09 жовтня 2014, 11:55
Закон (відповідний законопроект зареєстровано за №4160) було прийнято Верховною Радою 2 вересня 2014 року.
Президент України 24 вересня 2014 року повернув зазначений Закон із своїми пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою.
Зокрема, у пропозиціях звертається увага на те, що Закон не може бути підписаний Президентом України, виходячи з такого:
1. Законом передбачається внести зміни до частини першої статті 21 та частини першої статті 33 Бюджетного кодексу України, якими пропонується скасувати вимоги щодо врахування щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України при складанні прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди, а також щодо врахування пріоритетів бюджетної політики, визначених у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, під час розроблення проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (підпункти 4 та 12 пункту 1 розділу І).
У зв'язку з цим у пропозиціях Президента України наголошується, що згідно з Конституцією України Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, забезпечує національну безпеку держави та здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави (стаття 102, пункти 1 і 17 частини першої статті 106).
Звертаючись до Верховної Ради України з посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України (пункт 2 частини першої статті 106 Конституції України), Президент України визначає, серед іншого, Стратегію національної безпеки України - довгострокову комплексну програму практичних дій щодо забезпечення захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, яка має бути основою для комплексного планування діяльності органів державної влади у сфері оборони і національної безпеки (статті 1, 5 Закону України "Про організацію оборонного планування").
За таких обставин Стратегія національної безпеки України має бути основою і для положень щодо питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України, і щодо реалізації пріоритетних державних цільових програм - тобто, тих питань, які відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України становлять зміст Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Ураховуючи наведені норми законодавчих актів, а також сучасні виклики та загрози національній безпеці України, необхідність забезпечення належного рівня обороноздатності держави, Президент України вважає, що визначена у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України Стратегія національної безпеки України не повинна ігноруватися при складанні прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди та розробленні проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.
У пропозиціях зазначається, що за таких обставин передбачені Законом, що надійшов на підпис, зміни до статей 21 і 33 Бюджетного кодексу України не можуть бути підтримані.
У зв'язку з цим Президент України пропонує у пункті 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис:
абзац другий підпункту 4 після слів "ґрунтується на" доповнити словами "щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України";
підпункт 12 виключити.
2. Законом, що надійшов на підпис, передбачається доповнити статтю 241 Бюджетного кодексу України, якою врегульовані питання функціонування державного фонду регіонального розвитку, положенням про затвердження Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету розподілу коштів зазначеного фонду за адміністративно-територіальними одиницями та відповідними програмами і заходами (абзаци третій та четвертий підпункту 6 пункту 1 розділу І).
У пропозиціях Президента України звертається увага на те, що пропонований підхід суперечить принципу самостійного та прозорого відбору місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування із залученням незалежних експертів та громадськості на конкурсній основі інвестиційних програм (проектів), що фінансуються за рахунок коштів згаданого фонду, а також визначеному на державному рівні принципу децентралізації влади.
Крім того, у пропозиціях зауважується, що пропоноване положення не узгоджується із визначеними Законом "Про комітети Верховної Ради України" формами контрольної діяльності комітетів Верховної Ради України у бюджетному процесі, а також не враховує позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішеннях від 27 травня 2009 року № 12-рп/2009 та від 10 червня 2010 року № 16-рп/2010, згідно з якою за своїм конституційним статусом комітети Верховної Ради України є органами, які забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Конституція України не наділяє зазначені комітети самостійними повноваженнями, вони можуть лише сприяти Верховній Раді України у здійсненні повноважень щодо парламентського контролю, виконуючи певні дії допоміжного (інформаційного, експертного, аналітичного тощо) характеру.
Ураховуючи наведене, Президент України пропонує утриматися від доповнення статті 241 Бюджетного кодексу України зазначеним положенням і виключити з підпункту 6 пункту 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис, абзаци третій та четвертий.
За наслідками розгляду зазначених пропозицій Президента України Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді врахувати ці пропозиції і прийняти зазначений Закон в цілому.