Пленарне засідання 23 лютого 2007 року

У П'ЯТНИЦЮ, 23 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.

На початку ранкового засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк привітав народних депутатів, всіх співвітчизників з Днем захисника Вітчизни і Президента України Віктора Ющенка з днем народження.

Далі головуючий виголосив депутатські запити.

А.Мартинюк повідомив про входження народного депутата Бориса Білаша до складу фракції Партії регіонів і антикризової коаліції.

Народні депутати заслухали інформацію Голови Верховного Суду України Василя Онопенка про основні тенденції здійснення правосуддя, причини кризових явищ у вітчизняному судочинстві та засади реформування судової системи України.

Приводом до інформації, пояснив В.Онопенко, стало те, що сьогодні в Україні у сфері здійснення правосуддя склалася надзвичайно тривожна ситуація, у багатьох аспектах вона є кризовою, або наближається до такої.

Суд, основним призначенням якого є захист прав і свобод людини, за нинішніх політичних та соціальних умов позбавляється можливості функціонувати як справедливий, незалежний та неупереджений судовий орган. Серйозність ситуації засвідчують численні звернення багатьох виборців з проханням забезпечити розгляд конкретної справи за законом.

За словами Голови Верховного Суду України, абсолютна більшість прохань зводиться до такого: я не прошу прийняти рішення на користь певної сторони, я прошу, щоб суд справу розглянув за законом. У цьому і виявляється трагізм і парадокс ситуації. Здебільшого причину такої ситуації вбачають у незадовільній діяльності конкретних судів та суддів, але таке бачення проблеми, на переконання доповідача, дуже спрощене і поверхневе. Насправді, прояви недобросовісності, зловживань та інших порушень з боку деяких суддів, які є і на які, безсумнівно, має бути адекватне правове реагування, це лише один з цілого комплексу чинників, що визначають нинішню ситуацію у сфері здійснення правосуддя.

В.Онопенко наголосив: уразливим вітчизняне правосуддя робить існуюча, як правило, узаконена залежність суду від інших органів державної влади. Так у залежність від органів виконавчої влади суд ставить установлений порядок організаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності судів, соціально-побутового забезпечення. За словами доповідача, для зміни такої ситуації невідкладно слід щонайменше Державну судову адміністрацію вивести із системи органів виконавчої влади і зробити її складовою судової влади, запровадити порядок фінансування судової влади, який реально забезпечував би її незалежність.

Голова Верховного Суду України наголосив на тому, що сьогодні в нашій державі створено кілька автономних судових систем, які мають відокремлене кадрове, фінансове, матеріально-технічне забезпечення, свої органи суддівського самоврядування, ради суддів, кваліфікаційні комісії тощо. Йдеться про систему судів, господарських судів на чолі з Вищим господарським судом, адміністративних судів на чолі з Вищим адміністративним судом і загальних судів на чолі з Верховним судом України.

В.Онопенко відповідально заявив, у цьому закладено міну уповільненої дії для правосуддя, держави і суспільства. За його словами, відбувається руйнація єдиної судової системи, а з нею державної влади загалом. Це негативно позначається на судовому захисті прав людини, бо вже сьогодні Верховний Суд у багатьох випадках позбавлений дієвих правових засобів впливу на забезпечення однакової судової практики, на виправлення судових помилок, допущених судами нижчих ланок.

Доповідач розкритикував прийнятий напередодні Закон "Про судоустрій", згідно з яким судовий устрій держави матиме складну громіздку конструкцію з двох місцевих судів, в тому числі з 3 видів окружних судів.

В.Онопенко наголосив, що прийнятий закон створює передумови для правового конфлікту судових систем, оскільки Верховний Суд та вищі спеціалізовані суди наділяються однаковим за юридичними наслідками правом давати судам нижчого рівня обов'язкові роз'яснення з питань застосування законодавства.

Крім того, за цим законом, всупереч Конституції, Верховний Суд фактично перестає бути не тільки найвищим судовим органом, а судовим органом взагалі, тому що позбавляється касаційної функції.

В.Онопенко наголосив, що очевидним є і те, що сьогодні у тих, хто визначає напрями судової реформи, немає чіткого і єдиного принципового бачення майбутнього устрою нашої країни. Наслідком цього стають небезпечні експерименти з кардинального реформування правосуддя. За такої ситуації головне завдання полягає у тому, щоб, по-перше, не допустити руйнації існуючої судової системи, по-друге, максимально використати її можливості для вдосконалення правосуддя.

