БЮЛЕТЕНЬ N 23

Опубліковано 14. 06. 1994

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 14 червня 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати і гості нашого засідання! Прошу зайняти свої місця. Не забудьте вставити картки.

Увімкніть, будь ласка, систему. Прошу реєструватися. У залі зареєстровано 272 депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Вам роздано орієнтовний порядок роботи Верховної Ради на 14-17 червня. Чи будуть якісь зауваження до нього?

Перший мікрофон.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., голова правління акціонерного банку "Херсонінвестбанк" /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатская группа "Реформы". Предлагаю внести в повестку дня два вопроса. Первый вопрос - об изменениях в законодательство о валютном

регулировании. Имеется в виду устранение фиксированного курса валюты, что помешает всем предприятиям-экспортерам грабить производителей. Этот проект уже подготовлен, и под ним стоят 115 подписей.

Второй вопрос, который предлагаю включить в повестку дня, - это о контрольной комиссии по вопросам приватизации. Этот вопрос тоже подготовлен я согласован. Это практически единственная комиссия, которая не начала свою работу. А вы знаете, сколько проблем в области приватизации существует на сегодняшний день.

ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

ПИНЗЕНИК В.М., голова Українського фонду підтримки реформ /Південний виборчий округ, Львівська область/. Група "Реформи", шановні колеги! Цього року ми зіткнулися з унікальною ситуацією. У нас різко посилився спад виробництва: 40 відсотків за 4 місяці. За попередні два роки спад виробництва становив усього 16 відсотків. Головна причина спаду - не криза платежів, як дехто вважає. Криза платежів сьогодні в доларовому еквіваленті не більша, ніж минулого року. Головна причина - це дія фіксованого курсу національної валюти. Наявність цього курсу призвела до різкого обмеження надходження іноземної валюти в Україну. За березень цього року продано через Національний банк 75 мільйонів доларів. Хоча до введення фіксованого курсу обороти були вдвічі вищі.

Сьогодні при співвідношенні внутрішніх цін і світових 65 відсотків і більше експорт став збитковим. Тобто існування фіксованого курсу, з одного боку, зупинило експорт і заводи, а з іншого боку, зупинило ті заводи, які залежать від поставок імпорту. З'явилася ще одна погана річ - тіньовий оборот торгівлі.

Хочу сказати, що за березень обмінні пункти продали стільки іноземної валюти, скільки уся система Національного банку України, Крім того, дія двох курсів створив можливості для зловживань.

Тому ми просимо включити законопроект /це невеликий законопроект/ про зміни до валютного регулювання до порядку роботи сесії. Його підтримали 115 депутатів України.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЧЕРЕПКОВ В.Ф., директор Артемівської загальноосвітньої профільної школи N5 /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Сейчас в разгаре кампания по выборам Президента. Обещается пряме рай. Но встречи с избирателями показали, что программа Президента 5 "Д" /в народе ее называют "доживем, доедим, допьем, доходим, доносим"/ привела к полному краху. В связи с тем, что по Конституции Президент является гарантом конститу ционных прав граждан в соответствии со статьей 97, пункт 35, и согласно обязанностям Президента в соответствии со статьей 114 Конституции вношу предложение выступить Президенту Украины Леониду Макаровичу Кравчуку по вопросам социально-экономического положения в нашем государстве.

Предложение прошу поставить на голосование. Больше терпеть нельзя!

ГОЛОВА. Дякую. Оскільки ми втягнулися в процес внесення пропозицій, в прохання: дівайте ми відведемо час для такого внесення - до 10.30. Так? Разом з фракціями маяться на увазі. Ми розглядаємо процедурне питання, це не обговорення якогось питання. Якщо немає заперечень, я на голосування це не ставлю, просто ми так домовляємося разом.

Будь ласка.

КРАВЧУК В.І., голова правління колективного сільськогосподарського підприємства "Вільнотарасівське" Білоцерківського району /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/. "Заяві народних депутатів України від депутатської групи "Аграрники України".

Грубі порушення з боку уряду, Національного банку україни законів про колективне сільськогосподарське підприємство, про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України призвели до глибокої кризи в сільському господарстві.

Недотримання паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, згубна для товаровиробників фінансовокредитна та розрахункова політика поставили селян у велику скруту. Зупинилася заготівля кормів для тваринництва. Не проводиться необхідний догляд за сільськогосподарськими культурами. Під загрозою збирання врожаю зернових культур. Зменшується поголів'я худоби. Різко падає виробництво тваринницької

продукції. Із цих причин по півроку не виплачується заробітна плата селянам, рівень якої найнижчий серед галузей, народного господарства. Руйнуються виробнича і соціальна сфера села, внутрішній ринок, росте невдоволення селян, втрачається надія на покращення ситуації.

У своїх зверненнях до Президента та Верховної Ради України трудівники села вимагають: не давайте загинути тому, що здобуте важкою працею, мозолями та селянським потом! Поверніть борги, виділіть кредити й аванси, забезпечте пально-мастильними матеріалами, відверніть біду, не допустіть голоду і врятуйте державу! Зрозуміло, що в цій ситуації необхідні термінові компетентні практичні дії уряду і Національного банку щодо подолання кризового стану в агропромисловому комплексі, насамперед - запровадження в найкоротший термін дійового фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарського виробництва.

Урядом і Національним банком України безпідставно зволікається виконання указу Президента України від 2 червня цього року про невідкладні заходи щодо фінансово-кредитного забезпечення формування продовольчих ресурсів 1994-1995 років, у якому до того ж окремі положення йдуть врозріз із раніше прийнятими законами, не передбачають реального механізму термінового вирішення навіть невідкладних проблем збирання врожаю 1994 року.

Вимагаємо від Верховної Ради України негайно розглянути дане питання, доручити уряду терміново виділити агропромисловому комплексу необхідні фінансові В матеріальнотехнічні ресурси для здійснення всього комплексу робіт. У разі невирішення цих питань ми заявляємо, що населення України може опинитися в дуже скрутному становищі, яке призведе до зубожіння і голоду, до розвалу держави".

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., народний депутат України /Ромен-ський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! В целом поддерживал предложенный порядок дня, я хотел бы высказать некоторые уточнения или пожелания. Я поддерживаю предложение депутата Черепкова о том, что доклад о работе правительства нынешнего состава за период его полномочий должен делать глава правительства.

Мы знаем, что в соответствии с указом Президент назначил себя главой правительства. Я как депутат предыдущего созыва утверждаю, что этот зал постоянно ставили в некорректную ситуацию, выставляя с основными докладами второстепенных лиц. Прямая же ответственность за нынешнее положение дел лежит на Президенте Украины.

Поэтому в соответствии со статьей 97 Конституции о полномочиях Верховного Совета и в соответствии со статьей 114 Конституции об обязанностях Президента я прошу, чтобы этот доклад сделал Президент. Это первое.

И второе. Мне представляется нелогичным предложение в повестку дня на среду внести обсуждение кандидатур на пост Премьер-министра Украины, а законопроекта о Кабинете Министров - на пятницу. Мне представляется, что правильным будет, если законопроект о Кабинете Министров будет рассмотрен раньше, и Премьер-министра будем выбирать, зная на каких принципах будет формироваться Кабинет Министров.

И последнее. Александр Александрович! У депутатов есть масса вопросов и по экономике, и по социальной сфере, а в повестке дня нет вопроса "Разное". Поэтому я прошу его поставить, а поскольку его сейчас нет, я, пользуясь случаем, обращаюсь к прокурору с депутатским запросом по такому поводу.

Группе депутатов и мне лично главный редактор Сумского областного телевидения отказал в прямом эфире. Мы хотели рассказать о своей работе и, может быть, в случав необходимости выступить и высказать свое мнение о предвыборной кампании. Поскольку нам или, скажем, мне лично обещана только запись, мы считаем, что это нарушение Закона о статусе депутатов. Я обращаюсь к прокурору, чтобы он разъяснил законодательство главному редактору Сумского областного телевидения. Комиссии законодательного обеспечения свобода слова также следует этот вопрос рассмотреть и предоставить нам право на прямой эфир.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон,

ПОЖИВАНОВ М.О., директор малого багатопрофільногс підприємства "Азовтехна" /Маріупольський-Жовт-невнй виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые Александр Александрович, члены Президиума, народные депутаты! В целом поддерживая повестку дня, я просил бы включить в нее рассмотрение законопроекта о валютном регулировании. Кроме того, я полностью согласен с депутатом Марченко в том, что сначала надо рассмотреть законопроект о Кабинете Министров и только после этого переходить к вопросу об избрании или утверждении Премьер-министра Украины.

Спасибо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПАЛАМАРЧУК В.О., заступник командира військової частини /Миколаївський сільський виборчий округ. Миколаївська область/. Предлагаю внести вопрос о валютном регулировании в сегодняшнюю повестку дня, потому что, встречаясь с избирателями в каждом районе /не только, видимо, в нашей области, но и по всей Украине/, мы видим, что руководители хозяйств, руководители организаций просят ходатайствовать перед Кабинетом Министров о списании полученных авансов или предоставлении отсрочки погашения авансов до урожая 1995 года. Целый пакет предложений я потом передам в Президиум, они написаны на имя Председателя и на мое лично, и в адрес ряда председателей комиссий.

Спасибо.

ГОЛОВА. Прошу.

КЕНДЗЬОР Я.М., голова об'єднання профспілок Львівської області /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Я також до переліку питань, які пропонується розглянути цього пленарного тижня, пропоную долучити питання валютного регулювання, тому що це, мабуть, одне з

основних питань, вирішення якого чекають керівники підприємств, і це одна з основних причин, яка гальмує діяльність наших підприємств, особливо тих, котрі працюють з іноземними партнерами.

Щодо інших питань, які пропонуються в орієнтовний порядок організації роботи Верховної Ради, я хочу висловити ось такі застереження. Питання про Прем'єр-міністра України, яке планується на середу /15 червня/, вважаю зараз, за два тижні до президентських виборів, абсолютно недоцільно розглядати. Так само, як і обирати сьогодні Прем'єр-міністра. Невідомо, хто стане главою держави і чи буде якась відповідна гармонія між Президентом і Прем'єр-міністром. Повторюю: вважаю абсолютно недоцільним розгляд цих питань, два тижні ми можемо ще почекати. Можемо обговорити ці кандидатури, які пропонуються, і вже після президентських виборів взятися за формування Кабінету Міністрів.

Ще одне питання - доповідь Голови Верховної Ради України Олександра Олександровича Мороза про основні засади і напрямі становлення економіки Україна в кризовий період.

Я не зовсім розумію правомірність появи цього питання у порядку денному. Конституцією така доповідь не передбачена. Якщо ж це в, так би мовити, депутатською ініціативою Олександра Олександровича Мороза, тоді вона може розглядатися. Але якщо Голова Верховної Ради пропонує, так би мовити, овій виступ від імені Верховної Ради, то ці пропозиції, тобто його доповідь повинна бути розглянута і обговорена в усіх комісіях, а вже потім, як ваша колективна, може бути внесена на розгляд Верховної Ради.

Ще одне. Хочу звернути увагу своїх колег, депутатів Верховної Ради, на розгляд питання, яке планується на четвер, 16 червня; про невідкладні заходи щодо фінансово-кредитного забезпечення збирання врожаю та формування державних продовольчих ресурсів 1994 року. Питання важливе, його, безперечно, треба вирішувати й думати, як допомогти нашому селу. Але якщо ми вже заздалегідь плануємо розглянути по проблему прямолінійно, тобто видати якісь кредити і зробити таку колосальну емісію, як ми зробили в минулому році, що призвело до жахливого стрибка цін, то не потрібно знову так ризикувати.

І останнє мов зауваження. Всі ми, депутати сьогоднішньої Верховної Ради, ще не маємо постійних депутатських посвідчень. За тією інформацією, яка є в мене, бланки посвідчень вже були готові, залишалося лише наклеїти на них наші фотографії та роздати кожному особисто. Проте останнім часом усі ті бланки

посвідчень були, так би мовити, відсторонені, й чомусь /що для мене абсолютно незрозуміле/ питаннями депутатських посвідчень займається комісія народного депутата Стешенка. За тією інформацією, яка в мене є, з тих нових посвідчень знято герб України - тризуб, змінено колір корінця посвідчення.

Тобто творяться вже якісь не зовсім зрозумілі речі. 1, мабуть, все-таки цією справою повинна зайнятися саме наш комісія з питань Регламенту і Секретаріат Верховної Ради. Треба якнайшвидше роздати депутатам постійні посвідчення, бо тимчасові справді вже непридатні для користування.

Дякую.

ГОЛОВА, Перший мікрофон.

М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М., консультант спільного українсько- кіпрського підприємства "ТІРА" /Великомихайлівський виборчий округ. Одеська область/. У цілому я згоден з питаннями, які внесені в порядок денний. Хочу лише додати, що депутати комуністи і соціалісти підтримують доповідь Голови Верховної Ради Мороза про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період. У порядку законодавчої ініціативи ми вносимо це питання, хочемо послухати його.

Друге. У виборців викликав нерозуміння і обурення порушення рівних прав кандидатів у Президенти України. Подивіться на екрани телевізорів, послухайте радіо, почитайте газети - там тільки один кандидат, тобто Леонід Макарович Кравчук. Усі інші майже відсутні. І люди не розуміють цього. Адже це є справді порушення рівного виборчого права кандидатів у Президенти.

Звичайно, це все подається так, що то, мовляв, Президент виконує обов'язки Президента. Отож мені вдається, що таке не може лишатися поза увагою Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧУКМАСОВ С.О., заступник директора акціонерного товариства "Дніпропетровський трубній эавод" /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/, Уважаемый Александр Александрович,, уважаемые депутаты! Я считаю, что каждый из нас сейчас может выйти к микрофону зачитать заявление от работников сельского хозяйства, от работников металлургии, транспорта, ибо проблем у всех достаточно. Притом каждый докажет, что его проблема самая важная.

Но у нас есть повестка дня, я она в целом удачная. Единственное, что я хотел бы подтвердить,так это предложение народного депутата Пынзеника по поводу включеная в нашу повестку дня рассмотрения законопроекта о валютном регулирования.

Спасибо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району /Полтавський виборчий округ. Полтавська область/. У цілому, Олександре Олександровичу, я підтримую орієнтовний порядок і підтримую тих депутатів, які пропонували,

щоб з доповіддю з другого питання виступив усе-таки Президент.

Я не вважаю, що Юхим Леонідович друга людина в уряді, йому треба навіть подякувати, що він тягне цього "воза" з усієї сили практично сам. тому ще чіпляти на нього всі сьогоднішні біди, вважаю, нечесно і не по-людському. Адже у нас є ще Я Президент. А якщо це не так, то давайте тоді внесемо зміни в Кон-ституцію про те, що Президент нічого не очолює і ні за що не відповідає.

Друге. Прошу терміново розглянути внесення змін до Закону про вибори місцевих органів влади. Що я маю на увазі? Я часто контактував з виборцями, і вони говорять, що це - абсурд: балотується одна кандидатура, і якщо вона набере 10 відсотків голосів, то буде вважатися обраною. Все-таки треба ж внести зміни: якщо вже не половина, то хоч би більше проголосувало за неї, ніж проти неї. Я думаю, що тут треба внести зміни. І нічого страшного в цьому немає. Адже є такі майстри, віртуози виборчих оправ, які залишилися одні на виборчих округах і надіються, що 10 відсотків візьмуть - і будуть обраними.

І коротенько останнє. Я зовсім не погоджуюся з народним депутатом Кендзьором, який щойно виступав, з народним депутатом, який говорив від другого мікрофони щодо сільського господарства, а також про емісію.

Ну, люди добрі, яка емісія? Олександре Олександровичу, Олександре Миколайовичу... Я розумію, скільки роботи у вас, Олександре Олександровичу! Але, Олександре Миколайовичу, ви ж від аграрників прийшли, ви ж краще мене знаєте, що в аграрному секторі сьогодні не просто важко, а сьогодні там біда, сьогодні

там тривога. І якщо ми не розглянемо цього питання разом з Національним банком... Указ Президента є, а механізму, кажуть, немає. Я цим питанням займався і знаю, що гроші нікуди не надходять. Чому цим треба займатися тільки у зв'язку зі збиранням урожаю? А чому не розглянути і не вирішити це питання повністю? У нас же був,Олександре Олександровичу, розроблений механізм у колишній комісії, що коли на промислову продукцію... піднімаються ціни, то цей паритет повинен працювати, тобто підвищуються закупівельні ціни і на сільськогосподарську продукцію. Ну, я не знаю,сьогодні такі ціни, що сільське господарство просто не може функціонувати.

Тому я пропоную все-таки доручити, щоб до цього питання підготувалися /може й правильно, що запланували його на четвер/, і в комплексі заслухати, чи потрібне нам сільське господарство, чи не потрібне. Я вважаю, що потрібне.

Я дуже прошу, Олександре Олександровичу, дати доручення і все-таки розібратися в цьому питанні.

І останній такий приклад. От я одержав рахунок, треба оплатити запасні частини до автомобілів. Запасні частини коштують 4 мільйони, а заплатити треба 9 мільйонів, тобто 5 мільйонів накруток. Давайте ж якось із цим питанням розберемося. Хто працює сьогодні й хоче щось робити, його давлять податки і всі накрутки, мислимі й немислимі.

Дякую за увагу і прошу дуже серйозно поставитися до цього питання.

ГОЛОВА. Василю Івановичу, я хотів би уточнити вашу пропозицію. Ви в першій своїй репліці сказали про те, щоб включити до порядку денного питання про зменшення повноважень Президента.

Я так зрозумів?

СТЕПЕНКО В.І. Коли я вносив пропозицію, вам якраз заважали слухати. Я вніс пропозицію, щоб по другому питанню виступив з доповіддю Президент як глава уряду, виконавчої влади. А якщо він цього не буде робити, то давайте внесемо зміни до Конституції, що він ні за що не відповідає. Хай тоді виступить Звягільський. І давайте тоді дамо йому можливість керувати.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЧОРНОВІЛ В.М., народний депутат України /Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Голово! Шановні колеги депутатиі Оскільки Олександр Олександрович чомусь відмінив виступи від фракцій по закінченню обговорення, то я виступаю в порядку черги, але від фракції, тобто згідно з Регламентом.

