09 лютого 2007, 16:13
У П'ЯТНИЦЮ, 9 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Олександр Мороз виголосив депутатські запити.
Дві фракції Партії регіонів і КПУ наполягли на перерві або наданні слова для заяви.
Головуючий надав слово народному депутатові Василю Кисельову. Він озвучив вимогу фракції Партії регіонів до Верховної Ради створити спеціальну комісію з перевірки правомірності списання боргів компанії "Єдині енергетичні системи України" у сумі 7,5 млрд. грн., а також фінансово-господарської діяльності газоресурсного консорціуму, засновником якого є компанія ЄЕСУ.
В.Кисельов наголосив, що необхідно створити комісію, яка з'ясує, хто конкретно винен у розірванні угод по газу між Російською Федерацією і Україною за ціною в 50 дол.
Депутат також заявив, що у розпорядженні фракції Партії регіонів є нотаріально завірена копія документів від 14 листопада 2005 року про створення товариства з обмеженою відповідальністю міжнародного консорціуму з управління і розвитку газотранспортної системи України. Засновниками, за його словами, є НАК "Нафтогаз України" і "Газпром" Російської Федерації.
Крім того, він зауважив, що є документи, які свідчать, що Секретаріат Президента України та Посольство РФ на даний час продовжують проводити переговори з цього приводу.
В.Кисельов наголосив, що фракція Партії регіонів, маючи у своєму розпорядженні такі документи, не збиралася піднімати цю тему, оскільки розуміла, що йдеться не про приватизацію, а виключно про взаємовигідне спільне використання нашої ГТС.
Після цього головуючий на вимогу фракцій "Наша Україна" і БЮТ оголосив перерву у засіданні на півгодини. Після її закінчення слово було надано керівникові фракції БЮТ Юлії Тимошенко. Вона заявила, що фракції "Наша Україна" та БЮТ вимагають, щоб Верховна Рада першим питанням сьогодні розглянула проект закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо встановлення цін (тарифів) на водовідведення, централізоване опалення та водопостачання), який стояв у порядку денного у розділі "За скороченою процедурою" останнім.
Виступи представників фракцій були взяті до уваги.
Після цього головуючий оголосив про припинення діяльності Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Проект закону про внесення змін до законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про місцеві державні адміністрації" представив один з авторів народний депутат Юрій Мірошниченко. Він зазначив, що законопроект розроблений з метою удосконалення окремих процедур формування уряду, організації взаємодії його з Президентом України та місцевими державними адміністраціями.
За словами доповідача, проект враховує висловлені Президентом України позиції щодо окремих положень Закону "Про Кабінет міністрів" і має на меті оптимальне врегулювання найважливіших відносин між найвищими органами влади в Україні.
Далі Ю.Мірошниченко коротко доповів про головні позиції. Зокрема, проект передбачає можливість звільнення з посади Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України за поданням Президента України. Він зазначив, що це третя поправка Президента і вона врахована.
В разі прийняття цього законопроекту Кабінет Міністрів України буде мати право передавати свої окремі повноваження іншим органам виконавчої влади лише у випадках та в порядку, визначених законами України.
Законопроект також передбачає призначення на посаду та звільнення з посади заступників міністрів за поданням міністрів. Кандидатури заступників Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України, призначаються після консультації відповідного міністра з Президентом України.
Пропонується виключити положення чинного закону про Кабінет Міністрів про те, що Кабінет Міністрів погоджує кандидатури заступників голів місцевих державних адміністрацій, які здійснюють свої повноваження в сферах, що належать до відання Кабінету Міністрів.
Проектом пропонується закріпити положення, згідно з якими акти місцевих державних адміністрацій, видані ними на виконання повноважень, делегованих відповідними місцевими радами, не можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів.
Ю.Мірошниченко доповів, що законопроект з редакційними правками повністю враховує сьому і восьму поправки Президента і передбачає доповнення статті 27 Закону України про Кабінет Міністрів відповідними пунктами 12-тим, 13-тим і 14-тим.
