23 березня 2007, 10:45
На цю тему було проведено "круглий стіл" спільно з Українсько-європейським консультативним центром з питань законодавства (UEPLAG). В його роботі взяли участь члени Комітету та інші народні депутати, співробітники Апарату Верховної Ради, експерти UEPLAG, провідні науковці, представники громадських організацій.
Серед питань, які обговорювались – концепція та статус Європейського Союзу, основні принципи та джерела права ЄС, розподіл повноважень між ЄС та державами - членами, перспективи України у контексті Європейської політики сусідства.
Як зазначили учасники «круглого столу», Європейський Союз – це інституційна структура того, що ми зазвичай називаємо європейською інтеграцією, яка, в свою чергу, є тривалим процесом розбудови «ще тіснішого союзу між народами Європи». Природа його є унікальною і не має ніяких прецедентів в сфері міжнародного права та міжнародних відносин. Сучасний ЄС є результатом поступового розвитку та перетворення з суто економічної організації на структуру, що нагадує державу з федеральним устроєм.
У своєму виступі доктор Любомир Фогаш, головний експерт UEPLAG, колишній Віце-прем’єр міністр Словацької республіки з питань європейської інтеграції зазначив, що Європа пройшла через різні рівні інтеграції. Первинний митний союз і Спільний ринок спочатку були збільшені до Внутрішнього ринку, який нещодавно був «освячений» на більш високому рівні як Економічний та валютний союз. Крім того, ЄС розширюється, і зараз охоплює вже 25 держав-членів проти первинного «Співтовариства шістьох членів», заснованого у 1951 році як перша в історії наднаціональна організація, до якої входили Франція, Італія, Німеччина та три країни Бенілюксу.
Зазначалося також, що складну структуру Євросоюзу найкраще уявляти як надбудову, що спирається на три опори – саме в цьому суть так званої «теорії трьох опор». Перша опора – це європейські співтовариства, друга – спільна зовнішня політика (права людини, демократія, іноземна допомога) та політика безпеки (європейська політика безпеки та оборони, військові підрозділи ЄС, європейські сили швидкого реагування, підтримання миру), третя – поліційне та судове співробітництво у сфері карного права (боротьба з наркоторгівлею та контрабандою зброї, тероризмом, торгівлею людьми, організованою злочинністю, хабарництвом та шахрайством).
Право Європейського Союзу, за словами професора Власти Кунової, старшого викладача факультету права Братиславського університету, є унікальною правовою системою, що функціонує паралельно із законодавством держав-членів ЄС. Норми права ЄС мають пряму дію в межах правових систем його держав-членів і в багатьох сферах регулюють питання, врегульовані національним законодавством. Особливо це стосується економічної та соціальної політики. ЄС засновує новий правовий порядок в рамках міжнародного права з метою взаємного соціального та економічного зростання держав-членів.
Основними принципами права ЄС є примат права ЄС (обов’язок національного судді не застосовувати національні норми у випадку, якщо вони не відповідають праву ЄС; обов’язок держав-членів не ухвалювати закони, що не відповідають праву ЄС), пряме застосування (норми права ЄС застосовуються у державах-членах без подальшого схвалення національним законодавством; кожна особа може подавати клопотання про застосування права ЄС у його справі) та пряма дія.
Серед джерел права ЄС – джерела права Європейських Співтовариств, джерела другої і третьої опори ЄС (міжурядове співробітництво), нормативно-правові акти відповідно до Конституції для Європи.