Під час "круглого столу" у Комітеті з питань науки і освіти обговорено концептуальні засади розвитку Національної академії наук України в контексті підготовки змін до законів України щодо науки
02 квітня 2014, 17:53
Зокрема, під час заходу, що відбувся 28 березня, і у якому взяли участь понад 80 представників наукових кіл, громадських організацій, органів державної влади, журналісти, обговорено Концепцію розвитку Національної академії наук в контексті змін до законодавства України у науково-технічній сфері.
Учасники засідання зазначили, що Комітет напрацьовує зміни до Закону "Про наукову та науково-технічну діяльність", в контексті яких важливим є питання реформування Національної академії наук України, відповідальної за проведення і координацію фундаментальних і прикладних досліджень з найважливіших проблем держави.
Також зауважувалося, що 25 грудня 2013 року Постановою Президії НАН України затверджена Концепція розвитку Національної академії наук України. Зараз Академія розробляє заходи щодо її реалізації.
Про основні положення Концепції розвитку Національної академії наук України розповіли академіки НАНУ Наумовець А.Г. та Загородній А.Г.
Зверталася увага на те, що Концепцію розвитку Національної академії наук на 2014-2023 рр. підготовлено відповідно до рішення сесії Загальних зборів НАНУ від 18 квітня 2013 р.
Реалізація цієї Концепції покликана сприяти зростанню ролі вітчизняної науки як важливого чинника модернізації країни, збільшенню внеску Національної академії наук у забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України, її обороноздатності та національної безпеки шляхом:
підвищення рівня фундаментальних і прикладних досліджень, посилення їх міждисциплінарного характеру, подальшого розвитку конкурсних і програмно-цільових засад планування науково-дослідних робіт;
активізації досліджень і розробок, спрямованих на підвищення наукоємності та конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, створення ефективної інноваційної інфраструктури;
підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування наукової та науково-технічної діяльності, посилення конкурентних засад фінансування досліджень;
розвитку інфраструктури досліджень, поліпшення їх матеріально-технічного та інформаційного забезпечення;
зміцнення кадрового потенціалу, підтримки провідних наукових шкіл, залучення до академічних установ талановитої молоді;
розвитку освітньої діяльності, розширення участі в підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації;
подальшої інтеграції у міжнародне наукове співтовариство.
Учасники "круглого столу" зосередилися на питаннях: державного та громадського управління науково-технічною сферою, створення системи прогнозування та розробки пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, належного фінансування та демократичних форм його розподілення, збільшення частки конкурсного та грантового забезпечення наукових досліджень, підвищення відповідальності за якість та використання результатів науки, оздоровлення наукового середовища та підвищення статусу наукового працівника та вченого, особливої уваги до підготовки молодих кадрів.
Зокрема, приділено увагу питанням внутрішньої організації та життя наукового середовища Академії. На думку учасників обговорення, враховуючи, що в Академії зосереджена наукова еліта держави, мають бути створені ефективні умови її самоорганізації, самозбереження і максимального спрямування на кінцевий результат.
Учасники "круглого столу" наводили приклади організації науки у США, деяких країнах Європейського Союзу. На їхню думку, слід врахувати все найкраще з цього досвіду, але зосередитися на тих новаціях, які дадуть максимальний ефект на ґрунті наших особливостей і традицій.
Були висловлені і думки із загальною критичною оцінкою Концепції. При цьому наголошувалося на необхідності комплексного багатостороннього емпіричного аналізу наявного стану речей в державі та науці методами юриспруденції, соціології, економіки, наукометрії, наукознавства, філософії науки, тощо.
Учасники заходу підтвердили позицію про те, що відродження та економічне зростання країни, особливо в кризовій ситуації, можливо забезпечити лише за умови пріоритетної підтримки галузей освіти і науки України. Про це свідчить і позитивний досвід ставлення до цих сфер у кризовий періоди 30-х років США, повоєнній Німеччині, тощо. Отже, передусім, саме держава має змінити своє ставлення до науки та забезпечити сприятливі умови діяльності науково-технічної сфери в Україні.
На завершення "круглого столу" голова Комітету Лілія Гриневич наголосила, що напрацювання громадського обговорення будуть враховуватись при підготовці нової редакції закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", над яким зараз працює Комітет. Голова Комітету поінформувала, що Верховною Радою прийнято рішення про проведення 2 липня 2014 парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави", які стануть серйозним майданчиком продовження плідної дискусії з питань реформування та розвитку науки в Україні та опрацювання підготовлених змін до закону про науку.