Доповідач також поінформував про зміни до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", які пов'язані з призначенням заступників голів державних адміністрацій.
Профільний Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект за основу, щоб при підготовці до другого читання врахувати всі пропозиції і поправки суб'єктів права законодавчої ініціативи, спрямовані на покращення законопроекту.
Під час обговорення народні депутати з фракцій Партії регіонів, КПУ і СПУ підтримали прийняття законопроекту, який на їхню думку, дозволить сформувати "вертикаль виконавчої влади" і надасть Кабінету Міністрів повні права по вертикалі впливати на всю виконавчу владу і нести персональну відповідальність.
Народні депутати з фракцій "Наша Україна" і БЮТ критикували законопроект за "чергову спробу уряду узурпувати всю владу", вказували на його недоліки та дискусійність запропонованих змін.
За підсумками голосування проект закону про внесення змін до законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про місцеві державні адміністрації" було прийнято за основу 240-ма голосами "за".
Далі народні депутати розглянули проект закону про нормування у будівництві. Представив законопроект перший заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Анатолій Беркута. Він зазначив, що проектом передбачено законодавче закріплення статусу обов'язковості будівельних норм. Визначено, що вони є нормативними актами. Це дозволить гарантувати споживачам безумовне виконання вимог, пов'язаних зі створенням безпечного середовища, а також створить умови щодо захисту інтересів національного виробника на будівельному ринку.
У законопроекті сформульовано основні принципи державної політики у сфері нормування, організаційні засади нормотворення у будівництві на загальнодержавному відомчому та територіальному рівнях.
За словами доповідача, у проекті визначені суб'єкти нормування у будівництві, якими є центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури і інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Сформульовано також основні організаційні засади щодо створення центрального фонду будівельних норм, а також фондів відомчих територіальних будівельних норм.
А.Беркута звернувся до народних депутатів підтримати прийняття законопроекту, що дозволить сформувати нормативно-правову базу у будівництві на якісно новому рівні, а також створить підґрунтя для унеможливлення дублювання вимог актів, що регулюють діяльність у сфері будівництва.
Профільний Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства підтримав законопроект, який на думку членів Комітету, "є суттєвим кроком щодо упорядкування нормативної бази у будівництві".
Перший заступник Голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Василь Берташ, доповідаючи рішення профільного Комітету, зазначив, що "на сьогодні закони України, які регламентують будівельну діяльність, практично не містять вимог щодо формування та подальшого розвитку систему нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні".
Верховна Рада прийняла законопроект про нормування у будівництві за основу у першому читанні 285-ма голосами.
Далі народні депутати розглянули проект закону про судовий збір. Міністр юстиції Олександр Лавринович доповів про основні положення запропонованого урядом проекту. Ним пропонується ввести визначення поняття судового збору та замінити ним існуючий сьогодні механізм сплати державного мита при поданні заяв і скарг до суду, встановлених Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Доповідач поінформував про те, що положення розробленого проекту закону визначає також дії, за які справляється судовий збір, платників цього збору, розміри ставок, пільги, порядок сплати і повернення судового збору.
За його словами, ставки судового збору пропонується встановити у відповідних розмірах від мінімальної заробітної плати, встановленою законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга або заявам подається до суду, у відсотковому співвідношення до відповідної ціни позову, якщо мова йде про господарські позови, та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору у цивільному судочинстві визначаються у розмірах, які сприятимуть забезпеченню державою конституційного права кожного громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод. Ставки судового збору, які пропонується встановити в адміністративному судочинстві, забезпечуватимуть доступність захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
О.Лавринович також повідомив, що сплата судового збору при зверненні до господарського суду передбачена у дещо більших розмірах порівняно з цивільним та адміністративним судочинством. Це визначається з метою стимулювання суб'єктів господарювання до дотримання договірної дисципліни.
Міністр юстиції на завершення наголосив, що прийняття закону дозволить відійти від державного мита як єдиного збору, який направляється до загального фонду Державного бюджету і перейти до судового збору, який скеровується в спеціальний фонд, тобто є пов'язаним збором, який використовується виключно тільки самими судами для того, щоб покращити свій фінансовий стан.
