15 січня 2007, 12:10
Законопроект (реєстр №2340) підготовлено з метою створення необхідних передумов для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій лізингу для оновлення основних фондів.
На думку членів Комітету, прийняття законопроекту у такій редакції призведе до виникнення колізій у законодавчій системі України. Це стосується, наприклад, пропозиції щодо дозволу укладення договору лізингу в усній формі, що суперечить ст. 206 Цивільного Кодексу України, за якою у такій формі можуть вчинятися лише правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.
Члени Комітету також звернули увагу на те, що саме визначення поняття "лізинг", запропоноване у законопроекті, містить суперечності із чинним законодавством. Відповідно до запропонованого визначення, предмет лізингу передається лізингоодержувачу у володіння та користування, що суперечить ст. 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди), а договір лізингу є окремим видом саме такого договору, наймодавець передає або зобов‘язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.