Я хочу нагадати вам про той правовий хаос, який внесла в життя нашого суспільства попередня Верховна Рада, передусім завдяки тодішній її більшості й непрогнозованим діям тодішнього спікера. Закони існували самі по собі, Конституція була сама по собі, а дії виконавчої влади часто суперечили і законам, і Конституції. Замість того щоб припинити цю правову сваволю, або, висловлюючись російською мовою," беспредел", ми її продовжуємо.

Згадайте, як ми обирали заступників Голови Верховної Ради, як формували Президію, голосуючи непогоджений пакет, як

після важких нічних роздумів підтвердили правочинність прямих виборів голів обласних Рад, хоч у Конституції чітко записано, що вони обираються на сесіях Рад.

Запропонований Президією порядок денний свідчить, що ми збираємося поглибити цю правову сваволю. Заміть звіту уряду ми чомусь слухатимемо доповідь виконуючого обов'язки Прем'єра без її обговорення і винесення оцінки діяльності уряду. Навіщо тоді ця словесна розминка? Особливе заперечення з огляду на Конституцію викликає пункт І порядку денного завтрашнього засідання, де запропоновано заслухати доповідь Голови Верховної Ради про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період. До речі, такого пункту не було проголосовано, коли ми затверджували орієнтовний порядок розгляду питань на місяць.

Згідно зі статтею 108 Конституції основною функцією Голови Верховної Ради є все-таки загальне керівництво підготовкою питань, що розглядаються Верховною Радою, і ведення сесії. Після того як ми ввели президентську форму правління, змінили функції Президії, як би кому не подобалося слово "спікер", але основні обов'язки нашого Голови Верховної Ради - це все-таки спікерські обов'язки. Тому доповіді Голови Верховної Ради Конституцією не передбачено. На неї згідно з пунктом 35 статті 97 Конституції має право тільки Президент, якому, до речі, як главі виконавчої влади і належало б пропонувати шляхи виходу економіки з кризи, або принаймні Прем'єр-міністр.

Кажуть, що в статті 97 є пункт 6, згідно з яким Верховна Рада правомочна визначати засади державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Але саме Верховна Рада,

а не її Голова. Для цього існує нормальна парламентська процедура: дається доручення відповідним комісіям, створюється погоджувальна робоча група з представників комісій і фракцій, і погоджений проект вноситься на сесію. Доповідати може і голова комісії, може й спікер доповісти. Отже, можливо, включення не підготовленого Верховною Радою питання і доповіді Олександра Мороза і узгоджується з виборчими планами кандидата в Президенти Мороза, але не узгоджується з Конституцією.

Тому пропоную зняти це питання з порядку денного, підготувати його належним чином, врахувавши і тези, підготовлені для Олександра Олександровича в Пущі, і тези Народного руху, які будуть сьогодні розповсюджені, і всі інші пропозиції. Гадаю, що ми повинні, крім того, рекомендувати Голові Верховної Ради як кандидату в Президенти від сьогоднішнього дня не головувати на сесії, не виступати ні з якими доповідями, а брати участь у виборчій кампанії на одному рівні з іншими. Прошу поставити це питання на голосування. Можна було б рекомендувати і Президенту звузити президентські функції до мінімуму і теж виступати перед виборцями як кандидату на посаду Президента.

І, нарешті, я категорично заперечую - це думка фракції - проти розгляду і вирішення завтра питання про Прем'єр-міністра України. Кажуть, що все розвалюється, треба Прем'єр-міністра. А де ми були цілий місяць? Чому після виборів Голови Верховної Ради не обрали відразу Прем'єр-міністра, щоб не розвалювати ще місяць економіку і все інше в Україні? Адже Президент вносить цю кандидатуру. І чому ми це робимо за 10 днів до президентських виборів? Я вважаю, що це абсолютно нелогічно.

Ми ставимо в безглузде становище майбутнього Президента, а сьогоднішнього Президента примушуємо висувати не ту кандидатуру, яку йому хочеться, а ту, яка влаштує його майбутніх виборців чи ті фракції, які рекомендували йому кандидатуру, про яку завтра буде заявлено. Це абсолютно ненормальне явище. Я думаю, що ще 10 днів чи навіть два-три тижні ми можемо почекати і обрати нормально Прем'єр-міністра, не створювати тієї колізії, коли в нас було протистояння Прем'єр-міністра і Президента. А в даному випадку ми її створюємо. Отже, логічно було б відкласти обрання Прем'єр-міністра. Інакше стосовно Прем'єр-міністра ми будемо визначатися щодо голосування, якщо це питання залишиться в порядку денному. Отже, підсумовуючі, прошу поставити на голосування такі питання.

Перше. Про звіт уряду.

Друге. Про рекомендації Голові Верховної Ради і Президенту щодо виборчої кампанії.

Трете. Про перенесення виборів Прем'єр-міністра на період після обрання Президента.

Дякую.

ГОЛОВА. Час, відведений для внесення пропозицій до порядку денного, вичерпано. Треба проголосувати наше рішення.

Вибачте, під час обговорення виникло запитання... Депутат Носов є на місці? Я напам'ять не можу точно відповісти, чи при обговоренні порядку денного визначено окремо роль фракцій? Власне кажучи, це процедурне питання. Я говорив про це з самого початку, і Вячеслав Максимович скористався цим правом. Ми відводимо півгодини для внесення пропозицій і змін до порядку денного, а потім приступаємо до розгляду тих питань, які визначили.

Якщо хтось хотів від фракції висловитися, то він же мов таке саме право, як і інші депутати. Думаю, що тут... /Шум у залі/.

До процедури? Будь ласка, перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Александр Александрович! Я, безусловно, всегда возмущаюсь, когда Вячеслав Максимович Черновил использует фракции, когда ему нужно, и отбрасывает их, когда хочет рассмотреть вопросы в комиссии. То есть это постоянная манипуляция.

Но сегодня и при рассмотрении каждого вопроса я все-таки считаю необходимым и правильным дать возможность внести предложения по порядку дня от фракций также.

ГОЛОВА. Володимире Романовичу! З процедури - це зовсім інша справа.

Якщо депутати не заперечують проти продовження часу для внесення пропозицій щодо порядку денного від фракцій, тоді інша справа... Але в даному разі, Степане Ільковичу, ви наполягаєте? Від імені якої фракції ви будете виступати? Але ж такої фракції в нас немає, не зареєстрована в Секретаріаті.

Від фракції ще хтось хоче виступити? Ні. Є пропозиція припинити обговорення...

Ні, є чітке положення про фракції. От просить слово депутат Юхновський. Будь ласка, дамо слово депутату Юхновському. А ви потім скажете. Ідіть до першого мікрофона. Прошу.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., член президії Національної академії наук України /Личакївський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Олександре Олек- сандровичу! Шановні депутати! Шановний уряд! Хочу нагадати всім депутатам, що до якої о партії вони не надвисали, вони представ ляють інтереси виборців. І у зв'язку з тим хотів би, щоб ми тут представляли інтереси держави більше, ніж інтереси тієї чи ін шої партії або фракції.

Щодо нашого порядку денного. Більше ніж хтось інший, парламент держави повинен дотримувати Конституції і Регламенту. Якщо тут не буде законності, то й поготів не буде законності у всій державі.

Тому ми повинні дотримувати цього порядку, Регламенту і Конституції тією максимальною мірою, якою це можемо робити.

Щодо порядку денного вважаю, що доповідь виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України є правомірною, тому не треба робити інсинуації відносно того, щоб виступав Президент, а не виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра. Бо роботу уряду вів виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра, він фактично вів усю виконавчу владу в державі. І ви всі це прекрасно знаєте. І нема чого нам займатися інсинуаціями. Це перше питання.

Друге питання - стосовно завтрашнього виступу Олександра Олек сандровича. Цей виступ буде порушенням Регламенту. Цей виступ є просто і звичайним передвиборним виступом Голови Верховної Ради, який є кандидатом у Президенти. Це ж ви всі добре розумієте, це прек расно розуміє весь народ України. І я вважаю, що треба робити все спокійно і порядно. Тому, мені здається, виступ Олександра Олександровича завтра буде недоречним. Такі речі повинен робити

або Президент, або Прем'єр-міністр.

Що стосується виборів нового Прем'єр-міністра, а не виборів уряду, то перед нами стоїть надзвичайно важливе завдання, Ми повинні прийняти Закон про місцеве самоврядування, бо адміністративна дисципліна в рамках місцевого самоврядування не визначена. Ми не знаємо, кого обирають люди, яка дисциплінарна відповідальність лягає на тих, хто управлятиме нашою державою. Це основні завдання. І вважаю, що ми їм повинні присвятити основну увагу.

А вибори Прем'єр-міністра і вибори уряду треба робити після того, як незабаром, через десять днів, буде обраний Президент. Якщо не Суде обраний Президент і будуть наступні вибори, то все одно цей уряд має спокійно вести свою роботу. і це було б полюдському.

Дякую.

ГОЛОВА. Прошу пробачення... Одну хвилиночку, звільніть трибуну.

Ігоре Рафаїловичу! Я так зрозумів, що ви виступали від фракції. Так? Однак у Положенні про фракції говориться тане, пункт 3.3: "Кожна депутатська група /фракція/ має гарантоване право на виступ свого представника з усіх питань порядку денного на засіданнях Верховної Ради та її органів".

Ми зараз розглядаємо питання щодо порядку денного. Це, власне кажучи, визначення роботи на тиждень. І ви мали це гарантоване право як представник фракції - виступити від мікрофона у відведений для цього час. Інакше ми можемо перетворити... Ну добре, дев'ять фракцій, давайте це по три хвилини. Отже, піде

ще півгодини на обговорення питання, яке, по суті, вже в четвертому виступі повторюється. Тому якщо є така потреба, то... Так, перший мікрофон - тільки від фракції.

КУЗНЄЦОВ П.С., заступник голови Краматорської міської Ради народних депутатів /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Я выступаю от имени фракций коммунистов, социалистов и аграрников Украины. Мы в порядке законодательной инициативы вносим предложение о том, что самым важным вопросом работы нашей сессии, по мнению коммунистов, социалистов и аграрников, является экономический вопрос, вопрос выхода из экономического кризиса.

И мы в порядке законодательной инициативы вносим предложение рассмотреть "Основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період" и поручаем от имени наших трех фракций выступить с этим докладом Председателю Верховного Совета Александру Александровичу Морозу.

Ботом уже, в русле вот этих основных направлений, можно рассматривать вопросы и валютного регулирования, и банковской деятельности, и все что угодно. Но все это является составляющими частями общей концепции. И эту концепцию должен доложить Верховному Совету его руководитель - Александр Александрович

Мороз.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Ви від фракції? Сядьте поки що.

Депутат біля другого мікрофона, ви від аграрної фракції?

Прошу.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Як на мою думку, ми пропрацювали вже місяць...

ГОЛОВА. Вибачте, будь ласка. Від аграрної фракції виступав сьогодні депутат Кравчук, зробив заяву, ми пропозицію його врахували. Час для виступу щодо процедури ви матимете трошки пізніше. Поки що обговорюємо порядок денний. Виступають представники фракцій. Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО С.О., юрисконсульт акціонерного товариства "Домобудівний комбінат", м.Херсон /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. Прошу надати мені те право, яке було надане соціалістам, комуністам, Іншим представникам фракцій, які виступали. Ми вважаємо за доцільне включити до порядку денного такі питання:

Перше питання. Підтримуємо думку фракцій соціалістів, комуністів та аграрників /і ще кілька виступів було/ про актуальність саме економічних питань. Під час зустрічей у виборчих округах минулого тижня в багатьох трудових колективах наголошувалося на актуальності саме економічних питань. А тому ми просимо поставити на завтрашній день першим питанням розгляд законопроекту про зміну порядку валютного

регулювання. Це дуже актуальне питання. Кожен день приносить великі збитки підприємствам.

Друге. На чому наполягав група "Реформи"? Повинна бути не доповідь, а звіт уряду. Треба, щоб у порядку денному було зазначено, хто буде доповідати - Президент чи виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра.

Трете. Розглядати не внесення змін і доповнень до законів про вибори і про місцеве самоврядування, а поставити на порядок денний розгляд законопроекту про органи місцевого самоврядування. Він уже давно був розданий нам.

Четверте. Ніхто не готував питання щодо основних засад і напрямів становлення економіки України. А тому воно не підготовлене. Пропозиція групи "Реформи" - зняти його з порядку денного. Сьогодні треба роздати проект цієї доповіді, ми обговоримо в постійних комісіях, а потім дамо свої пропозиції.

П'яте. Група "Реформи" пропонує зняти питання про обрання Прем'єр-міністра України. Зараз це недоцільно, треба заощаджувати власний час.

І питання, котре запропоновано розглянути 16 червня, - доповідь Національної академії наук Україна щодо ролі й місця науки у вирішенні завдань по виходу України з економічної кризи пропонуємо теж не розглядати. Треба заощаджувати час. А проект цієї доповіді слід роздати депутатам.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ХМАРА С.І., народний депутат України /Залізничний виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати, шановний Голово! Так складаються обставини, що для безпеки України в дуже серйозна загроза. Тому я хотів би привернути увагу депутатів і громадськості до того, що негайно потрібно включити до порядку денного розгляд питання про стан оправ з нашими стратегічними ракетами. 46 ракет СС-24 /найновіші/ демонтовано, більшу частину боєголовок з них вивезено в Росію, готується до відправки в Росію й решта ракет.

Далі. Американська сторона не виконує свої зобов'язання - жодного цента не надійшло. І це в той час, коли демонтуються наші найновіші ракети СС-24, що якраз і були гарантом нашої безпеки і засобом стримування. Про ракети рідкопаливні взагалі не йде мова. У цьому є дуже велика небезпека, тому що немає сховищ для гептилу, немає куди його дівати. Американська сторона взагалі забула про свої зобов'язання і нічого не говорить. Ми приймали у овій час відповідну постанову, яка зобов'язувала Президента, Головнокомандуючого вжити цілий ряд заходів, зокрема провести серію переговорів, укласти угоди і тільки тоді виконувати ті умови, які ставилася в тристоронній заяві. Абсолютно не виконуються іншими сторонами домовленості, у той час коли Україна, як це вже казав Леонід Макарович колись, з тактичною ядерною зброєю хоче "соціалістичне зобов'язання" виконати достроково. Це перше питання.

І друге. Вважаю, що коли розглядатиметься інфор мація про роботу уряду, обов'язкова присутність і керівника виконавчої влади, тобто Президента. Буде цілий ряд запитань

і до нього. Але ставити питання про обрання Прем'єра за два тижні до виборів Президента - це щось подібне до авантюри. Вважаю, цього робити не треба.

І трете, останнє. Пропоную включити до порядку денного слухання Генерального прокурора про стан справ у боротьбі з організованою зло-чинністю і взагалі про роботу прокуратури. Це дуже важливо, особливо напередодні президентських виборів і виборів до місцевих органів влади. Щоразу більше взагалі ігноруються закони, сваволя процвітає, і в мене є факти, які засвідчують, що Генеральний прокурор і взагалі працівники Генеральної прокуратури не бажають боротися з організованою злочинністю навіть у самих органах прокуратури. Якщо буде слухатися це питання, я готовий виступити і факти такі оприлюднити. Я прошу включити до порядку денного це надзвичайно важливе питання - про роботу прокуратури. Адже не може бути законності, коли орган, який повинен стежити за дотриманням законності, сам ігнорує це.

ГОЛОВА. Дякую. Степане Ільковичу, одне уточнення. Ви питання про стратегічні ракети хочете слухати на закритому засіданні чи на відкритому?

ХМАРА С.І. Я думаю, що на закритому. Треба послухати Президента, командуючого 43-ю ракетною армією. Наша комісія повинна негайно підготувати...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Ми ще не обговорюємо це питання. Ми поки що говоримо про внесення чи не внесення його до порядку денного.

ХМАРА С.І. Звичайно, на закритому.

ГОЛОВА. Це питання і питання про прокуратуру підготовлені? Ким підготовлені, є документи? Ознайомлені з ними комісії і так далі, щоб включати їх до порядку денного?

ХМАРА С.І. Я думаю так, Олександре Олександровичу. Оскільки це питання виникало неодноразово і наш стан справ дотримання законності жахливий /боротьба з організованою злочинністю абсолютно не ведеться/, то хоч частково це питання може бути підготовлене за якихось два дні. А вже в самому процесі...

ГОЛОВА. Готуйте, а потім розглянемо окремо, мабуть. Так? Другий мікрофон.

МЕРКУШОВ В.Т., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Група "Єдність". Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати, шановний уряде! Я не буду обгрунтовувати наші пропозиції, зауваження, бо вони сьогодні звучали в цьому залі. Я тільки тезисно скажу, що пропонує наша група.

Перте питання. Ми підтримуємо пропозицію щодо внесення питання про валютне регулювання в порядок денний.

Друге. Група вважає, що доповідь Голови Верховної Ради України доцільно заслухати. Але перед тим треба обговорити її в групах і фракціях і прийняти якусь постанову, щоб це не були престо балачки заради балачок. Тільки після цього доцільно заслухати її на пленарному засіданні.

Група вважає, що вибори Прем'єр-міністра потрібно було б провести після виборів Президента. Але якщо це станеться до того, то обов'язково обрання Прем'єр-міністра треба провести після розгляду питання про проект Закону про Кабінет Міністрів України.

Ще раз кажу, що не обгрунтовую наші пропозиції, бо такі обгрунтування вже звучали в цьому залі.

І останнє зауваження. Ми підтримуємо групу аграрників щодо включення питання про кризовий стан на 10 червня.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Від фракції хто?

КІЯШКО С.М., додент Донецького державного технічного університету /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты, уважаемый президиум! У нас почему-то складывается такая негативная практика, что руководитель того или иного высшего органа государственной власти, уходя /или почти уходя/ о занимаемого поста, не отчитывается за свою деятельность. Поэтому Социалистическая фракция настаивает, чтобы отчет о деятельности руководства Украины сделал Президент Украины; чтобы мы послушали, как он мыслит, каким образом управлял Украиной на протяжении последних лет, и до каких, как говорится, кризисных высот он ее довел. Это первое.

Второе. Необходимо послушать и отчет Кабинета Министров, обсудить его и принять соответствующее решение. Мы сегодня не можем обойтись и без Премьер-министра, но для того чтобы избрать Премьер-министра, необходим закон о формировании Кабинета Министров.

