Пленарне засідання 21 березня 2007 року

У СЕРЕДУ, 21 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.

На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, оголошеннями.

Після цього розглядалися кадрові питання. Прем'єр-міністр України Віктор Янукович вніс подання про призначення В.Рибака на посаду Віце-прем'єр-міністра України.

Спочатку Верховна Рада ухвалила Постанову про звільнення Рибака В.В. з посади Віце-прем'єр-міністра України, міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Іншою постановою Рибака В.В. було призначено на посаду Віце-прем'єр-міністра.

Далі Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк повідомив про те, що учора Президент України вніс подання до Верховної Ради про призначення Яценюка А.П. на посаду Міністра закордонних справ України.

Арсеній Яценюк виступив перед народними депутатами, зупинившись на тих пріоритетах, які повинні формувати зовнішню політику України. Кандидат задекларував принцип примату національних інтересів в зовнішній політиці України. На його думку, "Україна повинна, в першу чергу, відстоювати власні національні інтереси".

А.Яценюк відповів на запитання народних депутатів.

Представники фракцій у своїх виступах висловилися на підтримку призначення А.Яценюка на посаду Міністра закордонних справ. У виступах прозвучали позитивні оцінки його роботи на попередніх посадах.

Верховна Рада призначила А.Яценюка на посаду Міністра закордонних справ України, ухваливши відповідну постанову. Рішення про призначення народні депутати підтримали 426-ма голосами "за".

Далі Прем'єр-міністр України В.Янукович зачитав подання про звільнення з посади Міністра економіки України Макухи В.О.

Народні депутати підтримали постанову про звільнення Макухи В.О. у зв'язку з його переходом на іншу роботу.

Наступною ухваленою постановою на посаду Міністра економіки України було призначено Кінаха А.К.

Ще двома постановами Верховна Рада призначила Яцубу В.Г. на посаду Міністра регіонального розвитку та будівництва України, а Попова О.П. на посаду Міністра житлово-комунального господарства України.

Новопризначені міністри склали присягу члена Кабінету Міністрів.

Народні депутати проголосували за те, щоб усі прийняті постанови вступили в дію з дня прийняття.

З Доповіддю Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу про стан виконання Програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу виступив Міністр юстиції Олександр Лавринович. Він зазначив, що згідно з Програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу державна політика України щодо адаптації законодавства формулюється як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

За словами доповідача, адаптація законодавства України є планомірним процесом, що включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України правовим актам Європейського Союзу.

О.Лавринович наголосив, що протягом 2004-2007 років Україна має забезпечити виконання першого етапу програми, головною метою якого є виконання зобов'язань нашої держави за статтею 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року.

Аналізуючи дії держави відповідно до визначених програм і пріоритетів першого етапу адаптації законодавства, міністр юстиції зазначив, що програма передбачала створення централізованої системи перекладів актів європейського права. Загальний обсяг здійснених перекладів українською мовою актів Акі Комюнітер складає близько 30 тисяч сторінок на сьогоднішній день. За його словами, зокрема протягом минулого року здійснено переклад 809 актів загальним обсягом більше 12 тисяч сторінок по всіх актах.

Далі доповідач зазначив, що для забезпечення реальної ефективності запланованих дій уряду в усіх сферах, в яких здійснюється адаптація законодавства, необхідно запровадити додаткову перевірку проектів законів на рівні парламенту України, оскільки, успіх реалізації і цілей першого етапу програми залежить від узгоджених дій уряду і парламенту.

О.Лавринович звернув увагу на те, що ситуація України в сфері адаптації національного законодавства до законодавства Європейського союзу різко відрізняється від ситуації, в якій були інші держави, які брали на себе обов'язок у сферах, визначених спільно з Європейським Союзом адаптувати своє законодавство. "Перед нашою державою такий обов'язок не стоїть і є виключно розумінням доцільності такої адаптації, яка не є самоціллю", - наголосив О.Лавринович.

