуліну хворих на цукровий діабет.

Андрія Деркача до Прем'єр-міністра України про вжиття невідкладних заходів реагування для забезпечення виплати заборгованості із заробітної плати працівникам Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Андрія Деркача до Голови Верховної Ради України про питання розробки "Комунікаційної стратегії Верховної Ради України".

Сергія Мінька до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо необґрунтованого тарифу на розподіл природного газу для ПрАТ "Мелітопольгаз".

Михайла Бондаря до начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо погодження передпроектних пропозицій влаштування автобусної зупинки в селі Банюнин Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Михайла Бондаря до начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо вирішення проблеми ремонту Церкви Собору Пресвятої Богородиці в селі Батятичі Кам'янка-Бузького району Львівської області.

Олександра Бакумова до міністра внутрішніх справ України, Прем'єр-міністра України щодо питання підвищення посадових окладів курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Валерія Зуба до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань про вжиття невідкладних заходів щодо розслідування фактів вчинення в.о. начальника Головного управління протидії економічним правопорушенням ДФС України Неговєловим Р.О. злочину.

Соломії Бобровської до Генерального прокурора щодо ефективного процесуального керівництва у кримінальному провадженні внесеного до ЄДРД №42020040000000156.

Юлії Світличної до Голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо ремонту автомобільної дороги Р-79 Сахновщина-Ізюм-Куп'янськ-контрольно-пропускного пункту "Піски".

Юлії Світличної до Міністерства інфраструктури України щодо недопущення реорганізації та ліквідації "Локомотивного депо "Лозова" Лозівського району Харківської області.

Ігоря Колихаєва до Прем'єр-міністра України щодо вирішення проблеми незаконного нарахування заборгованості побутовим споживачам, які використовували газ без лічильників.

Ігоря Колихаєва до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України стосовно внесення змін до Положення про Національний природний парк "Олешківські піски".

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України щодо необхідності невідкладного вирішення кризових питань у вугільній галузі Волинської області.

Ігоря Гузя до міністра захисту довкілля та природних ресурсів України щодо створення Національного природного парку "Західне Побужжя" на території західної частини Волинської області.

Михайла Крячка та Романа Сохи до Генерального прокурора про підтримання публічного обвинувачення та організацію і процесуальне керівництво досудовими розслідуваннями відносно Пономарьова О.

Михайла Крячка та Романа Сохи до Генерального прокурора про підтримання публічного обвинувачення та організацію і процесуальне керівництво досудовими розслідуваннями відносно колишнього голови Запорізької обласної державної адміністрації Бриля К.І.

Михайла Крячка та Романа Сохи до Генерального прокурора про безпідставність закриття низки кримінальних проваджень, необхідності їх поновлення та здійснення повного та всебічного розслідування.

Михайла Крячка та Романа Сохи до Генерального прокурора про протиправні дії з ЄРДР представниками прокуратури та кримінальні правопорушення Федорова І.С. (повторно).

Ігоря Негулевського до виконувача обов'язків директора Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" щодо надання інформації.

Тетяни Грищенко до Прем'єр-міністра України щодо встановлення економічно-обґрунтованого тарифу на оплату послуг з транспортування та розподілу природного газу.

Романа Грищука до тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України щодо прозорості та публічності використання видатків у сфері освіти.

Романа Грищука до тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України щодо фінансування підготовки проектно-кошторисної документації капітального ремонту стадіону НАУ.

Романа Грищука до голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо реалізації об'єктів, що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету.

Романа Грищука до тимчасово виконуючого обов'язки міністра освіти і науки України щодо реорганізації Державного центру інноваційних біотехнологій.

Соломії Бобровської до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо розгляду РНБО застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно Інституту ядерних досліджень Російської академії наук.

Тараса Батенка та Ірини Констанкевич до міністра охорони здоров'я України, голови Волинської обласної державної адміністрації щодо забезпечення КНП "Любешівська ЦРЛ" апаратами ШВЛ та кисневими концентраторами для лікування хворих на COVID-19.

Віктора М'ялика до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, міністра внутрішніх справ України, голови Рівненської обласної державної адміністрації, голови Державного агентства автомобільних доріг України, начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Генерального прокурора щодо неналежної якості ремонту автомобільної дороги державного значення Т-18-08 Зарічне - Борове - Стара Рафалівка - Полиці Вараського району Рівненської області.

Оксани Савчук до міністра внутрішніх справ України щодо належного реагування на порушення прав власників гаражного кооперативу "Соколи" у Івано-Франківській та можливого його рейдерського захоплення.

Павла Мельника до міністра молоді та спорту України, голови Приморської районної державної адміністрації Запорізької області, голови Приморської міської ради, голови Запорізької обласної державної адміністрації, Президента Української асоціації футболу голови комітету стратегічного розвитку футболу Української асоціації футболу щодо надання підтримки та здійснення дієвих заходів для отримання бюджетного фінансування проекту реконструкції стадіону "Олімпієць" (місто Приморськ, Запорізька область) для створення регіонального центру розвитку футболу.

Павла Мельника до міністра охорони здоров'я України щодо розгляду питання про надання відповідного висновку стосовно необхідності надання права вагітним жінкам, за бажанням останніх, у зв'язку із значними ризиками, що несе коронавірусна хвороба (COVID-19) здоров'ю та життю майбутньої матері та дитини, на перехід на дистанційну (надомну) форму роботи у період дії карантину.

