На засіданні Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією було обговорено антикорупційні законопроекти, які готуються для розгляду у другому читанні
16 березня 2007, 16:37
Зокрема, проекти законів "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення" (реєстр № 2112) та " Про засади запобігання та протидії корупції" (реєстр № 2113-д). Голова Комітету М.Джига зазначив, що проекти в цілому носять позитивний характер і спрямовані на удосконалення законодавства України про запобігання, виявлення та припинення корупції в публічній та приватній сферах, відшкодування заподіяної корупційними правопорушеннями шкоди, поновлення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави тощо.
За словами керівника робочої групи, заступника голови Комітету С.Міщенка, при підготовці законопроектів до другого читання надійшло вже близько трьохсот пропозицій, які зараз узагальнюються.
С.Міщенко зазначив, що існує низка дискусійних питань. Зокрема, щодо внесення змін до Кримінального кодексу України. Адже статтями 364, 365 та 368 Кримінального кодексу України вже передбачена відповідальність за злочини у сфері службової діяльності: за зловживання владою або службовим становищем; за перевищення влади або службових повноважень; за одержання хабара. У зв'язку з цим, запропоноване проектом доповнення КК новими статтями 235',235-2 та 235-4, які відповідно передбачають відповідальність за зловживання повноваженнями, перевищення відповідальності, комерційний підкуп, на думку багатьох фахівців, є недоцільним та потребує вилучення.
Проведений аналіз дає підстави вважати, що чинне законодавство України фактично вже передбачає санкції щодо юридичних осіб співвідносні з кримінальною відповідальністю.
На засіданні Комітету йшлося й про те, що запровадження у вітчизняному законодавстві інституту відповідальності юридичних осіб доцільно було б здійснювати комплексно, з урахуванням й інших видів злочинів, відповідальність за вчинення яких юридичною особою має бути встановлена з огляду на взяті Україною за міжнародними договорами зобов'язання. Такий підхід забезпечуватиме системність та узгодженість у вирішенні питання щодо відповідальності такого роду (єдині принципи відповідальності, уніфікація санкцій тощо).
Члени Комітету наголошували й на тому, що у проекті має бути чітко визначено вид відповідальності, до якої притягатиметься юридична особа. Адже міжнародні договори, у тому числі й Конвенція ООН проти корупції та Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією надають державам-учасницям можливість вибору одного з трьох видів відповідальності – "кримінальної, цивільно-правової або адміністративної".
На думку юристів, до видів відповідальності юридичної особи необхідно підійти більш зважено. Слід враховувати, що при розв'язанні проблеми притягнення юридичної особи до відповідальності у запропонований спосіб, її негативні наслідки позначатимуться й на всіх її працівниках, акціонерах, засновниках тощо. Згідно з чинним цивільним законодавством України учасники (засновники) можуть нести відповідальність тільки за умов схвалення ними протиправних дій керівника, тобто за наявності вини, умислу і таке інше. Однак у багатьох випадках учасники й засновники товариств можуть бути не причетні до протиправних дій їх керівника чи іншої посадової особи.
Потребують уточнення визначення понять "незаконне збагачення", "торгівля впливом", "пропозиція або давання хабара". Члени Комітету вважають, що більше користі було б, якби "заставити працювати" існуючі на сьогодні, норми про відповідальність за одержання хабара та за давання хабара. Перш ніж пропонувати нові норми, потрібно використовувати можливості чинного законодавства з протистояння корупції в державі.
Сама ідея, зазначають науковці, про встановлення кримінальної відповідальності за отримання у власність благ, саме матеріального характеру, за умови відсутності у особи доказів їх законного походження, є прогресивною. Така норма, за умови існування механізму її реалізації, могла б стати досить дієвим засобом боротьби із корупцією, заволодінням майном шляхом зловживання службовим становищем та іншими злочинами, що вчиняються службовими особами з метою незаконного одержання майна у власність. Але для кримінально-правової норми потрібна достатня нормативна база, встановлена в регулятивному законодавстві. Введення ж вказаної статті в запропонованій авторами проекту редакції означало би порушення презумпції невинуватості і принципу персональної кримінальної відповідальності.
За підсумками обговорення ухвалено рішення ще раз спільно з фахівцями проаналізувати пропозиції, що надійшли до законопроектів і внести їх в порівняльну таблицю для розгляду на наступному засіданні Комітету.