Опубліковано 22. 03. 2000
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 22 б е р е з н я 2000 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.
ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.
Поки ми готуємо картки, прошу привітати з днем народження наших колег Анатолія Сергійовича Матвієнка і Віктора Івановича Понеділка, побажати їм міцного здоров'я і всього найкращого (Оплески).
Увімкніть, будь ласка, систему. Прошу зареєструватися.
У залі зареєструвалися 354 народних депутати. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.
Дозвольте мені відповідно до статті 2.5.2 Регламенту оголосити депутатські запити.
Групи народних депутатів (Пилипчука, Мовчана та інших - усього 11 народних депутатів) - до Президента України про вирішення транспортної проблеми і зниження соціальної напруженості у 120-тисячному Сихівському житловому масиві міста Львова шляхом завершення будівництва стратегічної автомагістралі.
Прошу проголосувати.
"За" - 127.
Рішення не прийнято.
Алли Олександрівни Александровської, Євгена Васильовича Мармазова - до Прем'єр-міністра України про вжиття заходів для збереження енергосистеми України та неприпустимість несанкціонованого введення надзвичайного стану.
Прошу проголосувати.
"За" - 165.
Рішення прийнято.
Михайла Михайловича Савенка - до Генерального прокурора України у зв'язку з поданням недостовірної інформації прокурором Запорізької області стосовно використання коштів, виділених для проведення ремонту Матвіївської середньої школи, та про бездіяльність органів прокуратури Запорізької області щодо розкриття згвалтування і вбивства Юлії Мартинюк у Веселівському районі.
Прошу проголосувати.
"За" - 192.
Рішення прийнято.
Романа Михайловича Зварича - до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ України щодо чергового факту фізичного насильства стосовно одного з керівників Української православної церкви (Київський патріархат).
Прошу проголосувати.
"За" - 85.
Рішення не прийнято.
Сушкевича Валерія Михайловича - до Генерального прокурора України про незадовільну відповідь Генеральної прокуратури України на попереднє звернення стосовно порушення Державним комітетом у справах релігій України статті 24 Закону України про свободу совісті та релігійні організації.
Прошу проголосувати.
"За" - 78.
Рішення не прийнято.
Народного депутата України Євгена Краснякова - до міністра палива та енергетики України Сергія Тулуба щодо інформації про виплати допомог за заповітами померлих громадянам, які працюють на шахтах міста Горлівки, переданих в управління УДКР.
Прошу проголосувати.
"За" - 168.
Рішення прийнято.
Народного депутата Юрія Донченка
- до Прем'єр-міністра України про розгляд урядом доручення Президента України стосовно звернення парламентських комітетів щодо збереження у структурі центральних органів виконавчої влади Державного комітету України у справах захисту прав споживачів.
Прошу проголосувати.
"За" - 126.
Рішення прийнято.
Народного депутата Івана Івановича Ткаленка - до Прем'єр-міністра України у зв'язку із збільшенням Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" відпускних цін на природний газ для споживачів України.
Прошу проголосувати.
"За" - 128.
Рішення прийнято.
Народних депутатів України Ведмідь Аліни Петрівни, Крючкова Георгія Корнійовича, Пономаренка Георгія Григоровича, Соломатіна Юрія Петровича, Чичканова Сергія Владленовича - до голови Центральної виборчої комісії про зняття з реєстрації в ЦВК документації по Київській області з питань всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року.
Прошу проголосувати.
"За" - 204.
Рішення прийнято.
Відповідно до Регламенту, оскільки сьогодні середа, ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів, заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів. Прошу записатися. Висвітіть, будь ласка, список.
Слово надається народному депутату Пустовойтову. За ним виступатиме депутат Журавський. Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВ В.С., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ 33, Дніпропетровська область). Прошу передати слово депутату Кучеренку.
ГОЛОВА. Депутат Кучеренко.
КУЧЕРЕНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция Компартии. Уважаемые депутаты! На прошлой неделе сессия Верховного Совета Автономной Республики Крым приняла обращение, с которым я имею честь ознакомить вас.
"Гражданам, общественным организациям и политическим партиям Украины и Автономной Республики Крым, народным депутатам Украины по вопросам о придании русскому языку статуса государственного в Украине наравне с украинским и присоединении Украины к Союзу России и Белоруссии.
Согласно переписи населения 1989 года из 51,4 миллиона человек, проживающих в Украине, этнические русские составляют 11,4 миллиона человек, представители других национальностей - 2,6 миллиона человек. Считают русский язык родным 17 миллионов человек. Более половины всего населения Украины, не говоря о Восточной Украине и Крыме, используют русский язык в повседневной жизни.
Таким образом, в Украине исторически сложилось реальное двуязычие, которое необходимо закрепить конституционно.
9 декабря 1999 года подписан договор о создании Союза России и Белоруссии, который отражает стремление братских славянских народов к единству.
Верховная Рада Автономной Республики Крым признает необходимость придания русскому языку в Украине статуса государственного, поддерживает идею сближения братских народов Украины, Российской Федерации и Белоруссии и обращается к народным депутатам Украины, избранным в Автономной Республике Крым и городе Севастополе, с предложением в установленном законом порядке выйти в Верховную Раду Украины с законодательной инициативой о внесении изменений в Конституцию Украины с целью придания русскому языку статуса государственного в Украине наравне с украинским.
Верховная Рада Автономной Республики Крым обращается к гражданам, общественным организациям и политическим партиям Украины и Автономной Республики Крым с предложением создать инициативную группу для сбора подписей за проведение референдума по вопросам: "Вы за то, чтобы русскому языку в Украине придать статус государственного наряду с украинским? Вы за то, чтобы Украина присоединилась к Союзу России и Белоруссии?"
Такова воля моих избирателей. Такова воля по меньшей мере 10 миллионов граждан нашей страны. Считаю необходимым внести предложение о создании комиссии Верховной Рады Украины по изучению последствий заключения Союза между Россией и Белоруссией.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію Журавському. За ним виступатиме депутат Гуцол.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Дозвольте звернутися до Генерального прокурора України Потебенька Михайла Олексійовича з проханням розібратися з фактом порушення закону старшим слідчим прокуратури Жовтневого району міста Одеси паном Коробком.
15 лютого цього року підприємство "Норд" на підставі договору купівліпродажу передало у власність СП "Елпрів" харчову продукцію. Договір укладено на законних підставах, і його правомірність ніким не оспорена. 6 березня старший слідчий прокуратури Жовтневого району міста Одеси пан Коробко виніс постанову про визнання і приєднання до кримінальної справи речових доказів. Згідно з цією постановою вищезгадана харчова продукція визнана речовими доказами і такою, що швидко псується.
Виходячи з цього слідчий пан Коробко прийняв рішення реалізувати належне на праві власності майно спільного підприємства через одеський філіал спеціалізованого підприємства "Укрспецюст" Міністерства юстиції України. На цей час самочинно вилучено і реалізовано 40 тонн продукції.
15 лютого СП "Елпрів" звернулося до суду за захистом своїх прав. Цього ж дня Жовтневий районний суд міста Одеси виніс ухвалу про заборону на примусову видачу і реалізацію продукції СП "Елпрів" до вирішення справи по суті. Слідчий Коробко, позбавляючи підприємство права власності на майно шляхом його примусової реалізації через сторонню особу, в дійсності конфісковує майно СП без належних для цього правових підстав. При цьому оцінка вартості товару істотно занижується.
Право на реалізацію речових доказів відповідно до статті 80 КПК України виникає у слідчого лише за умови, якщо вони можуть швидко зіпсуватися. Проте харчова продукція знаходиться в Одеському портовому холодильнику в належних умовах для довгострокового зберігання такого роду продукції і може без будь-якої шкоди для так званих речових доказів зберігатися до одного року.
Відповідно до статті 78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину тощо.
Виходячи з викладеного є всі підстави вважати, що дії старшого слідчого прокуратури Жовтневого району міста Одеси пана Коробка є неправомірними. Більш того, у вказаних діях слідчого містяться ознаки злочину, передбаченого статтею 166 Кримінального кодексу України. Слідчий явно вийшов за межі наданих законом прав і повноважень.
Звертаю увагу Генерального прокурора України Потебенька Михайла Олексійовича на ці обставини і прошу розібратися по суті. Впевнений, винний буде покараний.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Гуцолу. За ним виступатиме депутат Олександр Мороз.
ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Прошу передати слово народному депутату України Сафронову Станіславу Олександровичу.
Дякую.
ГОЛОВА. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Сафронова. З трибуни? Будь ласка.
САФРОНОВ С.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 30, Дніпропетровська область). Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Шановні, на жаль, відсутні урядовці! У мене для вас є дуже важлива інформація, прошу уважно заслухати її.
Україна нещодавно з глибоким сумом прощалася з шахтарями Краснодона - жертвами страшної аварії. Ці люди загинули на своєму робочому місці, важкому та небезпечному, даючи державі потрібне вугілля. Світла їм пам'ять. Чергові жертви впали на вівтар нашої неспроможності забезпечити достатній рівень безпеки на виробництві.
Тим більше кричущою і безглуздою є ситуація, коли внаслідок нашої бездіяльності під загрозу ставиться життя тисяч людей, сотень українських сімей, навіть не в шахті, а у власному житлі, недоторканність та безпека якого гарантовані їм Конституцією. Маю на увазі аварійний стан будинків, які експлуатуються в районі Шамишиної балки в місті Дніпродзержинську. Тут, де знаходяться житлові мікрорайони міста, внаслідок активізації з 1995 року природних зсувів грунту 20 багатоквартирних будинків уже кілька років експлуатуються під загрозою руйнування. Це реально загрожує життю 677 сімей. Компетентними спеціалістами ситуація визнається критичною, і на сьогодні терміновому відселенню підлягають 198 сімей.
Про стан тих будинків із потрісканими стінами та фундаментами свідчать ось ці фотознімки, я хочу вам їх показати. Уже не люди, а самі будинки просять, роблять уклін, щоб їх якось урятували. Це просто жахливо, шановні колеги. Адже в них вимушені жити люди - дорослі й діти. Хто бажає, може ознайомитися з фотознімками.
Повірте, не проходить жодного прийому, щоб виборці не запитували, коли їх відселять подалі від можливої загибелі. Люди бояться у власній квартирі лягати спати. Згадаймо, як випадково щасливо, без людських жертв обійшлося на житловому масиві Тополя в місті Дніпропетровську, де мешканці встигли повискакувати з будинку, який провалювався під землю. Дніпродзержинці не впевнені, що встигнуть і вони. А ми чомусь упевнені, що знову скінчиться без жертв.
З 1992 року в Дніпродзержинську здійснюється поетапна програма інженерного захисту житлової забудови району Шамишиної балки, зокрема і за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів. Проте фінансова скрута не дає змоги виконувати цю необхідну програму своєчасно і в повному обсязі.
Міською владою та Дніпропетровською облдержадміністрацією як сигнал SOS було направлено листа в Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Міністр пан Дурдинець дав розпорядження розробити та подати Кабінету Міністрів до 17 лютого проект постанови щодо термінових дій. Проте термін минув, а постанови уряду ще немає. Тим часом оті 198 сімей стали фактично заручниками нашої безпорадності, а, може, й недбальства.
Для того щоб не було нових людських жертв, вважаю, нам треба прийняти постанову, в якій зобов'язати Кабінет Міністрів прискорити вжиття заходів щодо будівництва житла для термінового відселення згаданих сімей із необхідним фінансуванням із резервного фонду Кабінету Міністрів. Як до першочергових напрямів слід віднести також фінансування інших робіт згідно з програмою інженерного захисту житлової забудови району Шамишиної балки в місті Дніпродзержинську. Ціною зволікання з вирішенням цього питання можуть стати людські життя.
Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Прошу поставити на голосування і прийняти таку постанову.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Я перепрошую. Ви ж знаєте Регламент. Проект постанови треба внести до порядку денного і так далі. Отож відповідно до Регламенту вносьте цей проект постанови.
Слово надається народному депутату Олександру Олександровичу Морозу. За ним виступатиме депутат Хазан.
МОРОЗ О.О., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 92, Київська область). Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! До переліку питань, які розглядатимуться на сьогоднішньому засіданні, включений проект Закону про судовий устрій. На нараді у вас в понеділок ішлося про те, що цей документ буде предметом розгляду Верховної Ради в міру готовності. Комітет, який розглядав цей законопроект, відхилив його зміст.
Постає запитання: чому він з'являється в переліку питань для розгляду? Закон конституційний, надзвичайно складний, депутати з ним не ознайомилися. Ідеться про реформування однієї з гілок влади
- судової системи, власне (за проектом), про ліквідацію Верховного Суду, - і не стільки реформування, як руйнування судової системи як гілки влади.
Іване Степановичу, ваші заступники
- юристи. Може, вони знають, чому поспішають, бо Гавриш підписав цей проект до розгляду. Навіщо вам така халепа? Давайте поставимо на голосування питання про вилучення цього питання з порядку денного на сьогодні або навпаки - про включення. Поставте на голосування, щоб ви хоча б із себе зняли відповідальність за те, що таке питання нав'язується сьогодні сесійному залу. Це перше.
Друге. Кабінет Міністрів видав постанову, в якій говориться про порядок відшкодування кредитів за комбайни "Джон Дір". Ми пригадуємо, як Шпек тут на трибуні доводив, що це буде вихід для суспільства, гарантії держави цілком непорушні й таке інше. 200 мільйонів доларів тоді взяли на борг держави.
Тепер же у постанові Кабінету Міністрів ідеться про те, що розраховуватися будуть селяни за цю техніку і на умовах реструктуризації, і також використовуючи як предмет застави свою землю.
Я вважаю, що тут є порушення і Конституції, і закону. Це питання треба обговорити в сесійному залі. І профільний комітет, маю на увазі Комітет з питань правової політики, разом із Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин повинен повернутися до цього питання. Ми бачимо, для чого приймався указ Президента і яким чином за борги держави будуть розраховуватися конкретні люди.
І ще одне. Учора стався безпрецедентний випадок. Офіс народного депутата Володимира Макеєнка обшукано з санкції заступника Генерального прокурора. Здійснюється 58-а перевірка податковою інспекцією та органами прокуратури за рік, тому що він, бачите, член фракції Соціалістичної партії. Суди виграні, жодне порушення не підтверджено, цілком прозорий банк, є підтвердження з Національного банку, що все робиться згідно з законом. Доки буде творитися свавілля?
Саме для цього і вноситься проект Закону про судовий устрій, щоб викручувати руки вам - я звертаюся до більшості. Ви на себе берете відповідальність за те, що робиться сьогодні в державі?
Іване Степановичу, я переконливо прошу: поставте на голосування питання про вилучення проекту Закону про судовий устрій з розгляду сьогодні.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Хазану. За ним виступатиме депутат Мазуренко.
ХАЗАН В.Б., народний депутат України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПЗУ). Фракція Партії зелених України. Шановний Голово! Шановні колеги! Висловлюю серйозне занепокоєння планами розміщення радіоактивних відходів у соляних шахтах Донбасу. Таке розміщення передбачається як варіант постановою Кабінету Міністрів від 5 квітня 1999 року за 542 в рамках комплексної програми поводження з радіоактивними відходами.
Реалізація цього проекту може призвести до радіоактивного забруднення значних обсягів покладів солі, а також водоносних горизонтів цілого регіону. Є великою небезпекою те, що це українське сховище, можливо, буде використовуватися як міжнародне.
У разі реалізації цього проекту вже через кілька років може з'явитися серйозна небезпека і для здоров'я та життя мешканців Донбасу. Навіть сама можливість втілення проекту підриває ділову репутацію і знижує конкурентоспроможність продукції таких відомих вітчизняних виробників, як "Артемсіль" і Артемівський завод шампанських вин, та загрожує самому існуванню цих підприємств.
Громадські слухання, які відбулися 18 березня цього року в Артемівську, підтвердили неабияку небезпеку цього проекту. У цих слуханнях виступили фахівці у галузях геології, екології, хімії, медицини та ядерної фізики. Ці висновки підтверджені і міжнародним досвідом.
Тому вважаю за необхідне вимагати від Кабінету Міністрів України вилучення з комплексної програми поводження з радіоактивними відходами частини стосовно розробки варіанту ізоляції цих відходів у соляних формаціях України, доки незалежна екологічна експертиза за участю фахівців Національної академії наук України та експертів громадських екологічних організацій не доведе безпечність цього проекту.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мазуренку. За ним виступатиме депутат Лавриненко.
МАЗУРЕНКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (виборчий округ 141, Одеська область). Прошу передать слово депутату Костусеву.
ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Костусєва. З трибуни? Будь ласка, Олексію Олексійовичу.
КОСТУСЄВ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Уважаемые коллеги! Вчера уважаемый Иван Степанович попросил дать информацию по поводу приватизации Николаевского глиноземного завода. Я вчера встречался с руководством Фонда госимущества и хочу сообщить вам следующее.
Вы знаете, что конкурс по продаже пакета 30 процентов за деньги был обявлен 16 февраля, соответствующие обявления были даны в прессе. Было четыре желающих принять участие в конкурсе. Три участника - это общество с ограниченной ответственностью "Украинский алюминий", закрытое акционерное общество "Национальная алюминиевая компания" (Украина) и открытое акционерное общество "Обединенная компания "Сибирский алюминий" (Россия) - были зарегистрированы, а четвертый желающий участвовать - это общество с ограниченной ответственностью "Суприма Брок", которое действовало от имени Красноярского алюминиевого завода, не подало все документы и не было зарегистрировано как участник этого конкурса. В частности, в материалах есть письмо Федеральной службы России по финансовому оздоровлению и банкротству, что Красноярский алюминиевый завод имеет просроченную кредиторскую задолженность в 3,2 миллиарда рублей и так далее.
20 марта состоялось заседание конкурсной комиссии, которая рассмотрела конкурсные предложения участников, и было выявлено следующее. Все участники приняли обязательство выполнить условия, которые ставились на конкурсе. Это, как вы знаете, и погашение задолженности перед бюджетом в течение 60 дней после подписания договора, и обеспечение строительства завода по производству первичного алюминия и так далее.
Были предложены следующие цены: "Украинский алюминий" - 547 миллионов 200 тысяч гривень, "Национальная алюминиевая компания" - 164 миллиона 160 тысяч гривень и обединенная компания "Сибирский алюминий" - 273 миллиона 600 тысяч гривень.
Поскольку все участники конкурса, как я уже сказал, обязались выполнить условия, то определяющим фактором стала цена. И предварительным (я подчеркиваю, предварительным) победителем стал "Украинский алюминий", который предложил наивысшую цену - 547 миллионов 200 тысяч гривень.
Хочу обратить ваше внимание на то, что уже на данном этапе эта промежуточная пока цена превысила начальную в 4,76 раза, то есть она возросла почти в пять раз.
Как я уже сказал, вчера я общался с руководителями Фонда госимущества. Они надеются, что на заключительном этапе конкурса цена может еще возрасти. Подчеркиваю, что решение пока еще не принято, поскольку окончательный победитель этого конкурса будет определен на заседании конкурсной комиссии, которое состоится 28 марта. Участники могут подать дополнительные предложения, и будем надеяться, что цена действительно еще возрастет.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Лавриненку. За ним виступатиме депутат Шевченко.
ЛАВРИНЕНКО М.Ф., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Шановний головуючий! Численні звернення громадян до народних депутатів України і до мене особисто доводять, що в Україні нехтується і зневажається Конституція України, передусім її розділи I і II. Маються на увазі основні положення, за якими змістом діяльності держави визначається забезпечення гідних людей умов життя, захисту честі й гідності громадян.
