Засідання N37 (вечірнє)

ЗАСІДАННЯ   ТРИДЦЯТЬ   СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20   листопада  2003 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайняти робочі місця. Підготуватися до реєстрації. Прошу ввімкнути систему "Рада". Народних депутатів - зареєструватися.

16:04:09

Зареєструвалося -412

В залі зареєструвалося 412 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо розгляд законопроектів.

Будь ласка,  Симоненко.

 

16:04:28

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція Комуністів.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Я хотів би все ж таки з'ясувати одне питання. Хто у нас дає вказівки, що завтра в школах об 11.50 буде  проводитися урок так званого геноциду? Якщо це мова йде про геноцид, який розгорнула зараз влада за 12 років незалежності України, то треба тоді дати належні  методичні матеріали, щоб наші вчителі знали, що за 12 років незалежності України населення України скоротилося на 4 мільйони. Що у нас сьогодні завдяки тому, що нічим годувати дітей, нічим платити за їх навчання, сьогодні епідемія туберкульозу в державі. Що завдяки 12 років незалежності у нас молодь України займає перше  місце в Європі на захворювання СНІДом, що у нас  сьогодні 40 процентів безробітних, що у нас ціни на хліб зростають, і сім'я не має можливості прогодувати, ціни на ліки зростають, якщо це йде мова геноцид то тоді, шановні вчителі знайте...

 

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Оголошується до розгляду проекту закону про ратифікацію угоди про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів "Дружба” та “Адрія" - Доповідач перший заступник міністра ...Ні-ні ми не голосували про перенесення, ми не прийняли рішення, ми його будемо розглядати. Так ми не проголосували, одну хвилиночку, можна я скажу слово, потім з процедури скажете.

Шановні колеги! Перед перервою, я нагадаю, ми ставили на голосування про те, щоб перенести розгляд проекту закону про ратифікацію угоди про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів "Дружба” та “Адрія". Але за це проголосували тільки 191 народний депутат. Тобто ми не можемо його  перенести.

І так переходимо до розгляду. Хто від уряду буде доповідати його?

Заспокойтеся.

Хто від уряду доповідає - Бойко Юрій Анатолійович доповідайте, будь ласка. Поки йде Бойко з процедури, будь ласка, Лещенко. Потім Черняк з процедури.

 

16:06:57

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко. Фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Володимире Михайловичу! Я ще раз продивився стенограму нашого ранкового засідання. І от, коли ми розглядали законопроект номер 2098-1 про розмежування земель державної і комунальної власності то ніхто ні я, як співдоповідач, ні Оржаховський від комітету, не було у нас в проектах постанови не йшла мова про подолання вето.

Ми пропонували всі підтвердити законопроект, який був прийнятий 407 голосами 9 липня в цій самій редакції.

Я не знаю, звідки ви взяли, щоб  подолати вето і поставили на голосування.

 

ГОЛОВА. Я прошу вас підійдіть, будь ласка, до Адама Івановича Мартинюка, він вам пояснить, скаже, що я був абсолютно правий.

Будь ласка, Володимир Черняк з процедури.    

 

16:07:48

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Ми ще раз переконуємося в тому, пересвідчуємося  в тому, що у нас не відпрацьована процедура розгляду питань ратифікації. Постійно ми натикаємося на це, постійно "наступаємо на ті самі граблі" і знову продовжуємо працювати не так, як треба.

Стосовно цього питання. М'яко кажучи, викликає здивування той факт,  що ця угода, яка мабуть суперечить нафтопроводу Одеса-Броди, яка суперечить національним інтересам України, оскільки можна вже судити по цьому факту, була підписана. Хто підписав цю угоду? Ми не знаємо. Чому підписав? Ми не знаємо. Ми не знаємо, чому  профільний комітет позитивно поставився до цього питання і нам хотіли похапцем, щоб ми голосували за це питання.

Це абсолютно ненорамально. Давайте відпрацюємо раз і назавжди процедуру розгляду питань ратифікації. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги. Ми з вами домовилися, і я просив би мати на увазі: якщо документ щодо ратифікації не викликає жодних заперечень, не має запитань, то ми його ставимо на голосування.

В даному випадку ця проблема викликала жвавий інтерес, ми його розглядаємо.

Доповідач є. Будь ласка, скільки вам треба хвилин для того, щоб зробити доповідь.

 

БОЙКО Ю.А. Три минуты,

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

БОЙКО Ю.А. Уважаемый президиум, уважаемые народные депутаты. 4 июня  2003 года было принято...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, я зачитаю  для Юрія Кармазіна Регламент:

"У разі, коли промовець не володіє державною мовою, він має право виступати іншою мовою. Про свій намір виступати іншою мовою промовець завчасно повідомляє головуючого на засіданні у заяві  на виступ, якщо бажає, щоб було забезпечено переклад його виступу на українську мову".

Будь ласка, виступайте.  Будь ласка, говоріть.

 

БОЙКО Ю.А. 16 декабря 2002 года в городе Загреб было подписано  соглашение между правительством Республики Беларусь, Российской Федерацией, Словакией, Украиной, Венгрией, Хорватией. Этот процесс готовился 5 лет и суть его заключается... соглашение готовилось 5 лет, суть его в том, что Украина получает дополнительно  возможность транзитировать 5  миллионов тонн на первом этапе после реконструкции нефтепровода 10 миллионов тонн и на третьем этапе  15 миллионов тонн.

Существующее соглашение почему было подписано между  странами, поскольку затрагивает интересы 6-ти стран, поэтому подобная процедура потребовала подписания именно межправительственного соглашения, а не договора хозяйствующих субъектов.

Дополнительный приход денег от подписания после подписания соглашения и начала работы  около 30 миллионов долларов валютных поступлений в страну. У меня все.

 

ГОЛОВА. Так, доповідь закінчена. Питання, будь ласка, є шановні колеги? Запишіться. 5 хвилин на запитання. Запишіться, будь ласка. На табло прізвища, будь ласка, народних депутатів. Богдан Костинюк, фракція... блок "Наша Україна".

 

16:11:55

КОСТИНЮК Б.І.

Народний Рух України, Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", Богдан Костинюк. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, ви були на засіданні комітету з питань європейської  інтеграції. Яка думка цього комітету  з приводу цієї ратифікації? Як ви вважаєте, повинен комітет це питання розглянути чи це не є питання європейської інтеграції? Дякую.

 

БОЙКО Ю.А. Поскольку это заявление было подписано действующими членами  Европейского  Союза и полностью соответствуют Энергетической хартии,  к которой присоединились все члены и подписанты  этого соглашения, поэтому я вам могу с увереностью сказать, что оно в полной мере  соответствует духу и стремлениям Европейского Союза и в полной мере соответствует интеграции Украины в европейское сообщество.

 

ГОЛОВА. Олег Салмін, депутатська група "Демократичні ініціативи".

 

 16:12:57

САЛМІН О.В.

Уважаемые депутаты, я хотел бы, чтобы вы услышали меня сейчас по поводу данного проекта и не политизировали его только лишь с одной стороны и связывали с Одессой-Броды. В данной ситуации "Дружба-Адрия" начиналась  еще и инициировалась Россией, когда не было окончания строительства Одесса-Броды. Сегодня для Украины данный проект интересен и с позиции Одесса-Броды в том числе, потому что нефть каспийская, которая может идти по каналу Одесса-Броды. Если же в Хорватии будет построен терминал и будет сделан реверс до порта Омышель, попадет  5 миллионов тон нефти на первом этапе. Следующий этап может быть 10 тон нефти и следующий - 16. Для Украины это достаточно интересный проект.

И у меня просьба рассматривать данный проект не как пророссийский проект, а именно как проект, связанный с интересами Украины, и называть его, как  "Дружба-Украина-Адрия". Для нас это достаточно выгодно и  интересно. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Так, Бабурін передає своє слово Симоненко, будь ласка. Наступним буде Карнаух ставити питання.

 

16:14:04

СИМОНЕНКО П.М.

Юрий Анатольевич, Симоненко, фракция коммунистов.

Скажите, пожалуйста, как специалист правомочна  ли дискуссия или утверждения наших оппонентов нашей фракции, Коммунистической партии, о том, что якобы каспийская нефть будет в трубопроводе "Одесса-Броды"? Мы знаем о том, что каспийская нефть давно уже, лет на пять, продана американцам. Никогда она не будет в этом трубопроводе. И этому свидетельство является то, что уже который год гниет этот трубопровод. Правительство Украины не имеет средств для того, чтобы сырой нефтью заполнить его и так далее, и тому подобное.  Надо решать вопрос по реверсу. Экономически это выгодно для Украины также, как и выгодные союзы заключать. Скажите, пожалуйста, каспийская нефть когда, в каком году будет в этом трубопроводе?

 

БОЙКО Ю.А. Давайте по порядку. Значит, дискуссия, действительно, конечно правомочна, поскольку есть разные точки зрения. И все лица, которые участвуют в дискуссии, они, конечно, руководствуются национальными интересами.

Второй вопрос, что если реально смотреть на   баланс каспийских нефтей, то я вам  могу с уверенность сказать, что в ближайшее время мы не заполним каспийской нефтью эту трубу.

 

ГОЛОВА. Карнаух Рудьковському передає, будь ласка.

 

16:15:30

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Юрію Анатолійовичу, скажіть, будь ласка, чи міняється статус нафтопроводу, якщо ми ратифікуємо цю угоду? Чи залишається він державним, чи буде він здійснюватися управління з боку України, я маю на увазі НАК "Нафтогаз України" і так далі. Не змінюється управління? Чи якийсь вплив на українську частину з іншого боку? Дякую.

 

БОЙКО Ю.А. Николай Николаевич, ни статус не меняется, трубопровод  остается украинским. Мы доблавляем пять миллионов тонн нефти или 30 миллионов долларов в страну.  Все.

 

ГОЛОВА. Василь Надрага, група "Народий вибір".

 

16:16:15

НАДРАГА В.І.

Уважаемый Юрий Анатолиевич. Первое. Я хотел бы извиниться перед вами за своих коллег, которые допустили, на мой взгляд, просто верх беспардонства, если мы говорим об этичности поведения.

А второй момент, все-таки сказать, что мы глубоко убеждены, что это сегодня мы должны поддержать этот документ, и соотвественно от имени "Народный выбор" заявить: "Мы с вами". Всего доброго.

 

ГОЛОВА. Левко Лук'яненко, блок Юлії Тимошенко.

 

16:16:43

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.

Українська республіканська партія, блок Юлії Тимошенко, Лук'яненко. Прошу передати слово Андрію Шкілю.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль.

 

16:16:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Левко Григоровичу. Шановний доповідачу, ви розумієте, питання про цю ситуацію з "Адрією" стоїть вже не так мало. І обговорення з інститутом транспорту нафти показує, що зобов'язання по обсягах транспортування нафти, які візьме на себе Україна за цією угодою про інтеграцію дружби з "Адрією", за теперішніх обставин ускладнить, якщо не унеможливить просування "Одеса-Броди". Тобто об'єм нафти, який буде йти цією трубою, він виштовхне каспійську нафту навіть в проекті, якщо вона захоче сюди піти. Це перше.