Павла Мельника до міністра культури та інформаційної політики України, віце-прем'єр-міністра - міністра цифрової трансформації України, голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо відсутності здійснення дієвих заходів реагування по вирішенню проблеми низького покриття ефірним сигналом Т2 у м.Токмак, Приморськ, а також у населених пунктах Михайлівського, Якимівського, Приазовського, Веселівського районів Запорізької області, а у деяких населених пунктах цих районів повної відсутності покриття цим ефірним сигналом.

Володимира Ар'єва до виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора щодо кричущих порушень земельного законодавства, фальсифікації договорів оренди землі, неналежного розпаювання земель колективної власності, передачі земель колективної власності підставним особам та інших порушень, які системно відбуваються в Улашанівській ОТГ Славутського району Хмельницької області.

Юрія Павленка до голови Рахункової палати, голови Державної аудиторської служби України, виконуючого обов'язки голови Державної фіскальної служби України щодо вжиття заходів у зв'язку з можливими порушеннями законодавства посадовими особами Національного агентства України з питань державної служби, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства автомобільних доріг України.

Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про незадоволення відповіддю Міністерства соціальної політики на депутатський запит "Про невідкладні заходи з забезпечення виконання місцевими органами влади функцій з дотримання та захисту прав дитини".

Геннадія Вацака до Прем'єр-міністра України, міністра закордонних справ України, міністра інфраструктури України, міністра юстиції України, голови Державної прикордонної служби України, голови Державного агентства автомобільних доріг України про будівництво прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль - Косеуць.

Геннадія Вацака до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України щодо необхідності розвитку сільських територій та державної підтримки сільського населення.

Неллі Яковлєвої до міністра охорони здоров'я України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України стосовно врегулювання ситуації з виділенням додаткових пакетів медичних послуг щодо COVID-19 в КНП "Світлодарська багатопрофільна міська лікарня планового лікування Бахмутської районної ради".

Анатолія Остапенка до Генерального прокурора щодо незаконного користування земельними ділянками.

Сергія Євтушка до Генерального директора Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо недопущення запланованого закриття відділення поштового зв'язку у мікрорайоні міста Сарни Рівненської області.

Групи народних депутатів (Євтушка, Івченка та інших) до виконувача обов'язків директора Державного бюро розслідувань щодо протиправних дій Сарненського міського голови Світлани Усик.

Олександра Аліксійчука до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Національної служби здоров'я України щодо забезпечення населення Здолбунівського району Рівненської області медичними послугами на 2021 рік.

Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо пропозицій "Опозиційної платформи - За життя" до проекту Державного бюджету на 2021.

Ігоря Абрамовича до міністра юстиції України, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, виконуючого обов’язки генерального директора Державного концерну "Укроборонпром" щодо захисту конституційного права працівників Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на оплату праці.

Марії Мезенцевої до Прем'єр-міністра України стосовно кризового стану комунального підприємства "Харківські теплові мережі", заборгованості із заробітної плати та необхідності вжиття термінових заходів.

І останній запит на сьогодні. Від Романа Лозинського до голови Донецької обласної державної адміністрації щодо виплати заборгованості працівникам КП "Дружківка автоелектротранс".

Шановні колеги, це всі запити, які надійшли на сьогодні. Дякую всім за увагу. Дякую всім.

І ми переходимо  до питання "Різне". Прошу записатися всіх бажаючих на виступи. Проходить запис. 

Так, будь ласка,  до слова запрошується Світлична Юлія Олександрівна.

Прошу, пані Юлія.

 

13:18:04

СВІТЛИЧНА Ю.О.

Шановні колеги! Шановний український народе! Сьогодні хотіла би звернути вашу  увагу на те, що відбувалося вранці у Верховній Раді.

Ми чули доповідь Прем’єр-міністра  України, а також міністра охорони здоров'я, щодо ситуації в сфері медицини в Україні в цілому. Але хочу вам сказати, що  деколи деякі відповіді міністра не відповідають дійсності і тому, що відбувається  в регіонах і на місцях.  Як приклад, це Харківська область.

Ми також чули  міністра охорони здоров'я, який розказував про стан медичної сфери, незадовільний стан медичної сфери в областях. Так, дійсно, в багатьох областях медичні заклади знаходяться в вкрай важкому стані, але в деяких областях на гуманітарну сферу було приділено багато уваги: щодо стану, щодо поліпшення умов як перебування пацієнтів, так лікування лікарів. І не виключенням є Харківська область.

До 2019 року ми робили пріоритетом розвиток медичної галузі і досягли певних результатів. Як приклад, рішення принципове було прийнято – будівництво нового онкологічного комплексу. Для тих, хто  живе в місті Харкові та Харківській області слово "Померки" визиває дріж. Для тих, хто не знає що це таке, скажу. Це місцевість майже у центрі міста Харкова, в якій розташований онкологічний комплекс, який було розташовано декілька десятків років тому під лікування онкохворих. Деякі будівлі вже зношені вкрай, не можуть бути відбудовані, тому 2018 року будо прийнято принципове рішення щодо будівництва нового, сучасного онкологічного комплексу.