Розділ другий стосується прав і свобод людини. Зокрема, у статтях 43 і 55 ідеться про те, що держава захищає право людини на працю, виплату їй своєчасно заробітної плати - винагороди за працю, а також право на звернення в суд і через суд захист цих конституційних прав. Громадяни зазначають, що в судах нині їх звернення не завжди вирішуються належним чином, а якщо і вирішуються, то не виконуються, тому що стає жаль місцевих керівників, місцеву владу, бо треба описувати майно (передусім це той транспорт, на якому їздять керівники), щоб відшкодувати заборгованість із виплати заробітної плати та інших виплат.
Учителям шкіл Путивльського, Глухівського, Кролевецького районів до цього часу не виплатили зарплату з вересня по грудень 1999 року. У місцевих СПТУ Глухівського і Путивльського районів Сумської області не виплатили заборговані кошти навіть за 1998 рік. Потерпають у Путивльському районі переселенцічорнобильці.
Іване Степановичу, я хотів би, щоб ви звернули увагу на це питання як людина, яка сама потерпіла від Чорнобильської аварії. Люди не отримали ні за 1998, ні за 1999 роки компенсації, яка належить їм за законом і за пільгове харчування, ліки тощо. Запитують, де діваються кошти, які виділяються державою для поліпшення житлових умов, адже ці люди - переселенці, ліквідатори аварії на ЧАЕС, інваліди І і ІІ групи. Вони не можуть добитися поліпшення їх житлових умов, діти в них повиростали і вони до цього часу всі разом туляться в однокімнатних квартирах.
Вони прохають, щоб Верховна Рада виконала свої контрольні функції, звернула на це увагу насамперед уряду, виконавчої влади на місцях.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віталію Шевченку. За ним виступатиме депутат Матвієнков.
ШЕВЧЕНКО В.Ф., секретар Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Шановний Голово! Шановні колеги! Дозвольте ознайомити вас із заявою парламентської фракції Українського народного руху з приводу захоплення політичними екстремістами приміщення партії по вулиці Олеся Гончара в Києві.
"Свавільне, силове захоплення приміщення Секретаріату Українського народного руху по вулиці Олеся Гончара, 33 в Києві, вчинене групою молодиків із НРУ 21 березня 2000 року, зайвий раз підтвердило в очах української громадськості репутацію Руху Геннадія Удовенка як екстремістської організації, що цілеспрямовано нищить національнодемократичні сили.
У березні минулого року, коли за сприянням влади реалізовувався сценарій розколу партії перед президентськими виборами, державні засоби масової інформації довго переконували громадськість, що справжній Рух - це той, якого захищає Мінюст і який звіряє свій курс з владними кланами.
Однак час усе ставить на свої місця. За рік, що минув відтоді, цей справжній для влади Рух уславився передусім скандальними заявами, прокльонами на адресу своїх колишніх однопартійців, викраденням партійних документів та штурмами партійних офісів у різних регіонах України.
Органічно вписалася в таку своєрідну політичну діяльність і участь членів цієї організації в захопленні приміщення КПУ в Києві, внаслідок чого партійне керівництво "справжнього" Руху вповні скористалося нагодою показати себе у випусках новин, а патріотично налаштована молодь опинилася за гратами.
Очевидно, це було репетицією перед загарбанням рухівського приміщення в столиці. Судячи з усього, руйнівники національно-демократичних сил навіть через рік після розколу НРУ не можуть заспокоїтися, що ми зуміли вистояти перед розколом, реформуватися, впорядкувати свій юридичний статус як партія Український народний рух з центральним офісом, що вказаний в реєстраційному свідоцтві Міністерства юстиції.
Захоплення приміщення Секретаріату Українського народного руху дає однозначну відповідь на запитання, хто противиться порозумінню між членами Руху та об'єднавчому процесові. Адже цю відверто бандитську акцію вчинено після чергового звернення Центрального проводу Українського народного руху з пропозицією припинити взаємопоборення і напередодні запланованих переговорів з цього приводу між керівниками Руху (УНР, НРУ), КУНу, партії "Реформи і порядок". Як бачимо, на пропозицію було зреаговано по-діловому.
Найбільше нас здивувало те, що цей політичний шабаш названо "складовою частиною загальнонаціонального тижня пам'яті В'ячеслава Чорновола" і що в такий спосіб, як повідомив прес-центр НРУ Геннадія Удовенка, справжні рухівці підтверджують вірність ідеям, за які віддав життя трагічно загиблий торік голова Народного руху України. Цинізм і святотатство подібних тверджень нехай залишиться на совісті авторів.
Виникнувши 11 років тому і повівши політичну боротьбу за незалежність України, Рух ставив за мету побудову на рідній землі демократичної, правової держави, закликав українців стати цивілізованою нацією, розвиненим громадянським суспільством. Організаторам провокації 21 березня 2000 року варто було б пам'ятати про це, перш ніж вриватися до чужих приміщень і хизуватися м'язами на підтвердження вірності ідеям.
Нам прикро, що до таких шабашів вдаються люди, які безсоромно називають себе справжніми рухівцями. Сподіваємося, що після цієї провокації відпаде потреба в поясненнях, чим відрізняються дві партії зі словом "Рух" у своїх назвах.
Український народний рух вважає політичний екстремізм ганебним і неприйнятним для України третього тисячоліття".
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Матвієнкову. За ним - депутат Тарасюк.
МАТВІЄНКОВ С.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55, Донецька область). Група "Відродження регіонів". Уважаемые коллеги! Депутатская группа "Возрождение регионов" очень обеспокоена ситуацией, которая сложилась с тарифами на жилищно-коммунальные услуги. В ближайшее время они должны быть повышены в 2,5 раза. Именно такой размер будущих тарифов предложили жилищно-коммунальные службы на сегодняшний день.
Прекрасно понимая, что за все в жизни нужно платить, хочу напомнить, что до последнего времени считалось, что действующие тарифы возмещают 60-80 процентов стоимости услуг. Таким образом, ожидаемое повышение тарифов должно составлять 20-40 процентов, но уж никак не более 150. Думаю, не стоит обяснять, к чему может привести такой рост платы за жилищно-коммунальные услуги.
Средняя плата за трехкомнатную квартиру составит 160-200 гривень, а значит, практически каждая украинская семья станет получателем субсидий, и основная тяжесть повышения ляжет, по сути, на местные бюджеты. Не станет легче и коммунальщикам. Скорее всего, поступления от частных лиц и, естественно, от государства в виде субсидий сократятся.
Но главное - это очевидная несуразность предполагаемых новых тарифов. Если согласиться с ними, то следует пересмотреть основные макроэкономические пропорции в народном хозяйстве, поскольку жилищно-коммунальный сектор в полтора раза будет обемнее сектора сельского хозяйства. В связи с этим остро встает вопрос экономической обоснованности такого масштабного повышения и причин завышения тарифов.
Безусловно, свой весомый вклад сделали представители жилищнокоммунальных служб, которые вместо разработки и реализации мер, направленных на улучшение учета коммунальных услуг и уменьшение их себестоимости, хотят использовать свое по сути монопольное положение - переложить все расходы на потребителя.
К сожалению, сегодня отсутствует действительно конкурентный рынок жилищно-коммунальных услуг. И до тех пор, пока он не будет создан, государство должно жестко контролировать обоснованность тарифов в этой сфере.
Однако существует еще одна и, очевидно, более весомая причина завышения расчетных тарифов. Коммунальные службы, рассчитывая тарифы, исходили из цены на природный газ - 86 долларов США за 1 тысячу кубометров. Как вы помните, раньше эта цена была 60 долларов, а сегодня для тех, кто может самостоятельно заключать договоры с прямыми поставщиками газа, она ниже в три раза.
Почему же наши граждане должны оплачивать газ по такой стоимости? Чей аппетит или неумение договариваться они должны оплачивать? Что это - желание решить свои проблемы за счет населения или учет реально сложившихся обстоятельств?
Мы должны получить ответ на все эти вопросы, и только после этого можно идти на такие шаги. Депутатская группа "Возрождение регионов" хотела бы получить от Кабинета Министров четкий, вразумительный ответ на поставленные вопросы.
Спасибо.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Тарасюку. Немає Тарасюка. Усе, час ми використали.
Увімкніть мікрофон депутата Симоненка. З процедури. Будь ласка, Петре Миколайовичу.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Звертаюсь до головуючого. Я хотів би все-таки з'ясувати одне питання, яке стосується організації роботи Верховної Ради, в тому числі і в пленарному режимі тут, у сесійній залі.
Дивна річ. Перший заступник підписує листи на адресу керівників фракцій, в яких звертається з проханням - у зв'язку з внесенням на розгляд Верховної Ради питання про формування нового складу Лічильної комісії прошу в такий-то термін подати в Секретаріат кандидатуру до складу комісії.
Я ще раз звертаюся до головуючого. Я хотів би розібратися. У нас що, до порядку денного внесене питання про Лічильну комісію? У нас що, питання вже розглянуте, вже прийнято рішення Верховної Ради? Чому зараз у примусовому порядку Секретаріат уже тисне на фракції: давайте кандидатури в новий склад?
Я звертаюся до вас як до головуючого. Що за порядки в нас у Верховній Раді? Хто розглядав це питання? На якій підставі перед нашими фракціями так ставляться вимоги?
І ще раз щодо процедури. Я підтримую те, що було сказано стосовно Закону про судоустрій. Це вже просто, скажемо так, виходить за межі здорового глузду.
ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Ми використали час, відведений для заяв і пропозицій народних депутатів. З усіх порушених питань будуть дані протокольні доручення. Стосовно двох із них я хотів би порадитися з вами.
Пропозиція депутата Сафронова щодо постанови. Ми домовилися, що це буде робитися в установленому порядку.
Стосовно заяви народного депутата Лавриненка. Я просив би вашої згоди дати протокольне доручення профільному комітету, а також звернутися до Кабінету Міністрів з цим запитом.
І щодо пропозиції Олександра Мороза стосовно Закону про судоустрій. Питання внесено до порядку денного згідно з рішенням Погоджувальної ради. Але до проекту є такий висновок профільного комітету. За те, щоб рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у першому читанні, проголосували п'ять членів комітету. А вісім членів комітету проголосували за те, що даний законопроект не може бути розглянутий і прийнятий за основу, оскільки постановою Верховної Ради України від 7 квітня 1999 року в першому читанні за основу були прийняті проекти Закону про судоустрій, внесені народним депутатом Шишкіним та народним депутатом Сіренком (Шум у залі). Ви дослухайте, не кричіть. Це також процедура.
Тому коли підійде час розгляду цього питання, головуючий поставить на голосування, і ви визначитеся, як бути далі. Зал буде визначатися з цього питання, тому що комітет не дійшов згоди (Шум у залі).
Щодо Лічильної комісії. Петре Миколайовичу, в порядку денному цього питання немає. Головуючий поки до цього відношення не має. Коли відповідно до Регламенту питання буде внесено, тоді ви мені зробите зауваження, і я на нього дам відповідь.
-------------
Переходимо до розгляду питань порядку денного.
До розгляду оголошується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита (стосовно пива). Доповідає заступник міністра фінансів України Регурецький Василь Васильович. Будь ласка.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо ставок акцизного збору і ввізного мита.
Прем'єр-міністр України звертається до Верховної Ради з пропозицією ще раз повернутися до питання вишукування додаткових фінансових ресурсів для бюджету 2000 року. Ця пропозиція уряду випливає з того, що за пропозицією бюджетного комітету для трансфертів до місцевих бюджетів мала бути перерахована визначена сума, яка на стадії розгляду проекту бюджету була погоджена з місцевими адміністраціями. Це та сума, якої бракує для доведення видатків на місцеві бюджети до рівня минулого року.
Для того щоб вирішити цю проблему, минулого тижня від бюджетного комітету було б запропоновано законопроект про розподіл коштів, які можна було б отримати від додаткових надходжень внаслідок скасування податкових пільг, в тому числі від збільшення ставки акцизного збору на деякі підакцизні товари.
Уряд виходив з того, щоб у межах чинного законодавства вишукати можливість збільшити доходи бюджету, не посилюючи податковий тиск на безпосередніх виробників товарів. Проаналізувавши всі можливі джерела, ми знову зупинилися на питанні акцизного збору.
Хочу зосередити вашу увагу, що мова йде про справляння податку на споживача. Акцизний збір, до речі, як і податок на додану вартість, справляється із споживачів підакцизних товарів і споживачів оподаткованих товарів. Цю пропозицію доцільно розглянути саме з такої точки зору - безпосередньо сам виробник не несе втрат від підвищення ставок акцизного збору.
Підвищення ставок акцизного збору відображається на рівні роздрібних цін. Виробник може підвищувати ціну, може в межах цієї ціни направляти до Державного бюджету додаткові доходи.
Наша пропозиція полягає в тому, щоб розглянути дві групи підакцизних товарів: пиво і спирт та лікеро-горілчані вироби.
Щодо ставки акцизного збору на пиво. Хочу нагадати, що протягом 1997- 1999 років ставка акцизного збору змінювалася три рази. Минулого року за рішенням Верховної Ради ставка акцизного збору проти рівня, який діяв у 1998 році, була зменшена в 5 разів і встановлена на рівні 0,02 євро за 1 літр пива.
Виходячи з такого розміру ставки акцизного збору, я хотів би навести деякі статистичні дані щодо обсягів виробництва цього підакцизного товару, оскільки використовуються аргументи, що підвищення ставки призведе до зменшення обсягів виробництва пива і що такі фактори впливали на обсяги виробництва спирту в минулому році. Я хочу навести статистичні дані і підкреслити, що зміни, які відбувалися в 1997, 1998 і 1999 роках щодо ставки акцизного збору на пиво, не призвели до суттєвого зниження обсягів виробництва цього підакцизного товару.
Отож у 1997 році на території України нашими вітчизняними виробниками було вироблено 60 тисяч декалітрів пива (це при ставці акцизного збору 0,04 євро за 1 літр). З другої половини 1998 року ставку акцизного збору було підвищено в 2,5 раза, але виробництво пива за цей період збільшилося проти попереднього року на 13 відсотків і сягало 68 тисяч декалітрів. У 1999 році при діючих ставках акцизного збору було вироблено майже 84 мільйони декалітрів. Щороку виробництво пива зростало сталими темпами. Цими цифрами ми хотіли підкреслити, що зміна ставки акцизного збору не призвела до суттєвого зниження виробництва пива.
Згідно з прогнозними розрахунками, ціни реалізації цього підакцизного товару в основному регулюються торговельними надбавками. Виробник як такий втрат не несе.
Наведу такі дані. На сьогодні середня роздрібна ціна однієї півлітрової пляшки пива 1 гривня 50 копійок. Вона складається з таких частин: виробник реалізує пиво по 68 копійок за одну півлітрову пляшку, акцизний збір у цій величині - 5 копійок на одну півлітрову пляшку і торговельна надбавка в середньому - 60-62 копійки. Ці складові частини говорять про те, що виробник і реалізатор цієї продукції мають однаковий дохід. Акцизний збір у ціні становить лише 3-4 відсотки.
Такий розмір акцизного збору не призводить до суттєвих змін роздрібної ціни. Тому Кабінет Міністрів звертається до вас, шановні народні депутати, з проханням усе-таки прийняти цю пропозицію і розглянути можливість збільшення ставки акцизного збору на пиво.
Уряд пропонує визначити ставку акцизного збору в національній валюті і підняти її до 0,26 гривні за 1 літр. Діюча ставка - 0,02 євро за 1 літр, або в гривневому еквіваленті 11 копійок. Тобто, за нашими розрахунками, ставка підвищиться трохи більш як на 2 відсотки і відповідно частка акцизного збору в роздрібній ціні становитиме 7-8 відсотків. Це, на нашу думку, помірна величина, з якою ми просимо шановних народних депутатів погодитися. Прийнявши ставку акцизного збору на пиво, запропоновану урядом, ми зможемо додатково одержати до Державного бюджету 100 мільйонів гривень.
І друге питання щодо оподаткування спирту і лікеро-горілчаних виробів. Якщо ви пам'ятаєте, минулого року Верховна Рада продовжила дію так званої пільгової ставки оподаткування цих підакцизних товарів. Загальна ставка була визначена на рівні 3 євро за 1 літр 100-відсоткового спирту. На пропозицію народних депутатів до 1 липня цього року дія пільгової ставки в розмірі 2 євро за 1 літр 100- відсоткового спирту була продовжена.
За всіма показниками і за всіма параметрами виробництва і продажу цього підакцизного товару Кабінет Міністрів вважає за доцільне скасувати дію пільгової ставки і з 1 квітня запровадити загальний розмір оподаткування цих підакцизних товарів. За нашими розрахунками, ми могли б за другий квартал (це останній період дії пільгової ставки) отримати в середньому 68 мільйонів гривень додаткових доходів. Ці кошти - 100 мільйонів від пива і 68 мільйонів - від спирту і лікеро-горілчаних виробів - було враховано бюджетним комітетом у тому розподілі фінансових ресурсів, який пропонувався вам минулого тижня.
Шановні народні депутати! Уряд ще раз звертається до вас з проханням розглянути це питання і врахувати той фактор, на якому я наголошую: цей податок спрямований на оподаткування споживача, він не впливає на ціну виробника підакцизних товарів, вона залишається без змін. Джерелом сплати цього податку є продажна ціна, і об'єктом оподаткування є споживачі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Є запитання в депутатів? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.
Слово надається народному депутату Гусаку. За ним - депутат Жовтяк.
ГУСАК Л.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 144, Полтавська область). Прошу передати слово Ткаленку Івану Івановичу.
ГОЛОВА. Будь ласка.
ТКАЛЕНКО І.І., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 90, Київська область). Дякую. Шановний Василю Васильовичу! Чи готові ви особисто матеріально відповідати за збитки, які завдасть і підприємствам, і Державному бюджету прийняття цього законопроекту? Ви особисто, зі своїх рахунків.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я підтверджую, що всі наші розрахунки базуються на фактичних, статистичних показниках. І якщо ви маєте сумнів у якихось цифрах, я готовий підтвердити чи, як ви сказали, нести відповідальність за ці цифри. Повторюю: я відповідаю за ці цифри, наші прогнози і прогнозні розрахунки підтверджують, і ми переконані в цьому, що підвищення ставки акцизного збору не призведе до зменшення обсягів виробництва цих товарів.
ГОЛОВА. Слово надається депутату Жовтяку. За ним -депутат Марковська.
ЖОВТЯК Є.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 94, Київська область). Шановний Василю Васильовичу! Чи відомо вам, що в Україні недавно з'явилося баночне пиво ціною 80 копійок за 0,33 літра, в той час як ввізне експортне мито становить 92 копійки? Тобто така ціна не покриває витрат імпортера навіть на сплату ввізного мита. Я переконаний, що ваш законопроект цілком спрямований на підтримку контрабандиста і на підтримку підпільного виробника. Це з одного боку.
З другого боку, ви зараз здійснюєте просто антиурядові дії, тому що в програмі дій уряду (сторінка 16, пункт 3.1) написано - зниження податкового тиску. Всупереч програмі дій уряду ви пропонуєте посилити загальний податковий тиск. Як це узгоджується з тим, що ви виступаєте буцімто від уряду? Уряд у програмі записав зовсім інше.
Дякую.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановний Євгене Дмитровичу! На перше ваше запитання я відповідаю так: я не прихильник споживання імпортного пива, я споживаю лише вітчизняне. І я не бачив у продажу баночного пива за тими цінами, про які ви кажете. Якщо ви маєте такі факти, то я, безумовно, з вами погоджуюся, що це якийсь контрабандний завіз такого пива на територію України.
Але я хотів би підтвердити, що за офіційними даними, які я маю, такий товар на територію України практично не імпортується. Якщо вітчизняний виробник виробляє 86 мільйонів декалітрів, то по імпорту завозиться лише 0,8 тисячі декалітрів. Це зовсім мізерна величина, менше 1 відсотка.
Я не виключаю факти, які ви наводите, що може бути завезено контрабандний товар і він якимось чином буде впливати на ринок цін і на виробництво цих товарів. Але ввезення контрабанди не може мати широкого розмаху, до того ж такий товар досить обмежений за своїми споживчими якостями.
