«Візит до України у такі дні — дні вшанування памʼяті жертв Голодомору 1932-33 років — безумовно є проявом солідарності з Українським народом», — наголосив насамперед Голова Верховної Ради України. «росія далі продовжує застосовувати сталінські методи, якими вона користувалася роки тому, використовуючи голод як зброю. Тому така солідарність наших друзів-парламентаріїв є надзвичайно важливою», — зауважив він. 

Руслан Стефанчук висловив вдячність Фінляндії за всебічну підтримку України — політичну, оборонну, гуманітарну, фінансову й консультативну. Зокрема, подякував за підтримку Формули миру Президента України Володимира Зеленського: «Це та формула, до якої ми хочемо дійти, — це відновлення територіальної цілісності України, повернення всіх територій України, усі питання, пов’язані зі справедливим тривалим миром». 

Водночас під час зустрічі сторони обговорили шлях України в Європейський Союз й Організацію Північноатлантичного договору. Голова Верховної Ради України наголосив, для України важлива підтримка Фінляндії. Він зазначив, що сподівається на продовження підтримки Фінляндією України на шляху до повноцінного членства в Євросоюзі. «Ми дуже хочемо отримати найближчим часом можливість зустрітися з вами в Організації Північноатлантичного договору», — зауважив Руслан Стефанчук щодо сприяння Фінляндією вступу України до НАТО. 

«Україна твердо підтримує рішучі дії Уряду Фінляндії, спрямовані на нейтралізацію зусиль росії щодо використання мігрантів як знаряддя гібридного впливу», — зауважив він, акцентувавши, що російська федерація розуміє лише одну мову — мову сили. 

У цьому контексті сторони також обговорили питання притягнення росії до відповідальності, компенсації росією завданих збитків і блокування російських активів. «Для нас дуже важливе питання притягнення росії до відповідальності», — наголосив Руслан Стефанчук, висловивши сподівання на співпрацю між парламентами України та Фінляндії щодо напрацювання законодавчих механізмів щодо притягнення росії до відповідальності, запровадження нових санкцій і блокування російських активів — «усього необхідного, аби той, хто зневажає міжнародне право, відповів за це». 

Зі свого боку, Спікер Парламенту Фінляндії Юссі Халла-Ахо зауважив, що Парламент Фінляндії не має традиції та парламентського інструменту, аби видавати декларації про історичні події, але після тривалих і складних дебатів між фракціями та партіями було досягнуто згоди ухвалити спільну заяву, у якій фінська сторона пояснює поняття Голодомору 1932-1933 років, а також констатує, що є підстави вважати Голодомор геноцидом українського народу, скоєним радянською владою.

У заяві, зокрема, парламентська група дружби Фінляндія — Україна, голови депутатських фракцій і народні депутати засудили події, які спричинили загибель мільйонів українців впродовж Голодомору, штучного масового голоду у 1932-1933 роках. Зокрема, наголосили, що вважають виправданим розглядати Голодомор як геноцид проти українського народу з боку сталінського режиму та визнати його таким. 

Відповідні підписи фінських парламентаріїв під документом було передано до України.