А для того чтобы решить эти проблемы, Социалистическая фракция считает, что мы все вместе /депутаты и народ Украины/ должны знать, по какому пути, по какому направлении будет дальше развиваться Украина.

Поэтому согласно статье 97 Конституции Украины наша фракция в качестве депутатской инициативы высказывается за необходимость долежить об основных направлениях становления экономики Украины в этот кризисный период. И мы, депутатысоциалисты, поручаем нашему Председателю Верховного Совета Александру Александровичу Морозу об этом сделать доклад. Чтобы все вместе /и мы, и Премьер-министр/, определив, куда мы все-таки должны двигаться и как изменять эту кризисную ситуацию, шли уже по основным нашим направлениям, и Кабинет Министров формировался бы на таких основах.

А остальные вопросы - экономические, на которых социалисты всегда настаивали, они в рамках этих программ будут решаться.

Спасибо.

ГОЛОВА. Від фракцій немає вже? Мабуть, надамо слово від жінок Катерины Тимофіївні.

ВАЩУК К.Т., голова правління агрофірми "Колос" Горохівського району /Горохывський виборчий округ, Волинська область/. Шановні чоловіки, ви так дуже вже не ображайтесь. Я розумію, що ви проголосували, щоб жіночої фракції не було, але я зараз на трибуні не просте як депутат, а як жінка, як селянка.

Я звертаюся до Голови сьогоднішнього нашого парламенту, до вас, шановні депутати. Чи не найголовніше питання, яке сьогодні стоїть на порядку денному нашої держави,- то питання про те, що буде найближчим часом їсти наш народ, чи зберемо ми сьогоднішній урожай, чи не зберемо. А внесено воно до порядку денного третім на 16 червня. Обговорюватиметься тоді, коли депутати будуть стомлені, коли перекиплять усі емоції після доповіді голови

Національного банку, представника науки. Бачите, коли надійде черга до села?

Я щойно повернулася, як і ви всі, з виборчого округу. Ситуація там дуже критична. Збирати сьогодні хліб практично нічим, немає змоги ремонтувати техніку, бо немає ніякій коштів. Ми навіть не ведемо мову про те, що вже кілька місяців люди не отримують зарплати. У зверненні аграрників про це говорилося.

Отож не можна таке важливе питання ставити на кінець тижня та ще и на кінець дня. Я вас дуже прошу звернути на це увагу, бо інакше ми будемо першим парламентом, який введе картки на хліб. І взагалі може бути непередбачена ситуація із збиранням урожаю.

Я вважаю, треба обов'язково, щоб питання про село стояло перед доповіддю голови Національного банку. Щоб на ті запитання, які будуть поставлені селянами, він дав відповідь. Чему 800 мільйонів кредиту, взяті на початку року селом, господарствами, до кінця року обертаються з наростанням пені / а кредит дають тільки на місяць чи на два/ вісьмома мільярдами? Нехай уряд, яким тут сидить поруч,і ми всі, розумні люди, спробуємо дати відповідь на таке запитання: що залишиться від господарства, коли за вісімсот мільйонів, дані на початку року, на кінець року заберуть у нього вісім мільярдів? Та не буде ні того господарства, ні села!

Тому наполягаю поставити це питання все-таки якщо вже в четвер, бо, бачу, в ці ближчі дні йому місця не знайдеться, то хоча б першим.

І ще одне. Ось тут стоїть питання про своєчасну виплату заробітної плати шахтарям і вчителям. Це інформація Кабінету Міністрів. Вважаю, треба дописати обов'язково: і медичним працівникам, У нашому районі три місяці медичним працівникам не виплачують зарплату. їх попереджувальний страйк уже був. Я привезла звернення до Верховної Ради від трьохсот медиків району. Отож прошу в це питання включити і медичних працівників.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Від Міжрегіональної депутатської групи останній виступ. Будь ласка.

КАРПОВ О.М., доцент Харківського державного університету /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги! Поскольку речь идет фактически об уточнении, а не о дополнениях повестки дня, и фракции группы высказывают свое отношение к этому, ж хочу от имени Межрегиональной депутатской группы сказать, что, во-первых, второй вопрос на 14 число - "Доповідь про роботу уряду нинішнього складу за період його повноважень" - должен быть сформулирован как отчет, а не доклад. И это будет нормально. К тому же руководителем исполнительной власти, как здесь справедливо уже говорили является Президент Украины, и как руководитель исполнительной власти он обязан отчитываться.

Во-вторых, на 15 июня предлагается заслушать доклад Председателя Верховного Совета Украины. Представляя центристскую фракцию и исходя из позиции, что правовое поле, будь оно конституционным, регламентным или иным, может быть единственным для того, чтобы все мы имели возможность нормально двигаться, мы считаем, что такой вопрос, как "Доповідь Голови Верховної Ради України", а тем более завтра, без предварительной подготовки и обсуждения в комиссиях Верховного Совета поставлен быть не может. В качестве законодательной инициативы, о чем говорили здесь коллеги, социалисты, коммунисты и аграрники, могут выступить с этим предложением, но тогда это должен быть доклад депутата Мороза от имени этих фракций, а не Председателя Верховного Совета. Здесь есть большая

разница. Председатель Верховного Совета обобщает и говорит от имени Верховного Совета, а депутат Мороз по депутатской инициативе говорит от имени фракций, которые предлагают его доклад. Это очень серьезные и разные вещи.

И, в-третьих, по вопросу о Премьер-министре Украины. В качестве одного ив аргументов того, что эту проблему надо срочно рассматривать, говорят, что страна неуправляема. Но мы с вами хорошо знаем, что она давно уже является неуправляемой. И за две неделя до выборов Президента ситуация кардинально не изменятся. Тем более что управляемость определяется не наличием Премьер-министра, а разделением полномочий, нормативной базой, то есть теми правовыми документами, рассмотрение которых у нас поставлено на конец недели. Вначале должны быть обсуждены и приняты вот эти документы, должен быть избран Президент, а дальше по нормальной схеме можно рассматривать остальные проблемы.

И вообще здесь есть еще и этический вопрос, о чем мы забываем. В Конституции написано, что Премьера представляет Президент. Правда, там не написано, как он его представляет. Если устно, то он обязан присутствовать на заседании, представлять и давать кандидату на этот пост характеристику. Если письменно, а такая форма тоже может быть, то я задал вопрос: есть представление Президента в письменной форме по поводу Премьер-министра? Если Президент в Люксембурге, письменного документа нет, то этот вопрос на завтра ставить неэтично и с этой точки зрения. А с точки зрения процедуры - это будет неправильно. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Ми закінчили внесения пропозицій щодо порядку денного. Як Голова Верховної Ради і головуючий на засіданні Президії я мушу дати пояснення, чому таким чином сформульовано порядок денний, відповісти на запитання і деякі питання поставити на голосування.

Що стосується пропозиції щодо зміни законодавства про валютне регулювання. Я знаю, що Верховна Рада минулого складу десь протягом року, якщо не помиляюсь, переносила із засідання на засідання це питання. Воно справді важливе, його треба розглядати. Немає ніяких сумнівів у тому, що його треба буде включати до порядку денного. Такою в моя думка, але вирішувати все-таки мав Верховна Рада. Це питання повинно вноситися спільно і Кабінетом Міністрів, і комісіями, і депутатами, оскільки воно повинно бути справді солідно підготовлено і погоджено, щоб надалі працювало. Говорити сьогодні про те, що всі наслідки блокування розрахунків пов'язані виключно з валютним регулюванням /я не хочу вступати в дискусію з Віктором Михайловичем, може, це не зовсім коректно/, думав, що це не зовсім точно. Як тут говорив депутат від Херсонської області, виборці його округу наполягали на тому, щоб негайно розглянути це питання. Я думаю, що воно не мав безпосереднього зв'язку із ситуацією в економіці сьогодні, хоч само по собі, безперечно, в важливим. Давайте зробимо так: я поставлю на голосування включення питання про валютне регулювання до порядку денного... Ні, Вікторе Михайловичу, я не дискутую. Я поставлю це питання

на голосування... А скільки чоловік? Якщо 115, то питань немає, воно буде включено. Ну, якщо не вистачить, я ще сам підлижуся, щоб було з запасом голосів. Отже, вважаємо це питання включеним, якщо в 115 підписів. Просто ми, на жаль, витратили зайвий час для агітації відносно розгляду цього питання.

Йшлося про контрольну комісію з питань приватизації. Це питання в роботі. Президія Верховної Ради прийняла рішення а цього приводу, комісії і фракції повинні внести кандидатури, і як тільки ці кандидатури будуть нам подані і тут зачитані, зразу проголосуємо і можна буде вважати, що це питання включене до порядку денного. Воно випадково не потрапило до того переліку, який вам роздано, бо вважається фактично вирішеним, крім одного - затвердити персональний склад.

Відносно виступу Президента зі звітом або з доповіддю про соціально-економічний стан. Я не проти такої доповіді. Проти такої доповіді Президент. Він говорить, що сьогодні така доповідь /у даному випадку його позиція перегукується з позицією Вячеслава Максимовича Чорновола/ буде використана як агітація за нього під час передвиборної кампанії. Він не хоче ставити себе в неоднакові умови з конкурентами.

Але йдеться про те, що питання про звіт уряду або про доповідь уряду виникло не сьогодні, а ще у Погоджувальній комісії під час підготовки до проведення засідань Верховної Ради.

І коли Президія розглядала це питання, вона погодилася з тип, що ми повинні одержати, так би мовити, базу, від якої ми починаємо працювати. Нам потрібна інформація уряду про соціально-економічний стан на той час, коли ми вступаємо у свої повноваження як законодавчий орган. А після цього ми працюватимемо далі, вже маючи, так би мовити, стартову позицію. Тому навіть редакція цього питання - не звіт, а доповідь - дав відповідь на пропозиції, які висловлювали депутати ще на засіданні робочої групи по підготовці до сесії Верховної Ради. І Президія на це пішла, бо якщо ми ставимо питання про звіт, то повинні його в широкому плані обговорювати, давати оцінку. А ситуація в державі така невтішна, що ми можемо вийти на нову правову колізію. Просто вийде так. Скажімо, ми за Конституцією маемо право висловити недовіру Кабінету Міністрів. І тоді всі ті питання, щодо яких сьогодні висловлювалися сумніви/наприклад, стосовно виборів президента тощо/, ми самі заженемо в глухий кут. І будемо змушені потім працювати над цими проблемами, не вирішивши інших, які не менш важливі і пов'язані з виборами 26 числа.

Тому мені здається, що треба зробити саме так, як пропонує Президія: заслухати доповідь про роботу уряду /і Кабінет Міністрів в особі Юхима Леонідовича Звягільського дає згоду на таку доповідь/. Думаю, що було б досить його послухати і це відповідало б нашим намірам.

Відносно доповіді Президента. Я це раз посилаюся на йо-го міркування. Крім того, треба зважити на те, що сьогодні його не буде, він увечері буде в Брюсселі.

А щодо Прем'єр-міністра буде зроблено внесення кандидатури Президентом. Воно може бути письмовим /учора під час зустрічі ми обумовили це таким чином/. вежливо, буде усно зроблено. Думаю, що Президент внесе пропозицію в письмовій формі, скажімо, разом з Президією Верховної Ради або з Головою Верховної Ради.

Щодо пропозиції депутата Кравчука розглянути питання про село. Воно є в порядку денному. Можна його трохи раніше розглянути, як говорила Катерина Тимофіївна - перед доповіддю Національного банку, оскільки готується це питання разом з Національним банком. І там усі ці моменти погоджуються -і Кабінетом Міністрів, і Національним банком. А доповідь робитиме віце-прем'єр, який відповідає за аграрний сектор. Тобто це не має сьогодні принципового значення. Але я переконаний, що в доповіді Національного банку будуть відображені і ті позиції, що стосуються регулювання ситуації в аграрному секторі. Тому можна розглянути ці питання в такому порядку, а можна їх переставити. А я запропонував би так: розглядати

питання в міру їх готовності. От вчора ми на засіданні Президії це розглядали, і видно було, що і комісії, і Кабінет Міністрів ще не всі нюанси з'ясували. Якщо питання буде готове, скажімо, на завтра, можна його ставити на завтра. Тобто це не ламає нашого порядку денного.

Відносно пропозиції депутата Марченка та інших. Думаю, що все-таки давайте зважимо на нинішню ситуацію і замість доповіді Президента послухаємо доповідь Кабінету Міністрів. Це буде досить для того, щоб ми одержали потрібну нам інформацію.

Щодо "Різного". Будь ласка, давайте це проголосуємо. Я не проти поставити "Різне" або на п'ятницю, або на завтра в кінці дня.

Тепер щодо пропозиції депутата Кендзьора: не треба обирати Прем'єра. В Конституції передбачено право Президента вносити пропозицію. Ми повинні розглянути цю пропозицію. А я просив би вас у групах і фракціях та в комісіях продумати необхідність розгляду цього питання. І закликав би, якби ви прислухалися до мене: це питання треба ставити. Тому що немає гарантії, що Президент буде обраний 26 числа. І взагалі пов'язувати це із ситуацією з обранням Президента чи необранням, мені здається, було б нелогічно. Ви поверніться до своїх передвиборних зобов'язань, де ви говорили, що будете займатися формуванням сильної виконавчої влади, і сьогодні потрібна людина, яка формуватиме Кабінет Міністрів, починатиме цю роботу. Думаю, тут немає якихось застережень, і просив би вашої підтримки в цьому відношенні.

А у фракціях, комісіях - будь ласка, ще маете час обговорити кандидатури, тим більше, що тут ніхто секрету з цього не робить.

Депутат Кендзьор говорив також про доповідь Голови: не треба, немає в Конституції і так далі. Я посилаюсь на Конституцію. У пункті б статті 97 говориться, що Верховна Рада визначає засади державного регулювання економічного і соціального розвитку України.

Аргументація і така: ми не знаємо, про що йдеться. Президія Верховної Ради прийняла рішення про таку доповідь ще у п'ятницю. Вчора голови комісій одержали сам документ. Було зауваження з боку Вячеслава Максимовича як члена Погоджувальної ради, що там не вказаний авторський колектив. Є 23 автори! Будь ласка, ми можемо у перерві це роздати, ви подивитеся і познайомитеся з авторським колективом. У вас є змога сьогодні в комісіях і фракціях розглянути цей документ, внести до нього відповідні зауваження. Якщо ви наполягаєте, щоб не Голова Верховної Ради робив доповідь, я не заперечую. Будь ласка, якщо готовий хтось інший, то можете вносити і розглядати цю пропозицію.

Ідеться про засади державного регулювання економікою. Це конституційна норма, і ми мусимо розглядати це питання. І логічно, що ми будемо його розглядати. До визначення кандидатури Прем'єр-міністра і до визначення навіть засад чи основ валютного регулювання тощо. Тому що це, справді, напрям роботи держави і законодавчого органу цієї держави, який пов'язаний з економікою.

І давайте ще раз повернемося до недавньої Історії. Скільки разів і представник законодавчого органу, і Президент, і Голова Верховної Ради говорили тут; мовляв, не знаємо, що робимо, що будуємо. То давайте спочатку прикинемо, що ми будуємо, щоб ті, хто здійснює будівництво, знали, що вони будують. Отож думаю, що тут немає заперечень, і питання це треба ставити. Тим більше, що це пропозиція Президії, яка враховує, певно, .думки і груп.

Відносно посвідчень. Гадаю, що ми дамо протокольне доручення Секретаріату: нехай розбереться і прискорить вирішення цього питання. Через півтора тижня, як говорить Олександр Миколайович /він поінформований з цього приводу/, посвідчення будуть роздані.

Одну хвилиночку, хто сказав? Вибачте, інформація, яку подав Ярослав Кендзьор, передається в Секретаріат. Усі ці зауваження будуть враховані. Якщо мова йде про малий герб, то, очевидно, треба й це врахувати. Секретаріат врахує.

Відносно стану справ із стратегічними ракетами. Питання важливе. Думаю, треба доручити Комісії з питань оборони і державної безпеки підготувати це питання, а тоді внести на обговорення, його можна буде розглянути, але на закритому засіданні, у нас зараз просто немає часу.

Відносно слухання прокуратури. Це теж питання, на мій погляд, не підготовлене. Пропоную його зараз не ставити, воно недоречне.

От приблизно всі зауваження. Я не повторюю виступи від фракцій, на які я відповідь так чи інакше дав.

У мене в пропозиція. Оскільки ви ознайомилися з переліком питань, є пропозиція взяти його за основу, працювати над ним, а по ходу підготовки тих чи інших питань ми будемо їх вносити і розглядати. Немає заперечень?

Прошу проголосувати цю пропозицію. А потім ще проголосуємо і вашу. Прошу ввімкнути систему "Рада".

"За" - 235. Рішення прийнято.

Ще була пропозиція про формування Кабінету Міністрів. Справа в тому, що законопроект про Кабінет Міністрів, як і інші, - це складній документ. Ми можемо його розглянути поки що тільки в першому читанні. І таким чином, цей документ ще не буде юридичною основою для роботи апарату Прем'єр-міністра. Тому, мені здається, у даному випадку це не пов'язані питання. Вони потрібні в цілому для регулювання роботи Кабінету Міністрів.

Будь ласка, перший мікрофон.

ПОПЕСКУ І.В., асистент Чернівецького державного університету /Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область/. Шновний Голово, шановні депутати! 53 рока тому в ніч з 1З на 14 червня 1941 року ІЗ тисяч сімей у Чернівецькій області /переважно румунської національності/ були безвинно депортовані. Абсолютна більшість їх так і не повернулася на Буковину. Прошу вшанувати їх пам'ять. їх убили.

ГОЛОВА. Є пропозиція підтримати. /Хвилина мовчання/. Прошу сідати.

Можна приступати до розгляду питань? Щодо процедури? Будь ласка, депутат Лавринович, третій мікрофон.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., народний депутат України /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Олександре Олександровичу! Згідно з процедурою треба, щоб усі пропозиції, які були внесені під час обговорення, голосувалися. Ви, звичайно, дуже добре висловили своє ставлення до кожного питання, але існує все-таки порядок: коли внесено питання на обговорення,треба, щоб ми визначилися шляхом голосування щодо кожної позиції, яка була внесена.

ГОЛОВА. Я сказав, ми за основу прийняли перелік питань. Якщо є доповнення, які потребують додаткового голосування, то я зараз поставлю на голосування.

