СТЕНОГРАМА N 28

               ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ  ВОСЬМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  23  б е р е з н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Доброго   ранку,   шановні   депутати,

 журналісти    і    гості    Верховної   Ради!   Прошу

 підготуватися до реєстрації.

      Увімкніть систему. Прошу. Прошу зареєструватись.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ

 

      ГОЛОВА.   В   залі  зареєстровано  341  депутат.

 Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Є   пропозиція  на  10  хвилин  зробити  вступну

 частину  для того, щоб вирішити деякі питання порядку

 організації  нашої  роботи і порядку розгляду деяких

 обставин,  котрі,  ну  скажемо  виникають  в останній

 період  і  потребують  втручання  парламенту, а потім

 перейти  до  розгляду  питань  за  порядком дня. Нема

 заперечень. я           Анісімов, прошу. Ви проти Анісімова?

 Будь ласка,

 запишіться, хто хоче висловитись. Але я хотів би, щоб

він  першим  зареєструвався.  Ну, він записався 15-м.

 

 Якщо  можна,  то я все-таки....... яж тільки оголосив

 його, дать йому слово. По алфавіту, так.

     Будь  ласка.  10  хвилин  виставте  на  моніторі.

 Прошу. Будь ласка.

 

      ___________.    Уважаемые   народные   депутаты,

 уважаемый  Александр  Александрович. Я думаю, что тот

 вопрос,  который я сейчас подниму, он волнует каждого

 сидящего  в  этом  зале  и  те  трудовые  коллективы,

 которые  на сегодняшний день к нему прикоснутся. Речь

 идет  о  том,  что  что на сегодняшний день поступает

 много  телеграмм,  фоксами,  телефонными  звонками  с

 государственных  предприятий,  акционерных  общств по

 указу   Президента   от  16  марта  1995  года.  Указ

 нгазхывается следующим образом: "Указ про заходи щодо

 нормалізацію   платіжної   дисципліни   в   народному

 господарстві  України",  підписаний 16 трав... марта.

 За  номером 227. Опасность его в том, что с повальной

 неплатежеспособностью   предприятий   (а  с  чем  это

 связано  -мы  много  уже  говорили в этом зале) такой

 указ  нанесет  непоправимый  удар  по производителю и

 поставит его полностью на крах разорения.

      Второе.  Мы  сегодня  будем с вами рассматривать я 
 я                           - 3 - я 

 Закон  "О  заработной плате", так вот в Указе внесены

 все  те очередности выплаты заработной платы, которые

 были  установлены  здесь нами, парламентариями, еще в

 декабре  месяце.  Невыплата  той  мизерной заработной

 платы на... принесет к социальному взрыву.

      Поэтому    я    вношу   предложение,   Александр

 Александрович,  что  надо  поставить на голосование и

 включить  в  повестку дня рассмотрение этого вопроса.

 Это  не значит, что мы сегодня будем пикетировать Указ

 Президента.  Но  мы  должны,  рассмотрев  этот вопрос,

 помочь  и  команде Президента и исполнительной власти

 найти  нормальные  нормы  прикосновения  к  поднятому

 вопросу.

      Если  уже подходить, то надо подходить к каждому

 предприятию, к каждой отрасли дифференцированно.

      Прошу  мое предложение поставить на голосование,

 чтобы, вернувшись с округов, это не было новым ни для

 президентской  команды, ни для исполнительной власти,

 ни   для   народных  депутатов,  которые  тоже  будут

 прикасаться к этому вопросу.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Поживанов.

 я 
 я                           - 4 - я 

      ПОЖИВАНОВ.  Уважаемый  Александр  Александрович,

 уважаемые народные депутаты. Позавчера мы не приняли

 решение  по отмене некоторых законодательных актов по

 Крыму.      В      результате     вчера     произошло

 антиконституционное  действие  и снят со своего поста

 болеющий  человек  -премьер-министр  и  находящийся в

 командировке    вице-премьер-министр   Крыма.   Прошу

 сегодня  еще  раз вернуться к этому вопросу, включить

 его в посестку дня и голосование провести в поименном

 режиме.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Черепков.

 

      ЧЕРЕПКОВ О.П.

      Спасибо.  117  округ, Черепков, социалистическая

 фракция.

      Александр Александрович! Я полностью поддерживаю

 выступление   Анисимова,   потому   что   в   течение

 вчерашнего  дня  очень много звонков от руководителей

 предприятий.  Руководители  предприятий боятся сейчас

 Указов,  как  похоронок. И поэтому вот этот Указ "Про

 заходи   щодо  нормалізації  платіжної  дисципліни  в

 народному   господарстві  України".  Мало  того,  что я 
 я                           - 5 - я 

 предприятия  на картоке и тяжело, но хоть выполнялось

 Постановление   Верховного   Совета   о   том,  чтобы

 заработную      плату      выдавать      в     первую

 очередь.

      Сейчас,    когда   зарплата   попала   в   инши,

 предприятия   не  смогут  выплачивать  даже  мизерную

 зарплату.  Кроме  того  следуя  этой  санкции и Указ,

 направлен  на  то,  чтобы вообще сейчас разделаться с

 руководителями, той  частью,  которая еще хоть как-то

 может  в  этом  бардаке  руководить,  так называемым,

 народным хозяйством.

      Поэтому    полностью   поддерживаю   выступление

 Анисимова,   выполняя   волю  руководителей,  которые

 обеспокоены  тем,  что с одной стороны мы тут боремся

 за  минимальную  черту,  за  Закон об оплате труда, а

 нарушается даже то, что можна. Это первое.

      Второе.  Во-первых,  не  понятно  сколько  можна

 переносить  отчет  Прокуратуры, поэтому прошу сегодня

 разобраться  с  этим  вопросом  и ни в коем случае не

 переносить на следующий день Закон "Об оплате труда",

 потому  что  этого  Закона ждут на местах все, потому

 жить уже не за что.

      Спасибо за внимание.

 я 
 я                           - 6 - я 

      ГОЛОВА. Заєць.

 

      ЗАЄЦЬ І.О.

 

      Шановні  депутати,  я,  по-перше,  підтримую тих

 депутатів,   котрі  вважають,  що  треба  сьогодні  в

 першочерговому  плані  розглянути ситуацію в Криму. І

 ця  ситуація  не є для нас непрогнозованою. Те, що ми,

 справді, не  прийняли усього комплексу законопроектів

 позавчора,  -це  є  результат,  тобто події в Криму є

 результатом саме такої діяльності.

      Тому  я  думаю,  ми не будемо все-таки відходити

 від  свого  плану,  будемо  дбати про свою державу і

 сьогодні  все-таки  поставимо  ту  крапку,  яку варто

 поставити.

      Треба  зважати  на  те,  що все-таки керівництво

 Верховної  Ради  Криму,  воно  вже повністю відкинуло

 нашу  модель  вирішення  цієї  проблеми,  а ця модель

 базована  на праві. І думаю, тут не повинно буть ні в

 кого  сумніву,  і  це  треба  зробити  зараз,  щоб не

 загострювати ситуацію.

      Треба відреагувати і на рішення Російської Думи.

 Бо   ми   бачимо,  що  ця  політика  втручання,  вона

 продовжується.  Тобто  ми  чітко  мусимо дати знати і я 
 я                           - 7 - я 

 Думі, і всьому світу, що це наша внутрішня справа.

      Паралельно  із цим питанням все-таки є питання і

 київської   влади.   Ми   якось  затягнули  вирішення

 проблеми   і  знаємо,  що  в  Київській  Раді  голова

 Київської Ради, пан Косаківський, він доходить вже до

 такого,  що  не  підписує  прийняті  рішення місяцями

 цілими.  І в результаті утворилося певне безвладдя, і

 це безвладдя перенеслося на прийняття бюджету.

      Якщо  ви  подивитеся бюджету, вчора ми в першому

 читанні його приймали,(..........), то ви подивитеся,

 що   лише  по  Київу  забирають  25  зараз  трильйона

 карбованців   із   місцевого  бюджету  до  державного

 бюджету,  а  по  Кабінету Міністрів, 14. І більш ніде

 такого  немає,  і ніхто не може толком пояснити, чому

 забирають саме у Києві. Так само і стаття 4, там де є

 відрахування   до   місцевих  бюджетів  до  загально-

 державних  податків,  процент 20. Це є результат саме

 цього  безвладдя.  І  я  думаю,  що  треба  припинити

 гратися з Києвом у такі речі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Головатий.

 

 я 
 я                           - 8 - я 

      ГОЛОВАТИЙ.  Шановні народні депутати. Я так само

 хочу  повернутся  до  кримського  питання,  але 2 мої

 попередники  мені  здається трошки звужують проблему,

 коли   говорять  тільки  про  вчорашні  події  і  про

 проблеми  уряду.  Адже той проект постанови, який був

 внесенний  тимчасовою  депутатською комісією стосовно

 деяких   правових  актів  республіки  Крим,  він  іде

 набагато  ширше.  І мова йде про скасування постанови

 Верховної  Ради,  питання формування режиму відкритої

 економіки в Криму. Мова йде про скасування постанови,

 стосовно   проходження   строкової   служби  громадян

 республіки  Крим.  Ви  прекрасно  розумієте, що в нас

 єдине   українське   громадянство,  і  всі  громадяни

 України  мають  проходити військову службу відповідно

 до  законодавства  України,  мова  йде про вибори, це

 зокрема  другий  пункт постанови про вибори Верховної

 Ради  Криму,  закон  її.  І  мова  йде  про існування

 конституційного закону про уряд Криму.

      Я  знову  ж  таки наголошую саме на цих правових

 актах,  а  не  політичних  діях,  які  відбуваються в

 Криму.  Але  разом  з  тим,  ви  пам'ятаєте, хто брав

 таймаут   позавчора,   для   консультації,   це  була

 коммуністична  фракція,  вона  не дозволила нам певно

 після  цього  таймаута  проголосувати  за  цей проект я 
 я                           - 9 - я  

 постанови. Тому, Олександр Олександрович, я звертаюся

 до вас як людини і особи високо авторитетної, в колах

 своїх   фракції   забрала   таймаут,  що  можливо  на

 сьогодні,   так   само  ви  були  на  їхньому  місці,

 користувалися  авторитетом, то сьогодні переконаються

 в  тому, що нам треба прийняти, все-таки, повернутися

 саме  до  цієї  постанови  і  прийняти  бодай  ці два

 пункти. Про скасування правових актів. А уже проблема

 Уряду  і  всего іншого, якщо і не вдасться вирішити в

 рамках цієї постанови, то хай тоді вирішує Президент.

 Але  бодай ці дві... два пункти постанови про правові

 акти  і  існуючі  закони  в  Криму треба сьогодні нам

 скасовувати,  приймати  і  не заганяти далі. Ситуацію

 далі не загострювати, тому що ми бачемо що куди події

 загострюються.  Верховна Рада Криму пішла на відкриту

 конфронтацію.  Її  Голова  заявляє  про  те,  що наші

 рішення  нічого  не  варті.  Конституція існує і вони

 продовжують   працювати  саме  в  режимі  Конституції

 Криму.  яка скасована нами. Прошу, наполягаю на тому,

 щоб  це  питання було повернено для голосування і цей

 проект постанови був сьогодні проголосований. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Використаний час.

      Вчора  допізна,  ну власне кажучи, до півночі, я я 
 я                           - 10 - я 

 приймав  делегації  з  місць,  які  пов'язані  були з

 різними   обставинами.   В  тому  числі  і  з  Указом

 Президента  щодо черговості  платежів.

      Треба   сказати   так,  що  безперечно  рятувати

 енергетику,  в  тому  числі з допомогою такого Указу,

 потрібно.  Тому  що  неплатежі сьогодні або порушення

 попереднього   принципу   платежів   сьогодні  згубно

 впливає  на  енергетику в цілому, на угільну галузь і

 тому  подібне.

      Одначе,  є  Постанова  Верховної  Ради  у грудні

 місяці прийнята, яка встановлює прядок платежів. І ця

 постанова  не  відмінена.  Тому  я  вважаю,  що треба

 включити   в  порядок  дня  це  питання.  І  очевидно

 розглянути його на сесійному засіданні.

      Але  щоб  дати  юридичну  підставу  або нагадати

 банку  про  необхідність виконання нашої постанови, я

 переговорив   тільки   що   із   заступником   Голови

 Національного  банку.  І через півгодини підпишу нашу

 або  вірніше своє нагадування стосовно того, що треба

 виконувать   Указ  Президента,  враховуючи  Постанову

 Верховної Ради, яку ми прийняли в грудні місяці.

      Тут   йде  мова  про  те,  що  треба  в  кожному

 індівідуальному    випадку    наводити   порядок.   Є

 підприємства,   які  через  бартерні  обміни,  власне я 
 я                           - 11 - я 

 кажучи,  приховують  і  грошову  виручку, або, власне

 кажучи, її не мають. І ставлять тільки питання про ту

 частину   грошову,  яка  фіксується  (..........)  на

 заробітну  плату, а не має ні до бюджету платежів, ні

 до    енергетики...   ні   повернення   платежів   за

 використання енергії, повернення коштів.

      І тому я думаю, що ми, розглянувши ці питання на

 сесійному  засіданні,  розставимо крапки над і. Перед

 цим проконсультуємося і зобов'яжемо відповідним чином

 і   виконавчу   владу  реагувати  правильно  на  таку

 ситуацію.

      З  цього приводу також відбулася розмова з віце-

 Прем'єром,   виконуючим   обов'язки  Прем'єр-Міністра

 Євгеном  Кириловичем  Марчуком,  він  підтримує такий

 підхід.  Тому  я  просив  би  вашої  згоди на те, щоб

 поставити  зараз  питання про включення цього питання

 на  розгляд  сесійного  сесію  на  наступний сесійний

 тиждень. Все, що пов'язано із виконанням цього указу.

 Само  собою, я прошу вас, давайте ми відрегулюємо це,

 оскільки  ми включимо це питання на завтра чи в інший

 період,  то  мова  може бути тільки розглядатися так,

 вето чи не вето.Так же.

      Але  є  у  тому указі багато корисних речей, які

 повинні  працювати,  тому  я давайте у своєму листі у я 
 я                           - 12 - я 

 Національний   банк  оці  всі  нюанси  відображу,а  ми

 розглянемо  це  питання  на  слідуючому, на наступному

 сесійному тижні.

      Само  собою.  Комісії... де Віктор Іванович? Тим

 більше, що я знаю, він готує цю пропорзицію вже. Тому

 я  пропоную проголосувати за дорчення Комісії Суслова

 підготувати це питання на наступному сесійному тижні.

 Зрозуміла  пропозиція?  Ще  раз...  повторюю  ще раз.

 Доручити  Комісії  Суслова підготувати це питання для

 розгляду  на наступному сесійному тижні. Я поставлю й

 вашу  пропозицію, на завтра, а поки що -на наступному

 сесйному тижні.

      Анісімов   співпадається   з  його  пропозицією.

 Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Я  прошу  вас... я прошу вас: будете в округах -

 поясніть  цю  пропозицію.  І  висність ще обставини в

 кожному  конкретному  випадку.  Це  буде потрібно при

 обговоренні цього питання.

 

      (Шум у залі) я 
 я                           - 13 - я 

 

      Анатолій   Миколайович,   ви  праві,  але  сесія

 проголосувала так. Я можу поставити...

 

      З ЗАЛУ. Комисия проголосовала, но там.............

 ........................................................

 

      ГОЛОВА. Ви ж зрозуміли? Анатолій Миколайович, ви

 ж   зрозуміли?  Ну,  чому  ви  думаєте,  що  інші  не

 зрозуміли?!  Я ставлю вашу пропозицію на голосування.

 Про те, щоб завтра розглядати це питання.

 

      (Шум у залі)

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Ну, будь ласка, що ви хотіли? Анатолій Федорович

 моцпан. Включіть його.

 

      МОЦПАН А.Ф., 146 виборчий округ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты! Завтра мы с вами заканчиваем рабочую неделю я 
 я                           - 14 - я 

 не только лишь марта, но и первого квартала. У всех у

 вас   есть   повестка   дня.   Я,  например  все-таки

 предпочитаю  заканчивать работу полностью. Мы, судя в

 том режиме, в котором работать сейчас будем сегодня и

 завтра, поэтому многие вопросы не рассмотрим.

      Поэтому, Александр Александрович, если Президиум

 имеет  подготовленные  вопросы  по  всем,  по перечню,

 сегодня полный рабочий день, ну, завтра, как обычно.

 

      ГОЛОВА.  Я   просив би, це ж жне по порядку ведення.

 

      МОЦПАН.  Ну і не процедурне.

 

       ГОЛОВА.  Ми  розглянемо  це  питання,  потім  я

 поставлю  на  голосування  вашу пропозицію. Нагадаєте

 ще.

      Почекайте, ми проголосуємо ще ті пропозиції, які

 внесені.  Пропозиція  Поживанова  і  інших  депутатів

 відносно  кримського  питання.  Інформація так: ми не

 прийняли  таку-то  Постанову,  через це Верховна Рада

 Крчму  прийняла  таке  рішення.  Я просив би в такому

 контексті  не використовувати таку тезу, поскільки чи

 ми  прийняли чи не прийняли, схоже на те, що Верховна

 Рада  Криму прийняла б таке рішення. Тому створюється я 
 я                           - 15 - я 

 інша    ситуація,   ми   їїї   повинні   аналізувати,

 розглядати,   приймати  рішення  відповідні.  але  не

 звинувачувати,  я відповідь на тезу Сергія Головатого

 дам.

      Так  от  є пропозиція така, вона збігається ще з

 пропозицією  від  комісії,  яка  готувала питання про

 вибори  в  Криму,  про те, що завтра треба розглянути

 питання  і  про ситуацію в Криму, включити, перенести

 на  завтра обидва ці питання. А тим часом і з Урядом,

 і з нашими представниками, які зараз працюють в Криму

 робота  ведеться,  ну,  я  б  так сказав: превентивна

 робота ведеться.

      Так  що  суть  питання зводиться до того, це я в

 порядоку  інформації  для  депутатів мушу сказать, що

 вчора   Верховна   Рада  Криму  послала  у  відставку

 прем'єр-міністра  і першого заступника, тобто, одного

 з  віце-прем'єрів.  Прем'єр в той час, ну, хворів, не

 міг  звітувать  перед Верховної Радою. Одначе це одна

 деталь.  Важливо  те, що Кабінет Міністрів після того

 зібрався  на  своє засідання і заявив про те, що якщо

 буде працювати пре'єром той, кого затвердила Верховна

 Рада, то вони всі йдеть у відставку.

      Мова  йде  про  те,  що Верховна Рада затвердила

 Міністра  сільського господарства, прем'єр-міністром, я 
 я                           - 16 - я 

 він  до  цього  три  місяці працює міністром,  так за

 попередньої  інформацією,  до  того  працював головою

 колгоспу.  Тобто  немає  заперечень  впринципі, можна

 будь-кому   працювати,   хто   має  досвід,  прем'єр-

 міністром, одначе цю ситуацію потрібно проаналізувати

 і зважити на всі обставини, які викликані...

      Я  прошу  уваги.  Я прошу уваги. Мова йде не про

 те,  того призначили чи не того. Це функція Верховної

 Ради,  її  право. Але мова ййде про те чи виконуються

 наші  постанови,  чи  не виконуються, тому що вислови

 Голови  Верховної  Ради, різні матеріали, інтерв'ю, а

 також  розгляд цього питання у Думі державній у Росії

 вимагає  нашої  відповідної  реакції.  Тому  сьогодні

 скороспішно робити висновки, я вважаю, не потрібно. А

 треба  розглянути це питання принаймні завтра.

      Тому  я  просив  би  вашої  згоди,  оскільки  це

 зв'язано  з  переносом  одного  питання,  яке повинна

 готувати Комісія з питань державного будівництва "Про

 вибори" і інші комісії, що готували питання по Криму,

 я  просив би поставити на завтра в порядок дня. Прошу

 проголосувати.

 

      "за"

      Ну  і  відповідно  приймається доручення комісії я 
 я                           - 17 - я 

 Стешенко  підготувати  питання  по  виборах  Криму, а

 решта  питань  комісія,  яка  працювала по кримському

 питанню.

      Не  треба  голосувати? Ну, давайте для страховки

 проголосуєм,  а  то  потім будуть говорить, що не так

 проголосували.

       Хто  "за",  проголосуйте.  Стешенка  Комісія  і

 Комісії Кармазіна, і Стритовича.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Пропозиція  Володимира Федоровича Черепкова. Ну,

 все  так і є: в порядку дня в нас є і звіт прокурату,

 і  Закон  "Про оплату праці", так що наполягати немає

 потреби.

      Заєць   -ситуація  в  Криму.  Ми  проголосували.

 Відносно  ситуації  в Київській міській Раді, давайте

 дамо доручення Комісії Стешенка нехай вона вивчить це

 питання  і  внесе...  Одну хвилиночку. Будь ласка, не

 керуйте! Не керуйте!

      Є  у  нас  профільна  Комісія,  Комісія з питань

 діяльності  місцевих  Рад.  Тому, будь ласка... А хто

 хоче,  може  брати  участь у аналізі. Тому доручення: я 
 я                           - 18 - я 

 доручити   Комісії  Стешенка  вивчити  це  питання  і

 проінформувати Верховну Раду. Якщо треба, винесемо на

 розгляд.

      Будь ласка, з мотивів - Заєць.

 

      ЗАЄЦЬ І.О.

 

      Олександр  Олександрович,  я  думаю, що все-таки

 хай це буде Комісія Стешенка, бо це дійсно профільна,

 але  там мова іде взагалі про порушення законодавства

 як  такого,  тобто про саме право йде. І я пропонував

 би  депутатам  дати  завдання  спільне як для Комісії

 Стешенка,  так і для Комісії правової політики, бо...

 Не перебивайте, не перебивайте!

      Бо  проблема  йде  ж  не  в тому, що там хтось з

 кимсь  повинен  розквитатися, проблема йде в тому, що

 справді  є  криза влади у Києві. І я би хотів би, щоб

 ви  віднеслися  дуже серйозно до цього питання. І вже

 Комісія  Стешенка  працювала.  Є,  навіть, претензії,

 які, знаєте, до Комісії Стешенка.

      Тому,  щоб  зняти  ці  всі  претензії,  вийти на

 справжн   рішення,  необхідно,  як  мінімум,  дві  ці

 комісії.

      І  я  би  наполягав  би і просив би вас прийняти я 
 я                           - 19 - я 

 розв'язати проблему, а не гратися в пін-понг.

 

      ГОЛОВА.   Іван   Олександрович,  я  поставлю  на

 голосування.  Тільки  ми  ж,  я  прошу  уваги, ми всі

 депутати,  маємо  якісь  функціональні  обов'язки.  В

 комісії  працюємо,  але  ми вже всі політики також. А

 тим  більше  такі  досвідчені,  як  скажем Заєць Іван

 Олександрович, і кожен з нас, хто, що говорить, і хто

 що думає.

      Тому я просив би вас, є профільна комісія, даємо

 доручення,  хто  хоче  взяти  участь  при підготовці,

 беріть    участь,    готуйте   це   питання.   Будемо

 обговорювати  це  питання, обговорюємо, якщо говорити

 про   законність   давайте,  щоб  комісії  Євдокимова

 доручили. Нема заперечень?

      Стешенко,   Євдокимов.   Будь  ласка  ставлю  на

 голосування.

 

      Протокольне    доручення    комісії    Стешенка,

 Євдокимова  підготувати, проаналізувати це питання, і

 доповісти Верховній Раді.

      Дальше.  Пропозиція  Головатого  по Криму, ширше

 ставити   питання,   абсолютно   правильно,   так   і

 передбачається. Ширше ставити питання. Відносно того, я 
 я                           - 20 - я 

 що  фракція скористалася своїм правом на 20 хвилин, я

 маю вплив і треба її переконати. Буде засідання, буду

 переконувати.  Але  ж  я знаю, що і на Рух маю вплив.

 Так  само  як  і  на коммуністичному з'їзді, я був на

 вашому  з'їзді,  і  ви розумієте, все так робиться як

 саме передбачавши хочу.

      Ну не запрошували, що ж робити. Запрошуйте, буду

 ходить.  Давайте проводити ще один з'їзд терміново, я

 приду обов'язково. Будь ласка.

      Пропозиція  Моцпана  про  те,  що  сьогодні  щоб

 повний день провести засідання.

      (Шум в залі)

      Тобто,   поставим   питання   таким  чином:  щоб

 розглянути   всі  питання,  винесені  на  сьогоднішнє

 засідання,  крім  тих,  які  ми  перенесем. Ставлю на

 голосування.

      А  може  ми  вкладемося  з  допомогою фракцій до

 обіду.

      (Шум в залі)

 

      "За" -

 

      Не  зрозуміле  питання?  Ще раз. Богдан Бойко, я

 прошу  вас.  Ви  водволікаєте сусіда, він не голосує. я 
 я                           - 21 - я 

 Ставиться питання таким чином: за пропозиції Моцпана,

 депутата.    Одну   хвилинку,   Михайло   Васильович.

 Проголосуєм, тоді я вам дам слово.

      Про   те,   щоб   розглянути  сьогодні  питання,

 винесені в порядок дня. Щоб сьогодні їх і розглянути.

 Зрозуміло. Так? Крім, ми перенесли на завтра.

      (Шум в залі)

      Я  ставлю  на  голосування. Зрозуміло. Ставлю на

 голосування. Ми до обіду їх і розглянемо. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Прийнято рішення.

      Тепер,  одну хвилиночку, зараз я дам. Сьогодні у

 порядку  дня  стоїть  питання  про тарифи на житлово-

 комунальні  послуги.  Оскільки  вчора  ми  розглядали

 бюджет  і  Кабінет Міністрів тут сидів, а о 15 годині

 він  сьогодні проводить засідання.  Кабінет Міністрів

 з цього приводу. То інформацію Кабінету Міністрів про

 виконання   нашої  постанови  ми  послухаємо  завтра.

 Просто фізично це неможливо сьогодні зробити. Тому, в

 зв'язку  з  цим,  я  прошу  вашої  згоди перенести це

 питання  на завтра.

      Я ставлю на голосування. Я дам слово, дам. я 
 я                           - 22 - я 

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Косів і Бондаренко прошу.

 

      КОСІВ М.В.

 

      Олександре   Олександровичу,   сьогодні   стоїть

 питання,  яке  доповідає  наша  комісія, і я звичайно

 зацікавленний у тому, щоб воно було розглянуте.

      Але  ж ми вчора із вами домовилися всіма, що всі

 ці  зауваження,  які вчора були зробленні до бюджету,

 мусять  бути  поданні  за  два  дні. Одже я просто не

 уявляю собі, як що ми сьогодні будемо працювати цілий

 день,  коли збереться комісія, і коли вона обгрунтує.

 А   це   надзвичайно  серйозне  питання  обгрунтувати

 пропозиції  від  кожної  комісії, які мають увійти до

 бюджету.

      Тому   я   все-таки   просив,  щоб  ми  сьогодні

 закінчили роботу в першій половині дня.

 

      ГОЛОВА.  Я  те  ж  хотів  би, щоб так трапилося.

 Будемо  активно працювати. Ми вже два питання зняли з я 
 я                           - 23 - я 

 порядку.  І  очевидно встигнемо. Тільки активно треба

 працювати.  А в крайньому разі, Михайло Васильйовичу,

 в обідній перерві проведіть це засідання.

      Будь ласка, Бондаренко. Уже проголосовано.

 

      БОНДАРЕНКО  В.  С.  Бондаренко 252 избирательный

 округ.

      Александр  Александрович,  я  понимаю, что может

 быть  расматривать  вопрос  по  Указу  Президента  на

 следующей  неделе  или  на  следущем заседании верное

 решение.

      Но  я хотел бы внести одно небольшое дополнение.

 Если  уж мы будем расматривать его -этот Указ. А он в

 своей основе правильный. Есть добавочный... маленькое

 добавление.  Чтобы  в  отношение  зароботной платы на

 сегодняшний  же  день, значит, дать поручение банкам,

 чтобв  незавдерживали  или  включили в первоочередные

 выплату  заработной  платы.  Ибо  это есть социальный

 вопрос, не только экономический.

      И  второе.  Я  выступал  по Крыму и говорил, что

 если  мы  примем  решение  сегодня,  то  это будет не

 поздно,  понимаете,  мы все время опаздываем. Сегодня

 нам  приходиться,  если  мы  будем рассматривать этот

 вопрос,   уже  отменять  принятое  решение,  то  что я 
 я                           - 24 - я 

 принято   Верховным  Советом  Крыма.  Правильно  это,

 неправильно, значит, видимо неправильно. Но если б мы

 приняли его позавчера решение, то тогда бы может быть

 и решение Верховного Совета Крыма было бы инным.

      ГОЛОВА. Я з вами повністю згоден. В своєму листі

 Національному банку висловлю позицію про яку ви зараз

 нагадали.  А відносно голосуванню Криму тоді, я теж з

 вами  згоден.  Одначе, ви пам'ятаєте 186 голосів було

 за  першим  голосуванням, порушивши Регламент і навіт

 так   сховавшись   від   критики   від  моїх  ближчих

 опонентів,  в  даному  випадку,  стосовно  дотримання

 Регламенту,  я  ще  раз  поставив  на голосування 168

 стало  голосів.  Тому я прошу, уважно підготуйтеся до

 розгляду  цього  питання,  а  потім  будемо  приймати

 рішення.

      Там,   скоріше  всього,  не  треба  буде  нічого

 відміняти.  Я  думаю, що до завтра вони вирішать самі

 правильно питання. А ми потім дамо оцінку.

      Будь ласка. є прпозиція починати працювати.

      Дать  слово  Кризському і почнемо працювати. Ну,

 він уже півгодини піднімав руку...

 

      КРИЗСЬКИЙ  Ю.  О.,  246  виборчий  округ, вракія

 "Комуністи України". я 
 я                           - 25 - я 

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я  вынужден  выполнить  волю своих избирателей в

 лице   депутатов   Первомайского   городского  Совета

 народны  депутато,  которые  направили сегодня факс в

 адрес Верховного Совета Украины...