Було проведено ряд робіт і виконано велику підготовчу і проектну роботу, на рік заплановано фінансування, і 2019 року велися роботи щодо зведення нового онкокомплексу. Але 2020 року всі роботи були припинені, жодної копійки з обласного бюджету не було виділено на нове фінансування. Ті фінанси або кошти, які було закладено в державному бюджеті, ще в 2019 році ми мали домовленості із Кабміном, вони не дали тих можливостей, щоб зводити онкоцентр в тих будівельних строках, які б дозволили до грудня 2021 року завершити всі будівельні роботи. Натомість ми отримуємо рік простою будівництва і маємо проблему із усіма онкохворими.

В тому числі хотіла би наголосити на тому, що проведення подальших робіт з будівництва вкрай важливо для 80 тисяч онкохворих в області.

Ще, як приклад, в Харківській області критична ситуація із COVID. І хочу наголосити увагу Кабінету Міністрів України: потрібно вам звертати безпосередньо увагу на регіони, ставити конкретні завдання і виконувати їх на місцях. Адже здається, що міністерство або Кабмін живе в якомусь…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

До слова запрошується Олександр Бакумов, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Олександре.

Нестеренко, прошу.

 

13:21:31

НЕСТЕРЕНКО К.О.

Шановні колеги, шановна президія. Звичайно, наразі переді мною, як і кожним із вас, стоїть вирішення нагальних питань, від яких залежить подальший розвиток України та доля кожного громадянина нашої з вами країни. Проте я буду використовувати можливість і продовжувати піднімати питання, від рішення котрих залежать умови жителів сотні тисяч дніпрян на моєму окрузі, а саме: зараз я говорю про минулі місцеві вибори у Дніпрі.

Наразі я не беру на себе відповідальність міністра внутрішніх справ та юстиції, а виступаю представником мажоритарного округу, по котрому був обраний як народний депутат, проте сміливо можу казати про порушення норм прийнятого виборчого законодавства в Україні на останніх місцевих виборах у Дніпрі.

Всі, я впевнений, хто, звичайно, цікавиться долею місцевих борів, а особливо Дніпра, гарно бачили, як у центральній районній у місті Дніпрі територіальній виборчій комісії під прикриттям трьох членів комісії ставилися плюсики в полях бюлетенів у приміщенні центральної районної у місті ради. Я звертаю увагу правоохоронних органів і хочу взяти під власний контроль хід використання встановлених чинним законодавством дій правоохоронних органів щодо даного правопорушення, яке занесено вже до ЄРДР. І я вимагаю конкретних дій від знов-таки правоохоронних органів та суду, адже якщо подібні випадки не доводити до логічного результату, то про які прозорі вибори на місцях ми з вами говоримо? Так і надалі будуть проходити вибори, і ми будемо бачити масштабні фальсифікації, крах місцевої влади. І це я вже детально не говорю про масштабний викуп голосів, викуп франшиз багатьох партій на місцях. Так, друзі, не робіть здивовані очі. Колеги, це колапс, колапс на місцевому рівні, і я знаю, про що говорю.

Далі. Я буду говорити про Дніпро. Це мій округ та моє місто. Я не залишу осторонь проблеми, на котрі я звертаю увагу нинішньої місцевої влади, проте вкотре відморожено не бачить та не реагує на них. Саме відморожено, я не помиляюсь, адже іншим словом не відобразити поведінку і реакцію місцевої влади на мої звернення як саме народного депутата.

Я гарно знаю проблеми свого округу та Дніпра взагалі, і тому вкотре звертаю увагу правоохоронних органів прокуратури: зверніть увагу на перебіг виборів в другому турі міського голови Дніпра.

Я закликаю чинного міського голову Бориса Філатова почути мене, не дивлячись на його позицію, чи, можливо, це можна назвати неадекватною поведінкою, та прошу звернути увагу на думку дніпрян. Не тримайтесь за місцевий бюджет та крісло. Ваше крісло – це те, що ви самі сконструювали на презентації Центрального мосту, як ви з гордістю презентували Президенту України. Там вам  і місце. Страждайте. Але це ваші слова, що крісло міського голови – це страждання. Тож, мабуть, настав час, коли посада…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо. Дякуємо вам за виступ.

До слова запрошується Геннадій Касай, фракція "Слуга народу". Прошу, пане Геннадій.

 

13:24:56

КАСАЙ Г.О.

Шановні народні депутати, шановна президія, однією з основних засад внутрішньої та зовнішньої політики України є збереження навколишнього середовища. Це є життєво необхідним для існування людини. Вважаю, державна екологічна політика має бути спрямована не лише на вирішення існуючих екологічних проблем, а й на попередження їх виникнення.

Запорізька область - одна з навантажених областей по промисловому потенціалу, зосереджена велика кількість підприємств чорної, кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Значна частина промислових підприємств розташована в центрі житлових забудов, що формує основне техногенне навантаження на життя наших громадян.

На території Запорізької області розташовані: найбільша в Європі атомна електростанція, 168 промислових підприємств чорної і кольорової металургії, з них 21 підприємство металургійного комплексу. Крім того, істотну частку в забруднення атмосферного повітря міста вносить транзитний автотранспорт, що навіть не підлягає обліку.

Стає нагальним систематичне спостереження за вмістом забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Запоріжжя. Але відсутність встановлених форм та порядків щодо екологічної ситуації та рівня забруднення атмосферного повітря відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 14 серпня 2019 року за номером 827 блокує роботу в напрямку екологічної безпеки.