І стосовно моєї заяви, що я подаю проект від імені уряду. Я можу підтвердити - Прем'єр-міністр це підписав. І, проголошуючи таку ідею, він не мав на увазі саме пиво. Ідея, закладена в програмі - зменшення загального податкового навантаження на виробника. І ця мета зберігається, дії уряду спрямовані на зменшення податкового тиску.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Марковській. За нею - депутат Кирильчук.
МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Василю Васильовичу! Ви порахували, як внесені зміни конкретно вплинуть на результати діяльності власного товаровиробника? Це перше запитання.
І друге. Чи враховували ви думку таких відомих товаровиробників, як "Рогань", "Славутич", "Оболонь"?
Дякую.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую вам за запитання. Для підтвердження наших розрахунків ще раз наведу приклад. З другої половини минулого року ставку акцизного збору на пиво було збільшено в 2,5 раза проти минулого року. Обсяг виробництва цього підакцизного товару змінювався таким чином.
У 1997 році, коли діяла попередня ставка, було вироблено 31,5 тисячі декалітрів пива. У другій половині 1998 року, коли підняли ставку в 2,5 раза, було вироблено 44,6 тисячі декалітрів. Як ви бачите, виробництво значно збільшилося.
І відповідно за другу половину 1997 року ми отримали до бюджету 25 мільйонів гривень акцизного збору, а за другу половину 1998 року - 80 мільйонів гривень. Як бачите, майже в чотири рази більше.
Наші прогнозні розрахунки на цей рік свідчать, що суттєвого зменшення виробництва не буде, оскільки збільшення ставки акцизного збору є несуттєвим. Я наводив приклад: у роздрібній ціні частка акцизного збору зросте з 3-4 відсотків до 7-8 відсотків, тобто приблизно в два рази.
І стосовно думки виробників. Безумовно, я безпосередньо з ними не спілкувався. І відверто кажучи, можна спрогнозувати, що будь-який виробник будь-якого товару ніколи не погодиться із збільшенням оподаткування його доходів чи вироблених ним товарів. На сторінках преси я читав про їхню думку. Вони, безумовно, категорично проти. Але з тими даними, які вони наводили, що вони будуть втрачати до третини виробництва чи товару, я не можу погодитися.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кирильчуку.
КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую, Іване Степановичу. Василю Васильовичу! Бюджетний комітет підтримав вашу пропозицію, підтримала її і фракція "Батьківщина", завтра ми будемо голосувати позитивно. І скажу чому. Тому що пропонується поділитися всього-на-всього 5-7 відсотками від півтори гривні з учителем чи лікарем, які сидять без заробітної плати (а ці гроші підуть саме в регіони). Думаю, переважна більшість депутатів у залі підтримає таку пропозицію. Бо з вашої інформації видно, що споживання пива більше залежить від погоди, ніж від ставки акцизу, і треба з цим погодитися. Якщо навіть реалізатори або продавці трошки поділяться своїм прибутком із тими нещасними, які сидять без зарплати, то наше рішення тільки позитивно оцінять.
Єдине, що я не зрозумів. Коли ви називали 5-7, то це були проценти чи копійки?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я знаю думку бюджетного комітету. Щодо вашого останнього запитання. Це процентне співвідношення -
5-7 відсотків до роздрібної ціни. І, безумовно, ми орієнтувалися на те, що пиво більше споживається у веснянолітній період - другий і третій квартали. За статистикою, в цей період реалізується 60-70 відсотків річного обсягу виробництва цих підакцизних товарів. Коли ми вносили цю пропозицію, цей фактор теж було враховано нами.
ГОЛОВА. Час ми використали. Василю Васильовичу, дякую.
Слово для співдоповіді надається народному депутату Сокерчаку В'ячеславу Михайловичу, члену Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 142, Одеська область). Шановні народні депутати! Тут було запитання, чи є розрахунки по підприємствах, які виробляють пиво. Ось у мене є папки з розрахунками. Я хотів би, щоб ви повірили, що розрахунки, подані підприємствами з Донецька, Харкова, Запоріжжя, Києва ("Оболонь"), повністю відповідають реаліям. І говорити, що проблеми цих підприємств якісь видумані, думаю, не доводиться.
Шановні товариші! Часу мало, а в мене є два законопроекти. Тому я хотів би зупинитися на самій суті цієї проблеми.
Ви знаєте, що вже не раз піднімається питання підвищення ставок акцизного збору. Якщо розібратися, то в принципі акцизний збір на сьогодні в цілому становить приблизно 2 відсотки від валового внутрішнього продукту. За європейськими стандартами, це малувато. В Угорщині, наприклад, - 4 відсотки. Я завжди, коли доповідаю з цього приводу, кажу, що можна до безкінечності підвищувати ставку акцизного збору, для того щоб умовно взяти більше доходів. Але треба пам'ятати, що акцизні товари повинен хтось купувати. І покупець завжди буде шукати такий товар, який дешевший.
З огляду на це я хотів би, щоб ми перш ніж тиснути на кнопку на підтримку урядового проекту зрозуміли таке. Сьогодні підприємства нібито не дуже постраждають від підвищення ставки акцизного збору, тому що платять покупці. Але підприємство не зможе продати свою продукцію, коли вона стане дорогою. І покупець буде змушений шукати дешевшу, хоча, може, й гіршу. Тому що стосовно пива і алкогольних напоїв я можу сказати, що підприємства нашої держави випускають справді високоякісну продукцію, і в цьому всі переконані.
Стосовно пива я міг би сказати так. Газета "Бизнес" надрукувала таку цікаву статтю "Как мучили пиво". Так от, я підтверджую, що кожен новий уряд починає з того, що змінює ставку акцизного збору і таким чином мучить підприємства, які сьогодні випускають акцизну продукцію.
Шановні колеги! У зв'язку з тим, що в мене мало часу, наведу ще такі приклади. Обсяг виробництва пива у нас зростає, але він далеко не такий, як був, наприклад, у 1985 році. Якщо в 1985 році обсяг виробництва пива становив 147 мільйонів декалітрів, то в 1999 році - тільки 84. Ми намагаємося досягти рівня 1995 року, але, на жаль, поки що не можемо цього домогтися.
І хотів би, щоб всі зрозуміли, чому наш комітет не погодився з пропозицією уряду і пропонує відхилити даний законопроект. Стосовно пива. Ми уважно подивилися на те, як вплине підвищення ставки акцизного збору на ціну пива, і зрозуміли, що хоча частка акцизу в ціні пива й невисока, але її збільшення суттєво вплине на ціну і призведе до падіння купівельної спроможності населення. Тому наш комітет, уважно розглянувши на своєму засідання матеріали робочої групи (у засіданні брали участь виробники пива і алкогольної продукції), дійшов висновку, що на сьогодні найвищий рівень, на який можна підвищити ставку акцизного збору - 14 копійок за 1 літр пива.
Чому я наполягаю саме на цій цифрі? Це якраз та межа, за якої виробники можуть збільшити обсяг виробництва пива. Якщо уряд у своєму поясненні записує, що буде виготовлено 86 мільйонів декалітрів пива (а в 1999 році було 84), то виробники за умови збереження ставки на рівні 1999 року обіцяють виготовити 100 мільйонів декалітрів, тобто на 14 мільйонів більше.
Отже якщо запровадити ставку акцизного збору 14 копійок за 1 літр, можна забезпечити виробництво 100 мільйонів декалітрів, але це дасть нарахувань акцизного збору не 156 мільйонів, як казав Василь Васильович Регурецький, а тільки 140 мільйонів гривень. Проте в цілому від пива надійде до бюджету 585 мільйонів гривень, тоді як від запровадження урядового проекту надійде всього-навсього 416 мільйонів гривень.
Поясню чому. Тому що виробники при ставці 0,26 гривні за 1 літр пива зможуть виготовити тільки 60 мільйонів декалітрів пива, а не 86, як планує уряд. Є розрахунки, тому що всі договори укладені - на поставку солоду і таке інше. У підприємств немає таких коштів.
Я вважаю, що Міністерству фінансів треба було піти іншим шляхом. Так, ціна пива і частка акцизу в ціні пива дуже різняться, але норма прибутку сьогодні лягає не на підприємства, а на тих, хто збуває пиво. Так ось, треба було б розібратися і поправити ті закони, які регулюють це, а не збільшувати ставку акцизного збору. Подивіться, яку націнку роблять сьогодні оптові продавці. Отам треба пошукати.
Отже, наш законопроект пропонує ставку акцизного збору на пиво підвищити до 14 копійок, а з 1 квітня 2001 року - до 21 копійки за 1 літр. Тоді ми зможемо витягти наше виробництво в 2001 році приблизно до 110 мільйонів декалітрів. А якщо приймемо цю ставку акцизного збору, то зависнемо на рівні 60 мільйонів.
Іване Степановичу, в мене є ще один законопроект
ГОЛОВА. Давайте ми з одним розберемося, В'ячеславе Михайловичу, а потім з другим (Шум у залі). Давайте спочатку з пивом завершимо
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, справа в тому, що уряд у своєму законопроекті об'єднав і пиво, і спирт. А ми пропонуємо два різних законопроекти
ГОЛОВА. В'ячеславе Миколайовичу, ви використали регламентний час. Запишіться, будь ласка, на запитання. Поки йде запис, у мене таке запитання.
От ви говорили, доповідаючи законопроект, що ваші пропозиції збільшать надходження до бюджету, а урядові - зменшать. І ви сказали: "Це наше рішення". То чиє це рішення - ваше і групи депутатів чи комітету? Ось у мене документ, де зазначено, що це рішення комітету.
СОКЕРЧАК В.М. Вибачте, я не казав, що це моє рішення. Це рішення комітету.
ГОЛОВА. Ви сказали: "наше рішення".
СОКЕРЧАК В.М. Так, комітету.
ГОЛОВА. Зрозуміло. Висвітіть, будь ласка, список.
Депутат Ткаленко. За ним - депутат Жердицький.
ТКАЛЕНКО І.І. Дякую, Іване Степановичу. Розглядаючи цей законопроект, ми рахуємо, скільки коштів до бюджету одержимо саме від виробників. Але ж ми не рахуємо, скільки одержимо від реалізації. Якщо рахувати надходження від реалізації і від виробників, то ці ставки акцизного збору працюють на те, щоб саме збільшити, а не зменшити надходження.
Будь ласка, проаналізуйте це.
СОКЕРЧАК В.М. Я повністю з вами згоден. І ми на засіданні комітету теж стояли на цій позиції.
Взагалі, шановні товариші, найоб'єктивнішою ставкою на сьогодні була б ставка 12 копійок. Але скажу відверто, оскільки попереду підпис Президента, голосування і таке інше, ми пішли на компроміс. Це якоюсь мірою просто домовленість із заводом "Оболонь", Укрпивом та іншими виробниками, на що можна вийти.
Шановні товариші, у мене обмаль часу, щоб пояснити. Але ж підприємства повинні і ячмінь закуповувати, вони витрачають кошти Я думаю, депутат Слободян виступить щодо того, на що вони витрачають кошти. На те, щоб українське пиво було.
Так що я повністю з вами погоджуюся, але 14 копійок - це та межа, за якої пивовари обіцяють вийти на рівень 100 мільйонів декалітрів, а не 86 мільйонів, як пропонує уряд. І до Державного бюджету надійде 585 мільйонів гривень, а не стільки, як казав Василь Васильович, тому що при ставці 0,26 гривні за 1 літр пива виробництво пива буде зменшене.
ГОЛОВА. Депутат Жердицький. За ним - депутат Кірімов.
ЖЕРДИЦЬКИЙ В.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 74, Закарпатська область). Шановний В'ячеславе Михайловичу! Ми знаємо, що в бюджеті бракує коштів. Але дивує позиція Міністерства фінансів і пана Регурецького. Вони не шукають доходи, які можна одержати в різниці у цінах на вітчизняний газ і російський газ, за якою він продається споживачу - 80 і 26 доларів. А шукають додаткові доходи у виробника, який і так платить податки.
У мене до вас конкретне запитання. Чи не суперечить сьогодні позиція Міністерства фінансів, Регурецького Василя Васильовича політиці нинішнього уряду, який задекларував, що збільшення надходжень відбуватиметься не за рахунок нових податків, а за рахунок розширення податкової бази?
Дякую.
СОКЕРЧАК В.М. Я повністю з вами погоджуюся. Те, що пропонує наш комітет, це саме розширення податкової бази. Тому що збільшення виробництва пива до 100 мільйонів декалітрів у 2000 році порівняно з 84 мільйонами в 1999 році якраз свідчить про розширення податкової бази.
І скажу відверто, виробники пива розуміють, що ставку акцизного збору треба підвищувати. Але після тих потрясінь, яких вони зазнали в 1997- 1998 роках... Це Василь Васильович каже, що не було особливих потрясінь. Подивіться, як зросли податки. Ось це рівень податків на пиво. Розумієте? Так що потрясіння були і серйозні. Я не за те, щоб, наприклад, сьогодні не платити комусь заробітну плату. Навпаки, треба шукати шляхи збереження свого виробництва і збільшити надходження до Державного бюджету, навіть порівняно з тим, як розраховує уряд.
ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Стрижко.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ 95, Київська область). Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановний В'ячеславе Михайловичу! Безперечно, я з вами згоден у тому, що потрібно шукати джерела і наповнювати Державний бюджет. І, як ви сказали, одним із джерел є акциз. Але ж ми знаємо, щоб мати фінанси в державі, потрібно створити якомога більше робочих місць. Тому в мене запитання такого характеру. Скажіть, будь ласка, як же буде розподілятися цей акцизний збір між виробником і тим, хто реалізує пиво? Це принципове і концептуально важливе питання.
Дякую.
СОКЕРЧАК В.М. Ви знаєте, що згідно із Законом про Державний бюджет усі надходження від сплати акцизного збору спрямовуються до Державного бюджету.
ГОЛОВА. Дякую. Депутат Стрижко. Останнє запитання.
СТРИЖКО Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракция коммунистов, город Харьков. Вячеслав Михайлович! Производители пива очень разные - у одних обем производства колоссальный, у других - мизерный. И в таких условиях акцизная ставка превращается в инструмент конкурентной борьбы. Одни могут пойти на дно, а для других это будет безболезненным укусом комара.
Скажите, пожалуйста, не будет ли повышение ставки гибельным для тех, кто выпускает, возможно, и в небольшом обеме, но какое-то уникальное пиво? Это первый вопрос.
И второй вопрос относительно критерия, который вы избрали для сравнения. Здесь говорится об увеличении поступлений за счет увеличения акциза. Но это приведет к сокращению производства. Не будут ли потери бюджета из-за уменьшения сумм налога с прибыли при сокращении производства превышать поступления от увеличения акциза?
Спасибо.
СОКЕРЧАК В.М. Дякую за запитання. Ми подали свій проект разом з прогнозними показниками, вони якраз підтверджують ваші побоювання.
Стосовно малих підприємств - це ваше перше запитання. Ми, зустрічаючись із керівництвом Укрпива, спеціалістами, економістами, мали на увазі й те, як працюватимуть малі підприємства. Ми вважаємо, що ставка 14 копійок за 1 літр пива дасть усе-таки можливість працювати в цьому році. Потім ми пропонуємо з 1 квітня 2001 року підвищити її до 21 копійки. Але Укрпиво вважає, що на це можна погодитися за підсумками роботи 2000 року.
ГОЛОВА. Час завершився, В'ячеславе Михайловичу. Шановні народні депутати, ми повинні дещо з'ясувати. До порядку денного внесено законопроект, поданий Кабінетом Міністрів. Комітет, розглядаючи його на своєму засіданні, вніс пропозицію розділити його на два законопроекти. Але другий законопроект, В'ячеславе Михайловичу, не внесено до порядку денного. Тому я прошу вас погодити це з урядом.
Василю Васильовичу, будемо один законопроект розглядати, чи так, як пропонує комітет? (Шум у залі). Замість пункту 2 урядового проекту прийняти закон, проект якого внесли депутати?
Будь ласка.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Законопроект, який пропонується депутатами, стосується переведення ставки акцизного збору з євро на гривню. Ми розглядали цей законопроект і в принципі підтримали його, за винятком деяких пропозицій, які я, на жаль, не можу знайти. Ми не згодні щодо продовження дії пільгової ставки на спирт і лікеро-горілчані вироби (Шум у залі). Якщо я правильно зрозумів, це новий варіант...
ГОЛОВА. Тоді нехай В'ячеслав Михайлович поінформує щодо другого законопроекту.
Будь ласка, В'ячеславе Михайловичу.
СОКЕРЧАК В.М. Я дуже коротко. Іване Степановичу! Наш законопроект за 5077 поданий значно раніше (ми в лютому розглянули його в нашому комітеті), та до нього просто не доходила черга, щоб розглянути. Комітет його підтримав, законопроект отримав позитивні висновки від багатьох міністерств і відомств. Правильно каже Василь Васильович, Міністерство економіки і Міністерство фінансів підтримали його, крім Міністерства агропромислового комплексу і Укрхарчопрому, які наполягають на тому, щоб скасувати пільгову ставку на спирт, яка на сьогодні становить 2 євро за 1 літр, а з 1 липня пропонується встановити 3 євро.
У цілому, Іване Степановичу, у зв'язку з тим, що ми вже почали переводити ставки податків на нашу грошову одиницю, то цей законопроект має на меті єдине: законодавчо забезпечити переведення ставок з євро на гривню. За основу розрахунків ми взяли пропозицію Міністерства фінансів, яка була запроваджена при розрахунках бюджету: за 1 євро - 5,3 гривні. Можна сказати, ми суто механічно це зробили.
Стосовно того, про що казав Василь Васильович, що треба припинити дію статті, яка визначає пільгову ставку 2 євро, а сьогодні це буде переведено в гривню, не чекаючи 1 липня.
Шановний Іване Степановичу! Ми теж маємо розрахунки і по концерну "Укрспирт", і по всіх горілчаних заводах, по проведеній договірній кампанії. На сьогодні концерн "Укрспирт" ще не може розрахуватися з Державним бюджетом, а це значить 150 мільйонів гривень штрафних санкцій і пені за те, що свого часу уряд підвищив ставку акцизного збору до 7,5 євро. Отож я думаю, що сьогодні штучно припиняти дію цієї норми не виправдано, тому що в цій ситуації ми теж втратимо значні надходження до Державного бюджету (Шум у залі).
У мене є ці розрахунки, я можу показати, до чого призвело підвищення ставок акцизного збору у 1998 році. Тоді ми з депутатом Цушком зробили депутатський запит (нас 236 депутатів підтримали), щоб розібратися, хто ж зрештою понесе відповідальність за те, що, згідно з інформацією Рахункової палати, Державний бюджет недоотримав понад 500 мільйонів гривень і підприємства зазнали збитків. Розумієте, винуватців немає.
Василь Васильович каже з трибуни, що він готовий відповідати. Але в Конституції не записано, що той, хто говорить з трибуни, за щось відповідає. Він просто говорить, а решта слухають, приймають рішення. Розумієте?
Я хотів би, щоб ви зрозуміли, чому наш комітет не погоджується з тим, щоб на оці три місяці, що залишилися, припинити дію цієї пільгової ставки. У порівняльній таблиці було зауваження комітету. Є така позиція "соки спиртовані". Це викликало заперечення деяких членів комітету, тому ми як автори цього законопроекту погодилися її вилучити. Решта залишається.
ГОЛОВА. Василю Васильовичу, ви погоджуєтеся, щоб було два законопроекти?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Іване Степановичу! Ми не заперечуємо проти двох законопроектів, але заперечуємо проти продовження дії пільгової ставки. І я хотів би, Іване Степановичу...
ГОЛОВА. Це вже по суті. Тобто щодо форми ви не заперечуєте?
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Не заперечую.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви зрозуміли, що співдоповідь була щодо двох законопроектів, а Василь Васильович доповідав один законопроект. Отже, ми заслухали доповідь, співдоповідь і позицію комітету, поставили запитання.
