Голова Комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич взяла участь у нараді керівників вищих навчальних закладів України з питань імплементації Закону "Про вищу освіту"
08 вересня 2014, 14:32
Захід відбувся 6 вересня за участю Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та Міністра освіти і науки України Сергія Квіта у приміщенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Виступаючи перед учасниками наради, Лілія Гриневич зазначила, що у Верховній Раді України з 2006 року, відколи хотіли змінити Закон "Про вищу освіту", побувало 9 законопроектів, якими намагалися запровадити зміни в українській вищій освіті. "Але ці зміни стали можливим тільки після Революції гідності, тільки тоді ми змогли зібрати необхідну кількість голосів і в демократичний, проєвропейський спосіб прийняти цей Закон "Про вищу освіту", - наголосила вона.
Народний депутат розповіла, що між першим та другим читанням внесли в законопроект багато нових прогресивних норм, про які стало можливо говорити тільки сьогодні, після того часу, який виборений людськими життями: "Ми вимушені були узгоджувати інколи досить суперечливі інтереси. Адже, не секрет, що інтереси ректорів деколи не співпадають з інтересами викладачів, інтереси університетів - з інтересами роботодавців, інтереси студентів - з інтересами батьків. Ми спробували в публічному діалозі врахувати інтереси усіх заради однієї мети - реального підвищення якості вищої освіти в Україні і формування нашої системи, як конкурентоздатної для входження до Європейського Союзу".
Лілія Гриневич розповіла, що цей Закон впроваджуватиметься у три етапи. Перший етап - це етап напрацювання підзаконних актів (наказів, постанов, розпоряджень). Як зазначила народний депутат, це етап вироблення тих документів, без яких не можна рухатися далі, починаючи вже від освітніх стандартів. Але, на її думку, "навіть вже на першому етапі університети можуть зробити досить багато. І дуже важливо, щоб з цього приводу сьогодні відбулася конкретна розмова, що ми покроково маємо зробити, як ми привести у відповідність закону університетські статути, на які виклики чекають виші. Адже весь цей період ми готуємося до наступного етапу - наступного навчального року".
Голова Комітету наголосила, що з першого вересня 2015 року запрацює Національне агентство з якості вищої освіти. Також, з цього часу відбудеться перехід на максимальне навантаження на викладачів - з 900 до 600 годин у рік. А кількість годин в кредиті має бути не 36, а 30. Це означає, що мають бути зміни в розподілі часу на навчальні курси відповідно до нових освітніх стандартів. Крім того, ми даємо студентам можливість вибору - до 25% курсів. Це також важливо, адже посилює конкуренцію між викладачами".
Крім того, вона підкреслила, що третій етап почнеться з 1 січня 2016 року: "З цього часу мають вступити в дію статті, які потребують додаткового фінансування. Але ми розуміємо, в якій ситуації агресії з боку Російської Федерації і в яких фінансово-економічних труднощах перебуває сьогодні наша країна".
Також народний депутат доповіла учасникам наради, що зареєструвала у Верховній Раді України законопроект про зміни до Бюджетного Кодексу, на виконання положення Закону "Про вищу освіту" стосовно рахунків у держаних банках.
За підсумками засідання, виступаючи перед представниками ЗМІ, Л.Гриневич зауважила, "Є позиції, які не були внесені в Закон "Про вищу освіту", але ми розуміємо, що їх необхідно реалізувати". Однією з таких ідей вона назвала ідею "єдиного стипендійного фонду країни. Куди могли б звертатись студенти, і за відповідними критеріями і нормами, отримувати стипендії".
"Комусь потрібна соціальна підтримка, хтось має заохочуватись за свої академічні успіхи. І це повинно бути зосереджено в єдиному стипендійному фонді країни, який буде мати Наглядову раду. Таким чином ми винесемо з університетів зловживання, які, подекуди, на рівні навчальних закладів відбуваються зі стипендіями", - зазначила голова Комітету.
Народний депутат також наголосила: "Ми розуміємо, що перед нами дуже багато роботи і зараз наступним великим завданням і викликом буде унормування Закону "Про освіту". Тому, що дошкільна та середня освіта є основною базою, на якій ми можемо проектувати успіхи у вищій освіті".