І друге - коротке запитання. Українська мова, ви чи з небажання, чи з браком все-таки інтелектуальних можливостей? Думаю, що все-таки хотів би почути відповідь на це питання. Дякую.

 

БОЙКО Ю.А. Я второй вопрос, извините, не расслышал.

Якщо це дуже принципово, я можу відповісти на українській мові, це - технічний термін, не визиває якісь там непорозуміння, можуть бути неправильно істолковані вами. Але якщо це дуже потрібно вам, шановний пан Шкіль, ну...

 

ГОЛОВА. Так, сідайте, будь ласка, Юрію Анатолійовичу, час вичерпаний.

Від комітету - член комітету... Юрій Анатолійович, сідайте, будь ласка. Юрій Анатолійович, час вичерпаний.

Співдоповідь від Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Олег Салмін, будь ласка.

 

16:18:54

САЛМІН О.В. Уважаемые коллеги, я хотел бы дополнить, что данный проект достаточно интересен с позиции Украины не только с того, что будет происходить наполнение бюджета за счет транспортировки нефти по территории Украины, но из того, что у нас появляется альтернативный источник подачи нефти в размере пяти миллионов тонн нефти на первом этапе в страну Хорватия. И для этого, если будет произведена ратификация, то Хорватия получит 60 млн. евро для строительства терминала и производства реверса на порт Омишаль. Если же этого не произойдет, то ни о каком проекте "Дружба", "Адрия" речь вести не может, ни наша страна, Украина, ни Россия, ни другие участники. Если же это происходит, то тогда у Украины появляется альтернативный источник подачи нефти в Европу. И я бы хотел, чтобы вы на этом достаточно серьезно сакцентировали внимание при сегодняшнем голосовании.

Также хочу отметить, что в заявлении, которое сделал посол Америки, есть некоторые упущения, связанные с тем, что компания "Енаф" не заинтересована в данном проекте. Я вам с уверенностью говорю, что компания "Енаф" заинтересована в данном проекте "Дружба", "Адрия", и ищут деньги, и ищут кредит для того, чтобы построить необходимый терминал и сделать реверс на порт Омишаль. Поэтому я думаю, что сегодня мы можем сказать, что данный проект можно назвать как "Дружба". Украина - Адрия". И для Украины это достаточно выгодно. И я прошу вас поддержать сегодня на голосовании. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, є питання. Будь ласка, запишіться на питання.

На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів. Юрій Луценко, фракція Соціалістичної партії України.  Луценко Миколі Рудьковському передає, будь ласка, слово.

 

16:20:52

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний доповідачу, мова йде про те, що ми завантажуємо повністю нафтопровід "Дружба". І у нас виникає питання. У нас не заповнений "Одеса-Броди". Чи може "Одеса-Броди" бути заповненою і використовувати цей транзитний шлях від Одеси до Бродів з постачанням в дружбу, щоб нафтопровід не стояв? Саме по цій вітці, якщо ми ратифікуємо цю угоду, чи ні?

 

САЛМІН О.В. Спасибо за вопрос. Я как раз об этом и говорил, что в случае получения в Одессе каспийской нефти через Броды Украина получает возможность транзита на первом этапе пяти миллионов тонн нефти в порт Омышаль Хорватия. Поэтому этот проект для Украины со всех точек зрения интересен, не зависимо, как будет работать "Одесса-Броды".

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

 

16:21:54

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, ми вже дискутували якось з цього приводу. Але все одно, є реалії, є одна труба, яка буде використовуватися - "Дружба-Адрія", яка заповнюється спочатку одними об'явами, іншими. Ці об'яви не дадуть можливості використати "Одеса-Броди", тобто транспортування в нормальному, нереверсному режимі з Одеси до Бродів, далі - до Плоцького, якщо буде добудована, а вона не може бути недобудована, бо позаяк втрачається сенс цього трубопроводу, то, властиво, ці об'єми, вони не дадуть можливості завантажити "Одесу-Броди" каспійською нафтою.

І тут немає іншого варіанту.  Було обговорення з інститутом транспорту нафти. Показують, що зобов'язання по обсягах, яке візьме на себе Україна, не дасть можливості взяти участь у транспортуванні каспійської нафти. Будь ласка,  обгрунтована  аргументація вашої відповіді. Дякую.

 

САЛМІН О.В. Я вам попробую ответить. Дело в том, что в любой транспортной системе, и нефтяной в том числе, есть понятие временного режима. Любая компания, в даной ситуации это "Укртранснефть", имеет возможность  распределять временной режим заполнение трубы "Дружбы" в  любом направлении. Так как в российском на 5 миллионов, также и со стороны Украины  Одесса-Броды.  Поэтому это текущий режим работы компании "Укртранснефть", которая должна заключить договор с Транснефтью российской, но на выгодных условиях для Украины без передачи каких-либо  монопольных прав на кусок, на отрезок трубопроводной системы "Дружба".

 В данной ситуации , я вижу, что больше политических вопросов здесь присутствует чем экономических.  Поэтому я думаю, что данную систему нужно рассматривать больше с экономической  точки зрения , которая будет выгодна для Украины. А политичкескую уже нужно варьировать в  политике между странами как и Америкой и Россией.

 

ГОЛОВА. Георгій Манчуленко, фракція "Наша Україна".

 

16:23:57

МАНЧУЛЕНКО Г.М.

Георгій Манчуленко, 203 виборчий округ Українська народна партія, фракція  "Наша Україна".

Шановний доповідачу, перше питання. Чи ви розумієте джерело і пункт призначення? Поясніть, будь ласка.

І друге питання. Чому так настирливо Юрій Бойко лобіює  реверс  нафтопроводу Одеса-Броди. Дякую.

 

САЛМІН О.В. Первый вопрос - источник.  Значит, источником есть нефть. Другого источника для этой системы нету. Направление нефти, я ж отвечаю, я вам  досконально отвечаю, что есть нефть, есть несколько  направлений, которые   могут быть использован при “Дружба -Адрия”.

Первое - это российское направление, которое инициировало данный законопроект. Но тогда, на тот момент, небыло окончания строительства Одесса-Броды и это было единственным направлением, которое рассматривалось.

Сегодня, при получении альтернативной ветки Одесса-Броды Украина получает, если будет опять же в Одессе каспийская нефть, возможность транспортировки по этому участку  каспийской нефти в направление Европы через порт Омышель, страна Хорватия.

По второму вопросу, я думаю, что он неуместен, потому что он не ко мне.

 

ГОЛОВА. Анатолій Семинога.

 

16:25:33

СЕМИНОГА А.І.

Шановний доповідачу, дайте, будь ласка, відповідь на питання: а хто прогарантує той факт, що Україна не передасть Росії нафтопроводи на вічне користування.

 

САЛМІН О.В. Речь идет о ратификации договора, в котором ни в коем случае не сказано ни слова о том, что Украина передает отрезок куска "Дружбы" в распоряжение России. Нет ни одного слова.

Поэтому мы говорим только о ратификации договора, который позволит сделать две вещи.

Первое. Хорватской стороне взять 60 миллионов евро для строительства терминала, без которого не будет реализован проект и который дает возможность и Украине в поставке нефти альтернативно.

Второе. Это дает возможность сегодня на данном отрезке зарабатывать деньги для бюджета страны.

 

ГОЛОВА. Сідайте, час вичерпаний.

У вас з мотивів? Будь ласка, Симоненко з мотивів.

 

16:26:40

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Коли фракція комуністів обговорювала це питання для визначення нашої позиції, то ми, в першу чергу, виходили з наступного. Яку користь принесе Україні ось це рішення. Ми знаємо, що практично  жодної краплі української нафти в цій трубі  не буде. Це по-перше, щоб розуміли ми, про що йде мова. І ніколи, і зараз її немає.

Ми використовуємо цю трубу для того, щоб за транспортування нафти Україна отримала за збільшення обсягів. Отримала більше грошей до бюджету. А якщо хтось знову олігархічні власні інтереси переносить на цей терен чи політичні для того, щоб  Україну знову знищувати її незалежність енергетичну це вже, так скажемо, право  цієї політичної сили. Ми вважаємо, що якщо це приносить  користь  Україні,  треба голосувати і підтримувати.  Дякую.

 

ГОЛОВА.  Володимир Черняк з мотивів. І зараз переходимо до голосування.

 

16:27:43

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги! Питання стоїть так: або нафтопровід Одеса-Броди, або нафтопроводи "Дружба" та "Адрія". Це альтернатива.

Якщо ми ратифікуємо сьогодні цю угоду, то тим самим ми загубимо нафтопровід  "Одеса-Броди".

 

ГОЛОВА.  Шановні колеги! Ви обговорили це питання. Я ставлю на голосування про схвалення Закону України  про ратифікацію Угоди про співробітництво з реалізації проекту інтеграції нафтопроводів "Дружба" та "Адрія" за номером 01111. Прошу голосувати.

 

16:28:41

За-201

Та все вже, не проголосували, що ви? За 201, рішення не прийнято.

Переходимо до розділу "Повторне перше читання".

Вноситься до розгляду проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Доповідач - голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій Іванович Майко.

 

16:29:29

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, фракція підприємців... Партії підприємців і промисловців "Трудова Україна".

Шановні депутати! Шановний головуючий! Цей  закон був в першому читанні розглянутий. В цьому законі була одна... зауваження, що дуже багато змін. Тому  текст прийшлося змінити, всі зауваження враховані. І комітет прийняв рішення  прийняти його в першому читанні.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Немає заперечень? Я ставлю на голосування пропозицію комітету, про... Будь ласка, мікрофон, Івану Зайцю ввімкніть.

 

16:30:11

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Іван Заєць. Українська народна партія.

Цей законопроект має з моєї сторони декілька серйозних застережень. По-перше, його сферу дії пропонують поширити на всіх громадян. Але не виписано, коли ці громадяни мають і яким чином діяти. Тобто це може виникнути ще один котролер над громадянами.

Друге. В 20 статті пропонується ввести до сфери Державного метрологічного контролю і нагляду роботи із державною реєстрацією земельних ділянок і нерухомого майна. Це означає реально, що знову ж таки громадяни, підприємці, які  будуть оформлювати землю, для своєї діяльності вони одержать ще одного контролера,  якого треба буде годувати всякими хабарями.

І є третє зауваження. Це до статті 32. Тут пропонується розширити права державних інспекторів, зокрема, наділити їх повноваженнями і розкривати готові упаковки з товарами. Але збитки, які будуть заподіяні внаслідок розкриття упаковок пропонується віднести до витрат власників майна. При цьому порядок відбору і так далі буде встановлювати центральний орган виконавчої влади в сфері метрології.

Знову ж таки ми будемо мати не котрольовану систему буде використовуватися ці механізми для того, щоб придушити підприємницькі структури.  Тому я пропоную. Цей законопроект прийняти в першому читанні, але обов'язково уточнити ці моменти три про які я говорив.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" номер 1064-д. Прошу голосувати.