Мною спрямовані відповідні запити до державних установ, що відповідають за екологічну безпеку. Чекаю на відповідь.

Враховуючи вищенаведене, вважаю за потрібне: запровадити жорстокий контроль великих запорізьких підприємств, використання новітніх екологічно чистих та енергозберігаючих технологій, проведення моніторингу щодо випадків надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря та водойми, унеможливлення явища ерозії берегів та водойм в Запорізькій області.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

До слова запрошується Дмитро Костюк, фракція "Слуга народу". Прошу, пане Дмитро.

 

13:27:43

КОСТЮК Д.С.

Дмитро Костюк, Житомирщина. Прошу своє звернення вважати зверненням до Міністерства охорони здоров'я, до міністра охорони здоров'я з приводу критичної ситуації, яка склалась із захворюваністю на COVID в об'єднаному Новоград-Волинському районі Житомирської області.

Справа в чому. За планами МОЗ на весь Новоград-Волинський великий об'єднаний район, а це включає в себе три райони діючих: Новоград-Волинський, Баранівський та Ємільчинський – було визначено опорну лікарню, яка приймає хворих на COVID. Це Новоград-Волинська міська районна лікарня. Було визначено лікарню другої хвилі  –  Баранівську центральну районну лікарню і лікарню третьої хвилі – Ємільчинську.

За планами Міністерства охорони здоров'я, при заповнені лікарні опорної мала би відкриватися для прийому хворих на коронавірус лікарня другої хвилі. На жаль, ці плани залишилися лише на папері. Опорна лікарня Новоград-Волинська заповнена, вже навіть переповнена більше ніж тиждень. Пацієнтів, хворих на COVID, банально немає, де розміщувати. Незабаром може виникнути ситуація, коли вони будуть просто розміщуватися в коридорах лікарні, тому що іншої можливості не буде.

Ситуація катастрофічна, місто знаходиться в "червоній" зоні. І, на жаль, замісто того, щоб займатися справою і підготувати лікарню другої хвилі до відкриття, Міністерство охорони здоров'я, Житомирська ОДА нічого не зробила для цього протягом цілого року. Тому що, ми всі розуміли, і плани були підготовлені завчасно, потрібно було створювати і ліжко-місця, потрібно було займатися навчанням персоналу, підготовкою їх до роботи з COVID-хворими.

Наприклад, в Баранівській лікарні катастрофічно не вистачає інфекціоністів, анестезіологів, хоча, ліжко-місця є. Замість цього хворих, нових хворих, які поступають з Ємільчинського і Баранівського районів, перевели в інші лікарні, навіть іншої області. Новоград-Волинська лікарня опорна, вона єдина на 100 кілометрів, в радіусі 100 кілометрів, яка приймає хворих на COVID. І всіх інших людей відправляють в іншу область, в інші райони, що, як ви розумієте, є абсолютно незручним, неприйнятним для хворих людей, для їх сімей, які зараз змушені, ну, виходити з того, що маємо.

Я звертаюсь до Міністерства охорони здоров'я, щоб пошвидше підготували до лікування лікарні другої хвилі, відкрили їх, замість того щоб займатися дурницями: шукати палаци спорту, будинки культури, переобладнувати їх під лікарні, - потрібно відкрити самі лікарні. Лікарні є, їх просто не підготували.

Інша проблема – це відсутність кисню, його просто немає. Немає де його закуповувати. Такі правила встановлені, що лікарні залишаються без кисню. І опорні лікарні, де багато хворих, вони змушені самі шукати вихід із проблем. І місцева ОДА нічого не робить для того, щоб допомогти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

До слова запрошується Дмитро Чорний. Хто? Костянтин Касай, будь ласка. Передає слово йому Дмитро Чорний. Будь ласка, пане Костянтин.

 

13:31:06

КАСАЙ К.І.

Шановні Руслан Олексійович та Олена Костянтинівна! Костянтин Касай, 149 виборчий округ. Колеги, нами і представниками різних фракцій та груп у Верховній Раді 4 листопада в першому читанні прийнято законопроект України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин. Хочу наголосити на важливості і необхідності прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні та після доопрацювання в цілому.

Хочу аргументувати, чому. До мене на окрузі  (це Полтавська область) надходять скарги від голів ОТГ, місцевих жителів - конкретно це Чутівський район, село Зеленківка, - що ряд дорожньо-будівельних компаній при будівництві автомобільних доріг облаштували на землях ОСГ незаконні кар'єри та добувають пісок та інші корисні копалини, які в подальшому використовують для будівництва автомобільних доріг.

Випадки неконтрольованого будівництва корисних копалин набули катастрофічних розмірів на Полтавщині та фактично на всій території України. Звичайно, ми всі розуміємо, що стрімкий розвиток будівництва автомобільних доріг та інфраструктури в рази збільшив попит на пісок та сипучі матеріали. Частина тих робіт, які використовують пісок та суглинки, вони не контролюються державою та обраховуються сотнями мільйонів гривень. Зазначені кошти можна було направити на розвиток та підтримку ОТГ, у соціальну сфері, в медицину. Своїми діями ділки наносять збитки державі, наносять непоправні збитки екології Полтавщини. Ці явища в Полтавській області носять масовий характер.