Пропозицію про доповідь Президента є потреба голосувати? Президія пропонувала не вносити це питання до порядку денного,

а ряд депутатів пропонували включити. Першою голосується пропозиція включити це питання до порядку денного. Питання про доповідь Президента про соціально-економічний стан /питання, передбачене Конституцією/. Прошу голосувати.

"За" - 150,

Це процедурне чи непроцедурне питання? /Шум у залі/. Порядок денний - це не процедурне питання, тому це рішення не вважається прийнятим.

Друге питання. Законопроект про зміни у валютному регулюванні ми поставили в порядок денний. /Шум у залі/.

Пропозиція депутата Кендзьора - не включати в порядок денний питання про обрання Прем'єр-міністра до президентських виборів. Це пропозиція не тільки депутата Кендзьора, таких пропозицій було кілька...

Одну хвилиночку, прошу уваги. У тому варіанті, який ми прийняли за основу, це питання є. І є пропозиція ряду депутатів, щоб це питання не включати.

Прошу проголосувати пропозицію щодо питання про призначення Прем'єр-міністра. Щоб виключити це питання з порядку денного,

"За" - 128. Рішення не прийнято.

Далі. Була пропозиція виключити питання про доповідь Верховної Ради про основні засади державного регулювання економіки України в кризовий період.

Прошу проголосувати пропозицію виключити це питання з порядку денного.

"За" - 90. Не приймається рішення.

З порядку ведення? Перший мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні депутати, та не про зняття йшла мова, а про нормальне...

Вибачте, Олександре Олександровичу, вас відволікають.

Не про зняття йшла мова, а про нормальну /згідно із законом і Регламентом/ підготовку цього питання депутатськими комісіями, фракціями, Погоджувальною комісією і так далі. Ось про що йшла мова, а не про те, щоб вислухати доповідь Голови Верховної Ради. Тому я прошу повторити голосування, адже я пропонував інше. У мене була препозиція про внесення у порядок денний підготовку цього питання, а не про доповідь Голови. За два-три дні його можна підготувати.

Дякую.

ГОЛОВА. Вячеславе Максимовичу, я відповідаю. Ми вже проголосували. Справа ось у чому. За підготовку засідань сесії відповідає Президія. Бона для того і сформована. Президія це питання розглядала, і ви як голева фракції одержали документ на руки, правда, крім одного листка. Зараз ви його одерните. Про авторів цього документи, будь ласка, висловлюєте свої міркування. Матимете змогу, то можете повністю наполягати на іншому рішенні. Але сьогодні це питання вже розглянуто...

Ну я не знав, що пропозиція депутата Чорновола важливіша, ніж пропозиція депутата Кендзьора. Оскільки вони збігаються, то я їх разом поставив на голосування.

Другий мікрофон.

КАРПОВ О.М. Рішення про включення питань до порядку денного засідання Верховної Ради приймається більшістю: одною третиною голосів від фактичної кількості народних депутатів. Тобто потрібно 113 голосів.

Таким чином, оскільки "за" проголосували 150 і 128 депутатів, то питання вже включені до порядку денного.

ГОЛОВА. Це мається на увазі доповідь Президента? Ну що ж, включено - то вже включено.

КАРПОВ О.М. Вибачте, справа не в тому, про що йде мова - про доповідь чи не про доповідь. Я кажу щодо процедури. До порядку денного питання включаються однією третиною.

ГОЛОВА. Розумію. Прошу сідати.

Так. Ще пропозиції? Про селянське питання? Якщо аграрники не наполягають, то давайте ми розглянемо його тоді, колі воно буде повністю підготовлене. Якщо встигнуть підготувати питання, скажімо, на завтра, то розглянемо завтра.

ЗАЄЦЬ І.О., народний депутат України /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Олександре Олександровичу! А ви пам'ятаєте, що було головування щодо Прем'єр-міністра? І там було 128 голосів. Тому якщо йти за тією ж самою логікою, за якою ми включили доповідь Президента, то ніякого обрання Прем'єрміністра так само не може бути. Отож давайте уже або дотримуватися Регламенту, або його порушувати і казати, що ми його не дотримуємося. Тому Регламент вказує нам, що Президент доповідає, а питання щодо Прем'єр-міністра випале. Це перше.

І друге. Би не дали все-таки виступити від мікрофона, а в нас є рішення Верховної Ради щодо приведення законодавства Криму у відповідність до законодавства України.

А ми читаемо в газетах, зокрема в "Голосі України",що " за словами Нікуліна ніяких змін у позиції кримських влас тей не буде, мілкої зміни Конституції у них не буде. Чому ми не включаємо це питання у порядок денний, колі в рішення Верховної Ради розглянуті його до 15 числа? Я все-таки наполягав виконувати рішення, а не затягувати.

ГОЛОВА. Я вашу пропозицію, Іване Олександровичу, розбив би на кілька складових. Перша складова була б така: яким чином ви взяли собі слово від другого мікрофона, коли я вам такого слова не давав? Ні-ні, я не давав такого слова вам, і ми припинили внесення змін і доповнень до порядку дня.

Одну хвилиночку. Це не нагадування.

Друге. Чому ви або ваш голова фракції вчора на засіданні Президії не внесли цієї пропозиції? Отож виходить, ще поки ви не прочитали оте в газеті, то не з'являлося у вас міркування з цього приводу. Тим паче ще комісія працює, депутати наші зайняті в тому процесі. І свою інформацію вони зроблять, вона буде достовірною. Тому я думаю, що тут заперечень не виникає.

Далі. Відносно дотримання Конституції. Усе-таки, на мій погляд, Конституція трошки вища, ніж Положення про фракції і навіть вища від нашого Регламенту. І якщо Президент, користуючись конституційним правом, вносить кандидатуру на розгляд Верховної Ради, наприклад, кандидатуру Прем'єрміністра, то ми мусимо її розглядати, бо це збігається з нашими обов'язками і з нормами Конституції. Я вважаю, що сьогодні немає ніякої логіки відмовлятися від цього питання.

А коли ви прети конкретної кандидатури, коли ви проти розгляду цього питання, тоді після препозиції Президента ви можете поставити свою на голосування, я так вважаю, або відмовитися від того.

Сьогодні немає підстав не розглядати цього питання.

Ми з ним закінчили: проголосували про те, що пропозиції усі розглянуті й проголосовані. Уже й риску підвели. Усі пропозиції, які вносилися, проголосовані.

Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Олександре Олександровичу! Ви самі вирішуєте, які препозиції можна голосу вати, які потрібно, а які ні. Була така пропозиція: розглядати питання щодо Прем'єр-міністра після питання про проект Закону про Кабінет Міністрів. Ви тоді сказали, ще це ще буде тільки перше читання, і воно не матиме законної сили. Але все ж таки варто розглядати питання щодо кандидатури Прем'єра після того, як буде розглянуто проект Закону про Кабінет Міністрів навіть у першому читанні, адже будуть якісь напрями, якийсь фундамент буде.

І тому ми вважаємо, що це питання треба також проголосувати.

ГОЛОВА. Я пояснюю ще раз. Перше читання.закону не є юридичною основою для діяльності тієї чи іншої юридичної особи, у даному випадку Кабінету Міністрів чи Прем'єр-міністра. Тому пов'язувати ці питання немає підстав, немає потреби. А поставити на голосування можу.

Отже, ставиться на голосування пропозиція про те, щоб кандидатуру Прем'єр-міністра обговорювати після розгляду в першому читанні проекту Закону про Кабінет Міністрів. Прошу голосувати.

"За" - 105. Рішення не прийнято.

Третій мікрофон. Вибачте, Вячеславе Максимовичу.

СОБОЛЄВ С.В., народний депутат України /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги, шановна президіє, шановний Голово? Питання про контрольну комісію з приватизації вже підготовлено. Проведено погодження з фракціями, запропоновано кандидатури. Ще в п'ятницю через керівника Секретаріату Верховної Ради я подав цей проект постанови. Другий місяць комісія фактично не працює, завалена листами, апарат не встигає розглядати листи. Цей проект постанови, наскільки мені відомо, лежить без руху. Більше того, контрольна комісія в будь-який час може бути доповнена, якщо у когось з депутатів в бажання працювати в ній. Я хотів би, щоб це питання було внесено на обговорення.

ГОЛОВА. Давайте включимо це питання. Я думаю, що мого пояснення про те, що воно фактично включено, було досить. Давайте запишемо його до порядку денного. Отже, питання про створення контрольної комісії з приватизації ставиться на голосування. Я прошу підтримати цю пропозицію. Прошу голосувати.

"За" - 287. Рішення прийнято. Другий мікрофон. Останній виступ.

ЧОРНОВІЛ В.М. Шановний Олександре Олександровичу, навіть якби сам Господь Бог вносив подання на Прем'єр-міністра, якщо воно не включено до порядку денного, розглядатися не може. Очевидно, знаючи, що сьогодні ми не включили цього питання до порядку денного /як пояснив депутат Носов, було подано 128 голосів за те, щоб його не включати/, Президент не буде вносити кандидатури. Це одне.

Друге. Ви не поставили на голосування моєї пропозиції про рекомендацію Голові Верховної Ради та Президенту України. Якось треба сформулювати так: "Не зловживати своїм службовим становищем під час ведення виборчої президентської кампанії". Тобто вам не вести засідання Верховної Ради, а Президенту менше виступати в ролі Президента, звести свої президентські функції на цей період до мінімуму.

Якщо до Президента ми не маємо відношення, то для Голови Верховної Ради можемо таку рекомендацію зробити. Я думаю, ви самі її врахуєте, але бажано було б зробити таку рекомендацію. Поставте її, будь ласка, на голосування.

ГОЛОВА. Вячеславе Максимовичу, будь ласка, чіткіше сформулюйте пропозицію, тоді ми поставимо її на голосування. Я думаю, що тут буде все в порядку. А на ваші рекомендації я зважу. Думаю, що ми зробимо так: щоб не світився тут Голова Верховної Ради перед виборцями, ми на наступному тижні не будемо проводити пленарних засідань. Добре? Працюватимемо в округах.

/Оплески/. А, скажімо, післязавтра я передам ведення засідань Верховної Ради першому заступнику і поїду до вас у округ вести агітацію за обрання Президента. Я думаю, немає потреби голосувати, тим більше що ви не сформулювали свою пропозицію.

А відносно внесення до порядку денного питання про Прем'єрміністра були ж різні пропозиції. Щоб не вносити цього питання, проголосували 128 депутатів. Вносилася також пропозиція про те, щоб заслухати це питання сьогодні. Давайте поставимо питання ще так: хто за внесення... Та чому ж ні? Почекайте, коли ми проголосували пропозицію взяти за основу, то тут сказали, що це не проголосовано. Але була й інші пропозиція, Давайте проголосуємо і цю. До речі, Катерині Тимофіївна наполягає на цьому. Отже, ставиться на голосування пропозиція, щоб включити питання про Прем'єр-міністра до порядку денного. Прошу голосувати.

"За" - 190. Рішення прийнято.

З процедури? Перший мікрофон, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Олександре Олександровичу! Вибачте, але я роблю вам зауваження з процедури. Я просив слова перед голосуванням. По-перше, ви сказали з самого початку, що ми голосуємо проект порядку денного в цілому, а потім долю кожного конкретного рядочка, тобто пропозиції, будемо вирішувати додатковим голосуванням. Так ось додатковим голосуванням ми вирішили не включати цього питання, проголосували за це 128 депутатів. А перед цим ми голосували за проект порядку денного в цілому.

Тому те, що ви зараз поставили на голосування, - не що інше, як грубе порушення процедури.

Олександре Олександровичу, якщо ви так будете вести засідання Верховної Ради, то, вибачте, тоді вона нікому не буде потрібна. Оголосіть, що це ЦК КПУ чи ЦК Соціалістичної партії і будете творити одноголосно всі ці речі. Процедура -це в закон, це в демократія. Немає процедури - немає демократії.

ГОЛОВА. Хвилиночку, вибачте. Я хотів би, щоб ми утримувалися від таких висловів, як тільки що дозволив собі Іван Олександрович. У нас тут не ЦК партії і не провід Руху, у нас Верховна Рада, і ми керуємося Регламентом. Якщо Іван Олександрович не дочитав норми Регламенту, то не варто й виступати з процедурних питань. Ми проголосували порядок денний, взяли його за основу. Потім депутати наполягали, щоб проголосувати пропозицію про невключения цього питання. Проголосували. Але вносилася пропозиція - от і Катерина Тимофіївна наполягав на цьому, - щоб проголосувати за включення. Проголосували за включення, прийняли рішення. Які ще сумніви?

Другий мікрофон.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний пане Голово! У даному питанні треба бачити дві проблеми - проблеми Регламенту і Конституції. Якщо ми уважно подивимося Конституцію, то внесення кандидатури і взагалі постановка питання про Прем'єр-міністра знаходиться у виключній прерогативі Президента. І тому недарма депутат Карпов, який виступав від Міжрегіональної депутатської групи, спитав, чи є подання. Якщо воно є, то ми взагалі не повинні тоді голосувати, бо Президент використовує свое конституційне право. Якщо такого подання немає, то ми не маємо права навіть голосувати а приводу цього питання, бо це в елемент порушення не тільки Регламенту, а й Конституції.

Тому скажіть чітко і однозначно: в подання Президента?

ГОЛОВА. Я відповідаю на ваше запитання. Правильно сказав Вячеслав Максимович, що Конституція не визначав форму цього подання. А по суті воно е. Учора о 9 годині ранку я зустрічався з Президентом. Він сказав: "Я вношу кандидатуру на розгляд Верховної Ради". І це питання було обговорено навіть уже вчора ввечері на засіданні Президії, так само, як і вносилося. А вносилося воно ще два тижні тому Президентом знову ж на спільному засіданні Президії і Погоджувальної ради.

Документ буде вам розданий завтра із візою Президента. /Шум у залі/. Третій мікрофон.

ШКРАБАК П.А., директор міжколгоспного садівничого підприємства "Зоря Інгулу" Баштанського району /Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область/. КПУ. Уважаемые товарищи депутаты! Вы слышите сегодня, как ведется утверждение повестки дня, слышите также, кто препятствует этому утверждению повестки дня.

Считаю, что у нас есть вопросы, которые необходимо сегодня решать, мы только что вернулись из округов, где люди, действительно, ждут конструктивной работы и говорят, что вы месяц там просидели и ничего конкретного на сегодняшний день еще не приняли. Как же мы можем принимать какие-то конкретные действия, если товарищи Черновил и руховцы не хотят заслушать ни Президента, ни товарища Мороза, ни программы конкретной /к чему мы пришли, от чего оттолкнемся, каким хотим принять сегодня это решение/? И вы смотрите, как они блокируют всю нашу роботу. Почему вы три раза предоставляете слово Черноволу, по пять раз этот Заяц бегает, слова добивается... Бы не конкретно, Александр Александрович, ставите вопрос на голосование. Нам не совсем понятно, как и за что голосовать. Прошу вас четко формулировать вопрос на голосование. Повторяю: нам не совсем понятно, как это голосовать.

ГОЛОВА. Дякую. Я, можливо, десь нечітко ставив питання на голосування. Вибачте за це. Питання розглянуто і обговорено, і припинені всі дискусії.

Тепер щодо суті самих питань. Переходимо до розгляду питань затвердженого порядку денного. Слово надається виконуючому обов'язки Прем'єр-міністра України Юхиму Леонідовичу Звягільському.

Поки він дійде, прошу проголосувати порядок денний в цілому з тими доповненнями, які ми погодили.

"За" - 235. Приймається.

Юхиме Леонідовичу, скільки вам треба часу?

Юхим Леонідович просить 35 хвилин. Це на кілька хвилин більше, ніж передбачено Регламентом, але думаю, що дозволимо 35 хвилин.

Будь ласка.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые народные депутаты!

Деятельность нынешнего Кабинета министров началась в сентябре прошлого года во время кризиса исполнительной власти. Правительству было выражено недоверие. Трудно более точно оценить ситуацию в тот период, чем это сделал Леонид Данилович Кучма. 21 сентября он говорил с этой трибуны вот о чем: в Украине сильной центральной власти нет; анархия стала главным призна-ком экономики; падает производственная дисциплина; невозможно работать с финансами без жесткой регламентации действий Национального банка, валютной биржи, порядка предоставления кредитов; цена на носки определяет курс национальной валюты, которая влияет на цены хлеба, станков, зарплату.

А ситуация осложнялась. Надвигавшийся энергетический и платежный кризис угрохал самому существования Украины.

В полной мере начали проявляться последствия недостаточно продуманной ценовой, налоговой и бюджетной политики, летних эмиссионных кредитов. Экономика входила в гиперинфляцию. С трибуны Верховного Совета, в средствах массовой информации звучали прогнозы о неминуемых огромных потерях урожая, срыве посевной, о приближающемся голоде, что Украина не переживет зиму и даже о полном крахе государства. Раздавались голоса о том, что остается единственный путь выхода из кризиса - чрезвычайное экономическое положение.

В глубоком цейтноте правительству приходилось на фоне стремительного роста цен на импортируемые энергоносители, резкого сокращения поступления валюты преодолевать последствия летних забастовок, не теряя из виду перспективу, оперативно решать острейшие вопросы.

Остановлюсь на некоторых из таких вопросов, из числа первостепенных.

Первое. Предотвращение продовольственного кризиса, помощь сельскому хозяйству в уборке поздних культур и проведении весенне-полевых работ.

Для завершения уборки урожая осенью было изыскано 2,3 триллиона карбованцев кредитов и 6,6 триллиона карбованцев из бюджета. Для расчетов с производителями за сданную государству сахарную свеклу выделено 417 тысяч тонн сахара на 2,6 триллиона карбованцев, местным органам даны права на товарообменные операции для нужд АПК в остродефицитных ресурсах и топливе.

Все это позволило обеспечить население основными продуктами

питания поставить на экспорт 200 тысяч тонн зернопродуктов и продовольствия, засыпать более 14 миллионов тонн зерна в госресурсы, отказаться от его импорта, сэкономив валюту на топдиво и медикаменты.

На этот год установлен новый порядок формирования продовольственных ресурсов. Госконтракт на зерно, сахарную свеклу и масличные культуры финансируется из бюджета на объем поставок в госресурсы. Госзаказ устанавливается только на продукцию, поставляемую в централизованные фонды.