Профільний комітет з питань правосуддя підтримав прийняття законопроекту за основу у першому читанні.
Народні депутати також у своїх виступах наголошували на необхідності зміни системи справляння державного мита на більшу сучасну, яка практикується у більшості країн, справляння судового збору.
Деякі промовці висловили зауваження до законопроекту, які стосувалися ставки судового збору, вказували на те, що ставки збору посилюють тиск на осіб, які звертаються до суду. Опоненти пропонували відправити законопроект на доопрацювання.
За підсумками голосування законопроект про судовий збір було прийнято за основу у першому читанні 234-ма голосами "за".
Після цього народні депутати у ході голосування підтримали пропозицію головуючого про вилучення з розділу "За скороченою процедурою" проекту закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо встановлення цін (тарифів) на водовідведення, централізоване опалення та водопостачання) з наступним його розглядом.
Проектом закону, авторами якого є народні депутати Юлія Тимошенко та Ольга Боднар, пропонувалося обмежити розмір можливого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги та на встановлення безпосередньої залежності такого підвищення від темпів збільшення середньої зарплати працівників промисловості.
Проектом також передбачалося надання центральному органу виконавчої влади з питань регулювання електроенергетики права формувати державну політику щодо встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, водопостачання і водовідведення.
Ю.Тимошенко, доповідаючи законопроект, також запропонувала встановити, щоб рівень підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги не перевищував темпів зростання середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки за останній календарний рік. Проектом передбачалося, що сума, сплачена за житлово-комунальні послуги, не може перевищувати 20% від сукупного доходу кожної конкретної родини.
При цьому Ю.Тимошенко наголосила, що під час підготовки до другого читання ця сума може бути зменшена з 20 до 10%.
Рішення профільного комітету щодо законопроекту доповів голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Юрій Сербін. Він зазначив, що комітет вже давно займається цією проблемою, яка повинна розв'язуватися в комплексі в межах реформування житлово-комунального господарства.
Ю.Сербін повідомив, що Комітет одноголосно підтримав дві позиції законопроекту: про надання додаткових повноважень уряду і про обмеження 20 відсотками сукупного доходу складових платежів за всі житлово-комунальні послуги. На думку членів Комітету, це, дійсно, буде впливати на платоспроможність громадян.
Водночас Комітет висловився проти включення пункту щодо економічної доцільності доповнення статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" частиною четвертою положення, згідно з яким "рівень підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги не може перевищити темпів росту середньої заробітної плати зайнятих в галузей економіки за останній календарний рік".
Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді підтримати проект закону і за результатами його розгляду у першому читанні прийняти за основу з наступним доопрацюванням до другого читання.
Під час обговорення народні депутати висловили різні думки: від таких, що прийняття законопроекту у такому вигляді не розв'яже проблем з цінами і тарифами на комунальні послуги і внесе ще більший хаос до тих, що у формуванні цін і тарифів на житлово-комунальні послуги має бути державна політика, якої зараз немає, оскільки формуванням цін і тарифів займаються місцеві органи влади.
Представник уряду віце-прем'єр-міністр Володимир Рибак звернувся до депутатів "не гратися на почуттях людей, а з професійної точки розглядали ті проблеми, які є сьогодні в житлово-комунальному господарстві" і зняти з розгляду цей проект і "не заводити в заблуждєніє людей".
За підсумками голосування законопроект про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо встановлення цін (тарифів) на водовідведення, централізоване опалення та водопостачання) не набрав голосів для прийняття у першому читанні та направлення його на доопрацювання.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк запропонував найближчим часом спільно з урядом провести зустріч керівників голів фракцій, голів профільних комітетів для того, щоб виробити єдиний підхід.
Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій у розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
У вівторок, 13 січня, у Верховній Раді України відбудеться День Уряду з порядком денним: "Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни".
14-16 лютого народні депутати працюватимуть у комітетах і фракціях.