Разом з тим, хочу зазначити, що існують окремі проблемні питання, які виникають під час документування та розслідування фактів розкрадання піску. За даними результату аналізу кримінальних проваджень, більшість з них закривається, а осіб, які проводили документування злочинної діяльності ділків, самих притягують до відповідальності руками Офісу Президента та Державного бюро розслідувань. Тому існує реальна проблема у встановленні кримінальної відповідальності за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення.

Крім цього, на практиці недостатньо ефективно здійснюється робота по притягненню збитків та пред'явленню претензій у питаннях самовільного користування надрами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Костянтине.

До слова запрошується Павло Сушко, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Павло.

 

13:34:09

СУШКО П.М.

Доброго дня! Хочу звернутися з трибуни Верховної Ради до Міністерства соціальної політики та особисто міністра Лазебної щодо Постанови 586, яка була прийнята Кабміном за вашою ініціативою.

Вчора в мене відбувся брифінг, де я наголосив про цю проблематику і звертався до вас. Батьки звернулися до мене, як до останньої надії, щоб відстояти їх права. Я хочу сказати, що народ обирав нас, а ми вас найняли на роботу, тож почуйте людей. Батьки подали в суд на вашу постанову, і це оцінка вашої діяльності.

Від імені батьків дітей з особливими освітніми потребами як голова міжфракційного об'єднання "За права дітей з особливими освітніми потребами" ще раз до вас звертаюся. Хочу, щоб ви, шановні представники Мінсоцу, почули як ви довели до відчаю дітей з важкими нозологіями.

Вимоги Постанови 586 зобов'язали батьків проходити складну процедуру комісії і збору документів для отримання дозволу на зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів спеціальної освіти. Батьки з різних куточків України масово пишуть, кілька кричущих прикладів.

Мамі тотально незрячого сина, учня 7-го класу, Оксані Стрельбицькій, відмовили надати дозвіл на влаштування дитини до школи за місцем реєстрації. Вона поїхала до Харкова. У Харкові їй теж відмовили, тому що є ваша Постанова 586. Вона поїхала назад, і знову зіштовхнулася зі зверхнім ставленням до неї. Її зустріли зі словами, що їй роблять велику послугу, видаючи рішення, щоб її тотально незрячий син навчався в спеціальній школі і цілодобово міг там перебувати.

З іншим випадком зіштовхнулася родина з Рубіжного, з Луганської області. Мамі тотально незрячого сина надали можливість навчатися у Харкові, але тільки у будні дні. Як можна возити дитину щотижня додому до Луганської області, якщо навіть потяги ходять не щодня? Натомість Мінсоц проблем в цьому зовсім не вбачає, а наполегливо продовжує нав'язувати інклюзію. Але не всі діти з важкими нозологіями зможуть до неї адаптуватися.

Розуміючи це, ми з колегами-депутатами виступили проти цієї постанови, провели не одну нараду з Прем'єр-міністром України. Добре, що нас почули.

Я хочу сказати, щоб коротко завершити. Шановні представники Мінсоцу, вирішуйте соціальні проблеми людей, а не перешкоджайте в  їхньому житті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

До слова запрошується Михайло Волинець, фракція "Батьківщина". Будь ласка, пане Михайле.

 

13:37:08

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні українці, я сьогодні вранці намагався записатися під час "години запитань до Уряду". Але коли кілька десятків моїх колег одночасно нажимають кнопку, комп'ютер вибирає декілька людей. Тому зараз у мене є нагода виступити і оголосити про ті питання нагальні, які турбують десятки тисяч людей, які проживають у шахтарських містах і працюють на вугільних шахтах.

Отже, заборгованість по заробітній платі на сьогодні складає 1 мільярд 400 мільйонів гривень. Люди не можуть не тільки купити собі їжу  і самі необхідні товари першої необхідності - вони не можуть купити ліки, оскільки зараз, наприклад, в місті Вугледарі Донецької області – це місто віднесене до "червоної" зони.

Люди не можуть заплатити за комунальні платежі, не тільки в місті Вугледарі, а так само в Луганській області, на Львівщині. В місті Селидове і навколишніх населених пунктах їм відрізають електрику за це, відрізають газ. А потім, коли людина отримає частину своєї зарплати, вона змушена заплатити штраф за те, щоб їй під'єднали електрику, під'єднали газ.

Це знущання над людьми, які дуже тяжко працюють. І, наприклад, заборгованість по заробітній платі, по "Селидіввугілля" в Донецькій області складає 280 мільйонів. Не сплачуються податки в місцеві бюджети і не відраховуються кошти в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування, не  наповнюється центральний бюджет.

І, колеги, вдумайтесь, бюджетний комітет Верховної Ради міг би це питання вирішити ще на минулому тижні. І мав би підтримати ініціативу уряду і постанову уряду, щоб перерозподілити кошти, але цього не було зроблено. Запустили шахтарів по великому колу через законопроект 4119, за який проголосували лише у першому читанні, а наступний тиждень не сесійний, і лише через два тижні буде прийнятий, можливо, буде прийнятий закон за основу. Після цього ще має час підписати його спікер парламенту, потім – Президент, потім мають знайти кошти, здійснити розподіл, а потім через казначейство випустити гроші, а потім ще десь їх затримають у регіонах і прокрутять через банки. І це все за рахунок простих людей, які страждають, які обурені поведінкою не тільки органів влади, а моїх колег.