 

      ГОЛОВА.  Я прошу! Ні, ні -я вас дуже прошу! Юрій

 Олексійович,  я  вас  дуже  прошу...  Це  буде хороша

 заява,  але  для заяв у нас час інший є. Я прошу вас:

 не  використовуйте  час сесійного засідання для тези.

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О. Коли ви мені даєте!..

 

      ГОЛОВА.  Ні,  ви  просто  дасте,  якщо це запит,

 дасте -я оформлю і разом з іншими (ось у мене є цілий

 пакет  запитів,  які треба оголосити. Я просто не маю

 часу це зробити)...

 

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О. Добре, я погодився...

 

      ГОЛОВА.  Слухається  питання  про  проект Закону

 України "Про податок на додану вартість", продовження

 постатейного голосуавання в другому читанні. Я просив

 би  вас  зважити на те, що ми цей законопроект будемо я 
 я                           - 26 - я 

 розглядати  в  другому і третьому читанні. Тому, будь

 ласка, Комісія... Так, так... Прошу.

 

      ТЕРЬОХІН С.А., 320 виборчий округ.

      Шановні депутати!

      У  нас  на  першому  читанні  на  друге  читання

 залашалася  статті  від  сьомої  до  дванадцятої, які

 кажуть  про  технічний  порядок  знімання  податку на

 добавлену  вартість.  Якщо  ви  памйятаєте,  4,  5, 6

 статті  були  віднесені  на третє читання по спільній

 згоді з вами.

      Тому  я  прошу  зосередитися  на  сторінці  41-й

 порівняльної таблиці, на статті 7.0.

 

      ГОЛОВА. Я прошу пробачити - 7...?

 

      ТЕРЬОХІН С.А. 7.0...

 

      ГОЛОВА. Зауваження до статті 7.0

      Немає зауважень.

      Є, Ландик, прошу.

 

      ЛАНДИК.   Шановні   народні  депутати,  шановний

 доповідачу,,  Олександр  Олександрович!  Ми  все-таки я 
 я                           - 27 - я 

 наполягаєм на тому, що треба розглядати 5 і 6 статті,

 це по-перше.

      І  по-друге,  у нас є конкретне рішення, ми дали

 Постанову  від групи "Незалежність", де ми пишемо, що

 з    метою,    Олександр   Олександрович,   Олександр

 Олександрович,  я вас прошу, ми все-таки пишемо, що в

 зв'язку з тим, що ми не розглядаємо і 5 і 6 статтю, і

 взагалі  комісія,  яка  працює,  яка  була призначена

 Верховною  Радою,  і  вона  зараз працює, оцей проект

 документу  не розглядався там взагалі. Тому написали,

 і  вчора  я  був в комісії, що завжди оцю, як казуть,

 Постанову нам не потрібно розглядати.

      Можна   я   її   зачитаю   швидко?   "  З  метою

 забезпечення стабільності виробництва у промисловості

 та  сільському  господарстві, оздоровлення фінансово-

 економічного   стану  держави,  виконання  механізмів

 формування  державного бюджету з урахуванням розробки

 та  прийняття  нової  податкової  політики  в Україні

 Верховна Рада  постановляє:

      Залишити на 1995 рік в силі діючий Закон України

 проподаток   на   добавлену   вартість  до  прийняття

 концепції   податкової   політики   України  накласти

 мораторій  протягом  1995  року  на  прийняття  нових

 законів,  що  стосуються  податкової  сфери. Доручити я 
 я                           - 28 - я 

 робочій    групі,   створеній   Постановою   Президії

 Верховної  Ради  України  від  20  березня  1995 року

 розробити  основні  засади  податкової  та  бюджетної

 політики  УкраїнИ. Внести  на розгляд Верховної Ради

 проект Закону з цього питання до 1 липня 1995 року".

      Я  прошу вас поставити на голосування. Вчора вся

 комісія  прийшла  до  висновку,  що сьогодні приймати

 рішення  за  голів по податковій політикі недоцільно.

 Тому  що пока ми розробимо основні заходи і так далі.

 Єсть комісія, ви її призначилі. Я запитав учора у той

 комісії:  "Вообще оцей проект розглядався?" -Ні. Тому

 я  вас  дуже  прошу  і  всі  від  комісії просимо вас

 поставити   це   питання,  цей  проект  Постанови  на

 голосування.

 

      ГОЛОВА.  Ну  це  запитання  не вам, це запитання

 мені.

      Рябченко  -голова комісії, яка створена рішенням

 Верховної     Ради    по    підготовці    Податкового

 законодавства. Прошу.

 

      РЯБЧЕНКО О.В.

 

      Шановні  депутати!  Робоча  група,  яка створена я 
 я                           - 29 - я 

 рішенням  Президії,  розглядала Закон "Про податок на

 добавлену  вартість",  рекомендувала його прийняття у

 другому  читанні.  То  я  не  розумію, чому ми мусимо

 тормозити цей процес. Якщо ми залишимо минулий закон,

 це   автоматично   доводить   ставку   налога  до  28

 відсотків,  а  ми  вже  проголосували  за  20.  Треба

 розглядати і приймати рішення.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу, шановні депутати! Ми йдемо не

 за  процедурою.  Тому,  будь ласка, давайте так будем

 говорити.  Питання  про  введення цього Закону те, що

 говорить  Валентин  Іванович -це окреме питання. І ми

 до  нього ще повернемося, очевидно, не раніше ніж 2-3

 тижні.   І   не  виключено,  що  тоді  приймемо  вашу

 пропозицію,  бо як буде складатися ситуація тим паче,

 що  в  статті  6  передбачається  розгляд  його після

 Закону  "ьпро  бюджет".  Ну  ви розумієте? А ми зараз

 розглянемо  другому  читанні.  Тобто  ми  розглядаємо

 документ,  як  проет,  як  механізм.  Коли  він  буде

 введений, який він буде змістом, покаже третє читання

 і голосування постанови про введення.

      (Шум в залі)

      Я  розумію.  Но  одначе ми... Я згоден, Валентин

 Іванович, але ми проголосували позавчора про те, що в я 
 я                           - 30 - я 

 четверг  зранку  продовжуємо  розгляд  цього питання.

 Голосуванням  визначено, я не можу просто відміняти е

 рішення.

      (Шум в залі)

      Ми  є  не  розглядаємо остаточно, ми розглядаємо

 проект  документу  зараз!  Ну,  будь  ласка,  Михайло

 Васильович, запитання, в вас є пропозиція, так.

      Косів.

 

      КОСІВ М.

 

      Михайло  Косів,  Комісія  з  питань  культури  і

 духовності.

      Ми  минулого  разу  домовилися про те, що статтю

 п'яту  не  розглядаємо,  що  ми  її окремо розглянемо

 сьогодні.

      Отже там є у... під 49-им пунктом...

 

      ГОЛОВА. Михайло Васильовичу, прошу вибачити.

      Ми минулий раз голосуванням віднесли статтю 5 на

 третє  читання  окремо.  Тобто  ми  її не розглядаємо

 зараз.  А  зараз  розглядається  стаття  7.  0. Сьома

 стаття.

      Будь ласка, зауваження до сьомої статті є? я 
 я                           - 31 - я 

      Вітренко, прошу.

 

      ВІТРЕНКО.

 

      Шановний  Олександр Олександрович, ви все ж таки

 хочете продовжувати працювати над цим Законом, але це

 не  має  логіки.  Коли сьогодні напрацьовує податкову

 всю політику, спецільна Комісія працює в Пущі-Водиці,

 нащо ми зараз працюємо над цим Законом?

      Є  Закон  "про  оплату  праці",  вже  готовий до

 розглядання.  Є Закон "Про межу малозабезпеченості" -

 готовий   для   розглядання.  Навіщо  таке  робити  з

 парламентом?  Потім  ми будемо сперечатися про ставку

 податку,  про пільги тому чи іншому. Якраз про це все

 зараз  і йде мова, працюють експерти, працюють і наші

 фахівці в Пущі-Водиці.

      Тому  я  пропоную  підтримати  пропозицію  групи

 "Незалежних"  і  поставити  на голосування цей проект

 Постанови.  Сьогодні  зняти  це  питання  і  накласти

 мораторій  на  розглядання  всіх законів про податки,

 поки не буде єдиної концепції податкової політики.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилинку, я поставлю на голосування

 цю  пропозицію,  будь  ласка.  Але  перед  цим я хочу я 
 я                           - 32 - я 

 сказати,  що Терьохін теж входить в склад тієї групи.

 Я думав, що він висловлює позицію групи теж.

 

      _______________

 

      Олександр  Олександрович, я... Шановні колеги, я

 прошу уваги.

      Була створена ще 3 місяці тому спеціальна робоча

 група  при  Президії Верховної Ради України. Рябченко

 депутат  -голова  цієї  групи.  Ця  група займалася і

 займається

 далі  розробкою  всіх  податкових  законів. І до цієї

 групи  входять  представники  практично всіх комісій,

 тому  там  робоча  група чи комісія, яка створена 20

 березня, вона займається абсолютно іншими справами.

      Вона     займається     розробкою,     концепції

 оподаткування,  а  також  деякими  питаннями з питань

 бюджету.

      Тому  ідеологією,  так.  Тому, ці проекти які ми

 сьогодні  обоговорюємо, я хотів би ще раз роз'яснити.

 Ми йдемо до кінця другого читання, і на третє читання

 виносимо, глави 5 і 6 стосовно пільг.

      Тому  я  дуже  просив би сьогодні не затягувати,

 розгляд  цього питання, це раз. По-друге, не можна ні я 
 я                           - 33 - я 

 в   якому   разі   приймати   постанову  підготовлену

 незалежно,  в  зв'язку  з  тим  що ми маємо формувати

 бюджет, і як би ми не хотіли, нам прийдеться приймати

 рішення  про  введення  нових  податків при прийнятті

 бюджету,  яких  ми з вами будемо говорити. Тому що не

 можна  ні  в  я  кому  разі,  приймати це не виважене

 абсолютно   рішення.   І   йти  далі  за  процедурою,

 придбаючи  останні  технічні статті в другому читанні

 цього закону.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги, шановний депутат. Будь

 ласка,  будьте  точними у висловах, по-перше Верховна

 Рада проголосувала, якщо не помиляюсь 248 голосами за

 те,  що  всі  закони,  які  стосуються оподаткування,

 приймаються  після  концепції про оподаткування. Тому

 відкидати   це   рішення  не  можна.  Але  одночасно,

 включили шляхом голосування розгляд цього питання, на

 сьогодні  як продовження розгляду, маючи на увазі, що

 це  ми  не  вводим  цей  закон,  не приймаємо його, а

 будемо  розглядати в третьому читані. Одначе, я прошу

 уваги,  з  підтримкою  інших  депутатів, поставила це

 питання  на  голосування.  Наполягає  на голосуванні.

 Відійти  від  того  я  теж  не  маю права. Тому я про

 проект постанови цієї групи вношу... вношу на розгляд я 
 я                           - 34 - я 

 Верховної Ради.

      (Шум в залі)

      Будь ласка, я ставлю на голосування...

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Тепер,  я роблю ще одне пояснення. Будь ласка. Я

 прошу...  слухайте:  Президія  Верховної  Ради  (це я

 уточнення   роблю   до   репліки  Сергія  Терьохіна),

 Президія  Верховної  Ради затвердила під головуванням

 заступника  Голови  Дьоміна Олега Олексійовича робочу

 групу,  в  яку  входить, до речі, і Терьохін теж, яка

 повинна  законодавчі  акти,  які  пропонує  виконавча

 влада  стосовно  економічної  реформи  в тому числі і

 окремі  або  в  першочерговому  порядку  закони,  які

 стосуються оподаткування, опрацювати, подати за їхнім

 рейтінгом  або  за  їхньої  пріоритетністю на розгляд

 Верховної   Ради   і  координувати  всю  роботу,  яка

 зв'язана  з  підготовкою законодавства, що зв'язано з

 реформою. Тому що ми спонтанно розглядаємо ті чи інші

 закони  і сьогоднішня дискусія ще раз це підтверджує.

 Тому з 16 березня ця група працює. якщо потрібна буде

 інформація,  будь  ласка,  до  Олега Олексійовича він я 
 я                           - 35 - я 

 може  зробити  таку інформацію. Але ми не розгортаємо

 дискусію зараз стосовно цього питання.

      Голосування   відбулося.   Проект  Постанови  не

 прийнятий.  Ми  йдемо  дальше  за розглядом в другому

 читанні цього законопроекту. Все.

      До  сьомого пункту. Ну, навіщо ви мене дорікаєте

 тим,  що...  скажіть  щоб  проголосував  той,  хто не

 голосував.  Я  звертаюся  до всіх голосуйте чи за, чи

 проти,  чи утримуйтесь, але голосуйте. Це передбачено

 Регламентом.  Зайдіть, будь ласка, до залу оголосіть.

 Прошу.  Я  просив  би  сміятися потім, як ми найкращі

 закони  в  світи  приймемо.  А  зараз  поки  що  рано

 сміятися.

      Будь  ласка,  ще  до  7  пункту.  За  процедурою

 другого читання у вас є там записанні поправки? Нема.

 У вас є? Степанов прошу.

 

      СТЕПАНОВ П.С. Степанов, Луганск. 236.

      Александр Александрович, мы перескакнули через 5

 статью.  И  эта  статья  потом  будет  встречаться...

 другие  статьи  связанны  с  этой  5  статьей. Если 5

 статью  мы  не  обсудили.  Мы не  сможем закон вообще

 принять. Александр Александрович,

 я 
 я                           - 36 - я 

      ГОЛОВА.  Петро  Степанович,  стаття  5  рішенням

 Верховної Ради віднесена на третє читання. До тих пір

 поки  не буде прийняте третє читання, прийнято закон,

 Постанова   про   введення   закону,   ні   про   яке

 використання  норм закону не можна вести й мови. Тому

 все буде  в порядку. Не хвилюйтесь.

 

      СТЕПАНОВ  П.  В.  Мы  и  другие статьи не сможем

 принять, многие.

 

      ГОЛОВА.  До  7  статті  є  ще зауваження? Прошу.

 Номер? 160, я чув.

 

      _______________

 

      Шановний   Олександр   Олександрович,   шановний

 доповідач, по-перше, я хотів вам задати запитання про

 те,  чому не враховані всі пропозиції Агропромислової

 комісії,   і   особисто   моєї,  яка  була  надіслана

 своєчасно  і  не врахована в статті номер 6 і питанню

 про, як рорзділити податок, мається процентну ставку.

 Ми  там  пропонували  розділити  даний  закон  на дві

 частини,   так  як  назва  його  невідповідає  зовсім

 функціям. я 
 я                           - 37 - я 

      Першу   частину  назвати  податок  на  добавлену

 вартість,   а   другу  частину,  податок  наоборот  з

 реолізації  всіх товарів власного виробництва. Тобто,

 ми   пропонували   ставку   податку   встановити   на

 реалізацію 10 відсотків від реалізації продукції який

 власного  виробництва. І в порівняльній таблиці це не

 внесено і чому, я хотів би знати, дати відповідь.

      ГОЛОВА.  Я ще раз, це не до Терьохіна запитання,

 це до мене.

      Ще  раз  пояснюю,  6  статтю,  саме через це, що

 неврахували  вашу  пропозицію  ми  віднесли  на третє

 читання. Тобно, вона сьогодні не розглядається.

      А   7   стаття,  будь  ласка  депутати  я  прошу

 послухайте, що тут написано.

      Зарахуванням  сум  податку на додану вартість до

 державного  бюджету України проводиться відповідно до

 чинного законодавства.

      Я прошу проголосувати за цю норому, будь ласка.

      Йде голосування.

 130  не  хочуть голосувати. Будь ласка, ще раз прошу:

 оголосіть,  щоб  зайшли  негайно  до залу всі ті, хто

 курить  і з ранку в кутку стоїть... Будь ласка! Треба

 голосувать.   Будь   ласка,  перереєстрацію  зробіть.

 Зробіть   реєстрацію.   Увімкніть  систему.  Поіменна я 
 я                           - 38 - я 

 реєстрація.

 

      (Шум у залі)

 

      Я не чую, що ви говорите...

 

      (Шум у залі)

 

 Бачте,  в  залі  345 чоловік! А!.. Я зрозумів, про що

 йдеться...  Виходить так: чи голосує, чи не голосує -

 система  показує...  Тому -поіменне голосування, будь

 ласка.  Поіменне  голоування!  Будь ласка. Реєстрація

 шляхлм поіменного голосування! Будь ласка.

      А  я то думаю, що ніби менше, ніж 345, а воно...

 Будь ласка.

 

      Йде реєстрація.

      278  "за", а всього... В залі 278 -ну, засідання

 можна проводити.

      З процедури? Що саме, Наталя Михайлівна?

 

      (Шум у залі)

 

      З ЗАЛУ. Нема кворуму, все... я                           - 39 - я 

 

      ГОЛОВА. А, так - 283. Тобто, можна працювати.

      Будь ласка, Вітренко. Вона зараз все пояснить.

 

      ВІТРЕНКО Н.М., 346 виборчий округ.

      Я   думаю,   що  те  голосування,  яке  було  по

 пропозиції групи "Незалежних", -не всі зрозуміли, про

 що йде мова.

      Але  потім,  коли  далі  ми  пішли по закону, то

 депутати,  хто  більш  свідомо, хто менш свідомо, але

 відчувають, що коли нем єдиної концепції, то ми знову

 в  щось  таке  граємось,  щось  таке  будуємо, саміне

 знаємо ,що.

      Тому  люди не голосують свідомо, підтримуючи цей

 закон. Давайте переголосуемо .цю Постанову.

 

      ГОЛОВА.  Наталя Михайлівна, ми будуємо незалежну

 державу, всі знають, що ми робимо.

 

      ___________. Якби всі знали, то збудували б уже.

 

      ГОЛОВА.  Ви  просто не слухали те, коли я читав.

 Ви знаєте , чому.

 я 
 я                           - 40 - я 

      А  я  прочитав:  Стаття  7,  зарахувати  до суми

 податку  на  додану  вартість до уентрального бюджету

 зарахування   проводиться   відповідно   до   чинного

 законодавства. Ставлю на голосування ще раз, прошу.

      "За"    "проти"    , рішення  прийнято .

      До  статті  8,  порядок,  я  вибачаюсь, 8. 0. 0.

 "Порядок  обчилення  і сплати податку. Є від комісії?

 Нема зауважень.

      8.2.0 теж нема. 8.3.0, теж нема,  8.4.0   нема.

      8.5.0,   8.6.0 ,  8.7.0  , 8.8.0  вилучена.

      В  вас  зауваження  якесь? Та не може бути, ви з

 записали ...

      До третього читання. 8.9.0 немає.

      Як  ви  це  зробили  рубрикацію тут таку, що тут

 голову можна зламать?

      Від  сторінки 41 8. 0. 0 до сторінки 44 8. 8. 0,

 яка вилучена, ставиться на голосування.

 

      "за"

      Прийнято рішення.

      Тепер  на  сторінці  44 написано так: 8. 9. 0  7

 пункт  "Відшкодування  податку на додану вартість при

 здійсненні  операцій,  що оподатковуються за нульовою

 ставкою". я 
 я                           - 41 - я 

      Із цього підпункту 8.7.1 є зауваження? Нема.

      На сторінці 48   8.7.2;  8.7.3;  8.7.4,    решта

 знято до 8.10.0.

      Сторінка 44, права колонка від пункту 8. 9. 0 до

 сторінки  45  включно  по правій колонці ставиться на

 голосування.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Сторінка  46  8.11.0   є   зауваження Степанова,

 прошу.  "Порядок  обчислення  податку  при  порушенні

 цільового    використання    ввезеної    імпортованої

 продукції".

 

      СТЕПАНОВ П.С.

 

      Александр   Александрович,   я   прошу  отдельно

 проголосовать  за 162 поправку. 162 поправка.

 

      ГОЛОВА. 162 поправка Комісії з питань соціальної

 політики   та   праці.   Зміст   такий:  "Матеріальні

 цінності,   що  надходять  в  Україну  від  іноземних

 юридичних  і  фізичних  осіб безкоштовно чи у вигляді

 без  поворотності допомоги або у вигляді добровільних я 
 я                           - 42 - я 

 пожертвувань  до громадських організацій інвалідів та

 їх    підприємств    і    установ,   об'єднань,   які

 спрямовуються для здійснення діяльності, передбаченої

 Законом  "Про основи соціальної захищеності інвалідів

 в Україні".

 

      _______________

      Дозвольте коментар.

 

      ГОЛОВА. Так?

 

      _______________

      Так.

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте, щоб вона була записана.

      Коментар Комісії, прошу.

 

      _______________

      Шановні  колеги,  якщо  мова  йде про безоплатну

 допомогу  або  безповоротну допомогу, або безкоштовну

 фінансову   допомогу,   добровільних   внесків,   які

 використовуються  для  внутрішнього  споживання  цієї

 організації, то це  не оподатковується.

      Але  тут  прошу бути дуже уважним, тут написано: я 
 я                           - 43 - я 

 "Для  виконання  статутної  діяльності". А громадські

 організації,   в   тому   числі  і  інвалідів,  мають

 займатися підприємницькою діяльністю.

      Тобто  з  цього  можна  знайти податкову шпарку,

 що...  Так,  ми  не  хочемо казати, що ці організації

 будуть  цим  займатись.  Але  в  них  є  багато тисяч

 членів.  І,  знаєте,  на  старуху, як кажуть, проруха

 знайдеться.

      Тому, якщо...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, державною мовою.

 

      _______________

      Якщо  це є пряма допомога для інвалідів, вона не

 оподатковується.  В нас є відповідний запис, але якщо

 це   є   товар   для   подальшого  перепродажу,  воно

 оподатковується.

      Тому ми і не підтримуємо таку пропозицію.

 

      ГОЛОВА.  Наполягаєте  на голосуванні? З мотивів?

 Ну,  в  нас,  давайте  так:  Яворівський,  якщо це не

 багато мотивів.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ. я 
 я                           - 44 - я 

 

      Шановні  колеги, я хотів би просто звернутися до

 вас.  І давайте ми, справді, приймемо рішення, яке не

 дасть  можливості  через  добру  справу роботи справи

 темні.

      Як   показує   практика,   скажімо,   ми  колись

 великодушно    дозволили    багатьом   чорнобильським

 організаціям    займатися   оцією   своєю   статутною

 діяльністю.   Але,  справід,  в  статутну  діяльність

 записується  і  комерційна  діяльність.  І це замість

 маленької  шпаринки  виходить  потім така велетенська

 дірка!

      Через   те   я   б,   скажімо,  виключив  тільки

 перевезення,  скажімо, гуманітарної допомоги і тільки

 для внутрішнього споживання. Це було б найрозумніше.

      Я прошу підтримати цю думку.

 

      ГОЛОВА. Всяка думка розумна.

 

      _______________

      Шановні  колеги,  це  вже  є в інших статтях. Це

 звільнено  від  оподаткування,  да  ми пропонували це

 звільнити, в статті 4 за яку ми голосували.

 я 
 я                           - 45 - я 

      ГОЛОВА. Степанов наполягає, так?

 

      СТЕПАНОВ. Так.

 

      ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Степанова,

 яка  стосується  допомоги інвалідам, і так дальше від

 іноземних спонсорів.

      Ставлю   на  голосування  пропозицію  депутата

 Степанова.

 

      Рішення не прийнято.

 

      Ще зауваження є? Зауважень немає.

      До 8 ,12.6 нема? Нема.

      Стаття   8,   до   9   непроголосованої  частини

 ставиться на голосування.

 

      Стаття  9.  0.  0  терміни  скласти  податку, на

 сторінці  48,  49,  9.  1.  0,  зауважень  нема,  є в

 Степанова, прошу.

 

      СТЕПАНОВ.  Статью  9 я предлагаю принять без 2-х

 абзацев  последних. Начиная з "підприємства гродаської

 орагнізації інвалідів" і еще один абзац. я 
 я                           - 46 - я 

 

      ГОЛОВА. На якій сторінці будь ласка.

 

      СТЕПАНОВ.Это на 47.

 

      ГОЛОВА. Який номер поправки?

 

      СТЕПАНОВ.   Здесь   не   поправка,  здесь   наше

 предложение комисии, после, без 2-х последних абзацев

 статья 9.

 

      ГОЛОВА.Я прошу не шуміть. Не шуміть.

 

      СТЕПАНОВ.  Такое  предложение комисии... без 2-х

 последних абзацев.

 

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Одну  секунду.  Я  дам зараз вам слово.

 Будь  ласка,  ще раз. Петро Степанович, скажіть, будь

 ласка,   на якій сторінці...

 

      ___________. Страница 47.

 я 
 я                           - 47 - я 

      ГОЛОВА.   Та   стаття,   про  яку  я  ставлю  на

 голосування, знаходиться на сторінці 49. 47 вже давно

 проголосована.

 

      ___________. Ну мы 9 статью голосуем.

 

      ГОЛОВА. Ми голосуємо статтю 9.1.0.  9.1.0,    49

 сторінка.  Значить  -за?  Чи  є  зауваження? У Кужель

 зауваження.   Дайте   їй   слово.  Від  Комісії.  Яка

 поправка, скажіть відразу, Олександра Володимирівна.

 

      КУЖЕЛЬ.

      Александр  Александрович,  я  прошу, пожалуйста,

 проголосовать  поправки  от  Комиссии 169, 170. Здесь

 коренное   отличие   в   уплате  авансовых  платежей,

 предлагаемых   Комиссией.  Наша  Комиссия  предлагает

 платить  согласно  фактическому  обороту  за  прошлый

 календарный  месяц. Вот это  основная  разница...

 

      ГОЛОВА.   169   поправка.  На  48  сторінці  169

 поправка:   сплата   податку  проводиться  щомісячно,

 виходячи  з фактичного обороту за минулий календарний

 місяць,  не пізніше 15 числа наступного місяця. І для

 цілей  оподаткування  датою реалізації являється дата я 
 я                           - 48 - я 

 передання  права  власності  на  зазначену  продукцію

 згідно   з  базовими  умовами  поставки,  визначеними

 сторонами, незалежно від строків  здійснення оплати.

 

      ТЕРЬОХІН. Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Будь ласка, Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН.  Давайте  розділимо дві ці пропозиції,

 тому  що  вони різних статей стосуються.

 

      ___________. Ну по першій пропозиції. Щоб сплата

 податку  була  по  результатах місяця, який передував

 цій  сплаті. Ну ми всі розуміємо, що якщо буде платіж

 робитися  12 разів на рік, то в нас бюджет, коливання

 бюджетні будуть дужи сильні.

      Ми  пропонуємо зробити те ж на підставі минулого

 року,  минулого  місяця. Але розбийте на більш дрібні

 платежі.   Через  10  днів.  Але  те  ж  на  підставі

 результатів  минулого  місяця.  Тобто  не йдеться про

 стару   ідею,  коли  казали,  що  будемо  платити  по

 планованим  доходам  наступного  місяця,  але  будемо

 платити  по  факту  минулому, але три рази. А не один

 раз.  Тому  що  ми  не зведемо в бюджет. У нас будуть я 
 я                           - 49 - я 

 величезні прориви в  бюджетних асигнуваннях.

 

      ГОЛОВА.  Це  добре,  що  зайшов  якраз Микола...

 Анатолій  Миколайович. Голосується зараз поправка про

 строки  платежів  до  податків  на  додану  вартість.

 Будьте уважні.

      169 поправка. Таранову слово. Будь ласка...

 

      ТАРАНОВ О.В.

 

      В    редакции   комиссии   предлагается   ввести

 авансовые  платежи  по  НДС.  Это  и  без  того лишит

 оборотных   средств   предприятия.  То  есть  это  не

 предусмотрено было старым законом.

      Если мы сегодня ведем авансирование НДС. То этим

 мы  ухудшим  очень  серьезно  положение  предприятий.

 Поэтому  я  прошу депутатов поддержать поправку нашей

 комиссии.

 

      _______________Шановні  колегі,  мені дуже жаль,

 що  голова комісії не дочитав, мабуть, закон. Тому що

 в  минулому  законі  навпаки  було  авансування. А ми

 тепер пропонуємо, якщо ви подивитеся по результатах.

      Дивіться  у  розмірі  однієї  третини податку за я 
 я                           - 50 - я 

 останьою декларацією, за тією декларацією, яка була в

 минулий  період.  Тобто  це  не є авансовий платіж на

 майбутнє.   Це є по   факту,  який  був  за  останьою

 декларацією тоді  в минулому періоді.

      Тому  я вас дуже просив би розібратися спочатку.

 А  потім казати. Тобто, Олександр Олександрович, я...

 ми   співпадаємо  в  тих  самих  ідеях,  що  ПДВ  має

 сплачуватися  по результатах минулого періоду, але не

 співпадаємо в чистоті, скажемо, сплат.

     Комісія  пропонує сплачувати раз на 10 днів, тому

 що ми маємо фінансувати видатки бюджету.

      Комісія  Таранова пропонує робити раз на місяць.

 Причому  під і самі суми будуть, але раз на місяць. А

 це є дуже небезпечним для бюджету. Тому що бюджет ПДВ

 платижі  буде  отримувати  всього  12  разів на рік і

 будут  величезні прориви в фінансуванні бюджета.

 

      ГОЛОВА. Суслов.

 

      ---------------А   для  підприємства  все  рівно

 абсолютно.

 

      ГОЛОВА.  Якби  було  все  рівно,  то депутати не

 наполягали. я 
 я                           - 51 - я 

 

      СУСЛОВ

 

      Уважаемые  депутаты,  я предлагаю пункт 9. 1. 0.

 отнести   на   третье   чтение,   потому  что  вопрос

 действительно    серьезный    в   условиях   всеобщей

 неплатежноспособности предприятий.

      Подработать  с учетом ситуации и внести еще раз,

 потому что явно мы сегодня решение не примем. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Пропонується стаття 9. 1. 0. перенести

 на третє читання.