 

16:32:13

За-356

Рішення  прийнято.

Оголошується до розгляду проект  Закону про призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень. Томенко Микола - голова комітету. Комітет під номером 1159.

 

16:32:36

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, сьогодні ми прийняли  два законопроекти, одну постанову і  законопроект, про телебачення і радіомовлення, де більшість погодилася з тим, що парламент повинен брати участь у процедурі впливу на інформаційну політику і зокрема у процедурі визначення програмної  політики державної телерадіокомпанії, яка називається Національна  телекомпанії і Національної радіокомпанії.

Даний закон, який у нас не пройшов у першому читанні, ми його проаналізували, врахували поправки Кармазіна, Зінченка, інших народних депутатів і пропонуємо  сьогодні закріпити те, що прийнято у першому читанні Закону про телебачення і радіомовлення. Тому що взагалі виникає  дивна ситуація. Президент підтримує посилення ролі парламенту у долі країни, майже 300 депутатів підтримують. Всі підтримують, і ми не можемо  проголосувати, що президент Національної телекомпанії презентує нам програму своєї діяльності на рік. Ми його затверджуємо і потім слухаємо, як це виконується.

Тому прохання комітету, підтримати закон у першому читанні, йдеться про перше читання, щоб і Президент, і парламент рівноцінно впливали на процедуру діяльності Національної телерадіокомпанії України. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту  Закону про призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень. Прошу голосувати.

 

16:34:25

За-270

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, ми зараз мали розглядати проект Закону про внесення доповнень до пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо обліку    балансової вартості енергогенеруючих підприємств. Але Комітет з питань фінансів і банківської діяльності просить зняти зазначене питання з розгляду, відкласти до прийняття проекту закону про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік". Немає заперечень? Я вам говорю пропозицію комітету. Будь ласка, мікрофон. Інакше будемо голосувати тоді, давайте... Шановні колеги, тут є заперечення, як нам бути з цього питання? Знімаєте заперечення? Добре, дякую.

Переходимо до розгляду питань за скороченою процедурою, тобто розгляд за скороченою процедурою і прийняття рішень.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до статті чотири Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито. Доповідач - Шитря Олексій Іванович, перший заступник. Прошу дуже коротко. Нам треба буде - два "за", два "проти". Будь ласка, дуже коротко.

 

ШИТРЯ О.І.

Я буквально одну хвилину. Шановні народні депутати, цей проект закону вноситься у зв'язку четвертій діючого Декрету Кабінету Міністрів про державне мито із змінами і доповненнями передбачена пільга за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів, недоїмки. У той же час Законом України від 21.12.2000 року 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено, що стягнення боргу за виконавчими написами нотаріусу не дозволяється. З метою усунення отаких розбіжностей пропонується внести зміни і передбачити звільнення від державного мита за зверненнями фінансових та податкових органів до   судів, абзац перший пункту 15-го, в абзаці першому за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів виключити. Крім того, доповнити статтю пунктом 45 такого змісту: "Звільнити Кабінет Міністрів України за позовом до суду або господарського суду, а також в разі подання апеляції або касаційної скарги". Спасибі.

 

ГОЛОВА. Так, сідайте, будь ласка.

Мозговий Олег Миколайович, голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Так, від комітету підготуватися співдоповідачу.

 

МОЗГОВИЙ О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до статті чотири Декрету Кабінету Міністрів про державне мито. Цей проект було розроблено на виконання завдань щодо реалізації основних напрямів розвитку фондового ринку на період 2001-2005 років. Зазначеним законопроектом передбачається звільнення від сплати державного мита Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за позовами, з якими вона звертається до суду в справах захисту прав інвесторів на ринку цінних паперів. Проект не передбачає фінансових витрат, оскільки комісія є центральним органом виконавчої влади, і сплата державного мита по її позовах до суду здійснюється за рахунок Державного бюджету. Звільнення комісії від сплати державного мита надасть можливість вжити вичерпних заходів для виконання комісією завдань щодо захисту прав інвесторів.

Шановні народні депутати, у зв'язку з тим, що Комітет з питань фінансів і банківської справи не підтримує цей проект, все ж таки просили б вас сприяти його розгляду та прийняттю в першому читанні. Просимо вас врахувати, що зазначений законопроект не тільки врегулює питання щодо надання комісії можливості реалізувати передбачені законодавством повноваження, а, перш за все, буде направлений на оперативний та дієвий захист прав інвесторів, особливо фізичних осіб та держави, як акціонера шляхом звернення Державної комісії з цінних паперів до суду у випадках порушення законодавства на ринку цінних паперів. Дякую вам за увагу, прошу підтримати.  

 

ГОЛОВА. Так, сідайте, будь ласка.

Голова комітету - Буряк Сергій Васильович.

 

16:39:42

БУРЯК С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги!

Дані законопроекти є по суті спорідненими. Ними пропонується звільнити органи державної влади від сплати державного мита при зверненні їх до суду.

У проекті 1145 це податкові органи і при оскарженні судових рішень в апеляційному чи касаційному порядках, та Кабінет Міністрів України за позовом до суду або господарського суду, та у разі подання апеляційної чи касаційної скарги.

У проекті 1154-1 пропонується звільнити Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту прав інвесторів на ринку цінних паперів.

Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності прийняв рішення запропонувати Верховній Раді України відхилити обидва вищезазначених проекти.

В першу чергу, згідно тому, що у відповідності зі статтею 27 Бюджетного кодексу, закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.

Дані законопроекти, крім того, надають податкові пільги державним закладам виконавчої влади. Я хочу нагадати, що наступного року відбуваються суттєві зміни у податковому законодавстві України. Тому дуже обережно необхідно ставитись до встановлення пільг, тим більше юридичним особам.

У поданих Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, у поданнях щодо законопроектів 1141 та 1145-1 висловлюються пропозиція передбачити відповідне фінансування витрат державних органів влади на сплату державного мита при розгляді справ у судах, має бути встановлено загальний підхід щодо державних органів влади  з приводу їх витрат на, зокрема, сплату деяких обов'язкових зборів. Має бути не в установленні пільг, а у відповідних дотаціях з державного бюджету на відшкодування тим чи іншим органам державної влади витрат, які виникають під час їх діяльності.

Тому ми пропонуємо відхилити обидва законопроекти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую, Сергій Васильович. Сідайте, будь ласка. Обговорення.

Юрій Кармазін, тут записаний. Наступним виступатиме Андрій Шкіль.

 

16:42:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін,  Партія захисників Вітчизни,  Солідарність виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати. Що пропонується? Пропонується урядом аж такі серйозні  закони, про які вони вчора кричали по телебаченню і  сьогодні заставили спікера озвучити це, Головою Верховної Ради, що їм заважає відсутність цих законів. А що вам заважає, шановні? Я хочу, щоб ви мене послухали.

За минулий рік кількість позивів, які розглянуті в судах  завдяки податковій, комісії по цінним паперам і так дальше збільшилась на 70 відсотків. І що? Який їх результат? Вони всі відхилені. Ви сьогодні цими позивами повністю заблокували з метою знищити взагалі  незалежну судову владу.

В Верховному суді знаходиться 14 тисяч справ сьогодні, які чекають касаційного перегляду. 14 тисяч справ на 80 суддів. Ви розумієте!? Це не можливо розглянути. Із них 10 тисяч тільки цивільних справ. І ви сьогодні не хочете ставити у залежність від розгляду справ те, що там по наприймалася всяка дурниця податковими органами і іншими. І по кожному пустяку ви тягнете людину чи  юридичну особу до суду.

Тому,  шановні друзі, нам взагалі треба забути, що таке декрети Кабінету Міністрів 1993 року уряду Кучми. Вони сьогодні неконституційні. Ви це добре знаєте. Бо  Конституцію прийняли в 1996 році. Але ви не хочете цілісно переробляти документ і  працювати над ним. Вам  вигідно шукати якусь шпариночку. Такої шпариночки, ми парламент, не маємо право вам надавати, шановні. І звільнення державної комісії, звільнення уряду від сплати державного мита за позивами до суду сьогодні приймати не можна. Я дуже задоволений з фахової оцінки, яку дав зараз Сергій Буряк, зокрема, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності щодо двох цих проектів.  Чітко Сергій Буряк сказав, що вони абсолютно є порушенням чинного законодавства, зокрема, порушенням конституційного принципу про рівність суб'єктів права перед законом, а ви сьогодні ставите питання, що хтось має бути кращим. Давайте ми це  забудемо, шановні, і будемо приймати рішення на користь народу України.

І хотів би зауважити, що Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради чомусь у своєму висновку від 11.06.2002 року, рекомендуючи прийняти проект за основу, не роздивилось, не розібралося і хотілося, щоб таких висновків воно на далі не давало.

Більше того, ви пропонуєте, щоб він набрав чинності з  1 січня 2003 року і навіть зараз не уточнюючи тут в виступах, а він не може набрати ніяк чинності зворотнім числом з 1 січня 2003 року. Але це ж треба оговорювати. У вас же був час для виступу, шановні урядовці, ви розумієте, я тут сиджу не для того, щоб ваші гріхи розглядати.

 

 ГОЛОВА.Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. У  вас здоровенні апарати, а в мене такого апарату немає. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую, Андрій Шкіль, ви проти. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

16:45:45

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій. Фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Я зразу хочу задекларувати, що я проти того, щоб такі законопроекти взагалі пропонувалися Верховною Радою тому, що тут, якщо я не помиляюся зібрані представники народу, краща частина цього народу. Але народ представляють. А тут пропонує виконавча влада пропонує звільнити себе від сплати мита при розгляді судових справ. Тобто і так є повна нерівність сторін. Давайте зрівняємо, що таке громадянин? А що таке податкова інспекція?. Що таке навіть, якщо це підприємець? І,  що таке Кабінет Міністрів ви собі уявіть, що від самого початку це нерівноправні стосунки. Так тут ще й хочуть позбавити повністю ризику бо, що таке сплата мита, це тоді, коли податкова інспекція незаконно, або необгрунтовано притягує до судової відповідальності громадянина, а виявляється, що притягнула вона його не обгрунтована і громадянин виправданий, то тоді податкова інспекція має заплатити усі судові витрати, в тому числі, і держмито.

То чому зараз, в даній ситуації, ми мусимо навіть обговорювати питання, щоб позбавити таку серйозна, заможну, не бідну організацію, як податкова інспекція цього почесного права - оплатити кошти в державний бюджет.

Давайте ми поїдемо в будь-який обласний центр і подивимося, якими є будівлі податкової адміністрації. У Львові, в Полтаві, у Києві, будь де. Найкращий будинок вибираєш, найвищий, найсучаснійший, наймодерніший і розумієш, що це обласна державна податкова адміністрація. І от на неї дивишся і розумієш, що вона просто зобов'язана платити усі податки, в тому числі, і митні збори з судових справ.

Тому, я думаю, щоб це просто було бажання, було певне випробування народних депутатів на слабкість.