СОКЕРЧАК В. М. Можливо, щодо спирту є запитання?
ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення.
Слово надається народному депутату Алексєєву. За ним - депутат Чаговець.
АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область). Знаете, была надежда, что с новым Премьером и новым правительством степень его профессионализма повысится. К сожалению, я этого не наблюдаю. У меня создается впечатление, что в Кабмине существуют клерки из числа садомазохистов, которые бьются лбом об стену и получают от этого удовольствие. А еще большее удовольствие получают от того, что заставляют других биться лбом о ту же стену.
Ведь известно, к чему привело повышение акцизов на пиво в 1998 году. Производство было подавлено. Да, акцизов собрали больше, но за счет подавления производства прочие налоги были недобраны. И в совокупности бюджет получил меньше, чем до повышения. Нам опять предлагают сделать то же самое. А Василий Васильевич Регурецкий рассказывает с трибуны, что рост производства был на 13 процентов.
Василий Васильевич! Так ведь акцизы повысили с середины года, а вы, небось, берете производство за год: рост производства в первом полугодии, падение - во втором, а в совокупности какой-то рост есть. Знаете, академик Капица говорил, что есть ложь, есть гигантская ложь, а есть статистика. Не надо руководствоваться этими мерками, предлагая депутатам такие проекты.
Нам сейчас опять предлагают давить отечественного производителя. Мне кажется, что люди, которые вносят такие законопроекты, мечтают соорудить доильный аппарат, с помощью которого можно надоить от коровы молока больше, нежели та может дать. Я еще раз повторяю: повышение ставок приведет к падению сборов налогов. Нет в этих предложениях реальных денег, как в пивной пене нет реального пива.
А теперь то, о чем я не хотел говорить, ну да Бог с ним. Что реально стоит за этим предложением? Непрофессионализм? Да, он конечно есть. Но по опыту 1998 года я говорю, что за этим стоят еще и интересы импортеров пива. Возьмите баночку импортного пива и посмотрите на срок годности. Ведь большинство этих баночек, которые у нас продаются, имеют либо просроченный срок, либо близкий к просрочке.
В Европе очень жесткая защита прав потребителей. Как только просрочка в хранении товара приближается к критической черте, его надо утилизировать. Так вот, там его не утилизируют, его просто сбывают определенным партнерам за бесценок. Им выгодно, они на утилизацию не тратятся. А нам это ввозят и продают по европейским ценам. Так вот ради того, чтобы подавить отечественного производителя и привезти сюда мусор из Европы, собственно, эти предложения и вносятся.
Я считаю, что предложение Кабинета Министров совершенно неприемлемо. Против него надо голосовать категорически. За ним ничего нет, кроме повышения давления на отечественного производителя и снижения реальных поступлений в бюджет. Я в принципе не трогал бы ставки налогов, но в качестве компромисса можно рассмотреть предложение Комитета по вопросам финансов по незначительному повышению - на 25 процентов, а не на 150, как предлагает Кабмин.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Чаговцю. За ним - депутат Ткаленко.
ЧАГОВЕЦЬ В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 180, Харківська область). Група "Відродження регіонів". Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Пивоваріння - одна з небагатьох галузей, яка демонструє високі темпи зростання обсягів виробництва та забезпечує стабільні й вагомі надходження до бюджету.
На нашу думку, це не є приводом для того, щоб душити її надвисокими податками. Якщо уряд сподівається від збільшення в 2,5 раза ставки акцизного збору отримати відповідне збільшення доходів бюджету, то він дуже помиляється. Очікуване збільшення доходів Державного бюджету може виявитися примарним. З цього приводу варто згадати слова Джонатана Свіфта: "У сфері податків двічі по два зовсім не означає, що буде обов'язково чотири. Цілком можливо при цьому отримати одиницю".
Разом з тим можна погодитися із незначним збільшенням ставки акцизного збору на пиво. Якщо необхідні додаткові бюджетні надходження для вирішення соціальних питань, то краще збільшити ставки акцизів, ніж фантазувати на тему нових екзотичних податків, які дивують і своїх, і чужих. Головне, щоб нова ставка була максимально виважена, розрахункова і не призвела до значного скорочення попиту на вітчизняну продукцію.
Виходячи з цього, ставку акцизу можна збільшити на 6-8 копійок. Думаю, що подорожчання пляшки пива на 3 чи 4 копійки не зменшить кількість шанувальників цього напою. Тобто концептуально ми погоджуємося з профільним комітетом, але, враховуючи бюджетні потреби, вважаємо за можливе встановити ставку акцизного збору на пиво солодове на рівні не більше 18 копійок за 1 літр. Ми також підтримуємо пропозицію профільного комітету щодо встановлення ставок акцизного збору на алкогольні напої у національній валюті.
Ще одна невелика пропозиція. Якщо ми збільшимо величину акцизного збору на вітчизняне пиво, то на таку саму величину треба збільшити акциз на імпортне пиво. У цілому депутатська група "Відродження регіонів" пропонує прийняти за основу проект закону в редакції, запропонованій членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, а при доопрацюванні до другого читання визначити оптимальну ставку акцизного збору на пиво солодове і врахувати інші зауваження.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ткаленку. За ним - депутат Журавський.
ТКАЛЕНКО І.І. Шановні колеги! Давайте розглянемо, скільки сьогодні стабільно працюючих галузей в Україні. Я вважаю, що пивна галузь - це одна з небагатьох галузей, яка сьогодні ще стабільно працює. І, на мою думку, цей законопроект можна розглядати як завдання уряду остаточно її знищити. Давайте подивимося реально, хто хоч трохи стикається з цим питанням: на сьогодні ціни на сировину для пивоваріння збільшилися в 2,5 раза. Ви прекрасно розумієте, що коли на початку року або навіть наприкінці минулого ціни на пивоварний ячмінь сягали 280-330 гривень за 1 тонну, то сьогодні вони сягають 750-850 гривень. Ціни ж на пиво, ви знаєте, не збільшилися.
Сьогодні більшість заводів, щоб не втратити ринок, працюють майже з нульовою рентабельністю. А акциз - це податок саме на високорентабельне виробництво. Де ви сьогодні бачите високорентабельне пивоварне виробництво? У нас чомусь завжди питання ставиться так, щоб вплинути на прибутки, які отримує виробник. Давайте подивимося, що ми маємо сьогодні від реалізації пива. Ніхто чомусь не порушив питання про те, що кожне робоче місце на пивоварному заводі створює додатково ще 15 робочих місць. То що, давайте сьогодні повністю угробимо наше пивоварне виробництво, і знову будемо пити оте прострочене імпортне пиво?
Я пропоную цей законопроект не розглядати ні в першому ні в другому читанні, а взагалі відхилити як антидержавний.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Журавському. За ним виступатиме депутат Слободян.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Шановні колеги! Сьогодні до мене приїхали директори пивзаводів з мого виборчого округу, які просили підтримати рішення комітету і не приймати запропонований урядом законопроект.
Логіка дуже проста: цей закон, якщо ми його приймемо, вдарить по національному виробнику пива, по тих, хто вирощує ячмінь і хміль, по тих, хто споживає пиво - бідному українцю.
Прийняття цього закону призведе до зменшення виробництва пива, до банкрутства деяких пивзаводів, до втрати робочих місць не лише на пивзаводах, відчутно погіршить ситуацію й тих, хто вирощує ячмінь, хміль. У результаті зменшаться надходження до Держбюджету.
І останнє. Історія акцизного оподаткування як в Україні, так і в розвинутих країнах світу, довела, що збільшення доходної частини бюджету повинно відбуватися не за рахунок механічного збільшення ставок на певні товари або продукцію, а саме за рахунок збільшення обсягів виробництва такої продукції та розвитку галузі в цілому.
Дякую.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Слободяну.
За ним буде виступати Іван Чиж.
СЛОБОДЯН О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 220, м.Київ). Шановні друзі! Всі ми, коли балотувалися в округах, обіцяли своїм виборцям, що будемо зменшувати податковий тиск. Як нам це вдалося зробити за два роки? Практично ніяк. Для нормального функціонування економіки перш за все необхідні помірні податки, стабільне податкове законодавство. Звичайно, цього всього ми не маємо.
Сьогодні підприємства не можуть планувати свою діяльність, оскільки без кінця змінюються ставки акцизів, податків, без кінця змінюються правила гри - то мито підвищується, то вводиться ПДВ на імпортні товари і таке інше.
Міністерство фінансів, мабуть, найбільш реформаторське в уряді. Там дуже багато є таких маленьких бальцеровичів, які дивляться на себе в люстерко і уявляють себе Бальцеровичем, який виводить економіку з прірви. Інакше вони так не діяли б. Вони не збільшують ставки акцизів на 5-10 відсотків, а одразу - в 3-4 рази, в 2,5 раза, як у цьому випадку. До чого це призводить, ми побачили, коли постановою 1200 поклали на лопатки зразу п'ять галузей економіки.
Пивна галузь - це не тільки 15 тисяч робочих місць. Одне робоче місце у пивній галузі утримує близько 15 робочих місць на підприємствах інфраструктури. Ніхто цього не враховує.
Аналіз, котрий зробили спеціалісти асоціації "Укрпиво", до складу якої, до речі, акціонерне товариство "Оболонь" не входить, показав таке (а ми це підтверджуємо). У 1998 році було сплачено в бюджет 414 мільйонів гривень. У 1999 році, коли ввели нові, понижені акцизні ставки законом від 6 січня і діяли менші акцизи, сплата податків зросла на 16 мільйонів і досягла 430 мільйонів. Прогнози економістів галузі доводять, що коли залишити акцизні ставки на рівні тих, які діяли минулого року, сплата податків зросте на 115 мільйонів, або на 26,7 відсотка. Хіба ці аргументи не переконують у тому, щоб податки не збільшувати, а залишити такими, як є?
Тут мовилося, і дуже добре мовилося (люди знають життя, виробництво), про те, що нині ціни на сировину зросли у 2-2,5 раза. Скажу більше: сьогодні практично немає доступу до сировини.
Можу нагадати, що не хто інший як уряд лобіював тут питання, щоб запровадити нульову ставку на ввіз імпортного солоду. Хіба це була не антидержавна дія? Чому ми не підтримуємо високий попит на виробництво пивного ячменю у своєму сільському господарстві, а стимулюємо ввіз солоду і пивного ячменю в Україну?
Вважаю, що сьогодні тут не розглядається варіант компромісу: законопроект внесений урядом, і його потрібно або приймати, або відхилити. Я пропоную відхилити, оскільки навіть компромісний варіант, внесений комітетом, неприйнятний для галузі. У першому кварталі тільки два чи три підприємства працювали прибутково.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Івану Чижу. За ним слово для внесення пропозиції матиме депутат Цушко.
ЧИЖ І.С., член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 190, Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги, до мене не їхали директори пивзаводів, мене ніхто не просив лобіювати. Моя позиція виходить якраз із того, як я розумію ситуацію в Україні з виробництвом. І тому вона абсолютно тотожна позиції переважної більшості промовців або практично всіх, крім доповідача.
Ми не можемо розглядати будь-яку галузь, включаючи пивоварну, як щось автономне, локальне, взагалі не пов'язане з виробництвом. Це передовсім - виробництво. І якщо держава, по суті, жодної копійки не закладає в бюджеті на розвиток будьякої галузі, то підприємства, котрі можуть із власних прибутків робити відрахування на розвиток, на відновлення виробництва, ми повинні підтримувати. Справді, не можна душити курку, яка несе яйця, хоч просто яйця, вже не золоті. Бо не буде ні курки, ні яєць, це зрозуміло.
Ми в цифрах, котрі називалися доповідачем, не зауважили одну річ: щодо торгової надбавки, яка реально така ж, як і ціна виробника. Ви мені скажіть: що це за фокус? Приходиш уранці в магазин, купуєш товар - він має одну ціну. Наступного ранку приходиш - той самий товар має вже іншу ціну, як правило, надзвичайно підвищену. Скажіть, хто таке контролює: Міністерство фінансів, Міністерство економіки? Хто робить цю переоцінку? Хто знімає товарні залишки, посилає людей, контролює? Чи ми робимо на цих залишках бізнес, коли сьогодні вранці одна ціна, а завтра - інша? Це злодійський капітал. Там шукайте гроші!
Коли за радянських часів на копійку підвищували ціну на сокиру, на топорище, то ревізії дивилися, складали акти, перераховували товар, закривали залишки. Хіба незрозуміло, в який спосіб робити капітал у даному разі? А ви шукаєте сокирку під лавкою, щоб задушити виробництво, котре ще якось тріпається. Не можна підтримувати законопроект.
Закінчуючи, хочу сказати таке. Я хочу, аби все, що ми робимо ніби для наповнення бюджету, ми конкретно, адресно фіксували у видатковій частині, на що спрямовуємо. Якщо, не дай Боже, пройде внесений законопроект із цими змінами і ми знайдемо 100 мільйонів, то я пропоную зафіксувати їх для науково-дослідних медичних інститутів, які рятують онкохворих, урологічних і так далі. Ось у мене папка листів. Дівчині 17 років треба робити трансплантацію нирки. Тільки на підготовку до операції потрібно 52 тисячі, і невідомо, чи людина буде жити, ми не можемо знайти таких грошей. А робити привільне життя для Міністерства фінансів, душачи виробництво, ми не маємо права. Я категорично проти цього законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Василю Цушку.
ЦУШКО В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 140, Одеська область). Уважаемые народные депутаты! Наши коллеги в бюджетном комитете приняли решение поддержать законопроект правительства. В принципе это правильно, при одном условии, что мы внесем изменения в закон об акцизном сборе, и акцизный сбор будет собираться не с предприятий, где вымываются оборотные средства, а с торговли.
Мы обменялись мнениями с Василием Васильевичем. Он говорит, что не уполномочен правительством, и будет очень сложное администрирование. Извините, но торговля сегодня на том же пиве имеет прибыль в размере 50 процентов цены. Вот там есть прибыль, там есть деньги. Естественно, в разных местностях поразному: в селе доходы торговли меньше, чем в райцентре или в областном центре. Это первое.
Второе. Наш комитет предложил законопроект о переводе акцизных сборов на алкоголь и спирт (мы уже сделали это по табачным изделиям) в гривни. Почему в гривни? Потому что в свое время, когда у нас была большая инфляция, правильно перевели в экю, и сделали нужное дело. А сейчас нужно - в национальной валюте, потому что зарплата и пенсия выплачиваются в гривнях, а не в евро. Поэтому прошу, чтобы завтра при голосовании все поддержали.
Ну и еще один вопрос. Вот недавно мы приняли документ об усилении борьбы с незаконным оборотом алкоголя, табака, спирта. У нас сегодня контрабанда и фальсификат достигают от 1,5 до 2 миллиардов гривень, которые могли бы поступать в бюджет. Была создана Госспецмонополия, которая должна решать этот вопрос. В ней
- 650 человек. Для примера, раньше в Госпищепроме только 7 человек занимались оборотом спирта и успевали. Эта организация занимается сейчас не борьбой с контрабандой и фальсификатом, а борьбой с отечественным производителем.
Например, что произошло по табачному производству. Было роздано лицензий на то, чтобы завозить смесь (это фактически готовая сигарета) на 5 миллиардов сигарет, а в бюджет поступает ноль. Вот тут эти проблемы. То есть мы ищем не там. Еще раз обращаюсь к правительству. Мы подавали как предложение к бюджету: давайте по-настоящему возьмемся за борьбу с контрабандой и фальсификатом, тогда получится.
А акцизы... Возьмите анализ 1996 года. Когда парламент в 1996 году только немного снизил акцизы, то сразу увеличились поступления в бюджет. За счет чего? Да сегодня пивная отрасль, производство вина и водки - это еще и стекольное производство, и этикетки, и пробки. Это все нужно учитывать в совокупности, тогда поступление налогов будет увеличиваться, а не уменьшаться.
Поэтому я прошу поддержать решение Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотреть в пакете оба законопроекта.
Спасибо.
ГОЛОВА. Перед тим як надати підсумкове слово доповідачу, хочу звернутися, Василю Васильовичу, до вас із таким питанням. Депутати, які виступають, мають величезний, десятирічний досвід. Це видно і з того, як вони проаналізували проблему. Навіть пересічному громадянину зрозуміло, що їхня аргументація значно вагоміша. Я тільки дивуюся, чому у вас не вистачає часу працювати з комітетом - із цими висококваліфікованими депутатами? Це, вважайте, до вас і прохання, і пропозиція, щоб, по можливості, ви дали відповідь. Будь ласка.
РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Дякую за комплімент, Іване Степановичу. Шановні народні депутати! Я займу вашу увагу на одну хвилину. Усе-таки просив би вас, перед тим як голосувати, звернути ще раз увагу на тезу, яку я висловив у доповіді, з яким проханням Кабінет Міністрів звертався до вас.
Тут звучали висловлювання про захист товаровиробника, про те, що введення цих ставок призведе до банкрутства всіх підприємств, що люди, які там працюють, опиняться на вулиці тощо. Це, я розумію, вже аргументи понад можливі наслідки. Але чому ви не звертаєте увагу на те, на чому ми акцентували? Що ми якраз захищаємо категорію бідних людей. Адже всі кошти з розподілу, який буде затверджений, направляються до місцевих бюджетів на соціальні виплати і дотації якраз малозахищеним. Тому уряд виходить з такої тези: підтримувати, захищати саме малозабезпечену частину населення. А пиво, вибачте, ми питимемо й за тими цінами.
І стосовно вашого зауваження, Іване Степановичу. Тут під час обговорення акценти трошки змістилися. Я хотів навести цифри і зауважити, що ми маємо, за цими прогнозами, оподаткувати не виробника. Я сподівався, що шановний пан Слободян скаже, але він теж промовчав. Його ціна від цього не змінюється. Ціна продажу збільшується, але вона перекладається якраз на особу, котра продає. І пан Чиж цілком слушно зауважив, і ми підкреслюємо це, що зміна на 4-5 відсотків розміру акцизу у вартості лягає на торговельну націнку, яка розподіляється щоденно. Ми вплинули якраз на цю величину. Іване Степановичу, я хотів би, щоб дану тезу ви все-таки підтримали і звернули на неї увагу.
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я вважаю, що ми повинні звернутися і до уряду, і до комітету, щоб вони до завтра дуже плідно попрацювали над цими законопроектами. У такому вигляді їх вносити завтра не можна.
Якщо ви допрацюєте і знайдете спільну мову з комітетом, тоді можна буде завтра внести на голосування (Шум у залі). Ще раз кажу: доопрацюйте два законопроекти - і уряду, і комітету. І на якому знайдете спільну позицію, той і вносьте на голосування.
Депутат Сокерчак. Підсумкове слово до однієї хвилини. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, я з трибуни, можливо, не зовсім чітко сказав. Наш комітет, не чекаючи урядового проекту, вніс свій за 5077. Подивіться його.
ГОЛОВА. Та є обидва.
СОКЕРЧАК В.М. Усе правильно. То чому ж ми повинні його доопрацьовувати? Він якраз у руслі урядового проекту...
ГОЛОВА. В'ячеславе Михайловичу, коли доповіли, я звернувся до уряду із запитанням: чи підтримують вони варіант двох законопроектів? Уряд відповів: "Підтримуємо". Тому й доопрацюйте їх.
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, але їх зводити в один не можна.
ГОЛОВА. Та не зводити. Слід доопрацювати два законопроекти, В'ячеславе Михайловичу.
СОКЕРЧАК В.М. Іване Степановичу, я вважаю, що треба відхилити урядовий проект. От і все доопрацювання.
Дякую.
ГОЛОВА. Доопрацьовуйте, а завтра вносьте.
Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Слободяна. Наново не будемо обговорювати.