      Прошу поставити на голосування.

 

      -------------

 

      Шановні колеги, ну тут не є не розуміння тексту....

 

      ГОЛОВА.   Сергі   Анатолійович,   я   роблю  вам

 зауваження.  Крли  оголошується  голосування не можна

 коментувати.

 

      Йде голосування.

 я 
 я                           - 52 - я 

      ГОЛОВА.  9.  1.  0. на третє читання будь ласка.

 Тим патче,що ми вже все одно дві  статті цілих віднесли.

      152 не прийнято.

      Значить розглядаємо тепер.

      Тоді голосувати вашу поправку.

 

      ------------

 

      Можна я ще раз спробую доповісти.

 

      ГОЛОВА. А Кужель можна, а потім ви, або навпаки.

 

      ------------

 

      Давайте я спочатку.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      -----------------

 

      Якщо  ви  подивитесь  уважно  на  текст,  тут  є

 формулювання  авансовий внесок, але це не є факттично

 авансовий внесок. Це є внесок по результатам минулого

 періоду  який  був на останній податковий декларації. я 
 я                           - 53 - я 

 Тобто, за останній, тобто, той місяць який вже минув.

 Тому  ніяких  авансових внесків немає. Якщо ви знаєте

 структуру  сплати ПДВ, то є 68-й рахунок, де є сальдо

 між  сплаченими і отриманими податками. Так ось на...

 по  результатам  сальдо за минулий податковий звітний

 період платиться 1/3 на наступний період. Де ж тут є,

 перепрошую, відволікання обігових коштів?!

 

      З ЗАВЛУ.Оскільки там була.........................

 шомісяця платять......................................

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  А  далі? На якій базі? На якій

 базі, шановний?

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  не  сперечатися  -сперечатися

 треба до сесійного залу. Кужель, будь ласка.

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Сперечання було в Комісії...

 

      КУЖЕЛЬ О.В., 181 виборчий округ.

      Уважаемые коллеги!

      Я  хочу  поддержать  Виктора Ивановича и еще раз

 попросить  вас: перенести рассмотрение этой статьи на

 третье  чтение. Здесь получается двоякая ситуация: со я 
 я                           - 54 - я 

 стороны государства, действительно, для бюджета важно

 поступление    авансовых    платежей.   Это   сторона

 исполнительной  власти.  а  со  стороны производства,

 когда мы моментом реализации решили отгрузку товара и

 не  имеем  на  сегодняшний  момент  денег и оборотных

 средств, то в момент отгрузки товаров и непоступления

 средств у нас сразу поступают платежи -прибыль и НДС.

 Это  сложный момент. Давайте мы еще раз сядем вместе,

 Комиссия,    рассмотрим...    Я    прошу   поддержать

 предложения Виктора Ивановича - на третье чтение.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Будь ласка, процедура

 передбачає   голосування   або   однієї,   або  іншої

 пропозиції.  Перша пропозиція була перенести на третє

 читання   -не  пройшла.  Давайте  проголосуємо  праву

 колонку   так,   як   вона  є.  Побачимо,  який  буде

 результат. Прошу.

 

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Тут  нема питань, в цьому... Я

 не... Це не розібрались люди просто...

 

      Йде голосування.

 

      "За" - я 
 я                           - 55 - я 

 

      ГОЛОВА.   Рішення   не  прийнято.  Таким  чином,

 переноситься на третє читання.

      Стаття...  Ну, тут же все ясно. Яка ж процедура?

 Григорій Іванович, Найда?..

 

      НАЙДА Г.І.

 

 

      Уважаемые     коллеги,    уважаемый    Александр

 Александрович,  было  предложение Таранова, оно также

 заслуживает  внимание,  по процедуре, оно должно быть

 выполнено.  Вот  15 и 25 как авансовые платежи, а это

 именно так здесь написано, что 15 и 25 -это авансовые

 платежи,  и  потом  окончательные  до  15  следующего

 месяца.  Было  предложение снять. Все выплачивается в

 последующем   месяце   до   15   числа.   И  разумное

 предложение  -мы  снимаем  налоговое бремя. Мы должны

 как  -то  задышать, производственники, ну, сколько же

 можно давить уже?

 

      ГОЛОВА.  Григорій  Іванович, яка ж це процедура?

 Ви ж говорите по суті питання, яке ми вже віднесли на

 третє   читання!   Отам   у  комісії  з'ясовуйте  всі я 
 я                           - 56 - я 

 обставини.

 

      ___________.    не   проголосовали   предложение

 Таранова снять ....

 

      ГОЛОВА.  Ні  те,  ні  те  не  пройшло,  значить,

 переноситься на третє читання.

      Будь  ласка.

             (Шум у залі)

      А,   Саму   поправку?   Я  зрозумів.  Ставлю  га

 голосування  поправку комісії на сторінці 48 поправка

 169,  перший  пункт,  перший  абзац:  "Оплата податку

 провадиться  щомісячно, виходячи з фактичного обороту

 за  минулий  календарний  місяць  не пізніше 15 числа

 наступного  місяця. Ставлю на голосування.

 

      ___________.  Кінець  бюджету, кінець бюджету...

 Волюнтарізм який...

 

      "За"    "проти"    , рішення

 

      ГОЛОВА. Ще раз підкреслюю, переноситься на третє

 читання. Все.

      У комісії з'ясуйте і не ув'язуйте в дискусію всю я 
 я                           - 57 - я 

 Верховну Раду.

       До пункту  9.2.0. є зауваження? Нема.

      9.3.0 нема.

      На сторінці  51 - 9.4.0?

       9.  2.  0,  9.  3.  0 ставиться на голосування,

 прошу.

      "За"    "проти"    , рішення

     "за"

      9.4.0 прошу.

 

      ___________.

 

      Шановні колеги! По статті 9. 4. 0 з приводу дати

 переходу права власності, я би просив теж віднести це

 на  третє  читання,  тому  що  ми маємо узгодити це з

 положеннями  правил застосування Закону "Про прибуток

 підприємств", і там є деякі питання. Тому я просив би

 зараз  не  голосувати цю поправку, а третьому читанні

 узгоджену прийняти.

 

      ГОЛОВА.  9.  4.  0  "Визначення дати нарахування

 податку". Так?

 

      ___________. Так, так. я 
 я                           - 58 - я 

 

      ГОЛОВА. І 9.4.1 ?

 

      ___________. 9.4.1 і 9.4.0

 

      ГОЛОВА.   9.  4.  0  і  9.  4.  1  ставиться  на

 голосування про перенесення...

 

      ___________. І 9.4.2 .

 

      ГОЛОВА.  І  4.  4.  2?  Про перенесення на друге

 читання... А де ви взили 9.4.2? Тут нема.

 

      ___________.  Тут  помилка є. Тут є помилка, два

 рази 9.4.1.

 

      ГОЛОВА. А помилка технічна. Ясно. 9.4.0,   9.4.1

 9.  4.  2  на  друге читання, прошу, на третє читання

 переноситься. Ставлю на голосування.

 

      "за"

      Прийнято рішення.

      9.5.0  зауваження є? Нема. 9.6.0 - нема. 9.7.0 -

 нема. 10.0 - нема. 10.1.0, 10.2.0. я 
 я                           - 59 - я 

      Я  ще  раз прошу комісію: рубрикацію потім окремо

 перегляньте  перед  третім  голосування.  Так не може

 бути, готувати Закон.

      11.0.0 - нема. 11.1.0  - є, так?   Зі    сторінки

 9. 5. 0, сторінка 52 до поправки 11.0.0 на сторінці 54

 ставиться на голосування, прошу.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. 250.

      11-1-0, Валентина Семенівна, прошу.

 

      СЕМЕНЮК В.С.

 

      159-ий виборчий округ, депутат Семенюк.

      Скажіть,  будь  ласка, Сергій Анатолійович, чому

 не  врахована  моя  пропозиція  198  про  матеріальну

 відповідальність керівників?

 

      _______________

      Шановні     колеги,     питання     матеріальної

 відповідальності     має     бути     віднесено    до

 адміністративного кодексу. Тобто це є адміністративне

 правопорушення або кримінальне правопорушення, але це я 
 я                           - 60 - я 

 не є норми цього Закону.

      Ми   можемо  прийняти  якісь  особливі  норми  в

 законодавство про адмінправопорушення.

 

      ГОЛОВА.  Валентина  Петрівна,  ви наполягаєте на

 голосуванні.

 

      _______________

      І,   так,   правильно   мені  підказують,  що  є

 відповідальність  в Законі "Про податкову службу" і в

 Законі  "Про  порядок  внесення  не сплачених в строк

 податків  і  неподаткових  платежів". Там матеріальна

 відповідальність вже існує.

 

      ГОЛОВА. Не будете наполягати на голосуванні?

      Не наполягає Валентина Петрівна. Дякую.

      11-1-0, зауваження? Нема. Є.

      Прошу, Дудченко Микола Петрович.

 

      ДУДЧЕНКО М.П.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 депутаты,  на  странице  54  в  статье 11 есть первый

 абзац,  который предусматривает бесспорное... сбор... я 
 я                           - 61 - я 

 который   предусматривает   всю   сумму   податку  на

 добавлену   вартість,   не   внесену   до  бюджету  в

 установлені  терміни,  і штраф стягується за весь час

 ухилення від сплати податку.

      Мы  тем  самым  закладываем  механизм налогового

 рекета, который сегодня успешно работает. Поясняю сам

 механизм.

      Налоговый    инспектор   придумывает   нарушение

 Закона,  устанавливает  сумму  несплаченного  налога,

 устанавливает крупный штраф, который предприятие, как

 правило, не в состоянии выплатить. И после этого дает

 указание  банку  наложить арест на счета. После этого

 предприятие  может  стать  банкротом,  поэтому идет 2

 варианта,  либо  принимают  деньги и платят либо дают

 взятку  инспектору. Как правило, чаще второй вариант.

 Все это происходит потому, что налоговая инспекиция в

 благих   намерениях  поддержать  бюджет  имеет  такие

 права,  которые  не имеет в правовом государстве. Они

 устанавливают  нарушения  закона,  они  устанавливают

 степень  вины,  они выносят пригивор и приводят его в

 исполнение.

      Поэтому  этот  абзац  предлагаю  снять на третье

 чтение,  для  того  внести  в него изменения, которые

 ждут    потребители.   Сегодня   существует   система я 
 я                           - 62 - я 

 настолько  длительная  и волокитная, что за то время,

 пока  может  быть  обжалован этот вопрос, Секретариат

 просто станет банкротом. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Микола  Петрович,  я  просто прошу всіх

 зважати  на  процедуру  другого читання, якщо не було

 вашоё пропозиції, то вона не розглядається.

      А  ви,  очевидно,  дещо  іншу  норму подивилися,

 прогляньте.   Тут  написано,  "платники  податків  на

 додану   вартість   та   їх   службові  особи  несуть

 відповідальність  за  правильність, обчислюванність і

 своєчасність  сплати  податку  до  бюджету,  згідно з

 чинним законодавством України".

      І все. О це зараз питання  голосується.

      Будь ласка.

 

      ___________.  Зауваження було дійсно не до цього

 пункту,   який    зараз    розглядається.

 

      ГОЛОВА.  Ми  його  проголосуємо, а потім я скажу

 відповідь   на   це.   Ви  не  наполягаєте, ми  зараз

 проголосимо  цей  пункт,  а  потім дамо відповідь на

 ваше питання.

      Будь  ласка,  ставлю  11. 1. 0 на сторінці 54 на я 
 я                           - 63 - я 

 голосування.  Тобто, 10. 1. 0, ні 11. 1. 0, ну погана

 видно та руки короткі.

 

      ___________.  Шановні  депутати. З приводу фрази,

 що сумма податків на добавлену вартість не внесені до

 бюджету  в  установленний термін, штраф стягується за

 весь час ухилення від сплати податку, то її змінювати

 не  можна.  Тому  що  є порушення. Якщо воно виявлено

 податковою інспекцією, або іншими органами, наприклад

 контрольно-ревізійним  управління Мінфіну і так далі,

 це  порушення має бути наказане. Але для того, щоб не

 відбувалося  дійсно податкового рекіту, як ви казали,

 шановний  депутат, ми вперше, скажемо в історії цього

 податку,  ввели  так званий компенсатор цього рекіту.

 Якщо  ви  подивитеся  останній абзац... передостанній

 абзац цієї статті, то цей абзац каже, що в разі, якщо

 платежі  по податку, що надміру надійшла в результаті

 неправильного    його    обчислення,    донарахування

 державними  Податковими інспекціями, тобто не вами...

 А якщо на вас наклали це зобов'язання, то це підлягає

 вашому  вам поверненню і Податкова інспекція ще штраф

 сплачує.  На  рівні  облікової  ставки  Національного

 банку за весь строк прострочення. Тобто, це вперше ми

 спробуємо  накласти  відповідальність  на податківця, я 
 я                           - 64 - я 

 фінансову відповідальність.

 

      ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні? Ясно.

 

      (Шум в залі)

 

      ___________.    Останній   абзац   не   відміняє

 передостаннього.  Тому  що,  якщо  ви не погодилися з

 висновками  Податкової  інспекції,  дійсно  Податкова

 інспекція  згідно  нашого законодавства може списати.

 Але,  якщо  не...  якщо це рішенняопротистовано вами,

 вам   буде   повернено   все   плюс  облікова  ставка

 Національного  банку.  Раніш  такого  не відбувалося.

 Повертали  просто  суму,  яку  у  вас  забирали. Вона

 знецінювалася від інфляції.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, короче.

 

      ___________. Тепер ми захищені.

 

      ГОЛОВА. Короче, Немировський. Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Я  согласен  з  этой обкяснением,

 только  здесь  последний  абзац...  Нет  одной  вещи. я 
 я                           - 65 - я 

 Значит,  Налоговая инспекция в нас беспорно в порядке

 списывает. А то, что должна будет налоговая инспекция

 нам, механизма, как мы взыскать с них можем. Нету.

 

      _______________  Дуже цікаве зауваження. Давайте

 домовимся  таким  чином.  Що  ми правило застосування

 цього  податку  чітко випишемо, що те ж безакцеат має

 бути.   Але   дуже   важко  безакцепт  на  рахунки  в

 фінансових управлінь накласти. Розумієте?

      Там  треба  виписати  окрему  процедуру  всю.  В

 законі цього не можливо зробить.

 

      ГОЛОВА.  Немировський  ще раз. Прошу уваги. Дуже

 цікавий нюанс.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. А может быть есть возможность

 сделать  все  же  правку? Отработать механизм прямо в

 законе.    Потому    что    положения,   которое   мы

 отрабатываем,  они трактуются за частую очень вольно.

 И не всегда в интересах предприятий.

 

      _______________     Я    перепрошую    Олександр

 Олександрович.   Іван   Лукич,   справа  в  тому,  що

 податкові  інспекції, гроші, які знаєте зараховуються я 
 я                           - 66 - я 

 від   податків   ідуть   на   рахунки   фінуправлінь,

 Міністерства фінансів.

      А  податкові  інспеції не мають ніяких рахунків,

 крім  внутрішніх  своїх там спеціалізованних. Тому ми

 не  можемо  тут  записати,  що ми якимось безакцепним

 способом можем знімати.

      Для   цього   потрібно   рішення   вище  стоячої

 податкової  інспекції  або Орбітражного суду. Але при

 цьому  податкова інспекція компенсує не загальну суму

 нарахувань  або  недоїмки. А ще збільшену на сьогодні

 на 204 проценти.

 

      ГОЛОВА. На проуентну ставку, на банківський...

      Будь ласка, Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые  депутаты, в этой статье есть еще одна

 техническая   деталь,   однако   очень   важная.  Это

 применение     средневзвешенной     учетной    ставки

 Национального банка.

      Подобную   норму  мы  уже  ввели  в  Законе  "По

 прибыли"  и  возникли  очень  серьезные затруднения с

 точки зрения банков и практиков по использованию этой я 
 я                           - 67 - я 

 нормы.  По  этому  с учетом того, что над этим группа

 рабортает специалистов, я бы предложил 11 статью тоже

 перенести  на третье чтение и то, что высказано и это

 замечание    последние    взвешанной   ставки   также

 доработать и внести еще раз. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Є пропозиція і розробники згодни з тим,

 щоб  на  третє читання віднести статтю 11 і виписати,

 бо  інструкція  буде  відміняти  закон,  якщо  ми  не

 запишимо   в  законі  як  це  робити.  Тому  я  прошу

 перенести на третє читання цю статтю. Будь ласка.

      Йде голосування.

      Рішення прийнято.

      ЗА

      Стаття  12,  12 один абзац, контроль і так далі.

 Нема  зауважень. Ставлю на голосування.

      Йде голосування.

     ЗА

      Таким  чином  у  другому  читанні  проект закону

 розглянутий і переноситься і передається до третьього

 читання,  будь  ласка,  всі які в вас є зауваження по

 тих  статтях, котрі не проголосованні по котрих ми не

 дійшли згоди вносьте пропозиції свої в комісію і вона

 буде  готувати ці питання до третього читання. Дякую. я 
 я                           - 68 - я 

 зам за роботу. Сідайте.

 

      -------------

      Шановний Олександр Олександрович,

 

      ГОЛОВА. Тиждень на внесення пропозицій, я вибачаюся.

      Але почекайте в нас же в округах будуть депутати.

      Два тижні на внесення пропозицій. Голосується.

      Два  тижні  на  внесення  пропозицій  а  далі за

 Регламентом робота. Прошу.

 

      ------------ 4, 6, і 11. Ну 5, 6, 11.

 

      ГОЛОВА. Проголосуйте. Два тижні, до 5 квітня.

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 

      Ще зауваження у Кужель, прошу.

 

      КУЖЕЛЬ О.В.

      Уважаемые коллеги!

      Мы прошли вторую статью. Я прошу обратить на нее я 
 я                           - 69 - я 

 внимание,  потому  что хотела бы, чтобьы вы в округах

 своих  получили тоже мнение специалистов по получению

 НДС  с  СП,  которые  имеют льготы согласно Закона "О

 иностранных   инвестициях".  Повстречайтесь  с  этими

 организациями!  У нас есть заключение пяти институтов

 о  том,  что  эту норму вводить нельзя. Чтоб мы здесь

 имели уже полное мнение всех специалистов.

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановні     колеги,    ця    норма,    по-перше,

 проголосована, а по-друге, задайте собі питання, чому

 спільне  підприємство  має  мати  пільговий  режим по

 відношенню до національного виробника?!

 

      (Шум у залі)

 

      Можна     хвилиночку?...    Шановні    депутати!

 Олександре Олександровичу!

      Вчора,  якщо ви пам'ятаєте, я казав про те, що у

 Верховній  Раді  знаходиться  Закон про оподаткування

 майна  підприємств.  Він знаходиться з 10 січня цього

 року,  офіційно  внесений  урядом!  І  я,  Олександре

 Олександровичу,  просив  би  вас  розібратися  тоді з

 Секретаріатом  або  я  не знаю з ким, щоб ставити цей я 
 я                           - 70 - я 

 Закон  до  порядку  денного. Він же був обговорений і

 депутатським   групами   (у   нас  в  "Реформах"  він

 обговорювався). Я прошу внести.

 

      ГОЛОВА.  Значить,  я даю зразу відповіді. Вчора,

 як  ви  памятаєте,  ви  не  так  зовсім сказали... не

 зовсім  так  сказали.  Ви  сказали,  що  є і тут, і в

 уряді...  Якщо  в  уряді,  то  не тут -якщо тут, то в

 уряді  його  нема. Так от ми не будемо розглядати цей

 Закон  до прийняття концепціі про оподаткування. Тому

 що  цей  ми  почали розглядати до того, коли прийняли

 рішення   -тому   він   розглядається.   А  потім  ми

 проголосували,   що   всі   податкові  закони  будуть

 розглядатися після прийняття концепції...

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Олександре  Олександровичу,  тоді й бюджет треба

 приймати після концепції!..

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Правильно ви кажете, правильно теж.

      Ємець.

 я 
 я                           - 71 - я 

      ЄМЕЦЬ.    Шановний   голово,   шановні   народні

 депутати, Ємець,  член бюджетної комісії.

      У  нас  сьогодні  виникла  проблема, оскільки ми

 сьогодні не прийняли Закон про ПДВ в другому читанні,

 і,  таким  чином,  на  сьогодні  діє  старий закон із

 ставкою  28  відсотків, Комісія з питань бюджету буде

 стояти еред проблемою, над яким варіантом розрахунків

 працювати  на  протязі  цього  тижня перед винесенням

 бюджету на розгляд - 20 чи 28 відсотків.

      Формально 20 проголосовано, але тільки в першому

 читанні, закон, в цілому не прийнятий. І варто було б

 це  питання  розв'язати, щоб Комісія з питань бюджету

 знала, з яких показників виходити.

 

      ГОЛОВА.  Комісія  з питань бюджету буде готувати

 до   третього   чиння   свої  пропозиції.  На  основі

 пропозицій  депутатів і комісії в тому числі, і ми їх

 будемо розглядати.

      Справа  в тому, що ми вчора проголосували проект

 в першому читанні, поданий Президентом. Там закладено

 30  і  20. Тому говорити сьогодін про інші параметри,

 і, тим паче, що ми проголосували 20 окремо аозавчора,

 мабуть,  немає підстав.

      З  іншого  боку  у  варіанті, який вчора вносила я 
 я                           - 72 - я 

 комісія  бюджетна в абсолютних даних подані показники

 і  надходжень  від  того  чи  іншого  виду  податку і

 дефіциту бюджету.

      Не  встановлена норма відрахувань від податку на

 додану вартість.

             (Шум у залі)

      Ні,  як вона виходила, то вона би обгрунтовувать

 перед  сесією. Там норма не визначена сьогодні. Тому,

 будь  ласка,  працюйте в тих параметрах правових, які

 ми тут встановили в сесійному  залі.

      Я розумію, якщо ми зараз поставимо це питання на

 голосування, то ми включаємось в цілому в питання про

 розгляд бюджету. А ми його віднесли на друге  читання.

      Тому   я  просив  би  не  повертатись  до  цього

      питання. Ще пропозиції? Вітренко і Жовтяк.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Олександр   Олександрвич!  Зараз  вже  починають

 хвилюватись  дуже інваліди, і я хочу, щоб ви їх зараз

 з  вашої  трибуни  заспокоїли.  Що  поки цей Закон не

 прийнятий.  Працюють  закони  України.  І  той захист

 інвалідій,  який  передбачений по законам, по НДС, то

 тому  закону,  він  сьогодні працює. Бо дійсно те, що я 
 я                           - 73 - я 

 зробила ця комісія з інвалідами, як вона віднеслась і

 по  прибутку,  і по податку на додану вартість, з цим

 Верховна  Рада погоднитись не зможе. Скажіть це, будь

 ласка.

 

      ГОЛОВА. Я  прошу інвалідів заспокоїться.

      Будь ласка, Жовтяк.

 

      ЖОВТЯК Є.Д.

 

      Олександр  Олександрович!  По-перше,  я хотів би

 висловити  протест  проти того, що ви позачерго даєте

 одній людині весь час слово. Якщо ця людина захистила

 дисертацію  в  галузі  макроекономіки, будь ласка, ми

 може  і  будемо  її прислуховуватись, але я просив би

 все-таки , депутати всі рівні. По-перше.

 

      ГОЛОВА. Ясно.

 

      ЖОВТЯК  Є.Д.    А по-друге, я сумніваюсь, що там

 дисертація в галузі маркоекономіки. А тепер по суті.

 

      ГОЛОВА.    А   у   вас   в   макроекономіці,   з

 макроекономіки чи ні? я 
 я                           - 74 - я 

 

      ЖОВТЯК Є. Д. Ви мені не даєте слова позачергово,

 так що, будь ласка, не треба реплік.

 

      ГОЛОВА  В  даному  випадку  я прошу вибачити, ви

 одержали слово позачергово. Будь ласка, говоріть.

 

      ЖОВТЯК  Є. Д. Вітренко сьогодні виступала десять

 разів уже.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Ні,  вона  тричі  виступала,  тричі   і

 доречі по суті кожен раз, будь ласка.

 

      ЖОВТЯК  Є.  Д.  Будь ласка, я вважаю, що над цим

 Законом  працював  Кабінет  Міністрів, на цим Законом

 працювала  комісія,  працювала  робоча  група.  тепер

 знову  створена  ще  одна  робоча  група, яка ніби-то

 терміново  нам  щось  зробить.  Нічого  терміново  ця

 робоча  група  не  зробить тим більше, що ви сьогодні

 посилали,  що  ця група працює, а всі депутати, які в

 цій групі, зараз в залі. Де ж ця група працює? Тому я

 просив би не вносити диструктив в нашу роботу, а все-

 таки  повернутись  до  розляду  податку  на добавлену я 
 я                           - 75 - я 

 вартість.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я вас прошу про те ж саме. Будь

 ласка. Михайленко, прошу.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги-депутаты!  Я  хотел  бы тоже задать вопрос по

 поводу  вот  этой  группы,  которая создана 20 марта,

 чтобы нам дали информацию...

 

      ГОЛОВА. 16 марта.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

 

      20-ого.

 

      ГОЛОВА. 16-ого.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

 

      Чтоб нам, значит, дали информацию по поводу, кто

 там  работает, кто там в этой Пуще-Водице. Потому что я 
 я                           - 76 - я 

 я  вижу, что все члены этой группы сидят в зале. Чтоб

 дали информацию, кто там работает. Это первый вопрос.

      И  второй  вопрос  такой.  Мы  не  можем  сейчас

 откладывать  законы,  потому  что  мы  уже  в  первом

 чтении,   я   вам   напоминаю,   проголосовали  Закон

 подоходный с граждан. Что ж, мы теперь бросим это все

 на полпути?

      То  есть,  люди  уже  знают  о том, что в первом

 чтении принят подоходный налог на граждан, принят уже

 во  втором  чтении ндс. Как же мы можем сейчас... Для

 чего  вообще  возникают  эти  вопросы:  взять это все

 отставить?

      Я  согласен, что нужно это все привести в какой-

 то   порядок,   группа  нужна.  Но  пусть  нам  дадут

 информацию,  как  она  работает и кто там работает. И

 законы не откладывать.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Сергій Михайлович, саме виходячи

 із  такої потреби, і створена ця група. Оскільки... Я

 пояснюю, прошу уваги!

      Оскільки  в останні тижні від Кабінету Міністрів

 і   від   Комісії  прийшла  ціла  сума,  цілий  пакет

 законопроектів,  які стсуються економічної реформи, і

 їх  приймати  потрібно  відповідно  до значимості і в я 
 я                           - 77 - я 

 певній логіці. Тому ця створена ця...

      І   змістом   ці   законопроекти   один   іншому

 суперечать.  То,  щоб не ставити в незручне становище

 депутатів  Верховної Ради в цілому, створена Комісія,

 яка  приведе  все  це  в  систему.  І  тоді  в пакеті

 подасть,  починаючи з податкових законів, тим більше,

 що  є  рішення Верховної Ради про процедуру прийняття

 податкових законів.

      Тому  це  не відкидає роботу Комісії, яку очолює

 Рябченко,   але   ці   дві  групи  повинні  працювати

 узгоджено.

      Про склад цієї групи, ви, будь ласка, з'ясуйте у

 Секретаріаті.  Ніхто в секреті цього не тримає. Ну, я

 напам'ять не пам'ятаю! Можливо скаже Олег Олексійович

 як Голова цієї Комісії.

      Прошу.  У  Пущі-Водиці зараз будинок відпочинку,

 ви розумієте, тому я не можу так говорити, хто зараз.

 Якщо   депутати,  члени  цієї  групи,  тут  працюють,

 значить вони дисципліновані депутати, на сесії беруть

 участь в сесійних засіданнях і працюють над проектами

 законодавчих актів. Будь ласка.

 

      ___________.  Я  можу відповідісти вам слідуюче.

 Ця  робоча  група  збиралася  на  своє  засідання на я 
 я                           - 78 - я 

 початку  цього  тижня,  вірніше на минулому тижні, ми

 збирались  в  четвер, дійсно 16 числа і визначили як

 ця група буде працювати.

      Дійсно,  сьогодні  і  вчора, позавчора, маючи на

 увазі  ті  гарячі  питання,  і  17,  в  п'ятницю  теж

 пам'ятаєте  по  Криму,  всі  фактично депутати були в

 залі.  Але фактично з понеділка ця група, перш за все

 ті  експерти з постійних, які були визначені як склад

 цієї  групи, працюють в Пущі, працюють там. І депутат

 Ландик,  і  депутат  Суслов,  який  теж у складі цієї

 комісії,  ні вчора, ні позавчора я теж знаю вони були

 там, працювали з ними.

      Значить,  частина депутатів не могла працювати в

 понеділок  тому  що  була відсутня в Києві, але група

 сьогодн,  теж  планує  зібратися  в тому складі, який

 вона,  в якому вона є і продовжити там роботу. Почали

 опрацювання  перш  за  все концепції податкової і тої

 бюджетної  системи,  які вже були винесені на розгляд

 сесії  і  комісії. Почали якраз працювати з цього. Із

 того  переліку  законодавчих  актів,  про які говорив

 Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА.  Сергій  Михайлович, Євген Дмитрович, чи

 задоволені  ви  інформацією?  Одначе  вона прозвучала, я 
 я                           - 79 - я 

 Орест Дмитрович, будь ласка.

      І зараз переходимо до другого питання, все.

      Климпуш.

 

 

      КЛИМПУШ.  У  мене  дякую.  У  мене  запитання до

 Сергія  Олексійовича. В зв'язку з тим, що це питання,

 дійсно  ми  визначили,  що  отправиним  є питання про

 концепцію  оподаткуваної  політики робить така група,

 чи  не  можете  ви  назвати  точно  дату,  ну хотя би

 орієнтовну  дату,  коли ми можемо, коли Верховна Рада

 буде розглядати це питання.