Ми сильні! Ми прочитали цю пропозицію і я переконаний, що в цій залі ніхто її не підтримає, тому що вже хто-хто, а ви то точно маєте гроші, ви ж знаєте це. І тому говорите про те, що це зменшить тягар на державний бюджет? Ні, це збільшить тягар на формувача державного бюджету. Той, хто формує, чесно платячи податки.

Отже, як вже було сказано з цієї трибуни, не просто завалені суди цими справами, а вони перенаповнені непотрібом. Тому що з будь-якої дрібниці тягнеться зараз, коли є обмеження хоча б невеликі, але фінансові.

То коли цих обмежень не буде, то тягнутимуться навіть ті справи, які б не мали розглядатися попередньо. А вони будуть зразу даватися в суди.

Тому я наголошую, що треба дружно, одноголосно відхилити цю неякісну спробу перевірити народних депутатів   на їхню народність. Дякую.

 

ГОЛОВА. Два проти є у нас.

Мельничук Михайло. Немає. Черняк Володимир, будь ласка.

 

16:48:59

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. Сумніви мені доставляють   не менше задоволення, ніж знання.

у мене є сумніви стосовно  правильності  висновку, який зробив профільний комітет і народні депутати Кармазін і Шкіль. В чому суть питання? В тому, що в зв'язку з мізерними коштами, які виділяються комісією з цінних паперів, вона фактично позбавлена можливості звертатися до суду для захисту прав інвесторів.

Я вважаю, що це  абсолютно  ненормальна ситуація. Комісія покликана захищати права  інвесторів. І ми зобов'язані сприяти їй в цьому. Йдеться про мізерні  кошти.  Але якщо інвестори відчують, що їх права захищаються, то це сприятиме створенню сприятливого інвестиційного  клімату в Україні і сприятиме залученню інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх. А без цього не можливе економічне зростання, а на цій основі зростання добробуту. Тому якщо ми хочемо забезпечити інвестування, забезпечити процеси нагромадження капіталу внутрішнього і зовнішнього, поєднання джерел інвестування внутрішніх і  зовнішніх, то ми зобов'язані забезпечити захист прав інвесторів. Однією з інституцій, яка покликана здійснювати це, є Комісія з цінних паперів. Прийняття законопроекту сприятиме Комісії з цінних паперів в її справі захищати  права  інвесторів. Тому, на мій погляд, у нас є необхідні і достатні  підстави проголосувати за цей законопроект в першому читанні. Звичайно він не є  досконалим, але у нас є можливість внести зміни, поправки до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Ми завершили обговорення питання, а зараз, відповідно до  Регламенту, я ставлю на голосування про прийняття  за основу проекту Закону за номером 1145 про внесення змін до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Прошу голосувати.

 

16:52:00

За-178

Закон відхилено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" за номером 1145-1. Прошу голосувати.

 

16:52:34

За-170

Законопроект відхилено.

З мотивів Семенюк, будь ласка, фракція соціалістів.

 

16:52:45

СЕМЕНЮК В.П.

Семенюк, фракція Соціалістичної партії.

Я хочу звернутися  шановні колеги до вас з пропозицією і давайте ми все ж таки подивимося до цих документів. Сьогодні і Комісії по цінних паперах доводиться часто звертатися до суду про повернення державної власності або незаконна оборутка із цінними паперами. У них у бюджеті не  закладаються гроші для того, щоб  платити мито.

Давайте все ж таки відправимо або на повторне перше читання або підтримаємо. Тому що, дійсно, нам сьогодні треба рухатися у плані того. Є відповідні порушення при приватизації. Вони   звертаються до суду і повинен бути якийсь механізм їм  компенсації. Тому давайте подивимося і підтримаємо цей документ. Це вперше я звертаюся, представник опозиції, що  все-таки уряд у цій частині правий.

 

ГОЛОВА. Оголошується до  розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (щодо надання пільг творчим спілкам).

Я не можу на повторне перше читання, бо комітет пропонував відхилити. Я ставлю на голосування. Вони не прийняті, значить, автоматично відхилені. Іншого виходу у нас немає. Якщо ми  будемо застосовувати практику повторного першого читання у всіх випадках, це  значить, ми будемо відкладати і давати собі додаткову роботу.

Отже, оголошується до розгляду проекту закону про внесення зміни до статті 12 Закону України про приватизацію невеликих державних підприємств, малу приватизацію, щодо надання пільг творчим спілкам. Документ під номером 3502. Доповідач - Чечетов Михайло Васильович, голова Фонду державного майна. Прошу коротко.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. 

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств, малу приватизацію" розроблено на виконання пункту 21 заходів щодо підтримки національних творчих спілок до державної програми підтримки національних творчих спілок на 2003-2004 роки, затвердженої постановою уряду. Розроблення закону обумовлено необхідністю сприяння діяльності творчих спілок, пов'язані з розвитком національної культури та мистецтва.

Основною метою Проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств, малу приватизацію" є удосконалення правового та соціального захисту членів національних творчих спілок.

Пропонується внести зміни до статті 12 Закону України "Про малу приватизацію невеликих державних підприємств", які спрямовані на надання пільг при приватизації творчих майстерень членами національних творчих спілок. Реалізація запропонованого проекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств, малу приватизацію" є сприянням розвитку національної культури та мистецтва, створенням сприятливих умов для творчої праці, підвищення професійності майстерності членів національних творчих спілок. Прохання підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.  Від комітету - Шандра Володимир Миколайович, заступник голови Комітету з питань промислової політики і підприємництва.

 

16:56:13

ШАНДРА В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет з питань промислової політики і підприємництва на своєму засіданні розглянув зазначений законопроект і пропонує народним депутатам прийняти його за основу. Законопроектом пропонується визначити ціну будівлі і споруди приміщення, в яких розміщені творчі майстерні у разі їх придбання національними творчими спілками для провадження творчої діяльності, не за загальною методикою затвердженої Кабінетом Міністрів України, яка передбачає врахування при визначенні ціни об'єкту приватизації, його потенційної прибутковості, а іншим шляхом.

Вище згаданий законопроект спрямований на створення умов для розвитку національної культури. Разом з тим є декілька запитань до цього проекту: в проекті слід передбачити, як саме визначатиметься ціна продажу вказаних об'єктів, а також варто уточнити, що об'єктом приватизації за пільговою ціною повинна бути не вся будівля, лише ті приміщення, які використовуються, як творчі майстерні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу звернути увагу на цей закон. Я його ще раз прочитаю з вашого дозволу: "Частину першу статті 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств малу приватизацію, - після слів "Чорнобильської катастрофи" доповнити словами, -  "та будівель, споруд, приміщень, в яких розміщені творчі майстерні у разі їх придбання національними творчими спілками виключно для провадження творчої діяльності". Що тут обговорювати? Давайте проголосуємо, хай люди працюють. Немає заперечень? Давайте приймемо це як закон. Ну нема тут чого обговорювати, шановні колеги! Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому як закон проекту цього закону. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

16:58:13

За-233

Закон прийнято.

Будь ласка, з мотивів Юрій Кармазін.

 

16:58:24

КАРМАЗІН Ю.А. Володимире Михайловичу, дуже жалко, що ви не помітили...

Юрій Кармазін.

Я хотів би, щоб ви зараз замислились, шановні народні депутати, що ми робим. Фактично один раз були роздані творчі майстерні, і передбачалося, що потім ці творчі майстерні будуть передаватися, тому що зараз дуже дорогі приміщення. І заново творчі люди не зможуть потім отримувати ці приміщення. Якщо ми зараз даємо дозвіл на їх приватизацію, то ми забуваємо про те, що всі ці творчі люди далі не зможуть продукуватися, тобто ми закриваємо дорогу молодим.

То що, ми нормально робимо, Володимир Михайлович? Хто сьогодні займає приміщення, у того все нормально, той і викуповує. Хіба це по-державному ми робимо? Хіба ми це робимо з поглядом у майбутнє?

Тому я вважаю, що зараз ті, хто проголосували, не подумали про те, що вони зробили. Треба було, звісно, голосувати проти такого законопроекту, тому що він проти, насправді, членів тих спілок про яких ми нібито піклуємось. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років щодо стабілізації роботи підприємств тютюнової галузі".

Міністр аграрної політики України - Рижук Сергій Миколайович доповідає.

Підготуватися Павлу Сулковському.

 

РИЖУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати!

Ціль і завдання прийняття цього закону полягають в тому, що проект розроблено з метою приведення закону України про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років у відповідність з Конституцією і законами України, а також гармонізацією законодавства України з загальновизнаними міжнародними стандартами у контексті інтеграції України до Європейського Союзу та приєднання до СОТ.

Проект передбачає виключення із статті 2 "Про основні засади взаємодії органів державної влади, управління і сільгоспвиробників", і пункту 4 розділу 8 Прикінцевих положень щодо запровадження обов'язкового використання підприємствами-виробниками тютюнових виробів вирощеної і фер....... в Україні тютюнової сировини.

З яких причин це пропонується. Положення, які пропонується виключити, насамперед суперечать положенням Конституції України щодо забезпечення державного захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Це стаття 13. Забезпечення державою свободи підприємницької діяльності, захисту конкуренції в підприємницькій діяльності, недопущення зловживань монопольним становищем на ринку і неправомірного обмеження конкуренції. Це стаття 42.

Також ці положення, нині діючі, суперечать законам України про підприємництво, це стаття 5. Про підприємства України стаття 20, 22 і 23. І про обмеження  монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницький діяльності в частині недопущення  втручання в  господарську та іншу  діяльність  органів державної влади. Також не відповідає положення процесу гармонізації  законодавства України з міжнародними нормами у  контексті  інтеграції України до  Європейського Союзу, оскільки не узгоджуються із  пунктом 5 статті 3  генеральної угоди по тарифах і торгівлі, яка передбачає, що  жодна з сторін не повинна встановлювати чи  зберігати будь-яке внутрішнє кількісне регулювання стосовно змішання переробки використання товарів. І суперечить статті 15 угоди про партнерство, співробітництво між Україною і ЄС.

Таким чином прийняття цього закону урівноважить і  правові норми, і  дозволить Україні подальше адаптувати своє чинне законодавство до вимог ЄС. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Так дякую. Сідайте, будь ласка.

Павло Сулковський,  заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

17:02:52

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати.

Проект Закону  України про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку  сільського господарства на 2001-2004 роки" розроблено Кабінетом Міністрів України на  виконання указу Президента від 05.02.2002 р. за № 1004/2002  “ Про програму заходів щодо завершення вступу України  до Світової організації торгівлі”. Проектом передбачається виключення положень щодо обов'язкового використання підприємствами, виробниками тютюнової продукції вирощеною і ферментованої в Україні тютюнової сировини. Абзац  11, статті 2 і абзац 8 пункту 4 розділу 8 “Прикінцеве положення” закону.