Шановні, я із декількома депутатами, які знаємо цю проблему, намагалися вирішити. І прошу не сміятися декого, не сміятися, а з увагою поставитися до цих проблем шахтарів. І давайте зробимо все можливе для того, щоб допомогти людям і не знущатися над ними.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Михайле.

До слова запрошується Георгій Мазурашу, фракція "Слуга народу". Будь ласка, пане Георгію.

 

13:40:34

МАЗУРАШУ Г.Г.

Георгій Мазурашу, "Слуга народу",Чернівецька область 203 округ. Я хотів би виступити зараз як представник Комітету з питань молоді і спорту Верховної Ради України про гучну ситуацію, яка має місце навколо Олімпійського коледжу імені Піддубного. У цьому контексті нас з колегою по комітету, нашим зірковим борцем Жаном Беленюком, звинувачують у тому, що ми нібито захищаємо інтереси теперішнього керівництва коледжу.

Не раз про це говорив, і ще раз звертаю увагу на те, що ми виступаємо в інтересах спортивної сфери, а не керівництва коледжу, теперішнього, колишнього, майбутнього. Нам не цікаві прізвища, нам цікаві справи. І я як представник сфери фізкультури і спорту заявляю, що рішення, яке було ухвалено щодо реорганізації коледжу шляхом приєднання до Національного університету фізичного виховання і спорту, на моє переконання, є помилковим рішенням Кабінету Міністрів України.

І тому ми виступаємо за те, щоби переглянути. Воно було ухвалено, скажімо так, "підкилимно", без обговорення у фаховому середовищі. І ми вважаємо, що воно не на користь справі, а навпаки, проти інтересів спортивної сфери, проти інтересів тої справи, яку виконує… тої місії і функції, які виконує цей коледж. В статуті передбачено, що він займається відбором талановитої молоді, юнаків і дівчат з різних куточків України, і створенням умов для них, для зростання у спорті, для досягнення великих успіхів. А приєднання до університету, який має інші завдання, освітні і наукові, може призвести до негативних наслідків для коледжу, для виконання прямих його функцій.

І ми дотепер сподіваємося, що в Міністерстві освіти і науки України нас почують. Ми просили створити робочу групу для того, щоб обговорити у фаховому середовищі це питання. На жаль, робоча група утворилась з іншої теми, скажімо так, і ми поки що в очікуванні, у сподіванні, що нас почують. Паралельно ми підготували законопроект, який може допомогти врегулювати це питання через законодавчі зміни.

Ну, час уже збігає, тому ще додатково хочу підтримати тих колег, які звертають увагу на необхідність реалістичними бути в заявах щодо лікування людей від COVID. В нас теж є такі проблеми, коли люди чують з екранів одне, а реалії зовсім інші, реально не мають можливості отримати допомогу безкоштовну для боротьби з цією підступною хворобою. Надіюсь, що і міністр буде відповідальніше ставитися до своїх слів, тому що і відповідаючи мені, він говорив, що все…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина", будь ласка.

 

13:43:50

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина", голова Спілки власників житла України. Шановні українці, шановні депутати, шановна президія! Тема мого виступу – це інформація суспільства про подання в Конституційний Суд від групи депутатів Верховної Ради  у кількості 50 осіб конституційного подання стосовно законності і конституційності такого органу, як Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Це подання готувалося давно, ще до початку цієї кризи в роботі Конституційного Суду.

Ми розуміємо, що це подання розглядається не в один день, але ми сподіваємося, що Конституційний Суд виконає свій обов'язок і дасть відповідь суспільству, що це за орган - Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг, на підставі яких законів він існує, на підставі яких таких законів ми з вами утримуємо за рахунок тарифів величезний орган, який сьогодні, по суті, повною своєю бездіяльністю доводить до колапсу сферу енергетики, сферу житлово-комунальних послуг.

Нещодавно я провів виборчу кампанію в місті Києві. До речі, я  ще чинний кандидат на посаду міського голови. Не було зустрічі, на якій би мені не задавали кияни, а це стосується будь-якого міста в Україні, одного і того ж самого питання: скажіть, будь ласка, хто нам призначає ці тарифи? Скажіть, будь ласка, де ми можемо захистити свої права? Скажіть, будь ласка, чому нам виставляють морозні коефіцієнти? Чому нам виставляють якісь незрозумілі платіжки? Куди нам скаржитися, коли платіжки не відповідають обліку? Куди нам скаржитися, коли ми не можемо нікуди достукатися?

Шановні українці, цей орган є, він називається Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг. Рік тому в своєму інтерв'ю зі спортивної доріжки пан Президент чітко на всю країну сказав, що влада знає, як знизити тарифи на тепло вдвічі, дивіться цитату. Я хочу з'ясувати: а що це за орган? І хто має відповідати за те, що ця обіцянка Президента не була виконана?

Тому, які питання ми задаємо Конституційному Суду? Перше. Чому раптом указами Президента було призначено 7 членів Національної комісії: 4 – нинішнього Президента, 3 – попереднього. Друге. На якій підставі Президент впливає на ротацію цього органу і впливає, по суті справи, на його якісний і кількісний склад? І третє. На якій підставі тимчасові члени комісії отримали право, по суті, на 6 років робити те, що вони сьогодні роблять?