 

 

      ___________.  Я  не хотів би, щоб ми заганяли цю

 робочу  групу  в якийсь глухий кут. Терміні, які були

 там  визначені Президією, терміни там... взагалі було

 названо   25   березня,   але  це  (давайте  говорить

 серйозно) це не реально. І ми визначали з депутатами,

 ми,  до  речі будемо і мабуть іще радитись із членами

 Президії,  ми визначали, що ми перш за все приступили

 до  розгляду  тієї,  яка  буде  служити  основою  для

 розробки  майбутніх наших  законів.

 я 
 я                           - 80 - я 

      ГОЛОВА.  Все.  Відповідь  така:  ближчим  часом.

 Прошу.

      Слухається   питання   про   стан   запезпечення

 населення  лікарськими  препаратами.  Тут  15  хвилин

 потрібно на це питання приблизно. Ми його і ставим до

 перерви, щоб розглянути. А потім те, що ви хочете.

      Володимир Іванович, будь ласка.

      (Шум в залі)

      В Африку? Добре. Будь ласка.

 

      ___________.   Шановні   колеги!   Вашій   увазі

 подається  проект  постанови  Верховної Ради про стан

 забезпечення  населення України лікарськими засобами.

 Я тільки...

      Перше.   Звіт   Кабінету   Міністрів  України  у

 зазначеному питанні  взяти до відома.

      Друге. Доручити Кабінету Міністрів України разом

 з  Національним  банком  України  розглянути питання:

 виділення   Міністерству   охорони  здоров'я  України

 протягом першого півріччя 1995 року за рахунок коштів

 Державного  бюджету України 1 трильон карбованців для

 закупівлі  лікарських  засобів.  Надання  до 1 квітня

 19995   року   Держкоммедбіопрому  України  бюджетної

 позички   на  суму  500  мільярдів  карбованців.  Для я 
 я                           - 81 - я 

 закупівлі    сировини,   субстанцій   та   допоміжних

 матеріалів   для   виготовлення   готових  лікарських

 засобів.

      Забезпечення  фінансування  затвердженої  Урядом

 комлексної  програми "Розвитку медичної, ветеренарної

 та    мікробіологічної   промисловості".   Поліпшення

 забезпечення населення потреб твариництва лікарськими

 засобами, медичною ветеренарною технікою на 1992-1996

 роки.

      Третє.  Кабінетом  Мінісрів  України  спільно  з

 постійними  комісіями Верховної Ради України з питань

 охорони  здоров'я,  материнства і дитинства, з питань

 бюджету, з питань фінансів і банківської діяльності в

 місячний    термін    підготувати   пропозиції   щодо

 скасування  ввізного  мита  на  сировину, субстанцій,

 дпоміжні   матеріали  для  виробництва  готових  форм

 лікарських  засобів і внести відповідні змін ид актів

 законодавства України.

      Четверте.   Про  хід  виконання  цієї  Постанови

 Кабінету  Мінісрів  України інформувати Верховну Раду

 України  в  червні  1995 року. Це завізовано головами

 комісій   з   бюджету,  з  банківської  діяльності  і

 Мінфіном. Такий проект Постанови.

 я 
 я                           - 82 - я 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Ви  помітили очевидно, що в

 третьому  пункті  тут  є редакційні уточнення. Тому я

 ставлю...  нема  запитань  до...  Є  запитання.  Будь

 ласка, Соболєв і Юхимчук. Ще є запитання? Будь ласка.

 

      СОБОЛЄВ  С.  В.  Соболєв, Запоріжжя. Депутатська

 група "Реформи".

      Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка, чи

 врахованні  ці  суми в проекті бюджету, який ми вчора

 затвердили?   Якщо   вони  враховані,  то  навіщо  ми

 приймаємо  окрему  постанову?  Якщо ні, то за рахунок

 яких коштів це будуть знайдені?

 

      _______________  За  рахунок  резервів  Кабінету

 Міністрів.

 

      ГОЛОВА. Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК    А.   П.   Дякую.   Депутат   Юхимчук.

 Жмеринський виборчий округ номер 50.

      Шановний  Олександр Олександрович, шановний Юрій

 Прокофьйович, два тиждні тому депутатом Марковською і

 мною була розроблений альтернативний проект Постанови

 щодо  поліпшення  населення медичними препаратами. Де я 
 я                           - 83 - я 

 передбачалося пільгове кредитування аптечній мережі.

      Ви знаєте сьоогодні практично вся аптечна мережа

 бере  у  банківській  системі  кредити  під  350 -400

 процентів. Тому ціна товарів медикаментів надзвичайно

 висока. Населення сьогодні нездатне, неспроможнє цого

 отримати.

      Особисто  ви,  шановний  Юрій  Прокопович,  були

 проти  того,  щоб  в плані виключення аптечній мережі

 сьогодні держава надавала пільговий кредит.

      Скажіть  будь ласка, яке ваше ставлення, бачення

 саме такого пункту постанови Верховної Ради.

      СПІЖЕНКО Ю.П.

      Ви мабуть не зрозуміли мене або звідки взяли, що

 я  проти  пільгових  кредитів.  Я думаю, що в залі не

 найдеться  ні  однієї  людини  яка  б виступала проти

 того, щоб їй надати пільговий кредит чи системі і т.д.

      Я  й за те, щоб і фармації і коли ще був міністр

 я  листів  20  написав  про  пільгові кредити, але на

 привеликий  жаль ви знаєте позицію комісій наших і я,

 якщо  взяти  так,  з  державної точки зору вважаю, що

 вони  й правильні, якщо дотримуватись всім. Якщо дати

 пільги одній системі, то нічого з цього не буде.

      Ми ставили питання, дайте пільгові кредити. Таку

 постанову  нам  ніхто не завізував із-за тої причини, я 
 я                           - 84 - я 

 що  хто  буде  давати банківські ставки на 240, а хто

 буде  давати  за  250  процентів  і хто буде нести ці

 збитки.  Якщо  ми поставимо таке питання, вона просто

 не буде завізованаі не пройде, як така постанова.

      Хоча   для  фармації  вона  була  б  надзвичайно

 вигідна.

 

      ГОЛОВА.  Зролзуміла  відповідь,  так.  Зрозуміла

 відповідь.  Будь ласка, Олександр Михайлович Кожушко.

 Потім Шейко.

 

      КОЖУШКО О.М.

 

      Уважаемые  коллеги, мы дали предложения к пункту

 2  поручить  Кабинету Министров дополнить подпунктами

 следующее    содержание:   Разрешается   предприятиям

 различных  форм  собственгности закупку лекарственных

 средств   изделий   медицинского   назначения   и  их

 реализация только через государственные организации.

      Второе.  Дать  приоритетную финансовую поддержку

 производству  отечественных  лекарственных  средств и

 изделий медицинского назначения.

      Указать,     что     приватизация    предприятий

 медицинской,   микробиологической   промышленности  и я 
 я                           - 85 - я 

 аптечной сети запрещается.

      Я  это говорю потому (и вам вопрос задаю), что у

 нас    сейчас   продается   лекарство   сомнительного

 производства  -в  ларьках,  где попало. Как вы на это

 смотрите?

 

      ___________.    Відносно   того,   що   сумнівні

 препарати продаються. Це, дійсно, є. І я думаю, що це

 буде  врегульовано Законом про лікарські засоби, який

 вже   пройшов   перше  читання.  І  я  думаю,  що  на

 слідуючому  місті  він, проект, в другому читанні, де

 все чітко розставлено по місцях. Ви знайомі з проктом

 цього  Закону  і  проголосували  за  нього  в першому

 читанні. Так що ця проблема буде знаята.

      Відносно    закупівлі    препаратів.   Дозволити

 комерційним  структурам  закуповувати препарати -це й

 так  дозволено за законодавством України. Але якщо їх

 зобов'язати продавати через державні тільки установи,

 то,  звичайно,  ніхто  їх закуповувати не буде по тій

 простій  причині, що їм це буде невигідно... Справа в

 тому,  що  комерційними структурами закуповується 2-3

 десятки  препаратів,  і  вони десь получаються навіть

 дешевші   -остродефіцитні  групи,  тому  що  вони  не

 утримують    лабораторій   (аналітичні   лабораторії, я 
 я                           - 86 - я 

 контроль...  лаюораторії по контролю якості і т. д.).

 Тому получаються лешевші препарати. Я думаю, що такий

 пункт не зовсім нам потрібен.

      Відносно  пріоритетності -я цілком розділяю вашу

 точку   зору.   І,  як  ви  слухали  доповідь  голови

 бюджетної  Комісії  Азарова,  він  чітко сказав, що в

 пріоритетах   держави,   наряду  там...  шахтарям,  з

 агропромисловим    комплексом...    і    медична    і

 мікробіологічна промисловість.

      Програма  (я  вас знайомив, зал) відпрацьована в

 цьому  плані.  Вона  потребує фінансування. І якщо це

 фінансування  буде,  то  у  1997  році  ми  скоротимо

 закупівлю  субстанцій  і сировини рівно в 2 рази -для

 виготовлення медичних препаратів.

 

      ГОЛОВА.    Будь   ласка...   Зрозуміло,   так?..

 Відповідь...  Ви  не  задоволені відповіддю?.. Ну, що

 зробиш...

      Ну, що зробиш?

      Зробіть ще раз голос Кожушко.

 

 

       КОЖУШКО. Мы принимаем Постановление. Но что это

 Постановление  даст  для нашего народа? Я вам приведу я 
 я                           - 87 - я 

 пример,  что  В Киеве можно купить в три раза дешевле

 любое    лекарство,    которое   можно   закупить   в

 Ясиноватском  районе,  где  я депутатом. едут оттуда,

 закумают   и   сразу   300  процентов.  Что  мы  этим

 Постановлением   -устраняем   мы   это  или  нет?  Не

 устраняем.    Тогда    зачем    принимать    тако   е

 Постановление?

 

      ___________.   Я   тоді   пропоную,  сформулюйте

 пропозиції,  які можуть устраніть ето дело. Крітікуя,

 предлагай.

 

             (Шум у залі)

 

      ___________.   Так   тут   порушений  цілий  ряд

 законів, як же ми можемо прийняти таку Постанову?

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  уваги.  Шейко,  будь  ласка,

 запитання. Є ще запитання до доповідача?

 

      ШЕЙКО. 443  Бобровицький виборчий  округ,Шейко.

      Шановний    Юрій   Прокопович,   я   обов'язково

 проголосую  за  прийняття  такої  постанови  в любому

 варіанті, яка дасть змогу насичувати аптеки аптечними я 
 я                           - 88 - я 

 препаратами.  Але  я  не  впевнений,  що ця постанова

 відіграє  свою  роль,  і ті медичні препарати мож/уть

 дійти,  кому  вони  належаться. І ось чому. В мене на

 виборчому  окрузі Центральна районна лікарня сьогодні

 не  може закупити в аптеці препарати і купити їх десь

 в  іншому  місті,  тому що в неї немає бюджету і вона

 таким чином не може забезпечити ті пільгові категорії

 інвалідів  і  ветеранів,  яким  належиться виписувати

 ліки безкоштовно.

      Скажіть,   будь   ласка,   які  дії  ми  повинні

 сьогодні, приймаючи Постанову, зробити дл ятого, щоби

 все-таки   законодавство   України  було  виконано  в

 частині   забезпеченя   якраз  цієї  категорії  наших

 громадян  медичними  препаратами.  І  чи врахує в тій

 постановці,  як  пропонується  в  проекті,  оцей, оця

 недоречність  і  очей  дефіцит  для  забезпечення тих

 категорій, про які я говорю.

      Дякую.

 

      ___________.  Ну відповідь тут буде дуже проста.

 Ми розглядали бюджет і там де написан 200 трильйонів,

 треба  помножити на п'ять, і тоді все це питання наше

 вирішиться.  І  знімуться всі питання, і ми не будемо

 виносити  проекти  Постанови. Якщо ми можемо зробити, я 
 я                           - 89 - я 

 давайте зробимо. Я думаю, що ні.

      Відносно   пільгових  категорій,  да  дійсно  50

 процентів   населення   в   нас  отримують  препарати

 безкоштовно  або  по  зменшеним  цінам.  І  це  треба

 робити.....  бюджету  не  аптеки нема, бюджету нема в

 місцевих органів влади. Можна проіндексувати оборотні

 кошти  формації. Підем ми на це? Не підем. Можна дати

 пільгові  кредити.  Підем  ми  на  це? Не підем. Тому

 звичайно Постанова, якщо говорити вцілому, вона куца,

 але вона виходить із реалій, хоч щось можна .........

      Сьогодні   на   2   трильйони  в  Укрмедбіопрому

 препаратів.   Ми  рішили  так,  що  1  трильйон  даєм

 Міністерству  охорони  здоров'я  цільові  тільки, він

 закуповує у Укрмедбіопрому,  а  не  в  якихось  фірм,

 структур, які завозять імпортні перепарати, і п'ятсот

 мільярдів    даєм    Укрмедбіопрому    на   закупівлю

 субстанцій,  щоб  не зупинити виробництво. А потім ми

 домовились   з  головою  комісії  і  з  Міністерством

 фінансів,  що  через  три  місяці знову проводим таке

 рішення  і  ще один трильйон для Міністерства охорони

 здоров'я  і пятьсот мільярдів для Укрмедбіопрому, щоб

 дати  оборотні  кошти  для  Укрмедбіопрому, заставити

 працювати. А сьогодні сама середня районная лікарня в

 боргах на п'ять, шість мільярдів. я 
 я                           - 90 - я 

 

      ГОЛОВА. Ілясевич, останнє запитання.

 

      ІЛЯСЕВИЧ

 

      Уважаемый  докладчик!  Скажите пожалуйста, какое

 отношение имеет Национальный банк Украины к выделению

 бюджетных средств? Это первое.

      Второе.  Так  как  мы  бюджет  приняли  в первом

 чтении,  и  речь  идет  о бюджетных средствах, почему

 поручается  только  Кабинету  Министров Украины, а не

 поручается    бюджетной    комиссии   тоже,   которая

 рассматривает этот вопрос.

      И  еще  один вопрос к Александру Александровичу,

 который  не  имеет отношения к этому вопросу, но все-

 таки.

      Дело  в  том,  что  позавчера,  когда мы приняли

 решение  о  полной  телевизионной трансляции вопроса,

 связанного   с  повышением  цен,  к  сожалению,  наше

 решение выполнено не было. И трансляция была прервана

 на последних словах Александра Александровича Мороза,

 когда он зачитывал Постановление.

      Целый  фрагмент  нашего обсуждения (где-то минут

 15-20),  когда  депутатская группа "Реформы" и другие я 
 я                           - 91 - я 

 депутаты  требовали  ставить  вопрос на голосование о

 недоверии   Правительству,  к  сожалению,  вообще  не

 транслировался.

      Поэтому  я  прошу Председателя Верховного Совета

 дать  распоряжение  эту  часть трансляции показать по

 телевидению,  так  как  необходимо  выполнять решение

 Верховного Совета Украины.

      И  в  связи  с этим возникает вопрос: кто же дал

 распоряжение транслировать в усеченном обкеме?

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте на запитання.

 

      _______________

      Відносно   відношення   Національного  банку,  я

 думаю,  що виходив і Кабінет Міністрів і Міністерство

 фінансів,  і  Комісія  з  бюджету  з тої позиції, що,

 можливо, ці кошти будуть і емісійними. Тому, я думаю,

 що включений Національний банк.

      Відносно  того, щоб доручити контроль Комісії по

 бюджету,  я  думаю,  це  можна  доповнити,  якщо така

 пропозиція   буде,  хоча  Голова  Комісії  Азаров  її

 завізував, цю Постанову.

 я 
 я                           - 92 - я 

      ГОЛОВА. Так. Є пропозиція...

      Я  на  ваше  запитання.  Я  з'ясую  деталі,  бо,

 скоріше  всього,  що  це  я сам і дав дозвіл не в дві

 години транслювати передачу. Мається на увазі, що ми,

 коли  розглядали  це  питання,  і... Я тільки не можу

 пригадати: чи це відносно цього саме питання, чи інша

 була трансляція. Я з'ясую, тоді скажу.

      І   виникало   запитання,   Кулик,  до  якого  я

 звернувся,  він  запитав: як краще бути, чи дати саме

 це питання, чи всю процедуру обговорення, оскільки це

 вже буде після двох, його ніхто не буде дивитися.

      Тому  була  розмова  про те, що до рішення цього

 питання. Але я з'ясую. Якщо так, я вам дам відповідь.

 Тут ніякого криміналу немає. А якщо ви наполягаєте на

 тому,   щоб   саме   цей   сюжет   показати,  давайте

 проголосуємо і...

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА.  Я відчуваю, що ви обговорили це питання

 попередньо...  Ну,  молодці! Добре, значить, я уточню

 цю...  Як,  як?  І  ваше  ЦК обговорило вже. Ну, тоді

 ясно.

      Будь ласка, я ставлю за основу голосування цього я 
 я                           - 93 - я 

 проекту постанови.

 

      Я  прошу  всіх  голосувати.  112  не голосує.  За

 основу проект постанови, будь ласка.

 

      Рішення прийнято.

 

      Уточнення є, нема? Доповнення. Як постанова, можна

 голосувати. Соболєв, уточнення.

 

 

      СОБОЛЄВ. Була пропозиція Ілляшкевича, я хотів би

 щоб  вона  все-таки  була  поставлена на голосування,

 доручити Кабінету Міністрів України, я по тексту іду,

 разом  з бюджетною комісією розглянути питання, тобто

 не  включати  сюди  національний  банк.  Якщо це буде

 стосуватися емісійних грошей, нам все одно треба буде

 прийняти рішення по емісії.

 

      ГОЛОВА.   Пропозиція  Ілляшкевича  ставиться  на

 голосування. Правильна пропозиція.

 

      Рішення не прийнято.

 я 
 я                           - 94 - я 

      Ще які пропозиції будуть?

      Будь ласка Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК.  Депутат Юхимчук, Чемеринський виборчий

 округ номер 50.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  ну раз Юрій

 Прокопович   не   заперечує,  що  ми  все-таки  своєю

 постановою  дали доручення Кабінету Міністрів і банку

 Національному  вивчити і знайти можливість пільгового

 кредитування  аптечної  мережі.  Я  би  хотів би, щоб

 одним  із пунктів цієї постанови було таке доручення.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА. Сформулюйте ще раз.

 

      ЮХИМЧУК.   Доручити  Кабінету  Міністрів  та

 Національному    банку   України   знайти   можливісь

 пільгового кредитування аптечної мережі.

 

      ГОЛОВА. Розглянути питання.

 

      ЮХИМЧУК. Розглянути питання.

 

 я 
 я                           - 95 - я 

      ГОЛОВА.  Ми  не  можем... Ще доповнення Юхимчука

 ставиться на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Справа  в  тому,  що  коли  вони  розглянуть  це

 питання,  внесуть  свої  пропозиції на Верховну Раду,

 тому  що  мова  про  пільги  кредитування може тільки

 розглядатися в контексті оподаткування. І в контексті

 банківської  політики в цілому. І бюджетної політики.

 Тому  ми  потім ще окремо будем розглядати це питання

 як пропозицію  Кабінету Міністрів.

      Ставиться    вся   постанова   на   голосування.

 Олександр   Михайлович.  Вибачте  мені,  ви  задавали

 питання,  а  не давали пропозицію. А пропозицію зараз

 задавайте. Прошу.

 

      ___________.    Наши   предложения   даны   были

 Комиссии.  Я  их  повторяю.  (..........)  реализация

 лекарственных  препаратов  производить  только  через

 государственные организации.

      Я   прошу   поставить   поименное   голосование.

 Президент,  когда  присягал здесь первый раз, он тоже я 
 я                           - 96 - я 

 говорил  о  том,  что  "я  наведу  порядок  в продаже

 лекарств",  что  они  будут  только продаваться через

 государственные  структуры.  Он  не  выполнил  своего

 предложения.    Я    прошу   поименно   поставить   и

 проголосовать.  Чтоб  люди  знали,  когда  приедет на

 округ, прийдет - лекарство есть , купить не может.

 

      ГОЛОВА.  Чи є інші пропозиції з  цього приводу?

      Я  прошу,  шановні депутати. 12. 07. Даєте згоду

 продовжувати  засідання  до прийняття рішення?

      Будь  ласка, прізвище вилитіле. Дніпропетровська

 область. Байрак. 83.

 

      БАЙРАК М.В.

 

      Шановні  колеги,  шановний головуючий, я вважаю,

 що  ні  в  коїй  мірі не можна ставити на голосування

 пропозицію  Кожушко.  Тому що з'ясуйте зразу, що таке

 державна мережа, по-перше.

      По-друге, вже ми самі дали дозвіл на акцінування

 і  так  далі.  Можна  поставити  цю пропозицію, але з

 поправкою. Специалізірованні мережи. Тобто те, що уже

 ввійшло в норму Закона "Про лікарські засоби". Це те,

 що  тільки  аптеки спеціалізірованні можуть продавати я 
 я                           - 97 - я 

 лікарські засоби. От така справа.

 

      ГОЛОВА. Чиж, потім Дорошевський.

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Шановні  колеги,  це  питання дійсно надзвичайно

 серйозне.  І ми вчора розглядили проблеми бюджетні. Я

 повинен сказати, що ненормальне те явище, коли беремо

 кредит  навіть  нехай пільговий, а потім йоговіддаємо

 комерційним  структурам.  І ми знаєм ціну цих ліків і

 всього іншого.

      Я  підтримую  пропозицію  Олександра Михайловича

 Кожушка.   Але,   мабуть,   з   уточненням.   Хоча  б

 забезпечення  лікарських  установ, лікарень і всього,

 що  зв'язанно  з лікуванням. Тому що якщо людина може

 ще  купити  в специалізованній мережі, а для лікарень

 якийсь   бюджет   фінансується.   Це   треба  зробити

 обов'язково,   щоб   лікарня   не  забезпечувалася  з

 комерційної  структури,  взявши  кредит,  який  потім

 лягає  на  ціну  цих  ліків.  Бюджет  не  може  цього

 витримати.

      Тобто    я    уточнюю    пропозицію   Олександра

 Михайловича стосовно лікарень. Дякую. я 
 я                           - 98 - я 

 

      ГОЛОВА. Дорошевський.

 

      ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В.

 

 

      Дякую.

      Уважаемые  коллеги, уважаемый Президиум, я лично

 занимался  вопросом  в нашем родном Феодосии в Крыму,

 ситуация страшная.

      Оказывается,   что  монополия,  спекуляция,  что

 практически    государственные   лікарні   і   аптеки

 вынуждены    покупать   в   коммерческих   структурах

 лекарства   в  которые  покупают  на  государственных

 предприятиях  и  они  не попадают не через какие сети

 даже   в   государственные   больницы.  Это  же  ведь

 преступление, бандитизм.

      И  я  считаю, что предложение Кожушко совершенно

 справедливо  и  своевременно,  если  мы  хотим спасти

 наших  стариков  и дитей и сейчас не проголосуем. Нам

 не  простят  и  не  наши  избиратели  не наше будущее

 поколение.

 

      ГОЛОВА. Самофалов, остання пропозиція. я 
 я                           - 99 - я 

 

      САМОФАЛОВ

 

      Я  позволю  себе  не  согласиться с предложением

 Александра  Михайловича  по  той простой причине, что

 сегодня   обласная  фармация  берет  кредит  под  240

 процентов, добавляет 40 процентов складских расходов,

 В   стоимость   лекарства  включается  практически  30

 процентов,  население  платит  за  это  деньги. Малое

 предприятие  покупает на предприятии лекарство оно не

 имеет  ботлее  55  процентов  делать  наценку  и тоже

 продает  населению.  Где  лучше  и  дешевле,  давайте

 подумаем.

      Тем  более у нас закостинела система обеспечения

 фармации  и эти люди бегают как челноки, понимаете.

 

      ГОЛОВА. Все я оголосив, остання пропозиція.

      Будь ласка.

      Я, одну хвилинку , Юрій  Прокопович, від комісії.

 

      СПІЖЕНКО Ю.П.

 

      Шановні колеги!

      Я прошу врахувати ту ситуацію, що за минулий рік я 
 я                          - 100 - я 

 державою  виділено на придбання препаратів 2 мільйони

 доларів.  Комерційні  структури  -на  198 завезли. Це

 можна  поставити,  таку...,  але  у  нас тоді не буде

 зовсім  препаратів,  якщо  ми  закриємо їм можливість

 продавати  через  приватні аптеки. Давайте ми зважимо

 це все. Да, ми зробимо -вони будуть торгувати ліками,

 але   тоді   їх  не  буде,  бо  держава  не  в  змозі

 забезпечити, на превеликий жаль, нас цими ліками.

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги!  Я  прошу  уваги. Будь

 ласка,   прошу,   будь   ласка...   Юрій  Прокопович,

 Олександр   Михайлович,  Іван  Сергійович  і  Михайло

 Васильович     (здається?),     Микола....    Байрак,

 правильно...    Будь    ласка,    підготуйте   проект

 доповнення, і ми його проголосуємо після перерви. Так

 чи  інакше  -визначимося.  І  продумайте,  щоб  це не

 суперечило нашому законодавству попередньому.

      Я  прошу  вибачити,  що  ми  не вклалися до 12-ї

 години.   Значить,   в   12.  45  почнеться  слідуюче

 засідання! Прошу. я                          - 101 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. .........................................

 ......................................................

 ......................................................

 ......................................................

 ......................................................

 там,  до  яких вони звернуті для реагування відповідно

 до  вимог законодавства.

      Надійшов    також   запит   народного   депутата

 Лавриновича   до   голови  Львівської  обласної  Ради

 народних  депутатів  щодо будівництва греблі на річці

 Стрий.  Проте  він  по  своєму  змісту є депутатським

 зверненням  з  проханням  дати офіційне роз'яснення з

 питання віднесення до компетенції обласної Ради і має

 вирішуватись  відповідно  до  статті  19  Закону "Про

 статус народного депутата".

       І відповідно оформлені запити додаються до цієї

 інформації.

      Слухається  питання  "Про  проект Закону України

 про оплату праці".

      А?   Вибачте   Постанову.  Хто  читатиме  проект

 доповнення?  Чиж?  Будь ласка. З трибуни, будь ласка,

 щоб чітко було. З місця? Прошу. я 
 я                          - 102 - я 

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Олександр    Олександрович!    Шановні   колеги!

 оскільки  ми  вияснили,  в  перерві працюючи з Юрієм

 Прокоповичем,  що  та  пропозиція, яку я вносив, вона

 впринципі  лягає  в  норми  відповідного закону, який

 зараз опрацьовується. Я її просто знімаю.

      Олександр Михайлович має, здається, пропозицію.

 

      ГОЛОВА. Олександр Михайлович? Прошу.

 

      ___________.

 

      Мои   предложения   заключаются   в   следующем.

 Поручить Кабинету Минитсров в пункте 2...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, голосніше. Прошу уваги.

 

      ___________...     пункт       2 .    Реализацию

 лекарственных    средств   и   изделий   медицинского

 назначения  производить  только через государственные

 организации.

      Дальше.  Дать  приоритетную финансовую поддержку я 
 я                          - 103 - я 

 производства  отечественных  лекарственных  средств и

 изделий медицинского назначения.

      Установить предельный уровень торговой наценки с

 целью   сдерживания   роста   цен   на  лекарственные

 средства.

      И  третье.  Приватизация предприятий медицинской

 микро-биологической  промышленности  и  аптечной сети

 запрещается.

       Я  просил бу поставить этот вопрос на поименное

 голосование.

 

      ГОЛОВА.  Я  підтримую  ідеологію  чи  ідею вашої

 пропозиції,  але вона трошки інша ніж ми обговорювали

 і дали доручення доопрацювать. Дайте, будь ласка, ваш

 документ.

      А?

 

      ___________.  Мы  комиссии  заблаговременно  эти

 предложения давали.

 

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги!

      Мова  йде  про те, що ми розглядали питання "Про

 стан  забезпечення населення лікарськими засобами", і я 
 я                          - 104 - я 

 абсолютно вузько це питання розглянули.

      Комісія  Кожушко  дає  ширшу трактовку. Мова йде

 про  те,  щоб  в пункті 2 доручити Кабінету Міністрів

 доповнити підпунктами такого змісту.

      "Дозволити...  Розглянути  питання  щодо дозволу

 підприємствам    різних    форм   власності   закупку

 лікарських засобів і виробів медицини, медицинського,

 медичного  призначення  і  їх  релазацію  лише  через

 державні    організації".    Байрак   казав:   "через

 спеціалізовані   організації".   Дать...   Розглянути

 питання щодо надання пріоритетної фінасової підтримки

 виробництву   вітчизняних   лікарських  препаратів  і

 виробів  медичного призначення і встановити граничний

 рівень торгової націнки з метою стримування росту цін

 на лікарські засоби.

      Це  те,  що стосується пункту другого. І окремий

 пункт.  Вказати, що приватизація підприємств медичної

 і  мікробіологічної  промисловості  і  аптечної сітки

 забороняється.

      Я...   Одну   хвилинку.   Цей  пункт  стосується

 програми  приватизації і Закону про приватизацію. Він

 не  зв'язаний з цією Постановою. Тому я цю ставити не

 буду, бо це Регламентом не передбачається.

      А  ці  три  доповнення змістом, які передбачають я 
 я                          - 105 - я 

 розгляд  Кабінетом  Міністрів  питання  щодо  дозволу

 закупки різними, підприємствами різних форм власності

 лікарських   препаратів   і   виробів   медицинського

 призначення,  їх  реалізацію  лише через спеалізовані

 організації.  І  дати...  Щодо  надання  пріоритетної

 фінансової    підтримки    виробництву    вітчизняних

 лікарських    препаратів,    і    виробів   медичного

 призначення,  і встановлення рівня торгової націнки з

 метою стримання росту цін на лікарські рослини, тобто

 як  доручення  Кабінету  Міністрів  щодо розгляду цих

 питань.   Я  ці  пропозиції  ставлю  на  голосування.