Необхідність скасування зазначених норм закону пояснюється їх невідповідністю положенням Конституції України та Законів України, зокрема,  в статті 13 Конституції, в частині забезпечення  державного захисту прав усіх суб'єктів правовласності і господарювання,  а також статті 42 Конституції в частині забезпечення державою свободи підприємницької діяльності, захисту конкуренції у  підприємницькій діяльності, недопущення зловживань монопольним становищем на ринку  та неправомірного обмеження конкуренції.

Положенням в Законі України "Про підприємництво" статті 5 про підприємства в Україні, статті 20 та 22 про захист економічної конкуренції в частині недопущення втручання в господарську та іншу діяльність підприємств з боку державних органів, самостійного здійснення матеріально-технічного забезпечення, власного виробництва, вибору постачальників і споживачів виробленої продукції тощо.

Крім того, виключення наведених положень закону обумовлюється необхідністю усунення їх невідповідності нормам та вимогам угод, Світової організації торгівлі, оскільки ці положення не узгоджуються із пунктом 5 статті 3 Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, яка передбачає, що жодна із сторін не повинна встановлювати чи зберігати, будь-яке внутрішнє кількісне регулювання стосовно змішування переробки або використання товарів  у визначених кількостях або пропорціях. Суперечить статті 15 угоди про партнерство та співробітництво між європейським співтовариствами і Україною, яка передбачає, що імпортованим товарам надає не менш сприятливий режим.

Шановні народні депутати! Висновок на цей проект Головне Науково-експертне Управління вважає за доцільне, підтримати законодавчу позицію, спрямовану на приведення Закону України про стимулювання розвитку сільського  господарства на період 2001 та 2004 років у відповідність з Конституцією і законами України, а також гармонізацію законодавства України загальновизнаними міжнародними стандартами в контексті інтеграції України до Європейського Союзу та приєднання до Світової організації торгівлі.

Шановні народні депутати! Наш комітет на засіданні, можна сказати, що в деякій мірі буди дискусії і не підтримав на перший свій погляд цього проекту.

Проте, на сьогодні моя особиста позиція і я переговорив з багатьма народними депутатами і членами свого комітету, що цей проект треба сьогодні обов'язково підтримати і я закликаю народних   депутатів проголосувати за цей  проект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  Два "за", два "проти". Запишіться, будь ласка на виступ. Висвітіть на табло, будь ласка. Микола Рудьковський. Ні, Микола Рудьковський знімає. Рішняк Іван є? Немає. Володимир Пузаков, будь  ласка. Секретаріат, зніміть із комп'ютера Рудьковського, Рішняка

 

17:07:08

ПУЗАКОВ В.Т.

Володимир Пузаков, фракція Комуністичної партії України.

Прийняття вказаного законопроекту обгрунтовується необхідністю  проведення закону у відповідність з Конституцією і законами України. Це також матиме позитивний вплив на фінансовий стан виробників тютюну.

Даний законопроект можна підтримати із внесеними змінами і доповненнями. Але які я хочу внести пропозиції до даного законопроекту.

Відміна пункту четвертого із статі другої восьмого розділу, "Прикінцеві положення" Закону України "Про стимулювання  розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років щодо запровадження обов'язкового використання підприємствами виробниками вирішеної і ферментованої в Україні тютюнової сировини негативно вплине на розвиток власної сировинної бази в Україні, а також може привести до того, що сільськогосподарські виробники із-за відсутності попиту на виручену ними тютюнову сировину будуть  скорочувати посівні  площі тютюну та згортати  його виробництво.

Враховуючи ці, а також ряд інших негативних фактів, що можуть виникнути внаслідок відміни даного пункту, вношу пропозицію не включати пункт 4 статті 2 як такий, що призведе до негативних соціально-економічних наслідків на селі. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Ви підтримуєте, да? Юрій Кармазін, будь ласка, фракція "Наша Україна".

 

17:08:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія  захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні народні депутати! Безумовно той закон, який розглядається  сьогодні про внесення змін до Закону  "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років “він переслідував гарну мету - це сприяти гармонізації українського  законодавства з вимогами ГАТ СОТ. Оскільки, згідно з угодою по тарифам і торгівлі жодна з сторін не повинна встановлювати  будь-які правила кількісного регулювання використання товарів у тому числі тих, які потребують поставок певної кількості товарів вітчизняних джерел. А давайте подивимося що зробили американці по відношенню до  китайських товарів і чому зараз рухнув долар. Американці просто здійснили протекціоніські заходи по відношенню до свого виробника. Оце треба нам що робити і треба вчитися. І я звертаю увагу уряду. Ви провалили питання по  хлібу. ви довели країну до  того, що зараз ви пропонуєте і вносите з  237 зменшити мінімальну  заробітну плату до  205. Це взагалі нечуване. Ви  фактично збиткуєтесь над своїм народом. То зараз по  цьому законі, який був порівняно з 1997 роком зросли закупівельні ціни на тютюн, вирощений в Україні на 39 відсотків. Якщо раніше було вирощування його  збитковим, зараз стала прибутковим. За час дії закону збільшилась зайнятість  населення на 20 тисяч селян, які раніше не мали роботи і доходів. Оплата праці селян, які зайняті були у тютюнництві,  зросла з  2.50 до  25 гривень  на день. А що получається, що уряд сьогодні лобіює кого? Іноземні компанії.

Тому прийняття цього законопроекту однозначно приведе до скорочення робочих місць у селах, де й так працювати ніде абсолютно. І так будемо мати Україну, у якій немає сіл, у якій населення у селах скорочується. А по даним Організації Об'єднаних Націй Україна до 2050 року на 40 відсотків має зменшитись. Саме через це я вважаю, що цей закон неможна приймати і закликаю вас  цього не робити. До речі, прислухайтесь до наших колег. У нас є фракція "Аграрники України", яка теж саме сказали, що цього приймати неможна. Тому давайте не спішити поперед батька в пекло, ще до СОТ нам далеко. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА.  Юрій Соломатін. Немає. Є? А де ж, я не бачу? А, знімає. Заспокойтеся, будь ласка. Соломатін передає Петру Симоненко. Підготуватися Андрію Шкілю.

 

17:11:59

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, фракція комуністів не буде підтримувати цей проект і закликає вас не голосувати за нього.

Мова йде про те, що свого часу ми прийняли Закон про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки. І там передбачили, що ті, хто вирощують тютюн, 10 відсотків цього вирощеного тютюну тютюнові фабрики обов'язково закупають у вітчизняного виробника тютюну.

Зараз на вимоги СОТ, а це якраз до всіх я сьогодні звертаюся, знищується ця норма, як обов'язкова. Тоді ті ж самі тютюнові фабрики, які не належать Україні, а це також ганьба для всього керівництва України за попередні роки, які через приватизацію створили такі умови. Все це і буде призводити до скорочення робочих місць, зменшення посівів і змешення надходжень до бюджету. Так, як і привертаю вашу увагу, що в цьому році зібрали тільки 14 мільйонів тонн зерна. А це ганьба для України. І ми закладаємо, що підвалини і в тому, що знищуватися буде взагалі матеріальна база сільського виробника. Фракція комуністів заперечує і не буде підтримувати цей проект. Дякую.

 

ГОЛОВА. Андрій Шкіль, будь ласка. І зараз будемо голосувати. Запросіть депутатів до сесійної зали.

 

17:13:30

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція блоку Юлії Тимошенко.  Я хотів би у першу чергу наголосити, що звичайно тютюнові проблеми мене цікавлять дуже мало, тому що сам не палив і всім не раджу. І взагалі було б дуже добре, якби Верховна Рада була б прикладом непаління, щоб тут принаймні ті, хто будуть голосувати за цей законопроект, щоб за нього голосували тільки ті, хто палять або.

Я би хотів все-таки наголосити, що тут можна багато говорити про якість цього законопроекту або його неякість. Ми мусимо вияснити, чи йдемо в СОТ, Світову організацію торгівлі, чи не йдемо? Якщо йдемо, то не таким шляхом. Ми мусимо, розумієте, політика - це мистецтво компромісу. Але я хотів би це переінакшити, політика - це мистецтво змусити піти з тобою на компроміс. І Україна має змушувати з нею іти на компроміс, а не сама піддаватися різним неякісним компромісам, які тут пропонуються.

Зруйнування українського тютюнового виробництва - це знищення робочих місць. І я ще раз кажу, хоча щиро проти того, щоб у нас вирощували тютюн, але я за те, щоб у нас наші цигарки йшли на експорт, йшли в Європу, йшли по лінії ГАТ СОТ, щоб нашим якісним тютюном не травили себе українці, а використовували всі його позитиви європейці.

І тому властиве я хотів би наголосити, що тут дивіться, не узгоджується п'ята стаття генеральної угоди ..................... торгівлі. Суперечить стаття 15 угоді про партнерство та співробітництво з міжєвропейським товариством та Україною, що передбачає неімпортованим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той, який наданий подібним товарам національного походження щодо всіх законів, правил і вимог, які впливають на внутрішніх продаж, пропонований для продажу і купівлі, транспортуванню, розподілу або використання.

Тому я ще раз наголошую,   закликаю уряд попрацювати якісніше, запропонувати достойний Верховної Ради законопроект, і тоді ми можемо обговорювати його прийняття чи неприйняття. Я би рекомендував би усім на знак протесту проти руйнування тютюном нашого з вами тут здоров'я, проголосувати проти. А якщо серйозно, то зрештою треба пропонувати якісніший проект. І ви знаєте, що я завжди підтримую сільське господарство в цілому і тютюнове виробництво зокрема. Але цей законопроект є достатньо слабим з тим, щоб його пропонувати нам в такому вигляді. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Володимир Лещенко, репліка від комітету. Зараз будемо голосувати.

 

17:16:04

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Я звертаю вашу увагу, що народний депутат України Сулковський виступав не від комітету, а виступав якраз від тих, хто лобіює інтереси табачних компаній на нашій території чужих. А комітет має зовсім іншу думку.

Ми дуже уважно розглядали цей законопроект і говоримо про те, що законопроект потрібно відхилити, бо він буде направлений не на стимулювання сільськогосподарського нашого товаровиробника, а навпаки на його занепад. Тому я всім народним депутатам України пропоную проголосувати за відхилення зазначеного законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВА. Репліка, Сулковський. Ну і пішло, і поїхало зараз. Ну, будь ласка, Сулковський Павло, будь ласка. Поки шукає Сулковський, будь ласка, Станіслав Гуренко, репліка. Чи з мотивів? Будь ласка. 

 

17:17:18

ГУРЕНКО С.І.

Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу ось до чого. За останнім варіантом доповіді Міжсвітової організації торгівлі станом на цей рік у звіті щоденно, звертаю вашу вагу, щоденно на державну підтримку власних виробників розвинуті країни тратять щоденно 1 мільярд доларів. В основному це роблять Сполучени Штати Америки, країни Європейського Союзу і Японія. І роблять це для того, щоб захистити своє, в основному, сільське господарство. І я звертаючись до всіх депутатів закликаю не підтримувати цей проект, бути патріотами України. Спасибі.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, найшли там можливість? Сулковський, будь ласка.

 

17:18:25

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати!