Установлен и принципиально новый механизм расчетов, закупаемые централизованно по фиксированным ценам за счет бюджета горюче-смазочные материалы, техника, запасные части, минеральные удобрения, средства защиты растений выдаются хозяйствам авансом под законтрактованную продукцию будущего урожая.

Селу уже поставлено 1,3 миллиона тонн нефтепродуктов из предусмотренных двух миллионов, произведена предоплата за минеральные удобрения, запасные части, технику. Из госресурсов выделена ссуда - 217 тысяч тонн семян яровых, продано 125 тысяч тонн семян кукурузы.

Несмотря на вынужденный перерыв 2,6 миллиона гектаров, посевная завершена организованно. С мая поставки продовольствия государству дополнительно стимулируются встречной продажей продуктов переработки. Эти меры практически обеспечили заключение контрактов на закупку зерна, сахарной свеклы и подсолнечника.

Приостановлено, в основном за счет индивидуальных, подсобных и фермерских хозяйств, сокращение поголовья. Стабилизирован уровень его продуктивности. Не ссуды заготовителям и переработчикам для авансирования и окончательных расчетов за зерно, подсолнечник и сахарную свеклу под госконтракт уже изыскано 13 из 20 триллионов карбованцев, предусмотренных на этот год в бюджете.

На создание более благоприятных условий сельскому хозяйству направлен и Указ Президента о финансово-кредитном обеспечении формирования продовольственных ресурсов. Он предусматривает полевое кредитование предприятий АПК под продукцию госконтракта и госзаказа по ставке 30 процентов, жесткие требования к торговле за своевременность расчетов за полученную сельскохозяйственную продукцию и другие меры. Для расчетов за поставленную продукцию животноводчества уже выделяется /до четверга/ І триллион 700 миллиардов карбованцев. По поручению Президента Кабинет Министров работает над проблемой оптимального соотношения цен сельскохозяйственной и промышленной продукции.

Добавлю, что готовятся законодательные акты по совершенствованию имущественных отношений в АПК, уменьшению налогов на продовольствие, установлению монополии на производство и реализацию алкогольной продукции и табачных изделий о целью защиты наших производителей.

Второе. Преодоление энергетического кризиса. Это одна из острейших проблем, которые пришлось решать правительству. Энергосистема страны была на грани развала. Частота в сети временами едва превышала 49 герц. В любой момент могли отключиться атомные электростанции, что вызвало бы катастрофические последствия .

Мы действовали в двух направлениях. Чтобы обеспечить электростанции и других потребителей углем, мазутом, газом, ядерным топливом, практически ежедневно изыскивались средства в валюте. Мы устояли перед разного рода ультиматумами и заключили договоры на поставку газа и нефтепродуктов на более выгодных условиях, чем в прошлом году.

Одновременно принимались оперативные меры по улучшению обеспечения угольных шахт крепежным лесом, горючесмазочными материалами, резино-тросовой лентой и так далее. Изыскивались пути и средства их финансового оздоровления. Б результате за 9 месяцев электростанциям поставлено сверх задания более 5 миллионов тонн угля. Сейчас идет его накопление на электростанциях для нормальной работы в осенне-зимний период. Ежесуточно им отгружается по 30-40 тысяч тонн угля сверх плана.

За 5 месяцев этого года добыто 1,8 миллиона тонн нефти и конденсата,7,7 миллиарда кубов газа. По импорту получено 32 миллиарда кубов газа и 4,5 миллиона тонн нефти.

Главной остается проблема оплаты закупаемых энергоносителей. Задолженность "Газпрому" Росии превысила 600 миллионов долларов. Это вынуждает прибегать к крайней мере - прекращать подачу газа должникам.

Второе направление - ограничение потребления всех видов анергии на производстве и в быту. Правительству не добавило популярности ограничение зимой телетрансляций, снижение температуры на некоторых объектах. Но, к сожалению, этого требовала обстановка. Энергоемкость наших производств много выше мировых, а энергосбережение остается пока лишь лозунгом. Законы об энергосбережении, об использовании ядерной энергии так и не приняты, что сдерживает создание нормативной и правовой базы энергосбережения и энергетики в целом.

Хотя мораторий на завершение строительства атомных станций снят и принимаются меры по быстрейшему вводу трех блоковмиллионников, положение остается напряженным и требует неослабного внимания и активных действий.

Третье. О ценовой, бюджетной, кредитной и налоговой политике. С целью обуздания роста цен и инфляции правительство существенно скорректировало систему ценообразования, бюджетную и кредитную политику. В ноябре и по расчетам на декабрь дотация на продовольственные товары достигали 6 триллионов карбованцев. Источников покрытия в бюджете не было.

Предусмотрев все возможные меры по социальной защите населения, мы сделали решительный шаг и с декабря отказались от дотаций. Зафиксирована лишь оптово-отпускная цена на сахар. Цены на хлеб, муку, продукты детского питания регулируются предельным уровнем рентабельности. Для сдерживания оптовых цен ограничены нормативы рентабельности и предельный уровень торговых и снабженческо-сбытовых надбавок. Новая ценовая политика в комплексе с жесткой кредитной, бюджетной и валютной политикой позволила снизить темпы инфляции.

Как ни убеждали некоторые, что сразу после выборов даны взлетят, этого, кок видите, нет. Но и снизить цены декретом или указом токе никому не удастся.

Конечно, в системе ценообразования много проблем. Но главный недостаток - цены не стимулируют рост производства. Предприятия, завышая цены, получают прибыль, не снижая издержки, не повышая эффективность, даже при меньших объемах. Вне экономических интересов остается обновление производства, расширение экспорта и рынков сбыта.

Не раз говорил и повторяю: всемерное сдерживание роста цен экономическими методами должно стать основной частью нашей экономической политики. Это - аксиома. И кто поймет ее раньше других, тот выиграет. Пример этому - опыт автоЗАЗа.

Остановлюсь еще на одном моменте. Наши оппоненты утверждают, что все действия правительства по сдерживанию цен ведут к накоплению инфляционного потенциала и в ближайшее время вызовут новый ценовой удар. Да, причины инфляции еще далеко не устранены, поэтому необходимо постоянно, настойчиво искать пути и способы ее обуздания в зависимости от складывающейся экономической ситуации. Но инфляционный взрыв наверняка неминуем, если будет резко изменена проводимая правительством экономическая политика. Думаю, все заявления о неминуемом ценовом скачке делаются сознательно,чтобы уже сейчас найти на кого списать последствия поспешных таковых мер.

Новым в кредитовании стал поиск неэмиссионных источников, адресность кредитов, контроль за их целевым использованием. Кредитная политика - компетенция Национального банка. В острых дискуссиях с его руководством находилось согласие по большинству проблем. Как оказалось, для этого совсем не обязательно подчинять банк Кабинету Министров. Важнее понимание единства целей и согласование механизмов их достижения.

Пример тому - решение о точечной финансовой поддержке отдельных предприятий. Это начало перехода от обезличенной кредитной эмиссии к выборочной, селективной поддержке тех, кто в состоянии быстро стать на ноги, подтянуть смежников. Не менее важное решение о снижении впервые за последние три года учетной ставки банка на 20 процентов. В данное время ведутся переговоры, разработки. Еще можно уменьшить на 20 процентов.

Правительство оказалось вынужденным пойти в Верховный Совет с предложениями о бездефицитном бюджете. Главная причина этого - отсутствие реальных источников покрытия дефицита, в связи с чем нам пришлось финансировать расходы в пределах фактических поступлений.

За 5 месяцев в госбюджет, бюджеты Республики Крым и областей поступило две трети от расчетного плана первого полугодия. Временный кассовый разрыв между планом поступления доходов и расходами в первом полугодии составил почти 40 Триллионов.

На его покрытие от национального банка получено 25,5 триллиона кредитов, как и предусмотрено постановлением Верховного

Совета и указом Президента Украины от 20 мая. С учетом этого расхода проведены на 145 триллионов /37 процентов/. В первую очередь финансиравались заработная плата, стипендии, пенсии, питание, медикаменты. На финансирование социальной, защиты населения и содержание соцкультуручреждений направлено 82,8 процента расходов бюджета.

К сожалению, бюджет систематически недополучает средства, на которые рассчитывает государство. Падение его доходов произошло но только по объективным причинам. Отдельные министерства, ведомства, местные органы не приняли надлежаща мер по привлечению в бюджет поступлений, предусмотренных законом. В ближайшие дни уточнение показателей годового плана и бюджета будет завершено.

Правительству начало наводить порядок по взыскании налогов. Повышена действенность налоговой службы. С октября проведено 180 тысяч /почти половина/ проверок юридических лиц и более полумиллиона граждан. Нарушения выявлены на двух третях проверенных предприятий. Доначислено 2,6 триллиона карбованцев платежей. Взыскано З1 миллиард и санкций.

Из трех с половиной тысяч проверенных экспортеров нарушения выявлены почти на каждом третьем. Доначислено налогов на валютную выручку около 110 миллионов долларов и 3 триллиона карбованцев других платежей. Выявлено сокрытие обязательной продажи с сумм 43 миллиона долларов и 21 миллиард российских рублей.

Все это привело к увеличению среднемесячных поступлений в бюджет во втором квартале по сравнению с первым.

Обращаю внимание, что правительство с января отменило все ранее предоставленные льготы и в текущем году они не предоставляются.

Совершенствуется налоговое законодательство. Принята новая редакция Закона о государственной налоговой службе и Закон о системе налогообложения. Завершается подготовка пакета законодательных актов.

Предлагается, в частности, ввести налог на прибыль взамен налога на доходы предприятий и организаций, налоги на имущество предприятий, организаций и недвижимость граждан; уменьшить ставку НДС; понизить ставки акциза на водку, вина, табачные изделия, цветные телевизоры, отменить акциз на чернобелые телевизоры.

Четвертое. О валютном регулировании. Не стихают споры вокруг валютного регулирования. В этом вопросе правительство исходит из того, что от уровня карбованца зависят цены на импортируемые энергоносители, а отсюда - и цены на все другие товары, включая продовольствие, бытовые услуги, медикаменты. Приостановка деятельности валютной биржи и введение нового порядка валютного регулирования были вызваны абсолютно нереальным уровнем биржевого курса. Регулируемый валютный курс карбованца наряду с другими антиинфляционными мерами, разработанными правительством, способствовал стабилизации цен на внутреннем рынке, в том числе на продовольственные товары и горюче-смазочные материалы, снижению темпов инфляции.

Если за весь 1993 год курс карбованца к доллару США в

коммерческих байках упал фактически в 43 раза, а к российскому рублю - в 15 раз, то за пять месяцев 1994 года он снизился к доллару только на 45 процентов, что соответствует объему первичной кредитной эмиссии Национального банка. Курс карбованца к рублю за это время остается стабильным.

Возобновление торгов на валютной бирже в интересах лишь тех, кто располагает валютой, кто будет иметь доступ к биржевым торгам, основной массе населения, Кроме роста цен, ничего не даст. Что касается экспорта, то его эффективность, конечно, следует повышать, но прежде всего за счет снижения издержек производства, улучшения качества, увеличения объема производства. Мы считаем, что регулируемый курс карбованца должен быть сохранен и торги на бирже не следует возобновлять до укрепления карбованца, иначе первые успехи в обуздании инфляции будут безвозвратно утеряны.

Сказанное не исключает необходимости совершенствовать действующий порядок, оперативно уточнять величину курса, улучшать методику его определения, решать другие вопросы.

Пятое. Вопросы социальной политики. Для обеспечения социальной защиты населения надо периодически пересматривать уровни минимально? заработной платы и пенсии, социальных выплат и льгот. С целью усиления адресности социальных выплат уточнялся уровень малообеспеченности и механизм целевой помощи гражданам с максимальными доходами. Установлены дополнительные денежные выплаты в связи с повышением цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Тарифные ставки и оклады подняты с сентября в 2,9, в декабре - еще в три раза. Пересмотрен порядок регулирования фондов потребления. Средства на оплату выдаются банкам в пределах их расчетной или базовой величины. В первом полугодки этого года при снижении объема производства они не корректируются.

С января работникам образования, науки, культуры, здравоохранения, социального обеспечения, физкультуры и спорта введены доплаты к окладам до уровня средней зарплаты в целом по народному хозяйству. В результате среднемесячный заработок одного работающего возрос с 81 тысячи карбованцев в августе 1993 года до 883 тысяч в апреле 1994 года.

Но несмотря на это, уровень жизни населения остается низким. Острым является вопрос своевременности выплаты заработной платы. Относительно бюджетных организаций - это компетенция и ответственность правительства и местных органов власти. Сейчас, например, мы знаем о сложностях с выплатой зарплаты и отпускных учителям, о чем также поднимают вопрос и народные депутаты. Несмотря на ограниченность бюджетных средств, эта проблема будет снята в ближайшие дни.

Что касается выплаты заработной платы работникам государственных предприятий, то претензии к правительству не обоснованны. Своевременность и полнота выплаты прямо зависит от умения хозяйствовать и относятся к компетенции их руководителей.

Особо подчеркну, что увеличение зарплаты и пенсий в решающей степени зависит от преодоления спада и наращивания производства. Очевидно, что социальные проблемы можно решить только в комплексе с другими, отказаться от поголовных, безадресных дотаций, усилить помощь действительно нуждающимся,умелють налоговое бремя, существенно повысить доходы работающих, разгрузить бюджет. Но чрезмерная поспешность при этом монет только навредить.

Социально сложными являются вопросы занятости. В первом квартале в отпусках без сохранения зарплаты находились 2,2 миллиона человек. На 1 июня зарегистрировано около 102 тысяч официально получающих пособие по безработице. На смягчение проблемы направлены Государственная программа занятости и Национальная программа общественных работ.

Кризисное состояние экономики и неоднократные повышения размеров пенсий приводили к систематическим срывам сроков их выплаты. Правительство изыскало возможность выделить Пенсионному фонду финансовую помощь в 3,4 триллиона карбованцев в конце 1993 года и 3,1 триллиона - в начале 1994 года. Посильную помощь фонду в части погашения задолженности по страховым взносам плательщиков, а также средствами из собственных бюджетов оказывают и местные администрации.

По предложению правительства бюджет Пенсионного фонда включен в Государственный бюджет. В последние три месяца фонд обеспечивает своевременное Финансирование пенсий и пособий, а состояние пенсионного обеспечения, особенно по сравнению с четвертым кварталом, улучшилось. Однако из-за неустойчивой работы предприятий положение остается крайне напряженным,

Не менее тревожно положение с финансированием ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. В бюджете на эти цели предусмотрена лишь половина необходимых средств, их едва хватит на компенсации и льготы пострадавшим и погашение кредиторской задолженности за выполненные в 1993 году работы по строительной программе.

Правительство делало и делает все возможное по изыскании средств на социальную защиту населения. Со всей ответственностью заявляю, что все обещания, которые вы, уважаемые народные депутаты, давали своим избирателям в предвыборных программах, останутся лишь обещаниями, если не будет достигнута стабилизация ситуации в экономике и не начнется улучшение работы наших предприятий.

Шестое. О внешнеэкономической деятельности. Внешнеэкономические связи - один из важнейших факторов оздоровления и структурной перестройки экономики. Предприятия Украины ведут торговые отношения с фирмами более ста стран мира. Зарегистрировано свыше 2,5 тысячи совместных предприятий, 570 представительств иностранных фирм.

За четыре месяца этого года экспорт составил 2,9, а импорт - 3,1 миллиарда долларов, в том числе с дальним зарубежьем - соответственно 1,2 и 0,8 миллиарда.

За пять месяцев в централизованные валютные фонды поступило 223 миллиона долларов /более половины поступлений в 1993 году/.

Торговый баланс с дальним зарубежьем - положительный. Однако экспорт в эти страны не отражает наших возможностей, не обеспечивает потребность в валюте. По-прежнему в экспорте высок удельный вес сырья и материалов.

С января стимулирование внешнеэкономической деятельности, прежде всего экспорта, усилено. Отменены все экспортные пошлины; значительно сокращен перечень товаров, подлежащих квотированию и лицензированию; отменены специальные разрешения на экспорт черных металлов, угля, минеральных удобрений, некоторых продуктов химии. Областным администрациям дано право выделять для решения местных проблем квоты на экспорт до 5 процентов продукции, произведенной в регионе.

С апреля освобождены от НДС импортируемые для собственного производства сырье, материалы, комплектующие, оборудование и энергоресурсы для сельского хозяйства. В начале мая освобождены от ввозной пошлины более 150 видов товаров критического импорта. На продукцию, выпускаемую в достаточном количестве, и на ряд товаров не первой необходимости ввозная пошлина повышена. Это сделано с целью защиты отечественного производителя и сокращения нерационального использования валютных средств.

Заканчивается разработка концепции внешнеэкономической политики. Готовится проект более либерального Закона о внешнеэкономической деятельности.

Особое внимание уделяется развитию взаимовыгодного экономического сотрудничества со странами СНГ и Балтии.

С 15 апреля Украина - ассоциированный член экономического союза. Подписаны соглашения о создании зоны свободной торговли, о свободном передвижении товаров" услуг, об отмене таможенных пошлин, создании эффективной системы взаимных расчетов и платежей, о содействии производственной кооперации. Готовится ряд других соглашений.

Двусторонними договорами с большинством стран СНГ определены номенклатура и объемы продукции и товаров, подлежащих взаимным поставкам.

Для выполнения ранее взятых Украиной обязательств изысканы возможности для увеличения экспорта проката, сахара, автомобилей, железной руды, листовой стали, шин, глинозема, удобрений, спирта и другой продукции.

В результате отрицательное сальдо внешней торговли сократилось в несколько раз. Только за апрель оно уменьшилось на 16 миллионов долларов,-

Активизировано привлечение иностранных инвестиций как фактора экономической стабилизации. Налаживаются взаимоотношения с международными финансовыми организациями. По линии Мирового банка осуществляется проект институционного кредита на 27 миллионов долларов, по линии Европейского банка реконструкции и развития реконструируется аэропорт "Борисполь" и принят к финансированию проект развития телекоммуникаций Украины.

Седьмое. Об изменении форм собственности и структурной перестройке экономики. Реализуется утвержденная Верховным Советом программа приватизации. Запущен процесс корпоратизации. Проиндексированы имущественные сертификаты и жилищные чеки. Принято решение о выпуске в наличный оборот приватизационных сертификатов, что упростит их обмен на акции и другие ценные бумаги.