 Поіменно,    хто   за   те,   щоб   поіменно,   прошу

 проголосувати.

      Кожен пункт окремо.

      Процедура, Мостиський.

 

 

      МОСТИСЬКИЙ.   Олександр  Олександрович,  шановні

 депутати,  ну,  як  кажуть  Верховна  Рада  може  все.

 Звичайно  вона може прийняти сьогодні таку постанову,

 якка  пропонується. Але давайте подивимся чи реальна,

 чи реально її сьогодні виконати. Мені здається, що ми

 сьогодні  не  можемо  зобов'язувати  торгувати ліками

 тільки   через   державну   мережу.  Інша  справа, що я 
 я                          - 106 - я 

 реалізація   ліків   повинна   бути   під  державним

 контролем.   Повинна  бути  відповідна  сертифікація.

 Давайте  може ми зараз не будем, все-таки, голосувати

 це  питання,  а значить, доручимо: хай ще доопрацюють

 до  завтра  і  завтра  проголосуємо.  Тому  що всі ми

 знаємо,  що  часто  сьогодні  на  базарі чи десь інде

 можна  купити  ліки  дешевше  і можна їх купити ніж у

 державних   аптеках.   Тому   давайте  ми  не  будемо

 поспішати.

 

      ГОЛОВА.  Андрій Борисович, я що хочу сказати? Ми

 не  даємо,  ми не зобов'язуємо Уряд. Ми рекомендуємо,

 доручаєм  їм  розглянути питання щодо таких питань. А

 вони  будуть  визначатися  щодо порядку відповідно до

 тих законів , які ми вже прийняли.

      Тому  це  не...  доручення  пряме  щодо введення

 такого  порядка.  А щодо розгляду питання, пов'язаних

 із такими обставинами. Я ще раз привертаю вашу увагу.

 Другий  пункт:  доручити  Кабінету  Міністрів України

 разом  з  Національним банком розглянути питання щодо

 виділення  Міністерству охорони здоров'я і так дальше

 і  щодо  дозволу  підприємствам різних форм власності

 закупки   лікарських   засобів  і  виробів  медичного

 призначення  медицинського  призначення їх реалізацію я 
 я                          - 107 - я 

 лише  через спеціалізовані організації і щодо надання

 пріоритетною    фінансової    підтримки   виробництву

 вітчизняних лікарських препаратів і виробів медичного

 призначення  і  встановлення  граничної межи торгової

 націнки  з  метою  стримування росту цін на лікарські

 засоби.

      Тобто  як  пропозиція.  Будь  ласка, Спіженко. Я

 поставлю  на  голосування.  Я  зобов'язанний  ставити

 пропозицію, ми про це доручили...

 

      СПІЖЕНКО Ю.П.

 

      Шановні  колегі, відносно дозволу на закупівлю і

 реалізацію   тільки   через   державні  (..........).

 Дозволу  нікому  не  треба,  бо  він  є.  Хто отримав

 рицензію,  то не треба вже через постанову отримувати

 дозвіл.

      А  реалізація  через  державні.  От  давайте  ми

 продивимось.

 

      ГОЛОВА.   Юрій   Прокопович,  я  прочитав  через

 специал...

 

      СПІЖЕНКО  Ю.  П.  Ні,  ні  -це буде врегульовано я 
 я                          - 108 - я 

 через  специаліз... Це буде врегульовано Законом "Про

 лікі".  Ми  вже  прийняли  у  першому  читанні. І там

 сказано,  що  продаються ліки тільки через аптеки. На

 що ж ми це в постанову будем заносити. Як це  законом

 буде врегульовано.

 

      ГОЛОВА. Олександр Михайлович, треба цей підпункт

 голосувать?  Чи може ви погодитесь з тим, що у законі

 це буде.

 

      _______________  Я  йому розказував, розказував,

 він... Це законом буде регулюватись.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  Олексій Михайлович.

 

      _______________  Уважаемые  коллеги, здесь очень

 можно красиво говорить. Вы бываете у себя на местах и

 видите,  что  твориться в этом вопросе. И я прошу без

 никаких     изменений,     поименно     проголосовать

 это предложение.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Хто за внесенні підпункти до

 другого     пункту     проекти    Постанови,    прошу

 проголосувать.  Поіменно  голосується. Я тільки що їх я 
 я                          - 109 - я 

 прочитав. Ще раз читаю. Останній раз, прошу.

      У  підпункт,  який  доручає  Кабінету  Міністрів

 розглянути  питання  записати  такий підпункт. Будьте

 уважні. Щодо, тобто розглядає Кабінет Міністрів, щодо

 дозволу  підприємствам  різних форм власності закупки

 лікарських  засобів і виробів медичного призначення і

 їх реалізацію лише через спеціалізованні організаціі.

 Щодо  пріоритетної  фінансової  підтримки виробництва

 вітчизняних    лкарських    препаратів    і   виробів

 медицинського  призначення  і  встановлення  граничної

 межі  торгової  оцінки  з  метою  утримання  ціна  на

 лікарські  засоби.  Ставлю  на  голосування. Поіменно

 голосується.

 

      Йде голосування.

 

      За

 

     Рішення прийнято.

     Ставиться вся постанова вцілому, з доповненнями,

 які ми проголосували.

      Йде голосування.

 

 я 
 я                          - 110 - я 

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Слухається  питаня про проект Закону "Про оплату

 праці". Чиж Іван Сергійович - доповідач.

      Одну   хвилинку!  Іван  Сергійович,  ви  зробите

 вступне слово, потім Віце-прем'єр, Віктор Михайлович.

 А потім підем за процедурою другого читаня.

 

      ЧИЖ І.С., 414 виборчий округ.

      Шановний Голово! Шановні колеги!

      Виконуючи Постанову Верховної Ради...

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги. У нас іде друге читання.

 Це  буде  незрозуміло,  що  транслювати...  Не  треба

 розглядати  його.  Я прошу не наполягати. Будь ласка,

 доповідайте.

 

      ЧИЖ  І. С.... Виконуючи Постанову Верховної Ради

 від  16 лютого цього року, Президія наприкінці того ж

 місяця,  27-го  розглянула висновки постійних комісій я 
 я                          - 111 - я 

 Верховної  Ради  з  питань  фінансової  і банківської

 діяльності,   з   питань   економічної   політики  та

 управління  народним господарством і з питань бюджету

 щодо  законопроекту  про оплату праці, які було взято

 до  відома.   А  також  пропозиції  Комісії  з питань

 соціальної  політики  та  Кабінету Міністрів стосовно

 подальшої  роботи  над  цим проектом. Тоді ж Президія

 Верховної    Ради  підтримала   пропозицію   Кабінету

 Міністрів  щодо  створення  узгоджувальної комісії по

 доопрацюванню  прийнятого  у  першому  читані проекту

 Закону  про  оплату  праці  з урахуванням зауважень і

 пропозицій урядової сторони.

      Було   дано  доручення  нашій  Комісії  разом  з

 Кабінетом    Міністрів    і   Федерацією   профспілок

 підготувати  його  і  в  березні  внести  на  розгляд

 Верховної  Ради  у  другому читанні, що ми, власне, і

 робимо.   І  ця  доповідь,  власне,  є  доповідь  від

 узгоджувальної комісії, яка працювала.

      Привертаю вашу увагу, що в складі узгоджувальної

 комісії  були  народні  депутати  від трьох постійних

 комісій  Верховної Ради: соціальної політики і праці,

 бюджету, з питань фінансів і банківської діяльності -

 6   народних   депутатів.   Від   урядової   сторони:

 керівники...  сторони....  керівники  або  заступники я 
 я                          - 112 - я 

 керівників Міністерств праці, економіки, фінансів.

      Федерацію   профспілок  представляли  її  голова

 Олександр Миколайович Стоян і його заступник Григорій

 Васильович Косовий.

      Окрім того., до комісії входили фахівці, науковці,

 загалом 20 чоловік.

      Підсумки   проведеної   комісією   роботи  двічі

 обговорювались   на  засіданні  постійної  Комісії  з

 питань  соціальної  політики та праці. Наше остаточне

 рішення  з  цього  приводу  базувалось  на  тому,  що

 оскільки за абсолютною більшістю урядових зауважень і

 пропозицій    по    абсолютній   більшості   знайдено

 компромісне  рішення і відпрацьовані відповідні норми

 проекту,    то   законопроект   можна   виносити   на

 обговорення сесії.

      Щодо   трьох   статей,  то,  на  жаль,  сторонам

 домовитись  не вдалось. І Комісія вирішила вдатись до

 варіантності,   що   і   зафіксовано  в  порівняльній

 таблиці.  Це стосується статей 9 стосовно мінімальних

 розмірів   заробітної  плати,  33  і  34  -відповідна

 індексація  і  компенсація  по  заробіній  платі.

      Це  знайшло також відображення, як вам відомо, у

 зверненні  Президії  Кабінету  мністрів  до Верховної

 Ради  України, яке ми всі отримали. Там же викладенаа я 
 я                          - 113 - я 

 аргументація   неможливості  прийняття  і  реалізації

 власне цих трьох  норм.

      В цьому зв'язку я, скажімо, наведу і інші думки,

 наведу  лише  один висновок, а саме Комісію Верховної

 Ради  з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності

 цитую:  "Заперечення Кабінету міністрів відносно ряду

 положень  в  тому  числі про встановлення мінімальної

 заробіної плати в розмірі не нижче вартісної величини

 межі    малозабезпеченості    означають    узаконення

 зубожіння  працюючих  і  звуження відтворення робочої

 сили".

      Далі  там же підкреслюється, що розрахунки Уряду

 можливих    економічних    наслідків    законодавчого

 встановлення  мінімальної  заробітної  плати не нижче

 межі   малозабезпеченості,  не  можуть  визнані  бути

 достатньо обгрунтовані.

      Але  з  цього  приводу,  безперечно, визначатись

 Верховній Раді.

      З   нашого  боку,  до  речі,  за  поголженням  з

 представником   урядової   і   профспілкової   сторін

 передбачена  і можлива ситуація у разі прийняття того

 чи  іншого  варіанту  визначення мінімального розміру

 заробтної плати. Зразу повинен зауваження зробити, що

 ці  варіанти  регулюються  певною  мірою і Постановою я 
 я                          - 114 - я 

 Верховної Ради. Постанови теж мають два варіанти. Маю

 вам   доповісти,  що  Законопроект,  як  належить  за

 Регламентом,  пройшов  необхідні  стадії  опрацювання

 через  юридичний,  науково-експертний  і  редакційно-

 видавничий   відділи   Секретаріату   Верховної  Ради

 України.

      І  ще  одна  обставина,  і  вона  немаловажна, я

 думаю.  На  адресу  Верховної  Ради  надходять  сотні

 телеграм,   листів,   звернень  від  різних  трудових

 колективів,  профспілкових  об'єднань  з  проханням і

 вимогами  про  прискорення  прийняття  цього  Закону.

 Зрештою  кожен  з  нас  постійно спілкується з своїми

 виборцями,  знає  реалії  і  чітко орієнтується, тому

 агітації, думаю, тут,  зайва.

      Насамкінець  перед  тим  як перейти от до такого

 розгляду, який  тут запропонувався, і до постатейного

 голосування  повинен  сказати,  що комісією в процесі

 підготовки    Законопроекту    до   другого   читання

 розглянуто   143  пропозиції  і  зауважень  постійних

 комісій,  окремих  народних депутатів та фракцій. І з

 всього  масиву  лише  незначна  частина у силу тих чи

 інших  обставин  довелося відхилити незначну частину,

 решта враховано повністю або частково в пропонованому

 до другого читання  Законопроекту. я 
 я                          - 115 - я 

      Тепер  щодо  процедури.  Ну  я  згоден з тим, що

 зараз    доповість    від   урядової........   Віктор

 Михайлович   або  своє  слово  скаже.  Але  хотів  би

 сказати,  що жодного, жодного, підкреслюю, письмового

 заперечення,  яке  б  ставило під сумнів необхідність

 прийняття  цього  Закону  від  комісій і депутатів не

 надходило.  То варто, можливо, поступити було б таким

 чином  ми  пропонуємо.  Виходячи з того, що звернення

 Президії  Кабінету Міністрів стосується трьох статей,

 які  я  назвав:  9,  33, 34, то провести постатейне в

 порядку   їх  номерації  обговорення  і  голосування,

 скажімо,  без  9,  а  там   друга  частина тільки під

 сумнівом;  33;  34. Закон побудований таким чином, що

 він  не  руйнує  його  логіку, все зрозуміло було прі

 голосуванні. Потім існуючим порядком визначиться щодо

 обговорення  голосування  неузгоджених статтей, там є

 два  варіанти. Якщо, скажімо, і цей... ця метода, так

 би    мовити,    не    мала    б   якогось   наслідку

 результативного,   ми   відповідно  до  статті  6-6-8

 Регламенту   нашого  могли  б  ці  статті  перенести,

 скажімо,  як варіант уже, якщо така ситуація виникне,

 на третє читання.

      Ось  і  все.  Я зробив свою інформацію. Дякую. А

 тепер так, як домовились. я 
 я                          - 116 - я 

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміла  пропозиція,  так?  Є  деякі

 статті,  які  можливо винести потім на третє читання,

 якщо  визначиться  так  Верховна  Рада.  А є такі, що

 можна  узгодить, вони не викликають зауважень, в тому

 числі і в Президії Кабінету Міністрів.

      Івану  Сергійовичу,  ви  поки що посидьте трохи.

 Віктор Михайлович, на трибуну, прошу. Будь ласка.

 

      ПЕНЗЕНИК В.М.

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  статті,  навколо яких іде розмова, ці статті

 статті,    по   суті,   визначають   зміст   основних

 розбіжностей і, по суті, вони визначають зміст Закону

 "Про оплату праці".

      Ви,   мабуть,   ознайомились  з  інформацією,  з

 зверненням,    яке    прийнято   Президією   Кабінету

 Міністрів  і  підписано  більшістю  членів  Президії,

 всіма   членами   Президії,   які  були  присутні  на

 засіданні.

      Це   питання   про  оплату  праці  пов'язане  із

 наступним питання -про межу малозабезпеченості. І, по

 суті, тут в основному у нас виникли розбіжності. я 
 я                          - 117 - я 

      Кабінет  Міністрів  і  я  особисто переконаний в

 тому, що більшість депутатів хоче зробити краще людям,

 піднімаючи планку межі малозабезпеченості, закладаючи

 в основу заробітньої плати та всіх соціальних виплат.

      Давайте  спробуєм поставити питання інакше. Чи є

 для  цього  реальні  можливості  економіки? Спробуємо

 проаналізувати кілька моментів.

      Момент  перший. Нікому ще не вдалося спростувати

 того факту, що спожити можна тільки те, що вироблено.

 Протягом  1993-1994  років  обсяг виробництва товарів

 народного  споживання  в  України  скоротився на 50%,

 майже в 2 рази.

      Тільки  в  94-му  році  зменшення  склали  26, 6

 відсотків.  В  січні  95-го  року виробнитцво товарів

 народного  споживання  в  діючих  цінах  склало 74, 7

 трильйони   карбованців.   При  грошових  доходах  88

 трильйонів і роздрібному товарообороті 55 трильйонів.

 Може у когось виникне питання, що в нас великі запаси

 товарів.  На  1  лютого  товарні запаси в оптовій і в

 роздрібній   торгівлі   складали  47  денний  оборот.

 Нормальна  ситуація  в  нас була більше 2-х місячного

 запасу. Тобто цей запас є нормальний, і менше бути не

 може.

      Встановлення мінімальних доходів на рівні межі я 
 я                          - 118 - я 

 малозабезпеченності   означало  сьогодні  підвищення

 пенсії  в  2,  5  рази, мінімальної зарплати в 3, 5-4

 рази.

      Досвід минулих років показує, це було в червні -

 липні, в вересні -жовтні, і в грудні 93-го року.

      Що   підвищення   мінімальної  заробітної  плати

 викликає    підвищення    коштів,   направленних   на

 споживання  в  співвідношенні  75  відсотків приросту

 коштів  на  споживання,  до  100  відсотків  приросту

 мінімальної    заробітної   плати,   інакше   кажуть,

 прийняття   такого  рішення  мало  негайно  збільшити

 грошові доходи до 300 трільйонів карбованців.

      Або більше ніж в 3 рази.

      Все  було  б  добре,  якби раптом випуск товарів

 народного споживання теж зріс в 3 рази.

      Але  не в січні, не в лютому, ні в березні цього

 не  сталось  і  я  думаю,  всі  вірите  в  це,  що не

 станеться це через місяць.

      Більше  того, нічого не міняє, якщо ми цей закон

 введемо  з  96-го року. Чи з 97-го року. Тому що тоді

 треба   було   б   орієнтуватись   і  взять  на  себе

 відповідальність,  що  за цей час виробництво товарів

 народного споживання буде збільшено в 3 рази.

      Зрозуміло,  що  забезпечити  такі  доходи  можна я 
 я                          - 119 - я 

 тільки  включенням  друкарського  верстату,  випуском

 великої додаткової кількості нових грошей.

      Більш   високі  грошові  доходи  будуть  покриті

 товарною  масою  тільки  за  рахунок  зростання  цін.

 Нагадаю    вам   знову   цифри.   74,   7   трільйона

 карбованців  -це  випуск товарів народного споживання

 за січень 1995 року.

      Момент  другий. Чи досягає такий механізм добрих

 намірів?  Забезпечити мінімальними грошовими доходами

 можливість  придбання  закладено в розрахунках набору

 споживчих  товарів. Ні! Оскільки ціни підвищаться, то

 реально  на  суму  на  рівні межі малозабезпеченності

 можна  буде  придбати тільки одну трутину товарів, що

 закладаються в розрахунок.

      Ми виходимо з ідеї, що піднімаємо доходи і даємо

 більший  доступ для придбання товарів. Їх немає. Воно

 буде  покрито  тільки за рахунок зростання цін. Можна

 повторити   підвищення   межі   і   мінімум  зарплати

 наступного  місяця.  За  чим наступає наступний виток

 інфляції.

      Якщо  такий  механізм діє щомісяця, то в річному

 обчисленні  ціни  мають  піднятись  у  мільйон разів.

 Звичайно  тут є лази. Протягом двох-трьох місяців іде

 розкрутка цін першого етапу. Але, коли через 3 місяці я 
 я                          - 120 - я 

 механізм  дії  кожного  року  ми  маємо мільйонкратне

 підвищення цін.

      Третій  момент.  Апоненти стверджують, що частка

 зарплати   в   собівартості  настільки  незначна,  що

 підвищення   зарплати   різко   не  вплине  на  ціни.

 Методологічна  помилка  полягає  ось в чому. Все було

 правильно,   якби  наша  економіка  виробляла  товари

 народного споживання. Але це далеко не так. Населення

 не  споживає  чавун,  сталь, верстати і тому подібне,

 так звані проміжковий продукт. Це не споживчі товари.

      Наведу  вам  ще одну цифру. В січні-лютому цього

 року  по відношенню до випуску промислової продукції,

 виробництво  товарів  народного  споживання  складало

 тільки  22,  5  відсотки.  А  тому приріст загального

 обсягу  доходів треба співставляти з випуском товарів

 народного споживання. Фактор віднесення вищих доходів

 на  собівартість  і  ціни дасть додатково-інфляційний

 поштовх через 3-4 місяці.

      Четверта   обставина.   Підхід   до  організації

 зарпалати   через  межу  малозабезпеченості,  ставить

 значно   гірші   умови   малозабезпечення   громадян.

 Скажімо підняття цін на хліб у розрахунку  на  місяць

 на 100 тисяч карбованців.

      Якщо  в  межу закласти 100 тисяч, то людина, яка я 
 я                          - 121 - я 

 має  5 мінімум, отримає 500 тисяч карбованців. Але ця

 людина  не  споживає  в  5  разів  більше  хліба  ніж

 малозабезпечена особа.

      П'ятий  момент.  Ми  не  можем  не  рахуватись з

 обставиною,   яка   визначає   структуру   формування

 товарів,  які  населення споживає. Середнє споживання

 громадян  формується  не  тільки  за рахунок грошових

 доходів,    а    за   рахунок   власного   підсобного

 виробництва.

      Інакше  кажучи, воно купує відповідних продуктів

 значно  меньше  ніж  споживає.  Це  не  докір  нашого

 населення.    Навпаки.    Треба   подякувати   нашому

 трудолюбивому  народу,  який  зрозумів,  що економіка

 зараз  не  встані  забезпечити всім навіть мінімальні

 соціальні гарантії.

      Наведу   деякі   цифри.   Із   загального обсягу

 споживання   деяких   продуктів   харчування,  власне

 виробництво  складає: картопля -89 відсотків, овочі -

 77   відсотків,   фрукти   -63  відсотки,  м'ясо  -54

 відсотки,  молоко  і  молочні продукти -48 відсотків,

 яйця  80  відсотків.  Але  все  це включено в середнє

 споживання  під  якими  ми  хочемо  підвести  грошові

 доходи.

      При    середньому    споживанні   картоплі   130 я 
 я                          - 122 - я 

 кілограмів  на  рік  населення  купаує  14.  Гроші ми

 плануємо під 130.

      Фруктів  -середнє  споживання  19,  3,  вибачте,

 власне  виробництво  19,  3  випускає  грошей під 82.

 М'ясо  відповідно  19,  5, плануємо випуск грошей під

 42, 5.

      Хочемо  ми  чи  не хочемо, але ми змушені будемо

 враховувати  в  соціальних  виплатах всі доходи, а не

 тільки грошові.

      Грошові   доходи   формують  тільки  близько  60

 відсотків  середнього  споживання, не рахуючи доходів

 від  інших  видів,  тут  враховано  тільки доходи від

 підсобного господарства.

      Які  можуть  бути  сценарії  розвитку  подій при

 прийнятті  запропонованих проектів рішень.

      Перше.  Доходи  і ціни піднімаються в 3, 2 рази.

 Нагадаю:  якщо  механізм  діє  в річному обчисленні з

 лагом  в  3  місяці, ми маєм мільйонкратне підвищення

 цін  за  1  рік.  Якщо через місяць цей механізм буде

 зупинений, то підвищення цін замість прогнозованих на

 цей рік -4, 7 -складе 15, 2 рази.

      Другий    сценарій.    Підприємства   підвищують

 заробітну плату в 3 рази в межах існуючих коштів. Але

 тоді  із  загальної  чисельності  працюючих  в   23,2 я 
 я                          - 123 - я 

 мільйони   чоловік   безробітними   мають   стати  15

 мільйонів чоловік.

      Я   б   звернувся  до  виробничників.  До  голів

 колгоспів.   Яке   сьогодні   підприємство   в  стані

 забезпечити    виплату    заробітної...   мінімальної

 заробітної плати на рівні 3,5 мільйона карбованців?!

      Я     запитав    директора    Дніпропетровського

 підприємства, і він заявив, що йому негайно треба при

 введенні  цього Закону звільнити 1/3 працюючих. І це,

 до   речі,   підприємство   досить  добре  стоїть  ще

 сьогодні...

      Третій  сценарій.  Частина підприємств знаходять

 кошти   за   рахунок  підвищення  цін  і  додаткового

 виробництва   товарів.  Решта  скорочує  працівників.

 Чисельність  безробітних  в  таких  умовах  складає 3

 мільйони...    вибачте!...   7   мільйонів   чоловік.

      Звичайно,   дуже   важко  прогнозувати  в  такій

 ситуації  можливі  сценарії,  бо  і  по другому, і по

 третьому сценаріях треба робити значні грошові емісії

 для   потреб   бюджетних   сфер.   Причому,  оскільки

 можливості підприємств дуже обмежені, заробітна плата

 в  бюджетних  сферах буде в кілька разів вищою, ніж у

 виробничих сферах.

      Давайте чесно дамо собі відповідь на питання -чи я 
 я                          - 124 - я 

 готові  ми брати на себе відповідальність за розвиток

 подій  за  будь-яким  з цих сценаріїв?

      В цій ситуації Кабінет Міністрів пропонує:

      1. Затвердити середні доходи, які дають право на

 отримання  допомоги,  на  рівні  1 мільйона 730 тисяч

 карбованців,    періодично   переглядаючи   цю   суму

 відповідно  до  темпів інфляції,, як це і передбачено

 бюджетом.

      2.   Не   приймати   в   підготовленму  варіанті

 підготовлений   проект  Закону  "Про  оплату  праці",

 відділівши  межу  малозабезпеченості  від організації

 заробітної  плати,  розглядаючи її тільки як норматив

 для доплат малозабезпеченним громадянам.

      3.  Врахувати  при  визначенні доплат всі доходи

 громадян,   а   не   тільки  грошові,  інакше  ми  не

 захистимо, або, простіше кажучи, захистимо фальшивими

 папірцями,  не  захистимо тих, хто не в стані тримати

 присадибну  ділянку  чи  займатись  додатково  іншими

 видами    діяльності.    ЦЕ   інваліди,   престарілі,

 багатодітні сім'ї.

      4. Терміново утворити служби соціальної допомоги

 в  кожному регіоні, які б мали виявляти тих громадян,

 які  не мають інших джерел доходів і саме для них має

 бути спрямована ця допомога. я 
 я                          - 125 - я 

      Я  дуже  сподіваюсь про те, що народні депутати,

 колеги  зважено  підійдуть  до  прийняття надзвичайно

 відповідальних  ішень.  Від  їх правильного вирішення

 залежать не тільки доходи громадян, але і стано всієї

 економіки, ситуація в цілій державі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Сідайте, будь ласка.

             (Шум у залі)

      Одну  хвилиночку,  в  нас  не  процедура першого

 читання.

             (Шум у залі)

      Я зараз поясню. Я прошу вас, будьте уважні.

      Оскільки  було  звернення  Президії  І  кабінету

 Міністрів,    то,   природно,   депутати   цікавились

 обгрунтуванням  цього  звернення. І з цього приводу я

 запропонував  Віктору  Михайловичу виступити у нас із

 обгрунтуванням.

      Одначе,  я хочу сказати про те, що ми Закон "Про

 оплату праці" в будь-якому випадку повиннні приймати.

 А  якщо  це так, то Кабінет міністрів не виконав своє

 зобов'язання,  яке  він  підтверджував неодноразово в

 листах у Верховну Раду.

      Можна   зважати   на   те,  що  сьогодні  рівень я 
 я                          - 126 - я 

 споживання  насчелення, умовно кажучи, вдвічі більший

 ніж той, який забезпечується грошовими доходами чи на

 державних  підприємствах, чи на інших, чи в бюджетній

 сфері,  чи на виробництві будь-якому. Якщо це так, то

 можна  було  б  вводити відповідні коєфіцієнти тощо і

 пропонувати  схему  закону,  яка  б  враховувала б цю

 обставину.  Одначе  ми  тільки  одержуємо одне, що не

 можна  приймати  Закон.  А  що можна приймати? Законо

 "Про  оплату праці" мусить бути. Такий чи не такий за

 змістом,   то  інша  справа.  Тому  ми  розглянули  в

 перешому  читанні  проект  Закону.

      Всі мали змогу, в тому числі і Уряд, внести свої

 пропозиції.  Якщо  будуть  спірні  питання  якісь, на

 котрі  сьогодні послав Іван Сергійович, посилався, ми

 можемо  їх  віднести  до  третього читання і потім ще

 додатково  узгоджувати  їх. Ми можемо також врахувати

 процедуру   введення   Закону   після   прийняття   в

 остаточній  редакції  Постановою  про  введення цього

 Закону.  Але  те, що ми повинні на чомусь зупинитися,

 ми  повинні  знати з чого ми танцюємо, від чого, коли

 ми  визначаємо заробітну плату, концептуальні позиції

 повинні бути відображені в Законі.

      Іван Сергійович на трибуну.

 я 
 я                          - 127 - я 

      ___________.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 кодеги!   Оскільки  виступив  Віктор  Михайлович, а я

 очолював узгоджувальну комісію. я просив би ще кілька

 хвиилин, а тоді до постатейного.

      Безперечно  ми  всі  переконані,  ми  знаємо  це

 прекрасно, що є об'єктивний фактор економічний, і тет

 ми  погоджуємся  з Віктором Михайловичем і з урядовою

 стороною.  Але,  як ви пам'ятаєте, я тут доповідав на

 трибуні  і  розсказав  чим у нас регулюється взагалі.

 Вот  ви  народні  депутати  (нас тут 400 чоловік), як

 регулюється  заробтна  плата  зараз  взагалі?  Що  за

 система? І це  перше питання.

      Друге.  Ми  що  як  константу  беремо зараз оту,

 заморожуємо  те,  що  є.  У  нас  що заробітна плата,

 навіть  якщо  ми  не приймемо Закон, підвищуватися не

 буде?  Я  вам наведу, мушу навести, тому що одні, так

 би мовити, розрахунки тільки з цього приводу, бо є ще

 інші. Узгоджувальна комісія працювала, як середнє між

 Радою  і Федерацмією профспілок України і Урядом, і в

 них є свої розрахунки, які на порядок нижчі від того,

 що, скажімо, розказав Віктор Михайлович.

      От   я   таку   цифру   наведу.  Уряд  прогнозує я 
 я                          - 128 - я 

 підвищення  цін протягом року в 2, 5 рази, прогнозує.

 Необхідно  відмітити,  що незалежно від зміни розміру

 мінімальної  заробітньої  плати, якщо навіть їїлишити

 60  тисяч,  як  у нас зараз є, то в умовах дії статті

 19,  ми  з вами тут її відновили -про підприємства, і

 відповідних  законів  по  інших бюджетних сферах, ну,

 стаття   відповідна   Закону   про   освіту,  середня

 заробітня  плата буде підвищуватися, що вимагає також

 додаткових витрат.

      І, навіть, якщо слідувати крок за кроком к тому,

 що    каже   Міжнародний   валютний   фонд,   то   це

 співвідношення має бути 0, 8 на 1 % зростання цін. 0,

 8 - зарплата, 1% - зростання цін.

      Таким  чином,  додаткові  витрати  на  заробітню

 плату  складатимуть понад 500 трильйонів карбованців.