Балачки, які тільки що деякі наші колеги говорили, що там Сулковський за чийсь проект лобіює, то я хочу сказати, що ви дуже великий гріх берете на свою душу, якщо про такі речі говорите, по-перше.

По-друге, ці всі колеги, які говорили, вони абсолютно не вникали в суть даного проекту закону, абсолютно. І просто говорять не по суті.

І тому я, шановні народні депутати, закликаю ще раз, що цей проект закону, якщо ми підтримаємо зараз, він принесе користь і Україні, і селянам. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні колеги, я просив би голів комітетів організувати роботу таким чином, якщо доповідач доповідає - він  доповідає позицію комітету. Потім говорить про свою особливу окрему думку з тим, щоб у нас була нормальна робоча атмосфера. Або доручати тим, які підтримують рішення комітету, яке прийняв комітет.

Тому, шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років щодо стабілізації роботи підприємств тютюнової галузі". Це документ за номером 1137. Прошу голосувати.

 

17:20:21

За-166

Закон відхилено.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення зміни до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років (щодо кредитування галузі)".

Але перед цим,  шановні колеги, як почати  розгляд, я хочу  звернути вашу увагу. Документ, який ми щойно відхилили, з чого складається. Абзац 11 статті 2 і абзац 8 пункту 4 виключити.

Беремо наступний закон. В ньому читаємо:  Абзац 3 пункту 4  виключити.

Ну при бажанні можна було б внести один проект хоча б. Ну я просто не розумію, що це за ставлення до Верховної Ради.

Будь ласка, доповідач міністр аграрної політики  України Рижук Сергій Миколайович. Підготуватися  Мельнику Миколі Євтихійовичу.

 

РИЖУК С.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.

Законопроектом передбачається скасувати абзац 3 пункту 4 розділу 7 “Прикінцеві положення” Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" нормою якого Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України  доручалося розробити проект закону про особливості  кредитування сільського господарства.

 Реалізація положень  проекту закону не потребує витрат додаткових із Державного бюджету. Вносячи  даний законопроект до Верховної Ради Кабінет Міністрів керувався тим, що  особливості кредитування сільського господарства  дійсно повинні регламентуватися саме законами  України.

Але, враховуючи те, що 2 пунктом Постанови Верховної Ради  України від 2 жовтня  2003 року номер 1217-4 про прийняття в другому читанні проекту  закону про державну та бюджетну підтримку агропромислової галузі України.

Передбачено, при доопрацюванні проекту цього закону до третього читання, відобразити в ньому розділ з питань кредитної політики в агропромисловій галузі, включаючи порядок здешевлення кредитів. А також враховуючи те, що пунктом три зазначеної постанови передбачено Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності разом з Комітетом Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин за участю Кабміну та інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, підготувати проект цього закону до третього читання та подати його на розгляд Верховної Ради у жовтні 2003 року.

Ми вважаємо за недоцільне розробляти ще один окремий проект закону з цього питання, так як це може призвести до розпорошеності основних засад кредитування галузі сільського господарства у різних законах, що, в свою чергу, може призвести до неузгодженості, різнотлумачення і таке інше.

Крім того, зараз на виході до Верховної Ради рамковий Закон про основні засади аграрної політики, де передбачаються  ці питання.   І  опрацьовується за ініціативою народних депутатів також проект Закону про фінансову і бюджетну підтримку сільського господарства.

Таким чином, ми просимо вашого дозволу прийняти рішення і, як закон, щоб положення про розробку окремого закону про особливості кредитування та .... сільського господарства виключити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Сергію Миколайовичу.

Микола Євтихійович Мельник - Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин.

 

17:24:03

МЕЛЬНИК М.Є.

Шановні, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки", реєстраційний номер 3583 від 04.06.2003 року.

Треба зазначити, що до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" був прийнятий Верховною Радою України 18 січня 2001 року.

Цей закон визначає основні засади державної політики на період формування сільського господарства протягом 2001-2004 років, як пріоритетної галузі народного господарства.

А в розділ восьмому Прикінцевих положень визначає дату надання чинного закону та обов'язки Кабінету Міністрів  України щодо  розробки сільського... розвитку  сільського господарства України на 2004 рік.

Проект закону пропонується виключити абзац 3 пункт 4 закону...  Прикінцевих положень Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років". Відповідно до...  метою дальшого законопроекту є уникнення розпорошеності основних засад кредитування галузі сільського господарства по різних законах. Але це не може бути підставою для невиконання Кабінетом Міністрів і Національного банку .......... щодо розробки проекту Закону України  про особливості кредитування сільського  господарства.

Виробництво сільськогосподарської продукції пов'язано з риском та  має сезонний характер. що вимагає від  держави відповідної фінансової підтримки з використанням, наприклад, системи кредитування, тому доцільним є замість існуючої системи дотацій сільського господарства за рахунок коштів Державного бюджету створення  ефективної системи кредитування сільського господарства. Розглянувши закон... зазначений законопроект, комітет, яким пропонується скасувати абзац 3 пункту 4 розділу 7 в Прикінцевих положеннях зазначеного закону, нормою якого Кабінету Міністрів України разом з Національним банком України доручалося розробити до 1  вересня... березня 2001 року проект закону про особливості  кредитування сільськогосподарського............. відзначає наступне. Кабінет Міністрів України як автор законопроекту вважає, що визначення  механізмів розподілу коштів, спрямованих на фінансування... на фінансову підтримку сільського господарства шляхом пільгового  кредитування, розроблення норми щодо  забезпечення гарантій повернення  кредитів відповідності затримки повернення та національного... недоцільного  використання кредиту  щодо окремому  законі призведе до розпорошеності основних засад кредитування галузі сільського господарства. Проте, на сьогодні більшість питань пов'язані із кредитуванням визначаються саме підзаконними актами Національного банку України. Слід також звернути увагу на вимогу   статті 92 Конституції України про те, що виключно законами України визначаються засади створення та фінансування кредитного ринку.

Зважуючи на викладене, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект відхилити.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення. Іван Заєць, підготуватися Черняку. Черняк відмовляється, так.

 

17:27:31

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць. Українська Народна Партія.

Шановні народні  депутати!  18 січня 2001 року був прийнятий Верховною Радою України Закон  "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001- 2004 років". Цим законом визначені основні засади державної політики на період реформування сільського села, сільського господарства, села, як пріоритетної галузі економіки.

“Прикінцевими положеннями” закону передбачається  розробити проект закону України про особливості кредитування сільського господарства. Цю роботу має зробити Кабінет Міністрів і Національний Банк.

Зараз же Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді прийняти рішення про те, щоб такий законопроект не розроблявся. На мою думку пропозиція Кабінету Міністрів не є логічною. Ситуація на селі зобов'язує і Кабінет Міністрів, і Національний Банк, і Верховну Раду розробити, і прийняти Закон  про особливості кредитування сільського господарства.

На перший погляд начебто з кредитуванням села все гаразд, державою покривається частка  ставки банківського кредиту, господарствам залишається покрити лише там кілька відсотків. Але, якщо на це питання подивитися з іншого боку, а яка частка кредитів так обслуговується, то ми побачимо, що лише третина і не більше.

Тобто про що це говорить?  Це говорить про те, що сільськогосподарські підприємства зараз поставлені в такі умови, що вони не можуть сьогодні скористатися нормальним кредитуванням. А кредити дуже потрібні, як для ведення господарства сьогодні, так і для технічного переозброєння села. А для того, щоб переозброїти село треба довгострокові кредити. Тому шановні друзі, ми  повинні сьогодні продивитися весь ланцюг кредитування села. Ми повинні зробити так і передбачити такі кошти у Державному бюджеті, які б дозволяли сьогодні селу технічно переоснаститись. Які сьогодні відбуваються проблеми?

От є сільськогосподарське підприємство. Воно хоче взяти кредит. Йому кажуть: давай заставу і давай таку заставу, таку техніку, якої, можливо, у нього на сьогоднішній день немає. З іншого боку, ми маємо сьогодні 70 відсотків  сільськогосподарських підприємств збиткових. Як це підприємство може сьогодні здійснити нормальну заставу чи у визначений термін погасити ті відсотки за кредит? Я думаю, що не може. І починають працювати інші механізми, на руйнування села. Тобто банк каже: ти не можеш сьогодні погасити ці відсотки, тому ми тобі не пролонговуємо цей кредит на рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів. Я був у Вінницькій області і мені заявляли кілька представників села, що їм  не пролонговують такі кредити.

Тому, шановні народні депутати, не дивлячись на те, що Кабінет Міністрів вийшов з такою пропозицією, наше завдання розробити нормальну систему кредитування села, якщо ми хочемо його технічно переоснащити і зробити високо ефективною галуззю. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Володимир Черняк.  Кармазін відмовляється...

 

17:30:44

ЧЕРНЯК В.К.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги.

У свій час Черчілль сказав: "Я думав, що помру від старості, але, мабуть, я помру зі сміху, що Росія ввозить зерно". Він  мав на увазі Радянський Союз.  Я не хочу померти від суму, що Україна ввозить зерно. Можна скільки завгодно посилатися на несприятливі погодні умови, але висновок може бути одним: сільське господарство поставлено у несприятливі економічні і фінансові умови. І це  основна причина глибокої затяжної кризи у сільському господарстві. І головне завдання парламенту і уряду полягає у тому, щоб створити сприятливі економічні, у тому числі кредитні, податкові і інші умови для сільського господарства.

Можуть бути збитковими окремі підприємства. Але не повинно бути збиткових галузей. Сільське господарство є збитковою галуззю. Якщо існують збиткові підприємства, то винен менеджмент підприємств. Якщо існують збиткові галузі, то винен уряд і парламент країни.

Отже, на нас і на уряді лежить вина за те, що сільське господарство є збитковим. І основна наша проблема в цьому відношенні полягає в тому, щоб подолати збитковість сільського господарства, розробити відповідну адекватну перспективну економічну політику, в тому числі кредитну.

Тепер безпосередньо стосовно законопроекту. Сільське господарство є пріоритетною галуззю. У зв'язку з цим повинні бути особливості (тут уряд правий, я з ним погоджуюся) кредитування сільського господарства. В яких напрямках? По-перше, здешевлення кредитів. По-друге, перехід до довгострокових кредитів. У зв'язку з цим саму ідею законопроекту підтримати можна.

Я б не став категорично заперечувати її. Але це паліатив. Я згоден з тим, про що говорилося, що нам потрібно розробити цілісну перспективну системну кредитну політику. Це правильно. Але, у мене знову є сумнів. Ви знаєте, з віком стаєш менш категоричним. У мене є сумнів. Я розумію, що цей законопроект не є виходом із ситуації. І треба подумати про те, як нам розробити законопроект, який би був більш ефективним. Але, можливо, поки такого законопроекту немає, то, можливо, як паліативний, можливо, доцільно було б прийняти і цей. Хоча звичайно я не в захваті від цього законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Юрій Кармазін.

 

17:33:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Солідарність" виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна". Шановні народні депутати! Учора ми чули по всім телеканалам, як уряду заважає працювати, хорошому урядові заважає поганий парламент працювати.

