25 червня 2014, 17:47
У питанні представництва жінок у політиці, зокрема, на вищих щаблях влади, Україна позаду багатьох європейських держав та навіть арабських країн. Якби протягом років незалежності державні рішення у різних сферах суспільного життя приймалися за паритетної участі жінок та чоловіків, Україна могла б запобігти багатьом гострим проблемам, які сьогодні стоять на перешкоді демократичному розвитку та цілісності країни.
Саме тому нове виборче законодавство має відкрити шляхи до більш збалансованого представництва жінок та чоловіків, таким чином наблизивши нас до європейських принципів демократичного врядування.
Ці питання обговорювалися у Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції 24 червня 2014 року. За ініціативи Міжфракційного депутатського об’єднання "Рівні можливості" у партнерстві з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) та Національним Демократичним Інститутом (NDI) відбувся семінар з питань законодавчих механізмів ґендерної рівності у виборчому законодавстві.
У порядку денному цього заходу були питання міжнародних зобов’язань України у сфері ґендерної рівності, запровадження дієвих законодавчих механізмів збалансованого представництва жінок та чоловіків у державних органах влади, шляхи співпраці між депутатами та громадськими організаціями, які виступають за вироблення ґендерно чутливої державної політики та сприяння активній участі жінок у суспільно-політичному житті країни.
Семінар проводила провідний міжнародний експерт у сфері гендерної рівності в політиці директорка Хафферт Груп КрістінХафферт. Її доповідь була присвячена питанням включення інструментів досягнення ґендерної рівності до порядку денного реформ як важливої складової представницької демократії. Вона розглянула законодавчі механізми гендерної рівності, які є оптимальними для різних виборчих систем, та навела аргументи "за" та "проти" ґендерних квот в умовах різних виборчих систем: пропорційній, мажоритарній, змішаній.
У семінарі взяли участь народні депутати України Лілія Гриневич, Марія Іонова, Ірина Луценко, Інна Богословська, представники НДІ та IFES, а також працівники Комітету з питань європейської інтеграції та Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
Під час дискусії особливу увагу народні депутати зосередили на необхідності законодавчого закріплення квот у виборчих партійних списках. Ірина Луценко підкреслила важливість розгляду у Верховній Раді проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі) за реєстр.№3411 (автори - Кондратюк О., Геращенко І., Томенко М., Яценюк А., Кличко В.). І. Луценко нагадала: "Законопроект забезпечує загальне ґендерне співвідношення на рівні не менше 30% і не більше 70% однієї статі у відповідних виборчих списках. При цьому у першій п’ятірці пропонується запровадити частку представників однієї статі на рівні не більше 60%".
Разом з тим, законопроект передбачає санкції за невиконання -Центральна виборча комісія (на парламентських виборах) та відповідна територіальна виборча комісія (на місцевих виборах) не приймає документи для реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, якщо у затвердженому виборчому списку частка кандидатів однієї статі не відповідає вимогам.
Лілія Гриневич наголосила на необхідності зробити виборчі списки більш прозорими: "Потрібно відкрити списки для людей, щоб вони знали не тільки першу десятку". Також вона підкреслила необхідність інтегрувати положення законопроекту № 3411, зокрема, запропонований механізм контролю, що гарантує реалізацію відповідного квотного принципу формування партійного списку, до нового виборчого законодавства у разі, якщо законопроект №3411 не буде розглядатися до виборів.
Марія Іонова зазначила, що окрім законодавчого закріплення квотного принципу, потрібно проводити широкі просвітницькі кампанії, інформувати громадськість щодо сприйняття жінок у політиці, долати стереотипні уявлення, проводити внутрішньопартійну роботу задля підтримки жінок в політиці.
Учасники заходу домовились про наступні кроки, зокрема, щодо посилення співпраці Верховної Ради та громадських організацій з питань розробки та запровадження законодавчих ініціатив у сфері ґендерної рівності.