Уже зарегистрировано около 500 акционерных обществ, образованных в процессе корпоратизации, приватизировано около трех тысяч объектов общегосударственной собственности. Начата приватизация крупнейших предприятий: Новокраматорского машиностроительного завода, Крюковского вагоностроительного завода, Херсонского комбайнового завода и других.

Принимаются меры по укреплению органов приватизации, упрощению перехода от корпоратизации к приватизации, развертыванию деятельности инвестиционных фондов и компаний по привлечению средств граждан, в первую очередь имущественных сертификатов.

На первый план выходит контроль за ходом приватизации, соблюдением законности, эффективностью работы приватизированных объектов. Явно недостаточны информационное обеспечение и разъяснительная работа. Нельзя допустить, чтобы тысячи граждан оказались ни с чем из-за махинаций и исчезновения фондов и компаний. Но изменение форм собственности, не подкрепленное коренными структурными изменениями экономики, быстрых результатов не принесет. Структурная перестройка - процесс сложный" длительный, требует громадных инвестиций - государственных,

частных, отечественные и иностранных. К сожалению, по всем этим направлениям ощущается острейший дефицит,

Несмотря на это, первые шаги сделаны. Структурная перестройка ведется по таким приоритетным направлениям: развитие топливно-энергетического и агропромышленного комплексов; ресурсосбережение; жилищное строительство; наращивание выпуска потребительских товаров; развитие транспорта и связи; охрана окружающей среды.

Реализуется ряд целевых научно-технических программ. В их рамках только на предприятиях машиностроения и оборонного комплекса намечено освоить более четырех тысяч видов новой продукции. Более двухсот из них уже выпускаются. Уже изготовлена партия восьмитонных грузовиков. АвтоЗАЗ ставит на конвейер пятидверную "Таврию". Во Львове освоено производство автобусов большой вместимости. Наращивается выпуск троллейбусов и трамваев. Готовится серийное производство транспортного самолета АН-70 и пассажирского ТУ334 с двигателями "Мотор-Сичи". Прорабатывается создание нового пассажирского самолета АН-140.

Осваивается выпуск нового оборудования для топливноэнергетического комплекса: газоперекачивающих агрегатов, турбин, оборудования для горно-металлургической,газовой промышленности.

Предприятия "Медбиопрома" начали выпуск новых лекарств. К 1996 году, освоив 170 новых препаратов и 130 субстанций, мы наполовину уменьшим зависимость от импорта, Аналогичная работа ведется и по другим направлениям.

Однако утверждать, что достигнуты крупные успехи, еще рано. Для ускорения структурной перестройки необходим комплекс экономических, правовых и организационных мер по стимулированию производственной активности.

Из-за недостатка времени я не мог остановиться на всех аспектах деятельности правительства. Не все наши начинания завершены. Со многими проблемами справиться не удалось.

Из наиболее острых и требующих безотлагательного решения сегодня я бы выделил три. Это летняя уборка урожая и сохранение урожая, заблаговременная подготовка к зиме, но самое главное и самое сложное - преодоление спада производства. Не устранены его причины. Ощущается повсеместная нехватка оборотных средств, кризис платежей. Остается недопустимо низкой покупательная способность населения,

Все это - последствия главным образом неконтролируемого роста цен в прошлые годы Затормозив его, мы устраняем только главную причину спада. Нас совершенно не успокаивает то, что в апреле и б мае по сравнению с предыдущими месяцами производство нефти, газа, проката, труб, автомобилей, цемента, другой продукти и в целом в черной и цветной металлургии стабилизировалось и даже несколько возросло. С апреля появились признаки, подчеркиваю, признаки приостановки падения валового внутреннего общественного продукта и национального дохода. Теперь нужно добиться перелома, оживить производство.

Фронтальные кредиты здесь не эффективны и вызовут лишь новую волну инфляции. Об этом говорит наш собственный опыт. Главное сейчас - дать побудительный толчок реализации товаров. На это направлен ряд мер правительства, о которых сказано выше: снижение цен на отдельные виды продукции за счет снятия или уменьшения акциза, НДС, либерализации экспорта, выборочная финансовая поддержка производителей и другое.

Нужно не на словах, а на деле начинать санацию, наконец воспользоваться правом собственника и, если хотите, заставить активно действовать директоров государственных предприятий. Тем, кто не умеет или не хочет работать в условиях рынка, по старинке надеется на безусловную помощь государства, не по пути с нами, любые решения на макроуровне, какими бы правильными они ни были, ничего не дадут без конкретной, кропотливой работы на каждом предприятии.

Уважаемые народные депутаты! За период работы правительству удалось без чрезвычайных полномочий и чрезвычайных мер удержать ситуацию, обеспечить условия для демократических выборов парламента.

Впервые за три года приостановлено падение реальных денежных доходов населения. Если в 1993 году цены росли почти в четыре раза быстрее доходов, то с февраля индекс доходов опережает индекс цен. Начинают присматриваться и другие обнадеживающие признаки. Если мы опять впадем в крайности форсированной либерализации и шокотерапии или, наоборот, жесткого администрирования, то Украину ждут еще большие потрясения.

Мы надеемся, что трезвую реалистическую линию Верховный Совет поддержит независимо от того, кто возглавит правительство. Это должен быть полнонравный Премьер-министр с полномочиями, подтвержденными парламентом.

Но все пожелания останутся пустым звуком, веди общий усилиями Верховного Совета, Президента и правительства не будет сделано самое главное - укреплена, я бы даже сказал, создана сильная исполнительная власть по всей вертикали, которая могла бы в этой сложной обстановке на деле проводить политику, направленную на укрепление экономической мощи Украины и повышение благосостояния народа.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Шановні депутати, доповідь завершено. Ви матимете змогу задати запитання доповідачу через Зо хвилин. Продумайте запитання. Дамо відпочити і Юхиму Леонідовичу.

Оголошується перерва.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу всіх сісти на місця. Я звертаюся до Секретаріату з проханням оголосити, щоб депутати зайшли до залу.

Як я зрозумів, багато бажаючих задати запитання. Скільки часу відведемо на запитання - відповіді? До перерви? Зараз 12.49, значить практично одну годину. Ну, побачимо, якщо не впаде Юхим Леонідович, то будемо задавати запитання годину, якщо падатиме, то припинимо раніше.

Прошу всіх сісти на свої місця. У списках записано, хто за ким задає запитання. Так? Тому чергу не створюйте, бо дехто може подумати, що за чимось іншим черга вишикувалася. Сідайте, будь ласка, на місця.

Отже, продовжуємо засідання.

Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., заступник голови Луганського обкоіду профспілки робітників автотранспорту і шляхового господарства /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Ефим Леонидович! Ваш доклад я оцениваю как последнюю точку относительно деятельности всех предыдущих глав Кабинета Министров и работы Президента по руководству Кабинетом Министров.

Ситуация в государстве не такая уж радужная, как вы сегодня тут обрисовали. Наоборот, ее нужно оценивать как критическую. Промышленность у нас парализована, сельское хозяйство находится на грани банкротства и разорения. И об этом надо было честно сказать . Поэтому от имени и по поручению фракций Социалистической

и Коммунисты Украины" я вношу следующий проект постановления сегодняшнего нашего заседания...

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я прошу вибачення, одну хвилиночку.

Справа в тому, що ми слухали не звіт,а тому не приймаємо постанови щодо виступу Юхима Леонідовича. Тобто не приймаємо документа, в якому дається оцінка. Якби ми заслуховували звіт, треба було б організовувати обговорення зі всіма наслідками, які з цього випливають. Тоді можна було б вносити проекти документів. А зараз включено мікрофони для запитань і відповідей. На свої запитання ви одержуватимете відповіді, а потім порадимося, як завершити розгляд цього питання.

Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Я не буду оглашать текст проекта постановления, но все-таки просил бы Секретариат раздать данный проект всем депутатам. А потом,как вы сказали, можно будет "порадитися" я поставить его на голосование.

ГОЛОВА. Добре. Ваше право.

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка, другий мікрофон.

БІЛОУС В.О., уповноважений Комітету з питань соціального захисту військовослужбовців при Кабінеті Міністрів України по Полтавській області /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Юхиме Леонідовичу! Скажіть, будь ласка, що вробив уряд, який ви

очолюєте, для поліпшення соціально-політичної ситуації в Криму? І чи не вважаєте ви за доцільне підтримати мою пропозицію про внесення на розгляд парламенту питання про повернення Україні ядерного статусу у зв'язку з тим, що відбувається в Криму? Адже делегація Криму відмовляється погодитися з необхідністю скасування рішень, які були прийняті в Криму щодо зміни своєї Конституції. Дякую.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ С.Л. В Крыму обстановка сегодня действительно напряженная. Президент и Кабинет Министров занимаются улучшением ситуации в автономной республике. Сегодня нас больше всего беспокоит состояние экономики Крыма. Трудно рассчитывать на хорошие результаты работы в сельском хозяйстве. Во многих регионах Крыма, особенно в Джанкойском районе, не удастся достичь ожидаемой урожайности. То есть, повидимому, Крыму придется помогать хлебом. Кроме того, да полуострове вымерзли все плодово-ягодные насаждения. Так что в этом плане ситуация напряженная. Мы работаем над ее улучшением. Есть соответствующее поручение Президента, Вчера я встречался с представителем Президента в Крыму, мы наметили меры, которые дадут возможность более или менее стабилизировать обстановку в Крыму. Это что касается экономического положения.

Теперь что касается политического положения. Правительство много работает с правительством России. Недавно мы пригласили делегацию россиян в Киев. Вице-премьер Шмаров и другие наши товарищи объехали с этой делегацией все порты, на месте изучали ситуации. Потом сели за стол переговоров, но положительного результата не было достигнуто. В решении данного вопроса есть сложности.

Я думаю, что линию Верховного Совета, правительства и Президента относительно раздела Черноморского флота мы будем выдерживать с таким расчетом, чтобы ущерба для Украины не было. И договоренность о разделе количества кораблей /то, что было записано в соглашениях/ есть. Все согласовано с руководством Черноморского флота. А что касается инфраструктуры, то до сих пор не найдено положительное решение. И позиций в этом направлении правительство Украины не сдает.

Что касается вопроса о ядерных боеголовках, который вы задали, то он требует обсуждения, хотя уже и рассматривался Верховным Советом. Есть, конечно, разные мнения. Но я понимаю одно: если сроки хранения ядерных головок истекают, то их надо немедленно вывозить. Это однозначно.

ГОЛОВА. Я просив би задавати коротко запитання і коротко відповідати.

Третій мікрофон.

ПАЛАМАРЧУК В.О. Шановний Юхиме Леонідовичу! Я розцінюю ваш виступ як спробу ввести в оману депутатів Верховної Ради і народ України. Ви не доповіли по суті а намагалися заплутати низкою цифр і відвернути увагу від основного. Тому вас після такого виступу можна нагороджувати медаллю України.

А тепер по суті. Я хотів Ом запитати вас, яких конкретно наш уряд збирається вжити заходів, щоб повести справжню боротьбу із спекуляцією, яка сьогодні, на мою думку, стає національним лихом? Ще зрозуміло, коли м'ясо чи картопля на базарі продаються дорого, бо для того щоб виробити ці продукти,людина вкладає, працю. Але коли продають коробку цукерок по 320-260 тисяч карбованців, кола торгують чаєм, кавою, куртками,цигарками,які виробляються на підприємствах держави, це незрозуміле. І хіба не можна навести порядок у цій справі? Я вже не кажу про вивезення товарів за кордон.

І друге, що сьогодні хвилює мене, моїх виборців і тих людей, які нас слухають. Указ Президента щодо допомоги фінансами селу - це крапля в морі. Тому хотів би запитати, чи має уряд цільові програми виходу села з кризи, програму ціноутворення і оподаткування, програму захисту внутрішнього ринку, програму реалізації сільгосппродукції. Бо ми не можемо реалізувати свою продукцію. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ще раз прошу вас, задавайте конкретні запитання, на них легше відповідати. Я не коментую, а просто прошу, бо ми використовуємо відведений нами час непродуктивно. Подивіться, дійшло тільки до другого запитання, а вже десять хвилин минуло.

Будь ласка, Юхиме Леонідовичу.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Программа по выходу сельского хозяйства из кризиса есть. Я должен сказать, что правительство, Министерство сельского хозяйства большое внимание уделяют вопросу развития сельского хозяйства, его обеспечения и тому, чтобы не допустить спада производства в этой важнейшей отрасли народного хозяйства. Ведь мы понимаем, что в будущем Украина, имея такие плодородные,качественные земли, должна стать экспортером сельскохозяйственной продукции, что основное обеспечение государства должно идти за счет развития сельского хозяйства. Раньше Украина кормила половину бывшего Советского Союза. И сейчас эту отрасль надо розвивать.

Да. Сложности есть. Государство находятся в тяжелом экономическом положении. Но тем не менее правительство, Президент и Верховный Совет прошлого и нынешнего созывов настаивают на том, что это - приоритетное направление в народном хозяйстве. И эту программу мы четко выполняем. Мы провели довольно организованно посевную, тут никто не может возразить, Мы обеспечили сельское хозяйство нефтепродуктами по цене около 4 миллионов карбованцев за одну тонну.

Могу также привести данные по удобрениям. В этом году сельское хозяйство получило их столько, сколько не получало в предыдущие годы. В достаточном количестве получено азотных удобрений, /Шум у залі/. Товарищи уважаемые, если это

вам неинтересно, я могу не отвечать. Но я вам говорю так, как есть в действительности. И относительно поставок азотных удобрений скажу, что они у нас имеются, и в достаточном количестве, то есть их хватит и для осенних полевых работ.

По защите растений программа тоже полностью выполняется. Я могу вам привести данные по годам. Что касается сельскохозяйственной техники, создания совместных предприятий по производству зерноуборочных комбайнов и тракторов, то все это программой развития сельского хозяйства предусмотрено, и этот вопрос тоже находится под контролем правительства.

Теперь что касается выплаты денег производителям за мясо и молоко. Вы говорите, что правительство не расплачивается за мясо, молоко и выращенною продукцию. Но давайте же здраво мыслить и объективно, справедливо рассуждать, находить взаимопонимание. Разве должно правительство нести ответственность за то, что за поставленное молоко и мясо не расплачиваются с производителем? Почему? Ведь молоко, кефир, сметана, ряженка, творог и тому подобное реализуются каждый день в торговле. Вырученные деньги должны возвращаться, и контроль должен быть за тем, чтобы оплачивали. Кто должен его осуществлять? Это должны делать на местах - в областях, в городах и районах. Каждый день мы выпекаем хлеб,и его каждый день покупают, выручка идет. Поэтому должен быть и возврат выручки. А мы говорим о том, что у нас забиты холодильники мясом, маслом и так далее и что правительство должно искать деньги для того, чтобы выкупать эту продукцию.

В свое время, когда я был мэром Донецка, мы постоянно занимались этим вопросом. И у нас оплата производителям мясопродуктов, молокопродуктов шла ежедневно. Потому, повторяю, что этот вопрос постоянно был у нас на контроле.

Таким образом, я считаю, что не следует предъявлять за это претензии правительству. Сельское хозяйство мм рассматриваем как приоритетную отрасль экономики.Мы все делаем для того, чтобы эту отрасль развивать, базировать ее в районах, чтобы селяне успешно производили свою продукцию /она, уверен, станет дешевле/ и могли ее экспортировать. Все квоты и лицензии для производителей сельхозпродукции даны, их надо только реализовывать.

Что касается вашего первого вопроса, то правительство не закупает продукты питания за рубежом, мы ни одного, как говорится, доллара не потратили на закупку импортных продуктов питания, и хлеба в том числе. Наоборот, приняты меры для защиты собственного производителя. Есть постановление Кабинета мини-строе, есть указ Президента о повышении пошлины на ввозимые продукты. Этот вопрос сегодня находится под контролем.

Единственное, что мы пока только обсуждаем и чем надо заняться, - это то, что в страну поступают импортные продукты питания, но при этом допускается много нарушений. Например, через территорию Украины проходит очень много грузов транзитом. И мы сейчас наметили механизм, как проследить, скажем, за рефрижератором, который следует транзитом в Россию, но может зайти в Киев и выгрузить здесь свою продукцию.

Сейчас в правительстве отрабатывается этот механизм, даны соответствующие поручения таможне и налоговой инспекции. А думаю,

что в ближайшее время этот документ увидит свет.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу! Я дуже прошу вас і тих депутатів, які ставлять запитання. мае бути абсолютно конкретне запитання і така ж відповідь. Адже на одне запитання і відповідь витрачено аж десять хвилин.

Перший мікрофон.

ЧИЖ І.С., завідуючий відділом обласної державної адміністрації /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Перш ніж запитати, Юхиме Леонідовичу, хочу подякувати вам від першого мікрофона, від цієї черги, за такі просторі відповіді. Ви дуже грунтовно відповідайте. Але хотілося б, може, і чіткіше, як уже сказав тільки що про це Олександр Олександрович.

Я поставлю три запитання.

Перше. Якщо так добре працює уряд і ніхто, прослухавши сьогодні вашу доповідь, у цьому не сумнівається, то чому так погано живе народ?

Друге. Ви посилаєтеся на невміння керівників на місцях володіти ситуацією,на те, що вони в цьому винні. При цьому забуваєте, що є це Конституція, у статті 16 якої йдеться про поєднання централізованого управління з господарською самостійністю... Отже, чи тільки місцеві керівники винні?

І, нарешті, третє. Би згадали в просторій своїй відповіді про холодильники, забиті м'ясом. Я тільки що повернувся з округу: маслозавод в Летичеві забитий маслом. І це при тому, що ми з вами по маслу не ходимо, його просто не можемо купити.

Звідси запитання. Чи відомо уряду, що при повальному дефіциті продовольства ми маємо, як це не парадоксально, його перевиробництво? І тільки тому, що люди не спроможні його купувати. Що треба зробити, щоб рядова людина могла нормально жити? Дякую вам за чіткі відповіді.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Я буду отвечать на ваш вопросы в такой последовательности, виноват ли руководитель предприятия, что плохо работает предприятие? На 80 процентов - да, виноват руководитель предприятия. Почему? Сегодня есть много примеров, которые могут подтвердить это мнение. Я начну с того, что сам я до профессии шахтер, тридцать семь лет проработал на двух предприятиях,из них двадцать восемь лет - директором. И не било ни одного месяца, чтобы шахта, крупнейшая в Союзе, не выполнила план. И сегодня в тяжелейших условиях коллектив тахты выполняет план, строит жилье, покупает автобусы для перевозки людей на работу и с работы. И, даст Бог, будет процветать и дальше.