 500   трильйонів.   Тобто   перевищить   передбачений

 бюджетом  на  1995  рік  фонд  оплати праці у півтора

 рази.

      Як  би  ми  не хотіли, ми все одно мусимо дійсно

 ставити  на правову, на законну основу саму ситуацію.

 І я вже сказав варіанти, але є ще і інший варіант.

      Якщо  ми тут залом вирішимо, скажімо, по статтях

 конкретних   (ось  по  той  же  межі),  ми  можемо  в

 крайньому   самому  разі  якусь  етапність  включати, я 
 я                          - 129 - я 

 скажімо. Але є ті рівні, за які просто не може падати

 людина, тому що фізіологічно вона не виживає, і йдуть

 незворотні   біологічні   процеси.  Це,  як  загальне

 пояснення.

      І  мене  дуже  дивує,  я, правда, й казав членам

 Узгоджувальної  Комісії,  тут і Михайло Григорович, і

 Володимир  Макарович  є,  Едуард  Іванович, що в мене

 таке  відчуття, коли ми останній раз засідали, що йде

 чергова  спроба протяжки. Ну, це зж не політика, це -

 елементарні  речі  економічні,  які  нас  просто  вже

 приперли до стінки, бо повинні вирішувати.

      Я  пропоную  перейти до постатейного, працювати,

 по трьох статтях ми визначимося.

 

      ГОЛОВА.  До  назви  назви  Закону  і преамбули є

 зауваження? Є зауваження?

      Будь  ласка.  У  лівій колонці вони висловлені у

 вас. Прошу.

 

 

      ___________.   Група   депутатів  висловилася  з

 приводу  преамбули.  Частково  враховано  в  нас. Але

 просить...

 я 
 я                          - 130 - я 

      ГОЛОВА. Прошу уваги.

 

      МАРЧЕНКО. Уважаемый Александр Александрович. Ну,

 поскольку  возможности  нет  по процедуре высказаться

 или  вы  не  даете,  я  вам  хочу  напомнить  решение

 Верховного   Совета   Украины.  Порядок  рассмотрения

 закона     по     оплате    праци    и    про    межу

 малозабезпеченності.   Ми   приняли  решение  сначала

 утвердить  межу  малозабезпеченості,  а  после  этого

 рассматривать  постатейно во втором чтении Закон "Про

 оплату  праці".  Это первое. Я просил бы выполнить то

 решение.

      И  второе.  Я думаю, что после таких выступлений

 Виктора  Мыхайловыча  Пинзеныка процедурно и, скажем,

 помотивам, надо дать возможность депутату высказаться

 и  ответить  ему, сколько можно слышать эту политику,

 спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Я,  відверто  кажучи,  в  нас

 записано  в порядку дня один і другий проект, якщо ця

 норма  передбачається і ми проголосували саме так. То

 це стосується не тільки головуючого, а і всіх, в тому

 числі  і  тих,  хто доповідає це питання. Будь ласка,

 внесіть  пропозицію і ми розглянемо в іншому порядку. я 
 я                          - 131 - я 

 А  вийшло  так,  уже  почали  ми  розглядати питання,

 вносим іншу пропозцію.

      Я   роблю   зауваження   депутату   Марченко  за

 некоректну поведінку на сесії.

 

      ___________.  Шановні народні депутати. Шановний

 Володимир  Романович. В принципі безперечно ви праві,

 тільки порядок такий відзначався Верховною Радою, але

 воно  стоїть  в порядку денному в такій як би мовити

 ув'язці.

      Ставилася  умова така, щоб ці два закони: закон і

 вартісна  межа, розглядалися разом в пакеті, вони так

 і  стоять  в  порядку  денному,  більше того, коли ми

 прийдемо  до  тих  статтей,  ті  сумми,  а  там якраз

 вартісна  межа,  то  ми  как  раз  до  цього і будемо

 вертатися  і тоді коли він зразу буде йти як вартісна

 межа.  Воно  одне одному не суперечить. Я думаю, що і

 до  речі  пропозиція  групи  народних  депутатів щодо

 преамбули  вона  достатньо  серьозна  врахована права

 частина.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.  Короче,  є  ще  зауваження  до

 преамбули Черепков?

 я 
 я                          - 132 - я 

      ЧЕРЕПКОВ.

 

 

      Уважаемый Иван Сергеевич! Мы перейдем к 9 статье

 и   там  возникнет  вопрос  о  том,  что  минимальная

 зарплата     должна     приравниваться     к    черте

 малообеспеченности.

      Так что, мы тогда...

 

      ___________. Я слухаю, слухаю вас.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  ще  раз повторіть. Погано

 чуть дуже.

 

      ЧЕРЕПКОВ.  Я  говорю:  мы  подойдем к 9 статье и

 так,  как  раз, будет о том, что минимальная зарплата

 приравнивается  к  черте малообеспеченности. Так что,

 мы  потом остановимся на этом законе и снова перейдем

 потом  на  черту  малообеспеченности? Мы уже 2 недели

 доказываем,  что  надо поминять порядок рассмотрения.

 Рассмотреть черту малообеспеченности, а потом идти по

 этому закону.

 

      ___________.  Володимир  Федорович,  я тільки що я 
 я                          - 133 - я 

 відповідав. Я просив би підтримати вже такий порядок,

 який... не заломувати його. Тим більше, що до межі ми

 все   одно...   ми  в  закон  його  не  вставимо,  не

 визначивши  як би  дію закону не пустимо.

 

      ГОЛОВА.   Ще   до   першої...   до  приамбули  є

 зауваження?

 

      ___________.  Немає тут. Враховано.

 

      ГОЛОВА. Шибко, прошу.

 

      ШИБКО.

      Олександр  Олександрович! Шанокні колеги! Я, все

 таки, хотів би звернути вашу увагу на пропозицію, яка

 стоїть під номером 1. Так вона десь скадніше виклана.

 Не  так,  як  це зроблено сейчас для другого читання,

 але,  все  таки,  вона  більше відповідає потребності

 цього закону та більше відповідає направленості його.

      Ось  бачите:  тут  єсть таке, що ця... цей закон

 визначає  і  він  спрямований  на  азбезпечення рівня

 оплати. І ми повинні врахувати, що іменно оцей рівень

 оплати повнен бути забезпеченний цим законом.

      Тому  я  пропоную  проголосувати в цій редакції, я 
 я                          - 134 - я 

 який запропонованний групою депутатів.

 

      _______________  Віталій Якович, правильно рівня

 оплати,  а  дальше відтворенна функція. Що стосується

 правої    частини,    те    що   пропонується   зараз

 узгоджувальной,  то  тут відтворювальна включає якраз

 оці  моменти,  рівень  оплати,  який  би дав би змогу

 працівнику  (..........) і розширення, так би мовити,

 відтворення.

      Тому я прошу, якщо серйозного (..........) нема.

 Тим  більше,  що це приамбула, яка в принципі не несе

 юридичного   навантаження   як   пряма  норма,  ви  ж

 розумієте.

 

      _______________  Але вона не відповідає все-таки

 напрямку  цього  закону. Тут тоже є відтворення у цій

 редакції,  що запропонованна. А вот спрямованість тут

 не врахована.

 

      ГОЛОВА.  Я ставлю на глосування пропозицію групи

 депутатів  в середній колнці, будь ласка. Будь ласка,

 не  допомогайте  вести  засідання.  Я  йду  точно  за

 Регламентом.

 я 
 я                          - 135 - я 

      "за"

 

      Рішення не прийнято.

      Ще  зауваження  ті,  що  передбачені  в середній

 колонці є?

 

      _______________Тут   все   враховано,  Олександр

 Олександрович.

 

      ГОЛОВА.  Голосується  назва закону і приамбула у

 редакції від комісії. Прошу.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Розділ  перший,  загальні  положення,  стаття  1

 "Заробітна плата". Чи є зауваження до змісту? Немає.

 

      _______________  Пропозиції врахованні абсолютно

 всі.

 

      ГОЛОВА.   Тут  ясно,  що  врахованні.  Стаття  2

 "Структура заробітної плати". Є зауваження? Стаття 3.

 До другої у вас статті? я 
 я                          - 136 - я 

      Перша  стаття  ставиться  на  голосування. Перша

 стаття , прошу.

      Перша стаття ставиться на голосування.

 

      Йде голосування.

 

      За

 

      Рішення прийнято.

      До 2 статті Буздуган. До 2-ї Буздуган.

 

      БУЗДУГАН

 

      Дякую.

      Шановні  колеги,  звертаю  вашу увагу пропозиція

 під  номер  16.  Взагалі я би пропонував би не в тієї

 статтю.

      Доля  заробітної плати в собівартості прордукції

 не оже бути меншою і далі за текстом.

      Про що йдеться мова. На жаль, дійсно, зараз доля

 заробітної  плати  собівартості  продукції  навіть за

 офіційнимиданими   складає   8,   8   відсотка  це  в

 середньому  по  народному господарству, проти 18, 20,

 які  були в Радянському Союзі і відповідно десь до 40 я 
 я                          - 137 - я 

 до 50 в країнах західної Європи.

      Про що йде ця мова.

      Мова  йдеться  про те, що ми пропонуємо механізм

 який   регулюватиме,   по-перше  рівень  експлуатації

 найманих  працівників,  а по-друге, який регулюватиме

 баланс  надходжень  до  середніх  і  бідних прошарків

 населення.

      На жаль, такого механізму в цьому проекті Закону

 немає.  Тому  я прошу підтримати цю пропозицію, яка є

 не  тільки  моєю пропозицією, а є пропозицією Соціал-

 демократичної  партії  України  та Української партії

 справедливості.

      Дякую.

 

      ___________.  Юрій  Олексійович, ну, мені прикро

 про  це  говорити,  але  ми  й  на Комісії голосували

 кілька  разів...  Справа  ось  яка: безперечно, проти

 самого  принципу  можна було б не заперечувати -це як

 перспектива  надзвичайно  серйозне питання. Але є там

 дальше...  Ви  пропонуєте:  "...  який встановлюється

 Верховною  Радою для кожної галузі окремо за поданням

 Кабінету  Міністрів..."  і  так далі. Ви... я запитав

 тоді:  хто буде регулювати? Це (ви уявляєте?) -галузі

 й  підгалузі,  і  так  далі.  Тому  не  можна  брати, я 
 я                          - 138 - я 

 перебирати  функції  -це ж не наша функція! Ми тому й

 відхилили. Я прошу депутатів....

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу аргументацію робити коротше...

 Вона  тут,  до речі, записана. Прошу, сядьте, Юрій...

 Ви сядьте і підніміть руку. От так... Будь ласка.

 

      ___________.  Я  хочу  єдине,  що  добавити.  Ця

 пропозиція   голосувалася   на  Комісії.  Із  дев'яти

 голосів  набрала 5, тобто більшість. Вона не включена

 як  від  Комісії,  тому що вона не набрала абсолютної

 більшості членів Комісії.

 

      ГОЛОВА. Скільки у вас у Комісії членів?

 

      ___________. Тринадцять. Всього.

 

      ГОЛОВА. От бачте, не було рішення прийнято...

 

      ___________. Але більшість від присутніх...

 

      ГОЛОВА.   За   Регламентом   рішень  це  не  має

 значення  -рішення  не було прийнято. Але... але суть

 не в тому... Я прошу вашої уваги, шановні депутати! я 
 я                          - 139 - я 

      Пропозиція  є, у лівій колонці. Він має право на

 голосування її. Я ставлї на голосування.

 

      Йде голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення не прийнято.

      Ще  зауваження  до  другої  статті є? Немає. Є в

 Терьохіна, прошу. У вас у лівій колонці є зауваження?

 

      ТЕРЬОХІН С.А. Ні, немає.

 

      ГОЛОВА.  До якої... по якому пункту йде...? Будь

 ласка, по якому пункту поправка?

 

      ТЕРЬОХІН   С.   А.   Олександре  Олександровичу,

 мабуть,  в  мене  зріст маленький, тому що ви мене не

 помітили, коли я руку піднімав...

 

 

      ГОЛОВА.  Ні, я вас добре помітив, і не випадково

 слово вам давав.

 я 
 я                          - 140 - я 

      ___________.   Ні, не може бути.

      Олександр  Олександрович,  Ні  справа  в тому що

 заробітна  плата  -це  не є винагорода. В нас люди не

 жебраки,   які   винагороду  отримують,  а  заробітна

 плата  -це  є  ціна  праці. І давайте почитаємо краще

 Маркса,  може бути, перед тим як писати, що заробітна

 плата  -це  винагорода. Тому я дуже просив би зараз в

 першій  статті  слово  винагорода  поміняти  на  ціну

 праці.

 

      ГОЛОВА. Я прошу звернуть увагу на те, що автором

 написаний  народний  депутат  Стоян, а не Карл Маркс,

 так  що, будь ласка, ви посилання не рообіть в даному

 випадку ...

 

      ___________. Я, Олександр Олександрович, я скажу

 Сергію  Терьохіну,  що  в  нього  були всі підстави і

 можливості  дійсно  внести  пропозицї, які він тільки

 хотів.  В  даному  випадку пропозиції просто не було,

 тому ми Маркса не розглядали дійсно тут, я вибачаюсь.

 

      ГОЛОВА.  Приймається Закон для громадян України,

 з яких частина, можливо, й не читали тієї позиції, що

 ви  вивчали  в  інституті,  але  справа  не про те. В я 
 я                          - 141 - я 

 цілому-то  слушне  зауваження, якщо госорити по суті.

 Але можна говорити, що ціна праці -це є винагорода за

 працю.  Іншими словами, це те ж саме. Ми можемо потім

 в редакційному порядоку підкоректувати.

      Ще до другої статті є зауваження?

      Нема. Ставиться на голосування друга стаття.

 

      "За"

 

      рішення прийнято.

      Я   попрошу   Секретаріат,  керівників  системи,

 зробіть  на  столі  Президії  все-таки  оту попередню

 форму  голосування.  Ну,  не  можливо, руки зв'язані,

 тримаєшся, а тут же весь час потрібно працювати двома

 руками.

      Стаття  3.  Зауваження до третьої статті, прошу.

 Валентин Іванович, прошу. Ландик.

 

      ЛАНДИК В.І.

 

      Шановні народні депутати! Шановний Головуючий! В

 3 статті записано, що "мінімальна заробітна плата..."

 Тут  я  не  хочу доводити до кінця і пишу: "... нижче

 якого   не   може   проводиться  оплата  за  виконану я 
 я                          - 142 - я 

 працівником  місячну  норму  праці". Що ми пропонуєм.

 однак  тут  нічого  не  сказано, які гарантії бере на

 себе  держава,  якщо  підриємство  не працює. А таких

 зараз більше 90 відсотків. То фактично держава не дає

 ніяких гарантій.

      Друге  питання.  Якщо буде записано у Законі, що

 роботодавець будь-якої форми  власності, приймаючи на

 підприємство  робітника, немає  право платити йому за

 одну годину роботи сумму нижче мінімального рівня, як

 це  у  всіх  країн  світу, то це буде зовсім друге.

      А  тому  я  пропоную.  Записати так: "Мінімальна

 заробітна  плата -це законодавчо установлений  розмір

 заробітної  плати  за  просту  некваліфіковану працю,

 ніжче  якої  не  може  проводитися оплата за виконану

 працівником часову норму праці". Я прошу поставити на

 голосування.

 

      ___________. Валентин Іванович, можна?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ___________. Ваша пропозиція стосовно погодинної

 є, 21  пропозиція,  так.  ми  взяли її з стенограми з

 вашого виступу. Там цікава надзвичайно пропозиція, бо я 
 я                          - 143 - я 

 ви  і погодинну гарантію мінімальну зарплату не мешне

 п'яти  мільйонів, і мінімальна зарплата гарантувалася

 державою.   Ви   мені   скажіть,   як   може  держава

 гарантувати    мінімальну,    скажімо,   зарплату   в

 приватному  секторі?  Ми  ж  не  можемо такі речі. Це

 перший момент.

      (Шум в залі)

      Я... Не нижче, перепрошую, не нижче безперечно -

 це  є державною соціальною гарантією. Але штрафувати,

 так  би  мовити, якщо вони не виплатять, то держава з

 бюджету, це неможливо.

      І ще є один момент, я перепошую. А момент такий,

 що  дійсно  цікава, а це перспектива  погодинно і так

 далі.   Логіка  самого  Закону  (ви  ж  його  читали,

 дивилися) дещо інший момент. Тому...

      А  крім  того, в нас є там в статті компенсація,

 де  йдеться  про  несвоєчасну  виплату  і  т.  д. Ну,

 індексація - це відповідно ці ножиці.

      Тому  я  просив би, ну, не заломувати, якщо... І

 тим більше письмового, на жаль, тут нема вашого.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу, Іван Сергійович, відповідайте

 коротше.

      Ви   наполягаєте   на   голосуванні?  Пропозиція я 
 я                          - 144 - я 

 депутата є в середній колонці, тобто в нього є норма:

 замість  "місячний"  записати "погодинну", "погодинну

 норму праці". Я зрозумів, ставлю на голосування.

 

      _______________

      Без суми - він підкрелює.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.  Рішення  не прийнято. Є зауваження ваші

 тут? Будь ласка, Терьохін.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  колеги,  є  дуже велике прохання ще раз

 повернутися  до  пропозиції,  яку  висловив  народний

 депутат   Ландик.   Справа   в  тому,  що  мінімальне

 регулювання  вартості  робочої  сили  за  годину  -це

 дійсно    є    загальноприйнятий    механізм,    який

 встановлюється  не  тільки для державного сектору або

 бюджетних галузей, але й для приватного сектору.

      Ми  маємо законодавчо змінити після цього вимоги

 для   людей  найманої  праці  в  приватному  секторі,

 заборонити  встановлювати нижчу плату, ніж мінімально

 визначено  законодавством  за годину. А якщо ми цього

 я                          - 145 - я 

 не  зробимо, тоді ми маємо віднести це регулювання до

 іншої    статті,   яка   встановлюватиме   мінімальну

 кількість  робочих годин, пропрацьованих за місяць. А

 це ускладнює процедуру.

      Тому,  Олександре  Олександровичу,  може, не всі

 зрозуміли. Давайте ще раз, я дуже прошу, проголосуємо

 ідею депутата Ландика.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Стоян. Автор говорить.

     

      СТОЯН.

     

      Олександр Стоян. Федерація профспілок України. Я

 думаю, що те, що пропонує Ландик, вона як раз уточнює

 дійсно  оцінку  робочої  сили за годину, тому що воно

 тоді складає вартість в цілому за місяць.

      Тому   я   теж  пропоную  підтримати  пропозицію

 Ландика. Не треба так.

     

      ГОЛОВА. Петренко. Прошу.

     

      СТОЯН. Не треба, воно і так буде нормально.

       я 
 я                          - 146 - я 

      ПЕТРЕКО.  Олександр  Олександрович,  я  пропоную

 компромісну  таку  пропозицію.  Був  прийнятий  закон

 України "Про оплату праці", а потім його найголовніша

 стаття  про мінімальну заробітну плату була скасована

 декретом  Кучми  від  31.  12.  92 року. То цю статтю

 безумовно   приймати.   Але  там  у  декреті  є  таке

 формулювання  і  його  можна  зараз викоритсати, воно

 було  записано  так. Роботу виконано нами працівником

 за повномісячну, а в скобках денну, або годинну норму

 праці,  тобто  це  компроміс,  ми  потім  після  слів

 місячну  можем  сказати  денну,  або годинну. І таким

 чином всіх влаштує цей момент.

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  ще  думка  міністра  з цього

 приводу будь ласка. Каскевич Михайло Григорович.

     

      КАСКЕВИЧ.  Я думаю, що пропозиція, вона розумна,

 але   давайте  задумаємося, якщо норму годинну то

 треба  дати  на  годину  завдання  і  проконтролювати

 виконання  за  годину  завдання.  Це  хвилиночку і ще

 одне.  Якщо  і  статистику вести і так далі, годинну.

 Якщо   ми   будемо   годинну   гарантію  двати  це  в

 сьогоднішніх умовах, коли підприємства утримуються ну

 будемо  казати так, надлишкову чисельність працюючих, я 
 я                          - 147 - я 

 призведе   до   різкого  зростання  безробіття.  Тому

 вирішуйте,  але  мені  здається  пропозиція, депутата

 Вітренко є компромісню.

     

      ГОЛОВА.   Михайло  Григоровичу,  ну  в  вас  таке

 враження,  що  в  даному  випадку  міністр трохи не в

 курсі  дела,  як  казав один. Справа в тому, що ми її

 завжди будем опрацювати в такій ситуації тому я прошу

 загально-визанан  у  світі, норма поправка Терьохіна,

 Стояна ставиться на голосування. А потім компромісне,

 якщо не пройде.

      Поправка    Терьохіна,   Стояна   ставиться   на

 голосування. Ландика, Терьохіна, Стояна. Вибачте.

 

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Наполягаєте  на  голосуванні?  На компромісному?

 Ні, не наполягаєте.

      Так.   Ще  до  другої  статті.  А  це  третя,  я

 вибачаюсь.

     

      ___________. Ну тут все враховано, в принципі.

       я 
 я                          - 148 - я 

      ГОЛОВА. Гармаш. Будь ласка.

     

      ГАРМАШ.

      Александр  Александрович, я хотел бы обратить на

 одну позыцию, на статью 38 Конституции.

     

      ГОЛОВА. Як? Як?

     

      ГАРМАШ. 38 статья  Конституции.

     

      ГОЛОВА.   Ви  не  про  Конституцію,  в  середній

 колонці є ваша поправка?

     

      ГАРМАШ.   Нет.  Я  говорю  о  Конституции.  Надо

 привести  ж  ее  в  соответствие  с  требованием этой

 законой статьи. Иначе ж ничего не  получится.

     

      ГОЛОВА. То єсть?

 

      ГАРМАШ.  38  статья  Конституции: оплата труда и

 право на труд и так  далее.

     

      ГОЛОВА. То зачитайте.

       я 
 я                          - 149 - я 

      ГАРМАШ.  Да  вот  надо  ее изменить. Пожалуйста.

 "Громадяни  України  мають  право  на працю, тобто на

 одержання   гарантованої   роботи   з  оплатою  праці

 відповідно  до  їх кількості та якості" і так далі по

 тексту.

      А  у  нас  совсем  другое  здесь  заложено. Надо

 написать  и  поправку Конституции, пойдет все хорошо.

 То, что было по 56 статье, Александр Александрович.

     

      ГОЛОВА.  Леонід  Іванович,  будь  ласка. Ідемо в

 процедурі  другого читання. Все, що ми знаємо з цього

 приводу  не  треба  проголошувать  зараз.  Всі закони

 приймаються  у відповідності до Конституції.

     

      ___________.  І  йдеться  тільки  про мінімальну

 зарплату,  а  не  взагалі  про оплату праці. Іначе ми

 будемо  кожну  норму,  кожного  закону  відсилати  на

 Конституцію. Так не треба робить.

      Ще  до третьої статті є зауваження? Ставиться на

 голосування третя стаття в цілому.

     

      "за"

     

      Прийнято рішення. я 
 я                          - 150 - я 

      Стаття  4.  Які  зауваження?  Стаття  4 "Джерела

 коштів на оплату праці".

     

      _______________Тут врахованні всі...

     

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович, ви мовчить поки ніхто

 не заважає. Нема зауважень.

      До  5 статті "Система організації праці". Немає.

 Стаття  6  "Тарифна  система  оплати  праці".  Немає.

 Стаття  7  "Законодавство  про  оплату  праці".  Так,

 статті 4-7 включно ставляться на голосування.

     

      "за"

     

      248 - за. Прийнято.

      Розділ   другий   "Державне  регулювання  оплати

 праці".  Стаття  8  "Сфера державного регулювання". Є

 зауваження?   Немає.  Стаття...  так,  9  стаття.  А,

 почекайте,  у  нас є...

     

      _______________Це стаття 9 якась сумнівна...

     

      ГОЛОВА.  Сумнівна  стаття  9.  Значить, 8 сатттю

 ставлю   на   голосування.   8   статтю   ставлю   на я 
 я                          - 151 - я 

 голосування, прошу.

     

      Йде голосування

      За

     

     

      Уряд   вносив   пропозицію   в   особі  Віктора

 Михайловича   в   статтю  9,  комісія  не  заперечує,

 віднести на третє читання.

     

      ____________.  Олександр  Олександрович,  тут  є

 одна   умова,  перша  частина  статті  заперечень  не

 викликала,   розмір,   вартісна  величина,  загальний

 рівень  і  продуктивність,  друга частина стосовно на

 період кризового стану економікі, розмір мінімальної

 зарплати  визначається  уряд  пропонує  з урахуванням

 вартісної величини межі малозабезпеченності.

      Комісія  вважає не нище межі малозабезпеченності

 і це два варіанти і отут є, або ми зараз переступаємо

 і тоді вертаємося, або визначаємося.

     

       ГОЛОВА. Анісімов. То треба голосувати тоді.

     

      АНІСТМОВ я 
 я                          - 152 - я 

     

      Уважаемые  народные депутаты, ну правильно здесь

 поднимал  вопрос  и  Марченко  и  я выступал по этому

 поводу,   что   надо   было  рассмотреть  минимальную

 заработную   плату,   ну  для  тотго,  чтобы  нам  не

 вязываться   и  не  похоронить  сегодня  закон,  надо

 отсрочить, рассмотрение статьи 9, 34, 35,, потому что

 оно  не  только  на  третье  чтенме пойти, она должна

 обговариваться,  в  зале. Потому что, если конкретное

 предложение  -есть  предложение  правительства,  есть

 предложение   народных   депутатов.   Я   прошу  меня

 поддержать:  девятую,  тридцать  четвертую,  тридцать

 пятую    снести    на    отдельное   рассмотрение   с

 обговариванием!

     

      ГОЛОВА. Ясно.

     

      ___________. Шановні колеги!

      Я перепрошую, ну, поскільки доповідаю...

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ___________.   Є   варіанти,   які   ми   мусимо

 проголосувати.  І  в  тому  випадку, коли не набере - я 
 я                          - 153 - я 

 варіант віднесення на третє читання чи взагалі...

     

      ГОЛОВА. Стоян.

     

      СТОЯН   О.  М.,  62  виборчий  округ,  Федерація

 профспілок України.

      Шановні  народні  депутати!  Шановний Олександре

 Олександровичу!

      Сьогодні в Україні діють 2 закони, що визначають

 гарантію  прожиткового  мінімуму  громадян.  Це Закон

 "Про мінімальний споживчий бюджет" (1991 рік) і Закон

 "Про   межу   малозабезпеченості"  (1994  рік),  який

 встановлює    гранично   допустимий   нижній   рівень

 фізіологічного  споживання.  Так  що ми пропонуєм? Ми

 пропонуємо  сьогодні  привести  мінімальну  заробітну

 плату  до  межі  малозабезпеченості, то єсть до людей

 непрацездатних!  Тому  це  -як  база.

      Більше  того,  ми  готові сьогодні піти на такий

 компроміс:   тут  закласти  як  норму,  як  базу,  що

 мінімальна заробітна плата не повинна бути нижче межі

 малозабезпеченості.  А  в  Постанові,  враховуючи той

 кризовий стан, який ніхто не визначав і ми не знаємо,

 коли   він   закінчується,  бо  такого  нема  терміну

 "кризовий  стан"  і визначення економічного, але він, я 
 я                          - 154 - я 

 ми бачимо, що сьогодні є... То ми погоджуємося, що на

 період   кризового   стану   ми  могли  би  визначати

 мінімальну   заробітну   плату  відповідно  до  межі,

 скажем,  чи  70%, чи 60% чи 50% -шляхом переговорів з

 урядом. Але це вже -договірний процес, це переговори.

 А  база  -мінімальна  заробітна  плата  -не вище й не

 нижче  межі.  Це  вже  нижче  нікуди опускатися... Бо

 сьогодні  (я  приведу  ще  один  приклад): за грудень

 місяць   (приводжу,   шановні   колеги-депутати),  за

 грудень  місяць  48% загальної кількості працівників,

 які  відпрацювали  цілий  місяць, отримали платню, що

 була меншою вартісної величини малозабезпеченості!

      І  останнє.  Ми йдемо за програмою Президента. Я

 не  розумію, чому уряд відбиває програму Президента?!

 Я цитую (для уряду!), цитую: Президент сказав тут, на

 трибуні:  "...  мінімальна заробітна плата не повинна

 бути     нижчою     офіційно     встановленої    межі

 малозабезпеченості".  Профспілки  виконують  програму

 Президента. Чому не виконує уряд?!

     

      З ЗАЛУ. Давайте проголосуємо й визначимось...

     

      ПИНЗЕНИК В.М.

       я 
 я                          - 155 - я 

      Шановні   колеги,  добре  виходити  з  будь-яких

 фізіологічних  норм.  В  тих  матеріалах,  які ми вам

 роздали,    прогляньте,    будь    ласка,    в   межу

 малозабезпечності закладені деяке споживання товарів,

 яке більше, ніж виробництво. Ми можемо закласти будь-

 яку  норму,  але  ж треба співставляти з можливостями

 нашої  економіки.  І  тому  я  ще раз хотів би почути

 відповідь  на  питання,  як забезпечити 75 трильонами

 карбованців   грошові   доходи   в   300   трильйонів

 карбованців.

     

      ГОЛОВА.   Ясно,   Вікторе   Михайловичу,  будьте

 уважні.

      Ну, будь ласка, Стоян а потім  Дудченко.

     

      СТОЯН. Шановні колеги, дивіться, що робить Уряд:

 ми  прийняли  дві  норми  -або  мінімальний споживчий

 бюджет      або      прожитковий      рівень     межі

 малозабезпеченості.  Уряд  вводить  нове  поняття, зо

 /всім  не  зрозуміле  -вукупний дохід. І що пропонує,

 дивіться:  межу............  3 мільйони 600 тисяч -це

 міністерство  закордонних справ. Міністерство охорони

 здоров'я  дає  -3  мільйони  600  тисяч вартість межі

 малозабезпеченості.  Але Уряд вводить сукупний дохід, я 
 я                          - 156 - я 

 який  тільки  складає  47  відсотків.  І  то спочатку

 відмовимось     від    споживчого    бюджету,    тепр

 відмовляємось  від межі, тепер кажемо -сукупний дохід

 47  відсотків. А за рахунок чого покриється іше? Тому

 я все-таки вважаю...

