Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією провів круглий стіл з обговорення проектів законів, спрямованих на протидію корупції
17 січня 2007, 15:23
А саме: обговорювалися проекти законів "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення", "Про засади запобігання та протидії корупції" (реєстр. №№
Круглий стіл відбувся у рамках проекту "Підтримка належного урядування: Проект протидії корупції в Україні" (UPAC) за підтримки Європейської Комісії та Ради Європи В обговоренні взяли участь експерти Ради Європи (пані Вера Дівайн, керівник проекту UPAC, пан Драго Кос (Словенія), Голова Групи держав проти корупції (ГРЕКО) при Раді Європи, пан Марін Мрчела (Хорватія) , експерт Ради Європи та Заступник Голови Групи держав проти корупції (ГРЕКО) при Раді Європи, народні депутати України, експерти Апарату Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Програми сприяння парламенту України університету Індіани (США), науковці, представники громадськості.
Заступник голови Комітету Сергій Міщенко зазначив, що законопроекти підготовлені у зв’язку з необхідністю приведення вітчизняного законодавства у відповідність до вимог Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю, Конвенції ООН про боротьбу з корупцією, Конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією у контексті кримінального права.
С.Міщенко наголосив, що законопроекти розроблено з урахуванням стану справ, що склався у сфері боротьби з організованою злочинністю і корупцією та з метою більш ефективного забезпечення захисту громадян від злочинних корупційних проявів, запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників, рішучого усунення ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, а також з метою удосконалення діяльності правоохоронних органів.
Прийняття законопроектів, як зазначив у своєму виступі пан Марін Мрчела, зокрема, встановлює підстави відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень і відповідають Кримінальній Конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією і Конвенції ООН проти корупції. Однак, зазначив експерт, "не зовсім зрозуміло, які правила провадження передбачаються для кримінальних правопорушень юридичних осіб. Власне, Україна сама має вирішувати, яким буде провадження в таких випадках, - кримінальним, цивільним чи якимсь іншим, але це має бути чітко зрозуміло із відповідного законопроекту".
На думку пана Драго Коса, "різні країни обирають різні шляхи боротьби з корупцією. Традиційне поняття боротьби з корупцією лише репресивними засобами відійшло у минуле багато років тому, оскільки стало ясно, що репресивні заходи - це лише один спосіб боротьби з корупцією, а саме такий спосіб, який зазвичай ніяк не змінює умови та обставини, що уможливлюють існування та розвиток корупції". За його словами, дедалі більше країн вдаються до нових засобів та методів боротьби з корупцією, що їх раніше і нині називають просто "запобігання". Цей факт повільно але невпинно знаходить своє відображення у численних міжнародних правових документах, зокрема конвенціях, які, окрім іншого, встановлюють також зобов'язання для країн розробляти та запроваджувати різноманітні запобіжні заходи. Країни почали вводити в дію різні законодавчі акти на доповнення до існуючого кримінального законодавства, у яких дуже часто робиться наголос на запобіжних заходах. Звичайно, рішення, що їх знаходять різні країни, -різні, адже рівень та прояви корупції у різних країнах також різні, підкреслив експерт.
На думку учасників заходу, українські законопроекти, які обговорюються, явно свідчать про те, що Україна намагається знайти адекватний підхід у вирішенні цих проблем.