Насправді виявляється, що все зовсім навпаки, шановні урядовці. Чому? Хто вам дозволив, хто вам дозволив з 2000 року не виконувати вимогу закону про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 року? Адже саме наслідком цього є ті провали, які зараз весь час відбуваються, і ми зараз жнемо їх.

Ви мали до першого березня, так написано в пункті третьому, пункті четвертому розділу восьмого прикінцевих положень, до першого березня ще 2001 року разом з Національним банком України, і тут має сидіти пан Тігіпко і також доповідати, що він також завалив і провалив це, розробити проект закону про особливості кредитування сільського господарства.

Це раз, Леонід Данилович, ви знаходитесь в Феофанії, я знаю, що ви нас чуєте, я знаю, що ви слідкуєте, тому я хочу, щоб ви поставили питання про відповідальність членів Національного банку і уряду за невиконання чинних законів України. Тобто три роки не виконувались вимоги закону.

А тепер скажіть, що нічого там регулювати? Яка причина? Чим ви мотивуєте зараз те, що ви злісно не виконували вимоги закону? Так би я написав в звинувачильному висновку, якби його сьогодні писав, бо я вважаю, що невиконання закону - це як мінімум халатність з боку посадових осіб. Так от, що б я написав би: я б це саме написав, що ви, ігноруючи волю народу і Верховної Ради як його представника. Так от, ви пишете: реалізація норм закону надає можливість забезпечити уникнення розпорошеності основних засад кредитування галузі сільського господарства, нічого не даючи. І в законі про Державний бюджет тільки встановлений обсяг коштів, які спрямовуються на компенсацію пільгового кредитування. Повністю не визначений механізм розподілу коштів, спрямованих на фінансову підтримку сільськогосподарського товаровиробника шляхом пільгового кредитування. І зараз ми передбачимо кошти в бюджеті і знову це буде не передбачено. І знову ми не передбачимо норми щодо забезпечення гарантій повернення кредитів. І знову не знайдемо кредитів! І знову не встановимо відповідальність за затримку повернення! І знову не встановимо відповідальність за нецільове використання кредитів!

І в зв'язку з цим говорю, що, шановні, запам'ятайте, що є Конституція України - стаття 92, яка говорить, що виключно законами визначаються засади створення і функціонування кредитного ринку. А те, що ви регулюєте сьогодні актами Національного банку, є незаконним. Я проти цього закону! І пропоную його завалити, на табло показати нуль уряду!

 

ГОЛОВА. Дякую. Розгляд закону завершено.

З мотивів, Симоненко, будь ласка, Петро Миколайович. Зараз будемо голосувати, прошу змобілізуватися.

 

17:37:27

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів. Шановні колеги! Фракція комуністів не буде підтримувати цей проект закону, виходячи з наступного.

Уряд не виконує багатьох законів на підтримку села. Це по-перше.

По-друге, зволікання характеризує якраз ставлення до агропромислового комплексу, яке в результаті призводить до знищення нашого села. Чим це підкріплюється?  1990 рік - 50 млн.тонн збирали зерна, цей рік - 14. 1990 рік - 24 млн. поголів'я великої рогатої худоби, зараз - 9. 1990 рік - тракторів збирали для України 100 тисяч. В цьому, чи в минулому році - 3,5 тисячі тракторів.

Ми, комуністи, не одноразово пропонували комплекс заходів на підтримку села. Серед них, в тому числі і ось ці кредити, чи спеціальний режим кредитування агропромислового комплексу. По-друге, це паритет цін на сільськогосподарську продукцію і та, яка йде від машинобудівників на село. Це також і закупівлю зерна в держрезерв і багато чого іншого.

Фракція комуністів не буде підтримувати цей проект.

 

ГОЛОВА. Дякую. Рижук, останнє слово.

 

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, лише 30 секунд.

Звичайно, в 2001 році нинішній уряд не працював. Але ми відповідальні і проаналізували всі законодавчі акти, привели їх до системи. І підняли ті, що в 2001 році не виконувались, і сьогодні тому і розглядаємо це питання, запропонували, щоб систематизувати, уніфікувати і придати цьому динамічний і планомірний характер.

Так що я прошу лише цю репліку мою мати на увазі, що в даному випадку уряд ставиться відповідально до всіх законів, які прийнятті Верховною Радою. Хоча  2001 рік. Але я хочу сказати шановному народному депутату Кармазіну, що як народному депутату ми реагуємо і будемо  працювати краще. Як член уряду кажу. А як виборець, я вас прошу бути більш ввічливим і толерантним, і не розперезуватися так, що навіть критикувати хворого Президента. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Сергій Миколайович, я думаю,  що тут депутатів не треба виховувати. Вони знають , що їм треба робити.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до  Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років (щодо кредитування галузі)”. Прошу голосувати.

 

17:40:20

За-198

Закон відхилено.

 Оголошується до розгляду...

Це не народний депутат був, не треба. Вже пішов міністр, все.

Оголошується до розгляду проект Закону "Про розвиток автомобільної промисловості  України". Доповідачі народний депутат України  Ярослав Сухий, підготуватися Анатолію Семинога.

 

17:40:51

СУХИЙ Я.М.

Шановні народні депутати.

Ярослав Сухий місто Запоріжжя фракція СДПУ(О).

 Серед пріоритетів законодавчої політики в галузі господарювання пріоритетів поширених у всіх країнах з ринковою економікою і про це вже говорили сьогодні в цьому залі.  Є державна підтримка вітчизняного товаровиробника. І особливо в такій високотехнологічній галузі, як автомобілебудування в тому числі українське автомобілебудування.

Особливо не лише тому, що на світовому ринку продукція українського машинобудування, перш за все, автомобілебудування та й літакобудування замість участі в економічній змагальності має справу  жорсткої політичної протидії. До того наше господарське законодавство давно потребує гармонізації із міжнародноправовими нормами. Державне втручання потрібно ще й тому, що продукція автомобілебудування є певним показником рівня матеріального добробуту, складовою частиною задоволених соціальних потреб і запитів наших громадян. І ми повинні зробити все від нас можливе, залежне, аби з тим український автомобіль став більш доступний за ціною для споживачів.

Як свідчить світова практика розвиток автомобілебудування забезпечує мультиплікативний ефект у суміжних галузях економіки та стійке зростання зайнятості населення.

Оскільки, одне робоче місце в автомобільній промисловості створює 7, 8  робочих місць в суміжних галузях.

Я нагадаю загальна чисельність працівників автомобільної галузі складає понад 85 тисяч чоловік. У свою чергу стабільну роботу автомобілебудівних підприємств забезпечить більше 600 підприємств постачальників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо на яких зайнято понад 200 тисяч чоловік персоналу.

Наприклад, сьогодні одне з провідних підприємств автомобілебудівної галузі України ЗАЗ, Запорізький автомобільний завод, співпрацює з більшістю 500 українськими постачальниками забезпечуючи їх замовлення.

Шановні народні депутати! З прийняттям законопроекту 3677 будуть створені, де далі кращі умови для розвитку внутрішнього ринку металу, хімії, електроніки, тощо.

Йдеться про встановлення в особі, наприклад ЗАЗу та інших автомобільних підприємств дійсно потужного та ефективного національного споживача, який після  прийняття законопроекту значно розширить масштаби співпраці з вітчизняними виробниками суміжниками .

Шановні народні депутати! З цієї трибуни буде далі наростати вал законопроектів, щодо автомобілебудування, який призводить не до наповнення, а до додаткових витрат бюджету.

Тому запропонований групою народних депутатів України проект Закону номер 3677 не вимагає додаткових витрат бюджету. Він буде наповнювати бюджет найближчий рік на один мільярд гривень. Навпаки, він сприятиме наповненню і стабільному росту бюджету і вже хоча б одна ця обставина, вже хоча б один цей фактор заслуговують на всебічну підтримку та схвалення цього проекту в цілому, як закону.

Я вношу пропозицію проголосувати за проект закону 3677 в першому читанні та в цілому, як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Анатолій Семинога. Будь ласка, по законопроекту 3677-2.

 

17:44:10

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Ми сьогодні розглядаємо з вами дуже важливий законопроект і тому мені особисто незрозуміло, чому в  порушення Регламенту Верховної Ради даний законопроект розглядається за спрощеною процедурою. Адже мова йде про величезну галузь, провідну галузь економіки нашої держави. Мабуть ні в кого не викликає сумніву, що потрібно підтримувати дану галузь, що потрібна державна підтримка.

Але давайте повернемося до історії з цього питання. Вона почалася в 1997 році, коли було створено СП "АвтоЗАЗ" і цьому  СП при затвердженні інвестиційної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів, були надані безпрецедентні пільги. І практично сьогодні це підприємство не сплачує зовсім  ніяких податків, а лише податок на зарплату працівників підприємства.

І що ж ми маємо за п'ять років роботи даного підприємства? За п'ять років не впроваджено виробництво жодної сучасної моделі автомобіля, саме українського автомобіля.

Виробництво повноцінним, повномасштабним циклом відбувається сьогодні лише двох моделей - "Таврія" і "Славута"  В той же час дуже активно проводиться робота по,  так званій, крупновузловій зборкі автомобілів іноземного виробництва. Дякую.

Чи  доцільно сьогодні підтримувати виробництво складання саме зарубіжних автомобілів? Тому група депутатів пропонує законопроект - я хочу нагадати, що мова йде сьогодні не про випуск  вітчизняних автомобілів, а про складання, так зване "отверточне" складання автомобілів вітчизняного виробництва. Ми пропонуємо надати рівні можливості всім  учасникам  цього процесу на ринку автомобілебудування. Можливість надання пільг підприємствам з інвестицією виробництва  автомобілів комплектуючих виробів та запасних частин до автомобілів. Це слідуючі пільги. Звільнення від податку на прибуток в тій частині, яка направляється на розвиток виробництва, звільнення від сплати ввізного мита на товари, які використовуються підприємством для використання автомобілів і відмова від існуючих пільг щодо  податку  на землю, ПДВ на акциз, на акцизний збір з продажу автомобілів.

Ми глибоко переконані, що наш  законопроект дозволить розблокувати ситуацію в автомобільній галузі і створити рівні конкурентні  можливості для всіх учасників цього ринку.

Прошу підтримати даний законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВА.  Дякую вам. Переходимо до обговорення. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів.

А, вибачте, зніміть, будь ласка. Цушко Василь Петрович від комітету. Поспішив я, вибачте. Перший заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

17:47:30

ЦУШКО В.П.

Уважаемые народные депутаты! Я не буду вдаваться в подробности этих законов. Я  скажу вам историю принятия этого закона нашим комитетом.