Следующий пример - объединение "Донецкуголь", которым руководит товарищ Ильюшенко. Конечно, здесь есть сложности, есть трудности с оплатой. Но если сравнить все девять объединений, то положение с оплатой, взаимозачетами за поставку металла, за электроэнергию, отгрузку угля... То есть проблемы здесь имеются, но не такого катастрофического характера. И если бы это объединение сегодня устойчиво выполняло план, то вопросов по оплате не возникало бы.

Привожу еще примеры. Возмите такие предприятия Украины, как КрАЗ, ЛАЗ и другие. Да, там есть проблемы, решение которых сегодня не зависит от руководителя. Но одна из основных та, что нет сбыта продукции. То есть продукция производится и остается на складе. Значит, нужно найти пути снижения затрат, уменьшения себестоимости и таким образом дать движение своей продукции. Но этого мы делать не хотим. Работаем на склад, а потом говорим:' Нет оборотных средств". Они проедены. Но правительство же не должно заниматься реализацией продукции.

Я убежден/ подобных фактов в Украине десятки и сотни/, что там, где руководители предприятий занимаются решением этих вопросов, там есть... Я не говорю, что там нет проблем, нет вопросов, но во всяком случае эти коллективы нормально живут и даже процветают.

Тут говорили о проблемах со сбытом масла, мяса и тому подобного. Мы должны посмотреть, что выгоднее - держать эти запасы в холодильниках или, может быть, снизить цену, чтобы за счет более быстрой реализации продукции оборачиваемость была значительно выше. То есть, видимо, нужно идти на снижение цены.

Приведу пример по сахарной промышленности. В прошлом году сахарная промышленность сработала очень и очень хорошо. Мы за-товарены сахаром. Его сегодня в госрезерве 750 тысяч тонн. И ввиду того, что рынок насыщен, производители сахара вынуждены были пойти на снижение цены. Вы знаете, что сегодня цены разные - есть и 10 тысяч, и 11, и 12 тысяч карбованцев за килограмм. То есть нужно искать пути уменьшения затрат. Таким образом повысится покупательная способность людей.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, я благаю вас... Я розумію, що питання дуже важливе, але все-таки прошу вас давати коротші відповіді .

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Александр Александрович, очень серьезные вопросы.

ГОЛОВА. Я розумію, але питання про платоспроможність населення і багато пов'язаних із цим нюансів дуже широке. Другий мікрофон.

САМОФАЛОВ Г.Г., голова Донецького обласного комітету Товариства сприяння обороні України /Дзержинський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Сегодня у нас знаменательное событие - ровно год, как Ефим Леонидович был назначен первым вице-премьер-министром. Надо поздравить его с этой датой.

Ефим Леонидович, я внимательно выслушал ваш доклад и пришел к выводу, что те, кто готовил его, или немножко приукрашивают нашу горькую действительность, или не знают положения дел на местах. Почему я об этом говорю? Я вот только вернулся из своего избирательного округа. Вы знаете город Дзержинск, это 90 с небольшим тысяч населения, 80 процентов жителей которого - шахтеры. Очень много у нас и пенсионеров, для которых сегодня крайне важна бюджетная сфера. Вы доложили о том, что бюджетные средства поступали на места в объеме двух третьих от потребности. Я вам докладываю, что по Дзержинску в бюджет на сегодня поступило всего 9 миллиардов карбованцев, а нужно -28,5 миллиарда. Это 22 миллиарда субвенции, 5,5 миллиарда от

налога на добавленную стоимость и 1 миллиард от угольщиков, которые не получили за свой уголь - 250 миллиардов карбованцев.

Поэтому у меня вопрос такой. Как сегодня жить малым городам, какая политика в этом вопросе проводится правительством?

И еще одно. Бы в своем докладе оказали о том, что если . новое или нынешнее правительство резко изменит курс, то это приведет к обвальному повышению цен. 7 июня этого года Министерство финансов предложило проект документа о внесении изменений и дополнений в бюджет 1994 года. Там предусматривается повышение дан на основные фонды в 11-12 раз, оптовых цен - в 4- 5 раза, розничных - соответственно. А минимальный уровень заработной платы остается тот же. Как это понимать. Или это новый курс правительства по выходу из кризисной ситуации, или это мина замедленного действия под парламент, который будет освящать это повышение цен?

ГОЛОВА. Ще раз прошу всіх депутатів задавати конкретні запитання, відразу говорити по суті, без вступів. Ми гаємо час. Ну ви к будете самі ображатися, погляньте, вже використано 26 хвилин часу, відведеного на запитання і відповіді. Вибачайте, що я роблю зауваження.

Будь ласка, Юхиме Леонідовичу.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Относительно поступлений в местные бюджети, о которых вы говорили. Вчера в Кабинете Министров с приглашенными руководителями Комиссии по вопросам бюджета и других комиссий мы в рабочем порядке, подчеркиваю, в рабочем порядке рассматривали вопрос о результатах выполнения бюджета в первом квартале, корректировке на второй квартал и дальше. Минэкономики

дает такие рассчеты /повторяю, мы рассматривали данный вопрос в рабочем порядке/, что если отпустим курс, перестанем его регулировать, и в четвертом квартале 1994 года он наконец будет 57 тысяч карбованцев за доллар, то индекс цен возрастет в 10-12 раз. Если все сидящие в этом зале поименно /чтобы народ знал своих героев/ подпишутся под таким решением, и дефицит бюджета достигнет 300 триллионов, тогда нужно тушить свет в этом здании. На такие шаги правительство не пойдет. Как поступит новое правительство - не знаю, это его проблемы... Вернее, это не только его, это наши проблемы, всех здесь сидящих, мы в ответе за государство. Поэтому сколько хватит у меня сил, знаний и здоровья, столько я буду бороться против такого подхода к решению данного вопроса. Поэтому вчера представители Национального банка, Минэкономики, Минфина, Министерства труда работали в течение двух часов сорока минут. Я дал поручение, сказал: садитесь в отдельную комнату, дерите друг-другу чубы, смотрите чистыми глазами друг на друга, но найдите решение, которое дало бы возможность не допустить этого всплеска. И решение, я думаю, будет найдено. Но при одном условии. Все мы должны осознавать, какое тяжелое состояние переживает сейчас наша экономика. У нас - переходный этап, и надо нам всем потуже затянуть пояса, другого пути нет. Но нынче все хотят строить - строить школы, больницы, пруды. Давай только деньги, деньги, деньги, И что же получается? 72 года никто ничего не строил, а когда такое тяжелейшее положение, давай ломать через колено, требовать от правительства разрешения на инвестирование. Так не должно быть. Надо стабилизировать обстановку, надо двигать реформы. Есть проекты, есть направления, Надо розвивать средний бизнес, который позволил бы бороться с теневой экономикой. К вашему сведению,

вне банков, я заявляю официально и не боюсь этого, находятся в обращении порядка 25-30 триллионов карбованцев. Они, кстати, не облагаются налогами. Вот в каком направлении мы должны работать.

Относительно городов. Отвечу сначала на записку. По поручению Президента была создана рабочая группа по выполнению распоряжений Президента, касающихся угольной промышленности. Вчера представители Национального банка и Кабинета Министров работали где-то до 23 часов 30 минут, обсуждали эти вопросы. По первому блоку вопросов были приняты решения. Сегодня вечером мы с товарищем Ющенко подпишем еще один документ и отправим его на места. Второй блок состоит из шести вопросов, среди них и вопрос, касающийся социального развития шахтерских городов. Рабочие группы созданы, они нарабатывают эти документы.

И последнее. В повестке дня есть данный вопрос. С этой трибуны я заявляю, что на сегодняшний день дотация угольной промышленности выплачена, подчеркиваю, правительство рассчиталось с шахтерами Украины. В дальнейшем, то есть где-то через дней десять, дотация будет доплачена еще. А на сегодняшний день задолженности по дотации угольной промышленности у нас нет.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПАНОВ М.В., учитель середньої школи N 2 м.3имогір'я /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Ефим Леонидович! Частично вы уже ответили на мой вопрос. Но тем не менее хотел бы вас спросить. Вы с большим оптимизмом говорили об энергетике, в том числе и об угле Хотя мы знаем, что по объему добычи угля Украина откатилась на уровень 1955 года, и по производительности

труда - на уровень 1935 года, когда разворачивалось стахановское движение.

Я не знаю, может быть, все так хорошо в Донецке, как вы рассказываете, но Донбасс - это не только Донецк, это еще и Луганская область.

Мы, груша депутатов от Луганщины, встретились 9 июня о генеральными директорами шахт, и они в один голос говорили, что 15 июня, то есть завтра, шахтеры зарплату не получат. Если такая политика будет продолжаться дальше - два с половиной - три месяца, то угольной отрасли в Луганской области вообще не станет. Распоряжением Президента Украины от 21 мая создана рабочая группа. Но она практически ничего не делает. У меня такой вопрос; какие все-таки меры будет принимать правительство, чтобы разрядить ситуацию в этой очень напряженной отрасли? Потому что мне кажется, что шахтерскую карту перед президентскими выборами опять кому-то очень хочется использовать для личной выгоды.

Спасибо.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Во всей Украине положение в угольной промышленности тяжелое. И Донецк - не исключение. Это, может быть, вы не так меня поняли. Я вам говорил об объединении "Донецкуголь" и конкретно о шахте имени Засядько. Есть там и шахта "Социалистический Донбасс", отлично работает, четко и, несмотря на тяжелейшие условия, по Триста-четыреста Тонн угля ежедневно дает сверх плана. Но дело не в этом. Дело в том, что согласно указу Президента создана рабочая группа, которая занимается этим вопросом. И, вы извините меня, глубокоуважаемый депутат, нельзя так говорить, что ничего не делается. У нас есть еще и

металлурги,есть еще и химики, есть енергетики, которые сидят в этом зале. Они, кстати, тоже собираются поднимать цены на свою продукцию. Последствия их не беспокоят. Беспокоит только свое. А производительность в угольной промышленности упала не вчера и не позавчера. Она упала давно, потому что угольная промышленность требует инвестиций, это та отрасль, которую необходимо развивать каждый час, каждые сутки, ведь производство находится на больших глубинах. И чтобы люди работали, повышали производительность труда, чтобы шахта имела высокие показатели, нужно вкладывать в угольную промышленность средства, то есть финансировать ее.

Шахты в Украине глубокие, в них ощущается высокое горнов давление, идет обильное выделение газа. А мы хотим получать уголь, ничего не вкладывая.

Я вам перечислю вопросы, которые сегодня уже решены. Вчера товарищ Ющенко, председатель правления Национального банка, вместе с правительством снял все долги о шахтеров по кредитам, пеню и просроченные ставки, это порядка полтора триллиона карбованцев. Иными словами, общий долг шахтеров уменьшен на полтора триллиона.

Следующий вопрос. 50 процентов валютной выручки в виде исключения будут вкладываться в развитие угольной промышленности. То есть половина валюты от реализации экспорта угля остается вахтерам, они не отдают ее в тендерный комитет. Эти деньга вкладываются в развитие угольной промышленности - в реконструкцию шахт, разработку новых горизонтов, проходку стволов, совершенствование вентиляции и так далее.

И самый важный вопрос. Сегодня мы должны оборудовать новые лавы, чтобы увеличить добычу угля. А для этого /мы тут просчитали по всем объединениям и шахтам/ нужно выкупить у машиностроительных заводов оборудование - угледобывающие комплексы,комбайны,конвейеры, вагонетки и так далее на сумму около трех триллионов карбованцев. Такие деньги государству взять негде. Но найден все-таки механизм, который позволит до конца 1994 года... Мы договорились с Национальным банком, что он свой 15-процентный резерв отдаст через банки шахтерам под 30 процентов. Я если, дай Бог, это осуществится, а оно должно осуществиться, то, по предварительным расчетам, шахтеры получат примерно трилион карбованцев.

Следующая мера - безакцептное снятие денег за отгруженную продукцию. Ведь это факт, что месяцами не поступает оплата за уголь, шахтеры держатся только на дотации правительства. Поэтому принято решение о безакцептном снятии денег за отгруженную продукцию. Ушли вагоны из-под бункеров, документ отдан в банк - и банк будет снимать деньги за доставку...

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, дякую.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Мало сделано...

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу...

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Есть еще шесть блоков вопросов, которые расписаны. Комиссии созданы, они должны наработать, найти механизм, как подойти к решению...

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, дякую. Я думаю, що депутат Степанов уже задоволений, і шахтарі задоволені. Коротко відповідайте, благаю вас ще раз. Перший мікрофон.

КОЧЕРГА В.С., заступник голови Ровеньківського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості /Ровеньківський виборчий округ, Луганська область/. Александр Александрович, я извиняюсь, у меня такой простой вопрос. Разве можно было вот так, без подготовки, вносить на наше рассмотрение данный вопрос? Мы хотели услышать, да и не только мы, но и народ Украины, в каком состоянии находится наша экономика в момент, когда новый Верховный Совет начал работать, чтобы можно было делать какие-то отсчеты. Но сегодня мы просто... Не знаю, как другие депутаты, а я ничего конкретного и вразумительного не извлек из доклада, тем более из ответов на вопросы.

Ну разве можно утверждать, что все дело - в плохой работе на местах? Три дня назад собрались генеральные

директора предприятий, представители рабочего движения, профсоюзные работники Луганской области. Они не говорили, а скорее это был крик души нечем платить. Даже шахтерам заработная плата не выплачена па март. А вы говорите о дотации государства... Подумайте, уважаемые коллеги: угольщики Луганской области должны в пенсионный фонд 800 миллиардов карбованцев! А исполняющий обязаности Премьер-министра говорит, что все в порядке, расчеты с предприятиями сделаны. Просто непонятно... У меня конкретный вопрос: как Кабинет Министров собирается решать эту проблему? Я должен сказать, что хорошо поработала в Донбассе президентская комиссия. Ответьте, что конкретно вы будете делать?

ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Здесь присутствует председатель Государственного комитета Украины по угольной промышленности товарищ Сургай, народный депутат. Скажите, есть ли у нас факты невыплаты заработной платы за март по линии правительства? Есть хоть один факт? Нет. Нет, уважаемые народные депутаты. Это вы отгрузили уголь... Но белое не надо называть черным. Поймите, нет такого факта, я несу ответственность за сказанное. Есть факты, что металлурги, коксовки не заплатили, но за это надо спрашивать с руководителей объединений, делать, может быть, взаимозачеты. Ну не может правительство отдавать деньги за металлургов или коксохимиков.

Второй вопрос касается указа Президента. Я ответил товарищу, что многое сегодня делается в этом направлении. Создана рабочая группа. Сегодня подписывается и отправляется на места первый блок вопросов. Второй блок будет подготовлен в течение десяти дней.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК В.М., представник Президента України у Ратнівському районі /Старовижівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Юхиме Леонідовичу! Ви закинули докір керівникам, у тому числі й сільгосппідприємств, що вони не здешевлюють своєї продукції. Скажіть, будь ласка, як можна здешевити сільськогосподарську продукцію, якщо уряд у жовтні минулого року вициганив у сільгосппідприємств зерно по 500 тисяч карбованців за тонну, а з жовтня по березень сільгосппідприємства купували бензин і дизельне паливо по 9-12 мільйонів карбованців за тонну? Як можна здешевити продукцію, якщо за картоплю і льон ще з жовтня минулого року господарствам ніхто не дав ні копійки? Як можна знизити ціни на сільгосппродукцію, якщо по два-три місяці селяни не одержують грошей за м'ясо і молоко? Це перше запитання.

Друге. Юхиме Леонідовичу! І Президент, і ваш попередник глава уряду, і колишній Голова Верховної Ради запевнили на з'їзді працівників колективних сільськогосподарських підприємств, що витрати господарств у зв'язку з будівництвом шкіл і лікарень їм будуть компенсовані. Коли саме вони будуть компенсовані?

І третє запитання. Чи було таке, щоб виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра, міністри Кабінету Міністрів, відповідальні працівники по три - п'ять місяці не отримували зарплату, як не отримують її вчителі, лікарі і селяни?

Ще одне. Юхиме Леонідовичу, вам дають недостовірну інформацію про те, що немає відповідальності на місцях. Скажіть,

будь ласка, чи вносили ви як виконуючий обов'язки. Прем'єрміністра пропозиції Президенту щодо звільнення того чи іншого представника Президента за невиконання якихось ваши розпоряджень?

Дякую.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Вы говорили о возмещении сельскохозяйственным предприятиям средств, потраченных ими на строительство школ, по линии Чернобыля? Речь идет о 1993 годе?

ГОЛОВА. Ні, це стосується виконання Закону про пріоритетність соціального розвитку села.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Понравится это вам, уважаемые народные депутаты и народный депутат, который задал вопрос, или не понравится, но я должен сказать честно: денег на то, чтобы возместить расходы, нет. Критикуйте, не критикуйте - как хотите, но от этого деньги не появятся. Это я вам отвечаю четко.

Следующий вопрос - о моих предложениях Президенту относительно освобождения от должности представителей Президента. А первый вице-премьер и девять месяцев исполняю обязанности Премьер-министра. Я просто не вмешивался в работу органов, подчиненных Президенту, не мог влиять на снятие или неснятие с работы того или иного представителя Президента. Это не входило в мою компетенцию, да я и не имел оснований для внесения таких предложений.

Я непосредственно работал со многими представителями Президента, было много обращений, звонков, встреч. Я считал, что

моя обязанность - решать поставленные вопросы, насколько это было под силу Кабинету министров. И практически не было нерешенных вопросов, которые ставили области, может быть, решал их Кабинет Министров не в той степени, не в том объеме, как бы хотели в регионах, но на все обращения с мест реакция была, нами оказывалась им всяческая помощь и поддержка, насколько это было возможно.

Что касается вопроса относительно сельского хозяйства...

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Вы говорите, что с крестьянами не расплатились за мясо и молоко. Но давайте рассмотрим факты, в этом году было целенаправленно расписано по всем совхозам, колхозам, по всем областям для оплаты за мясо и молоко три триллиона карбованцев. Оплатили? Оплатили. /Шум у залі/.