СЛОБОДЯН О.В. Шановні народні депутати! Я хочу внести ясність. Василь Васильович Регурецький як заступник міністра фінансів повинен знати, що акцизи і ПДВ враховуються у відпускних цінах підприємств. Для чого маніпулювати словами?
ГОЛОВА. Дякую. Обговорення завершили.
-------------
Розглядається проект Закону про реструктуризацію податкової заборгованості платинків податків - підприємств тракторобудування. Доповідає з цього питання Кравчук Володимир Іванович. Будь ласка.
КРАВЧУК В.І., директор Державного департаменту тракторного та сільськогосподарського машинобудування. Шановний Іване Степановичу, члени президії та народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - підприємств тракторобудування, розроблений на виконання розпорядження Президента України про невідкладні заходи щодо забезпечення сільського господарства України тракторами та стабілізації виробництва відкритого акціонерного товариства "Харківський тракторний завод".
До основних підприємств тракторобудування належать 8 основних заводів, заборгованість яких по семи видах платежів (податок на додану вартість, на доходи фізичних осіб, плата за землю, збір до фонду щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, збір Держіннофонду, збір на будівництво і ремонт шляхів разом із пенею) за станом на 1 січня 2000 року становила 144,1 мільйона гривень.
Вказана заборгованість виникла за рахунок недостатніх обсягів виробництва, високого податкового тиску і, найголовніше, за рахунок заборгованості Державного лізингового фонду за відвантажені трактори протягом усього 1998 року в межах 8,3 мільйона гривень, а протягом 1999 року - в межах 34,9 мільйона гривень.
Прямі фінансові втрати від вилучення обігових коштів тільки головного підприємства комплексу, тобто ВАТ "ХТЗ", сягнули 18,6 мільйона гривень.
Вимушена заборгованість по кредитах комерційних банків - понад 8 мільйонів гривень, податкова заборгованість - 33,8 мільйона гривень, пеня на зазначену заборгованість - 7,9 мільйона гривень. У цілому недобір продукції в 1999 році сягнув 168,7 мільйона гривень, або це 1 тисяча 300 тракторів серії "ХТЗ-170". Аналогічна ситуація виникла і в підприємствсуміжників.
Проектом закону пропонується реструктуризувати заборгованість за умови сплати поточних платежів, і на цій основі здійснити заходи щодо технічної, виробничої та структурної перебудови. Це дасть змогу збільшити обсяг виробництва товарної продукції в три рази, обсяг обігових коштів зросте до 290 мільйонів гривень, на технічне переоснащення буде використано близько 250 мільйонів власних коштів, у бюджети всіх рівнів буде перераховано понад півтора мільярда гривень, що в три рази перевищує суми очікуваних надходжень без проведення реструктуризації.
У ході розгляду даного проекту закону в Секретаріаті Верховної Ради України надано зауваження науковоекспертного управління, суть яких зводиться до двох моментів. По-перше, є сумніви щодо ефективності. Зокрема, щодо ефективності аналогічного Закону про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року.
По-друге, наголошується на відсутності чіткого механізму та прозорого порядку прийняття органами стягнення рішення про реструктуризацію.
Зауваження слушні, щодо їх суті можу пояснити таке. Закон про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податку за станом на 31 березня 1997 року передбачав списання боргів, які виникли до 30 червня 1994 року, і реструктуризацію з 1 липня 1994 до 31 березня 1997 року. Згідно з даним законом ВАТ "ХТЗ" реструктуризував 10,5 мільйона гривень, що дало змогу наростити обсяги виробництва тракторів у 1998 році - до 1 тисячі 945, у 1999 році - до 2 тисяч 700 штук. Проте оскільки згаданий закон діяв стосовно боргів 1997 року, а борги лізингового фонду виникли в 1998-1999 роках, то це призвело до нової заборгованості.
Щодо механізму реструктуризації, то він передбачений відповідним наказом Державної податкової адміністрації про затвердження порядку надання органами державної податкової служби відстрочок і розстрочок сплати податків, інших платежів.
Одначе для більш чіткого та прозорого механізму прийняття органами стягнення рішень про реструктуризацію слід регламентувати це окремою статтею, яка випливає з вищезгаданого Закону про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року, зокрема на умовах, визначених пунктами 4, 5, 6 статті 3, пунктом 2 статті 4, пунктами 2, 3, 4 статті 5 та пунктом 2 статті 7 названого закону. Просили б під час доопрацювання врахувати положення даного документа.
На закінчення дозвольте подякувати членам Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, Комітету з питань промислової політики і підприємництва, іншим народним депутатам за взаєморозуміння та співпрацю. Прошу підтримати даний проект закону.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Депутат Роєнко. За ним - депутат Безсмертний.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України. Володимире Івановичу, Кабінет Міністрів уже подавав даний законопроект за підписом ще Кінаха, там передбачалося списання заборгованості. Чим викликано, що в цьому законопроекті вже немає списання?
І друге запитання. Який економічний ефект від того, що ми проведемо реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - підприємств тракторобудування? Як це позначиться на цінах для сільгоспвиробників, щоб вони могли цю техніку придбати? Однозначно - треба підтримати внесений законопроект. Але я все-таки хотів би, щоб почули депутати, чи зможуть тоді сільгоспвиробники купувати нашу вітчизняну техніку, і чи буде вона високої якості?
Дякую.
КРАВЧУК В.І. Дякую. Перше. Справді, даний законопроект був уже у Верховній Раді. Він містив статтю про списання пені і штрафних санкцій, а друга стаття передбачала реструктуризацію боргів. Законопроект був відкликаний і доопрацьований з метою, щоб усе - і пеню, і штрафи, і заборгованість - реструктуризувати так, як записано в даному проекті. Таке рішення Кабінету Міністрів.
Друге. Чи вплине на ціни? Вплине. Але в даному разі -у кращий бік. У порівняльній таблиці показано, що в разі реструктуризації зростуть обсяги виробництва та реалізації, а також прибуток підприємств, у підприємств з'являться обігові кошти (на сьогодні їх немає, а до кінця 2000 року планується 216 мільйонів), передбачається надходження коштів на фінансування технічного переоснащення. Збільшаться платежі до бюджету на півтора мільйона гривень. А якщо зростуть обсяги виробництва та реалізації, то відповідно зменшиться вартість продукції.
ГОЛОВА. Володимире Івановичу, 16 депутатів хочуть поставити вам запитання.
Депутат Безсмертний. За ним - депутат Гуцол.
БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НДП). Фракція Народно-демократичної партії. Шановний Володимире Івановичу, як поставиться уряд до такої пропозиції, щоб дію цього закону поширити на всі підприємствавиробники сільгосптехніки? Тому що ми можемо вирішити проблему ХТЗ, але не допоможемо одеському, кіровоградському, львівському заводам сільгосптехніки, де є аналогічні проблеми.
Дякую.
КРАВЧУК В. І. Дякую, Романе Петровичу. Уряд, мабуть, буде оцінювати, виходячи з конкретних цифр. Підприємства тракторобудування мають борг - 144 мільйони, які треба реструктуризувати. Борг інших підприємств (а в галузі сільськогосподарського машинобудування понад 100 підприємств) становить ще 60 мільйонів. Тобто загальний борг підприємств сільгоспмашинобудування - близько 200 мільйонів. Гадаю, названа цифра значно не вплине на економічну чи фінансову ситуацію в державі. Але ми справді поставимо в рівні умови і такі хоча б основні наші комбайнові заводи, як херсонський, тернопільський і дніпропетровський, ту саму "Червону зірку" та інші.
Дякую.
ГОЛОВА. Депутат Гуцол. За ним - депутат Свирида.
ГУЦОЛ М.В. Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина". Шановний доповідачу, я уважно слухав вашу доповідь і маю декілька запитань. Скільки тракторів допоможе випустити даний законопроект для села? І які розбіжності між двома законопроектами, котрі ми слухаємо? Якщо вони суттєві, то які саме?
Дякую.
КРАВЧУК В.І. Я не зрозумів, вибачте...
ГОЛОВА. Перше таке: наскільки допоможе виконання цієї норми закону збільшити випуск тракторів?
КРАВЧУК В.І. Виконання норми закону дасть змогу збільшити виробництво до 2007 року в три рази. А це означає, що ми будемо мати необхідну кількість тракторів. Я не можу сказати в штуках, тому що треба говорити по марках. Нині треба налагодити виробництво тракторів дванадцяти класів, а останні роки ми випускаємо тільки двох класів, але забезпечуємо в цілому потребу України на рівні 25 тисяч тракторів на рік.
ГОЛОВА. Депутат Свирида. За ним - депутат Чиж.
СВИРИДА О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 22, Волинська область). Група "Трудова Україна". Шановний доповідачу! Як відомо, підприємства тракторобудування, в тому числі ХТЗ, одержували кошти з декількох джерел. Я деякі з них назву: по-перше, інноваційний фонд; по-друге, амортизаційні відрахування; і по-третє, частково лізинговий фонд. Тобто фінансування вони одержували нібито достатнє.
З другого боку, вийшло так, що за поставлену техніку їм Державний лізинговий фонд не заплатив. Запитання: чому ж не заплатив? Де поділися ці кошти? Тобто техніка була поставлена, селяни за неї розрахувалися. Наприклад, у Волинську область поставлено 100 тракторів. Кошти за них селяни повністю віддали, принаймні ті платежі, які треба було робити, були зроблені.
Гадаю, така сама ситуація і по Україні. З селянина гроші стягли, а заборгованість виникла в ХТЗ. Чому ж вона виникла? Де посередники, в яких осіли ці кошти? Чи є у вас така статистика?
Дякую.
КРАВЧУК В.І. Дякую. Я був би вдячний, якби ви показали цих селян, які розрахувалися за трактори. Адже повернення Державного лізингового фонду, який при МінАПК, становить на сьогодні всього-на-всього 2-3 відсотки.
Інноваційні проекти справді були, але жоден інноваційний проект по галузі тракторного машинобудування і двигунобудування не профінансований.
Щодо лізингового фонду, то саме це стало причиною того, до чого його довели. У пояснювальній записці подано за місяцями дані, як відвантажувалася техніка і як не повертався лізинговий фонд, що й призвело до такої ситуації.
А загалом якщо взяти закони про лізинг, про ПДВ і про плату за прибуток, то сама лізингова операція є некомерційною. І, на жаль, нам треба ще дуже багато доопрацьовувати.
ГОЛОВА. Слово надається Івану Чижу.
ЧИЖ І.С. Дякую, Іване Степановичу. Шановний Володимире Івановичу, я підтримую проект. Але чи у вашому галузевому відомстві є хоча б відносна стратегія розвитку машинобудування в комплексі?
От дивіться. У 1990 році виробляли 106 тисяч тракторів (сьогодні - менше 5 тисяч), тракторних плугів
- 89 тисяч (сьогодні - менше 4 тисяч), тракторних сівалок - 57 тисяч (сьогодні - 1,7 тисячі), рядкових жаток - майже 67 тисяч (сьогодні - 300 штук), бурякозбиральних машин - майже 9 тисяч (сьогодні - 100 штук), кормодробилок - 28 тисяч (сьогодні - 600 штук), автопоїлок, а це теж галузь машинобудування, - 84 тисячі (сьогодні - 2,7). Тобто десь у 25-30-50 разів менше. Коли ми вийдемо на рівень, який зможе реально забезпечити технікою село бодай у мінімальних потребах?
КРАВЧУК В.І. Насамперед щиро дякую вам за підтримку. Хочу сказати, що за останні чотири роки в сільськогосподарському машинобудуванні відповідно до програми діяльності уряду виконано завдання у тому, що ми маємо техніку, яка може виконувати на 80 відсотків усі технологічні операції в АПК. А в 1992 році мали тільки 25 відсотків вітчизняної техніки. А цифри, котрі ви назвали, такі тому, що неплатоспроможний покупець - сільськогосподарське виробництво.
Можу сказати, що вже три роки підряд зростають обсяги виробництва і реалізації. Але якщо в минулому році ми реалізували техніки на 1 мільярд, то щоб увійти в норму, треба щорічно реалізовувати на 9 мільярдів гривень. І при цьому, якщо ми будемо реалізовувати, потужності наших заводів будуть завантажені лише на 50- 60 відсотків. Ми готові сьогодні зробити по тисячі комбайнів "Лан" і "Славутич", а робимо по сто.
ГОЛОВА. Дякую, Володимире Івановичу. Оголошується перерва на 30 хвилин.
(П і с л я п е р е р в и)
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України МЕДВЕДЧУК В.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо роботу. Слово для співдоповіді від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності надається народному депутату Сокерчаку. Будь ласка.
СОКЕРЧАК В.М. Шановні народні депутати! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності розглянув подані документи, про які в доповіді сказав Володимир Іванович. Загалом у практиці роботи нашого комітету ми не дуже хочемо списувати податкову заборгованість. Але уважно вивчивши всі матеріали, подані до нашого комітету, на засіданні якого були присутні представники всіх харківських заводів, котрі беруть участь у виробництві тракторів, ми дійшли висновку, що іншого шляху для підтримки тракторобудування просто немає. Я не хочу повторювати цифри, які називав Володимир Іванович. Вони справді вражаючі.
З другого боку, ви знаєте, що в Державний лізинговий фонд теж не надійшли кошти, і якщо розібратися по областях, то не надійшли значні кошти. Знаю, що з Одеської області (я як народний депутат займався цим питанням) не надійшла велика сума коштів за різні поставки техніки.
Саме тому наш комітет вважав за можливе підтримати даний законопроект про реструктуризацію податкової заборгованості платників податків - підприємств тракторобудування і прийняти його в першому читанні.
Крім того, ми вважаємо, що для доопрацювання цього документа до другого читання є дуже суттєві зауваження науково-експертного управління Верховної Ради України, котрі стосуються деяких його положень. Нам здається, що треба було б прислухатися до них.
На нашу думку, поданий законопроект варто доопрацювати, врахувавши зауваження та пропозиції народних депутатів, висловлені на засіданні комітету, а також у висновках згаданих фахівців. Отже, комітет пропонує прийняти його в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до співдоповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.
Слово надається народному депутату Алексєєву. За ним - депутат Ткаленко.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый Вячеслав Михайлович, вы, наверное, знаете, что тракторные заводы поставили технику в лизинг и не получили ничего или почти ничего за нее, хотя им было обещано.
Вы не думаете, что сейчас в связи с тем, что уже практически начинается вспашка (и сев вот-вот начнется), надо не откладывать в долгий ящик, а принять сегодня и в первом, и во втором чтении этот законопроект, чтобы он поскорее пошел на подпись Президенту? Ведь это тот случай, когда день кормит год.
СОКЕРЧАК В.М. У принципі, ваше запитання суттєве. Чому? Тому що тиждень ми будемо працювати в округах, і це, звичайно, трохи затягнеться. Але згідно з Регламентом, ви знаєте, на внесення поправок до проекту закону до другого читання передбачається два тижні. Це буде залежати від того, як ми завтра проголосуємо. Якщо проголосуємо прийняти в остаточному варіанті із зауваженнями науково-експертного управління (а вони суттєві, як я вже сказав), а також комітету, окремих депутатів, зокрема в Сергія Анатолійовича Терьохіна є низка пропозицій і зауважень, тоді можна прийняти остаточно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.
ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. Прошу передати слово депутату Матвієнкову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Матвієнков.
МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Уважаемый Вячеслав Михайлович, у меня два вопроса по этому законопроекту. Ну, понятно, что предприятия лежат, в такой ситуации платить налоги довольно сложно. Есть примеры, когда после реструктуризации начинался подем и предприятия возобновляли работу.
Первый вопрос. Реструктуризируются налоги и пеня, а суммы штрафных и финансовых санкций не реструктуризируются. Сумеет ли предприятие разблокировать счет?
И второй момент. Предыдущий товарищ говорил о том, что Государственный лизинговый фонд не заплатил. Наверное, не заплатил не потому, что не захотел, а потому, что у него нет средств, они не перечислены из Госбюджета. А если подобная ситуация повторится и в текущем году, то что мы получим? Сумеем ли хоть немного реанимировать работу отрасли и конкретного завода? Либо мы просто сделаем отсрочку на какой-то промежуток времени и вернемся опять к такому же состоянию?
Спасибо.
СОКЕРЧАК В.М. Ваше питання має, чесно скажу, і економічний, і політичний характер. Ви самі розумієте, якщо ті, хто використовує ці трактори, матимуть кошти, щоб розраховуватись за поставлену техніку, то виробники цієї техніки можуть спокійно виробляти й продавати до 7 тисяч тракторів на рік, і це дасть їм можливість триматися на плаву, розвивати виробництво, модернізовувати. У них там дуже багато задумів є, про це говорили виробники тракторів. Чудові моделі і тракторів середнього класу, і важких тракторів, і малих для фермерських господарств. Усе залежить від того, яка вимальовуватиметься позиція стосовно агропромислового комплексу. На жаль, сьогодні виділяється зовсім мало коштів, і я цілком поділяю ваше побоювання.
Стосовно першого вашого запитання. Тут, справді, ідеться про реструктуризацію податкової заборгованості. Стосовно штрафів і пені, то їх просто списують. Треба, щоб Міністерство фінансів подало законопроект про списання штрафних санкцій і пені, тому що реструктуризувати їх неможливо, ви це знаєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 53, Донецька область). Фракция Коммунистической партии Украины. Вячеслав Михайлович! У меня к вам несколько вопросов. В пояснительной записке сказано, что "заборгованість виникла в минулому році внаслідок боргу Державного лізингового фонду". Но в прошлом году были президентские выборы. Не кажется ли вам, что возникновение долга связано с президентской кампанией? Не потому ли Президент приезжал на этот харьковский завод?
И второй вопрос. Вы сказали, что мы сможем поехать в округа, чтобы изучить в том числе и этот вопрос. Я очень сомневаюсь, что мы сможем поехать в округа, потому что, на мой взгляд, ни руководство Верховного Совета (это уже к Медведчуку вопрос), ни Омелич как председатель комитета в течение трех месяцев ничего не делают для того, чтобы депутаты могли получить командировочные и поехать к своим избирателям.
Я уверен, у многих коллег уже накопилось достаточно неоплаченных командировок, чтобы ставить этот вопрос. Поэтому я хотел бы, чтобы сегодня был дан ответ, когда депутаты смогут получить деньги на командировочные расходы для поездки в округа. Если Омелич не в состоянии решить этот вопрос вместе с Плющом, то тогда надо ставить вопрос об их отставке.
СОКЕРЧАК В.М. Стосовно вашого першого запитання, Володимире Миколайовичу. Розумієте, якщо мені теж так здається, як і вам, то це не означає, що так воно і є. Треба це довести. Як економіст я звик брати до уваги цифри, які доведені. Можна припустити, що частина коштів туди пішла.
А стосовно другого питання, я думаю, це не до мене. Гадаю, за будьякої ситуації ми знайдемо можливість виїхати туди, хоча гроші справді не виплачуються. Я просто це сказав для того, щоб усі знали: якщо завтра цей законопроект не буде проголосований, то ми відтягнемо вирішення цього питання мінімум ще на два тижні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Шановні колеги! Для виступу в обговоренні записалися сім народних депутатів.
Слово надається народному депутату Круценку. Наступний - депутат Алексєєв.
КРУЦЕНКО В.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги! Не піддаючи сумніву необхідність державної підтримки підприємств тракторобудування і конкретно заводів Харківського регіону, ми вважаємо, що до другого читання треба розділити заборгованість: суми податкової заборгованості реструктуризувати з 1 січня 2000 року, а суми пені, штрафів списати на дату набрання цим законом чинності. А механізм списання застосувати той, що був визначений у Законі про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року. Адже заборгованість виникла не через те, що колективи цих підприємств не хочуть чи не вміють працювати, а через те, що їхня продукція, яка вкрай потрібна селу, не оплачується ні голими селянами, ні Державним лізинговим фондом. Ну, а податківці свою справу знають: за борги держави скоро пустять завод з молотка.