 Я думаю, що найближчим часом суспільство зрозуміє, що це за орган, і зрозуміє те, що цей орган сьогодні не є легітимним, і ми, депутати, разом з вами будемо мусити швидко привести чинні закони до конституційного способу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

Дмитро Кисилевський запрошується, фракція "Слуга народу". Будь ласка,  пане Дмитро. 

 

13:47:13

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Дмитро Кисилевський, місто Дніпро. Шановні колеги! Шановні українські громадяни! Чи може держава  забезпечити зростання зарплат і пенсій, нічого не виробляючи і проживаючи від кредиту до кредиту? Звичайно, ні, не може. Щоб зростав добробут громадян і щоб місцеві бюджети мали кошти на нові дороги, школи і парки, країна має щось виробляти, створювати додану вартість, повинна розвивати власну економіку і давати роботу своїм громадянам у своїй країні.

Я і мої колеги по економічному комітету подали цілий пакет правок до Державного бюджету, покликаних створити реальні стимули для розвитку української економіки і промисловості. На жаль, урядом вони були проігноровані. До другого читання бюджету ще є шанс повернутися до здорового глузду і запланувати в бюджеті позиції для розвитку економіки і промисловості. Однією з таких позицій  є забезпечення фінансування Експортно-кредитного агентства. Це установа, яка покликана надавати українським експортерам страхування і кредитування експортних операцій. Як це працює?

Коли український, скажімо, суднобудівний завод хоче продати вироблене в Україні судно, він приходить до замовника і каже: "Ось судно. Купуй, будь ласка". І замовнику треба самостійно шукати  кредит. А іноземні конкуренти   приходять до замовника  разом зі своїм експортно-кредитним агентством і пропонують замовнику і судно, і вигідний  кредит. І, звичайно, замовник купує  судно не у наших виробників, а у іноземних конкурентів. Відповідно український завод звільняє своїх працівників, а іноземний наймає, у тому числі наших українських громадян, які через відсутність роботи в своїй країні повинні шукати собі роботу за кордоном.

Експортно-кредитне агентство –  це спосіб, яким держава допомагає своїм експортерам продавати товари і  іноземним замовникам. Це інструмент підтримки не  будь-якого експорту взагалі, а високотехнологічних  товарів, перш за все машинобудування.

На сьогодні українське ЕКА максимально наближене до запуску, але уряд, схоже, мріє лише про нові кредити, а не про розвиток промисловості. На Експортно-кредитне агентство в бюджеті передбачено нуль, а пропонувалось 1,8  мільярда гривень. Для порівняння, німецьке Експортно-кредитне агентство Hermes має капіталізацію 5,2 мільярда євро. Усі розвинені країни мають і активно використовують такі агентства, ну а ми - навіть соромно казати.

Водночас моделювання ефекту повноцінного запуску ЕКА свідчить про великий позитивний ефект від його запуску наступні 5 років. Це зростання ВВП на додаткові 8 відсотків, експорту на 67 відсотків, тобто експорт на 10 відсотків щороку зможе зростати, інвестиції майже на 18 мільярдів доларів, і створення близько 60 тисяч нових робочих місць. Запуск ЕКА - це розвиток реального сектору економіки, це стимулювання високотехнологічного експорту, це робота для українських громадян в нашій країні.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

До слова запрошується Павло Мельник, фракція "Слуга народу". Будь ласка.

 

13:50:24

МЕЛЬНИК П.В.

Шановні головуючі, шановні колеги, дорогі українці! Вкотре хочу звернути вашу увагу щодо проблеми відсутності повного покриття ефірним сигналом Т2 на території Запорізької області. Реальне покриття в Запорізькому регіоні знаходиться зараз на рівні 65 відсотків, у Приморському районі, наприклад, лише 30 відсотків, а у місті Токмак та місті Приморськ відсутнє майже повністю.

Така ситуація негативно впливає на рівень інформування населення цих районів про ситуацію в країні та створює масу незручностей, також надає можливість для телевізійних каналів країни-агресора здійснювати мовлення на території Запорізької області, що безпосередньо межує з зоною проведення Операції об'єднаних сил.

Стосовно вирішення зазначеної проблеми ще з вересня 2019 року мною спрямовано велику кількість депутатських запитів до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а також до Кабінету Міністрів України. Відповідно до отриманих відповідей, що надійшли від Міністерства цифрової трансформації України та Нацради з питань телебачення і радіомовлення, на сьогодні вже здійснюються заходи щодо подальшої розбудови державного мультиплексу МХ-7, а на території Запорізької області передбачається встановлюється 8 потужних цифрових передавачів.

Зазначу, що це питання неодноразово мною було обговорено на зустрічах в Міністерстві цифрової трансформації України та в Міністерстві культури та інформаційної політики. Питання відсутності повного покриття ефірного сигналу Т2 та кодування українських телеканалів отримало належну реакцію Президента України Володимира Зеленського. Президент поставив чіткі терміни провайдеру ефірного цифрового телебачення "ЗЕОНБУД" щодо вжиття заходів для розширення покриття цифровим телебаченням на території держави та полегшити доступ населення до телерадіомовлення. Проте через епідемію коронавірусу, на жаль, проект було відтерміновано.