Співдоповідала з цього питання Голова Комітету з питань європейської інтеграції Наталія Прокопович. Вона відзначила, що в Україні створено механізм адаптації українського законодавства, можливо, не найдосконаліший, але він вже працює.

Н.Прокопович звернула увагу на необхідності посилити механізм адаптації, зробити його більш ефективним, щоб він став справою державної ваги.

За словами співдоповідача, необхідно створювати нове законодавство у відповідності із європейськими принципами та стандартами, оскільки до цього часу у нашій правовій базі вони були просто відсутні, а існуюча законодавча база України є суперечливою і нестабільною.

Голова Комітету також наголосила на тому, що "У нас є мінімум 5-7 років для створення збалансованого українського законодавства, адаптованого до вимог законодавства ЄС, враховуючи економічні, правові, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних актів".

Н.Прокопович поінформувала про пропозиції Комітету з питань європейської інтеграції, які стосувалися доручення Кабінету Міністрів розробити методику оцінки та прогнозування соціально-економічного впливу актів законодавства. Вона має містити зокрема: обґрунтування необхідності прийняття нормативного правового акту, прогнозування його потенційного впливу на існуючу систему законодавства, висновок про відповідність законопроекту праву ЄС та міжнародним угодам, прогноз щодо впливу нормативно-правого акту на розвиток соціально-економічних відносин, зокрема на макроекономічну ситуацію, на розвиток підприємницьких відносин на рівень життя населення, на ринок праці тощо, і прогнозування потенційного впливу нормативно-правого акту на державний та місцеві бюджети.

Комітет вважає, що така ж схема має стосуватися і всіх без виключення законопроектів, що вносяться народними депутатами. Комітет буде ставити питання про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, які б унеможливлювали проходження через парламент законопроектів, що не відповідають стандартам розробки, які застосовуються в Європейському Союзі.

Комітет з питань європейської інтеграції вважає за необхідне сприяти розширенню і поглибленню наукових досліджень щодо проблем адаптації та забезпеченню впровадження наукових рекомендацій з цих питань у практику. Члени Комітету також вважають за необхідне мати такі процедури, які б дозволили поєднувати роботу органів державної влади із зовнішніми центрами технічної чи науково-експертної роботи, зокрема Академію наук, науково-дослідними інститутами.

Н.Прокопович зазначила, що необхідно об'єднати зусилля для вирішення найважливіших завдань, а саме: укладення нової посиленої угоди з ЄС, внесення змін до Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".

Н.Прокопович наголосила на тому, що перед адаптацією правової системи до європейським норм необхідно, перш за все, адаптувати правову культуру, а також власну ментальність до нових реалій України до Європи.

Верховна Рада взяла до відома щорічну Доповідь Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу про стан виконання Програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Після перерви народні депутати розглянули проект закону про здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Законопроект визначає організаційні та правові засади здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств і регулює відносини між власниками таких паїв, що не ввійшли до статутного капіталу господарських товариств, пайового фонду сільськогосподарських кооперативів та не виділені в установленому порядку в натурі, а також порядок використання невитребуваних майнових паїв.

Проект покликаний врегулювати суспільно-правові відносини між співвласниками майнових паїв колишніх сільськогосподарських підприємств щодо їх право на частку в спільній, частковій власності; визначити порядок використання і виділу частки майна, що перебуває у спільній частковій власності; врегулювати проблему щодо невитребованих майнових паїв; підвищити відповідальність правонаступників сільськогосподарських підприємств та інших користувачів майна, що перебуває у спільній, частковій власності селян за неналежне виконання зобов´язань згідно з договорів оренди, а також за використання майна без належного оформлення договорів на передачу майна; забезпечити захист майнових прав співвласників, зніме соціальну напругу навколо питання реалізації права спільної часткової власності.

Профільний комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав внесений урядом законопроект. Народні депутати у виступах також висловилися за його прийняття.

За результатами голосування законопроект про здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств було прийнято за основу 244-ма голосами "за".