Давайте задумаємося, шановні. До технологічної потреби селу не вистачає 200 тисяч тракторів. За минулий рік вибуло 20 тисяч 400 тракторів, а надійшло всього 2 тисячі 252. 80 відсотків техніки в сільгосптоваровиробників повністю зношено. Минулого року ХТЗ випустив 2 тисячі 700 тракторів (для довідки: у 1990 році - 41 тисячу 455 тракторів, у 15 разів більше), з яких за гроші реалізовано 138; Державній лізинговій компанії - 762; 1 тисячу 500 тракторів пустили на бартер за комплектуючі та енергоносії, а 300 тракторів вартістю 50 мільйонів стоять на заводі, не затребувані в цьому році, бо селянам уже не до техніки - і в ту, що є, нічого заливати. Та й уряду вони не потрібні, коштів на лізинговий фонд не знайшлося.
Комітет пропонує уряду не скасовувати вивізне мито на соняшник, як вимагають радники. За рік це дасть додатково близько 400 мільйонів гривень надходжень до бюджету, і їх можна направити на потреби села.
Разом із цим звертаємо увагу на те, що за відсутності державної політики щодо підтримки вітчизняного сільгоспмашинобудування у такому самому становищі, що й харківські тракторобудівники, опинилися і тернопільчани, херсончани, кіровоградці, білоцерківці, про що говорив Роман Безсмертний. Тому пропонуємо доповнити законопроект статтею про поширення дії цього закону на підприємства сільськогосподарського машинобудування, перелік яких хай подасть Кабінет Міністрів. Там усього заборгованості, як доповідалось, 50-60 мільйонів гривень, але для податківців це є підставою, щоб вилучати майно, завершуючи остаточний розвал галузі.
І останнє з цього приводу - до уряду. Не видумуйте, шановні, мертвонароджених програм типу "Реформи заради добробуту". Зробіть конкретну й прозору програму, дайте людям роботу. На ХТЗ з 30 тисяч залишилося 13 тисяч працюючих. Сконцентруйте моральні, фінансові та матеріальні ресурси на паливноенергетичному комплексі, машинобудуванні і АПК. Тоді, повірте, зросте і добробут
- не за рахунок кримінальної відповідальності керівників за невиплату заробітної плати (це веде тільки до масового безробіття), а за рахунок відродження власного виробництва.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Алексєєв. Наступний - депутат Гусак.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Этот проект надо поддерживать и принимать закон
- чем скорее, тем лучше, это однозначно. И я прошу депутатов учесть, что хотя в законопроекте речь идет о ХТЗ, это касается целого куста предприятий, которые находятся не только в Харькове, и потребность в их продукции, как принято говорить, "нагальна", крайне велика. Подавляющее большинство тракторов в сельском хозяйстве отработало более десяти лет, то есть весь моторесурс они уже почти выработали. И то, что сейчас еще работает, - это за счет довыдавливания того моторесурса, который был заложен десять лет назад. Наш опыт показывает, что людей можно заставить работать без зарплаты, а вот технику после того, как выработан моторесурс, заставить работать нельзя. И поэтому нельзя убивать производство, которое сегодня, а тем более завтра будет жизненно необходимо сельскому хозяйству Украины.
Я уже говорил о том, что денег за тракторы, которые поставлены по лизингу, завод не получил, то есть, по сути дела, государство взяло эти тракторы, но не расплатилось за них. И поэтому законопроект надо поддержать и хотя бы реструктуризировать долги. Я, конечно, понимаю, что реструктуризация лишь частично решает проблемы ХТЗ и лишь частично - проблемы отрасли, но это надо делать, и делать по одной простой причине: завтра может быть поздно, сев начинается уже сейчас. Здесь некоторые товарищи предлагают прекрасные дополнения - распространить действие закона на всю отрасль. Это все правильно. Но только давайте не забывать, что если мы этим займемся, то закон вступит в силу лишь в мае-июне.
Поэтому я вношу предложение, которое высказал, задавая вопрос Вячеславу Сокерчаку: завтра проголосовать проект в обоих чтениях. А если комитет за это время подаст предложения ко второму чтению, то, конечно же, учесть их. Но оттягивать нельзя. Это тот случай, когда день год кормит.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Моісеєнко.
ГУСАК Л.Г. Група "Відродження регіонів". Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні колеги! Ситуація, яка виникла в галузі тракторобудування, є класичним прикладом недоліків, характерних для чинної схеми нарахувань податку на додану вартість за фактом відвантаження. Ця схема є надзвичайно зручною для держави, яка збирає податки, але створює дуже багато проблем підприємствам, оскільки гроші за відвантажену продукцію ще не надійшли, а податок уже необхідно сплатити.
У наших умовах, коли немає засобів стягнення суми боргу з підприємстваборжника, діюча схема нарахування податку на додану вартість взагалі заганяє підприємства-постачальники у глухий кут, а особливо коли мова йде про "священну корову" української економіки - сільське господарство.
Не розраховуються підприємства сільського господарства, не сплачують податки підприємства тракторобудування. Держава сама створила таку ситуацію для машинобудівних підприємств через систему оподаткування та через створення умов для безвідповідальної роботи сільськогосподарських підприємств.
Не встигла держава минулого року підтримати інвестиціями тракторобудівників, уже виникла необхідність рятувати їх від податкових інспекторів, які описують майно за податкові борги. Тут справді є над чим задуматись. Система ринкових відносин в Україні не працює, і держава має робити рішучіші кроки для поліпшення загального економічного середовища. Напевно, підприємства тракторобудування не є винятком із правил. Недоліки системи оподаткування заводять у глухий кут усі підприємства-постачальники, які співпрацюють із сільськогосподарськими підприємствами. Постачати сьогодні обладнання та техніку сільськогосподарським підприємствам - це означає гарантовані збитки.
Про який розвиток та зростання продуктивності в сільському господарстві може йти мова, коли воно повільно але невідворотно залишається без техніки?
Депутатська група "Відродження регіонів", безумовно, підтримує прийняття законопроекту в першому читанні. Але хотілося б, щоб розгляд цього законопроекту вплинув на весь хід законодавчої діяльності, яка стосується питань реформування агропромислового комплексу і податкового законодавства.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Моісеєнку. Наступна - депутат Супрун.
МОІСЕЄНКО В.М. Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемые коллеги! Я хочу обратить ваше внимание на то, что сказано в пояснительной записке: более 80 процентов энергоемких работ в сельском хозяйстве выполняются именно тракторами харьковского комплекса по производству тракторов. А это значит, что эти предприятия являются стратегическими для Украины, так как Украина 70 процентов своего валового продукта создает в агропромышленном комплексе. И поэтому рассматривать этот вопрос, конечно же, необходимо, и соглашаться с принятием этого законопроекта, конечно же, нужно.
Но я хотел бы обратить ваше внимание на то, что ничего не сказано о причинах возникновения в прошлом году долга этого лизингового фонда. Поэтому я вношу предложение, чтобы к голосованию по этому документу профильный комитет подготовил для нас расшифровку причин возникновения этого долга и на что были потрачены средства этого фонда.
Я рад тому, что Бессмертный вспомнил, что есть еще и другие предприятия сельскохозяйственного комплекса. Как представитель Президента он должен был прочитать, что этот законопроект подготовлен по поручению Президента Украины, и повидимому, он должен был это учесть.
Хочу обратить ваше внимание на то, с чем нельзя согласиться в этом законопроекте. В пояснительной записке говорится о таких мерах, намеченных к реализации, пункт 3: "Структурна перебудова з консервацією незадіяних у виробництві потужностей і основних фондів, скороченням чисельності працюючих до оптимального для запланованих обсягів виробництва..." А "обсяги виробництва" сейчас никак не удовлетворяют количества штатных работников на харьковском комплексе тракторостроения. Отсюда встает вопрос о возрастании безработицы. И здесь, в этом законопроекте, ни слова не сказано, где будут трудоустроены эти люди.
Одним из главных требований акции протеста, которая прошла 17 марта (у меня в руках письмо к Премьерминистру Ющенко от Всеукраинского союза рабочих), является : "Нет безработице!" Именно с этими требованиями 24 марта пройдет акция протеста у Кабинета Министров.
И в завершение хочу еще раз обратиться к руководству Верховного Совета и к профильному Комитету по вопросам Регламента, депутатской этики. Я бы, например, с удовольствием поехал и изучил бы на месте проблему харьковских тракторных заводов, тем более что мне три года назад приходилось там быть, но отсутствие финансирования командировок народных депутатов Украины, к сожалению, не дает такой возможности.
Я обращаю внимание Медведчука и Омелича, что если и дальше будет идти работа по этому принципу, то есть не будет финансирования производственной деятельности народных депутатов, то нужно будет ставить вопрос об отставке этого руководящего состава Верховного Совета.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Супрун. Наступний - депутат Павловський.
СУПРУН Л.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 100, Кіровоградська область). Фракція Народно-демократичної партії. Я хотіла б звернути увагу шановних колег на такі дві позиції, які стосуються цього законопроекту.
Перше. Ми повинні поставити в рівні умови всі підприємства сільськогосподарського машинобудування. І тому після прийняття законопроекту в першому читанні потрібно буде внести відповідні зміни і доповнити перелік підприємств, які вказані в проекті, за умови подання відповідних документів Кабінетом Міністрів щодо списання або реструктуризації податкової заборгованості.
Друге. У 1997 році Верховна Рада прийняла закон, який чітко регламентував порядок списання та реструктуризації податкових заборгованостей. І я вважаю, що було б доцільно застосувати в цьому законі порядок списання та реструктуризації заборгованості, який було передбачено в законі, прийнятому в 1997 році.
І останнє. Ми весь час говоримо про те, що нам необхідно списувати і реструктуризувати борги підприємств у різних сферах виробництва, у тому числі в сільськогосподарській сфері. Але ми забуваємо одне: тільки комплексний, науково обгрунтований підхід може справді змінити ситуацію в економіці. Ми знаємо багато гарних прикладів і не треба від них відвертатися.
У Польщі в 1994 році було створене державне агентство з реструктуризації боргів в АПК, яке отримало 12 мільярдів доларів. Як же були використані ці кошти? Агентство викупило борги підприємств. На яких умовах? Підприємствам було надано можливість розраховуватися за ці борги протягом десяти років під 5 відсотків річних.
До того ж агентство не просто викупило борги, а й профінансувало ці підприємства під нові бізнес-плани, під гарантований збут продукції, і підійшли таким чином комплексно до питання списання та реструктуризації боргів, не допустили головного - зрівнялівки між тими підприємствами, які гарно працювали і платили податки до бюджету, і тими, які просто ухилялися від сплати таких податків. І крім того (я вважаю, це одне з найголовніших), не допустили провалів у державному бюджеті.
Наповнення державного бюджету у свою чергу сприяло наданню підтримки АПК Польщі, і саме завдяки цьому маленька країна в центрі Європи має сьогодні найбільший приріст валового внутрішнього продукту - на рівні 17,5 відсотка до річного обсягу. Таким чином, саме аграрний сектор вивів Польщу з кризи. І я вважаю, що це могло б стати гарним прикладом і для України.
Законопроект підтримуємо з відповідними доповненнями, про які я говорила.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України (виборчий округ 188, Хмельницька область). Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановні колеги! Я хочу, не повторюючись, внести конкретні пропозиції. Справді, потрібно не тільки реструктуризувати борги, але й списати пеню. Це безумовно.
Я хотів би привернути увагу до такого. Тракторобудування в Україні - це приблизно 45 відсотків сільськогосподарського машинобудування, або майже половина. Друга половина - це те, що виготовляється до тракторів: сіялки тощо. Тому я пропоную поширити дію цього закону на все сільськогосподарське машинобудування. Ми багато від цього не втратимо.
Де взяти кошти? Я пропоную два механізми. З досвіду Сполучених Штатів Америки. Коли вони виходили з кризи, у них була цільова емісія в розмірі 55 мільярдів доларів (33 відсотки ВВП). Нам так багато не потрібно, нам потрібна цільова емісія на рівні декількох мільярдів гривень, тільки не через банки, а у виробництво. І буквально за півроку - рік вони будуть повернені під заставу того ж врожаю. Це перше.
Друге. Світовий банк пропонує Україні низку своїх проектів з кредитами. Що це за проекти? Це проекти в комунальну сферу, теплопостачання, тобто в ті сфери, з якими на ринок в Європу не підемо. Тому треба запропонувати уряду не приймати ці проекти, а ті кошти, які вони планують, направити в наші проекти розвитку сільськогосподарського машинобудування.
Третє. Ми знову просимо кредити, транші в Міжнародного валютного фонду. Треба поставити свої умови: хоча б 10 відсотків оцих запозичень направити в сільськогосподарське машинобудування - і проблема вирішена, створено джерело відшкодування всіх цих боргів.
Тому я - бачите, як на замовлення депутата Супрун - пропоную комплексний підхід. Це повинна бути програма відродження сільськогосподарського машинобудування з відповідними джерелами фінансування.
І останнє. Ми повинні дуже уважно розглянути ще раз товарні кредити, які нам пропонують, і, можливо, повністю відмовитися від них, тому що нам дають гроші, ми купуємо їхні товари і за це сплачуємо відсотки. Джерел фінансування у нас так само немає, але борги треба повертати обов'язково. Тобто ми виснажуємо наше сільськогосподарське машинобудування. Падати далі вже нікуди. Оці товарні кредити нас не врятують, і тому треба від них відмовитися і застосувати комплексний підхід до відбудови сільськогосподарського машинобудування, спираючись на внутрішній потенціал України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роєнко, і закінчуємо обговорення.
РОЄНКО В.Г. Шановні народні депутати! Як сільгоспвиробник я також вношу пропозицію підтримати цей законопроект у першому читанні, але з умовою, що будуть враховані пропозиції, які сьогодні лунали у виступах народних депутатів, про те, що треба в комплексі розглянути це питання.
Справа в тому, що в нас не один тільки Харківський тракторний завод, хоч він і співпрацює з іншими заводами. Ось переді мною список, в якому ще дев'ять заводів сільгоспмашинобудування, які теж повинні бути внесені до переліку тих, яким треба реструктуризувати податкову заборгованість, списати пеню, врахувавши, ясна річ, усі за і проти, що випливають із цього законопроекту.
Я нещодавно був на заводах концерну "Лан" (це в Олександрії, колишній оборонний завод "Автоштамп"), де виробляють вітчизняні комбайни "Лан". Мене вразило, що люди, працюючи без заробітної плати вже кілька місяців, усе-таки виробляють цей комбайн і інші сільськогосподарські машини. Якщо їх не підтримати, то впаде їхня ініціатива. У них конструкторське бюро працює 24 години на добу. Там професіональні конструктори - військові конструктори - і комп'ютеризована система ведення конструкторських розробок. І такі заводи в нас непоодинокі. Тому я підтримую цю пропозицію і вважаю, що до другого читання ми повинні внести до переліку всі ці заводи.
Водночас інформую вас про те, що Всеукраїнська профспілка народних депутатів України має секцію "Вітчизняне сільгоспмашинобудування". У квітні в нас буде перше засідання з питань сільгоспмашинобудування. І ті депутати, які входять до секції, також пропонують ввести до цього переліку наших головних виробників сільськогосподарських машин.
І разом з тим вимога селян, які беруть участь у всеукраїнській акції протесту: щоб наше вітчизняне сільгоспмашинобудування мало свої розробки, мало свої машини і забезпечувало наших сільгоспвиробників.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми закінчили обговорення цього питання. Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного.
-------------
Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування (щодо витрат, пов'язаних з добудовою об'єктів незавершеного будівництва). Доповідач - заступник голови Фонду державного майна Гришан Юрій Петрович. Будь ласка.
ГРИШАН Ю.П., заступник голови Фонду державного майна України. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Я не заберу у вас багато часу. Я вже мав можливість доповідати про це питання, воно обговорювалося, ставили запитання. Я лише коротко поінформую, як воно виникло і що закладено в урядовому законопроекті.
У липні 1999 року ви підтримали в першому читанні законопроект про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, який Президент України вніс відповідно до "Перехідних положень" Конституції. Ви знаєте, що відповідний указ Президента в липні вступив у дію, і в цьому указі, який на сьогодні є чинним, передбачено особливості оподаткування, пов'язані з добудовою об'єктів незавершеного будівництва.
Що мається на увазі? Перше. Покупець об'єкта незавершеного будівництва має право ті кошти, які він спрямовує на добудову цього об'єкта, включати до валових витрат при розрахунку податку на прибуток, тобто фактично він отримує пільгу з оподаткування.
І друге. Весь час, передбачений угодою купівлі-продажу, протягом якого він добудовує цей об'єкт незавершеного будівництва, покупець не сплачує податок на землю.
Хочу сказати, що тільки рік дії цього указу Президента (а ви підтримали, ще раз нагадую, відповідний законопроект у першому читанні) дав можливість пожвавити інтерес до об'єктів незавершеного будівництва. Це, як кажуть, те золото, яке зарите в землю. Це дає змогу добудувати хоча б ті об'єкти з досить високим ступенем готовності, які не зруйновані і можуть бути придатні до експлуатації як об'єкти виробничого призначення. А потім уже вони виступатимуть платниками податку як суб'єкти господарювання.
Зауважу, що тільки минулого року від продажу цих об'єктів (хоча ще раз скажу, що вони є в основному неліквідними, на них іще треба витрачати кошти) ми отримали близько 28 мільйонів гривень, а за роки добудови цих об'єктів - більше 7 тисяч робочих місць. Це, можна сказати, на рівному місці.
Думаю, скоро ми вже прийдемо до того, що будемо вишукувати покупців і шукати, де взяти гроші, щоб вони ці об'єкти добудували.
Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності внесений альтернативний законопроект. Хочу сказати, що він може заслуговувати на увагу, але все-таки зважте на те, що покупці, які придбали об'єкти незавершеного будівництва, не сплачували податок на прибуток із тієї суми коштів, які були спрямовані на добудову. А як тільки буде прийнято закон, проект якого запропонував комітет, ця зміна в законодавстві, така нестабільність призведе до того, що попит на об'єкти приватизації знову впаде.
Тому я просив би все-таки розглянути в першому читанні і прийняти за основу урядовий законопроект і потім уже доопрацювати його з урахуванням зауважень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Петровичу. Є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.
Народний депутат Свирида. Наступний - депутат Гусак.
СВИРИДА О.М. Шановний Юрію Петровичу! Ви пропонуєте, з одного боку, як варіант вирішення даного питання максимально залучати кошти за рахунок продажу об'єктів приватизації, з другого боку, - створити дірку в законодавстві про оподаткування прибутку, надавши можливість відносити витрати на добудову на валові витрати, а не відшкодовувати їх шляхом нарахування амортизації, як це прийнято робити. Таким чином буде створена дірка, і кожен, хто має такий об'єкт, зможе всі подібні витрати відносити на валові витрати.
А чи не піти іншим шляхом: зберегти чинну законодавчу норму оподаткування прибутку, а об'єкти продавати за ціною, за якою їх купують, - навіть за гривню чи за копійку? І не тільки об'єкти незавершеного будівництва, а й діючі об'єкти, які нікому не потрібні, щоб хтось ними зайнявся і створив якесь виробництво й робочі місця.
Дякую.
ГРИШАН Ю.П. Дякую. З одного боку, ви маєте рацію. Але з другого, перед тим як Президентом було видано указ, який вступив у дію в липні 1999 року, попит на об'єкти приватизації дуже впав, ніхто не хотів добудовувати ці об'єкти. Вони нікому не потрібні.
Я вже казав, що за тими розрахунками, які зроблені, кожного року вартість цих об'єктів падає десь на 10 відсотків. Більшість цих об'єктів уже непридатні для добудовування. І ви це чудово знаєте.
Тому ми стоїмо перед дилемою: або об'єкти, які мають високий ступінь готовності, об'єкти, які розташовані в місцях, де є під'їзні шляхи і таке інше, будуть добудовані, або вони ніколи не будуть добудовані.