"Дехто може оцінити це, як гальмування судової реформи, а як на мене, це розумний, виважений і державний підхід. Ключ до судової реформи передусім лежить у площині судового процесу. Саме процес процедури визначає сутність правосуддя" зазначив В.Онопенко.

Голова Верховного Суду, завершуючи свій виступ, висловив переконання, що незважаючи на всі недоліки, всю складність ситуації, "у нас сьогодні є соціальні, політичні, правові та інші передумови для того, щоб в Україні було створено справедливий суд".

Попередній звіт Тимчасової спеціальної комісії для вивчення питань аналізу стану додержання Конституції та законів України у нормотворчій та правозастосовчій діяльності державних органів, посадових осіб, інших суб'єктів владних повноважень доповів Голова Тимчасової спеціальної комісії Василь Хара.

За підсумками звіту Верховна Рада ухвалила Постанову, якою констатувала, що мають місце випадки видання актів, які порушують передбачений статтею 6 Конституції України принцип поділу влади, не сприяють розмежуванню повноважень, зокрема між Президентом України та Кабінетом Міністрів України, що призводить до конфліктів та негативно позначається на іміджі відповідних органів державної влади.

Верховна Рада звертає увагу керівників органів державної влади та інших суб'єктів владних повноважень на необхідність своєчасного подання Тимчасовій комісії ґрунтовних матеріалів з метою всебічного і об'єктивного аналізу виданих підзаконних актів на їх відповідність Конституції та законам України.

Про ситуацію у Міністерстві внутрішніх справ поінформував народних депутатів міністр внутрішніх справ Василь Цушко. Він зазначив, що при вивченні стану справ з середини, більш детальному розгляду функціонування цієї структури, виявилося, що вона досить розбалансована та деморалізована.

В.Цушко докладно поінформував про виявлені недоліки і про заходи, які вживаються для виправлення ситуації.

Міністр внутрішніх справ відповів на запитання народних депутатів.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Стретович поінформував про те, що розглянув ініціативу антикризової коаліція про заслуховування міністра внутрішніх справ про стан справ в Міністерстві внутрішніх справ.

Водночас, члени Комітету зазначили ту обставину, що раніше була внесена Постанова про кадрову політику в Міністерстві внутрішніх справ, яку подав народний депутат С.Олійник. Однак, вона чомусь не була підтримана в сесійній залі, хоча сьогодні у виступі міністра депутати отримали частково відповідь на те, що відбувається в апараті міністерства, в самій структурі з кадровими призначеннями.

В.Стретович висловив особисте занепокоєння, що "у зв'язку з провадження пропорційної системи ми, на превеликий жаль, політизуємо міліцію". За його словами, якщо вірити джерелам, що сьогодні видаються в Україні за неофіційною квотою 60 відсотків місць надається Партії регіонів в кадровому складі в керівництві, 30 соціалістам і 10 дається Партії комуністів.

В.Стретович від імені Комітету застеріг від політизації міліції.

За підсумками інформації міністра внутрішніх справ Верховна Рада ухвалила рішення про опублікування інформації в газеті "Голос України".

Після цього народні депутати включили до порядку денного і прийняли Постанову про визнання постанов Верховної Ради України такими, що втратили чинність, та зняття з розгляду проектів постанов Верховної Ради України щодо проведення у Верховній Раді України "Дня Уряду України". Постановою передбачено в дні пленарних засідань Верховної Ради щотижня відводити годину запитань уряду і визнати такими, що втратили чинність постанови Верховної Ради щодо проведення наступних днів уряду, бо їх уже не буде.

Народні депутати далі розглянули і прийняли у новій редакції з врахуванням пропозицій Президента України Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" і Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Верховна Рада ухвалила Постанову про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни.

Далі розглядалися питання за скороченою процедурою.

Верховна Рада ухвалила Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження".

Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій у розділі "Різне".

На цьому ранкове засідання завершилося.

26 лютого 2 березня народні депутати працюватимуть з виборцями.

5-7 та 9 березня робота в комітетах і фракціях.

Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради відбудеться у вівторок, 13 березня.