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису. Як зазначив доповідач по цьому законопроекту заступник міністра економіки Валерій Пятницькій, реалізацію Загальнодержавної програми передбачається здійснити у два етапи. На першому етапі в 2008-2009 роках заплановано розроблення національних стандартів у сфері послуг електронного цифрового підпису, електронного документообігу та архівного зберігання електронних документів, зокрема, вимог до засобів електронного цифрового підпису;

- створення засобів та захищення носіїв ключів електронного цифрового підпису для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій;

- впровадження в експлуатацію, подальший розвиток та отримання програмно-технічного комплексу другої черги технологічного центру центрального засвідчувального органу;

- розроблення концепцій і створення архіву електронних документів і сертифікатів відкриття ключів;

- запровадження освітніх програм для підготовки фахівців державних установ та організацій в сфері електронного документообігу.

На другому етапі до 2011 року передбачається впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису в органах державної влади, органах місцевого самоврядування на підприємствах, установах та організаціях, а також спрощення процедур, зокрема, в сфері ліцензування господарської діяльності та оподаткування юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, їх державної реєстрації у сфері банківської та інших фінансових послуг в зовнішньоекономічній діяльності.

Фінансування програми для центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачається здійснювати за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів. Крім цього, фінансування впровадження електронного документообігу для фізичних та юридичних осіб здійснюватиметься за рахунок їх власних коштів.

В.П'ятницький повідомив, що орієнтовні обсяги фінансування заходів, визначених програмою, з Державного бюджету становлять 4 мільйони 55 тисяч гривень на 2008-2009 рік.

Доповідач звернувся до народних депутатів підтримати прийняття законопроекту, що дасть змогу спростити процедуру укладання договорів, ліцензування, сплати податків, здійснення експертно-імпортних, митних, транспортних та інших операцій, в тому числі надання послуг через Інтернет. Доповідач також зазначив, що досвід реалізації даних заходів впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису показує, що це надасть можливість заощаджувати до 20-30 відсотків коштів щорічно, які витрачаються для здійснення документообігу на паперових носіях.

Народні депутати підтримали прийняття законопроекту 237-ма голосами "за".

Далі розглядався проект закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Проектом передбачається розмежувати функції щодо введення державного земельного кадастру та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також визначити Міністерство юстиції України спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Члени профільного Комітету з питань економічної політики підтримали законопроект, наголосивши, що його прийняття дозволить розблокувати ситуацію, що склалася із створенням системи державної реєстрації прав на нерухоме майно, сприятиме захисту прав фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно і створенню сприятливих умов для розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності.

Законопроект про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" було прийнято за основу.

Далі розглядалося питання ратифікації. Верховна Рада ратифікувала Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Словенія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходо і капітал.

Після цього питання порядку денного розглядалися за скороченою процедурою.

Першим з розглянутих законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо орендних відносин) пропонувалося внести до Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зміни, спрямовані на вдосконалення питань, пов'язаних з передачею державного майна в оренду відповідно до його ринкової вартості, вдосконалення механізму повернення орендованого майна, вирішення інших проблемних питань, які виникають при застосуванні Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вирішення питання щодо поширення норм закону "Про оренду державного та комунального майна" на державні, національні, акціонерні компанії, холдінгові компанії, сто відсотків акцій яких належать державі тощо.

Законопроект було прийнято за основу у першому читанні.

На доопрацювання було відправлено проект закону про внесення змін до законодавчих актів України (про реформування майнових відносин у сфері лізингу).

Верховна Рада прийняла за основу у першому читанні проекти законів: про внесення змін до Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"; про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо спеціалізованих металургійних переробних підприємств та розрахунків при прийманні металобрухту); про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (щодо захисту прав власників).

На цьому ранкове засідання завершилося.

З 15-ої години у сесійній залі проходили парламентські слухання на тему: "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування".

Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання відбудеться у четвер, 22 березня.