       І  далі, дивіться, шановний........ ну, що ви,

 який  приклад  приводите? Брати до межі і приєднувати

 оте  м'ясо,  яке  виробляють  люди!  Пробачте,  я  на

 балконі  свиню не вирощую, у мене того м'яса немає, я

 йду  купую  його. Більше того, та людина, яка вирощує

 м'ясо,  картоплю,  вона  затрачає  кошти на навоз, на

 удобрення,  таке  інше. То хіба вона даром вирощує те

 м'ясо?

      Більше   того,   межа   малозабезпеченості   для

 пенсіонера....

      Хіба можна плюсувати....

     

      ГОЛОВА.    Я прошу...Олександре миколайовичу...

     

      ___________.    Межа    малозабезпеченості   -це

 вартісна  величина  для  фізіологічного  виживання. І

 дайте  людям цю величину!

     

      ГОЛОВА.  Олексадн  Михайлович,  я прошу вас менш я 
 я                          - 157 - я 

 емоційно вилсловлюватись.

      Дудченко  і  закінчимо.  Тільки  пропозиції, які

 йдуть тут передбачені.

     

      ДУДЧЕНКО.   Уважаемый  Алекчандр  Александрович,

 уважаемые  коллеги!  Приняв  21  поправку  Ландыка к 3

 статье,  мы  установили минимальный размер заработной

 платы   45  тысяч  карбованцев  за  час  -это  восемь

 миллионов  в  месяц.  Тогда  мне  не понятно о чем мы

 говорим в 9 статье?

     

      ___________. Микола Петрович, ми зняли...

     

      ГОЛОВА.   Ми  не  голосували  того,  так  що  ви

 заспокойтесь.  То  все ви правильно зауважили, тільки

 ви не  подивились, що ми це не голосували.

      Прошу  уваги. Одну хвилиночку. Я хочу привернуть

 вашу увагу до того, що тут  концепція   закладається,

 принцип з урахуванням. Це ще не означає, що саме так.

 З  урахуванням,  але ми цей принцип повинні визначити

 потім, коли визначимо вже межу малозабезпеченості.

      Омеліч, прошу.

     

      ___________.  Варіант  комісії  не  нижче.  А  в я 
 я                          - 158 - я 

 Постанові відрегулювати можна.

     

      ГОЛОВА. Омеліч, вашу є поправка тут, так?

     

      ОМЕЛІЧ В.С.

     

      Я   не   поправку,  я  хотів  сказать  про  межу

 малозабезпеченості.   Визначили   розрахунки,  в  цих

 розрахунках,   якщо  уважно  подивиться,  подивіться,

 значить,  на.........  риба  і рибопродукція. Півтора

 кілограми  на рік на людину -це чотири грами на день.

 Ще ж насмішка. Хіба можна ставить такі нормативи?

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Семенович, ми будемо розглядати

 межу    малозабезпеченості    окремо.   Будь   ласка,

 підготуйтесь,  щоб виступили з цього приводу.

      Останнє  зауваження  Носов,  якщо  він є в лівій

 колонці, будь ласка.

     

      НОСОВ В.В.

     

      Я хотів би з процедури і довідку дати.

      По-перше,   вираз   "в  період  кризового  стану

 економіки"  -це  не  юридичний вираз. У нас є воєнний я 
 я                          - 159 - я 

 стан,  надзвичайний  стан, а такого стану у нас нема,

 це треба розписувать, що це таке.

      От   ми   підходимо   до   розуміння,  що  треба

 формулювати  Закон про надзвичайний економічний стан.

 Це теж ще зауваження.

      А  друге. То фактично я хотів би дати довідку по

 Регламенту.  Уряд,  згід  статтей  3. 5. 1 підпункт 5

 поставив  питання  про  неприйнятність трьох статтей,

 наслідном  їх  прийняття  буде  неузгоджене  з Урядом

 україни   скорочення  надходжень  або  виникнення  чи

 збільшення   видатків   з  державного   або  місцевих

 бюджетів.  Якщо  Уряд  таке  питання  ставить,  то  є

 частина 4 статті 3. 5. 7 Регламенту, яка говорить, що

 ми можемо  приймати  цей  Закон, але не вводити в дію

 його,  не голосувати вцілому, а перед тим передбачити

 грошики у бюджеті.

      Якщо  ми  в  бюджет  грошики  не передбачимо, то

 Закон  автоматично  відпадає і на голосування не може

 ставитися, тому що грошей немає.

     

      ГОЛОВА. Ясно.

     

      _______________

      Оце я хотів би звернути увагу. я 
 я                          - 160 - я 

     

      ГОЛОВА.  Таким  чином, ми вияснили, що у колонці

 від  Комісії,  в правій колонці ми маємо всі підстави

 ставити пропозицію на голосування. Немає заперечень?

      По  частинах  є  пропозиція, можна голосувати по

 частинах. Це Регламентом передбачено.

      Записано:  "Розмір мінімальної зарабітньої плати

 визначається з урахуванням..." Ну, почекайте. Ну, так

 ми  ж  його  повинні  проголосувати  чи ці два тільки

 окремі варіанти?

     

      _______________

      Тільки  варіанти.  Тут, Олександр Олександрович,

 оце перша частина повністю погоджена...

     

      ГОЛОВА.   Ясно.   Значить   так,  давайте  першу

 погоджену  частину, тобто перші три-чотири абзаци від

 статті 9 голосується. Будь ласка.

     

      _______________ Десята сторінка, стаття 9.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. я 
 я                          - 161 - я 

      Тепер:  є  два  варіанти.  Перший,  ще раз, будь

 ласка:   "На   період   кризового   стану   економіки

 мінімальна  заробітня  плата встановлюється в розмірі

 не   нижчому   за   вартісну   межу,  вилучено,  межі

 малозабезпеченості   в   розрахунку   на  працездатну

 особу".  А другий варіант: "На період кризового стану

 економіки  України  розмір мінімальної заробітньої

 плати  визначається  з урахуванням вартісної величини

 межі малозабезпеченості".

      І  в  одному,  і в другому варіанті треба обійти

 категорію  кризового  стану  економіки. Тому не треба

 записувати норму, яка не враховує це, цю обставину.

      Тобто  можна  говорити  так.  Уваріанті першому:

 "Мінімальна  заробітня плата встановлюється у розмірі

 не   нижчому   за   вартісну   межу,   величину  межі

 малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу"

 або "Розмір мінімально заробітньої плати визначається

 з урахуванням вартості межи малозабезченності. В кого

 є зауваження з цього приводу?

     

      ___________.   Олександр   Олександрович  ми  це

 обговорювали,   і   ми   ставили   зниження  валового

 найіонального продукта, думали на узгоджувальній, але

 ми свідомо пішли на дещо . я 
 я                          - 162 - я 

     

      ГОЛОВА. Ми вже пояснили, два варіанти.

     

      ___________.  А  тому  що  вищий  є  розмір який

 визнається  який  ми  тільки  що  проголосували,  від

 мінімального  споживчого  бюджету,  і  тоді  не  буде

 відомо  яка  норма діє. І тому це є, взагалі ця норма

 не  повинна закладатися, бо це не працездатної особи,

 але ми це саме для кризового стану.

     

      ГОЛОВА.То що ви пропонуєте?

     

      ___________.  Я  лишив би його в такій редакції,

 ну не зовсім юридичної на період кризового стану, але

 кризовий стан є у нас, те ж не зовсім ..

     

      ГОЛОВА.  Прошу  вибачити  перша  і  друга норма,

 Марченко пропозиція ваша.

     

      МАРЧЕНКО.    Уважаемые    депутаты,    уважаемый

 Александр Александрович и Витор Михайлович пензенык.

      я  хочу,  вас  обратить  ваше внимание на доклад

 президента6  котрый  здесь  был, и пункт 7 -соціальна

 політика.   Так   вот   здесь  записано:  "мінпмальна я 
 я                          - 163 - я 

 заробітна  плата,  не  повинна  бути нижче офіціально

 встановленної  межи  малозабезпеченності".  Поэтому я

 предлагаю   депутатам,   проголосовать  за  1  пункт,

 предлагаю 1 -й вариант.

      Предлагаю поименно.

     

       ___________.Президента підтримати треба.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Стоян.

     

      СТОЯН.  шановні  колеги народні депутати. Ще раз

 хочу   наголосити,  що  у  відповідність  мінімальної

 заробітної  плати,  до межі малозабзепеченності, це є

 база,  це  є  норма. Але я вже казав про це і хочу ще

 сказати,  це  є постанова, ми можемо закласти і там є

 пропонується  на сьогодні в умовах кризового стану ми

 можемо   шляхом   переговорів,   визначити   накільки

 відсотків   сьогодні   буде   відповідати  мінімальна

 заробітна   плата,   межі   малозабезпеченності,   на

 сьогодні.  Але  цей закон ми вводимо, не на сьогодні,

 не   на   завтра,   на  післязавтра,  тому  норму  ми

 закладаємо,    а    відповідність   уже   мінімальної

 зароюітної  плати  до межі шляхом переговорів. Тому я

 пропоную перший варіант голосувати. Другий варіант це я 
 я                          - 164 - я 

 урядовий хочу нагадати.

     

      ГОЛОВА..  Давайте  шановні  автори і співавтори,

 подивимосчя як ми записуємо цю статтю, прошу. будь те

 уважні.  Поглянте  ми  записали в цій статті, "розмір

 мінімальної    заробітної    плати   визначається   з

 урахуванням. Дві крапки.

      Це  вище.  Те,  що  проголосували.  Дали там три

 пункти. Дальше йде варіати ще одного, два варіанти ще

 одного  пункту.  Тому  тут  треба  оце  все... підїзд

 редакційний  не  треба  робити,  а  записати  в  двох

 варіантах. З урахуванням або... Будь ласка, спокійно.

 В  відповідності або рівня заробітної плати не нижчим

 межі  малозабезпеченності або з урахуванням (якщо вже

 тут  записано  з урахуванням) вартісної величини межі

 малозабезпеченності.

      Я  ще раз повторюю. Тоді буде звучати прийматься

 норма  таким  чином, що розмір мінімальної заробітної

 плати  визначається  з урахуванням вартісної величини

 межі   малозабезпеченності.  Інакше,  одну  хвилинку,

 інакше треба  записувати  цю норму  взагалі  окремо.

      (Шум в залі)

      Ну  тим  часом. Зміст зрозумілий. Про... депутат

 Марченко пропонує і тут записано в його лівій колонці я 
 я                          - 165 - я 

 записати     так:    мінімальна    заробітна    плата

 установлюється  в  розмірі  не  нижчому  за  вартісну

 межу...    величину    межі   малозабезпеченності   в

 розрахунку  на працездатну особу.

      Ставлю на голосування.

     

      ___________. Це перший варіант.

     

      ГОЛОВА. Це перший варіант.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      (ОПЛЕСКИ)

      Другій варіант ставиться на голосування.

      (Шум в залі)

      Якщо   прийнято   рішення,  але  за  друге  буде

 більше  -так,  здається,  в регламенті передбачено? Я

 мушу ставити обидві  пропозиції на  голосування7

     

      ___________. З урахуванням вартісної.

     

      ГОЛОВА.  Я  мушу  ставити  обидві  пропозиції на

 голосування.   Ставиться   так.   Розмір  мінімальної я 
 я                          - 166 - я 

 заробітної плати визначається з урахуванням вартісної

 величини    межі    малозабезпеченості.   Ставлю   на

 голосування.

     

      "за"

     

      Рішення не прийнято.

      Стаття 11. Дев'яту статтю повністю прошу.

     

      "за"

     

      Рішення прийнято.

      Стаття  10   "Порядок  встановлення  і перегляду

 мінімальної  заробітної  плати". Є зауваження? Немає.

 Стаття   11   "Мінімальні  розміри  ставок,  окладів,

 заробітної   плати  і  порядок  їх  встановлення".  Є

 зауваження? Немає. Стаття 12 "Інші норми і гарантії в

 оплаті праці".

     

      _______________ Всі зауваження врахованні.

     

      ГОЛОВА Всі зауваження врахованні. Як не дивно.

      Стаття  13.  Оплата  праці працівників установ і

 організацій, що фінансуються з бюджету. я 
 я                          - 167 - я 

      Немає.

      Я   прошу   Віктору  Михайловичу  і  Каскевича

 Михайла Григоровича повернутися на свої робочі місця.

      Ну почекайте, ви не показуйте руками.

      Будь ласка, Олександр Миколайович. Будь ласка.

      Міністр, я прошу, попередьте,я прошу уваги.

      Засідання  Кабінета  Міністрів  о  15 годині, ми

 закінчимо до 15 години розгляд цього закону.

      Інакше   ми   будем   змушені  приймати  рішення

 відносно...  відповідно  якого вам нічого буде йти на

 засідання Кабінету Міністрів...

     

      (Шум у залі)

     

      ___________.     Тринадцята     статя.    Стаття

 тринадцята.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування десяту-тринадцяту

 статті. Прошу.

     

      Йде голосування.

     

      "За" -

       я 
 я                          - 168 - я 

      Рішення прийнято.

     

      ___________.    Розділ   третій.   Дев'ятналцята

 сторінка...

     

      ГОЛОВА.   Стаття   14.   Розділ   3   "Договірне

 регулювання   оплати   праці".   Система  договірного

 регулювання оплати праці. Є зауваження?

     

      ___________. Враховані переважно.

      Колеги,  з двадцятої сторінки можна взяти в руки

 додаткову    таблицю,   оскільки   нумерація   статей

 змінилася, і вставити...

     

      ГОЛОВА.  Іван  Сергійович,  прошу...  Стаття  15

 "Організація   оплати   праці   на  госпрозрахункових

 підприємствах". Є зауваження?

     

      ___________. Нема тут, все нормально.

     

      ГОЛОВА. Немає.

      Стаття   16   "Організація   оплати   праці   на

 підприємствах   і  в  організаіцях,  яким  з  бюджету

 виділяються дотації".  Немає зауважень... я 
 я                          - 169 - я 

      Стаття   17   "Оплата   праці  працівників,  які

 виокнують   роботи,   надають  послуги,  не  властиві

 основній    діяльності   галузі,   підгалузі".   Нема

 зауважень...

      Стаття   18.   Є   зауваження?   "Оплата   праці

 працівників  загальних  наскрізних професій і посад"?

 Немає...

      Дев'ятнадцята,  "Оплата  праці за сумісництвом".

 Немає...

      Стаття 19... 20 "Оплата праці за контрактом".

     

      ___________. Чотирнадцята-двадцята...

     

      ГОЛОВА.   Чотирнадцята-двадцята   ставиться   на

 голосування. В редакції від Комісії. З правої колонки.

     

      Йде голосування.

      "За" -

     

       Розділ  4  "Права працівника на оплату праці та

 їх  захист".  Стаття  21  "Права працівника на оплату

 праці" є зауваження? Нема.

      22   -"Гарантії   дотримання  прав  щодо  оплати

 праці!. я 
 я                          - 170 - я 

      Стаття  23  "Форми  виплати  заробітної плати" -

 нема.

      Саття 24 -"Строки, періодичність і місце виплати

 заробітної плати"  - немає зауважень.

      Стаття  25 -"Заборона обмежень працівника вільно

 розпоряджатись своєю заробітною платою" - немає.

      Я  спеціально читаю назви статей, оскільки тут є

 журналісти,  пони  під  руками не мають цей матеріал,

 вони повинні знати, про що йдеться.

      Стаття   26   -"Обмеження  розміру  утримань  із

 заробітної плати" немає заперечень.

       Стаття   27   -"Порядок   обчислення  середньої

 заробітної плати".

      Стаття  28  -"Захист  прав  працівників  в  разі

 банкрутства підприємства".

      Стаття  29  -"Повідомлення працівників про умови

 оплати праці".

      Стаття  30 -"Повідомлення працівника про розміри

 оплати праці".

      Стаття   31   -"Відомості   про   оплату   праці

 працівника".

     

      ___________.     Тут     технічно,     Олександр

 Олександрович. я 
 я                          - 171 - я 

     

      ГОЛОВА.   Стаття   20-30  включно  ставиться  на

 голосування.

     

      "за"

     

      Рішення прийнято.

      31. Прошу.

     

      ___________.    Відомості   про   оплату   праці

 працівника  надаються  органам,  пропущено "будь-яким

 органам", просто технічно, тому "будь-яким органам чи

 особам лише у випадках..." ну за текстом, тобто будь-

 яким.

     

      ГОЛОВА.   Вставити   слово   "будь-яким".   І  з

 доповненням    від    комісії    редакційної    прошу

 проголосувати 31 статтю.

      Редакційне уточнення, прошу.

     

      "за"

     

      Стаття  31.  "Вирішення трудових спорів з питань

 оплати праці". Немає зауважень. я 
 я                          - 172 - я 

     

      ___________.     Треба     голосувати     дальше

 варіативність 33 статті.

     

      ГОЛОВА. А?

      

      ___________.  До 33 пішли все проголосуємо,.....

 далі знов варіанти.

     

      ГОЛОВА.  Стаття  32 ставиться на голосування. 32

 має один варіант.

     

      ___________.  33 варіанти.

     

 

      "за"

     

      Рішення прийнято.

      Стаття   33   має   два   варіанти   "Індексація

 заробітної плати".

      Варіант перший. "В період між перегладом розміру

 мінімальної  заробітної плати індівідуальна заробітна

 плата    підлягає    індексації   згідно   з   чинним

 законодавством". я 
 я                          - 173 - я 

      А варіант другий. Статтю 33 виключити.

      Прокоментуйте, будь ласка.

     

       ___________.  Йжеться ось про що. У нас є Закон

 "про  індексацію",  і  він  зараз виключений декретом

 відповідним, але  мінімальні розміри заробітної плати

 будуть встановлюваться  разом  там з бюджетом, можуть

 десь  ще...  Но ми по Закону тільки тоді. І оцей рік,

 якщо   не   враховувати  сутуацію,  яка  буде  цінова

 мінятися  і  не індексувати, просто зарплата втратить

 всю свою функцію, яка вона... Тому пропонується такий

 варіант.  Уряд  пропонує виключити, оскільки, ну, діє

 поки що  оцей Декрет, і якщо ми запровадимо

 що  це,  так  сказать, заламає всю систему, будем так

 говорити, оплати праці.

      Я  хотів  би  сказати,  що,  дійсно,  якщо ми не

 приймемо рішення про включення Закону про індексацію,

 то   він   діяти   не   буде.  І  в  Постанові  треба

 передбачити.   Можливо,  і  не  включати  зараз  буде

 індексацію,  але,  як  захист  заробітньої  плати, цю

 статтю, безперечно, потрібно проголосувати.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Марченко,  прошу.  Потім  -

 Стоян. я 
 я                          - 174 - я 

     

      МАРЧЕНКО.

     

      Спасибо.

      Я,  Александр  Александрович,  еще в руках держу

 доклад  Президента и просто хочу зачитать его позицию

 опять  в  разделе  7  своего  доклада.  Так  вот, тут

 написано:

      "Принциповою позицією Президента України є й те,

 що  в  період  між  черговим введенням нового розміру

 мінімальної  заробітньої плати повинен діяти механізм

 його         індексації.         Рівень         такої

 індексації  визначатиметься  відповідно до конкретної

 економічної ситуації.

      Тобто я підтримую пропозицію і проголосувати те,

 щоб індексація була.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Романович,  я  не  коментую,

 вибачте  мені,  мені  дуже подобається, що ви з такою

 повагою  ставитеся  до доповіді Президента. Але тут в

 лівій колонці є те, за що можна голосувати. Це те, що

 написано  вами  ж, я настільки зрозумів. Про те, що в

 період   між   переглядом   гарантій   оплати   праці я 
 я                          - 175 - я 

 проводиться     індексація     згідно     з    чинним

 законодавством.  Умови  і  порядок  індексації оплати

 праці   встановлюються   Кабінетом   Міністрів  після

 вичерпних переговорів з профспілками і роботодавцями.

      Ну,  "вичерпних"  треба викинути, бо невичерпних

 не буває.

      Але  і  редакція першого варіанту може бути теж,

 розглядатися і голосуватися.

      Стоян, прошу.

     

      СТОЯН.

     

      Шановні   колеги-народні   депутати!   Чому   ми

 пропонуємо ввести цю статтю?

      Диивіться:  за 19954 рік ціни на споживчі товари

 і  послуги зросли в 500, на 500%. За цей рік -на 43%.

 Мінімальна  60  тисяч  ні разу не переглядалася. Тому

 профспілки  змушені  були  вдаватися  і  до страйків,

 інших   акцій,   щоб   якось   все-таки   підняти  цю

 мінімальну.  То  ми  пропонуємо  нормальний механізм.

 Зростають  ціни,  відповідно  росту  цін,  напевно, і

 відсоток, йде індексація заробітньої плати.

      Це  не  значить  дійсно, що ми вводимо зараз. Це

 механізм,  який буде працювати на той час, коли, якщо я 
 я                          - 176 - я 

 різко зростуть ціни на певний відсоток.

      Тому  я  пропоную  цю праву колонку (..........)

 перший проголосувати...

     

     

      ГОЛОВА. Будь ласка Карандакова Олена Впсилівна.

     

      КАРАНДАКОВА.   Я  дещо  по-другому  розумію,  цю

 статтю   вона  іменується  так,  компенсація  втрати,

 частки   заробітної   плати,  у  зв'язку  затриманням

 термінів, цієї виплати.

     

      ГОЛОВА.  Ви  скажіть  своєму  сусіду, щоб вас не

 відлікали.

     

      КАРАНДАКОВА. 33, будь ласка індексація.

     

      ___________.  Ви про компенсацію .

     

      ГОЛОВА.  То  інша  стаття,  Олена  Всилівна,  ми

 помилися  номером. Я ставлю на голосування будь ласка

 увага,  ставиться  на  голосування  варіант перший, в

 період між переглядом, розміру мінімальної заробітної

 плати,   індівідуальна   заробітна   плата   підлягає я 
 я                          - 177 - я 

 індексації  згідно з чинним законодавством. Ставлю на

 голосування. перший варіант.

     

      Рішення прийнято.

      

      Варіант другий виключите 33 ставлю на голосуваня.

      Мадлен Михайлович голосуйте.

     

      Я  прошу уважно брати участь у роботі, засідання

 бо це мені нагадує один актив, пам'ятаєте коли голова

 колгоспу  задрімав,  і  не  розуміє  про  що йдеться,

 комбайн  не ділять. Він почав вимагать, щоб йому дали

 теж  2 комбайна, так що я просив би уважно слухати, і

 не відликатися, а потім не точно проголосуємо. Прошу.

     

      ___________. Стаття 34 -компенсація працівників,

 втрати...   компенсація   працівникам  втрати  частки

 заробітної  плати  у  зв'язку з затримкою термінів її

 виплати.

     

      ГОЛОВА.   Теж   два   варіанти.   Ще  раз.  Один

 варіант...  другий варіант -це виключити цю статтю, а

 перший  говорить про таке: компенсація працівників...

 працівникам  втрати  заробітної  плати  у  зв'язку із я 
 я                          - 178 - я 

 порушенням  строків її виплати проводиться відповідно

 до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів

 на   послуги.   В  порядку,  установленому  Кабінетом

 Міністрів   України   на   підставі  переговорів  між

 представниками  профспілкових  об'єднань  України  та

 власників.

      Прошу. Коментар.

     

      ___________.  Тут така ситуація, шановні колеги.

 Ми  цією  статею  захищаємо  найманого працівника. Ви

 знаєте,  у  нас  маса  прикладів,  що через 3 місяці,

 отримав  ту зарплату, яка вже нічого не варта. І тому

 тут,  скажімо,  є законодавчий акт, який просто, якщо

 підприємство...  з підприємством якась конфліктність,

 то  там  він  повністю відповідає. Якщо розрахунки не

 відбулись і так далі.  Передоплата і все інше.

      В  даному випадку ми просисо підтримати тому, що

 це,  дійсно,  є  захист  прав найманого працівника на

 заробітну плату.

     

      ГОЛОВА. Прошу уваги.

     

      ___________....  так як за трудовим договором. В

 той час і  такій кількості... я 
 я                          - 179 - я 

     

      ГОЛОВА. Анісімов!

     

      АНІСІМОВ.

      178, город Запорожье, Анисимов.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Это  как  раз вы

 сегодня  вернулись  к  тому  моменту,  о чем говорили

 утром.

      Если мы введем эту статью в действие, наверно не

 станет  правительство  на  такой путь и президентская

 структура  для  того,  чтобы  (..........) заработную

 плату  и не давать ее на  предприятия.

      Поэтому  я  прошу вас поддержать эту статью. Она

 ничего    дополнительного    не   несет.   А   только

 дисциплинирует   исполнительную  власть  о  бюджетной

 организации  по выплате заработной платы.

     

      ГОЛОВА.  Я  зобов'язаний, ну як депутат в даному

 випадку  задати запитання  авторам.

      Будь  ласка,  у нас сьогодні і в ці дні особливо

 маса  звертань  від  працівників  про затримку оплати

 праці. Мене цікавить: як буде Федерація профспілок чи

 галузеві   профспілки,   чи   хто   буде   працювати,

 узгоджувати  оці  компенсації, якщо у нас, скажімо, в я 
 я                          - 180 - я 

 галузі  все  в  порядку.  А три підприємства в різних

 областях затримка оплати праці виникла.

      Це  треба  тоді  узгоджувати  вам  із Урядом про

 оплату  в  одному  підприємстві.  Чи  як? Будь ласка,

 Стоян.

     

      СТОЯН О.М.

     

      Шановні   колеги   народні   депутати,  сьогодні

 дивіться  що  робиться.  Скажем  ввели нові тарифи на

 оплати  за  газ,  за  електроенергію.  І  тут же Уряд

 стягує  з  людей пеню, бо держава слідкує, пильнує за

 собою. А те, що люди відпрацювали місяць, два, три не

 отримуючи заробітну плату, немає відповідальності.

      Тому  ми  пропонуємо.  Людина  працювла, пройшов

 місяць,  як  це  відповідно  до  нашого  закону  вона

 повинна   отримати   заробітну  плату.  Є  в  графікі

 неотримує,  будь  ласка, компінсують. А як це робити,

 дійсно,   Олександр   Олександрович,   ви   правильно

 підмітили   треба,  щоб  до  цею  статті  напрацювати

 механізм.

      Це  дуже  велике таке юридичне (..........). Тут

 треба  знаєте  може  через суди прийдеться проходити,

 через  орбітраж  і  все  інше.  Тобто  ми  закладаємо я 
 я                          - 181 - я 

 сьогодні норму, а потім ми відпрацюємо.

      І    тут   є   доручення   спеціальне   Кабінету

 Міністрів...

     

      ГОЛОВА. Тут же написано в порядку, установленому

 Кабінетом Міністрів.

     

      _______________  Я не кажу, що зразу запрацює ця

 стаття.   Треба  дійсно  відпрацювати  механізм.  Але

 закласти  відповідальність  за  опдлату  праці вчасно

 людині,  яка  відпрацювала, це треба зробити законом.

 Прошу підтримати.

     

      ГОЛОВА.  Справа  в тому... я не буду. Ну, добре,

 що ви пропнуєте?  Голосувати треба.

     

      _______________   Голосувати   варіанти   треба.

 Постановою   ми   можемо   на  якийсь  час,  скажімо,

 виключити,  не  вводити  -це  інша справа. А загальні

 умови визначаться на верхньому рівні.

     

      ГОЛОВА.  Я  зрозумів.  Я  прошу  вас. Я поставлю

 зараз  цю норму на голосування. Тільки просив би все-

 таки якось... закон має пряму дію.  А тут не... я 
 я                          - 182 - я 

      Крандакова, а потім...

     

      КРАНДАКОВА О.В.

     

      В  мене  є  невеличке запитання. Якщо у банку не

 буде  обігових коштів, підприємство нарахує заробітну

 плату  і буде мати в себе на рахунку мнимі гроши. А в

 банку  немає  обігових  коштів.  Таке  часто  і густо

 буває. Хто буде відповідати у цьому випадку?

     

      ____________.  Галина  Василівна відповідаю. Тут

 стаття...

     

      ____________. Іде ця, норма закладена тут.

     

      ____________.   Так,   стаття  не  може  містити

 відповідді як будь-який, яка стаття будь-якого закону

 на всі випадки життя, для цього ми й пишимо у порядку

 встановленого  Кабінетом, ну скажімо, механізм такий,

 є  відповідно  відпрацьована  нормативний  акт,  який

 узгоджений    на    верхньому   рівні   Кабінетом   і

 Профспілками,  а  на  нищому  контролюється.  І  такі

 випадки  повинні  передбачатися, коли не підприємство

 винне.   В  принципі  законодавство,  якщо  не  винне я 
 я                          - 183 - я 

 підприємство,  то  той  хто  обслуговує підприємство,

 банк   повинен  перед  ним  внести,  а  тоді  вже  на

 працівника. Ми повинні захищати.

      Ми даємо  тут змогу....

     

      ГОЛОВА. Перший варіант ставиться на голосування.

     

      Йде голосування.

     

      За

     

      Рішення не прийнято.

      Тоді другий варіант голосується.

      Варіант   другий  виключити  статтю,  ставлю  на

 голосування.

     

      "За" -

     

      Теж не проходить. Таким чином...

     

      ___________. Редакція перша там...

     

      ГОЛОВА. Я прошу уваги.

       я 
 я                          - 184 - я 

      (Шум у залі)

     

      А? Давайте ми не будемо... одну хвилиночку! Одну

 хвилинку, сядьте, будь ласка.

      З процедури, Кризський.