Хочу звернутися до національного провайдера ефірного цифрового телебачення "ЗЕОНБУД" розширити потужність віщання мінімум у два рази, що, за нашими розрахунками, дозволить розширити зону покриття та розповсюдження сигналу Т2 у Запорізькій області.

Звертаюсь до Міністерства культури та інформаційної політики, до Міністерства цифрової трансформації України та до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення стосовно якнайскорішого вирішення питання низького покриття ефірним сигналом Т2 у Запорізькій області, особливо у Приморському районі Запорізької області та у місті Токмак і в місті Приморськ.

Цей виступ вважаю офіційним зверненням. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

До слова запрошується Кирилл Нестеренко, фракція "Слуга народу". Відмовляється.

Переходить тоді слово до пана Михайла Цимбалюка, фракція "Батьківщина".

 

13:53:43

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановна президія, шановні народні депутати, громадяни України! Я хочу загострити увагу роботи уряду на трьох питаннях.

Перше. Колега по фракції пан Волинець говорив про заборгованість шахтарських колективів по зарплаті, зокрема на "Львіввугіллі" заборгованість зарплати шахтарям зросла знову до 300 мільйонів гривень. Цей уряд, як і більшість попередніх, не демонструє взагалі програми реформування вугільної галузі.

Друге. Тут виступаючі попередні говорили про проблему діяльності уряду і органів місцевої влади по протидії COVID-19. Нині віце-спікер пані Кондратюк задала Прем’єру чітке питання стосовно тестування. Відповідь, як на мене, була нефахова, і ми не почули сьогодні, а як уряд виконує постанову Верховної Ради України, яка була тут проголосована більшістю сесійної зали, більше 300 голосів, 20 жовтня цього року. Прем’єр відповів коротко: "Ця програма в роботі".

Вибачте, нині ми в областях, в районах відчуваємо, як непросто громадянам не те, що лікуватися, а потрапити для тестування або для стаціонарного лікування в заклади охорони здоров'я. Я погоджуюся з тим, що слід спочатку обладнати діючі лікарняні заклади додатковими ліжками, підведенням до них кисню, а потім вже розвертати інші заклади для лікування хворих, які до цього не пристосовані.

Третє питання. Пройшли місцеві вибори, обрали депутатів до об'єднаних територіальних громад, новостворених районних рад і обласних рад. А яким законодавством будуть керуватись новообрані депутати районних рад? Міністерство регіонального розвитку спромоглося цього тижня подати один законопроект, який відрегульовує частину виникнувших проблем. Але є та тема: а на який баланс будуть передаватися саме заклади лікування, тобто охорони здоров'я, які не зможе фінансувати об'єднана новостворена громада? На який бюджет будуть передаватися заклади культури, спорту і інші? На ці всі питання слід дати відповіді в цій залі, а ініціативу має проявити насамперед Міністерство регіонального розвитку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

І останній виступ на сьогодні. Запрошується Ірина Борзова, фракція "Слуга народу". Будь ласка.

 

13:56:51

БОРЗОВА І.Н.

Доброго дня, шановні українці! Ірина Борзова, Вінниччина. Ситуація з поширенням коронавірусу напружена, кількість хворих стрімко зростає. Щодня в Україні фіксують нові антирекорди. Тому дуже важливо, щоб влада всіх рівнів об'єднала зусилля для облаштування додаткових ліжко-місць в лікарнях. Зараз не можна мірятись, хто кому винен, і сперечатись про повноваження. Ціна питання – життя людей. На сьогодні це спільна відповідальність як і органів місцевого самоврядування, місцевих адміністрацій, так і уряду.

На початку жовтня з державного бюджету було виділено 571 мільйон гривень субвенцій місцевим бюджетам для забезпечення подачі кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров'я, які надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19. У Вінницькій області на сьогодні завантаженість ліжок, хворих на COVID та з підозрою, становить 64 відсотки. Але якщо така динаміка захворюваності продовжиться, вже зараз вкрай необхідно мобілізувати койко-місця, в тому числі за рахунок районних, місцевих та обласних лікарень. Сьогодні не може йти мова про розгортання госпіталей на стадіоні. Уряду потрібно проаналізувати наявність фінансів та забезпечити ковідними пакетами усі лікарні, які подаються додатково до переліку.

На сьогодні зібрані від областей додаткові потреби на забезпечення киснем лікарні. І, безумовно, уряд повинен профінансувати за кошти з ковідного фонду, бо органи місцевого самоврядування та місцеві адміністрації самотужки не справляться. У Вінницькій області 21 лікарня, яка підписала угоду з Національною службою здоров'я на надання по лікуванню хворих на COVID. Пацієнти мають бути забезпечені всім необхідним, адже медзаклади напряму отримують кошти з Національної служби здоров'я України. В ковідних пакетах передбачені витрати на ліки і медичні вироби для пацієнтів та надбавки для медичного персоналу. Суми немалі: на одного хворого, який має важкий перебіг хвороби, від 45 тисяч гривень.

Я наголошую, що для пацієнта лікування безкоштовне. Тому пацієнтам не повинні писати списки ліків і відправляти родичів в аптеку. Коронавірус – це "другий фронт". Важливо всім об'єднатись, щоб зберегти життя людей і захистити наших медиків.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

14:00:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Пленарне засідання Верховної Ради України оголошується закритим.

Бажаючі можуть сфотографуватися, як завжди.