Звичайно, ми йдемо на якийсь компроміс. Звичайно, тут є певне відхилення (правильно сказано про це в пояснювальній записці комітету) від концепції, закладеної в законодавстві про оподаткування. Але треба вибирати, чи добудуємо ми ці об'єкти, хоча б частину з них, отримаємо робочі місця та ще й отримаємо кошти.
А що стосується ціни продажу, то, може, ви не все знаєте. Сьогодні ми оцінюємо об'єкти незавершеного будівництва за даними балансу без врахування індексу інфляції і продаємо їх за ту ціну, яку пропонують покупці. Тут якраз проблем немає. Та навіть незважаючи на це, попит на ці об'єкти надзвичайно низький, тому що треба вкласти дуже багато коштів, щоб добудувати об'єкт і зробити його придатним до експлуатації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гусак. Наступний - депутат Моісеєнко.
ГУСАК Л.Г. Шановний Юрію Петровичу! Я підтримую в принципі цю ідеологію. У мене таке запитання.
Ця пільга - для покупця, який потім буде вводити об'єкт у дію. А чи не доцільно поширити її і на ті підприємства, які мають недобудовані об'єкти, щоб спонукати їх самих добудовувати ці об'єкти, а не продавати за безцінь. Адже вони, як правило, належать великим підприємствам і потрібні їм.
І друге запитання. Все-таки як же земля? Від сплати податку за яку саме землю звільняються?
Дякую.
ГРИШАН Ю.П. Дякую. Це дуже слушне запитання. Хочу сказати, що це може бути дуже важливим механізмом, який дасть змогу зацікавити ті підприємства, які мають на балансах об'єкти незавершеного будівництва, але не поспішають їх продавати і не дають згоди на те, щоб Фонд державного майна здійснював продаж. Частина коштів від продажу, як ви знаєте, йде в бюджет, частина - підприємству. Це було додатковим стимулом для підприємств. А якщо ввести ще додатковий податок на ці об'єкти, сплата якого починалася б через рік-два, та якийсь термін дати на добудову цього об'єкта і щоб протягом цього терміну діяла ця норма, яку ви пропонуєте, це було б слушним.
Єдине, може, - це не в рамках цього указу Президента і проекту закону, який був прийнятий у першому читанні. А як стимул
- це було б чудово для підприємств, на мою думку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.
МОІСЕЄНКО В.М. Фракция Коммунистической партии Украины. Уважаемый докладчик! Ни для кого не секрет, что речь идет о тех обектах незавершенного строительства, которые предназначены для продажи. В то же время трудящиеся ставят вопрос о том, чтобы все основные отрасли промышленности были национализированы. Именно об этом будет идти речь во время акции протеста 24 марта и уже сказано в письме на имя Премьер-министра Ющенко, подписанном руководителем Всеукраинского союза рабочих от имени исполкома союза рабочих, где обобщены требования от 17 марта.
Получается, что интересы государства не совсем совпадают с интересами трудящихся. Я хотел бы выяснить: на каком основании и кто будет разрабатывать методики подготовки к продаже незавершенных обектов строительства, которые будут выставляться на продажу? И почему не ставится вопрос о национализации и укреплении тех отраслей промышленности, в которых достаточно большое количество обектов незавершенного строительства? Скажем, Макеевский завод древесностружечных плит - прогрессивное предприятие, которое есть в программе правительства, но которому правительство так и не выделяет необходимых средств, чтобы довести до завершения это производство и обеспечить выпуск древесных плит на уровне европейского стандарта.
Спасибо.
ГРИШАН Ю.П. Дякую. Ви торкнулися глобального питання процесів приватизації взагалі. Я все-таки попросив би вас в рамках сьогоднішнього питання ставити запитання, які стосуються об'єктів незавершеного будівництва.
Моя точка зору і точка зору не тільки уряду, а й Фонду державного майна, що якби пішли на такий крок і націоналізували ті підприємства, у складі яких є об'єкти незавершеного будівництва, то взагалі втратили б ці об'єкти незавершеного будівництва, втратили самі підприємства. Ви приймали бюджет і краще за мене знаєте, чи є в держави можливість здійснювати капіталовкладення в ці підприємства.
Єдина можливість добудувати ці об'єкти, які створюють робочі місця, - це використати кошти господарюючих суб'єктів, саме тих підприємств, які готові їх добудувати. І, на мою думку (я розглядаю це вузьке питання, а ви торкнулися глобального питання), треба дати їм можливість добудувати ці об'єкти, які інакше просто загинуть. Це - робочі місця для наших громадян.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, Юрію Петровичу.
Слово для співдоповіді з цього питання надається першому заступнику голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Терьохіну Сергію Анатолійовичу.
ТЕРЬОХІН С.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214, м. Київ). Дякую. Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні 14 березня цього року розглянув внесений Кабінетом Міністрів проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування.
Проект розроблено відповідно до Указу Президента від 28 травня 1999 року про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, в якому передбачено надання пільг щодо оподаткування операцій з приватизації об'єктів незавершеного будівництва.
Зокрема, пропозиції про внесення змін до Закону України про оподаткування прибутку підприємств полягають у включенні до складу валових витрат платника податку витрат, пов'язаних із добудовою об'єкта незавершеного будівництва та введенням його в експлуатацію.
Крім того, пропонується внести зміни до Закону України про плату за землю у вигляді звільнення платника податку - покупця об'єкта незавершеного будівництва від сплати земельного податку.
Внесений Кабінетом Міністрів проект закону України не може бути рекомендований комітетом для прийняття його Верховною Радою з таких причин.
Зміни, що пропонуються до Закону України про оподаткування прибутку підприємств, з економічної точки зору є необгрунтованими і не узгоджуються з загальною концепцією цього закону, згідно з якою всі витрати капітального характеру відшкодовуються шляхом нарахування амортизації і не можуть бути включені до складу валових витрат платника податку.
Включення капітальних витрат, пов'язаних із добудовою об'єктів незавершеного будівництва, до складу поточних виробничих витрат платника податку може суттєво зменшити його податкові зобов'язання, що нараховані за результатами основної діяльності, незважаючи на те, що витрати на добудову об'єкта незавершеного будівництва можуть не мати прямого відношення до основної діяльності такого платника податку, що є економічно невиправданим і суперечить правилам оподаткування, встановленим Законом про систему оподаткування.
Крім того, передбачена пунктом 2 законопроекту пільга щодо сплати земельного податку безпідставно поширюється на всі земельні ділянки, якими користується або володіє покупець об'єкта незавершеного будівництва, а не лише на земельну ділянку, відведену під об'єкт незавершеного будівництва.
Проте комітет, усвідомлюючи необхідність прискорення процесу приватизації об'єктів незавершеного будівництва, збільшення доходної частини бюджетів усіх рівнів, надання економічної і правової привабливості цьому процесу, пропонує до розгляду Верховною Радою України розроблений народними депутатами України - членами комітету проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування.
У цьому законопроекті пропонується з метою стимулювання придбання об'єктів незавершеного будівництва включати до складу валових витрат платника податку - покупця об'єкта незавершеного будівництва лише витрати, пов'язані зі сплатою вартості такого об'єкта. Витрати, пов'язані з його добудовою та введенням в експлуатацію, мають формувати балансову групу основних фондів і амортизуватися в порядку, встановленому Законом України про оподаткування прибутку підприємств.
Крім того, у зазначеному законопроекті пропонується звільнити від сплати земельного податку покупців об'єктів незавершеного будівництва виключно на земельну ділянку, відведену під такий об'єкт.
Враховуючи наведене, комітет пропонує Верховній Раді України відхилити внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування і прийняти в першому читанні проект закону України з аналогічною назвою, розроблений народними депутатами - членами комітету.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання до співдоповідача? Запишіться. Висвітіть список.
Народний депутат Ткаленко. Наступний - депутат Свирида.
ТКАЛЕНКО І.І. Дякую. Сергію Анатолійовичу! Ми чомусь у даному разі обминаємо житлові об'єкти незавершеного будівництва, хоча в нас на сьогодні 11 мільйонів квадратних метрів такого дефіцитного житла - в незавершеному будівництві. Я вважаю, що тут потрібно брати до уваги не те, що продається, а те, хто цими об'єктами володіє, і створити механізм, який дозволяв би власникам завершити будівництво або передати його за доплату чи навіть безкоштовно тим людям, які зможуть це житло ввести в дію.
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Відповідно до чинного законодавства житло, яке перебуває на балансі підприємств, господарюючих суб'єктів, зовсім не підлягає амортизації, а витрати на його утримання зараз здійснюються з чистого прибутку підприємства.
Ми справді можемо заохотити підприємства до цього, як це ми зробили щодо житла, яке було на балансах підприємств до 1 жовтня 1997 року. Ми прийняли норму про те, що витрати на утримання або передачу такого житла відносяться на валові витрати (це те, що ви і говорите, це як економічний стимул), але той, хто купує новозбудоване або недобудоване житло, такої пільги не має. Тому про це поговорити можна, але це, на жаль, не тема цього проекту закону, тому що цей законопроект стосується виключно приватизації об'єктів незавершеного будівництва.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Свирида. Наступний -депутат Журавський.
СВИРИДА О.М. Група "Трудова Україна". Шановний Сергію Анатолійовичу! Безумовно, необхідно якимись економічними важелями стимулювати продаж, приватизацію об'єктів незавершеного будівництва. Але запроваджуючи такий економічний стимул, як звільнення від сплати земельного податку, ми хочемо бути благодійниками за чужий рахунок. Тому що земельний податок, як вам відомо, наповнює доходну частину місцевих бюджетів, і звільнення від нього є прерогативою органів місцевого самоврядування, а не Верховної Ради. Тому мені цей проект здається досить сумнівним. Це перше.
Друге. З моменту прийняття цієї норми закону виникне колізія, тому що є об'єкти, які приватизовані до введення в дію закону. Чи буде його дія поширюватися на тих, хто купив об'єкти до введення його в дію? Це теж питання.
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Два дуже влучних запитання. Я можу сказати, що питання про звільнення від плати за землю в комітеті виникало і був досягнутий своєрідний компроміс з позицією уряду. Треба зазначити, що в указі Президента взагалі не встановлюється граничний строк звільнення суб'єктів від плати за землю. Причому від плати звільняється господарюючий суб'єкт, а не земля, яка знаходиться під об'єктом незавершеного будівництва. Тобто можна уявити собі ситуацію, коли, припустімо, підприємство, яке займає великі площі, купує маленьку лазню і за указом Президента автоматично звільняється від плати за землю. Ну, так юридично виписана диспозиція в указі.
Ми дійшли висновку, що цього робити не можна і запропонували звільняти суб'єктів від плати за землю, але не більш як на два роки, тобто на строк добудови, але не більше двох років. Хоча ви абсолютно праві, що відповідно до Закону про плату за землю звільнення від плати або зменшення ставок плати належить виключно до компетенції місцевих рад. Тому ми звертали увагу Міністерства фінансів і Фонду державного майна на те, що в разі введення такої норми мають бути запропоновані міжбюджетні компенсатори можливих втрат місцевих бюджетів, спричинених звільненням від плати за землю.
І стосовно тих суб'єктів, які приватизували об'єкти нерухомості за старим порядком. Розумієте, це філософське питання: що робити з тими, хто почав виконувати контракт, скажімо, під час дії старих податкових норм, а завершує - під час дії нових податкових норм.
Ось приклад. Уявімо собі, що підприємство, яке отримує доходи на фінансовому ринку, купує ту саму лазню і здійснює її добудову за старою схемою, накручуючи кошторисну вартість цієї добудови. Хто пов'язаний з будівництвом, той знає, що в приватному секторі можна скласти будь-який кошторис, який покаже будьяку суму, витрачену на капіталізацію. Саме тому й виникає спокуса ті податки на прибутки, які виникають, припустимо, у фінансовому секторі, списувати за рахунок оцих коштів, які будуть показуватися в кошторисах.
Це апріорі неправильний підхід. Ми, якщо пам'ятаєте, ще в 1999 році заперечували проти указу Президента в такій редакції, але наші заперечення залом, ви пам'ятаєте, не були підтримані, і тепер ми маємо виправляти помилку через рік, бо дійсно мають діяти нові норми.
Єдине, що треба виписати, мабуть, до другого читання, що вони можуть сторнувати ті кошти, які вони витратили на купівлю і внесли до групи основних фондів, до валових витрат, новим числом, тобто привести все у відповідність до даної норми закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Пане Сергію, уявімо собі, що завтра поставлять цей законопроект на голосування, і депутати його підтримають. У разі, якщо так станеться, чи збільшиться кількість власників недобудованого житла? Ваш прогноз.
І друге запитання. Чи не виникне проблеми правозастосування?
Дякую.
ТЕРЬОХІН С.А. Ви знаєте, найгірша пільга - це податкова пільга. Ми потроху вводимо фіскальні стимули для того, щоб було вигідніше купувати не готовий, а недобудований об'єкт. От і все. Тому збільшиться чи не збільшиться кількість власників - це не питання цього проекту закону, це питання загального інвестиційного клімату країни. Я скажу, що прийняття цієї норми закону може стати стимулом купувати більше недобудовані об'єкти, ніж готові. Отака моя відповідь.
Стосовно другого запитання. Я трохи не зрозумів, ви питаєте про правозастосування чого?.. Норми щодо валових витрат? Ні. Стосовно валових витрат до другого читання буде виписано все нормально, так, як домовилися з представником Фонду державного майна. Там питань узагалі не буде виникати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення даного питання.
Слово надається народному депутату Ткаленку. Наступний - депутат Кощинець.
ТКАЛЕНКО І.І. Шановні колеги! Ми вже вкотре повертаємося до питання про незавершене будівництво, а обсяги незавершеного будівництва в Україні, на жаль, не зменшуються. Я у своєму коротенькому виступі хочу зупинитися на проблемі незавершеного будівництва житла. При тому, що сьогодні в Україні не вистачає десь 50 мільйонів квадратних метрів житла для нормального забезпечення (відповідно до норм) населення житлом, ми маємо 11 мільйонів квадратних метрів незавершеного будівництвом житла. Тому з огляду на ті питання, розв'язання яких запропоновано в цьому проекті закону, його, я вважаю, потрібно приймати.
І головне - під час розгляду проекту в другому читанні слід передбачити пункт про надання пільги власникам недобудованого житла. Тому що це єдина можливість добудувати житло і забезпечити житлом тих людей, які стоять на черзі на підприємствах. Нехай вони все-таки одержать житло.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кощинець. Наступний - депутат Журавський.
КОЩИНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ 88, ІваноФранківська область). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні народні депутати! Незавершене будівництво як об'єкт приватизації сьогодні малопривабливе. Як правило, дешевше придбавати готові будинки, ніж їх добудовувати. Тому можна тільки вітати заходи, спрямовані на підвищення привабливості таких об'єктів для потенційних інвесторів.
Уряд запропонував податкові послаблення як один з таких заходів. І хоча до застосування податкових пільг слід ставитися дуже обережно, думається, в даному разі ці пільги виправдані. По-перше, без таких пільг ми взагалі ризикуємо не знайти бажаючих придбати об'єкти незавершеного будівництва, і тоді такі об'єкти поступово втрачатимуть свою вартість аж до повного їх знецінення.
По-друге, наслідком застосування пільг має стати зростання доходів Державного бюджету за рахунок приватизації. Фактично те, що держава втратить на податках, вона отримає за рахунок вищої ціни об'єкта. Та й втрати на податках є досить умовними, оскільки вони з'являться лише в разі приватизації об'єкта незавершеного будівництва. Крім того, пільги діють протягом строку завершення будівництва, визначеного умовами приватизації.
По-третє, таким чином стимулюватиметься капітальне будівництво, зростатиме попит на продукцію будівельної галузі.
Отже, застосування саме такого механізму підвищення зацікавленості інвесторів у придбанні об'єктів незавершеного будівництва є цілком обгрунтованим.
Разом з тим, на нашу думку, слід уточнити редакцію змін до Закону про плату за землю. Запропоновану урядом редакцію можна зрозуміти так, що покупець об'єкта незавершеного будівництва взагалі звільняється від земельного податку, а не тільки стосовно цього об'єкта. Цю невизначеність чи помилку слід виправити, бо інакше ми створимо величезну податкову шпарину.
Виходячи з цього, депутатська група "Відродження регіонів" пропонує прийняти проект закону за основу, а при доопрацюванні до другого читання відкоригувати текст пропонованих змін до Закону України про плату за землю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Журавському.
ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Християнськодемократична партія України. Шановні колеги! На мою думку, цей законопроект не може бути прийнятим. Чому? Віднесення до валових витрат лише витрат на придбання об'єктів незавершеного будівництва навряд чи буде достатнім стимулом для істотного збільшення попиту на об'єкти незавершеного будівництва. Крім того, нових власників таких об'єктів не збільшиться. Витрати на добудову об'єкта незавершеного будівництва найчастіше перевищують витрати на придбання такого об'єкта - про це говорили, між іншим, попередні промовці.
У разі прийняття запропонованого законопроекту виникне проблема правозастосування, тому що ті платники податку на прибуток підприємства, які придбали об'єкти незавершеного будівництва під час дії указу Президента 591/99, не мали пільги щодо віднесення на валові витрати витрат на придбання об'єкта незавершеного будівництва.
Автори законопроекту вважають, що він повністю врегульовує питання, пов'язані з оподаткуванням об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації і визначені указом Президента, який я щойно назвав, і що в разі, якщо законопроект буде прийнятий як закон і набере чинності, положення про оподаткування, яке міститься в указі
591/99, має втратити чинність. Однак пунктом 4 розділу ХV Конституції України встановлюється момент втрати чинності указу Президента, виданого відповідно до цього пункту, а не окремих положень такого указу.
У тому ж випадку, коли набере чинності прийнятий нами закон і будуть діяти норми указу Президента
591/99, виникне проблема, норми якого правового акта застосовувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми закінчили обговорення цього питання. Відповідно до Регламенту прийняття рішення відбудеться в четвер. Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного.
______________________
Слухається питання про Закон України про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм з пропозиціями Президента України від 10 лютого 2000 року. Доповідач - перший заступник міністра освіти і науки Яцків Ярослав Степанович. Будь ласка.
ЯЦКІВ Я.С., перший заступник міністра освіти і науки України. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! 23 грудня 1993 року було прийнято Закон України про авторське право і суміжні права, де викладені основні гарантії і заходи стосовно охорони прав авторів і винахідників.
15 червня 1999 року Верховна Рада прийняла Закон про приєднання України до Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм. Цим актом Україна взяла на себе зобов'язання щодо охорони інтересів виробників фонограм - громадян інших країн - учасниць конвенції.
Охорона має бути спрямована на запобігання несанкціонованому виробництву фонограм. Проте вказані закони були базовими і не передбачали відповідних механізмів, як втілити в життя положення цієї конвенції.
Попередні спроби врегулювати ринок інтелектуальної власності, на жаль, були невдалими, був запропонований механізм - так званий "документ-атестат".
У зв'язку з цим за ініціативою народного депутата України Володимира Йосиповича Матвєєва на розгляд Верховної Ради України було внесено проект Закону України про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм.
Метою цього закону є створення простого і ефективного механізму ідентифікації легальної продукції, зосередження процедури цього контролю в руках одного легального органу і можливість встановлення простої системи контролю.
Закон, на жаль, у редакції, поданій на підпис Президента України, мав кілька недоліків. Основним із цих недоліків було те, що в ньому не було передбачено механізму контролю за додержанням авторських і суміжних прав під час вивезення примірників аудіовізуального твору за межі України. Тому пропонується прийняти доповнення до цього закону, де передбачити механізм контролю за експортом продукції, яка виготовлена з порушенням авторського і суміжного права.