Ну как нет?! А я еще раз повторяю, что оплатили, здесь присутствуют министр сельского хозяйства, руководители Нацио нального банка. И я еще раз четко и ясно заявляй, что за мясо и молоко первая оплата была сделана максимум два месяца тому назад. Юрий Михайлович, правильно я говорю? Два месяца или сколько? Три триллиона целенаправленно было выделено на опла ту, за мясо и молоко. По указу Президента в четверг І триллион 700 миллиардов карбованцев тоже пойдет. Товарищи уважаемые, ну нету денег больше!

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Юхиме Леонідовичу! У мене до вас такі коротенькі конкретні запитання.

А не хочу звинувачувати вас в усіх гріхах, але прошу дати відповідь на такі звернення пенсіонерів. Ліки для пенсіонерів . безплатні, але їх в аптеках просто немає. Невже не можна в країні навести порядок, щоб нечисті на руку ділки хоча б на ліках не робили бізнес? На базарі, у комерційних структурах ліки не відповідають тому, що написано на упаковці.

Іноді доходить до абсурду, особливо в селі. Приїжджає швидка допомога, а лікарі говорять, що, мовляв, ми б вам зробили укол, але з ваших же ліків. Бо в лікарів абсолютно немає ліків, вони говорять, що їм навіть соромно їхати до хворих.

Олександре Олександровичу, може, давайте якось у Верховній Раді вирішимо це питання? Ну невже ми, врешті-решт, не можемо навести порядок, невже не можна зробити так, щоб хоч тут різні ділки не робили нечистий бізнес? Чому не було досі нашої постанови чи, скажімо, указу Президента?

Коротеньке друге запитання. Ми щоразу обіцяємо: буде бюджет

- проведемо речову лотерею, компенсуємо знецінення вкладів населення в установах Ощадбанку. А що конкретно робиться в цьому плані?

І останнє. Голова правління Національного банку Ющенко сказав учора на засіданні Комісії з питань агропромислового комплексу, що грошей, 1,7 трильйона карбованців, немає. А ви сьогодні говорите, Юхиме Леонідовичу, що гроші е. То кому ж селянам вірити? Будуть гроші чи не будуть?

Ви кажете, що оплатили. Юхиме Леонідовичу, дорогий, оплатили, але аж через три місяці інфляція ці гроші з'їла. Ми здавали півроку м'ясо і молоко, і сьогодні цих грошей не вистачить, щоб купити за 600 мільйонів комбайн. Ну все-таки якось же на цей паритет цін хтось повинен подивитися в уряді!

Дякую.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. По медикаментам. Понравится вам или не понравится, но ситуация такая. Сегодня на складах сосредоточено лекарств отечественного производства на сумму около 240 миллиардов карбованцев. Подготовлен документ, который будет направлен представителям Президента в областях и городах, чтобы из регионов перечисляли деньги и забирали лекарства. Но вся беда в том, очевидно, что с этим вопросом надо разобраться, рассмотреть механизм. Возможно, выгоднее закупать некоторые лекарства, чем их производить. Хотя кое-какие лекарства, которые продаются в наших аптеках за валюту, лежат на складах. Поэтому и стоит вопрос о развитии медицинской промышленности, о чем я в своем докладе говорил. Правительство начиная с ІV квартала прошлого года усиленно занимается им, мало или много выделяется на это средств, однако финансирование идет. И, я думаю, в ближайшее время у нас в Украине будет своя промышленная база по производству медикаментов, и последних будет в достаточном количестве, чтобы меньше тратить валюты на ввоз импортных медикаментов. Этот вопрос мы возьмем под контроль и в ближайшее время проинформируем вас, какие медикаменты предложены медицинской промышленностью, какая область взяла их, какая не взяла. Этот документ, я думаю, через десять дней мы положим вам на стол.

Следующий вопрос. Уважаемые народные депутаты! Мы роздали вам таблицы. Цифры - это вещь упрямая, они характеризуют состояние дел в отраслях. Откройте, посмотрите их.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

100

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., народний депутат України /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Юхиме Леонідовичу! Дуже радий з того, що, як мені здається, ви вже відчуваєте, що цей виступ не потрібен ні вам, та й нікому тут, власне кажучи, у залі. Я переконаний, що кожен, хто тут сидить, і кожен, хто зараз на вулиці, має абсолютно всі підстави для того, щоб вас збивати а ніг, хоч з вашою комплекцією зробити це, звичайно, не так легко. І аргументів для цього цілком достатньо. Я - той депутат, який вже проводжав у відставку три уряди. І цілком зрозуміло, цілком природно, що відійде і цей уряд. Через те я хотів би, на відміну від деяких моїх колег, знаючи, що доводилося цьому уряду приймати непрості, нерідко непопулярні, може,навіть силові рішення, і дуже часто такі рішення, які не приймав жоден з урядів під час цього перехідного періоду, подякувати вам за те, що ви протягом восьми місяців без тих повноважень, майже імператорських, які мав Кучма, усе-таки утримали Україну. За це вам велике спасибі.

І запитання. Ті політичні сили, це цілком природно, які прийшли в парламент, які становлять більшість, прийшли з прекрасними гаслами, і їх сприйняв народ: соціальний захист, відновлення роботи державних підприємств, виплата пенсій і таке інше. Усе це нормально, ви вже тут не повинні лукавити ні перед ким, бо вас у списку пошукувачів посади Прем'єра немає, ви це знаєте, і замість вас прийде хтось інший. От, не лукавлячи, як людина досвідчена, яка завтра пересаде в цей зал на своє депутатське місце, скажіть /те, що було вчора,

101

ми вже знаємо: маємо те, що маємо, як каже наш Президент/, що на нас чекав завтра? Коли можна реалізувати ці гасла? Тільки якщо можна, скажіть правду. Я вам дякую ще раз.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, поки ви будете думати над відповіддю, я хотів би запитати Володимира Олександровича, чи він за іншими гаслами йшов у депутати? Очевидно, за тики самими гаслами... Але я не маю права коментувати запитання, це на доповнення до запитання. Будь ласка, Юхиме Леонідовичу.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Конечно, колбасы по 2,40 не будет, хлеба по 17 копеек не будет ни сегодня, ни завтра, ни послезавтра. Вы поймите, Украина - это государство, которое ввозит 80 миллиардов кубов газа, у нас расход - НО. Пока мы имеем только 20 миллиардов кубов своего газа, ставим задачу - иметь 30. Но можно иметь и 100 миллиардов. Украина ввозит сегодня, кроме того, 25 миллионов тонн нефти. Это количество не дает нам возможности дожить до светлого будущего, на которое люди надеются. Но есть линия, есть направление, по которому, кто бы там ни был, повторяю, надо идти. И мы будем нести ответственность перед народом. Только жесткий, подчеркиваю, жесткий, не административный, а с разумом подход к ценообразованию, к политике валютной, - бюджетной даст возможность улучшить социальное положение наших людей, положит конец взрываниям цен. Они должны и могут расти плавно, незначительно, и это даст возможность поднять заработную плату. А самое главное, я говорил и еще

102

раз повторю, необходимо, чтобы начала работать понастоящему наша промышленность, чтобы улучшили работу те отрасли, где есть сбыт.

Если не обидятся на меня на Артемовском ртутном заводе, приведу такой пример. В прошлам году мы профинансировали из бюджета производство 200 тонн ртути, которая лежит на складах, так как нет реализации. В этом году еще выделили 10 миллиардов, надо же помогать заводу. Реализации опять нет. Так, может быть, и ртути нам столько не надо? То есть к таким вопросам надо подходить дифференцированию, точечно, учитывать, есть ли на предприятии реализация, сбыт, экспорт. Вот я четко и ясно вам ответил.

ГОЛОВА. Завершив це коло. Прохання до всіх: будь ласка, коротші запитання і відповіді, бо регламент уже перебрано. Депутате Кендзьор, будь ласка, другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.М. Шановний Юхиме Леонідовичу! Я хочу солідаризуватися з вашою думкою про те, що якби ми за 70 років щось путнє збудували, то юно б так швидко не розвалилося за чотири роки.

І запитання. Ви у своїй інформації сказали, якщо наступний уряд спробує дуже різко змінити курс /мається на увазі економічний/, то ми можемо пожинати ще якісь дуже серйозні наслідки, ще страшніші, ніж маємо зараз. Що ви мали на увазі? Змінити курс у який бік? У той, де ми вже були і де все так дуже швидко розвалилося, чи в бік активних ринкових перетворень?

Це перше.

103

І друге. Чи аналізували ви як виконуючий обов'язки Прем'єрміністра аналогічні ситуації, наприклад у державах Прибалтики, які залишали Союз одночасно з нами, знаходилися приблизно в таких же умовах і все-таки уникли багатьох проблем і дуже багато проблем зуміли вирішити - тих, які не зуміли вирішити ми?

Дякую.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Если анализировать политику, которую проводит правительство Украины, обратив внимание, в частности, на те меры, которые мы начали предпринимать 4-5 месяцев назад, то /я не умаляю достоинств правительства России/ можно сделать вывод, что Россия в некоторых вопросах идет по иному пути, по которому идет Украина. Нравится это кому-то или не нравится, но это факт. И недавно, если вы смотрели програмку "Новости", ведущий журналист задал такой вопрос: а не ввести ли нам в России фиксированный куро? Это что-то значит. И те указы президента Ельцина, которые сегодня опубликованы, -это и есть, та программа, которую мы принимали,

Я понимаю, что многим то направление, которое мы, правительство, выбрали, не нравится, Я даже приведу пример с валютной биржей. Сколько раз ноги вытирали о правительство, набивали, критиковали на всех уровнях, да и сегодня продолжают ото делать? Но когда была валютная биржа, никто из сидящих а этом зале и даже наши следователи не могли определить, куда же ушла купленная на бирже валюта и что за нее в Украину ввезли. Нет таких сведений.

104

А сегодня мы, правительство, можем смело вам доложить данные по каждому доллару, по каждой марке, по каждому российскому рублю, что на тендере, - все эти деньги идут только для приоритетных направлений. Этот тендер начал действовать с 23 декабря, считайте, с І января. И вот за эти пять месяцев на тендере реализовано 295 миллионов долларов США, 37 миллионов немецких марок, 214 миллиардов российских рублей. И мы можем доложить, каким предприятиям, для каких приоритетных направлений выделена валюта.

В частности, она направлялась Госкоматому для наших атомных электростанций - 29,7 миллиона долларов США, 3 миллиона немецких марок, 39,5 миллиарда российских рублей; шахтером -около 2 миллионов долларов, более 35,8 миллиарда российских рублей; предприятиям "АвтоЗАЗ", "Днепрошина", "Стирол" и так далее.

ГОЛОС І3 ЗАЛУ. Скажите, сколько селу...

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Кстати, и селу. Вы критикуете правительство... Чтобы вы знали уважаемый, что для удовлетворения потребностей сельского хозяйства в нефтепродуктах, запасных частях, средствах защиты растений продано 170 миллионов

105

долларов США, 16 миллионов немецких марок, 74 миллиарда российских рублей. Следовательно, упрекать правительство, что оно не уделяет внимания сельскому хозяйству, - неправильно. Конечно, этого недостаточно, надо значительно больше. Но наши возможности сегодня ограничены, тем более что мы должны в какой-то мере удовлетворить и другие отрасли, чтобы они работали.

ГОЛОВА. Отже, якщо відповісти стисло на запитання депутата Кендзьора, то відповідь зводиться до того, що при переході до ринкових відносин потрібне жорстке регулювання з боку держави, тобто не можна, випускати з рук держави кермо.

Третій мікрофон,

ГЛУХ І.В., голова правління колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Ви знаєте, один а виборців під час зустрічі сказав мені таке: "Вибираємо вас - ви ніби нормальні люди, а потрапляєте туди - ніби хтось впорскує вам іншу кров". У мене таке враження, що і Кабінету міністрів якусь іншу кров хтось впорснув - не таку як треба. Один гуморист сказав: якщо людина все життя живе в бараці, а потім її попросили збудувати палац, то вона Все одно будує його у формі барака.

106

То в мене таке запитання: може там, у Кебінеті Міністрів, сидять такі люди, які все жаття жили в бараці? Якщо старі методи не підходять, а мислити і діяти по-новому ці люди не можуть, значить, треба їх замінити, розібратися, хто не туди веде.

Як ви вважаєте,чи нинішня обвальна політична, економічна криза в Україні, повний розвал - це неминучість, чи цього можна було уникнути? І у зв'язку а цим: чи є винуватці сьогоднішньої кризи?

І ще одне. Ви не відповіли на запитання з приводу індексації вкладів населення. Кола, на вашу думку, це можна буде зробити?

Дякую.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Относительно индексации вкладов населеная разрабатывается проект. В Кабинете Министров создана рабочая группа, которая уже рассмотрела несколько вариантов.

Первый вариант заключается в том, что если мы проведем индексацию вкладов населения, то дополнительно нужно изыскать 77 триллионов карбованцев. Такой возможности у государства сегодня нет.

Сейчас рабочая группа заканчивает разработку программы относительно малообеспеченных, пенсионеров, инвалидов, одиноких, матерей-одиночек. В ней все и разбито по возрастам, расписано, сколько их человек, какая сумма вкладов в так далее. Если это будет определено в пределах 5-8 триллионов карбованцев, тогда данный вопрос внесем на ваше рассмотрение и будем принимать решение. Наверное, такой проект более приемлем, в таком случае вопрос можно будет решать поэтапно. Это будет первый этап.

107

Мы надеемся, что со временем наступит стабилизация и Украина преодолеет кризис. Ведь мы уже опустились до самой последней черты, дальше опускаться некуда. Как я говорил в своем докладе, в роботе экономики уже видны проблески улучшения. Мы таг за шагом должны идти к стабилизации экономической ситуаций. Тогда можно будет рассмотреть вопрос о втором этапе индексации вкладов населения.

ГОЛОВА. Дякую, Юхиме Леонідовичу. Сідайте, будь ласка. Час вийшов.

Шановні депутати! Ви одержали, я бачу, проект постанови з цього питання, підготовлений з ініціативи ряду фракцій. Ало для того щоб розглядати цей проект, потрійно було до розгляду питання по-іншому підходити. Тобто це мав бути звіт, попередньо обговорений у комісіях, потім були б виступи на засіданні, і зрештою,приймалося б рішення. Але ще до початку роботи Верховної Ради нового скликання, під час роботи депутатської групи, яка займалася підготовкою сесії, мова йшла про те, що ми просто го-гуємо інформацію або доповідь про нинішній стан економіки. У вас є цифрові матеріали, хто хотів, міг раніше їх одержати, ми про-слухали доповідь виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра, є ваш аналіз ситуації в округах. І все та створює, відверто кажучи, досить невтішну загальну картину.

Цей проект постанови з точки зору врахування політичних інтересів тих чи інших депутатів, зокрема і моїх, можна було б прийняти. Але з точки зору процедури і наслідків розгляду цього питання у Верховній Раді я просив би згоди тих, хто готував проект, не ставити його на голосування, а обмежитися тим, що ми все-таки досягли своєї мети - заслухали інформацію виконуючого

108

обов'язки Прем'єр-міністра, маючи на увазі, що надалі ми повинні формувати і Кабінет Міністрів, і політику держави щодо реформування економіки і поліпшення ситуації в економіці. Тому я просив би вас підтримати пене і прийняти коротку постанову: інформацію виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра взяти до відома. Немає заперечень? /Шум у залі/. З процедури?Будь ласка, перши мікрофон.

АННЕНКОВ Є.І., гірничий робітник шахти "Чорноморка" виробничого об'єднання "Лисичанськвугілля" /Лисичан- ський виборчий округ, Луганська область/. Мы потратили два часа на слушание информации я вопросы и ответы Ефима Леонидовича, затратили на это народ ные деньги, а конкретного ничего не услышали. Народ ждет кон кретного ответа, хто за это будет отвечать, и просит совета у правительства. А еще он хочет знать, как в такой нищете Ефим Леонидович стал богатым, стал миллиардером. Я как шахтер тоже хотел бы узнать.

109

ГОЛОВА. Я зрозумів так, що цей виступ не зовсім з приводу процедури. Щодо процедури немає інших зауважень? Хто за внесену пропозицію, прошу проголосувати, тобто за те, щоб взяти до відома інформацію виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України.

"За" - 159. Рішення не прийнято.

Шановні друзі! Такого змісту проект постанови я ставити на голосування не маю права. Чому? Давайте, я зачитаю його, і ви зрозумієте. І зрозуміють виборці, чому я не маю права ставити на голосування цей проект.

"Верховна Рада України постановляє:

1. Визначити економічну політику Президента України, яку він проводив через підпорядковані йому уряди Фокіна В.П., Кучми Л.Д., звягільського ю.Л. як глава виконавчої; влади такою, що є антиконституційною, суперечить інтересам народу та є руйнівною для України.

2. Доручити Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним государством в місячний термін провести перевірку та дати всебічну оцінку економічній політиці в Україні і внести її на розгляд Верховної Ради України.

3. Негайно, до закінченая виборів місцевих Рад та Президента України, встановити мораторій на приватизацію державного та комунального майна із зняттям мораторію після експертноправової оцінки вже здійсненої приватизації".

Так от" по суті, можна сказати, тут написано правильно... Одну хвилинку! Але ж ми не обговорювали зараз звіт уряду

110

Фокіна, це не входить до нашої компетенції. І не слухали ми тут звіт Президента. Оцінку тим складам Кабінету Міністрів, тим юридичним і фізичним особам давали люди в попередні періоди, давала Верховна Рада минулого скликання. А оцінку Президенту дадуть люди на виборах 26 числа.

Пункт про аналіз. Якби у нас була така комісія, яка могла б за місяць дати "всебічну оцінку", як тут передбачається, ти ми цю комісію зробили б зараз Кабінетом Міністрів, вона над цим Працювала б і було б усе в порядку. Але такої комісії у нас немає, і ми не повинні ставити нездійсненне завдання перед Комісією з питань економічної політики.

І щодо третього пункту. Це питання - лише частина проблеми, у цьому випадку можлива, але не вирішальна.

Тому ставити такий проект постанови на голосування я не можу. Прошу вас ще раз проголосувати за то, що ми беремо до відома інформацію виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра, і на тому закінчимо обговорення цього питання.

Прошу увімкнути систему "Рада". Прошу, підтримайте.

"За" - 184. Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 15 години.

111

https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/3492.html

БЮЛЕТЕНЬ N 23

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