     

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О., 246 виборчий округ.

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я предлагаю:

      Первое. Поставить на поименное голосование.

      А  второе  -я  хочу  заявить простест. Львовская

 депутация  вообще  не  принимает участия в работе. По

 Закону, по данному.

     

      ГОЛОВА. Хто не приймав?

     

      КРИЗСЬКИЙ  Ю.  О.  Львовская  депутация! Вот они

 сидят   рядом,   они   повытаскивали  карточки  и  не

 голосуют.

     

      ГОЛОВА.   То   їхня   справа.   Справа   кожного

 депутата - голосувать "за", "проти" чи утриматься...

     

      КРИЗСЬКИЙ Ю.О. Давайте поименно голосовать! я 
 я                          - 185 - я 

     

      ГОЛОВА.  А голосувати повинні всі, безперечно! Я

 думаю,  що зауваження вони спрйняли, але це Комісія з

 питань   етики  повинна  зробить  зауваження...  Будь

 ласка.

     

      ___________. Ну, є редакція першого читання...

     

      ГОЛОВА. Іван Григорович! Найда! А потім Бутейко.

     

      НАЙДА І.Г.

      С    учетом    такого    положения,    Александр

 Александрович,  я вношу предложение проголосовать эту

 статью  поименно.  И  здесь вот вывим, где Львовская,

 где  Тернопольская  депутация  -все они сядут на свои

 места...

     

      ГОЛОВА. Ясно.

     

      НАЙДА  І.  Г....  И  напечатать  в газете "Голос

 Украины".

      

      ГОЛОВА. Бутейко.

       я 
 я                          - 186 - я 

      БУТЕЙКО А.Д., 70 виборчий округ.

      Дякую.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!

      Можливо    (оскільки    вже    формально    було

 проголосовано),  можливо,  запропонувати цю статтю...

 дати  ще  на  розгляд  і  розглянути  її  в  третьому

 читанні.

      Дякую.

     

       (Шум у залі)

      ГОЛОВА.  Ясно.

      Катерина Тимофієвна. Будь ласка, Ващук.

     

      ВАЩУК.  Я  хочу сказати, тут такий комент. Оцією

 статею,    чому    аграрники   до   неї   відносяться

 насторожено?  Бо  цією  статею  ми  дуже  в таке болюче

 положення  с  тавимо  колективні господарства. З нами

 регулярно  не  розраховуються  за  продану продукцію.

 Місяцями  в колгоспах не буває грошей і коли ще треба

 дуже  багато  накручувати, а їх і так нема, то просто

 тут  ту  статтю  справді  треба продумати, враховуючи

 отакий момент.

 я 
 я                          - 187 - я 

      ГОЛОВА. Тобто, ви пропонуєте до третього читання

 приготувати.

             (Шум у залі)

      Зрозуміло,   я   прошу  уваги.  Марченко,  потім

 Немировський.

      МАРЧЕНКО.   Уважаемые   депутаты   и   Александр

 Александрович,     б/ыло     предложение     поименно

 проголосовать   -я   поддерживаю.   А   здесь,   если

 позволите, моей письменной поправки не было здесь, но

 мне  представляется,  редакционно было бы правильно и

 время  было  бы  выделено для того, чтобы разработать

 механизм. Как бы это выглядело?

      Компенсацію  працівників з порушенням строків їх

 виплати  і так далее, У порядку, встановленому чинним

 законодавством. І на цьому поставити крапку.

      А  в  Постановлении, посмотрите, вариант первый,

 встановленому     не     Кабінетом    міністрів,    а

 встановленому, і записать, чинним законодавством. А в

 Постановлении  записать  время  и сроки, когда мы это

 подготовим  с  Кабинето  министров  и было бы решение

 этого  вопроса.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.   Зрозуміла пропозиція,  так? я 
 я                          - 188 - я 

             (Шум у залі)

      Я   прошу   вас,  шановні  депутати,  пропозиція

 варіант  перший.  Оскільки є тут ускладнений механізм

 узгодження  між  профспілками  і Кабінетом міністрів,

 депутат  Марченко,  як  я  бачу,  один із розробників

 зауважень,  пропонує  записати  "  у  відповідності з

 чинним  законодавством". Тобто, не відсилати. А потім

 вже  в  самому законодавстві вже відобразити механізм

 узгодження. Немає заперечень? Я ставлю на голосування

 цю пропозицію.

      Перший варіант пропозиції з поправкою Марченко.

     

      "за"

      Рішення прийнято.

      Не наполягаєте, щоб поіменно голосувать? Ні,  не

 наполягаете.

      Варіант   другий  виключити,  статтю  ставлю  на

 голосування.

     

      "за"

      Заключні   положення.  Стаття  35  "Контроль  за

 додержанням  актів  законодавства  про оплату праці".

 Нема зацважень? Нема. Є.

      Будь ласка, Борзих. Прошу. я 
 я                          - 189 - я 

     

      БОРЗИХ О.І.

     

      Я  предлагал,  тут  есть моя поправка, выключыть

 слово "професійні спілки", "государственный контроль"

 оставить.     Профсоюзы    такая    же   общественная

 организация,    которых   масса.   Неизвестно   какие

 профсоюзные организации. Толи это... Их сегодня у нас

 вот..  Кензьор  подсказывает  более  50. Так какая из

 них?

      Я предлагаю исключить слово.

     

      ___________.  Я  відповім. Справа в тому, що вся

 логіка  Закону  побудована  на угодах, там ви бачите.

 Проспілки  виступають  як одна із сторін, яка захищає

 інтереси  найманих працівників.І безперечно виключати

 їх...  Угоди  вони  укладають,  а виключати з питання

 контролю за додержанням законодавства .......

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція депутата Борзих ставиться на

 голосування. А потім ваша.

 

     

      "за" я 
 я                          - 190 - я 

     

      ГОЛОВА. Рішення не прийнято.

      Ще  зауваження.  Та,  мотиви  не треба! Ми після

 того...

      Є у вас ще зауваження?

     

      _______________

      Нема.

     

      ГОЛОВА. Кияшко Сергій Миколайович.

     

      КИЯШКО С.М.

     

      Кияшко, 108-ой, Донецк, соцфракция.

      Значит,   здесь   редакционное   замечание.  Вот

 контроль  осуществляют  органы  державной  податковой

 инспекции,  професійні  спліки  та інші... Здесь надо

 написать  -организации, а не органы, что представляют

 интересы  найманых  працивныкив. Потому что органы не

 могут  представлять,  могут  организации представлять

 интересы кого-нибудь.

     

      _______________

       я 
 я                          - 191 - я 

      Можна  було  б  погодитися,  хоча  і  органи,  і

 організації, скажімо, якщо нема профспілки...

     

      КИЯШКО С.М.

     

       Профспилкы -это ж организации, а не органы!

     

      ГОЛОВА.  Ясно,  редакційне уточнення. Я прошу не

 голосувати  з цього. Попросим наших юристів, щоб вони

 подивилися, як правильно написати.

      Стаття 36-а, є зауваження? Статтю 35 і 36 ставлю

 на голосування.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА.    Тепер    є    пропозиція   в   цілому

 проголосувати за Закон, прийнятий в другому читанні.

      Ну,  будь  ласка,  одну хвилинку. Просить Віктор

 Михайлович слово. Прошу.

     

      ПЕНЗЕНИК В.М.

     

      Шановні  колеги,  я б хотів ще раз звернутись до

 вас. Передбачені Законом норми матимуть катастрофічні я 
 я                          - 192 - я 

 наслідки  для  економіки, незважаючи на те, що будуть

 вони  введені через рік чи через два. Ми передбачаємо

 одномоментне   збільшення  грошових  доходів  до  300

 трильйонів карбованців.

      Нагадаю  вам ще раз. 88 трильйонів карбованців -

 грошові  доходи  січня  при  виробництві  товарів  75

 трильйонів. Ми б могли збільшувати грошові доходи в 3

 рази  при  умові: адекватно зростає у нас виробництво

 товарів.  І  не  досягаєм ми тої мети, яку ми ставим,

 якою  вона  доброю  не  була,  бо  зростання  доходів

 негайно  підкидається  цінами.  І  япросив  би вас не

 робити  незважанного  кроку навіть через рік, ми не в

 стані  звести  такий  закон. Ні одна з країн СНД не в

 стані витримати таку не посильну для економіки норма.

      Екатерина  Тимофіївна  чула  по  одній статті це

 значить  для неї, але це для бюджету значтить, тільки

 для   пенсіонерів   нам   треба   негайно  на  місяць

 збільшувати  виплати  на 2 мільйони. 2 мільйони на 15

 мільйонів  чоловік,  це  330  трільйонів  на  рік без

 індексації6  360 трільйонів ви вчора пенсійний фонд в

 бюджеті  розглядали.  В  нього  доходи 368, а ми його

 збільшуєм на 300 без індексації. я просив би вас все-

 таки  не  голосувати  по  цьому  закону.  не витримає

 економіка закладенних в ньому норм. я 
 я                          - 193 - я 

     

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.   Я   прошу  уваги  шановні

 депутати.  Процедура  розгляду  питання не передбачає

 обговорення  перед  голосуванням  у  другому читанні.

 Тому я прошу уваги.

     

      ___________.  Ну репліку можна?

      Буквально одну.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ___________.  Шановні колеги, дивіться як цікаво

 виходить  це  перед  голосуванням  репліка ціни ми не

 можемо  зачіпати хай ростуть як хочуть. А зарплату ми

 тримаємо. То це для економіки що благо, чи зло. Все я

 більш коментувати не буду.А ціни, все я дякую.

     

      ГОЛОВА.  Треба  з мотивів, висловиться. я просив

 би,  одну  хвилинку,  10  хвилин  вистачить, 5 хвилин

 вистачить  з мотивів, запишиться на виступ. Працює, а

 тепер  записуйтесь.  Та  він не тим упирається, прошу

      Прошу,  Сизенко.  Ну,  досить  -не опубліковуйте

 далі.

       я 
 я                          - 194 - я 

      СИЗЕНКО  Ю.  П.,  177  Жовтневий виборчий округ,

 Запоріжжя.

      Уважаемые товарищи!

      Я   считаю,   что   этот   Закон  нам  принимать

 необходимо  сегодня.  И  мы сегодня делаем важный шаг

 для  того,  чтобы заинтересовать тех, кто работает на

 производстве  и  жить,  и зарабатывать себе средства.

 Если  такого  заинтереса...  не  будет  интереса,  то

 никакой  человек,  придя  на производство, не получая

 отдачу  от  того,  что  работает,  от  того, что не в

 состоянии прокормить семью, работать просто не будет.

 Поэтому  я  предлагаю  проголосовать  за этот Закон и

 поддерживаю мнение Комиссии.

     

      ГОЛОВА. Осадчук.

     

      З ЗАЛУ. Не почули, напевно, хто...

     

      ГОЛОВА.  Осадчук!  Ну,  як це не могли почуть -я

 голосно так сказав!..

     

      ОСАДЧУК П.І., 206 виборчий округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги-депутати! я 
 я                          - 195 - я 

      Зрозуміло, що треба якось вирішувати питання про

 те,  аби  наші  люди  мали  нормальну  оплату за свою

 працю.  Але є економічні розрахунки. І ніхто нічого в

 цьому   залі   за   останні  півроку,  принаймні,  не

 запропонував: як підняти виробництво? Як зробити так,

 щоб  підприємство  випускало товари, якиі мають попит

 на  внутрішньому  і  зовнішньому ринку, щоб заробляти

 гроші  і  реальними  грошима, збагаючи обігові кошти,

 платити за цю роботу?

      Значить, вихід який: або не приймати цей Закон в

 цілому, або прийняти його як надбання теорії і добрих

 побажань,  але  постановою  його  у  дію  поки  що не

 вводити.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Петре   Іллічу,   я   підтримую   вашу

 пропозицію і не коментую, але хочу сказати, що тільки

 Комісія  з  питань бюджету внесла 23 пропозиції, яким

 чином    поліпшити   надходження   до   бюджету   від

 виробництва   і  т.  д.  Це  один  приклад.  Візьміть

 Комісію,  яка  працювала  над Законом "Про податок на

 прибуток!. Це теж............ для нарощування обсягів

 виробництва.  Так  що  дальше  теза  ваша слушна, але

 перше в изауваження зробили не зовсім точне. Я просто я 
 я                          - 196 - я 

 мусив уточнення зробить.

             (Шум у залі)

      А, то інша справа.

      Жовтяк.

     

      ЖОВТЯК.  Шановні  колеги,  згадаймо,  що  за час

 перебудови,  так  би  мовити, за останні кілька років

 приймались,  не  один  раз  уже приймались постанови,

 приймались   закони   "Про   збільшення   мінімальної

 заробітної  плати",  про  покращення  ніби  то  життя

 народу по соціальному захисту.

      Але  кожне  збільшення  заробітної  плати  рівно

 через місяць приводило до адекватного підввищення цін

 і   до  зниження  реальної  заробітної  плати.  Це  ж

 говорить  статистика суха, яка не знає ні партійності

 нічого.

      Подивіться.    Візьміть    історичні   данні   і

 переконайтеся,  що  кожне підвищення заробітної плати

 рівно  через  місяць приводило до погіршення реальної

 заробітної плати.

      При  чому  за цей місяць ниби то відбувся скачок

 реальної  заробітної плати. Але він відбувався тільки

 теоретично,  чого  статистика  зафіксувати  не могла.

 Справді на нову заробітну плату ніби то можна було по я 
 я                          - 197 - я 

 старих  цінах купити більше товарів. Але згадайте хто

 міг  ці товари купити. Ці товари могли купити ті, хто

 працює на базах, ті, хто працює в магазинах і ти, хто

 працює в профспілках при розподілі благ.

      Так  давайте  дивитися  правді в очі. І приймати

 все-таки   зваженні   закони.   Тим   більше  давайте

 згалаємо,   що  Законом  "Про  бюджетну  систему"  не

 передбачено  приймати...  прямо  забороненно приймати

 будь  які  закони,  які можуть привести до підвищення

 бюджетних витрат без розрахунків. Де взяти?

      Перший   віце-Прем'єр  ствреджує,  що  прийняття

 цього закону призведе до збільшення на 300 трильйонів

 дефіциту   бюджету   фактично.  Вчора  ми  затвердили

 дефіцит бюджету 331 трильйон. І от пройшов один день,

 вчора ми по опладували, а сьогодні через  день ми

 хочемо збільшити  дефіцит бюджет до 14 відсотків.

      Давайте  ще  раз  подумаємо  і  приймемо зважене

 рішення, закон не будемо сьогодні приймати.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.  Одне  тільки  уточнення  Євген

 Дмитрович,  через  місяць  ми будемо відзначати 10-ти

 ліття  перебудови,  пам'ятаєте  апрельский ветер 1985

 рік,так що 10 років а ви кажете, кілька останніх років.

      Будь ласка,Новіков. я 
 я                          - 198 - я 

     

      НОВИКОВ

     

 

      Уважаемые   депутаты!   Я   хочу  обратить  ваше

 внимание  на  одно  обстоятельство. Здесь все говорят

 про  деньги,  но мы не понимаем, что мы ставим сейчас

 предприятия с принятием этого Закона в крайне сложное

 положение,  потому что если нет денег для выплаты, то

 единственный способ сократить рабочих или перевести с

 полной   занятости,   искать   лозейку   в   неполную

 занятость. Тоесть это не берется трудовая книжка, это

 будут  люди работать только по трудовым соглашениям.,

 это  будет  только  частичная  оплата.  Или  мы бедем

 вынуждать  их работать несколько дней в месяц, хотябы

 чтоб  не  был  неполный  месяц. Надо понимать, что мы

 наступаем  на  грабли.  Если  мы будем соблюдать этот

 Закон,   то   мы  вынуждены  будем  либо  обанкротить

 предприятия,   которые  не  могут  в  срок  выплатить

 зарплату, и пустить их с молотка, чтобы по бесспорным

 обязательствам. А мы вводим здесь бесспорную выплату.

 Заплатить своим имуществом за бесценок, поскольку нет

 методики    оценки,    нет   нормального   закона   о

 приватизации,   по   этим   векселям   как  мы  будем я 
 я                          - 199 - я 

 расплачиваться.

      Мы  выгоним миллионы людей на улицу. И это будет

 с   подачи   этих  защитников  трудящихся.  А  сейчас

 рабочийхоть что-то получает, и хотябы трудовую книжку

 имеет, он хоть пенсию получит. То после этого выгонят

 на   улицу.  Иособенно  с  тех  предприятий,  которые

 негосударственного  сектора. Потому что там это можна

 вытворять  безнаказанно.  Давайте  подумаем хотябы об

 этом.  А  не просто о каких-то там расчетов зарплаты.

 Нельзя   так   поступать   с   нашими  рабочими.  Это

 обкективная  ситуация.

      Это  во  всем  мире  так  было.  Почему  во всех

 странах,    где   неконтролируемо   вводять   высокие

 минимальные   зарплаты,   мгновенно   идет   реакция:

 повышение    безработицы   или   перенос   трудоемких

 предприятий  за границу. Мы же этого добкемся. Вы что

 этого  не  понимаете?  Не  делайте  глупостей  хотябы

 сейчас.

      Пусть  это  Закон  не вводится в действие, пусть

 дадут  нам  расчеты  по бюджету. И Министерство труда

 отдаст  прогнозируемую безработицу. Нельзя всю страну

 вот так вот на скаку разворачивать. Надо же хоть что-

 то понимать, если мы ответственные люди.

       я 
 я                          - 200 - я 

      ГОЛОВА. Симоненко, Одеса. І Кияшко за ним.

     

      СИМОНЕНКО П.М.

     

       Уважаемые   коллеги,   мы   сейчас   с  вами  с

 реформаторской  и  пролетарской  непримиримостью  или

 убежденностью  приняли  этот  великолепный  Закон.  А

 теперь  давайте  с  вами  спокойно  подумаем:  а  что

 дальше?  И  вот,  что дальше, если мы подумаем, то вы

 поймете, что мы играемся даже не с огнем, мы играемся

 почти что с атомной бомбой, заряд которой -социальное

 недовольствие наших масс.

      Ввести  мы  его  не  сможем ни сегодня, ни через

 год.  И  вот  почему.  Потому  что, введя сегодня, мы

 моментально должны добавить 15% дефицита к тем 7, 3%,

 которые  утверждены  вчера  нами,  у  нас  с  вами. А

 оставим  его  не введенным в действие, мы задействуем

 то,     что     называется     -бомба    замедленного

 действия(..........)(..........)  она  будет быстрого

 действия  -это  скрытая  безработица. А скрытая у нас

 безработица  сегодня  -минимум 2, 5 миллиона человек.

 Поэтому  хотеть  и  мочь  это  две  большие  разницы.

 Александр  Александрович,  его  действительно  нельзы

 принимать  во  втором  чтении. И переносить на третие я 
 я                          - 201 - я 

 чтение.   Люди   будут  ждать  и  кто-то  из  власных

 структур,  а вернее все властыне структуры пойдут под

 молотилку   социального  недовольства.  Поэтому  есть

 предложение   спокойно  отправить  этот  документ  на

 доработку.

      Потому  что  его,  он  не  может быть введен, ни

 сегодня, ни через год.

     

      КИЯШКО.  Кияшко  108,  Социалистическая фракция.

 Уважаемые  колеги.  Сегодня мы рассмотрели все статьи

 того закона которые касаються вопроса оплаты труда. я

 бы   напомнил  бы  вам,  что  практически  все  стаьи

 совпадают  с  той социально-економической программой,

 по  социальной  защите  населения6 с которой выступил

 Президент,    если   у   Виктора   Михайловича   есть

 разногласия в этом вопросе пусть он с Президентом все

 эти вопросы рассмотрит.

      С другой сторны, мы закон принимаем не только на

 сегодня,  мы  принимаем  на завтра на послезавтра, то

 есть  на  95-й год. Поэтому с точки зрения, что нужен

 этот закон. Он нужен.

      Необходимо  его  сегодня  принимать.  Необходимо

 принимать   сегодня,  а  не  отправлять  на  какую-то

 доработку. я 
 я                          - 202 - я 

      Ну  с  другой  стороны  можно предусматреть, что

 постановление  по  введению  этого закона в действие,

 что   отдельные   статьи   которые   вызывают  особое

 напряжение  в економики, могут вводиться не с момента

 принятия закона, а в како-то срок. Даже с 94-го года,

 исходя из бюджета 96 года. И чтоб уже правительство и

 мы  с  вами  планировали  бюджет  на тот же 96-й год,

 исходя из этого закона который мы приняли. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  вибачте  будь  ласка час використанний.

 Прошу уваги. Будь ласка.

     

      ___________.   Шановні   колеги,   ну  закон  ми

 прийняли проголосувати його в цілому, і постанови про

 ведення.   Вот   зараз,   треба   думати  дійсно  про

 постанови.  Це перший момент. Я хочу вам нагадати, ну

 лякати можна, тоді мені хтось з найрозумніших, ми всі

 дуже розумні тут скажіть, як при зарплаті скажимо, чи

 при пенсії, бо закон цей зав'язує пенсію. Ви ж знаете.

      При пенсії 1 мільйон 200 -зараз заплатити за

 газ  3  мільйона.  Ви мені скажіть. Я тоді вам скажу:

 давайте  закон... .................................

 вводити. Це перший момент.

      Другий. Я вам хочу нагадати, що у нас були різні я 
 я                          - 203 - я 

 розрахунки.  Нас  Віталій Андрійович лякав, що це 100

 трильйонів, потім вкинули сбди, що 6 квадрильйонів чи

 4  квадрильйони... Тепер квадрильйон вийшов... Є інші

 розрахунки  -нам же чесних розрахунків! Для цього цей

 Закон  робиться,  що це приводиться у відповідність з

 міжнародно-правовими     нормами!     З    Конвенцією

 міжнародної  організацією  праці  (а  ми багато з них

 ратифікували)!..  І  якщо ми хочем увійти в нормальне

 цивілізоване європейське співтовариство, то передусім

 повинні  людини захистити економічно! І я, наприклад,

 дуже шкодую, що наша держава не є членом Ради Європи,

 щоб  ми могли подати на суд такий уряд, який забрав з

 кишені те, що людина клала на "чорний день", і нічого

 не  компенсував! Та б вони роздягнулися, щоб... треба

 людям  вернути...  То почекайте: або ми робимо (я вас

 питав,  народні  депутати)  -ми  що,  зарплати  всьо?

 ДОмінанта?  Статика?  Не піднімаєм? Та піднімемо! 500

 трильйонів  треба  для  того,  щоб  по прогнозу росту

 цін... Якщо ми змінем систему саму тарифну, нормально

 узгодимо, зробимо його таке, яке потрібно -це не ляже

 таким...  Якщо  дійсно  покласти  цей  мінімум  на ті

 розряди  -це,  безперечно, покладе!.. Для цього треба

 покрутитися, попрацювати, а якже ж!..

      Я пропоную голосувати, а про постанову подумати!  я 
 я                          - 204 - я 

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги! Шановні депутати, мова

 йде  ось про що. Будь ласка, ми використали час, я не

 можу  просто...  Я  потім  дам з процедури... Сядьте,

 будь   ласка.   Опустіть  руки  -я  дам  слово  після

 голосування.

      Я...  можна  я з процедури скажу? Я зобов'язаний

 це робить, бо я вцілому за процедуру відповідаю...

      Так  от.  Ми  розглянули  в  другому читанні всі

 статті  цього  Закону.  І всі статті проголосовані. У

 нас  є  всі  підстави  в  другому  читанні  в  цілому

 прийнять  Закон  як наш документ. Але є ще Постанова,

 яка  вводить  в дію Закон. Тому я запропонував би вам

 Постанову  цю  приймати  після розгляду бюджету. І ми

 тоді  з'ясуємо  всі механізми, подивимось, які статті

 будемо  вводити,  в  якій черговості і т. д., і т. д.

 Тим  більше,  що це передбачається і попереднім нашим

 головсуванням   відносно   того,   що   ми   спочатку

 визначаємо   межу   малозабезпеченості.   Ми   ще  не

 визначили цю норму.

             (Шум у залі)

      Зрозуміло?

             (Шум у залі)

      Від "Центру" просить Бутейко. я 
 я                          - 205 - я 

     

       БУТЕЙКО. Дякую, шановний  Олександр Олександрович .

      Шановні   колеги,   я  хотів  би  попросити  вас

 прийняти  до уваги таке: наша депутатська група, коли

 визначалась  з приводу позицій по цьому проекту, який

 ми  розглядали, томи виходили з того, що стаття 9, 33

 і  34,  оскільки  вони  є  суперечливими  і проти них

 виступав   Кабінет   Міністрів,   то  ми  думали,  що

 результати  голосування  приведуть до того, що ці три

 статті   будуть   відкладені  до  того,  щоби  дальше

 провести   роботу.   І  з  таких  умов  ми  виходили,

 визначали  нашу позицію. Оскільки цього не трапилось,

 то   ми   просили,   щоби   було  дано  час  нам  для

 консультацій.  І  перед  тим  голосуванням  з приводу

 схвалення  чи несхвалення самого тексту.

      Я  був  би  вдячний,  якби  це  було на ше право

 використано.

     

      ГОЛОВА.    Зрозуміло.

      Я   зобов'язаний,   якщо  це  фракція  пропонує,

 зобов'язаний   дати  змогу  визначитись  їм  під  час

 перерви.

      Одну   хвилинку,   ми   маємо  процедуру,  маємо

 прецедент  з  цього  приводу,  не  один уеж. І цілком я 
 я                          - 206 - я 

 правильно  група  ставить, вона має право. Крім того,

 багато  нформації  висловлено  було, не останню думку

 має,  скажемо,  позиція  аграрників в даному випадку.

 Наприклад, сьогодні ми ж розуміємо, що оплата праці у

 господарстві визначається реалізацією її продукції. А

 це  означає,  що  сьогодні  накладення  цього  закону

 безпосереднє  на  господарство  міцне  дає йому змогу

 виплачувати  заробітну  плату протягом 2, 5 місяців і

 все.

      Але  давайте  так: я прошу всіх вас, всі фракції

 порадитись   і   я   поставлю  потім  на  голосування

 прийняття і в другому читанні і Постанови. Я прошу.

     

      ___________.     Перед     порадою,    Олександр

 Олександрович, ще одне слово.

     

      ГОЛОВА.   Одне слово.

     

      _______________   З   приводу  того,  що  голови

 колгоспів     побоюваються,     скажімо     керівники

 господарств. Абсолютно є підстави. Але є момент, ми ж

 записали. Регулюється.

      У  вас  є  загальні  збори,  найвищий  орган,  є

 профспілкова організація. Укладають угоду, викладають я 
 я                          - 207 - я 

 межу,  скажімо,  як що більше вже трьох місяців, тоді

 внесе  господарство чи чотирьох.

      Тобто   ви   ж   розумієте  це  все  регулюється

 елементарно.  Ми  ж  не закладаємо норму... Все можна

 зрегулювати, але захищати людину треба.

     

      ГОЛОВА.  Іван  (..........)  дякую.  Не  все так

 регулюється.   Але,  будь  ласка,  сідайте.  Є  ще  з

 процедури? Будь ласка, Марченко з процедури.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

     

      Уважаемый   Олександр  Олександрович,  уважаемые

 депутаты,   мне   представляется,   если  депутатские

 фракции не захотят, чтобы этот закон вводился, то эту

 дискусию   и   эти   предложения   можно  внести  или

 отрегулировать принятием Постановления.

      А у нас нет никаких оснований. И как вы сказали,

 мы  проголосовали  все статьи закона. Поэтому закон в

 целом  мы  имеем полное право проголосовать сейчас. И

 никаких  катастроф  этот  принятый  закон  сегодня не

 принесет.   Потому   что  вступит  в  действие  после

 принятия   постановления,  когда   мы  его  введем  в

 действие.  Это  один уровень перестраховки, Александр я 
 я                          - 208 - я 

 Александрович.

      И  второй.  Даже,  если  постановление  будет не

 принято  не  так  как...  у  Президента  ж есть право

 наложить    "вето".    Поэтому   мне   представляется

 процедурно  правильным  поставить  на  голосование. А

 дискусию   во  фракцие  отнести  к  постановлению,  к

 содержанию постановления.

     

      ГОЛОВА.   Даю  останню  відповідь,  прошу.  Будь

 ласка.  Регламент передбачає перед голосуванням кожна

 фракція  має право взяти перерву для узгодження своїх

 позицій.  Фракція  "Центр"  заявила  про своє бажання

 порадиться  і  я  не  маю  права  ставити  питання на

 голосування,   прошу.  Тому  я  прошу  вас,  я  прошу

 опустіть   руки,   Олександр  Васильович,  я  вас  по

 хорошому прошу.

      Олександр  Миколайович почекайте, приймемо закон

 і фракція Центр погодиться з цим.

      Так  я  свою  пропозицію  не  можу  поставити на

 голосування,  бо я хочу, щоб всі фракції брали участь

 у голосуванні, прошу уваги.

      Дві  фракції  просять,  дві фракції просять, так

 тим  патче  все  і ще є просять і Державність просить

 порадитись,  і  Єдність  просить,  ну будь ласка, всі я 
 я                          - 209 - я 

 просять.  Все. Я прошу уваги. Будь ласка, і Бобриньов

 просить, ясно, будь ласка.

     

      ________________

      Шановні депутати! Шановні депутати! Прошу уваги.

 Ми  домовилися сьогодні всі питання розглядати, але в

 перерві   до  мене  підійшло  десь  десятків  півтора

 депутатів,  просять і голови комісій  в зв'зку з тим,

 що  вони  призначили  засідання  комісії, все-таки на

 завтра перенести ті питання, що визначені сьогодні.

      Тому  я  ставлю  на  голосування  пропозицію цих

 питань  на  завтра. Прошу. Тих, що залишилося. Прошу,

 щоб  всі  завтра  не запізнювалися. І це питання буде

 голосуватися першим.

     

      "за"

      Рішення прийнято, перерва до завтра.