Шановні народні депутати, ви знаєте, що до України є цілий ряд претензій. Наші торгові партнери ображаються на Україну за порушення авторських і суміжних прав. Євросоюзом Україна зарахована до лідерів серед країн, які нелегально експортують аудіо- та відеопродукцію. Тому пропонується вжити заходів, щоб не допустити безконтрольного експорту з України контрафактної аудіовізуальної продукції.
Таким чином, до деяких статей пропонується внести поправки, які передбачають спільну відповідальність і заявника, і виробника аудіо- та відеопродукції. Пропонується також продавати аудіо- та відеотвори виключно в спеціалізованих об'єктах роздрібної торгівлі, що відповідає загальновизнаній світовій практиці. Передбачено і кримінальну відповідальність за посадовий підлог у разі подання завідомо неправдивих відомостей про документи на дозвіл розповсюдження аудіо- та відеопродукції.
Прошу вас прийняти закон у редакції, запропонованій Президентом України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Висвітіть список.
Народний депутат Глухівський, наступний - депутат Абрамов.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Дякую. Фракція Народного руху. Шановний Ярославе Степановичу! Справді, зауваження Президента є слушними, і з більшістю з них, а може, й з усіма можна погодитись. Але в мене виникло два запитання.
Перше. Президентом пропонується у статті 1 дати визначення поняття "експортер примірників". Так от там сказано, що експортер примірників - це такий український суб'єкт, який здійснює продаж іноземному суб'єкту примірників аудіовізуальних творів із вивезенням або без вивезення їх з митної території України. Що це означає - "без вивезення"? Якщо він продав ці примірники іноземному суб'єкту господарської дільності на нашій митній території, а той їх не вивіз, то чи може це трактуватися як експорт нашої продукції?
І запитання друге. Контрольна марка - це документ, чинний на території нашої держави. Якщо виріб експортується разом з контрольною маркою, то чи вона буде чинною за межами держави? Тобто чи є якісь міжнародні угоди, згідно з якими та марка і за межами України буде ідентифікувати цей товар як такий, що не є контрафактним?
Дякую.
ЯЦКІВ Я.С. Дякую за запитання. Наскільки я розумію, це робиться в межах митної території. Можливе розповсюдження аудіо- та відеопродукції в спеціалізованих магазинах, а також виготовлення її невеликими партіями для якихось спеціальних цілей, скажімо, для використання в родині тощо, що не є порушенням законодавства.
Щодо другого запитання. Є спеціальні міжнародні угоди, які регулюють використання ознак товарів і послуг.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Абрамов, наступна - депутат Марковська.
АБРАМОВ Ф.М., член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59, Донецька область). Коммунистическая партия. Ярослав Степанович! Я внимательно заслушал вашу информацию, но мне не ясно, сколько потребуется дополнительных средств, чтобы реализовать предложения Президента. Это первое.
И второе. Могут ли "українські примірники" этой продукции распространяться за рубежом так же, как зарубежные у нас?
Спасибо.
ЯЦКІВ Я.С. Звичайно, можуть. Для цього закордонному розповсюджувачу треба буде купити права на їх розповсюдження, так, як це робить у нас той, хто хоче виробляти закордонну продукцію: він повинен купити відповідні права на розповсюдження закордонної продукції. Тут має бути повна рівноправність суб'єктів. Ніяких додаткових коштів для реалізації пропозицій Президента не потрібно. Пропонується тільки передбачити кримінальну відповідальність і взаємну відповідальність не лише замовника (порівняно з прийнятою пропозицією, яка була внесена депутатом Матвєєвим), але й виробника. Тобто і виробнику також доведеться ці документи переглянути, продивитися і нести відповідальність за те, що він виробляє, а не тільки замовнику аудіо- та відеопродукції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марковська. Наступний - депутат Ніколаєнко.
МАРКОВСЬКА Н.С. Шановний Ярославе Степановичу! У мене до вас запитання як до першого заступника міністра освіти і науки. Сьогодні незаконно виготовлені аудіокасети продаються в усіх кіосках. Особливо це стосується кіосків залізничного вокзалу. Там продається порнографія, і діти з розкритим ротом дивляться це разом із пенсіонерами. Тому я хочу запитати вас: як ви реагуєте на це? Що робить міністерство в цьому напрямі?
І ще одне. От сьогодні в школах вводиться викладання валеології. І кожен викладає її в міру своїх здібностей і в міру свого розуміння. Чи є в цьому необхідність? Релігійні організації активно виступають проти цього. Я розумію, що сексуальне виховання потрібне, але, можливо, не на такому рівні.
І тепер щодо питання, яке розглядається. Маркування. Це що буде - якась особлива спеціальна марка чи щось інше? Дайте, будь ласка, відповідь.
Дякую.
ЯЦКІВ Я.С. Почну з останнього. Це буде марка з нанесеною на зовнішній стороні голограмою, яку не можна буде підробити. І вся продукція такого типу повинна мати голографічну марку. Спочатку для виготовлення певної кількості марок будуть потрібні кошти, але вони потім будуть повернуті за рахунок виробників аудіо- і відеопродукції.
Закон, який ви розглядаєте, якраз і спрямований на те, щоб на вокзалах і в інших місцях ця аудіо- і відеопродукція не продавалася. Вона повинна продаватися у спеціалізованих магазинах.
Але повинен сказати, що проблема є. Ми не можемо так відразу реалізувати цю справу, бо наші з вами діти не зможуть купити ліцензовану аудіо- і відеопродукцію чи комп'ютерні дискети за реальними цінами, які підскочать до 20 доларів за одиницю. Тому навіть у наших переговорах з експертами Євросоюзу і Сполучених Штатів Америки ми наголошуємо на тому, що цей процес повинен бути у нас еволюційним, бо інакше ми позбавимо наших дітей можливості купувати нормальну, ліцензовану аудіо- і відеопродукцію.
Багато фірм, наприклад "Майкрософт", обіцяють передати Україні свою продукцію (але ліцензовану) для розповсюдження майже безкоштовно чи за невелику плату. Це шлях, прийнятний для України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко.
НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ
185, Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії. Шановний Ярославе Степановичу! Я, звичайно, підтримую цей закон, оскільки він розглядався в нашому Комітеті з питань науки і освіти, і наша фракція буде голосувати за.
Але я хотів висловити просто таке побажання. Недоліком багатьох наших законів, у тому числі законів з питань освіти та науки, як і інших, є те, що ми часто-густо в кінці пишемо таку фразу: "За порушення цього закону передбачається відповідальність згідно з чинним законодавством", а водночас вводимо нові види порушень, нові терміни, нові правила і при цьому необхідні зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення не вносимо. І коли правоохоронні органи намагаються застосувати ці закони, вони просто не можуть нічого зробити, бо тими законами не передбачена відповідальність.
Тому норми про відповідальність паралельно з прийняттям цих законів треба вносити до Кримінального та інших кодексів.
Дякую.
ЯЦКІВ Я.С. На жаль, не можу вам відповісти на ваше запитання професійно, за професією я не юрист. Знаю, що передбачена кримінальна відповідальність за посадовий підлог (стаття 172), але я ніколи цієї статті, на жаль, не читав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово для співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Матвєєву Володимиру Йосиповичу.
Будь ласка, Володимире Йосиповичу.
МАТВЄЄВ В.Й., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемые немногочисленные коллеги! 13 января 2000 года Закон Украины о распространении экземпляров аудиовизуальных произведений и фонограмм был принят Верховной Радой Украины и 26 января направлен на подпись Президенту.
Рассматриваемый закон был возвращен Президентом Украины Верховному Совету Украины в соответствии с частью второй статьи 94 Конституции Украины 11 февраля 2000 года с предложениями, суть которых состоит в распространении его действия на операции, связанные с экспортом этой продукции.
Предложения Президента, не нарушая смысла этого закона, его действенность, его концепции, в целом органически вписываются в его текстуальную часть. Предлагается лишь редакционно изменить статью 10, дополнить закон статьей 12, а также дополнить новыми абзацами и частями статьи 2 и 4 и уточнить статьи 1-4, 6, 7, 11 и 13.
На основании изложенного и учитывая вывод научно-экспертного управления Секретариата Верховного Совета о том, что предложения Президента направлены на усиление защиты авторских и смежных прав при реализации экземпляров аудиовизуальных произведений и фонограмм как на территории Украины, так и за ее пределами, комитет на своем заседании 29 февраля решил рекомендовать Верховной Раде Украины принять рассматриваемый закон с учетом всех предложений Президента Украины. Это то, что касается поправок Президента.
А что касается вопроса депутата Марковской, то я хотел бы сказать, что вопрос о контрольных марках действительно требует особого подхода. Они должны быть застрахованы от подделки. Поэтому мною сейчас уже готовятся предложения министерству по положению об этих контрольных марках.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання до Володимира Йосиповича? Є два запитання.
Народні депутати Стрижко і Алексєєв. Будь ласка.
СТРИЖКО Л.П. Владимир Иосифович, у меня простое и маленькое замечание. Предположим, что все нормы этого закона будут претворены в жизнь и за их нарушение будет предусмотрена определенная ответственность. Скажите, пожалуйста, как, по вашему мнению, это скажется на количестве продаж, на обеме прибыли и на ассортименте данной продукции?
Спасибо.
МАТВЄЄВ В.Й. На ассортименте это скажется следующим образом. Продукция, которая не выдерживает никакой критики (то есть порнографическая продукция), на рынок не попадет. Или она попадет на рынок, но без этих контрольных марок, и оттуда будет очень легко изята. Это первое.
Второе. Количество продаж, конечно, уменьшится, потому что контрабандная продукция на рынок не попадет.
А что касается прибыли, то прибыль у тех, кто будет эту продукцию производить легально, от этого только повысится, потому что не будет конкуренции, не будет, скажем так, бандитской конкуренции.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. Уважаемый Владимир Иосифович! Сначала вы сказали, что не будет конкуренции, потом исправились, сказав, что не будет бандитской конкуренции. Я тоже против бандитской конкуренции, но я так думаю, что когда делают калитку, через которую кого-то пропускают, а кого-то не пропускают, то это значит, что, скорее всего, конкуренция если и останется, то будет сведена к минимуму, а отсутствие конкуренции - это застой.
В связи с этим я вспоминаю свои молодые годы, когда был очень популярен Высоцкий Владимир Семенович. Я прекрасно помню, как записи его песен нигде нельзя было купить и как мы третью, четвертую, пятую копии переписывали друг у друга на магнитофонах. Я думал, что мы навсегда от этого ушли, но, видать, ошибся, скорее всего, мы опять к этому придем.
Давайте не будем юлить друг перед другом, ведь этот закон будет использоваться не только для защиты экономических интересов предпринимателей, не только для защиты авторских прав, но и для политической и этнической цензуры. Это первое.
Второе. Скажите, пожалуйста, как бы отнеслись украинский парламент, украинское правительство и украинский Президент к тому, чтобы у нас продавались аудиокассеты с контрольными марками Российской Федерации? И как они отнесутся к тому, что мы будем экспортировать "українські пісні для українців у Росію, в Російську Федерацію"?
МАТВЄЄВ В.Й. Понятно. Я по возрасту чуть-чуть постарше вас, поэтому еще помню, как продавались рентгеновские пленки со снимками берцовой кости, на которых были записи, которые, будем так говорить, не очень широко распространялись официальными средствами информации.
Да, в какой-то мере это цензура. Но я считаю, что в той ситуации, в которой сегодня находится наше общество, цензура - особенно нравственная цензура - просто необходима. Другой вопрос, в чьих интересах эта цензура будет осуществляться.
Я считаю, что цензура должна осуществляться в интересах общества и его морали. А если цензурой будут заниматься те, кто сегодня у нас формирует мораль, мы от этого только проиграем. Но не осуществлять нравственной цензуры, это, по-моему, безнравственно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка, Володимире Йосиповичу. В робочому порядку...
МАТВЄЄВ В.Й. Еще одно. Что касается продажи продукции с нашими контрольными марками в Российской Федерации, то следует сказать, что мы контролируем эту продукцию только до границы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до обговорення даного питання.
Слово для виступу надається народному депутату Козаку. Наступний - депутат Глухівський.
КОЗАК Я.І., член Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ
150, Полтавська область). Група "Відродження регіонів". Шановні народні депутати! Депутатська група "Відродження регіонів" вважає, що з пропозиціями Президента слід погодитися. Запропоновані зміни до закону є суттєвими, виходячи з необхідності запобігання неконтрольованому експорту з України аудіовізуальних творів та фонограм, вироблених з порушенням авторських і суміжних прав, та забезпечення зобов'язань, взятих на себе Україною в рамках міжнародних договорів.
Згідно з логікою прийнятого закону Україна або не має виробництва власних аудіовізуальних творів, або українським виробникам аудіо- та відеопродукції не потрібен захист від піратів на зовнішніх ринках, або ми і далі будемо намагатися підтримувати національних піратів і тим самим завалимо Америку її ж продукцією.
Навіть без довгих розмірковувань зрозуміло, що жоден з варіантів не є прийнятним. Але особливо болючою проблемою є стан вітчизняної естради та стан виробництва вітчизняної кінопродуції. Доходи виробникам гарантує лише захист продукції від піратського копіювання. Тільки тоді ми зможемо побачити на сцені професійних співаків, тільки тоді можна сподіватися на відродження національного кіномистецтва.
Жоден з "хрестових походів", які здійснювалися проти піратів в Україні, успіхом не закінчився. Останнім часом Україна має імідж основного центру виробництва піратської продукції в регіоні. Через це з українцями бояться співпрацювати виробники, які займаються мистецтвом і які виробляють якісну продукцію. Саме тут корені багатьох проблем: і примітивної естради, і заповнення українського ринку низькоякісною продукцією, що тягне за собою проблеми суспільної моралі, про які також говорилося в цій залі.
Тому депутатська група "Відродження регіонів" вважає, що закон має бути введений у дію якнайшвидше, і підтримує пропозиції Президента. Від піратської продукції необхідно захищати не тільки власний, але й зовнішній ринок. Тільки тоді можна сподіватися на поповнення українського ринку якісною продукцією.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський. Наступний - депутат Алексєєв.
ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Фракція Народного руху. Шановний пане головуючий! Шановні колеги народні депутати! Звичайно ж, мало приємного в тому, що в останні роки Україна зажила сумної слави як країна, в якій процвітає піратство в галузі авторського права і суміжних прав.
Справді, торгівля контрафактними примірниками аудіо- і відеотворів та фонограм набула у нас дуже широкого розмаху. За даними різних джерел, кількість підробок сягає на нашому ринку 90 та більше відсотків обсягу продажу. Очевидно, що саме це й спричинило включення України урядом Сполучених Штатів Америки 1 травня 1998 року до так званого "списку 301". Це перелік держав, що не забезпечують належного рівня захисту прав інтелектуальної власності, зокрема авторських і суміжних прав при створенні й розповсюдженні аудіо- і відеопродукції.
Ми прагнемо вступити у Світову організацію торгівлі і, очевидно, мусимо вжити всіх можливих заходів, щоб дотримуватися відомого міжнародного договору TRIPS, це договір про торгові аспекти прав інтелектуальної власності. Власне, на це і був спрямований нещодавно прийнятий нами Закон про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм.
Як відомо, законом запроваджено спеціальну контрольну марку, в разі відсутності якої на примірнику фонограми чи відеограми така фонограма чи відеограма не може бути в обігу і вважається контрафактною.
Будемо вірити, що це стане засобом належного контролю. Хочеться вірити, що ця марка не буде підроблятися (це голографічна марка), бо, на жаль, ми маємо приклади, коли відома акцизна марка, яка наклеюється на підакцизні товари, сьогодні часто-густо супроводжує фальшиві товари.
Більшість зауважень Президента, які ним направлені до нас, можна вважати такими, які треба врахувати, тому що у законі йшла мова тільки про ті примірники аудіо-відеопродукції, які виготовляються в Україні чи імпортуються і поширюються тільки в Україні, а нічого не говорилося про продукцію, яка йшла на експорт, саме з тої причини, що експортувалося дуже багато такої нашої продукції, що була контрафактною. Тому ми й були включені до "списку 301", про який я вже говорив.
Звичайно, можна було б зробити деякі зауваження ще і до самих тих зауважень. Ми в четвер будемо їх голосувати. І якщо вони будуть проголосовані остаточно, то ми вже не зможемо щось там підправити. Але якщо можна було б підправити, то я, наприклад, запропонував би таке.
До статті 4 запропоновано додаткову частину про те, що примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, що експортуються, маркуються експортером перед їх вивезенням. Мені здається, що ця частина є зайвою, бо у першій частині вже сказано, що примірники аудіовізуального твору чи фонограми маркуються контрольними марками перед їх випуском в обіг. А експорт і означає випуск в обіг. А в цілому, вважаю, за закон треба голосувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Алексєєв.
АЛЕКСЄЄВ В.Г. К сожалению, мы сейчас рассматриваем предложения Президента, а не сам закон. Закон принимался во взвинченном состоянии, в котором тогда пребывал наш парламент, и прошел, по-моему, на ура. Там, правда, есть интересные вещи. Мы это обсуждали, но разработчики не сочли нужным учесть наши замечания. Если, например, один из вас снимает на видеопленку свадьбу дочери, а потом делает несколько видеокассет и раздает их родственникам, то он должен купить марки и наклеить их на кассеты. Наверное, это для вас, для большинства, новость. Но я думаю, что с этим еще столкнетесь и тогда скажете: "Куда же я смотрел, когда голосовал?"
Есть и другие замечания. Я предлагал предусмотреть в законе, что если ограниченное количество видеоматериалов передается в виде гуманитарной помощи (скажем, какие-то сельскохозяйственные технологии или еще что-то) - то такие случаи можно исключить из этого перечня. Не исключили. Ну что ж, прекрасно. Наполнять Государственный бюджет за счет налогообложения гуманитарной помощи, которую сердобольные иностранцы собирают для наших граждан, стало уже традицией. Марки - это доход в бюджет.
Подумайте, господа "національно свідомі"! Вы говорите "про захист національної культури". Да во всем мире в национальную культуру вкладываются деньги, а у нас пытаются за счет марок еще что-то слупить. Ну, не знаю, возможно, это правильно...
Я уже не говорю о том, что Основы законодательства Украины о культуре, которые нами приняты и действуют, устанавливают, что обмен творчеством происходит свободно, а не под контролем. Нам сейчас предложили еще раз дополнительно ужесточить контроль.
И что касается контрольных марок. Я не зря спрашивал Владимира Иосифовича (я не знаю: есть он в зале или нет), что будет, если на территории Украины будут продаваться видеокассеты с контрольными марками Российской Федерации. Я думаю, у нас тут же поднимут истошный визг о шовинизме, о попрании суверенитета и так далее. Но в то же время вы сами хотите ввозить такие кассеты на территорию Российской Федерации, Польши, Германии и так далее. Ну, я не знаю... Я думаю, что реакция там будет адекватная. И потом можно будет говорить, что там плохо относятся к украинской культуре.
Предлагают экспортные экземпляры маркировать (кстати, не во всех случаях). В предложениях Президента к закону сказано, что "примірники аудіовізуальних творів чи фонограм, виготовлені на замовлення, вивозяться за межі митної території України без їх розповсюдження в Україні за наявності законних підстав". То есть вообще можно не маркировать, а вот если граждане перевозят их мелкими партиями, то надо обязательно.
Знаете, это, по-моему, и есть то самое уничтожение конкуренции, о котором вы говорили. Одновременно это уменьшит поставки образцов украинской культуры в Российскую Федерацию. Я думаю, после этого можно будет еще раз покричать о шовинизме, о том, что там зажимают украинцев, "не дають розповсюджувати".
Поэтому я считаю, что закон сам по себе нехороший, а предложенные поправки делают его еще хуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми закінчили обговорення даного питання. Прийняття рішення згідно з Регламентом відбудеться у четвер.
Шановні народні депутати! На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Оголошується перерва до 16 години.