Сначала было  зарегистрировано два законопроекта: 3677 и 3677-1. Комитет для того, чтобы разобраться, специально устроил выездное заседение на  автоЗАЗ, пригласил всех соавторов законов, потому что было 2 законопроекта. Выехали на АвтоЗАЗ. Посмотрели там производство. Выслушали полностью экономические показатели работы этого предприятия. После этого там же на  АвтоЗАЗе на выездном заседании комитета  было принято решение и все авторы и одного законопроекта, и второго альтернативного согласились с тем, что этот закон нужен стране, нужно его объединить и подать единый закон. Все авторы  закона и 3677, и 3677-1 подали единый законопроект. И мы должны были его рассмотреть. Но в связи с нашими политическими коллизиями в парламенте он откладывался. За этот период часть авторов  этого законопроекта отозвали свои  подписи, ну в частности Анатолий Иванович Семинога и другие, и подали альтернативный законопроект. Также есть еще один альтернативный законопроект.

Комитет рассмотрел и те, и те законопроекты,  но принял решение, свое решение не отменил первоначальное и рекомендовал Верховной Раде принять  закон 3677. Спасибо. Я закончил свой доклад.

 

ГОЛОВА. Дякую Василь Петрович. Сідайте, будь ласка. На табло прізвища народних депутатів, що записалися на виступи. Бабурін, фракція комуністів. Підготуватися Бастризі.

 

17:49:24

БАБУРІН О.В.

Уважаемые коллеги, здесь уже было сказано, что  именно в этом зале в 1997 году был принят закон, который послужил началу возрождения автомобилестроения на Украине. И сегодня , благодаря тому, что тогда закон был принят, сегодня  работает прекрасное производство. За 9 месяцев в бюджет Украины было перечислено 600 миллионов гривен. 537 смежников и поставщиков сегодня работают на это производство. На 2004 год запланирована мелкоузловая сборка "Опелей" и ВАЗов. И вот поэтому отсюда все исходит. Вот это нормально работающее предприятие сегодня, как бельмо на глазу. И появляются альтернативные проекты, которые  говорят о том, что надо завозить полуразобраный автомобиль, дособирать его с помощью гаечного ключа и отвертки и получить префиренции те,  которые получает и  даже не получает коллектив 16 тысяч. А на следующий год запланировано еще  20 тысяч рабочих мест. Так давайте будем поставлять своих работников за границу. Там будем платить рабочие места. Поэтому я сожалею о том, что был указ Президента, это обращаюсь к "Наше Украине", это было политическое решение. Я думаю, что если мы поддержим сегодня этот закон, будут новые инвестиции, возродится и "ЛУАЗ", и "КРАЗ", и "ЛАЗ". Поэтому давайте работать на Украину, на народ Украины, а не на отдельных его личностей. Прошу поддержать закон 3677.

 

ГОЛОВА. Іван Бастрига, фракція "Регіони України". Наступним буде виступати Павло Жебривський.

 

17:51:16

БАСТРИГА І.М.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы сегодня можем говорить первый год, очевидно, с гордостью, что машиностроение за текущий год, вот когда мы работаем с коалиционным правительством, поднялось более практически на 30 процентов. Это то, чем занимается каждая цивилизованная страна. Поэтому принятие закона, который мы сейчас обсуждаем, что дает сегодня?

Первое, чего не надо бояться, говорят бюджет потеряет. Бюджет в следующем году предусматривает доход в бюджет от работы "АвтоЗАЗа" 1 миллиард. Это 100 тысяч рабочих мест, где выплачивается неплохая заработная плата, где выплачиваются остальные налоги. Поэтому наши коллеги, которые были в Запорожье, смотрели, это создание, это как раз вот правильный подход к использованию законодательной базы через инвестиции. Дав определенные льготы, мы видим сегодня определенные серьезные результаты, рост производства в четыре раза и дальше развитие, развитие и наращивание производства. Идти по отверточной сборке автомобилей, а также автобусов и так далее - это дорога в никуда.

Я прошу вас, я прошу вас и всех присутствующих в зале поддержать этот закон и дать возможность развитию этому единственному крупному предприятию автомобилестроения на Украине. Спасибо.

 

ГОЛОВА. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна". Підготуватися Василю Гурєєву.

 

17:52:48

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, 65 виборчий округ, фракція "Наша Україна". Я хотів би, шановні колеги, сказати, що законів подібних по підтримці автомобілебудівної промисловості є порядка семи. Але достатньо цікаві ці закони, тобто є когорта якихось підприємств виділяється в кожному законі, і  підтримують тільки деякі підприємства.

От давайте подивимося закон номер 3677. Що пропонується? Введення статті першої: підприємство з виробництва автомобілів, комплектуючих виробів запасних частин, який передбачає виготовлення поряд з іншими автомобілями та комплектуючими виробами і запасними частинами автомобілів та комплектуючих виробів і запасних частин до них країною, походженням яких є Україна. Вона є дискримінаційною норма. Вона тільки підтримує чотири підприємства - "ЗАЗ", "ЛАЗ", "КРАЗ", "ЛУАЗ".

Стаття друга "Вимоги до підприємств автомобілебудування": мати затверджену Постановою Кабінетом Міністрів України в установленому порядку інвестиційну програму та план створення робочих місць, призведе до того, що тільки "ЗАЗ" та "ЛАЗ" зможуть займатися виробництвом та складанням автотранспортних засобів.

Наслідком цього проекту не передбачені пільги підприємствам. які будуть мати затверджену Кабінетом Міністрів України інвестиційну програму. І ці підприємства в період створення виробничих потужностей матимуть нерівні умови порівняно з імпортерами та підприємствами, які мають уже таку преференцію.

Я хотів би сказати, що встановлення ввізного мита на двигуни та кузови для промислового складання, які імпортуються з країн, що не мають режиму вільної торгівлі, буде складати 20 відсотків. В той же час, якщо готові автомобілі, мито буде 15, 12, 10 відсотків. Тобто ми стимулюємо ввезення, імпорт автомобілів, а не їх тут зборку.

Мені досить цікаво. Сьогодні уже порядку 40 днів потрібно записуватися на придбання автомобілей, виробництва "Автозаз", і ми ще викохуємо одного монополіста. Давайте ми зробимо одного монополіста, загубимо всі підприємства, це порядку 13 підприємств, які виробляють автомобілі, які розпочали таку роботу, і тоді ми будемо мати ціни, не дешевші, чим імпортні, тому що це є монополізація виробництва. І ми цього допустити, шановні колеги-депутати, не можемо.

Крім того, я хотів би сказати, що закон 3677-2 передбачає підтримку не одного виробника, не підтримує і не викохує монополіста, а підтримує всю галузь автомобілебудування.

Я думаю, що ми маємо підтримати закон номер 3677-2. Дякую.

 

ГОЛОВА. Василь Гуреєв. У нас уже один проти є. Все нормально. Шановні колеги, у нас ще залишились Гуреєв, Беспалий - і все, і закінчуємо.

 

17:56:05

ГУРЕЄВ В.М.

Шановні колеги-депутати!

Дійсно, сьогодні питання, яке розглядаємо, воно дуже важливе для нашого машинобудування. І в першу чергу, що кожна країна, індустріально розвинена, чи котра себе вважає в майбутньому такою країною, повинна підтримувати вітчизняне виробництво.  Виробництво, а не великогабаритну чи вузлову зборку. Доля цього закону дуже складна. Багато років тому назад, три-чотири роки ми вносили пропозиції підтримати галузь автомобілебудування. І парламент попереднього скликання пішов назустріч і у нас були нормальні показники.

Я вважаю, шановні колеги, треба підтримати закон 3677.

Друге. Автомобілебудування - це галузь з галузей в машинобудуванні. І я не хочу тут займатись лікбезом, як кажуть, ви прекрасно знаєте, що це хімічна промисловість, металургійна промисловість, двигунобудування, - те, що нам треба підтримувати і розвивати!

Третє. Потрібно відрізняти виробництво автомобілей від великовузлової збірки. Тому виникають інші проекти, котрі зовсім ніякого відношення до виробництва автомобілей не мають.

Шановні колеги, я пропоную припинити обговорення.

Дуже прошу підтримати закон 3677. Дякую.

 

ГОЛОВА. Дякую. Борис Беспалий - останній виступаючий.

Я прошу, щоб ми зараз продовжили роботу на пару хвилин для того, щоб завершити розгляд цього питання.

 

17:57:48

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Борис Беспалий, фракція Блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

Шановні колеги, я звертаю вашу увагу на серцевину даного конфлікту, якщо його можна так назвати.

Що ми хочемо - те ми і отримуємо. Ми хочемо отримати потужну галузь чи  один потужний завод.

І стосовно попереднього виступаючого, я хочу сказати,  закон не називається про виробництво, виробництво - це є проблема  технології на даному заводі. Завод називається про розвиток автомобільної промисловості в Україні. А промисловість серйозна промисловість - це не одне виробництво, це комплекс виробництв. Це конкуруючі заводи.

Тому якщо ми підтримуємо інтереси галузі, а не одного заводу ми не повинні піддаватися солодким промовам лобістів одного підприємства, яке ми всі дуже поважаємо, але навіть  один дуже хороший закон не створить потужної галузі, зрештою, що ми маємо сьогодні в Україні от те ми і маємо внаслідок такої політики.

Крім того, крім інтересів галузі, які ми повинні захистити, ми ще повинні захистити інтереси вітчизняного споживача.

Тобто автомобіль - це є народний засіб пересування. І, якщо ми скажемо, що для якоїсь там перспективи чи для розвитку міста  чи ще для чогось ми повинні залишити всі зусилля держави спрямувати на інтерес одного заводу, то я просто це люди нас просто не зрозуміють.

Я навіть думаю, що тут абсолютно зрозуміла ситуація або ми захищаємо галузь і приймаємо закон або 36..., який в інтересах галузі, але жодним чином ми якраз не можемо підтримати закон 3677, тому що це є лобістський закон він інтересах тільки одного, я б навіть не сказав виробництва, в інтересах керівників одного підприємства і тих людей, яких вони  змогли простимулювати.

Я думаю, що український патріотичний парламент на це просто не здатний. Тому я думаю, що закон 3677 ні "Наша Україна" не підтримує, ні будь-яка інша українська фракція.   

І я пропоную цей закон  відхилити, а другий закон підняти.

Дякую за увагу і переконаний у вашій підтримці. Спасибі.

 

ГОЛОВА.

Шановні колеги, розгляд питання завершено. Я в порядку надходження поставлю на голосування проекти.

Прошу уваги.

В порядку надходження я ставлю на голосування проект 3677 групи народних депутатів Кармазін та інші, проекту Закону про розвиток автомобільної промисловості України для прийняття за основу. Прошу голосувати.

 

18:00:56

За-291

Рішення прийнято.

Шановні колеги, давайте    попробуємо, є наполягання, я ставлю на голосування про прийняття в цілому його. Прошу голосувати. Ну, вимагають, я поставив на голосування. Хай визначаються. Заспокойтеся, шановні колеги. Ну, відмініть голосування. Я сказав,  відмініть голосування, я розумію,  ну що проти, все. Заспокойтеся, будь ласка. Прийняли за основу. Все.

Ну, я не можу. Якщо є  по регламенту, хтось заперечує, я не маю права. Ну, розумієте. Ну, що ви гвалтуєте  мене.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу. Завтра ми працюємо за розкладом на п'ятницю.